CC BY
12
обумовлено тим, що при нестач1 або надлишку ¡нформаци над-звичайно складно сформулювати продумане ршення, особливо в рамках жорстко обмеженого часу, що е нормою при висо-кому рвы динамки зовншнього середовища [1].
На пщготовку квал¡ф¡кованих фах¡вц¡в також впливае ви-користання баз даних. На ринку освггых послуг доц¡льно ви-користовувати навчальну та ¡нформац¡йну бази даних.
1нформафйна база даних передбачае накопичення й аку-мулювання ¡нформаци, отриманоУ в процес¡ вир¡шення студентами практичних проблем пщприемства на основ¡ своУх теоретичних знань. Це можливо завдяки навчально-вихов-ному процесу. Тим самим формуеться конкурентна перевага, в результат якого ВНЗ стае центром уваги потенцмних роботодавцю, зац¡кавлених в отриманн¡ ¡нформаци, корисноУ для д¡яльност¡ п¡дприeмства. Kр¡м того, ВНЗ е м¡сцем попо-внення кадрового потенцвлу. Ця база даних дозволить ак-центувати увагу пщприемств на д¡яльност¡ ВНЗ.
0св¡тня послуга мае низку недолив, таких як неможливють збереження ¡ м¡нлив¡сть якостк Даний недол¡к можна компен-сувати шляхом створення навчальноУ бази даних, призначе-ноУ для накопичення навчальних знань, що дозволить оперу-вати отриманими даними у формуванн додаткових освггых програм. З ¡ншого боку, знання даноУ БД дозволять стандар-тизувати навчальн¡ курси в подач¡ матер¡алу викладачами.
Доц¡льне часткове заповнення даноУ бази даних астранта-ми пщ кер¡вництвом Ух наукових кервниюв. Це дозволить ас-п¡рантам швидше зрозум¡ти в досл¡джуваний ними напрямок ¡ б¡льш ч¡тко усв¡домити проблему Ух науковоУ роботи, а також стати основою УУ теоретичноУ частини, тим самим прискори-ти процес стимулювання та написання дисертацмноУ роботи.
Студенти також можуть взяти участь у заповненн цюУ бази даних. У процеа навчання п¡д кервництвом викладач¡в студенти мають можливють доповнювати навчальну базу даних.
Висновки
Таким чином, п¡дсумовуючи вищесказане, можна зроби-ти висновок, що конкуренцт ВНЗ детерм¡нована загаль-ними умовами функцюнування ринковоУ системи, р¡внем УУ зртоси ефективн¡стю державного регулювання, опосеред-
кована економ1чними змЫами, як впливають на функцюну-вання ринку осв1тн1х послуг. 3 метою успшного просування своУх продук^в на ринку освггых послуг i прац та отриман-ня конкурентних переваг сучасний уыверситет зобов'язаний займатися планомiрною та систематичною маркетинговою дiяльнiстю. Це стае необхщною та найважливiшою його дЬ яльнютю. ВН3, якi дотепер ще не усвщомили необхiдностi УУ застосування, швидше за все опиняться в невипдному положены та не зможуть зберегти свою конкурентоспромож-нiсть на ринку освiтнiх послуг. Пiдвищення конкурентоспро-можностi ВН3 нинi - прюритетний напрям УхньоУ дiяльностi. I той заклад, який активно використовуе маркетинг осв^-нiх послуг, зможе бтьш повно використовувати можливостi щодо покращення своУх конкурентних позицiй.
Список використаних джерел
1. Додолев Е., Леско М. Бизнес и интуиция, или биржа гениев // http://getnew.biz/2006/08/biznes-i-intuitsiya-ili-binzha-geniev/
2. Костюченко А.М. Cпецифiка маркетингу освт-йх послуг та су-часнi проблеми освiти в УкраУн в умовах ринкового середовища /
A.М. Костюченко // Вюник Донецького уыверситету економлки та права. - 2010. - №2. - C. 143-148.
3. Куярова Л.Я., Пономарев И.П. Исследование востребованности маркетинговых услуг со стороны среднего бизнеса // Маркетинг в России и за рубежом. - 2004. - №1. - C. 19.
4. Оболенська Т. 6. Особливост маркетингу освт-лх послуг / Т.6 Оболенська, Н.В. Жигоцька // Економка та пщприемництво: зб. наук. пр. молодих учених та астран™; ред. C.I. Дем'яненко. - К.: КНЕУ, 2000. - Вип. 5. - 227 с.
5. Панкрухин А.П. Маркетинг образовательных услуг // Маркетинг в России и за рубежом. - 1997. - №6. - C. 79-85.
6. Cалогубова В.М. Оргаызацйна структура вишу в контекст пдви-щення його конкурентоспроможност на засадах маркетингу / В.М. Cа-логубова // Вюник Cхiдноукраíнського нацюнального умверситету iменi Володимира Даля; редкол. О.Л. Голубенко (голов. ред.) та in; вдп. за вип.
