CC BY
44
I. O. Velyka
FUNCTIONS OF LINGUISTIC PERSONA IN VIRTUAL DISCOURSE (ON MATERIAL OF GERMAN LANGUAGE)
The phenomenon «linguistic persona» and «virtual linguistic persona» are considered in the article, the functions of virtual linguistic persona are described. The new type of masculine virtual linguistic persona is investigated in the article.
Under the notion «linguistic persona» we consider totality of abilities and characteristics of a person that conduce creation and perception of texts that are different in their structure and language, display reality with different depth and accuracy, have different goals. «Virtual linguistic persona» is the next important notion that is considered in our research. Under this phenomenon we understand common form ofpresentation of some participant of virtual discourse, unity of his real and fictitious characteristics.
In the article it is pointed out that virtual linguistic persona has different goals in virtual discourse. It depends on the intention of a real person who has created it. There are some virtual persons that are created to reach certain marketing goals, for advertizing of some people, their advancement in the Internet space, the advancement of their creation. They can also be used for anti-advertizing of some personalities. The other type is created like a form of existence of a real person in the Global network. The goal of this type of linguistic persona is to reach its own interests, to get respect and attention of other network users. The functions of this type of virtual persona are manipulation, creation of intrigue that is often reached with the help of irony and humorous style of message. Virtual persona gets someone's attention first, and then it begins to guide the recipient of message in the right direction where we speak about manipulation.
It is emphasized in the article that virtual persona differs from real persona who has created it. Virtual persona is used like a «mask» in order to reach some goals, to live the other life in Global network. It gives an opportunity to behave in other way, to show characteristics that real persona doesn't have, and sometimes even to break the rules that exist in real life. In this case we speak about some art of therapy that allows to feel better and to choose the other better way of life.
The new type of human virtual linguistic persona "Manipulator" is investigated on the material of German virtual discourse of marriage announcements. Under this notion we understand the unity of marriage announcements that are located in the German-speaking space of the Internet.
Key words: linguistic persona, virtual linguistic persona, German virtual discourse of marriage announcements, masculinity, masculine virtual linguistic persona.
YflK 81'42:659.123(045)
I. n. Bo^o^yK M. B. ^n
KATErOPM nEPCYA3HBHOCTI TA MOBHI 3ACOEH II BEPEA^BA^I B PEK^AMHHX TEKCTAX
Y cmammi po3e^ndaembcn peKnaMnuu meKcm hk o6'eKm Rin¿eicmuHno¿o docnidwennn, ^o Mae 3a Memy npueepnymu yeaey do 06 'eKma peKnaMyeannn, 3a^Kaeumu hum, npodeMoncmpyeamu nepeea¿u o6'eKma peKnaMyeannn 3-noMiw inmux i cnonyKamu
потенцтних споживачгв до активног дИ у вгдповгдь. Представлено лтгвктичний анал1з мовних 3aco6ie, як реалiзують категорЮ персуазивностi в рекламному meKcmi.
Клю^о^^ слова: катeгорiя пeрсуазивностi, стратeгiя переконання, мовт засоби, рекламний текст.
Актуальшсть статги обумовлена загальною спрямовашстю сучасних лшгвютичних дослщжень на поглиблене вивчення мовних засобiв вираження стратегий переконання в рекламних текстах та особливостей !хнього перекладу на украшську мову. 1снують працi науковщв, зокрема Ю. Бернадська, А. Дедюхш, Ю. Пирогова, Ю. Шмига та шших, якi видiляють рiзноманiтнi форми мовних стратегий в рекламних текстах: переконання, твердження, пропозицiя, аргументацiя, вимога тощо, проте поза увагою науковщв залишасться лiнгвiстичний аналiз мовних засобiв, якi реалiзують цi стратеги, зокрема стратепю переконання. Тому метою статт1 е встановлення особливостей взаемодп мовних засобiв, якi реалiзують стратегiю переконання. Завданням статт е проаналiзувати категорЮ персуазивностi в рекламних текстах, та мовш засоби, якi ii вербалiзують.
