CC BY
23
О.З. Л1щук, О.П. К1хтяк, Х.А. Москва, Б.Ф. Л1щук
ЗМ1НИ ЧУТЛИВОСТ1 ДО 1НСУЛ1НУ В ПАТОГЕНЕЗ1 ДИФУЗНОГО ТОКСИЧНОГО ЗОБА
Львгвський нацгональний медичний утверситет гмеш Данила Галицького, Львгв
Сучасний погляд на патогенез дифузного токсичного зоба
Частота ендокринно'Г патологи в УкраМ невпин-но зростае. Перше мкце належить захворюванням щитопод^ноТ залози (46,67%), як випереджають частоту виникнення цукрового дебету (31,88%). Важливою медико-сощальною проблемою е синдром тиреотоксикозу, частота якого у загальнш популяцп сягае 1-2%. Щортний приркт числа зареестрованих хворих становить 4,7% [6]. Хоча синдром тиреотоксикозу властивий багатьом захворюванням, близько 90% випадкт припадае на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) [10]. Захворювання трапляеться у 5 раз1в часпше у жшок, ыж у чолов1к1в, ¡ може розвинутись у будь-якому вщ1 [6]. Водночас основна маса хворих ¡з ДТЗ - особи репродуктивного в1ку, що втрачають працездатн\сть через ¡нвал\дизац\ю [4].
ДТЗ - системне авто\мунне захворювання, що розвиваеться внасл\док вироблення антит\л до рецептора тиреотропного гормону та проявляеться розвитком синдрому тиреотоксикозу. Переб\г тиреотоксикозу часто е тяжким \ характеризуеться пол\морф\змом кл\н\чно'Т картини.
Найчутлив\шими за ДТЗ е структури з найб\ль-шою щ\льн\стю рецептор\в до тирео'Тдних гормон\в. В\дпов\дно спостер\гаються функц\ональн\ уражен-ня нервово'Т системи (п\двищена збудлив\сть \ п\т-лив\сть, зниження концентрацп уваги, плаксив\сть, швидка стомлюван\сть, розлади сну, тремт\ння усього т\ла та, надто, пальц\в рук, почервон\ння обличчя, ст\йкий червоний дермограф\зм, п\дви-щення сухожилкових рефлекс\в), серцево-судинно'Т системи (тах\кард\я, б\ль у д\лянц\ серця, артер\альна г\пертенз\я, зб\льшення пульсового тиску, пору-шення серцевого ритму, розвиток серцево''' недо-статност\), шлунково-кишкового тракту (блювота, нест\йк\ випорожнення з\ схильн\стю до пронос\в, порушення функци печ\нки аж до розвитку тирео-токсичного гепатиту), опорно-рухового апарату (остеопороз, зменшення маси та сили м'яз\в, артропатп), очей (екзофтальм, розширення очних щ\лин, припухл\сть пов\к \ г\перем\я кон'юнктиви,
сльозотеча, св\тлобоязнь, диплоп\я, порушення конвергенци) [1, 8].
Останн\м десятил\ттям значну увагу прид\ляють розвитку ¡нсул\норезистентност\ (1Р) на тл\ захво-рювань щитопод\бно''' залози (ЩЗ). Як виявилось, тирео'''дн\ гормони не лише регулюють диферен-ц\ац\ю, р\ст \ метабол\зм майже вс\х кл\тин орган\зму людини, але й причетн\ до р\зних аспект\в обм\ну глюкози та ¡нсул\ново''' в\дпов\д\ [2]. З'ясовано, що тирео'''дн\ гормони можуть стимулювати експрес\ю й активувати низку б\лк\в, як\ в\дпов\дають за регу-ляц\ю чутливост\ до ¡нсул\ну [38]. Описано т\сний зв'язок мм тироксином, трийодтирон¡ном та 1Р [26, 28, 33]. Клшты досл¡дження виявили позитивну кореля^ю м¡ж р¡внями глюкози у плазм¡ кров¡ та втьного тироксину у хворих на ДТЗ [41].
Хоча традицшно 1Р вважають пщфунтям цукрового д¡абету 2-го типу, синдрому пол^стозних яечник¡в, артер^льно''' ппертензп, синдрому 1ценка-Кушинга, акромегалп, останн¡м десятил¡ттям з'ясу-вали, що за ДТЗ також розвиваються порушення рецепторного та пострецепторного впливу ¡нсулшу [19]. У клТнТчних та експериментальних дослщженнях виявлено, що за наявносп тиреотоксикозу ¡нсулш по-р¡зному взаемод¡е з¡ сво'ми тканинами-м¡шенями (печ¡нка, м'язи, жирова тканина, ендотелш) [24, 25, 43]. Зокрема встановлено, що частота та ступшь порушення толерантносп до глюкози, як Т дис-функц¡я р-кл^ин остр¡вц¡в Лангерганса, прямо за-лежать вщ тяжкост¡ кл¡н¡чного переб¡гу ДТЗ [42].
