CC BY
238
JURISPRUDENCE / «<g®[L[L®@U[]UM~J0UTMaL » 2©24
JURISPRUDENCE
УДК: 343.963
Койнаш Данило Валентинович,
Слухач магктратури факультету тдготовки фахiвцiв для тдроздШ превентивное di^bmcmi Днтропетровський державнийутверситет внутрiшнiх справ
Чорний Владислав Олексшович, Слухач магктратури факультету тдготовки фахiвцiв для тдроздШ превентивно '1 дiяльностi Днтропетровський державний утверситет внутрiшнiх справ
Копилов Едуард Володимирович, Викладач кафедри оперативно-розшуковог дiяльностi Днтропетровський державний утверситет
внутрiшнiх справ DOI: 10.24412/2520-6990-2024-7200-38-41 1СТОР1Я РОЗВИТКУ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ
Danylo Valentinovych Koinash, Vladyslav Oleksiyovych Cherny Eduard Volodymyrovych Kopylov
HISTORY OF THE DEVELOPMENT OF PROSECUTOR SUPERVISION
Анотащя
В статтi йдеться висвiтлення питань, пов'язаних з особливостями iсторико-правового аналгзу iсторiï розвитку прокурорського нагляду. З'ясування основних ознак i властивостей прокурорського нагляду за додержанням закотв дае можливiсть визначити ïx як систему прийомiв, що використову-ються органами прокуратури для виконаннязавдань i реалiзацiïфункцiй у цiй сферi дiяльностi, досягнення поставленоï мети, що безпосередньо впливае на яюсть попередження та розкриття злочитв, притяг-нення винних оабдо кримiнальноï вiдповiдальностi.
Abstract
The article deals with the coverage of issues related to the peculiarities of the historical and legal analysis of the history of the development of prosecutorial supervision. Elucidation of the main features and properties of the prosecutor's supervision over the observance of laws makes it possible to define them as a system of methods used by the prosecutor's office to perform tasks and implement functions in this field of activity, achieving the set goal, which directly affects the quality of prevention and detection of crimes, attracting guilty persons to criminal liability.
Ключовi слова: iсторiярозвитку, правовийрежим, прокурорський нагляд, сустльт вiдносини, судовi органи, протидiя злочинностi, магдебурзьке право, публiчна безпека, оперативно-розшукова дiяльнiсть, прокурорське самоврядування.
Keywords: history of development, legal regime, prosecutor's supervision, public relations, judicial authorities, countering crime, Magdeburg law, public security, operational and investigative activities, prosecutor's self-government.
Основним впчизняним джерелом права, яке регламентуе здшснення прокурорського нагляду, е Закон Укра1ни «Про прокуратуру», який у п. 3 i 4 ч. 1 ст. 2 виокремлюе нагляд за додержанням законш органами, що провадять оперативно -розшукову дяльшсть, дзнання, досудове слщство, та, вщповщно, нагляд за додержанням законш пщ час виконання судових ршень у кримшальних справах, а також пщ час застосування шших заходв приму-сового характеру, пов'язаних з обмеженням особи-сто1 свободи громадян [1], що е функщями прокуратури, як у сферi нагляду слщ, вважати загаль-ними. Також варто зазначити, що серед спещальних видв прокурорського нагляду, здшснюваних прокурорами Спецiалiзованоl анти-корупцшно! прокуратури та заступниками Генерального прокурора або прокурорами-керiвниками
департаментов Офюу Генерального прокурора, вка-заний Закон називае i нагляд за додержанням законш пщ час проведення оперативно-розшуково! дальности досудового розслщування Нацюналь-ним антикорупцшним бюро Украши (п. 1 ч. 5 ст. 8), а ще нагляд за досудовим розслщуванням коруп-цшних злочинш у разi 1х вчинення прокурором Спецiалiзованоl антикорупцшно! прокуратури (ч. 7 ст. 8-1). Конститущя Украши як основний закон держави у п. 2 ст. 131-1 передбачае ще один вид прокурорського нагляду - нагляд за негласними та шшими слщчими i розшуковими дями оргашв правопорядку [2]. Ч. 2 ст. 36 Кримшального процесу-ального кодексу Украши називае також нагляд за додержанням закошв пщ час проведення досудового розслщування [3]. До того ж важливе регуля-тивне значення для здшснення прокурорського
«шиитешим-лшшаи» 2024 / 1Ш18РШБЕКСЕ
39
нагляду мають накази Генерального прокурора «Про оргашзацю дiяльностi прокурор1в з нагляду за додержанням законiв при виконаннi судових ршень у кримшальних справах, а також при за-стосуваннi iнших заходв примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особисто! свободи грома-дян» [4], «Про затвердження Порядку оргатзацп дiяльностi прокурорiв i слщчих органiв прокура-тури у кримшальному провадженш» [5], «Про оргашзацю прокурорського нагляду за додержанням законв спецiальними пiдроздiлами по борот^ з органiзованою злочиншстю» [6].
