CC BY
48
БЮДЖЕТУВАННЯ С0Ц1АЛЬН0'|' СФЕРИ УДК 330.567.4:61
Бондар А.В.,
acnipaHT кафедри фЫанав НУ "Льв1вська пол^ехшка"
КАП1ТАЛ Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАД1В ЯК СПЕЦИФ1ЧНИЙ ВИД КАП1ТАЛУ
Запропоновано визначення терм1ну "кап1тал л1кувально-профшактичнихзакладв", розкрито особливостi даного капиталу у côepi охорони здоров'я та основнi його спльн i вдмнн риси з промисловим катталом, капралом со^ально/ сфери. Подано ппотетичний розподл вкладення катталу у лiкувально-пpофiлактичнi заклади.
Ключовi слова: капЬал, лiкувально-пpофiлактичнi заклади, основний капЬал, оcновнi засоби, промисловий капЬал, заклади охорони здоров'я.
Предложено определение термина "капитал лечебно-профилактических заведений", раскрыто особенности данного капитала в сфере здравоохранения и основные его общие и отличительные черты с промышленным капиталом, капиталом социальной сферы. Подано гипотетическое распределение вложения капитала в лечебно-профилактические заведения.
Ключевые слова: капитал, лечебно-профилактические заведения, основной капитал, основные средства, промышленный капитал, заведения здравоохранения.
In this article the determination of term "capital of medical and prophylactic establishments" is given. The features of this capital are exposed in the field of health protection and in general excellent lines with an industrial capital, capital of social sphere. The hypothetical distribution of investment of capital is given in medical and prophylactic establishments
Keywords: capital, medical and prophylactic establishments, basic capital and assets, industrial capital, establishments of health protection.
Постановка проблеми. Економнний та сощально-культурний розвиток кожноУ краши першочергово залежить вщ ктькост i стану потенцмно активного населення, що у свою чергу залежить вщ piвня здоров'я та тривалост життя лю-дини. Виршальним фактором у цьому виступае сфера охорони здоров'я краши, як система зaходiв, спрямованих на забезпечення збереження i розвитку фiзiологiчних i психолопчних функцм, оптимально)' працездатност та сощально)' активност людини при максимально бюлопчно можливм шдивщуальый тривалосп життя [1].
Отже, сфера охорони здоров'я е невщ'емним елементом сусптьного життя та со^ально)' пол^ики держави. Ва-жливим кpитеpieм оцшки ефективност функцюнування ^eï сфери економiчноï дiяльноcтi у кожый кpaïнi е якють ме-дичних послуг, що надаються населенню. Якють медичних послуг у першу чергу залежить саме вщ забезпечення капралом зaклaдiв охорони здоров'я.
Анал1з останых наукових дослщжень. Доcлiдженням теpмiну "кaпiтaл лiкувaльно-пpофiлaктичних зaклaдiв" зай-маються недостатньо, як науковц, так i практики. Справа у тому що вся увага придтяеться проблемам фшансуван-ня сфери охорони здоров'я, яка в Укра'ы традицмно ще вiд радянських чaciв залишаеться пpофiнaнcовaною за за-лишковим принципом. Проте не можна aнaлiзувaти зазначений piзновид кaпiтaлу, формувати вiдповiдний мехаызм упpaвлiння ним та взaгaлi проводити подaльшi доcлiдження у цiй cфеpi без попереднього визначення цього термшу.
Мета дослщження. Основною метою статт е визначення поняття "кaпiтaл лкувально-профтактичних зaклaдiв" та розкриття його особливостей у дослщжуваый cфеpi дiяльноcтi.
Виклад основного матер1алу. Для проведення дослщження необхiдно розглянути поняття "кaпiтaл зaклaдiв охорони здоров'я". 0cкiльки зазначеного визначення немае у зaконодaвcтвi Укра'ни, варто розглянути двi йогоневщ'ем-н cклaдовi: "кaпiтaл" та "заклади охорони здоров'я" з наступним ¿х науковим об'еднанням в единому теpмiнi.
Термш "кaпiтaл" та його piзновиди дослщжувались протягом тривалого пеpiоду багатьма в^чизняними та зapубiж-ними науковцями. Вщповщно на сучасному етaпi трактування термшу "каттал" е бaгaтовapiaнтним, оcкiльки базуеть-ся воно на piзномaнiтних теоpiях, тобто кожна сучасна економiчнa школа пропонуе свое визначення кaпiтaлу.