За ДТЗ розвиваеться печшкова 1Р, яка супро-воджуеться зростанням ртня глюкози в плазм¡ натще, збшьшенням ендогенного вироблення глюкози печшкою через п¡двищення доступност¡ попе-редник¡в глюконеогенезу та активац¡ю гл^огено-л¡зу [44]. Низка автор¡в звернули увагу на те, що тироксин, як ¡ ¡нсулш, стимулюе експреаю гексо-к¡нaзи та гл¡когенсинтетази, як в¡дпов¡дають за поглинання й утил^афю глюкози через утворення глюкозо-6-фосфату та глюкозо-1-фосфату [22, 40]. Дослщження на молекулярному рты виявили, що у печшц щур¡в б¡льш¡сть фермент¡в, як беруть участь у глюконеогенез¡, регулюються гормонами ЩЗ [27].
Клiнiчнa ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 1 (46) 2014
77
Вщомо, що значний вплив на розвиток 1Р справ-ляють гормонально активы речовини, що синтезу-ються жировою тканиною. Одним ¡з таких гормонт е адипонектин - специфтний проте'н, що вироб-ляеться адипоцитами. Ртень адипонектину в си-роватц негативно корелюе з р¡внями глюкози, ¡нсулЫу, тригл¡церид¡в та ¡ндексом маси тта, зни-жуеться за ожиршня та 1Р ¡ п¡двищуеться у раз¡ нормалвацп маси т¡ла та приймання ¡нсулшових сенситайзер¡в. Ран¡ше вважали, що низький ргёень адипонектину за тиреотоксикозу у хворих ¡з ДТЗ пов'язано з¡ зниженням маси тта [46]. Проте у досл¡дженн¡ СЫп-НБип С. ¡ сп¡вавт., де оцшювали взаемозв'язок м¡ж р¡внем адипонектину та чут-лив¡стю до ¡нсул¡ну у хворих ¡з ДТЗ, констатували позитивний кореляцшний зв'язок м¡ж ¡нсул¡ном, ¡ндексом НОМА-!Р з одного боку, та тироксином ¡ трийодтирон¡ном - з ¡ншого. Водночас не спо-стеркали взаемозв'язку адипонектину з гормонами ЩЗ, ¡нсул¡ном та ¡ндексом НОМА-!Р. Ц¡ дан¡ дають можлив¡сть припустити, що резистентнкть до ¡нсул¡ну, наявна за ДТЗ, не опосередковуеться впливом адипонектину.
Особливост змш маркер1в 1Р на тл1 лшування ДТЗ
Ми провели аналв лабораторних показник¡в, заф¡ксованих в амбулаторних картах 17 пацкнтк (середн¡й вк 47±6 рок¡в), серед яких було 10 жшок ¡ 7 чоловкт. Ц¡ хвор¡ перебували на обл^у у Льв¡вському обласному ендокринолог¡чному дис-пансер¡ та мали ДТЗ. Перед початком ¡ п¡сля м¡сяця л^ування т¡амазолом було оц¡нено основн¡ мар-кери 1Р: ¡ндекси НОМА-!Р, НОМА-в, Саго (глюкоза/ ¡нсул¡н), сп¡вв¡дношення глюкози до С-пептиду, а також рты триглщеридт, лтопротешк низько''' щ¡льност¡ (ЛПНЩ) та активнкть аланшамшотранс-ферази. Статистичний аналв проводили варв^йно-ста-тистичним методом. В^огщнкть в¡дм¡нностей оц¡нювали за ^ритеркм (критер¡й Стьюдента). В¡дм¡нност¡ вважали в^огщними за умови р<0,05.
У результат проведеного ретроспективного досл¡дження п¡сля мкяця л¡кування т¡амазолом спостер¡гали п¡двищення ¡ндексу НОМД-!Р до зна-чень 2,79±0,16, в¡рог¡дне пор¡вняно з вих¡дними показниками 1,99±0,19 (р<0,05). 1ндекс НОМА-в в^огщно зб¡льшився в¡д 110,0±3,2% до 121,0±3,4% (р<0,05). Сп¡вв¡дношення глюкози до С-пептиду в^огщно зб¡льшилось в¡д 2,21 ±0,02 до 3,01 ±0,03 (р<0,05). В¡рог¡дних зм¡н ¡ндексу Саго та показникт активност¡ аланшамшотрансферази не ^остери гали.
