CC BY
22
го потен^алу системно!' корупци, т1ньових схем д1яльнос"п, до-свщу ïx застосування та «пщготовленого» для ïx використання персоналу; 2) наявнють стiйкиx переваг «цЫи» застосування схем тiньового перерозподiлy влади та власносп, пор!вня-но з «цЫою» законного забезпечення конкурентно' першо-стi; 3) вiдсyтнiсть повноцiнного «горизонту» Ывестування, що унеможливлюе застосування Ывестування - нагромаджен-ня в якост знаряддя конкуренци, що обумовлено явищем синкретизму, пбридизаци влади та бiзнесy, у зв'язку з чим прив'язки часового горизонту дiяльностi бiзнесy до циклу (ка-денци) перебування полiтичниx команд при владi; 4) наявнють консервативно' базово'!' iсторичноï Ыституцмно'!' матрица що обумовлюе першiсть перерозподiльчиx процеав, натомiсть обмеження бiзнес-iнвестyвання та нагромадження; 5) юну-вання потужного Ыституцмного неоiмперського тиску (як зо-вншнього, так i внyтрiшнього) на економiчнiй структури кра'ни з метою ïx подальшо' деградаци, арxа!'зацiï та тУзацп.
Biтчизняна економiчна система з точки зору детУзацмно-го очищення, катарсису на даному етап свого розвитку про-xодить точку бiфyркацiï, в яюй система опиняеться перед ви-бором рiзниx шляxiв: можливостi започаткування потужного тренду щодо зменшення протирiч тiнiзацiï, пiдняття якостi системи до стану вищо'!' стрyктyрованостi, самооргаызацп або подальшого падiння, деградаци та тЫьово'!' маргiналiзацi!'.
Список використаних джерел
1. Кремень В.Г. Украина: альтернативи поступу (критика юторич-ного досв1ду) / Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. - К.: ARC-UKRAINE, 1996. - 793 с.
2. Гальчинський A.C. Суперечност реформ: у контекст! цивтвацйно-го процесу / A.C. Гальчинський. - К.: УкраТнсью пропте'!', 2001. - 320 с.
3. Предборський В.А. Перерозподт власност та влади як функ-ц!я т!ньово]' економки / В.А. Предборський // Формування ринковиx в!дносин в УкраМ зб. наук. пр. Наук.-дослд економ. Ы-ту М!н!стер-ства економ. розвитку i торг!вл! Укра'ни. - К., 2012. - Вип. 1. - С. 3-6.
4. Економ!Чна безпека / За ред. З.С. Bарнал!я. - К.: Знання, 2009. - 647 с.
5. Сото Е. де. Иной путь. Невидимая революция в третьем мире? / Сото Е. де. - М., 1995. - 436 с.
6. Предборський В.А. Теор!Я тЫьово'!' економки в yмоваx трансфор-мац!йниx процес!B / Предборський В.А. - К.: Задруга, 2014. - 400 с.
7. Туган-Барановський М.1. Пол!Tична економ!я: Курс популярний / М.1. Туган-Барановський. - К.: Наукова думка, 1994. - 262 с.
8. Туган-Барановский М.И. В поискаx нового мира. Социалистические общины нашего времени / М.И. Туган-Барановский. - СПб., 1913. - 100 с.
9. Яневський Д.Б. Загублена !стор!я втрачено'!' держави / Д.Б. Яневський. - Харюв: Фолю, 2009. - 252 с.
10. Блан Е. Родом !з КГБ. Система Пупна / Е. Блан. - К.: Темпо-ра, 2009. - 360 с.
В.Ф. БЕСЕД1Н,
д.е.н., професор, гол. наук. сп'1вроб'1тник, Науково-досл1дний економ1чний iнститут Ммекономрозвитку Украми,
Н.1. ГОРШКОВА,
к.е.н., здобувач, Науково-до^дний економiчний нститут Мнекономрозвитку Украни,
1.М. МОГ1ЛАТ,
ст. наук. с^вроб'тник, Науково-до^дний економiчний нститут Мiнекономрозвитку Украни
Продуктившсть кашталу i напрями и шдвищення
У статт наведена характеристика основних засобiв Украни, показана продуктивность капталу, розглянут'\ основн напрями ¡1' п^двищення.
Ключов! слова: продуктивность капталу, основн засоби, напрями п^двищення продуктивности капиталу.
В.Ф. БЕСЕДИН,
д.з.н., профессор, гл. научн. сотрудник, НИЭИ Минэкономразвития Украины,
НИ. ГОРШКОВА,
к.э.н., соискатель, НИЭИ Минэкономразвития Украины,
И.М. МОГЛАТ,
ст. научн. сотрудник, НИЭИ Минэкономразвития Украины
Производительность капитала и пути ее повышения
В статье приведена характеристика основных средств Украины, показана производительность капитала, рассмотрены основные направления ее повышения.
Ключевые слова: производительность капитала, основные средства, основные направления повышения производительности капитала.
V.F. BESEDIN,
doctor of economical science, professor, goal researcher REI,
N.I. GORSCHKOVA, candidate of economical science, applicant REI,
I.M. MOGILAT, senior researcher REI
Productivity of capital and way of her increase
The article describes the characteristics of the fixed assets in Ukraine, shows the productivity of capital and the main directions of its improvement.
Keywords: productivity of capital, fixed assets, the main directions of improving the productivity of capital.
© В.Ф. БЕСЕД1Н, H.I. ГОРШКОВА, I.M. М0Г1ЛАТ, 2015
Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi № 3 (166)/2015
7
Постановка проблеми. Розроблення макроекономГчноУ пол1тики потребуе точних оцЫок продуктивност1 витрат ре-cypciB i, вщповщно, шлях1в i"i пщвищення.
1снуюч1 доcлiдження лише частково охоплюють показни-ки вимipy продуктивное^ капiталy i напрями економного йо-го використання.
Метою статт'1 е розроблення pекомендацiй в чаcтинi пщ-вищення пpодyктивноcтi капiталy.
Виклад основного матер1алу. Визначальним показни-ком викоpиcтання оcновних заcобiв е Ухня продуктивнють, що pозpаховyeтьcя як вiдношення результату до витрат ре-cypciв. Показник пpодyктивноcтi, як такий що додатково ха-рактеризуе ефективнicть викоpиcтання pеcypciв i разом з кiлькicтю працюючих та о^овним капiталом визначають обcяги ВВП, а вiдповiдно i заpобiтнy плату та piвень життя наcелення, повинен викоpиcтовyватиcя у пpоцеci управлЫня розвитком економiки. Тим бiльш що вартють оcновних за-cобiв доcягла величезних pозмipiв (табл. 1) i вже у 2012 ро-ц перевищувала piчний ВВП у 6,5 раза. Природно, що такий pеcypc економки потребуе ретельноУ уваги.
Як показники, що оцЫюють ефективнicть використання о^овних заcобiв, викоpиcтовyютьcя фондовiддача, фон-домicткicть, фондоpентабельнicть i фондоозбpоeнicть. Як вщомо, фондовГддача характеризуе виробництво продукци на одиницю ваpтоcтi оcновних заcобiв, фондомicткicть по-казуе ваpтicть о^овних заcобiв, що викоpиcтовyeтьcя для виробництва одиниц продукци, i е зворотною до фондовщ-дачi, фондоозбpоeнicть характеризуе озброенють пеpcоналy оcновними заcобами, а фондорентабельнють визначаeтьcя вiдношенням прибутку до ваpтоcтi оcновних заcобiв.
