CC BY
23
Орипнальш дозддження
УДК 616-001.1/36-005.1-35-73-085-092.18-092.6:[615.035.1/9+615.272.2] DOI: 10.22141/2224-0586.5.100.2019.177021
Блецький О.В.
Харквська медична академ1я пюлядипломно! освти, м. Харк1в, Украна
Резюме. Актуальтсть. Термши виведення nацieнmiв iз полтравмою зi стану травматичного шоку серйозно впливають на кыьккть ускладнень, тривалкть перебування пацieнтiв у вiд-дыент штенсивног терапи та варткть лкування. Ранше показано, що застосування гтертотчного розчину магтю сульфату сприяе прискоренню стабшзаци гемодинамки у пацieнтiв iз полтравмою. Мета до^дження: визначення концентраци основних електролтiв у плазмi кровi у процеп застосування гтертотчного розчину магнт сульфату у постраждалих iз пол^ травмою, ят перебували у стат гiповолемiчного шоку. Матерiали та методи. У 24 пацieнтiв iз полтравмою, я^ надходили до клшки у стат гiповолемiчного травматичного шоку, в умо-вах операцшно1 проводилася корекщя гемодинамки гтертотчним розчином магтю сульфату у фiзiологiчному розчит. 25% розчин магтю сульфату вводився внутршньовенно iз розрахунку 0,35 ± 0,05мл/кг маси тыа з метою створення осмотичного градieнта мiж внутршньосудин-ною й штерстищальною рiдиною, а також з метою блокування надходження натрю та кальщю до внутршньоклтинного простору. У процеа застосування зазначеног методики вивчено змши вмкту електролтiв у плазмi кровi. Визначали концентращю магтю, калю, кальщю, на-трю та хлоридiв. Кров для вивчення вмкту електролтiв забирали на таких етапах: 1) перед застосуванням гтертотчного розчину магтю сульфату; 2) через 5—10хвилин тсля повного закшчення шфузи магтю сульфату в фiзiологiчному розчит; 3) через 25—35 хвилин тсля повного закшчення шфузи магтю сульфату в фiзiологiчному розчит; 4) через 1 годину тсля повного закшчення шфузи магтю сульфату в фiзiологiчному розчит; 5) через 2 години; 6) через 6 годин; 7) через 24 години. Результати. До^дження показало, що застосування цieiметодики не було асощйоване iз небезпечним тдвищенням концентраци магтю в плазмi кровi дорiвня 4,0ммоль/л i быьше. А отже, не створювалося небезпеки пригтчення серцевог дiяльностi. Найвищий умкт магтю в плазмi кровi спостеркали на 2-му етат до^дження — через 5—10 хвилин тсля повного закшчення шфузи 25% розчину магтю сульфату у фiзiологiчному розчит. У середньому концентращя магтю становила 2,15 ± 0,17 ммоль/л. Таке тдвищення концентраци магтю в плазмi кровi було закономiрно асоцшоване iз пригтченням сухожильних рефлекав i функци зовншнього дихання. До кшця до^дження вмкт магтю в плазмi кровi поступово нормалiзу-вався та становив 0,98 ± 0,09 ммоль/л. Висновки. Швидке введення до оргатзму високог дози ютзованого магтю та сульфату призводило за принципом Гембла до тимчасового зменшення концентрацИ в плазмi кровi шших електролтiв. На певних етапах до^дження виявлено в^ рогiдне зменшення вмкту в плазмi кровi калж, натрж, хлоридiв. Найменше змшювався вмкт у плазмi кровi кальщю.
Ключовi слова: магнт; магтю сульфат; водно-електролтний обмш; гiповолемiчний шок; пол-травма
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцп: Бтецький О.В., кафедра медицини невщкладних сташв та медицини катастроф, Харшська медична академия шслядипломноТ освiти, вул. Амосова, 58, м. Харш, 61176, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: O. Biletskyi, Department of emergency medicine and medicine of disasters, Kharkiv State Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: [email protected]
Змши концентраци електролтв плазми KpoBi в умовах машезiальноT терапи у пащенпв у стаж травматичного шоку на т^ пол^равми
Вступ
Застосування гiпертонiчного розчину магшю сульфату у фiзiологiчному розчинi сприяе через ме-ханiзм осмосу прискоренню заповнення судинно-го русла в умовах гiповолемiчного травматичного шоку, покращенню показникiв продуктивностi сер-ця та зменшенню пошкодження клiтинних мембран [1—3]. Проте швидке введения до оргашзму 40— 80 ммоль магнiю за законами функщонування орга-нiзму, яю в галузi водно-сольового обмiну вщдзер-калюе iонограма Гембла, може призводити до зна-чних зсувiв в електролггаому складi плазми кровi, що непередбаченi. Адже всi катiони витюняють з органiзму iншi позитивно заряджеш iони, а всi аню-ни, вщповщно, сприяють зменшенню вмiсту в плаз-мi кровi iнших негативно заряджених часток [4].
