CC BY
9
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-142-145
УДК 616-001.36-005.1-035.1-073-092.6:616-08-035/039
^Б'шецький О. В.
ЗАСТОСУВАННЯ МАГН1Ю СУЛЬФАТУ В СКЛАД1 НЕГАЙНОГО АНЕСТЕЗЮЛОГ1ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УРГЕНТНОГО Х1РУРГ1ЧНОГО ВТРУЧАННЯ ДЛЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З СПОЛУЧЕНОЮ ТРАВМОЮ В СТАН1 ГЕМОРАГ1ЧНОГО ШОКУ 1КЗОЗ «Хармвська MicbKa клiнiчна лшарня швидкоТ та невщкладноТ медичноТ допомоги
ím. проф. О.1. Мещаншова» (м. Хармв) 2XapKÍBCbKa медична академiя шслядипломноТ освiти (м. XapKiB)
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-дослщ-ними роботами. Результати дослщження, що пред-ставлеш, е часткою виконання НДР кафедри меди-цини невiдкладних сташв та медицини катастроф ХаршвськоТ медичноТ академи шслядипломноТ освiти на тему «Недиференцшна терапiя у хворих на гостру церебральну недостатшсть», № державноТ реестра-цп 0115и000147.
Вступ. Стан будь-якого шоку характеризуеться на-явшстю синдрому системноТ тканинноТ ппоперфузп та гемодинамiчною нестабiльнiстю. При травматич-них ушкодженнях формуванню синдрому «малого серцевого викиду» сприяють крововтрата й ппово-лемiя, та невiдповiднiсть об'ему судинного русла об'ему циркулюючоТ кровi. Це вщбуваеться не тiльки за рахунок крововтрати, а й внаслiдок частинного зменшення судинного тонусу через циркуляторну ппокаю, aктивaцiю анаеробного шляху енергопро-дукцп та утворення метaболiчного ацидозу, через що зменшуеться обсяг венозного повернення кров1 до серця, а отже повноцшно не спрацьовуе меха-нiзм Стaрлiнгa [1-3]. Сучaснi принципи надання екс-треноТ медичноТ допомоги при рiзномaнiтних видах шоку передбачають щонайшвидше приведення до вiдповiдностi об'емiв внутрiшньосудинного русла та циркулюючоТ внутршньосудинноТ рiдини. Це досяга-еться як за рахунок агресивноТ рщинноТ ресусцитацп, так i через застосування вaзопресорiв [4-6]. 1ншим шляхом вирiшення зазначеноТ зaдaчi е застосування гiпертонiчних розчишв, якi через мехaнiзм осмосу сприяють перемщенню штерстищальноТ рiдини до внутршньосудинного компартменту. Проте над-лишок юшв нaтрiю, що зазвичай мiстять так розчи-ни, негативно впливае на оргашзм постраждалих. В умовах ппоксп та енергетичного дефiциту порушу-еться функцюнування iонних нaсосiв, через що на-трiй активно надходить до кл^ин, витiсняючи з них юни кaлiю, сприяе розвитку клiтинного набухання та порушення Тх функцiй [5-7]. Виршенню проблеми може сприяти використання ппертошчних розчинiв на основi магшю, який, з одного боку, блокуе над-ходження нaтрiю до внутршньоклп"инного простору, а з шшого, заважае втрaтi кaлiю iз клп"ин до ш-терстицiю. Мaгнiй запобкае виникненню порушень серцевого ритму, сприяе зменшенню тахтарди, яку в тепершнш час розглядають як один з мехaнiзмiв формування мультюрганноТ дисфункцп. Блокування юнами мaгнiю кaльцiевих кaнaлiв знижуе тяжшсть стресових пошкоджень та протидiе зaгибелi клiтин через опiр кальщевому перенавантаженню [8-10].
Метою роботи було вивчення ефекту попереджу-вального застосування ппертошчного розчину маг-
нiю сульфату на стан гемодинамти у постраждалих Í3 сполученою травмою, що надходили до операцш-ноТ в стаж травматичного шоку.
