УДК 93/94 (477.54)
ПОВОеННА В1ДБУДОВА ЗМНВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 УКРА1НСЬКО1 РСР
(1945-1953 рр.)
Полях евгешя Володимир1вна ([email protected]) дшсний член Змивського наукового краезнавчого товариства, студентка Нацiонального юридичного ушверситету iменi Ярослава Мудрого.
Полях Евгения Владимировна. Послевоенное восстановление Змиевского района Харьковской области Украинской ССР (1945-1953 гг.)
Аннотация. В статье исследованы ход и особенности послевоенного восстановления сельского хозяйства, промышленности и социальной инфраструктуры на территории Змиевского района Харьковской области. Автор пришла к выводу, что жителям района потребовалось относительно короткое время (не более семи лет) для реконструкции сельского хозяйства, промышленности и социальной инфраструктуры. Работа вводит в научный оборот новые архивные материалы.
Ключевые слова: послевоенное восстановление, социальная инфраструктура, сельское хозяйство, промышленность.
Polyakh Eugenia V. Post-war reconstruction of Zmiiv district Kharkiv region of Ukrainian SSR (19451953).
Abstract. This article is the research of the progress and characteristics post-war reconstruction of agriculture industry and social infrastructure in the territory of Zmiiv district Kharkiv region. The author concluded, that the residents of the district took a relatively short time (not more than seven years) for the reconstruction of agriculture industry and social infrastructure. The article introduces the scientific circulation new archival materials.
Key words: post-war reconstruction, social infrastructure, agriculture, industry.
Актуальшсть. Одним iз видатних перiодiв ктори Змивщини е геро'1'чна вщбудова району шсля зруйнувань Велико!' Вггчизняно! вшни 1941-1945 рр. Величезш втрати, як пошс радянський народ пщ час бойових дш та окупаци, доповнювалися пгантськими
руйнуваннями господарства та
шфраструктури краши. Тим важлившим була якомога швидша вщбудова. Територiя Змй'вського району Харювсько! обласл УРСР знаходилася в окупованш нацистськими загарбниками зош, через терени нашо! мало! Батьювщини неодноразово пересувалася л^я фронту. Тому i руйнащя у район була величезною. Але на жаль, ця тема не вивчена ще достатшм чином, що зумовлюе и значущкть та актуальшсть.
1сторюграф1я. У краезнавчш лiтературi тема цieï роботи почасти висвгглювалася неодноразово. Зокрема, в кторико-краезнавчому нарисi «Змив» автори присвятили декыька сторiнок вiдбудовi району в повоенний перюд [26, с. 69-73]. Але у быьшост свош надана шформащя носить загальний характер. У фундаментальны для свого часу робот «Iсторiя мiст i сiл Украшсько'1 РСР. Харкiвська область» [32, с. 464-465] быьша увага присвячена вiдбудовi промисловостi. Деякi вiдомостi про вщбудову сiл у книжках «Соколiв та соколяни» [39, с. 94-96], а також «Лиман» [27, с. 106-108]. Цжавий матерiал з теми, що нас цжавить, е у науково-популярнш роботi «Змивщина - Слобожанщини перлина» [36, с. 168-172].
Об'ектом нашо'1 дослiдницькоi роботи е повоенна вщбудова Змiiвського району Харкiвськоi областi Украши у 1943-1953 рр., а предметом - розвиток промисловосп, сiльського господарства та сощально'1' iнфраструктури у зазначений перюд.
Метою даного дослiдження е реконструкщя подiй 1943-1953 рр. Поставлена мета потребуе виршення наступних задач:
• дослщження швидкостi та якосп вiдновлення сiльського господарства;
• вщновлення рiвня повоенного виробництва у промисловосп;
• з'ясування швидкостi вiдновлення та розвитку сощально'1' iнфраструктури;
• пошук iмен найбiльш видатних та заслужених пращвниюв промисловостi, сiльського господарства та культури, Геро'1'в працi.
• введення в науковий обк невiдомих рашше фактичних даних тощо.
Географiчнi межi роботи збiгаються з адмiнiстративними кордонами Змивського району.
Хронологiчнi межi роботи укладаються в рамки серпня 1943-березня 1953 рр. Нижня дата - звыьнення Змивського району вщ шмецько-нацистсько'1' окупаци та початок вщбудови району, верхня - смерть Й. В. Сталша та зумовлена нею змша економiчноi та внутршньо'1' полiтики держави.
Наукова новизна роботи полягае у введенш у науковий обк нових архiвних матерiалiв, вилучених iз Державного архiву Харкiвськоi область архiвного вiддiлу Зми'всько!' районно'1' державно'1' адмiнiстрацii та архiвного вiддiлу музейного комплексу Змивського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка. Особистий внесок дослщнищ полягае в тому, що всi
наведенi архiвнi матерiали вводяться у науковий обiг вперше.
Методологiчною основою роботи е конкретно-кторичний пiдхiд, що ^рунтуеться на вивченш об'екту у певних iсторичних умовах. Шд час дослiдження було використано таю загальнонауковi методи, як аналiз та синтез, порiвняння, а також спещально iсторичнi нарративний та iдеографiчний методи.
Джерельну базу роботи складають:
• звiт Змивського санiтарного лжаря про санiтарно-гiгiенiчний стан шкiл району, вилучений з фонду Р-1934 Державного архiву Харкiвськоi областi [23];
• кторичш довiдки (рис. 1) про села, колгоспи та радгоспи Змивського району, що зберкаються у архiвному вщдш Зми'всько!' районно'1 державно'1 адмшктраци [13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20];
• рукопис А. I. Криштопи «Змиево городище» [25];
• повщомлення офiцiйноi преси -газети «Правда Зми'вщини» [1; 2;
3];
• архiвнi матерiали, вилученi з фондiв №№ 1, 9, 10, 14 [5; 6; 7; 8; 9; 10; 11] архiвного вщдыу музейного комплексу Змивського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка. Вказаш фонди вводяться у науковий обк вперше.
Практичне використання.
Отримаш результати можуть бути використаш для органiзацii тематичних музейних екскурсш, написання конспектiв урокiв з харювщинознавства. При подальшiй роботi представлене дослщження може стати основою для написання мапстерсько! або
кандидатсько!' дисертаци та краезнавчих монографiй.
Рис. 1. Хронолопчна довiдка з архiвного вщдыу Зми'всько!' районнох" державнох' адмiнiстрацii.
Апробащя. Рукопис дослiдження було оприлюднено 2013 р. на радi музейного комплексу Змивського лщею № 1 iменi двiчi Героя Радянського Союзу З. К. Слюсаренка. 2014 р. робота поала I мкце на районному еташ конкурсу дослiдницьких робiт Малоi академii наук Украiни.
Структура. Робота складаеться зi вступу, трьох роздШв та висновкiв. Перший роздiл присвячено альському господарству, другий - вiдбудовi промисловостi, третiй - соцiальнiй шфраструктурь
Виконуючи свiй приемний обов'язок, дякуемо керiвнику музейного комплексу Змивського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка Н. М. Комишанченко, та пращвникам
Змивського краезнавчого музею за надаш фотодокументи.