Метою нашого дослщження стало визначення концентрацГi основних електролтв у плазмi кровi у процес застосування гiпертонiчного розчину магшю сульфату у постраждалих на полиравму, якi пе-ребували у сташ гiповолемiчного шоку.
Матерiали та методи
До дослщження включено 24 хворих iз поль травмою вжом вщ 18 до 65 роюв, якi надходили до операцшно! в ургентному порядку в сташ гшоволе-мiчного травматичного шоку. Пацiентам проводили рщинну ресусцитацiю згiдно з протоколами, що мютять Накази МОЗ Украши № 430 (2006) та № 34 (2014). О^м цих заходiв пацiенти отримували ш-фузш 25% розчину магнiю сульфату (MgSO4) у фь зiологiчному розчинi iз розрахунку 0,35 ± 0,05 мл/кг (одна ампула 25% розчину арчанокисло! магнезп об'емом 10 мл на 200 мл фiзiологiчного розчину) для створення осмотичного градiента м1ж внутршньо-судинною й iнтерстицiальною рiдиною, зменшен-ня тяжкостi стресових пошкоджень, шдукованих системною iшемiею/реперфузiею iз зростанням надходження iонiзованого кальцiю до внутршньо-клгганного простору. Цей розчин, що готувався надзвичайно швидко, вводився пацiентам внутрш-ньовенним струминним способом. До застосування гiпертонiчного розчину MgSO4 робили забiр кровi з подальшим цетрифугуванням для отримання плаз-ми. У процес дослiдження забiр кровi для визначення вмiсту електролiтiв у плазмi проводився на таких етапах:
1) перед застосуванням гiпертонiчного розчину MgSO4;
2) через 5—10 хвилин тсля закiнчения iнфузГi повно! дози MgSO4 у фiзiологiчному розчинi, що розрахована;
3) через 25—35 хвилин тсля закшчення зазначено! iнфузГi;
4) через 55—65 хвилин тсля закшчення зазначе-но! iнфузГi;
5) через 2 години тсля закшчення зазначено! ш-фузii;
6) через 6 годин тсля закшчення зазначено! ш-фузп;
7) через 24 години тсля закшчення зазначено! шфузп.
Визначення вмГсту електролiтiв у плазмi KpoBi проводилося в лабораторГ! «АналГтика» (м. Хар-юв). ДослГджували BMicT у плазмi кровi калiю, на-трiю, магшю, кальщю та хлоридiв. Для визначення вмГсту калiю та натрiю в плазмi кровi використаний iоноселективний метод iз застосуванням юноселек-тивного аналГзатора AVL 9180 та реагентiв Roche Diagnostics (Швейцаргя). Для визначення вмГсту хлоридiв у плазмi — фотометричний метод iз тю-цинатом та реагенти DAC-SpectroMed (Республiка Молдова); для визначення вмГсту кальцiю у плаз-мi — фотометричний метод iз арсеназо III та реагенти BioSystems; для визначення вмiсту магшю у плаз-мi — фотометричний метод iз ксилщиловим синiм i реагенти BioSystems. Визначення концентрацп цих речовин проводили на автоматичному бiохiмiчному аналiзаторi ВА-400, BioSystems (Iспанiя).
Результати дослщження наведено у виглядi М ± а (середне арифметичне ± стандартне вщхи-лення). При ощнщ змiн умiсту у плазмi кровi всiх електролiтiв на етапах дослщження порiвнювали !х концентрацiю iз початковою (етап 1). Усi вибiрки перевiрялися на вiдповiднiсть класичному гауав-ському розподГлу, i всi вони йому вщповщали. Отже, для виявлення вiрогiдниx розбiжностей мiж початковою концентращею електролiтiв у плазмi та на-ступними даними (етапи 2—7) був застосований t-тест Стьюдента.
