CC BY
27
Шкурко Владислав 1горович,
acnipaHm кафедри права Свропейського Союзу, На^ональний юридичний ушверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харш e-mail: v.sch urko8883@gmail.com ORCID 0000-0002-0236-3310
doi: 10.21564/2414-990x.145.163662 УДК 341.1(4-672€С):336.2-027.581
1СТОР1Я СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СП1ВРОБ1ТНИЦТВА ДЕРЖАВ-ЧЛЕН1В €С З ПРОТИДМ ЛЕГАЛ1ЗАЦМ ДОХОД1В, ОТРИМАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
Проаналгзовано гсторгю становлення та розвитку правового регулювання сшвробтництва держав-членю 6С з протиди легалгзащ Зоход1в, отриманих злочинним шляхом. Констатовано, що правова регламентация д1яльност1 6С у сфер1 боротьби з брудними грошима розвивалася на основ1 правового доробку, що сформований i продовжуе розвиватися на унюерсальному мгжнародпо-пра-вовому рiвнi та у межах Ради бвропи. При цьому особливостi права 6С у сферi, що дослгджуеться, зумовлеж необхгднктю забезпечення нормального функщонування стльного ринку та захисту ттересю усгх його учасникю.
Ключовi слова: легалiзацiя доходiв, отриманих злочинним шляхом; транснацюнальт зло-чини; ввдмивання «брудних» грошей; бвропейський Союз; директиви 6С.
Шкурко В. И., аспирант кафедры права Европейского Союза, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : v.schurko8883@gmail.com ; ORCID 0000-0002-0236-3310
История становления и развития правового регулирования сотрудничества государств-членов ЕС по противодействию легализации доходов, полученных преступным путем
Проанализирована история становления и развития правового регулирования сотрудничества государств-членов ЕС по противодействию легализации доходов, полученных преступным путем. Констатировано, что правовая регламентация деятельности ЕС в сфере борьбы с грязными деньгами развивалась на основе правового наследия, которое сформировалось и продолжает развиваться на универсальном международно-правовом уровне и в рамках Совета Европы. При этом особенности права ЕС в исследуемой сфере обусловлены необходимостью обеспечения нормального функционирования общего рынка и защиты интересов всех его участников.
Ключевые слова: легализация доходов, полученных преступным путем; транснациональные преступления; отмывание «грязных» денег; Европейский Союз; директивы ЕС.
Постановка проблеми. Сьогодш у свт в умовах процесу глобалГзацп транснащональна злочиншсть набувае нових форм. Одночасно спостерГгаеться удосконалення способiв скоення злочинiв та методiв приховування !х негатив-них насладив. Розвиток новiтнiх технологiй, зокрема, призвiв до появи таких правопорушень, що пов'язанi з використанням у злочинних цГлях сучасних комунiкацiй, яю активно застосовують у сво!й дiяльностi як окремi злочинцi чи !х групи, так i транснацiональнi злочинш корпорацп (далi - ТНЗК). Серед таких злочинних дш, методи i способи скоення яких зазнали суттевого впливу наукового прогресу, е i легалiзацiя доходiв, отриманих незаконним шляхом (ввдмивання брудних грошей)
За оцшками деяких експертiв, у законний фшансовий обiг транснацiональнi злочиннi корпорацп решвестують вiд 500 до 1,5 трлн дол. США щороку, отриманих протиправним шляхом. I такий обсяг коштГв, що мають нелегальне похо-дження, вже, безумовно, привертае увагу усiе! свГтово! спГльноти, оскГльки вш становить майже 5 % свГтового валового продукту. Для бвропейського Союзу проблема протидп транснацiональнiй злочинностГ, i зокрема такому виду зло-чишв мiжнародного характеру, як легалiзацiя доходГв, отриманих незаконним шляхом, також е надзвичайно актуальною. 6С е одним Гз найпотужнiших еконо-мГчних гравщв на свГтовГй аренГ. Тут сконцентровано 22 % усього свГтового валового внутрГшнього продукту, бвропейський Союз е найбГльшим експортером i другим за величиною Гмпортером у всьому свт. За поточний рГк економжа бвропейського Союзу у середньому зросла на 1,9 %, всупереч процесу BREXIT, який тривае з 2016 року, вона стабГльно зростае. Наприклад, ВВП на душу насе-лення за розрахунками World Economic Outlook1 у ЛюксембурзГ станом на жов-тень 2018 р. сягнув 110,870 тис. дол., друге мГсце займае 1рландГя з показником в 79,925 тис. дол., у щлому у державах-членах 6С у середньому вона складае 45,5 тис. дол. [1]. Тут зосереджена одна п'ята усГх свГтових кашталГв та дГе зна-чна кшьысть свГтових транснащональних корпорацш (ТНК). А отже, i ризик поширення вказаного виду протиправних дш е високим. Очевидно, держави самотужки нездатш вести боротьбу Гз цими негативними явищами, тому важ-ливого значення набувае саме мГжнародна сшвпраця у сферГ, що дослГджуеться.
АналГз становлення правового регулювання спГвробГтництва держав-члешв бвропейського Союзу з протидГ! легалГзацГ! доходГв, отриманих злочинним шляхом, е надзвичайно актуальним, оскГльки дае можливГсть прослГдкувати еволюцГю тако! спГвпрацГ та шляхи удосконалення форм i мехашзмГв колектив-но! дГяльностГ держав у цш сферГ, якГ одночасно можуть стати взГрцем кращих практик, спрямованих на шдвищення ефективностГ як нащональних заходГв Гз боротьби з вГдмиванням «брудних» грошей, так i тих, якГ можуть бути застосо-ваш у Гнших регГональних утвореннях.
