CC BY
18
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14
The article contemplates the financial part of the Ukrainian village life on the eve of the complete collectivization in Ukraine.
The major aspect of the given research is an activity analysis of financial institutions. For crediting of peasants, the state, specially, created the number of banking institutions, credit unions and credit associations. Considerable aid in definition of an ultimate goal of the state crediting of agricultural producers is given in the analysis offinancial "stability" in the country. Funding of villages is a serious part of the state, budgetary policy, and consequently we perform only a partial analysis of this policy, money receipt and outflow.
The credit policy of the Soviet government had a wide spectrum of actions. It covered all layers of peasants. Indeed, there were different kinds of crediting for different village layers. On the basis of the given review we can analyze not only the differentiated approach of the state to crediting of different kinds of agriculture, but also track back the expediency of their financing. Obviously, average and prosperous individual producers were more serviceable credit payers, whereas poor individual proprietors and collective farms (collective farmers, state farms, a commune etc.) were sometimes in state's good graces and often dragged out or were absolutely unable to return credit money which, subsequently, was cancelled by the state.
The aim of this research is to investigate not only the fact, itself, of credit allocation, but state differential methods of approach to the rate choice, duration of crediting and rate of interest.
This investigation deals with different aspects of crediting institution influence to the level of agricultural production and work productivity in the Ukrainian village in the20-th years of the XX-th century.
Keywords: peasant, crediting, initial capital, taxes, individual peasant economy, collective farm, state farm, credit society.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо А.В., дл.н., проф.; Молчанов В.Б., кл.н., с.н.с.
УДК 94(477.74)"18/19":061.1:323.15.000.374.72
В.В. Македон
ПРОСВ1ТНИЦТВО В Д1ЯЛЬНОСТ1 ОДЕСЬКИХ НАЦЮНАЛЬНО-
КУЛЬТУРНИХ ОБ'еДНАНЬ У СЕРЕДИН1 Х1Х - НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
В cmammi до^джуеться просвтницька dimbHicmb нацюнально-культурних об 'еднань Одеси у середин Х1Х - на початку ХХ ст. Визначено етапи та прояви ще'г дiяльностi, постатi найбшьш активних оЫб, що рухали просвтницьку справу в ОдеЫ. Основою статтi е документи з фондiв Державного архiву Одеськог областi та преси
Ключовi слова: Одеса, просвтництво, нацюнально-культурш об'еднання.
Просвгтництвом е Bci недержавш, громадсью, ди, спрямоваш на подолання неписьменносп серед неосвiчених верств населення, або надання додаткових знань вам, хто цього добровольно бажае. Одним з найдiевiших засобiв поширення просвгти було створення вщповщних стлок, оргашзацш, зокрема, належних до окремих нащональних стльнот. Бшьшють з них намагались поеднувати благодшш та просвгтницью завдання, що вщобразилось у назвi частини з них: Чеське благодшне та освгтне товариство iменi Я.А. Коменського у Киев^ Санкт-Петербурзьке Естонське товариство освгти та захисту сиргг
Метою ще'1 статл е дослiдження внеску у просвГтницьку справу нащонально-культурних об'еднань (оргашзацш, товариств) Одеси - одного з найбшьш полiконфесiйних/мовних/етнiчних мiст Росшсько! Гмперп, яким воно залишаеться i досi. Головним чином, стаття базуеться на актових документах з фондiв Державного архiву Одесько! областi, друкованих актових матерiалах i меншою мiрою на наративах, таких як повщомлення преси. Iсторiографiчна база ще! статтi е широкою, якщо вважати нею загальш згадки про одеськi товариства, але вузькою, якщо йтиметься про комплексний аналiз, винесений у назву та тему нашо! статтi. Найцiннiшими для нас е роботи, присвячеш товариствам просвгтницького типу, що було вщображено в назвах цих товариств [1; 2; 3].
Рiвень писемностi серед нащональних груп Одеси наприкiнцi Х1Х ст. не був однаковим. Першi докладнi та бiльш достовiрнi даш надають переписи 1890-х рокiв: одноденний мюький перепис 1 грудня 1892 р. та загальний перепис Росшсько! ГмперГ! 1897 р. За пщсумком першого з них, серед одеситГв письменних було 50 % (202,493 особи). Значною була гендерна нерiвнiсть: якщо грамотних чоловiкiв було 67,5 %, то жшок - лише 46,2 %, а у примюьких дшянках взагалi - 23,9 %. Це може свщчити i про визнання факту грамотносп саме росшською, державною, мовою, тодi як власними мовами т ж самi особи могли бути не письменними. Найбшьш письменними були представники духовенства, дворянства та шоземш тдданГ При чому в 1хньому середовищi спостерiгалась рiвномiрнiсть мiж чоловiками та жiнками.