Вiдбудова сiльського господарства
Чотири роки вшни, майже два роки окупаци, часте проходження лши фронту через територш району завдали Зми'вщиш значноi матерiальноi шкоди. Була зруйнована шфраструктура, знищенi заводи, фабрики, МТС, порвана економiка сiльського господарства, а головне - величезш людськ втрати. Ось та цiна, яку наш народ заплатив за свою свободу.
Наприклад, у с. Лиман були розстрыяш 39 жителiв, 209 юнаюв i дiвчат вiдправлено на примусовi роботи до Нiмеччини. За час окупаци в селi були знищеш до 60 колгоспних будiвель, 4 млини-вiтряки, цегельний завод, будiвля дитячих ясел, 29 будинкiв колгоспниюв [35, с. 11].
Пiд час вшни у с. Тарашвка знищено 1 293 будинки [20, арк. 16]. У с. Верхнш Бишкин - розстрiляно 300 чоловiк мирного населення, 70 чоловж вiдправлено на примусовi роботи до Нiмеччини [15, арк. 4]. Постраждало i с. Геншвка, де були зруйнованi колгоспи, спалено 50 хат, знищеш бiблiотеки, клуб, на каторгу вивезено 200 чоловж мирного люду [16, арк. 6]. У с. Скрипаi спалено 180 будинюв, 73 колгоспш будови, школу, лжарню, 111 сараiв, забрано велику кыьккть рогатоi худоби [19, арк. 7 зв.]. Майже вах пiдлiткiв с. Задонецьке окупанти вивезли до Шмеччини [17, арк. 2. зв.]. Все господарство i культура с. Зщьки пiд час вшни зруйноване [18, арк. 5]. Загалом, кожне село району понесло значш втрати.
Важким був перший рж шсля вшни. Треба було не тыьки вщбудовувати господарство, але i думати про землю. Треба орати, аяти, але нi технiки, ш людей не вистачало. Замiсть технжи на
обробцi землi люди використовували корiв. А коли худоба не витримувала, витримували люди, часто впрягаючись у плуг чи борону. I знову, як i за чаав вшни, увесь тягар лк на плечi жiнок та дггей [36, с. 169].
Населення допомагало радянським во!нам не тыьки самовiдданою працею, а й сво!ми заощадженнями. Колгоспи району внесли до фонду Радянсько! Арми тiльки з врожаю 1943 р. понад 50 000 пудiв хлiба та шших продуктiв.
Самовiддано працювали соколяни, вщновлюючи колгоспне господарство. Навеснi 1944 р. держава направила до Соколово больше 150 ц сортового насшня яро! пшенищ, вiвса, ячменю i гречки. Колгоспники отримали так само допомогу хлiбом, фуражем, грошима. Всебiчну допомогу у вщновленш народного господарства робггникам i колгоспникам надавали трудящi братшх республiк. Трудящi Казахстану прислали 50 корiв i 30 коней. Неоцшенною у роки вiдбудови була i допомога шефiв - харкiвських пщприемств, якi ремонтували iнвентар та автомашини [31, с. 371].
Але не знали люди, яке нове лихо чекае на них. Несприятливi для села погодш умови 1946 р. та надмiрнi плани хлiбозаготiвлi призвели до того, що шчим було сплатити трудодш колгоспникам. У бiльшостi господарств зерна людям зовам не видали. Взимку 1946-1947 рр. у селах знову настав страшний голод. Рятуючись вщ голодно! смерти люди перебиралися до великих мкт. Багато з тих, що залишилися на мiсцях, помирали вщ голоду.
З роками вщбудовувався районний центр, а також села району. Справи колгоспникiв пiшли угору. Наприклад, у 1947 р. соколянами було зiбрано врожай зернових культур по 18 ц/га [31, с. 371]. Активно взялися за вщбудову рщного села великогомыьшани. За шслявоенш роки тут збудовано два свинарники, чотири корiвники, два телятники,
птахоферму [14, арк. 2]. Колгоспники с. Верхнш Бишкин за два роки шсля звыьнення вщ окупаци побудували бази для тваринництва, зерносховище [15, арк. 4 зв.]. Мiцнiв i колгосп «Прогрес» с. Скрипа!, де у повоенш часи вирощуеться озима, пшениця, жито, овес, просо, цукровий буряк, картопля i овочi. Також у колгосш була збудована водонапiрна башта, ферми [19, арк. 8]. Шсля звыьнення Борок, трудящi працювали на вщбудову i подальший розвиток народного господарства села: побудували примщення для контори колгоспу, бази для тваринницьких ферм [13, арк. 14 об.]. Жителi с. Гени'вка вщновили колгоспи, збудували 10 цегельних i шлакоблочних тваринницьких примiщень загальною площею 4 000 м2 [16, арк. 6]. У с. Задонецьке був вщновлений колгосп, почалося будiвництво господарських будiвель [17, арк. 3].
Новою техшкою почало
оснащуватися сiльське господарство. Зми'вська МТС та !'!' майстерня одержали новi трактори, сiльгоспмашини, верстати i обладнання. Проводилися
сiльськогосподарськi виставки (рис. 2; 3). У райош працювали курси садоводiв (рис. 4), а багато хто з жителiв Змивщини навчався на курсах Харювського альськогосподарського iнституту iм. В. В. Докучаева (рис. 5). Досвщ роботи передовики-колгоспники (рис. 6)
передавали юним натуралктам зi шкiл Змивського району (рис. 7). Наприклад, учш Зми'всько! середньо! школи, допомагаючи в збираннi врожаю в Зми'вському колгоспi iменi Сталша (рис. 8 а), восени 1945 р. зiбрaли врожай помiдорiв з плошД 7 га, буряка 3,5 га, до 10 га кукурудзи i 5 га соняшнику [1, с. 1]. Агрономи Змивського райземвщдыу надавали селянам корисш поради через мкцеву газету «Правда Змивщини». Зокрема висвгглювалися таю питання, як своечасне чищення та засипка ярих
зернових культур, умови зберкання збiжжя, дезiнфекцiя зерносховищ [3, с. 2].
На поч. 1950-х рр. шдвищуються заготiвельнi та закушвельш цiни на зерно, цукровий буряк, продукти тваринництва. До господарств району починае надходити нова, быьш виробнича техшка: пiдвищилася врожайнiсть зернових культур, велик змiни вiдбулися i в тваринництвi. Укрупнюються колгоспи. Так, iз колгоспiв «12^ччя Жовтня», «Паризько! комуни», «Чкалова», «Молотова», якi базувалися на територи Зiдькiвськоi селищно! ради, було створено колгосп iменi Жданова. В с. Борова з колгосшв iменi Молотова та «Бойовик» було створено колгосп iменi Кiрова, до якого шзшше був приеднаний колгосп iменi Шмiдта с. Костянтiвка. 1950 р. з колгоспу «Вольна праця» с. Дудкiвка i колгоспу у с. Безпалiвка було створено колгосп «Перемога». З колгоспiв iменi Ленша, iменi Шевченка (рис. 8 б), «Перше травня», iменi Ворошилова у с. Лиман було створено колгосп «Заповгг Ленша». В с. Бiрки колгосп «Червоний промiнь» було об'еднано в колгосп iменi Чапаева. В с. Скрипа! з колгосшв «Быьшовицька перемога» та «Червоний лан» було оргашзовано колгосп iменi Куйбишева. Шзшше до нього було приеднано колгосп iменi Ворошилова с. Мохнач. У с. Островерхiвка з колгосшв «Жовтнева перемога» (рис. 8 б) та iменi Калшша було створено колгосп «Красный Октябрь». До колгоспу iменi Хрущова (рис. 8 г) у Чемужiвцi було приеднано колгосп iменi Ворошилова хут. Артюхiвка. 7 липня 1950 р. колгосп став називатися iменi Хрущова, а 14 вересня 1950 р. цей колгосп було об'еднано з колгоспом «Нове життя» с. Пролетарське. 1953 р. колгосп «Свггло Iллiча» с. Красна Поляна об'еднався iз колгоспом «Шлях соцiалiзму» с. Водяне. Три колгоспи, що були створеш 1932 р. у с. Шелудьювка об'едналися в один - iменi Мiчурiна [21, арк. 2].
