CC BY
5
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
The study structures the Islamic state system revenues that it receives in controlled areas. Particular attention is paid to the oil sector and the so-called taxation system that IS implemented on seized territories.
Equally important is the aspect of foreign funding. In particular, the article highlights such important sources of IS incomes as financing by private individuals and non-government funds. Article also shows the latest technologies in terrorists fundraising, such as crowdfunding.
Authors examine various aspects of the financing of the Islamic State and its influence on the development of this terrorist organization.
Keywords: terrorism, extremism, Islamic State, funding.
УДК 327.7:061.1еС(045)
О. Гршько
1СТОР1Я ФОРМУВАННЯ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
У cmammi були npoaHani3oeam тдходи до визначення початку i emanie формування регюнально'г полтики €С. У сучаснт icторюграфи, яка присвячена вивченню регюнально'г полтики ЕС eidcymrn един оцтки як з питань гг початку, так i по видшенню етатв гг розвитку. Автор розглянув icнуючi тдходи до перюдизаци регюнально'г полтики ЕС i критери як автори кладуть в основу пропонованог перюдизаци регюнально'г полтики. Виcунуmi критери залежать вiд того, який аспект регюнально'г полтики aнaлiзуеmьcя. Економ^ти в якоcmi критерив перюдизаци беруть змти eкономiчних i фтансових мeхaнiзмiв регюнальног полтики, трансформацЮ гг цшей. Полтологи акцентують увагу на яшсш змти, як1 вiдбувaюmьcя в хaрaкmeрi вiдноcин «центр-регюни» i перетворення останшх в повноправних naрmнeрiв в полтичних процесах. Частина до^днишв визначили критери перюдизаци характером розвитку правовог основирегюнально'г полтики i змти кшьк1сного складу ЕС.
Ключов1 слова: €С, регюнальна полтика, ттегращя, регюн.
Украша, яка стала на шлях пол^ично"1, сощально-економiчноi модершзацп тсля «Революцп Пдносп», реалiзуe цю пол^ику в контексп европейського вибору, тдписавши Угоду про Асощащю мiж Украшою та Свропейським Союзом. В контексп тих реформ, яю здшснюються сьогодш в кршш, одним з прюритепв е необхщшсть модершзацп регионально!' полтики. Актуальшсть виршення ще' задачi стала особливо очевидна у зв'язку з подiями на Сходi Украши.
Визначивши свш европейський вибiр в якост кшцево!' мети якою мають стати вступ в €С та НАТО, Украша повинна вщповщати соцiально-економiчним, пол^ичним стандартам, яю д^ть в кра'нах €С. Це у повнш мiрi стосуеться й репонально"1 полiтики. Досвщ становлення та реалiзацiя наднащонально1 репонально!' полiтики Свропейського Союзу представляе для Украши великий iнтерес. Досвiд накопичений €С в галузi реалiзацii та розробки регионально'! полiтики важливий як з точки зору розробки теоретичних пiдходiв, так i використання тих механiзмiв та методик, розроблених в рамках €С для ii реалiзацii. Регiональна полiтика GC iнтенсивно вивчаеться як укра'нськими, так й закордонними дослщниками. Рiзноманiтнi аспекти репонально1 полтики GC вiдображенi в цiлому рядi робiт украшських дослiдникiв. Це пращ М. Гало, Л. Алмаш^ Б.М. Данилишина, В.В. Плипiва, А.П. Маева, О.П. Полшарповог, В. Кифяк,
G.A. Ерфан, О.1. Глеба, В. Антошкшо'', О. Кирпичова, К.С. Брензовш, О. Гончарово'' та шшь Ця проблема знайшла широке вщображення в росiйськiй ^ор^графи, яка нараховуе сотнi статей та монографiй, яю дослiджують регiональну полiтику GC. Особливо необхщно видiлити працi Борко, Г. Ярового, Т. Зоповой, И. Бусишной, Т. Базаренко, та колективну монограф^ «Региональна полiтика: закордонний досвiд та росшсью реалп», видано'' в 2015р. Серед захщних дослiдникiв це пращ Л. Снайдера, Дж. Марка, А. Хюррела, Ф. Барка, Дж. Батчер та шшь
У той же час, не дивлячись на наявшсть значно'' кшькосп праць, ряд аспекпв, пов'язаних з вивченням репонально'' полггики GC не знайшли достатнього глибокого вщображення в науковш лiтературi i не мають однозначних оцiнок. Це в повнш мiрi стосуеться й теми нашо'' статi. Ii мета - дослщити iснуючi пiдходи та ощнки, якi пов'язанi з початком регионально'' полiтики та хронологiчними рамками етатв ii розвитку. Як показуе проведений аналiз юторюграфп дослiдники не мають единих пiдходiв та критерпв до визначення етапiв у розвитку регионально'' пол^ики GC.