БГльш докладнi вiдомостi мiстив перепис 1897 р. Майже суцшьну грамотнiсть демонстрували носи французько! мови - 89,56 % - серед чоловшв та 93,97 % - серед жшок. Ненабагато, але жшки переважали чоловЫв i серед нiмцiв, якi також вiдрiзнялись високим рiвнем письменностi (76 %). Аналопчна ситуацiя була i серед поляюв. Окрiм цих провщних за рiвнем письменностi нацiональностей, високий рiвень також демонстрували греки, вiрмени, татари, якщо рахувати за обома статями. Натомють, в середовищi шших нацiональностей спостерiгались значнi диспропорций що знижували загальний показник. Наприклад, серед евре!в було 60 % письменних чоловшв, але серед жшок - лише 34,94 %. Найбшьш сумною виглядае ситуащя в украшщв (малороав), в яких лише 18 % жшок та 35 % чоловЫв були письменними. В аналопчному станi перебувало бшоруське жГноцтво (23 % письменних), хоча 54 % бшоруських чоловшв були письменними. Половина росГян (великоруав) була письменною - 41 % жшок та 51 % чоловшв. Ненабагато кращою була ситуацiя серед поляюв: 66 % жГнок та 63 % чоловшв.
Загалом, в середньому трохи понад половини представниюв кожно! з нацiональних спГльнот Одеси залишались неграмотними. ВтГм, статистика не фшсувала ступГнь володГння рГдною мовою. 1ншГ джерела свiдчать про те, що проблема збереження власно! мови, грамотносп рГдною мовою, i, ширше, загроза асимiляцii, стояла гостро перед вама спiльнотами i особливо серед тих, що традицшно зазнавали утискГв вГд влади за «неблагонадГйнГсть». Статистика не фГксувала якГсть рГвня письменность Але, вочевидь, здебГльшого йшлося лише про початковий, загальний, рГвень. Це видно з даних про навчальш заклади, що скшчили респонденти: лише 2,4 % письменних чоловшв мали вищу освГту (2 % вГд загально! кГлькостГ письменних) та 0,2 жшок. БГльш того, лише 10,8 % чоловшв та 14,1 % жшок отримали освГту у середшх навчальних закладах.
БезсумнГвно, що до 1890-х рокГв ситуацГя була ще гГршою. Тому не дивно, що бшьшють одеських громадських органГзацГй бГльшою чи меншою мГрою переймались просвгтництвом. З Гншого боку, саме завдяки !х дГяльностГ наприкГнцГ Х1Х ст. кшькють письменних збГльшилась.
Перш за все слГд вГдзначити дГяльнГсть тих нащонально-культурних товариств, якГ винесли цю мГсш у свою назву i тому мають вважатися суто просвГтницькими, хоча в 1х
120
дiяльностi були i iншi напрямки, передусiм, благодiйний. На перше мюце не лише за хронолопею заснування, але й за масштабами дiяльностi, слiд поставити «Одеське вiддiлення товариства поширення просвiти серед евре!в в Роси» (далi - ОПС). ОПС дiяло з 1867 по 1920 рк (з перервою у 1871 - 1879 рр.), як фiлiя Санкт-Петербурзького товариства, що виникло дещо ранiше, у 1863 р. Головними напрямками у просвгтницькш дiяльностi ОПС було опiкування вищою, середньою, жiночою освiтою еврейсько! молодо органiзацiя бiблiотек, просування еврейсько! юторюграфи, видання популярно! лiтератури про евре!в. В кожному з цих напрямюв товариство досягло великого поступу, попри перюдичш скарги на байдужiсть до справи з боку потенцшних жертводавщв -заможних евре!в.
Наприклад, у 1910 р. ОПС откувалося 8 приватними чоловiчими школами, 4 жiночими, 1 для обох статей, 2 вечiрнiми чоловiчими та 2 вечiрнiми жiночими. Матерiальну допомогу вiд ОПС отримували учш 1 вищого навчального закладу та 1 жшочого, 17 середнiх чоловiчих, 26 середнiх жiночих, 5 нижчих чоловiчих, 3 нижчих жiночих та 2 спещальних навчальних заклади. Найвиразшше просвiтницька мiсiя товариства вiдбилась в оргашзацп популярних лекцiй. Субкомiсiя при шкшьно-педагогiчнiй комюи склала доповщь про влаштування педагогiчних курсiв для вчшешв еврейських шкiл Одеси. 65 вчшешв громадських еврейських початкових шкш отримали можливiсть вiдвiдати лекцiю професора I. Слешинського з методики викладання арифметики. Були оргашзоваш курси малювання для вчителiв, обговорювалися питання проведення шкшьних екскурсiй.
