CC BY
12
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14_
support of education, cultural institutions, artistic groups, associations and unions were characterized.
Due to the current socio-political situation in our country, the war against Russian invaders in the east of Ukraine, annexation of Crimea, the need to accelerate work on the establishment of an integrated concept of public policy in the field of education and culture in areas that suffered from foreign aggression was emphasized. They have to become a priority for central and local authorities in the implementation of educational and cultural policy.
Keywords: Crimea, the public authorities of Ukraine, the concept of public policy, educational policy, cultural policy.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо А.В., дл.н., проф.; Задунайський В.В., дл.н., проф.
УДК 94(477.83)''1943/1949"
В. I. ¡льницький
ДО ПРОБЛЕМИ В1ЙСЬКОВОГО I ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВСТАНЦ1В У ВО-4 «ГОВЕРЛЯ» (1943 - 1949)
У cmammi на ocuoei neeidoMUX та ManoeidoMUX doKyMenmie розкриваються питания втськового та господарського забезпечення повстанщв у ВО-4 «Говерля». Доведено, що попри склaднoщi щоденног збройног та пропагандистськог боротьби утвщ стикалися з посттною проблемою збройного i мaтeрiaльнoгo забезпечення. З'ясовано, що ця проблема стосувалася як рядових учасниюв, так i вищого командного складу. Виявлено, що вiдсутнiсть належного втськового та господарського забезпечення, а також посттне мoрaльнo-психoлoгiчнe напруження призводили до конфлттних ситуацт.
Ключовi слова: втськове i господарське забезпечення, ВО-4 «Говерля», повстанщ, ОУН, украгнський визвольнийрух.
На сьогодш особливо! популярносп набувае вивчення повсякденного життя як пщпшля загалом, так i окремих його структурних пщроздшв. Для укра!нсько! юторично! науки вивчення цих проблем лише починае набирати масштабiв, натомють у свт цей напрям активно розвиваеться. Особливо щкавими у цьому контекст нам видаються питання збройного i матерiального забезпечення повстанщв i пщпшьниюв.
Комплексно питання матерiально-побутовоi бази функщонування як пщпшьниюв, так i повстанщв розглядае Г.Стародубець [24]. Концептуальш засади дослщження юторп повсякденного життя нащоналютв умщено у дослщженш 1.Патриляка [20]. Частково шляхи матерiально-продовольчого забезпечення розкривае розвщка О.1щука та Н.Нжолаево! [14]. Спробу вивчити цю проблему робили також дослщники А.Кентш, Ю.Киричук, А.Русначенко, В.Сергшчук в узагальнюючих працях з ютори укра!нського визвольного руху [15; 16; 17; 21; 22]. Проте комплексне дослщження, у якому розкриваються вiйськовi та господарсью особливосп забезпечення повстанщв у Карпатському кра!, вщсутне. Заповнити цю лакуну частково покликана дана публшащя.
Найважлившою проблемою стало забезпечення новостворених вщдшв зброею i амунiцiею, брак яко! вiдчувався на теренi Галичини, як, до реч^ одягу та взуття [28, арк. 37]. Саме щ речi потрiбно було здобувати за будь-яку щну, використовуючи при цьому вс можливостi. Зброя та вся амушщя, медичнi матерiали, одяг, як правило, здобували вщ ворога. Частими були випадки, коли в деяких мюцевостях на початках оргашзацп вщдшв УПА вояки вдягалися у простий селянський одяг, школи
60
