CC BY
18
УДК 504.54.062.4 (477.44) Доц. О.В. Мудрак, канд. с.-г. наук -Втницький
ДПУ; астр. Ю.А. Слкавенко - Хмельницький НУ; доц. В.1. Мокрий, канд. фiз.-мат. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
1СТОР1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ Л1СОВИХ УГ1ДЬ В1ННИЧЧИНИ
Розглянуто питання юторп дослщження люових угiдь Вiнниччини, а особливо розроблення 11 перюдизацп на основi наукових праць закордонних та втизняних учених. На основi дослщжень виокремлено 6 основних перiодiв дослщжень та головнi етапи. Здiйснено юторичний аналiз дослiдження лiсових угiдь Вшниччини та порiв-няння його з сучасними темпами дослщжень.
Ключов1 слова: iсторiя дослщження, лiсовi угiддя, лiсовi формацп, дендрофлора.
Вступ. Шд час виршення таких актуальних проблем для Вшниччини, як охорона довкшля, формування регюнально! еколопчно! мереж1, полшшення кш-матичних й грунтово-пдролопчних умов, рацюнальне використання природних ресурс1в, вщшукування нових додаткових джерел промислово! сировини, фарма-цевтичних препаратов, ф1зюлопчно активних речовин - важлива роль належить боташчним дослщженням на баз1 люових упдь.
Мета роботи - анал1з ютори дослщження люових угщь Вшниччини та 1х систематизащя для подальшого вивчення.
Матерiал досл1джень - л1сов1 угщдя Вшниччини як просторово-функщ-ональш елементи наявно! дендрофлори краю та 11 часова трансформащя.
Методи дослiджень - анал1тичш, описов1, статистичш, картограф1чш. Результата дослщжень. Здшснено аналгтичш дослщження праць закордонних 1 вичизняних дослщниюв у галуз1 вивчення люових упдь В1нниччини. Основ-ним результатом е визначення перюдав ютори досл1дження люових упдь регюну.
Основою дослщжень були передуем фундаментальш флористичш зве-дення, звгти, матер1али праць дослщниюв регюну р1зних час1в. А тому, наукове вивчення минулого завжди призводить до вироблення у людськш свщомосп нового тдходу в осмислент об'ективно! реальности що дае змогу певною м1рою визначити стан { напрями вивчення краю, сприяти усшшнш координаци для подальшого розвитку природничих { еколопчних дослщжень [1].
У розвитку дослщжень люових угщь Вшниччини можна виокремити так перюди:
I. Описовий перюд (Ъ найдавшших чаЫв до середини XVII ст. ) основою якого е поверхнев1, безсистемш дослщження окремих мандр1вниюв, здебшьшого шоземного походження, а також лгтописш св1дчення. Перюд характеризуеться найбшьшою тривалютю в чаш та видшенням трьох етатв:
• античного (V ст. до н. е. - середина I ст. н. е.), коли з'являються перш1 письмо-в1 в1домост1 про л1сов1 угщдя краю;
• лтописного (шнецъ I ст. н.е. - XIII ст. н.е.), своерщтсть якого полягае в тому, що лгтописи, як письмов1 носи шформацп про регюн, складали м1сцев1 ав-тори, як добре знали природу, а особливо люи свого краю. Вони перевершили попередтх дослвднишв античного перюду в тому, що, окр1м простого опи-су природи, часто анал1зували природт явища 1 процеси;
• вивчення I опис флори зах1дноевропейсъкими вченими (XIV ст. - друга половина XVII ст.), специфша якого полягае в тому, що багато ведомостей про флору люових упдь, що розташоват на територи сучасно! Вшниччини, потребують критичного тдходу, оскшьки тальки частина автор1в була в цьому регют, ш-
шi - писали зпдно з розповiдями людей, як через neBHi обставини побували там. Так, у TBopi сиршського церковного й культурного дiяча, лггератора i ман-дрiвника Павла Халебського е багато свiдчень про рослинтсть Вiнницького Побужжя. Вiн Í3 захопленням пише про безкра!' лани збiжжя, пригадуючи яру та озиму пшеницю, жито, ячмiнь, овес, горох, кукурудзу, льон i коноплi, боби, горох i чечевицю, яких бачив i вважав, що ix не мало в цих краях. Згадка про щ посiви дае нам уявлення про культурнi рослини i тогочасну зернову базу реп-ону в середин XVII ст., а також про антропогенний вплив, який проявився у знищеннi лiсiв з метою розширення посiвниx площ [3].