Об'ект i методи дослщження. До дослiдження включено 48 пащенлв, якi надходили до вщдтен-ня полiтравми ХаршвськоТ мкькоТ клЫчноТ лiкарнi швидкоТ та невщкладноТ медичноТ допомоги через реашмацшну залу приймального вщдшення в стан1 травматичного шоку. В реашмацшному залi паци енлв дослiджували фахiвцi з хiрургiТ, травматологи, нейрохiрургiТ, щелепно-лицевоТ хiрургiТ та анестезю-логи. Всiм пацieнтам забезпечувалися необхщш не-гайнi знеболення, седацiя, рестраторна пiдтримка та гемодинамiчна корекцiя. Гемодинамiчна корекцiя включала катетеризацiю центральноТ вени та вну-трiшньовенне застосування у високому темп криста-лоТдних та колоТдних плазмозамiнникiв, головними з яких були фiзiологiчний розчин, розчин Ршгера та 6% розчин гiдроксиетилкрохмалю 130/0,4. Гемо-динамiчний монiторинг включав спостереження за ритмом серця та частотою серцевих скорочень (ЧСС), нешвазшне вимiрювання показникiв артерiально-го тиску (АТ), вимiрювання центрального венозного тиску (ЦВТ), а також фотоплетизмометричне визна-чення перфузшного iндексу (Р1) та насичення кат-лярноТ кровi киснем (SpO2%). Для останнiх двох по-казнимв використаний мобiльний монiтор Masimo Rainbow Rad-57 (США) [11,12]. Для кшьмсного визна-чення плетизмографiчного iндексу варiабельностi (PVI) був застосований монiтор Masimo Rainbow SET (США) [13,14]. Запис плетизмограми проводили за допомогою електричноТ iмпедансноТ технологи з ви-користанням вп"чизняного обладнання ХАИ-Медика - 4-канального реографа «Реоком». Реeстрацiя рео-плетизмограми проводилася за методикою Кубiче-ка в модифтаци Деманжа. Обчислення показнимв серцевого викиду проводилося на персональному комп'ютерi iз залучанням програмного забезпечення ХАИ-Медика. В умовах реашмацшноТ зали проводили забiр зразкiв кровi та унiфiкованими лаборатор-ними методами визначалися показники гемоглобшу, гематокриту, ктькосл еритроцитiв в одиницi об'ему кров^ рiвень гжкемп та загального протеТну. Визна-чали групу кровi постраждалих за АВ0 та за резус-фактором.
Групи дослщження, в першу чергу, вiдрiзнялися за методом проведення рщинноТ ресусцитацп. Патентам контрольноТ групи, числом 24, проводили рщинну ресусцитацп згiдно протоколiв, що мiстять Накази МОЗ УкраТни №430 (2006) та №34 (2014). Па-цiенти основноТ групи, в кiлькостi 24 постраждалих вщповщно, до фiзiологiчного розчину додавали 25%
розчин магшю сульфату iз розрахунку 0,4 мл/кг для пришвидшення вiдновлення об'ему циркулюючоТ кровi через осмотичне залучання до неТ штерстици альноТ рщини, зменшення тяжкост стресових пошко-джень, шдукованих системною iшемiею/реперфузi-ею iз зростанням надходження iонiзованого кальцiю до внутршньоклп"инного простору. Дозу магнiю сульфату, що розрахована, розподiляли по 3-4 флаконах з фiзiологiчним розчином по 200 мл. Цей розчин, що готувався надзвичайно швидко, вводився патентам внутршньовенним струмiнним способом. Одна швидко застосована доза магшю сульфату в кшькост 2500 мг (10 мл 25% розчину) може залучити з штерстицш до внутршньосудинного русла бшя 120 мл вшьноТ рщини. Вiдкритим е питання про змши АТ пiд впливом швидкого внутршньовенного введення розчинiв магнiю.