При ОПС працював шкiльно-педагогiчний музей iменi доктора Л.Г. Гольда, що насправдi нагадував не класичний музей, а був примщенням, де зберкалися навчальнi посiбники, таблищ, картини, якими активно користувалися. У 1909 р. поабники з музею видавали 717 разiв, що складало 2896 предме^в, у 1910 р. - 726 та 3123 предмета. У бiблiотецi ОПЕ зберiгалось 14 тисяч книг. У 1909 р. надшшло 1130 книг, у 1910 р. - 1054 книг.
З 18 вересня 1910 р. до 1 травня 1911 р. ОПС оргашзувало безкоштовш вечiрнi курси для чоловЫв при Громадському еврейському жшочому професшному училищь Спочатку на курси записалось 186 оаб. Пiсля iспитiв було зараховано 97 оаб, з яких лише 8 рашше навчались у рiзних нижчих навчальних закладах. Учш приймалися до школи за юпитом. Для вступу у старшу групу було необхщно швидко та вдумливо читати росшською, знати елементарнi правила правопису та першi двi ди над числами будь-яко! величини. У старшу групу приймалися малограмотна яю знали 4 дп у межах першо! сотнi, у пiдготовчу - цшком безграмотнi.
Пiсля приймальних юпипв педагогiчна рада зарахувала 107 оаб, 31 - у старшу групу, 66 - у молодшу та 10 (безграмотних) у тдготовчу. За родом зайнять слухачi були: 51 ремюник, 8 фабричних робгтниюв, 6 набiрникiв, 22 прикажчики, 5 дрiбних конторських службовцiв, решта - без певних занять.
У першi мюящ щоденно курси вiдвiдували у середньому - 60 - 75 оаб. На початку другого пiврiччя, тобто у ачш - лютому 1911 р., вах учнiв було 65. Перед Великоднем кшькють учнiв скоротилася до 40 - 45, а у квита школу вщвщували лише 30 учшв. Заняття вiдбувались тричi на тиждень. Викладали росiйську мову (4 уроки на тиждень у кожнш грут), арифметику (2 уроки на тиждень у кожнш грут). Iсторiя, географiя, природознавство викладались по однш годинi разом учням трьох груп. Майже ва учнi користувалися безплатними абонементами у бiблiотецi Одеського вщдшення, вiдвiдали обсерваторiю [3, с. 84-85].
Наступним за часом заснування спещально-просвгтницьким одеським товариством була Укра!нська «Просвгга», дозвiл про вiдкриття яко! 25 листопада 1905 р. Головним досягненням товариства було запровадження у процес викладання пмнази
121
Л. Ковальчука у центрГ мГста украшсько! мови. Планували дГячГ «ПросвГти» й вГдкриття окремо! украшомовно! пмнази, проте, отримали вщмову уряду. ТодГ «ПросвГта» передала значну суму зГбраних грошей на початковГ школи ПодГлля, де епископ Никон домГгся вГд Синоду дозволу на вГдкриття церковно-приходських украшських початкових 2-х та 3-х рГчних шкГл.
Просвгтницька, тобто основна, дГяльнГсть «ПросвГти» вщбувалась за такими чотирма напрямками: читання на зборах рефератГв на рГзномаштш теми, головним чином лГтературнГ (бюграфи письменникГв та аналГз !хшх творГв), етнографГчнГ, фольклорнГ, ГсторичнГ, природознавчГ (з ппени, медицини, бюлоги та ш.); всГх рефератГв прочитано в 1906 р. - 61; у 1907 р. - 63; у 1908 р. - 42; влаштування лгтературно-музично-вокальних вечорГв для члешв товариства та !х родин; органГзацГя аматорських вистав; улаштування бГблютеки та читальнГ та книжково! лавки у примГщеннГ товариства [4; 5; 6; 7; 8].
У 1909 р. «ПросвГта» була закрита, однак у 1918 р. на хвилГ революцшного тднесення вщновила свою роботу [9]. В цей час у мют юнували численш вГддГлення, або самостГйнГ украшсью об'еднання тд однаковими назвами «ПросвГта» в окремих районах Одеси, або об'еднання за професшною ознакою (залГзничникГв i т.п.).
11 вересня 1906 р. в ОдесГ було засноване «Ымецьке товариство просвГти ПГвденно! Роси», що прагнуло поширити освГту серед шмецьких колонГстГв на великих обширах Новоросшського краю та Кавказу. У вщповщносп з завданням, товариство мало дГяло в ОдесГ, хоча саме з Одеси поширився процес заснування його численних фшй. У 1908 - 1915 роках в ОдесГ Гснувало «Швденноруське католицьке шмецьке товариство просвГти», що прагнуло вГдкриття нових шкГл, освптах курсГв, бГблГотек, читалень, лекцш, концертГв, виставок i т.п. [10; 11]
У 1918 р. i без того порГвняно численнГ еврейськГ об'еднання поповнились «Сврейським культурно-просвГтницьким товариством на Пересипу», що було зареестровано судом за Ыщативою 7 мщан-евре!в. Розташовувалося товариство на Ярмарковш площГ. ЗгГдно статуту, товариство мало засновувати бГблютеку-читальню, курси еврейсько! мови, лгтератури та загальноосвГтнГ лекцп [12].
