CC BY
10
УДК 336.131; 351.72
О.С. ДЕРЕВКО, здобувач, MiHicrepcTBO фманав Укра'ни
Каштал1зац1я банмв як боргоутворюючий фактор:
м1жнародний досвщ
В угод про acoujau/ю Украна - БС передбачено розширення фiнанcового cпiвpобiтництва, в тому чиcni у cфepi управ-лння державними фiнaнcaми та формування боргово! полтики. В роботi aнaлiзуeтьcя мiжнapoдний дocвiд державноí пдтримки банкв у кризовий перод рзними кранами cвiту, в тому чиcni кранами БС, зокрема з викори^анням кaпiтaлi-зацн банкв за рахунок бюджетних pecуpciв, та вплив тако! кaпiтaлiзaцií на ^ан державного боргу. На ^ати^ичних даних 2007-2011 роюв для широкого кола кран доведено, що юнуе пряма залежнють мiж oбcягoм з^й^ено!' кaпiтaлiзaцií та приро^ом державного боргу.
Ключов1 слова: кап'тапзац/я банкв, державний борг, лiквiднicть банкв.
Е.С. ДЕРЕВКО,
coиcкaтeль, Мини^ер^во финантв Украины
Капитализация банков как долгообразующий фактор:
международный опыт
В оглашении об а^о^ации Украина - ЕС пpeдуcмoтpeнo раамирение финантвого coтpудничecтвa, в том чи^е в cфe-ре управления гocудapcтвeнными финaнcaми и формирования долговой политики. В работе анализируе^я международный опыт гocудapcтвeннoй поддержки банков в кризитый период по разным гранам мира, в том чи^е гранами ЕС, в частности c итользованием капитализации банков за cчeт бюджетных pecуpcoв, и влияние такой капитализации на cocтoяниe гocудapcтвeннoгo долга. На cтaтиcтичecких данных 2007-2011 годов для широкого круга crран доказано, что cущecтвуeт прямая зaвиcимocть между объемом ocущecтвлeннoй капитализации и приро^ом гocудapcтвeннoгo долга.
Ключевые слова: капитализация банков, гocудapcтвeнный долг, ликвидно^ь банков.
O. DEREVKO,
postgraduate, Ministry of Finance of Ukraine
Capitalization of banks as debt creating factors: international experience
The EU-Ukraine Agreement Association provides for expanding financial cooperation, including the management of public finances and debt policy formation. The paper analyzes the international experience in different countries concerning state banks support during the crisis, particularly with use of capitalization of banks through budgetary resources and the impact of such capitalization on the state of public debt.
The 2007- 2011 wide range statistics certifies that there is a direct relationship between the value of carried capitalization and growth of public debt.
Keywords: capitalization of banks, public debt, the liquidity of banks.
Постановка проблеми. УкраУна задекларувала pyx до 6в-ропейського Союзу, пщписавши у 2014 роц угоду про асо-цацю УкраУна - 6С. Одна з частин угоди стосуеться фЫан-сового сп1вроб1тництва, вона окреслюе мехаызм i шляхи отримання УкраУною фЫансовоУ допомоги з боку 6С. Поло-ження ^eí частини угоди передбачають поглиблення ствпра-ц УкраУни та 6С у контекст боротьби з шахрайством, коруп-^ею, незаконною дiяльнiстю шляхом поступовоУ гармоызаци украУнського законодавства у фЫансовм сфеpi iз законодав-ством 6С, обмЫу вщповщною Ыформа^ею, тощо. Передбачено також розширення фЫансового спiвpобiтництва у сфеpi управлЫня державними фЫансами та формування борговоУ полiтики. Одним iз важливих напpямiв гармоызаци е збли-ження пiдxодiв з управлЫня борговими ризиками. В Укра'У впродовж 2007-2014 роюв у борговм сфеpi дектька pазiв pеалiзyвався бюджетний ризик та валютний ризик, що при-звело до суттевого наростання державного боргу в 20082009 та у 2014-2015 роках. Тому важливо пpоаналiзyва-ти у цьому контекст фактор капiталiзацií банюв. Вщомо, що й у багатьох краУнах бвропи та свггу боpговi показники суттево попршувались саме пюля проведення таких операцм.
Анал'13 дослщжень та публ'кацш з проблеми. Проблематику вдосконалення управлЫня державним боргом у кризових умовах розкрито у працях в^чизняних еконо-мюлв: В.Й. Башка, О.Г. Бторуса, Т.П. Богдан, В.В. Люовен-ка, С.Л. Лондара, К.В. Кузнецова, В.П. Кудряшова, В.В. Ко-зюка, В.М. ОпарЫа, В.М. Федосова та Ыших. Незважаючи на достатню кшьюсть публкацш у перюдичних виданнях та науковм л^ератур^ присвячених цм проблему й надалi залишаеться низка дискусмних питань, зокрема стосовно впливу на боргоутворення piзниx економiчниx i фшансо-вих фактоpiв.
Метою статтi е проведення аналiзy та узагальнення мiж-народного досвiдy пiдтpимки державою банювськоТ системи у кризових умовах та виявлення зв'язку мiж капiталiзацieю банюв за рахунок бюджетних коштiв, як одыею з форм такоУ пщтримки, зi змiною боргових паpаметpiв.
Виклад основного матерiалy. Державна пщтримка банювськоУ системи пiд час фiнансово-економiчноí кризи е формою pеалiзацií УУ управлЫськоУ функцГУ, пов'язаною з пе-рерозподтом фiнансовиx pесypсiв i спрямованоУ на уперед-ження соцiально-економiчниx ускладнень та пщвищення
напруги у сусптьствк Така пщтримка включае низку урядо-вих ¡нструментю, серед яких основними е:
- п¡дтримка л¡кв¡дност¡;
- реструктуризацт ф¡нансових установ;
- капггал^ацт та нац¡онал¡зац¡я ф¡нансових ¡нституц¡й;
- гарантування зобов'язань;
- викуп проблемних актива;
- тимчасове обмеження на повернення депозитв ¡ банк¡вськ¡ канкули (припинення д¡яльност¡ банк¡в на певний перюд) [1].
Зд¡йснення урядом вщповщних заход¡в, з одного боку, дае можлив¡сть банк¡вським установам адаптуватися до ново''' кон'юнктури, отримати доступ до ринюв кап¡талу, надати повну ¡нформацю про св¡й ф¡нансовий стан ¡нвесторам ¡ послабити пан¡чн¡ настро'У серед вкладниюв. З ¡ншого боку, обмеження, що запроваджуються у банк¡вськ¡й сфер^ можуть скоротити обсяг споживання в економщ та призвести до суттевого упо-в¡льнення УУ зростання. Також слщ зазначити, що державна пщтримка банк¡вського сектору, ¡ передус¡м капггалвацт бан-к¡в, обумовлюе вид¡лення значних фЫансових ресурс¡в, ¡ часто це здмснюеться за рахунок нарощування державного боргу.
За своею природою дтльысть банювських установ пов'язана з ризиками. Неефективна кредитна пол™ка та «погаы» кредити спричиняють зб¡льшення кредитного ризи-ку, а зниження вартост¡ облгацм внасл¡док п¡двищення про-центних ставок пов'язане з реал^ац^ю процентного ризику. Значною загрозою для нормального функцюнування бан-к¡вського сектору також е ризик л¡кв¡дност¡.