Економiчнa енциклопедiя зазначае, що кaпiтaл - це вартють, яка внacлiдок обороту та ефективного використання приносить додаткову вартють, прибуток (додатковий каттал) [2, с.719].
На думку aвтоpiв фшансового словника, теpмiн кaпiтaл (нiм. kapital, вiд лат. capitalis - головний) розглядаеться у такому знaченнi: сукупы ресурси, що використовуються на пiдпpиeмcтвi (aкцiонеpний кaпiтaл, кaпiтaл товариства, од-нооciбний кaпiтaл): сума накопичених мaтеpiaльних благ, результат минуло' (попередньоУ) i зааб для подальшо)' (майбутньоУ) виробничо' чи комеpцiйноï дiяльноcтi. Розpiзняють каттал виробничий i невиробничий, основний i обь говий, поcтiйний (вapтicть зacобiв пpaцi) i змiнний (вapтicть робочо' сили) [3, с.247].
У Роайському економiчному словнику кaпiтaл трактуеться як загальна вартють aктивiв будь-яко' особи за вирах-уванням його зобов'язань [4, с.184].
Треба зазначити, що велика ктькють вapiaнтiв визначення термшу "каттал" е позитивним чинником, що дае мо-жливicть глибше зрозум^и його економiчну суть, оcкiльки кожна дефшМя пояснюе певнi його ознаки, а також деякi вiдмiнноcтi вщ кaпiтaлу зaклaдiв охорони здоров'я.
У чинному зaконодaвcтвi Укра'ни подано трактування поняття "заклади охорони здоров'я" - це пщприемства, установи та оргаызацп, завданням яких е забезпечення piзномaнiтних потреб населення в гaлузi охорони здоров'я шляхом надання медико-саытарно)' допомоги, включаючи широкий спектр профтактичних i лiкувaльних зaходiв або послуг медичного характеру, а також виконання шших функцм на оcновi пpофеciйноï дiяльноcтi медичних пращвниюв [1]. Важливо додати, що термш "заклади охорони здоров'я" кpiм зaклaдiв, якi надають безпосередньо медичнi послу-ги (з метою захисту, збереження та вщновлення здоров'я людини) включають фармацевтичы aптечнi заклади, обла-сы центри медичноï статистики, центр медично[ статистики МОЗ Укpaïни, молочну кухню, заклади cудово-медичноï експертизи, центри медичноï статистики та нaуково-медичноï iнфоpмaцiï, науково-дослщы iнcтитути, а також вищi
© Бондар А.В., 2012
Економiчний вюник унiвеpcитету | Випуск № 18/2 267
БЮДЖETУBAHHЯ COôlAËbHOÏ СФЕРИ
нaвчaльнi çaêлaди I-IV piвнiв aêpeдитaцiÏ та iншi [б, c.10].
Bpaxoвyючи вищe cêaçaнe, нac цiêaвить caмe êaпiтaл тиx çaêлaдiв oxopoни çдopoв'я, яêi çaймaютьcя наданням ттьёи мeдичниx пocлyг нaceлeнню. Taêими çaêлaдaми е лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичнi. Пpoтe нeмae чiтêoгo виçнaчeння caмe тepмiнy "лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичний çaêлaд" y Зaêoнi УêpaÏни "Ocнoви çaêoнoдaвcтвa пpo oxopoнy çдopoв'я". У лiтepaтypниx джepeлax чacтiшe çycтpiчaeтьcя нacтyпнe виçнaчeння дaнoгo тepмiнy: лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичнi çaêлaди - мeдичнi ycтaнoви, в яêиx нaceлeнню нaдaeтьcя пoвний cпeêтp мeдичниx пocлyг: пpoфiлaêтиêa, дiaгнocтиêa, лiêyвaн-ня, peaбiлiтaцiя пicля пepeнeceниx çaxвopювaнь. Лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичнi çaêлaди вёлючають: лiêapнянi çaêлaди, ль êyвaльнo-пpoфiлaêтичнi çaêлaди ocoбливoгo типу, диcпaнcepи, aмбyлaтopнo-пoлiêлiнiчнi çaêлaди, çaêлaди пepeли-вання êpoвi, eêcтpeнoÏ та швидêoÏ дoпoмoги, caнaтopнo-êypopтнi çaêлaди [б, c.9].
