CC BY
13
УДК 340.12(477) "192" А. В. Бучин
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", аспiрант кафедри конституцiйного та мiжнародного права
1СТОР1ОГРАФ1Я ДЕРЖАВНО-ПРАВОВО1 КОНЦЕПЦ11 ВОЛОДИМИРА СТАРОСОЛЬСЬКОГО: ПРИЖИТТСВИЙ ПЕР1ОД
© Бучин А. В., 2016
Проанаизовано прижиттевий першд у розвитку кторюграфи державно-правово'' концепци Володимира Старосольського. Простежуються основн1 напрямки досл1джень сучасникiв вченого та обгрунтовуеться i'x внесок у розроблення i наукове висвiтлення проблеми.
Ключовi слова: Володимир Старосольський, наукова спадщина, ¡стортграфля проблеми, прижиттевий перiод, критичнi матерiали.
А. В. Бучин
ИСТОРИОГРАФИЯ ГОСУДАРСТВЕННО-ПРАВОВОЙ КОНЦЕПЦИИ ВЛАДИМИРА СТАРОСОЛЬСКОГО: ПРИЖИЗНЕННЫЙ ПЕРИОД
Проанализирован прижизненный период в развитии историографии государственно-правовой концепции Владимира Старосольского. Прослеживаются основные направления исследования современников ученого и обосновывается их вклад в разработку и научное освещение проблемы.
Ключевые слова: Владимир Старосольский, научное наследие, историография проблемы, прижизненный период, критические материалы.
A. V. Buchyn
HISTORIOGRAPHY OF VOLODYMYR STAROSOLSKYI'S STATE LEGAL CONCEPTON: LIFETIME PERIOD
The article covers the lifetime period in historiography of Volodymyr Starosolskyi's state legal conception. An author tracks main trends of scientific studies of researcher's contemporaries and proves their contribution to the elaboration of problem.
Key words: Volodymyr Starosolskyi, scientific heritage, historiography of problem, lifetime period, critical materials.
Постановка проблеми. 1снуючий стан теоретичного осмислення державно-правових аспекта науково! спадщини Володимира Старосольського - видатного представника одного з найскладшших та недостатньо вивчених перiодiв в гётори правово!' науки в Укра'ш, значною мiрою зумовлений юторичними умовами суспшьного розвитку та науковими штересами, що переважали на тому чи шшому етат становлення украшсько! полггако-правово' думки. В цьому контексл особливий штерес представляють наугад розввдки сучасникiв вченого, хронологiчнi межi
проведення яких (кшець Х1Х - перша половина ХХ ст.) забезпечують тюний зв'язок 1х результатiв iз кторичною епохою, в складних суспiльно-полiтичних та культурних реалмх яко1 жив та творив Володимир Старосольський, та пашвними в нш науковими традицiями i прiоритетами.
Зазначена особливiсть визначае ушкальну пiзнавальну цiннiсть матерiалiв щеi групи, знайомство з якими допоможе збагнути та пояснити своерiднiсть наукового тдходу до розкриття сутностi й тлумачення концептуальних положень вчення Володимира Старосольського про право та державу на початковому етат наукового розроблення проблеми й ощнити його роль в юторй висвгглення наукового доробку правознавця.
Аналiз останнiх досл1джень та публжацш. Як наслiдок вiдсутностi в сучаснш правовiй лiтературi комплексного пiдходу до вивчення науковоi спадщини Володимира Старосольського у галузi юриспруденцii, дослiдники яко!' обмежуються переважно аналiзом окремих його праць (науковi розвiдки П. Стецюка, Т. Андрусяка, С. Максимовича), не з'ясованими залишаються багато важливих для цшсного розумiння i тлумачення державно-правовоi концепцii вченого моментiв. Власне одним з таких i е питання стану наукового опрацювання проблеми та виявлення особливостей ощнки правових вдей i висновкiв дослiдника на рiзних етапах розвитку юридичноi думки в Украгт.
