CC BY
41УДК 93/94 (477.54) «1982/1991»
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК ЗМНВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 УРСР 1982-1991 рр. ЗА МАТЕР1АЛАМИ ОФЩШНО1 ПРЕСИ
Цимбалкта 1рина Олександр1вна
учениця Змивського лiцею № 1 iменi З. К. Слюсаренка.
Цимбалистая Ирина Александровна. Социально-экономическое развитие Змиевского района Харьковской области УССР 1982-1991 гг. по материалам официальной прессы.
Аннотация. Работа представляет собой исследование, проведённое в рамках работы Малой академии наук Украины. В статье изучены ход и особенности социально-экономического развития сельского хозяйства и промышленности на территории Змиевского района Харьковской области УССР в последний, предреволюционный, период развития Советского Союза. Основная часть фактического материала собрана в результате анализа официальной районной прессы.
Ключевые слова: социально-экономическое развитие, Змиевской район, сельское хозяйство, промышленность, перестройка.
Tsimbalistaya Irina A. Socio-economical development of Zmiev district of the Kharkiv region of the USSR 1982-1991. according to materials of the official press.
Annotation. The work is researching in the framework of the Junior Academy of Sciences of Ukraine. The article studied the course and especially the socio-economical development of agriculture and industry on the territory of the Kharkiv region Zmiev district of USSR in the last pre-revolutionary period of the Soviet Union. The main part of the factual material collected as a result of analysis of official regional press.
Key words: socio-economical development, Zmiev District, agriculture, industry, restructuring (perestroika policy).
Актуальшсть обрано" теми дослщження зумовлена тим, що перюд 1982-1991 рр. е завершальним в ютори СРСР, та Украшсько" РСР, зокрема. Саме щ роки стали початком значних змш в сощальному, культурному й
економiчному житт населення. Криза планово' економжи й розгорнута слщом за тим полггика перебудови були одними з причин руйнаци радянсько" держави та сощалютично" системи. Не дивлячись на таку значущють перюду, вивченють теми залишаеться недостатньою.
Iсторiографiя питання у
регюнальнш юторичнш лiтературi Змивського району невелика. Так, 2007 р. вийшла книга Л. П. Хименко i К. М. Коваленко «Сокол1в i соколяни» [71], у якш згадувалися поди 1982-1991 рр. вщносно згаданого села. Об'ектом дослщження було с. Соколово. Автори
книги зосередили увагу на розвитку альського господарства у сел^розвитку освгги,сощально" сфери,
традицiй,звичаiв,обрядiв села,а також видатних його мешканщв.
2009 р. - дата виходу художньо-документального видання «Лиман. Iсторiя рщного краю». Е. Г. Дегодюка. В цш книзi присвячено роздал подiям 1991 р., внаслщок яких Укра'на здобула незалежнють. Автор стверджуе, що «крах радянсько" економiчноi та колошально"» системи лиманщ сприйняли нормально. Лиман поступово набував ознак пщприемливосл в аграрнш полггищ, були спроби покращити стан землевласництва, але марно. Також у цш робот придiляеться увага видатним людям з Лиману. Але шчого не згадуеться про кшець епохи застою та про економiчний стан в даний перюд часу [69].
Того ж, 2009 р., опублжовано роботу М. I. Саяного «Змивщина - Слобожанщини перлина» [70]. У ^^i значна частина вщведена викладенню фактичного матерiалу з розвитку господарства району.
Наукове вивчення теми, таким чином, е недостатшм, оскiльки, названими трьома роботами й обмежуеться вся ïï iсторiографiя. Крiм того, цi книги - науково-популярш.
Об'ектом дослiдницькоï роботи е соцiально-економiчний розвиток
Змивського району Харювсько! областi УРСР у 1982-1991 рр., а предметом -сiльське господарство, промисловкть.
Метою роботи е детальне вивчення галузей економжи Змивського району: альського господарства та промисловостi. Поставлена мета викликае необхщшсть вирiшення ряду конкретних задач:
• вивчити кыьккш та яккш показники у виробнищга сiльськогосподарськоï продукци;
• встановити залежшсть рiвня соцiального добробуту населення вщ розвитку економiки.
Географiчнi рамки роботи сшвпадають з адмiнiстративними кордонами Змивського району станом на 1982-1991 рр., що зумовлено
регiональним аспектом дослщження.
Хронологiчними межами роботи е перюд 1982-1991 рр. Нижня дата - кшець епохи застою, початок економiчноï кризи планово!' радянсько! економжи. Верхня -припинення кнування Союзу РСР.
Окремо слщ зазначити, що у перiод 1976-1991 рр. мкто Змив мало назву Готвальд, а район - Готвальдiвський.
Наукова новизна полягае у спробi реконструювати поди минулого, застосовуючи у якостi основного джерела офщшне друковане видання Змивського району - газету «Будiвник комушзму» (зараз - «Вiстi Змивщини»). Також вперше до наукового обiгу вводиться новий
фактичний матерiал, вилучений з -(
архiвного вiддiлу Зми'всько! районно! державно! адмiнiстрацii.
Особистий внесок дослщника полягае в тому, що вперше у регiональнiй iсторii Змивщини проводиться спроба на широкiй джерельнш базi реконструювати економiчну ситуацiю та сощальне становище у Зми'вському район зазначеного перiоду.
Методолог1чна основа роботи: полягае в дiалектицi загально! ктори та краезнавства - взаемоди та сшввщношенш як загального й одичного. Широко застосоваш аналiз джерел та синтез отриманого фактичного матерiалу. У робот використовуеться також порiвняльно-iсторичний, статистичний та нарративний методи.
Джерельну базу роботи складають три групи джерел:
• даш про обсяги реалiзацii продукци промисловими пщприемствами з вiддiлу статистики Змивського району;
• матерiали архiвного вщдыу Зми'всько! районно! державно! адмiнiстрацii;
• даш, опублжоваш у газетi «Буд1вник комушзму».
Перша група складаеться з статистичних даних, що надходили до вщдыу статистики Змивського району.
Друга група складаеться з документв установ, оргашзацш та пщприемств, якi згщно з порядком обiгу дiлових паперiв були зданi на зберiгання до архiву.
Третя група джерел - повщомлення, пiдсумковi рiчнi звiти по галузях та пщприемствах, статистичнi показники, що публжувалися у офiцiйному друкованому оргаш Готвальдiвськоi районно! ради та Готвальдiвського районного комiтету КПРС - газет «Будiвник комушзму».
Рекомендацн до використання. Отримаш у ходi дослщження результати можуть бути використаш для оргашзаци тематичних музейних екскурсiй, наукових
= )-
конференцiй. При подальшш роботi представлене дослiдження може послужити основою для написання мапстерських дисертацiй та краезнавчих монографш.
С1ЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
1.1. Тваринництво
В дослщжуваний перiод, згiдно залучених джерел, в Змивському районi було 16 радгосшв: «Октябрь», «Донецький», «Змивський», <амеш Гагарiна», «Генивський», «Дружба», «Рассвет», «3-й виршальний», «Червоний велетень», «Таранiвська птахофабрика», «1скра», «Лиманський», «Благодатное», «Шебелинський», дослщне господарство «Бiрки», «Прогрес», «Готвальдiвська овочева фабрика» [2, арк. 5-7]. Радгоспи займалися вирощуванням тварин для отримання м'яса i молока.
У 1982 рощ в радгосш «Прогрес» доярка Т. О. Череватенко завершила перший рж одинадцято" п'ятирiчки. Вiд кожно" фуражно" корови вона надо'ла по 3 145 кг молока,при сощалктичному зобов'язаннi 2800. Добовий надiй молока становить 9 кг [4].
Пращвникам ферм радгоспу «Донецький» у 1982 рощ було поставлено завдання збыьшити поголiв'я i пiдвищити прирости живо" ваги свиней. При план одержувати по 150 г прирослв живо" ваги кожного поросяти щодоби, вони мали по 170 г [5].
Вчеш Украшського науково-дослiдного шституту, що у Бiрках, у 1982 рощ змогли впровадити 46 наукових розробок. Серед яких новi заводськ лши яйценосних курей,штучне осiменiння птищ,виробництво й використання кормiв [7].
Вагомий внесок у розвиток птахiвництва внесла Таранiвська птахофабрика, яка тыьки додатково до
квартального плану у 1982 рощ продала державi 743 ц м'яса [6].
У 1982 рощ шдвищувалася жиршсть молока - в середньому по району вона на 0,14 % була вища, нiж в першому кварталi 1981 року. Держплемзавод «Червоний велетень» мав кабшет по шдвищенню професiйноi майстерностi працiвникiв ферм, де проводились заняття по пiдвищенню професшно" майстерностi майстрiв машинного дошня (рис. 1). I як наслщок,в господарс^ до"ли бiльше 10 кг молока на корову [4].
Рис. 1. Толокнеева О. Л. - доярка радгоспу «Червоний велетень», нагороджена орденом Трудово" Червоно" Зiрки
У 1983 рощ в дослщному господарс^ «Бiрки» було створено хороший зады для здшснення завдань по виробництву i продажу продукци у 3-ому роцi п'ятирiчки. У грудш 1983 року було продано 30 т м'яса. Щоденно надходило
для реалiзацii понад план 400 000 -500 000 яець [65].
В 1983 рощ почалося застосування замшника щльного молока в районi, яке дало змогу збыьшити продаж молока державь У 1984 роцi переможцем серед колективiв було визнано держплемзавод «Червоний велетень» (рис. 2) [50].