пофарбований у зелений колiр. З роками боротьби вщдши УПА здобували у ворога разом з одягом i зброю чи прямо роззброювали й роздягали його вояюв [23, с. 26]. Заарештований О.Додяк згадував, що зброю здобували тд час нападiв на вщступаючих нiмцiв, румунiв, угорцiв i користувалися нею доти, поки не закшчувалися до не' набо' [2, арк. 44]. Паралельно зброю дютавали i самi нацiоналiсти. Наприклад, на Коломийщиш в березнi-квiтнi 1944 р. для вщдшв УПА вдалося здобути вщ угорцiв 27 кулеметiв, 400 кргав [13, арк. 13], а сотня «Ясьмша» 30 липня 1944 р. у с. Кальне Стшвського р-ну львгвсько' обл. роззбро'ла 200 угорщв [3, арк. 14]. 16-18 червня 1944 р. сотня Ю.Матвива-«Недобитого» захопила зброю у 16 радянських партизан (яких розстршяли), 17 липня 1944 р. у р-ш сс. Рохоси-Завадка Турювського р-ну вбили 60 партизашв, при цьому вилучили зброю. Сотня «Бея» влггку 1944 р. роззбро'ла вщдш угорцiв на р. Отр, при цьому здобула зброю, одяг, шше [26, с. 10-11]. Доводилося здобувати озброення i шляхом переговорiв. Так, керiвництво БУСА провело переговори з шмцями на Буковинi, вщ яких вдалося отримати зброю [13, арк. 14, 17, 24]. Крiм цього, вщдш «Чорш чорти» роззбро'в кiлька угорських прикордонних застав (на жовтень 1943 р. вщдш був цшком озброений) [28, арк. 11]. Багато збро' дiставали за рахунок встановлення контакту iз вiйськовополоненими ЧА, через перехщ iз повним боекомплектом укра'нських полiцейських. Зокрема, нiмцi iз числа червоноармiйцiв, якi потрапили в полон у м. Станюлав, створили пщроздш пiд назвою «Волжсько-татарський батальйон» по охоронi вiйськових об'ектiв у м. Станюлав i на перифери, який охороняв залiзничну дорогу, мости, шосейш дороги, заводи i т.д. Керiвництво УНС домовилося iз бшцями батальйону i отримували вiд них зброю [4, арк. 55-56]. На початку 1944 р. кшька сотень шмщв, пращвниюв органiв влади i гестапо хотiли перейти скороченим шляхом бшя г. Говерля на Закарпаття, вiдступаючи перед фронтом. Але заблудилися i там бiля гори в сшгах замерзли. Тiльки навеснi 1944 р. !'хш тiла знайшли повстанщ та вилучили у кожного боекомплект, вшськовий одяг [18, с. 279]. До реч^ серйозно допомагало у здобутп збро' i мiсцеве населення. Зокрема, про щкаве джерело здобуття збро' розповiдаеться у працi В. Чижевського. Значну кiлькiсть збро'1' здобували за допомогою мюцевих гуцулiв, яю на полонинах додавали в харчi розбитим групам С.Ковпака стрихнiн i пiсля цього вилучали у них зброю. Водночас у 1944 р., коли вщступали окупанти, нащоналюти кинули клич: «Кожен укра'нець i укра'нка здобувають зброю i вiйськове майно для УПА» [19, с. 95]. По вах територiях проводили збiрки амунщи. До таких акцiй залучалися навпъ дiти, якi збирали ii на мiсцях бо'1'в та здавали УПА. Таким способом у Карпатському кра' ОУН вдалося накопичити достатню кшькють збро' пiд час переходу фронту. У сво'х зiзнаннях В. Варзарук говорив, що зброя за його наказом збиралася iз фронтових полiв i здавалася на озброення вщдшам УПА [1, арк. 40зв.]. Саме тому на фото 1943-1944 рр. i пiзнiших рокiв вояки УПА в шмецькш, угорськiй, польськш, радянськiй формi. Для того, щоб уникнути вiйськових сутичок мiж рiзними повстанськими пiдроздiлами, командування заборонило використовувати повш комплекти чужонацiональних унiформ для обмундирування вщдшв УПА. Так, у наказi №2/44 вщ 9.06.1944 р. зазначалося: «Коли хтось мае маринарку (пмнастерку) вшськову, мусить мати цившьш штани i шапку i т.д.» [19, арк. 95]. На практищ повстанщ носили форми рiзних армш, а то й цивiльний одяг. При захопленш тканини упiвцi часто навггь самi шили собi форму. Форму здобували, як i зброю [28, арк. 59]. Аналопчно було з озброенням. Однак iз 1944 р. найпопуляршшою зброею став радянський автомат «папаша» (тстолет-кулемет Шпагiна) та ручний кулемет В.О.Дехтярьова.
