CC BY
300
3. Rucovodstvo ISEM po (sub)podryadnomu I zayomnomu trudu: http://cal.icem.org/index.php/en/icem-guide-on-cal.
4. Kysilyova T. Pryvatni agentstva zaynyatosti [Private agency of employment].// Juridical herald of Ukraine. - 2006. - №13. - P. 3-4.
5. Http://www.ilo.org/ilc/ILCSessions/99thSession/reports/WCMS_155846/lang-en/index.htm.
6. KWWAU, KWSI, KCTU. (1998). Organizational Strategies of Irregular Women Workers. http://kwwa.tistory.com/130.
7. Http://mirror/public/english/dialogue/ifpdial/llg/main.htm.
8. Konvenciya 96 pro platni byuro z naymu. [Convention 96 about paid bureau of hire]./ Conventions and recommendations of International labour organization 1919-1964. - Jeneva, 1999. - Volume 1. - P. 495-500.
9. Konvenciya 181 pro pryvatni agentstva zaynyatosti. [Convention 181 about private agency of employment]./ Conventions and recommendations of International labour organization 1965-1999. - Jeneva, 1999. - Volume II. - P. 1519-1525.
10. Recomendaciya 188 shchodo pryvatnyh agentstv zaynyatosti. [Recommendation 188 about private agency of employment]./ Conventions and recommendations of International labour organization 1965-1999. - Jeneva, 1999. - Volume II. - P. 1526-1528.
11. Nystrom Brigitta. The Legal Regulation of Employment Agencies and Employment Leasing Companies in Sweden. // Comparative Labor Law and Policy Journal. - 2003. - Vol. 23, №1. - Р. 23.
12. Http://www. bza.de / tarif / tarifvertraege.php.
13. Http://eiro.eurofound.eu.int/thematicfeature14.html.
14. Rol' pryvatnyh agentstv zaynyatosti u funkcionuvanni rynku praci. [Role of private agency of employment in functionity of labour market]. - Jeneva: ILO, 1994. - 132p.
ДАН ПРО АВТОРА
Коваль Св^лана neTpiBHa, кандидат економнних наук, доцент кафедри полiтичноí економп. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний nedaaoai4Huü умверситет iMeHi Григорiя Сковороди»
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Коваль Светлана Петровна, кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии. ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды»
DATA ABOUT THE AUTHOR
Koval' Svitlana Petrivna, Ph.D. in Economical Sciences, Docent of Chair of Political Economy. SHEE «Pereyaslav-Khmel'nyc'kyi State Pedagogic University of name Grygoriy Scovoroda»
УДК 336.226.11
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ДОХОДУ ЯК ЕКОНОМ1ЧНО1 КАТЕГОРП ТА ОБ'СКТА ОПОДАТКУВАННЯ
Коробкша Н.Г.
Предметом статтi виступае дохiд як економiчна категорiя та об'ект оподаткування.
Мета роботи полягае у розкриттi сутно^ такого соujально-економiчного явища як дохiд та визначеннi його впливу на рiзноманiтнi аспекти I процеси в державi й життi переачного iндивiдa.
Методологiчною основою дослiдження е система загальнонаукових та спе^альних методiв дослiдження, таких як: системний аналiз, синтез та абстрактно-логiчний метод. На основi системно-аналтичного методу зроблено теоретичне узагальнення наукових поглядiв втчизняних та зарубiжних вчених щодо визначення сутно^ доходу, а також окреслено основнi теори оподаткування доходiв населення. Метод синтезу використовувався при формуванн власного бачення доходу як вимiру добробуту громадян та Ух уча^ у процес економiчного вiдтворення, а абстрактно-логiчний - при формуванн висновюв.
Результатом роботи е систематиза^я надбань в рамках даноУ тематики найбльш вагомих наукових шкл в стори економiчноi' теори та вивчення особливостей розподлу доходiв мiж домогосподарствами.
Галузь застосування результатiв - фнанси, економiчна теорiя.