Зазвичай зростання ргёня лтопротеМв низько'''
щ¡льност¡ та триглщеридт спостер¡гаеться за ппо-тиреозу та незначно змшюеться у процеа л¡кувaння. Нами зaф¡ксовaно п¡дйом кон центра цп триглще-рид¡в в¡д 1,01 ±0,08 ммоль/л до 1,6±0,12 ммоль/л (р<0,05) ¡ р¡вня ЛПНЩ в¡д 2,02±0,20 ммоль/л до 3,00±0,11 ммоль/л (р<0,05) п¡сля мкяця лкування хворих на ДТЗ. Даы зм¡н л¡п¡догрaми узгоджують-ся з результатами, отриманими V. БипЬагат у хворих ¡з ДТЗ пкля проведеного л¡кувaння пох¡дними т¡осечовини. lнш¡ досл¡дники, навпаки, вказують на низью показники загального холестерину, л¡по-протеМв низько''' щ¡льност¡ та тригл¡церид¡в у хворих ¡з г¡перфункц¡ею щитопод^но'Г залози перед початком ¡ пкля тиреостатично''' терапГ'' [39, 51].
Отже, результати проведених нами досл¡джень вказують на порушення чутливосп до ¡нсулшу у хворих на ДТЗ пкля одного мкяця лкування, про що свщчать отримaн¡ дaн¡ ¡ндекс¡в НОМД-!Р, НОМА-в ¡ сп¡вв¡дношення глюкози до С-пептиду, а також пщйом ртнТв л¡попроте'''н¡в низько''' щ¡льност¡ та тритщеридт.
Нaш¡ спостереження сп¡впaдaють ¡з дослщ-женнями низки aвтор¡в [20, 29, 50], яю також вия-вили рвного роду порушення чутливост¡ до ¡нсу-л¡ну у хворих ¡з ДТЗ. З метою з'ясування механТзму розвитку 1Р пропонуеться звернути увагу на висо-кий р¡вень прозапальних цито^нТв, а саме ¡нтер-лейюну-6 ¡ чинника некрозу пухлин а (ТЫРа) у хворих ¡з г¡перфункц¡ею щитопод¡бно''' залози. У дослщженнТ Р. Mitгouat ¡ сп¡вaвт. виявлено т¡сний кореляц¡йний зв'язок м¡ж И-6, ТЫРа та ¡ндексом НОМД-!Р на тл¡ ДТЗ. Кр¡м того, останнТ публ¡кaц¡''' м¡стять дaн¡ про вплив цитокшТв не лише на 1Р, але й на секрец¡ю, транспорт Т метaбол¡зм тирео'дних гормон¡в [5]. Водночас ¡снуе безл¡ч суперечних поглядт щодо розвитку 1Р у хворих на ДТЗ [18, 31, 49]. Кр^ того, 1Р не спостеркають за нaявност¡ згладжено''' кл¡н¡чно''' картини ДТЗ, мало''' тривалосп захворювання та у хворих ¡з субкл¡н¡чним ппер-тиреозом [34]. Нaш¡ попередн¡ дослщження дозво-ляють припустити, що чутливкть до ¡нсул¡ну може також бути рвною у р¡зн¡ терм¡ни вщ початку та п¡сля л¡кувaння ДТЗ.
Нов1 можливост1 л1кування ДТЗ з огляду на 1Р
Основною метою л¡кувaння ДТЗ е корекц¡я ппертиреозу та нормaл¡зaц¡я р¡вня гормон¡в ЩЗ. Ще з 40-х рокт минулого стол^тя цього досяга-ють за допомогою похщних т¡осечовини (тирео-статикт) [7].
Основна д¡я т¡онaм¡д¡в полягае у пригшченш двох стaд¡й бюсинтезу йодованих гормон¡в ЩЗ: оргaн¡ф¡кaц¡''' та конденсацп. Даний ефект зд¡йс-
78
Клштна ендокринолог¡я та ендокринна хфурпя 1 (46) 2014
нюeтьcя шляxoм знижeння aктивнocтi пepoкcи-дaзи, бpaк яга''' пpизвoдить дo знижeння швид-кocтi oкиcлeння тa opгaнiфiкaцi''' йoдy. KpiM тoгo, пpeпapaти тioceчoвини кoнкypyють iз зaлишкaми тиpoзинy в мoлeкyлi тиpeoглoбyлiнy в пpoцecax oкиcлeння йoдy. Дoвeдeнo тaкoж, щo ™peocra-тичнi пpeпapaти cпpaвляють iмyнocyпpecивнy дiю, щo пpoявляeтьcя пpигнiчeнням пщ ïx впливoм тpaнcфopмaцiï лiмфoцитiв in vitro, a тaкoж rnrï-6уючим i cтимyлюючим eфeктaми нa лiмфoцити, мoнoцити, нeйтpoфiли i нa yтвopeння poзчинниx мeдiaтopiв i цитoкiнiв, зoкpeмa IL-2. Tиpeocтaтики змeншyють aктивнicть пepeкиcнoгo oкиcлeння лiпiдiв, знижують eкcпpeciю геыв cиcтeми HLA нa тиpeoцитax [7].