Незважаючи на те, що нам не вдалося бГльше зафшсувати товариств окремих нащональних громад, у назвГ яких було б вщбито просвГтництво як головну !х мГсГю, майже всГ нацГонально-культурнГ об'еднання розглядали просвГтництво як одне зГ сво!х головних завдань. ПередусГм, спорГдненим з ОПС було «Товариство для поширення правильних ведомостей про еврйв та еврейство» [13]. Засноване у 1912 р. як фшя Московського (Гснувало з 1906 р.), у 1910-х роках воно розмщалось у будинку 16 на вулищ Спирщошвськш. У цьому ж будинку знаходились примщення «Латиського громадського зГбрання» та «Литовського громадського зГбрання «Рута». Членом комГтету товариства був вщомий мГкробГолог Я.Ю. Бардах. Засновником товариства в ОдесГ був один з чГльних дГячГв ОПС Григорш Емманух'лович Вейнштейн. Цей факт дозволяе говорити про велику стутнь спорщненосп та спГвпрацГ цього товариства та ОПС. Як i ГншГ товариства, це товариство оргашзовувало публГчнГ лекцп. Так, доповГдь вГдомого Гсторика Йосипа Клаузнера «Сущность еврейской этики», прочитана ним 24 жовтня 1915 р., була у наступному рощ видана окремою брошурою.
Досить несподГвано, якщо орГентуватися лише на назву, у потужний просвгтницький осередок перетворилось «Одеське товариство взаемодопомоги прикажчиюв-евре'х'в» (прикажчики - торпвельш агенти, схожГ на сучасних менеджерГв). Товариство Гснувало у 1862 - 1920 роках. Головним осередком товариства до початку ХХ ст. був будинок на вулищ Ремюнича, 13. На початку ХХ ст. центр перемютився на вулицю Трощьку, на розГ ОлександрГвського проспекту, у прибутковий будинок, та зал клубу товариства «Унюн» на 500 мюць. Приблизно стГльки ж осГб було членами
122
товариства за першi 25 роюв його iснування. Публiчнi, популярнi, лекцп у цьому залГ оргашзоваш лекцiйною комiсieю, набули великого суспшьного резонансу i були одним з головних просвпницьких напрямкiв дiяльностi товариства. ЛекцГï з природознавчих дисциплш тут читали професори О.О. ВерГго, В.В. Зав'ялов, G.M. Щепкiн. Але головним досягненням товариства у просвиницькш дГяльносп було успiшне налагодження роботи бiблiотеки, що вiдкрилась у 1875 р. завдяки зусиллям С.Л. Бернфельда. На початку свого юнування бiблiотека нараховувала 1138 томГ та 127 читачГв. У 1913 р. у бiблiотецi було вже 1700 читачГв та 45000 томГв [14; 15].
Лщерами бГблютечно'1' комюп були ïï голова С.Г. Повес та секретар Л.Г. Коган, один з засновниюв бГблютечно'1' справи в ОдесГ у переламних 1920-х роках, вщомий пушкшют. БГблГотека складалась з 16 вщдшв: богослов'я, фГлософГя та психологГя, юторГя, лГтература, мистецтво, правознавство та суспшьш науки, природничГ науки; географГя, етнографГя та мандрГвництво; технологГя, ремесла, товарознавство, кустарне виробництво; красне письменство, книги для дГтей та юнацтва, пщручники, довГдники, перГодика. У 1885 р. у бГблютещ, за ГнГцГативою В.1. Сигала, вГдкрився вГддГл «Hebraica» (книги на ГвритГ та щиш), у 1887 р. - вщдш «Judaica», за ГнГцГативою Г.А. Тарнополя (тзшше пГсля його смертГ названий на його честь). У 1910 р у вщдш «Judaica» було 439 росшськомовних книг, 356 книг шмецькою, французькою та шшими захГдноевропейськими мовами, та 18 назв перюдичних видань. У 1903 р. вщдш «Hebraica» був описаний та класифкований С.М. Дубновим та У.М. Пнцбергом (Ахад Гаом), що було першим досвщом класифкаци книг на щишГ та ГвритГ. Кшькють читачГв-жГнок мала стшку тенденцГю до перевищення кшькосп читачГв-чоловГкГв. Так, у 1910 р. жшок було 47 %, а чоловшв - 40 % (решта - дни). СпостерГгалась еволюцГя соцГальному складГ читачГв: збГльшувалася кГлькГсть торговцГв та служачих та учшв.
