CC BY
47
УДК 392 (477.85) «17/19»
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.37629
1СТОР1Я ПРОФЕС1ЙНО1 АКУШЕРСЬКО1 ДОПОМОГИ НА ТЕРИТОРП БУКОВИНИ (II пол. XVIII - 70-Ti рр. ХХ ст.)
© К. В. Парайко
У cmammi простежуються особливостi функщонування акушерсько'1' допомоги в нових умовах; розглядаеться дiяльнiсть акушерсько'1' школи та вiдкриття пологових будинюв, nepexid eid допомоги породiллi сшьських повитух до квалiфiковано'i медично'1' допомоги. Описуеться змта структури, K^b^^i та квалiфiкацii медичного персоналу вiдповiдно до вимог часу. На основi архiвних даних описуються три перюди акушерсько'1' служби Буковини
Ключовi слова: акушерство, пологовий будинок, акушерська школа, Швтчна Буковина
The peculiarities of obstetrical care in the new conditions are traced in the article; obstetrical school activities and opening of maternities, transition from help of rural midwives for mothers to qualified healthcare are considered. The change in the structure, number and qualification of medical personnel in accordance with the requirements of the time are described. Based on of archival data it is described three periods obstetrical service of Northern Bukovina
Keywords: obstetrics, maternity, obstetrical school, Northern Bukovina
1. Вступ
«Повивальна справа» - одна з найдавтших жшочих професш, а тому окремо! уваги заслуговуе вивчення умов, за яких вщбувалося становлення оргашзаци допомоги жiнцi-породiллi на Буковиш. Але народний шститут родопомочi в особi повитухи продовжував юнувати тривалий час. Деякою мiрою цьому сприяли й юторичш обставини - вшни, голодомор, колективiзацiя тяжи умови примусово! пращ в колгост. Як наслiдок, увесь цей час звичайна повитуха уособлювала собою "альтернативну" сiльську медицину, стрижнем яко! були "натуральш", природнi пологи. Допомога «ненавчених» повитух починае вщходити в минуле, а на змшу !м приходить квалiфiкована медична допомога.
2. Постановка проблеми
Мета даного дослщження полягае у вивченнi становлення професшно! акушерсько!' допомоги на Буковиш, а також переходi ввд допомоги породiллi сiльських повитух до квалiфiковано! медично!' допомоги. Хронологiчнi рамки охоплюють перiод II пол. XVIII - 70-п рр. ХХ ст. Верхня хронологiчна межа зумовлена пошуком перших вiдповiдних медичних кадрiв для створення професiйно! акушерсько! допомоги; а нижня хронологiчна межа ввдповвдае створенню ФАПiв i цiлковитому переходi до стацюнарного медичного обслуговуванню ж1нок.
3. Лггературний огляд
Джерельна база представлена матерiалами, як1 отриманi в Державному архiвi Чернiвецько! областi (далi ДАЧО), ознайомившись з якими ми можемо ввдтворити картину медично! допомоги на Буковиш. Нами опрацьоваш статистичнi дат народжуваносп пологових будинк1в Чернiвецько! обласл (1918-1970-тi рр.), протоколи вступних i випускних iспитiв в учениць акушерсько! школи, Постанови Мшю-терства охорони здоров'я про порядок i термiни навчання в акушерськ1й школ^ справи про непро-
фесшну допомогу з акушерства (за перюд 1930-х рр.) тощо.
OKpeMi аспекти створення школи повитух та вщкриття пологових будиншв розглядали буков-инськ медики Нiцович I. Р., Юзько О. М., Кобиля-нський С. Д., Шшак В. П., Дробшс Б. Я. Вони висвiтлили деяш питання становлення та розвитку охорони здоров'я та медично! науки Буковини.
Укра!нська дослвдниця родильно! обрядовостi Олена Боряк в статтях «Стан народного акушерства в XIX ст.», «Традицшна культура та новаци за радянсько! доби: особливостi спiвiснування повитухи та акушерки у 20-70-х рр. XX ст.» проанал1зувала урядовi заходи щодо становлення акушерсько! допомоги в альських мiсцевостях у 20-70-х рр. XX ст.
4. 1сторичний огляд основних мершд!в становлення мрофесшноТ акушерсько'1 допомоги на Буковиш
Iсторiя становлення акушерсько! служби Шв-нiчно! Буковини охоплюе 4 перiоди: австрiйський (1811-1919 рр.), румунський (1919-1944 рр.), радян-ський (1944-1991) та укра!нський (з 1991 р.). В данш статп ми розглянемо першi три перюди, а саме до 1970-х рр., адже саме в цей час родопомiчну допомогу на себе перебрали ФАПи (фельдшерсько-акушерсьш пункти) з квал1фшованою допомогою лiкарiв.