Cepeд лiкapcькиx зacoбiв для ^pe^n IP викopиcтoвyють пpeпapaти з фупи бiгyaнiдiв (мeтфopмiн) i тiaзoлiдиндioнiв (пioглiтaзoн). Bi-дoмo, щo бiгyaнiди бiльшoю мipoю впливaють нa iнcyлiнopeзиcтeнтнicть пeчiнки, тiaзoлiдиндioни - нa iнcyлiнopeзиcтeнтнicть м'язiв i жиpoвoï ™a-нини [14].
Дoвeдeнo, щo мeтфopмiн eфeктивнo знижуе IP, впливaючи нa ocнoвнi лaнки ï'' poзвиткy [21]. Ha piвнi пeчiнки мeтфopмiн пiдвищye iнcyлiнoпoce-peдкoвaнe пpигнiчeння пpoдyкцi''' глюкoзи, в ocнoв-нoмy знижуючи глюкoнeoгeнeз [11]. Meтфopмiн cпpияe знижeнню вcмoктyвaння вyглeвoдiв y ки-шeчникy, пocилюe зв'язyвaння ^улЫу з peцeптo-paми, викликae збiльшeння пepeтвopeння глюкoзи нa лaктaт y шлyнкoвo-кишкoвoмy тpaктi, aктивye тpaнcлoкaцiю GLUT-1 i GLUT-4. Пiд впливoм Me^ фopмiнy знижyeтьcя вмicт тpиглiцepидiв i ЛПHЩ, пiдвищyютьcя piвнi лiпoпpoтe'''нiв виcoкoï щiльнocтi, змeншyючи в цiлoмy пpoяви ди^т^ми. Ha piвнi жиpoвo''' т^нини мeтфopмiн пocилюe peeтepифi-кaцiю вiльниx жиpниx киcлoт i пpигнiчye лiпoлiз. Знижeний piвeнь вiльниx циpкyлюючиx жиpниx киcлoт змeншye лiпoтoкcичнicть нa piвнi пeчiнки, cкeлeтниx м'язiв i ß-^тин. Oтжe, мeтфopмiн нeпpя-мим шляxoм пocилюe дiю iнcyлiнy тa cпpияe збepe-жeнню функцп ß-клiтин [14].
B^omo, щo тiaзoлiдиндioни e лiгaндaми-aкти-вaтopaми ядepниx тpaнcкpипцiйниx чинникiв -peцeптopiв, щo aктивyють пpoлiфepaцiю пepoк-cиcoм гaммa (PPARy) [30]. Hapaзi вcтaнoвлeнo, щo пiд впливoм aктивaцi''' PPARY-peцeптopiв змшю-eтьcя peгyляцiя вyглeвoднoгo oбмiнy, a caMe, пщ-вищyeтьcя чyтливicть дo iнcyлiнy жиpoвo''', м'язoвoï й пeчiнкoвo''' ткaнин. Пiд впливoм тiaзoлiдиндioнiв y жиpoвiй ткaнинi, пopяд iз пpиcкopeнням дифe-peнцiювaння aдипoцитiв, нa ïx мeмбpaнax збшь-
шyeтьcя кiлькicть peцeптopiв дo iнcyлiнy й пщви-щyeтьcя eкcпpeciя гeнiв тpaнcпopтepiв глюкoзи GLUT-1 i GLUT-4. Антил^л^ичний eфeкт тiaзoлi-диндioнiв вeдe дo знижeння piвня вiльниx жиpниx киcлoт i змeншeння eкcпpeci''' y жиpoвiй ткaнинi пpoзaпaльниx цитoкiнiв, якi мaють здaтнicть пpигнi-чyвaти ceкpeцiю ^улту ß-клiтинaми пiдшлyнкoвo''' зaлoзи тa пpoвoкyвaти IP [16]. KpiM цьoгo, вoни cпpaвляють знaчний вплив нa лтщний пpoфiль кpoвi, a caMe, cпpияють пiдвищeнню piвня xoлecтe-pинy лiпoпpoтeïнiв виcoкo''' щiльнocтi тa знижeнню кoнцeнтpaцi''' тpиглiцepидiв [36].