1снувала також практика закупiвлi збро' за грошi у нiмецьких вiйськовослужбовцiв. Розробили навггь цшу тарифну сiтку: пiстолет купували за 1500-2000 зл., за автоматичний тстолет платили вгд 4000-5000 зл. (¡з запасом амунiцii), за вшськов1 чоботи-«саперки» - 500-600 зл., за вшськовий шмецький плащ (новий) - 600
61
зл. тощо. Однак закупити зброю та шший матерiал у достатнiй кшькосп було неможливо як через вщсутнють необхiдних матерiальних ресурсiв ОУН, так i само' тако' пропозици. Поповнюванню вiйськово-матерiального забезпечення сприяли i напади на дрГбш нiмецькi магазини в теренi, повстанщ проводили наскоки, роззброювали дрГбш шмецью вщдши i розвiдувальнi загони, при цьому майже завжди вщпускали вояюв, якщо це були вшськовослужбовщ збройних сил, правда, шшим було ставлення до пращвниюв гестапо [28, арк. 38]. Загальною стала практика, коли вщдши УПА лiквiдували нiмецьку охорону моспв, лiгеншафтiв i т.п. та здобували озброення. На Станиславiвщинi у таких нападах особливо вщзначився куршь В. Андрусяка-«Рiзуна» (практично не було охоронного об'екту, залiзничного мосту в околищ «Чорного люу», на який би не здшснив напад цей куршь). До речг в охорош тих об'ектiв було багато представниюв нацiональних меншин, до яких поширювали вщозви, i частина з них добровольно переходила до куреня «РГзуна» з повним озброенням, при тому часто лжвщуючи нiмецьке командування. В результат ще'' дГяльносп вже в ачш - лютому 1944 р. у вщдш «Рiзуна» була повна сотня з нащональних меншин, яю, до речi, в боях ¡з шмцями проявляли завзяття [28, арк. 38]. Для захоплення матерiальних ресурав господарських i адмiнiстративних об'ектiв вщдши УПА використовували час вщступу шмщв, при цьому здобуте на територГ' збирала та магазинувала сiтка ОУН в приготованих уже для ще! мети магазинах або транспортувала у безпечш мюця [28, арк. 44]. Вже з кшцем березня 1944 р. не залишилося на тереш Тернотльсько', СтаниславГвсько' i частини ЛьвГвсько' областей жодного лiгеншафту. При цих нападах вщдши УПА палили будинки лГгеншафтГв для того, щоб радянська адмшютращя, яка мала прийти на територш не зробила собГ з них стратепчних пункпв для нападiв на УПА або радгоспiв. Майно, яке було непотрiбне УПА, роздавалося населенню.
Варто пщкреслити, що також завдяки вдало зоргашзованш ро6отГ члешв тереново'' сГтки ОУН новосформованi вщдши УПА отримували матерiально-вiйськове забезпечення. До реч^ на озброеннi 6ГйцГв були як крюи часiв Першо'' сватово' вГйни, так i (на той час) найсучасшша автоматична зброя. У сво'й працi В.Сидор-«Шелест» щодо вшськового забезпечення писав: «Озброення рiзноманiтне, однак переважають I II II TT, ППД, автоматичнi десятизарядки, рiзноманiтнi пiстолети. Тяжкого озброення не було. Користувалися зброею, яка залишилася з чаав фронту, а в радянськш дшсносп вдавалося захоплювати, роззброюючи створеш по селах радянською владою винищувальш батальйони. Зменшуються боеприпаси до шмецьких автоматичних пiстолетiв, починаеться недостача патрошв до МИШ Складiв зГ зброею нема. Гранати мало застосовуються, так як бшщ постГйно знаходяться на дворГ i вони вщсирши та не дГють» [7, арк. 31].
Таким чином в основному зброя пщбиралася, захоплювалася, обмшювалася у вщступаючих нГмецько-румунських-угорських частин i з'еднаннях польських пщпшьних органГзацГй, бГльшовикГв, що дозволило озбро'ти органГзовуванГ вГддГли УНС, а вГдтак i УПА.
До речГ, з роками виникла проблема, яка полягала у тому, що багато збро'', здобуто'' вГд шмщв i угорцГв, стала непридатною через вичерпання здобуто'' амунГцП. Хоча в УПА велася ощадлива лГнГя щодо амунщп, намагалися використовувати набо'' у виняткових випадках, стршяти якомога прицшьшше [28, арк. 125]. Саме через нестачу набо'в до рГзно'' шоземно' збро'' на озброеннГ залишились лише радянсью зразки (рГдко нацГоналГсти використовували зброю шоземного зразка, до яко'' залишилися набо''). З роками шмецьку зброю замГнювали новоздобутою бГльшовицькою, до яко'' завжди можна було здобути набо'' та комплектуючГ.