Результати
Даш щодо змiн концентрацп електролiтiв у плаз-мi кровi у пащенпв у станi гiповолемiчного шоку на xni полiтравми при застосуваннi гемодинамГчно! корекцГ! гiпертонiчним розчином MgSO4 мютяться в табл. 1.
Для покращення сприйняття динамiки концентрацп електролтв у плазмi кровГ у пащенпв, якГ знаходилися в станi травматичного гiповолемiчного шоку та отримували магнезiальну терапiю, побудо-вано графiки !х вмГсту у плазмi кровГ на 7 етапах дослщження, що видно на рис. 1, 2.
НайбГльш щкавим результатом роботи ми вважа-емо визначення вмГсту у плазмГ кровГ магнГю. Пащ-ент Гз масою тГла 80 кг цГлком мГг отримати 0,35 мл х х 80 кг = 28 мл 25% розчину MgSO4, або 56 ммоль магнГю. Таким чином, на xni крововтрати при об-сязГ циркулюючо! кровГ 4 лГтри з урахуванням вве-дення фГзГологГчного розчину та перемГщенням до судин штерстищально! рГдини, умГст магнГю у плазмГ мГг швидко досягти небезпечно! концентраций у 5 ммоль/л. Проте цього не вщбувалося, адже магнш надзвичайно швидко поширюеться в усьому орга-нГзмГ, включаючи внутрГшньоклГтинний простГр [5].
Обговорення
Результати дослщження переконливо демон-струють, що швидке введення до позаклГтинно! рГдини значно! кГлькостГ ГонГв магнГю сприяло ви-
^т
Таблиця 1. Динамка вмсту електролтв у плазмi кровi в ммоль/л (М ± а)
Етап/концентращя Магжй Калш Кальцм Натрш Хлориди
1 0,80 ± 0,03 3,81 ± 0,15 2,30 ± 0,07 139,2 ± 1,9 109,5 ± 2,0
2 2,15 ± 0,17 3,61 ± 0,13 2,28 ± 0,05 136,1 ± 1,8 104,4 ± 2,0
Порiвняно з початковою p < 0,001 p < 0,001 p = 0,33 p < 0,001 p < 0,001
3 1,90 ± 0,17 3,50 ± 0,11 2,23 ± 0,06 133,7 ± 1,0 107,2 ± 1,8
Порiвняно з початковою p < 0,001 p < 0,001 p = 0,002 p < 0,001 p < 0,001
4 1,60 ± 0,16 3,41 ± 0,09 2,29 ± 0,06 134,2 ± 1,0 108,8 ± 1,6
Порiвняно з початковою p < 0,001 p < 0,001 p = 0,33 p < 0,001 p = 0,041
5 1,48 ± 0,11 3,36 ± 0,08 2,26 ± 0,06 136,1 ± 1,0 107,2 ± 1,2
Порiвняно з початковою p < 0,001 p < 0,001 p = 0,06 p < 0,001 p < 0,001
6 1,23 ± 0,07 3,48 ± 0,08 2,35 ± 0,05 139,2 ± 0,9 104,7 ± 1,4
Порiвняно з початковою p < 0,001 p < 0,001 p = 0,024 p = 0,92 p < 0,001
7 0,98 ± 0,09 3,69 ± 0,10 2,33 ± 0,05 142,3 ± 0,9 101,0 ± 2,0
Порiвняно з початковою p < 0,001 p < 0,001 р = 0,15 p < 0,001 p < 0,001
тюненню з не! шших катiонiв. Незважаючи на одно-часне введення фiзiологiчного розчину, концентра-ц1я натрiю в плазмi на 2-5-му етапах дослщження виявилася вiрогiдно меншою за початкову. Умют у плазмi кровi калш вiрогiдно поступався старто-вiй концентрацп протягом уах подальших етапiв (2—7) дослщження. Це вщбувалося навпъ в умовах подальшо! шфузп розчину Ршгера, який виступав в ролi основно! складово! шфузшно! терапГi кри-сталощними плазмозамiнниками. Натомiсть умiст кальцiю у плазмi кровi пiд впливом магнезiальноl терапп, на наш погляд, суттево не змшювався, хоча й та 3-му етат дослщження було виявлене вiрогiд-не зменшення його концентрацп у плазмi кровi по-рiвняно з початковою. У подальшому на 6-му етат вмют кальцiю у плазмi кровi вiрогiдно перевищив
стартовий рiвень, що, скорiше за все, вщбулося за рахунок застосування розчину Ршгера [4, 6].