Що стосуеться наукових студш представникiв iнших галузей соцiогуманiтарного знання, присвячених дослвдженню постатi Володимира Старосольського, його суспшьно-полггично!' й професiйноi дмльносл, аналiзу рiзних аспектiв науково!' творчосл (працi Т. Огородника, Ю. Древнщького, В. Потульницького, I. Кресiноi, О. Панок, В. Згурсьюл та шших), то в них це питання розроблялося виключно в контекстi висвiтлюваноi !'х авторами проблематики.
Формулювання цт статi. Метою статтi е вивчення прижиттевого перiоду у розвитку юторюграфй державно-правовоi концепцii Володимира Старосольського, визначення основних напрямюв дослiджень сучасникiв вченого та !'х внеску у розроблення i наукове висвiтлення проблеми.
Виклад основного матерiалу. Джерелом пiзнання особливостей тлумачення ключових аспектiв державно-правовоi концепцй Володимира Старосольського на етапi й творення та першоi апробацй результата е опублшоваш за життя або невдовзi пiсля його смертi матерiали, над створенням яких працювали видатш сучасники дослiдника - вiтчизнянi та зарубiжнi науковцi, адвокати, громадськi й державш дiячi кiнця XIX - початку ХХ ст., як переважно були друзями й колегами вченого та у свош творчш дмльносп часто зверталися до його наукових надбань. В цьому контексл штерес представляють не тшьки дослiдження творчо!' спадщини правознавця, що мiстять безпосереднш аналiз його наукових iдей з актуальних питань формування i розвитку держави та права, а також теоретичш напрацювання з вивчення основних напрямюв i результатiв його громадсько-полiтичноi, адвокат^^ та науково-педагогiчноi дiяльностi, що тею чи iншою мiрою висвгглюють особливостi становлення наукового свiтогляду ученого, побiчно характеризують його внесок у розвиток науки та юридично!' освгги в Украiнi i за кордоном.
Серед теоретичних розробок, присвячених сучасниками Володимира Старосольського вивченню творчого доробку та особистосл дослщника, визначальними для пiзнання й ощнки змюту його правових поглядiв та iдей, на нашу думку, е критичш матерiали, автори яких на основi аналiзу окремих праць та наукових доповвдей вченого сформулювали власне бачення !'х теоретичноi та практичноi цiнностi, визначили актуальнiсть й повноту дослiдження порушених в них проблем та правильшсть зроблених висновюв.
Важливо пiдкреслити, що першу, i доволi успiшну, спробу дати узагальнену ощнку основних наукових здобуткiв Володимира Старосольського мютить опублiкована в 1934 рощ його спшьна iз Сташславом Днiстрянським стаття "Украiнцi - професори права". I хоча стаття не присвячена виключно особi Володимира Старосольського, у нш знаходимо немало щнно!' iнформацii, що засвiдчуе його вагомий внесок у розроблення актуальних проблем держави та права. Особливо
влучно автор рядюв про Володимира Старосольського - Сташслав Днiстрянський - висловився з приводу свггоглядно-методолопчних основ його правових дослщжень: "Розумточи важливiсть методольопчних проблемiв, вiн шукав 1'х розв'язки у наукових напрямках модерно!' доби, в штаи неокантiйцiв та норматив^™ i в змаганню до сощольопчного розумiння права та держави з метою знайти свш власний шлях" [1, с. 138].
У згаданш статп Станiслав Днiстрянський, характеризуючи багатоаспектний характер науково!' творчостi свого колеги, звернув увагу на його защкавлення проблемою наци, якiй вчений надавав особливе значення при з'ясуванш справжньо!' сутностi новiтньоi держави. Втiленi в окремш монографи пiд назвою "Теорiя нащТ', що вперше побачила свгг у 1922 роцi у Ввдш, результати систематичного опрацювання цiei проблематики поряд iз Станiславом Днiстрянським ввдзначали й iншi видатнi сучасники Володимира Старосольського. Щоправда, оцiнки останнiх не у вшх випадках були такими однозначними.