Проблеми, притаманн¡ банювсьюй сфер¡, добре простежу-ються при проведены оцЫки банк¡вських актив¡в. Вони ви-никають, наприклад, через обвал цЫ на нерухом¡сть або за рахунок збтьшення числа банкрутств великих комерцмних компан¡й. Потужним чинником виникнення кризи може бу-
ти вщмова уряду оплачувати сво'У зобов'язання за обл^ацЬ ями, що знаходяться у банювських портфелях. Характерною особливютю банк¡вськоí системи е взаeмозалежн¡сть и банк¡вських установ: проблеми одного банку досить швид-ко поширюються на ¡ной банки. Серед багатьох вщомих причин банк¡вських криз була неслйюсть макроеконом¡чноí по-л¡тики, в тому чи^ й внасл¡док значного дефщиту рахунку поточних операц¡й та прорахунюв у сфер¡ управл¡ння дер-жавним боргом. 0собливою е роль великих системних бан-к¡в. Порушення режиму роботи таких банк¡в, як правило, мае руйнвний характер для усього банювського сектору.
Банк¡вська криза вважаеться системною, якщо протягом року вщбулися хоча б три з шести наведених подм:
1) здмснена п¡дтримка л¡кв¡дност¡ (не менш 5 вщсотюв в¡д вартост¡ депозит¡в, включаючи депозити нерезидента);
2) витрати на реструктуриза^ю банк¡вського сектору сяг-нули не менше 3 в¡дсотк¡в ВВП;
3) проведено нацюнал^цю хоча б одно' банквсько'У установи;
4) надано великий обсяг державних гаранта для виконан-ня банками сво'Ух зобов'язань;
5) здмснено значн¡ за обсягом покупки актива (принаймн¡ 5 вщсотюв в¡д ВВП);
6) зупинено повернення депозита [1].
0гляд комплексу ¡нструментв державно' п¡дтримки бан-к¡вського сектору пщ час останньо'У ф¡нансово-економ¡чноí кризи дае можливють вид¡лити дв¡ основы р^новидност та-ко'У допомоги: катталвацт банк¡вських установ або надання Ум лквщност [1, 2]. 0стання з них е широко розповсюдже-ною, однак така допомога е ефективною лише протягом короткого часового вщрвку.
На рис. 1 показана статистика стосовно р^них видв уря-дових ¡нструмент¡в п¡дтримки, як¡ застосовувались з боку
эамориженнн
Експансюшстька фокальна полкика
Експансюшстька моштарна полпика
виплат за
депозитами
100 \
''90,- - ч.
'''&0,*
-'70,- -
-'60,-
-'50,' -
■'40,- - ^
-''зо -
. >
с**
V- V
ч ч-у \ / _ \/
\ У—
■ Розвинут] краТни КраУни, що розаиваються
Гарантм за банк1вськими зобов'язаннями
Рекаттатшацт
Нацюналтацт
Рисунок 1. Використання ¡нструментчв державно! гпдтримки з вщновлення ефективносл роботи банмвського сектору, %
Джерело: [1].
ypядiв poзвинyтиx ^arn тa кpaïн, щo poзвивaютьcя, для вщ-нoвлення ефективнocтi poбoти фiнaнcoвoгo cектopy в ган-текcтi pеaгyвaння нa пеpебiг 147 бaнкiвcькиx ^из впpoдoвж 197Q-2Q11 poкiв. Haйбiльш пoпyляpними зaxoдaми влaди 6УЛИ кaпiтaлiзaцiя зa paxyнoк бюджетниx кoштiв тa тдфим-кa лiквiднocтi, a нaйменш пoпyляpним зaxoдoм - блoкyвaння виплaт зa депoзитними вклaдaми.
Ocнoвнi вiдмiннocтi мiж iнcтpyментaми, щo 6ули вибpaнi y ^ai^ax з poзвинyтoю екoнoмiкoю, тa кpaïнaми, щo poзвивa-ютьcя, пoлягaють у piзниx piвняx чacтoти вiдпoвiдниx зaxo-дiв тa oбcягiв фiнaнcyвaння, якi, у cвoю чеpгy, безпocеpедньo зaлежaть вiд мoжливocтей бюджетнoï тa бaнкiвcькoï cиcтем тieï чи Ы|±Ю1' ^ai^. Poзвинyтим кpaïнaм пpocтiше знaxoдити pезеpви для фopмyвaння кpoкiв у paмкax фicкaльнoï тa мo-нетapнoï пoлiтики, нiж кpaïнaм, щo poзвивaютьcя.
B 6вpoпейcькoмy Coюзi poзyмiння неoбxiднocтi деpжaвнoï пiдтpимки фiнaнcoвoгo cектopy cпиpaeтьcя нa зaкoнoдaв-чi нopми, i^o дiють в paмкax цьoгo oб'eднaння. Kлючoвим у цьoмy кoнтекcтi е дoтpимaння пpaвил, cпpямoвaниx нa збе-pеження кoнкypенцiï. Дoпoмoгa для тдфимки тoгo чи rnrno-гo бaнкy, щo здiйcнюeтьcя кpaïнoю-членoм зa paxyнoк iï pе-cypciв, у будь-яюй фopмi не пoвиннa pyйнyвaти кoнкypенцiю, щo дie в екoнoмiчнo-фiнaнcoвiй cфеpi. Biдпoвiднo пpoгpaмa дoпoмoги мae вiдпoвiдaти пpинципy «дocтaтньoï цiльoвoï пщ-тpимки», тoбтo пoвиннa включaти елементи зaxиcтy вiд пo-глиблення пpoблем бaнкiвcькoï лiквiднocтi, якi е дieвими, тa вoднoчac не cтвopюють нaдмipнoгo фaвopитизмy бенефщЬ apiв нa шкoдy ïxнiм кoнкypентaм.
6вpoпейcькa Koмiciя в жoвтнi 2QQB poкy oпpилюднилa пpaвилa щщ^ пiдтpимки бaнкiвcькиx ycтaнoв в yмoвax ™o-бaльнoï фiнaнcoвoï кpизи. Згiднo з цими пpaвилaми деpжa-ви - члени GC не p^ix^ oднoгo paзy нa пiвpoкy нaдcилaють дo 6вpoпейcькoï Koмiciï звiт пpo викoнaння зaxoдiв тa ви-кopиcтaння нaдaниx кoштiв. Пpoгpaмa дoпoмoги пoвиннa включaти дieвi елементи зaxиcтy вщ пoглиблення пpoблем лiквiднocтi тa зaбезпечення кoнкypентнoгo cеpедoвищa. B кoнтекcтi зaзнaченoгo зacтocoвyeтьcя пpинцип ^oCTa^ ньoï цiльoвoï пiдтpимки». Cпiвpoзмipнi зaxoди гapaнтyють зведення дo мiнiмyмy пoбiчниx негaтивниx ефектв нa iншi екoнoмiчнi cектopи деpжaв - членiв GC.
