CC BY
15Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Исторические науки». Том 26 (65), № 1. 2013 г. С. 49-49.
УДК 94+63.006(477)(1-078) «1941-1944»
ОСОБЛИВОСТ1 ОКУПАЦ1ЙНО1' ПОЛ1ТИКИ ЩОДО С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В АДМ1Н1СТРАТИВНО-ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ОДИНИЦЯХ УКРА1НИ 1941-1944 рр.
Левченко Ю. I.
Нацшнальний педагогiчний ушверситет iM. М. П. Драгоманова, Ки'/в, УкраУна
E-mail: hjcj@i.ua
Зроблено спробу анатзу стану сшьського господарства в адмшютративних утвореннях на територи окуповано1 Украши нiмецькими та румунськими окупанта-ми. Виявленi спiльнi та вщмшш риси щодо стану сшьського господарства, його ре-формування окупантами, засобiв вилучення сiльськогосподарськоï продукцiï тощо.
Ключовi слова: нацистська Нiмеччина, Румушя, Украïна, сiльське господарст-во, зона вiйськовоï адмiнiстрацiï Украïни, Рейхскомiсарiат «Украша», дистрикт «Га-личина», губернаторства «Буковина», «Бессарабiя», «Транснiстрiя».
ВСТУП
Дослiдження стану сшьского господарства окуповано1' Украши в 1941-1944 рр. одне Î3 важливих питань сучасно1' iсторичноï науки. Свщченням цього е безлiч нау-кових статей та сотнi монографiй в яких пiднiмаеться зазначена проблема. Однак, не дивлячись на значний науковий доробок, розкриття стану сшьского господарства розглядаеться тенденцшно, зазвичай зводячись до тези, що нiмецькi окупанти праг-нули якнайбiльше вивезти з Украши сiльскогосподарськоï продукцiï для забезпе-чення вермахту на «схiдному фронтi» та ïï поставок для цивiльного населення Тре-тього рейху. При цьому, на другий план вщходить сшьськогосподарська полiтика Румунiï в губернаторствах «Бесарабiя», «Буковина», «Транснiстрiя», а питання вщ-мiностi стану сiльского господарства в шмецьких окупацiйних одиницях - дистрикт «Галичина», Рейхскомiсарiат «Украша» та «зони вiйськовоï адмiнiстрацiï» взагалi не шдшмаеться. Утворенi нiмецькими та румунськими загарбниками на територи Украшсько1' РСР адмiнiстративно-територiальнi одиницi мали рiзнi форми управ-лiння, а тому становище сшьского господарства в них мало спецефiченi особливос-тi. На жаль зазначена проблема до цього часу не дослщжена. Це пояснюеться заiде-алопзованютью цiеï теми в радянський перюд та розкриття ïï в одному напрямку -дослщження завданих збитюв, тяжке становище селян та ix рабська праця на окпан-тiв. Все це утвердило стереотип про однакове становище сшьского господарства шд час режиму окупаци на захопленш територiï Радянського союзу, в тому чи^ i Украïнськiй РСР. Нажаль сучасна украïнська iсторична наука ще не повнiстью поз-булась радянських стереотипiв у розкриттi цiеï проблеми.
Дослщження нiмецькоï та румунськоï окупацiйноï влади щодо використання сiльского господарства загарбаноï i роздiленоï на частини Украши почалося ще в роки вшни, коли до рук радянських науковщв потрапили трофейнi документи. Дослщжен-ня цього часу виходили переважно у виглядi брошур i мали пропагандистсько-
описовий характер. Це були пращ О. Леонтьева, Л. Новиченко, З. Шульги, С. Ярославського та ш [1]. Пюля звшьнення територп Украши в 1944 р. з'явилися до-слiдження створенi на основi дiяльностi Надзвичайно! Державно! Комюп з розслщу-вання злочинiв окупанлв, присвяченi окремим регiонам Украши - Харювщини, Ки-1вщини, Полтавщини, Львiвщини, Одещини в роки окупаци [2]. Вони першими нама-галися показати особливосп сiльського господарства цих областей тд «пануванням» нiмцiв та румушв. Однак, !х висновки зводились до шдрахунку збиткiв у сiльському господарства Наступним перiодом е 50-80-тi роки ХХ ст. В цей час були опублшоваш бшьш грунтовнi дослщження з ще! проблеми, а саме: Ю. В. Арутюняна, С. П. Лаути, М. М. Загорулька, А. Ф. Юденкова, Н. И. Сшщино!, В. Р. Томша, П. С. Дишлевого та багатьох iнших [3]. Виключно за радянською концепцiею, вони розглядали полiтику окупантiв щодо сшьського господарства акцентуючись на И експлуататорському ха-рактерi. Тiльки iз здобуттям Украшою незалежностi на початку 90-х рр. ХХ ст. почи-наеться дослiдження окремих аспектiв вказано! проблеми, що до цього були заборо-ненi: лояльне ставлення селян до окупацшно! влади, засоби впливу окупанлв на селян, особливостi сшьськогосподарсько! полiтики в рiзних частинах Украши та багато шших. В цей час з'являються працi: А. А. Аникеева, I. А. Байраювського, В. I. Лав-рищука, I. М. Романюка, О. В. Потельчака, М. Слободянюк та iн [4]. З осташх праць, що з'явилися на початку ХХ1 с., слiд видшити дослiдження: Н. М. Глушенок та С. I. Власенко присвяченi сшьському господарству в Рейхскомiсарiатi «Украша» та «зони вшськово! адмшютрацп», а також працю О. Г. Перехреста присвячену сшьсь-кому господарству перiоду Друго! свтово! свiйни [5].
Вищенаведене свщчить, що цiлiсного дослiдження, присвяченого питанням ви-вчення особливостей особливостей становища сшьського господарства в окремих окупацшних утвореннях Украши не вщбувалося.
Саме тому для розкриття цього питання автор ставить перед собою наступи за-вдання:
1) Розкрити особливостi та вщмшносп становища сiльского господарства у окремих окупацшних одиницях створених на територп Украши тд контролем Тре-тього рейху та Румуни.
2) Порiвняти полiтику нiмецьких та румунських окупаш!в в адмшстративно-територiальних одиницях щодо використання сшьського господарства.
1. ПЛАНИ Н1МЕЧЧИНИ ТА РУМУНП ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРА1НИ НАПЕРЕДОДН1 В1ЙНИ
Плани необхiдностi захоплення Украши, використання И сшьськогосподарсь-кого та сировинного потенцiалу з метою власного економiчного й продовольчого змiцнення, нацистська верхiвка розробляла з перших дшв утвердження при владi [6, арк. 117, 121; 7, с. 170; 8, с. 114]. Теоретичне обгрунтування политики експанси та використання природшх багацтв окупованих територiй утвердлилось протягом 1933-1939 рокiв. Остаточне вирiшення питання використання сшьского господарства Украши було зроблене 1941 рощ. Це засвщчуе директива тд назвою: «Основт напрямки полiтики щодо Украши». За И положеннями тсля «вiйни на СходЬ» вона мала перетворитися на «житницю» Свропи, тобто Третього рейху [8, с. 116; 9,
50
арк. 132]. Однак, на час вшни Укра!ш выводилась бшьш скромна роль - продоволь-чо! та сировинно! бази для забезпечення Нiмеччини i вермахту [10, с. 31].
Зовшм iншою була ситуащя в Румуни. Справа в тому, що до початку Друго! св^ово! вiйни вона взагалi не мала жодних причин воювати проти СРСР i тому не мала будь-яких планiв щодо використання сiльскогосподарських потужностей Укра!ни. Все змiнилось пiсля радянського ультиматуму вiд 26 червня 1940 р., за яким королiвська Румушя була змушена передати СРСР Бессарабда та Пiвнiчну Буковину. Тодi ж Пiвнiчна Буковина була реогашзована в Чернiвецьку область, а Ив-денна Бессарабiя в Ьмашьську область яю в томуж роцi були включеш до складу Укра!нсько! РСР. З приходом до влади I. Антонеску та встановлення його диктатор-ського режиму Румунiя приедналась до кра!н антирадянського блоку на чолi з Тре-тiм рейхом, що беззаперечно вплинуло на Г! участь у вшш проти СРСР. Домовле-шсть про участь Румуни у цш вiйнi була досягнута тд час зустрiчi А. Гiтлера та I. Антонеску в травш 1941 року. За це фюрер общяв не прешкоджати Румуни пове-рнути втраченi у 1940 р. територи [11, с. 524]. Повернувшись в Бухарест, I. Антонеску розпочав тдготовку до нападу на СРСР. В травш - червш 1941 р. вщ-булись мшютерсью засiдання на яких обговорювалися питання !! тдготовки, вклю-чення територiй Бессараби та Буковини до «старого королiвства», а також захоп-лення на територи противника сшьскогосподарського врожаю i використання його для подолання продовольчо! кризи в Румуни, що розпочалась з початком Друго! свгтово! вiйни [11, с. 527]. Отже, початковi румунсью плани з використання продо-вольчого потенщалу, в тому числi й сшьського-господарства, не були такими одюз-ними, як нiмецькi й зводились до задоволення негайних продуктових потреб румун-сько! держави.