Проведений аналiз показуе, що немае однозначного пщходу до визначення початку репонально'' пол^ики GC. Ряд дослiдникiв визначають ii початком 1951 р., таким чином пов'язуючи ii безпосередньо з початком штеграцшних процесiв - створенням Свропейсько'' спiльноти з вугiлля та стат. Це, за оцiнками деяких авторiв, був так званий пiдготовчий етап, рамки якого у деяких завершуеться 1957 р. зi створенням закладiв Свропейсько'' економiчного спiвтовариства. Ряд авторiв доводять цей етап до 1975 р.
Аргументи прихильниюв цього пiдходу до визначення хронологйчних рамок першого етапу становлення регионально'' пол^ики зводяться до того, що вони вважають, що засновники «Спшьного ринку» з самого початку його формування усвщомлювали ту небезпеку, яку може представляти для штеграцшного процесу наявшсть регюнальних диспропорцiй [16]. I вже цей перюд характеризуеться початком спшьних дiй у боротьбi з безробiттям у тих регюнах, де закривались вугiльнi шахти, було оргашзовано переселення та перенавчання тих, хто залишився без роботи. У перюд 1954 - 1965 рр. на це було направлено 98 млн. дол. США, пере навчання пройшло 315 тисяч роб^ниюв. Була здшсненна «реконверая», на яку було витрачено до 1967 р. 104 млн. дол. США. Ось щ спшьш дп i треба вважати, на 'х думку, початком зародження регионально" пол^ики СС, яка була ч^ко сформульована в Преамбулi Римського договору 1957 р. [6; 13].
Ряд дослщниюв розглядають 1957 р. початком першого етапу регионально'' пол^ики СС, так як саме в цьому рощ штеграцшний процес в Сврот вступив в нову якюну стад^ i було надане чiтке визначення репонально'' полiтики [1; 5; 16]. «Необхщно посилювати еднiсть наших економiчних та гарантувати 'х гармонiчний розвиток, згладжуючи рiзницi мiж регiонами та долаючи вiдсталiсть найменш розвинутих регйошв» [23].
Саме поява цього формулювання в Римському договорi, як вважають прихильники дано'' перюдизацп, поклало початок комуштарнш регiональнiй полiтицi. Одразу тсля цього створюються механiзми ii реалiзацii. Так, в 1968 р. створюеться Генеральний директорат з репонально'' полггики, в 1973 р. з'являеться пост Комюара з репонально'' пол^ики.
Укра'нський дослщник С.О. Маковський зазначае, що прихильниюв такого пщходу до перюдизацп регионально'' полгтики вiдрiзняе те, що в цей перюд Ствтовариство тодювало, хоча в обмежених розмiрах регюнальну пол^ику. У той же час створювалися першi коммунiтарнi структури. Головний акцент був зроблений на соцiально-економiчний розвиток. Регйони в цей перюд не розглядались як партнери чи учасники регионально'' пол^ики, ш державою, ш спiвтовариством. Особливютю цього на
думку дослщниюв було те, що ключова роль в репональшй полчищ вiддавалась державi [10; 9]. З такою оцшкою згодш й ряд шших дослщниюв [13; 17]. Третш етап з розвитку репонально'' пол^ики С.О. Маковський визначае з кшця 80-х рр. ХХ ст. по тепер^шй час. При характеристик особливостей цього етапу вш робить акцент на змшу рол1 регiонiв, пов'язаних з посиленням 'х впливу на пол^ику держави, а також на формування в цей перюд ново'' моделi вщносин «центр-регион», в наслщок iмплементацii державами принципу субсидiарностi [13].
Ряд захiдних дослщжень визначають початок регионально'' пол^ики тшьки з 1975 р. Аргументом такого тдходу е те, що саме в цей перюд створюеться Комюя з репонально'' полгтики та починае д1яти Свропейський фонд регiонального розвитку (СФРР). З таким тдходом згодш й деяю росшсью дослщники [2; 22]. В основу цього тдходу до перюдизацп репонально'' пол^ики дослщники кладуть процес формування правово'' бази, ii щеологп та механiзмiв ii реалiзацii. В цьому контекстi перший етап репонально'' пол^ики закiнчуеться у кшщ 90-х роюв та другий етап починаеться з 2000 р. та продовжуеться до тепер^ньото часу.