Щд час панування Австро-Угорсько! iмперi!', Буковина розглядалася лише як сировинний придаток, а тому не докладалося великих зусиль в економiчному та сощальному розвитку краю.
За роки панування Австро-Угорсько! iмперi! органiзовано лише 7 лшарень, акушерська допомога в стацюнарах була платною. К1льк1сть полопв коливалася в межах 5-7 % [2].
Масовi заходи щодо полшшення стану повивально! справи в Укра!ш припали на другу половину XVIII ст. У 1770 р. на захвдноукра!нських землях, як входили до складу Австро-Угорщини,
було прийнято «Головний Саштарний Статут», яким передбачалося запровадження у селах так званих «службових» акушерок i3 розрахунку - одна родопом1чниця на два-три населених пункти [3].
Перший медичний персонал у кiлькостi двох фельдшерiв з'явився в Чернiвцях у вшськовому шпиталi, заснованому в 1779 р. Процес створення спецiального медичного навчального закладу на Буковинi розпочавсяу 1779 роцi, коли головний хiрург Буковини доктор Йосиф Глабах отримав вiд вiйськового управителя краю барона фон Енценберга завдання - вщшукати вiдповiднi медичнi кадри для створення професшно! системи акушерсько!' допо-моги (на той час у Чершвцях пологи приймали двi акушерки) [ДАЧО 1.1]. Перша медична посада в Чершвцях з'явилася 1782 року - запровадженням посади санiтарного референта, почали оргашзовувати курси подготовки акушерок [ДАЧО 1.2].
На гостру проблему iз забезпеченням медичними кадрами на Буковиш, була придiлена особлива увага в директивi Галицького губернаторства вщ 1807 року. Звертаючись до окружного управлшня Буковини, Львiвське губернаторство закликало запобтати вищезгаданим явищам та встановити жорсткий контроль за дiяльнiстю «нашвакушерок» (бабок-повитух),перевiряючи !х на професiйну придатшсть [4].
У 1808 роцi для приведения системи акушерсько! допомоги на Буковиш до певних загальнодержавних стандарпв була розроблена шструкщя для акушерок (очевидно, за зразком львiвських шструкцш, як1 на той час вже юнували). Iнструкцiя опублiкована двома мовами (шмецькою та польською) i метила 12 параграфiв,якi мiстили повноваження акушерок. Зокрема, займатися практикою дозволялося лише дипломованим акушеркам, дiяльнiсть яких контролювалася владою. А в параграфах 10-11 1нструкцп акушеркам забороня-лося виконувати або сприяти проведенню незаконних аборпв. У 1809 роцi при лжарш почало функ-цiонувати пологове вщдшення, у якому прохо-дили практичну подготовку акушерки, розпочала дОяль-шсть школа практичного акушерства, а першою окружною акушеркою була Марiя Теодорин [5].
Таким чином, формалiзацiя акушерсько! справи на Буковиш створила необхщшсть для професiоналiзацi!' акушерських кадрiв,центром яко! стала Чернiвецька акушерська школа, яку ввдкрито у жовтнi 1811 року у примщенш колишнiх вiйськових казарм (Чершвецький медичний коледж Букови-нського мед ушверситету - на сьогоднi найстарший в Укра!нi пiсля мед коледжу м. Львова). Структура, форма та змют навчального процесу були типовими, як i в шших школах Австро-Угорщини, яш дiяли у Вiднi, Празi, Краков^ Трieстi, Львовi. В акушерськi школи приймали оаб обох статей вщ 20 до 35 рокiв. Обов'язковi умови для вступу - вмшня вiльно читати, писати i виконувати арифметичш дп (оскiльки на Буковиш було багато неписьменно! молод^особливо сшьсько!', тому цей пункт умови шзшше було скасовано). Навчальний курс,який
тривав один семестр (жовтень -травень),передбачав вивчення теоретичних дисциплш (терапiя,хiрургiя, акушерство,догляд за мапр'ю i дитиною) i практичне навчання [6].
У 80-х роках професором школи Й. Вол-чинським подготовлено «Проект реформування акушерсько! справи на Буковиш», в якому наголошувалося на необхвдносп удосконалення професiйного i духовного рОвня майбутнiх акушерок, !х важливосп в розвитку системи родопомочО. Наприк1нцО XIX ст. на базО акушерсько! школи оргашзовуються курси пОдвищення акушерсько! квалОфжащ! [5].