Наприклад, автор написано'' через два роки тсля виходу "Теори нащТ' рецензii Дмитро Донцов подшяв роботу Володимира Старосольського на двi нерiвнi частини: першу, з твердженнями яюл, на його думку, можна погодитися без суттевих застережень, i другу, що, навпаки, викликае чимало обгрунтованих зауважень. За таким принципом побудовано i саму рецензто. В першiй и частинi автор дуже стисло розкривае суть волюнтаристськоi теорii нацii Володимира Старосольського, видшяючи тi 11 положення, якi схвалюе та вважае належним чином аргументованими. Натомють друга частина рецензи, що помггно переважае за обсягом, присвячена виявленню та спростуванню помилкових поглядiв вченого. Перш за все критика була спрямована проти намагання автора пов'язати народження наци iз становленням демократа, за яко! центр полггичних iнтересiв перенiсся до народу як самосвiдомоi цiлостi. Рiшуче заперечуючи таку думку, рецензент доводив, що справжшм носiем нацiональноi iдеi не може бути весь народ чи його бшьшють, ним завжди виступае окремий пашвний клас, який i е втшенням полiтичноi волi нацii [2, с. 281].
Обгрунтоваш оцiнки окремих наукових напрацювань Володимира Старосольського з проблем держави та права мютять опублшоваш за тдсумками дiяльностi Союзу украшських адвокатiв у Львовi узагальнет огляди результатiв науковоi роботи товариства та його члетв. Автор однiеi iз статей, що була надрукована в 1934 роцi в ювшейному альманасi Союзу украiнських адвокатiв з нагоди десятилггтя його iснування, доктор Лев Ганкевич, характеризуючи найбшьш знаю^ подii та роль учасникiв у науковому життi товариства, вiдзначив виступ Володимира Старосольського на загальних зборах 24 квггня 1928 року з науковим викладом "Про цiну права". Розглядаючи висунуту доповiдачем тезу про щну та боротьбу за право у безпосередньому зв'язку iз суспшьно-правовими реалмми життя украiнського народу, вш слушно зауважив: "Вага питання особливо важна для украшщв, яким довелося жити на межах двох свтв: заходу i сходу. На сход^ особливо у росiйського народу, при першенстш моментiв етичноi натури над моментами пошанування права в европейському розумшш е необхiдною рiччю пропагувати саме цiну права. Обов'язок цей паде в першу чергу на украшщв як нащю, що мае розумшня цiеi цiни права [3, с. 50].
Схвальш вiдгуки сучасниюв вченого отримала одна iз його фундаментальних наукових розвiдок "Держава i право (причинок до проблеми правовосп держави)", першi результати роботи над якою Володимир Старосольський представив сво'м колегам на зiбраннi членiв Союзу украшських адвоката Львiвського представництва 29 вересня 1928 року, виступивши iз доповiддю на тему "До проблеми правовости держави". У свош позитивнш характеристицi виголошеного реферату доктор Роман Домбчевський звернув увагу на слушно вказаш референтом практичш сторони порушеноi проблеми. Так, аналiзуючи наведений Володимиром Старосольським на шдтвердження думки про правове почуття суспiльностi як джерело права приклад дмльносл преси, що реферуе судовi справи, автор ввдгуку наголосив на висновку вченого про те, що "правне почуття суспшьносл може i серед тих ввдносин, в яких доводиться тепер жити нашому народови, стати у значнш мiрi творчим чинником права. Справа являеться незвичайно важною для наци, i варта розвинути в тому напрям^ т. ев напрямi вироблення почуття правовости серед народних мас сввдому акщю" [4, с. 40].