Якщо у визначеш хронолопчних меж першого етапу регионально пол^ики ми бачимо р1зш пщходи, то хронологйчш межи другого етапу становлення репонально'' пол^ики Свропейського Союзу у бшьшосп дослщниюв практично збiгаються. Вони його визначають з 1975 р. по 1988 р. Ствпадають й якюш характеристики сут цього етапу. Так, аналiзуючи регiональну пол^ику цього перюду практично вс вiдзначають, що в цей перюд починають реалiзовуватися яюсно новГ пщходи як до розумшня репонально'' пол^ики, так й механiзмiв ii реалiзацii. Це було обумовлено тим, що проведений аналiз показав ii неефектившсть у тому вид1 в якому вона реалiзовувалась рашше. З метою збiльшення ii ефективносп та бшьш тГсно" ув'язки з процесами штеграцп починаеться перехiд вщ регионально'' пол^ики до структурно'' пол^ики. Розробляеться новий пщхщ до оргашзацп територп, коли в основу кладеться стимулювання в проблемних регюнах автономних механiзмiв, тобто 'х внутр^шх потенцiалiв [1; 16; 17; 22].
Вщзначаючи вщмшш риси цього етапу С.О. Маковський вказуе, що для нього характерш кардинальш змши основ проведення репонально'' пол^ики як в шституцшно-оргашзацшному, тай й в фiнансовому плаш. Важливим стало залучення регiонiв до посилення в поличному процесi як на державному, так й на гумаштарному р1вш, у вщповщносп до автономiзацii регiонiв [6; 13]. О. Савка вщзначае також те, що саме в цей перюд региональна пол^ика стала охоплювати всю територп Ствтовариства та характеризуватися наступальним розвитком [16].
Тобто региональна пол^ика на цьому етат трансформуеться в структурну, метою яко'' е не видання бщному регiону яко'сь суми, а вкладення в трансформащю регiональних економiчних структур при бшьш ефективному використанню власних ресурав регiону та його специфши. При цьому СФРР став одночасно i структурою, так й мехашзмом перерозподiлу бюджетних коштсв Ствтовариства. Особливютю цього етапу на думку дослщниюв, е те, що головна роль у прийнят рiшень стосовно цшей асигнування в галузi регионально'' пол^ики приналежала нацiональним урядам [6; 22].
Закшчення цього етапу деяю дослщники вщносять до 1985 р. коли була прийнята Середземноморська штегрована програма (IMP - Integrated Mediterranean Program), цшлю яко'' стало надання допомоги регионам Францп, Гталп, а також кра'нам, як готуються до вступу в СС. Це - Грещя, Гспашя, Португалiя. В той же час вщбуваеться поворот до пол^ики об'еднання, концепцiя яко'' була запропонована Ж. Делороя. Ii метою було як можна швидше залучити субдержавш актори до загальноевропейському процесу прийняття ршень.
В цiлому же практично Bei автори сходяться на том, що другий етап розвитку репонально! полiтики охоплюе перiод з 1975 р. по 1988 р. та оцшки змюту сутi тих якими характеризуеться розвиток регионально!' полiтики в цей перюд практично не мае розбiжностей. Наступний етап в розвитку репонально! полГтики GC знову рiзняться. Значна кiлькiсть дослiдникiв визначають третш етап починаеться з 1988 р. i по теперiшнiй час, визначаючи його як сучасний етап розвитку регионально! полГтики GC. В той же час ряд дослщниюв видшяють третiй та четвертий, тобто сучасш етапи в розвитку та трансформацГ! репонально! полiтики GC. Так, ряд авторiв третiй етап визначають хронолопчними рамками 1988 -1999 рр. КритерГ! видiлення цього перiоду для них стали реформи 1988 р. та тдписання Маастрихтського договору та реформа структурно! полГтики 1999 р. [5; 22]. Цей етап вони визначають як реформаторський. Мета реформ - це розпочати процес, який би привiв до конвергенцГ! полГтики ствтовариства у рiзних сферах та усунули конфлГкт з iншими полiтичними напрямками Ствтовариства. Регiональна полiтика повинна трансформуватися в структурну полГтику мета яко! е економiчне та соцiальне об'еднання. Саме в цей перiод були розроблеш п'ять основних принцiв европейсько! регионально! полiтики (полiтики об'еднання) та керування структурними фондами €С. Це Координащя, концентрацiя, програмування, додатковiсть, партнерство [21, с. 7].
В деяких дослщженнях трет етап охоплюе перюд 1988 - 2004 рр., де межею слугуе масштабне розширення €С, вступом до нього кра!н Центрально! та Схщно! Свропи. Цей процес на думку прихильниюв, справив вплив на реалiзацiю репонально! полiтики, яка повинна була бути адаптована до нових реалш. Кра!ни, якi вступили вщставали в соцiально-економiчному розвитку вщ кра!н GC за всiма показниками та знаковють проведення регионально! полГтики е в цих умовах набувало особливу важливють та актуальнiсть для подальшого розвитку GC та поглиблення штеграцшних процесiв всерединi нього, пов'язаних з планами розробки та прийняття Констшуцп [12].