Незважаючи на те,що ситуащя Оз забезпеченням Буковини акушерськими кадрами покра-щилася (к1льк1сть акушерок зросла зО 150 у 1870 р. до 300 у 1900 р.), смертность новонароджених залишалася високою - 33 %. Особливо високою була дитяча смертность. Власне, це шдтверджуе офщшна статистика. У 1857 р. на Буковиш народилося 28,9 тисяч дгтей, а померло понад 14 тисяч, в 1865 рощ - 21,5 тисяч та 15,5 тисяч вщповщно, або бшьше половини. Напришнщ XIX ст. смертность на Буковиш дорОвнювала 40 % вщ народжуваносп, тодО як у Швейцари - 7,6 %; в Англи - 14,5 %.
Важливють акушерсько! допомоги на селО шдкреслювалася i тим, що лжарОв там не було, тому п акушерки, як1 все ж таки залишалися працювати у альськш мюцевосп,користувалися серед селян особливою повагою.
В 1866 рощ почав дОяти Буковинський публж-ний лОкувальний заклад та при ньому - крайовий пологовий будинок на 15 лОжок (у 1911 р. - 25 лОжок) по вул. св. Школауса №6 (ниш вул. М. Садовського) [ДАЧО 1.3]. Його об'еднали зО школою акушерок i назвали крайовим шститутом,де навчаиия акушерок проводилося шмецькою, польською, укра!нською мовами.
На початку 70-х рр. XIX ст. Чершвецька акушерська школа, внаслщок загальноОмперсько! реоргашзацп системи освгти,отримала новий статус -державного навчального закладу з вщповщним фшансуванням. Вщтепер дипломоваш випускниц школи мали право на працевлаштування по усш територп Австро-Угорщини. Покращилося становище викладацько-лжарського складу, шдвищено заробгтну плату,збОльшено кшьшсть професорських вакансш, а шсля остаточного вщокремлення школи вОд пологового будинку (в 90-п роки XIX ст.) -доповнено новими штатними одиницями: ординарОус та асистент, як1 виконували функцй' фшансово-господарського управлшня. Асистент також вико-нував роль перекладача лекцш тим студентам, як1 не володши шмецькою мовою. За складом студенти були рОзних нацюнальностей - шмщ, румуни, поляки,евре!, укра!нш [7].
Поступово на початку XX ст. адмшютращя школи запроваджуе двомовне навчання. У зв'язку з необхщшстю впорядкування мовних розб1жностей та збОльшенням набору студенив крайова адмшютрацОя шдвищила фшансування школи на оновлення матерОально-навчально! бази. Змшилися умови
вступу - збiльшувався до 40 роков вiковий ценз, селяни вОд iспитiв звiльнялися.
На поч. ХХ ст. пологовий будинок було переведено до колишнього примщення крайово! агрономiчноï школи по вул. Семигородськ1й (сучасна вул. Головна, 129). В мiжвоeнний перюд цей заклад носив назву 1нституту гiнекологiï та акушерства доктора О. Георпана. Вiн мав 3 воддшення та був розрахований на 80 лжувальних мiсць. В закладi щорiчно проходили навчання 20 учениць аку-шерськоï школи. В нiй за перюд з 1812 по 1926 р. було подготовлено понад 2,5 тис. акушерок [ДАЧО 1.4].
18 лютого 1912 року на основi декрету Галицького губернського управлшня вщкритий пологовий будинок (нинi клiнiчний пологовий будинок №1 м.Чершвщ) [ДАЧО 1.5].
Серед усього кола пологових справ чОльне мюце займало завдання створення дiйовоï системи родопомочi всiм жшкам, незалежно вiд мiсця 1хнього проживання та статк1в. Слiд звернути увагу на той аспект, що на водмОну вод сiльськоï мiсцевостi приймання пологiв в умовах мiста було контро-льованим, адже завжди була можливють скаржитися у випадку надання неквалiфiкованоï та несумлiнноï допомоги. Про масштаби цього явища судити важко, адже в судовому порядку розглядалися найбiльш складнi випадки, та й ri представленi в архiвних матерiалах епiзодично [ДАЧО 1.6].
Високий рiвень подготовки акушерок, який водповодав европейським стандартам дозволяв ви-пускницям Чершвецько1' школи працювати в рiзних мютах i селах Австрй' [8].
За чаав австрiйського та румунського пану-вання на Буковинi акушерська школа у Чершвцях залишалася единим медичним закладом, що дiяв на той час на теренах нашого краю. До I свггово1' вшни тут було тдготовлено 500 спецiалiстiв акушерсько!' справи. Проте бiльша частина мщанок i всi сiльськi ж1нки народжували вдома та обслуговувалися мошами (бабками - повитухами) [9].