Oчeвиднo, cпиpaючиcь нa нaвeдeнi вищe дaнi, з'явилиcя дocлiджeння, щo вивчaють вплив aro^-епв PPAR-y y xвopиx нa ДTЗ. Зoкpeмa, вдaлocя вcтa-нoвити, щo пioглiтaзoн знижye пoкaзники IP чepeз пpигнiчeння piвня TNFa y xвopиx на ДTЗ [12]. Як вiдoмo, TNFa пopyшye PI3K (phosphatidylinositol-3-kinase) - cигнaльний шляx, якoмy нaлeжить пpoвiднa poль в oпocepeдкyвaннi дм iнcyлiнy тa йoгo пepe-xpecнoï взaeмoдi''' з тиpeo'''дними гopмoнaми. He-здaтнicть iнcyлiнy пpaцювaти чepeз PI3K нaзвaли IP eндoтeлiю [3, 38]. Biдзнaчeнo пoзитивний вплив пioглiтaзoнy щoдo гaльмyвaння poзвиткy oчниx ycклaднeнь зa ДTЗ [13]. Haтoмicть, нa пpoтивaгy пю-глiтaзoнy, лiкyвaння poзiглiтaзoнoм пpизвoдилo дo пoгipшeння пepeбiгy тиpeoтoкcичнo''' oфтaльмoпaтiï зa paxyнoк aктивaцi''' opбiтaльниx фiбpoблacтiв i peтpoбyльбapниx пpeaдипoцитiв [47]. PPAR-y aro-нicти пiдвищyють вмicт aдипoнeктинy, знижeння якoгo пoгipшye чyтливicть дo iнcyлiнy [17]. У xвopиx нa цyкpoвий дiaбeт cпocтepiгaeтьcя нopмaлiзaцiя piвня тиpeoтpoпнoгo гopмoнy пicля дocягнeння кoмпeнcaцiï вyглeвoднoгo oбмiнy iнcyлiнoм aбo пepopaльними цyкpoзнижyвaльними зacoбaми, щo cвiдчить пpo тe, щo тиpeo'''дний cтaтyc змiнюeтьcя втopиннo пicля кopeкцi''' глiкeмi''' [32].
Щoдo мeтфopмiнy - poзпoчaтo йoгo вивчeння зa гiпoтиpeoзy, який тaкoж cyпpoвoджyeтьcя IP. Kлiнiчнi дocлiджeння пoкaзaли, щo нa тлi гiпoфyнк-цп ЩЗ мeтфopмiн знижye piвeнь тиpeoтpoпнoгo гopмoнy, нe впливae нa вмкт вiльнoгo тиpoкcинy в кpoвi тa пoлiпшye чyтливicть пepифepичниx ткaнин дo iнcyлiнy [45]. Зa дaними Mocкви X.A. i cпiвaвт., мeтфopмiн вipoгiднo знижyвaв вмicт глiкoвaнoгo гeмoглoбiнy тa IP y xвopиx нa гiпoтиpeoз нa тлi зaмicнo''' тepaпi''' лeвoтиpoкcинoм, кpiм тoгo, викo-pиcтaння мeтфopмiнy cпpиялo нopмaлiзaцi''' iндeкcy HOMA-IR зa paxyнoк знижeння piвнiв iнcyлiнy тa глюкoзи нaтщe.
Пoдaльшi нayкoвi пошуки мaють бути cпpямo-вaними нa вивчeння клiнiкo-пaтoгeнeтичнoгo
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipypгiя 1 (46) 2014
79
взаемозв'язку м1ж показниками IP i дифузним ток-
сичним зобом, а також шляxiв корекцп IP на ™i
патологи ЩЗ.
висновки
1. Зггдно з даними лгтератури, тиреощнг гормони можуть стимулювати експресгю й активувати низку бглкгв, якг вгдповгдають за регуляцгю чут-ливостг до гнсулгну.
2. У клгнгчних та експериментальних дослгджен-нях виявлено позитивну кореляцгю мгж ргв-нями глюкози в плазмг кровг та вгльного тироксину у хворих ¡з ДТЗ. Описано тгсний зв'язок мгж тироксином, трийодтиронгном та IP. Знайдено вгроггднг змгни вмгсту прозапальних цитокгнгв (IL-6 i TNFa) та ¡ндексу HOMA-IR за ДТЗ.
3. У результат нашого дослГдження у хворих на ДТЗ пкля мкяця лГкування тГамазолом виявлено пГдвищення ¡ндекав HOMA-IR i НОМА-в, а також пщйом рГвня лГпопроте'ГнГв низько''' щтьносп та концентрацГ'' триглГцеридГв.
4. Проведен нами спостереження пщтверджу-ють наявнкть IP у хворих на ДТЗ, що спонукае до подальшого вивчення змш ¡нсулшово!' чут-ливосп, зв'язку IP ¡з тиреотропним гормоном, гормонами щитоподГбно'' залози та пошуку шляхт корекцГ'' цих вщхилень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кам'шський О.В., Афанасьев Д.£, Коваленко О.М. та ¡н. Зведенг стандарти надання медично'' допомоги хворим з патологгчними станами щитоподГбноТ залози. Дифузний токсичний зоб // Новая медицина тыся-челетия. - 2011. - № 4. - С. 23-30.