1 World Economic Outlook (WEO) - це дослвдження, яке проводиться i публ1куеться М1жна-родним валютним фондом дв1ч1 на р1к, частково оновлюються також дв1ч1 на р1к. Цей анал1з зображуе св1тову економ1ку з прогнозами на перюд до чотирьох роюв у майбутньому Прогнози WEO включають ключов1 макроеконом1чн1 показники, таю як ВВП, шфлящя, поточний раху-нок i бюджетний баланс, бшьш н1ж 180 кра!н св1ту.
ÂHanÏ3 остантх дослгджень. Проблемою протидп легалiзацiï доходiв, отриманих злочинним шляхом, та iсторieю становлення розвитку мiжнарод-ного спiвробiтництва, зокрема i в 6С, у боротьбi з вщмивання брудних грошей (money laundering) в рiзний час займалися представники рiзних наук. Серед них як в^чизняш (К. В. Бисага, О. О. Дудоров, О. В. Кшвець, I. Б. Кудас, I. М. Осика, С. А. Буткевич, 6. I. Рибинський, А. I. Музика), так i зарубiжнi вчеш (6. У. Савона (E. U. Savona), В. С. Савша, Р. Джеффри (R. Jeffrey), Джон Т. Лшч (John T. Lynch), Леонардо Борлини (Leonardo Borlini), Франческо Мон-танаро (Francesco Montanaro). У сво'1'х роботах вони торкалися досить широкого кола проблем, пов'язаних iз протидieю цьому негативному сусшльному явищу: вщ власне питань становлення та розвитку мiжнародних стандарпв боротьби з рiзними, зокрема економiчними злочинами, статусу та функщонуванню сучас-них нацiональних та мiжнародних механiзмiв протидп вiдмиванню «брудних» грошей до конкретних заходiв та методiв, якi застосовуються у сферi запоб^ гання i боротьби з легалiзацieю коштiв, отриманих незаконним шляхом. При цьому спещальних дослiджень, присвячених кторп становлення та розвитку правового регулювання сшвробггництва держав-членiв 6С з ще'1 проблематики не проводилося.
Метою cmammi е аналiз розвитку правового регулювання спiвробiтництва держав-члешв бвропейського Союзу у сферi протидй' вщмиванню «брудних» грошей та встановлення особливостей регламентацп боротьби з цим явищем у 6С у свпл розвитку сучасних методiв скоення транснацюнальних злочинiв.
Виклад основного Mamepiany. Протидiя вiдмиванню «брудних» грошей як негативному сошальному явищу, що пiдривае як нащональш економiки, так i усю систему мiжнародних вiдносин i мае сьогодш глобальний характер, потрапила у фокус сшльних iнтересiв держав св^у та окремих регiонiв досить недавно. Хоча сам термш виник ще на початку минулого столiття. !снуе думка, що у 20-х роках ХХ ст. у США у зв'язку з прийняттям «сухого закону», який забороняв вшьний продаж алкогольних напо1в, мафiя розпочала контрабандний продаж алкогольних напо1в, отримуючи при цьому надприбутки, а отримаш злочинним шляхом кошти вкладала у мережу пралень. Тож шсля тако1 операцп Ш кошти отримували легальний статус, а такого роду операцй' отримали обра-зно-символiчну назву «вiдмивання брудних грошей» [2; 3]. Однак американ-ський автор Джефрi Робiнсон вважае, що це не зовсiм правильне твердження. Вш зазначае, що термiн «вщмивання грошей» вперше був вжитий британською газетою «The Guardian» пiд час уотергейтського скандалу в зв'язку з незаконним фшансуванням виборчо1 кампанй' Рiчарда Нiксона [4, с. 24].
Згодом iз поглибленням процесiв iнтернацiоналiзацiï свггових ринкiв, поряд з безпрецедентним техшчним прогресом та розвитком глобалiзацiï, легалiзацiя коштiв отриманих злочинним шляхом вже набула розмiрiв загальносвiтовоï проблеми. Поряд iз стрiмким зростанням кiлькостi транскордонних фшансових транзакцiй такий стан речей призвiв до усвiдомлення мiжнародною сшльнотою необхiдностi пiдвищення рiвня безпеки мiжнародноï економiчноï системи та усiх
м1жнародних вщносин. Ниш учасники б1знесу вже можуть переводити величезш суми грошей з одше! краТни в шшу простим клацанням комп'ютерно! мишг ця проблема вже стала нести загрозу планетарного масштабу. Саме ввдмивання «брудних» грошей дае можливють транснащональним злочинним корпоращям (дал1 ТНЗК) решвестувати сво! злочинш кошти у легальш сектори економж держав усього св1ту, виходячи при цьому з тш1 нелегальних гравщв. На цьому тл1 нащональш правоохоронш органи часто не справляються з1 злочинами, яю мають транскордонний вим1р. Тож не дивно, що звичайш «вщмивачЬ» грошей не зустр1чають перешкод при використанш лаз1вок у нащональних юрисдикщях, при цьому завдаючи шкоди не ильки економщ окремо! держави, а й свгговш економ1чнш систем1 загалом. Кап1тал1зац1я деяких ТНЗК школи навггь пере-вищуе бюджети деяких краТн св1ту, i вже цей один факт мае привертати увагу свггово! сшльноти. Тому на самому початку боротьби з вщмиванням брудних грошей саме на нащональному рiвнi у окремих державах вщбулося усвiдом-лення серйозностi проблеми легалiзацi! коштiв, отриманих злочинним шляхом, та, ввдповщно, створювалися певнi iнструменти протиди цьому негативному явищу. Вважаеться, що першим нащональним органом, завданням якого була боротьба з вщмиванням нелегальних прибутюв, була створена у 1970 р. законом про баншвську таемницю (Bank Secretary Act - BSA) «Мережа попередження фшансових злочинiв» (Financial Crimes Enforcement Network - FinCEN), яка шдпорядковувалася мшктерству фiнансiв США [5, с. 70]. Сво! повноваження Мережа почала здшснювати лише у 1986 р. Досввд США був перейнятий i шшими державами, в яких також почали створюватися нащональш органи, основним завданням яких стала ввдповщна дiяльнiсть. Такi органи отримують назву «пiдроздiли фiнансових розвiдок» [6; 7, с. 64].