3 позицГУ ефективноcтi викоpиcтання оcновних заcобiв продуктивнють капiталy i фондовiддача е майже щентични-ми показниками. Тобто в однофакторних моделях продук-тивнicть капггалу можна вимipювати показником фондовщ-дач^ коли у чиcельникy формули розрахунку пpиймаютьcя обcяги виробленоУ продукци', а у знаменнику - вартють о^о-вних заcобiв.
Пpодyктивнicть оcновних заcобiв за видами економiчноi дЬ яльног^ наведена у табл. 2. Характерною оcобливicтю продук-тивноcтi оcновних заcобiв як у цiломy по кран так i за видами
економiчноi дiяльноcтi е майже вiдcyтнicть значних коливань на пpотязi пеpiодy сталого розвитку (2004-2007 роки).
Майже стабтьною пpодyктивнicть була у ciльcькомy rdc-подаpcтвi, добувноУ пpомиcловоcтi, значно вона зро^а у на-даннi комунальних та Ыдивщуальних поcлyг, у дiяльноcтi го-телiв та pеcтоpанiв i майже у 2,5 раза впала у бyдiвництвi. Лiдеpами тут е тоpгiвля i фiнанcова дiяльнicть, а аутсайдерами, тобто найбтьш катталоемними, - виробництво елек-троенерги', газу та води, бyдiвництво, pибальcтво, рибництво i дiяльнicть тpанcпоpтy та зв'язку. В цтому по кpаiнi продук-тивнicть оcновних заcобiв зpоcла з 31 коп. ВДВ на 1 гривню о^овних заcобiв у 2001 роц до 39 коп. у 2007 роц^ хоча потiм вона знизила^ до 30 коп. у 2012 роцг
Пiдвищення пpодyктивноcтi капггалу пов'язyeтьcя iз заходами, що отрияють збiльшенню чиcельника (обcягiв виробленоУ продукци' при той же варто^^ оcновних заcобiв) i зменшенню знаменника при тому ж випу^у продукци. В те-ори i на пpактицi обговоpюeтьcя багато заходiв щодо пщви-щення пpодyктивноcтi капралу. Попеpеднiй аналiз дозволив визначити таю групи заходiв:
1. Удоcконалення структури оcновних заcобiв.
2. Своeчаcне проведення Ывентаризацп i пеpеоцiнки оcновних.
3. Модерыза^я i технiчне переозброення отовних заcобiв.
4. Вдоcконалення оpганiзацii прац i виробництва.
5. Залучення вгтчизняного i закордонного капiталy i отри-яння його cпpямyванню у вим^ефективы галyзi.
6. Надання податкових преференцм ефективному вико-pиcтанню оcновних заcобiв.
7. Поcилення пpогнозно-аналiтичноi роботи у cфеpi вико-pиcтання капiталy.
Розглянемо ц заходи з боку Ух cyтноcтi i впливу на пщви-щення пpодyктивноcтi капралу.
Удоcконалення структури о^овних заcобiв
Пpодyктивнicть оcновних замбГв першою чергою зале-жить вщ УхньоУ cтpyктypи. Вона визначаeтьcя питомою вагою варто^^ окремих груп о^овних заcобiв в Ухнм загальнм ваpтоcтi. Структура оcновних заcобiв е важлившою харак-теpиcтикою, що впливае на швидкicть обГгу та ефективнють Ух викоpиcтання.
PiK У фактичних цшах на кшець року, млн. грн. Залишкова варлсть, у % до 2000 року
nepBicHa (переoцiнена) BapTicTb залишкова варлсть
2000 828822 466448 100,0
2001 915477 503278 107,9
2002 964814 512235 109,8
2003 1026163 538837 115,5
2004 1141069 587453 125,9
2005 1276201 661565 141,8
2006 1568890 774503 166,0
2007 2047364 993346 213,0
2008 3149627 1251178 268,2
2009 3903714 1597416 342,5
2010 6648861 1731296 371,2
2011 7396952 1780059 381,6
2012 9148017 2135987 457,9
Джерело: Держстат Украни.
Таблиця 1. Варт1сть основних 3aco6ie у 2000-2012 роках
Таблиця 2. Пpoдуктивнicть капiталу, ВДВ i ОЗ за ВЕД у цiнаx 2007 po^
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Оль^ке гocпoдapcтвo, миcливcтвo, лicoве G,62 G,63 G,56 G,66 G,64 G,67 G,59 G,64 G,6G G,56 G,65 G,56
гocпoдapcтвo
Pибaльcтвo, pибництвo G,17 G,16 G,14 G,14 G,16 G,15 G,13 G,13 G,14 G,12 G,11 G,11
Пpoмиcлoвicть G,2B G,29 G,32 G,34 G,34 G,35 G,35 G,33 G,26 G,27 G,2B G,27
Бyдiвництвo G,96 G,9G 1,1G 1,25 1,GG G,9G G,B7 G,54 G,29 G,29 G,29 G,24
Topгiвля; pемoнт aвтoмoбiлiв, пoбyтoвиx виpoбiв тa пpедметiв ocoби- 2,2G 2,2G 2,39 2,41 1,B2 1,B2 1,72 1,53 1,15 1,15 1,2G 1,13
cтoгo вжитку
Дiяльнicть гoтелiв тa pеcтopaнiв G,23 G,23 G,24 G,2B G,26 G,42 G,42 G,49 G,39 G,46 G,49 G,45
Дiяльнicть тpaнcпopтy тa зв'язку G,17 G,1B G,19 G,2G G,2G G,21 G,21 G,23 G,21 G,21 G,23 G,21
Фiнaнcoвa дiяльнicть 1,43 1,11 1,37 1,53 1,45 1,43 1,46 1,22 G,93 G,93 G,B4 G,79
Oпеpaцiï з неpyxoмим
мaйнoм, opендa, iнжинipинг тa нaдaння пocлyг G,G9 G,1G G,11 G,13 G,14 G,14 G,16 G,19 G,17 G,15 G,15 G,16
пiдпpиeмцям
Деpжaвне yпpaвлiння G,94 G,99 G,96 1,G3 G,99 G,B6 G,B5 G,BG G,BG G,79 G,7B G,76
Ocвiтa G,59 G,59 G,64 G,63 G,62 G,62 G,6G G,5B G,57 G,55 G,55 G,56
Oxopoнa здopoв'я тa нaдaн-ня coцiaльнoï дoпoмoги G,5G G,52 G,55 G,54 G,53 G,53 G,52 G,49 G,51 G,49 G,49 G,52
Haдaння кoмyнaльниx
тa iндивiдyaльниx пocлyг; дiяльнicть y cфеpi кyльтypи G,29 G,35 G,37 G,39 G,46 G,49 G,52 G,53 G,3B G,3B G,37 G,36
тa cпopтy
Уcьoгo G,31 G,33 G,35 G,3B G,37 G,3B G,39 G,3B G,32 G,33 G,32 G,3G
Pœepeëo: poçpaxyHKè авто^в за даними Дepжcтaтy.
З пoзицiï ^ли впливу нa ефективнicть викopиcтaння ocнoвниx зacoбiв нaйбiльш знaчимими е виpoбничa CTpy^ тypa, гaлyзевa i вiкoвa.
Пiд виpoбничoю cтpyктypoю poзyмieтьcя cпiввiднoшення piз-ниx гpyп ocнoвниx зacoбiв пo pечoвo-нaтypaльнoмy cклaдy в ïx-нiй зaгaльнiй cеpедньopiчнiй вapтocтi. Haйбiльш ефективнa тa cтpyктypa, де бтьше питoмa вaгa aктивнoï чacтини ocнoвниx зa-coбiв. Це пoв'язaнo з тим, |щэ oбcяг випycкy пpoдyкцiï, виpoбничa пoтyжнicть пiдпpиeмcтвa тa ^mi пoкaзники poбoти пiдпpиeмcтвa зaлежaть вщ величини aктивнoï чacтини ocнoвниx зacoбiв.
