CC BY
32Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 519-523.
УДК 811.161.2
СПЕЦИФ1КА МОВНО1 РЕПРЕЗЕНТАЦП СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ КРАСА У ПОЕТИЧН1Й КАРТИН! СВ1ТУ УКРА1НСЬКИХ ПИСЬМЕННИК1В
Козаченко О. М.
РВНЗ «Кримський iнженерно-педагогiчний у^верситет», м. &мферополь
Стаття присвячена аналiзовi специфши мовно! репрезентацп семантичного поля краса у поетичнш картинi свiту укра!нських письменникв.
Ключовi слова : семантичне поле, концепт, ментальшсть.
Постановка проблеми. Для сучасного украшського мовознавства надзвичайно важливим е вивчення мови в аспект И взаeмозв'язкiв iз ментальнютю, культурою, звичаями i традицiями украшського народу. Ц зв'язки опосередкують концепти культури як складники етносвщомосп. Одним iз таких складникiв е концепт краса, що репрезентуе уявлення украшщв про унiверсальну ознаку буття - красу, яку вид> ляють у процес емоцiйно-естетичного освоення дiйсностi, зумовленого емоцшно-почуттевою домiнантою укра1нсько1 етносвщомосп. Тому дослiдження засобiв мов-ного вираження цього концепту е актуальним. У представленiй роботi !хне вивчення здшснюеться в ракурсi прiоритетних галузей сучасного украшського мовознавства, як-от: когштивна лiнгвiстика, етнопсихолiнгвiстика, лiнгвокультурологiя, лшгво-кра!нознавство тощо.
У фшософи та естетищ iснуе значний доробок дослiджень краси у площиш категори прекрасного. Красу називали властивiстю об'ектiв дiйсностi (Аристотель, Гераклгг, Т. Гоббс, Дж. Сантаяна та ш.); iдеею божественного, прекрасного, втшеною в речах (Платон, Августин, Хома Аквшський та iн.), пов'язували iз псиичними функцiями людини (Е. Кант, Г. Гегель, Ф. Шлегель та ш.), характеризу-вали як феномен людсько! психiки (М. Мендельсон, Д. Юм). У психологи та нейрофiзiологil естетики вивчаеться сенсуально-емоцшна реакщя суб'екта на красу, його фiзiологiчна здатнiсть до сприйняття прекрасного (М. Германов, I. Ренчлер, П. В. Симонов, Б. Херцбергер та ш.).
Вщнедавна поняття краси стало об'ектом лшгвютичних розвiдок. Зарубiжнi дослiдники описують красу на пiдставi поля, зокрема понятшного, у французькiй мовi (О. Духачек) та семантичного, репрезентованого прикметниками зi значенням 'краса', в болгарськш i росiйськiй мовах (Й. Дапчева).
В украшютищ висвiтлено етимологiю лексем-позначень краси: гарний, краса, красивий (О. С. Мельничук, В. Г. Скляренко); на дiалектному матерiалi описано семантичш зв'язки дериватiв з основою крас- (П. Ю. Гриценко); охарактеризовано змют етимонiв у складi слов'янського лексико-семантичного поля «позитивнi емо-цИ» (О. В. Тищенко). Шляхом асоцiативного експерименту було визначено стереотипш уявлення украшщвпро красу, зокрема, як про ознаку зовшшносп людини (Н. П. Бутенко, Д. I. Терехова). Деяю дослщники торкалися питання
сполучуваносп ^в iз семою 'краса' (С. П. Бибик, С. Я. Ермоленко, I. П. Сахно, М. М. Сахно та ш.). Однак концепт КРАСА не був об'ектом комплексного дослщження, спрямованого на моделювання цього концепту як структури репрезентаци етнiчних знань, уявлень, вщчутпв, почуттiв, асоцiацiй, пов'язаних iз красою й вiдбитих в укра!нськш нацiонально-мовнiй картинi свiту.
Отже, актуальшсть дослiдження постае iз необхiдностi комплексного анатзу особливостей мовного вираження концепту краса. Пщгрунтя такого аналiзу склав доробок етносемантики (О. С. Мельничук, В. Г. Скляренко, О. О. Тараненко та ш.), семантичного синтаксису (I. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Загштко, Н. Л. 1ваницька та ш.), фреймово! семантики (С. А. Жаботинська, Дж. Лакофф, М. Мiнський, Ч. Фшлмор та iн.), прототипово! семантики (А. Вежбицька, Е. Рош, Дж. Тейлор, Р. М. Фрумкша). До анатзу залучено розробки проблем мовно! репрезентаци знань (Т. А. Космеда, О. С. Кубрякова, Т. В. Радзiевська, О. О. Селiванова, Ю. С. Степанов, В. М. Топоров та ш.).