2. ГРАБУНОК С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА П1Д ЧАС ЗАХОПЛЕННЯ УКРА1НИ
Вiдзначимо, що з перших дшв перебування нiмецьких вiйськ на територи Украши розпочалась тотальна ре^зищя з укра!нських колгоспiв та радгосшв уцiлiлих запасiв сiльськогосподарсько! продукцп врожаю 1941 р. та конфюкащя продуктiв харчування в селян. Ре^зицп вiдбувалися на пiдставi наказу «Про постачання вшськ» вiд 16 червня 1941 р., в якому говорилося: «вшська повиннi жити за рахунок мюцевого сiльского господарства» [12, с. 123-124]. Вщповщно до цього, ре^зицп вiдбувалися через видання нiмецькими офщерами спецiальних росписок, якi «гара-нтували» власникам вiдшкодування !х вартостi шсля завершення вiйни [13, арк. 4]. За даними А. А. Аникеева: «З 1266 тис. т. ре^зованого нацистами зерна з територи СРСР 949 тис. т. було ри^зовано з територи, шдконтрольнш груш армш «Ив-день» [14, с. 127]. О^м реквiзицiй вiдбувався вiдкритий грабунок сшьськогоспо-дарсько! продукцi!, що був «легалiзований» «Iнструкцiею по конфiскацi! майна у противника», за якою солдати мали право вилучити у мюцевого населення «продукта харчування в межах особисто! потреби» [14, арк. 4 ]. За даними М. В. Коваля: «До вересня 1941 р. вщ солда^в та офiцерiв «схщного фронту» у рiзнi мюта №меч-чини надiйшло 11 600 ти. посилок з продовольсвом, що було вдабране в укра!нсь-ких селян»[15, с. 221].
51
Подiбною була ситуащя на тих TeprnopiHx, як захоплювалися i пiдлягали ру-мунським окупантам. В спещальних iнструкцiях, якi бухарестська влада надавала румунському генеральному штабу, говорилося, що «Шчого не буде привезено i3 Румунiï, вiйська повинш забеспечуватися за рахунок тих територш, на яких вони знаходяться» [16, с. 164]. З цього приводу керiвник штабу генерал Мазарш в першi днi вiйни видав наказ наступного змюту: «Необхiдно iз мюцевих ресурсiв задоволь-няти потреби армп: брати на мiсцi все, що потрiбно, все що е, брати без церемо-нш...» [17, с. 178]. Подiбнi накази швидко поширились по румунських армiях. На-приклад, полковник Нiколеску наказував: «Хлiб, худоба, птиця - все це мае бути ре^зовано у населення для арми. У кожному будинку необхщно проводити обшук та забирати все без залишку» [18, с. 51]. Не можливо встановити точну кшьюсть награбованоï сiльськогосподарськоï продукцiï румунською армiею пiд час захоп-лення пiвденно-захiдноï Украïни. Таке становище було викликано двома факторами. Перший обумовлений дiями шмецьких вiйськово-економiчних органiв, якi першими «конфюковували» все необхiдне для продовження вiйни. Другий фактор е той, що румуни намагалися приховати вщ нiмцiв кiлькiсть привласнено1' сшьскогосподарсь-ко1' продукцiï. Вiдповiдно до цього, повного облiку награбовано1' сшьскогосподарсь-ко1' продукцп румунськими загарбниками не могло бути [16, с. 305].
3. РЕФОРМУВАННЯ СЫЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Захопивши Украшську РСР шмецью та румунськi загарбники розчленували ïï, утворивши ряд адмiнiстративно-територiальних одиниць: дистрикт «Галичина», Рейхскомiсарiат «Украша», «зону вшськово1' адмiнiстрацiï» - пiд керiвництвом Hi-меччини i три губернаторства: «Бессарабiя», «Буковина» i «Транснiстрiя» - тд управлiнням Румунiï.
Вiдповiдно до вказаного подшу на адмiнiстративно-територiальнi одинищ вщ-бувалось реформування сiльского господарства. На думку автора, реформування сшьского господарства було схожим в Рейхскомiсарiатi «Украша» та «зонi вшсько-во1' адмiнiстрацiï». Так, воно пройшло в цих окупацшних одиницях три спшьш ета-пи. Перший хронологiчно визначаеться вiд жовтня 1941 р. до 19 лютого 1942 р. Це перюд коли на захопленш шмцями територiï Укра1'ни колгоспно-радгоспна система була тимчасово збережена тд нiмецьким управлшням [14, с. 139]. Другий - вщ 19 лютого 1942 р. до 3 червня 1943 рш. - етап реформування сшьського господарства на пiдставi «Закону про новий земельний лад». Вш декларував перехщ вiд колек-тивного до шдивщуального землеволодiння, пройшовши пефнi фази: «реоргашза-цiя» колгоспу в громадське господарство; перехiд громадського господарства в хл> боробську спiлку; вiдокремлення шдивщуальних приватних господарств вiд хлiбо-робсько1' спiлки. Радгоспи в свою чергу перетворювалися в державнi маетки [19, арк. 64; 20, арк. 4-10]. Однак, суттевих змш в сшьському господарствi не вiдбулося в силу того, що бажана реформа досягла тшьки свого другого етапу - створення хлiборобських спiлок, що за своюе суттю та способом господарювання зовсiм не вiдрiзнялася вiд сталшсько1' колгоспно1' системи. В окремих районах рейхскомiсарiа-ту «Укра1'на» в 1943 р. з метою пропаганди «земельного закону» були ствреш селян-сью iндивiдуальнi господарства, але вони юнували не довго в силу швидкого звшь-нення загарбано1' територiï радянською армiею в 1943-1944 рр. Третш охоплював
52
рамки вщ 3 червня 1943 р. до повного звшьнення територи Укра!ни. В цей перюд дie «Декларащя про властсть», яка передбачала введення шдивщуально! приватно! власносп на землю для укра!нських селян [21, арк. 7-11; 22, арк. 1]. Проте, наступ радянсько! армп та вщносно швидке визволення укра!нсько! територи вiд окупаци зробили неможливим реатзащю здiйснення положень ще! «Деклараци».
В дистриктi «Галичина», який в серпш 1941 р. став частиною «Польського» Генерал-губернаторства, колгоспно-радгоспна система була лшвщована в першi мюящ появи цившьно! адмшютраци. Вiдповiдно до цього, земля колгоств проголошува-лась власшстю уряду Генерал-губернаторства та передавалась селянам в тимчасове користування [23, арк. 21]. В свою чергу, радгоспи були перетвореш за «польським» зразком на лiгеншафти [24, арк. 6].
Адмiнiстративно-територiальнi одиницi «Бессарабiя», «Буковина» i «Транстс-трiя», що перебували пiд владою Румуни, в сферi сiльського господарства мали сво! особливосп. Так, в губернаторствах «Буковина» i «Бессарабiя», що в листопадi 1941 р. безпосередньо увшшли до складу Румуни вiдновлювалися «старi порядки», що юнували до 28 червня 1940 р. Тут, були лшвщоваш вс «соцiалiстичнi перетворен-ня», в тому чи^ й колгоспно-радгоспна система. Бухарестська вдала продовжила аграрну полiтику 1918-1940 рр. - вщновила приватну властсть на землю i повернула дрiбним, середнiм та великим землевласникам експроприйоваш за радянсько! влади землi [25, с. 196-197; 26, с. 181].
Особливим було становище сшьського господарства в губернаторе™ «Транс-нiстрiя», навiдмiну вiд губернаторств «Бесарабiя» та «Буковина», тут «реформува-ня» вщбувалося за нiмецьким зразком. В осени 1941 р. колгоспно-радгоспна система була збережена тд контролем румунсько! влади [27, арк. 1-3]. Изшше, наказом губернатора вщ 14 березня 1942 р. колгоспно-радгоспна система лшвщовувалась. Вiдповiдно до цього, колгоспи були подшеш на господарства середньо! величини тд назвою «трудовi громади», без права власносп селян на землю [28, арк. 11, 21]. Радгоспи перетворювались на «державт маетки». Нарешт 15 червня 1943 р. I. Ан-тонеску пiдписав декрет вщповщно до якого селяни отримували землю у приватну властсть. Наказом 6 жовтня 1943 р. розяснювалось, що землю у приватну властсть отримають тi селяни, якi входили до «трудових громад»[29, с. 417.] Таке становище можна пояснити тшьки тим, що тд час пiдписання угоди в м. Бендери Румутя отримувала цю територiю тiльки в тимчасове управлшня [30, с. 768].