Oтжe, êaпiтaл лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичниx çaêлaдiв - цe çaгaльнa вeличинa êoштiв y мaтepiaльнiй, нeмaтepiaльнiй та гpoшoвiй фopмax, щo вêлaдaeтьcя в аётиви, тoбтo джepeлa êoштiв (pecypciв), яêi çaбeçпeчyють фунёцюнування çaçнaчeниx çaêлaдiв, cпpямoвaнe на вiднoвлeння, çмiцнeння та çбepeжeння çдopoв'я людини, а тaêoж ç мoжливoю мe-тoю oтpимaння дoxoдy. Baжливo дoдaти, щo лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичнi çaêлaди нe мають êoмepцiйнoÏ цiлi, oêpiм к^и-дичниx чи фiçичниx ocí6, яêi çaймaютьcя пpивaтнoю мeдичнoю пpaêтиêoю. Яêщo ж лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичний çaêлaд oтpимye дoxiд, то виêopиcтoвyвaтимe йoгo лишe ç мeтoю caмoфiнaнcyвaння.
Bapтo çaçнaчити, щo ёаттал лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичниx çaêлaдiв е iншим видoм нiж пpoмиcлoвий, тopгoвeльний та ^rni види êaпiтaлy. Згiднo виçнaчeння Зaêoнy УêpaÏни "Ocнoви çaêoнoдaвcтвa УêpaÏни пpo oxopoнy çдopoв'я", ça-ёлади oxopoни çдopoв'я являютьcя пiдпpиeмcтвaми, ycтaнoвaми та opгaнiçaцiями, пpoтe êaпiтaл циx çaêлaдiв нe яв-ляeтьcя пpoмиcлoвим, ocêiльêи icнye êpiм cпiльниx pиc i pяд вiдмiннocтeй. Пo-пepшe, êaпiтaл çaêлaдiв oxopoни çдo-poв'я oбepтaeтьcя пoвiльнo, вiдпoвiднo вiддaчa вiд ньoгo бyдe нe мeншe нiж чepeç 2 poê^ Пo-дpyгe, циёл, яёий пpo-xoдить пpoмиcлoвий êaпiтaл - цe гpoшi-тoвap-виpoбництвo-тoвap-гpoшi. У випадёу ж ёатталу çaêлaдiв oxopoни çдo-poв'я, вЫ мае iнaêший циёл: гpoшi-фoнди-пocлyги. To6to yмoвнo êaпiтaл фopмyeтьcя ç пeвниx джepeл, пoтiм вiн пe-pexoдить y фoнди (пpидбaння ocнoвниx i oбopoтниx çacoбiв) i, яё ттьёи çaёлaд oxopoни çдopoв'я мае дocтaтнiй oбcяг фoндiв, пoчинaeтьcя надавання пocлyги. Пo-тpeтe, бiльшy чacтинy êaпiтaлy çaёлaдiв oxopoни çдopoв'я cêлaдaють oc-нoвнi фoнди i цe пoяcнюe мacштaбнi витpaти на пpoвeдeння êaпpeмoнтiв, oнoвлeння та çaмiнy ocнoвниx çacoбiв. Oc-нoвний êaпiтaл, таёий яё cпopyди, пpимiщeння пoтpeбye щopiчнoÏ caнiтapнoÏ oбpoбёи, êocмeтичнoгo peмoнтy та iншиx po6^, яêi нe вiднocятьcя дo ёaпiтaльнoгo peмoнтy. У пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв нeмae тaêoÏ нeoбxiднocтi y êopoтêocтpo-ёoвiй пepcпeêтивi, ocêiльêи дo ниx нe cтaвлятьcя нacтiльêи жopcтêi caнiтapнi вимoги (нaпpиêлaд, пoлoгoвi будинёи мають пpoвoдити peмoнти щopoêy). Cepeд ocнoвниx çacoбiв çнaчнy чacтинy çaймaють мeдичнi пpилaди, мeдичнa апа-paтypa, ça дoпoмoгoю яêoÏ нe вигoтoвляeтьcя ёiнцeвий пpoдyêт, а нaдaютьcя пocлyги ç дiaгнocтиёи, лiêyвaння, пpoфi-лаётиёи i т.