Перед Першою свотовою вшною пологи почали приймати також у повiтових лжарнях. Бiльш частина мiщанок i вс сiльськi ж1нки народжували вдома та обслуговувалися бабками-повитухами, яко не мали медично!' освiти. Лише деяк1 з них мали можливiсть користуватися послугами приватних лiкарiв та акушерок. На початку ХХ ст. iз 336 сшь-ських общин Пiвнiчноï Буковини не мали жодно1' акушерки, у 145 - акушерсько-пнеколопчна допо-мога не надавалася зовсiм [ДАЧО 1.7]. Ряд акушерок, переважно в альськш мюцевосл, займалися приватною практикою (не завжди маючи вщповодну освiту). Проте для цього необходний був спецiальний дозвОЛ [ДАЧО 1.8].
БудОвництво корпусу пологового будинку по вул. Трансильванп (потОм Семигородська, Зибенбюр-герштрассе, а нинО - вул. Головна, 129) велося за проектом шмецького архитектора ЕрОха Кобенгайера [ДАЧО 1.9]. У 1896 рощ зведений перший поверх, а наприюнщ 1897 р. будавля була завершена. До 1912 р. тут мютилася Крайова сшьськогосподарська школа. В результат переобладнання мОсто отримало сучасно
оснащений пологовий будинок з ванними комнатами, кухнею, операцшним залом, лОкувальними палатами [ДАЧО 1.10].
18 лютого 1912 р. на основ1 декрету Галицького губернського управлшня вщкритий пологовий будинок (при ньому акушерська школа). Директором акушерсько! школи був головний лжар пологового будинку, полггичний д1яч краю Октаиан Георпан [ДАЧО 1.11]. У 1912-14 рр. було тд-готовлено близько 200 акушерок [10].
Водкрившись шсля реконструкцп у 1913 р. пологовий будинок мютив одну пологову залу, одну палату септичну та одну - асептичну для операцш, 14 палат для хворих. Обслуговували пащенпв двое лжар1в та дв1 саштарки. Головний лжар пологового будинку доктор ОктавОан Георпан збОльшив к1льк1сть л1жок, довОвши !х до 40 (у 1915 рощ - до 75 л1жок), лжар1в - до 6, саштарок - до 8. Доктор Модест Попеску створив у пологовому будинку пнеко-лопчне вОддшення на 20 л1жок . К1льк1сть хворих постшно зростала: 1897 р. - 187 хворих; у 1914 р. -1186, а у 1916 р. лише 184, у зв'язку з тим, що у 1916 р. в пологовому будинку розташовувався вшськовий лазарет [11]. Головною перепоною на шляху до лжування була висока плата за перебування у лжарш.
1з звершенням у 1918 р. Першо! свггово! вшни
1 включенням Буковини до складу КоролОвсько! Румунй' в 1919 р., звершився «австршський» перiод юторп акушерсько! школи. Чернiвецька акушерська школа, яка шдготувала за роки свого юнування понад тисячу освiчениx акушерок,започаткувала собою розвиток середньо! медично! освгга на Буковинi [ДАЧО 1.12].
1з захопленням в сiчнi 1918 р. Бессараби (нинi Хотинський i частково Кельменецький райони), а в листопадi того ж року й швшчно! Буковини, на цих землях соцiально-економiчна i полiтична ситуацiя погiршилась. Це стосувалось i матерiального добро-буту i, зокрема, охорони здоров'я населення [12].
У 1919 р. водбувся перший «румунський» набiр студентiв i водкриття акушерсько! школи. Внасл1док жорстких умов вступу обов'язкова почат -кова освота, селянське походження i володшня ру-мунською мовою, навчання в першому семестрi було фактично зiрване, оск1льки переважна 60льш0сть сшь-сько! молодО була укра!номовною. Заняття тривали спочатку 6 мОсяцОв, потОм один рОк, а з 1922 р. термш навчання подовжено до 2-х роков. Але разом з тим, дОяла заборона викладання укра!нською мовою, що обмежувало можливОсть подготовки акушерок з числа коршного населення краю - укра!нських ж1нок. У цщ школ1 працювали 3 викладачки, 2 наглядачки та
2 акушерки. Румушзащя навчального процесу в акушерськш школО негативно позначилася на кшь-косп подготовлених акушерок. Якщо до Першо! свь тово! вОйни на Буковиш нараховувалося майже 500 акушерок, то в 1922 р. !х було не бОльше 150, а напришнщ 30-х рр. ця кОлькОсть зменшилася до 100 чоловж [13].