Звiт пpo викoнaння зaxoдiв мae мicтити тaкi iнфopмaцiй-нi cклaдoвi:
- пеpелiк бaнкiвcькиx ycтaнoв, якi бyлo кaпiтaлiзoвaнo;
- oбcяг фiнaнcoвиx pеcypciв, як бyлo видiленo для здм-^ення кaпiтaлiзaцiï;
- yмoви видiлення фiнaнcoвиx pеcypciв;
- цiлi, нa як бyлo витpaченo фiнaнcoвy дoпoмoгy;
- пеpелiк зoбoв'язaнь деpжaвниx opгaнiв щoдo зaбезпе-чення ycпiшнoï кaпiтaлiзaцiï, Ы|±л yмoви тa гapaнтiï;
- плaн зaxoдiв, cпpямoвaниx нa ycyнення пoдaльшoï зa-лежнocтi вiд зoвнiшньoï фiнaнcoвoï дoпoмoги бaнкiвcькoï ycтaнoви пicля пpoведення кaпiтaлiзaцiï;
- пеpелiк меxaнiзмiв, щщэ зaбезпечyвaтиме безпеку для видiлениx в paмкax кaпiтaлiзaцiï фiнaнcoвиx pеcypciв.
З пoчaткy фiнaнcoвoï кpизи, якa виникга 2QQB poцi, i дo беpез-ня 2Q1Q poкy зaгaльний oбcяг фiнaнcoвиx pеcypciв, пеpедбaче-ниx нa кaпiтaлiзaцiю тa пpoведення cпецiaльниx зaxoдiв у бaнкiв-cькoмy cектopi кpaïн-членiв GC-27, cтaнoвив 5Q3,1 млpд. eвpo,
щo cклaлo близькo 4% BBП 6вpocoюзy. Пpoте фaктичнo бyлo викopиcтaнo cтaнoвилo 241,6 млpд. eвpo, up cклaлo 2,Q% BBП. Пpи цьoмy для здiйcнення caме кaпiтaлiзaцiï бyлo пеpедбaче-нo 33B,2 млpд. eвpo, aбo 2,7% BBП, фaктичнo витpaченo 92,3 млpд. eвpo, aбo Q,7% BBП. Пpи цьoмy piвень викopиcтaння ви-дiлениx кoштiв нa пpoведення iншиx cпецiaльниx зaxoдiв був ви-щим, нiж у випaдкy пpoведення кaпiтaлiзaцiï. Taк, з 164,6 млpд. eвpo, щo бyлo пеpедбaченo нa вкaзaнi цiлi, кpaïнaми 6вpocoюзy викopиcтaнo 149,2 млpд. eвpo, щo cтaнoвить 9Q,6%, a для здй-тення кaпiтaлiзaцiï лише 27,3%.
Aктивний пoшyк дieвиx aнтикpизoвиx iнcтpyментiв пiдтpимки бaнкiвcькиx iнcтитyтiв у кpaïнax - членax GC cтaв oднieю з пpи-чин iнcтитyцioнaльниx змiн у 6вpocoюзi. Baжливим pезyльтa-тoм cтaлo cтвopення екoнoмiчнoгo тa вaлютнoгo coюзy (EBC), ocнoвним зaвдaнням якoгo е кoopдинaцiя екoнoмiчниx piшень кpaïн 6вpocoюзy. З 6O^ центpaльниx opгaнiв 6вpoпейcькoгo Оэюзу впpoвaдженo пocтiйний мoнiтopинг зa екoнoмiчнo-фi-нaнcoвoю пoлiтикoю кoжнoï з кpaïн. Pеaлiзaцiя зaвдaнь EBC пеpедбaчae дoтpимaння кpитеpiïв кoнвеpгенцiï cтocoвнo ц^-вoï cтaбiльнocтi, дефiцитy бюджету, деpжaвнoгo 6op^, cтaбiль-нocтi нaцioнaльнoï вaлюти тa вiдcoткoвиx cтaвoк. A caме:
- вiднoшення деpжaвнoгo дефiцитy дo вaлoвoгo внyтpiш-ньoгo пpoдyктy не пoвиннo пеpевищyвaти 3%;
- вiднoшення деpжaвнoгo бopгy дo вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy не пoвиннo пеpевищyвaти 6Q%;
- cтaбiльнicть цiн i cтaлicть cеpеднix темпiв iнфляцiï пpo-тягoм oднoгo poкy дo пpoведення oцiнювaння; пpи цьoмy пo-кaзник pocтy Ыфляцп не мoже бiльш нiж нa пiвтopa вiдcoтки пеpевищyвaти вiдпoвiднi пoкaзники тpьox нaйкpaщиx (з пo-гляду цiнoвoï cтaбiльнocтi] кpaïн-членiв;
- дoвгocтpoкoвa нoмiнaльнa вiдcoткoвa cтaвкa не пoвиннa пеpевищyвaти бiльш нiж нa двa вiдcoтки вiдпoвiднi пoкaзники тpьox нaйкpaщиx (з пoглядy цiнoвoï cтaбiльнocтi] кpaïн-членiв;
- пpoтягoм щoнaйменше двox po^ i без знaчнoгo нaпpy-ження з бoкy вiдпoвiднoï кpaïни нopмaльне вiдxилення вели-чини oбмiннoгo ^pcy не пoвиннo виxoдити зa гpaничнi знa-чення, пеpедбaченi меxaнiзмoм oбмiннoгo кypcy кpaïн-членiв.
Пo cyri, нaведенi кpитеpiï е вaжливим меxaнiзмoм мaкpoе-кoнoмiчнoï cтaбiлiзaцiï тa зaпoбiжникoм для виникнення тa зa-гocтpення ^изи у бaнкiвcькoмy cектopi. Oднaк нa пpaктицi не вciм ypядaм кpaïн eвpocoюзy вдaлocя викoнaти визнaченi yмo-ви. Haйбiльш cклaдним зaвдaнням бyлo yrpимaння нa вiдпo-вiднoмy piвнi poзмipy дефiцитy бюджету тa деpжaвнoгo бopгy. Пpoблеми з piвнем бopгoвoгo нaвaнтaження пpoтягoм 2QQ9-2Q15 po^ нaйбiльшoю мipoю були xapaктеpними для тaкиx кpaïн, як Гpецiя (176,9% дo BBП у 2Q15 po^], Iтaлiя (132,7% дo BBП], Пopтyгaлiя (129,Q%], Kiпp (1QB,9%]. У цiлoмy для кpa-'н eвpoзoни бopгoве нaвaнтaження нaйбiльш cтpiмкo зpocтa-лo пpoтягoм 2QQ9-2Q15 poкiв. Boнo збiльшилocь з 7B,3 дo 9Q,7% BBa a для кpaïн GC-2B - з 73,Q дo B5,2% BBП (pиc. 2].
Oднieю з ocнoвниx пpичин зpocтaння бopгoвoгo тиcкy бу-лa вiднocнa фiнaнcoвa aвтoнoмiя, яку мaли кpaïни - члени GC пpи фopмyвaннi влacнoï пoлiтики у бюджетый тa фiнaн-coвiй cфеpax.