д. Ocнoвний êaпiтaл çaêлaдiв oxopoни çдopoв'я, а caмe мeдичнi пpилaди, aпapaтypa мaйжe пocтiйнo пepe-бувае на шляxy пocтyпoвoгo мopaльнoгo çнocy y çв'яçêy ç тим, щo гaлyçь мeдицини çaвжди пpoгpecye. Щopiчнo ви-пycêaeтьcя нoвe мeдичнe oблaднaння ç yдocêoнaлeними та нoвими фунё^ями, пpиçнaчeними для нoвиx мeтoдiв лiёy-вання та дiaгнocтyвaння, êyпiвля яёoгo пoтpeбye çнaчниx êoштiв. Toмy oнoвлeння мeдичнoгo oблaднaння y çaêлaдax oxopoни çдopoв'я дocить пoвiльнe. У пpoмиcлoвocтi таёа пpoблeмa icнye, пpoтe нe е çнaчнoю чepeç нaявнicть пpибyт-ёу i мoжливicть влacними ^лами çapoбити нeoбxiднi êoшти для peнoвaцiÏ. Яêщo y пpoмиcлoвoмy êaпiтaлi мае мicцe aвтoмaтиçaцiя, тoбтo y пpoцeci виpoбництвa мiнiмiçoвaнa пpaця poбiтниêiв, бтьшють видiв poбiт виêoнye тexнiêa, то y çaёлaдax oxopoни çдopoв'я ç мeдичним oблaднaнням мае пpaцювaти ёвaлiфiёoвaний, ç вiдпoвiдним дocвiдoм пpa-щвниё. He вci вapтicнi пoêaçниêи, яёi çacтocoвyютьcя пpи aнaлiçi виêopиcтaння ocнoвниx фoндiв y пpoмиcлoвocтi мo-жуть бути виêopиcтaнi для ocнoвниx фoндiв лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичниx çaêлaдiв. Haпpиêлaд, тaêi пoёaçниёи яё фoн-дoвiдцaчa та фoндoeмнicть ocнoвниx фoндiв нe мoжyть бути poçpaxoвaними i нe мають нiяёoгo çмicтy для cфepи oxo-poни çдopoв'я, яêщo вoнa фiнaнcyeтьcя ç бюцжeтy i нeмae дoxoдiв. Лишe çмiнa вiднocин мiж лiêyвaльнo-пpoфiлaêтич-ними çaёлaдaми, дepжaним (мicцeвим) бюцжeтoм та cпoживaчaми мeдичниx пocлyг мoжyть нaпoвнити çaçнaчeнi пo-êaçниêи пeвним çмicтoм для дocлiцжyвaнoÏ cфepи дiяльнocтi. Пpoтe вжe y cyчacниx yмoвax гocпoдapювaння тaêi пo-êaçниêи, яё ёoeфiцieнт çнocy, oнoвлeння та вибуття ocнoвниx çacoбiв, êoeфiцieнт пpиpocтy ocнoвниx çacoбiв мoжyть виêopиcтoвyвaтиcя i е нeoбxiдними. Kpiм тoгo лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичнi çaêлaди мoжyть виêopиcтoвyвaти iншi i нeoбoв'яçêoвo вapтicнi пoêaçниêи виêopиcтaння ocнoвниx çacoбiв, нaпpиёлaд: пoêaçниê oбcлyгoвyвaння êiльêocтi па-щенлв, пoêaçниê пpoвeдeння чиcлa пpoцeдyp, ёoeфiцieнт iнтeнcивнoгo виêopиcтaння oблaднaння i т.д. Taёi пoêaçни-ёи eфeêтивнocтi виёopиcтaння пpoмиcлoвoгo oбopoтнoгo êaпiтaлy яё ёoeфiцieнт oбopoтнocтi, çaвaнтaжeнocтi та тpи-валють oбopoтy в дняx е нeдoцiльними i нe мoжyть бути виёopиcтaнi для aнaлiçy êaпiтaлy çaêлaдiв oxopoни çдopoв'я в cyчacниx yмoвax вeдeння гocпoдapcьêoÏ дiяльнocтi.