Специфша дослщжень люових упдь територи сучасно! Вшниччини, як i взагал1 природнич1 дослщження цього етапу, полягае в тому, що ними переваж-но займалися польськi дослщники (вщ XIV до початку XVII ст., i нав1ть до сере-дини XVIII). Так, нариси про флору регюну е в пращ польського комюара Ми-хайла Л1твша (перша половина XVII ст. ) "Про права татар, литовщв i москови-тян". А в твор1 прогресивного польського поета епохи в1дродження Себастяна Кленовича (1545-1602 pp.), у поем1 "Роксолана" (Русь), яку написано латиною, перераховано основш види деревних форм рослин. Особливий штерес до вив-чення люових упдь краю проявляли й шш1 европейськ дослщники - французи, тмщ, ггалшщ [4, 9].
II. Раннш науковий nepiod (друга половина XVII ст. - середина XIX ст. ), коли дослщження вже набули наукового характеру, але 1х виконували переважно окрем1 вчеш - ешзодично природознавщ. Цей перюд вважають початком штучного вщновлення люово! рослинност з використанням мюцевих та штроду-кова-них вид1в. Перш1 так заходи вживались тд час закладання Печерського, Сою-лецького та Чернятинського парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва. Тод1 здшснено насадження 1,5 млн шт. саджанщв липи серцелисто! (Tilia cordata Mill.) загальною довжиною понад 200 км вздовж шляху Дяювщ - Вшниця -Тульчин. Вiдтодi роботи з штродукци нових рослин не припиняються [17].
Своердають i багатство флори, високий рiвень видового ендемiзму Вш-ниччини привернули увагу ботанiкiв, лiсознавцiв, якi шляхом експедицшних дос-лiджень на початку XIX ст. докладно дослiдили лiсовi формаци усього Подшьсько-го краю. Серед "пiонерiв-ботанiкiв" - професор Кшвського утверситету В.Г. Бес-сер та вщомий природознавець А.Л. Анджейовський. Останнiм часом займався де-тальним вивченням представниюв родини xрестоцвiтиx краю, тобто був не тльки флористом, але й систематиком. Найвщомшими е його пращ за 1862 р. "Пщраху-нок рослин Подльсько! губернй i сумiжниx з нею областей", а також "Боташчний нарис мiсцевостей, що розташоваш мiж Бугом i Днiстром вщ рiчки Збруч до Чор-ного моря". Його справу продовжив вщомий боташк професор Кшвського ушвер-ситету О. С. Рогович, який описав рослинтсть Подшьсько! губернй' середини XIX ст. Також вiдомi працi Р.Е. Траутфеттера (1851), Н.В. Кузнецова (1897), 1.Ф. Шмальгаузена (1895), В .В. Монтрезора (1881,1897) та ш. [8].
Науковi дослщження цього перiоду вiдзначаються певною безсистемшс-тю, вiдсутнiстю чггко! схеми методики i методологи дослщження. Проте боташч-m дослiдження загалом вiдiграли позитивну роль у нагромадженнi фактичного матерiалу про лiсовi угiддя краю, сформували наукову основу для подальшого й активного ii вивчення [3].