За результатами досл!дження встановлено, що розбiжнiсть у тлумаченн науковцями сутностi доходу на макро- I мiкрорiвнях (на^ональний дохiд, дохiд держави, дохiд пдприемства, дохiд домогосподарства, доходи населення тощо), обумовлюе постйну наукову дискусю, внаслiдок чого единого визначення категори «дохiд» не снуе. Також зазначено, що незважаючи на снування спльних теоретичних основ оподаткування доходiв населення кожна крана мае свою ункальну систему оподаткування.
Ключов'1 слова: дохiд, доходи населення, дохiд як об'ект оподаткування, нерiвнiсть доходiв, розподл доходiв. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ОПРЕДЕЛЕНИЮ ДОХОДА КАК ЭКОНОМИЧЕСКОЙ КАТЕГОРИИ И ОБЪЕКТА НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ
Коробкина Н.Г.
Предметом статьи выступает доход как экономическая категория и объект налогообложения.
Цель работы заключается в раскрытии сущности такого социально-экономического явления как доход и определении его влияния на различные аспекты и процессы в государстве и жизни рядового индивида.
Методологической основой исследования является система общенаучных и специальных методов исследования, таких как: системный анализ, синтез и абстрактно-логический метод. На основе системно-аналитического метода сделано теоретическое обобщение научных взглядов отечественных и зарубежных ученых по определению сущности дохода, а также обозначены основные теории налогообложения доходов. Метод синтеза использовался при формировании собственного видения дохода как измерения благосостояния граждан и их участия в процессе экономического воспроизводства, а абстрактно-логический - при формировании выводов.
Результатом работы является систематизация достижений в рамках данной тематики наиболее весомых научных школ в истории экономической теории и изучение особенностей распределения доходов между домохозяйствами.
Область применения результатов - финансы, экономическая теория.
144
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
© Коробкша Н.Г., 2014
По результатам исследования установлено, что расхождение в толковании учеными сущности дохода на макро- и микроуровне (национальный доход, доход государства, доход предприятия, доход домохозяйства, доходы населения и т.д.), обусловливает постоянную научную дискуссию, в результате чего единого определения категории «доход» не существует. Также отмечено, что несмотря на существование общих теоретических основ налогообложения доходов каждая страна имеет свою уникальную систему налогообложения.
Ключевые слова: доход, доходы населения, доход как объект налогообложения, неравенство доходов, распределение доходов.
THEORETICAL APPROACHES TO THE DEFINITION OF INCOME AS ECONOMIC CATEGORY AND OBJECT OF TAXATION
Korobkina N.G.
The subject of this article is the income as an economic category and object of taxation.
The aim of the research is to disclosing the nature of the socio-economic phenomenon as income and determining its effect on various aspects and processes in the country and the life of an ordinary individual.
The methodological basis of the study is the system of general and specific research methods, such as systems analysis, synthesis and abstract-logical method. Based on system-analytical method were made theoretical generalizing of scientific views of national and foreign scientists to determine the nature of income, and outlines the basic theory of personal income tax. The method of synthesis used for forming own vision of income as measuring of the welfare of citizens and their participation in economic reproduction and abstract logic method - for forming conclusions.
The article presents the achievements of foreign scientific schools in the history of economic theory and study of the characteristics of income distribution among households.
Areas of application results are finance and economics.
The study was concluding that differences in the interpretation of income by scientists at the macro and micro levels (national income, state income, corporate income, household income, personal income etc.) causes permanent scientific debate, so the single definition of «income» does not exist. Also was pointed that each country has its own unique system of taxation with even the existence of a common theoretical bases of personal income tax.
Keywords: income, personal income, income as an object of taxation, income inequality, income distribution.
Постановка проблеми. Дохщ e одыею з ключових економнних категорм та центральною величиною у теорп i практик оподаткування. Аналiзу його змюту, складових, джерел формування та напрямiв розподту на рiзних рiвнях сусптьного життя присвячено чимало фундаменталыних наукових працы i прикладних дослщжень протягом останых столбы. Буды-яка серйозна наукова дискуая, у т. ч. мiж представниками рiзних наукових шкт, так чи Ыакше зачтае проблематику, що пов'язана i3 розумЫням сутност такого соцiалыно-економiчного явища як дохщ та його впливу на рiзноманiтнi аспекти i процеси в державi й житт переачного Ыдивща. «Мы наблюдали, как знаменитые авторы приводили друг друга, да и самих себя, в замешательство, принимая различные определения Сбережения и Дохода, которые были довольно противоречивы и не вполне удовлетворительны» [1, с. 168].