Рис. 2. Сыьськогосподарська виставка 1949 року.
Рис. 3. Сыьськогосподарська виставка 1949 року. Експозищю представляе працiвник Змивсько! МТС Я. Й. Бродський.
Рис. 4. Районш курси садоводiв. Фото 21 березня 1953 року.
Рис. 8. Колгоспи Змивського району на Сыьськогосподарськш виставцi 1949 року.
1953 р. за зразкове виконання соцiалiстичних зобов'язань та за усшхи в альськогосподарському виробництвi колгоспу «Червоний Жовтень» (с. Островерхiвка) отримав премiю: три вантажних автомобШ та два мотоцикли. Нагороди були вручен Н. А. Яковенку -орден Ленша, М. С. Сидорi (головi колгоспу) - орден «Знак Пошани», Т. С. Колкник - медаль «За трудову доблесть» [21, арк. 5].
В щлому, за перюд повоенноi вiдбудови 1943-1953 рр. альське господарство району становили: чотири радгоспи, двадцять колгосшв, двi машино-тракторнi станцii. Також у район працювали державний плодорозсадник, 9 лкництв iз сво'ми переробними майстернями, що свiдчить про покращення рiвня життя селян та швидку
Рис. 5. Колгоспники Змивського району на курсах при Харювському альськогосподарському шститут iм. В. В. Докучаева.
Рис. 6. Досягнення передовиюв на Сыьськогосподарськш виставцi 1949 року.
Рис. 7. Досягнення юних натуралк^в на Сыьськогосподарськш виставцi 1949 року.
вiдбудову народного господарства [36, с. 171].
У 1943 р. за допомогою командування 152-1 дивiзii, i зокрема майора Потальцева, розпочалися роботи по вщновленню Змивсько! МТС, базою яко! було обрано хут. Благодатне. До кшця першо! декади вже було на ходу 5 тракторiв ХТЗ, два комбайни i одна молотарка, як вiдразу ж з майстернi йшли на збiр хлiба, який у той рж був гарний та врожайний. Не вдалося зiбрати тыьки 60 га навколо с. Лиману - заважали бойовi ди. Шсля повного звiльнення Змивського району, вщновлення МТС пiшло повним ходом. Нафтобаза МТС збереглася i армiя, що залишала район, подарувала 30 т бензину [6, арк. 10, 11].
У 1944-1945 рр. на тракторах працювало близько 60 % жшок, а в 1946 р. ще 30 %; причепниками не менше 60 %. Помiчниками комбайнерiв та облжовцями усi 100 % жшок [6, арк. 12].
Починаючи з 1947 р., враховуючи першочергове значення мехашзаци сiльського господарства, партiя та керiвництво надали велику допомогу МТС. Почали надходити все новi й новi машини. Станом на 1 ачня 1950 р. в МТС вже нараховуеться 50 тракторiв, 4 комбайни, 44 плуга, 20 лущильнигав, 30 культиваторiв, 15 сiялок [6, арк. 13].
Загальш цифри промислово-виробничих показникiв наведенi у таблицях 1, 2, 3.
Таблиця 1
Р1ст енергетики ЗмивськоТ МТС
Техшка 1944 1945 1946 1947 1948 1949 1950 1953
Трак тори 26 39 44 44 54 57 60 74
Культи ватори 14 16 18 20 22 25 30 50
Саш 12 13 12 15 13 12 15 25
М&логаркя 13 15 18 21 23 30 25 25
Комбайни 3 4 4 4 4 4 4 "
Плуги 31 38 38 38 42 39 44 66
Лущильники 8 10 10 19 10 16 20 »
Таблиця2
Робота ЗмнвськоЕ МТС тракторами у гектарах
1944 1945 1946 1947 1948 1949 1950 1951 1952
15645 21729 21621 34152 43927 45320 48314 55788 60052
Показники виробшщтва паперово! фабрики Таблиця3
Рш К1льк1сть продукций т Виконання держплану, %
1946 1146 II 100
1947 1387,3 1 121,1
1948 1825,9 II 159,3
1949 1978,8 1 172,7
1950 1998,3 174,4
1951 2090,5 182,4
1952 2062 179,9
1953 2074 181
Наведенi у роздШ данi яскраво свiдчать, що незважаючи на певнi труднощi об'ективного характеру, вщбудувати сiльське господарство Змивського району вдалося за вiдносно короткий перюд.
Ыдбудова промисловост1
Помiтний слщ чотирьохрiчна вiйна залишила й на промисловосл району. У жовтнi, коли фронт наблизився до Змiева, вглиб СРСР (до Роси) було вщправлено устаткування, технiку мiських
пiдприемств. Значш кошти, видiленi державою, самовiддана праця населення дали можливкть швидко вщновити зруйноване господарство району.
У роки Велико! Вггчизняно! вiйни Зми'вська паперова фабрика була зруйнована: окупанти порвали димову трубу, зруйнували головний корпус та спалили робггниче мктечко при фабрищ. Основне виробниче обладнання колектив трудящих за вказiвкою парти i уряду своечасно евакуював у тил Радянського Союзу, де воно i зберiгалося до вигнання окупантiв iз Харкiвськоi областi та Радянського Союзу взагалi [24, с. 2].
Шсля визволення мкта, у 1944 р. обладнання паперово! фабрики було
реевакуйовано. Незважаючи на те, що невеличкому колективовi робiтникiв i службовцiв пiдприемства довелося жити в землянках, вщбудовш роботи не припинялися. Достроково були закшчеш роботи з вщновлення першоi черги i у вереснi 1945 р. фабрика знову почала випускати свою продукщю на однш папероробнiй машиш. Друга черга вiдновлювальних робiт фабрики так само була достроково закшчена i в березнi 1946 р. була пущена в хщ друга папероробна машина. З 1946 р. нових потужностей на фабрищ не вводилося. Зростання випуску продукци досягнуто за рахунок освоення встановленого обладнання - безперервноi модершзаци окремих вузлiв основного обладнання [24, с. 3, 5].
Учасник вшни комушст П. Д'яков очолив на паперовш фабрицi бобинорiзальне вiддiлення, де працювало багато молодих робггниюв та робiтниць. Через 1хню необiзнанiсть i малодосвiдченiсть часто виникали просто'!. П. Д'яков оргашзував навчання молодi i добився того, що весь колектив вiддiлення став виконувати норми, перевищивши довоенний рiвень продуктивной працi.