Внаслвдок зменшення илькосп акушерських кадрОв зросла дитяча смертность. З метою виправ-
лення тако! негативно! ситуацп румунська адмшь стращя зобов'язувала випускниць акушерсько! шко-ли ввдпрацювати 5 рошв шсля завершення нав-чання на сел1. Дипломи видавалися лише шсля про-ходження студентами двомюячно! практики на сел1. Гарантами таких зобов'язань виступали чоло-вши акушерок.
У 1932-1933 роках було споруджено перше примщення для громадсько! мюько! лкарт. У 1940 рощ налагоджусться стабшьна мережа державних медичних та полого допом1жних заклад1в. Значно збшьшуеться к1льк1сть лжарняних л1жок в обласному пологовому будинку та вщкрито калька вщдшень i палат в районних та дшьничних лжарнях, сформовано пологовi лiжка у 23 фельдшерсько-акушерських пунктах области Тодi на Буковинi вже працювало 14 акушерiв-гiнекологiв [ДАЧО1.13].
З 27-28 червня 1940 року, пiсля воз'еднання Пiвнiчно!' Буковини та Хотинщини з Укра!ною, розпочались соцiально-економiчнi перетворення, у тому числ^ i в сферi охорони здоров'я. 1940 р. було розгорнуто лiкарняну мережу: 18 пологових будиншв та акушерських пунктiв на 105 пологових лiжок. Лiкарняна мережа мала 1100 лiжок, з них: гшеколопчних в пологових будинках - 55. У пологових будинках та лжарнях прийнято 475 полопв, у тому числ^ у 127 породшь з сiл [ДАЧО 1.14].
З початком встановлення радянсько! влади на Буковиш проведена чергова реорганiзацiя мшцево! системи медично! освiти. У звичайно важких умовах завершального року вшни та повоенно! розрухи поновлював свою дiяльнiсть 2 -й Ки!вський державний медичний ушверситет (КДМ1), а з 20 жовтня 1944 р. - Чершвецький державний медичний шститут (ЧДМ1), у форму-ваннi науково-кадрового потенцiалу якого взяли участь проввдш вищi навчальнi заклади Радян-ського Союзу [3].
У 1945 рощ при обласних та мюьких лжарнях вiдновили свою дiяльнiсть курси медичних сестер з пiврiчним термiном навчання. Вже за перший рж було пiдготовлено 60 медсестер. Система середньо! медично! освiти в першi повоеннi роки складалася з профiлюючих шкiл: фельдшерська, акушерська, акушерсько -фельдшерська,фармацевтична, зуботехнiчна, шко -ла лаборанлв та школа медсестер, до яких приймалися особи вжом ввд 15 до 35 рошв iз неповною та повною середньою освгтою. Число померлих дiтей у шслявоенш роки скоротилося в порiвняннi з 1940 роком бiльше шж удвiчi. З цього ж року почалась штенсивна вiдбудова та оргашзащя нових лiкувальних закладiв, у тому числ^ i родопомiчних. Було вщкрито 5 пологових будинкiв, нараховувалось 310 акушерських лiжок, 292 фельдшерсько-акушерських пункти. У 1946 роцi на 135 лiжок працювало 10 лiкарiв, заре -естровано 2578 полопв, 10 кесарських роз -тишв, 10 плодоруйшвних операцш, 29 випадкiв накладання акушерських щипцiв [ДАЧО 1.15].
Як бачимо на територп Буковини юнувало два види акушерсько! допомоги. Тривале сшв-iснування на теренах Укра!ни «альтернат-тивного» акушерства з одного боку - в особi повитухи, з другого - дипломованих «акушерок», що подекуди мало характер ввдкритого або прихованого протистояння, дало можливiсть проаналiзувати наслщки зiткнення традицiйних та iнновацiйних пiдходiв у галузi родопомочi.
Варто зауважити, що негативне ставлення до повитух з боку професшний медикiв було загалом традицшним.
В Державному архiвi Чернiвецько! областi мiстяться звiти пологових будиншв, згiдно яких простежуеться прагнення держави контролювати процес народжуваносп на Буковиш. Як приклад можемо розглянути один iз таких Статистичних звтв на прикладi Сторожинецького Райздрав-ввддшку (табл. 1, 2)
Таблиця 1
Статистичш звiти Сторожинецького Райздраввiддiлу
з 1931 по 1940 рр. включно про народжувашсть, _смертнiсть дiтей до 4-ох рок1в_
Рiк Кшьшсть народ-жених Юль-шсть мертво-народ-жених Юль-шсть мертвих дней ввд 0-1 р. Юль-шсть мертвих дгтей ввд 1-4 р.