Не менш дискусмним е визначення доходу як об'екта оподаткування у системi державних фЫанав. Це пов'язане з тим, що у ринковм економщ держава виконуе низку функцм, одыею з яких е забезпечення справедливости а серед завдань економiчноí пол^ики держави - досягнення справедливого розподту доходiв.
Враховуючи зазначене, об'ективною реальнютю е ситуащя, що единого загальновизнаного та уыверсального трактування доходу немае. При цьому мЫливють зовншнього середовища вимагае поспйно'!' актуалiзацií напрацювань та усталених пiдходiв вщповщно до реалм сьогодення. Тому, вщдаючи належне роботам вчених, спробуемо здмснити стислий екскурс у генезис дано' категорп, а також на основi узагальнень навести власне бачення доходу як вимiру добробуту громадян та 'х участi у процесi економiчного вiдтворення. А також встановимо залежнють мiж еволюцieю економiчноí думки щодо формування i розподiлу доходу та розвитком пiдходiв до його оподаткування.
Ступшь дослiдження дано! проблеми вченими. Питанням визначення доходу як економiчноí категорп та об'екта оподаткування займалися тага зарубiжнi вченi: Л. Вальрас, Т. Веблен, Дж. М. Кейнс, К. Макконел, К. Маркс, Д. Ркардо, П. Самуельсон, А. См^, М. Фрiдман, Дж. Хiкс та Ы. Не менш важливий i значущий внесок у дослiдження дано' проблематики зробили в^чизняы науковцi, а саме: В. Л. Андрущенко, О. Д. Дантов, С. В. Мочерний, С. В. Онишко, С. М. Панчишин, А. М. Соколовська, Л. Л. Тарангул, В. М. Федосов, Н. М. Холод, К. I. Швабм, С. I. Юрм та Ы.
Предметом статт виступае дохiд як економiчна категорiя та об'ект оподаткування.
Мета статт полягае у розкритт сутностi такого соцiапыно-економiчного явища як дохщ та визначенн його впливу на рiзноманiтнi аспекти i процеси в державi й житп переачного Ыдивща. Реалiзацiя поставлено' мети зумовила необхщнють вирiшення таких завдань:
- визначити етимолопю поняття дохщ, дослщивши основнi економiчнi теорií, думки вчених та довщкову лiтературу;
- проана^зувати основнi iнструментарií державного регулювання доходiв населення;
- розглянути дохщ як основний об'ект оподаткування у системi державних фЫанав;
- дослщити особливостi розподiлу доходiв мiж господарствами та вплив його перерозподту на добробут населення.
Для досягнення поставленоí мети застосовувалися такi методи як: системний аналiз, синтез та абстрактно-лопчний метод. На основi системно-анапiтичного методу зроблено теоретичне узагальнення наукових поглядiв вiтчизняних та зарубiжних вчених щодо визначення сутност доходу, а також окреслено основы теорп оподаткування доходiв населення. Метод синтезу використовувався при формуванн власного бачення доходу як вимiру добробуту громадян та 1х участ у процесi економiчного вщтворення, а абстрактно-логiчний - при формуванн висновкiв.
Результати дослiдження. Аналiз сутност доходу неможливо повноцiнно розкрити окремо вщ джерел його формування та розподту, який здмснюеться за допомогою такого iнструментарiю державного регулювання, як: особист податки, державнi трансфернi платежу регулювання цiн на товари i послуги тощо. Це пояснюеться самою специфкою даноí економiчноí категорií. На нашу думку, саме податкам належить визначальне мiсце у процесi перерозподту доходiв населення, оскiлыки саме вони е головним джерелом наповнення бюджетв всiх рiвнiв, а отже е базою для виконання державою сощальних зобов'язань.