Частково було повернуто
обладнання автопарку. У 1945 р. парк отримав новi машини. У перебiгу 19431945 рр. вiдновленi i стали до ладу друкарня,крупорушка, лiсопильний i цегельний заводи, млини, олiйниця [26, с. 67].
Ще одне пщприемство району, вiдоме зараз як Змивський енергомеханiчний ремонтний завод,було створено у суворi роки Велико! Вггчизняно! вшни як 2883-я Артилершська база забезпечення Швденного фронту протиповiтряноi оборони у квггш 1944 р. Формування бази проходило в райош Харкiвського тракторного заводу у Харковь На тыьки-но сформовану2883-ю Артилерiйську базу
було покладено забезпечення частин Швденного фронту протиповггряно! оборони боеприпасами, озброенням, спорядженням i бойовою техшкою. Основою для формування бази став особовий склад вiйськових частин, як входили у Пiвденний фронт протиповггряно! оборони. База розпочала роботу з 1 червня 1944 р. У цей перюд на вшська протиповггряно! оборони прифронтово! смуги покладалися велик й вiдповiдальнi завдання. З червня по вересень 1944 р., в перюд дислокаци бази у мют Харкв, було прийнято вiд постачальникв, оброблено та
вiдправлено до вшськ 127 440 т боеприпасiв, 31 000 т озброення, 15 000 т паливно-мастильних матерiалiв. У вересш 1944 р. базу було передислоковано до Киева. За перюд розташування у мют Киевi з вересня 1944 по травень 1945 р. було прийнято, оброблено та доставлено у вшська 130 896 т боеприпаав, 19 500 т спорядження та З1Пу, 10 000 т паливно-мастильних матерiалiв. З березня 1945 р. Артилершська база перейменована у 2883-ю Артилершську базу постачання Управлшня Командувача артилерiею Швденно-Захщного фронту
протиповггряно! оборони Червоно! Арми. На початку листопаду 1945 р. база передислокувалась до мюта Львiв, де до серпня 1946 р. виконувала завдання з приймання та збереження бойово! техшки та майна розформованих частин. З Берлшу та Варшави, Праги та Будапешту йшов безперервний потж вантажiв, оброблялись, консервувались, частина 1х ставилася на збереження, а частина передавалася у вiйська та народне господарство. 22 листопада 1945 р. 2883-я Артилершська база постачання Управлшня Командувача артилерiею Швденно-Захщного фронту
протиповггряно! оборони Червоно! АрмГ! була переведена на штат мирного часу [28, с. 4-6].
У перюд Велико! Вiтчизняноi вiйни 1941-1945 рр., за вмiлi ди по виконанню бойових завдань, забезпечення вiйськ, за участь у бойових операщях, мужшсть та вiдвагу було нагороджено чимало офiцерiв, сержантiв, солдатiв, робочих та службовщв бази: орденом Вiтчизняноi вшни другого ступеня - 1 чоловж; орденом Червоно! Зiрки - 7 чоловж; медаллю «За бойовi заслуги» - 10 чоловж; медалями Польсько! народно! республжи: «За Варшаву» - 1 чоловж; «За Одру, Шсу, Балтику» - 1 чоловж; «Перемоги i ВолЬ> -1 чоловж. Усього було нагороджено медалями Радянського Союзу - 478 чоловж [28, с. 7].
5 серпня 1946 р. 2883-я Артилершська база постачання Управлшня Командувача артилерiею Швденно-Захщного фронту
протиповггряно! оборони Червоно! Арми перейменована у 2883-ю Артилершську базу постачання Управлшня Командувача артилерiею Пiвденно-Захiдного округу протиповггряно! оборони. У вереснi 1946 р. база була передислокована до мкта Змiева, де розмiстилася у примщеннях колишнього
спиртогорiлчаного заводу. Наприкiнцi 1946 р. база мала 600 м2 виробничих площ, 1 071 м2 житлово! площi (одна квартира). У 1946-1947 рр. база мала верстатний парк у кглькосл 13 одиниць. З 1948 р. частина мала назву 2883-я Артилершська база I розряду Донбаського району Протиповггряно! оборони. Основним завданням бази у цей час було постачання вшськ Протиповггряно! оборони запасними частинами, матерiалами й проведенням ремонту стрелкового зенiтно-артилерiйського озброення та шшо! бойово! технiки. У квггш 1952 р. база черговий раз перейменована у 2883-ю артилершську базу озброення першого розряду (вшськова частина 21732). У цей час до складу бази ввшшло два вщдгли - вщды збереження матерiальноi частини та
вiддiл боеприпаав у селищi Зaлютiно Харювсько! област [28, с. 8].
Не можна забути про Змивський мaшинобудiвний завод. Його заснування сягае у т далек часи, коли aкцiонерне товариство «Село - технжа» оргaнiзувaло в нашому мiстi лiсопильний завод. Це був вересень 1923 р. Шдприемство виготовляло для потреб села i арми рiзнi види кiнних вiзкiв. З початком Велико!' Вiтчизняно!' вшни шдприемство довелося евакуювати в тил кра!ни, а його робггники iз зброею в руках вiдстоювaли у боротьбi з нацизмом свободу i незaлежнiсть нашо! держави. У повоенний перюд шдприемство тричi реконструювалося. I щоразу набувало молодшого вигляду, оновлювалося. На рщнш територи стали вщновлювати i розширювати
виробництво. Наприкшщ 1943 р. тут почали ремонтувати i виготовляти вiйськовi обози. Приступили i до випуску ново! продукци - в основному iнвентaрю, дуже необхщного для сiльського господарства району. Нелегка доля випала на тодшнш колектив i його керiвникiв. Але, незважаючи на труднощi, завод зростав, розвивався. З листопада 1947 р. заводом керував Юхим Семенович Гельфанд, при якому завод вирк у велике мaшинобудiвне пiдприемство з розвиненою шфраструктурою. Керiвник був енергшним, вольовим,
дисциплiновaним i в той же час чуйною людиною та вихователем. Окрiм виробничих питань, вш багато сил придыяв покращенню умов пращ. За вaгомi внески у виробництво нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак пошани» та медаллю «За доблесну працю» [37, с. 2].
З 1950 р. Змивський обозобудiвний завод спецiaлiзувaвся на виробнищга легкового кiнного транспорту: двоколкних бричок, пaрокiнних чотири ресорних лшшок, лiнiйок з м'яким сщалом тощо (рис. 9). Продукцiя заводу стала вщома на всю кра!ну, вона користувалася
високим попитом i мала цiлком заслужений авторитет. Недаремно ж уряд колишнього СРСР, у свш час, подарував iранськiй принцеа пaрокiнну
чотириресорну лiнiйку, виготовлену на цьому заводь Кожен наступний рж для пщприемства був визначним. Протягом п'яти рокв, починаючи з 1951-го, завод -постшний учасник ВДНГ, звiдки при'жджае з медалями, Почесними грамотами та премiями [38].