Рекламний текст - це комушкативна одиниця, яка функцiонуе в сферi маркетингових комунiкацiй i призначена для неособисгисного оплаченого просування товара (послуги), щй або сощальног цiнностi [1, с. 3]. 1снують такi види рекламних тексгив як: iнформативна реклама (informative advertising), порiвняльна реклама (comparison advertising), тдкршлювальна реклама (reinforcement advertising), нагадуюча реклама (reminder advertising). Досить часто межi мiж вищенаведеними видами реклами розмши, так як одне рекламне повщомлення може поеднувати кшька таких видiв [2, с. 7].
Рекламний текст ставить за мету привернути увагу до об'екта рекламування, защкавити ним, продемонструвати переваги об'екта рекламування з-помiж шших i спонукати потенцшних споживачiв - до активно'1' дп у вiдповiдь [6, с. 10]. Мету комушкацп часто ототожнюють iз поняттям штенцп - пара-вербальним осмисленим намiром мовця, що зумовлюе комунiкативнi стратеги й способи 1хнього здiйснення [7, с. 605]. Сутшсть рекламно'1 персуазивно'1 стратеги полягае насамперед у тому, щоб сфокусувати увагу рецитешив на привабливостi об'екта рекламування й найповшше представити його символiчнi позитивнi характеристики. Стратегiя в рекламi е комплексом екстралiнгвальних чинникiв, що впливають на протiкання комушкаци, i, вiдповiдно, детермiнують специфiку рекламного дискурсу та тексту [6, с. 8]. 1з цього випливае, що ключовою щеею рекламно'1 стратеги е концепщя позицiонування, функцiя яко'1 полягае в тому, щоб донести до цшьово! аудитора суть рекламного повiдомлення.
А. О. Дедюхш зазначае, що функщональна едшсть мети й стратеги рекламнох комушкаци лежить в основi задуму як змютовного (смислового) утворення, яке базуеться на уявленш про те, що повинно входити в шформащйне повщомлення про рекламований товар [3, с. 11]. В зв'язку з цим Ю. С. Бернадська, А. О. Дедюхш та iншi вчеш видшяють рiзноманiтнi тактики мовних стратегий: переконання, твердження, пропозицiя, аргументацiя, вимога тощо.
Розглянемо переконання як один iз видiв стратеги рекламного тексту. Переконання мае подвшний характер: 1. Можна розум^и як тверду вiру в iстиннiсть сво'х поглядiв, непохитну впевнешсть в чомусь; 2. I можна розум^и як мовну стратегию комушканта, що мае намiр трансформувати справжнiй стан свiту реципiента, схиляючи його зробити яюсь вербальнi чи невербальш дп.
Вибiр 3aco6iB мовного впливу детермiнуeться в певнш Mipi характеристиками комунiкативного акту та комуткантами, а також лопчною структурою, яку обирае адресант, тобто рекламодавець. Лопчна структура переконуючих текспв в основному обумовлена тим, що переконання по сутi е особливим шформацшним процесом, що приймае участь у передачi певних знань [4, с. 45].
Стратегия переконання вербалiзуеться за допомогою лексико-стилiстичних (синонiми, антошми, омонiми, мовна гра, епiтети, порiвняння, метафора, персонiфiкацiя, метонiмiя, гiпербола, лггота, професiоналiзми, фiрмонiми, антропонiми) i лексико-граматичних (префiкси super-, extra-, ultra-; складання ошв, дiеслово у наказовому способ^ займенники, риторичнi питання, питальнi речення, розповщт речення, неповнi речення, паралельн конструкцп, повтор) мовних засобiв.
В ходi дослiдження було виявлено, що найбшьш часто вживаними лексико-стилютичними засобами е метафора та ппербола. Розглянемо кожну з них окремо. Метафора ставить за мету конкретизувати уявлення про предмет, про який щеться, шляхом вказiвки на певну його ознаку, що висуваеться на перший план. У розглянутих рекламних повщомленнях зус^чаемо наступн приклади: (1) Taste the rainbow -смакуй веселку. Метафорою е слово «rainbow», яке вживаеться не в прямому значенш, а в переносному - адже рекламоване драже «Skittles» таке ж рiзнокольорове як i веселка. (2) Thirst for new experience - Жага нових вражень. В цьому прикладi слово «thirst» також мае не пряме значення, а переносне. Thirst (жага) - це вщчуття, коли хочеться чогось випити. В наведеному рекламному текст використано метафору, щоб переконати рецитента в тому, що придбати рекламований продукт i отримати новi враження вщ нього - це як зробити ковток води в спеку. (3) Capture the truth with a 24.6 megapixel Alpha 900 - Стймай правду з 24,6-мегатксельною Альфа 900. Метафора виражена словом «сарШге», пряме значення якого - спшмати. Рекламований продукт -фотоапарат Alpha. Метафоричний виошв «capture the truth» переконуе споживача в тому, що фотоапарат може ч^ко сфокусувати зображення - тобто «спшмати правду».