Рис. 2. Лук'яненко - директор радгоспу «Червоний велетень»
На приймальш пункти в сiчнi 1985 року з господарств району надшшло майже 400 т м'яса. Найбыьше його постачила до столу споживачiв Тарашвська птахофабрика - 90 т [56]. У 1985 рощ було перевиконано плани продажу i виробництва м'яса i молока в державь М'яса одержано - 2 641 т, або по 539,4 ц на 100 га альськогосподарських угщь, при зобов'язанш 525,9 ц. Молока на фермах було вироблено 2436 т - на 336 т больше, шж зобов'язувалися. Продано 2 407 т при зобов'язанш 1920. 94 % було реалiзовано першим сортом.
За червень 1985 р. одинадцято! п'ятирiчки мiж фермами i бригадами було проведено змагання. Переможцем визнано колектив МТФ № 2 радгоспу «Донецький». Колективу ферми присудили приз «За високий надш молока» i грошову премш в розмiрi 50 крб. [41].
У 1986 рощ кролiвники району здали державi 19 100 кг м'яса на загальну суму 47 750 крб. i 38 100 кг кролячих шкурок на 194 100 крб. Переможщв нагородили премiею - 40 крб. [12]
За перюд 1988-1989 роюв простежувалися змши у збыьшенш виробництва м'яса. Робггники виростили 299 голiв молодняка худоби, у тому чи^ 200 бичюв до досягнення ваги кожним по 350-400 кг i продали господарству по щш 1,44 крб. за кг приросту живо! ваги. А також, одержали 12,5 % суми надбавок за великоваговють худоби [55].
План пiврiччя з обсягу техшчного обслуговування обладнання
тваринницьких ферм було виконано на 81,5 %. Причиною стало те, що було не укладено договори з радгоспами на виконання робгг по техшчному обслуговуванню. Техшчне
обслуговування до!льно! апаратури проводилося здебыьшого неякiсно. Справи з виршенням продовольчо! проблеми йшли повiльно. Радгосп «Змивський» у зв'язку з продажем молока другого сорту i несортового, втратив 8 896 крб. [14].
Тыьки за 1988 р. у господарствах Готвальдiвщини сума збитюв вщ цих витрат склала 540 133 крб. За перюд зимiвлi 1988-1989 рр. загинуло 125 977 голiв птищ, 203 свиней, 52 - велико! рогато! худоби, молодняка - 46 голiв. Найбыьшу загибель худоби допущено у радгоспах «Рассвет» (рис. 3),
«Лиманський», «ЗмГ!вський» [65].
)
Рис. 3. Телятниця радгоспу «Рассвет» Несетова
Хоча i були приписи у досягненш результатiв, проте вся робота виконувалась, люди вчасно отримували зарплатню, а держава - м'ясо i молоко, яке реалiзовувалось через торпвельш мережi населення. Кращих працiвникiв, керiвництво нагороджувало путiвками до будинюв вiдпочинку, санатори'в, а деяких навггь вiдправляли на вiдпочинок до сощалктичних кра"н. Видавали премiальнi, або давали побутову технжу. 1снувала також «13 зарплата» [16]. Якщо радгосп перевиконував план, в кшщ року ва прaцiвники одержували грошову премш.
У ходi рейдових перевiрок оргашзащями утримання худоби було обстежено ва господарства. При цьому встановлено, що на фермах рaдгоспiв «Шебелинський», «Рассвет»,
«Лиманський», дослщного господарства «Бiрки» та iнших молоко не шдлягало пастеризаци, а направлялося на
молокозаводи шсля мехaнiчного очищення i контролю на мехaнiчну забруднешсть [17].
Напряму молоко iз МТФ надходило у дитячi комбiнaти з радгосшв «Октябрь», «3-й вирiшaльний», «Зми'вський», «Благодатний», «Дружба», дослiдного господарства «^рки», держплемзаводу «Червоний велетень», а також у "дальш рaдгоспiв «Дружба», «Благодатний», «Донецький», «Змивський»,
«Лиманський», «Рассвет»,
держплемзаводу «Червоний велетень» [33].
Молоко у дитячi комбiнaти вiдпрaвлялося вiд здорових тварин. Обробка молока, умови збер^ання i строки реaлiзaцii його у дитячих комбшатах i "дальнях вiдповiдaли санггарним нормам i правилам. Вiд тимчасових постачальниюв на
Готвaльдiвський молокозавод з Балаклшського та Первомайського рaйонiв надавалися документи про благополучшсть господарств по захворюванню худоби. Також слiд вщмггити й недолiки, притaмaннi молочнiй гaлузi господарства. Наприклад, на молокозaводi Готвальда на однш з лiнiй не дiялa автоматика по контролю за пастеризащею i контроль здiйснювaвся вручну, що попршувало його якiсть. Було вобрано 51 пробу молочних продуктв на молокозаводах Готвальда i
Комсомольського, з торгових точок i 17 проб з дитячих молочних кухонь. За бактерюлопчними показниками ва проби вщповщали стандартам [29].
Сaнепiдем службою проводився контроль технолопчно" обробки молока, в тому чи^ якостi пастеризаци. У 22 пробах молокопродуктiв, в^браних на молокозaводi Готвальда та шших об'ектах, вiдхилень вiд якостi технологи пастеризаци не виявлено [40].
Випадюв шфекцшних захворювань, пов'язаних iз вживанням молока i
молочних продуктв, у 1982 рощ не було зареестровано.
Таким чином, бачимо, що в щлому тваринництво мало висок темпи розвитку. Але з початком перебудови з'являються й певш недолжи у роботi галузi: фiнансовi збитки, зменшення обсягiв технiчного обслуговування обладнання тваринницьких ферм. Сказане ыюструе графж вiдсоткового вiдношення надо'1'в молока за 1980-1992 роки (додаток Б).
1.2. Рослинництво
Наприкшщ епохи застою
рослинництво перебувало на пжу свого розвитку. Наприклад, на середину 1980-х роюв в Украшськш РСР було одержано понад 52 млн т зерна, вперше на одного чоловжа - по тонш [44].
За три дш нового 1982 року з Готвальдiвськоï овочево'1 фабрики в торговельну мережу було вщправлено майже 10 т зеленi-цибулi та петрушки [29].
Робггники овочевоï' бригади радгоспу «Лиманський» проводили пiдготовчi роботи до вирощування розсади ранньоï' капусти i помiдорiв. У 1982 рощ вони обладнали 3 маточш теплищ, до яких прискореними темпами завозили перегнш, а працiвники радгоспу «Готвальдiвська овочева фабрика», постачали трудящих обласного центру i району свiжими овочами: за 3 мюящ року, вщправили споживачам понад 700 т опрюв, зеленоï' цибулi, городини [48].
З метою пщвищення енергiï' проростання i польово'1' схожостi застосовували рiзнi способи передпоавно! пiдготовки нaсiння. Одним iз ефективних зaсобiв пiдготовки на перюд 1983 року було барбатування. Рекомендований зааб забезпечував одержання дружних сходiв, пiдвищувaв польову схожiсть на 10-15 %, обумовлював швидше проходження рослинами iнших фаз розвитку [35].
У 1983 рощ трудiвники радгоспу «Змивський» зiбрaли iз 7 га поля близько 40 т редиски [26].
А першi 1 000 т зелено'1' продукци за 1983 рж було продано трудiвникaм Харкова тепличниками радгоспу «Готвaльдiвськa овочева фабрика» [11]. Шефи iз селища Комсомольського допомагали в спорудженш силососховища в рaдгоспi iменi Гaгaрiнa [8].
Прагнучи проводити жнива в комплексу трудiвники рaдгоспiв - вiдрaзу шсля скошення i обмолоту рaннiх зернових, звыьняли площi вiд соломи для авби. У 1983 роцi почали застосовувати трактор Т 150 [59].
У 1984 рощ мехашзатори радгоспу iменi Гагарша, заклали у сховища, де розпочалося збирання зерновоï культури, першi 200 т корнажу. Найкращих виробiткiв, виконуючи змiннi завдання на 105-110 %, досягли комбайнери, як працювали на «Херсонцях». Вони зiбрaли качанисто1' на 60 га. До кшця збирання кукурудзи на зерно у господарс^ було закладено корсажу не менше як 1 000 т [20].
У райош, пiд час завершення збирання круп'яних культур, було скошено i обмолочено гречку. Хороший урожай ^eï культури - по 21 центнеру з гектара - у 1984 рощ було одержано в радгосш «Змивський». На останшх гектарах проводилася косовиця проса. Больше як з 200 га iз загально1' кыькосп 592 побрано валки. Трудiвники держплемзаводу «Червоний велетень» намолочували по 40 ц/га ^eï круп'яноï культури [21].
Найвищий рiвень рентaбельностi на овочевiй фaбрицi становив 62 % [32].
На плантащях цукристих у радгосш «Донецький» у 1984 рощ було звыьнено вщ урожаю 160 га з посiвноï площi 255. Накопано понад 2 300 т солодких корешв [15]. На картопляних плантащях було зiбрaно больше 1 100 гектaрiв картопль Викопано бульби на площi понад 900 га.