МежГ четвертого етапу вони визначають з 2004 р. по теперГшнш час. Виокремлення четвертого етапу розвитку в регюнальнш полчищ €С характерно для вчених-економю^в. В основу свое! перюдизацГ! вони кладуть фiнансовi плани розвитку €С, показники економiчного розвитку регiонiв, еволющю механiзмiв фiнансування та економiко-соцiальних цшй, якi стоять в той чи шший перiод реалГзацГ! репонально! полггики. Це 1957-1975 рр. - перший етап, 1975 - 1988 рр. - другий етап, 1988 - 2000 рр. - третш етап, з 2000 р. i по теперГшнш час - четвертий етап. Для них характерно тюна ув'язка розвитку репонально! полГтики €С зГ спшьним планом його економiчного та фшансового розвитку. Так, початок четвертого етапу вони пов'язують з прийняттям у березш 1999 р. на засщанш Свропейсько! Ради у м. Берлш чергового семирГчного плану фшансового та економГчного розвитку, який отримав назву «Agenda - 2000» (Порядок денний - 2000) строком на 2000 - 2007 рр. Прийняття кожного семирГчного плану вносило значн корективи до репонально! полГтики €С, тому ряд дослщниюв характеризують четвертий етап, як етап в межах якого вщбуваеться процес модершзацГ! репонально! полГтики GC, котрий тГсно пов'язаний з прийняттям чергового семирГчного плану розвитку. Так, тд час реалГзацГ! плану 2000 - 2007 рр. були чГтко сформульованГ та реалГзоваш п'ять принципГв в дГяльностГ мехашзмГв реалГзацГ! регионально! полГтики, якГ були згадаш ранГше. В цей перюд у повному обсязГ починае дГяти система номенклатурно-територГальних одиниць статистики (NUTS), яку почали формувати в 1988 р., що дозволило сформувати чГтку ГерархГю всГх регГонГв кра!н €С [10; 19].
СемирГчний план розвитку €С на 2007 - 2013 рр. також вшс корективи до регГонально! полГтики, продовживши курс на !! модернГзацГю. В цей перюд вона отримала нове найменування «Поштика регюнального та локального розвитку». Курс на модернГзацГю був продовжений i в наступному семирГчному планГ, прийнятому на 2013
- 2020 рр. Цей план вшс ГстотнГ змГни до репонально! полГтики, ставши «ПолГтикою об'еднання». Новим моментом в !! реалГзацГ! стало виокремлення за рГвнем розвитку не двох, а трьох груп регйотв для !х фГнансування Гз структурних фондГв GC, якГ вщповщають за полГтику «об'еднання». З'являеться поняття «регГон перехГдного типу» (ранГше щ регГони вГдносилися до цш_«репональна конкуренщя») [15, с. 20].
Другою новащею стало видГлення 11% асигнувань структурних фондГв €С за напрямком «1нвестицГ! для зростання та зайнятостГ» та чотирьох ключових принцитв. До них вГдноситься пГдтримка Н1ОКР, ГнформацГйно-комунГкацГйних технологий (1КТ) малого бГзнесу та низьковуглецево! економГки. На чотири ключових прюритетв плануеться витратити менше 40% коштГв.
Цей перГод характеризуеться також спрощенням процедур та формальностей пГд час прийняття рГшень та посилення координацГ! регионально! полГтики з Гншими напрямками наднацюнально! полГтики.
ЕкономГчнГ критерГ! були покладеш в основу перюдизацГ! i росГйськими дослГдниками Д. Бедерак, яка видшяе два етапи в !! розвитку. Перший з 1951 р. до 1988 р., на цьому етат за !! думкою були закладет основи майбутньо! полГтики об'еднання. Характерними рисами цього етапу е створення фшансових мехашзмГв !! реалГзацп на Свропейську КомГсГю. Головним недолГком цього етапу е на !! думку !! «нацГоналГзацГя», головними розподшьниками коштГв були держави. Прийняття нових члешв у 80-х роках потребував кардинальних реформ регГонально! полГтики [4]. В результат в 1988 р. була проведена реформа, яка поклала початок саме полГтищ об'еднання. З цього часу починаеться другий етап у розвитку, який тривае до ах тр. Як i ранГше згадат автори В. Чужиков вона розглядае подальший процес трансформацГ! регГонально! полГтики в контекст реалГзацГ! семирГчних фГнансово-економГчних планГв GC. Головними вщмшними рисами цього етапу вона вважае введення в оборот багаторГчних фшансових планГв, перехщ полГтики з нацюнального на регГональний рГвень, модернГзацГя цшш регГонально! полГтики [19, с. 61].