Першим документом, в якому закршлювалися окремi норми щодо протидГ! вiдмивання (легалiзацi!) доходГв, отриманих злочинним шляхом, на мiжна-родному рГвнГ стала Конвенцiя ООН «Про боротьбу проти незаконного об^у наркотичних засобiв i психотропних речовин» (Вiденська конвенцiя), прийнята 20 грудня 1988 р. [8]. Цей документ мае надзвичайно важливе значення для держав, що приедналися до нього. Вщповщно до п.п. (1) i (2) ст. 5 (Конфкка-щя) Конвенцп встановлюеться право компетентних оргашв держав визначати, передбачати, заморожувати або заарештовувати злочинш доходи, якГ були отримаш вГд незаконного о6Ггу наркотичних засобiв та психотропних речовин, з метою !х подальшо! конфiскацi!. Також важливо зазначити, що вщповщно до п.п. (4) ст. 5 Конвенцп сторони прагнуть укладати двосторонш i багатосторонш договори, угоди або домовленосп для пiдвищення ефективностi мiжнародного сшвробггництва з протидй' легалiзацi! коштГв, отриманих злочинним шляхом на виконання ще! статт^ Прийнято вважати, що саме Ввденська конвенцiя стала початком формування мiжнародно-правово! основи з протидй' легалiзацi! «брудних» грошей на унiверсальному рГвш, оскГльки саме пГсля прийняття Вщенсько! конвенцй' Генеральна Асамблея ООН ухвалюе Резолющю 1998 р., яка впроваджувала програму по 6ороть6Г з ввдмиванням «брудних» грошей (Global
Programme Against Money Laundering-GPML) [9; 10], а також Конвенщю про боротьбу з фшансуванням тероризму (ICERD) 1999 р. [11] та Конвенщю ООН проти транснащонально! оргашзовано! злочинност 2000 р. [12].
Також 12.12.1988 р. керiвники центральних баныв Велико! сГмки (G-7)1 ухвалили Декларащю Базельського комiтету «Про принципи регулювання роботи баныв, здiйснення практичного контролю за !х дiяльнiстю та попе-редження кримiнального використання банкiвських схем для «вщмивання грошей» [13]. У нш були визначенi принципи, яких слвд дотримуватися у банкiвськiй система Банки повиннi встановлювати особу клieнта, неухильно виконувати усi закони i нормативнi акти у галузi фшансових операцiй та вГд-мовитися брати участь в угодах, як викликають пiдозри i можуть мати на мет вiдмивання грошей, спiвпрацювати з правоохоронними органами, але у межах, яы допускаються документами про конфщенцшшсть клieнта.
У 1989 р. на Паризькому самш Велико! 7 (G-7) державами-учасницями було прийнято рiшення про створення мiжнародного органу, який мГг би здiйснювати протидiю вiдмиванню «брудних» грошей. Цим ключовим мГж-народним органом, який розробляе свiтову полГтику боротьби з легалiзацieю коштiв, набутих злочинним шляхом, та сприяе !"! виконанню на мiжнародному, регiональному i нацiональному рiвнi, став FATF2. На виконання цього завдання у 1990 р. FATF були розроблеш 40 Рекомендацш, що е визнаним набором мш-мальних мiжнародних стандартiв, як мають знайти свое вiдображення у нащ-ональних законодавствах кра!н i застосування яких е необхiдним для усшшно! протидГ! вiдмиванню «брудних» грошей [14]. Ця подiя стала важливим кроком мiжнародного спiвтовариства у напрямку розвитку мiжнародного сшвробггни-цтва у 6ороть6Г з легалiзацiею коштГв, отриманих злочинним шляхом. FATF ткно сшвпрацюе з ОЕСР3 (The Organization for Economic Co-operation and Development - OECD).
1шщативи самГту 1989 р. були шдтримаш й низкою впливових мГжнародних органiзацiй, таких як ООН, МВФ, СвГтовий банк. З цього моменту договГрне
1 G-7 - (англ. Group of Seven) МГжнароднпй клуб УрядГв семи високорозвинених кра!н свГту (США, ЯпонГя, НГмеччпна, Велика БрптанГя, ФранцГя, 1талГя, Канада), лГдерп цих кра!н регулярно зустрГчаються для обговорення спГльнпх економГчнпх проблем намагаються узгоджу-вати свою економГчну полгтпку
2 FATF - (англ. Financial Action Task Force) е мГжурядовпм органом, завданнями якого е вста-новлення стандартГв та сприяння ефективному впровадженню правових, регулятивних та опе-ративних заходГв для боротьби з вГдмпванням коштГв, фГнансуванням тероризму та Гншпмп супутншп загрозамп цшГсностГ мГжнародно! фГнансово! спстемп. НаразГ ця оргатзащя скла-даеться з 36 держав г 2 регГональних оргатзацш, що представляють бГльшГсть найбГльшпх фшансових центрГв у всГх частпнах земно! кулГ.