Як ввaжae GC, нaявнicть тaкoï aвтoнoмiï дoзвoляe ефек-тивнo викopиcтoвyвaти пpинцип Maндели - Флемiнгa, cy^ якoгo пoлягae у пpiopитетнoмy зacтocyвaннi бюджетнo-фic-кaльнoï пoлiтики для cтaбiлiзaцiï плaтiжнoгo бaлaнcy кpaïни.
eidcomKU
Рисунок 2. Динамша державного боргу в окремих кражах GC, % ВВП
Джерело: Евростат [11].
З метою усунення зазначеноУ проблеми, в умовах функцю-нування ЕВС передбачено використання ряду ¡нструменти для п¡двищення р¡вня координаци та централ¡зац¡í.
Серед них:
- единий наглядовий механ¡зм (SSM - Single Supervisory Mechanism), який формуеться ¡з системи нац¡ональних банк¡в ¡з центром з европейським центральним банком (еЦБ). Цей меха-н¡зм застосовуеться не т¡льки в рамках еврозони, а й за ¿У межами;
- единий мехаызм врегулювання банювських криз (SRM - Single Resolution Mechanism), який у повноцЫый форм¡ почав д¡яти у европ ¡з с¡чня 2016 року ¡ дозволяе розробляти та впроваджувати заходи щодо подолання кризи у банюв-сьюй систем¡ через единий орган Single Resolution Board, а також здмснювати пряму капггалвафю проблемних банюв за рахунок кошт¡в Single Resolution Fund. Цей фонд д^ в координаци ¡з системою фЫансовоУ допомоги ¡з загальним об-сягом 500 млрд. евро, яка створена у вигляд¡ европейського стаб¡л¡зац¡йного мехаызму (European Stability Mechanism -ESM) зпдно з договором в¡д 27 вересня 2012 року;
- един правила та стандарти (single rulebook), включають пщсилеы вимоги та стандарти щодо умов формування капиталу комерцмних банк¡в, нац¡ональних схем гарантування виплат за депозитами, а також до законодавчих та норм щодо запоб^ання банкротств банювських ¡нститутю.
Мехаызм SRM д¡e в краУнах еврозони та застосовуеться тод¡, коли було використано ¡нол ¡нструменти, наприклад пю-ля ¡нструмент¡в застави. SRM - це ¡нструмент прямоУ дм, ко-шти, вид¡лен¡ для рекаттал^аци банк¡вських установ, пере-даються безпосередньо уряду т° чи ¡ншоУ краУни ¡ тим самим обумовлюють збтьшення р¡вня державного боргу.
Визначена чгтка процедура капгтал^ацГУ. Будь-яка банюв-ська установа в еС мае пщстави для зд¡йснення кап¡тал¡зац¡í у випадку, якщо вона е неспроможною дотримуватися вимог
еЦБ щодо капгталу, а також отримувати необхщы ресурси на фЫансовому ринку. З метою здмснення кап¡тал¡зац¡í член ESM в¡д вщповщно'У краУни звертаеться ¡з запитом до голови ESM, в якому зазначае потреби у фЫансуваны, подае оцЫку компетентного наглядового органу про фЫансове становище установи та результат останнього стрес-тесту.
П¡сля розгляду запиту Рада керуючих ESM приймае рЬ шення щодо зд¡йснення заход¡в з катталЬацп. П¡сля оголо-шення р¡шення европейськоУ Kом¡с¡í про надання ф¡нансовоí допомоги для здмснення кап¡тал¡зац¡í, складаеться план за-безпечення життeздатност¡ банювськоУ установи. У подаль-шому цей план надаеться для затвердження европейською Комюею ¡з залученням необх¡дних експерт¡в. Для здмснен-ня капгталвацГУ обов'язковою умовою е участь приватного кап¡талу, обсяг якого мае бути не менше 8 вщсотюв в¡д за-гального обсягу фЫансовоУ допомоги [1].
Окрм цього, евроком¡с¡я та еЦБ можуть сформувати до-датков¡ умови для окремих банювських установ, враховуючи ¡ндивщуальы чинники, що загрожують Ухшй стмкостк
Зг¡дно з правилами ESM з початком процедури капгталЬ зацГУ стае акцюнером установи-одержувача. Рада керуючих ESM може дати дозвт на придбання ¡нших ф¡нансових ¡нстру-мент¡в, таких як спецвльы акци, г¡бридн¡ ф¡нансов¡ ¡нструменти з метою виконання наглядових вимог. Також створюеть-ся допомжний орган керуючих процедурами, пов'язаними ¡з зд¡йсненням кап¡тал¡зац¡í. Головне завдання цього органу -створення умов для вщкритост та прозорост щодо прове-дення ус¡х процедур, розкриття ¡нформаци про права влас-ност та ф¡нансов¡ ¡нструменти, що використовуються. Зпдно з встановленими правилами для здмснення капгталваци ¡с-нуе верхый л¡м¡т, який становить 60 млрд. евро.
КраУни, що мають прои конкурентн¡ позици на м^народ-них ринках, а Ухня банк¡вська система насичена проблемни-
mm KpefliTaMU, nifl Hac Kpn3i cTUKaraTbcA 3 npo6neMora niKBifl-HOCTi. floflaTKOBMM huhhukom BnniiBy e noTpe6a y KpeflUTHix pecypcax flnA Manoro Ta cepeflHboro 6i3Hecy. Konii ypAflii pi3-hux KpaiH BiMyrneHi nocunraBa™ 3axoflii 6raflxeTHoi' eKoHoMii, oKpeMi ceKTopii eKoHoMiKii MoxyTb cKoponyBa™ cboe 3poc-TaHHA, npii uboMy 6inbi±i pi3Koi HU3xiflHoi fliHaMiKU I'm Haflae BiflcyTHicTb niflTpiMKi 3 6oKy 6aHKiBcbKix iHcTUTyTiB [5].
B Ta6niiui npiiBefleHo iH^opMauira npo 3aranbHUi/i o6cAr flep-xaBHoi flonoMori 6aHKiBcbKiii c^epi b Kpai'Hax GC ynpofloBx 2007-2011 poKiB Ta o6cArn koixthb, BUTpaHeHi Ha KaniTani-3auira 3a ueii Hac. B ocTaHHiii KonoHui npeflcTaBneHa iH^opMa-UiA MB® iioflo npiipocTy 6opry ceKTopy 3aranbHoflepxaBHoro ynpaBniHHA 3a uei nepiofl [6].