Таким чином, ми бачимо, що доатдники-економюти видГляють в ходГ реалГзацГ! регГонально! полГтики на !! сучасному етат ряд етатв, пов'язаних з реалГзащею семирГчних планГв розвитку €С, взявши за критерГ! фГнансове забезпечення, мехашзми забезпечення та цГлГ.
Принципово вщмшний пГдхГд у видГленГ етатв становлення регГонально! полГтики GC запропонувала А.В. Сорокша. За основу свое! перГодизацГ! вона поклала юнуючГ на сьогодт пГдходи в економГчнГй наущ до подолання нерГвномГрностГ сощально-економГчного розвитку. Перший пГдхГд - це дГяльтсть федерального уряду. Другий -активна бюджетна полГтика самого региону. В контексп такого пГдходу вона видшяе перший етап (50-60 роки ХХ ст.) коли дГють так зват дирижстська модель регГонально! полГтики, коли домшував перший пГдхГд, та вирГшальна роль належала державГ та наднацюнальним структурам. Другий етап - це 70-80-i роки ХХ ст., коли реалГзуеться неолГберальна модель, в ходГ яко! в главу кута регГонально! полГтики був покладений не принцип сощально! справедливости а принцип господарсько! ефективностГ або екологГчно! виправданосп. В 90-х роках ХХ ст. починаеться новий етап, який тривае й по нитшнш час, який характеризуеться узагальненням найкращих практик дирижизму та неолГбералГзму враховуючи формування постшдустрГального та шформацшного суспГльства [18].
На наш погляд, щкавим е пГдхГд ряду авторГв, якГ пов'язують початок четвертого етапу с розвитком регГонально! полГтики €С з 2004 р. Головними аргументами для ! видГлення ще! дати стали двГ подГ!. Це процес розширення СС та початок реалГзацГ! €С «Свропейсько! полГтики сусщства», яку почали розробляти в 2003-2004 рр. та остаточно затверджено! Регламентом СС №1638 Свропейського парламенту вщ 2 жовтня 2006 р. I
вже в семирiчномy плат на 2007 - 20113 рр. ii фiнансова пiдтримка склала понад 11 млрд. евро [1]. Зв'язок мiж пол^икою сyсiдства та региональною полiтикою СС особливо активно дослщжують украшсью автори, пiдкреслюючи ярко виражений 1'х взаемозв'язок.
Проведений аналiз показав те, що на сьогоднi не юнуе чiткиx критерпв при видшеш етапiв розвитку регiональноï полiтики. В багато чому обумовлено на наш погляд складшстю та багатовекторшстю самого змюту регiональноï полiтики. Клюючи в себе вс аспекти життя суспшьства всi економiчниx, фiнансовиx до культурно-етшчних, ïï вивчення потребуе комплексного тдходу. Бiльшiсть дослiдникiв з питань регюнально!' полiтики присвяченi окремим ïï напрямкам. Звщси й рiзнi пiдxоди до визначення критерпв, у визначеннi етатв ïï розвитку. Eкономiсти в основу перюдизацп кладуть трансформацiю пов'язану зi змiною цiлей, економiчниx та фшансових меxанiзмiв ïï реалiзацiï. Полiтологи, юристи беруть за основу формування та трансформащю принцитв, щеологл регiональноï пол^ики, створення правово'1' бази для ïï реалiзацiï. Фаxiвцi в галyзi управлшня акцентують увагу на етапах формування нових рiвнiв керування в межах СС та ново'1' моделi вщносин «центр-регюни» в межах держави. Змши в цьому планi, якi вщбуваються в наслiдок реалiзацiï регiональноï пол^ики визначаеться критерieм для ïï перюдизацп. Pяд дослiдникiв грунтують свою перюдизащю на суто полiтичниx показниках, пов'язуючи ïï з розширенням краш-учасниць СС. На наш погляд найбшьш переконливою перюдизащею, яка включае в себе чотири етапи: перший етап 1951 - 1957 рр., другий етап 1957 - 1988 рр., третш етап 1988 - 1999 рр., четвертий етап 2000 р.- до тепершнього часу. Така перюдизащя найбшьш повно на наш погляд вщображае ri яюсш та яюсш параметри становлення, розвитку та ïï модершзацп, яю були характерш для регюнально'1' полiтики СС. У той же час слщ вiдмiтити, що iснyючi н сьогоднi пiдxоди до перюдизацп регионально!' полiтики та характеристики етатв ïï розвитку практично не вщображають ïï сощально-гумаштарну складову.