Oтжe, êaпiтaл çaёлaдiв oxopoни çдopoв'я е yнiêaльнoю ёaтeгopieю, яёа мае бiльшe вiдмiннocтeй ыж cпiльниx oçнaê ç пpoмиcлoвим ёaпiтaлoм, а caмe: xapaêтepнi ocoбливocтi ocнoвнoгo i oбopoтнoгo êaпiтaлy та Ïx cêлaд, cпeцифiêa eê-cплyaтaцiÏ та oбcлyгoвyвaння, вiдмiннi вapтicнi та ^rni пoêaçниêи eфeêтивнocтi виêopиcтaння êaпiтaлy. ^м тoгo, ёапь тал çaêлaдiв oxopoни çдopoв'я фyнêцioнye y cфepi пocлyг на вiдмiнy вiд пpoмиcлoвoгo ёатталу, яёий, яё пpaвилo, пe-peбyвae y cфepi виpoбництвa.
Пopiвнявши ёаттал лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичниx çaêлaдiв ç пpoмиcлoвим ёaпiтaлoм, дoцiльнo йoгo çicтaвити ç ёапь тaлoм coцiaльнoÏ cфepи, щo дасть çмoгy çpoçyмiти - чи вЫ дiйcнo е oêpeмoю êaтeгopieю, чи пpocтo cêлaдoвoю ёапь талу coцiaльнoÏ cфepи. Baжливo видiлити дeêiльêa ç ocнoвниx cêлaдoвиx coцiaльнoÏ cфepи: ocвiтa, êyльтypa, cпopт. Kaпiтaл циx cёлaдoвиx вapтo пopiвняти ç êaпiтaлoм çaёлaдiв oxopoни çдopoв'я. Яё êaпiтaл лiёyвaльнo-пpoфiлaётичниx çaêлaдiв, таё i êaпiтaл çaёлaдiв cфepи ocвiти, êyльтypи i cпopтy фyнêцioнye y cфepi пocлyг i нaпpaвлeний на çaбeçпe-чeння coцiaльниx пoтpeб та poçвитêy cycпiльcтвa. ^ттал çaêлaдiв ocвiти çaгaлoм пpeдcтaвлeний ocнoвними çacoбa-ми y виглядi пpимiщeнь, нeoбxiдниx пpeдмeтiв для çдiйcнeння ocвiтньoгo пpoцecy, êoмп'ютepнoгo çaбeçпeчeння та тexнiчнoгo oблaднaння (çaлeжнo вiд cпeцифiêи ocвiтньoгo çaêлaдy: xiмiчний, тexнiчний, бioлoгiчний i т.д.). Ocнoвнoю
268 EêOнoмiчний вюниё yMiEepcMieiy j Bипycê № 18/2
БЮДЖETУBAHHЯ COЦIAЛЬHOÏ CÔEPÈ
мeтoю виêopиcтaння ^oro piçнoвидy êaпiтaлy e надання ocвiтньoÏ пocлyги для çaдoвoлeння пoтpeб людини. Ty! юну-ють êoнêpeтнi ocoбливocтi eêcплyaтaцiÏ ocнoвниx та oбopoтниx фoндiв ocвiтньoÏ cфepи. Яё пpaвилo ocнoвнi фoнди cфepи ocвiти пoтpeбyють peгyляpнoгo oнoвлeння (пpoвeдeння êocмeтичниx peмoнтiв, a y paçi пoтpeби êaпpeмoнтy, щo бувае piдêo чepeç бpaê ёoштiв y бюцжeтax мicцeвиx opгaнiв влади. ^ е cпiльнoю для coцiaльнoÏ cфepи pиcoю щo-дo ёатталу oêpeмиx ÏÏ cêлaдoвиx.). Xoчa дo ocвiтнix çaêлaдiв пpeд'являють пiдвищeнi caнiтapнi вимoги, пpoтe вoни cy^ тeвo вiдpiçняютьcя вiд мeдичнoÏ cфepи (яёщo ça пpиêлaд для пopiвняння yçяти, cêaжiмo, iнфeêцiйнy лiêapню).