В Украш державнi органи, що виконували функци прокуратури, виникли зi створенням су-дово! системи у XIV столп! В цей перюд основ-ним джерелом права на Правобережнш Украiнi було магдебурзьке право. Прокурорсью обов'язки покладалися на посадову особу - шстигатора, який здйснював нагляд за виконанням правосуддя i при-тягнення до суду порушникв громадського порядку. Окрiм двох головних iнстигаторiв - коронного i литовського, при судах були особливi ШСТи-гатори. 1нколи !х називали королiвськими прокурорами [7].
Посади iнстигаторiв були лiквiдованi на землях Правобережно! Укра!ни Катериною II напри-кiнцi XVII ст. у зв'язку з поширенням на И тери-торто росшського судоустрою, проте вони вщграли значну роль у становленш та розвитку ш-ституту прокуратури у дореформений перiод та утворено прокуратуру обвинувально - наглядового типу, як об'ективно необхiдний компонент ме-ханiзму правового регулювання суспшьних вщно-син, що склалися на той перюд. Отже, з кнця XIV столiття на теренах Украши було утворено власний специфiчний шститут, характерний для романо -германсько! правово! см'!, - прокуратуру обви-нувально-наглядового типу, як об'ективно необ-хiдний компонент механiзму правового регулювання суспшьних вщносин, що склалися на той перюд [8]. У перюд з 1796 р. до 1803 р. на територп Украши утворюються Кшвська (1796), Чернiгiвська (1796), Подльська (1796), Волинська (1796), Катеринославська (1802), Полтавська (1802), Тавршська (1802) i Херсонська (1802) гу-бернй, а у 1835 р. - Харювська i, вщповщно, запро-ваджуються посади губернських прокурорiв та гу-бернських стряпчих [9].
Дослщження юторй становлення iнституту прокуратури у Галичиш дае пщстави стверджувати, що, попри запровадження посад державних проку-рорiв при судах у 1849 р., система загальних (державних) прокуратур в Галичиш вперше набула цшсного характеру лише пiсля прийняття мшстер-ством юстици Австри постанови вщ 29 червня 1855 року. В подальшому, зокрема на початку XX ст., система загальних прокуратур в Галичиш була сут-тево розширена шляхом утворення нових державних прокуратур. Доволi динамiчно вщбувався також розвиток спецiалiзованих (фшансових) прокуратур у Галичинi завдяки утворенню 1851 р. Галицько! фшансово! прокуратури, а також пщпо-
рядкованих ш експозитур (вiддiлiв). Аналiз правового статусу i функцiонування органiв прокуратури у Галичиш засвщчуе, що дяльшсть органiв прокуратури у Галичиш назагал була добре органзова-ною i здйснювалася на досить кватфжованому рiвнi. Державнi прокуратури здйснювали контроль за додержанням законодавства шперй засобами ма-сово! iнформацii, органами, яю проводили дiзнання та досудове слщство. Напрямами дiяльностi державних прокуратур були також пщтримання державного обвинувачення, здiйснення нагляду за додержанням шперського законодавства при вико-наннi рiшень судiв у кримшальних справах, а також контроль за дiяльнiстю нотарiусiв [10].