Список використаноУ лiтератури
1. Aнтошкiна В. Eврорегiони як складова регiональноï полiтики СС та eвропейськоï полiтики сyсiдства / В. Антошкша, О. Кирничов // Пщприемництво, господарство, право. - 2G1G. - № 10. - С. 110 - 11З; Antoshkina V. Evrorehiony yak skladova rehionalnoi polityky YeS ta yevropeiskoi polityky susidstva / V. Antoshkina, O. Kyrnychov // Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo, pravo. - 2G1G. - № 10. - S. 11G - 11З
2. Артболевский С. С. Западный опыт реализации региональной политики: возможности ограничения практического использования / С. С. Артболевский // Pегиональные исследования. - 2GG8. - № 3. - С. 3-1б ; Artbolevskiy S. S. Zapadnyy opyt realizatsii regionalnoy politiki: vozmozhnosti ogranicheniya prakticheskogo ispolzovaniya / S. S. Artbolevskiy // Regionalnye issledovaniya. - 2GG8. - № 3. - S. З-1б
3. Базаренко Т. В. Внешнеэкономическая деятельность автономных сообществ Испании в контексте концепции «Свропа регионов» : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. исторических наук : спец. 07.00.15 / Татьяна Владимировна Базаренко; Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования 'Тоссийский университет дружбы народов". - Москва, 2G14. - 22 с. ; Bazarenko T. V. Vneshneekonomicheskaya deyatelnost avtonomnykh soobshchestv Ispanii v kontekste kontseptsii «Yevropa regionov» : avtoref. dis. na soiskanie uch. stepeni kand. istoricheskikh nauk : spets. G7.GG.15 / Tatyana Vladimirovna Bazarenko; Federalnoe gosudarstvennoe byudzhetnoe obrazovatelnoe uchrezhdenie vysshego professionalnogo obrazovaniya "Rossiyskiy universitet druzhby narodov". - Moskva, 2G14.-22 s.
4. Бедерак Д. А. Эволюция региональной политики и выравнивание уровней экономического развития в Eвропейском Союзе / О. А. Бедерак // Управленец. - 2G14. -
№ 2 (48). - С. 33 - 38 ; Bederak D. A. Evolyutsiya regionalnoy politiki i vyravnivanie urovney ekonomicheskogo razvitiya v Yevropeyskom Soyuze / O. A. Bederak // Upravlenets.
- 2014. - № 2 (48). - S. 33-38
5. Белов В. Б. Региональное измерение Большой Европы / В. Б. Белов, А .А. Язькова // Идеи, реальность, перспективы. - Москва : Весь мир, 2014. - С. 620 -637; Belov V. B. Regionalnoe izmerenie Bolshoy Yevropy / V. B. Belov, A .A. Yazkova // Idei, realnost, perspektivy. - Moskva : Ves mir, 2014. - S.620 - 637;
6. Бусыгина И. М. Региональная политика €С / И.М. Бусыгина // Европейский Союз для регионов. - Москва: РАН, 2003. - С. 62 - 68.; Busyigina I. M. Regionalnaya politika ES / I.M. Busyigina // Evropeyskiy Soyuz dlya regionov. - Moskva: RAN, 2003. -S. 62 - 68.
7. Вовканич С. Соцюгумашстичний iмператив регионально!' пол^ики / С. Вовканич // Регюнальна економша. - 2006. - № 2. - С. 26 - 35 ; Vovkanych S. Sotsiohumanistychnyi imperatyv rehionalnoi polityky / S. Vovkanych // Rehionalna ekonomika. - 2006. - № 2. -S. 26 - 35
8. Дробот Г. А. К вопросу формирования и развития региональных экономических организаций / Г. А. Дробот // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. - 2004. - № 2. - С. 98-115 ; Drobot G. A. K voprosu formirovaniya i razvitiya regionalnykh ekonomicheskikh organizatsiy / G. A. Drobot // Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriya 18. Sotsiologiya i politologiya. - 2004. - № 2. - S. 98-115
9. Ерфан С. А. Роль транскордонного ствроб^ництва в системi сучасних тенденцш регионального розвитку Украши / С. А. Ерфан, К. С. Брензович, О. I. Глеба // Науковий вюник Ужгородського ушверситету: економша. - 2016. - Вип. 1(47), Т.1. -С. 50 - 56 ; Erfan Ye. A. Rol transkordonnoho spivrobitnytstva v systemi suchasnykh tendentsii rehionalnoho rozvytku Ukrainy / Ye. A. Erfan, K. S. Brenzovych, O. I. Hleba // Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu: ekonomika. - 2016. - Vyp. 1(47), T.1. - S. 50
- 56
10. Кондратьева Н. Региональная политика на перепутье / Н. Кондратьева // Европейский Союз в XXI веке: время испытаний / под ред. О. Ю. Потемкиной, Н. Ю. Кавешникова, Н. Б. Кондратьевой. - Москва Весь мир, 2012. - С. 178-201 ; Kondrateva N. Regionalnaya politika na perepute / N. Kondrateva // Yevropeyskiy Soyuz v XXI veke: vremya ispytaniy / pod red. O. Yu. Potemkinoy, N. Yu. Kaveshnikova, N. B. Kondratevoy. - Moskva Ves mir, 2012. - S. 178-201
11. Маев А. П. Концептуальш засади розбудови шституту регюнального управлшня в сучаснш Укра!ш: европейський та втизняний досвщ : автореф. дис. ... канд. наук з державного управлшня : спец. 25.00.01 / Андрш Петрович Маев; Одеський регюнальний шститут державного управлшня. - Одеса, 2016. - 24 с. ; Maiev A. P. Kontseptualni zasady rozbudovy instytutu rehionalnoho upravlinnia v suchasnii Ukraini: yevropeiskyi ta vitchyznianyi dosvid : avtoref. dys. ... kand. nauk z derzhavnoho upravlinnia : spets. 25.00.01 / Andrii Petrovych Maiev; Odeskyi rehionalnyi instytut derzhavnoho upravlinnia. - Odesa, 2016. - 24 s.