В статт представлено 3 етапи вивчення показ-никiв центральной периферичноТ гемодинамiки та визначення вщсоткового вмiсту гемоглобiну в кров!, що окислений, у постраждалих на пол^равму в стан1 гiповолемiчного шоку: 1) при надходженнi до реашмацшноТ зали приймального вщдшення мкькоТ багатопрофтьноТ клiнiки; 2) шсля надання допомоги в умовах реашмацшноТ зали, де фактично були визначеш дв1 головнi групи дослщження; 3) на початку ургентного хiрургiчного втручання.
Результати дослiдження оброблено за правилами сучасноТ математичноТ статистики iз визначенням вiдповiдностi обох вибiрок класичному Гаусовому розподiлу. При наявност ознак класичного розподи лу для визначення дослодрност вiдмiн був застосований t-критерiй Стьюдента. При вiдсутностi вщповщносп хоча б од-шеТ з вибiрок Гаусовому розподiлу, для визначення доаодрност вiдмiн засто-совувався непараметричний W-критерiй Вiлкоксона. Вiдмiни вважали достодр-ними при вiрогiдностi збiгу результат < 0,05. Для статистичноТ обробки викорис-тана програма Medstat (УкраТна).
Результати дослщження та Тх обгово-рення. Перший етап дослiдження демон-струе, що до реашмацшноТ зали надходи-ли пацiенти в стаж травматичного шоку II - III ступеня тяжкосп, на що вказували значна тахiкардiя, артерiальна гiпотензiя, суттеве зниження ЦВТ до 0 мм водного стовпчика. Дослодрних вiдмiн мiж по-казниками центральноТ гемодинамiки, об'емного периферичного капшярного кровообiгу та SpO2% у хворих контрольно'! та основноТ групи знайдено не було. Величина сисгс^чного АТ в групах досли дження становила 78,54±6,16 мм Hg та 77,71±6,59 мм Hg (р>0,05), а середнього АТ 62,01±6,16 мм Hg та 60,63±7,16 мм Н§ (р>0,05). ЧСС у постраждалих обох груп сягала до 120 за хвилину. SpO2% було не-значно зниженим (норма > 95%). Результати вах етaпiв дослщження представлено в таблицi.
Величина перфузшного iндексу (Р1), яка харак-теризуе стан об'емного кaпiлярного периферичного кровотоку, в численнш кiлькостi спостережень вщпо-вiдaлa стану компенсованому шоку, що забезпечува-лося заходами екстреноТ медичноТ допомоги (ЕМД) дошпитального етапу [11,15]. Величина плетизмо-грaфiчного шдексу вaрiaбельностi (PVI) вказувала на нестабтьшсть величини серцевого викиду в умовах крововтрати та пповолемп. Чим бтьшим е значення PVI, тим бтьшою е гемодинaмiчнa нестaбiльнiсть [12-14].
^сля проведеноТ в умовах реашмацшноТ зали агресивноТ рщинноТ ресуцитаци гемодинaмiчнi по-казники в обох групах суттево покращилися. ЧСС зменшилася та в постраждалих контрольноТ групи стала 111,38±3,25 1/хв, а в пaцiентiв основноТ групи 108,46±3,46 1/хв (р=0,008). Показники сиах^чно-го, дiaстолiчного, середнього, проте не пульсового АТ виявилися достодрно вищими у пaцiентiв контрольноТ групи. Величина Р! у хворих контрольноТ групи зросла до 1,25±0,24%, а в пащенлв основноТ групи - до 1,46±0,24% (р=0,018). Проте зазначена величина периферичноТ капшярноТ перфузп е такою,
Таблиця.