Краса е феноменом когнщи та культури, який разом iз добром та ютиною ви-значае найвищi цiнностi людства. У концептосистемi укра!нсько! культури цей феномен представлений етноконцептом краса, що штегруе змiст унiверсального концепту iз власне укра!нськими уявленнями про красу. Змют ушверсали краса характеризуеться взаемозв'язком iз концептом людина , ключовим для будь-яко! культури. Такий взаемозв'язок зумовив антропоцентричне тлумачення сутносп кра-си, iснування яко! пов'язують з особливостями свiтосприйняття людини, з !! здатнiстю бачити цю ознаку в об'ектах дшсност (Аристотель, М. Мендельсон, Д. Юм та ш.). Антропоцентричний пiдхiд до розгляду краси започаткували давнi греки, якi характеризували !! у двох ракурсах - формальному (Ифагор, Гераклiт, Аристотель) та щеалютичному (Сократ, Платон). Кожна наступна культурна епоха репрезентувала свое бачення краси й формувала свiй щеал красиво! людини. Озна-кою краси традицшно надiляли природу, частиною яко! е людина, та витвори мис-тецтва. При цьому незмшним було тлумачення краси як властивосп об'екпв, явищ свiту (Пiфагор, Е. Бйорк, Т. Гоббс, Дж. Сантаяна та ш.).
На пiдставi узагальнення рiзних фiлософських концепцiй можна стверджувати, що змют ушверсального концепту краса виражають регулярнi зв'язки з концептами природа, людина, мистецтво, що уточнюються на фош опозицшних зв'язкiв з концептом потворне. Етноцентричний характер концепту краса у свiтоглядi укра!нщв визначили особливосп укра!нсько! ментальностi, !! кордоцентричнють, домiнантою яко! е архетип серця (О. Кульчицький, Г. Сковорода, П. Юркевич та iн.). В укра!нськш етносвiдомостi концепт краса пов'язаний з бюморфним кодом культури, а саме з архетипом земл^ на що вплинули геопсихiчний фактор та специфша етнiчного свiтосприйняття. Проекцiя архетипу земля на таю складники суперконцепту людина, як концепти ж!нка й мати, зумовила ототожнення краси природи-землг, жгнки-матерг. Такий зв'язок доповнила конекщя з концептом сонце. Видшеш зв'язки вщображае культура укра!нського етносу, зокрема, народне образотворче мистецтво, що виникло внаслщок перенесення укра!нцями краси форм, гармони барв природи на побутовi реалп. Тому змют етноконцепту краса визначае також взаемозв'язок iз концептом мистецтво.
520
У статп проанатзовано ключовi слова етноконцепту краса, сшввщносш з ядром його фреймових моделей, а саме назви краса, врода, похщш вщ них лексеми красивий, красний, прекрасний, вродливий та пов'язаш з ними концептуально при-кметники гарний, ладний. З позицп синхрони щ назви репрезентують красу через !! належнiсть суб'ектам, об'ектам, явищам дшсност чи свiту в цiлому, що зумовлюе необхiднiсть розглядати змiст етноконцепту краса у взаемозв'язку з мовно-мисленневою категорiею посесивностi та способом !! позначення (О. О. Селiванова).
Етимони ключових слiв етноконцепту краса виражають первiснi етнiчнi уяв-лення про красу, якi спричинили виникнення цих слiв. Визначення таких уявлень здшснювалося у процесi аналiзу етимолопчно! структури ключових слiв етноконцепту краса. Центральне мюце серед них посщае лексема краса. У лшгвютищ немае едино! думки щодо !! етимологi!. Так, цю лексему мотивують словами *кга_)ъ "сла-вити", *ЬгоГ8а "слава", лит. *каг^а8 "гарячий", *кгглй8 "спека", лтс. *кггеа "т.с.", ье. *кге8 "висiкати iскру", iрл. *сгеа8 "iскри вiд кресала", чес. *кге8а! "висiкати во-гонь", ь-е. *кге8ай "створювати, творити" (О. I. Соболевський, В. Г. Скляренко, Ф. Славський). Вщповщно до бiльшостi версш стосовно етимологi! назви краса, первинний змют етноконцепту краса визначили асощативш зв'язки з концептами свтло, вогонь, сонце, зоря, життя. 1снування цих зв'язюв пiдтверджують фольклорнi джерела i численнi прадавнi укра!нськi вiрування та обряди, пов'язаш насамперед iз культом сонця й вогню. На пiдставi аналiзу етимона краса його ономасюлопчною ознакою визначено концепт свтло. Назва етимона мае образну й ощнну мотиващю. Таку ж ономасiологiчну ознаку i мотивацiю ми виявили, аналiзуючи етимони красний, красивий, прекрасний, що шдтверджуеться особливо-стями !хнього функцюнування у мовленнi укра!нцiв, зокрема корелящею цих лексем з еттетами блискуча, свiтла, яскрава, осяйна тощо.