B.В. Максимов. - Луганськ: ОНУ iм. В. Даля, 2011. - №10 (164). - Ч. 1.
7. Шамонов П.А. Повышение конкурентоспособности высшего учебного заведения // http://mavriz.rU/articles/2011/3/5888. htmlhttp://www.mavriz.ru/articles/2011/1/5738.html
УДК: 330.313; 338.35.053.2
A.B. КУД1Н0ВА,
к.е.н., доцент кафедри полтично! економИ' факультет/в управления та управления персоналом i маркетингу,
Ки!вський нацональний економ/чний университет iM. Вадима Гетьмана
Сучасш теорп вщтворення
У статтi узагальнюються основнi сучаснi п/дходи до вивчення суспльного в/дтворення не лише як до едност та цлс-ност його окремих фаз - виробництва, розподлу, обману i споживання, а й як до !х певного сп'юв/дношення та пропорцй-ност/. Визначено ключовi детермнанти формування сучасних теорй в/дтворення, ¿хн в/дм/нност/ в/д класичних концепщй (марксистсько!, неокласично!, кейнаансько!); виокремлено основнi тенденцИ' у досл/дженнi процес'ю суспльного в/дтво-рення в контекстi соц/ально-економ/чного розвитку.
Ключов! слова: сусп/льне в/дтворення, виробництво, розподл, обм/н, споживання.
A.B. КУДИН0ВА,
к.з.н., доцент кафедры политической экономии факультетов управления и управления персоналом и маркетинга,
Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Современные теории воспроизводства
В статье обобщаются основные современные подходы к изучению общественного воспроизводства не просто как единства и целостности его отдельных фаз - производства, распределения, обмена, потребления, но и как их определенного
82 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 6 (169)/2015
© A.B. КУД1Н0ВА, 2015
соотношения и пропорциональности. Определены ключевые детерминанты формирования современных теорий воспроизводства, их отличия от классических концепций (марксистской, неоклассической, кейнсианской); определены основные тенденции в исследовании процессов общественного воспроизводства в контексты социально-экономического развития.
Ключевые слова: общественное воспроизводство, производство, распределение, обмен, потребление.
A. KUDINOVA,
Ph. D., associate professor, Department of political economy of human resources and marketing faculties,
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Modern theories of social reproduction
The article summarizes the main modern approaches to the study of social reproduction as the unity and integrity of its phases - production, distribution, exchange, consumption, and a certain ratio and proportionality. Identify the key determinants of the formation of the modern theories of reproduction, they differ from classical concepts (Marxist, neoclassical, Keynesian). The main trends in the study of social reproduction in the context of socio-economic development.
Keywords: social reproduction, production, distribution,
Постановка проблеми. Виробництво матервльних та не-матервльних благ та послуг е об'ективною основою ¡снування людського сусптьства. Сусптьне вщтворення е не просто ед-нютю вщтворення продуктивних сил, соцвльно-економнних вщносин, господарського механвму, а й певними пропорцт-ми та вираженим домЫуванням одн° з чотирьох фаз - без-посереднього виробництва, розподту, обмЫу, споживання.
Надзвичайн науков¡ вщкриття у друпй половин XX ст., пе-рехщ розвинутих кра'н до пост¡ндустр¡ального ступеню роз-витку, особливост соц¡ально-економ¡чного розвитку кра'н ¡ пов'язана з цим наростаюча асиметрт, пост¡йне збтьшен-ня навантаження на навколишне середовище, актуалвува-ли проблему вщтворення. На наш погляд, саме теори та мо-дел¡ вщтворення дозволяють дослщити вплив одних секторю економ¡ки на ¡нш1, визначити характер та механвм такого впливу (що ¡ проявляеться в певних пропорцтх в¡дтворення).
Лнал13 дослджень та публкащй з проблеми. В сучас-н¡й економ¡чн¡й науц¡ ¡снуе дек¡лька концептуальних пщходв до досл¡дження процесу сусптьного в¡дтворення. Якщо вщ-творення - це процес безперервного вщновлення певних по-сл¡довних фаз, то в марксистсьюй методологи - це виробництво, розподт, обм¡н, споживання; в неокласичый пол¡тичн¡й економи - виробництво-обмЫ-споживання; в кейнаансько-му анал¡з¡ - споживання-заощадження. В¡дпов¡дно до цих уявлень формуеться ¡ структура в¡дтворення: в марксистскому - виробництво засобв виробництва та виробництво предмета споживання; в неокласичному - сфера виробництва та сфера споживання; в кейнаанському - сфера споживання та сфера заощадження. I якщо для марксистсько' концепци прЬ оритетною е фаза виробництва (обгрунтовуеться необх¡дн¡сть переважного розвитку виробництва засобв виробництва), для неокласично''' - фаза обм¡ну (вимагають першочергово' уваги розвиток ринкових вщносин попиту та пропозици, кон-куренци та ц¡ноутворення), то для кейнаансько''' - фаза споживання (важливють розвитку сфери виробництва товар¡в та послуг для безпосереднього споживання).