Йшов продаж важливо" продукци держaвi. Разом з тим засипано й на насшня понад 2 000 т бульб [34]. На останшх гектарах трудiвники району збирали врожай соняшнику. В дiло було використано 1 поживш залишки культури. 1х додавали до силосу, який виготовляли зi стебел кукурудзи. Завершувалося збирання кукурудзи на зерно. 1з 4 928 га посiвiв бiльш як на 4 500 га було скошено стебла i вобрано початки. По 54 ц сухого зерна кукурудзи з кожного гектара брали трудiвники держплемзаводу «Червоний велетень», по 40 - радгоспу «Шебелинський», понад 30 ц -птахорадгоспу «1скра» [45]. Хороший урожай зерново" кукурудзи виростили 1984 року в радгосш «Лиманський». Трудiвники прагнули зiбрaти качанисту в нaйкоротшi строки i без витрат. Комбайнер сво"м комбайном «Херсонець-7» збирав за змшу 4-5 га поля при нормi 2 га [38]. Засвщчували свою причетшсть до виконання Продовольчо" програми робiтники заводу «Буддеталь», якi з початку 1984 року виростили цибулю на 8 га у радгосш «Шебелинський», доглянувши 10 га кукурудзи i 2 га цукрових буряюв у шдшефному радгосш «Донецький» i заготовили 112т зелено" маси для громадсько" худоби. У тому ж шдшефному господарс^ заводчани вщремонтували лггнш тaбiр для корiв, постачили сюди 50 м зaлiзобетонних годiвниць i 57 кубометрiв зaлiзобетонних блокiв для фундамеш1в 10 житлових будинкiв [23]. Крiм того, колектив пiдприемствa постачив 150 м3 товарного бетону для спорудження каскаду ставюв у Помазановш бaлцi [18].
Прийнявши Довгочасну програму мелiорaцii, пiдвищення ефективносл використання мелiоровaних земель з метою сталого нарощування
продовольчого фонду краши, у 1985 рощ жовтневий Пленум ЦК КПРС поставив конкретне завдання перед мелюраторами i уама трудiвникaми, якi мали
вщношення до цiеi справи. Значне мкце займали зрошувaнi землi у Зми'вському рaйонi, де "х нараховувалося 9 100 га. I всюди врожайшсть на них набагато вища, шж на богaрi. Тобто вони з самого початку давали вщповщний ефект. Проте партя i уряд, рахуючись iз запитами трудящих по забезпеченню "х продуктами харчування, вимагала вщ трудiвникiв села значного полшшення використання зрошуваних земель. Мелiорaтори району почали перебудову свое" роботи. Насамперед, для забезпечення чггко" взаемоди уах зaцiкaвлених оргaнiзaцiй було укладено договори на високоефективне
використання названих площ мiж рaйсiльгоспхiмiею, Лиманською
зрошувальною дiльницею i радгоспами. Третина зрошуваних земель знаходиться у користуванш бригад, якi працюють за колективним шдрядом, що також забезпечуе "х високу вiддaчу. Особливо це помггно на приклaдi радгоспу «Шебелинський» (рис. 4) [19].
Рис. 4. Поливний агрегат у радгосш «Шебелинський»
Городяни за тодшньою практикою допомагали селянам у зборi врожа1'в. Так, у 1985 рощ на 20 га доглянули поави соняшнику у радгосш «Лиманський» посланщ районного шформацшно-обчислюваного центру, бази
«Енергокомплектпостач», мкькторгу та
шших оргашзацш. Цього ж дня поралися на кукурудзянш плантаци прaцiвники району електромереж, районного вщдыу соцiaльного забезпечення, транспортники будуправлшня ДРЕС. На ïхньому рахунку 5 га прополеноï плошД [40]. Городниками радгоспу «Шебелинський» у 1985 рощ було вщправлено споживачам близько 200 т овочiв. Цей усшх став можливим завдяки чггкому дотриманню грaфiку збирання городнiх культур, яких щодня надходило з поля до магазишв по 50-55 т [66]. У державш зaсiки йшло зерно сильних i цiнних пшениць. Нaйбiльше його - 743 т при плаш 650 т - надшшло держплемзаводу «Червоний велетень». Перевиконали план i радгоспи «3-й вирiшaльний», «Рассвет», «Дружба», «Шебелинський», дослщне господарство «Бiрки». Всього ж районом було продано такого зерна близько 3000 т при плаш 4000 [16].
Закон допомагав колективам усшшно виршувати i сощальш проблеми. У радгоспах часто обговорювалися в колективах питання охорони пращ трудiвникiв, ïx сaнiтaрно-медичного обслуговування. На територи господарств у 1985 рощ було зведено сучасний профыакторш, де овочiвникiв приймали лiкaрi рiзниx спецiaльностей. Тут застосовували грязелiкувaння, шгалящю, вiдвaри лiкaрськиx рослин, кисневу шну. А профiлaкторiй розширювався. Зводився водолжарняний вiдновлювaльний центр з плавальним басейном, двома саунами, iгровими юмнатами i т. д. Внaслiдок цих зaxодiв на фaбрицi добилися того, що практично не мали професшних захворювань [10]. Значно полiпшувaлaся робота радгоспного клубу, де працювали рiзнi гуртки xудожньоï сaмодiяльностi. Кожнi з чотирьох виробничих корпуав були обладнаш бригадирськими кiмнaтaми, червоними кутками, примщеннями для прийому обiдiв, кiмнaтaми ппени жiнок. На березi озера
Лиман було впорядковано базу вщпочинку [64].
У 1985 рощ колектив прийняв ршення про будiвництво житла, дитячих дошкыьних зaклaдiв та iншиx об'ектв культурно-побутового призначення за рахунок фондiв пiдприeмствa, видiлениx для цього, i схвалив план сощально-культурних зaxодiв та житлового будiвництвa. Для дггвори овочiвникiв функцiонувaв один з кращих в облaстi дошкiльний заклад. Майже щороку сiм'ï робiтникiв, iнженерно-теxнiчниx
пращвниюв, службовцiв заселяли новий багатоквартирний будинок з уама комунальними зручностями [45].
Практика виробила чимало ефективних форм реaлiзaцiï трудовими колективами повноважень по
впровадженню досягнень науки i технжи, розвитку творчоï iнiцiaтиви робiтникiв. Введення в експлуатащю aвтомaтизовaноï лiнiï по виробництву горщечюв для розсади, виготовлення мкцевими рaцiонaлiзaторaми машини для саджання цибулi та iншi заходи допомагають перекладати важку ручну працю на плечi машин [26].
Меxaнiзaтори Тaрaнiвськоï
птахофабрики у 1985 рощ заклали до силососховищ понад 6 000 т подрiбненоï маси кукурудзи. Вони скосили 237 га лану iз 320. До 4-ох постшно працюючих силосозбиральних комбайшв було зaкрiплено 12 автомашин. З початку зелених жнив становить 2 575 т . 1 196 т подрiбнениx почaткiв i стебел на рахунку М. М. Кулака. А також було перевезено 1 032, 977 i 818 т зеленоï маси [24]. Понад 700 га поля займав озимий клин у племптахорадгосш «1скра». Быьш як на четвертш частиш цих площ пшениця вирощувалася за штенсивною
теxнологieю. Меxaнiзaтори господарства добре пщготували поля, збагатили ïx органжою i мiнерaльними добривами. Мехашзатори перевиконували норми на 30-50 %, завершуючи сiвбу у
племптaхорaдгоспi, демонстрували високi темпи i яккть роботи [48].
Гарний врожай яблук було вирощено у 1985 рощ в дослщному господaрствi «Бiрки». 1з 27,5 га саду зiбрaно 162 т фруктв при зaвдaннi 94 т. Через трудношД з реaлiзaцiею, що виникли на пiдстaвi невчасного переходу переробних шдприемств на випуск соку, держaвi було продано тыьки 65 т плодiв. Решта використана у господaрствi та реaлiзовaнa населенню. У процесi збирання урожаю приймали участь школяра якi за 2 мiсяцi пращ у саду заробили 800 крб., як перерaховaнi для потреб учбового закладу [18]. I це не единий приклад допомоги школярiв. Так, у 1987 рощ на буряковш плантаци працювали учш середньо" школи № 1 м. Готвальда, Пролетарсько" та Чемужiвськоi шкiл. Мiж учнiвськими колективами проводилося змагання за найпродуктившшу працю. Переможцям видiлялися кошти та транспорт для щкавих туристичних по"здок [50]. Вагому допомогу надавали учш в доглядi за культурами, збиранш урожаю. Для цього було подготовлено тaбiр прaцi й вщпочинку. Обладнано намети, спортивний майданчик, приведено в порядок кухню та кухонний швентар.
У 1985 рощ кормодобувaчi заготовили близько 500 т сша. Наприклад, В. I. Мамаев на самохщнш косaрцi при нормi 16 га скосив 25 га аяних трав. Кiлькiсть заготовленого щодня сша залежала вщ стану погоди. Так одного дня його становило 29 т, наступного - 26 т, а ще через один день - 22 т [60].
Колектив бригади овочiвникiв готуючи у 1986 рощ, зробив свш внесок у здшснення курсу на прискорення економiчного i сощального розвитку кра"ни, брав на 1986 рж таю зобов'язання: виростити 8 мыьйошв штук розсади овочевих культур вщмшно" якост для висаджування у вщкритий ^рунт, зiбрaти в закритому ^рунт 800 ц ранньо"
городини, пiсля вивыьнення теплиць вiд розсади третiм самооборотом одержати 800-центнерний урожай перцю [52].
Вдалим був 1987 рж, коли вирощено рекордний урожай - по 32,2 ц/га [53].
У господарствах району у 1987 рощ використовували штучш поливи. Маючи близько 9 000 га зрошуваних земель. На них було розмщено 2 609 га зернових культур, у тому чи^ 974 га кукурудзи, 671 га озимо" пшенищ, майже 500 га ячменю. На 2 388 га зрошуваних полiв росли овоч^ на 378 га - кормовi буряки, быьш як на пiвтисячi гектарах - картопля [54].
В останш роки у райош було здшснено ряд зaходiв по удосконаленню мелюраци земель. Однак, радгоспи «Прогрес», «Гени'вський» - продовжували працювати ушвсили.