3 ОрганГзацГя бвропейського ЕкономГчного СпГвробГтнпцтва (ОЕСЕК) була створена в 1948 р. для запуску фГнансованого Плану Маршалла, щодо реконструкцГ! бвропейського континенту, який постраждав вГд Друго! свГтово! вГйнп. 14 грудня 1960 р. Канада та США приедналися до членГв ОЕСЕК Г пгдписали нову КонвенцГю ОЕСР вГд 30 вересня 1961 р. Коли КонвенцГя набула чинностг, офГцГйно була створена ОрганГзацГя економГчного спГвробГтнпцтва та роз-витку (ОЕСР).
та шституцшне мiжнародне сшвробггництво у питанш протиди ввдмиванню «брудних» грошей починае активно розвиватися1. Результатом цього стало запровадження рiзноманiтних спецiальних програм, формування юридично обов'язкових правил поведiнки, яы були вiдображенi у договорах, а також ухвалення вже згаданих 40 Рекомендацш. Саме Рекомендацп у подальшому вплинули на змiст нормативних акив 6С стосовно боротьби з легалiзацiею коштiв, отриманих злочинним шляхом, та правового регулювання сшвробггни-цтва держав-члешв 6С у цьому питаннi.
Важливу роль у розвитку мiжнародних стандарив протиди вiдмиванню брудних грошей вщграе i Рада бвропи, в межах яко1 на регiональному рiвнi сформувалися власш органiзацiйно-правовi механiзми у ввдповщнш сферi.
Заходам, якi спрямованi на боротьбу з легалiзацiею коштiв, отриманих злочинним шляхом, застосовуються у Радi бвропи з метою захисту демократа", законностi, стабiльностi економiчноï системи та мiжнародних вiдносин. У 1977 р. бвропейський Комiтет проблем злочинност Ради бвропи прийняв важливе ршення про заснування Комiтету експертiв для вивчення серйозних проблем, що виникають у багатьох крашах у зв'язку з результатом незаконного перемщення грошей, яю отримувалися нелегальним шляхом i у подальшому використовувалися для вчинення нових злочишв. Результатом роботи КомЬ тету стало прийняття низки ключових конвенцш i рекомендацiй. Зокрема, 08.11.1990 р. була прийнята Страсбурзька конвенщя про ввдмивання, пошук та арешт доходiв вiд злочинно1 дiяльностi [15]. Саме у цш Конвенцй були закладеш основоположнi принципи протиди легалiзацiï коштiв, отриманих злочинним шляхом, на яких повинна Грунтуватися вказана дiяльнiсть. Конвен-цiя 1990 р. збериала та розвивала всi цiннi досягнення вищезгадано1 Конвенцй ООН «Про боротьбу проти незаконного обиу наркотичних засобiв i психотропних речовин». бвропейська конвенцiя уособлювала у собi ri фундаментальнi, системнi та термiнологiчнi шдходи, що були закрiпленi у Конвенцй' ООН 1988 р., й одночасно модифжувала, конкретизувала та удосконалювала ïx. Документ Ради бвропи мiстив бшьш конкретнi та суворi зобов'язання шж тi, якi були зафiксованi у Конвенцй' ООН.
Стосовно держав-члешв 6С, то необхщно пiдкреслити, що вони брали активну участь у розробщ бшьшост мiжнародниx i регiональниx шструменив щодо боротьби з вiдмиванням «брудних» грошей, отриманих злочинним шляхом. У свою чергу в рамках мiждержавного утворення, що мае риси наднащо-нальносп, розвивалася i своя власна система правово!" регламентаци боротьби з легалiзацiею «брудних» грошей. З самого початку створення бвропейських сшвтовариств (1951 та 1957 рр.) питання боротьби зi злочиннiстю не входило до предмета ввдання цих оргашзацш. Спiвпраця у боротьбi зi злочиншстю в рамках 6С активно розвиваеться з середини 1970-х роыв. З розвитком ште-грацп у економiчнiй та полiтичнiй сферах приходить усвщомлення необxiдностi
1 У цей перюд також починають створюватися спещальш органи, як покликат забезпечувати дотримання взятих на себе державами зобов'язань.
змщненням внутршньо!' безпеки держав-члешв, приведенням до единих стан-дар™ системи ïx правоохоронних органiв. Особливу актуальшсть цi питання набули шсля лiквiдацiï в 1986 р. митного i прикордонного контролю на кордонах держав-члешв 6С, що стало наслщком прийняття бдиного бвропейського Акта. Цей документ помiж шшим ставив за мету лшвщащю всix перешкод для руху та перемщення товарiв, послуг, громадян, капiталiв у межах Сшвтова-риств. У рамках пол^ичних домовленостей держави-члени зобов'язувалися також сшвпрацювати у боротьбi з тероризмом, злочиншстю, незаконним обiгом наркотикiв, розкраданнями творiв мистецтва та антикварiату. Проте окремо питання протидй' вщмиванню брудних грошей у рамках бвропейських сшвто-вариств не регулювалося. Однак при цьому питання, яы стосувалися протидй' злочинноси, в тому числi легалiзацiï кош^в, отриманих незаконним шляхом, вирiшувалися державами-членами у межах Ради бвропи, або ж на основi м!ж-народних договорiв, в яких передбачалася бшьш тiсна iнтеграцiя з питань, вже вщображених у конвенцiяx Ради бвропи.
У 1991 р. була прийнята Перша Директива1 6вропейсько1 комiсiï (6С) (Директива № 91/3081CEE) про запобкання використання фiнансовоï системи для ввдмивання грошей [16]. Ухвалення цього нормативного акта, що е дже-релом вторинного права, законодавчим актом 6С, було спрямовано передусiм на забезпечення безпеки сшльного ринку, проте одночасно торкалося, хоча i опосередковано, тако1 чутливо1 з точки зору збереження суверенитету держав сфери, як боротьба зi злочиншстю2.