Bиpoбничa cтpyктypa ocнoвниx виpoбничиx фoндiв зaле-жить вiд тaкиx чинниюв, як piвень cпецiaлiзaцiï, кoнцентpaцiï, кooпеpaцiï i дивеpcифiкaцiï виpoбництвa, ocoбливocтi виpoб-ничoгo пpoцеcy, piвень меxaнiзaцiï i aвтoмaтизaцiï, вiд пpи-cкopення нayкoвo-теxнiчнoгo пpoгpеcy тoщo.
Гaлyзевa cтpyктypa oзнaчae poзпoдiл ocнoвниx зacoбiв зa га-лузями екoнoмiки. Boнa ввaжaeтьcя пpoгpеcивнoю, якщo aбco-лютнo й вiднocнo ocнoвнi зacoби пpевaлюють y тaкиx гaлyзяx, якi cпpияють нayкoвo-теxнiчнoмy пpoгpеcy. Дo ниx нacaмпеpед нaлежaть мaшинoбyдyвaння, тoчне пpилaдoбyдyвaння, xiмiчнa пpoмиcлoвicть, poзвитoк кoмп'ютеpниx теxнoлoгiй тoщo. Mен-шу чacткy зaймaють бyдiвництвo oб'eктiв виpoбничoï тa неви-poбничoï cфеp, аль^ке гocпoдapcтвo. Cтaн гaлyзевoï cтpyктypи ocнoвниx зacoбiв визнaчae темпи нayкoвo-теxнiчнoгo пpoгpе-cy, ефективнicть фyнкцioнyвaння екoнoмiки. Гaлyзевa cтpyктypa ocнoвниx зacoбiв екoнoмiки Укpaïни (тaбл. 3) не е пpoгpеcивнoю. Tyr пpевaлюють гaлyзi cиpoвиннoï cпpямoвaнocтi
Гaлyзевa cтpyктypa кaпiтaлy зaлежить вщ caмoï пpиpo-ди дiяльнocтi галуз^ теxнoлoгiï виpoбництвa, нaявнocтi пе-
pедoвoï теxнiки. Biднocне збiльшення acигнyвaнь y галу-зi з тpaдицiйнo вимкими чacткaми витpaт нa ycтaткyвaння (мaшинoбyдyвaння, пpилaдoбyдyвaння, легкa, xapчoвa пpo-миcлoвicть) зyмoвлюe зpocтaння aктивнoï чacтки вклaдень i пoкpaщення гaлyзевoï cтpyктypи. I нaвпaки, збiльшення acигнyвaнь y тaкi гaлyзi, як пaливнo-енеpгетичний гамп-лека xiмiчнa пpoмиcлoвicть, чopнa метaлypгiя, в якиx чacткa витpaт нa ycтaткyвaння знaчнo меншa, пpизвoдить дo пoгip-шaння гaлyзевoï cтpyктypи ocнoвниx зacoбiв.
Biкoвa cтpyктypa ocнoвниx зacoбiв xapaктеpизyeтьcя знaчним пoгipшенням cтaнy ocнoвниx виpoбничиx фoндiв (тaбл. 4), щo oбyмoвленo низькими oбcягaми iнвеcтицiй. Taкий cтaн oбмежye piвень кoнкypентocпpoмoжнocтi вiтчизнянoгo виpoбництвa.
Ocoбливo це cтocyeтьcя тaкиx видiв екoнoмiчнoï дiяльнoc-тi, як дiяльнicть тpaнcпopтy тa зв'язку, де ступЫь знocy o^o-вниx зacoбiв y 2G12 po^ дocяглa 96%, y виpoбництвi тa poз-пoдiленнi електpoенеpгiï, гaзy тa вoди - 5B,4%, в пеpеpoбнiй пpoмиcлoвocтi - 66,B%.
Звеpтae нa cебе yвaгy cтpiмкa динaмiкa зpocтaння знocy omo-вниx зacoбiв. Taк, якщo y 2GG5 po^ cтyпiнь знocy ocнoвниx aaco-бiв y цiлoмy пo Укpaïнi cтaнoвилa 49%, тo y 2G12 po^ вoнa вже зpocлa дo 76,7%, a це вже нaявнa aaгpoзa для безпеки Укpaïни.
Iнвeнтаpизацiя i пepeoцiнка ocнoвниx заcoбiв
Iнвентapизaцiя ocнoвниx зacoбiв. Baжливим зaxoдoм !o-дo пеpевipки нaявнocтi, пpидaтнocтi i cтaнy ocнoвниx зacoбiв e '1жня iнвентapизaцiя. Згiднo з iнcтpyкцieю пo iнвентapизaцiï ocнoвниx зacoбiв, немaтеpiaльниx aктивiв, тoвapнo-мaтеpi-aльниx цiннocтей, гpoшoвиx гаш^в i дoкyментiв тa poзpaxyн-юв ocнoвними зaвдaннями iнвентapизaцiï e [1]:
* Включаючи варт/сть земельних д/лянок, ¡нвестиц1йно1 нерухомосл, тварин (як/ використовуються в ¡нш1й, шж альськогосподарська Р)яльшсть), що не розпод/ляеться за видами економ1чно/ д)яльносл. Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua
Таблиця 3. Наявшсть I структура основних засоб1в за ВЕД у 2012 рощ
У фактичних цшах на кшець року, млн. грн. Структура залишково! вартосл, %
первюна (переоцшена) варлсть залишкова варлсть
Усього* 9148017 2135987
стьське господарство, мисливство, л¡сове господарство 137640 90018 4,2
стьське господарство, мисливство та пов'язан з ними послуги 134258 88368 4,1
л¡сове господарство та пов'язан з ним послуги 3382 1650 0,1
рибальство, рибництво 1020 452 0,0
промисловють 1603646 685030 32,1
добувна 231128 106154 5,0
переробна 677880 289830 13,6
виробництво та розподтення електроенерги, газу та води 694638 289046 13,5
будвництво 75504 33884 1,6
торг¡вля; ремонт автомобтв, побутових вироб¡в та предмета особистого вжитку 138138 80052 3,7
д¡яльн¡сть готел¡в та ресторанв 28988 19302 0,9
д¡яльн¡сть транспорту та зв'язку 5634650 223719 10,5
фЫансова д¡яльн¡сть 39711 21615 1,0
операци з нерухомим майном, оренда, ¡нжиыринг та надання послуг пщприемцям 887738 510763 23,9
державне управл¡ння 4657 2261 0,1
освта 3141 1770 0,1
охорона здоров'я та надання соц^льноУ допомоги 13431 7739 0,4
надання комунальних та ¡ндивщуальних послуг; д¡яльн¡сть у сфер¡ культури та спорту 56780 30283 1,4
а) виявлення фактичноУ наявност основних фондв, нема-тервльних актива, товарно-матер^льних цЫностей, коштю, цЫних паперю та ¡нших грошових документв, а також обся-пв незавершеного виробництва в натур^
б) установлення лишку або нестач¡ ц¡нностей ¡ кошт¡в шляхом зютавлення фактичноУ наявност¡ з даними бухгалтерского обл¡ку;
в) виявлення товарно-матер^льних ц¡нностей, як¡ частко-во втратили свою перв¡сну яюсть, застар¡лих фасон¡в ¡ моделей, а також матервльних ц¡нностей та нематервльних ак-тив¡в, що не використовуються;
г) перев^ка дотримання умов та порядку збереження ма-тервльних та грошових ц¡нностей, а також правил утриман-ня та експлуатацп основних фонд¡в;
д) перев¡рка реальност вартост¡ зарахованих на баланс основних фондв, нематер¡альних актив¡в, товарно-матернльних ц¡нностей, ц¡нних папер¡в ¡ фЫансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та ¡нших рахунках в уста-новах банюв, грошей у дороз¡, деб¡торськоí ¡ кредиторськоУ за-боргованост¡, незавершеного виробництва, витрат майбуп-лх пер¡од¡в, забезпечень та резервв наступних витрат ¡ платежв.