Не у вах господарствах поставилися належним чином до збирання врожаю рaннiх культур, насамперед редиски, лггньо" редьки, зелених культур. Менше, шж могло бути, йшло iз закритого Грунту опрюв, помiдорiв, бо знехтували наступним оборотом культур шсля вибирання розсади. I що вкрай недопустимо, виявлено випадки, коли й товарна продукщя, яка вже е у пол^ несвоечасно збиралася або навггь i осщала на плaнтaцiях. Саме тому на перше липня з радгоспу «Рассвет» вщправили держaвi менше 10 т ранньо" продукци, тодi як заплановано продати 90. Мало продали овочiв радгоспи «Прогрес», «Октябрь», «Генивський», та «Лиманський». Найбыьше ранньо"' продукцГ" надшшло з радгоспу «Готвaльдiвськa овочева фабрика» - понад 4 000 т. З шших господарств найбыьше наблизилися до виконання плашв продажу раншх овочiв у радгоспах «3-й виршальний»,
«Шебелинський». Але i тут i в iнших радгоспах необхiдно було прискорити темпи продажу овочево" продукци. Адже вона користувалася дуже великим попитом [35].
У радгосш «Дружба» у 1987 рощ серйозно зайнялися питанням процесу хлiбозбирання. 1нженерною службою було розроблено найекономiчнiшi маршрути руху агрегатiв i транспортних засобiв. Вiдповiдно до вiдстанi на яку перевозився хлiб, встановлено норму транспортних одиниць на агрегат - по 2-3 автомобШ, керуючись прагненням забезпечити безперебшну роботу при цьому комбайшв i виключення значних просто!в автомобiлiв [26].
Розроблено умови оплати пращ, як стимулювали б високопродуктивне використання технiки, зокрема, автомобШв, налагодження належного облiку зерна, контролю за збиранням урожаю. Все спрямовувалося на те, щоб зiбрати врожай у крашД строки, не допустивши i найменших втрат [18].
У 1987 рощ колектив «Готвальдiвська овочева фабрика» досягнув високих успiхiв у пращ, але iз зобов'язаннями справився не з уах показниюв. Наприклад, 1986 року вiд реалiзацii валово! овочево! продукци одержано 8 млн. 62 тис. крб., що на 1 млн 311 тис. больше, шж повиннi були мати. На площах закритого Грунту вирощено 5 300 т городини, що на 225 перевищувало взяте зобов'язаннями. Проте в щлому по господарству i виробили на 58 т больше, i продали на 279 т менше овочево! продукци, нiж зобов'язувалися. На кожному гектарi землi в радгосш виростили по 365 ц городини. Це найкращД iз показникiв врожайносл овочiв у районi, але ж вш на 7,5 ц нижчий за той, якого мали досягти. Як пояснив головний агроном I. В. Однолька, причиною стала довготривала сшжна зима, коли доводилося тричi рятувати теплищ вщ сшгу та холоду, що проривалися через зруйноваш плiвковi дахи [12].
Головною метою у 1987 рощ стало пщвищення продуктивной працi, полiпшення якостi продукци, економiя
ресурсiв. Трудiвники радгоспу
«Донецький» у нових умовах господарювання доклали зусилля по виконанню i перевиконанню визначних завдань. Вони за прикладом колективу держплемзаводу «Червоний велетень» приступили до реaлiзaцiï нaмiчениx зaxодiв по пошуку джерел надходження додаткових прибутюв [29]. Зокрема, виршили на 30 га поаяти пожнивну гречку, що дала можливють пiсля збирання ïï врожаю, переробки на крупу i реaлiзaцiï на ринку одержати додатково 18 тис. крб. [20]. Шсля збирання озимих культур на зелений корм на двадцяти гектарах лягло у ^рунт насшня кормових гaрбузiв, врожай якого заплановано продати пращвникам радгоспу. Вiд цього теж виручка була у межах 30 тис. крб. [61].
Великим попитом у населення користувалася соняшникова олiя. Це було враховано також у заходах щодо пошуку додаткового прибутку. Шсля поживних посiвiв цю культуру розмютили додатково на 30 га. Забезпечивши одержання на кожному з них по 16 ц врожаю, малася можливють переробити його на олш i реaлiзувaти зaготiвельним оргaнiзaцiям, а вiд цього мати 27 тис. крб. [62]. Було нaмiчено й ряд шших зaxодiв щодо одержання в щлому по радгоспу у
1987 рощ 161 тис. крб. додаткових прибутюв [34].
У 1988 рощ урожай по району склав 29,7 ц/га [38].
На початку першоï декади серпня
1988 року районом було продано держaвi близько 10 тис. т овочiв, що трохи больше, шж на цей перюд, минулого року. Вегетащя деяких культур вже завершувалася, а справа з виконанням плашв у чималш кыькосл господарств складаються погано. Менше, шж у цей перюд торж, реaлiзувaли овочiв радгоспи «Дружба», i «Змивський», «Генивський» та iменi Гaгaрiнa. А радгосп «Прогрес» продав лише трохи больше 3 % овочiв до рiчного плану. Мiськторг збiльшив
реaлiзaцiю овочiв на 14 %. Городина поступала регулярно i в асортименть А режим роботи пaвiльйону «Овочевий базар» вiд магазину № 6 не задовольняв покупщв [15].
У трудiвникiв Тaрaнiвськоi птахофабрики, на перюд 1988 року кукурудза на силос i зелений корм займала площу 323 га [26].
Значно перекрилися сезонш завдання. Наприклад, С. М. Мезенцев сво"м комбайном КСС-2,6 у 1988 рощ видав 2 378 т. зелено" маси при завданш 1 800 т. 1 420 т (на 20 т больше плану) "" на рахунку В. Н. Жидеева. Праця комбaйнерiв (рис. 5) була б безрезультатною, якби "м не допомагали у вивезенш зелено" маси трактористи (рис. 6) i води господарства. Так один тракторист одним iз перших справився зi своею нормою перевезень, доставивши до сховищ 380 т маси. Вщ 70 до 80 % коливалося виконання сезонного завдання у водив. Зелен жнива наближалися до завершення, адже iз 323 га, було зiбрaно качанисту на площД 260 га при середнш "" урожайност 386 ц з га [7].
У 1989 рощ урожай по району склав 35,4 ц/га [8].
У радгосш «Октябрь» у 1989 рощ вперше так широко застосували шдряд на вирощенш кормових буряюв. Трудiвники села взяли на себе догляд за 242 делянками по 20-25 соток кожна, а також збирання врожаю соковитих
коренеплодiв. Заздалегщь були розроблеш умови оплати пращ. Люди змогли переконатися у взаемнш вигодi для них та радгоспу, одержання хорошо" вiддaчi бурякового лану. Договором пропонувалося,виростити кожному, хто бере делянку, буряки на 20-25 сотках. Добитися врожайност не менше, як по 650 ц/га. При умовi дотримання цих домовленостей, пропонувалося оплату, за прополювання i перевiрку сходiв, провести за кнуючими нормами, з урахуванням якост виконано" роботи i
строкiв з фонду мaтерiaльного заохочення. За кожну сотку видати 10 кг зерна. Якщо урожайшсть становитиме 900-1 000 ц/ га, то належить з фонду мaтерiaльного заохочення видати премш у сумi 30крб. Пiсля збирання буряюв за тонну "х видати по 10 кг зерна кукурудзи та 10 % безкоштовно кормових буряюв [68].
Рис. 5. Тракторист-комбайнер Ф. Д. Кулешов, нагороджений орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапору, Жовтнево" революци
У район середнiй урожай у десятш п'ятирiчцi 1989 року становив 21,4 ц, в одинадцятш - 24,5. За 4 роки дванадцято" - 32,7, у тому чи^ у 1988 р. - 39,1. Це найвищий показник. П'ять господарств зiбрaли зерна больше, шж по 40 ц. На полях держплемзаводу «Червоний велетень» - понад 50 [30].
Рис. 6. Тракторист В. Д. Коломieць, кавалер ордешв Трудового Червоного
Прапору та Жовтнево! революци
Проаналiзувавши здобутки, можна зробити висновок, що основну кыьккть зерна у господарствах району дали озима пшениця i кукурудза. Озимо! пшенищ взято по 44,4 ц. А кукурудзи - 54,4 [11].
Держплемзавод «Червоний
велетень» у 1989 рощ одержав по 54,8 ц озимо! пшенищ. Поави у цьому господарс^ в зиму ввшшли в найкращому станi. А в радгосш «Прогрес» вони були зрiдженi, слабкь Тож i врожай нижчий на 20 % з га. Радгосп «Генивський» через шзш строки авби взaгaлi був без озимо! пшенищ [9].
1990 рж для пращвниюв агрокомплексу видався нелегким. I все ж за шдрахунками прибуток склав 20,3 млн. крб. при плаш 15,6 млн. П'ять господарств одержали прибутюв больше, нiж по млн. крб., а два - больше, шж по два
млн. крб. Рiвень рентaбельностi по району склав понад 36 % [21].
Якщо поглянути на перебудову у радгосш iменi Гагарша у 1990 рощ, то можна сказати, що зрушення започатковаш на всiх дiлянкaх виробництва - у рослиннищта, твaринництвi, овочiвництвi. Бригадний пiдряд працював злагоджено. Завдяки новим методам правильно! оргашзащ! пращ, стимулюванню продуктивно! роботи, вiдроджувaлaся економiчнa ситуaцiя у рaдгоспi. Однак, якщо шдходити з принциповою мiркою до цього питання, то можна сказати, що вщдача могла б бути набагато вищою. По-перше, слiд було виводити бюрократа, i комунiсти на чолi з парткомом мали зайнятися цим питанням. Однак, партком i його секретар В. П. Фыенко явно не доробляли, нiяк не впливали на те, щоб шдвищити соцiaльно-економiчне
прискорення. Взяти, наприклад, питання полiпшення ремонту
сiльськогосподaрсько! технжи.