Подiбним висновком завершив свою стислу оцшку названо'' працi Володимира Старосольського доктор Кость Левицький, для якого визнання суспшьства фактичним джерелом права з лопчною необхiднiстю веде до усввдомлення й поширення його обов'язку виявляти 1нтерес та впливати на розвиток правового життя. I знову ж таки наголошено на особлив1й актуальносп утвердження цього обов'язку серед слов'янських суспшьностей, "як в порiвняннi з германськими, романськими та англ1йськими суспшьностями виказують мале за1нтересування проблемами права" [5, с. 26-29].
Не менший устх мав науковий доклад Володимира Старосольського за назвою "Держава i право (причинок до проблеми правовосп держави)", зроблений пiд час Укра'нського правничого з'гзду в Празi (7 жовтня 1933 р.), який став своервдним тдсумком тривалих дослiджень науковцем проблеми спiввiдношення держави i права. В опублшованому на сторiнках часопису "Життя i право" звiтi про проведену наукову роботу голова з''зду професор Станiслав Днiстрянський, оцiнюючи найважливiшi, на його переконання, моменти виступу свого колеги, зазначав: "Автор розглядае проблеми взаемин держави й права не тшьки зi становища теорй, що питае, якi е и взаемини, але провiрюе найдену ввдповвдь мiрилом практики, чи вона дае подставу для здiйснення постуляту правовости держави" [6, с. 21].
О^м критичних оглядiв окремих праць дослщника, особливостi наукового висвiтлення та ощнювання представниками тогочасноi юридично' науки результата його науковоi творчостi вiдображають роботи, присвячет розгляду спорiднених iз тематикою дослвджень вченого проблем, автори яких вдавалися до аналiзу його наукових iдей та поглядiв при викладi й обгрунтуваннi концептуальних положень сво'х самостiйних наукових розробок. У цьому контексл важливе iсторiографiчне значення мають пращ укра'нських правознавцiв Романа Ковшевича '^ндуктивний метод в юриспруденцii" [7, 8] та Судомира Сосенка "Основш питання сучасного сощалютично-радянського устрою. (Державно-правовий нарис)" [9], "Нащя й розв'язка нацiональноi справи при конституцшному федералiзмi" [10].
Доктор Роман Ковшевич звертався до дослщжень Володимира Старосольського з проблем методологи правознавства, акцентуючи увагу на його науковiй статп "Методологiчна проблема в науцi про державу", яку незважаючи на и невеликий обсяг та переважно реферативний характер, вважав щнним внеском до вггчизняно' правничоi лiтератури, зокрема, завдяки висловленим в нш оригiнальним поглядам автора [8, с. 152]. В обох роботах Судомира Сосенка предметом авторського контекстуального аналiзу стали обгрунтоваш вченим у монографй "Теорм нащ!" теоретичнi положення щодо дiалектичного зв'язку й взаемозумовленосл феноменiв нацii i держави. В частинi висвiтлення та ощнювання шутово!' позицii Володимира Старосольського дослвдження цього автора становлять творче осмислення й штерпретащю окремих тез вченого та разом iз обгрунтуванням слушностi й значущостi теоретичних висновюв з одних питань [9, с. 11; 10, с. 9, 11] мютять критику його концептуальних пiдходiв до вирiшення iнших [10, с. 12, 13, 14].