III. Дореволюцшний експедицшний nepiod (друга половина XIX ст. -1917 p.) характеризуеться польовими (експедицшними) дослщженнями, створен-
ням наукових товариств та товариств природолюбiв. У цей перюд Подiльським краем серйозно защкавились академiчна i вишiв науки, що привело до активiза-ци вивчення лiсових угiдь регiону. Зокрема, ботанiчнi дослiдження в регiонi ви-конували В. Монтрезор, 1.Ф. Шмальгаузен, В. Д. Ласкарев, дендролог С.М. Мако-вецький i особливо Й. Пачоський, iменем якого названо 7 видiв рослин. У працях цих авторiв розглянуто питання якiсного складу флори наявних лiсових форма-цiй, подано наукову боташчну класифiкацiю i систематизацш, визначено !! районування, згрупованi рщюсш види рослин, розглянуто генезис окремих ви-дiв. Дослiдники зiбрали з лiсiв Вiнницького Побужжя значну колекцш гербарiю лiсових рослин i передали 11 у природничi музе! Киева, Львова, Харкова, Одеси.
Значним осередком з природничого вивчення краю було утворене 1911 р. в Кам'янщ-Подшьському учнем Мечнiкова, заслуженим професором, П.М. Бу-чинським "Товариства Подiльських природодослщниюв i любителiв природи", яке дiяло до 1916 р. До складу товариства увшшли вiдомi вченi: В. Д. Ласкарев, О.Г. Набоких, С.М. Маковецький, В.Б. Боголеков, краезнавець О.М. Прусевич та шшь За 5 роюв iснування товариство видало три томи "Записок Подольского общества естествоискателей и любителей природы" (1912, 1913, 1915), на сторш-ках якого вщображено широкий спектр дослщжень лiсiв Схщного Подалля [16].
IV. Шсляреволюцшний чи збиральницько-пошуковий перюд (19181941 рр.), Для цього перiоду дослщженням притаманний плановий i прикладний характер, створюються боташчш школи флористики та зооботашки, укра!нське ботанiчне товариство.
З 20-х роюв XX ст. боташчш дослщження починають вщгравати досить важливу роль в пiзнаннi природних ресуршв регiону. У 20-30-х рр. цiкавi публь каци знаходимо у О. О. Севастьянова - дослщника рослинностi Подшля, який видав вiдому й зараз працю "Дика рослиннiсть Подшля" (1925), заклав першi ек-спериментальш делянки для детального вивчення рослинносп в околицях м. Вш-нищ (мiж с. Сабарiв i Вшницею). Крiм О. О. Севастьянова, лiси Вшницького Побужжя вивчали вiдомi боташки Ю.Д. Клеопов (1928, 1930, 1936), С.М. Лавренко (1930, 1934), П.П. Кожевшков (1936), П.С. Погребняк (1931), Ф.О. Гринь (1933, 1936), М.1. Котов (1940). В цей же перюд виходять пращ Д.О. Богацького, М.1. Котова, Ю.А. Слiна та ш. [10].
Встановленням лiсорослинних умов Вшниччини з метою створення щн-них лiсових масивiв на мющ знищених i проведенням типологи юнуючих маси-вiв займаються П.С. Погребняк i П.Л. Кожевнiков.
Значну роль у дослщженш й пропагандистсьюй робот щодо охорони ль сових угщь Схiдного Подiлля вiдiграе заснований у 1924 р. за шщати-ви В. Д. Отамано-вського на громадських засадах "Кабшет виучування Подiлля" при Вшницьюй фш! всенародно! бiблiотеки Укра!ни. У середиш 20-х р. Кабiнет збагатився крае-знавчими осередками в Тульчинi, Могишв-Подшьському, Неми-ровi, Iллiнцях, Дашевi, Липовщ, Жмеринцi, Тивровi i Калинiвцi. До його складу входили видатш природознавщ - Ю.Д. Клеопов, О.О. Севастьянов, Ю.А. Слш, В.П. Храневич та ш.
V. Шклявоенний чи експериментальний перюд. У цьому перiодi ми ви-дiляемо два етапи:
• теоретично-прикладний (1945 р. - юнецъ 50-х роюв), коли вщбудовуються на-
уков1 ботатчт установи, д1яльтсть яких була порушена в перюд Велико!