1931 1685 18 300 83
1932 1813 21 335 132
1933 1713 25 280 96
1934 1705 25 385 125
1935 1700 24 346 124
1936 1878 19 281 81
1937 1890 24 318 90
1938 1766 19 290 97
1939 1677 17 234 85
1940 923 12 199 36
Загальна кшьшсть дней до 4 рок1в - 3836 Загальна кiлькiсть дiтей вщ 4 до 18 рок1в - 13051
Таблиця 2
Статистичнi звгти Сторожинецького Райздраввiддiлу з 1931 по 1940 рр. включно про смертшсть жшок п1д
час абортiв i пологiв
Юльшсть жшок, що Кшьшсть жшок,
Рк померли тд час що померли ввд
полопв аборту
1931 8 3
1932 8 4
1933 6 5
1934 10 6
1935 4 3
1936 6 3
1937 9 6
1938 3 2
1939 6 4
1940 1 -
Шслявоенна ввдбудова сшьського госпо-дарства, сощально-економОчш зрушення позначилися на поступовому поверненш до нормального життя. Медики повернулися до Оде! надання допомоги породшт через вщновлення дОяльносп насамперед ФАШв. На це, зокрема, нащлювала Постанова Президй' Верховно! Ради СРСР, ухвалена ще 8 червня 1944 р. Як сввдчить аналОз наявного матерОалу, у шслявоенш роки бшьшого прюритету надавалося розвитковО ФАШв, вщкриттю сшьських дшьничних лшарень Оз видшенням акушерських лОжок, районних пологових будиншв або акушерських ввддшень.
Процес випснення повитух акушерками у кожному регюш мав свою специфшу. На територи Захщно! Укра!ни оргашзащя родопомочО ввдбувалася досить повшьно. Проте, у мОру того, як мережа ФАШв та амбулаторних дшьниць розгорталася, а допомога медичних кадрОв ставала доступшшою.
Кульмшащею цього протистояння мОж непрофесшними мошами та навченими акушерками, очевидно, став 1960 р., коли офщшна медицина звиувала, що материнську смертность на селО повтстю викоршено. РодопомОчну та профшактичну допомогу поступово перебирали на себе ФАПи, а стащонарне обслуговування породшь ввдбувалося вже у центральних районних та дшьничних лжарнях за участю квалОфжованих лжарОв [13].
У Чершвецькш обласп до 1954 р. юнувало три таких школи: у Чершвцях - фельдшерсько-аку-шерська школа i школа медсестер; у Сторожинщ -школа медсестер. У 1945-47 рр. Чершвецькою фельдшерсько-акушерською школою подготовлено 184 акушери-фельдшери (за 200 рошв свого Оснування коледж тдготував 17 тисяч медичних пращвнишв) [ДАЧО 1.16].
У 1979 рощ вщкрито новий акушерський корпус пологового будинку №1 по вул. Буковинсь-ка, 1А. У 1988 рощ збудовано пологовий будинок № 2 по вул. РОвненська,8 [13]. В обласп працюе 175 лжарОв-акушерОв [ДАЧО 1.17].
4. Висновки
Процес становлення професшно! системи акушерсько! допомоги на Буковиш затягнувся на дек1лька десятилиъ. I, мабуть, справа не в нестачО матерОально! кадрово! бази,а скорше в довОрО повитухам. «Бабка» умшо застосовувала мануальну тератю, дш вогню,а також рОзш фОзюлопчш прийоми (могли виправляти шд час полопв ручними засобами неправильно положения плода). Повитуха добре володша ситуащею, зважала на умови життя i побуту породшлО, !! до часто сприяли зняттю емоцшного напруження i мали психотерапевтичний характер. Факти сввдчать, що на початковому еташ запровадження професшно! медично! допомоги у породшт збержалася можливють вибору мОж повитухою i акушеркою. Проте, вже в 60-70-х рр. XX ст. медична допомога вилсняе альських бабок-повитух.
Л^ература
1. Державний архш Чертвецько! областО 1.1 Ф.13. -Оп.2. - Спр.228. - 4арк.; 1.2 Ф.14. - Оп. 2. - Спр. 253. - 204
арк.; 1.3 Ф.19. - Оп.1.- Спр.48. - 61 арк.; 1.4 Ф.286. - Оп. 1. - Спр. 532. - 9 арк.; 1.5 Ф. 286. - Оп. 1. - Спр.681. - 3 арк.;1.6 Ф.286. - Оп.1. - Спр.299. 1.7 Ф. 286 - Оп. 1. -Спр.803. - 23 арк.; 1.8 Ф.286. - Оп.1. - Спр.487. - 18 арк.; 1.9 Ф.286. - Оп.1. - Спр. 18. - 9 арк.; 1.20 Ф.286. - Оп.1. -Спр.709. - 17арк. 1.21 Ф.286. - Оп.1. - Спр. 33. - 7 арк.;1.22 Ф.286. - Оп.1. - Спр.536. - 45 арк.; 1.23 Ф.286. - Оп.1. -Спр.396.- 21 арк.; 1.24 Ф.286. - Оп.1. - Спр.824. -3арк.;1.25 Ф.286. - Оп.1. - Спр.813. - 5 арк.; 1.26 Ф.286. -Оп.1. - Спр. 862. - 13 арк.; 1.27 Ф.Р-6. - Оп.1. - Спр.12.