Тобто проблема необхщносп здобуття вГйськово-матерГального спорядження продовжувалися i в наступнГ роки. Насамперед вщдши УПА намагалися забезпечити на
62
зиму харч^ одяг, взуття, по можливостi, якi здобували наскоками на бази, магазини i фабрики. Так, 26 квггня 1945 р. у район мiж с. Брониця i с. Лiшня Дрогобицького р-ну знищено машину червоноармiйцiв. У нш повстанцi здобули 100 комплеклв обмундирування лiтнього захисного кольору [12, арк. 42]. У жовтш 1945 р. на теренах Станюлавсько1 обласп прибували демобiлiзованi з ЧА (на 30 жовтня 1945 р. прибуло 275 демобшзованих, при цьому вщ 60% нащоналюти забрали вiйськову форму) [25, с. 811]. Сотня «Бея» (4 чоти) при нападi на м. Болехiв здобула гарбарню, шюру [26, с. 18]. У наказi ч. 28/45 вiд 25 серпня 1945 р. зазначалося, що вщдши, якi маневрували по територи, бо'1'в iз ЧА не проводили. В крайньому випадку при зус^чах iз малими групами старались ix роззброгти i вiдпускали, не беручи вщ них жодного одягу чи шших речей. Вiдпускаючи, мали подати коротку шформацш про украшських повстанцiв та мету 1хньо1 боротьби [11, арк. 137]. 1снував також наказ не розбивати кооперативи, лише забирати мило, продовольство, а горшку виливати, частину товарiв роздавати населенню [9, арк. 58].
Тобто, у 1944-1945 рр. проблем iз харчуванням i вiйськово-матерiальним забезпеченням не було. Мехашзм забезпечення був ретельно налагоджений, при цьому вщдши мали велию запаси здобутих i заготовлених xарчiв. У вересш 1944 р. у Жаб'е угорсью вiйськовi частини, якi вiдступали, передали УПА 150 мiшкiв муки, провiант та зброю [28, арк. 59]. В. Чижевський-«Демид» характеризував УПА восени та наприкшщ
1944 р.: «Вс прекрасно озброeнi (в деяких частинах на рш припадало по 2 скорострши), всi одягненi в однострш, новi унiформи, здобутi на шмцях i мадярах. Були цiлi куреш, одягненi в однаковi форми. Добре випосаджеш у все потрiбне стршецьке знаряддя, намети, коци i т.п., робили вражшня дiйсно регулярних вшськових частин. Кожний вiддiл мав, ^м того, запаси на поповнення. Харчування вщдшв було прекрасно наладнане. Вщдши мали велию запаси здобутих i заготовлених xарчiв» [28, арк. 8283]. Вiдзначимо, що назагал населення свщомо добровiльно здавало контингенти на потреби вшська, оскiльки розумiло, що сильна УПА - запорука того, що бшьшовики не зможуть швидко i повною мiрою провести радяшзащю захоплено1 територи. Для ефективнiшого продовольчого забезпечення вщдши (сотш) розподiлялися по пщвщдшах (чотах) i закрiплювалися за визначеними селами, де мали дiяти. Таким чином, чота забезпечувалася за рахунок мюцевого населення [5, арк. 53].
Проблеми з матерiальним i вшськовим забезпеченням почалися у другш половинi
1945 р., про що вщзначалося на нарадi 22 жовтня 1945 р. бшя с. Сукшь Козаювсько1 сшьсько1 ради (тепер у складi Болеxiвськоi мiськоi ради 1вано-Франювсько'1' обл). Так, М. Твердоxлiб стверджував, що близько 60% особового складу вщчували нестачу взуття i зимового одягу, брак медикамешгв i медичного персоналу. Слабке медичне забезпечення негативно вщображалося не лишень на фiзичному станi, але й на настроях повстанщв [6, арк. 211].
Паралельно зi збором усix необxiдниx ресурав теxнiчнi завдання полягали в тому, щоб пiдготувати мiсця для збер^ання збро'1, амунiцii, медикаментiв, теxнiчниx засобiв зв'язку, пропагандистсько-видавничо'1 теxнiки, обмундирування, харчування [8, арк. 144; 10, арк. 148]. Кожен партизанський вщдш мав пщготувати собi кри'1'вки, в яких збер^алася зброя, амунiцiя, xарчi, мило, знаряддя пращ (пила, сокира шнур). При цьому вщдш мав одну, дв^ школи бшьше кри'1'вок, де могли вщбутися наради, наголошувалося, щоб старатися мати якнайбшьше кри1вок i то в рiзниx мiсцяx по територи. Наголошувалося на необxiдностi обумовити «мертвi пункти», де можна було б залишати для партизан 1жу, припаси, i т.д. [27, арк. 48]. При пщготовщ до другого приходу бшьшовиюв повстанцi робили запаси одягу, xарчiв i всього необхщного.