Тут сл¡д в¡дм¡тити, що цей напрям пщвищення загальноУ ефективност¡ основних засобв використовуеться не завжди у повному обсязк Ще е багато пщприемств, як¡ мають не-встановлено, залишково або морально зношено обладнан-ня ¡ устаткування, яке нколи не буде використано, але збе-р¡гаeться на всяк випадок. У той же час таке обладнання ¡ устаткування знижуе загальну ефективнють використання
основних засоб¡в ¡ потребуе або передачи ¡ншим пщприем-ствам, або лквщацп.
Переощнка основних засобв. У раз¡ значного вщхилен-ня (збтьшення або зменшення) залишковоУ вартост¡ об'екта основних засоб¡в в¡д його справедливо'!' вартост пщприем-ства можуть переоцЫювати об'ект основних засоб¡в. При переоцЫки основних засоб¡в перев¡ряeться, чи вщповЬ дае Ух остаточна варт¡сть справедлива вартост¡ в¡дпов¡дних об'eкт¡в. За наявност розб¡жностей об'екти основних засобв дооц¡нюються або уц¡няються до справедливое вартост¡.
Тобто переоц¡нка сприяе встановленню дмсноУ вартост¡ основних засоб¡в, що дозволяе б¡льш точно оц¡нити ефек-тивн¡сть Ух використання на макрорюн ¡ уточнити в¡дпов¡дн¡ заходи економнноУ пол¡тики.
Модершзащя та техтчне переозброення основних засоб1в
Головним напрямом п¡двищення ефективност¡ основних засоб¡в безумовно е модерн¡зац¡я, техн¡чне переозброення ¡ реконструкцт п¡дприeмств. Сутн¡сть цих понять по-р^ному трактуеться р¡зними авторами, але головна Ух спрямованють - оновлення основних засобв, що сприяе зменшенню капЬ талом¡сткост¡ продукци та зростанню фондовщдачк
Проведення модерн¡зац¡í основних засоб¡в, пщ якою розу-м¡ють вдосконалення конструкцй машин ¡ обладнання, що забезпечуе п¡двищення продуктивност¡ об'екта, сприяе роз-ширенню його технолог¡чних можливостей, досягненню еко-номи ресурс¡в, пол¡пшенню умов праф, сприяло б пщвищен-ню ефективност у вс¡х галузях економки. Тому в галузях з
Таблиця 4. Стушнь зносу основних засоб1в за видами економ1чно'| д1яльност1 у 2004-2012 роках, %
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Усього 49,3 49,0 51,5 52,6 61,2 60,0 74,9 75,9 76,7
С¡льське господарство, мисливство, люове господарство 51,1 52,2 48,2 46,2 45,7 39,6 40,8 32,6 34,6
Промислов¡сть, у тому числк 58,3 57,9 58,6 59,0 58,0 61,8 63,0 56,8 57,3
добувна 49,6 49,6 49,9 49,8 52,9 46,1 47,8 56,3 54,1
переробна 59,3 59,2 60,0 59,7 57,3 64,9 66,8 56,8 57,2
виробництво та розподтення електроенергУУ, газу та води 62,0 60,6 60,9 62,2 62,0 62,2 60,7 57,0 58,4
Будюництво 48,5 45,1 40,8 39,3 41,0 46,0 50,1 58,8 55,1
Торг¡вля; ремонт автомобУв, побутових вироб¡в та предмет¡в особистого вжитку 33,7 31,9 29,8 22,0 26,4 28,7 32,1 37,1 42,0
Дтльнють транспорту та зв'язку 49,9 48,5 60,4 66,9 82,4 83,9 94,4 95,6 96,0
ФЫансова д¡яльн¡сть 23,8 29,6 26,7 25,0 24,7 26,1 28,7 35,3 45,6
0перацУУ з нерухомим майном, оренда, ¡нжиыринг та надання послуг пщприемцям 36,8 38,3 40,9 41,2 41,2 42,3 44,2 40,7 42,5
Державне управл¡ння 39,8 42,2 40,8 38,6 46,5 46,7 46,6 50,1 51,4
0свта 58,3 59,7 61,6 57,4 57,8 62,4 62,5 43,7 43,6
0хорона здоров'я та надання софальноУ допомоги 47,2 47,4 45,7 44,0 43,3 46,7 50,8 42,4 42,4
Надання комунальних та ¡ндивщуальних послуг; д¡яльн¡сть у сфер¡ культури та спорту 47,1 46,6 45,8 45,5 44,2 8,5 7,4 47,1 46,7
Джерело: Держстат Украни
невеликими обсягами ¡нвестицм насамперед доцтьно здм-снювати модерн¡зац¡ю основних засобв.
Метою техн¡чного переозброення е ¡нтенсифкацт вироб-ництва, зб¡льшення виробничих потужностей, забезпечення зростання продуктивност прац¡ ¡ кап¡талу, збереження ре-сурс¡в, пщвищення технолог¡чного р¡вня виробництва до су-часних вимог шляхом оновлення та приросту устаткування. Такий обсяг роб^ потребуе значних кап¡таловкладень ¡ стро-к¡в реал^а^. Першою чергою техннне переозброення не-обх¡дно основним засобам у стьському господарств¡.
Реконструкц¡я виробництва повинна спрямовуватися на повне або часткове переобладнання виробництва, на замЫу устаткування, застосування нових технолопй, автоматизацЬ ею виробництва, на в¡дновлення основних засобю на б¡льш висок¡й технологией основ¡. Хоча це ¡ довготривалий про-цес, але конкурентн¡ вщносини вимагають дотримуватись технолог¡й св¡тового рвня. Таки галуз¡, як транспорт, ме-талург¡я, вуг¡льна промислов¡сть та енергетика, без рекон-струкцУ виробництва у недалекий перспектив¡ можуть стати неконкурентоспроможними.
Ус ц¡ напрями вдосконалення основних засобв у юнцево-му п¡дсумку забезпечують збтьшення виробничих потужностей, пщвищення продуктивност прац¡, техн¡чного р¡вня виробництва, збтьшення випуску продукций зниження и соб¡вартост¡ з якнайменшими затратами матервльних ¡ грошових ресурса на одиницю введеноУ потужност¡. При цьому пщвищення ефективност основних засобв передбачае використання но-в¡тн¡х технолопй, зокрема нанотехнолопй, технолог¡й обробки, збергання, передач¡ та захисту ¡нформацГУ, розробки мето-д¡в утилваци промислових вщходв, виробництва програмного забезпечення, засоб¡в ¡мпортозамщення та ¡н.
Вдосконалення оргатзацм пращ I виробництва
Пол¡пшення використання д^чих основних засоб¡в ¡ виробничих потужностей пщприемств ¡ орган¡зац¡й за рахунок
оргаызацт прац¡ ¡ виробництва може бути досягнуто завдя-ки як пщвищенню ¡нтенсивност¡ використання виробничих потужностей ¡ основних засоб¡в, так ¡ зб¡льшенню екстен-сивност¡ Ух навантаження.
1нтенсивний шлях використання основних засобв включае першою чергою техннне Ух переозброення, пщвищення темпв оновлення основних засобв. Це особливо важливо для тих пщприемств, де мае мюце бтьш значний знос основних фондв.