Директива 6С 1991 р., з одного боку, мала на мет гармошзащю кримЬ нального законодавства держав-члешв у сфер^ що дослщжуеться. Вона також прагнула запровадити загальш правила широкого спектру адмшктративних та фiнансовиx заxодiв, якi покликан перешкодити вступу до легально!" економши доxодiв, набутих злочинним шляхом. З шшого боку, важливо зауважити, що кшцевою метою цього документа залишаеться посилення ринковоТ та еконо-мiчноï iнтеграцiï кра'1'н 6С3.
Директива 1991 р. закршлювала положення не лише про доходи, яю отри-мувалися вщ незаконно!" торгiвлi наркотичними засобами, а ще й прибутки
1 Директива - це вид законодавчого акта 6С, який приймаеться шститущями 6С. Згвдно з1 ст. 288 Договору про функцюнування 6С на ввдмшу вщ регламент1в, що мають пряму дш i пряме застосування в ус1х державах-членах та е обов'язковими в ус1х сво!х елементах, дирек-тиви мають обов'язкову силу лише стосовно результату, котрий повинен бути досягнутий кож-ною державою-членом, якш вони адресован!. При цьому нацюнальш 1нстанц11 залишають за собою компетенщю щодо вибору форми та засобу здшснення положень директиви. Директиви зобов'язують держави-члени ввести у свое право однаков1 норми в1дпов1дно до вказ1вок, що закр1плен1 в ïï текст1. Держави-члени сам1 вибирають форму акта, за допомогою якого приписи норм, що закршлеш у директивах, вводяться у нацюнальш правов1 системи.
2 Розглядаючи становлення законодавства 6 С щодо контролю за фшансовою системою, слвд зазначити , що за свою кторт воно зазнало багато змш З моменту прийняття вказано'1 вище першо'1 Директиви (№ 91/3081CEE) у рамках 6С було ухвалено ще 4 Директиви.
3 Сьогодш в 6С у розробщ вже перебувае Шоста Директива (Anti-Money Laundering Directive -AMLD 6) покликана покращити заходи щодо боротьби з ввдмиванням грошей.
вщ тероризму та шших видiв злочинно1 дiяльностi. Директивою покладалися певнi обов'язки на европейсью фiнансовi органiзацiï (банки i страxовi компанп). Зокрема, цим оргашзащям пропонувалося здiйснювати iдентифiкацiю сво1х клп ентiв при вiдкриттi ними рахунюв. Пiд особливий контроль з боку фшансових органiзацiй потрапляли будь-яю транзакцп клiентiв на суму понад 15000 евро. Необхщшсть цих заxодiв була викликана бажанням органiзувати та скоорди-нувати дп держав-членiв у сферi боротьби з вiдмиванням злочинних грошей.
Наступш директиви (а ïx було прийнято ще чотири) доповнювали та розширювали дш кожно1 попередньо1. Перша директива втратила чиннiсть шсля ухвалення друго1, як надалi й усi iншi. Перша директива вимагала ввд держав-членiв закрiпити у своему нащональному законодавствi заборону легалiзацiï кош^в, отриманих незаконним шляхом. Друга директива 2001/97/ 6С [17] яка була ухвалена 13.11.2001 р. бвропарламентом та 19.11.2001 р. Радою 6С вщповщно, доповнювала попереднiй список злочинiв та видiв про-фесiйноï дiяльностi (зокрема оператори казино, агенти нерухомосп, аудитори, бухгалтери-консультанти, нотарiуси, iнвестицiйнi компанй' та структури для здшснення колективних швестицш тощо), занять щодо яких передбачаеться обов'язкове шформування влади про шдозрт операцп. Директива 2001 р., розширювала коло оргашзацш, пращвники яких зобов'язаш iдентифiкувати клiента та повiдомляти про шдозрШ операцй", а також шсля серп катастроф, як сталися внаслщок терористичного акту 11.09.2001 р. в результат захоплення пасажирських лiтакiв i тарану ними будiвель Всесвiтнього торгового центру (Нью-Йорк) i Пентагону (Вашингтон), вона посилювала заходи щодо боротьби з фшансуванням тероризму. Третя Директива 2005/60/6С, яка була прийнята 26.10.2005 р. бвропейським парламентом та Радою 6С [18], закршлювала на територп 6С нову редакцiю Сорока Рекомендацш FATF, затверджених на Бер-лшському засiданнi Групи у червнi 2003 р. Документ розширював коло суб'екпв банывсько1 дiяльностi, якi мали щентифжуватися, та визначала, яка iнформа-щя про здiйснюванi ними операцй", повинна повщомлятися, запроваджувала ведення облiку та статистичних даних, встановлювала заборону на вщкриття аношмних раxункiв, зобов'язувала створювати шдроздши фiнансовоï розвiдки у державах-членах 6С. Ця Директива стала лопчним розвитком перших двох Директив, оскшьки накопичений досвiд показав, що вщмивання грошей може вiдбуватися рiзними способами. Необхвдно вказати на три ключовi змiни, якi запроваджувала Третя Директива: постшна iдентифiкацiя клiентiв, зокрема i постшних; проведення ризик-орiентованого пiдxоду перевiрки сво'1'х клiен-тiв; наявнiсть власних меxанiзмiв оцiнки ризикiв. 20.05.2015 р. була ухвалена Четверта Директива 2015/849 [19] про запобиання використання фшансово1 системи для вщмивання грошей та фшансування тероризму, що припинила дш Директиви 2005/60. Як зазначено в преамбулi Директиви, точна i дшсна iнфор-мацiя про бенефiцiарниx власниюв - це ключовий фактор у розшуку злочинщв, якi можуть приховуватися за корпоративними структурами. Саме тому Четверта Директива вперше зобов'язала держав-члешв 6С створити нащональш списки,
в як! мають внести сво'1 даш кшцевих власникiв компанш, корпорацiй, фонд!в, що ведуть у цих крашах свш бiзнес. Для уникнення корупцп серед високопоса-довщв i чиновниюв, судд!в i депута™ парламенту, членiв ïx сiмей введено нов! правила фшансових операцш, як! передбачають наявшсть необxiдноï докумен-тацп про ïx фiнансовий i майновий стан.