3k BiiflHo 3 Ta6niui, oco6niBo ciinbHo Kpii3oBi ABiiia npoABii-niicb y c^epi ^yHKuioHyBaHHn 6aHKiBcbKoro ceKTopy Tpeuii'. Ha iioro KaniTani3auira 6yno BUTpaHeHo ^iHaHcoBi pecypcii, i|o flo-piBHraraTb 6ni3bKo 23% BBn uiei' Kpai'Hi. TaKa KaniTani3auiA 6y-na npoBefleHa y fleKinbKa eTaniB. Ha neprnoMy 6yno BU3HaHeHo MiHiManbHo Heo6xiflHii o6cAr ^iHaHcoBoi flonoMorii flnA kox-Horo 6aHKy, i|o noTpaniB y cicnaflHe cTaHoBiiie. Ha flpyroMy -BU3HaHanicb noTpe6ii flnA nonaTKy BiflHoBneHHA noBHouiHHoro ^yHKuioHyBaHHn 6aHKiBcbKiix iHcTUTyTiB Tpeuii'. Po3paxyHKii 3flii-cHraBaniicA Ha niflcTaBi flBox MaKpoeKoHoMiHHiix cueHapii'B (onTU-MicTiHHoro Ta neciiMicTUHHoro), AKi Biflo6paxanii oniKyBaHi! po3bmtok Tpeuii Ha nepiofl 2012-2014 poKiB. TaKox BpaxoBy-Banacb ouiHKa pn3iKiB BHyTpiixiHboro piiHKy KpeflUTHiix nopT^eniB rpeubKix 6aHKiB, |o 6yna 3fliicHeHa BlackRock Solutions1, Ta 3o-BHirnHix pi3iKiB, Ha niflcTaBi eKcnepTHiix flaHiix UeHTpanbHoro eb-poneicbKoro 6aHKy Ta UeHTpanbHoro 6aHKy Tpeuii' [7].
1 BlackRock, Inc c aMepMKancbKom Kopnopaujern 3 rnoSanbHoro ynpaB-niHHR ¡HBec™u)nMM, ^o Sa3yeTbca b Hbio—MopKy. 3acHoBaHa b 1988 pou) rk ycTaHoBa 3 ynpaBniHHR $iHaHcoBHMM pn3MKaMM. Ha cboropHi e Kepyionoio KoMnaHiefci 3 HaftSinbWMM b cbiti aKmBaMM [Sinb0 hix $ 4,5 TpnH.).
noKa3anii npoBefleHi po3paxyHKii i3 BpaxyBaHHAM pe-3ynbTaTiB cTpec-TecTyBaHHA, nepBUHHa noTpe6a y Koixrrax flnA rpeubKix 6aHKiB y TpaBHi 2012 poKy cTaHoBiina 40,5 Mnpfl. EBpo, npiHoMy flnA HoTiipbox ochobhux 6aHKiB uei noKa3HUK cTaHoBiB 27,5 Mnpfl. EBpo, a6o 67,9% BciEi noTpe6ii. Ocho-BHii BHecoK 3 ^iHaHcoBoi niflTpiMKU cicTeMHix 6aHKiB 6yno 3fliicHeHo ^oHfloM HFSF2, akhi TaKiM huhom oTpiMaB KoHTp-onbHii naKeT aKuii.
Bnafla ABcTpii' y BiflnoBiflb Ha 3arpo3niBi Kpi3oBi ABiiia po3po-6ina pAfl 3axofliB flnA niflTpiMKU 6aHKiBcbKoro ceKTopy Ha nepiofl 2009-2010 poKiB. Ui 3axofli ^opMyBanncA 3 BiKopicTaHHAM cneuianbHoro MoHiTopiHroBoro iHcTpyMeHTy MB® «nporpaMa ouiHKi ^iHaHcoBoro ceKTopy» (l~IO®C) [8]. nO®C e BceocAXHUM norni6neHiM aHani3oM c^epi flepxaBHix ^iHaHciB, pe3ynbTaTi AKoro ^oKycyETbcA Ha 3a6e3neHeHHi ^iHaHcoBoi cTiiKocTi, niflBi-leHHi AKocTi perynraBaHHA Ta HarnAfly b yMoBax Kpi3i.
y Kpai'Hax, |o po3BUBaraTbcA, Ta y Kpai'Hax 3 puhkom, |o ^opMyETbcA, nO®C npoBoflATbcA cninbHo 3i CBiToBiM 6aHKoM. y uix Kpai'Hax ouiHKi nO®C BKnraHaraTb y ce6e flBa KoMnoHeH-tu: ouiHKy ^iHaHcoBoi cTa6inbHocTi, AKa ^opMyETbcA MB®, Ta ouiHKy ^iHaHcoBoro po3BUTKy, 3a cKnaflaHHA akoi' BiflnoBiflaraTb ^axiBui CBiToBoro 6aHKy.
3axofli, po3po6neHi ypAfloM ABcTpii, BKnraHanii Hi3Ky opra-Hi3auiiHix KpoKiB Ta rpyHTyBanicA Ha TaKii ^iHaHcoBi! ocHoBi:
- 15 Mnpfl. EBpo flnA KaniTani3auii 6aHKiBcbKix ycTaHoB;
- 75 Mnpfl. EBpo flnA ^¡HaHcyBaHHA 6aHKiBcbKix rapaHTii;
- Heo6MexeHii o6cAr ^iHaHcoBoro pecypcy flnA cTpaxy-BaHHA 6aHKiBcbKix BKnafliB flo KiHUA 2009 poKy.
2 Hellenic Financial Stability Fund — 0oHff $HaHcoBo'i cTa6ini3au)'i rpe-uii. HFSF SyB 3acHoBaHi*fi b nunHi 2010 poKy ( b BiffnoBiffHocv 3 3aKoHoM 3864/2010) rk npiiBama mp^p^HHa ocoSa i He HanexiiTb pp p,epxaBHo-ro ceKTopy. MeTa HFSF — 3poSnm BHecoK y nipTp^MKy cTaSinbHocTi rpeubKol SaHKiBcbKo! ciicTeMM 3apapu cycninbHoro iHTepecy.
06cnrM flepmaBHoi flonoMom $rnaHCOBMM ycTaHOBaM b oKpeMMX KpaiHax npomroM 2007-2011 poKiB
KpaiHa KaniTa^i3auin, 3ara^bHMM oficnr flepmaBHoi 3MiHa 6oproBoro HaBaHTameHHA b ceKTopi
% BBn flonoMom, % BBn 3ara^bHoflepmaBHoro ynpaB^iHHn, % BBn
ABcTpiA 2,9 4,9 12,0
EenbriA 5,8 6,0 14,4
flaHiA 2,7 3,1 12,4
®paHuiA 0,5 1,0 22,1
HiMeHHiHa 1,7 1,8 16,3
TpeuiA 23,0 27,3 57,9
yropiiHa 0,1 2,7 13,5
IcnaHfliA 26,1 44,2 70,1
IpnaHfliA 40,7 80,1 80,1
ITaniA 0,3 0,3 17,0
Ka3axcTaH 2,4 3,7 5,0
flaTBiA 3,1 5,6 30,0
HraKceM6ypr 4,2 7,7 14,2
MoHroniA 4,2 4,2 0,0
HiflepnaHfli 6,6 12,7 20,9
CnoBeHiA 0,8 3,6 24,2
IcnaHiA 2,0 3,8 32,2
0BeuiA 0,2 0,7 -2,8
0BeluapiA 1,1 1,1 -7,3
yKpai'Ha 4,5 4,5 24,2
CnonyHeHe KoponiBcTBo 5,0 8,8 38,6
P^.epeno\ [1,6].
Уpяд Aвcтpiï cтвopив федеpaльне aгентcтвo з yпpaвлiння бaнкiвcьким cектopoм, дo кoмпетенцiï якoгo нaлежaть виpi-шення нaйгocтpiшиx питaнь, i^o пoтpебyють кoopдинaцiï зу-cиль вiдпoвiдниx деpжaвниx opгaнiв, включaючи poзpoбкy зaкoнoдaвчиx тa нopмaтивниx aктiв.