Умют хлорвддв у плазмi кровi в умовах магнезь ально! терапп очiкувано виявився вiрогiдно меншим за той, що мав мюце на 1-му етат. Адже разом iз ю-тзованим магнiем до позаклгганно! рiдини потра-пляла аналогiчна кiлькiсть негативно заряджених сульфатних анiонiв. На жаль, нам не вдалося забез-печити визначення !х концентрацп у плазмi кровi в нашiй роботi. Умiст хлорвддв у плазмi був вiрогiдно меншим за початковий протягом 2-7-го етатв до-слiджения. Це мало мюце незважаючи на iнфузiю фiзiологiчного розчину, а тсля — розчину Ршгера. Отже, випснення хлоридiв iз плазми вщбувалося, щлком iмовiрно, за рахунок зростання вмiсту у кровi сульфат-ютв [4, 6].
3,5
§5 2,5
¡| 2 С 5 » г
■Е 1,5
0,5 0
Концентрацш кал1ю, кальщю та магшю в плазм1 кров1 пащснтш ¡з пол ¡травмою на етапах дослщження
3 4 5 Етапи дослщження
— ™ — ■ Магнм ■
■ Кал1й ■
■ Кальцм
Рисунок 1. Графк, що в'щбивае змни вмсту магшю, калю та кальцю у плазмi кровi у процеС проведення магнез '1ально) терапп
160 140 120
Ё 100 3 ^ е-^
80
С X о г
к 60 "3
(О
& 40
20
Концентрацт натр1ю та хлоридю в плазми кров1 у пацгснтш з попираемою на етапах дослщження
3 4 5
Етапи дослщження
■ Натрм
■ Хпориди
Рисунок 2. Графк, що в 'щбивае змни вмсту натрю i хлоридв у плазмi кровi у процеС проведення магнезiальноl терапП'
Через 5—10 хвилин пiсля закшчення дози MgSO4 у фiзiологiчному розчиш, що розрахована, спо-стерiгали найвищу концентрацiю магнiю у плазмi кровi пацieнтiв iз полiтравмою, яка в середньому становила 2,15 ± 0,17 ммоль/л. Зазначений умют магнiю у плазмi кровi був асоцiйований iз значним пригнiченням сухожильних рефлексiв i функцГ! зо-внiшнього дихання, у зв'язку iз чим усiм хворим проводилася мандаторна штучна вентиляцiя легень (ШВЛ). Проте концентрацiя магнiю у плазмi кро-вi, що досягала 4,0—6,0 ммоль/л i була б пов'язана iз суттевим пригнiченням серцевого автоматизму та атрювентрикулярно! провiдностi, не спостерГга-лася [7, 8]. Таким чином, ми подтвердили, що маг-незiальна терапiя, розроблена з метою прискорення наповнення судинного русла рГдиною в умовах ri-поволемiчного шоку, не створювала небезпеки при-гшчення продуктивностi серця. Пригнiчення ж ле-генево! вентиляцп було цiлком очжуваною подiею, а отже, наша анестезюлопчна бригада завжди була готова до швидкого забезпечення ШВЛ [7, 8].
Висновки
Застосування у склада рщинно! ресусцитацГ! гiперто -нiчного розчину магнiю сульфату у ФГзГологГчному розчиш Гз розрахунку 0,35 ± 0,05 мл 25% розчину MgSOyRT маси тГла хворого не асоцшоване Гз пгдвищенням вмю-ту плазмГ кровГ магнГю до 2,0—2,5 ммоль/л. Це викли-кае пригнГчення функцг! зовнгшнього дихання, проте е цГлком безпечним для серцево-судинно! системи.
При надходженш до органГзму значно! кГлькос-тГ магнГю та сульфату спостерГгаються змГни концентраций електролГтГв у плазмГ кровГ вщповщно до принципу Гембла.
Перспективи подальших дослвджень. Вивчення стану кислотно-основного обмГну в умовах прове-дення магнезГально! терапГ!.