Про вагу бГблютеки у культурГ Одеси свГдчать прихильш вГдгуки журналГстГв. Так, один з них писав у 1900 р.: «...Это учреждение полными пригоршнями сеет разумное доброе вечное» [16]. Через 16 роюв ощнка була ще бшьш пщнесеною: «.Нужно много любви к делу, много стойкости и веры в важность того, что делаешь, чтобы беспрерывно в течение 35 лет холить и растить такое нежное растение, каким по условиям нашей тяжелой действительности является библиотечное учреждение.» [17].
За потенщалом бГблютеку товариства вважали другою тсля ПублГчно'1' на вулищ ХерсонськГй, а за зГбранням Гудаки - другою пГсля Санкт-Петербурзького. Вело товариство i видавничу дГяльнють. Зокрема, були видаш книжки про лпературних модернГстГв та брошура Л. Когана «Н.В. Гоголь - проповедник и пророк».
Продовженням бГблютечно-просвГтницько'1' дГяльностГ еврейсько'1' громади Одеси було створення у 1919 р. товариства «Одеська еврейська громадська бГблГотека «Сейфер» ГменГ Ха'1'ма Нахмана БялГка». Одним з ïï засновниюв був видатний еврейський дГяч Самуш Самсонович Пен. На вщмшу вГд бГблГотеки товариства прикажчикГв, ця бГблГотека мала сприяти читанню книг на еврейськш мовГ. Але, з очевидних полГтичних причин, товариство не розвинуло дГяльносп, хоча i заклало основи еврейського «червоного ренесансу» в УСРР у 1920-х роках [18].
ПросвГтницька мГсГя вГдобразилась у статутах та дГяльносп майже всГх нащонально-культурних товариств. Так, у статутГ Одеського Грецького благодшного товариства серед напрямюв дГяльностГ зазначалось вГдкриття школи у примщенш Грецько'1' церкви та шших [19, арк. 14]. НайбГльш виразно товариство допомагало Грецьким комерцшним училищам.
Велику активнють розгорнуло у 1906 - 1915 роках «ПГвденноруське шмецьке товариство». У 1908 р. при товарисга було вГдкрито бГблГотеку та щоденний читальний зал у Лютеранському провулку, 2, неподалГк вГд знаменито'1' кГрхи. Молодь користувалася бГблГотекою безкоштовно. У 1912 р. бГблГотеку вщвщав 141 читач. Для
123
порiвняння - у бiблiотецi товариства прикажчикiв у 1909 р. було понад 3000 абонентГв та 73341 замовлення. Товариство оргашзувало просвГтницькГ популярнi лекцп на лГтературну, iсторичну, природознавчу та медичну тематику. Серед лекторiв був видатний археолог, антикознавець, професор Новоросшського унiверситету Ернст фон Штерн. Лекци про ппену зубiв читав лiкар Я.М. Флеммер, про ппену очей - лкар Ф.К. Вернке [20, с. 330].
Вщчувши певну небезпеку, на початку ХХ ст. активiзувалась дiяльнiсть росшських органiзацiй, що мала в Одес певну соцiальну базу. У 1906 р. в Одес був заснований «Союз русских людей» на чолi з М.М. Родзевичем. При союзi було створено пмназш, яку очолив сам М. Родзевич. Згодом товариство мало вже жшочий навчальний заклад, 2 початковi школи та ремiсничi класи [21; 22]. У них навчались 400 дiтлахiв. Унiкальною рисою у просвiтницькiй дiяльностi товариства було створення антиалкогольного осередку - «Братства тверезосп». У 1911 р. зусиллями М. Родзевича був оргашзований лекцшний комитет при попечительствi про народну тверезють. У 1909 - 1910 роках при союзi iснував студентськш вiддiл. В однiй зi сво'х доповiдних записок М. Родзевич писав: «Из местных монархических организаций именно Одесский Союз Русских Людей, не чуждаясь политики, занялся в то же время исключительно педагогической деятельностью, воспитывая в своих учебных заведениях детей в религиозно-нравственном духе... Лица, стоящие во главе общества, честно и безупречно относятся к своим высоким обязанностям». Ц риси дають тдстави вважати «Одесский союз русских людей» культурно-просвгтницькою та благодшною органiзацieю, а не полГтичною партieю, як це iнодi трапляеться в лiтературi.
У 1919 р. естафету в росшських правих нацюналютГв тдхопили лiберали, яю створили «Русскую лигу». Вона прагнула поширювати та захищати росiйську мову та культуру, проводити просвгтницью заходи [23].