Пперболу в рекламi застосовують, прагнучи пщкреслити особливосп рекламованого товару чи послуги, iхню винятковють; тдсилити якосп, можливосп, сили, бажання. Таю висловлювання вживаються у рекламi для того, щоб привернути особливу увагу рецитента, наголосити на якшсь несподiванцi: (4) No one grows Ketchup like Heinz. - Hixmo не вирощуе кетчуп так, як робить це Heinz. Ппербола представлена виразом «no one». Вам вщомо, що кетчуп виготовляеться з томатв, проте Heinz рекламований таким чином, щоб переконати споживача в тому, що цей кетчуп не такий, як вс шш^ а особливий. (5) You won't find more herbs anywhere else, except perhaps in Amsterdam. - Ви не знайдете бшьше трав мде, xiба що в Амстердамi. Пперболою «anywhere» тдкреслено винятковють мюта, в якому шбито бшьше трав, шж в будь-якому шшому.
Менш вживаними лексико-стилютичними засобами, яю реалiзують стратепю переконання, виявилися персошфшащя, еттети та лггота. Персошфшащя - це замщення неживого живим, тобто уособлення, наприклад: (6) Even cups are talking about it! - Навть чашки говорять про це! В цьому рекламному тексп стратегия переконання вербалiзована висловом «cups are talking». Рекламований продукт настшьки вщомий, що «навт чашки говорять про це», а отже i рецитенту вже час його придбати.
Яскрав^ емоцшно забарвлеш мовн одинищ тдсилюють виразнiсть рекламного образу. Цю функщю у мовленнi реклами найчаспше виконують епiтети. У рекламi еттети використовують з рГзною метою. Особливу групу становлять так званi прикрашальн епiтети, яю збагачують змют висловлювання, надають мовленню
реклами поетичностi, милозвучност [5, с. 209]. Здебшьшого такi епiтети вираженi яюсними прикметниками: (7) Genius design for a better everyday. - Гетальний дизайн на кожен день. (8) The premium quality. - Прeмiальна яюсть. (9) The fastest, most powerful iPhone yet. - Найшвидший, найпотужтший iPhone, тж будь-коли. (10) Pure and natural. Squeezed from fresh oranges. - Чистий i природний. Вичавлений 3i свiжих апельситв. (11) A life companion for a richer, simpler and fuller life. - Життевий компаньйон для багатшого, простшого i повтшого життя.
У рекламних текстах використовують ще л^оту - троп, протилежний пперболг (12) Only one gesture to cleanse, nourish deeply and protect. - Очищення, глибоке живлення i захист лише одним жестом. Реклама переконуе споживача в тому, що обравши саме цей зайб для догляду, споживач зможе досягти аж три результати всього одним жестом. (13) Heavy as a feather. - Важк як перо. За допомогою л^оти наголошуеться на властивосп рекламованого продукту - важкий як перо, що в прямому сена означае - навпаки - дуже легкий. (14) One sheet is enough. - Достатньо одного патрця. Л!тотою «опе sheet» пщкреслюеться, що, обравши даний рекламований продукт, споживачевi вистачить лише одного патрця замють кшькох.