Змiни показнишв центральноТ та периферичноТ гемодинамiки у пацieнтiв iз сполученою травмою на ранньому шпитальному етапi (М±о)
Показник Контрольна група Основна група п Тест р
1 етап - до реашмацшноТ зали
ЧСС, 1/хв 118,33±3,71 119,08±4,29 24/24 W 558,5 0,531
АТ сист. мм 78,54±6,16 77,71±6,59 24/24 W 567,5 0,653
АТ д1аст. мм 53,75±6,80 52,08±8,06 24/24 W 560,5 0,555
САТ, мм 62,01±6,16 60,63±7,16 24/24 W 559,5 0,551
АТ пульс, мм 24,79±5,00 25,63±5,38 24/24 Т 0,814 0,58
Бр02% 94,38±1,21 94,25±1,11 24/24 W 571,5 0,720
Р1, % 0,74±0,25 0,71±0,27 24/24 W 566 0,622
PVI, % 16,4±1,7 16,7±1,8 24/24 Т 0,817 0,57
2 етап - 1з реашмацшноТ зали до операцшноТ
ЧСС, 1/хв 111,38±3,25 108,46± 3,46 24/24 W 461,5 0,008
АТ сист. мм 93,75±6,30 98,13±5,28 24/24 W 455 0,004
АТ д1аст. мм 61,04±3,61 63,54±4,77 24/24 W 493,5 0,035
САТ, мм 71,94±4,13 75,07±4,60 24/24 W 468,5 0,013
АТ пульс, мм 32,71±4,66 34,58±3,88 24/24 Т 1,77 0,14
Бр02% 96,46±0,66 96,83±0,48 24/24 W 450 0,003
Р1, % 1,25±0,24 1,46±0,24 24/24 W 494,5 0,018
PVI, % 12,3±1,5 11,2±1,2 24/24 Т 2,685 0,01
3 етап - на початку операцп
ЧСС, 1/хв 111,17±3,23 106,92±2,28 24/24 W 370 < 0,001
АТ сист. мм 93,96±5,31 99,79±4,29 24/24 W 418,5 < 0,001
АТ д1аст. мм 61,04±3,90 64,38±3,70 24/24 W 455,5 0,002
САТ, мм 72,01±4,02 76,18±3,53 24/24 W 414 < 0,001
АТ пульс, мм 32,92±3,88 35,42±3,59 24/24 Т 2,34 0,025
Бр02% 96,38±0,82 96,83±0,48 24/24 W 435 < 0,001
Р1, % 1,49±0,31 1,79±0,25 24/24 W 492,5 0,016
PVI, % 12,2±1,6 10,9±0,9 24/24 Т 3,52 0,001
що ще притаманна для стану компенсованого шоку [11,15]. Стабтьшсть серцевого викиду покращилася у хворих обох груп, проте стала достодрно кращою у постраждалих основноТ групи, на що вказав PVI, який дорiвнювaв 12,3±1,5% в контрольнiй груш, та 11,2±1,2% в основнiй груш (р=0,01).
На початку операцп у хворих обох груп дослщжен-ня спостеркали показник центральноТ та периферич-ноТ гемодинaмiки, що були вже не характерними для наявност шоковоТ ппоперфузи. На це вказували вс показники АТ, величина Р1 та PVI. При зaстосувaннi в схемi рщинноТ ресусцитаци гiпертонiчного розчину магнези всi показники гемодинaмiки, що вивчали-ся, а також насичення кашлярноТ кровi киснем ви-явилися дост^рно кращими та бiльш ближчими до норми, шж в постраждалих контрольно! групи. PVI у хворих контрольно! групи становив 12,2±1,6%, тодi як в пащенлв основноТ групи зменшився до 10,9±0,9%,
що вказувало на досягнення доа^рно кращоТ ге-модинaмiчно'! стаб^зацп (р=0,001) [12-14]. Отже за-значений напрям терапи мае добру перспективу для широкого використання в клЫчнш практицг
Висновок. Застосування ппертошчного розчину мaгнiю сульфату в склaдi негайноТ рщинноТ ресусцитаци у постраждалих з гiповолемiчним шоком (гемо-рaгiчним шоком на тлi травматичного пошкодження) сприяе покращенню показнишв центральноТ гемоди-нaмiки й периферичного кашлярного кровообiгу та пришвидшенню стаб^зацп гемодинамти в умовах раннього шпитального етапу.
Перспективи подальших дослiджень. Порiв-няльне вивчення концентрацп продуктiв перекис-ного окислення лiпiдiв в плaзмi кровi та стану анти-оксидантноТ системи оргaнiзму постраждалих на полiтрaвму в умовах зазначених в статт схем рщин-ноТ ресусцитаци.