Вс першi два десятилгття ХХ ст. вiдзначались великою активнютю польсько'' громади Одеси, що гуртувалась переважно навколо «Дома польського» та «Огниська». Поляки активно користувалися таким перевiреним методом як публiчнi лекци. Наприклад, у 1916 р. у «Домi польському» член Одесько'' судово'' палати А.Е. Бардзький прочитав трьохгодинну лекщю «туга за Батькiвщиною у висвгтленш польських поетiв». Панi Л. Марцинек декламувала вiршi М. Конопницько'' та Ю. Словацького [24]. У 1918 р. Одеський вщдш «Польсько'' шкшьно'' матицi» докладав зусиль для просвГтництва робiтникiв Одеси, опiкувався трьома польськими школами з 500-ми дГтлахами [25]. Велике значення просвгтницькш мюп надавали студентськi земляцтва, клуби, гуртки, що формувалися за нацюнальною приналежнютю.
Наприкiнцi статтi, зазначимо, що у просвГтницькому русi нацiонально-культурних товариств вщчувались об'еднавчi тенденци. Найбiльш рельефно вони вщбились у дiяльностi «Слов'янського благодшного товариства iменi Святих Кирила та Мефодiя» та заснуваннi та дiяльностi у 1917 - 1920 роках «Народного ушверситету». Вступаючи до цих оргашзацш, члени рiзних нацiональних громад Одеси, не лише не втрачали сво'х рис та вщмовлялись вщ основних завдань, але й отримували бiльшi можливостi для культурно-просвГтницько' дiяльностi, передусiм шляхом проведення народних читань.
Отже, просвГтницька дiяльнiсть нацiонально-культурних товариств Одеси до встановлення комунютичного режиму розгорталась у три основних етапи: 1) перюд до революци 1905 р.; 2) перюд 1905 - 1917 роюв; 3) перюд 1917 - 1920 роюв. На першому з них ми бачимо майже повне домшування еврейсько'' громади. Другий етап виглядае бГльш рiзноманiтним i ознаменувався передуам такими явищами як оформлення нацюнально-культурних товариств укра'нського та росшського народiв, що було показником пришвидшення процесу 'х диференцiацГï з единого кола «православних». РепресГ' початку 1910-х рокГв дещо призупинили цей процес, але вш з новою силою
124
вщродився на третьому етат. На bcíx етапах просвггництво було tícho пов'язано з нащетворчими аспiрацiями та зусиллями нацiональних спшьнот Одеси, а також з загальними гуманютичними мотивами штелкенци. Спектр загальних свiтоглядiв, що намагалися закласти у свщомють слухачi та читачiв шляхом публiчних читань, заснуванням бiблiотек i т.п. члени товариств, був широким: вщ консерватизму (в тому чист, i крайнього як у випадку «Союза русских людей») до нащонал-демократизму, сощал-демократи та лiбералiзму. Досвiд складного процесу виховання народних мас став пщгрунтям процеав вже радян^^ доби i мае бути взятий до уваги i тепер.
Список використано1 лггератури
1. Доценко В. О. Сврейсью культурно-просвiтницькi товариства украшських губернш Росшсько'! Гм^рп (кiнець Х1Х - початок ХХ ст.) / В. О. Доценко // Збiрник наукових праць [Харювського нащонального педагогiчного ушверситету iм. Г С. Сковороди]. Сер. : Iсторiя та географiя. - 2014. - Вип. 50. - С. 9-14 ; Dotsenko V. O. Yevreiski kulturno-prosvitnytski tovarystva ukrainskykh hubernii Rosiiskoi imperii (kinets KhIKh - pochatok KhKh st.) / V. O. Dotsenko // Zbirnyk naukovykh prats [Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. H S. Skovorody]. Ser. : Istoriia ta heohrafiia.
- 2014. - Vyp. 50. - S. 9-14
2. Петришина Л. В. Жшка в ютори дiяльностi Одесько'1' «Просвгги» (1905-1909 рр.) / Л. В. Петришина // Науковi пращ [Державного гуманггарного университету iм. П. Могили]. Iсторiя. - 2007. - Т. 74. Вип. 61. - С. 153-157 ; Petryshyna L. V. Zhinka v istorii diialnosti Odeskoi «Prosvity» (1905-1909 rr.) / L. V. Petryshyna // Naukovi pratsi [Derzhavnoho humanitarnoho unyversytetu im. P. Mohyly]. Istoriia. - 2007. - T. 74. Vyp. 61. -S.153-157
3. Отчет Одесского отделения Общества распространения просвещения между евреями в России за 1910 год. - Одесса, 1911. - 140 с. ; Otchet Odesskogo otdeleniya Obshchestva rasprostraneniya prosveshcheniya mezhdu evreyami v Rossii za 1910 god. -Odessa, 1911. - 140 s.
4. Державний архiв Одесько'1' область - Ф. 2 Канцелярiя Одеського градоначальника
- Оп. 7. - Спр. 314 О закрытии украинского общества «Просвгга», 17 арк.; Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti. - F. 2 Kantseliariia Odeskogo gradonachalnyka - Op. 7. - Spr. 314 O zakrytii ukrainskogo obshchestva «Prosvita», 17 ark.