Отже, попри усi воeннi та господарсью, побутовi складнощi подй вшни й пiслявоeнне протиборство висунуло на юторичну арену сильних, жертовних
63
особистостей, яю в умовах вшни залишалися людьми i не втрачали моральних i християнських цшностей. Налагодження реально дшчих повстанських структур залежало вщ щло' низки обставин. Навггь у фактичних умовах вшни нащоналюти не вiдмовлялися вщ короткотермiнових i урочистих моментiв. Добрим прикладом ефективно налагоджено'' системи забезпечення е тривалiсть боротьби укра'нських нащоналю^в i3 репресивно-каральною системою.
Список використано1 л1тератури
1. Архiв управлiння Служби безпеки Украши у Львiвськiй обласп (далi - АУСБУ ЛО). - Спр. 48323. - 415 арк.; Arkhiv upravlinnia Sluzhby bezpeky Ukrainy u Lvivskii oblasti (dali - AUSBU LO). - Spr. 48323. - 415 ark.
2. Архiв управлшня Служби безпеки Украши у Чершвецькш областi (далi -АУСБУ ЧО). - Спр. 9973. - 94 арк.; Arkhiv upravlinnia Sluzhby bezpeky Ukrainy u Chernivetskii oblasti (dali - AUSBU ChO). - Spr. 9973. - 94 ark.
3. Вютки з краю (Збiрка «Е - З» опрацьована в грудш 1944 року) // Архiв ЦДВР. -Ф. 9 (Збiрка документiв Миколи Лебедя; не описаний). - 36 арк.; Vistky z kraiu (Zbirka «E - Z» opratsovana v hrudni 1944 roku) // Arkhiv TsDVR. - F. 9 (Zbirka dokumentiv Mykoly Lebedia; ne opysanyi). - 36 ark.
4. Галузевий державний архiв Служби безпеки Украши (далi - ГДА СБУ). - Ф. 2-Н. - Оп. 55 (1953). - Спр. 6. - Т. 1. - 435 арк.; Haluzevyi derzhavnyi arkhiv Sluzhby bezpeky Ukrainy (dali - HDA SBU). - F. 2-N. - Op. 55 (1953). - Spr. 6. - T. 1. - 435 ark.
5. ГДА СБУ. - Ф. 5. - Спр. 67449. - 98 арк.; HDA SBU. - F. 5. - Spr. 67449. - 98 ark.
6. ГДА СБУ. - Ф. 6. - Спр. 33286фп. - Т. 1. - 329 арк.; HDA SBU. - F. 6. - Spr. 33286fp. - T. 1. - 329 ark.
7. ГДА СБУ. - Ф. 13. - Спр. 372. - Т. 9. - 336 арк.; HDA SBU. - F. 13. - Spr. 372. -T. 9. - 336 ark.
8. ГДА СБУ. - Ф. 13. - Спр. 372. - Т. 13. - 225 арк.; HDA SBU. - F. 13. - Spr. 372. -T. 13. - 225 ark.
9. ГДА СБУ. - Ф. 13. - Спр. 376. - Т. 61. - 250 арк.; HDA SBU. - F. 13. - Spr. 376. -T. 61. - 250 ark.
10. Г ДА СБУ. - Ф. 13. - Спр. 376. - Т. 62. - 289 арк.; HDA SBU. - F. 13. - Spr. 376. -T. 62. - 289 ark.
11. ГДА СБУ. - Ф. 13. - Спр. 376. - Т. 68. - 278 арк.; HDA SBU. - F. 13. - Spr. 376. -T. 68. - 278 ark.
12. ГДА СБУ. - Ф. 71. - Оп. 6. - Спр. 91. - 137 арк.; HDA SBU. - F. 71. - Op. 6. -Spr. 91. - 137 ark.
13. Збройна боротьба украшського народу проти окупаш^в (Вютки з укра'нських земель за час вщ ачня до серпня 1944 р.) // Архiв Центру дослщжень визвольного руху (далi - Архiв ЦДВР). - Ф. 9 (Збiрка докумеш^в Миколи Лебедя; не описаний). - 40 арк.; Zbroina borotba ukrainskoho narodu proty okupantiv (Vistky z ukrainskykh zemel za chas vid sichnia do serpnia 1944 r.) // Arkhiv Tsentru doslidzhen vyzvolnoho rukhu (dali - Arkhiv TsDVR). - F. 9 (Zbirka dokumentiv Mykoly Lebedia; ne opysanyi). - 40 ark.