Активно функщонують у мовленш реклами також антошми, порiвняння, мовна гра. Основним критерiем антонiмiчностi ошв е протилежшсть 1'хшх значень, наприклад: (15) It is hard to protect yourself from hail. But easy to ensure. - Важко захиститися вiд граду. Але легко застрахуватися. Антошмами «hard - easy» переконують рецитента в тому, що вш не може вплинути на погодш умови, але може зменшити збитки вщ них, застрахувавши свое майно. (16) Pepsi MAX. Maximum taste, no sugar. - Pepsi MAX. 0 калорш, максимум смаку. Антонiмiя «maximum - no» передае, що при зменшенш калорш в рекламованому напоi збер^ся смак, а, отже, споживач може насолоджуватися улюбленим смаком без шкоди свош ф^урь
У рекламних текстах використовують порiвняння - зютавлення двох явищ для того, щоб пояснити одне з них за допомогою шшого. Тут слщ врахувати, що адресат реклами повинен добре знати той об'ект, з яким порiвнюють щось нове. Наприклад: (17) Lifebuoy clini-care 10 with its revolutionary Active Natural Shield technology offers 10 times better germ protection and 10 times more skin care than leading hygiene soap. -Lifebuoy clini-care 10 з революцтною тeхнологiею Active Natural Shield пропонуе в 10 разiв кращий захист вiд бактерт i в 10 разiв кращий догляд за шкрою, тж гтетчне мило провiдних виробниюв. За допомогою порiвняння рекламний текст переконуе споживача придбати саме цей рекламований продукт, висв^ливши його переваги перед шшими подiбними продуктами.
Поманим явищем у рекламi е так зване використання мовно'1 гри. Тобто у текстах реклами вживають однокореневi слова, яю не е наслщком неохайного ставлення до добору сшв, а навпаки, вони посилюють емоцшний вплив на читача та тдвищують виразшсть тексту, наприклад: (16) Pepsi MAX. Maximum taste, no sugar. - Pepsi MAX. 0 калорш, максимум смаку. Завдяки мовнш ^i «MAX - maximum» рекламне гасло легше запам'ятовуеться i довше «переслщуе» читача.
Говорячи про лексико-граматичш засоби, яю вербалiзують стратепю переконання, хотшося б видшити дiеслова в наказовому способ^ яю зус^чаються в рекламних текстах найчаспше. Наведемо приклади: (1) Taste the rainbow. - Смакуй веселку; (18) Think different. - Думай шакше; (19) Just do it. - Просто зроби це; (20) Make fitness a part of your life. - Зробть фтнес частиною свого життя; (3) Capture the truth with a 24.6 megapixel Alpha900. - Стймай правду з 24,6-мегатксельною Альфа 900. Такий рекламний текст спонукае споживача до дп.
Використання особистих i присвшних займенникiв е знаком безпосередньо'' адресованостi потенцiйному споживачевi продукцп: (21) The future is in your hands. -Майбутне в тво'гх руках. (22) You're not you when you're hungry. - Ти не ти, коли голодний. Також використання займенниюв першо'' особи сташзуе рекламний текст тд пряму мову: (23) L 'Oreal Paris - Because I'm worth it! - Лореаль Париж - Тому що я варта цього!
Повтор можна вщнести до одного ¡з способ1в, до якого вдаються котрайтери для того, щоб тдсилити виразшсть рекламного тексту. До предметно-логично'' шформаци повтор зазвичай шчого не додае, але передае значну додаткову шформащю емоцшносп, експресивносп, оцшки та сташзацп [2, с. 61]: (24) Best choice! Best breakfast! Best fruits and berries! - Кращий вибiр! Кращий стданок! Кращi фрукти iягоди! (25) TopFit. Be at the top. - TopFit. Будь на висотi. (26) Have a break... have a Kit Kat. - Зроби паузу... з'гж Kit Kat.
Варто зауважити, що в двох останшх прикладах - (25) та (26) - при перекладi не збер^ся застосований в тексп оригшалу мовний зааб повтор.
Досить вживаним мовним засобом переконання виступае розповщне речення. В таких реченнях переконання передаеться завдяки тому, що вони висловлюють або пораду, або вже перевiрений факт, або суб'ективну думку i т.д., наприклад: (27) Palmolive Naturals is specially formulated for dry hair. Enriched with key ingredient extracts for their enriching properties. It leaves your hair manageable and soft. - Palmolive Naturals спещально розроблений для сухого волосся. Збагачений екстрактами ключового iнгредiенту завдяки Чхтм збагачуючим властивостям. Це залишае ваше волосся слухняним i м'яким. В рекламному тексп розкрито вс властивосп рекламованого продукту та вказано, якого ефекту може досягти споживач, скориставшись ним - ще' шформацп достатньо, щоб переконати споживача купити саме цей продукт.
З метою переконання в рекламному тексп також використовуються питальш речення: (28) What's the secret of speed? Ask the master. - У чому секрет швидкостi? Запитай майстра. (29) You know who could use a car like this? Everyone. - Знаете, хто мш би користуватися таким авто, як це? Кожен.