1з паднням в лютому 1917 р. у Роси монархи в Украiнi активiзувався рух за самостiйнiсть. 15 грудня 1917 р. в новоутворенiй УНР ухвалено Закон «Про утворення Генерального суду». У його склад було засновано прокураторто на чолi зi старшим прокуратором, який призначався Генеральним секретарем судових справ. 4 счня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Закон «Про урядження про-кураторського догляду на Украш». Цим фактично було створено органи прокуратури УНР. Прокура-тори органiзовувалися при апеляцiйних та окруж-них судах
28 квiтня 1918 р. до Украши ввшшли шмецью вшська, i УНР припинила юнування. 29 квiтня 1918 р. на з'!зд украшських хлiборобiв було проголо-шено Гетьманат, а Павла Скоропадського - гетьма-ном уие! Украши. 8 липня 1918 р. Законом «Про утворення Державного Сенату», о^м шшого, було врегульовано i питання прокурорського нагляду: при кожному Генеральному суд перебували проку-рори i товаришi прокурора пщ вищим наглядом мiнiстра юстици, який одночасно був Генеральним прокурором Укра!ни. У грудш 1918р. Гетьманат як державний устрш Укра!нсько! держави революцш-ними силами було замшено на Директорш, що складалася з 5 оиб. Пюля того як 14 грудня гетьман Скоропадський зржся влади, Директорiя проголосила вщновлення УНР, а отже, i дiяльнiсть Проку-раторй зразка УНР. Скасовано Закон «Про утворення Державного Сенату» i вщновлено дiяльнiсть Генерального суду, який став називатися Найви-щим судом УНР. Мiнiстровi юстици доручалося негайно затвердити новий штат i призначити осiб iз прокурорського нагляду. На початок шчня 1919 р. Рада народних мiнiстрiв УНР затвердила штат Най-вищого суду, яким охоплювалась i Прокураторiя. Штат останньо! складався зi старшого прокурора, семи прокурорiв та одного секретаря-прокуратора.
Окрему ланку в системi органiв прокуратури становила Генеральна Прокуратура Речi посполи-то! Польсько!, яка з 1919 до 1921р. виконувала функци австршсько! фшансово! прокуратури. У зв'язку зi змшами структури державного апарату пiсля прийняття Конституцй 1921р. Генеральну прокуратуру було пщпорядковано Мiнiстерству Скарбу (Фiнансiв), структурним пiдроздiлом якого вона вважалась iз моменту набуття чинностi цим розпорядженням. Обвинувальна функцiя стала головною серед шших функцш прокуратури, яю
40
1иШ8РКиБЕКСЕ / «Ш[L[L®@У[]УM~JЭУШalL» 2024
вiдiйшлж на другий план. Прокурори виступали найактивнiшими учасниками показових судових процесш проти лщергв та активютгв укра1нського нацiонального руху. Такому становищу сприяло ш-тегрування органш прокуратури в систему органгв виконавчо1 влади. Завдяки цьому прокуратура, як суб'ект прокурорсько1 влади, не набула само-стшного значення в ролi контрольно! влади i разом зi судом та полщею перестала виконувати роль правоохоронного органу, перетворившись на слух-няне знаряддя диктатури, орган национального гноблення украшського населення. У Схщнш Гали-чинi функци прокуратури фактично злилися з функщями полщи, роботою яко! вона керувала [11].
Закон про створення Прокуратури СРСР 1933 р. надав !й широких повноважень зi здшснення нагляду за правильним i однаковим додержанням законв судовими органами. Прокурори в судовому засщанш одночасно вщповщали за обвинувачення i за додержання законности судом. Прокуратура от-римала також велик! повноваження щодо органгв внугрiшнiх справ; ш було надано право здшснювати нагляд за правильнiсгю дiяльностi ОДПУ, органгв внугрiшнiх справ i виправно-трудо-вих установ. Прокурори здiйснювали контроль за попередшм слщством, отримали широк! повноваження зi забезпечення дотримання законностi тд час судового розгляду справ. Вони могли у будь який момент опротестувати ршення судв. Сто-совно влади i престижу прокурори стояли понад судами. Пщвищуючи статус прокуроргв, радянський режим змщнював сво! позици. П!сля вшни до ор-ганiв прокуратури прийшло багато фронтовикв, що полшшило склад прокурорсько -слщчих кадрiв. Зусилля оргашв прокуратури зосереджувалися на здiйсненнi нагляду за додержанням закошв про за-хист прав громадян, особливо про задоволення потреб демобтзованих, швалщв вшни i сiмей вшсь-ковослужбовщв, на боротьб! з розкраданням за-гально! та сусально! власностi. Органи прокуратури здшснювали нагляд за виконанням за-конгв щодо збереження власносп, вiдповiдальностi за випуск недоброяюсно! продукци, за приписки та шш! перекручення звгшост! стосовно виконання планiв, боротьби з порушеннями громадського порядку. Проводилися комплекснi перевiрки додержання законност на пщприемствах, у колгоспах, органiзацiях з обговоренням результатiв перевiрки на зборах трудових колективiв i розробкою заходiв щодо усунення виявлених порушень. Прокурорсь-кими працiвниками систематично проводилися прийоми громадян за мюцем роботи i проживання, надавалася необхщна допомога трудовим колекти-вам i органам влади [12].