П'ята Директива (AMLD5) [20] була прийнята 09.07.2018 р., е щкавою та особливою на rai решти директив, оскшьки вперше запроваджуе поняття та положення, як! стосуються легалiзацiï злочинних кош^в шляхом використання вiртуальниx валют. Що свщчить про поширення таких правопорушень, особливо за участю транснацюнальних злочинних корпорацш (ТНЗК), як! активно вико-ристовують новгтш технологи та засоби шформацшних комушкацш. Цшаво також, що коло ос!б, за д!яльшстю яких ведеться мошторинг, охоплюе також торговщв мистецтвом (зокрема галере'1 та аукцюнш доми). Вщповщно до вимог П'ято'1 Директиви нацюнальш реестри бенефщарп'в компанш держав-члешв 6С мають бути вщкрит до кшця 2019 р. Запроваджуеться захист шформатор!в, як! повщомляють про вщмивання «брудних» кош^в, а також ïx право на ано-шмшсть. Саме AMLD5 зараз вважаеться правовою основою для регулювання ринку в!ртуальних валют у щлях захисту ввд ввдмивання «брудних» грошей. Зараз опрацьовуеться вже Шоста Директива (Anti-Money Laundering Directive -AMDL 6) бвропейського Парламенту та Ради 6С, що свщчить про необхщшсть посилення протидп вщмиванню «брудних» грошей у державах-членах бС у зв'язку з удосконаленням ще'1 протиправно'1 д!яльност саме за участю ТНЗК.
Висновки. Правове регулювання сшвробгтництва держав-члешв бС з протидп легал!зацп доход!в, отриманих злочинним шляхом, з самого початку Грунтувалося на тому правовому доробку у цш сфер!, який був сформований i продовжуе формуватися на ушверсальному м!жнародно-правовому р!вш та в межах Ради бвропи. Проте специфша регламентацп боротьби з ввдмиванням «брудних» грошей у бвропейському Союз! зумовлена як р!внем штеграцп його держав-члешв, так i особливостями регулювання тих питань, як! е предметом ïx сшльного штересу. Створення сшльного ринку ще у перюд кнування сшвтова-риств спонукае держав-члешв до пошуку оптимально'1 модел! забезпечення його нормального i безпечного функцюнування. Тому не дивлячись на те, що питання боротьби з! злочиншстю е переважно компетенщею кожно'1 з держав-члешв, i сшльне виршення проблем у цш сфер! вщбуваеться з використанням м!журя-дових метод!в сшвпращ, Союз, тим не менше, запроваджуе щодо протидй' лега-л!зацп кош^в, отриманих незаконним шляхом, наднацюнальне регулювання шляхом ухвалення директив. Нараз! прийнято вже п'ять таких акпв та ведеться робота над Шостою Директивою. Останш директиви враховують сучасш тен-денцп злочишв у сфер! фшан^в, як! вчиняються з використанням нов^шх технологш та часто-густо за участ транснацюнальних злочинних оргашзацш.
Список л^ератури:
1. GDP per capita, current prices // World Economic Outlook (October, 2018). International Monetary Fund. URL: https://www.imf.org/external/datamapper/NGDPDPC@WEO/AZE/GEO.
2. Прачечные для мафии. Демпинг от Аль Капоне. Финансовый директор. 2013. Июнь (№ 6) (дата звернення: 15.01.2019).
3. Бабш Л. М. Ввдмиваиия «брудних» кошпв: ктор1я виникнення поняття, нормативне визначення, його суттсть i суспшьна небезпека. Фтансовий монторинг. 2012. URL: http://libfor. com/index.php?newsid=1251 (дата звернення: 15.01.2019).
4. Jeffrey Robinson.The Laundrymen: Inside Money Laundering, the World's Third-largest Business. Arcade Publishing, 1996. 358 p.
5. Буткевич С. А. Досввд США щодо запобнання та протиди легал1зацп доход1в, одержаних злочинним шляхом. Вчет записки Тавршського нащонального унюерситету ¡мет В. I. Вернад-ського. Сергя «Юридичж науки». Т. 21 (60). № 1. 2008. С. 68-74.
6. Буткевич С. А. М1жнародно-правове регулювання боротьби з ввдмиваииям доход1в, одержаних злочинним шляхом. URL: http://radnuk.info/statti/226-admin-pravo/14532-2011-01-18-03-45-59.html (дата звернення: 17.01.2019).
7. Буткевич С. А. М1жнародно-правовий досввд протиди легал1заци «брудних» грошей. Bic-ник Нацюнального унверситету внутргштх справ. 2004. Вип. 25. С. 62-66.
8. Коивеищя Оргашзацп Об'еднаних Нацш про боротьбу проти незаконного обпу наркотичних засоб1в i психотропних речовин ввд 20 грудня 1988 р. Законодавство у cферi общ наркотичних заcобiв, психотропних речовин, ïx аналогiв та прекурcорiв : зб. нормат. аклв. У 2 ч. Ч. 1. Ктв : Ктв. нац. ун-т внутр. справ, 2006. С. 191-231.