Близькими за сво!м значенням до етимона краса виявилися етимони гарний, ладний. Етимологiчна структура обох прикметниюв теж репрезентуе асоцiативний зв'язок краса-свггло. Лексема гарний етимологiчно спорiднена з дiесловом горiти, а також з лит. garмt "палити", дав.-iнд. Ьбга8 "жар", д.-рус. гарь "випалене сонцем мюце", рос. дiал. гарний "горший". Первюно ця лексема означала "обпалений вогнем". На етимологiю прикметника ладний указують iмена язичницьких божеств Лада (Лади), Лелi, Лялi, яю уособлювали свiтло, любов, весну й красу. Дещо оабно вiд решти ключових слiв етноконцепту краса перебувае iменник врода, мотиватором якого е коршь рiд. 1з позици дiахронi! значення цього iменника виражае передуем зв'язок концепту краса з архетипом землi й концептом життя i вже в контекстi названого зв'язку частково виражае конекщю краса-св^ло.
Головним методом дослiдження концепту краса на матерiалi поезiй укра!нських пое^в е концептуальний аналiз, суть якого полягае у моделюванш рiзних складниюв, що представляють цю структуру в укра!нськш етносвiдомостi. Згiдно з обраною нами концепщею його моделювання здшснюеться на базi ментально-психонетичного комплексу, ядром якого е фреймовi моделi пропозицiйно-асоцiативного типу. Вони мютять пропозицiйнi рiвнi диктуму (iстинно! шформацп), модус (суб'ективну оцiнку) та асощативш термшали, що формуються шляхом метафорично! аналопзаци на пiдставi використання знаюв iнших концептiв i репре-
521
зентуються метафорами й nopiB^H^M^ Встановлення знакових позначень слоив диктуму вщбуваеться на oснoвi дистрибутивного i компонентного аналiзу. При характеристик етнiчних уявлень про красу застосовусться етимoлoгiчний та архе-типний аналiз з урахуванням даних асoцiативнoгo експерименту. Моделювання асощативно-термшально! частини концепту краса вимагае текстово-iнтеpпpетацiйнoгo аналiзу поезш украшських шiстдесятникiв, що дае змогу встано-вити функци знакiв концепт1в у 1хнш пoетичнiй каpтинi св^у.
Пеpвiсний змiст концепту краса, зафшсований етимoлoгiчнoю структурою його ключових ^в, проектуеться в украшську нацioнальнo-мoвну картину св^у, зокрема в поетичну картину свiту украшських шiстдесятникiв. У 1хнш поези простежуеться стiйкий зв'язок краси зi свiтлoм.Як фрагмент украшсько! концептуально! картини свiту, етноконцепт краса постае в piзних li ваpiантах. Одним з них е поетична картина св^у украшських шютдесятниюв. На структурування та мовне вираження етноконцепту краса у пoезiях шютдесятниюв вплинули oсoбливoстi 1хнього свiтoгляду (антропоцентризм, етноцентризм, гуманютична спpямoванiсть), а також стильова специфша 1хньо1 твopчoстi (психолопзм, фiлoсoфське наповнення лipичних мoтивiв, наявшсть у поези широких асощативно-метафоричних зв'язкiв, наpoднoпiсенна симвoлiка тощо).
При фреймовому моделюванш концепту краса на пiдставi пoезiй украшських шiстдесятникiв ми встановили, що головним посесором краси в нш представлено людину. Нолями краси поети називають етнос загалом та окремих oсiб - жшок, чoлoвiкiв, дiтей: Не в1ддасися ворогу в ясу, Якщо ти змг товаришу, збагнути свого народу велич i красу (В. Симоненко); Така була красива молодичка, вуста см1ються, а в очах печаль (Л. Костенко); Молодий - красивий, гордий, зверхньо оч1 мружить (I. Драч); 1з носика на каблучок - пишем в1рш1, борщик варим, ростимо маляток гарних (I. Жиленко). Одиницям iз семою 'краса' у наших моделях вщповщають переважно слоти-кваттативи.