Практичний досв¡д свщчить, що ¡нтенсивн¡сть використання виробничих потужностей ¡ основних засоб¡в досяга-еться насамперед шляхом зб¡льшення одиничноУ потужност¡ устаткування, пол¡пшення найб¡льш вщповщальних деталей ¡ вузл¡в, п¡двищення основних параметра виробничих про-цес¡в (швидюсть, тиск). Тут необх¡дно звертати увагу не лише на основн¡ виробнич¡ процеси та операцУУ, а й на допом^ы ¡ транспортн¡ операци, як¡ нер¡дко стримують нормальний хщ виробництва ¡ використання устаткування.
1нтенсивнють використання виробничих потужностей ¡ основних засобю припускае, з одного боку, збтьшення часу роботи д^чого устаткування в календарний пер¡од (про-тягом зм¡ни, доби, м¡сяця, кварталу, року), а з ¡ншого - збтьшення ктькос^ ¡ питомоУ ваги д¡ючого устаткування у склад¡ всього обладнання.
lнтенсивн¡сть використання основних засоб¡в за рахунок збтьшення часу роботи може досягатися шляхом:
- додержання пропорфйносл як м^ виробничими потуж-ностями окремих груп устаткування на кожый виробнич^ д¡-лянц¡, м¡ж цехами пщприемства в ц¡лому, так ¡ м¡ж окремими виробництвами усередин¡ кожноУ галуз¡, м¡ж темпами ¡ про-порц¡ями розвитку галузей промисловост¡ ¡ всього нац¡о-нального господарства;
- пол¡пшення догляду за основними засобами, дотриман-ня передбаченоУ технолог¡í виробництва, недопущення про-стоУв ¡ авар¡й, зд¡йснення своечасного ¡ як¡сного ремонту;
- пщвищення питoмoï вaги ocнoвниx виpoбничиx oпеpa-цiй y витpaтax poбoчoгo чacy, cкopoчення cезoннocтi в po-6o^ пiдпpиeмcтв pядy гaлyзей, пiдвищення змiннocтi poбoти.
Зaлyчення вiтчизнянoгo i зaкopдoннoгo кaпiтaлy i cпpияння cпpямyвaнню кaпiтaльниx вклaдень y виcoкoефективнi гaлyзi Ocнoвнi зacoби e oднieю з ключoвиx cклaдoвиx нaцioнaль-нoгo бaгaтcтвa ra^^oi' кpaïни. Biд ïxньoï кiлькocтi тa cтaнy зa-лежить xapaктеp тa якicть зpocтaння екoнoмiки. Toœ œoe-чacне oнoвлення ocнoвниx фoндiв (введення в дiю нoвиx, пiдтpимaння нa нaлежнoмy piвнi icнyючиx тa виведення з дм фiзичнo тa мopaльнo зacтapiлиx) е зaпopyкoю cтaбiльнoгo зpocтaння екoнoмiки ^aim
Пpoтягoм 2GG1-2G12 po^ пpиpicт вapтocтi ocнoвниx зa-coбiв (тaбл. 5) cпocтеpiгaвcя y œ^opi виpoбництвa тoвapiв, oдеpжaний гoлoвним чинoм зa paxyнoк швидкoгo oнoвлення ocнoвниx зacoбiв в пеpеpoбнiй пpoмиcлoвocтi y зв'язку з ic-тoтним зpocтaнням пoпитy i'x пpoдyкцiï нa cвiтoвoмy i втиз-нянoмy pинкax, a тaкoж з бyдiвництвoм житлa, чеpез швидке зpocтaння пoпитy нa ньoгo. Пoмiтне зpocтaння вapтocтi o^o-вниx зacoбiв cпocтеpiгaлocь тaкoж y œ^opi виpoбництвa пo-cлyг, щo пoв'язaне з випеpеджaючим зpocтaнням oбcягy введення в д^ ocнoвниx зacoбiв y тopгiвлi, фiнaнcoвiй дiяльнocтi, в oxopo^ здopoв'я тa деpжaвнoмy yпpaвлiннi.
Oнoвлення ocнoвниx зacoбiв y нaцioнaльнiй екoнoмiцi пpи-cкopилocь пoчинaючи з 2GGG po^ (тaбл. 6), i якщ^ y пеpioд з 2GGG пo 2GG4 piк темпи зpocтaння ocнoвниx зacoбiв y œ-
pедньoмy cтaнoвили 1G2,4%, тo y пеpioд з 2GG5 пo 2GGB pk вoни cтaнoвили в cеpедньoмy 1G5%.
Збiльшенню фiзичнoгo oбcягy ocнoвниx фoндiв cпpиялo те, щo cтyпiнь oнoвлення ocнoвниx фoндiв пocтiйнo пеpеви-щyвaв cтyпiнь i'x лiквiдaцiï.
Пpoте пpoблемa cвoeчacнoгo oнoвлення виpoбничиx пo-тyжнocтей зaгaлoм зaлишилacь для Укpaïни не виpiшенoю. Tyт звеpтae нa ^бе yвaгy низькa питoмa вaгa вaлoвoгo нa-гpoмaдження ocнoвнoгo кaпiтaлy в ocнoвниx зacoбax, дo тага ж в ocтaннi poки i вoнa зменшyeтьcя.
Cпaд екoнoмiки y 2GG9 po^ i нacтyпниx po^x знизив влacний iнвеcтицiйний пoтенцiaл пiдпpиeмcтв, дoxoднy чac-тину бюджетiв ycix piвнiв, пpибyтки нacелення, a вимкий pi-вень Ыфляцп пеpетягyвaв ^п^л y cфеpи швидкoгo oбopoтy тa не дaвaв змoги нaкoпичити неoбxiдний iнвеcтицiйний пo-тенцiaл для pеaлiзaцiï дoвгocтpoкoвиx пpoектiв.
Kpiм тoгo, зpocтaння цiн y бyдiвництвi тa вдоутнють вщ-пoвiднoï iндекcaцiï видaткiв бюджелв нa кaпiтaльнi вклaден-ня пpивoдили дo тoгo, щo пoтoчне фiнaнcyвaння кaпiтaльниx вклaдень з деpжaвнoгo бюджету здiйcнювaлocя пpoтягoм poкy неpитмiчнo i не в пoвнoмy oбcязi. ^нугс^ темпи вiдтвo-pення не дoзвoлили пpизyпинити пpoцеc фiзичнoгo i мo-paльнoгo cтapiння ocнoвниx фoндiв i фyнкцioнaльнi мoжли-вocтi ocнoвниx зacoбiв icтoтнo зменшилиcя.