Рис. 9. Продукщя Змивського обозобудiвного заводу: А - пaрокiнний фаетон Виставковий вaрiaнт, на якому шд час Всесоюзно! сiльськогосподaрськоi виставки 1952 р. каталися шах та шахиня 1рану. Завод було нагороджено медаллю. Б - лшшка з сидшням. Виставковий вaрiaнт. Виготовлялася з 1950 по 1951 рр. Фото В. Бутенка. В - парокшна лшшка. 19501954 рр. Г - однокшна лшшка. Сершно випускалася з 1949 по 1952 рр. Фото В. Бутенка. Д - двуколка (бiдaркa). Випускалася малими париями з 1948 по 1953 рр. Фото В. Бутенка. £ -продукщя Змивського обозобудiвного заводу.
Одночасно з вщбудовою старих пщприемств створювалися новi. 1946 р. на кошти споживчо! коопераци був збудований у Змiевi великий тарний завод (рис. 10).
Рис. 10. Пращвники Змивського тарного комбшату.
Завершуючи огляд вщбудови промисловостi Змивського району, пщсумуемо, що вже у 1948 р. ва пiдприемствa регiону перевищили довоенний рiвень виробництва.
В1дбудова сощальноК шфраструктури
У серпнi 1943 р. Зми'в було звiльнено вiд окупаци. Але все мкто було зруйноване, не було дорщ освiтлення та водопостачання. Одшею з перших будiвель, яку почали вщновлювати, була школа. Пщ час окупацГ! в й' примщенш розташовувалися нiмецький госпiтaль та конюшня. Менше мкяця знадобилося змГ1вчанам, щоб очистити вщ бруду будiвлю та засклити ва вiкнa. Пiд час окупаци нiмецькi солдати використали парти у якосп дров, тому люди приносили з дому хто сплець, хто спл. I вже 15 вересня дгги почали навчатися з незначною частиною, зiбрaних дiтьми, пщручникв, залишками вiд
розграбованих нiмцями наочних поабникв, використовуючи газети
зaмiсть зошитв. Воду старшокласники носили з едино! дшчо! колонки, що розташовувалася на центральны площi мiстa. Пiсля уроюв учителi, технiчнi прaцiвники та учш старших клaсiв шли до лку по дрова. У кожнiй класнш кiмнaтi була грубка, яка зiгрiвaлa примiщення [34, с. 7].
Учитель бюлоги Г. О. Любченко разом з учнями на подвiр'i школи розбила дiлянки, на яких почали вирощувати овочi для шкiльноi !дальш, а у воронцi, що залишилася шсля розриву снаряду, почали розводити кролиюв. Учням видавали шматочок хлiбa та чайну ложку цукру, а вчителi за карточками отримували по 300-500 г хлiбa [29, с. 26].
Через рж школi була видглена дiлянкa землi бiля рiчки Сiверський Донець, де учнi знову ж таки шд керiвництвом Г. О. Любченко вирощували овочi, проводили рiзнi дослiди [29, с. 26].
Директором школи вдруге став I. А. Титаренко. У повоенний час на роботу у школу прийшли новi вчителi М. К. Богдан, Д. З. Шапоринський,
Г. Г. Ерьомш та ш. Поступово почав створюватись прекрасний колектив педагопв-однодумщв, вщроджувалися слава i авторитет Змивсько! першо!.
На бaзi школи працювали обласш курси пiдвищення квaлiфiкaцii вчителiв, проходили практику студенти
педaгогiчного шституту [29, с. 26].
У 1944-1946 рр. з Ыщативи райкому парти колективи пiдприемств, колгоспiв i установ, взявши шефство над школами, вщновлювали i розширювали !х примiщення. У 1944-1945 рр. будiвлi були помггно вiдремонтовaнi. Колективи окремих оргaнiзaцiй взяли на себе повшстю окремi делянки вiдновлення, наприклад, Змiшторг проробив штукатурку i фарбування однiеi класно! юмнати i вестибюля, спiвробiтники суду i прокуратури переслали пiдлоги в учительськш i в однiй з класних юмнат, прaцiвники рaйфiнвiддiлу вiдновили дах,
-(
зробили стелю й шше, кожен за сво!ми можливостями. Для шдлггюв вiдкрилaся вечiрня школа (рис. 11) [22, арк. 10].
Рис. 11. Випуск 1954 року Змивсько! середньо! школи робггничо! молодь
1945-1946 навчальний рж проходив в теплих, свгглих, з шдлогою, примщеннях. Початкова школа влилася в другу семирiчну школу. З'явилися зошити по 5-10 штук на учня в рж, шдручники пiслявоенного видання, як i буквaрi, по одному шдручнику на 2-3 учнi. Учнi сaмi написали на рулонi сiрого паперу широкого формату вс основнi геогрaфiчнi карти, пiвкулi, фiзичну карту СРСР та iншi вiд руки. Виготовлеш були i посiбники з шших дисциплiн [22, арк. 10].
До 1949 р. школи змшили меблi на новi, зайнялися обладнанням навчальних кабшетв, кiмнaт для пiонерських робгг, дитячих шкiльних гурткiв. Щорiчнa участь дитячих колективiв у районних, обласних змаганнях стае традищею. Учнi шкгл мiстa, особливо СШ № 1, стають володарями багатьох призiв [22, арк. 10]. На районних та обласних предметних олiмпiaдaх першi мкця посiдaли учнi Д. З. Шапоринського (хiмiя), Д. Л. Векслера (математика), Г. Г. £рьомша (геогрaфiя). Цжаву позакласну роботу проводили вчителi-фiлологи Л. I. Нестеренко та К. I. Шапошнжова. Лггературш вечори, що
проводилися шд !х керiвництвом, iз ' )-
захопленням згадають колишнi виховaнцi. Учнi у т роки захоплювалися aвiaмоделiзмом (наближалася епоха засвоення космосу). Керiвником цього гуртка був О. В. Дудкш, знавець i фанат свое'! справи. Його вихованщ перемагали на обласних змаганнях, а дехто обрав профеаю, пов'язану з aвiaцiею [29, с. 27].
Станом на 5 серпня 1949 р. у мкт було учшв: першокласникв - 214; другоклaсникiв - 350; третьокласникв -441; четвертокласникв - 446; п'ятиклaсникiв - 475; шестикласникв -389; семиклaсникiв - 191; восьмикласникв - 67; дев'ятикласникв -50; десятиклaсникiв - 41 (рис. 12). Вечiрня школа робггничо! молодi випускала близько 120 учшв [22, арк. 9].
Г. О. Любченко, М. £. Валевич були нагороджеш орденом Ленiнa,
I. А. Титаренко - орденом «Знак Пошани» (рис. 13), Г. Ф. Черкашина - медаллю «За трудову доблесть» [4, с. 1].
Рис. 12. Випуск 1949 року Змивсько! середньо! школи № 1.
Вшна зробила сиротами багатьох дггей. Для них у Змiевi було створено дитячий будинок. Батьквським пжлуванням були оточеш i нaймолодшi жителi мiстa i району - дошкiльники. На паперовш фaбрицi, лiсопильному зaводi (Змивський мaшинобудiвний завод), у Змивському колгоспi «Перше травня» були оргaнiзовaнi дитячi садки i ясла [26, с. 68].
За досягнення вщмшних покaзникiв у навчальному процес вчителi змивських шкы П. Г. Титаренко, А. М. Крамарчук,
Рис. 13. Учительорденоносщ Змивсько! середньо! школи № 1 (злiвa направо): Ганна Олексивна Любченко (орден Ленша); Параска Григорiвнa Титаренко (орден Ленша); Мaрiя £фимiвнa Валевич (орден Ленша).