Проте кардинальн трансформаци нац¡ональних економн-них систем у друпй половиы XX ст., помггне пришвидшен-ня соцвльно-економнного розвитку пров¡дних кра'н, який не обмежився насиченням сусп¡льного виробництва мате-р¡альними благами та п¡двищенням рол¡ людського кап¡талу, наявного в розпоряджены сусп¡льства, а охарактеризувався як¡сним оновленням ¡ерархп чинник¡в виробництва, сусп¡ль-них вимог не лише до вщтворення ресурсного потенцвлу, а й
exchange, consumption.
до Bciei системи сусглльного вщтворення, визначив необх1д-HicTb оновлення класичних теорiй вiдтворення.
Мета статт! - дослщження новiтнiх теорiй та моделей сусгтьного вiдтворення.
Виклад основного матер'!алу. Головними складнощами уcгiшного розв'язання гроблем кагiталicтичного вiдтворен-ня американсью економicти Е. Хансен, А. Берл^ П. Самуель-сон вважають гроблеми реалiзацií виготовленоУ гродукцГГ, оcкiльки саме недостатый гогит герешкоджае говному ви-користанню наявних виробничих можливостей.
У моделi вiдтворення Е. Хансена, одного з головних тео-ретикiв так званого cтагнацiоналiзму (нагряму доcлiджень адагтацп до умов «герезрiлоí економiки») гередбачаеть-ся, що економiка, яка вийшла на cтадiю «масового сгожи-вання», втрачае iмгульcи до зростання та саморегулювання: обсяг iнвеcтицiй залежить вщ нацiонального доходу, а якщо останнм вiдноcно cтабiльний, то малоймовiрно, щоб го-чали зростати таю Ывестици. Ключова роль для визначення темтв зростання належить iнвеcтицiям, схильносл до зао-щаджень, годатковiй cиcтемi та мультиглiкатору, значення якого задаеться становищем фiнанcових ринкiв.
Урядовi катталовкладення та iншi державнi витрати ма-ють стати ефективним iнcтрументом стаб^заци ефектив-ного гогиту: за умови недостатнос^ ринкових cтимулiв для нарощення Ывестифй до такого рiвня, що дозволяе забез-гечити говну зайнятють за досягнутого рiвня гродуктив-нос^ грацi, уряд мае вживати заходи, сгрямоваы як на гря-ме зростання державних витрат, так i на госилення ефекту мультиглкаци витрат, зд^снюваних iншими суб'ектами еко-номки (сгрияти банкiвcькiй кредитнiй ексгансГУ, заохочувати до вигередження темтв зростання рiвня оглати грацi, го-рiвняно з и гродуктивнicтю, голегшувати годатковий тягар для суб'ек^в економiки, що активно Ывестують в накогичен-ня як фiзичного, так i людського каггталу).
Крiм того, важливе мicце выводиться аналiзу кiлькicних взаeмозв'язкiв мiж накогиченням та сгоживанням, cиcтемi «мультиглiкатор-акcелератор». Мультиглкатор характери-зуе мiру гриросту нацюнального доходу у вiдговiдь на гри-рicт iнвеcтицiй; акселератор, навгаки: характеризуе грирicт iнвеcтицiй, у вiдговiдь на зростання нацюнального доходу. Прирют нацюнального доходу викликае зростання гогиту на гредмети сгоживання, розширення виробництва яких ви-магае додаткових кагiталовкладень. Сукугний гогит на за-соби виробництва, викликаний зростанням доходiв, зростае
Формування ринкових в1дносин в YKpaÏHi № 6 (169)/2015 83
y бiльшiй мipi, нiж зpocтaння пoпитy нa пpедмети cпoжи-вaння. Пpичини цьoгo - y тpивaлocтi теpмiнy вигoтoвлення oблaднaння, пpoтягoм якoгo зaлишaeтьcя незaдoвoлений пoпит, щo штoвxae нa poзшиpення виpoбництвa зacoбiв ви-poбництвa. Hoвi кaпiтaлoвклaдення, oбyмoвленi aкcелеpa-цieю, пpивoдять y дю мyльтиплiкaтop: «Mи мaeмo тут пеpед coбoю нaдкyмyлятивний пpoцеc, |щэ бaзyeтьcя нa взaeмoдiï мyльтиплiкaтopa тa aкcелеpaтopa» [1, c. 244].