Вiдновлювaти !! довелося у поганих умовах. Навггь i на 1988 рж, спорудження нового примiщення не було заплановано, бо партком не наполягав у такому важливому питанш Не вистачало i у впровaдженнi бригадного шдряду у рослинництвi, де не вщбувалося нiяких змiн [24].
Важливим фактором зростання виробництва альськогосподарсько!
продукщ! у 1990 роцi стала оргашзащя оплати прaцi вiд валового доходу. У постановщ ЦК КПРС i Ради Мiнiстрiв СРСР про подальше вдосконалення
економiчного мехашзму господарювання в агропромисловому комплексi кра!ни рекомендувалося ширше впроваджувати цей метод у практику колгосшв i радгосшв. Метод валового доходу полягае у тому, що: береться рiзниця мiж вaртiстю продукци i затратами на !! виробництво. При оплaтi пращ в цьому випадку можуть застосовуватись рiзнi вaрiaнти
визначення валового доходу на ochobî показниюв матерiальних затрат i оплати працi по конкретному шдроздыу, галузi,господарству, що фактично склалися за 3-5 роюв, на основi нормативних показникiв. Слiд мати на уваз^ що для господарств, де протягом багатьох роюв добре ведеться облж виходу продукцй i затрат на ïï виробництво по кожному окремому шдроздыу, перший варiант -доцiльнiший. В iнших господарствах краще використовувати другий. Розцiнка на оплату пращ вщ одержаного валового доходу визначаеться, виходячи з вартосл валово'1 продукцй' у пiдроздiлах i господарс^ в цiлому, матерiальних затрат на ïï виробництво i фонду оплати пращ. Вони не змшюються протягом кыькох роюв. Уточнюють ïx лише у випадку пiдвищення закушвельних цiн на сiльськогосподарську продукцiю, змш у структурi i обсягах виробництва, у сxемi посадових окладiв, введення в експлуатащю великих тваринницьких комплекав та iншиx виробничих об'ектiв. Якщо темпи зростання оплати працi, включаючи виплати з фонду матерiального заохочення, випереджають темпи ïï продуктивностi, вирахувано'1 за валовим доходом, порiвняно з досягнутим рiвнем за 3-5 попередшх рокiв, то вiдповiдна частина акордного фонду оплати пращ подрядного колективу направляеться в резервний фонд. Резервуеться також i вщповщна частина коштв, призначених для матерiального заохочення. Вона може бути використаною для стимулювання росту продуктивностi пращ в наступному рощ або направляеться в поточному рощ у фонд сощально-культурних заxодiв. Кшцевий розрахунок за одержання валового доходу: з нарахованого акордного фонду оплати пращ виключаеться виплачений протягом року аванс i заробггна плата залучених робггниюв. Рiзниця складе суму оплати
пращ за кшцевим розрахунком, яка розподыяеться мiж постiйними членами колективу i залученими робггниками залежно вiд трудового вкладу [25].
Шдсумовуючи розвиток
рослинництва у зазначений перюд, приходимо до висновку, що з початком перюду перебудови дещо погiршилися показники з реалiзацi'ï плодоовочево'1 продукцй'. Але в щлому значного падiння показникiв виробництва рослинно'1 продукцй' не простежуеться.
Рис. 7. Група пращвниюв радгоспу «Дружба»
ПРОМИСЛОВ1СТЬ
У проектi Основних напрямiв економiчного i соцiального розвитку СРСР на 1986-1990 роки шдкреслювалося, що розвиток галузей паливно-енергетичного комплексу слщ шдпорядковувати завданню сталого забезпечення потреб краши в усix видах палива i енерги шляхом збiльшення ïx видобутку i
виробництва при плaномiрному проведеннi в уах галузях i сферах народного господарства щлеспрямовано! енергозберiгaючо! полiтики [6]. Тож найбыьш значущими для району були показники Змивсько! ДРЕС. Тим быьш, що це пiдприемство було й залишаеться основним донором доходно! частини бюджету.
О ЮОООО 200000 300000 400000 500000
Рис. 8. Середш витрати на закушвлю сiльськогосподaрсько! продукци за перiод з 1982 по 1991 рр.
Змивська ДРЕС
У 1984 рощ спорудження друго! черги дослщного електромонтажного заводу, яке веде колектив будуправлшня Змивсько! ДРЕС, наближаеться до кшця. Це помггно було ще на початку року, коли робггники кiлькох дiльниць перейшли працювати у новi цехи, а також змши вiдбулися в другому адмшктративно-побутовому корпусi iнженерно-технiчних прaцiвникiв, як також отримали можливiсть працювати у нових примщеннях. А в четвертому квaртaлi 1984 року державна комюя пiдписaлa акт про прийняття друго! черги заводу в експлуатащю. Генпiдрядниковi iз субпiдрядними оргaнiзaцiями слiд осво!ти цього року 940 тис. крб. коштв. Однак за 8 мкящв виконано на майданчику будiвельних робгг на 400 тис. крб. [58].
Змивська ДРЕС - шдприемство, де затрати ручно! прaцi зведенi до м^муму. Але незважаючи на це, комушсти i весь колектив електростанци постiйно
вишукують шляхи по дальшому вдосконаленню цього енергетичного пiдприемствa, роблять свiй внесок у розвиток науково-техшчного прогресу в райош. Керуючись остaннiми
документами парти за 1985 рж, колектив ДРЕС виршив виконати обсяг робiт вaртiстю 72 млн. крб. по реконструкци дшчого устаткування з метою продовження строев роботи на 25-30 рокiв. Зaводчaни-рaцiонaлiзaтори
прийняли участь у технiчному вдосконаленш свого пiдприемствa. Усього за 5 роюв завдяки !х пропозицiям на рiзних дiлянкaх виробництва збережено для народу понад 50 тис. крб. [20].
Особливо плщним був 1985 рж, протягом якого використано 18 новинок ентузiaстiв, котрi принесли економiчний ефект 13,3 тис. крб. [21].
У 1988 рощ профсшлковий комггет Змивсько! ДРЕС придiляв багато уваги розвитку колективного сaдiвництвa. Тут було створено i активно дiяло вже протягом кыькох рокiв товариство «Любитель». Щоосеш воно допомагало дитсадкам селища енергетиюв, надсилаючи !м безкоштовно овоч^ фрукти [8].
Обласна рада сaдiвничих товариств розглянула пiдсумки роботи таких колективiв Хaркiвщини i визнала «Любитель» третм призером
соцiaлiстичного змагання. Товариство вперше за весь перюд його кнування вiдзнaчено Почесною грамотою i грошовою премiею у розмiрi 300 крб. [9].
З непоганими результатами трудилися пращвники вщдыу
робiтничого постачання ЗмГ!всько! ДРЕС. За один квартал 1990 року вони реaлiзувaли енергетикам товaрiв на 491 тис. крб. больше, нiж за вщповщний перiод минулого року. З них через магазини - на суму 464 тис., а через шдприемства громадського харчування -на 27. З децентрaлiзовaних джерел закуплено i реaлiзовaно населенню
товaрiв на 295 тис. крб., у тому чи^ продовольчих - на 133 тис., непродовольчих - на 143 тис., фруктв - на 19 тис. крб. Найкращих результат добилися пращвники магазишв № 15 «Тканини».
До^дний електромонтажний та експериментально-мехатчний завод
Критично оцшюючи те, що зроблено у розвитку виробництва товaрiв народного споживання, розширенню i оновленню асортименту виробiв та шдвищенню "х якосп, слiд визнати, що у 1984 рощ промисловкть району у цш спрaвi ще не в повнш мiрi використовуе усi резерви. Хоча плани по виробництву таких товaрiв виконуються, однак в райош ще досить низький показник виробництва "х на кожний карбованець заробггно" плати (по обласл - 1,56 крб.), а у нас майже втричi менший) А на дослщному електромонтажному та експериментально-мехашчному заводах протягом кыькох остaннiх рокiв випускають таких товaрiв на 2-3 коп. на крб. зарплати. Можливосп для виправлення такого становища у названих шдприемствах е. Не все гаразд з випуском товaрiв народного вжитку у лкгосш, рай сiльгосптехнiцi i вщдыенш сiльгосптехнiки, зaготконторi
рaйспоживспiлки. Тому що тыьки реконструкцiя технологiчного i допомiжного обладнання, удосконалення технологiчних процесiв випуску продукци, мехaнiзaцiя та aвтомaтизaцiя пращ, замша малопродуктивних машин
високопродуктивними, можуть
забезпечити шдвищення продуктивносп прaцi, полшшення якостi продукци, зниження мaтерiaльних i трудових затрат
[59].
Паперова фабрика
За три з половиною роки поточно" п'ятирiчки колектив фабрики здiйснив щлий ряд зaходiв по "" техшчному переозброенню. Наприклад, повнiстю переведено процес розмелювання
целюлози з товарних ролiв i конiчних млишв на роздрiбнення цiеi сировини з допомогою дискових млишв марки МД02. Це дозволило, насамперед, стабШзувати процес розмелювання i подготовки паперово" нашвмаси, полiпшити "" якiсть. I у свою чергу забезпечило ритмiчну роботу папероробних машин, скоротило "х холостий хщ, що дозволило виготовити додатково 50-60 т паперу за рж на суму 70 тис. крб. Крiм того, впровадження передового процесу розмелювання целюлози на дискових млинах у 1984 рощ дало змогу збер^ати щорiчно до 250 тис. кВт^год. електроенерги [29].
Нових успiхiв у пращ в 1984 рощ досяг колектив Готвaльдiвськоi паперово" фабрики. Трудiвники шдприемства за 9 мкящв на 109,9 % виконали план по реaлiзaцii продукци,на 101 % - по продуктивносп прaцi i на 109,6 % - з випуску товaрiв широкого вжитку. Додатково до плану виготовлеш 15 т паперу i реaлiзовaно всього надпланово" продукци на 31 тис. крб. [20].