4. ОРГАНИ УПРАВЛ1ННЯ С1ЛЬСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ
Керiвництво економiкою, а у !! чи^ й сiльским господарством, в захоплених радянських територiях було доручене наказом А. Птлера 29 червня 1941 р. рейхс-маршалу Г. Гершгу, як уповноваженому по чоторирiчному плану. Для керiвництва окупованою частиною радянсько! економши в зонi вiйськово! адмшютраци вермахту створювався та дiяв «Схiдний штаб», який займався впровадженням «в життя» економiчних наказiв рейхшмаршала на пiдконтрольнiй територи. Вiн складався з господарських груп, що вщповщали за рiзнi напрямки економiки - промисловють, сiльске господарство, лiсове господарство та ш. Сiльськогосподарська група отри-мала назву «Ьа». До !! компетенци входило керiвництво сiльським господарством та заго^вля сiльськогосподарсько! продукци. В тилових районах груп армiй (саме в
53
них протягом 1941-1943 рр. перебували схщноукра!нсью обласп, що не увшшли до складу Рейхскомiсарiату «Укра!на») дiяли господарськi шспекцп, як виконували розпорядження «Схiдного штабу». В свою чергу !м пiдпорядковувалися господарсь-кi команди. Вони отримували накази вщ господарчих iнспекцiй та вщправляли !х для впровадження «в життя» нiмецьким обласним сiльськогосподарським комендатурам на чолi з сiльськогосподарським фюрером. Вш на основi отриманих наказiв видавав розпорядження обласним сiльськогосподарським управам. Далi накази над-ходили до окружно! управи, якiй пiдпорядковувалися районш сiльськогосподарськi управи, останнiм в свою чергу були шдзв^ш старости та управляючi громадських та державних маетюв [31, с. 8-9].
В цившьних окупацiйних одиницях керiвництво сiльським господарством пок-ладалося на вiддiли, директорп та директорати, якi входили до складу адмшютрати-вних апаратiв Рейхскомiсарiату «Укра!на», дистрикту «Галичина» та губернаторств: «Транснiстрiя», «Буковина», «Бессарабiя». Так, в Рейхскомiсарiатi «Укра!на» вiддiл сiльського господарства входив до складу господарського управлшня рейхскомюа-рiату, аналогiчне управiлння та вщдш мало мiнiстерство окупованих схщних тери-торiй на чолi з А. Розенбергом, яке фактично контролювало рейхскомiсарiат [32, с. 91; 33, арк. 15]. На основi наказу фюрера вщ 17 липня 1941 р. вшськовий еконо-мiчний апарат Г. Гершга та цивiльне управлшня А. Розенберга були змушеш ств-працювати [30, с. 766]. Тому, Е. Кох в економiчних питаннях юредично був !м тд-порядкований але фактично керував рейхскомiсарiатом на власний розсуд, посила-ючись на накази фюрера. В дистрикт «Галичина» також юнував вiддiл сiльського господарства, що входив до управлшського апарату губернатора, який тдпорядку-вався вщповщному вiддiлу уряду Генерального-губернаторства. Незважаючи на те, що захоплеш Третiй рейхом польсью територп в 1939 р., були реоргашзоваш в Генерал-губернаторство, контроль за економшою ще! окупацшно! одиницi здiйснював нiмецький уряд, тому управлшня сшьским господарством здiйснювало мшютерство сiльського господарства та продовольства нацистсько! Нiмеччини [34, арк. 5; 35, с. 97]. У губернаторствах «Бессарабiя» та «Буковина» до управлшського апарату губернатора входила директорiя сшьського господарства, а в «Транснютрп» - директорат агрокультури i економiки. Вони через «Вшськово-цившьний кабiнет для ад-мiнiстрацi! Бессарабi!, Буковини, Транснiстрi!» шдпорядковувалися румунському уряду. Вiдповiдно до ще! вертикалi пiдпорядкованостi мiнiстр сiльского господарства Румуни мав право втручатися в керiвництво сiльським господрством цих губернаторств [36, арк. 1; 37, с. 161].
Не зважаючи на рiзнi «вищЬ» iнстанцi! по керiвництву сiльским господарством в цившьних адмiстративно-територiальних одиницях, безпосередне управлiння сшьським господарством було покладено на нижчi ланки адмiнiстративного апарату. Так, в Рейхскомiсарiатi «Укра!на» - це були сшьсью старости i управляючi громадських господарств, дистриктi «Галичина» - волосний старшшина та сшьський голова, губернаторствах «Буковина» та «Бессарабiя» - примар, «Трагснiстрi!» -сшьський староста. Вш вони впроваджували «в життя» накази вищих посадових чи-нiв окупацiйно! адмiнiстрацi!.
54
5. ЗАГОТШЕЛЬНА ПОЛ1ТИКА I ЗАСОБИ ВИЛУЧЕННЯ С1ЛЬСКОГОСПОДАРСЬКО1 ПРОДУКЦП
Важливою складовою режиму окупаци на територи Укра!ни була заготiвельна полiтика. За рахунок поставок сировини та продовольства з окупованих територiй, Третiй рейх планував продовжувати вiйськовi ди та водночас забезпечувати власне населення продуктами харчування. Щорiчно iз окупованих схщних областей нацис-ти планували вивозити 10-11 млн. т. зерна, близько 40 тис. т рослино! оли, 1 млн. т жмихiв, понад 240 т. цукру велику кшьюсть м'яса та iнших продуктiв. Бшьшу половину ще! продукци мала поставляти Укра!на. Покращити сво! справи за рахунок захоплених швдено-захщних райошв Укра!ни планувала Румунiя. Так, для ддачих на «схiдному фронтi» вшськових частин командування, щорiчно розраховувало одержувати з укра!нсько! територп 94 500 т пшенищ, 311 000 т фуражу, 206 500 т кормiв для коней, 135 500 т картоплi [10, с. 32]. Все це всщчить про те, що забезпе-чення сшьскогосподарською продукцiею було одним iз головних для шмецьких та румунських окупантiв. Тому, ними були вироблеш рiзнi спецiальнi засоби вилучен-ня сшьскогосподарсько! продукци.
Засоби вилучення продуктiв у кожнiй з адмiнiстративно-територiальних оди-ниць мали сво! неповторш особливостi. Наприклад, в Рейхскомiсарiатi «Укра!на» таким засобом стала здача контингенту - обов'язкових норм постачання продукци аграрного виробництва. Однак, його сталих норм в Рейхскомiсарiатi не юнувало. Як стверджуе дослiдниця Н. М. Глушенок: «Згiдно до розпоряджень Коха до генерал-комiсарiв вщхилення вiд контингенту допускалося тiльки в сторону збшьшення» [38, с. 140]. О^м, здачi контингенту цивiльною адмшютращею практикувалось вилучення продукци з хлiборобських спiлок, сплата податкiв та оренди сiльськогос-подарськими продуктами, податок за обмолот зерна за яким половина помеленого зерна здавалась окупацiйнiй влад^ одноразовi конфюкаци певних видiв продукпв та iншi допомiжнi засоби вилучення.
В «зош вшськово! адмшютрацп» основним засобом вилучення були - «держав-ш поставки» сiльськогосподарсько! продукцi!. 1х види та розмiри в окремих районах i населених пунктах ще! окупацiйно! одиницi були рiзними. За даними I. С. Власенко, !х характерною рисою була виражена тенденщя до !х постiйного зро-стання, але «поряд iз цим, зустрiчалися поодинокi випадки випадки зниження норм постовок сшьскогосподарсько! продукцi!» [39, с. 175]. На думку дослщнищ, це було пов'язано з наближенням фронту та актившстю партизан. Допомiжними засобами були вилучення врожаю з хлiборобських спшок, одноразовi обов'язковi поставки, податки що оплачувалися сшьскогосподарською продукщею.
З утвердженням цившьно! адмiнiстрацi! дистрикту «Галичина» почався збiр ко-нтингентiв, що був основним (1 мабуть единими) засобом вилучення сшьскогопо-дарсько! продукци. Оскiльки протягом всiе! окупацi! його норми весь час зростали. Наприклад, в 1941 р. дистрикт мав здати 130 000 т зерна - у 1942 р. - 350 000 т, а в 1943 р. - 500 000 т. [50, арк. 23]. В самому «Польському» Генерал-губернаторств контингенти в 1941-1942 рр. зросли до тако! меж^ що самi представники шмецько! адмшютраци називали !х «контингентами на межi можливого». Це засвiдчують на-
55
ступш дат: з 1940 р. до шчня 1942 р. норми контингенту зросили на 300%, а з 1942 р. до 1943 р. ще на 120% [51, с. 170, 207].
Основним засобом вилучення в губернаторствах «Бессарабiя» та «Буковина» була «продуктова декларащя», в якш кожен селянин вказувава кшьюсть зiбраного ним вро-жаю. Вiдповiдно до не! встановлювався мiнiмум для потреб сiм! (80 кг. зерна для доро-слого, 40 кг. для дитини), а також господарських потреб. Весь надлишок врожаю селе-нин здавав державi за встановленою цiною (вiд 11 лей за кг.) [52, с. 16].