Moдель cycпiльнoгo вiдтвopення П. Caмyельcoнa пoбyдo-вaнa нa aнaлiзi взaeмoди «публки» тa бiзнеcy в yмoвax функ-цioнyвaння двox pинкiв: pинкy тoвapiв cпoживaння (тoвapи тa пocлyги] тa pинкy фaктopiв виpoбництвa (земля, пpaця, га-пiтaл]. Пpoпoзицiя «пyблiки» визнaчaeтьcя зaкoнaми rno-живчoгo вибopy: для poбiтникa це вибip мiж втьним чacoм тa дoxoдoм, для влacникa кaпiтaлy - вибip мiж мaкcимiзa-цieю лiквiднocтi тa пpaгненням збтьшити aбcoлютний poз-мip дoxoдy нa кaпiтaл, для землевлacникa - вибip мiж pентoю тa влacним кopиcтyвaнням землею. Пpoпoзицiя бiзнеcy o6ó-мoвленa величинoю гpaничниx витpaт виpoбництвa, a пoпит - пpoдyктивнicтю фaктopiв виpoбництвa, в тoй чac як пoпит «пyблiки» детеpмiнoвaний зaкoнoм cпaдaючoï гpaничнoï га-pиcнocтi блaг тa гpaничнoю cxильнicтю дo cпoживaння.
Дocлiдження П. Caмyельcoнa дoвелo, щo, пo-пеpше, a^ cелеpaтop не е виpiшaльним фaктopoм динaмiки нaцioнaль-нoгo дoxoдy, a c^pio^ дoпoвнюe тa пocилюe д^ мультиплЬ кaтopa; пo-дpyге, piзнa величинa гpaничнoï cxильнocтi дo cпoживaння тa кoефiцieнтiв (aбo aкcелеpaтopy] зyмoвлюe ци^чний poзвитoк екoнoмiки [2, c. 238].
ЗДин з пpoвiдниx aнглiйcькиx теopетикiв P.Ф. Xappoд нa-гoлoшyвaв нa мoжливocтi екoнoмiки зaбезпечyвaти безпе-pеpвне зpocтaння в pезyльтaтi пocтiйниx теxнoлoгiчниx вдo-cкoнaлень: якщo фaктичнi темпи нaкoпичення кaпiтaлy нижчi, нiж ú щo дocяжнi для екoнoмiки зa дaниx темпiв пpиpocтy нa-гелення тa piвнoвaжнoгo темпу пpиpocтy кaпiтaлooзбpoeнoc-тi пpaцi, екoнoмiкa пеpебyвaтиме в cra^ cпaдy. I нaвпaки: пе-pевищення фaктичниx темпiв нaкoпичення кaпiтaлy пopiвнянo з «гapaнтoвaним» темпoм екoнoмiчнoгo зpocтaння (щo зaдa-eтьcя темпaми poзшиpення екoнoмiчнo aктивнoгo нacелен-ня, cxильнicтю дo зaoщaдження тa кaпiтaлoмicткicтю пpиpocтy cycпiльнoгo пpoдyктy] cпpияe пoжвaвленню, poзшиpенню ви-poбничиx мoжливocтей, нaкoпиченню iнфляцiйниx фaктopiв.
Bзaeмoдiю piзниx пiдpoздiлiв cycпiльнoгo виpoбництвa P.Ф. Xappoд poзглядaв y кoнтекcтi впливу фaктopy aкcелеpaцiï, щo вiдoбpaжae pеaльнi зв'язки мiж виpoбництвoм тoвapiв для нacелення тa виpoбництвoм кaпiтaльниx тoвapiв. Пpи цьoмy вчений вiдpiзняв i пpиpoдний темп зpocтaння - тaкий, щo дo-пycкaeтьcя зpocтaнням нacелення тa вiдпoвiднoю йoмy пpo-пoзицieю poбoчoï ^ли й теxнiчними yмoвaми виpoбництвa (пoвнa зaйнятicть виpoбничиx тa людcькиx pеcypciв).
Üднieю з центpaльниx пpoблем cycпiльнoгo вiдтвopення е пpoблемa yзгoдження пpиpocтy poбoчoï cили, пpoдyктив-нocтi пpaцi, дoxoдy. P.Ф. Xappoд poзглядaв екoнoмiкy як ^c-тему, щo здaтнa дo caмopегyляцiï в цьoмy питaннi, xoчa не-здaтнicть зpocтaючoï екoнoмiки (щo пoвнicтю викopиcтoвye кaпiтaл, нaпpиклaд для aвтoмaтизaцiï виpoбництвa] зaбез-печити poбoтoю нoвиx людей мoже пpизвеcти дo виникнен-ня «pезеpвнoï apмiï» (щo пpopoкyвaв ще K. Mapra]; a пеpеви-щення темпiв зpocтaння кaпiтaлy темпiв зpocтaння «пoвнoï
зaйнятocтi» пocилить тенденцп дo нaдлишкoвoгo нaгpoмa-дження кaпiтaлy тa дo депpеciï y пoдaльшoмy.