Лiтература
1. Denk S, Weckbach S, Eisele P, Braun CK, Wiegner R, Ohmann JJ, et al. Role of Hemorrhagic Shock in Experimental Polytrauma. Shock. Feb 49(2):154-63. DOI: 2.1097/SHK.0000000000000925
2. Mandal M. Ideal Resuscitation Fluid in Hypovolemia: The Quest Is on and Miles to Go! International Journal of Critical Illness & Science. 2016; Apr-Jun; 6(2):54-5. DOI: 10.4103/2229-5151.183020
3. Maughan BC, Seigel TA, Napoli AM. Pleth Variability Index and Fluid Responsiveness of Hemodynamically Stable Patients after Cardiothoracic Surgery. American Journal of Critical Care. 2015; Mar; 24(2):172-5. DOI: 10.4037/ajcc2015864
4. Cannon JW. Hemorrhagic Shock. New England Journal of Medicine. 2018; Jan 25; 378(4):370-9. Available from: http://www.nejm.org/doi/ pdf/10.1056/NEJMra1705649
5. Rhodes A, Evans LE, Alhazzani W, Levy MM, Antonelli M, Ferrer R, et al. Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock: 2016. Intensive Care Medicine. 2017; Mar; 43(3):304-77. DOI: 10.1007/s00134-017-4683-6
6. Takazawa T, Oshima K, Saito S. Drug-Induced Anaphylaxis in the Emergency Room. Acute Medicine & Surgery. 2017;4:235-45. Available from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/ams2.282
7. MacDonald RD. Articles That May Change Your Practice: Hypertonic Fluid Resuscitation in Trauma. Air Medical Journal. 2018; Jan-Feb; 37(1):18-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amj.2017.10.002
8. Silva MR. Hypertonic Saline for Treatment of Shock: Have We Looked for Everything? Medical Express (Sao Paolo). 2014; Jan-Feb; 1(1). Available from: http://dx.doi.org/10.5935/MedicalExpress.2014.01.04
9. Horiguchi H, Efron PA. What's New in Shock, April 2018? Shock. 2018; Apr; 49(4):355-7. DOI: 10.1097/SHK.0000000000001101
10. Bara M, Guiet-Bara A, Durlach J. Regulation of Sodium and Potassium Pathways by Magnesium in Cell Membranes. Magnesium Research. 1993;6(2):167-77. Available from: http://www.mgwater.com/dur09.shtml
11. Kursov SV. Perfuzionnyiy indeks v praktike anesteziologii i intensivnoy terapii (obzor literaturyi). Meditsina nevidkladnih staniv. 2015;7(70):20-5. Dostupno: https://cyberleninka.ru/article/v/perfuzionnyy-indeks-v-praktike-anesteziologii-i-intensivnoy-terapii-obzor-literatury [in Russian].
12. Janak JC, Howard JT, Goei KA, Weber R, Muniz GW, Hinojosa-Laborde C, et al. Predictors of the Onset of Hemodynamic Decompensation During Progressive Central Hypovolemia: Comparison of the Peripheral Perfusion Index, Pulse Pressure Variability, and Compensatory Reserve Index. Shock. 2015; Dec; 44(6):548-53. DOI: 10.1097/SHK.0000000000000480
13. Konur H, Kayhan GE, Toprak HI, Bucak N, Aydogan MS, Yologlu S, et al. Evaluation of Pleth Variability Index as a Predictor of Fluid Responsiveness during Orthotopic Liver Transplantation. The Kaohsiung Journal of Medical Sciences. 2016; Jul; 32(7):373-80. Available from: https://doi. org/10.1016/j.kjms.2016.05.014
14. Masimo US International: Technical Bulletin. Pleth Variability Index: A Dynamic Measurement to Help Assess Physiology and Fluid Responsiveness. Available from: http://www.masimo.com/siteassets/uk2/images/pvi/lab7698a_technical_bulletin_pleth_variability_index_ british.pdf
15. Kursov SV, Nikonov VV, Beletskiy OV, Lizogub KI. Kolichestvennyie izmeneniya perfuzionnogo indeksa pri razlichnyih patologicheskih sostoyaniyah. Meditsina nevidkladnih staniv. 2018;1(88):99-102. Dostupno: https://cyberleninka/ru|article|v|kolichestvennye-izmeneniya-perfuzionnogo-indeksa-pri-razlichnyh-patologicheskih-sostoyaniyah [in Russian].