9. Resolution adopted (S-20/4 D) by the General Assembly: Measures to enhance international cooperation to counter the world drug problem 10.06.1998. URL: http://www.un.org/documents/ga/ res/20sp/a20spr04.htm.
10. Полиична декларащя двадцято'1 спещальио1 сесп Генерально1 Асамбле'1 ООН, присвячено'1 спшьтй робой з1 свгговою проблемою наркотиюв, ввд 10 червня 1998 р. URL: http://zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/ laws/main. cgi? nreg=994_123.
11. М1жиародиа конвенц1я про боротьбу з фшансуванням тероризму в1д 9 грудня 1999 р. № 995_518. URL: http://zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=995_518.
12. Конвенц1я Оргатзаци Об'еднаних Нац1й проти траисиацiоиальиоï оргашзовано1 злочинност1 : прийията резолюц1ею 55/25 Генерально1 Асамбле1 в1д 15 листопада 2000 р., код акта 35837/2006. Офщшний вгсник Украти. 2006. № 14. С. 340. Ст. 1056.
13. Declaration of Principles of the Basel Committee on banking regulations and control practice of international banking community of December 12, 1988. URL: https://www.bis.org/publ/bcbsc137.pdf.
14. Сорок рекомендацш Групи з розробки фшансових заход1в боротьби з ввдмиванням грошей (FATF) ввд 25 вересия 2003 р. № 835_001. Урядовий кур'ер. 2003. 25 вересия.
15. Про ввдмивання, пошук, арешт та конфккащю доход1в, одержаиих злочиииим шляхом : Конвенщя Ради Свропи ввд 8 листопада 1990 р. Офщшний вгсник Украти. 1998. № 13. С. 304.
16. Директива Ради 91/308/СЕС ввд 19 червия 1991 року про запобнання використаиию фшансово1 системи для ввдмивання грошей. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_148 6.
17. Директива 2001/97/СС Свропейського парламенту i Ради Свропейського Союзу, яка вносить змши в Директиву Ради 91/308/СЕС щодо запобнання використаиию фшансово1 системи з метою ввдмивання грошей - Декларащя Ком1си. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/en/994_501.
18. Директива 2005/60/СС Свропейського парламенту та Ради про запобнання використаиию фшансово1 системи з метою ввдмивання кошпв та фшансування тероризму URL: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/994_774.
19. Директива (СС) 2015/849 Свропейського парламенту та Ради ввд 20 травия 2015 р. про запобнання використаиию фшансово1 системи для ввдмивання грошей та фшансування тероризму, що вносить змши до Регламенту (СС) № 648/2012 Свропейського парламенту та Ради i припиияе д1ю Директиви 2005/60/СС Свропейського парламенту та Ради i Директиви Комки 2006/70/СС. URL: http://www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2016/20160516/ DIRECTIVE%20(EU)%20 2015_UA.htm.
20. Directive (EU) 2018/843 of the European Parliament and of the Council of 30 May 2018 amending Directive (EU) 2015/849 on the prevention of the use of the financial system for the
purposes of money laundering or terrorist financing, and amending Directives 2009/138/EC and 2013/36/EU (Text with EEA relevance). OJ, L 156, 19.6.2018, p. 43-74.
References:
1. GDP per capita, current prices // World Economic Outlook (October, 2018). International Monetary Fund. URL: https://www.imf.org/external/datamapper/NGDPDPC@WEO/AZE/GEO.
2. Prachechnyye dlya mafii. Demping ot Al Kapone. (2013). Finansovyj direktor. Iyun (№ 6) [in Russian]
3. Babii, L.M. (2012). Vidmyvannia «brudnykh» koshtiv: istoriia vynyknennia poniattia, normatyvne vyznachennia, yoho sutnist i suspilna nebezpeka. Finansovyi monitorynh. URL: http:// libfor.com/index.php?newsid=1251 [in Ukrainian]
4. Jeffrey Robinson. (1996). The Laundrymen: Inside Money Laundering, the World's Third-largest Business/ Arcade Publishing.
5. Butkevych, S.A. (2008). Dosvid SShA shchodo zapobihannia ta protydii lehalizatsii dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia «Iurydychni nauky», Vol. 21 (60), 1, 68 - 74 [in Ukrainian]
6. Butkevych, S.A. Mizhnarodno-pravove rehuliuvannia borotby z vidmyvanniam dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom. URL: http://radnuk.info/statti/226-admin-pravo/14532-2011-01-18-03-45-59.html.
7. Butkevych, S.A. (2004). Mizhnarodno-pravovyi dosvid protydii lehalizatsii "brudnykh" hroshei. Visnyk Natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav, issue 25, 62 - 66 [in Ukrainian]
8. Konventsiia Orhanizatsii Obiednanykh Natsii pro borotbu proty nezakonnoho obihu narkotychnykh zasobiv i psykhotropnykh rechovyn vid 20 hrudnia 1988 r.: zakonodavstvo u sferi obihu narkotychnykh zasobiv, psykhotropnykh rechovyn, yikh analohiv ta prekursoriv: zb. normat. aktiv. (2006). (Part 1-2); Part 1. Kyiv: Kyiv. nats. un-t vnutr. sprav, 191-231 [in Ukrainian]
9. Resolution adopted (S-20/4 D) by the General Assembly: Measures to enhance international cooperation to counter the world drug problem 10.06.1998. URL: http://www.un.org/documents/ga/ res/20sp/a20spr04.htm.
10. Politychna deklaratsiia dvadtsiatoi spetsialnoi sesii Heneralnoi Asamblei OON, prysviachenoi spilnii roboti zi svitovoiu problemoiu narkotykiv, vid 10 chervnia 1998 r. URL: http://zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/ laws/main. cgi? nreg=994_123 [in Ukrainian].