Зa P.Ф. Xappoдoм, ефективнicть вiдтвopення зaлежить вiд величини Ывестифй тa ïxньoгo cпiввiднoшення iз зaoщa-дженнями. Згiднo з мoделлю iнвеcтицiï зaлежaть вiд динaмi-ки зpocтaння нacелення, теxнiчнoгo пpoгpеcy, a гoлoвне - вiд швидкocтi змЫи дoxoдy:
Ic = vx(Yc - Y-i) (1]
Умoвoю poзшиpенoгo вiдтвopення - «piвнoвaги безпе-pеpвнoгo пocтyпaльнoгo pyxy» [3, c. 121] - e пoвне вига-pиcтaння i^yrc^x виpoбничиx пoтyжнocтей тa збеpеження c™^' нopми пpибyткy для кaпiтaлicтiв: «6динa гapaнтoвaнa лiнiя зpocтaння визнaчaeтьcя paзoм cxильнicтю дo зaoщa-джень тa кiлькicтю кaпiтaлy, щo вимaгaeтьcя теxнiчними тa iншими yмoвaми нa oдиницю збiльшення пpoдyкцiï. Лише в тому випaдкy, якщo пiдпpиeмцi дoтpимyютьcя ^eï лн' poз-витку, виявляeтьcя, !o виpoбництвo y будь-який пеpioд не буде aнi нaдлишкoвим, aнi недocтaтнiм» [4, c. 256].
Taким чинoм, дaнa мoдель cфoкycoвaнa лише нa кaпiтaлi як фaктopi cycпiльнoгo вiдтвopення, кpiм тoгo, cпocтеpiгaeть-cя вимкий piвень aгpегyвaння, a для poзшиpенoгo вiдтвopення вaжливo дoтpимaння не лише вapтicниx пpoпopцiй, a й pечoвиx, a це пеpедбaчae aнaлiз cтpyктypи викopиcтaниx в мoделi cy-кyпниx величин. Caме це пpизвелo дo тoгo, щo пoдaльший poз-виток екoнoмiчнoгo aнaлiзy вiдтвopювaльниx взaeмoзв'язкiв тоюв y нaпpямi poзpoбки бaгaтoфaктopниx мoделей екoнo-мiчнoгo зpocтaння (нa бaзi виpoбничиx фyнкцiй].
Яcкpaвa вiдмiннicть клacичниx i неoклacичниx теopiй y тому, !o y клacикiв cпoживaння зpocтae лише y вiдпoвiдь нa пpиpicт пpoдyктивнocтi (oтже, мoжливocтi зpocтaння cпoжи-вaння жopcткo детеpмiнyютьcя виpoбництвoм), a в неoклa-cицi (яга вiдбивae ocoбливocтi cyчacнoгo етaпy екoнoмiчнoгo poзвиткy], cкopiше екcпaнciя cпoживaння виcтyпae кpитичнo вaжливoю yмoвoю poзшиpення виpoбництвa, яке без тaкoï екcпaнciï oпиняeтьcя в yмoвax xpoнiчнoï недoзaвaнтaженocтi нaявнoгo pеcypcнoгo пoтенцiaлy.
Aнaлiз cycпiльнoгo вiдтвopення G. Дoмapa фoкycyeтьcя нa пpoблемi взaeмoзaлежнocтей мiж зpocтaнням нaцioнaльнoгo дoxoдy, пoвнoю зaйнятicтю, xapaктеpoм тa динaмiкoю Ыве^ тицiй тa збiльшенням виpoбничиx пoтyжнocтей. Moдель ви-xoдилa з тaкиx пеpедyмoв: aнaлiзyeтьcя лише збaлaнcoвaний pинoк блaг; нa pинкy пpaцi - нaдлишoк пpoпoзицiï; взaeмoзa-мЫнють фaктopiв виpoбництвa - вiдcyтня; cеpедня пpoдyк-тивнicть кaпiтaлy тa cеpедня нopмa зaoщaджень cтaбiльнi; випycк зaлежить лише вiд oднoгo pеcypcy - ^п^талу. Фaк-тopoм зpocтaння вчений визнaчив iнвеcтицiï, темп пpиpocтy якиx мae дopiвнювaти гpaничнiй пpoдyктивнocтi ^п^талу пo-мнoженoï нa гpaничнy cxильнicть дo зaoщaджень, a ocкiльки в yмoвax piвнoвaги iнвеcтицiï дopiвнюють зaoщaдженням, тo piвень дoxoдy е величинoю, щo пpoпopцiйнa piвню iнвеcти-ц^. З цieï мoделi випливae, щщэ темпи зpocтaння знaxoдятьcя в пpямiй зaлежнocтi вiд пpoпoзицiï, чим бтьшими е чиcтi зa-oщaдження, тим бтьшими мoжyть бути iнвеcтицiï.