Переважна бiлышiсты дослiдникiв вважають, що систематизацiю поглядiв на категерю «дохiд» потрiбно розпочати саме iз представникiв класичноí школи, оскiлыки у 1х попередникiв в iсторií економiчноí науки (схоласти, меркантилiсти, фiзiократи та Ы.) фундаменталынi працi з ще теми вiдсутнi. На нашу думку, це пояснюеться тим, що до середини XVIII ст. фюкальною основою держав були переважно майновi i подушн податки [2, с. 232]. Так, наприклад, основоположник вчення фiзiократiв Франсуа Кене у трактатi «Економiчна таблиця» (1758 р.) стверджував, що ттьки постiйно вiдтворюванi багатства стьського господарства е основою для вах iнших форм багатства, забезпечують заняття уам видам професiй, сприяють благополуччю
населення, задають рух промисловост i пiдтримують процвiтання нацií. ВЫ трактував грошл як марне багатство, оголошуючи Тх тiльки посередником в обмУ [3, с. 27]. В принцип можна сказати, що саме у його робот здмснено перил спроби макроекономiчного анапiзу сутностi та складових доходу, апе це припущення буде дещо умовним.
Тому в економiчнiй науцi прийнято видiпяти ктька основних шкiп, якi доспiджувапи питання формування та розподiпу доходiв, частково звертаючи увагу i на джерепа доходiв, зокрема: кпасична школа пол^економп, марксизм, маржинапiзм, кейнсiанство, iнституцiонапiзм та неоiнституцiонапiзм, а також ряд вчених, чиТ розробки були так чи Ыакше використанi при державному регулюванн економiки (табл. 1).
Таблиця 1. Систематизащя основних шкiл, представники якi дослiджували проблематику формування та розподшу доходiв населення*_
Школа Ключов1 представники Основн1 погляди
Класична школа полiтекономiï А. Смiт, Д. Рiкардо, Дж.С. Мiлль Видiляли три види доходiв: прибуток, заробiтну плату i земельну ренту. Вперше сформували цшюну систему поглядiв на проблеми розподшу доходiв. Стверджували, що заробта плата довготривалого перiоду залежить вщ темпу нагромадження капiталу, який, у свою чергу, залежить вiд стану попиту в кра!'ы (державна полiтика невтручання за принципом «laissez faire»). На ïx думку, в основi заробiтноï плати найманого пра^вника лежить вартiсть засобiв iснування, необхщних для пiдтримання його життя та виховання дтей, якi замiнять його на ринку прац (нижня межа - м^мум, необxiдний для фiзичного виживання). Мiж заробiтною платою i прибутком - обернено пропорцмна залежнють.
Марксизм К. Маркс Сформував трудову теорiю вартостi для визначення вщносних цiн i розкриття сутi прибутку -додатково' вартост, яка е не чим Ышим, як неоплаченою працею. Вартiсть товару робочо' сили вiдповiдае вартостi життевих благ, необхщних для вiдтворення робочо' сили, а його споживна вартють для покупця-капiталiста визначаеться здатнiстю робочо' сили виробляти бiльшу вартiсть, ыж вартiсть само' робочо' сили. 1ншими словами, робiтники створюють продукцiю на бшьшу величину, нiж витрати на ïx власне утримання та вщтворення. Отже, прибуток капiталiстiв е результатом експлуатацп. Тiею мiрою, як каттал нагромаджуеться, становище найманого робiтника, незалежно вщ рiвня заробiтноï плати, попршуеться, тому можливостi полiпшення становища робтничого класу в межах капiталiстичного ладу не юнуе.
Маржиналiзм Л. Вальрас, К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Л. Вiзер За ïx поглядами, вс фактори виробництва створюють нацюнальний доxiд i, вiдповiдно, приймають участь у його розподл Праця привласнюе частину доходу у виглядi заробiтноï плати, капiтал - у формi процента, а земля - ренти. Прибуток е платою за пщприемницький хист. Власну теор^ розподiлу доxодiв обфунтовували через граничну кориснiсть для Ыдивща, яку можна вимiряти на основi приблизноï постiйностi граничноï корисност грошей.