В губернатора™ «Транснiстрiя» основним засобом вилучення сшьськогоспо-дарсько! продукци було !! вилучення з «трудових громад». Це регламентувалось в> дповщно до наказу 14 березня 1942 р., за яким вироблена селянами продукщя под> лялася порiвно мiж державою i бригадою. При цьому здшснювалося вiдрахування 20% на насшневий фонд, 10% у фудажний фонд та ш. утримання [53, с. 152]. Допо-мiжними засобами вилучення були рiзноманiтнi види податкiв та поставок для селян одноошбниюв, що не входили до «трудових громад» на користь окупацшно! арми - м'яса, молока, бринзи, меду та ш. [19, арк. 54].
6. СТАНОВИЩЕ СЕЛЯН П1Д ЧАС ОКУПАЦП
Рiзним було становище селян i !х трудових та господарських обов'язюв в утво-рених окупантами адмшстративних одиницях.
В Рейхскомiсарiатi «Укра!на» та «зонi вiйськово! адмiнiстрацi!» становище селян було схожим. Головним для !х була праця в «громадських господарствах» i «держав-них маетках». За розпорядження А. Розенберга 5 серпня 1941 р. трудову повишсть селяни мали виконувати вiком вщ 15 до 45 р., шзшше вiковi меж були збiльшенi вщ 14 до 65 рокiв. Робочий день шд час польових робгг тривав з 5-6 години до 18-19 годин, а встановлена шмцями норма складала 22-25 трудодшв на мiсяць [8, с. 129]. За свою працю селяни отримували натуральну або грошову платню. Важким для селян був податковий тягар. Вони сплачували податок iз господарства, подушний, «за звь льнення вщ радянсько! влади», податок за утримання корови, коня, собаки та ш. [10, с. 56]. О^м цього, шмецька окупацiйна влада використовувала селян на бущвницга дорiг та вщновленш стратегiчних об'ектiв.
Цивiльна адмiнiстрацiя дистрикту «Галичина» звила становище селян до
загального рiвня сiльського населення «Польського» генерал-губернаторства. Пiдтвердженням цьому е те, що на Галичину було поширено розпорядження про обов'язок працi всiх мешканцiв вiком вiд 18 до 60 роюв [44, с. 188]. На перюд збору врожаю в селах встановлювався надзвичайний стан, що забезпечував максимально використовувати селян для забезпечення здачi контингенту [45, с. 192]. Не виконан-ня контингенту каралося грошовим штрафом, збшьшенням норм контингенту, кон-фiскацiею продукпв та реманенту, а в окремих випадках конфюкащею землi та господарства [44, с. 190; 45, с. 107].
В губернаторствах «Буковина» та «Бессарабiя» для селян юнував вщробггок тяг-ловою силою, так господарство, що мало 2-3 упряж вщпрацьовувало 6 днiв на рш, 3 упряж1 - 7 дшв, 4 упряж1 - 9 дшв, 5 упряж1в - 11 дшв, 6 упряж1в - 13 дшв [42, с. 2122]. Особливим перюдом був час сшьськогосподарських робiт, коли вводився надзви-чайний стан i мобiлiзувалося на сшьськогосподарсью роботи все населення вiком вщ 17 до 70 рок1в. Також селяни повинш були вiдпрацьовувати щорiчно 30 днiв на будiв-
56
ницга дор^ стратепчного значення [4б, с. 184]. Окрiм цього всього селяни мали сплачyвати податок на землю, худо6у, житло, пасовища та iн. [2б, с. 181].
Селяни «Tранснiстрiï» працювали в «трудових громадах» i «державних маетках». Щц час сiльськогосподарських робiт дiяв ненормований робочий день. Наприклад за розпорядження префекта Tyльчинського повiтy: «Праця на полi тривала вiд 5-ï ранку до 21 години вечора» [47, с. 121]. Tакож селяни були змушеш працювати в «державних маетках». Вщповщно до умов реформування сiльського господарства в них були зобов'язаш працювати всi жителi сш, що знаходяться в рацiyсi 20-30 км. 20 березня 1942 р. було запроваджено обов'язкову трудову повиншсть для жителiв Tранснiстрiï вiком вщ 1б до б0 рокiв. Зазначалось, «що вони будуть по черзi використанi на рiзних роботах вшськового характеру, роботах для установ i шдприемств, а також на сшьс-когосподарських роботах термiнового характеру» [48, с. 193]. Селяни сплачували податок орно1' землi, присадибно1' земл^ гужовий, шкiльний, податок на полщда та iн.
7. СIЛЬСЬKЕ ГОСПОДAРСТВО П1Д 4AC В1ДСТУПУ OKynAHTIB
Пограбування сшьського господарства окупанти проводили шд час вiдстyпy з територiï Украши, виконуючи накази з «евакyацiï» шмецького (23 липня 1943; 1 червня 1944 р.) та румунського yрядiв (1 сiчня 1944 р.) [49, с. 3б2-3бб; 50, арк. 1-3]. Пщ час «евакyацiï», а фактично рyйнацiï економiки ранiше пiдвлацноï 1'м радянсько1' територiï, окупанти застосовували тактику «спалено1' землi». В ходi яко1' нацисти спалили 18 тис. га. посiвiв сiльськогосподарських культур, зруйнували 251 тис. бу-дiвель колгоспiв, радгосшв та МTC, вивезли до Tретього рейху або знищили 5б 972 трактори, 24 55б комбаïнiв, 33 038 сiвалок, 1б 988 молотарок, 45 б88 плyгiв, 5092 автомобш та iншi сiльськогосподарськi машини та знаряддя пращ [8, с. 177], [10, с. б7]. Грабували та вивозили сшьськогосподарсью продукти, технiкy, швентар, худобу румуни з шдконтрольних 1'м територiй. За щоденими «Зведенням про вщправ-ку зернових i матерiалiв з Tранснiстрiï, Бессарабiï, Буковини», в перiод з 1 ачня -19 березня 1944 р. в середньому iз «Tранснiстрiï» до Pyмyнiï вiдправлялося 100 ва-гошв в день рiзних матерiальних цшностей, а з «Буковини» та «Бессараби» по 120130. Серед вивезеного було 7721 вагон насшня, 330 вагошв сiльськогосподарськоï технiки та реманету 13б тис. голiв BPХ та ш. [51, с. 202, 305].
S. ЗAГAЛЬНA KIЛЬKIСТЬ ГРAБУНKУ CmbCbKOro ГОСПОДAРСТВA
За даними радянського дослщника С. П. Лаути за весь перюд окyпацiï нiмецькi загарбники вивезли з Украши 12 млн. т. сшьськогосподарсько! продукцп, в тому чи^ 9.5 млн. т. зерна та борошна. Pyмyнськi окупанти - 1 042 013 центнерiв зерна, 87 б47 голiв BPХ, 31 821 шт. свиней [8, с. 177-178]. Сучасний украшський дослщ-ник О. Г. Перехрест наводить бшьш точш данi: «В резyльтатi прямих пограбувань селянських господарств, окупанти вилучили 9420 тис. т. зерна, б00 тис. т. борошна i круп, б250 тис. т. картопл^ овочiв i фрукпв, 3722 тис. голiв BPХ, 4941 тис. свиней, 1825 тис. овець i юз, 32б тис. коней, 40 24б тис. шт. домашньо! птицi. З колгоспiв та радгосшв було розграбовано та вивезено до Шмеччини - 7887 тис. т. зерна i борошна, 205б тис. т. картопл^ овочiв та фрукпв. Pyмyнськi окупанти з територи «Tранс-нiстрiï» вивезли 10 154 вагони рiзних вантаж1в, переважно з продовольством та 217 тис. голiв BPХ» [10, с. б4]. Бiльш повнi данi про вивезену сiльскогсподарськy про-
57
дукщю з територи шдконтрольних Румуни губернаторств наводить молдованський юторик С. И. Левит. В дослщженш «Участие фашистской Румынии в агрессии против СССР», вш вказуе, що «до серпня 1942 р. з територи Бессарабп до Румуни було вивезено 21 045 вагони зернових; iз Буковини до 1 шчня 1943 р. було вивезено 2748 вагошв зерна, 21 676 вагошв продовольства 129 780 голiв ВРХ; iз «Транснютри» за аналопчний перiод до Румуни було вщправлено 16 169 вагонiв зерна, 2399 вагошв овочiв, 30 362 голiв ВРХ. Окрiм цього, союзникам було поставлено 9017 вагошв зерна, 6250 вагошв овочiв, 93 174 голiв ВРХ [19, с. 305-306].