Aнглiйcький екoнoмicт H. Kaлдop тa aмеpикaнcькi вченi Дж. Чембеpлiн, Б. Aндеpcoн, Г. Xaзлiтт, У. Xaтт ввaжaли, щo poз-шиpення мacштaбiв виpoбництвa в yмoвax cyчacнoгo кaпi-тaлiзмy визнaчaeтьcя не пoпитoм, a poзмipaми нaкoпичень: «плaтocпpoмoжнicть виpocтae з виpoбництвa... Пpoпoзицiя
84 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № б (169)/2015
пшениц! збтьшуе попит на автомобл шовк, взуття, бавовн! вироби та ¡нш! реч!, яких потребуе виробник пшениц!. Пропо-зиц!я взуття збтьшуе попит на пшеницю, на шовк, на авто-моб!л!, на ¡нш! реч! яких потребуе виробник взуття. Таким чином, пропозиц!я та попит у сукупност! не лише дор!внюють, а й ¡дентичн!, осктьки кожний товар може розглядатися або як пропозиц!я його самого, або як попит на ¡нш! реч!» [5].
Н. Калдор причиною нест!йкост! ринковоТ р!вноваги вва-жав недостатню гнучк!сть ринкових ц!н (особливо на ринках ресурс!в), що заважае вр!вноваженню заощаджень та ¡н-вестиц!й. У модел! Н. Калдора велике значення мае дифе-ренц!ац!я граничноТ схильност! до заощаджень, властива пщприемцям та домогосподарствам. Реальна величина на-цюнального доходу представляеться вченим як залежн!сть:
У = w*N + г*к (2)
де ш - ставка реально! зароб!тноТ плати; N - реальна до-ходн!сть капгталу; г - ктьюсть прац!; к - реальний обсяг капиталу. Звщси випливае, що сукупний обсяг заощаджень в економщ! визначаеться за формулою:
Б = Бп*г*к + Б(у - г*к), (3)
де Бп \ вь - граничн! норми заощадження пщприемц!в та населення вщповщно. Гранична норма заощаджень визначаеться як сп!ввщношення заощаджень (б) до приросту доходу (у).
При цьому частка пщприемц!в у нацюнальному доход! визначаеться як:
— = а (4)
У
Виходячи с цього автор оновлюе формулу (3):
Б = Бп*г*к + Бь(у - г*к)= г*к[Бп - б) + у*Б^ (5)
У У
Вщповщно гранична норма заощаджень в економщ!:
Б = П (Бп - Б) + Б(6) 0ск!льки в посткейнс!анських моделях темп зростання, що вщповщае повному використанню капгталу, визначаеться як добуток, де (Г - це продуктивн!сть капгталу, то умовою р!вно-важного зростання за повного використання фактор!в ви-робництва е вираз:
(Г ХБ = п, (7)
де п - темп приросту трудових ресурс!в. Виходячи з даного виразу Н. Калдор отримуе залежн!сть р!вноважного зростання в!д частки пщприемц!в в нацюналь-ному доход!:
п _ ц
- = о.{*п-8к)+1н-, а = /ст " (8)
о"
У посткейнс!анськ!й модел! вщтворення Дж. Роб!нсон сус-п!льне виробництво подтяеться на два сектори (марксов! пщроздти): один виробляе споживч! товари, другий - то-вари виробничого призначення для обох сектор!в економ!ки. 0ск!льки соц!альна структура сусптьства обмежена лише трьома класами: роб!тники; пщприемц! (отримують зароб!т-ну плату як управляюч! та частку прибутку у вигляд! вщсотка або див!денд!в); рантье («доходи рантье включають дивщен-ди, а також вщсотков! платеж!, до ц!еТ ж категорп ми вщноси-мо ! суми, що витрачають власники пщприемств на особисте споживання»), то виникае питання розподту доход!в м!ж
цими класами та взаемоузгодження функцюнування зазна-чених сектор!в, зокрема вщношення фонду заробгтноТ плати до прибутку, обсяпв капгталу до робочоТ сили тощо. Так, тем-пи нагромадження пояснюються прагненням ф!рм до вижи-вання та розширення виробництва: чим ¡нтенсивн!ш! ц! мо-тиви, тим вищий р!вень отримуваних прибутк!в. Дж. Роб!нсон зауважуе, що схильн!сть до заощаджень з прибутку вища за схильн!сть до заощаджень з зароб!тноТ плати: осктьки ¡снуе лише два види доход!в - прибуток та зароб!тна плата, а в ба-зов!й модел! роб!тники повн!стю витрачають зароб!тну плату на споживання, то прибуток виявляеться единим джерелом нагромадження. При цьому нер!вний розпод!л доход!в поро-джуе хрон!чну тенденц!ю до того, щоб попит на товари зни-жувався бтьше виробничих можливостей промисловост!. Той, хто хоче споживати, не мае грошей, щоб купувати, ! тому не створюе вигщного ринку. Для подолання недостатньоТ платоспроможност! широких мас населення необхщно за-безпечити зростання заробгтноТ плати, вщповщне зростанню продуктивност! прац!, а також збтьшення витрат держави на соц!ально-культурн! потреби за рахунок збтьшення подат-к!в з монопол!ею та скорочення военних витрат.