Виxiдним було положення про те, що на дохщ впливають не тльки особист штереси виробника, а й Ытереси споживачiв товарiв i послуг. Але по факту, представники школи визначали не розподт доxодiв, а лише граничнi рiвнi оплати працi, капiталу i земл^ оскiльки в ïx розрахунках цша факторiв виробництва розглядалася як задана.
lнституцiоналiзм Т. Веблен Дж. Коммонс У. Мiтчел lнституцiоналiзм не мае якихось загальних теоретичних засад. Економюти, котрi належать до цього напряму, суттево рiзняться за колом дослiджуваниx проблем. Однак з позицп доxодiв суттево критикували постулати iншиx наукових шкiл, особливо маржиналiзм, оскiльки, на ïx думку, ринковi меxанiзми неспроможнi забезпечити справедливють для рiзниx груп в економЩк Лише тиск на уряд е ужверсальним iнструментом досягнення справедливого та рацюнального економiчного ладу.
Соцiальна теорiя розподшу М. 1. Туган-Барановський На думку вченого, величина заробiтноï плати визначаеться такими чинниками як продуктивнють суспiльноï працi (формуе обсяг суспiльного продукту, що пщлягае розподiлу мiж класами) та соцiальна сила робiтничого класу (впливае на частку суспшьного продукту, яка надходить у розпорядження робтика).
Кейнаанство Дж. М. Кейнс Обфунтував необxiднiсть державного регулювання виробництва, зайнятост розподiлу доxодiв, оскiльки з ростом доxодiв частка заощаджень росте, а частка споживання зменшуеться (що створюе загрозу дефщиту ефективного попиту).
Чиказька школа економiки (економiчний лiбералiзм та монетаризм) М. Фрщман Розробив концеп^ю перманентного доходу - доходу, який споживач очкуе отримувати протягом життя, враховуючи свш вк, освiту, моделi споживання, що склалися. На його думку, перманентний рiвень споживання залежить вщ перманентного рiвня доходу, а тому в цшому е константою, не залежачи вщ поточних коливань обсягу доходу. Вщповщно, на його думку, проблеми нестачi ефективного попиту, поставленоï Дж. М. Кейнсом i пов'язаноï з тим, що з ростом доxодiв зменшуеться гранична схильнють до споживання («основний псиxологiчний закон»), не iснуе. А отже, необхщност для держави вживати заxодiв щодо стимулювання цього попиту немае. Тому ïï роль повинна обмежуватися створенням умов для формування та функцюнування ринково! системи.
Загальна теорiя рiвноваги та добробуту Дж. Хiкс (Пкс) Доповнив маржиналютську теорiю розподiлу «теорiею промислового конфлкту». Вважав, що единою неринковою силою, яка визначае розмiр зароб^но: плати, е вплив профспiлок. Розробив модель, вщповщно до якоï заробта плата визначаеться точкою перетину «кривоï поступок» пiдприемцiв та «кривоï спротиву» профспiлок.
НеоЫститу-цiоналiзм С. Кузнець, Р. Коуз, Дж. Гелбрейт, Е. Хансен Школа мiстить значну ктькють теорiй та концепцiй, а саме: теор^ економiчниx суб'ектiв, теорiю трансакцмних витрат, економiку органiзацiй, теорiю прав власност, економiку права, теорiю суспшьного вибору, конституцшну економiку та економку полiтики, а також ряд шших. До сильних сторiн цiеï школи вщносять аналiз змiсту i ефектв опортунiстичноï поведiнки, взаемного впливу економiчниx стимулiв i прав власностi, дослщження взаемодГ| органiзацiйниx структур з шституцмним середовищем, вiдкриття принципово нового виду витрат - трансакцмних, якi реально впливають на економiчну поведiнку людей, хоч i важко пщдаються вимiрюванню.
*Джерело: складено автором на ocHoei [4; 5; 23 та н.].
Зауважимо, що розбiжнiсть у тлумаченн науковцями сутност доходу на макро- i мiкрорiвнях (нацiональний дохiд, дохiд держави, дохщ пiдприeмства, дохiд домогосподарства, доходи населення тощо), вносить певний дисонанс у лопку побудови
послiдовноí ieрархií. Але «оцшюючи... економiста, ми повиннi завжди пам'ятати, що блискучм виклад аналiтичних концепцм -це щось зовсiм шше, нiж глибоке розумiння сутi лопки економiчних взаемозалежностей. Винахiдливi методи не завжди означають глибоке проникнення в економiчнi явища, i навпаки» [4, с. 76].