ЗАСТОСУВАННЯ МАГН1Ю СУЛЬФАТУ В СКЛАД1 НЕГАЙНОГО АНЕСТЕЗЮЛОПЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УРГЕНТ-НОГО Х1РУРГ1ЧНОГО ВТРУЧАННЯ ДЛЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З СПОЛУЧЕНОЮ ТРАВМОЮ В СТАН1 ГЕМОРАГ1ЧНОГО ШОКУ
Бшецький О. В.
Резюме. Проблема покращення центрально! та периферичноТ гемодинамти е провщною проблемою штенсивноТ терапи у постраждалих в стаж травматичного шоку. Одним i3 механiзмiв ураження клп"ин в умовах шоку е надмiрне надходження до них юшзованого кальщю. Ппертошчний розчин магшю сульфату, з одного боку, сприяе прискоренню вщновлення об'ему внутршньосудинноТ циркулюючо! рщини за рахунок осмотичного мехашзму залучання втьноТ води до судин з штерстицш, а з шшого боку, перешкоджае над-ходженню юшзованого кальцш до кл^ин через блокування юнних кальщевих каналiв. Саме в цьому е перевага використання ппертошчних розчишв магшю сульфату над ппертошчними розчинами на основi натр^, як також сприяють вщновленню об'ему циркулюючо! кров^ проте наносять шкоду кл^инам. Метою робо-ти було вивчення ефекту попереджувального застосування ппертошчного розчину магшю сульфату на стан гемодинамти у постраждалих iз сполученою травмою, що надходили до операцшно! в сташ травматичного шоку. У двох груп постраждалих на сполучену травму в сташ геморапчного шоку на ранньому шпитальному
eTani вивчалися гемодина1^чш ефекти негайноТ' рщинно'Т ресусцитаци. 24 патентам рiдинну ресусцитацiю проводили за 3MicroM протоколiв HaKa3iB МОЗ УкраТни. Ще в 24 пащенлв до складу рщинноТ' ресусцитаци до-давалося застосування гiпeртонiчного розчину магшю сульфату в фiзiологiчному розчинi. Доза 25% розчину магшю сульфату становила 0,4 мл/кг маси тiлa. Контролювалися частота серцевих скорочень, всi показники aртeрiaльного тиску, насичення каптярноТ' кровi киснем, пeрфузiйний iндeкс, що вщдзеркалюе стан перифе-ричного кaпiлярного кровотоку, та плeтизмогрaфiчний iндeкс вaрiaбeльностi, що характеризуе стaбiльнiсть гeмодинaмiки. При порiвняльному дослiджeннi констатовано, що додавання ппертошчного розчину мaгнiю сульфату сприяло пришвидшенню покращення покaзникiв центрально''' та периферично'Т гeмодинaмiки, а також ТТ стаб^зацп.
Ключовi слова: сполучена травма, шок, гемодинамта, рiдиннa рeсусцитaцiя, мaгнeзiя.
ПРИМЕНЕНИЕ МАГНИЯ СУЛЬФАТА В СОСТАВЕ НЕМЕДЛЕННОГО АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ УРГЕНТНОГО ХИРУРГИЧЕСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА У ПОСТРАДАВШИХ С СОЧЕТАННОЙ ТРАВМОЙ В СОСТОЯНИИ ГЕМОРРАГИЧЕСКОГО ШОКА
Белецкий А. В.