12. Мощелкова Н. Е. Региональная политика Европейского Союза : автореф. дис. ... канд. политических наук : спец. 23.00.02 / Наталья Евгеньевна Мощелкова; Московский государственный университет им. Ломоносова. - Москва, 2006. - 22 с. ; Moshchelkova N. Ye. Regionalnaya politika Yevropeyskogo Soyuza : avtoref. dis. ... kand. politicheskikh nauk : spets. 23.00.02 / Natalya Yevgenevna Moshchelkova; Moskovskiy gosudarstvennyy universitet im. Lomonosova. - Moskva, 2006. - 22 s.
13. Маковський С. О. «Свропейська регiоналiзацiя» як елемент розбудови системи багаторiвневого управлшня в СС : автореф. дис. ... канд. полт наук : спец. 23.00.04 / Сергш Олегович Маковський; Ки!в. нац. ун-т iм. Тараса Шевченка. - Ки!в, 2015. - 22 с. ;
Makovskyi S. O. «Ievropeiska rehionalizatsiia» yak element rozbudovy systemy bahatorivnevoho upravlinnia v YeS : avtoref. dys. ... kand. polit. nauk : spets. 23.00.04 / Serhii Olehovych Makovskyi; Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka. - Kyiv, 2015. - 22 s.
14. Полшарпова О. Региональна пол^ика €С: практичний досвщ для Укра'ши /
0. Полшарпова // Вюник Тернопiльського нацiонального економiчного унiверситету. -2015. - № 3. - С. 101 -110 ; Polikarpova O. Rehionalna polityka YeS: praktychnyi dosvid dlia Ukrainy / O. Polikarpova // Visnyk Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu.
- 2015. - № 3. - S. 101 -110.
15. Региональная политика: зарубежный опыт и российские реалии / под ред. А.В. Кузнецова, О.В. Кузнецовой. - Москва : ИМЭМО РАН, 2015. - 137 с. ; Regionalnaya politika: zarubezhnyy opyt i rossiyskie realii / pod red. A.V. Kuznetsova, O.V. Kuznetsovoy. -Moskva : IMEMO RAN, 2015. - 137 s.
16. Савка О. В. Свропа репошв - основн тенденцп розвитку регионально!' пол^ики €С / О. В. Савка // Вюник Марiупольського державного ушверситету. Серiя : Iсторiя. Пол^олопя. - 2014. - Вип. 9 - С. 159 - 163 ; Savka O. V. Yevropa rehioniv - osnovni tendentsii rozvytku rehionalnoi polityky YeS / O. V. Savka // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia : Istoriia. Politolohiia. - 2014. - Vyp. 9 - S. 159 - 163.
17. Семенко И. Группы интересов в Европейском Союзе: региональный аспект / И. Семенко // Международная экономика и международные отношения. - 1998. - № 4. -
C. 26 - 34 ; Semenko I. Gruppy interesov v Yevropeyskom Soyuze: regionalnyy aspekt /
1. Semenko // Mezhdunarodnaya ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniya. - 1998. - № 4. -S. 26 - 34.
18. Сорокина А. В. Зарубежный опыт реализации региональной политики на примере Испании [Электронный ресурс] / А. В. Сорокина. - Режим доступа : https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2360772; Sorokina A. V. Zarubezhnyy opyt realizatsii regionalnoy politiki na primere Ispanii [Elektronnyy resurs] / A. V. Sorokina. -Rezhim dostupa : https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2360772
19. Чужиков В. Модершзащя репонально!' полггики в ЕС / В. Чужиков // Економша Укра'ши. - 2008. - №3. - С. 51-58 ; Chuzhykov V. Modernizatsiia rehionalnoi polityky v ES / V. Chuzhykov // Ekonomika Ukrainy. - 2008. - №3. - S. 51-58
20. Юилл Д. Основные характеристики региональной политики: европейский опыт [Электронный ресурс] / Д. Юилл. - Режим доступа : http://ieie/nsc/ru:8101/~tasic/yull.htm ; Yuill D. Osnovnye kharakteristiki regionalnoy politiki: evropeyskiy opyt [Elektronnyy resurs] /
D. Yuill. - Rezhim dostupa : http://ieie/nsc/ru:8101/~tasic/yull.htm
21. Яровой Г. Регионализм и транграничное сотрудничество в Европе / Г. Яровой.