В1тчизняно! вшни;
• систематизацтно-природоохоронний, починаючи з 60-х рок1в, започаткований проведенням напiвстацiонарних i стацюнарних дослiджень з метою виявлення спйкосп лiсових екосистем до рiзних видiв антропогенного навантаження.
Для першого етапу цього перюду характерний розвиток теоретичних нап-рям1в проф1люючих галузей боташчно! науки з метою надання безпосередньо! допомоги у в1дбудов1 народного господарства, звшьнено! вщ навали ворога тери-торн. Дослщження краю здшснювалося тшьки силами академ1чних установ i ви-ш1вських науковщв, а в окремих випадках - мюцевими краезнавцями. Оскшьки л1сов1 упддя Вшниччини найбшьше були змшет в процес господарського ос-воення регюну, тому дослщження протягом друго! половини XX ст. велись не систематично. Описи люово! рослинност Вшниччини трапляються здебшьшого у колективних монограф1ях Т. Л. Андр1енко, Б.В. Заверухи, Ю.Р. Шеляг-Сосонко (1985), С.А. Геншрук i B.C. Бондар (1976), окремих статтях Г.С. Куковищ, В .В. Осичнюк, О.М. Орлова та iн. [15, 17, 18].
У 60-80-тт роки XX ст. для боташчних до^джень Вiнниччини характерна посилена увага до виявлення дигресивних змiн люового рослинного покриву пiд тиском антропогенного навантаження. З'являеться цiла низка робгт, у яких дослiджують цю проблему [5]. З друго! половини 80-х роюв головна увага боташчних дослщжень спрямована на вивчення еколопчного стану люових угщь, оз-доровлення навколишнього середовища, збереження основних представникiв денлрофлори краю, а також удосконалення системи заповщно! справи щодо ль сових дiлянок.
VI. Сучасний nepiod (80-т роки ХХ ст. до тепершнього часу). Вiн характеризуемся виходом у свiт низки праць присвячених сучасному стану та вщтворенню люових угщь краю. Так, А.О. Бондар i М.1. Гордiенко видали книгу "Формування люових насаджень у дiбровах Подiллям (2006) [2], М.1. Гор-дiенко, А.О. Бондар, Г.Т. Криницький - "Лiсовi насадження Вшниччини" [11]. У них докладно висвгтлено штенсивнють розвитку трав'яних рослин у наса-дженнях рiзного складу й на зрубах, насшневе вiдновлення деревних порiд, продуктивнють природних насшневих i штучних насаджень. Описано вплив господарських заходiв на бюлопчну стiйкiсть i продуктивнють штучних насаджень, умови рацюнального використання хвойних i листяних деревних рослин шд час створення лiсових культур у свiжих дiбровах регiону.
Запровадженню заходiв вiдновлення пошкоджених льодоламом люових насаджень на територн Вiнниччини присвячено низку праць В.Д. Вакулюка, О.М. Орлова, 1.С. Нейка, Б.Ф. Фшоненка, Т.А. Панасюка та iнших. "Методищ визначення балiв вщносно! стiйкостi люових насаджень до пошкодження льодоламом внаслщок проявiв ожеледей" та "Методищ визначення загального пошкодження люових насаджень льодоламом внаслщок проявiв ожеледей" на прикладi лiсових угiдь Вшниччини присвячеш працi Р.Р. Возняка, Г.1. Кравчук, А.В. Фу-каревича [6]. Люорослинним умовам, структурi насаджень, типам порщ, бошту-ванню, еколопчному стану, монiторингу лiсiв, теоретико-методологiчним аспектам оцшювання лiсових ландшафтiв у структурi еколопчно! мереж регiону присвячено пращ 1.С. Нейка, О.В. Мудрака, Ю.А. Gлiсавенка [7, 12-14].
Актуальнють природоохоронного напряму ботанiчних дослiджень полягае в тому, що ще до сьогодш Схiдно-Подiльський регiон недостатньо представлений у природно-заповщному фовдд Укра!ни [12].