У жовтш 1990 р. внесено принципов! змши до глави 19 «Прокуратура» Конституци УРСР. Прокурор УРСР знову став називатися Генеральним прокурором УРСР, на посаду вш призначався Верховною Радою, перед нею був 33 вщповщальний ! !й пщзвпний. 5 листопада 1991 р. Верховна Рада Украши прийняла Закон Украши «Про прокуратуру», який окреслив завдання, функци та повноваження оргатв прокуратури. Законом Укра!ни вщ 12
липня 2001 р. «Про внесення змш до Закону «Про прокуратуру» закршлено положення, згщно з яким прокуратура продовжуе виконувати вщповщно до чинних законгв функщю нагляду за додержанням ! застосуванням законв та функщю попереднього слщства до введення в дю законгв, що регулюють д!яльн!сть державних органгв з контролю за додержанням закошв, та до формування системи досудо-вого слщства ! введення в дю законв, що регулюють !х функцюнування. Кардинальне рефор-мувания прокуратури назр!вало протягом тривалого перюду часу. Особлива увага стала при-длятися цьому питанню тсля ухвалення 4 жовтня 2010 р. резолюци Парламентсько! Асамбле! Ради Свропи № 1755 (2010) «Функцюнування демокра-тичних шституцш в Украш», де у роздш, присвя-ченому реформ! прокуратури, ПАРС вкотре наголо-сила, що Укра!на при вступ до Ради Свропи взяла на себе зобов'язання, що «роль та функци прокуратури будуть змшеш (зокрема, щодо здшснешя за-гального нагляду за законн!стю) з метою створення органу, який вщповщае стандартам Ради Свропи»
[13].
Першою спробою створити законопроект «Про прокуратуру», який би повшстю вщповщав европейським стандартам, був законопроект, шдго-товлений укра!нською Ком!иею з! змiцнения демо-крати та утвердження верховенства права у 2011 рощ. Щодо цього законопроекту Венещанською ком!иею на И 92-ому пленарному засщанш (12-13 жовтня 2012 р.) був схвалений Висновок № 667/2012, який фактично не мютив ютотних заува-жень щодо само! концепци проекту. На його основ! було прийнято новий Закон Украши «Про прокуратуру», котрий ютотно змшив функциональне при-значення прокуратури, визначив нов! напрями !! дяльност1, запровадив прокурорське самовряду-вания [14].
Нагляд прокурора варто розглядати як систе-матичне спостереження уповноваженими держав-ними органами, що не належать до системи Мшстерства внутрш^х справ, за роботою опера-тивних пщроздшв та !х посадових оиб з метою забезпечення законносп[15]. Пвд наглядом прокурора робота полщи мае бути чгжо ор!ентованою на забезпечення законности правопорядку та захисту прав громадян, навпъ у надзвичайних обставинах. Ця ствпраця важлива для пщтримання дов!ри сус-пiлъства та дотримання правопорядку в умовах кризи чи конфлжту [16, с. 46].
Таким чином, в контекст! юторико-правового анал1зу прокурорського нагляду, цей вид прокурорсько! дальност! мае важливе значення для впо-рядкувания й удосконалення оргашзаци й дяль-ност! оперативних пщроздшв полщи та безпосе-редньо впливае на яюсть попередження та розкриття злочингв, притягнення винних оиб до кримшально! вщповщальносп [17].