Конфлжт iHTepeciB. Автор заявляе про вщсутшсть конфлГкту ГнтересГв i власно! фшансово! защкавле-ностГ при пГдготовцГ дано! статп.
Список дператури
1. Бшецький О.В. Застосування магню сульфату в cmadi негайного анестезiологiчного забезпечення ургентного xipyp-гiчного втручання для постраждалих з сполученою травмою в стат гемоpагiчного шоку. Всник проблем бюлогп iмедици-ни. 2018. Вип. 2(144). С. 142-145.
2. Бшецький О.В, Курсов С.В. Застосування магнт сульфату з метою прискорення виведення постраждалих i3 стану гiповолемiчного травматичного шоку в умовах реаш-мацшноЧ зали та операцшной Бшь, знеболення та ттенсив-на тератя. 2018. № 3(84). С. 30-35.
3. Яковцов 1.З., Бшецький О.В., Курсов С.В. та т. Шдви-щення ендогенногпродукцНмонооксиду вуглецю та утворен-ня небезпечного вмсту в кpовi карбоксигемоглобну в пащ-eнтiв з полтравмою, ят перебувають у критичних станах. Проблеми безперервног медичног освти та науки. 2018. № 4. С. 45-50.
4. Agro F.E., Vennari М., Benedetto М. Fluid Management and Electrolyte Balance (Chapter 15). Acid-Base Balance and Blood Gas Analysis (Chapter 16). Postoperative Critical Care for Adult Surgical Cardiac Patients (Second Edition); Ed. by A. Dab-bagh, F. Esmailian, S. Aranki. Springer International Publishing AG, 2018. P. 419-526.
5. Pethig R, Kell D.B. The passive electrical properties of biological systems: their significance in physiology, biophysics and biotechnology. Physics in Medicine and Biology. 1987. Vol. 32, № 8. P. 933-970.
6. Никонов В.В., Курсов С.В., Сорокина Е.Ю. и др. Водно-электролитный обмен и инфузионная терапия. Харьков: ФЛППанов А.Л, 2015.130 с.
7. Fresenius Kabi. Magnesium Sulfate, Injection, USP [електронний ресурс]. [Internet]; [Issued: February 2016, FDA approved]. Access mode: https://www.accessdata.fda.gov/drug-satfda_docs/label/2018/019316s024lbl.pdf.
8. Bittar T.M.B., Guerra S.D. Use of intravenous magnesium sulfate for the treatment of severe acute asthma in children in emergency department. Revista Brasileira de Terapia Intensiva. 2012. Vol. 24, № 1. P. 86-90.
Отримано/Received 11.04.2019 Рецензовано/Revised 29.04.2019 Прийнято до друку/Accepted 04.05.2019 ■
Белецкий А.В.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Изменения концентрации электролитов плазмы крови в условиях магнезиальной терапии у пациентов в состоянии травматического шока на фоне политравмы
Резюме. Актуальность. Сроки выведения пациентов с политравмой из состояния травматического шока оказывают серьезное влияние на количество осложнений, длительность пребывания пациентов в отделении интенсивной терапии и стоимость лечения. Ранее показано, что применение гипертонического раствора магния сульфата способствует ускорению стабилизации гемодинамики у пациентов с политравмой. Цель исследования: определение концентрации основных электролитов в плазме крови в процессе применения гипертонического раствора магния сульфата у пострадавших с политравмой, которые находились в состоянии гиповолемического шока. Материалы
и методы. У 24 пациентов с политравмой, поступивших в клинику в состоянии гиповолемического травматического шока, в условиях операционной проводилась коррекция гемодинамики гипертоническим раствором магния сульфата в физиологическом растворе. 25% раствор магния сульфата вводился внутривенно из расчета 0,35 ± ± 0,05 мл/кг массы тела с целью создания осмотического градиента между внутрисосудистой и интерстициальной жидкостью, а также с целью блокирования поступления натрия и кальция во внутриклеточное пространство. В процессе применения указанной методики изучены изменения содержания электролитов в плазме крови. Опре-
деляли концентрацию магния, калия, кальция, натрия и хлоридов. Кровь для изучения содержания электролитов забирали на следующих этапах: 1) перед применением гипертонического раствора магния сульфата; 2) через 5—10 минут после полного окончания инфузии магния сульфата в физиологическом растворе; 3) через 25—35 минут после полного окончания инфузии магния сульфата в физиологическом растворе; 4) через 1 час после полного окончания инфузии магния сульфата в физиологическом растворе; 5) через 2 часа; 6) через 6 часов; 7) через 24 часа. Результаты. Исследование показало, что применение этой методики не было ассоциировано с опасным повышением концентрации магния в плазме крови до уровня 4,0 ммоль/л и более. А значит, не возникала опасность угнетения сердечной деятельности. Высокое содержание магния в плазме крови наблюдали на 2-м этапе исследования — через 5—10 минут после полного окончания ин-