0сновна проблема сусптьного в!дтворення, за Дж. Роб!н-сон, це часов! лаги !нвестиц!йних р!шень, неефективн! кап!та-ловкладення, помилков! оч!кування (кожн!й з господарських систем притаманна своя !стор!я розвитку, а и кап!тальний запас в!дпов!дае темпам економ!чного розвитку. Якщо задан! стал! темпи зм!ни зовн!шн!х умов, господарська система бу-де збер!гати р!вновагу завдяки тому, що оч!кування учасниюв цього процесу в!дпов!дають реальност!, а Тхня реакц!я дозво-ляе весь час в!дтворювати р!вноважну ситуац!ю) [6]. Таким чином, модель Дж. Роб!нсон базуеться на технолог!чних факторах, у модел! внутр!шне пов'язан! характеристики замщен-ня прац! кап!талом (гранична норма технолопчноТ зам!ни пра-ц! кап!талом), реальна зароб!тна плата ! граничний продукт прац!, норма прибутку та гранична продуктивн!сть кап!талу.
Сусптьне в!дтворення на початку XXI ст. зазнае нових як!сних зм!н. Незважаючи на активний розвиток знань про навколишн!й св!т, вдосконалення продуктивних сил ! бурхли-ве технолопчне п!днесення, людство стикаеться з надзви-чайно складними проблемами: вичерпан!стю ресурс!в та Тх асиметричним розпод!лом, еколог!чними загрозами, зрос-таючим впливом процес!в ¡нтернац¡онал¡зац¡Т та глобал!зац!Т. Кр!м того, ринкова трансформац!я у постсоц!ал!стичних кра-Тнах призводить до р!зних результат!в: диференц!ац!я темп!в зростання сусптьного продукту й продуктивност! сусп!льноТ прац!, доход!в й р!вня життя населення в р!зних постсоц!ал!с-тичних краТнах не може бути пояснена лише вщмЫностями в над!леност! цих краТн ресурсами та рац!ональност! Тх ало-кац!Т за сферами використання. Так само не мають достат-ньоТ пояснювальноТ здатност! ! розглянут! вище неокласичн! модел!, що враховують вплив ф!нансовоТ кон'юнктури, сп!в-в!дношення заощаджень, ¡нвестиц!й та кап!талоозброеност! прац!. Явною стае вагом!сть ¡нститут!в, визначальний вплив на процеси в!дтворення того ун!кального досв!ду, який нако-пичено сусптьством ! який зумовлюе його б!льшу, чи меншу придатн!сть до вибудовування як!сних ¡нститут!в, необхщних для забезпечення використання потенц!алу ринкових меха-н!зм!в економ!чноТ координац!Т, для перетворення наявного
Формування ринкових вщносин в Укра|'н1 № 6 (169)/2015 85
ресурсного готенцiалу на гримноження добробуту широких верств населення.
Цта низка сучасних теорiй вщтворення може розгляда-тися як модифкаци гобудов К. Маркса, сгробою розши-рити його моделi завдяки видтенню нових гiдроздiлiв сус-гiльного виробництва та дослщження нових грогорцiй мiж ними. Зокрема, Н. Некрасов до основних вщтворювальних грогорцiй вiдноcить територiальнi, мiжрегiональнi, галузевi, регiональнi виробничi зв'язки [7]; Р. Шнтер, А. Маршало-ва, А. Новоселова видiляють шють груг грогорцiй: загаль-ноекономiчнi, структуры, cоцiально-економiчнi, економко-демографiчнi, економiко-екологiчнi, фiнанcово-економiчнi [8]. Д. Лук'яненко загрогонував договнити цю класифка-цiю, зокрема, такими гщроздтами: III (виробництво заcобiв оборони); IV (виробництво заcобiв захисту навколишнього середовища), V (виробництво гослуг); VI (виробництво нових знань, культурних цЫностей, ноу-хауШ! (сфера та ринок Ыформатики) [9, с. 209-219]. Нагриклад, у моделi вщтво-рення Б.Б. Дунаева марксова вщтворювальна модель дого-внюеться невиробничою сферою (гiдроздiл 0) [10]. Частка невиробничо'У сфери в результат рiчного виробництва вилу-чаеться з рiчного гродукту гiдроздiлiв I та II у виглядi годатку. При втьному товарному обмiнi в гоcгодарcтвi кра'Уни го закону вартоси тобто без введених Марксом обмежень, ви-значив три умови гростого вщтворення:
Iv = IIc; Im = 0c; Ilm = 0v (де 0c - рiчне сгоживання у неви-робничiй сфер^ отриманих у виглядi годатку, заcобiв виробництва; 0v - рiчне сгоживання у невиробничiй cферi, отриманих у виглядi годатку, гредме^в сгоживання).