Отже, европейсью стандарти у сфер! прокурорського нагляду характеризуются приматом над нацюнальними, що зумовлюе необхщшсть адапта-
«шиишимм-лэишаи » 2©24 / JURISPRUDENCE
41
ци останн1х Змют прокурорського нагляду станов-лять в]дпов1дн1 права та обов'язки прокурора, як залежать вщ виду такого нагляду.
Л^ература:
1. Про прокуратуру: Закон Украши вщ 14 жо-втня 2014 року № 1697-VII. Голос Украши. 2014. № 206.
2. Конституц1я Украши : Конститущя вщ 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР. Вщомост! Верховно! Ради Украши. 1996. № 30. Ст. 141.
3. Кримшальний процесуальний кодекс Украши : Кодекс Украши вщ 13 квпня 2012 року № 4651-VI. Голос Украши. 2012. № 90-91.
4. Про оргашзацто дяльносп прокурор1в з нагляду за додержанням закошв при виконанн1 судових ршень у кримшальних справах, а також при застосуванш шших заходв примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистш свободи грома-дян : наказ Генерального прокурора Украши вщ 20 квгтня 2016 року № 161.
5. Про затвердження Порядку оргатзацп дальност! прокурор1в i слщчих органв прокуратури у криминальному провадженш : Наказ Генерального прокурора Украши вщ 28 березня 2019 року № 51. Офщшний вюник Украши. 2019. № 27. Ст. 955.
6. Про оргашзацто прокурорського нагляду за додержанням закошв спещальними пщроздшами по боротьб1 з оргашзованою злочиннютю : Наказ Генерального прокурора Украши вщ 7 жовтня 1999 року № 3.
7. Грицаенко Л. 1сторико-правов1 витоки ш-ституту прокуратури в Украш. Вюник прокуратури. 2008. № 2. С. 97.
8. Прокурорське право: навч. пошбник / Г. Д. Борейко, О. М. Броневицька, Ю. О. Лющина, В. В. Луцик, В. В. Навроцька, I. Р. Серкевич, Б. М. Теле-фанко; за заг. ред. В. В. Луцика. Льв1в: ЛьвДУВС, 2019. 640 с.
9. 1стор1я держави i права Украши. Ч. 1. К., 1996. С. 246.
10. Панич Н. Ю. Становлення та розвиток ш-ституту прокуратури в Галичиш у склад Австри i Австро-Угорщини (1849-1918 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.01. Львш, 2009. С. 7.
11. Шевчук I. I. Оргашзащя i дяльнють ор-гаЩв прокуратури Республики Польща на територп Схщно1 Галичини (1919-1939 рр.): дис. канд. юрид. наук: 12.00.01. К., 2008. 197 с.
12. Клочков В. Г. 1стор1я прокуратури Украши: монограф1я. 3-те вид. перероб. i доп. К.: НТВ «Пра-вник», 2004. С. 64-65.
13. Середа Г., Руденко М. Функщя прокуратури з нагляду за додержанням i застосуванням за-коЩв: проблеми реформування. Вюник прокуратури. 2010. № 12. С. 9.
14. Куц В. Конституцшний статус прокуратури потребуе вдосконалення. Вюник Академи прокуратури Украши. 2007. № 2. С. 28.
15. Дараган В.В., Карповський С.В., Копилов Е.В. Стан та перспективи розвитку пщготовки фах1вц1в для пщроздшв кримшально1 полщи та ор-ган1в досудового розслщування у закладах вищо1 освгги МВС Украши. Scientific monograph. Academic Council of Baltic ResearchInstitute of Transformation Economic Area Problems according to the Minutes № 4 dated 2023. С. 40-53.
16. Копилов Е. В. Щодо питання значення прокурорського нагляду за здшсненням оперативно -розшуково1 дяльносп пщроздшами нацюнально1 полщи Украши в умовах военного стану. «^^quium-journal» № 10 (169) 2023. С. 43-46.
17. Копилов Е.В. Формування етатв прокурорського нагляду за здшсненням оперативно-розшуково1 дальност! в умовах военного стану: де-якi особливосп iсторико -правового аналiзу. Сolloquium-joшmal № 28 (187) 2023. С. 57-60.