- Санкт-Петербург : НОРМА, 2009. - 279 с. ; Yarovoy G. Regionalizm i trangranichnoe sotrudnichestvo v Yevrope / G. Yarovoy. - Sankt-Peterburg : NORMA, 2009. - 279 s.
22. Яровой Г. Региональная политика Европейского Союза / Г. Яровой,
E. Белокурова. - Санкт-Петербург : Норма, 2012. — 369 с. ; Yarovoy G. Regionalnaya politika Yevropeyskogo Soyuza / G. Yarovoy, Ye. Belokurova. - Sankt-Peterburg : Norma, 2012. — 369 s.
23. The European Union explained regional policy [Electronic resource]. - Mode of access : http://ec.europa.eu/regional_policy/en/information/publications/brochures/2014/the-eu-explained-regional-policy-making-europes-regions-and-cities-more-competitive-fostering-growth-and-creating-j obs.
24. Treaty Establishing Economic Community Rome [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.ab.gov.tr/files/ardb/evt/1_avrupa_birligi/1_3_antlasmalar/1_3_1_kurucu_antlasmal ar/1957_treaty_establishing_eec.pdf
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
25. Counsil decision 75/185/ EEC of 18 March 1975 [Electronic resource]. - Mode of access : https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/dcaa0653-252c-4f33-8f55-0415ee931d29/language-en
26. Allen D. The Structural funds and cohesion policy : Extending the bargain to meet new challenges / D. Allen // Wallace H. Policy-Making in the European Union / H. Wallace, M. A Pollack; A. R Young. - Oxford : Oxford University Press, 2010. - P. 229-252.
Стаття надшшла до редакцп 05.12.2016 р.
О. Grynko
HISTORY OF FORMATION AND STAGES OF DEVELOPMENT OF EUROPEAN UNION'S REGIONAL POLICY
In the article were analyzed approaches to the definition of the beginning and the stages of formation of EU regional policy. In modern historiography, which is dedicated to the study of the EU regional policy there are no common assessment on how it started, and on the allocation of the stages of its development. The author consider existing approaches to the periodization of the EU regional policy and the criteria that the authors lay as a basis for the proposed periodization of regional policy. Therefore, the criteria depends on the aspect of regional policy, which analyzed. Economists as criteria for periodization accept changes in economic and financial mechanisms of regional policy, transformation of its objectives. Political scientists emphasis on the qualitative changes that occur in the nature of relations "center-regions" and the transformation of the latter in equal partners in the political process. Some researchers determined the criteria for the periodization of the nature of the legal framework for regional policy and quantitative changes in the composition of the EU.
Key words: EU, regional policy, integration, region.
УДК 327.5
I.I. Зельманович
«ЗАМОРОЖЕН1» КОНФЛ1КТИ, ЯК 1НСТРУМЕНТ ГЕОПОЛ1ТИЧНОГО
ПРОТИСТОЯННЯ
У cmammi aHani3yembcn природа «заморожених» конфлiктiв, причини ix виникнення та складнощi гХнього врегулювання. Розкриваеться мшце та роль «заморожених» конфлiктiв в геополтичному просторi та на^дки як вони можуть мати, як для регюнальног, так i для глобальноi системи безпеки. А також зроблено спробу виявити ттереси провiдниx держав свту в зонах «замороженого» протистояння.
Ключовi слова: конфлтт, «заморожений» конфлтт, пострадянський простiр, врегулювання конфлiктiв, геополтичний простiр, Ростська Федеращя, США.
Постановка проблеми. На початку ХХ1 одшею з найбшьш глобальних проблем людства е проблема встановлення мiжнародного миру та безпеки. Адже, сьогодш в свт за рiзними ощнками нараховуеться близько сорока гарячих точок. При цьому постшно збшьшуеться число жертв, як серед цившьного населення, так i серед вшськових в результат збройного протистояння.
Особливу увагу в цьому плат викликають «заморожеш» конфлшти, яю з стадп гострого протистояння перейшли в стадш напружених, так званих «™ючих» конфлштв. Проте, як показуе практика часто пол^ичне чи вшськове затишшя