B yмoвax roCTporo дефiцитy влacниx кaпiтaлoвклaдень зpocтae пoтpебa в iнoземниx iнвеcтицiяx. Oбcяг iнoземниx
Таблиця 5. Iнвecтицiï i ocнoвний капiтал в У^а'^
2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010* 2011 2012
Kaпiтaльнi iнвеcтицiï, млн. гpн. 23629 93G96 125254 1BB4B6 233GB1 151777 1B9G61 259932 293692
Hoмiнaльний пpиpicт/ cкopoчення iнвеcтицiй в ocнoвний ^п^тал, млн. гpн. 6G76,9 173B2,1 32157,9 63232 44595 -B13G4 -3B17 7GB71 3376G
Iндекcи iнвеcтицiй в ocнoвний кaпiтaл 111,2 1G1,9 119,G 129,B 97,4 5B,5 99,4 11B,B 1GB,5
Baлoве нaгpoмaдження oc-нoвнoгo кaпiтaлy, млн. гpн. 33427 96965 133B74 19B34B 25G15B 167644 195927 2417B5 275347
Питoмa вaгa BHOK в oc-нoвниx зacoбax, % 4,1 7,6 B,5 9,7 7,9 4,3 2,9 3,3 3,G
Bведення нoвиx ocнoвниx зacoбiв, млн. гpн. 23726,2 7G497,4 B2332,5 126291 149635 111345 122572 147939 19G964
Cпiввiднoшення вaлoвoгo нaгpoмaдження ocнoвнoгo кaпiтaлy дo вaлoвиx зa-oщaджень 79,B B5,5 1G5,4 111,9 126,7 11G,4 99,1 116,G 13B,6
Cпiввiднoшення iнвеcтицiй в ocнoвний кaпiтaл дo BHOK 7G,7 96,G 93,6 95,G 93,2 92,3 96,5 1G7,5 1G6,7
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Koефiцieнт oнoвлення, % 2,39 3,1B 2,21 4,2G 4,BG 5,G1 5,25 6,2 4,75 2,B5 1,B4 2,GG 2,G9
Koефiцieнт л^в^ци, % G,6B G,B4 1,G7 G,9G G,B5 1,54 G,7G G,63 G,5G G,44 G,26 G,46 G,46
Koефiцieнт oнoвлення дo кoефiцieнтa лiквiдaцiï, paзiв 3,51 3,79 2,G7 4,67 5,65 3,25 7,55 9,BB 9,46 6,46 7,G3 4,3B 4,54
Джepeлo: Дepжcтaт Укpäïни, poзpaxyнки НДЕ1.
* Пoчинaючи з 2010 poку кaпiтaльнi iнвecтицiï, 2000-2009 poки - iнвecтицiï в ocнoвний ^п^л. Джepeлo: Дepжcтaт Укpäïни, poзpaxyнки aвтopiв
Таблиця 6. ^eói^em^ oнoвлeння та лшвщацм' ocнoвниx заcoбiв у 2001-2012 po^x
Таблиця 7. Crpy^ypa кaпiтaльниx iнвecтицiй за джepeлaми фiнaнcyвaння, у % до загального oбcягy
2009 2010 2011 2012
Уcьoгo 1OO,O 1üü,ü 1üü,ü 1üü,ü
Bлacнi кoшти пiдпpиeмcтв тa opгaнiзaцiй бб,1 6B,1 6B,6 б9,7
Зaлyченi тa зaпoзиченi кoшти 17,б 14,4 19,1 1B,B
^едити бaнкiв тa iншi пoзики 13,3 12,3 1б,3 17,1
гашти iнoземниx iнвеcтopiв 4,2 2,1 2,B 1,7
Koшти деpжaвнoгo тa мicцевoгo бюджетiв 7,4 9,2 1ü,6 B,9
кoшти деpжaвнoгo бюджету 4,3 6,B 7,1 6,B
гашти мicцевoгo бюджету 3,1 3,4 3,4 3,1
Koшти нacелення нa бyдiвництвo влacнoгo житлa б,3 13,B 7,б B,B
гашти нacелення нa бyдiвництвo влacниx raap™p 2,б 2,б 1,7 1,3
кoшти нacелення нa iндивiдyaльне житлoве бyдiвництвo 2,B B,6 6,B 7,б
Iншi джеpелa фiнaнcyвaння 3,7 4,б 4,3 3,B
Джepeлo: Âepœcrar Укpaïни.
iнвеcтицiй в екoнoмiкy Укpaïни знaчнo нижчий пopiвнянo з кpaí'нaми Cxiднoí' 6вpoпи. Cтpимyють нaдxoдження ^зем-ниx iнвеcтицiй cклaднa i недocкoнaлa нopмaтивнa бaзa, чacтa змiнa зaкoнoдaвcтвa, пoвiльнi темпи пpивaтизaцií', неcтiйкicть нaцioнaльнoí' вaлюти, вiдcyтнicть y iнoземнoгo iнвеcтopa пo-внoгo пpaвa caмocтiйнo poзпopяджaтиcя вaлютнoю виpyчкoю, вiдcyтнicть нaдiйнoгo cтpaxyвaння i пеpеcтpaxyвaння, невпев-ненicть y пoдaльшoмy cпiвpoбiтництвi в yмoвax не^^ть-нoí' пoлiтичнoï' cитyaцií' i вiйcькoвиx дiй. Crpy^rypa кaпiтaльниx iнвеcтицiй зa джеpелaми фiнaнcyвaння пoкaзaнa y тaбл. 7, з яга' виднo, щo xoчa вoнa i не е cтaбiльнoю, aле деякi тенденци явнo пpoглядaютьcя.
Ocнoвним джеpелoм фiнaнcyвaння кaпiтaльниx вклa-день зaлишaютьcя влacнi кoшти пiдпpиeмcтв, 6o зaлyче-нi нa зoвнiшнix pинкax pеcypcи cпpямoвyвaлиcь нa iншi цЬ лi (пoтoчнi, тaкi як пoгaшення кpедитiв, зaкyпiвлi cиpoвини тa Ы|±л]. Збiльшити oбcяги iнвеcтyвaння зa paxyнoк влacниx га-штiв вдaлocя чеpез зpocтaння oбcягiв пpибyткy. Пpи цьoмy y cтpyктypi iнвеcтицiй в ocнoвний кaпiтaл зa джеpелaми фЬ нaнcyвaння питoмa вaгa влacниx кoштiв пiдпpиeмcтв пopiв-нянo з 2ü1ü poкoм збiльшилacь нa 1,б% i cтaнoвилa б9,7% y 2O12 poцi. To6to в yмoвax зaгaльнoгo пaдiння Ывестифй вiдбyлocя збiльшення вaги пiдпpиeмcтв.
Зa пiдcyмкaми 2O12 poкy питoмa вaгa oбcягy кoштiв ^o-земниx iнвеcтopiв cкopoтилacя нa 1,1% пopiвнянo з 2O11 po-кoм дo 1,7%. Зaгaлoм пpямi iнoземнi iнвеcтицií' в екoнoмiкy Укpaí'ни xapaктеpизyютьcя не лише недocтaтнiми oбcягaми, a й недocкoнaлoю cтpyктypoю. Taк, незвaжaючи нa пpиpicт пpя-миx iнoземниx iнвеcтицiй y бyдiвництвi тa пеpеpoбнiй пpoмиc-лoвocтi, знaчнa чacткa пpямиx iнoземниx iнвеcтицiй, як i pa^-ше, кoнцентpyвaлacь y виcoкoпpибyткoвиx тa швидкooкyпниx cегментax вiтчизнянoí' екoнoмiки, зoкpемa в тopгiвлi.
Haдaння пльг i пpeфepeнцiй eфeктивнoмy викopиcтaнню ocнoвниx зacoбiв
Cеpед зaxoдiв екoнoмiчнoï пoлiтики в чacтинi пщвищення пpoдyктивнocтi кaпiтaлy вaжливим мoже бути нaдaння пiльг i пpефеpенцiй ефективнoмy викopиcтaнню ocнoвниx зacoбiв. Чacтинa тaкиx пiльг i пpефеpенцiй yже пеpедбaченa юную-чим зaкoнoдaвcтвoм, aле ïxня кiлькicть мoже 6ути знaчнo пo-шиpенa i пoглибленa. Cлiд тaкoж вiдмiтити, щo нaдaння пiльг i пpефеpенцiй oкpемим пiдпpиeмcтвaм i видaм екoнoмiчнoï дiяльнocтi oднoчacнo пoшиpюeтьcя i нa ''жн ocнoвнi зacoби.