Висновок. Iсторiя дослiдження лiсових угiдь Вiнниччини, на наш погляд, охоплюе шiсть nep^iB, починаючи вiд давнього i заюнчуючи сучасним. Вико-ристання ретроспективного шдходу пiд час вивчення лiсових екосистем мае за-безпечити встановлення закономipностeй формування ix структури i динам^, сприяти ix активнiй оxоpонi й рацюнальному викоpистаннi, що можливо за пов-ноцiнного використання багатоi ботатчно1' спадщини peгiону.
Л1тература
1. Богацький, Д.О. Матер1али до флори Подшля / Д.О. Богацький // Журнал ш-ту боташки. - 1931-1939. - № 23. - С. 65-74.
2. Бондар, А.О. Формування люових насаджень у д1бровах Подшля / А.О. Бондар, М.1. Горд1енко. - К. : Вид-во "Урожай", 2006. - 336 с.
3. Винокур, 1.С. 1стор1я люостепового Поднютров'я та Швденного Побужжя / 1.С. Винокур. - Кшв-Одесса : Вид-во "Вища шк.", 1985. - 124 с.
4. Вшниця: юторичний нарис. - Вшниця, 1964. - 353 с.
5. Генс1рук, С.А. Люов1 ресурси, ix охорона та використання / С. А. Генарук, В.С. Бондар. - К. : Вид-во "Наук. думка". - 1973. - 526 с.
6. Еколопчна безпека Вшниччини : монограф1я / за заг. ред. Олександра Мудрака. - Вшниця : ВАТ "Мюька друкарня" - 2008. - 456 с.
7. Слкавенко, Ю.А. Люов1 антропогенш ландшафти Вшниччини в структур! регионально!' еколопчно'1 мереж! / Ю.А. Слюавенко // II-й Всeукpаiнський з'1'зд еколопв з м1жнародною участю (Еколопя/Есо1о§у-2009). Вшниця, 23-26 вересня 2009 р. - Вшниця : ФОП Данилюк, 2009. - С. 211-215.
8. Заверуха, Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис / Б.В. Заверуха. - К. : Вид-во "Наук. думка".. - 1985. - 191 с.
9. 1стор1я мкт i сш УРСР. Вшницька область. - К. : Вид-во '^бра", 1972. - 758 с.
10. Клеопов, Ю.Д. нов! вщомосп про флору Подшля / Ю.Д. Клеопов // Украшський бо-ташчний журнал. - 1928. - № 4. - С. 24-35.
11. Лiсовi насадження Вшниччини / М.1 Гоpдiенко, А.О. Бондар, Г.Т. Криницький та ш. / за ред. М.1. Гренка. - К. : Вид-во "Урожай", 2006. - 2006. - 248 с.
12. Мудрак, О.В. Еколопчна мережа Схщного Подшля: необхщнють створення i розбу-дови / О.В. Мудрак // Агроеколопчний журнал. - 2009. - № 2. - С. 9-16.
13. Нейко, 1.С. Люова генетична компонента як основа ключових територш еколопчно'1 мepeжi Схщного Подшля / 1.С. Нейко, О.В. Мудрак // Вюник Житомирського нацiонального агроеколопчного ушверситету. - Житомир. - 2009. - Вип. 2 (25). - С. 170-174.
14. Нейко, 1.С. Теоретико-методолопчш аспекти оцшювання люових ландшафтiв у структур! еколопчно'1 мepeжi Подшля / 1.С. Нейко, О.В. Мудрак // Агроеколопчний журнал. -2009, червень. - С. 219-222.
15. Осичнюк, В.В. Флористичш особливосп Середнього Побужжя в зв'язку з боташко-гeогpафiчним районуванням / В.В. Осичнюк // Украшський боташчний журнал. - 1960. - № 3.
- С. 382-390.
16. Пачоский, И. Основные черты развития флоры Юго-Западной России / И. Пачоский.