Л^госп
Понад 900 кубометрiв дыово" деревин и на суму 20 тис. крб. постачили 1984 року колгоспам i радгоспам обласл Готвaльдiвськi лiсiвники. Ця сировина надшшла на сiльськi будови Готвaльдiвського, Первомайського,
Кегичiвського, Красноградського,
Лозiвського, Чугу"вського та шших рaйонiв [21].
У нашому райош вщ лiсництв у 1984 рощ найбыьше дiловоi деревини одержали радгоспи «Дружба», i «Лиманський», дослщне господарство «Бiрки» та держплемзавод «Червоний велетень». Крiм цiеi продукцГ" колектив лкгоспу постачив сiльським школам, лжарням, культосвiтнiм закладам i населенню Готвaльдiвського та Первомайського рaйонiв 4 200 кубометрiв дров [10].
Показники роботи за 1988 рж прaцiвникiв Готвaльдiвського лiсгоспу
свщчать про те, що колектив потрудився продуктивно, виробничi завдання виконав усшшно, без зволжань [32].
На 550 тис. крб. виготовлено товарно'1 продукцй, а це вщповщае взятим соцiалiстичним зобов'язанням. Багато рiзноманiтних будiвельних виробiв -плштуав, нaличникiв, стовпчикiв для огорож , а також шших товарiв народного споживання було виготовлено i продано населенню Готвальдiвщини та шших райошв областi через лiсоторговi бази, райспоживсшлки. Всього на суму 138 тис. крб., а це, як i було передбачено сощалктичними зобов'язаннями [9].
У повному обсязi було виконано й завдання по завезенню деревини. 3 000 м3 цього матерiалу постачено оргашзащями, пiдприeмствам i господарству району. Непогано протягом 1988 року йшли справи з виробництвом хвойно-вггамшного борошна. 450 т виготовлено його i постачено на комбiкормовi заводи Харювсько'1 областi [43].
Лозоваспецсльбуд
Високими темпами у 1984 рощ споруджують альський торговельний центр у Бiркaх будiвельники пересувно'1 мехашзовано'1 колони № 37 гресту «Лозоваспецальбуд». Зокрема, за минулих 3 квартали освоено понад 160 тисяч карбованщв коштв при рiчному зaвдaннi 90 тис. крб. Зростають бiлокaм'янi стши будiвлi, яку зводить краща бригада мулярiв О. С. Попова, а виконроб тут В. Г. Верещака. Згодом нова новобудова впишеться в центр села [65].
Автотранспортне шдприемство
У четвертому рощ одинадцято'1 п'ятирiчки автотранспортне
шдприемство 20337 поповнилося новою технжою. Крaщi з кращих водив али за кермо п'яти aвтобусiв, що надшшли iз Львiвського автозаводу. На лшш вш'хав новий комфортабельний автобус «1карус-26018». Ритмiчно працювали на перевезенш пaсaжирiв два нових ПАЗ-672. Оновився i вантажний парк шдприемства.
Щозмiни вiдтрaнспортовують
споживачам рiзнi вaнтaжi восьмитонний самоскид МАЗ-5549, контейнеровоз ГАЗ-53, грузовик 6РАЗ-762Б. Промисловi та продовольчi товари доставляли сiльським трудiвникaм району два нових aвтомобiлi ГАЗ-53 [54].
Оновлення продуктивностi
aвтомобiльного парку сприяло шдвищенню продуктивностi прaцi, кращому обслуговуванню.
Шдприемство «Буддеталь»
У 1985 рощ шдприемство «Буддеталь» переживае реконструкщю, яка завершилася у груднi. Зводилися новi цехи, aдмiнiстрaтивно-побутовi
комплекси, iншi допомiжнi примiщення. На ix будiвництвi працювали бригади Хaркiвського упрaвлiння монтажних робгг та житлово-будiвельноï дiльницi будуправлшня Змивсько'1 ДРЕС. Усього на розширення заводу було затрачено понад 1,5 млн. крб. [26].
Готвальдiвська паперова фабрика
1984 року закшчувалося
виготовлення i починаеться монтаж машини для випуску кольорового крешруваного паперу на Готвaльдiвськiй пaперовiй фaбрицi. До виробництва його колектив повинен приступити в 1985 рощ i до кшця його виготовити 600-700 тис. пачок паперу, який мав йти для прикрас. Засвоенням його випуску це буде четвертий вид товaрiв широкого вжитку, що виготовляеться на шдприемс^ [38].
Готвaльдiвськi паперовики
завершили ачень 1988 року з вагомими трудовими здобутками. На 100 % було виконано договiрнi зобов'язання. Товарно'1 продукцй' випущено на 397 тисяч карбованщв при плаш 395 тис. На 0,5 % перевищив запланований зркт продуктивносп пращ. Що стосуеться виробництва товaрiв народного споживання, то тут паперовики теж випустили ще'1 продукцй' на 26 тис. крб., що на 2 тис. крб. больше заробленого у вщповщний перюд минулого 1987 року i
на 8,3 % перевищуе передбачене ачневим планом.
Паперу виготовлено 277 т при запланованих 276 [54].
За шдсумками соцiaлiстичного змагання у сiчнi 1988 року переможцями було визнано трудiвникiв виробничо" змiни № 3, яку очолював майстер В. С. Пшонкш [45].
Хартвський тракторний завод
До виготовлення оригшальних установок для обмолоту кукурудзи в повiтряному потоцi у 1985 рощ приступив Харювський тракторний завод. Сконструювали "х ученi aвiaцiйного iнституту. Агрегат обмолочуе зерно без попередньо" очистки та сушiння. Його продуктившсть - до 30 т кукурудзи на годину. Юлька шдприемств i оргaнiзaцiй мiстa залучила до створення ще" установки рада сприяння при обкомi парти [53]. Кооперащя вчених i прaктикiв дала змогу в нaйкоротшi строки створити чимало машин i мехaнiзмiв для агропромислового комплексу.
Райсыьгосптехтка
Чималий внесок у мехашзащю молочнотоварних ферм району зробили у 1985 рощ бригади слюсaрiв-ремонтникiв iз рaйсiльгосптехнiки, очолювaнi М. I. Гончаровим, I. В. Засядьвовк та М. Д. Козаковим. Вони першими на шдприемс^ справилися iз виконанням рiчного i п'ятирiчного завдань. Свiй внесок у загальну справу колективу зробили також бригади автопарку В. М. Дичини та М. I. кая. За прикладом передовиюв змагання весь колектив рай альгосптехнжи, подво"вши зусилля на фiнiшi п'ятирiчки, добився дострокового виконання свое" виробничо" програми. Зокрема, на 20 грудня план по виробництву було виконано за рж i одинадцяту п'ятирiчку. А по постачанню на це число його було виконано вщповщно на 104,4 % i на 102 %. Колектив продовжуе трудитися за рахунок одинадцято" п'ятирiчки i
одночасно розробляти зобов'язання на 1986 рж
romeaAbdiecbKa харчосмакова фабрика
Дванадцята п'ятирiчка вщкривае новi перспективи розвитку перед колективом Готвальдiвськоï
харчосмаково" фабрики. Трудiвники його вступають в 1986 рiк з намiром добитися значного збiльшення випуску
xлiбобулочниx виробiв. Так, пiд кшець року, щодоби виготовлятиметься на 5-6 т бiльше продукци, нiж тепер, а до кшця п'ятирiчки потужностi шдприемства зростуть майже удвiчi [12].
Досягнути поставлено" мети харчовикам допомогла реконструкщя шдприемства, яка розпочалася у ачш 1986 року. Вона пройшла без зупинки виробництва xлiбу i дозволила значно обновити примщення i теxнiчне устаткування комбшату.
Для чого вже повшстю була виготовлена проектно-кошторисна
документацiя. Кiнцева мета реконструкци - повнiше задовольнити потреби населення району в xлiбобулочниx виробах.
Бондарий цех
У 1986 рощ вщбулися оргашзацшно-теxнiчнi заходи по шдвищенню продуктивносп працi на основi досягнень науково-техшчного прогресу. Внаслiдок цього випущено на 2,6 тис. бочко-центнерiв бiльше тари i на 815 м3 бiльше дощечки, нiж у 1984 рощ. Регулярно почав виконувати виробничi завдання бондарний цех. Виршуються питання мехашзаци трудомiсткиx процесiв власними силами [34].
До^дний електромонтажний та експериментально-мехатчний завод
Високу актившсть виявили шсля наради в ЦК КПРС з питань науково-техшчного прогресу рацiоналiзатори експериментально-мехашчного заводу. Зокрема, в 1985 рощ за ïx участю впроваджено 20 пропозицш iз загальним
економiчним ефектом 13 тис. крб. У щлому новатори перекрили власш творчi плани [25].
Шдсумки змагання показали, що найвагомiшу пропозицiю, спрямовану на спрощення ланцюгового блоку
риштувань, подала у 1986 роцi шженер-конструктор Л. В. Бiлохвостенко. Це дало змогу заощаджувати щороку 9 т труб на суму понад 5 тис. крб. [48].
Високу ощнку одержали техшчш виршення, запропоноваш токарем I. П. Герасимовим i начальником цеху П. В. Селегей. Пошук рацiоналiзаторiв посилювався [57].
Хлiбзавод № 10
З метою збыьшення випуску хлiбобулочних виробiв у 1,5 рази i пiдвищення 1х якост у 1986 роцi було проведено реконструкщю хлiбозаводу № 10, яка пройшла без зупинки основного виробництва [28].