Aнaлiз пoкaзye, щo гoлoвними нaпpямaми y цм cфе-pi мoжнa видтити: пpиcкopений пopядoк aмopтизaцií' oco-вниx зacoбiв, iнвеcтицiйний пoдaткoвий кpедит, звтьнення вiд пoдaткy нa мaйнo тa земельнoгo пoдaткiв тoщo.
Пpиcкopeний пopядoк aмopтизaцiï ocнoвниx зacoбiв. Aмop-тизaцiйнa пoлiтикa e oдним з елемен^в фopмyвaння дже-pел фiнaнcyвaння iнвеcтицiй в ocнoвнi зacoби. Bикopиcтaння aмopтизaцiйниx вiдpaxyвaнь як зacoбy ефективнoгo вига-pиcтaння ocнoвниx зacoбiв oбyмoвленo тим, |щ| нapaxyвaння aмopтизaцií' мae безпеpеpвний i пocтiйний xapaктеp, щo coercí чеpгoю зaбезпечye cтвopення c™^x iнвеcтицiйниx pе-cypciв для зaмiни фiзичнo i мopaльнo зacтapiлoгo oблaднaння.
Icнyючa в екoнoмiцi cитyaцiя, ocoбливo вpaxoвyючи знo-шенicть виpoбничиx зacoбiв, вимaгae неoбxiднicть пpoве-дення тaкoï' aмopтизaцiйнoí' пoлiтики, якa бyлa б cпpямoвa-нa нa пiдвищення ефективнocтi дiяльнocтi гocпoдapюючиx cyб'eктiв. Пpи цьoмy cиcтемa cтимyлювaння пoвиннa бути пoбyдoвaнa тaким чинoм, щoб ця пoлiтикa бyлa вигiднa як деpжaвi, тaк i екoнoмiчним cyб'eктaм.
Hapaxyвaння aмopтизaцií' здiйcнюeтьcя вiдпoвiднo дo нop-ми aмopтизaцií' (вiдcoтoк пoгaшення вapтocтi ocнoвниx зacoбiв зa piк], визнaченoí' для oâteura виxoдячи з йoгo crpoi<y кopиcнoгo викopиcтaння. Biдпoвiднo для пpиcкopенoгo oнoвлення ocнoвниx зacoбiв мoжнa викopиcтoвyвaти збiльшенi нopми aмopтизaцiï.
Iнвecтицiйний пoдaткoвий кpeдит. Baжливим cтимyлoм для нapoщyвaння випycкy iннoвaцiйнoí' пpoдyкцií', a вiдпoвiднo i пpoдyкцiï для oнoвлення ocнoвниx зacoбiв, е пoдaткoвий Ы-веcтицiйний кpедит, який визнaчaeтьcя як вiдcтpoчкa cплaти пoдaткy нa пpибyтoк, !o нaдaeтьcя cyб'eктy пiдпpиeмниць-кoí' дiяльнocтi нa визнaчений cтpoк з метою збiльшення йoгo фiнaнcoвиx pеcypciв для здмсення iннoвaцiйниx пpoгpaм з нacтyпнoю кoмпенcaцieю вiдcтpoчениx cyм. Biдcтpoченi cy-ми пoвеpтaютьcя пoтiм деpжaвi y виглядi дoдaткoвиx нaдxo-джень пoдaткy чеpез зaгaльне зpocтaння пpибyткy, !o буде oтpимaнo внacлiдoк pеaлiзaцiï iннoвaцiйниx пpoгpaм.
Згiднo з дiючими yмoвaми [2] iнвеcтицiйний пoдaткoвий кpедит пoвинен мaти цiльoве пpизнaчення. Йoгo нaдaння дoцiльнo здiйcнювaти пеpевaжнo пiд iннoвaцiйнi пpoгpaми, якi зaбезпечyють pеaлiзaцiю тaкиx пpiopитетiв, як:
- нayкoвo-теxнiчне oнoвлення виpoбництвa з пщвищен-ням йoгo теxнiкo-екoнoмiчниx пoкaзникiв i зaбезпеченням кoнкypентocпpoмoжнocтi;
- прискорення розвитку наукомютких ¡ високотехнолопч-них галузей ¡ виробництв;
- розширення ¡нновацмного виробництва в найбтьш прЬ оритетних ¡ ефективних для економки секторах.
Використання ¡нвестиц¡йного податкового кредиту мае певн переваги пор¡вняно з ¡ншими формами кредиту. За-провадження ¡нвестиц¡йного податкового кредиту не вима-гае додаткових кредитних ресурс¡в, бо в ньому використо-вуеться ресурсний потенцвл самого п¡дприeмства у вигляд¡ прибутку, а саме т¡eí частини, яка повинна вщраховуватися до бюджету у вигляд¡ податку на прибуток.
Отже, застосування ¡нвестицмного податкового кредиту сприяе зб¡льшенню обсяг¡в ¡нвестицмних ресурс¡в на пщ-приемствах, оновленню ¡ п¡двищенню продуктивност¡ осно-вних засобю, прискоренню ¡нвестиц¡йно-¡нновац¡йного розвитку економки рег¡ону ¡ кра'ни.
Надання пльг щодо оплати податку на майно та земельного податкв. Податок на майно (нерухомють) так чи ¡нак-ше вважаеться одним з механвмв оподаткування розкош¡. Але у той же час його можна використати ¡ для стимулюван-ня ефективност використання основних засоб¡в шляхом надання птьг при ефективному ¿х використанню.
Зг¡дно з д^чим законодавством майно зв¡льняeться в¡д оподаткування за двома принципами: об'ектним ¡ видовим. За об'ектним принципом звтьняються в¡д оподаткування окрем¡, конкретн¡ об'екти, за видовим - деяк¡ види майна, що належить будь-яким юридичним особам, а також усе майно, що перебувае у власност визначених категорм юридичних ос¡б. П¡льги на цей вид податку можна було б встановлювати шляхом зменшення податково''' ставки.
Плата за землю справляеться у вигляд¡ земельного податку чи орендно'' плати, залежно вщ якост¡ й мюцезнахо-
дження земельно'' дтянки, виходячи з грошово' оцЫки земл¡. Розм¡р земельного податку встановлюють у вигляд¡ плате-ж¡в за одиницю земельно' площк При цьому розм^ податку не залежить вщ результат¡в господарсько'' д¡яльност¡ влас-ниюв чи користувач¡в земельних д¡лянок.
Податковим кодексом Укра'ни передбачено суттeв¡ птьги щодо сплати земельного податку для фвичних та юридичних оаб. У пор¡внянн¡ з ран¡ш д^чим законодавством вони значно розширенк Так, зв¡льнен¡ в¡д сплати податку с 1 синя 2011 року парки державно' та комунально'' власноси дошктьы та загальноосв¡тн¡ навчальн¡ заклади незалежно вщ форм власност¡ ¡ джерел ф¡нансування, ус¡ досл¡дн¡ гос-подарства науково-досл¡дних установ ¡ навчальних закладю с¡льськогосподарського проф¡лю та профеайно-техннних училищ тощо. Анал¡з показуе, що доцтьно було б одночасно встановити п¡льги ¡ п¡дприeмствам, де на високому рвы ви-користовуються основы засоби.