ВИСНОВКИ
Отже, сшьськогосподарська пол^ика окупантiв на територи адмшютративно-територiальних одиниць Укра!ни носила яскраво виражений грабiжницький та екс-плуатацiйний характер. Плануючи вшну проти СРСР, нацистська Нiмеччина вбача-ла в Украш базу сшькогоподарського постачання на час военних, а шсля них -свою власну «житницю». Iншими були плани Румуни - через пограбування сшьсь-когосподарсько! продукци з пiдпорядкованих територiй подолати сшьськогосподар-ську кризу в кра!ш, що виникла з початком Друго! свгтово! вiйни.
Першим спiльним етапом пол^ики окупантiв щодо сiльського господарства був його пограбуванок пiд час захоплення територи Укра!ни нiмецькими та румунськи-ми вiйськами. Пiсля утворення окупацiйних одниць: дистрикту «Галичина», Рейх-скомiсарiату «Укра!на», губернаторств - «Буковина», «Бессарабiя», «Танснiстрiя» та «зони вшськово! адмшютрацп» сiльське господарство зазнае «реформування». Так, в «зонi вшськово! адмшютрацп», Рейхскомiсарiатi «Укра!на» та губернаторствi «Транснiстрiя» реформування сiльського господарства пройшло три спшьш етапи: 1) вiд жовтня 1941 до 19 лютого 1942 рр. - тимчасове збереження колгоспно-радгоспно! системи пiд нiмецьким управлшням; 2) 19 лютого 1942 р. - 3 червня 1943 р. перюд реформування сiльского господарства на основi «Закону про новий земельний лад»; 3) вщ 3 червня 1943 р. до звшьнення територи Укра!ни - час ди «Декларацп про власнiсть» положення яко! не були здшсненш через нiмецький вщ-ступ. В дистриктi «Галичина» була поширена система управлшня сiльским госпо-дарством, що була нав'язана генерал-губернаторству Третм рейхом. Радянська кол-госпно-радгоспна система була лiквiдована, землю було проголошено держаною власшстю й передано для користвування селянам. В губернаторствах «Буковина» та «Бессарабiя» було лшвщовано колгоспно-радгоспну систему, вiдновлено приватну власшсть на землю та повернуто дрiбним, середнiм та великим землевласникам експроприйоваш за радянсько! влади земелi.
Вшськова та цивiльна окупацiйна влади Шмеччини i Румунi! ставили перед собою одну мету - вивезти з територи Укра!ни якомога бшьше сшьськогосподарських продуктiв для власних потреб. Для цього були вироблеш спещальш засоби з !х ви-лучення у селян. В «зонi вшськово! адмшютрацп Укра!ни» головним засобом вилу-чення сiльскогосподарсько! продукцi! були - «державш поставки», а в дистрикп «Галичина» i Рейхскомiсарiатi «Укра!на» - контингент. В дистрикп «Галичина» вш був чiтко визначений i дуже завищений, за що шмецьке керiвництво називало !х «контингентами на граш можливого». У Рейхскомiсарiатi «Укра!на» контингент не був ч^ко встановлений. В наказi Е. Коха, щодо встановлення норм контингенту,
58
вказувалося, що «вщхилення допускалася тшьки в старону збшьшення». В губернаторе™ «Трансшстрiя» головним засобом було вилучення сшьскогосподарсько! продукцп з «трудових громад» пiд час видачi селянам 1х частки врожаю. 1ншими були засоби вилучення в губернаторствах «Бессарабiя» та «Буковина», основну роль тут вщгравала «продуктова декларацiя» на основi яко! здiйснювалося вилучення сшьскогосподарських продуктiв.
Рiзним було становище селян i 1х трудових та господарських обов'язюв в утво-рених окупантами адмшютративних одиницях. В «зонi вшськово! адмшютраци», рейхскомiсарiатi «Укра1на», «Трансшстрп» селяни працювали в «реорганiзованих» колгоспах без чгтко! регламентацп робочого дня, а на перюд сiльськогосподарських робiт взагалi працювали вiд свiтанку до заходу сонця, за що отримували мiзерну грошову плату або продуктовий пайок. В дистрикт «Галичина» та губернаторствах «Буковина» i «Бессарабiя» вони працювали на вщведенш 1м окупацiйною владою землi за що мали виконувати ряд повиностей.
Автор доводить, що спшьним етапом для всього сшьського господарства Укра-1ни був час вщступу Нiмеччини та 11 союзниюв з територп Укра1ни пiд час якого вони проводили пол^ику «евакуаци» сiльськогосподарсько1' продукцi1' й технiки. Поруч iз цим була застосована тактика «випалено! землi», вiдповiдно до яко! все те, що не могли вивезти до Шмеччини або Румуни знищувалося на мiсцi.
Вищевказане дозволяе виокремити в сiльскогосподарськiй полiтицi окупанпв наступнi перiоди: 1) червень - серпень 1941 р. (вщ грабунку пiд час захоплення територп до утворення адмiнiстративних одиниць); 2) серпень 1941 р. - кшець 1943 р. (використання сшьського господарства окупацшних одиниць для здшснення продо-вольчого постачання в Третiй рейх або Ремушю та на «схщний фронт»); 3) вiд кiнця 1943 р. - до жовтня 1944 р. (руйнування та грабунок сшьского господарства окупантами пiд час вщступу з територи Укра1ни).
Перспектива використання результата даного дослiдження, на думку автора, дозволить розширити дослщження ujei тематики в розкритп спiльних та вiдмiнних рис сшьського господарства окремих адмiнiстративно-територiальних одиниць, дозволить створити цiлiсну картину стану сшьского господарства Украши перiоду 1941-1944 роив.
Список використаних джерел та л^ератури
1. Леонтьев А. «Зеленая папка Геринга» / А. Леонтьев. - М., 1942. - 43 с.; Новиченко Л. Птлер1в-ська кршачина / Л. Новиченко. - Саратов, 1942. - 20 с.; Шульга З. Украшське селянство не буде у фа-вшистськш невол1 / З. Шульга. - Уфа, 1942. - 35 с. Ярославський Е. Что несет фашизм крестьянству / Е. Ярославський - Баку, 1942. - 53 с.
Leont'ev A. «Zelenaja papka Gerynga» / A. Leont'ev. - M., 1942. - 43 s.; Novychenko L. Gitlerivs'ka kiipachyna / L. Novychenko. - Saratov, 1942. - 20 s.; Shul'ga Z. Ukrai'ns'ke seljanstvo ne bude u favshysts'kij nevoli / Z. Shul'ga. -Ufa, 1942. - 35 s. Jaroslavs'kyj E. Chto neset fashyzm krest'janstvu / E. Jaroslavs'kyj - Baku, 1942. - 53 s.
2. Зв1рства i злочини н1мецько-фашистських загарбниюв на Харкiвщинi : зб. док. - Харюв, 1944; Визволена Полтавщина. - Полтава, 1944; Про злочинства, заподiянi н1мецько-румунськими загарбни-ками в. м. Одеи i районах Одесько1 област1. - К., 1944; Визволена Кшвщина. - К., 1944; Зв1рства н1м-ц1в на Льв1вщин1 : зб. ст. i док. - Львгв, 1945.
Zvirstva i zlochyny nimec'ko-fashysts'kyh zagarbnykiv na Harkivshhyni : zb. dok. - Harkiv, 1944; Vyzvolena Poltavshhyna. - Poltava, 1944; Pro zlochynstva, zapodijani nimec'ko-rumuns'kymy zagarbnykamy v. m. Odesi i rajonah Odes'koi' oblasti. - K., 1944; Vyzvolena Kyi'vshhyna. - K., 1944; Zvirstva nimciv na L'vivshhyni : zb. st. i dok. - L'viv, 1945.
59
3. Арутюнян Ю. В. Советское корестьянство в годы Великой Отечественой войны / Ю. В. Арутюнян. - M., 19б3 - 250 с.; Лаута С. П. Колгоспне селянство Радянсько! Украши в роки Велико! Впчизняно! вiйни / С. П. Лаута. - К., 19б5. - 208 с.; Загорулько M. M. Крах плана «Ольдендург» / M. M. Загорулько, А. Ф. Юденков - M., 1980. - 37б с.; Синицина Н. И. Провал аграрной политики гитлеровцев на оккупированной территории СССР (1941-1944 гг.) / Н. И. Синицина, В. Р. Ъэмин // Вопросы истории. - 19б5. - № б. - С. 32-44; Дишлевой П. С. Краï фашистськоï аграрноï поттики на тимчасово окунова-нш територи Украши (1941-1944 рр.) / П. С. Дишлевой // Укр. íct. журн. - 1971. - № б. - С. 74-80.