2. Бойчук, Т. М. 1сторш розвитку акушерства та ri-некологп на niBHi4Hrn Буковин [Текст] / Т. М. Бойчук, I. Д. Шкробанець, О. М. Юзько, О. А. Андлець, I. Р.Нщович // Неонатолоия, х1рурпя та перинатальна медицина. - 2013. - № 4 (10). - С. 153-159.
3. Боряк, О. О. Традицшна культура та новацп за радянсько! доби: особливостi спшснування повитухи та акушерки у 20-70-х рр. ХХ ст. [Текст] / О. О. Боряк // Еттчна iсторiя народiв Свропи. - 2009. - Вип. 29. -С. 11-21.
4. Боряк, О. О. Стан народного акушерства в XIX ст. [Текст] / О. О. Боряк // Укра!нський гсторичний журнал. -2001. - № 2. - С. 49-61.
5. Бшоус, В. I. Нариси з юторп медицини та фармаци в питаннях i в1дпов1дях ввд первгсних до нових часiв (з елементами медично! етики i деонтологп) [Текст] /
B. I. Бшоус, В. В. Бшоус, М. I. Грицюк, Т. М. Воротняк; за ред. В. Е. Кардаша. - Чершвщ, 2010. - 132 с.
6. Кобилянський, С. Д. Ьторш медицини Буковини. Цифри й факти / С. Д. Кобилянський, В. П. Шшак, Б. Я. Дробтс. - Чертвщ: Видавництво БДМА, 1999. - 249 с.
7. Ганткевич, Я. Ьторш украшсько! медицини в датах та 1менах [Текст] / Я. Ганткевич. - Львiв, 2004. - 368 с.
8. Колодюк, I. "Баба-повитуха" та !! функцп в народнш медицин! жител1в Полюся наприкшщ XIX - на початку XX столптя (за експедицшними матер1алами) [Текст] / I. Колодюк // Етшчна гсторш народ1в Свропи: зб. наук. пр. - 2004. - Вип. 17. - С. 77-82.
9. Нщович, I. Р. Нарис з гстори пологового будинку № 1 м. Чершвщ [Текст] / I. Р. Нщович // «Жист» Всеук-ра!нський медичний журнал молодих вчених. - 2006. -№ 8. - С. 78-86.
10. Польова, С. П. Розвиток акушерсько! служби шбычно! Буковини [Текст] / С. П. Польова, I. Р. Нщович // Клшчна анатом1я та оперативна х1рургш. - 2009. - Т. 8, № 4. - С. 91-96.
11. Руснак, О. Шкарняна служба Швшчно! Буковини i Xотинщини у м1жвоенний перюд [Текст] / О. Руснак // Наука i освгга: крок у майбутне. Матер1али VI М1жнародно! науково! конференци «Кайндл1вськ1 читання», присвячен 145-р1ччю в1д дня народження Р. Ф. Кайнд-ля. - Черн1вц1-Вижниця: Черемош, 2011. -
C. 461-464.
12. Юзько, О. М. !сторш кафедри акушерства i пнекологп з куррсом дитячо! та тдлгшово! гiнекологil Буковинсько! державно! медично! академй. [Текст] /
0. М. Юзько // Клшчна анатом1я та оперативна х1рурпя. -2003. - Т. 2, № 4. - С. 76-82.
13. Грищенко, В. И. Научные основы регулирования рождамости [Текст] / В. И. Грищенко. - К.:Здоров'я, 1983. - 208 с.
References
1. Derzavnyj arhiv Chemivec'koi oblasti: 1.1 F.13. -Op. 2. - Spr. 228. - 4 ark.; 1.2 F.14. - Op. 2. - Spr. 253. -204 ark.; 1.3 F.19. - Op. 1. - Spr. 48. - 61 ark.; 1.4 F.286. -Op. 1. - Spr. 532. - 9 ark.; 1.5 F.286. - Op. 1. - Spr. 681. - 3 ark.; 1.6 F.286. - Op. 1. - Spr. 299. - 18 ark.; 1.7 F.286. - Op.