5. Звгг украшського товариства «Просвгга» в Одес за 1908 рш. - Одеса, 1909.; Zvit ukrainskogo tovarysnva «Prosvita» v Odesi za 1908 rik. - Odesa, 1909.
6. Общество «Просвгга» в Одессе // Киевская старина. - 1905. - № 11-12.; Obshchtstvo «Prosvita» v Odesse // Kievskaia starina. - 1905. - № 11-12.
7. Самггнш Г. У «Просвгги» в Одессе / Г. У. Самггнш // Киевская старина. - 1906. -№ 4 ; Samitnii H. U «Prosvity» v Odesse / H. U. Samitnii // Kyevskaia staryna. - 1906. - № 4 ;
8. Товариство «Просвгга» в Одес // Просвггянин. - 1907. - Т. 1. Кн. 1. Ч. 1 ; Tovarystvo «Prosvita» v Odesi // Prosvitianyn. - 1907. - T.1. Kn. 1. Ch. 1
9. Петровський Е. П. Одеська «Просвгга» в 1918 - 1920 роках (за матерiалами архiву УСБУ в Одеськш обласп) / Е. П. Петровський // Швдень Украши : етноюторичний, мовний, культурний та рел^йний вим1ри. - Одеса, 2007. - С. 292-300 ; Petrovskyi E. P. Odeska «Prosvita» v 1918 - 1920 rokakh (za materialamy arkhivu USBU v Odeskii oblasti) / E. P. Petrovskyi // Pivden Ukrainy : etnoistorychnyi, movnyi, kulturnyi ta relihiinyi vymiry. -Odesa, 2007. - S. 292-300
10. Державний архiв Одесько! обласп. - Ф. 2 ^н^лярГя Одеського градоначальника - Оп. 7. - Спр. 101 Устав немецкого общества образования в Южной России, 23 арк.; Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti. - F. 2 Kantseliariia Odeskogo gradonachalnyka - Op. 7. - Spr. 101 Ustav nemetskogo obshchestva obrazovaniia v Yuzhnoi Rossii, 23 ark.
11. Державний apxiB Одесько'' областi. - Ф. 2 Канцелярiя Одеського градоначальника - Оп. 7. - Спр. 245 Устав Южно-Русского католического немецкого Общества Образования, 15 арк.; Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti. - F. 2 Kantseliariia Odeskogo gradonachalnyka - Op. 7. - Spr. 245 Ustav Yuzh-Russkogo katolicheskogo nemetskogo Obshchestva Obrazovaniia, 15 ark.
12. Державний архiв Одесько'1 областi. - Ф. 635 Одеський окружний суд - Оп. 1. -Спр. 356 О регистрации еврейского культурного просветительного общества на Пересыпи, 12 арк., Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti. - F. 635 Odeskyi okruzhnyi sud - Op. 1. - Spr. 356 O registratsii evreyskogo kulturnogo prosvetitelnogo obshchestva na Perecypi, 12 ark.
13. Державний архiв Одесько'1' обласп. - Ф. 2 Канцелярiя Одеського градоначальника - Оп. 7. - Спр. 493 Устав общества распространения правильных сведений о евреях и еврействе, 9 арк.; Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti. - F. 2 Kantseliariia Odeskogo gradonachalnyka - Op. 7. - Spr. 493 Ustav obshchestva rasprostraneniia pravilnykh svedeniy o evreiakh i evreystve, 9 ark.
14. Отчет библиотеки Общества взаимного вспомоществования приказчиков-евреев г. Одессы имени учредителя ее С. Л. Бернфельда за 1907 год. - Одесса, 1908. - 45 с.; Otchet biblioteki Obshchestva vzaimnogo vspomoshchestvovaniia prikazchikov-evreev g. Odessy imeni uchreditelia ee S.L. Bernfelda za 1907 god. - Odessa, 1908. - 45 s.
15. Систематический каталог библиотеки Общества взаимного вспомоществования приказчиков-евреев г. Одессы имени учредителя ее С. Л. Бернфельда. - Одесса, 1910. -346 с.; Sistematicheskiy katalog biblioteki Obshchestva vzaimnogo vspomoshchestvovaniia prikazchikov-evreev g. Odessy imeni uchreditelia ee S.L. Bernfelda. - Odessa, 1910. - 346 s.
16. Южное обозрение. - 1900. - 3 марта.; Yuzhnoe obozrenie. - 1900. - 3 marta.
17. Одесское обозрение. - 1916. - 25 августа.; Odesskoe obozrenie. - 1916. - 25 avgusta.