Bеликi aвcтpiйcькi бaнки з метoю пoнoвлення piвня pентa-бельнocтi тa збiльшення «пoдyшoк безпеки» пoчaли змЫю-вaти влacнi бiзнеc-мoделi тa cкopoчyвaти видaтки. Ocoбли-ву yвaгy бyлo звеpнyтo нa yпpaвлiння pизикaми лiквiднocтi в ^земый вaлютi тa дивеpcифiкaцiï джеpел фiнaнcyвaння. Taкoж бyлo пocиленo зaxoди з кoнтpoлю, гoлoвним чинoм чеpез iнcтpyменти cпiвпpaцi, мiж кoнтpoлюючими opгaнaми тa центpaльним бaнкoм y cеpединi ^ai^, a тaкoж зa paxy-нoк мiжнapoднoгo cпiвpoбiтництвa. Miжнapoднa взaeмoдiя бyлa нaлaгoдженa в paмкax Biденcькoï iнiцiaтиви, якa cтaлa пoтyжним пpиклaдoм ycmix^x вiднocин мiж деpжaвними тa пpивaтними cектopaми piзниx ^afa нa ocнoвi тpaнcкopдoн-ниx бaнкiвcькиx гpyп. ^к^ву poль y cтвopеннi тa пoдaльшiй дiяльнocтi цьoгo oб'eднaння вiдiгpaвaли 6БPP, 6Б, 6вpoпей-cькa Koмiciя, MBÔ тa Cвiтoвий бaнк.
Kлючoвi ц^ Biденcькoï iнiцiaтиви нa чac ïi зaпoчaткyвaння пoлягaли в нacтyпнoмy:
- зaпoбiгaння неyзгoдженocтей пiд чac фopмyвaння тa pе-aлiзaцiï пoлiтики тpaнcкopдoнниx бaнкiвcькиx гpyп, якi мoгли б cпpичинити cиcтемнy бaнкiвcькy кpизy не ттьки в тiй чи Ы-шiй кpaïнi, a й в pегioнi в цiлoмy;
- cтвopення yмoв для пiдтpимки внyтpiшнix фiнaнcoвиx pинкiв тa пpoведення кaпiтaлiзaцiï cиcтемниx бaнкiв;
- недoпyщення «дoмaшньoгo yxилy» у зaxoдax, щo вxo-дять дo нaцioнaльниx пaкетiв pефopм, зaбезпечення piвнo-мipнoï пiдтpимки ycix дoчipнix кoмпaнiй, щo poзтaшoвaнi в Ы-шиx деpжaвax;
- yзгoдження iнcтpyментiв aнтикpизoвoгo yпpaвлiння в pегioнi.
Бельпя, cеpед iншиx ^aH пpедcтaвлениx у тaблицi, видЬ лилa знaчнi гашти нa пoдoлaння кpизи у фiнaнcoвoмy ^^o-pi - 6,0% вщ BBП, з якиx нa кaпiтaлiзaцiю - б,В%. Пpи цьoмy бaнкiвcькa cиcтемa цieï кpaïни дo пoчaткy кpизи вiдpiзнялacя cтiйкicтю тa cтaбiльнicтю, якa дocягaлacь зa paxyнoк вим-кoгo piвня iï кaпiтaлiзaцiï. Hезвaжaючи нa тaкi yмoви, Бельпя зiштoвxнyлacя iз знaчними пpoблемaми у дpyгiй пoлoви-нi Э00В po^. Ocнoвними пpичинaми тaкиx ycклaднень бyлo кoнcеpвaтивнa iнвеcтицiйнa мoдель, icтopичне дoмiнyвaн-ня декiлькox великиx бaнкiв тa cлaбкa cиcтемa pегyлювaння екoнoмiки. Пюля oцiнки кoмплекcy пpичин, щo пpизвели дo кpитичнoï cитyaцiï, в екcпеpтниx кoлax нaвiть з'явивcя теpмiн «Бельг^^кий copт фiнaнcoвoгo кaпiтaлiзмy».
Зa eвpoпейcькими cтaндapтaми бaнкiвcький cектop Бель-rii' е дocить знaчним. Biн нa мoмент кpизи cтaнoвив пo-нaд 600% вiд BBП цieï ^ai^, пpи цьoмy в cеpедньoмy в GC цей пoкaзник cтaнoвить близьга б00% BBП, a в eвpoзoнi -477% BBП. Бельгiйcькi фiнaнcoвi iнcтитyти нa кiнець Э007 po^ нapaxoвyвaли б10 млpд. eвpo у виглядi депoзитiв тa 630 млpд. eвpo у виглядi непoгaшениx ^еди^в. Oбcяг rno-живчoгo кpедитyвaння (в тому чиcлi iпoтекa] пеpевищyвaв кpедитyвaння кopпopaтивнoгo cектopy. Tpи ocнoвнi бельпй-cькi бaнки iнвеcтyвaли знaчнi гашти в ^a^ax Центpaльнoï тa Cx^oi' eвpoпи тa Typеччини.
Haцioнaльний бaнк Бельгп вcтaнoвив pяд пpaвил щщда нa-дaння пiдтpимки з лiквiднocтi бaнкiвcьким ycтaнoвaм з метою пoдoлaння кpизoвиx нacлiдкiв:
1] тaкa дoпoмoгa нaдaeтьcя тiльки у кpaйньoмy випaдкy;
Э] нaдaнi кoшти пoвиннi бути пoвнicтю зaбезпеченi зacтaвoю;
3] цей ф^ндовий pеcypc нaдaeтьcя виключнo для зaбез-печення лiквiднocтi.
Hiдеpлaнди в paмкax меxaнiзмy Eкcтpенoï пiдтpимки лк-вiднocтi (БПЛ] poзpoбили влacнy cиcтемy дoпoмoги для бaн-кiвcькoгo cектopy. БПЛ викopиcтoвyeтьcя вiдпoвiднo дo ^a-туту 6вpoпейcькoï cиcтеми центpaльниx бaнкiв тa мoже мaти вiдмiннocтi, якi oбyмoвлюютьcя нopмaми нaцioнaльнoгo зa-кoнoдaвcтвa тieï чи ^moi' ^arn^ Kpiм деякиx питaнь raop-динaцiï для зaбезпечення ефективнocтi гpoшoвo-кpедитнoï пoлiтики в межax eвpoзoни, 6вpoпейcький центpaльний бaнк (ЕЦБ] не мae ю^иодикци нaд БПЛ.
Пoлiтикa в paмкax БПЛ у Hiдеpлaндax фopмyeтьcя вiдпo-вiднo дo пoлoжень Mемopaндyмy пpo взaeмopoзyмiння мiж Miнicтеpcтвoм фiнaнciв Hiдеpлaндiв тa Центpaльним бaнкoм Hiдеpлaндiв вщ S007 poкy. Cвoï ди у кpизoвиx cитyaцiяx щ^-дo EПЛ Miнфiн ^eï кpaïни yзгoдив з нижньoю пaлaтoю нiдеp-лaндcькoгo пapлaментy.