2. К'хтяк О.П. Механгзми розвитку ¡нсулгнорезис-тентностг та ïï мiшенi // Укра'нський медичний часо-пис. - 2013. - № 5 (97). - С. 99-102.
3. Kiхтяк О.П., Орел Ю.Г., Скрипник Н.В., Москва Х.А. Центральн важелТ розвитку периферично' ¡нсу-лшорезистентносл // Клштна ендокринолопя та ендокринна хфурпя. - 2012. - № 2 (39). - С. 16-18.
4. Кравченко В.1., Постол С.В. Динамка захворюваност на патолопю щитоподг6но''' залози в УкраТш // Международный эндокринологический журнал. -2011. - № 3 (35). - С. 5-8.
5. Паньюв В.1. Взаемозв'язок мгж патолопею щито-подг6но''' залози i цукровим дебетом 2 типу // Здоров'я Укра'ни. - 2013. - № 2. - С. 36-37.
6. Паньюв В.1. Симпозум 77 «Синдром тиреотоксикозу» // Международный эндокринологический журнал. - 2012. - № 4 (44). - С. 44-49.
7. Панькив В.И. Тиреостатические препараты в терапии диффузного токсического зоба // Международный эндокринологический журнал. - 2013. -№ 3 (51). - С. 10-16.
8. Мiтченко О.1., Романов В.Ю., Логвиненко А.О. та ¡н.
Серцево-судинний ризик на "mi дисфункци щито-под1бноТ залози // Здоров'я УкраТни. - 2012. - № 20. - С. 27-29.
9. Москва Х.А., Лаповець Л.Е., Мхтяк О.П. Особливосл дм метформшу на гормони щитоподiбноТ залози у хворих з ппотиреозом та шсулшорезистентнктю // Mатерiали XII з'Тзду ВУЛТ. - КиТв, 2013. - С. 186-187.
10. Скибчик В.А. 1нсулшорезистентшсть: кл^чне зна-чення, методи визначення, пщходи до л^вання // УкраТнський медичний часопис. - 2006. - № 6 (56). -С. 61-68.
11. Abbasi F., Chu J.W., Laughlin T. etal. Effect of metformin treatment on multiple cardiovascular disease risk factors in patients with type 2 diabetes mellitus // Metabolism. - 2004. - Vol. 53. - P. 159-164.
12. Antonelli A., Ferrari S.M., Fallahi P. et al. Cytokines (interferon-Y and tumor necrosis factor-a)-induced nuclear factor-кВ activation and chemokine (C-X-C motif) ligand 10 release in Graves disease and ophthalmopathy are modulated by pioglitazone // Metabolism. - 2011. - Vol. 2. - P. 227-283.
13. Antonelli А., Ferrari S.M., Fallahi P. et. al. Monokine induced by interferon(IFN) (CXCL9) andlFNinducible T-Cell-Chemoattractant (CXCL11) involvement in Graves' disease and ophthalmopathy: modulation by peroxisome proliferator-activated receptor-agonists // Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. -2009. - Vol. 94 (5). - P. 1803-1809.
14. Bailey C.J. Metformin its botanical background // Practical diabetes. - 2004. - Vol. 21. - P. 115-117.
15. Biondi B. Heart failure and thyroid dysfunction // European Journal of Endocrinology. - 2012. - Vol. 167. -P. 609-618.
16. Bloomgarden Z.T. Concepts of insulinresistance // Metabolic Syndrome and Related Disorders. - 2005. -Vol. 3(4). - P. 284-293.
17. Bouskila M., Pajvani U.B., Scherer P.E. Adiponectin: a relevant player in PPAR-y agonist-mediated improvements in hepatic insulin sensitivity // Inter-national Journal of Obesity. - 2005. - Vol. 21. - P. 17-23.
18. Brenta G. Diabetes and thyroid disorders // The British Journal ofDiabetes and Vascular Disease. - 2010. -Vol. 10. - P. 172-177.
19. Brenta G. Why can insulin resistance be a natural consequence of thyroid dysfunction? // Journal of Thyroid Research. - 2011. - Vol. 10. - P. 1-9.
20. Cavallo-Perin P., Bruno А., Boine L. et al. Insulin resistance in Graves' disease: a quantitative in-vivo evaluation // European Journal of Clinical Investigation. - 1988. -Vol. 18 (6). - P. 607-613.
21. Chan N. Improved end othelial function with metfor-min in type 2 diabetes mellitus // Journal of the American College of Cardiology. - 2001. - Vol. 38 (7). -P. 1344-1350.
22. Chidakel A., Mentuccia D., Celi F.S. Peripheral metabolism of thyroid hormone and glucose homeostasis // Thyroid. - 2005. - Vol. 15. - P. 899-904.