Проаналiзувавши надбання найбтыш вагомих наукових шкiл в ютори економiчноí теорií, узагальненi нами у табл. 1 вщповщно до мети роботи, можемо зробити наступний висновок. Економiчна наука в ретроспективу оперуючи складними економiчними категорiями i зачтаючи цiлi пласти проблемних питаны, не дае однозначних структурованих вiдповiдей, а викладен теореми не пiддаютыся емтричнм перевiрцi. При цыому деякi теори були пщдаы справедливiй критицi 1'х послiдовниками, а висновки вчених, яга не пройшли перевiрку часом, визнан або помилковими, або недостатныо реалютичними. Це е аргументом на користы перенесення фокусу дослiдження на сучасн надбання економiчноí науки, хоча зрозумто, що саме генезис наукових теорм пiд впливом íх критичного переосмислення наступниками забезпечив сучасний стан розумшня сутност доходу та його складових.
В цiлому можна зробити висновок, що для загалыноí економiчноí теори характерним е застосування факторного аналiзу, тобто досглдження впливу факторiв на величину доходу (праця забезпечуе дохщ у виглядi заробiтноí плати, а земля - ренту). I лише науковц ХХ ст. почали застосовувати мiждисциплiнарний пщхщ, аналiзуючи питання формування i розподiлу доходiв через призму не лише економки, але й соцiалыноí фiлософií, психологií, полiтики тощо. В резулытатi сформованi вченими висновки набули бтышого змiстовного та ана^тичного значення. Ми погоджуемося iз думкою д.е.н. Холода Н. М., що саме iнституцiоналiзм е тiею теоретичною основою, за допомогою якою повинен здмснюватися аналiз розподiлу доходiв у в^чизняних реалiях [5, с. 46]. Якщо ж проаналiзувати розкриття сутносп доходу у сучаснiй довiдковiй л^ературу то отримаемо наступну картину (див. табл. 2).
Таблиця 2. Визначення поняття «дохщ» у довщковт лiтературi*
Джерело Визначення доходу
Податки: довщник-словник [6, с.73] сума буды-яких коштiв, вартiсты матерiалыного й нематерiалыного майна, iнших активiв, що маюты вартiсты, у т.ч. цшних паперiв або деривативiв, одержаних платником податку у власнюты або нарахованих на його користы, чи набутих незаконним шляхом протягом вщповщного звiтного перюду з рiзних джерел як на територп Украши, так i за и межами
Економiчний словник [7, с.109] потiк заробiтноí плати, вiдсоткiв, дивiдендiв та шших надходжены, отриманих iндивiдом чи суб'ектом господарювання протягом визначеного термiну
Економiчний тлумачний словник [8, с. 85] сума буды-яких коштв, вартiсты матерiалыного й нематерiалыного майна, iнших активiв, що маюты вартюты, у т.ч. цшних паперiв або деривативiв, одержаних платником податку у власнюты або нарахованих на його користы, чи набутих незаконним шляхом протягом вщповщного звiтного перюду з рiзних джерел як на територп Украши, так i за и межами
Словник бухгалтера та аудитора [9, с. 60] сума буды-яких коштiв, вартiсты матерiалыного й нематерiалыного майна, iнших активiв, що маюты вартюты, у т.ч. цшних паперiв або деривативiв, одержаних платником податку у власнюты або нарахованих на його користы, чи набутих незаконним шляхом протягом вщповщного звiтного перюду з рiзних джерел як на територп Украши, так i за и межами
Економiчна енциклопедiя [10, с. 363; 366] сума прибутку i заробiтноí плати працiвника; грошовi й натуралын (у грошовiй одиницi) доходи громадян з рiзних джерел
Великий тлумачний словник сучасно: украíнсыкоí мови [11, с. 324] грошл або матерiалынi цiнностi, одержуванi державою, юридичною або фiзичною особою внаслщок буды-якоí дiялыностi (виробничоí, комерцiйноí, посередницыкоí i т. iн.)
Великий бухгалтерсыкий словник [12, с.103] грошовi або шил цiнностi, одержуванi в резулытат буды-якоí дiялыностi; резулытат виробничо-господар^^ дiялыностi, одержуваний як рiзниця мiж вартiстю реалiзованоí товарi/послуг i понесеними витратами; дивщенди або вiдсотки, виплачен власникам цiнних паперiв, вкладiв, депозитв.