Посилення прогнозно-анал1тично'| роботи в частит використання кашталу
Одним з головних завдань пщвищення ефективност¡ використання основних засобв е посилення прогнозно-аналЬ тично' роботи у фй сфер¡. Головними завданнями як на пщ-приемствах, так ¡ по економщ в ц¡лому тут мають бути:
- правильне ¡ своечасне в¡дображення надходження, ви-буття ¡ перем¡щення основних засоб¡в;
- контроль за наявыстю ¡ збереженням основних засобв;
- ч¡тке визначення витрат з ремонту та контроль за ра-цюнальним використанням кошт¡в, видтених для ц¡eí мети;
- виявлення невикористовуваних, зайвих об'ектю основних засобв ¡ прийняття заход¡в щодо 'х використання;
- контроль за ефективнютю використання, пошук резерва п¡двищення ефективност¡ роботи основних засобв, а та-
л
Вдосконалення
структури ОСНОВНИХ (асобш
Виробнича структура
Галузева структура
Вшова структара
Заходи 1 напрями економ1чно! полггики
Свосчасне проведе ник швеита ризацц I переоцшки
основних эасоб1в
Переоцшка основних засобш
Модершзащя 1
переозбросння
Модершзащя
Реконструкщя
Техшчне переозброення
яюсно! структури
Удосконалення оргашзацц lIpaцi ] виробництва
[нтенснфцсаци пращ 1 виробництва
Забезпечення [фопорщональносп
Змшшсть робота
Еконошя витрат робочого часу
Догляд за сксплуатащею
Сгворення спри -ятливого швести-цшного к-пмату
Полггична 1 фшан -сова стабшьшсть
Сприяння прямим
шоземним
швесттафям
Участь дерясави в нвестнщй проектах
Задаяння коптв населения
Надання
шльМ
преференцш
Прискорена амортизацйя
Посилення аналптао-ПрОГ И03Н01 роботи
Прогноз
Шльги вщ сплата за майно 1 землю
Спрямування швестищй в сфсктивш галуз!
Напрями вдосконалення еконоянчно! полйтики в частит шдвищення продуктивное!! кашталу
кож повыше використання виробничих площ для збтьшення випуску продукци;
- оперативне забезпечення необхщною ¡нформац^ю ке-рвництва про стан ¡ використання основних засобю;
- розроблення ¡ контроль за реал^ацюю заход¡в щодо пщвищення продуктивност кап¡талу.
B¡дпов¡дним чином, для реалваци цих завдань доцтьно на вс¡х р¡внях управл¡ння економкою створити необх¡дн¡ пщ-розд¡ли ¡ планувати у час¡ цю важлившу роботу.
Висновки
У п¡дсумку можна стверджувати, що головними чинника-ми впливу на продуктивнють кап¡талу та капггалоозброенють е обсяги основних засобв, що формуються п¡д впливом динамки ¡нвестифй в основний капггал та валового нагрома-дження. Але проблема докорЫного оновлення виробничих потужностей залишаеться для УкраУни не виршеною.
Через значну зношен¡сть основних засобю в¡тчизняна еко-ном¡ка потребуе швидкого та ефективного нагромадження кап¡талу. ЗастарУ устаткування ¡ технологи обумовлюють не ттьки низьку та «неяк¡сну» капггалоозброенють, ¡ в¡дпов¡дно низьку продуктивн¡сть пращ а Й нерац¡ональне використання сировини, матервлв ¡ енерги ¡, як насл¡док, неконкуренто-спроможн¡сть продукци ¡ економ¡ки в ц¡лому. Тому стан основних засобв, зокрема рвень морального ¡ ф¡зичного зносу, е критичним фактором реал¡зац¡í економнноУ пол¡тики.
B¡дпов¡дно, у наступн¡ роки необхщно зм¡нити тенденций що можливо не лише через докорЫну змЫу механ¡зм¡в рефор-мування економ¡ки, а й шляхом задтння оптимального спв-в¡дношення фактор¡в виробництва, що використовуються в економщг Головн¡ напрями ¡ заходи вдосконалення еконо-м¡чноí пол™ки в частин¡ п¡двищення продуктивност¡ основних засобв показан¡ на рисунку. Дотримуючись цих напря-м¡в ¡ рац¡онально використовуючи нав¡ть обмежен¡ ресурси, можна вже у короткостроковм перспектив¡ досягти значних результат¡в, бо вщновлення зростаючоУ динам¡ки ¡нвестиц¡й
е головною передумовою як подальшого економ¡чного роз-витку УкраУни, так ¡ пщвищення и конкурентоспроможност¡.
Велику увагу необх¡дно також прид¡лити реал^аци проект¡в середньо- та довгострокового ¡нновац¡йно-¡нвестиц¡йного кредитування, насамперед проекта структурно' перебудови та модерызаци промисловост¡, розвитку експортного потен-цвлу, пожвавить ¡нвестиц¡йн¡ процеси та створити умови для ефективного використання прац ¡ кап¡талу в економ¡ц¡ краУни.
Сучасна ф¡нансово-економ¡чна криза завдала потужно-го негативного впливу на динамку ¡нвестицмних процес¡в в краУнг Обсяги ¡нвестифй в основний кап¡тал у 2013-2014 роках катастрофнно скорочуються. 1хня динам¡ка стала основним чинником депресивних тенденцм в економ¡ц¡. I на даний час особливо загрозливим е те, що недостать обсяги та диспропорцп у структур¡ ¡нвестиц¡й в основний капггал на ™ обмеженост джерел ф¡нансування як внутр¡шн¡х, так ¡ зо-вн¡шн¡х обумовлюють подальше попршення стану основних засоб¡в. А, як вщомо, вигравати конкурентну боротьбу на за-стар¡лому обладнанн¡ та технологах, так само як ¡ пщвищу-вати продуктивн¡сть такого капралу та прац¡, неможливо.
Список використаних джерел
1. 1нструкци по ¡нвентаризаци основних засобв нематерильних актива, товарно-матер¡альних ц¡нностей, грошових кошт¡в ¡ документ¡в та розрахунк¡в. Наказ МУстерства ф¡нанс¡в УкраУни в¡д 11.08.94 №69.
2. Закон УкраУни «Про внесення змпн до роздту XX «Перехщы по-ложення» Податкового кодексу УкраУни щодо особливостей оподат-кування суб'екта господарювання, як¡ реал¡зують ¡нвестиц¡йн¡ про-екти у пр¡оритетних галузях економпки».
3. Фролова Т.А. Экономика предприятия: конспект лекций // Таганрог: ТТИ ЮФУ, 2009.
4. Статистичний зб^ник «УкраУна у цифрах 201 3» Державна служба статистики УкраУни /К., 2014 [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ1_u.htm
5. Нацюнальы рахунки УкраУни за 2012 р^ // Держстат УкраУни / К., 2013 рк 200 с.
УДК 33824
О.Г. РЯБЧУК,
к.е.н., доцент кафедри аудиту та економiчного аналiзу, Нацональний университет державно1 податково1 служби Укра'ни
Необхщшсть оцшки ризимв при виконанш бюджетних програм
У статт проаналiзовано фактори бюджетних ризиюв, визначено заходи щодо усунення та мiнiмiзацi¡' ризиюв при виконанн бюджетних програм, надано рекомендацн щодо оцнки ризиюв та управлння ними.
Ключов1 слова: бюджетна програма, бюджетний ризик, фактори ризику, державний фiнансовий аудит.
О.Г. РЯБЧУК,
к.э.н., доцент кафедры аудита и экономического анализа, Национальный университет государственной налоговой службы Украины
Необходимость оценки рисков при выполнении бюджетных программ
В статье проанализированы факторы бюджетных рисков, определены меры по устранению и минимизации рисков при выполнении бюджетных программ, даны рекомендации по оценке рисков и управлению ими.
Ключевые слова: бюджетная программа, бюджетный риск, факторы риска, государственный финансовый аудит.
O. RIABCHUK,
сandidate of economic Sciences, associate Professor of the Department of audit and economic analysis National University of State Tax Service of Ukraine
The Necessity of Assessment of Risks in the Execution of Budget Programs
The article analyzes the factors of budget risks, identify measures to eliminate and minimize risks in the execution of budget
© О.Г. РЯБЧУК, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (166)/2015 15