18. Державний архiв Одесько'1' области - Ф. 635 Одеський окружний суд - Оп. 1. -Спр. 401 О регистрации общества Одесская еврейская общественная библиотека «Сейфер», 15 арк.; Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti. - F. 635 Odeskyi okruzhnyi sud - Op. 1. - Spr. 401 O registratsii obshchestva Odesskaia evreyskaia obshchestvennaia biblioteka «Seyfer», 15 ark.
19. Державний архiв Одесько'' обласп. - Ф. 765 Одеське грецьке благодшне товариство - Оп. 1. - Спр. 1 Устав общества.; Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti. - F. 765 Odeske gretske blagodiine tovarystvo - Op. 1. - Spr. 1 Ustav obshchestva.
20. Плесская-Зебольд Э. Г. Одесские немцы: 1803-1920 / Э. Г. Плесская-Зебольд. -Одесса, 1999. - 520 c. ; Plesskaya-Zebold E. G. Odesskie nemtsy: 1803-1920 / E. G. Plesskaya-Zebold. - Odessa, 1999. - 520 c.
21. Державний архiв Одесько'' обласп. - Ф. 2 Канцелярiя Одеського градоначальника - Оп. 7. - Спр. 297 Устав артели торговцев книгами и периодическими изданиями при обществе Одесский союз русских людей, 82 арк.; Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti. - F. 2 Kantseliariia Odeskogo gradonachalnyka - Op. 7. - Spr. 297 Ustav arteli torgovtsev knigami I periodicheskimi izdaniiami pri obshchestve Odesskii soyuz russkikh lyudei, 82 ark.
22. Державний архiв Одесько'' обласп. - Ф. 2 Канцелярiя Одеського градоначальника - Оп. 11. - Спр. 223 Заявления, жалобы и переписка с учреждениями и лицами о конфликтах в Одесском отделении союза русского народа, о студенческом отделе, об открытии ремесленной школы и др.; Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti. - F. 2 Kantseliariia Odeskogo gradonachalnyka - Op. 7. - Spr. 223 Zaiavlenie, zhaloby i perepiska s uchrezhdeniiami i litsami o konfliktakh v Odesskom otdelenii soiuza russkogo naroda, o studencheskom otdele, ob otkrytii remeslennoy shkoly i dr.
126
23. Гроссман Л. К открытию Русской лиги / Л. Гроссман // Одесский листок. - 1919. - 3 апреля.; Grossman L. K otkrytiiu Russkoy ligi / L. Grossman // Odesskiy listok. - 1919. -3 aprelia.
24. Тоска по родине в освещении польских поэтов // Одесский листок. - 1916. - 18 ноября.; Toska po rodine v osveshchenii polskikh poetov // Odesskiy listok. - 1916. - 18 noiabria.
25. Ф.П. 1918 год в жизни Одесской польской колонии / Ф. П. // Одесский листок. -Приложение № 1 за 1919 г. ; F.P. 1918 god v zhizni Odesskoy polskoy kolonii / F. P. // Odesskiy listok. - Prilozhenie № 1 za 1919 g.
Стаття надшшла до редакци 25.10.2015 р.
V. Makedon
ENLIGHTENMENT IN TNE ACTIVITIES OF NATIONAL-CULTURAL
ASSOCIATIONS OF ODESSA IN THE MIDDLE OF THE XIX - EARLY XX
CENTURIES
Enlightenment is all private, public actions to combat illiteracy among uneducated population, or providing additional knowledge to anyone who wishes it voluntarily. One of the most effective means of spreading education was the creation of relevant associations and organizations, particularly appropriate to individual national communities. Most of them tried to combine charitable and educational tasks.
This article focuses on studying of the contribution of educational affairs of national-cultural associations (organizations, companies) of Odessa which is one of the most multi-religious / linguistic / ethnic cities of the Russian Empire, still remains today. Mainly, the article is based on documents from the documentary funds of the State Archive of Odessa region, printed assembly materials and less on narratives such as media reports. Historiographical framework of this paper is broad, if we consider its general mention of the Society members, but narrow, if it focuses on comprehensive analysis rendered in the title and theme of this article. The most valuable for us is to work with educational type societies, it was reflected in the names of these companies.
More than half of the representatives of each ethnic communities of Odessa remained illiterate. However, statistics are not fixed the possession degree of their native language. Other sources indicate that the conservation of their own language, literacy in their native language, and by extension, the threat of assimilation was sharp to all communities and especially among those traditionally oppressed by the authorities for "disloyalty. "
Enlightenment at all stages of education was closely linked with the creation of nation aspiration and efforts of national communities of Odessa, as well as general humanistic motives intellectuals. The range of common philosophies, trying to lay the consciousness of listeners and readers through public readings, establishment of libraries, etc. member companies was broad: from conservatism to national- democratism, social- democracy and liberalism.
Key words: Odesa, national-cultural associations, enlightenment.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Романцов В.М., дл.н., проф.; Хмарський В.М., дл.н, проф.