14. 1щук О. Ставлення украшського населення до дiяльностi ОУН i УПА у 1943 -1955 рр. / О. 1щук, Н. Ншолаева // Укра'нський визвольний рух. - Львiв : 1нститут укра'нознавства iм. I. Крип'якевича НАН Украши, Центр дослщжень визвольного руху, 2007. - Зб. 11. - С. 167-210 ; Ishchuk O. Stavlennia ukrainskoho naselennia do diialnosti OUN i UPA u 1943 - 1955 rr. / O. Ishchuk, N. Nikolaieva // Ukrainskyi vyzvolnyi rukh. -Lviv : Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, Tsentr doslidzhen vyzvolnoho rukhu, 2007. - Zb. 11. - S. 167-210
15. Кентш А. Нарис боротьби ОУН-УПА в Укра'ш (1946 - 1956 рр.) / А. Кентш. -Ки'в : 1нститут ютори Украши НАН Украши, 1999. - 111 с. ; Kentii A. Narys borotby
64
OUN-UPA v Ukraini (1946 - 1956 rr.) / A. Kentii. - Kyiv : Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 1999. - 111 s..
16. Кентш А. Украшська повстанська армiя в 1944 - 1945 рр. / А. Кентш. - Кшв : 1нститут ютори Украши НАН Украши, 1999. - 220 с. ; Kentii A. Ukrainska povstanska armiia v 1944 - 1945 rr. / A. Kentii. - Kyiv : Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 1999. -220 s.
17. Киричук Ю. Украшський нащональний рух 40 - 50-х poKiB XX столггтя : щеоло-гiя та практика / Ю. Киричук. - Львiв : Добра справа, 2003. - 464 с. ; Kyrychuk Yu. Ukrainskyi natsionalnyi rukh 40 - 50-kh rokiv XX stolittia : ideolo-hiia ta praktyka / Yu. Kyrychuk. - Lviv : Dobra sprava, 2003. - 464 s.
18. Лгтопис Украшсько1 Повстансько1 Армп / упоряд. П. Содоль. - Торонто -Львiв : Лгтопис УПА, 1992. - Т. 23 : Медична опка в УПА. - 480 с. ; Litopys Ukrainskoi Povstanskoi Armii / uporiad. P. Sodol. - Toronto - Lviv : Litopys UPA, 1992. - T. 23 : Medychna opika v UPA. - 480 s.
19. Мизак Н. С. УПА-«Захщ» i збройне пщпшля ОУН у боротьбi за Укра1нську Самостшну Соборну Державу у 1942 - 1960 рр. / Н. С. Мизак. - Чершвщ-Торонто : Прут, 2011. - 436 с. - (Серiя «За тебе, свята Украшо». - Кн. 7); Myzak N. S. UPA-«Zakhid» i zbroine pidpillia OUN u borotbi za Ukrainsku Samostiinu Sobornu Derzhavu u 1942 - 1960 rr. / N. S. Myzak. - Chernivtsi-Toronto : Prut, 2011. - 436 s. - (Seriia «Za tebe, sviata Ukraino». - Kn. 7).
20. Патриляк I. «Встань i борись! Слухай i в1р...» : укра1нське нащоналютичне пщпшля та повстанський рух (1939 - 1960 рр.) : моногр. / I. Патриляк. - Львiв : Часопис, 2012. - 592 с. ; Patryliak I. «Vstan i borys! Slukhai i vir.» : ukrainske natsionalistychne pidpillia ta povstanskyi rukh (1939 - 1960 rr.) : monohr. / I. Patryliak. - Lviv : Chasopys, 2012. - 592 s
21. Русначенко А. Народ збурений : Нащонально-визвольний рух в Укра1ш й нащональш рухи опору в Бшорусп, Литв^ Латви, Естони у 1940 - 50-х роках / А. Русначенко. - Кшв : Пульсари, 2002. - 519 с. ; Rusnachenko A. Narod zburenyi : Natsionalno-vyzvolnyi rukh v Ukraini y natsionalni rukhy oporu v Bilorusii, Lytvi, Latvii, Estonii u 1940 - 50-kh rokakh / A. Rusnachenko. - Kyiv : Pulsary, 2002. - 519 s.