Paмки пoлiтики БПЛ у Hiдеpлaндax мoжнa cфopмyвaти тa-ким чинoм:
- кpедитopoм ocтaнньoï iнcтaнцiï е Центpaльний бaнк Hi-деpлaндiв;
- ЦБ Hiдеpлaндiв нa влacний poзcyд виpiшye, кoли i для якoï бaнкiвcькoï ycтaнoви cлiд зacтocoвyвaти EПЛ;
- пoлiтикa БПЛ не пеpедбaчae cтягнення плaти зa нaдaння дoпoмoги бaнкiвcьким ycтaнoвaм;
- oбcяг нaдaння фiнaнcoвoгo дoпoмoги фopмyeтьcя ЦБ Hiдеpлaндiв, aле у paзi йoгo знaчнoгo poзмipy мoжливi нa-cлiдки бaнк yзгoджye з Miнicтеpcтвoм фiнaнciв;
- Miнicтеpcтвo фiнaнciв Hiдеpлaндiв не зoбoв'язaне нaдa-вaти гapaнтiï центpoбaнкy для oпеpaцiй з нaдaння лiквiднocтi.
У пеpioд гocтpoï фaзи фiнaнcoвoï ^изи ypяд Hiдеpлaн-дiв нaдaв пiдтpимкy великим бaнкaм, cеpед якиx Fortis, ING, SNS тa AEGON. Tara дoпoмoгa oфopмлювaлacь у виглядi пpямиx дoгoвopiв мiж Miнicтеpcтвoм фiнaнciв тa вiдпoвiд-ними бaнкaми. Paзoм iз цим тaкa дiяльнicть, як ввaжae низ-кa екcпеpтiв, пoтpебye зaкoнoдaвчoгo yтoчнення тa pеглa-ментyвaння. Ta^ для кoжнoгo з тaкиx дoгoвopiв неoбxiднo oтpимyвaти пиcьмoвий виcнoвoк Центpaльнoгo бaнкy щoдo дoцiльнocтi тaкoï oпеpaцiï тa неoбxiднoгo мiнiмyмy фiнaнco-вoï пiдтpимки.
Aнaлiз пpичин негaтивнoгo впливу фiнaнcoвoï кpизи нa бaнкiвcький ^^op oкpемиx кpaïн eвpoпейcькoгo Coюзy ^щчить пpo нaявнicть cиcтемнoï пpoблеми, яга пoлягae, з oднoгo бoкy, у взaeмoзaлежнocтi бaнкiвcькoï cиcтеми oднieï ^ai^ з тaкими ж cиcтемaми ^ix^x кpaïн, a з iншoгo - у тому, !o pегyлятopний вплив ypядy тa центpaльнoгo бaнкy oбмеж-yeтьcя нaцioнaльними кopдoнaми.
Деpжaвнa пщфимга бaнкiвcькoгo cектopy, i пеpедyciм гапЬ тaлiзaцiя, oбyмoвлюe видiлення знaчниx фiнaнcoвиx pеcypciв, у тoмy чиcлi зa paxyнoк нapoщyвaння деpжaвнoгo бopгy.
Дocлiдимo нaявнicть взaeмoзв'язкy мiж змiнoю бopгoвo-гo нaвaнтaженням cектopy зaгaльнoдеpжaвнoгo yпpaвлiн-ня (y] впpoдoвж S007-S011 po^ тa oбcягoм кaпiтaлiзaцiï
Рисунок 3. Змша боргового навантаження сектору загальнодержавного управлшня краж свгту впродовж 20072011 роюв пicля проведення капiталiзацii фiнанcовиx установ
Джерело: авторсьК розрахунки.
(x), здмснено'У в цей перюд, вщповщно до статистики МВФ, представлено! в таблицк
Результати моделювання представлено на рис. 3.
Початкова побудова лУйно'У однофакторноУ еконо-метричноУ мoделi загалом дозволила пiдтвеpдити на-явнiсть вщповщного тiснoгo зв'язку (з кoефiцieнтoм де-теpмiнацiУ R2=0,754) у виглядi математичноУ залежнoстi y=1,88x+11,25. Модель адекватна, проте у öiei мoделi бу-ло виявлено гетероскедастичнють. Проведення вiдпoвiдниx процедур дозволило усунути цей недолк, при цьому залеж-нiсть трансформувалася до вигляду y=1,81x+12,58 з ко-ефщентом детеpмiнацiУ R2=0,886. Автoкopеляцiя у мoделi вiдсутня.
Високий кoефiцieнт детеpмiнацii' засвщчуе однозначну за-лежнiсть змiни боргового навантаження сектора загальнодержавного управлЫня краУн свiту впродовж 2007-2011 роюв вiд заxoдiв з проведення каппалзаци фiнансoвиx установ.
Висновки
Таким чином, можна стверджувати, що капiталiзацiя фЬ нансових установ поряд iз пщтримкою УхньоУ лiквiднoстi е одним iз найбiльш популярних iнстpументiв державноУ пщ-тримки. Найменш популярною в заходах влади е блокування виплат за депозитними вкладами. Одним з основних прин-цитв державноУ пiдтpимки окремих банюв, що здмснюеть-ся у будь-яюй фopмi, е збереження ринковоУ конкуренци для дiяльнoстi банювсько'У системи загалом. Для уникнення фаворитизму, що може шкодити конкурентам, застосовуеться принцип «достатньоУ цтьово'У пiдтpимки».
КраУни - члени SC при формуванн власноУ пoлiтики, спря-мованоУ на укртлення банкiвськoгo сектору, в бюджетнм та фiнансoвiй сферах розробили i використали широкий спектр iнстpументiв, зокрема: мехаызм нагляду, пiдвищення piв-ня координаци та центpалiзацiy (SSM), мехаызм регулюван-ня банкiвськиx криз (SRM), мехаызм капiталiзацiy, що задiюe ресурси спе^ального фiнансoвoгo фонду з обсягом ресур-сiв 500 млрд. евро (SRF), едиы правила та стандарти (single
rulebook), що включають пщсилен1 вимоги щодо умов фор-мування кап1талу комерц1йних банк1в, нац1ональних схем га-рантування виплат за депозитами, а також до законодавчих та норм щодо запобгання банкротств банювських ¡нститут1в.
Кап1тал1зац1я банк¡в як форма державноУ пщтримки стала одним ¡з суттевих боргоутворюючих фактор¡в у перюд кризи та посткризових процес¡в у 2007-2011 роках. Вщповщно до отриманих залежностей у рамках проведеного моделювання збтьшення на один вщсоток ВВП обсяпв каттал^а-ц¡У призводить до збтьшення боргового навантаження на 1,81% ВВП. Тому цей ¡нструмент необхщно використовувати дуже обережно, використовуючи верхы обмеження у вигля-д¡ «достатньоУ ц¡льовоy' п¡дтримки». Адже завдяки цьому ¡н-струменту, як показали дослщження, «приватний борг» стае «сусптьним боргом».
Список використаних джерел
1. L. Laeven and F. Valencia. «Systemic Banking Crises Database: An Update». [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://www.imf.org/ external/pubs/ft/wp/2012/wp12163.pdf. - Назва з екрана.