Arutjunjan Ju. V. Sovetskoe korest'janstvo v godbi Velykoj Otechestvenoj vojnbi / Ju. V. Arutjunjan. -M., 19б3. - 250 s.; Lauta S. P. Kolgospne seljanstvo Radjans'koi' Ukrai'ny v roky Velykoi' Vitchyznjanoi' vijny / S. P. Lauta. - K., 19б5. - 208 s.; Zagorul'ko M. M. Krah plana «Ol'dendurg» / M. M. Zagorul'ko, A. F. Judenkov - M., 1980. - 37б s.; Synycyna N. Y. Proval agrarnoj polytyky gytlerovcev na okkupyrovannoj terrytoryy SSSR (1941-1944 gg.) / N. Y. Synycyna, V. R. Tomyn // Voprosbi ystoryy. -19б5. - № б. - S. 32-44; Dyshlevoj P. S. Krai' fashysts'koi' agrarnoi' polityky na tymchasovo okupovanij terytorii' Ukrai'ny (1941-1944 rr.) / P. S. Dyshlevoj // Ukr. ist. zhurn. - 1971. - № б. - S. 74-80.
4. Анникеев А. А. Аграрная политика нацистской германии в годы Второй Mировой войны / А. А. Анникеев. - Ростов-на-Дону, 1990. - 208 с.; Байраювський А. I. Селянство Украши в роки Велика Biтчизняноï вшни (1941-1945 рр.) / А. I. Байраювський // Друга свггова вíйна i Украша: матер. Наук. конф. (27-28 квпня 199б р.) - К., 199б. - С. 1б8-171; Лаврищук В. I. До питання про аграрну ноль тику фашиста у замдних областях Украши / В. I. Лаврищук // Сторшки воeнноï íсторíï Украши : зб. наук. ст. - К., 2001. - Вип 5. - С. 132-135; Романюк I. M. Украшське село в роки именьим окупаци / I. M. Романюк // Сторшки воeноï íсторíï Украши: зб. наук. ст. - К., 2002. - Вип б. - С. 201-203; Поти-льчак О. В. «Новий порядок» в окупованш Украш (1941-1944) / О. В. Потильчак // Память столíть. -1999. - № 1 - С. 97-104; Слободянюк M. Селяни Украши тд нацистським окyнацiйним режимом 1941-1944 / M. Слободянюк // Кшвська сторовина. - К., 2000. - № 2 - С. 44-57.
Annykeev A. A. Agrarnaja polytyka nacystskoj germanyy v gody Vtoroj Myrovoj vojny / A. A. Annykeev. - Rostov-na-Donu, 1990. - 208 s.; Bajrakivs'kyj A. I. Seljanstvo Ukrai'ny v roky Velykoi' Vitchyznjanoi' vijny (1941-1945 rr.) / A. I. Bajrakivs'kyj // Druga svitova vijna i Ukrai'na: mater. nauk. konf.' (27-28 kvitnja 199б r.) - K., 199б. - S. 1б8-171; Lavryshhuk V. I. Do pytannja pro agrarnu polityku fashystiv u zahidnyh oblastjah Ukrai'ny / V. I. Lavryshhuk // Storinky vojenoi' istorii' Ukrai'ny: zb. nauk. st. -K., 2001. - Vyp. 5. - S. 132-135; Romanjuk I. M. Ukrai'ns'ke selo v rokynimec'koi' okupacii' / I. M. Romanjuk // Storinky vojenoi' istorii' Ukrai'ny : zb. nauk. st. - K., 2002. - Vyp. б. - S. 201-203 ; Potyl'chak O. V. «Novyj porjadok» v okupovanij Ukrai'ni (1941-1944) / O. V. Potyl'chak // Pamjat' stolit'. -1999. - №1 - S. 97-104 ; Slobodjanjuk M. Seljany Ukrai'ny pid nacysts'kym okupacijnym rezhymom 19411944 / M. Slobodjanjuk // Kyi'vs'ka storovyna. - K., 2000. - № 2 - S. 44-57.
5. Глушенок Н. M. Аграрна полпика Шмеччини в рейхскомiсарiатi «Украша» 1941-1944 рр.: дис. ... кандидата ютор. наук: 07.00.01/ Глушенок Наталья Mиколаïвна - К., 2005. - 202 с.; Власен-ко С. I. Аграрна полижа шмецьких окунацшних властей на територíï вiйськовоï зони Украïни: дис. ... канд. ютор. наук: 07.00.01/ Власенко Свплана Iванiвна - К., 2007. - 297с.; Перехрест О. Г. Сшьське гос-нодарство Украши в роки Велиил Bíтчизняноï вiйни (1941-1945 рр.) / О. Г. Перехрест. - К., 2010. - 150 с.
Glushenok N. M. Agrarna polityka Nimechchyny v rejhskomisariati «Ukrai'na» 1941-1944 rr.: dys. ... kand. istor. nauk: 07.00.01/ Glushenok Natal'ja Mykolai'vna. - K., 2005. - 202 s.; Vlasenko S. I. Agrarna polityka nimec'kyh okupacijnyh vlastej na terytorii' vijs'kovoi' zony Ukrai'ny: dys. ... kand. istor. nauk: 07.00.01 / Vlasenko Svitlana Ivanivna. - K., 2007. - 297 s.; Perehrest O. G. Sil's'ke gospodarstvo Ukrai'ny v roky Velykoi' Vitchyznjanoi' vijny (1941-1945 rr.) / O. G. Perehrest. - K., 2010. - 150 s.
6. Центральний державний архiв вищих оргашв влади та yнравлiння Украгни (Далí - ЦДАВОВ Украгни), ф. 4б20, он. 3, снр. 248, арк. 177.
Central'nyj derzhavnyj arhiv vyshhyh organiv vlady ta upravlinnja Ukrai'ny (Dali - CDAVOV Ukrai'ny), f. 4б20, op. 3, spr. 248, ark. 177.
7. Косик В. Украша i Шмеччина у Дрyгíй свгговш вiйнí / В. Косик. - Париж ; Нью-Йорк ; Львiв, 1993 - бб0 с.
Kosyk V. Ukrai'na i Nimechchyna u Drugij svitovij vijni / V. Kosyk. - Paryzh ; Nju-Jork ; L'viv, 1993 - бб0 s.
8. Лаута С. П. Колгоспне селянство Радонсв^ Украïни в роки Великл Bíтчизняноï вiйни / С. П. Лаута. - К., 19б5. - 208 с.
60
Lauta S. P. Kolgospne seljanstvo Radjans'koi' Ukrai'ny v roky Velykoi' Vitchyznjanoi' vijny / S. P. Lauta. - K., 1965. - 208 s.
9. ЦДАВО Украши, ф. КМФ-8, оп. 1, спр. 38, арк. 135.
CDAVO Ukrai'ny, f. KMF-8, op. 1, spr. 38, ark. 135.
10. Перехрест О. Г. Сiльське господарство Украши в роки Велико! Вггчизняно! вгйни (19411945 рр.) / О. Г. Перехрест. - К., 2010. - 150 с.
Perehrest O. G. Sil's'ke gospodarstvo Ukrai'ny v roky Velykoi' Vitchyznjanoi' vijny (1941-1945 rr.) / O. G. Perehrest. - K., 2010. - 150 s.
11. Нюрнбергский поцесс : сборник материалов / ред. кол. В. В. Титов : в 8 т. - М. : Юредическая литература, 1989. - Т. 3. - 656 с.
Njurnbergskyj pocess : sbornyk materyalov / red. kol. V. V. Tytov : v 8 t. - M. : Juredycheskaja lyteratura, 1989. - T. 3. - 656 s.
12. Нем'ятый В. Н. В борьбе за срыв грабительских планов фашистской Германии / В. Н. Нем'ятий. - К., 1982. - 230 с.
Nem'jatbij V. N. V bor'be za srbiv grabytel'skyh planov fashystskoj Germanyy / V. N. Nem'jatyj. - K., 1982. - 230 s.
13. ЦДАВОВ Украши, ф. 4620, оп. 3, спр. 246, арк. 27.
CDAVOV Ukrai'ny, f. 4620, op. 3, spr. 246, ark. 27.
14. Анникеев А. А. Аграрная политика нацистской германии в годы Второй Мировой войны / А. А. Анникеев. - Ростов-на-Дону, 1990. - 208 с.
Annykeev A. A. Agrarnaja polytyka nacystskoj germanyy v gody Vtoroj Myrovoj vojnbi / A. A. Annykeev. - Rostov-na-Donu, 1990. - 208 s.
15. Коваль В. М. Украша у Другш свгговш i Великш Вггчизняних вшнах (1939-1945) / В. М. Коваль. - К., 1999. - 336 с.
Koval' V. M. Ukrai'na u Drugij svitovij i Velykij Vitchyznjanyh vijnah (1939-1945) / V. M. Koval'. - K., 1999. - 336 s.
16. Левит £. И. Участие фашистской Румынии в агрессии против СССР / £. И. Левит. - Кишенев : Штиинца, 1981. - 390 с.
Levyt Je. Y. Uchastye fashystskoj Rumynyy v agressyy protyv SSSR / Je. Y. Levyt. - Kyshenev : Shtyynca, 1981. - 390 s.
17. Сообщения советского информбюро. Т. 1. - М. : Софинформ бюрро, 1944. - 456 с.