Колективу будiвельного управлiння Змивсько! ДРЕС 1986 року, залишилося осво'ти 107 тис. крб., щоб здати примщення пiд монтаж обладнання, встановлення якого розпочалося у другому квартала У третьому кварталi 1986 року оновлене шдприемство уже почало давати додаткову продукщю [19]. 11 використання дозволило не тыьки краще забезпечити хлiбобулочними виробами трудiвникiв селищ
Комсомольського, Лиману та шших населених пунктв, але й виготовляти для них кондитерськ вироби у цеху, який розмктився на другому поверсi шдприемства [6].
З початку ново'! п'ятирiчки рацiоналiзатори заводу розширили коло пошуюв нових економiчних шляхiв, працювали над створенням нових пристро'в i механiзмiв, якi дозволили зробити новий крок до шдвищення продуктивностi працi, до зростання ефективносл виробництва [31].
Рис. 9. Даш про обсяги реалiзацii' товарiв промислових пiдприeмств з 1982 по 1989рр.: 1982 - 101,3 %; 1983 - 102,4 %; 1984 - 102,7 %; 1985 - 102,8 %; 1986 -103,0 %; 1987 - 101,1 %; 1988 - 98,4 %; 1989 - 95,5 %.
Готвальдiвський завод
будматерiалiв
Новий високопродуктивний прес СМК-21 постачено1986 року колективу Готвальдiвського заводу будматерiалiв тресту «Агропромшдус^я». Вщ свого попередника, який встановлено на цьому виробництвi, вiн вiдрiзнявся тим, що за годину виробляв на 500 штук цегли-серцю бiльше. Тобто за рж у середньому колектив змк випускати додатково близько 500 тис. цеглин [4].
Шсля вщповщно! реконструкци виробництва прес СМК-21 було змонтовано i запущено в дш до кiнця сезону [15].
Автотранспортне шдприемство
Потужш КамАЗи iз бетономiшалками замiсть кузова з'явились у 1986 рощ на автомобыьних шляхах району. Причому при рус i на стоянцi при працюючому двигунi eмкостi з розчином чи бетоном обертаються, не даючи масi застигнути, а навпаки - розмшують И до ще кращого стану. Шiсть таких автомобiлiв, як називають автонобетоновоз-«мжсер», почали працювати з початку року по обслуговуванню об'eктiв будуправлшня Змивсько! ДРЕС [44].
Вигоди '1х використання очевиднi хоча б на кыькох простих прикладах. На
приготування сумiшi для автобетоновоза на зaводi «Буддеталь» - затрачаеться всього 4 хв. замкть 20 при використанш звичайного самоскида. Причому бере на себе ново обладнаний КамАЗ втричi больше вантажу, нiж ЗIЛ. При використанш ще" технiки скоротилися затрати електроенерги на розчинному вузлi i ручно" прaцi [10].
На помiч кормодобувникам у 1987 роцi прийшла технжа - прес-пiдбирaчi. Спочатку виникали труднощ^ як швидко пiдiбрaти тюки, як залишалися за прес-шдбирачами. Тодi у господaрствi придбали прес-шдбирач К-453. В ньому е лоток, через який можна класти тюки на землю. Але можна й вщразу вантажити на машину, причш. За день з 15-20 га шдбираеться, пресуеться сшо i вщразу ж вантажиться, вивозиться з поля. До реч^ з пщправлянням укладки справляються сaмi пресувальники, за що "м доплачуеться 20 % заробггку. В сховищi тюки складають з допомогою стогоклада [12].
В перюд економiчного спаду 1990 року у кра"ш в автотранспортному пiдприемствi № 16343 почалися перебо" з постачанням запчастин, i недодавання до поставок нових автобуав i грузовикiв. Щ вади намагалися виправляти
iнтенсифiкaцiею перевезень i
вiдновленням деталей. Але на пiдстaвi наказу Мiнiстерствa автотранспорту УРСР у зв'язку iз незaбезпеченiстю гaлузi пальним у великих обсягах, автотранспорт працюватиме неритмiчно. У зв'язку з цим перевезення пaсaжирiв автобусами буде здiйснювaтися переважно у «часи шк», а пaсaжирiв i вaнтaжiв не по договорах - тыьки на пальному замовника транспорту [20].
Хартвська меблева фабрика № 4
Постшно вдосконалюеться
виробництво у меблевому цеху № 2, (що в мют Готвальд^ Харювсько" меблево" фабрики № 4. Причому быьшють перетворень у 1987 рощ спрямовано на
пщвищення продуктивност прaцi i полшшення якостi продукци. Наприклад, нещодавно тут впроваджено новий верстат МОК-2, який дозволяе облицьовувати детaлi iз
деревостружково" плити штучним синтетичним шпоном i економити при цьому дорожчий, натуральний. Майже вс операци на новому верстат виконуються автоматично [17].
Машзавод
У той же час колектив мaшинобудiвного заводу завершив опорядження лггнього кшотеатру в зaмостянськiй чaстинi мiстa i оновлення свого учбового комбiнaту, почав реконструкщю експериментального цеху 1 цеху по випуску товaрiв широкого вжитку [21].
У якост попереднiх висновюв слiд сказати наступне. Договiрнi зобов'язання по поставках продукци в щлому в 1991 роцi по району були виконаш на 99,1 %. По прибутках виконання плану промисловцями очжувалося в межах 110,6 %. Загальний обсяг промислово" продукцГ" збыьшився на 1,7 %. Продуктивнiсть пращ зросла на 2,6 % [64]. У залученш джерельнш бaзi фжсуеться також певне порушення економiчних зв'язюв пiдприемств району з постачальниками.
ВИСНОВКИ
У ходi проведення дослiдження було встановлено недостатню мiру науково" вивченосп теми. Мiж тим наявна 1 доступна дослщнику джерельна база дозволяе детально вивчити та проaнaлiзувaти кiлькiснi i якiснi показники розвитку альського господарства та промисловостi району у перюд 1982-1991 рр.
Пщ час написання роботи було досягнуто наступних результатв:
• вивченi кiлькiснi показники розвитку основних галузей економжи району;
• активний розвиток промисловосп сприяв розвитку шфраструктури району, покращував життевий рiвень населення.
Вщомо, що 1982-1991 рр. - були закатом сощалктично! економiчноi модель Слщ вiдмiтити, що негативн1 тенденци, якi розвинулися у економiцi СРСР у перюд перебудови, негативно вплинули й на показники району. При цьому, у контекст завдань роботи виявилося, що наявний в офщшнш прес фактичний матерiал не в повнш мiрi вiдображае падiння виробництва, притаманне перюду перебудови. Можливо це говорить про те, що падшня виробництва у Зми'вському районi було меншим, нiж у iнших районах, або в щлому по кра'ш.
У представленiй роботi лише у невеликш мiрi використана величезна джерельна база, якою е архiв газети «Вкт Зми'вщини» (колишнiй «Будiвник комушзму»). Це вiдкривае величезн1 можливостi для подальшого
поглибленого вивчення iсторii
Зми'вського району.
Таким чином, пiд час написання цього дослщження було доведено ефектившсть методики робот такого роду на основi офщшно1 преси.
У подальшому дана тема може бути вивчена быьш детально пiд час написання мапстерських та докторських дисертацiй, а також монографш з регiональноi' та локально'! ктори.
ДЖЕРЕЛА ТА Л1ТЕРАТУРА
Арх1вн1 джерела
1. Вiддiл статистики Зми'вського району. -Книга I «Закушвля сыьськогосподарсько1 продукцп».
2. Архiвний вiддiл Змпвсько1 районно1
державно1 адмшктрацп. - Спр. «Колгоспи».
-(
Опубл1коваш джерела
3. Бабич В. Зводиться торговельний центр / В. Бабич / / Будiвник комушзму. - 1984. - 9 жовтня. - С. 1.
4. Байрачна В. Комбшат дивиться у завтра /
B. Байрачна / / Будiвник комушзму. - 1986. -3 ачня. - С. 2.
5. Баран Г. Паперовики / Г. Баран // Будiвник комушзму. - 1988. - 30 ачня. -С. 2.
6. Безверха Я. По-ударному / Я. Безверха // Будiвник комушзму. - 1984. - 16 серпня. -
C. 3
7. Безверха Я. Пращвники агрокомплексу/Я.Безверха// Будiвник комушзму.- 1990.-24 серпня. - С. 2-4.
8. Белашов П. Гарне вирощення / П. Белашов / / Будiвник комушзму. - 1988. - 24 серпня. -С. 2.
9. Белашов П. Результати радують /П. Белашов / / Будiвник комушзму. - 1984. - 2 серпня. -С. 2.
10. Бондаренко С. Ефективний споаб пщготовки насшня / С. Бондаренко / / Будiвник комушзму. - 1983. -13ачня. - С. 1.
11. Бондаренко. С Посилити темпи продажу овочiв / С. Бондаренко // Будiвник комушзму. - 1987. - 7 липня. - С. 2-3.
12. Бондарчук М. Новi створення / М. Бондарчук // Будiвник комушзму. - 1988. - 12 сiчня. -С. 3.
13. Вендер О. А головною метою / О. Вендер // Будiвник комушзму. - 1987. - 30 травня. -С. 1.
14. Верголоз Ю. Новi постачання / Ю. Верголоз // Будiвник комушзму. - 1982. - 13 кв^ня. -С. 3.
15. Верголоз Ю. Праця кролiвникiв / Ю. Верголоз // Будiвник комушзму. -1986. -22 серпня. - С. 3.
16. Вергуза Л. Впевнений старт... / Л. Вергуза // Будiвник комушзму. - 1982. - 5 сiчня. - С. 5.
17. Вергуза С. Зростае потж з овочевого лану / С. Вергуза / / Будiвник комушзму. - 1985. -8 серпня. - С. 2-3.
18. В^ер М. Для вах i кожного / М. В^ер // Будiвник комушзму. - 1982. - 2 лютого. -С. 6.