22. Сергшчук В. Украшський здвиг : Прикарпаття. 1939 - 1955 рр. / В. Сергшчук. -Кшв : Украшська Видавнича Спшка, 2005. - 840 с. ; Serhiichuk V. Ukrainskyi zdvyh : Prykarpattia. 1939 - 1955 rr. / V. Serhiichuk. - Kyiv : Ukrainska Vydavnycha Spilka, 2005. -840 s.
23. Содоль П. Украшська Повстанча Армiя. 1943 - [19]49 : довщник / П. Содоль. -Нью-Йорк , 1994. - 199 с. ; Sodol P. Ukrainska Povstancha Armiia. 1943 - [19]49 : dovidnyk / P. Sodol. - Niu-York , 1994. - 199 s..
24. Стародубець Г. Генеза украшського повстанського запшля : моногр. / Г. Стародубець. - Тернопшь : Пщручники i поабники, 2008. - 464 c. ; Starodubets H. Heneza ukrainskoho povstanskoho zapillia : monohr. / H. Starodubets. - Ternopil : Pidruchnyky i posibnyky, 2008. - 464 c.
25. Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документи : в 2 т. / под ред. А. Н. Артизова. - Москва : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2012. - Т. 2 : 1944 - 1945. - 1167 с. ; Ukrainskie natsionalisticheskie organizatsii v gody Vtoroy mirovoy voyny. Dokumenti : v 2 t. / pod red. A. N. Artizova. - Moskva : Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya (ROSSPEN), 2012. - T. 2 : 1944 - 1945. - 1167 s.
26. Федорiвський С. Нотатки повстанця / С. Федорiвський. - Нью-Йорк : Прометей, 1962. - 207 с. ; Fedorivskyi S. Notatky povstantsia / S. Fedorivskyi. - Niu-York : Prometei, 1962. - 207 s.
27. Центральний державний apxiB вищих оргашв влади та управлшня Украши (далi
- ЦДАВО Украши). - Ф. 3833. - Оп. 1. - Спр. 245. - 69 арк.; Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (dali - TsDAVO Ukrainy). - F. 3833. - Op. 1.
- Spr. 245. - 69 ark.
28. Чижевський В. Оргашзащя вшськово! пращ ОУН / В. Чижевський / Аpхiв ЦДВР (у стадп опрацювання). - 132 арк.; Chyzhevskyi V. Orhanizatsiia viiskovoi pratsi OUN / V. Chyzhevskyi / Arkhiv TsDVR (u stadii opratsiuvannia). - 132 ark.
Стаття надшшла до редакци 10.10.2015 р.
V. I. Ilnytskyj
AS TO THE PROBLEM OF REBELS IN MD -4 «HOVERLIA» MILITARY AND ECONOMIC SUPPORT (1943 - 1949)
On the basis of unknown and little-known documents the rebels in MD-4 «Hoverlia» military and economic support issues are revealed. The complex research which revealed the military and economic features providing insurgents in the Carpathian province is missing. To fill this gap this publication is devoted partly. Arms and ammunition whole, medical supplies, clothes usually were gainedfrom the enemy. At the beginning of the UPA organization in some areas very often soldiers were dressed in simple peasant clothes, sometimes painted in green. Over the years, divisions fight from the enemy clothing, weapons or directly disarmed and stripped enemy soldiers. The most important issue was to ensure the newly created departments by weapons and ammunition, which was felt in Galicia shortage as the way of clothes and shoes. Note, that in the 1944 - 1945there were no problems with military material support. Since the beginning of the Bolshevik occupation was fine food departments established. Departments had large stocks gained and harvested food, while in the province as further were led procurement of all necessary economic referentury. The populations knowingly donated voluntarily contributing to the needs of the troops, as understood that a strong UPA guarantee that the Bolsheviks would not be able to realize their activities on the territory. It is proved that despite the difficulties of daily armed struggle and advocacy UPA faced with a constant problem as armed and material support. It was found that this problem is dealt with as ordinary members and senior officers. The author founded that the lack of adequate military and economic support, and continuous moral and psychological tensions led to conflict.
Key words: military and economic support, MD-4 «Hoverlia», rebels, OUN, Ukrainian liberation movement.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., дл.н., проф.; Молчанов В.Б., K.i.H., с.н.с.