*Джерело: складено автором на ocHoei [6-12].
Як видно з табл. 2, у рядi джерел визначення повнютю дублюються, деякi словники наводять надто загальне трактування доходу, включаючи до його складу i прибуток, проте у переважнiй бiльшостi енциклопедм тлумачення даноТ категорiï представлено перелiчуванням складових, якi в кожному випадку е рiзними. При цьому безоплатно отриман товари i послуги окремою складовою не видiляються. Вiдмiчаючи в цтому методологiчну правильнiсть розкриття доходу через джерела формування, на нашу думку, необхщнють розширення або максимальна деталiзацiя кола iндикаторiв, що характеризуюсь категорiю «доходи населення», у сучасному сусптьсш е очевидною.
При цьому, не дивлячись на комерцiалiзацiю со^ально'!' сфери (платна освiта, медичне обслуговування тощо), коли все ж таки основним показником рiвня життя населення е грошовий дохщ, вважаемо, що виключно кiлькiсна оцiнка отриманого доходу не може бути охарактеризована як комплексна. I хоча ряд сучасних вчених притримуеться даного погляду, багато дослщнигав схиляеться до концепци розширеного доходу iз одночасним аналiзом таких додаткових факторiв, як потреби людини, ïï потенцiал та модель поведшки (див. табл. 3).
В цьому контекст доцiльно процитувати англiйського економюта Дж. Р. Хiкса (праця «Вартють i капiтал»), а саме: «дохщ -це максимальна ктькють засобiв, якi iндивiд може витратити протягом даного тижня i яга вш очкуе витрачати протягом кожного наступного тижня» [1, с. 292].
Отже, анаглз пiдходiв до трактування сутносп доходу дозволив обфунтувати наявнiсть методолопчного плюралiзму щодо даного питання. Внаслщок цього також не iснуе едино' загальновизнано' класифiкацiï критерiïв доходу - майже кожен дослщник пропонуе власне бачення. Безумовно, що запропонований нами пщхщ не може претендувати на вичерпнють, хоч i об'еднав найбтьш поширен погляди. З цього приводу досить влучно висловився ымецький економют i статистик професор Петера фон дер Лтпе - визначення доходу залежить вщ цiлей аналiзу та практичних завдань, для виршення яких повинн використовуватися данi про доходи [20].
Наприклад, для цiлей офiцiйноï статистики використовуються переважно два пщходи до аналiзу доходiв населення: макроекономiчний, який дозволяе оцiнити в цтому роль домогосподарства як економiчного суб'екта, що вщграе особливу роль у господарському житт кожноï краïни (фунтуеться на системi нацiональних рахункiв та Баланс грошових витрат i доходiв населення); i мiкроекономiчний, який пов'язаний з дослщженням процесiв формування, розподту, перерозподiлу i використання доходiв на рiвнi окремих домогосподарств (на основi даних вибiркового обстеження умов життя домогосподарств).
Таблиця 3. HayKOBi пщходи до трактування поняття «дохiд»*_
Джерело Визначення доходу
Г. А. Оганян, В.О. Паламарчук, А. П. Румянцев [13, с. 184-185] загальна сума грошей, яку отримала особа протягом певного перюду (як правило, за рк): заробiтна плата та шил трудовi доходи, доходи вщ власносп, у т. ч. ренти, процентв, дивiдендiв, трансфертнi платежi
е. П. Качан, Г. Т. Завшовська, В. Я. Брич, О. П. Дягав [14, с. 166] сума грошових коштв i матерiалыних благ, одержаних за певний промiжок часу у натуральному виглядi для пiдтримання фiзичного, морального, економiчного та iнтелектуалыного стану людини
С. М. Панчишин, Н. М. Холод [15, с. 8] сукупнiсты грошових коштiв i натуральних надходжень, отриманих за певний перюд
М.Г. Назаров, Г.Ф. Горбей, Г.Д. Кулапна, Б.Т. Рябушган [16, с. 588] ресурси у грошовому i натуральному вираженну якi можуть бути використан на задоволення особистих потреб, сплату податкових та Ыших обов'язкових та добровтьних платежiв, заощадження
П. В. Савченко, Ю. П. Коган [17, с. 48] сукупнiсты надходжень у грошовм та натуралынiй формах за визначений промiжок часу, використовуваних фiзичними особами з метою споживання i накопичення
К. 1. Швабм [18, с. 10] всi надходження, що виникають на основi процесу цiноутворення, з урахуванням величини понесених затрат, потрiбних для отримання цього доходу
1. В. Шевчук [19, с. 10] сукупний дохщ, скоригований на суму податкових вилучень та зменшений на суму економiчно обфунтованого неоподатковуваного мiнiмуму та Ыших пiлыг
*Джерело: складено автором на ocHoei [13-19].