Восени 1950 р. за Ыщативою першого секретаря РК КПУ I. Г. Зшченка, О. С. Журко, а також учителя хiмii Змивсько! школи № 1 Д. З. Шапоринського було оргашзовано хор учителiв м. Змiевa. На початку свое! дiяльностi хор нaлiчувaв 30 чоловж любителiв i ентузiaстiв хорового сшву, серед них: О. С. Журко, Д. З. Шапоринський, В. I. Шахова,
Н. П. Вовк, К. Г. Муратова та ш.
До лютого 1952 р. не було керiвникa-спещалкта, але хор зумiв взяти участь у концерту присвяченому 34-ш рiчницi Жовтнево! революци 1917 р. Тодi ж на посаду керiвникa хору було запрошено М. Р. Менделехка. Музичний супровщ взяв на себе вчитель математики М. А. Сисоев. Отже початком дiяльностi Змивсько! капели вчителiв вважаеться 15 лютого 1952 р. (рис. 14) [11, арк. 6].
Репетищя капели починалася розсшвуванням на 10-15 хвилин, по^м йшло ознайомлення з музичними особливостями нового твору,
обговорення, прийняття i розучування партш сопрано, аль^в, тенорiв та бaсiв по
нотах. Заняття вщбувалися два рази на тиждень по 2 години [11, арк. 6].
Рис. 14. Зми'вська капела на обласному оглядi колективiв сaмодiяльностi 1955 року.
Велику кiлькiсть концертв було проведено у Змiевi, Лимаш, Нижньому Бишкинi, Задонецькому та шших населених пунктах районах. Хорова капела виступала з концертами i за межами Хaркiвськоi облaстi: у Киев^ Сiмферополi, Ялтi тощо [29, с. 28].
Пращвники медично! гaлузi також створили свiй власний хор (рис. 15).
Рис. 15. Хор медичних пращвниюв 1950 року.
Незважаючи на те, що практично у вах енциклопедiях i рiзних довiдникaх назва писалася як «мкто Зми'в», нaспрaвдi
ж - це було селище мiського типу. Громадськкть Зми'вщини неодноразово пiднiмaлa це питання перед районною то обласною радами. Нарешт 1941 р. питання про перейменування Змивсько! селищно! ради у мкьку було винесене на розгляд Президи Верховно! Ради УРСР. Але остаточному виршенню цього питання зашкодила вшна. Знову громaдськiсть заговорила про цю необхщшсть 1947 р. А вже 22 грудня 1948 р. Указом Президи Верховно! Ради УРСР селище мкького типу Зми'в переводиться до категори мкького поселення i було перейменоване на «мкто Зми'в». Таким чином, до Змивсько! мкько! ради приеднувалася частина територи лiквiдовaноi Замостянсько! селищно! ради та територiя паперово! фабрики, яка була шдпорядкована Зiдькiвськiй селищнiй рaдi [25, с. 93-95].
Помггний слiд залишила вшна й на охорош здоров'я Зми'вщини. Були зруйновaнi двi будiвлi полiклiнiки, лiкaрня, значно! шкоди було завдано пологовому та шшим будiвлям. Вiдрaзу вiдбудувaти все зруйноване виявилось неможливо, хоча робота в першi роки не слабшала. Лише за один рж колективними силами, медперсонал змк шдняти охорону здоров'я на вищий щабель. Н. А. Максимова, головний лжар лжарш, заслужений лжар УРСР, оргашзувала колектив i за малий промiжок часу зaмiсть зруйновано! будiвлi лiкaрнi було збудовано нову двоповерхову будiвлю з медичним устаткуванням за останшм словом технiки [12, арк. 3].
Цжава iсторiя й тубсанаторш «Занки», що розташований за 15 км вщ Змiевa у хвойному лю на березi Дшця. З березня 1940 р. тут розмщувався вiйськовий шпиталь для поранених на фшськш вiйнi. З початком Велико! Вггчизняно! вiйни заклад був переданий евакошпиталю, який шд час шмецько! окупацГ! у вереснi 1941 р. з уама
прaцiвникaми було евакуйовано шд Тулу. З евакуаци шпиталь повернувся у лютому 1943 р. Вщбудову зруйнованих будiвель було проведено в короткий термш (не вдалося вщновити лише вщент зруйнований клуб), i у вереснi 1945 р. тут вщкриваеться 3-й Укра!нський загально терапевтичний сaнaторiй ВЦСПС на 750 лiжок. А пiд час вщновлювальний робiт у зaклaдi лжувалися та проходили реaбiлiтaцiю рaдянськi во!ни. У 48-му це -знову будинок вщпочинку. У березнi 1949 р. заклад перепрофгльовано, вiн отримуе бгльш звичну для нас назву: 3-й Укра!нський туберкульозний сaнaторiй «Занки». Тут одночасно могли проходити лжування i реaбiлiтaцiю 500 чоловiк. А за три роки «Занки» розширюють до 600 лiжок з 5-ма вщдгленнями, в !х числi -торакальне хiрургiчне [12, арк. 4].
До 1950 р. у Змiевi мережа охорони здоров'я досягла довоенного рiвня. Була вщновлена лiкaрня, полiклiнiкa, пологовий будинок, aмбулaторiя, аптека. За самовщдану працю група медичних прaцiвникiв удостоена урядових нагород, у тому чи^ хiрург О. £. Пiддубний та медсестра О. М. Шнчук - ордена Ленша, Н. А. Максимова - медаллю «За трудову доблесть», фельдшер дитячо! консультаци Н. I. Гробова - медаллю «За трудову вщзнаку» [32, с. 465].
Медичш пращвники мiстa намагалися якнaйпильнiше слщкувати за епiдемiологiчною ситуaцiею мiстa. У тяжких умовах шслявоенно! вiдбудови багато людей почало хворгги страшними, школи невилiковними хворобами. I одним iз таких захворювань став тиф. Зi звiту головного лiкaря Райсанстанци Дерюгшо! К. А. про сaнiтaрно-гiгiенiчний стан шкгл та лiквiдaцiю серед школярiв висипного тифу: «Школи перебувають в антисаштарному стан, педикульоз шкы великий, особливо серед школярiв Тарашвсько1 школи - 4 %, Осmроверхiвськой школи - 6 %, Замостянсько'1 школи - 2,5 %. Ослаблений
контроль як медичних пращвникв, так i шкльних пращвникв, за виявленням педикульозу серед школярiв» [23, арк. 1]. На територи району створювалися надзвичайш протиепiдемiчнi комки, як ухвалили ршення щодо лжвщаци епщемш. Одна з таких комкш була створена у 1951 р. для боротьби з тифом: «Районна проmиепiдемiологiчна комiсiя постановляв:
1. а) забезпечити виявлення на 100 % госпimалiзацiю температурних i хворих з нез'ясованим дiагнозом не тзнше, третього дня захворювання...
2. а) забезпечити щодент саносмотри школярiв на предмет виявлення педжульозних захворювань;
б) заборонити допуск школярiв до занять, як пропустили 2-3 дш, без довiдки вiд медпращвника.
3. Заборонити використовувати шкыьт примщення тд клуби...
8. За допущення педикульозу в школi тддати штрафу директора Тарашвсько1 школи на суму 100 карбованщв» [23, арк. 2-3].