Kaпiтaл çaёлaдiв êyльтypи в ocнoвнoмy пpeдcтaвлeний ocнoвними çacoбaми y виглядi cпopyд i пpимiщeнь. Oco-бливocтями циx ocнoвниx çacoбiв cфepи êyльтypи e тe, щo Ïx пoтpiбнo пocтiйнo oнoвлювaти та pecтaвpyвaти. Пeвнoю мipoю ц çaêлaди блиçьêi ça cêлaдoм ёатталу дo ocвiтнix, xoчa мають i пeвнi ocoбливocтi: нaявнicть вeлиêиx cёлaдcь-êиx пpимiщeнь для дeêopaцiй тeaтpiв; мyçичнi iнcтpyмeнти та êapтини y гaлepeяx, щo вимагають cпeцiaльнoгo мeтeo-poлoгiчнoгo peжимy yтpимaння тoщo.
^ттал çaêлaдiв cфepи cпopтy е дeщo ypiçнoмaнiтнeний i мае пeвнi cпiльнi pиcи ç êaпiтaлoм çaêлaдiв oxopoни çдo-poв'я. У cфepi cпopтy êaпiтaл пpeдcтaвлeний в бiльшiй мipi ocнoвними çacoбaми, таёими яё пpимiщeння, cпopyди, cпopтивнe oблaднaння, а тaёoж мeдичнe лiêyвaльнe та peêpeaцiйнe oблaднaння. Для нopмaльнoгo фyнêцioнyвaння ocтaннix нeoбxiднi êвaлiфiêoвaнi cпeцiaлicти. Oбopoтний êaпiтaл, яё пpaвилo, пpeдcтaвлeний фapмaêoлoгiчними çaco-бами, cпopтивним iнвeнтapeм i дeяêими мaлoцiнними швидêoçнoшyвaними пpeдмeтaми. Ocнoвнi çacoби cпopтивниx çaêлaдiв пoтpeбyють peгyляpнoгo oнoвлeння: яёщo цe cтocyeтьcя пpимiщeнь, то ёocмeтичний peмoнт (piдшe êaпpe-мoнт), яёщo цe cпopтивнe oблaднaння та cпopяджeння - y çв'яçêy ç мopaльним та фiçичним cтapiнням нeoбxiднoю е йoгo çaмiнa. Taê caмo цe cтocyeтьcя мeдичнoгo лiêyвaльнoгo та peёpeaцiйнoгo oблaднaння, яêe пiд впливoм мopaль-нoгo i фiçичнoгo çнocy пoтpeбye oнoвлeння (мoдepнiçaцiÏ чи çaмiни на нoвiшe), ocêiльêи peçyльтaт вiд йoгo виêopи-стання бyдe втpaчaти cвoю êopиcть aбo нe вiдпoвiдaти cyчacним cвiтoвим нopмaм.
Зaгaлoм êaпiтaл cфepи ocвiти, êyльтypи та cпopтy мае cпiльнi pиcи ç êaпiтaлoм лiёyвaльнo-пpoфiлaётичниx çaêлa-дiв. Aлe нaйбiльшe cпiльниx oçнaê ç êaпiтaлoм лiêyвaльнo-пpoфiлaêтичниx çaёлaдiв мае êaпiтaл cфepи cпopтy. Яё ёа-пiтaл cфepи ocвiти, ёyльтypи та cпopтy виêopиcтoвyeтьcя ç мeтoю надання пocлyг cycпiльcтвy, таё i ёаттал çaêлaдiв oxopoни çдopoв'я виёopиcтoвyeтьcя ç тieю ж мeтoю. У вcix циx гaлyçяx êaпiтaл вёлaдaeтьcя бiльшoю мipoю в тaêi oc-нoвнi çacoби, яё пpимiщeння, cпopyди та cпeцiaльнe oблaднaння i пoтpeбye peгyляpнoгo oнoвлeння. Kaпiтaл çaçнaчe-ниx гaлyçeй е êaпiтaлoм coцiaльнoÏ cфepи, яёа пpaцюe на çaбeçпeчeння coцiaльниx пoтpeб i poçвитêy cycпiльcтвa.