23. Chin-Hsun Chu, Hing-Chung Lam, Jenn-Kuen Lee. Hyper-thyroidism-associated insulin resistance is not mediated by adiponectin levels // Journal of Thyroid Research. -2011. - Vol. 30. - P. 91-95.
80
Клштна ендокринолопя та ендокринна xipyprm 1 (46) 2014
24. Dimitriadis G., Hatziagelaki E., Mitrou P. et al. Effect of hyperthyroidism on clearance and secretion of glucagon in man // Experimental and Clinical Endocrinology and Diabetes. - 2011. - Vol. 119 (4). -P. 214-217.
25. Dimitriadis G., Maratou E., Boutati E. et. al. IGF-I increases the recruitment of GLUT4 and GLUT3 glucose transporters on cell surface in hyperthyroidism // European Journal of Endocrinology. - 2008. - Vol. 158. - P. 361-366.
26. Farasat T., Cheema A.M., Khan M.N. Relationship of thyroid hormones with serum fasting insulin and insulin resistance in euthyroid glycemic anomalies // Thyroid Hormones in glycemic anomalies. - 2011. -Vol. 43 (2). - P. 379-386.
27. Feng X., Jllang Y., Meltzer P., Yen P.M. Thyroid hormone regulation of hepatic genes in vivo detected by complementary DNA microarray // Journal of Clinical Endocrinology. - 2000. - Vol. 14. - P. 947-955.
28. Garcia J., Carrasco G., Mendoza E. et. al. TSH and free thyroxine concentrations are associated with differing metabolic markers in euthyroid subjects // European Journal of Endocrinology. - 2010. - Vol. 163. -P. 273-278.
29. Ikeda T. Fujiyama K., Hoshino T. et al. Oral and intravenous glucose induced insulin secretion in hypert-hyroid patients // Metabolism. - 1990. - Vol. 39(6). -P. 633-637.
30. Issemann, I., Green S. Activation of a member of the steroidhormone receptor superfamily by peroxisome proliferators // Metabolism. - 1990. - Vol. 45. -P. 645-650.
31. Jenkins R.C., Valcavi R., Zini M. et al. Association of elevated insulin-like growth factor binding protein-1 with insulin resistance in hyperthyroidism // Journal of Clinical Endocrinology. - 2000. - Vol. 52 (2). -P. 187-195.
32. Kadiyala R., Peter R., Okosieme O. Thyroid dysfunction in patients with diabetes: clinical implications and screening strategies // International Journal of Clinical Practice. - 2010. - Vol. 64 (8). - P. 1130-1139.
33. Kapadia K.B., Bhatt P.A., Shah J.S. Association between altered thyroid state and insulin resistance // Journal of Pharmacology and Pharmacotherapeutics. - 2012. -Vol. 3. - P. 156-160.
34. Karlander S.G., Khan A., Wajngot A. et al. Glucose turnover in hyperthyroid patients with normal glucose tolerance // Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. - 1989. - Vol. 68 (4). - P. 780-786.
35. Klieverik P., Sarah F., Annelieke R. Thyroid hormone modulates glucose production via a sympathetic pathway from the hypothalamic paraventricular nucleus to the liver // Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. - 2009. - Vol. 106. - P. 5966-5971.
36. Masoudi F. A., Inzucchi S. E., Wang Y. et al. Thiazo-lidinediones, metformin, and outcomes in older patients with diabetes and heart failure: an observational study // Journal of Cellular Biochemistry. - 2005. -Vol. 72. - P. 583-590.
K^iHNHa eHflOKpMHOflorifl Ta eHflOKpMHHa xipyprm 1 (46) 2014
37. Mitrou P., Boutati E., Lambadiari V. et al. Insulin resistance in hyperthyroidism: the role of IL6 and TNFa // European Journal of Endocrinology. - 2010. - Vol. 162.
- P. 121-126.
38. Muniyappa R., Quon M. Insulin action and insulin resistance in vascular endothelium // Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. - 2007. - № 32 (10). - P. 523-530.
39. NishitaniH., Okamura K., NoguchiS., InoueK. Serum lipid levels in thyroid dysfunction with special reference to transient elevation during treatment in hyperthyroid graves' disease // Hormone and Metabolic Research. -1990. - Vol. 22 (9). - P. 490-493.
40. Ortega E., Koska J., Pannacciulli N., Bunt J. Krakoff J. Free triiodothyronine plasma concentrations are positively associated with insulin secretion in euthyroid individuals // European Journal of Endocrinology. - 2008. -Vol. 158. - P. 217-221.
41. Paul D.T., Mollah F.H., Alam M.K. et al. Glycemic status in hyperthyroid subjects // Mymensingh Medical Journal.
- 2004. - Vol. 13 (1). - P. 71-75.