Зми'в будувався, зводилися житловi будинки, культурно-освп-ш заклади, комунальш шдприемства. До 1948 р. безлiч жителiв переселилися в 300 нових будинюв, було вщновлено робгтниче мктечко паперово! фабрики.
Впорядковувалися вулищ, плошД, мкця вщпочинку. Вперше за кторш мкта багато вулиць було заасфальтовано. З'явилися новi мости через рiчку ^верський Донець [26, с. 71-72].
Помгтних зрушень набула вщбудова шфраструктур ал i мкта. Жителi с. Тарашвка збудували школу, добудували примщення лжарш, клуб на 250 мкць, почтове вiддiлення [20, арк. 16]. У с. Борки було збудовано 300 житлових будинюв [13, арк. 7 зв.]. За шслявоенш роки великогомгльшанщ збудували клуб, пологовий будинок, вщбудували школу
[14, арк. 2]. У с. Верхнш Бишкин в 1951 р. була вщкрита середня загальноосвггня школа з виробничим навчанням. У сiльському клубi та в школi працювали бiблiотеки з книжковим фондом 10 000 екземплярiв. У той час школа готувала тракториспв та шоферiв. При школi працювали 2 групи подовженого дня з охватом 60 учнiв 1-2 клаав. У кожному колгоспi працювали бiблiотеки, книжковий фонд - 5 000 книг [15, арк. 4 зв.]. У 1952 р. у с. Генивка посаджений мкький парк силами учшв середньо! школи та громaдськостi. Збудовано 97 житлових будинкв [16, арк. 10]. У с. Скрипа! збудований клуб, пологовий будинок, майстерня при школь посаджений парк [19, арк. 7 зв.]. Мешканщ с. Задонецьке збудували школу та клуб [17, арк. 3].
Загалом, за роки повоенно! вщбудови Змивщини шфраструктура району нaлiчувaлa: Всеукра!нський тубсaнaторiй, будинок вщпочинку Хaркiвського заводу № 75, будинок вщпочинку Харквського медичного об'еднання «Коробiв Хутiр», будинок вiдпочинку Турбогенераторного заводу, будинок вщпочинку вчених та студенев Харквського державного унiверситету, що розмщеш на мальовничих берегах Сiверського Донця. У сферi культури того часу нараховуеться: районний Будинок культури, 24 альськ клуби, 4 стащонарш та 5 пересувних кшоустановок. Книжковий фонд бiблiотек району перевищував 50 000 примiрникiв (18 000 - лише в центральнш бiблiотецi). У населених пунктах району - 8 десятирiчних, 19 семирiчних та 18 початкових шкщ одна школа робiтничоi молодь У спещальному дитячому будинку виховуються дгги, батьки яких загинули на фронтах вшни. В навчальному процес зaдiяно понад 800 вчителiв та техшчного персоналу. Медичне обслуговування в райош складаеться iз стaцiонaру, в якому нараховуеться понад 100 лiжок, чотирьох
альських лiкaрень iз стащонарами на 65 лiжок, 6 дитячих ясел на 165 лiжок, 15 фельдшерсько-акушерських та 11 фельдшерських пунк^в, 8 колгоспно-пологових будинкв, 26 аптечних пунктiв та 2 альських аптеки. У вах медичних закладах району працюе понад 500 чоловж медперсоналу [36, с. 171]. Населення мкта i району забезпечуеться продовольчими та промисловими товарами, будiвельними мaтерiaлaми та паливом через районний союз споживчих товариств «Змшторг», який на Змивщиш мае бiльше 40 торгових точок [25, с. 104105].
Таким чином, можна зробити висновок, заклади медицини, освгги, житловий фонд району, а також культурне життя були вщновлеш вже на початку 1950-х рр.
Висновки
У ходi роботи над дослщженням нами за допомогою aрхiвних джерел було реконструйовано хщ повоенно! вщбудови на територи ЗмГ!вського району.
Застосування критичного aнaлiзу джерел (aрхiвних, насамперед), дозволило винайти значну кыьккть фактичного мaтерiaлу. Синтезуючи отриманий фактаж та сшвставляючи його з вщомими краезнавчими роботами, стало можливим досягнення поставлено! у дослщженш мети. Тому використана методолопя здаеться у повнш мiрi виправданою.
У ходi дослщження реконструйовано загальний перебiг подiй повоенно! вщбудови та життя мешканщв Змивського району у перiод 1943-1953 рр. Основними результатами роботи е наступне.
• Незважаючи на певш трудношД об'ективного характеру,
вiдбудувaти сiльське господарство Змивського району вдалося за вщносно короткий перюд.
• Вже у 1948 р. вс шдприемства регiону перевищили довоенний рiвень виробництва.
• Заклади медицини, освгти, житловий фонд району i культурне життя були вщновлеш вже на поч. 1950-х рр.
• Вказано iменa найбгльш заслужених дiячiв вiдбудови, Геро!в прaцi, чия сaмовiддaнiсть та наполегливкть дозволили створити потужний виробничий потенщал Змпвщини.
• Уведено до наукового обку новi aрхiвнi мaтерiaли.
• Закршлено постановку питання про дощльшсть бiльш глибокого та детального вивчення кторп регiону цього перiоду.
Отримаш у ходi роботи результати можуть бути використаш у мiсцевих музеях для подготовки тематичних екскурсiй з кторп сiльського господарства, шкiл, окремих шдприемств та установ району. Також, при подальшш дослiдницькiй роботi, можливе розгортання ще! прaцi у мапстерську або докторську дисертaцiю. Знaчнi об'еми шформаци, що зберiгaються у фондах Державного aрхiву Хaркiвськоi облaстi, чекають на сво!х дослiдникiв.
Пiд час подальшого вивчення обрано! авторкою теми була зроблена спроба наукового критичного aнaлiзу aрхiвних джерел. Використовуючи випробувану у цш роботi методологiю, необхщно збiльшити кiлькiсть джерел, намагаючись охопити всю !х сукупнiсть. Такий пщхщ дозволить якомога якiснiше висвiтлити процес геро!чно! та саможертовно! вiдбудови жителями Змпвського району промисловостi, сiльського господарства та сощально! iнфрaструктури свое! мало! Батьгавщини.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛIТЕРАТУРА
ДЖЕРЕЛА Опублжоват матер1али
1. Будько В. Заслужена подяка / В. Будько // Правда Змпвщини. - 1945. - 18 листопада. -С. 1.
2. Буряк В. Виставка л1тератури / В. Буряк // Правда Змпвщини. - 1945. - 18 листопада. -С. 1.
3. Журко П. Вчасно очистити та засипати насшня ярих зернових культур / П. Журко / / Правда Змпвщини. - 1945. - 18 листопада. -С. 2.
4. Кращ1 вчител1 Змпвського району // Правда Змпвщини. - 1949. - 27 лютого. - С. 1.
Арх1вт матер1али
5. Арх1вний вщды Змпвського лщею № 1 1м. З. К. Слюсаренка. - Ф. 10. - Сыьське господарство. - Оп. 1. - Спр. 4. -Сыьськогосподарсью виставки 1948 та 1949 рр. (фото).