Bpaxoвyючи вищe cêaçaнe, icнye дocтaтньo пщстав для тoгo, щoб êaпiтaл лiёyвaльнo-пpoфiлaётичниx çaêлaдiв виo-êpeмити i вiднecти дo oêpeмoгo виду. Дocлiцжyвaнa ёaтeгopiя е yнiêaльнoю нe тiльêи чepeç ocoбливocтi ocнoвниx i o6o-poтниx çacoбiв, aлe й чepeç то, щo вoнa фyнêцioнye ç мeтoю çaдoвoлeння coцiaльниx пoтpeб cycпiльcтвa, а caмe вiдтвo-peння, çбepeжeння i çмiцнeння çдopoв'я людини. Цeй вид ёатталу пoтpeбye глибoêoгo дocлiцжeння, ocёiльёи вiд orc^^ вocтeй йoгo фopмyвaння i виêopиcтaння çaлeжить çдopoв'я i життя oêpeмиx людeй i життeдiяльнicть cycпiльcтвa.
З мeтoю êpaщoгo poçyмiння poлi êaпiтaлy cфepи oxopoни çдopoв'я дoцiльнo yмoвнo пoдiлити мeдичнe oбcлyгoвy-вання на тpи вaжливi нaпpямёи: пpoфiлaêтиêa, лiêyвaння, peaбiлiтaцiя (див. pиcyнoё).
Гiпoтeтичний poзпoдiл вклaдeння кaпiтaлy у лiкyвaльнo-пpoфiлaктичнi зaклaди, нaклaдeний нa пpoцec мeдичнoгo oбcлyгoвyвaння
EêOнoмiчний вюниё yнiвepcитeтy j Bипycê № 18/2 269
БЮДЖЕТУВАННЯ С0Ц1АЛЬН0'|' СФЕРИ
Профтактика - це система медичних заходю спрямованих на попередження захворювання чи зниження (лквща-цю) чинниюв ризику.
Лкування - це система заход1в, що спрямовуються на усунення симптома захворювання, патолопчного стану та ¡ншого порушення життедтльносл, одужання та вщновлення здоров'я.
Ком^ет експерт¡в з реаб¡л¡тац¡ï В003 подае наступне визначення терм¡ну "реаб¡л¡тац¡я" - система заходю спрямованих на запоб^ання ¡нвал¡дност¡ п¡д час лкування захворювання ¡ допомога хворому у досягненн максимальноï ф¡зичноï, псих¡чноï, профеайно)', соц¡альноï та економ¡чноï повноц¡нност¡, на яку вш буде здатний в межах ¡снуючого захворювання.
Кожен напрям медичного обслуговування е важливим. Наприклад, головною метою функцюнування закладю охорони здоров'я, як займаються медичною профтактикою, являеться зниження ризику порушення життедыльносл людини, тобто недопущення переходу людини до стади л¡кування та/або реабт^аци. Досл¡дження показують, що, як правило, загальна частка капралу у цих закладах становить 10% вщ загального капралу вкладеного у лкувально-про-ф¡лактичн¡ заклади. Решта 90% капралу слугуе забезпеченню тих заклад¡в охорони здоров'я, як займаються лкуван-ням та реабт^ацюю населення (див. рисунок).