- Херсон, 1910. - 430 с.
17. Природа Украинской ССР. Растительный мир / Т.Л. Адриенко, О.Б. Блюм, С.П. Вас-сер и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1985. - 208 с.
18. Шеляг-Сосонко, Ю.Р. Дубовые леса Подолии / Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Ботанический журнал АН СССР, 1971. - № 55. - С. 30-38.
Мудрак О.В., Елисавенко Ю.А., Мокрий В.И. История исследования лесных угодий Винницкого региона
Рассмотрен вопрос истории исследования лесных угодий Винницкого региона, а особенно разработка ее периодизации на основе научных трудов заграничных и отечественных ученых. На основе исследований выделено 6 основных периодов исследований и главные этапы. Осуществлен исторический анализ исследования лесных угодий Винничины и сравнение его с современными темпами исследований.
Ключевые слова: история исследования, лесные угодья, лесные формации, ден-дрофлора.
Mudrak O.V., Elisavenko Yu.A., Mokryy V.I. History of research of the tim-berlands of Vinnitsa Region
The article is devoted the problem of history of research of timberlands of Vinnitsa region, and especially developments of its division into periods on the basis of scientific labours of foreign and domestic scientists. On the basis of researches it is selected six of basic periods of researches subperiods are also selected. A primary purpose is a historical analysis of research of timberlands of Vinnitsa region and comparison him with the modern rates of researches.
Keywords: research history, timberlands, forest structures, dendroflora.
УДК 630*182.59 Acnip. С.В. Остапуха1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
СУЧАСНИЙ САН1ТАРНИЙ СТАН СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА НИЖНЬОДН1ПРОВСЬКИХ П1СКАХ
Наведено результати рекогносцирувального та детального обстеження соснових насаджень, яю ростуть в переважаючому тит люорослинних умов - сухому бору. Встановлено сучасний саштарний стан сосняюв Кардашинського люництва ДП "Го-лопристанське люомисливське господарство".
Ключовi слова: сосновi деревостани, санггарний стан, стшюсть насаджень.
Пюки у степовш зош Укра!ни займають близько 240 тис. га. З них Нижньодншровсью - понад 200 тис. га, розташоваш в сухому Степу л1вобереж-жя Дншра на територи Херсонсько! та Микола!всько! областей. На 70 тис. га Нижньодншровських шсюв створено грунтозахисш соснов1 насадження [2].
Протягом останшх роюв у Нижньодншровських соснових люах виникли численш осередки всихання насаджень, поширилися шюдники люу, збшьшилася пожежна небезпека, попршився загальний сан1тарний стан люових насаджень. Попршення сан1тарного стану соснових лю1в пояснюють впливом жорстких еко-лог1чних умов степово! зони.
За даними багатьох автор1в, у регюш спостер1гають депрес1ю та загибель сосняюв п1д впливом природних та антропогенних чинник1в на площ1 понад 20 тис. га [2]. З метою покращення саштарного стану соснових насаджень, зни-ження р1вня пожежно! небезпеки, локал1заци осередк1в стовбурових ентомош-юдниюв та запоб1гання втрат1 техн1чних якостей деревини в насадженнях з наяв-н1стю сухостою рекомендують виконувати своечасне рубання для формування i оздоровлення лiсiв.
Метою дослiдження було вивчення сучасного санiтарного стану соснових насаджень, яю ростуть на Нижньоднiпровських тсках.
Об'ектом дослiдження були сосновi насадження Кардашинського люниц-тва державного тдприемства "Голопристанське лiсомисливське господарство", що розташоваш в нижнш частинi Днiпра, на його лiвому березi, i охоплюють се-редню частину Олешк1вських шсюв.
Вiдповiдно до лiсорослинного районування, територiя цього району нале-жить до пiвденно-схiдно! посушливо! степово! зони Укра!ни. Клiмат району кон-
1 Наук. кер1вник: доц. В.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук - НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в