Отже, задля досягнення мети рекламного тексту - защкавити рецитента i переконати його придбати рекламовану продукщю чи скористатися рекламованою послугою - використовуються лексико-стилютичш та лексико-граматичш мовш засоби. Метафора ставить за мету конкретизувати уявлення про предмет, про який щеться, шляхом вказiвки на певну його ознаку, що висуваеться на перший план. Прагнучи пщкреслити особливосп рекламованого товару чи послуги, 'хню винятковють, застосовують гиперболу. У рекламi еттети збагачують змют висловлювання, надають мовленню реклами поетичносп, милозвучносп. Поманим явищем у рекламi е так зване використання мовно'' гри - однокореневi слова, яю посилюють емоцшний вплив на читача та тдвищують виразшсть тексту, тому рекламне гасло легше запам'ятовуеться i довше «переслщуе» читача. Найчаспше стратегия переконання в рекламному тексп реалiзуеться шляхом застосування дiеслiв у наказовому способ! -адже це найбшьше спонукае рецитента до дп у вщповщь. Використання особистих i присвшних займенниюв е знаком безпосередньо'' адресованосп потенцшному споживачевi продукцп, а займенникiв першо'' особи - сташзуе рекламний текст тд пряму мову. Повтор надае рекламному тексту емоцшносп, експресивносп, оцшки та статзацп. Подальшого досл1дження вимагае перекладацький аналiз в украiнськiй мовГ засобiв персуазивностi в рекламнiй комунiкацii для досягнення е^валентносп, використовуючи комунiкативну модель перекладу.
Список використано1 л1тератури
1. Бернадская Ю. С. Текст в рекламе : учебн. пособ. / Ю. С. Бернадская. -Москва : Юнити, 2009. - 288 с. ; Bernadskaya Yu. S. Tekst v reklame : uchebn. posob. / Yu. S. Bernadskaya. - Moskva : Yuniti, 2009. - 288 s.
2. Григорьева В. С. Дискурс как элемент коммуникативного процесса : прагмалингвистический и когнитивный аспекты : моногр. / В. С. Григорьева. - Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2007. - 288 с. ; Grigoreva V. S. Diskurs kak element kommunikativnogo protsessa : pragmalin-gvisticheskiy i kognitivnyy aspekty : monogr. / V. S. Grigoreva. - Tambov : Izd-vo Tamb. gos. tekhn. un-ta, 2007. - 288 s.
3. Дедюхин А. А. Модели организации вербальной и визуальной информации в тексте рекламы : автореф. дис. ... канд. филол. наук спец. 10.02.19 / Андрей Александрович Дедюхин ; Кубанский государственный университет. - Краснодар, 2006. - 27 с. ; Dedyukhin A. A. Modeli organizatsii verbalnoy i vizualnoy informatsii v tekste reklamy : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.19 / Andrey Aleksandrovich Dedyukhin ; Kubanskiy gosudarstvenniy universitet. - Krasnodar, 2006. - 27 s.
4. Егорова А. Н. Теория и практика перевода экономических текстов с английского языка на русский / А. Н. Егорова. - Москва : Международные отношения, 1977. - 190 с. ; Yegorova A. N. Teoriya i praktika perevoda ekonomicheskikh tekstov s angliyskogo yazyka na russkiy / A. N. Yegorova. - Moskva : Mezhdunarodnye otnosheniya, 1977. - 190 s.
5. Зазыкин В. Г Психология в рекламе / В. Г. Зазыкин. - Москва : ДатаСтром, 1992. - 64 с. ; Zazykin V. G Psikhologiya v reklame / V. G. Zazykin. - Moskva : DataStrom, 1992. - 64 s.
6. Попова Е. С. Рекламный текст и проблемы манипуляции : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.01 / Е. С. Попова ; Уральский государственный университет им. А. М. Горького. - Екатеринбург, 2005. - 27 с. ; Popova Ye. S. Reklamnyy tekst i problemy manipulyatsii : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 / Ye. S. Popova ; Uralskiy gosudarstvennyy universitet im. A. M. Gorkogo. - Yekaterinburg, 2005. - 27 s.