Soobshhenyja sovetskogo ynformbjuro. T. 1. - M. : Sofynform bjurro, 1944. - 456 s.
18. Молдавська ССР в Великой Отечественой войне Советского Союза., 1941-1945 : сборник документов и материалов : в 2 т. / ред. С. Я. Афтенюк и др. - Т. 2 : В тилу врага. - Кишинев : Штиинца, 1975. - 676 с.
Moldavs'ka SSR v Velykoj Otechestvenoj vojne Sovetskogo Sojuza, 1941-1945 : sbornyk dokumentov y materyalov: v 2 t. / red. S. Ja. Aftenjuk i dr. - T. 2 : V tylu vraga. - Kyshynev : Shtyynca, 1975. - 676 s.
19. ЦДАВОВ Украши, ф. 4620, оп. 5, спр. 14, арк. 73.
CDAVOV Ukrai'ny, f. 4620, op. 5, spr. 14, ark. 73.
20. ЦДАВОВ Украши, ф. 3206, оп. 2, спр. 120, арк. 32.
CDAVOV Ukrai'ny, f. 3206, op. 2, spr. 120, ark. 32.
21. ЦДАВОВ Украши, ф. КМФ-8, оп. 1, спр. 23, арк. 42.
CDAVOV Ukrai'ny, f. KMF-8, op. 1, spr. 23, ark. 42.
22. ЦДАВОВ Украши, ф. 3206, оп. 1, спр. 44, арк. 1.
CDAVOV Ukrai'ny, f. 3206, op. 1, spr. 44, ark. 1.
23. Центральний державний архив громадянських обеднань Украши, ф. 1, оп. 23, спр. 533, арк. 55.
Central'nyj derzhavnyj arhiv gromadjans'kyh objednan' Ukrai'ny, f. 1, op. 23, spr. 533, ark. 55.
24. Державний архгв Львгвсько! обласл. ф. Р-35, оп. 2, спр. 6, арк. 56.
Derzhavnyj arhiv L'vivs'koi' oblasti, f. R-35, op. 2, spr. 6, ark. 56.
25. Радянська Буковина, 1940-1945 : документи i матерiали / ред. В. М. Курило та ш. - К. : Науко-ва думка, 1967. - 404 с.
Radjans'ka Bukovyna, 1940-1945 : dokumenty i materialy / red. V. M. Kurylo ta in. - K. : Naukova dumka, 1967. - 404 s.
26. Советский Придунайский край 1940-1945 гг. : документы и материалы / ред. И. А. Хливненко и др. - Одесса : Маяк, 1968. - 408 с.
61
Sovetskyj Prydunajskyj kraj 1940-1945 gg. : dokumentbi y materyaly / red. Y. A. Hlyvnenko i dr. -Odessa : Majak, 1968. - 408 s.
27. Державний apxiB Одесько! обласл, ф. Р-2357, оп. 1, спр. 193, арк. 106.
Derzhavnyj arhiv Odes'koi' oblasti, f. R-2357, op. 1, spr. 193, ark. 106.
28. ЦДАВОВ Укра!ни, КМФ-8, оп. 2, спр. 230, арк. 98.
CDAVOV Ukrai'ny, KMF-8, op. 2, spr. 230, ark. 98.
29. Вшцжовський Т. Окупацшний режим в губернаторов «Трансшстрш» / Т. Вшщковський, Г. Кязимова, М. Михайлуца, В. Щетнжов // Укра!на в другш свгговш вИт : погляд з ХХ1 ст. - К. : Нау-кова думка, 2011. - Т. 1. - С. 413-446.
Vincikovs'kyj T. Okupacijnyj rezhym v gubernatorstvi «Transnistrija» / T. Vincikovs'kyj, G. Kjazymova, M. Myhajluca, V. Shhetnikov // Ukrai'na v drugij svitovij vijni : pogljad z XXI st. - K. : Naukova dumka, 2011. - T. 1. - S. 413-446.
30. Лисенко О. Окупацшний режим на Украт 1941-1943 : адмшютративний аспект / О. Лисенко, В. Не-стеренко // АрхГви окупали 1941-1944 / Киево-Могилянська академгя. - К., 2006. - С. 762-769.
Lysenko O. Okupacijnyj rezhym na Ukrai'ni 1941-1943: administratyvnyj aspekt / O. Lysenko, V. Nesterenko // Arhivy okupacii' 1941-1944 / Kyevo-Mogyljans'ka akademija. - K., 2006. - S. 762-769.
31. Власенко С. I. Аграрна полггака шмецьких окупацшних властей на територп вшськово! зони Укра!ни: автореферат дис. на здобуття кандидата гстор. наук: 07.00.01/ С. I. Власенко - К., 2007. - 14 с.
Vlasenko S. I. Agrarna polityka nimec'kyh okupacijnyh vlastej na terytorii' vijs'kovoi' zony Ukrai'ny: avtoreferat dys. na zdobuttja kandydata istor. nauk: 07.00.01/ S. I. Vlasenko - K., 2007. - 14 s.
32. Рекотов П. В. Органи управлшня на окупованш територп Украши (1941-1944 рр.) / П. В. Рекотов // Украшський юторичний журнал. - 1997. - № 3. - С. 90-101.
Rekotov P. V. Organy upravlinnja na okupovanij terytorii' Ukrai'ny (1941-1944 rr.) / P. V. Rekotov // Ukrai'ns'kyj istorychnyj zhurnal. - 1997. - № 3. - S. 90-101.
33. ЦДАВОВ Укра!ни, ф. 4620, оп. 5, спр. 22, арк. 92.
CDAVOV Ukrai'ny, f. 4620, op. 5, spr. 22, ark. 92.
34. ДАЛО, ф. Р-58, оп. 3, спр. 274, арк. 129.
DALO, f. R-58, op. 3, spr. 274, ark. 129.
35. Казакова О. М. Впровадження нацистского «нового порядку» на окупованих польських землях (вересень 1939-1941 рр.). дис. ... кандата íct. наук: 07. 00. 02 / Казакова О. М. - Запоргжжя, 2004. - 262 с.
Kazakova O. M. Vprovadzhennja nacystskogo «novogo porjadku» na okupovanyh pol's'kyh zemljah (veresen' 1939-1941 rr.). dys. ... kandata ist. nauk: 07. 00. 02 / Kazakova O. M. - Zaporizhzhja, 2004. - 262 s.
36. Державний арх1в Чершвецько! областа, ф. Р-662, оп. 4, спр. 1, арк. 6.
Derzhavnyj arhiv Chernivec'koi' oblasti, f. R-662, op. 4, spr. 1, ark. 6.
37. Одесская область в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг. : документы и материалы / ред. кол. : Н. И. Зотов и др. - Одесса : Маяк, 1970. - 388 с.
Odesskaja oblast' v Velykoj Otechestvennoj vojne 1941-1945 gg. : dokumentbi y materyalbi / red. kol. : N. Y. Zotov y dr. - Odessa : Majak, 1970. - 388 s.
38. Глушенок Н. М. Аграрна полггака Шмеччини в рейхскомiсaрiaтi «Украша», 1941-1944 рр. : дис. ... кандидата ютор. наук: 07.00.01 / Глушенок Наталья Микола!вна - К., 2005. - 202 с.
Glushenok N. M. Agrarna polityka Nimechchyny v rejhskomisariati «Ukrai'na», 1941-1944 rr. : dys. ... kandydata istor. nauk: 07.00.01/ Glushenok Natal'ja Mykolai'vna - K., 2005. - 202 s.
39. Власенко С. I. Аграрна полггика шмецьких окупацшних властей на територп вшськово! зони Украши: дис. ... канд. Гстор. наук: 07.00.01 / Власенко Свплана 1ватвна - К., 2007. - 297 с.
Vlasenko S. I. Agrarna polityka nimec'kyh okupacijnyh vlastej na terytorii' vijs'kovoi' zony Ukrai'ny : dys. ... kand. istor. nauk : 07.00.01 / Vlasenko Svitlana Ivanivna - K., 2007. - 297 s.
40. ДАЛО, ф. Р-35, оп. 6, спр. 31, арк. 103.
DALO, f. R-35, op. 6, spr. 31, ark. 103.
41. Носкова А. Разорение экономики Польши гитлеровской Германией 1939-1944 гг. / А. Носкова. - М., 1971. - 225 с.
Noskova A. Razorenye эkonomyky Pol'shy gytlerovskoj Germanyej 1939-1944 gg. / A. Noskova. - M., 1971. - 225 s.
42. Лаптев И. Налоговое обложение молдавского крестьянства румыно-немецкими оккупантами / И. Лаптев. - Кишинев : Партиздат, 1945. - 30 с.
62
Laptev Y. Nalogovoe oblozhenye moldavskogo krest'janstva rumbino-nemeckymy okkupantamy / Y. Laptev. - Kyshynev : Partyzdat, 1945. - 30 s.