11. Mizhnarodna konventsiia pro borotbu z finansuvanniam teroryzmu vid 9 hrudnia 1999 r. № 995_518. URL: http://zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=995_518 [in Ukrainian].
12. Konventsiia Orhanizatsii Obiednanykh Natsii proty transnatsionalnoi orhanizovanoi zlochynnosti: pryiniata rezoliutsiieiu 55/25 Heneralnoi Asamblei vid 15 lystopada 2000 r., kod akta 35837/2006. (2006). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 14, 340, art. 1056 [in Ukrainian].
13. Declaration of Principles of the Basel Committee on banking regulations and control practice of international banking community of December 12, 1988. URL: https://www.bis.org/publ/bcbsc137.pdf.
14. Sorok rekomendatsii Hrupy z rozrobky finansovykh zakhodiv borotby z vidmyvanniam hroshei (FATF) vid 25 veresnia 2003 r. № 835_001. (2003). Uriadovyi kurier [in Ukrainian].
15. Pro vidmyvannia, poshuk, aresht ta konfiskatsiiu dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom: Konventsiia Rady Yevropy vid 8 lystopada 1990 r. (1998). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 13, 304 [in Ukrainian]
16. Dyrektyva Rady 91/308/IeES vid 19 chervnia 1991 roku pro zapobihannia vykorystanniu finansovoi systemy dlia vidmyvannia hroshei. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_148 6 [in Ukrainian].
17. Dyrektyva 2001/97/IeS Yevropeiskoho parlamentu i Rady Yevropeiskoho Soiuzu, yaka vnosyt zminy v Dyrektyvu Rady 91/308/IeES shchodo zapobihannia vykorystanniu finansovoi systemy z metoiu vidmyvannia hroshei: Deklaratsiia Komisii. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ en/994_501 [in Ukrainian].
18. Dyrektyva 2005/60/IeS Yevropeiskoho parlamentu ta Rady pro zapobihannia vykorystanniu finansovoi systemy z metoiu vidmyvannia koshtiv ta finansuvannia teroryzmu. URL: http://zakon5.
rada.gov.ua/laws/show/994_774 [in Ukrainian].
19. Dyrektyva (IeS) 2015/849 Yevropeiskoho parlamentu ta Rady vid 20 travnia 2015 r. pro zapobihannia vykorystanniu finansovoi systemy dlia vidmyvannia hroshei ta finansuvannia teroryzmu, shcho vnosyt zminy do Rehlamentu (IeS) № 648/2012 Yevropeiskoho parlamentu ta Rady i prypyniaie diiu Dyrektyvy 2005/60/IeS Yevropeiskoho parlamentu ta Rady i Dyrektyvy Komisii 2006/70/IeS. URL: http://www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2016/20160516/DIRECTIVE%20(Eu)%20 2015_UA.htm [in Ukrainian].
20. Directive (EU) 2018/843 of the European parliament and of the Council of 30 May 2018 amending Directive (EU) 2015/849 on the prevention of the use of the financial system for the purposes of money laundering or terrorist financing, and amending Directives 2009/138/EC and 2013/36/EU (Text with EEA relevance). OJ, L 156, 19.6.2018, p. 43 - 74.
Shkurko V. I., Post-graduate Student of the EU Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : v.schurko8883@gmail.com ; ORCID 0000-0002-0236-3310
History of the formation and development of legal regulation of the EU member states cooperation оп combating legalization of illegally obtained incomes
The article is devoted to the study of the history of the formation and development of legal regulation of cooperation between EU Member States on combating legalization of illegally obtained incomes (money laundering). Such an analysis is relevant, since it provides an opportunity to follow the evolution of such cooperation and ways to improve the forms and mechanisms of collective activity of states in this area, which can serve as a model for best practices aimed at increasing the efficiency of both national measures to combat money laundering and those which can be applied in other regional institutions. It was stated that the legal regulation of the EU's activities in the field of struggle against "dirty money" developed on the basis of legal developments, which was formed and continues to evolve at the universal international legal level and within the framework of the Council of Europe. It has been found that the specifics of the regulation of the combating money laundering in the European Union are due both to the level of integration of its Member States and to the peculiarities of regulation of issues that are the subject of their common interest. Attention is drawn to the fact that the creation of a common market has encouraged Member States to find an optimal model for ensuring its normal and safe functioning. Therefore, despite the fact that the fight against crime is primarily the competence of each Member State, and the joint solution of problems in this area takes place through the use of intergovernmental methods of cooperation, the Union, nevertheless, introduces in relation to counteracting the legalization of funds obtained illegally, supranational regulation through the adoption of directives. The latest directives take into account current trends in financial crime, committed with the use of the latest technologies and often with the participation of transnational criminal organizations.
Keywords: legalization of illegally obtained incomes; transnational crimes; «money laundering»; European Union; EU AML directives.
Рекомендоване цитування: Шкурко В. I. Iсторiя становлення та розвитку правового регулювання сшвробиництва держав-члешв 6С з протидй легалiзацiï доходiв, отриманих злочинним шляхом. Проблеми законность 2019. Вип. 145. С. 256-267. doi: https://doi. org/10.21564/2414-990x.145.163662.
Suggested Citation: Shkurko, V.I. (2019). Istoriia stanovlennia ta rozvytku pravovoho rehuliuvannia spivrobitnytstva derzhav-chleniv EU z protydii lehalizatsii dokhodiv, otrymanykh zlochynnym shliakhom [History of the formation and development of legal regulation of the EU member states cooperation оп combating legalization of illegally obtained incomes]. Problemy zakonnosti -Problems of Legality, issue 145, 256-267. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.145.163662 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 16.04.2019 р.