42. Pavliuk P.M. 1990. Disordered glucose tolerance in diffuse toxic goiter // Prob. Endokrinol. - 1990. -Vol. 36 (2). - P. 17-21.
43. Purohin P. Estimation of serum insulin, homeostasis model assessment-insulin resistance and C-peptide can help identify possible cardiovascular disease risk in thyroid disorder patients // Indian Journal of Endocrinology and Metabolism. - 2012. - Vol. 16. -P. 97-103.
44. Raboudi N., Arem R., Jones R.H., et al. Fasting and postabsorptive hepatic glucose and insulin metabolism in hyperthyroidism // Journal of Physiology, Endocrinology and Metabolism. - 1989. - Vol. 256. -P. 159-166.
45. Rezzonico J., Niepomniszcze H., Rezzonico M. The association of insulin resistance with subclinical thyrotoxicosis // Thyroid. - 2011. - Vol. 21(9). - P. 45-49.
46. Saito T., Kawano T., Saito T. et al. Elevation of serum-adiponectin levels in Basedow disease // Metabolism.
- 2005. - Vol. 54 (11). - P. 1461-1466.
47. Seongmu L., Tsirbas A., Goldberg A. Thiazolidinedione induced thyroid associated orbitopathy // BMC Ophthalmology. - 2007. - Vol. 51. - P. 74-79.
48. Sundaram V., Hanna A., Koneru N. Both hypothyroidism and hyperthyroidism enhance low density lipoprotein oxidation // Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. - 1997. - Vol. 82 (10). -P. 3421-3424.
49. Tosi F., Moghetti P., Castello R. et al. Early changes in plasma glucagon and growth hormone response to oral glucose in experimental hyperthyroidism // Metabolism. - 1996. - Vol. 45 (8). - P. 1029-1033.
50. Yaturu S., Prado S., Grimes S.R. Changes in adipocyte hormones leptin, resistin, and adiponectin in thyroid dysfunction // Journal of Cellular Biochemistry. - 2004.
- Vol. 93 (3). - P. 491-496.
51. Zhu X., Cheng S.Y. New insights into regulation oflipid metabolism by thyroid hormone // Current Opinion in Endocrinology, Diabetes and Obesity. - 2010. -Vol. 17(5). - P. 408-413.
81
РЕЗЮМЕ
Изменения чувствительности к инсулину в патогенезе диффузного токсического зоба О.З. Лищук, О.П. Кихтяк, К.А. Москва, Б.Ф. Лищук
В последнее время участились сообщения о нарушении чувствительности к инсулину при заболеваниях щитовидной железы. Хотя традиционно инсулинорезистентность считают основой сахарного диабета 2-го типа, синдрома поликистозных яичников, артериальной гипертензии, синдрома Иценко-Кушинга, акромегалии, в последнее десятилетие выяснили, что при диффузном токсическом зобе развиваются нарушения рецепторного и пострецепторного взаимодействия инсулина. В работе приведены данные лабораторных маркеров, подтверждающие наличие нарушений периферической чувствительности к инсулину у больных с диффузным токсическим зобом, и предложены средства коррекции инсулинорезистентности ин-сулиновыми сенситайзерами (метформин и пио-глитазон) на фоне основной тиреостатической терапии. Результаты исследования показали увеличение индексов HOMA-IR и НОМА-в, уровней липо-протеинов низкой плотности и концентрации три-глицеридов у больных диффузным токсическим зобом после месяца лечения тиамазолом.
Ключевые слова: диффузный токсический зоб, инсулинорезистентность, метформин, пиоглитазон.
SUMMARY Changes in sensitivity to insulin in the pathogenesis of diffuse toxic goiter O. Lishchuk, O. Kikhtyak, K. Moskva, B. Lishchuk
Recently reports on disturbances of insulin sensitivity in the diseases of the thyroid gland have become frequent. Though insulin resistance is traditionally considered the cause of diabetes mellitus type 2, polycystic ovary syndrome, arterial hypertension, Cushing syndrome and acromegaly in the last decades it has been found that disturbances of receptor and post receptor insulin interaction develop in diffusive toxic goiter. The paper presents data on laboratory markers that prove the presence of peripheral sensitivity to insulin in patients with diffuse toxic goiter and results of using medications in correction of insulin resistance with insulin sensitizers (metformin, pioglitazone) based on main antithyroid therapy. The results of our investigation show the increased indices of HOMA-IR and HOMA-b, the level of low-density lipoproteins and concentration of triglycerides in patients with diffuse toxic goiter after one month treatment with thiamazole.
Key words: diffuse toxic goiter, insulin resistance, metformin, pioglitazone.
Дата надходження до редакцп 05.01.2014 p.
82
Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 1 (46) 2014