^т
фузии 25% раствора магния сульфата в физиологическом растворе. В среднем концентрация магния составила 2,15 ± 0,17 ммоль/л. Такое повышение концентрации магния в плазме крови было закономерно ассоциированное с угнетением сухожильных рефлексов и функции внешнего дыхания. К концу исследования содержание магния в плазме крови постепенно нормализовалось и составило 0,98 ± 0,09 ммоль/л. Выводы. Быстрое введение в организм высокой дозы ионизированного магния и сульфата приводило по принципу Гэмбла к временному уменьшению концентрации в плазме крови других электролитов. На определенных этапах исследования выявлено достоверное уменьшение содержания в плазме крови калия, натрия, хлоридов. Меньше всего изменялось содержание в плазме крови кальция.
Ключевые слова: магний; магния сульфат; водно-электролитный обмен; гиповолемический шок; политравма
O.V. Biletskyi
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Changes in the plasma electrolyte concentration in the conditions of magnesium therapy in patients with traumatic shock on the background of polytrauma
Abstract. Background. The timing of traumatic shock treatment in patients with polytrauma has a serious impact on the number of complications, the length of stay in the intensive care unit and the cost of treatment. Earlier, it was shown that the use of hypertonic solution of magnesium sulfate helps accelerate the stabilization of hemodynamics in patients with polytrauma. The purpose of the study is to determine the concentration of basic electrolytes in the blood plasma when applying hypertonic magnesium sulfate solution in victims with polytrauma who were in a state of hypovolemic shock. Materials and methods. In 24 patients with polytrauma, who were admitted to the clinic in a state of hypovolemic traumatic shock, correction of hemodynamics with hypertonic solution of magnesium sulfate in normal saline was performed in the operating room. A 25% solution of magnesium sulfate was administered intravenously at a rate of 0.35 ± 0.05 ml/kg body weight in order to create an osmotic gradient between the intravascular and interstitial fluid, as well as to block the flow of sodium and calcium to the intracellular space. When applying this method, changes in the content of blood plasma electrolytes were studied. The concentration of magnesium, potassium, calcium, sodium and chlorides was determined. Blood for the study of electrolyte content has been taken at the following stages: 1) before using hypertonic solution of magnesium sulfate; 2) 5—10 minutes after infusion of magnesium sulfate in
normal saline was completed; 3) 25—35 minutes after infusion of magnesium sulfate in normal saline was completed; 4) 1 hour after infusion of magnesium sulfate in normal saline was completed; 5) 2 hours after; 6) 6 hours after; 7) 24 hours after. Results. The study showed that the use of this technique was not associated with a dangerous increase in the concentration of magnesium in the blood plasma to a level of 4.0 mmol/L or more. There was no danger of suppressing cardiac activity. The highest levels of magnesium in the blood plasma were observed at the 2nd stage of the study — 5—10 minutes after infusion of a 25% magnesium sulfate solution in the normal saline was completed. The average concentration of magnesium was 2.15 ± 0.17 mmol/L. Such an increase in blood magnesium level was naturally associated with the inhibition of tendon reflexes and respiratory function. By the end of the study, the magnesium content in the plasma has gradually normalized to 0.98 ± 0.09 mmol/L. Conclusions. The rapid introduction into the body of a high dose of ionized magnesium and sulfate led to temporary reduction in the plasma concentration of other electrolytes according to Gamble's principle. At certain stages of the study, a significant decrease in the content of potassium, sodium, chlorides in blood plasma was detected. Blood calcium level has changed the least.
Keywords: magnesium; magnesium sulfate; water-electrolyte exchange; hypovolemic shock; polytrauma