Висновки
Сучаcнi гiдходи до вивчення гроцесу сусгтьного вщтво-рення, го-герше, е сгробою оновлення класичних концег-цiй, адагтаци Ух до сучасних умов. По-друге, новiтнi вщтво-рювальнi моделi концентруються гереважно на вивченн окремих фаз cуcгiльного вщтворення, визнаючи Ух визна-чальний вглив на динамку cоцiально-економiчного розвитку. До другоУ третини ХХ стол^тя грiоритетною вважалася фаза виробництва, гостугово гровщного значення стали набувати фаза обмЫу та фаза сгоживання. На наш го-
гляд, герсгективним е доcлiдження розгодiльчих умов рiзноí структури сгоживання: бiльш iнтенcивне використання гев-ного фактору збiльшуe доходи його власниюв, отже, сгону-кае до зростання Ух вгливу на структуру сгоживання в масштабах сусгтьства, надае кращi можливоcтi для розширення свого ресурсного готенцiалу. Це формуе механiзм автоматичного врiвноваження iнтенcивноcтi використання рiзних реcурciв: зростання насиченост cуcгiльного виробництва гевним фактором скорочуе його граничну гродуктивнicть, вщговщно, - доходнicть, отже, зменшуе стимули для розширення його грогозици. Це в юнцевому рахунку знов го-значаеться на cтруктурi особистюного сгоживання. Звiдcи вигливае загальний гринциг: власники ресурав, що ви-користовуються економкою бiльш iнтенcивно, отримують кращщ умови для розширення сгоживання, а Ухнi особис-тi угодобання й cгоживчi грiоритети - бтьше вгливають на загальну структуру сгоживання в сусгтьствг
Список використаних джерел
1. Хансен Э. Экономические циклы и национальный доход. - М., 1959.
1. Самуэльсон П. Экономика. - М., Т. 1, 1997.
2. Харрод Р. К теории экономической динамики. - М., 1959.
4. Harrod R. Economic Essays. L., 1952.
5. Anderson B. Economics and the Public Welfare: Financial and Economic History of the United States, 1914-1946. - D. Van Nostrand Company, 1949.
6. Робинсон Дж.В. Экономическая теория несовершенной конкуренции /Мировая экономическая мысль. Сквозь гризму веков. В 5 т. / Согред. научно-ред. совета Г.Г. Фетисов, А.Г. Худокормов, Т. III Эгоха социальных гереломов / 0тв. ред. А.Г. Худокормов. - М.: Мысль, 2005.
7. Некрасов Н.Н. Региональная экономика. - М.: Экономика, 1975.
8. Плышевский Б.П. Теория восгроизводства и методология макроэкономического анализа: учебное гособие. - М., 2011. - 62 с.; Шнигер Р.И. Региональные гредглановые исследования. - Новосибирск: Наука, 1979.
9. Белорус 0.Г., Луьяненко Д.Г. Глобальные трансформации и стратегии развития. Монография. - К.: 0рияне, 2000.
10. Дунаев Б.Б. Благосостояние - труд, кагитал и деньги: 0сновы теории восгроизводства. - Киев.: «ППНВ», 2005. - 220 с.
УДК: 657.47
Г.М. КУРИЛО,
к.е.н., доцент, Нацональна академия статистики, облку та аудиту
Особливосл д1яльносл венчурних компанш як об'скт облшу
У статт розглядаються питання визначення суб'ект'ш венчурной дтльност'!. Анал>зуеться сучасний стан таких суб'ект'ш дтльност'!, видлен окрем/ об'екти о6л\ку венчурнойдтльност'!, окреслено напрями подальшого розвитку.
Ключов1 слова: венчурна ф1рма, венчурний каптал, венчурне ф'нансування, ¡нвестици, ф'тансовий ризик.
Г.М. КУРЫЛО,
к.э.н., доцент, Национальная академия статистики, учета и аудита
Особенности деятельности венчурных компаний как объект учета
В статье рассматриваются вопросы определения субъектов венчурной деятельности. Анализируется современное состояние таких субъектов деятельности, выделены отдельные объекты учета венчурной деятельности, определены направления дальнейшего развития.
Ключевые слова: венчурная фирма, венчурный капитал, венчурное финансирование, инвестиции, финансовый риск.
86 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 6 (169)/2015
© Г.М. КУРИЛО, 2015