6. Арх1вний вщды Змпвського лщею № 1 1м. З. К. Слюсаренка. - Ф. 14.- Рукописи. - Оп. 4. -Спр. 1. - ктор1я МТС (1923-1948 рр.).
7. Арх1вний вщды Змпвського лщею № 1 1м. З. К. Слюсаренка. - Ф. 9. - Промисловкть. -Оп. 1. - Спр. 1. - Про ктор1ю паперово! фабрики.
8. Арх1вний вщды Змпвського лщею № 1 1м. З. К. Слюсаренка. - Ф. 10. - Сыьське господарство. - Оп. 1. - Спр. 1. Сыьгоспвиставка 1949 року.
9. Арх1вний вщды Змпвського лщею № 1 1м. З. К. Слюсаренка. - Ф. 10. - Сыьське господарство. -Оп. 2. - Спр. 3. - Фотоматер1али по сыьському господарству Змпвського регюну.
10. Арх1вний вщды Змпвського лщею № 1 1м. З. К. Слюсаренка. - Ф. 10.- Сыьське господарство. -Оп. 2. - Спр. 1. - Сыьське господарство та його пращвники.
11. Арх1вний вщды Змпвського лщею № 1 1м. З. К. Слюсаренка. - Ф. 1. - ктор1я навчального закладу. - Оп. 9. - Од. зб. 2. - Альбом «Змпвська капела вчител1в».
12. Арх1вний вщды Змпвсько! районно! державно! адмшктрацп. - Спр. «Медицина».
13. Арх1вний вщды Змпвсько! районно! державно! адмшктрацп. - Спр. «Борки».
14. Арх1вний вщды Змпвсько! районно! державно! адмшктрацп. - Спр. «Велика Гомольша».
15. Арх1вний вщды Змпвсько! районно! державно! адмшктрацп. - Спр. «Верхнш Бишкин».
16. ApxiBH™ вщды Змп'всько!' районно! державно! адмшктрацп. - Спр. «Генп'вка».
17. Аpхiвний вiддiл Змiïвськоï pайонноï деpжавноï адмшктрацп. - Спр. «Задонецьке».
18. Аpхiвний вiддiл Змп'всько!' районно! державно!' адмшктрацп. - Спр. «Зщьки».
19. Аpхiвний вiддiл Змп'всько!' районно! державно!' адмшктрацп. - Спр. «Скрипа!».
20. Аpхiвний вщды Змп'всько!' районно! державно! адмшктрацп. - Спр. «Тарашвка».
21. Аpхiвний вiддiл Змп'всько!' районно!' державно!' адмшктрацп. - Спр. «Колгоспи».
22. Аpхiвний вiддiл Змп'всько!' районно! державно! адмшктрацп. - Спр. «Народное образование города Змиева».
23. Державний аpхiв Харювсько! областi. -Ф. Р-1934. - Оп.1. - Спр. 4. - Зв^ про саштарно-епiдемiологiчний стан у Змп'вському pайонi.
24. Зозуля К. История развития Змиевской бумажной фабрики / К. Зозуля. - Змиев, Б. г. -8 с. - Депонирована в Змиевской районной библиотеке.
25. Криштопа А. И. Змиево городище : Экскурс в историю родного края / А. И. Криштопа. -Змиев, 1956. - 123 с. - Депонирована в Змиевской районной библиотеке.
Л1ТЕРАТУРА
26. Гольдфарб Л. Г. Змпв : кторико-краезнавчий нарис / Л. Г. Гольдфарб, В. М. Селiванов, К. Б. Правоверова. - Х. : Прапор, 1969.
27. Дегодюк Е. Г. Лиман. Село Змп'вського району Харювсько! област / Е. Г. Дегодюк. - К., 2009.
28. Змп'вський енергомехашчний ремонтний завод. - Б. м., б. р.
29. Змп'вський лщей № 1 iменi З. К. Слюсаренка. 140 роюв на осв^янсьюй нивi (1871-2011) / Шд ред. Н. М. Комишанченко, Ю. А. Коловрата, Л. Б. Шамрай. - Змпв, 2011.
30. Змп'вському машинобудiвному заводу виповнюеться 80 роюв // Вкт Змп'вщини. -2003. - 23 вересня.
31. История городов и сёл. Украинской ССР / Под ред. П. Т. Тронька. - Изд. 2-е, испр. и доп. - К. : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1976. - Т. 21. Харьковская область.
32. Iстоpiя мкт i сы Укра'шсько! РСР : У 26 т. / Шд загал. ред. П. Т. Тронька. - К., 1967. - Т. 21. Харювська область.
33. Iстоpiя селянства Украшсько!' РСР : У 2 т. - К. : Наукова думка, 1967. - Т. 2. Вщ Великого Жовтня до наших дшв.
34. Комишанченко Н. М. Вщбудова шслявоенно! школи та пеpшi здобутки ïï колективу / Н. М. Комишанченко // Вкт Змп'вщини. -2011. - 21 жовтня. - С. 7.
35. Кравченко Л. В. Краезнавча розвщка : Фольклор i етногрaфiя с. Лиману. Довщковий мaтерiaл / Л. В. Кравченко. - Змпв, 2005.
36. Саяний М. I. Змп'вщина - Слобожанщини перлина / М. I. Саяний. - Х. : Кроссроуд, 2009.
37. Сердюк З. Змп'вському мaшинобудiвному заводу виповнюеться 80 роюв / З. Сердюк // Вкт Змп'вщини. - 2003. - 23 вересня.
38. Сшвпраця з «Атроматом» вселяе вiру у вщродження машзаводу / / Змп'вський кур'ер. - 2003. - 29 вересня.
39. Хименко Л. П. Соколiв i соколяни. З далекого минулого до сьогодення (Iсторiя. Документи. Спогади) / Л. П. Хименко, К. М. Коваленко. -Бала^я : Балдрук, 2007.
ДЖЕРЕЛА ГЛЮСТРАЦШ ТА ТАБЛИЦЬ
Рис. 1 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Рис. 2 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Рис. 3 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Рис. 4 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Рис. 5 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Рис. 6 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Рис. 7 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Рис. 8 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Табл. 1 Складена 6. В. Полях на основi джерел музейного комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка: Ф. 14. - Оп. 4. -Спр. 1. - Арк. 13.
Табл. 2 Складена 6. В. Полях на основi джерел музейного комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка: Ф. 14. - Оп. 4. -Спр. 1. - Арк. 13.
Табл. 3 Складена 6. В. Полях на основi джерел музейного комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка: Ф. 9. - Оп. 1. -Спр. 1. - Арк. 3.
Рис. 9 © Змп'вський краезнавчий музей.
Рис. 10 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Рис. 11 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Рис. 12 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Рис. 13 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 iм. З. К. Слюсаренка.
Рис. 14 © Музейний комплекс Змп'вського лщею
№ 1 1м. З. К. Слюсаренка. Рис. 15 © Музейний комплекс Змп'вського лщею № 1 1м. З. К. Слюсаренка.
Рецензенты:
кандидат исторических наук С. М. Куделко (ХНУ имени В. Н. Каразина), член-корреспондент Петровской академии наук и искусств;
магистр истории Ю. А. Коловрат-Бутенко (Змиевское научное краеведческое общество), член-корреспондент
Петровской академии наук и искусств.
Статья прислана 20 декабря 2015 года.