Резюме. Проблема улучшения центральной и периферической гемодинамики является ведущей проблемой интенсивной терапии у пострадавших в состоянии травматического шока. Одним из механизмов поражения клеток в условиях шока является избыточное поступление в них ионизированного кальция. Гипертонический раствор магния сульфата, с одной стороны, способствует ускорению восстановления объема внутрисосудистой циркулирующей жидкости за счет осмотического механизма вовлечения свободной воды в сосуды из интерстиция, а с другой стороны, препятствует поступлению ионизированного кальция в клетки из-за блокирования ионных кальциевых каналов. Именно в этом заключается преимущество использования гипертонических растворов магния сульфата перед гипертоническими растворами на основе натрия, которые также способствуют восстановлению объема циркулирующей крови, однако наносят вред клеткам. Целью работы было изучение эффекта применения гипертонического раствора магния сульфата на состояние гемодинамики у пострадавших с сочетанной травмой, поступавших в операционную в состоянии травматического шока. У двух групп пострадавших с сочетанной травмой в состоянии геморрагического шока на раннем госпитальном этапе изучались гемодинамические эффекты немедленной жидкостной ресусцита-ции. 24 пациентам жидкостная ресусцитация проводилась согласно содержанию протоколов приказов МОЗ Украины. Еще у 24 пациентов в состав жидкостной ресусцитации включали гипертонический раствор магния сульфата в физиологическом растворе. Доза 25% раствора магния сульфата составила 0,4 мл/кг массы тела. Контролировались частота сердечных сокращений, все показатели артериального давления, насыщение капиллярной крови кислородом, перфузионный индекс, отражающий состояние периферического капиллярного кровотока, и плетизмографический индекс вариабельности, характеризующий стабильность гемодинамики. При сравнительном исследовании констатировано, что добавление гипертонического раствора магния сульфата способствовало ускорению улучшения показателей центральной и периферической гемодинамики, а также ее стабилизации.
Ключевые слова: сочетанная травма, шок, гемодинамика, жидкостная ресусцитация, магнезия.
APPLICATION OF MAGNESIUM SULFATE AS PART OF AN IMMEDIATE ANESTHETIC PROVIDING OF URGENT SURGICAL INTERVENTION FOR PATIENTS WITH COMBINED TRAUMA IN A STATE OF HEMORRHAGIC SHOCK
Biletskiy O. V.
Abstract. The problem of improvement of central and peripheral hemodynamics is a leading problem of intensive care in the victims of traumatic shock. One of the mechanisms of cells lesion in shock conditions is the excessive inflow of ionized calcium to them. Hypertonic solution of magnesium sulfate, on the one hand, helps accelerate the recovery of volume of intravascular circulating fluid due to the osmotic mechanism of attracting free water to the vessels from the interstitial, and on the other hand, prevents ionized calcium from entering cells due to blocking ionic calcium channels. This is precisely the advantage of using hypertonic solutions of magnesium sulfate over sodium-based hypertonic solutions, which also help to restore the volume of circulating blood, but they damage the cells. The purpose of the work was to study the effect of preventive use of hypertonic solution of magnesium sulfate on the state of hemodynamics in patients with combined trauma, received by the operating room in the state of traumatic shock. In the two groups of patients suffering from a combined injury in a state of hemorrhagic shock at the early stage of the hospital hemodynamic effects of immediate fluid resuscitation were studied. For 24 patients, fluid resuscitation carried out in accordance with the protocols of the Ministry of Health of Ukraine. Another 24 patients in the fluid resuscitation added the use of hypertonic solution of magnesium sulfate in normal saline. A dose of 25% magnesium sulfate solution was 0.4 ml/kg body weight. Heart rate, all blood pressure indices, oxygen saturation of capillary blood, a perfusion index reflecting the state of peripheral capillary blood flow, and a plethysmography variability index characterizing the hemodynamic stability are controlled. In a comparative study stated that the addition of hypertonic solution of magnesium sulfate contributed to the acceleration of improvement of the indicators of central and peripheral hemodynamics, as well as its stabilization.
Key words: combined trauma, shock, hemodynamics, fluid resuscitation, magnesium.
Рецензент - проф. Лгоненко О. В.
Стаття наджшла 30.04.2018 року