1. - Spr. 803. - 23 ark.; 1.8 F.286. - Op. 1. - Spr. 487. - 18
ark.; 1.9 F.286. - Op. 1. - Spr. 18. - 9 ark.; 1.20 F.286. - Op. 1.
- Spr. 709. - 17 ark.; 1.21 F.286. - Op. 1. - Spr. 536. - 7 ark.; 1.22 F.286. - Op. 1. - Spr. 536. - 45 ark.; 1.23 F.286. - Op. 1.
- Spr. 396. - 21ark.; 1.24 F.286. - Op. 1. - Spr. 824. - 3ark.; 1.25 F.286. - Op. 1. - Spr. 813. - 5 ark.; 1.26 F.286. - Op. 1. -Spr. 862. - 13 ark.; 1.27 F.P-6. - Op. 1. - Spr. 12. - 22 ark.
2. Boychiyk, T. M., Shkrobanets', I. D., Yuz'ko, O. M., Andriets, O. A., Nicovych, I. R. (2013). Istoria rozvytku akusherstva I ginekologii na Pivnichniij Bukovyni [The history of obstetrics and gynecology at the North Bukovina]. Neonatology, surgery and perinatal medicine, 4, 153-159.
3. Boriak, O. O. (2009). Tradycijna kul'tura ta novacii za radians'koi doby: osoblyvosti spivisnuvannia povytuhy ta akusherky u 20-70-h rr. XX st. [Traditional culture and innovations in the Soviet era, coexistence features midwives and midwives in the 20-70's. XX century]. Ethnic history of the peoples of Europe, 29, 11-21.
4. Boriak, O. O. (2001). Stan narodnogo akysherstva v XIX st. [State of national midwifery in XIX century]. Ukrainian Historical Journal, 2, 49-61.
5. Biloys, V. I., Biloys, V. V., Gryciyk, M. I., Voro-tniak, T. M. (2010). Narysy z istorii medyzyny ta farmacii v pytanniah I vidpovidiah vid pervisnyh do novyh chasiv ( z elementamy medychnoi etyky i deontologii) [Essays on the History of Medicine and Pharmacy in questions and answers from primitive to modern times (with elements of medical ethics and deontology)]. Chernivtsi, Ukraine, 132.
6. Kobylyansky, S. D., Pishak, V. P., Drobnis, B. Ia. (1999). Istoria medycyny Bukovyny. Cyfry I fakty. [ History of
Medicine Bukovina. The numbers and facts]. Chernivtsi, Ukraine, 249.
7. Ganitkevyc, Ia. (2004). Istoria ukrains'koi medycyny v datah I imenah [The history of Ukrainian medicine in dates and names]. Lviv, Ukraine, 368.
8. Kolodyuk, I. (2004). "Baba-povytuha" I ii funcii v narodnii medycyni zhyteliv Polissia naprykinci XIX- pochatku XX st. ["Midwife" and her functions in traditional medicine residents Polesie late XIX - early XX century (by forwarding materials)]. Ethnic history of the peoples of Europe, 17, 77-82.
9. Nicovyc, I. R. (2006). Narys z istorii pologovogo budynky № 1 m. Chernivchi [Essay on the history of Chernivtsi maternity hospital № 1]. Hyst, 78-86.
10. Poliova, S. P., Nitsovych, I. R. (2009). Rozvytok akushers'koi sluzhby Pivnichnoi Bucovyny [The development of obstetric services Northern Bukovina ]. Clinical Anatomy and Operative Surgery, 4, 78-86.
11. Rusnak, O. (2011). Likarniana sluzhba Pivnichnoi Bukovyny i Hotynzhyny u mizhvoennyi period [Hospital Service of Northern Bukovina and Khotyn district between the wars]. Science and education: a step into the future, 461-464.
12. Iuz'ko, O. M. Istoria kafedry akusherstva I ginekologii z kursom dytiacoi ta pidlitkovoi ginekologii Bukovyns'koi derzhavnoi medycnoi akademii [History of obstetrics and gynecolgy with a course of child and adolescent gynecology Bukovinian State Medical Academy]. Clinical Anatomy and Operative Surgery, 4, 76-82.
13. Grychenko, V. I. (1983). Naucnye osnovy regulirovania rozhdaemosti [Scientific basis of birth control]. Kyiv, Ukraine, 208.
Рекомендовано до публгкацИ д-р icmop. наук, професор Кожолянко Г. К.
Дата надходженнярукопису 27.01.2015
Парайко Крктша BacaftiBHa, астрант, кафедра етнологи, антично! та середньовiчноi icropii,
Чершвецький нацюнальний утверситет iMeHi Юрш Федьковича, вул. Кафедральна, 2, м. Чершвщ, Укра!на, 58000
E-mail: parajko1989@gmail.com