Помггний штерес, що його розробники рiзноi юридично' проблематики у сво'х дослвдженнях виказували щодо вчення Володимира Старосольського, не тшьки шдтверджуе визнання науковою спшьнотою та певний авторитет його наукових досягнень серед сучасниюв, а й, що дуже важливо, дае змогу говорити про вплив вдей науковця на становлення укра'нсько' правово' лiтератури та розвиток юридично' науки першо' половини XIX столiття. Це однак стосуеться окремих науково-теоретичних напрацювань вченого, тодi як значна i важлива частина результатiв його багатогранно!' державно-правово!' творчостi так i не отримала належного осмислення та висвгглення у тогочаснiй науковiй лггератур1
Окрiм цього, серед дослiджень того часу повшстю вiдсутнi працi, яю б давали комплексне уявлення про наукову бюграфто вченого, основнi напрями дмльносп та iншi питання, що мають принципове значення для розумшня процесу формування й розвитку його наукового свггогляду. Доволi рiзнобiчна несистематизована шформацм, що 11 мiстять публшацй, присвяченi розгляду рiзних аспектiв укра'нського нацiонально-визвольного руху в Галичинi на зламi XIX i ХХ ст., стосуеться окремих площин громадсько-полiтичноi дмльносл Володимира Старосольського або дотичних питань характеристики суспшьно-полггичних i культурних реалш, в яких жив i творив дослщник та якi вирiшально вплинули на становлення його полггичних i правових поглядiв.
До ще!' групи варто передусiм вщнести розвiдки Володимира Темницького [11], Михайла Галущинського [12; 13], Володимира Гнатюка [14], Михайла Грушевського [15], Вячеслава Лащенка [16], Мирона Кордуби [17], Лева Ганкевича [18], з яких дiзнаемося про певш особливостi учасп Володимира Старосольського як одного з теоретиюв органiзацiï та активних дiячiв студентського руху в Галичинi, зокрема у справi заснування украшського ушверситету, а також iдейного натхненника та лвдера захiдноукраïнськоï соцiал-демократiï у формуванш щейно-теоретичних засад та практичнш реалiзацiï нацiональних i соцiальних прагнень украшщв, захистi 1х законних конституцшних прав. Та у працях згаданих науковщв знайшли вiдображення лише деяю аспекти багатогранно!' дiяльностi Володимира Старосольського, його мюця i ролi у схщногалицькому суспiльствi кiнця Х1Х - першоï половини ХХ ст., що зважаючи на рiзноманiтнiсть напрямкiв, в яких вш розвивав свою доволi плiдну участь у суспiльно-полiтичну та культурно-освiтньому життi краю, дае дуже обмежене уявлення про особливосл формування його iдейних поглядiв як громадського дмча i науковця, основш чинники, якi вплинули на процес 1х становлення та трансформаций
Проведет сучасниками Володимира Старосольського науковi студи об'еднують, таким чином, доволi рiзноманiтнi матерiали, серед яких простежуеться чггкий подш за певними напрямками. Це, з одного боку, рецензи та ввдгуки на науковi твори та доповда правознавця, що мiстять критичний аналiз та оцiнку наукових щей та поглядiв автора, а також роботи, на сторiнках яких знаходимо спроби творчоï iнтерпретацiï окремих аспекта його вчення, а з шшого, — працi, якi безпосередньо не пов'язаш iз розглядом наукових здобутюв Володимира Старосольського, та завдяки здшсненому в них дослiдженню актуальних проблем тогочасного суспшьно-полггичного життя Захiдноï Украши е цiнним джерелом важливоï для розумшня особливостей бачення науковцем багатьох явищ державно-правовоï дiйсностi iнформацiï про передумови формування та еволюцiю його наукового свггогляду.
Висновки. Наведений аналiз прижиттевого перiоду у розвитку кторюграфи державно-правових дослiджень Володимира Старосольського, представленого рiзнобiчними теоретичними напрацюваннями сучасниюв вченого, якi стали першим кроком на шляху до всебiчного та поглибленого теоретичного осмислення й висвгглення його наукових здобутюв у дослщженш проблем держави i права, виявив визнання та популяршсть останнiх серед багатьох авторитетних науковцiв i дiячiв того часу, якi однак, обмежившись в основному аналiзом декшькох наукових праць дослщника, а також характеристикою окремих момента його практичноï дмльносл, зумши показати лише незначну, хоч i дуже важливу частину iдейно-теоретичноï спадщини талановитого правознавця.