7. Селiванова О. О. Мовш засоби репрезентацп стратепчних програм в украшському рекламному теледискурс / О. О. Селiванова // Украшська журналютика : умови формування та перспективи розвитку : зб. наук. праць / вщп. ред. С. М. Кв^, Т. Г. Бондаренко. - Черкаси, 2007. - С. 234-239 ; Selivanova O. O. Movni zasoby reprezentatsii stratehichnykh prohram v ukrainskomu reklamnomu teledyskursi / O. O. Selivanova // Ukrainska zhurnalistyka : umovy formuvannia ta perspektyvy rozvytku : zb. nauk. prats / vidp. red. S. M. Kvit, T. H. Bondarenko. - Cherkasy, 2007. - S. 234-239.
Стаття надшшла до редакцп 12.10.2017.
I. P. Voloshchuk
M. V. Tsap
THE CATEGORY OF PERSUASIVENESS AND LINGUISTIC MEANS OF ITS VERBALISATION IN ADVERTISING TEXTS
The article deals with the category of persuasiveness as the object of linguistics study which aims at attracting attention to the object of advertising, at avoking an interest to it and demonstrating advantages of advertising object among others as well as at encouraging potential consumers to act in response. Informative advertising, comparative advertising, reinforcement advertising and reminder advertising are the sources of distinguishing persuasiveness. The main idea of advertising persuasive strategy is the concept ofpositioning, whose function is to convey the essence of an advertisement to the target audience.
This article is devoted to the strategy of persuasiveness. Detailed linguistic analysis of language means that implement the strategy of persuasiveness in the advertising text is presented. The category of persuasiveness is verbalized by lexical-stylistic and lexical-grammar linguistic means.
The most commonly used lexical-stylistic means are metaphor and hyperbole. Metaphor's aim is to specify the notion of the subject, which is referred to by pointing out some of its feature which comes to the fore. Hyperbole in advertising category ofpersuasiveness is used to emphasize the features of the advertised product or service, their exclusivity. Less used lexical-stylistic means that implement the strategy of persuasiveness, are personification, epithets and litotes. Personification is a stylistic method, the essence of which is the transfer of the properties possessed by living things to inanimate objects or phenomena. Epithets enrich the text and increase the expressiveness of the advertising image. Litotes is the trope, opposite to hyperbole. There are also antonyms, similis and play on words in advertising texts. The main criterion of the antonymic words is their opposite meanings. Simile which realizes the category of persuasiveness in advertising texts is used in order to explain one phenomenon via another. The use of play on words enhances the emotional impact on the recipient and increases the expressiveness of the text.
The most commonly used lexical-grammar linguistic mean that implements the strategy of persuasiveness in advertising texts, is a verb in imperative mood. The imperative mood in advertising texts motivates the consumer to act. Less used lexical-grammar means is pronoun. The use of personal and possessive pronouns is a sign of direct addressee to the potential consumer of products; the use of the first person pronouns stylizes the advertising text in direct speech. Repetition conveys significant additional information of emotionality, expressiveness, evaluation and stylization. Fairly commonly used linguistic mean of expressing persuasion is a narrative sentence: such sentence expresses either advice, or a verified fact, or a subjective opinion.
Key words: category of persuasiveness, strategy of persuasion, language means, advertising text.
УДК 811.14'06'373
O. В. Гаргаева
ЛЕКСИКА З КУЛЬТУРНИМ КОМПОНЕНТОМ У НОВОГРЕЦЬКШ МОВ1
Стаття присвячена вивченню лексики з культурним компонентом значення новогрецьког мови як мовного джерела тформаци про духовну культуру кртни. Аналiзуються лiнгвокультурологiчнi особливостi та м^це лексики з культурним компонентом серед iнших титв нацюнально-маркованих лексичних одиниць.
Клю^о^^ слова: культура, мiжкультурна комуткащя, лексика з культурним компонентом, фоновi знання, фонова лексика, реалН, безе^валентна лексика.
Мiжнароднi контакти та мiжкультурна комушкащя, штенсившсть яких завдяки науково-техшчному прогресу, значно зросла за останне десятил^я, вимагають вщ учасниюв спшкування не тшьки володшня шоземною мовою, але й знання нащонально'1 специфши, традицш краши стврозмовника, що зумовлюе актуальшсть теми нашого дослщження.