Побудова ппотетичного розпод¡лу кап¡талу у ЛП3 на рисунку фунтуеться на таких висхщних ¡деях. По-перше, ми виходимо з того, що людина протягом свого життя може отримувати фактично медичн послуги трьох напрям^, а са-ме: проф¡лактика, лкування та реаб¡л¡тац¡я (в окремих випадках |'х об'еднують в едине цте). По-друге, за результатами опитування десяти страхових компаый, можна стверджувати, що на даному ¡сторичному етап вони встановили обмеження у медичному страхуванн в середньому на вковм позначц¡ 60 рок¡в, тому ми виходимо з таких самих м^-кувань при визначенн тривалост¡ циклу медичного обслуговування окремо)' особи. Звичайно, зб¡льшення середньо)' тривалост¡ життя в кра'|ы може зм¡нити у перспектив¡ зазначену границю. Б¡льше того, прийняття закону про пщви-щення пенайного в¡ку, що означае подовження тривалосл робочого пер¡оду для кожноï особи, вимагатиме збтьшен-ня пер¡оду надання медичних послуг для працюючих громадян. Проте, для побудови модел¡ розподту кап¡талу м¡ж ль кувально-проф¡лактичними закладами це не мае великого значення, адже все одно ¡снуе певна межа надання будь-яких медичних послуг, ¡ ця межа е границею циклу медичного обслуговування для людини. 0кр^ того, ефективна ме-дична проф¡лактика дае можлив¡сть знизити ризик порушення життедтльносл людини або ж його не допустити. По мр зростання ризику порушення життедтльносл людини, актуальними стають медичн послуги з лкування та реабь л^ацп. Чим старше в¡к людини, тим бтьша у них необх¡дн¡сть. Слщ звернути увагу на сп¡вв¡дношення капралу: 90% кап¡талу слугуе основою для надання медичних послуг з лкування та реабш^ацп, а решта - 10% капралу е пщтрим-кою медично'|' проф¡лактики населення. I тут можна погодитись з визначенням - медицина у першу чергу мае на мел не допустити захворювання чи ¡нше порушення життедтльносл людини. 0тже, лопчно стверджувати, що профтакти-ка мае найбтьше бути забезпечена необхщними ресурсами, оск¡льки ефективне ïï зд¡йснення мало б скоротити потребу у лкуваны та реабш^ацп, тобто скорочення частки кап¡талу у цм сфер¡. Проте, на якому б рюы медична про-фтактика не зд¡йснювалась, максимальний ïï ефект вагомо не скоротив потребу у таюй категорп медичних послуг, як лкування та реаб¡л¡тац¡я, а лише частково знизив серйознють прояв¡в порушення людсько)' життeд¡яльност¡. Причиною цього е наступн¡ фактори: пол¡тична ситуацт, недол¡ки в орган¡зац¡йн¡й структур¡ галуз¡ охорони здоров'я, стан еколог¡ï, особливосл процесу виробництва, як¡сть життя населення, геопол^ичы зм¡ни ¡ т.д. Незважаючи на це, необх¡дно рац¡онально формувати ¡ максимально ефективно використовувати капрал у сфер¡ медичноï проф¡лакти-ки, тому що це мае прямий вплив на стан ¡ процес використання катталу сфери лкування та реабш^ацп. У свою чергу, рацюнальне формування ¡ ефективне використання катталу останньоï мае бути нацтений на покращання проце-с¡в вщновлення, зм¡цнення та збереження здоров'я людини та продовження ïï життeд¡яльност¡.
Висновки i перспективи подальших досл1джень. 0тже, через високу концентрац¡ю кап¡талу (до 90%), особливого тдходу до управлшня кап¡талом потребуе сфера лкувально-профтактичних заклад¡в, яка займаеться л¡куван-ням та реабт^ацюю. Необх¡дн¡сть в особливому п¡дход¡ також пояснюеться проблемою оновлення основних засоб^ у вигляд¡ апаратури, приладю та медичного обладнання, пошуком нових джерел формування кап¡талу, окремого способу нарахування амортизаци.
Таким чином, дослщивши сутн¡сть та зв'язок капралу л¡кувально-проф¡лактичних заклад¡в з катталом ¡нших сфер д¡яльност¡, визначивши його значимють та особливост¡, доц¡льно у подальшому перейти до вир¡шення наступних ва-жливих завдань - особливосл та методолог¡ï анал¡зування кап¡талу лкувально-профтактичних заклад¡в, формування та використання капралу л¡кувально-проф¡лактичних заклад¡в, що мають прямий вплив на якють медичних послуг з профтактики, лкування та реабт^аци.
ËiTepaTypa
1. ЗУ Основи законодавства Украши про охорону здоров'я вщ 19 листопада 1992 р. №2801- XII.
2. Економ1чна енциклопед1я: у 3-х томах. Т.1 / C.B. Мочерний - К.: Видавн. центр "Академия", 2000. - 864 с.
3. Ф1нансово-економ1чний словник / А.Г. Загороднй - Льв1в: Видавництво Нац. ун1вер. "Льв1вська пол1технка", 2005 - 714 с.
4. Современный экономический словарь: 5-е изд., перераб. и доп. / [Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева]. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 495 с.
5. Столяров Г.С., Вороненко Ю.В., Голубчиков М.В. Статистика охорони здоров'я: Навч.-метод. поабник для са-мост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ. - 2000. - 187с.
270 Економтний □¡сник университету | Випуск № 18/2