43. Молдавская ССР в Великой Отечественной войне Советского союза 1941-1945 : сборник документов и материалов: в 2 т. / ред. кол С. Я. Афтенюк и др. Т. 1. - Кишенев : Штиинца, 1975. - 653 с.
Moldavskaja SSR v Velykoj Otechestvennoj vojne Sovetskogo sojuza 1941-1945 : sbornyk dokumentov y materyalov: v 2 t. / red. kol. S. Ja. Aftenjuk y dr. T. 1. - Kyshenev : Shtyynca, 1975. - 653 s.
44. Боляновський А. Сощальний аспект птлергвського «нового порядку» Галичит у 1941-1944 роках / А. Боляновський // Вгсник Львгвського ушверсигету. Серш: 1сторична. - 1998. - Вип. 33. - С. 186-194.
Boljanovs'kyj A. Social'nyj aspekt gitlerivs'kogo «novogo porjadku» Galychyni u 1941-1944 rokah / A. Boljanovs'kyj // Visnyk L'vivs'kogo universytetu. Serija: Istorychna. - 1998. - Vyp. 33. - S. 186-194.
45. Панькгвський К. Роки шмецьюл окупаци / К. Паньк1вський. - Нью-Йорк ; Париж ; С1дней ; Торонто, 1983 - 479 с.
Pan'kivs'kyj K. Roky nimec'koi' okupacii' / K. Pan'kivs'kyj. - Nju-Jork ; Paryzh ; Sidnej ; Toronto, 1983 - 479 s.
46. Битва за Буковину. - Ужгород : Карпати, 1976. - 175 с.
Bytva za Bukovynu. - Uzhgorod : Karpaty, 1976. - 175 s.
47. Гальчак С. Д. «Схщт робггаики» з Подшля у Третьому рейху / С. Д. Гальчак. - Вшниця : Кни-га-Вега, 2003. - 344 с.
Gal'chak S. D. «Shidni robitnyky» z Podillja u Tret'omu rejhu / S. D. Gal'chak. - Vinnycja : Knyga-Vega, 2003. - 344 s.
48. Афтенюк С. На пути к победе над фашистскими захватчиками / С. Афтенюк. - Кишинев : Кар-тя Молдовеняскэ, 1976. - 193 с.
Aftenjuk S. Na puty k pobede nad fashystskymy zahvatchykamy / S. Aftenjuk. - Kyshynev : Kartja MoldovenjaskB, 1976. - 193 s.
49 . Мюллер Н. Вермахт и оккупация / Н. Мюллер. - М. : Вече, 2010. - 368 с.
Mjuller N. Vermaht y okkupacyja / N. Mjuller. - M. : Veche, 2010. - 368 s.
50. ДАОО, ф. Р-7516, оп. 1, спр. 145, арк. 41.
DAOO, f. R-7516, op. 1, spr. 145, ark. 41.
51. Левит И. Э. Крах политики агрессии диктатуры Антонеску / И. Э. Левит. - Кишинев : Штиинца, 1983. - 376 с.
Levyt Y. Э. Krah polytyky agressyy dyktaturbi Antonesku / Y. Э. Levyt. - Kyshynev : Shtyynca, 1983. - 376 s.
Левченко Ю. И. Особенности оккупационной политики в отношении сельского хозяйства в административно-территориальных единицах Украины 1941-1944 гг. / Ю. И. Левченко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Исторические науки». - 2013. - Т. 26 (65), № 1. - С. 49-64.
Предпринята попытка анализа положения сельского хозяйства в административных-единицах: «зона военной администрации», Рейхскомиссариат «Украина», дистрикт «Галичина», губернаторств «Бессарабия», «Буковина», «Танстнитрия» образованиях на территории оккупированной Украины в 1941-1944 гг. Раскрыты планы немецких и румынских оккупантов по использованию украинского сельского хозяйства в годы оккупации. Выявленные общие и отличительные черты состояния сельского хозяйства во время захвата территории Украины. Показан разделение украинской территории на отдельные административно-территориальные единицы под руководством немецких и румынских оккупантов. Раскрыты особенности реформирования сельского хозяйства в каждой отдельно взятой оккупационной единицы. Исследованы заготовительную политику и способы извлечения оккупантами сельскохозяйственной продукции изготовленной в украинских оккупационных образованиях. Сравнению положение сельского населения административно-территориальных единиц.
Ключевые слова: нацистская Германия, Румыния, Украина, сельское хозяйство, зона военной администрации Украины, Рейхскомиссариат «Украина», дистрикт «Галичина», губернаторства «Буковина», «Бессарабия», «Транснистрия».
Levchenko Y. 1 Features of the occupation policy of agriculture in the administrative-territorial units of Ukraine of 1941-1944 / Y. I. Levchenko Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. -Series: Historical Scince. - 2013. - Vol. 26 (65), No 1. - P. 49-64.
There is the done attempt to analyse position of agriculture in administrative-territorial units, formed on territory of occupied Ukraine in 1941-1944 in this article: Reykhskomisariat «Ukraine», distrikt «Galichina», «area
63
of military administration», governorships «Bessarabia», «Bukovina», «Transnistriya «. The German and Romanian plans are exposed from the use of agriculture of Ukraine during occupation. The German invaders aimed to convert Ukraine into a base for the supply of agricultural produce for vermakht and Third reich. The plans of Romanians consisted in an exposure and making on occupied territory of food stuffs, for overcoming of food crisis which arose up in Romania at the beginning of Second world war. Found out the general and special lines of position of rural economy in an of occupation period, in accordance with dividing into separate administrative-territorial units under control German and Romanian of occupation power. During the installation of administrative-territorial units is best preserved agriculture in western Ukraine. It was established distrikt of «Galichna» and Generalbezirk «Volyn-Podolia» Reykhskomisariat «Ukraine». The worst position of agriculture is in the east Ukrainian areas. There was a to the «area of military administration». The features of reformation of agriculture are exposed in the separately taken administrative unit. In the «area of military administration», Reykhskomisariat «Ukraine» and governorship of «Transnistriya» of reformation the general stages passed: maintainance of the collective system under German by a management; reorganization on the basis of «Law on the new landed line-up»; period of action of «Declaration about a propert». In distrikt «Galichina» the collective system was liquidated, earth was proclaimed a state propert and passed for the use peasants. In governorships «Bukovina» and «Bessarabias» was picked up thread peculiar on earth, expropriated at soviet power of earth it is returned the shallow, middle and large landed interests. Every administrative-territorial unit produced the special facilities of exception of agricultural produce for peasants: in the «area of military administration» are «state deliveries»; in distrikt «Galichina» and Reykhskomisariat «Ukraine» is an agricultural contingent; in governorship of «Transnis-triya» division of products in labour societies between the state and peasants; in governorships «Bessarabia» and «Bukovina» is the special «food declaration». Other was position of peasants their labour and economic duties in the administrative units formed invaders. In the «area of military administration», reykhskomisariat «Ukraine», «Transnistrii» peasants worked in the «reorganized» collective farms without clear regulation of working day, and on the period of agricultural works in general worked from dawn to sunset of a sun, for what got a wretched money pay or food ration. In distrikt «Galichina» and governorships «Bukovina» and «Bessarabia» they worked as on taken him for what must were of occupation power of earth execute the row of obligations. Robbery and destruction of Agriculture Ukraine German and Romanian invaders made during the retreat.Fulfilling orders to evacuate occupants were taken from the population confiscated foodstuffs, agricultural machinery, livestock. Through tactics of «scorched earth» invaders destroyed everything that could not pick up. Agricultural crops burned, destroyed business premises and some village.
Found out the differences of position of agriculture in administrative-territorial units created on territory of Ukraine allow to assert that a policy of the German and Romanian invaders was not identical and depended on their necessities. In of occupation units under power of Germany an agricultural policy consisted in the total exception of mine-out peasants products on the necessity of the Third reich. The most expressive policy in this plan is distrikt of «Galichna» where norms of supplying to the agricultural produce were far overpriced from the real. In governorships which were under control Romania an agricultural policy consisted in making of products and supply of products to the «old kingdom» abandoning insignificant part of the population created for necessities. In the best position which was possible during occupation, there was agriculture of governorships «Bessarabia» and «Bukovina» in which changed only methods of menage. The worst situation was in Reykhskomisariat «Ukraine» and to the «area of military administration» where agriculture suffered during soviet evacuation, military operations, and from total character of the German management, especially in Reykhskomisariat «Ukraine». Foregoing allows to overcome a soviet stereotype that position of agriculture of Ukraine during the period of occupation of 1941-1944 years was identical.
Keywords: Nazi Germany, Romania, Ukraine, agriculture, area of military administration Ukraine, Reykhskomisariat «Ukraine», District «Galichna», governorships «Bessarabia», «Bukovina», «Transnistriya».
Поступила в редакцию 01.11.2013 г.
Рецензенты:
д.и.н., проф. Э. Б. Петрова д.и.н., проф. С. С. Щевелев
64