У поетичних текстах шютдесятниюв дoмiнуе репрезентащя зовшшньо! краси людини, що свщчить про визначальну роль зорового анатзатора в пpoцесi сприй-няття ще! ознаки й формування авторських уявлень про не!. Вияв зовшшньо! краси поети пов'язують iз мoлoдiстю, здоров'ям, силою, статурою, рисами вдачi. На piвнi пpoпoзицiй названi якoстi корелюють з ознакою краси: Був молодий i гарний був на вроду. I жив, i вмер, як личить козаку (Л. Костенко); Веселий, лагiдний, вродливий, Вiн випадково глянув в очi, I вже до нього линуть мрп I тжт погляди дiвочi (С. Будницька); Пий i3 чистого джерела, стережися лихого слова, щоб дитина твоя була дуже гарна i дуже здорова (Л. Костенко). На те, кого саме автори вважають зовшшньо красивими, указують використаш в поетичних текстах прецедентш iмена, що називають вщомих ошб, мiфoлoгiчних ютот: Десь там жила Наталка Розумиха, Грицькова жтка, гарна й молода (Л. Костенко); Жила собi Лебедiвна у селi. Говорили ва, красивою була (Т. Кoлoмiець).
Уявлення про зовшшню красу людини конкретизоваш в пoезiях шютдесятниюв за допомогою сoматизмiв (переважно очей, брiв, волосся, рук): Може, ти не прийдеш, гарна й кароока, - Буде мене пестить тчка одинока (В. Симоненко); Ховарука, велика i красива, Щасливий ляк тендiтноi руки (Б. Олшник). Внутршню красу людини
522
укра!нсью поети-шютдесятники пов'язують i3 посесивом соматизму душа: Образ в серц такий несу -Материнську любое гарячу I твоег dymi красу (В. Симоненко).
У поетичнш картиш св^у шютдесятниюв представлення краси людини здiйснюeться на фош опозицiйних вiдношень до концепту потворне. Слоти-опозитиви, вербалiзованi контрадикторними антошмами, репрезентують вiдсyтнiсть зовшшньо! краси, що викликае авторське спiвчyття до некрасиво! людини: Ка-жуть: вона некрасива, Люба... Важко негарною е свiтi жити (С. Тельнюк). Натомiсть опозитиви, виражеш комплементарними антонiмами, позначають духов-ну потворнiсть людини й передають негативний модус: Собою ж прикриваю, мов забралом, здебiльшого - обкрадених потвор (Б. Нечерда).
Висновки. Отже, етноконцепт «краса» е одним iз домшантних в укра!нськш етносвщомосп та культур^ що характеризуються перевагою емоцшно-почуттевого в освоеннi дiйсностi. Головнi риси укра!нсько! ментальностi переконливо демон-струе поезiя укра!нських шiстдесятникiв, у якш цей етноконцепт е узуальним концептом та щюконцептом авторських поетичних картин свгту. Його опис здшсню-еться шляхом концептуального аналiзy, зокрема побудови пропозицшно-асоцiативних фреймових моделей з урахуванням рiзних смислопороджувальних ме-ханiзмiв свiдомостi. Аналiз етимонiв ядерних ^в концепту «краса» дав змогу вста-новити сталий зв'язок етшчних уявлень про красу з концептом «свило». Цей зв'язок мае архетипне шдгрунтя. У поетичнiй картинi свпу укра!нських шiстдесятникiв найбiльш яскраво вш виявляеться стосовно людини i природи.
Козаченко А. М. Специфика языковой репрезентации семантического поля красота в поэтической картине мира украинских писателей / А. М. Козаченко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. -Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 519-523.
Статья посвящена анализу специфики репрезентации семантического поля красота в поэтической картине мира украинских писателей.
Ключевые слова: семантическое поле, концепт, ментальность.
Kozachenko A. The specific of language representation of the semantic field beauty in the poetic picture of the world of the Ukrainian writers / A. Kozachenko // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 519-523.
The article is sanctified to the analysis of specific of representation of the semantic field beauty in the poetic picture of the world of the Ukrainian writers.
Key words, semantic field, concept, mentality.
Поступила в редакцию 13.10.2012 г.
523