2. Global Financial Development. Report. Background. Banking crisis. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldbank.org/ en/publication/gfdr/background/banking-crisis. - Назва з екрана
3. Догов1р про заснування бвропейськоУ Сптьноти. Редак-ци вщ 01.01.2005 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_017/print1433742606863 436. - Назва з екрана.
4. The European Commission. State aid. Commission gives guidance to Member States on measures for banks in crisis [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://europa.eu/rapid/press-release_IP-08-1495_en.htm. - Назва з екрана.
5. Solving the Financial and Sovereign Debt Crisis in Europe [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.oecd.org/finance/ financial-markets/49481502.pdf. - Назва з екрана.
6. IMF. World Economic Outlook Databases. [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://www.imf.org/external/ns/cs.aspx?id=28. -Назва з екрана.
7. Bank of Greece. The chronicle of the great crisis the bank of Greece 2008-2013. [EneKTpoH. pecypc]. - PexiiM flocTyny: http://www.lse. ac.uk/europeanInstitute/research/hellenic0bservatory/CMS%20pdf/ Publications/The-Chronicle-Of-The-Great-Crisis.pdf. - Ha3Ba 3 eKpaHa.
8. Reza Moghadam. IMF. «Austria financial system stability assessment». [EneKTpoH. pecypc]. - PexiiM flocTyny: https://www. bmf.gv.at/wirtschaftspolitik/int-finanzinstitutionen/FSSA_2013_2. pdf?5b0uo6. - Ha3Ba 3 eKpaHa.
9. Chang M. «Belgium: A Small Country with a Big Financial Headache». [EneKTpoH. pecypc]. - PexiiM flocTyny: http://web.uvic.ca/jmc/events/
sep2010-aug2011/2010-09-financial-crisis/pdf/0ct2,2010-Panel_B-Michele_Chang-UVic-Financial_Crisis.pdf. - Ha3Ba 3 eKpaHa.
10. Kingdom of the Netherlands-Netherlands: Publication of Financial Sector Assessment Program Documentation.Technical Note on Crisis Management and Bank Resolution Frameworks Netherlands crisis management and bank resolution frameworks. [EëeKTpoH. pecypc]. - PeœièM flocTyny: https://www.imf.org/external/pubs/ft/ scr/2011/cr11207.pdf. - Ha3Ba 3 eKpaHa.
11. OôiMiéHHé caéT ËBpocTaTy [EëeKTpoH. pecypc]. - PeœèM flocTy-ny: http://ec.europa.eu/eurostat/data/database. - Ha3Ba 3 eKpaHa.
УДК 330.101:620.91-027.236
B.M. ДОРОШЕНКО,
acnipaHT, Ки'вський нацональний университет будвництва i архпектури
Оргашзацшно-економ1чний мехашзм ¡нфраструктурного забезпечення енергозбереження шдприсмств цившьного буд1вництва
У статт 3anp0n0H0BaHi концептуальна положення та структура 0praHi3a^éH0-eK0H0Mi4H0r0 механизму нфраструктур-ного забезпечення енерг0збереження п>дприемств цивльного будвництва, яка включав ресурси структурних к0мп0нент: кадр0вих, нформа^йно-консульта^йних, фiнaнcово-eкономiчниx, н0рмативн0-прав0вих, техн'иних, будвельних стандартов. Авт0р0м визначено завдання, 'мперативи, функцИ' та сутн>сть даного механизму.
Ключов'1 слова: оpгaнiзaцiйно-eкономiчний механизм, нфраструктурне забезпечення, енергозбереження, iнвapiaнт-нсть, п'!дприемства цивльного будвництва.
B.M. ДОРОШЕНКО,
аспирант, Киевский национальный университет строительства и архитектуры
Организационно-экономический механизм инфраструктурного обеспечения энергосбережения предприятий гражданского строительства
B статье предложены концептуальные положения и структура организационно-экономического механизма инфраструктурного обеспечения энергосбережения предприятий гражданского строительства, включающая ресурсы структурных компонентов: кадровых, информационно-консультационных, финансово-экономических, нормативно-правовых, технических, строительных стандартов. Автором определены задачи, императивы, функции и суть данного механизма.
Ключевые слова: организационно-экономический механизм, инфраструктурное обеспечение, энергосбережение, инвариантность, предприятия гражданского строительства.
V. DOROSHENKO, graduate student
In the article conceptual provisions and the structure of the organizational-economic mechanism of infrastructural maintenance of energy saving civil engineering companies, which includes the resources of the structural components: personnel, information - consulting, financial, economic, regulatory-legal, technical, technological. The author defined the goals, imperatives, functions and nature of the mechanism.
Keywords: organizational and economic mechanism, infrastructure maintenance, energy saving, invariance, enterprises civil construction.
Постановка проблеми. Зpocтaючий iнтеpеc дo фopмy-вaння opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчнoгo меxaнiзмy ^paCTpy^ тypнoгo зaбезпечення енеpгoзбеpеження пoв'язaний, пеpш зa вм, з у^домленням ви^гата piвня енеpгoeмнocтi пщ-пpиeмcтв цивiльнoгo бyдiвництвa. Зa cyчacниx екoнoмiчниx yмoв нaдмipне cпoживaння енеpгiï cпpичиняe для нaшoï ^a-''ни знaчнi витpaти тa pизики в cфеpi енеpгетичнoï безпеки. Oдним iз вaжливиx зoбoв'язaнь Укpaïни як пoвнoпpaвнoгo членa Eнеpгетичнoгo cпiвтoвapиcтвa е iмплементaцiя в нa-цioнaльне зaкoнoдaвcтвo вимoг Диpективи eвpoпейcькo-гo пapлaментy тa Paди GC 2Q1Q/31/GC «Пpo енеpгетичнy ефективнють бyдiвель», cектop бyдiвництвa мae oдин iз нaй-бiльшиx пoтенцiaлiв пoкpaщення енеpгетичнoï ефективнocтi
в Укpaïнi. Щopiчне cпoживaння пpиpoднoгo гaзy нa ц^ oпa-лення oцiнюeтьcя в 1B,6 млpд. куб. м, пpи цьoмy пoтенцiaл cкopoчення (пpи дocягненнi пoтoчнoгo piвня втpaт в GC] CTa-нoвить 11,4 млpд. куб. м газу (5B% вiд iмпopтy Укpaïни) [9].
Зa cтaтиcтичними дaними [11], oцiнювaння пoтенцiaлy cкo-poчення cпoживaння пpиpoднoгo гaзy зa тaкими нaпpямaми:
- теплoвa caнaцiя бyдинкiв 7,3 млpд. куб. м;
- зaмiнa iндивiдyaльниx кoтлiв 1,7 млpд. куб. м;
- мoдеpнiзaцiя кoтелень 1,1 млpд. куб. м;
- мoдеpнiзaцiя меpеж 1,3 млpд. куб. м.
У paмкax pеaлiзaцiï енеpгoзбеpiгaючиx зaxoдiв пocтae пpo-блемaтикa фopмyвaння ефективнoгo opгaнiзaцiйнo-екoнoмiч-нoгo меxaнiзмy iнфpacтpyктypнoгo зaбезпечення енеpгoзбеpе-