1. Дтстрянський С., Старосольський В. Укратц - професори права / С. Дтстрянський,
B. Старосольський // Ювшейний альманах Союзу украгнських адвокатов. - Льв1в, 1934. - С. 126-145.
2. Донцов Д. Вол. Старосольський. Теоргя наци. - Вгдень: Вид. Укр. соцюл. институту, 1922. Ст. 144, вел. 8. / Д. Донцов // Лтературно-науковий Вгсник. - 1925. - Т. 85. - С. 281-284.
3. Ганкевич Л. Десятилття Союзу украгнських адвокатов / Л. Ганкевич // Ювшейний альманах Союзу украгнських адвокатов. - Льв1в, 1934. - С. 38 - 73ю 4. З дгяльностг СУА у Львовi //Життя i право. - Львiв, 1928.- Ч.2.- С. 39-41. 5. ЛевицькийК. Бiблiографiя /К. Левицький //Життя i право. -Львiв, 1935.- С.26-29. 6. Дтстрянський С. Звт з Укра'гнського Правничого З'Хзду в Празi /
C. Дтстрянський // Життя i право. - 1934. - Ч.1.(28). - С. 1 - 22. 7. Ковшевич Р. 1ндуктивний метод в юриспруденци / Р. Ковшевич // Збiрник правничо'г комтг. При iсторично-фiльософiчнiй секци НТШ тд ред. Д-ра В. Вергановського. - Львiв, 1925.- С.69-173. 8. Ковшевич Р. 1ндуктивний метод в юриспруденци / Р. Ковшевич // Збiрник правничо'г комюи. При iсторично-фiльософiчнiй секци НТШ тд ред. Д-ра В. Вергановського.- Львiв, 1927.- С. 89-182. 9. Сосенко С. Основт питання сучасного сощалютично-радянського устрою (Державно-правовий нарис) / С. Сосенко. -Львiв, 1924. - 21 с. 10. Сосенко С. Нащя й розв^язка нащональног справи при конституцшному федералiзмi / С. Сосенко.-Львiв,1927.- 52 с. 11. Темницький В. СецеЫя з Львiвського утверситету /
В. Темницький // Сч 1868 - 1908: Альманах в пам^ять 40-х роковин основания товариства "Сч" у Вгднг // Згбрали i видали Зенон Кузеля i Микола Чайквський. - Льв1в: Друкарня т-ва гм.. Шевченка, 1908.- 538 с. 12. Галущинський М. Науковий рух у тов. "Академгчна громада" у Львовг / М. Галущинський // Молода Украгна. - 1900.- № 1.- С.24-25. 13. Галущинський М. Украгнська молодгж в р. 1899 / М. Галущинський // Молода Украгна. - 1900. - Лютий. - № 2.- С.74-81. 14. Гнатюк В. Справа украгнсько-руського уюверситету у Львовг / В. Гнатюк // Лтературно-науковий вгсник. - 1902. - Сгчень. - T.XVII. - Кн.1. - С. 49-72. 15. Грушевський М. Справа украгнсько-руського уюверситету у Львовг / М. Грушевський. - Львгв: З друкарнг Наукового Товариства гм. Т. Шевченка, 1899. - 35 с. 16. Лащенка В. Украгнська студентська громада у Варшавг в 1901-1903 рр. / В. Лащенка // З минулого: Збгрка украгнського наукового гнституту у Варшавг. - Варшава: Укр. наук. гнститут, 1937. - 72 с. 17. Кордуби М. 1сторгя "Сгчг" / М. Кордуби // Сгч. Альманах в пам^ять 30-х роковин основання тов. "Сгч" у Вгднг. - Львгв: З друкарнг НТШ, 1898. - С. 7-23. 18. Ганкевич Л. З минулого нашог партгг (Матергали до гсторп УСДП)/ Л. Ганкевич // Калсндар "Впереду": 1920. - Львгв, 1920. - С.17-34.