19. Власенко Д. Перша нагорода /Д. Власенко // Будiвник комушзму. - 1988. - 14 сiчня. - С. 2.
20. Гарагатий В. У село прийшов газ / В. Гарагатий // Будiвник комушзму. - 1985. -22 червня. - С. 1-2.
21. Головщенко А. Реконструкщя заводу «Буддеталь» / А. Головщенко // Будiвник комушзму. - 1985. - 26 ачня. - С. 2.
22. Головко А. З мое" точки зору / А. Головко // 41. Будiвник комушзму. -1988. - 10 березня. -
С. 1.
23. Голуб Т. Впроваджуеться мехашзащя / 42. Т. Голуб / / Будiвник комушзму. - 1986. - 14 ачня. -С. 2.
24. Голубничий М. Для шдвищення добробуту / 43. М. Голубничий // Будiвник комушзму. -1984. - 21 травня. - С. 4.
25. Гринько Р. Результати полшшаться / 44. Р. Гринько / / Будiвник комушзму. - 1982. - 5 ачня. - С. 2.
26. Гурський А. Завершуючи авбу / А. Гурський 45. // Будiвник комушзму. - 1985. - 10 вересня.
- С. 2.
27. Двигун I. Хороший урожай / I. Двигун // 46. Будiвник комушзму. - 1984. - 2 жовтня. -
С. 2.
28. Доценко А. Ритмiчно й дружно / А. Доценко 47. / / Будiвник комушзму. - 1990. - 24 травня. -
С. 3.
29. Кв^ченко Ю. Держплемзавод «Червоний 48. велетень» / Ю.Кв^ченко // Будiвник комушзму. -1984. - 2 серпня. - С. 3.
30. Комишанченко Ю. На пщмогу 49. скиртувальникам / Ю. Комишанченко // Будiвник комушзму. - 1983. - 13 липня. -
С. 4. 50.
31. Коновалов 6. За пу^вками профкому / 6. Коновалов / / Будiвник комушзму. - 1984.
- 30 серпня. - С. 4. 51.
32. Конохвалов С. Ще один доробок шефiв / С. Конохвалов / / Будiвник комушзму. - 1983.
- 16 червня. - С. 5. 52.
33. Коршчук М. Допомагають школярi / М. Коршчук / / Будiвник комушзму. - 1987 -
6 червня. - С. 5. 53.
34. Коршчук М. !дуть штучш дощ^ над полями / М. Коршчук / / Будiвник комушзму. - 1987 -
6 червня. - С. 4. 54.
35. Коротенко Д. Через ненадшшсть постачальниюв / Д. Коротенко // Будiвник 55. комушзму. - 1989. - 24серпня. - С. 3.
36. Кулик М. Найкраща пропозищя / М. Кулик
// Будiвник комушзму. - 1986. - 21 сiчня. - 56. С. 3.
37. Куценко А. З мое" точки зору / А. Куценко // Будiвник комушзму. - 1988. - 10 березня. - 57. С. 2.
38. Литвин I. Машина пщбирае i вантажить /
I. Литвин // Будiвник комушзму. - 1987. - 9 58. червня. - С. 3.
39. Майборода П. Вщзначився на оранщ /
П. Майборода // Будiвник комушзму. - 1984. 59.
- 16 серпня. - С. 5.
40. Майборода П. Збщшлий асортимент / П. Майборода / / Будiвник комушзму. - 1988.
- 18 серпня. - С. 2.
Маковецький К. Перспективи техшчного оновлення / К. Маковецький // Будiвник комушзму. - 1985. - 16 листопада. - С. 3. Малик Ю. Замшник молока / Ю. Малик // Будiвник комушзму. -1983. - 26 березня. -С. 2.
Меркулов С. Нове устаткування / С. Меркулов / / Будiвник комушзму. - 1984. -16 серпня. - С. 3.
Мiрошнiченко В. Сфера обслуговування /
B. Мiрошнiченко / / Вк^ Змпвщини. - 1991. -19 ачня. - С. 2.
Назаренко С. Реконструкщя заводу /
C. Назаренко // Будiвник комушзму. - 1986.
- 21 ачня. - С. 4.
Нестеров М. Звщки беруться збитки / М. Нестеров // Будiвник комушзму. -1989. -14 березня. - С. 2.
Шюфоров А. Об'еднавши зусилля / А. Шюфоров / / Будiвник комушзму. - 1985. -12 листопада. - С.2-3.
Новжова М. Вимушеш незручнот / М. Новжова // Будiвник комушзму. - 1990. -19 травня. - С. 1.
Носик А. Курс на збыьшення виробництва м'яса / А. Носик // Будiвник комушзму. -1988. - 30 квггня. - С. 4.
Остечко В. Хлiб - держaвi / В. Остечко // Будiвник комушзму. - 1985. - 10 серпня. -С. 1.
Панчшний I. Затримки на овочевих плантащях / I. Панчшний // Будiвник комушзму. - 1988. - 13 серпня. - С. 3. Панчшний I. Незважаючи на дощ / I. Панчшний // Будiвник комушзму. - 1983.
- 9 березня. - С. 3-4.
Пaсiчник А. Курс на збыьшення / А. Пaсiчник / / Будiвник комушзму. - 1986. - 2 вересня. -С. 3.
Петренко Ю. На 20 гектарах / Ю. Петренко / / Будiвник комушзму. - 1985. - 4 червня. - С. 3. Петров М. Кабельне телебачення в Готвaльдi / М. Петров / / Будiвник комушзму. - 1990. -6 ачня. - С. 2.
Попова Т. Постшно вдосконалюеться / Т. Попова / / Будiвник комушзму. - 1987. - 9 липня. -С. 2.
Прилучко П. Щедрi дарунки саду / П. Прилучко / / Будiвник комушзму.- 1985. -12 листопада. -С. 1.
Самшченко Б. Турботи овочiвникiв / Б. Самшченко // Будiвник комушзму. - 1982.
- 5 ачня. - С. 2.
Светлий В. На основi техшчного переозброення / В. Светлий // Будiвник комушзму. - 1984. - 1 вересня. - С. 2.
60. Скиба Л. На полях району / Л. Скиба // Будiвник комушзму. - 1984. - 29 вересня. -С. 2.
61. Скиба Л. Пщсумки врожаю / Л. Скиба // Будiвник комушзму. - 1989. - 24 серпня. -С. 2-3.
62. Стеревко Г. Оновлюеться автомобыьний парк / Г. Стеревко / / Будiвник комушзму. -1984. - 27 листопада. - С. 1-2.
63. Чабан Б. Весняний телетайп / Б. Чабан // Будiвник комушзму. - 1988. - 30 кв^ня. -С. 1.
64. Шинкаренко А. Промисловкть /
A. Шинкаренко // bîctî Змпвщини. - 1991. -19 ачня. - С. 2.
65. Шмадченко В. Здобутки можуть бути вагомшими / В. Шмадченко // Будiвник комушзму. -1985. - 26 ачня. - С. 2.
66. Шмадченко В. Юльюсш постачання /
B. Шмадченко // Будiвник комушзму. - 1982.
- 16 травня. - С. 1-2.
67. Шмадченко В. По 1000 тонн за день / В. Шмадченко / / Будiвник комушзму. - 1988.
- 30 серпня. - С. 3.
68. Шпак А. Усшхи трудiвникiв лку / А. Шпак / / Будiвник комушзму. - 1988. - 19 сiчня. - С. 1.
Л1ТЕРАТУРА
69. Дегодюк Е. Г. Лиман. Село Зми'вського району Харювсько! област / Е. Г. Дегодюк. -К. : Народш джерела, 2009.
70. Саяний М. I. Змп'вщина - Слобожанщини перлина / М. I. Саяний. - Х. : Кроссроуд, 2009.
71. Хименко Л. П. Соколiв i соколяни. З далекого минулого до сьогодення (Iсторiя. Документи. Спогади) / Л. П. Хименко, К. М. Коваленко. - Бала^я : Балдрук, 2007.
Табл. 2. Закушвля овочiв
PÎK План {в тис. крб.) Виконано (в тис. крб.) Виконано у %
1982 442800 393583 88,9
1984 450450 451741 100,3
1986 463950 448798 96,7
1988 468480 323396 69
1990 224700 206721 92
Табл. 3. Закушвля м'яса
Pin План (в тис. крб.) Виконано (в тис. крб.) Виконано у%
1982 - - -
1984 277400 97006 35,0
1986 285000 151151 53,0
1988 285000 292968 103
1990 285000 280640 98
Табл. 4.
Закушвля молочних продуклв
Р]К План (в тис, крб.) Виконано (в тис. крб.) Виконано у%
1982 59900 61831 103
1984 60500 67041 110,8
1986 63000 70808 112,4
1988 70600 78350 111
1990 74800 81987 110
Табл. 5.
Закушвля зернових культур
Додаток А
Табл. 1.
Закушвля соняшнику
Рш План (в тис. крб.) Внконано (в тис. крб.) Виконано у%
1982 34700 30599 82,7
1984 36750 32401 88,2
1986 39400 34439 87,4
1988 41000 41356 101
1990 44000 42944 98
PÏK План (в тис. крб.) Внконано (в тис. крб.) Виконано у %
1982 308400 326861 106
1984 347560 403760 116,2
1986 375000 421119 112,3
1988 398000 487963 123
1990 422000 473108 112
Додаток Б
Рецензенты:
кандидат исторических наук, профессор С. М. Куделко (ХНУ имени В. Н. Каразина), член-корреспондент МОО «Петровская академия наук и искусств»;
магистр истории Ю. А. Коловрат-Бутенко (Змиевское научное краеведческое общество), член-корреспондент МОО «Петровская академия наук и искусств».
Статья прислана 20 декабря 2015 года.