Однак якщо розглядати дохщ як основний об'ект оподаткування у системл державних фiнансiв, то до його визначення n0Tpi6H0 пiдходити обережно i вiдповiдально [21, с. 34]. Це пов'язане з тим, що у ринковм економiцi держава виконуе низку функцiй, однiею з яких е забезпечення справедливости а серед завдань економiчноí полiтики держави - досягнення справедливого розподту доходiв. Зараз вже важко визначити, де, коли i як були прийнятi перил законодавчi акти, що закрiплювапи за державою обов'язки тклуватися про добробут населення, проте вченi вбачають коршня в Англií, де 1601 року був прийнятий закон про бщних. Сьогодну на думку украíнських вчених С. М. Панчишина та Н. М. Холода, державне регулювання доходiв населення - це сукупнiсть законодавчих норм, виконавчих та контрольних важелiв i заходiв, якi реапiзовують уповноважен державнi установи, щоб стабiлiзувати доходи та 1'х зростання, а також не допустити надмiрноí диференцiацií i зменшити бiднiсть [15, с. 5; 60].
Методи державного регулювання доходiв населення е рiзноманiтними, тому, як i у випадку щодо критерпв класифiкацií доходiв, дослiдники даноí проблематики пропонують власне бачення. Не занурюючись у аналiз масштабiв íх поглядiв, оскiльки це виходить за межi предмета нашоí роботи, представимо основний Ыструментарм державного регулювання доходiв населення наступним чином (рис. 1).
Рисунок 1. Основний шструментарш державного регулювання доходiв населення*
*Джерело: Доходи \ заощадження в перех1днй економц Украни / За ред. С. М.Панчишина, М. I. Савлука. - Льв1в: ЛНУ ¡м. 1вана Франка, 2003. - 406 с. - С. 13.
При цьому i украТнсьга, i зарубiжнi вчен подтяють думку, що найбтьшу роль у розпод^ та перерозпод^ доходiв населення граюты саме трансфертнi платежi та оподаткування, Ыструментарм якого у площинi птьгового оподаткування доходiв фiзичних осiб ми дооглджуватимемо у данiй роботi.
Причини нерiвностi доходiв населення, якi викликаюты необхiднiсты державного втручання, е актуальною для дос^дження темою протягом останых столiты. На сучасному етапi, переважно у захщнм фiнансовiй лiтературi, прийнято видтяти об'ективнi та специфiчнi фактори. До об'ективних належать так зван екстерналп (побiчнi ефекти) - недосконалост ринкових механiзмiв, якi досить детально проаналiзував видатний вiтчизняний вчений, д.е.н., професор В. Л. Андрущенко. За його словами, «екстерналп можуть породжувати ... збитки, негативнi наслiдки; зменшувати або повнiстю елiмiнувати можливiсты оптимально'!' алокацп ресурсiв у масштабах певноТ галузi, а то й економiчноТ системи в цiлому; спричиняти перемщення ресурсiв i ринкiв, а також викликати рiзноманiтнi сукупнi ефекти» [22, с.88].
До суб'ективних факторiв, наслщком дiТ яких стае нерiвнiсты доходiв населення, автори Економiксу вiдносяты наступи:
- вiдмiнностi у здiбностях;
- доступ до ocbîtm, ÏÏ якiсть та здатнiсть до навчання;
- дискримжаця при наймi на роботу та просуванн по кар'ерних сходах;
- уподобання людини, життева позицiя та готовнiсть до ризику;
- нерiвномiрнiсть розподiлу багатства, в т.ч. спадщини;
- мiсце народження та умови виховання;
- вдача, дiловi та особист зв'язки, а також нещасн випадки [23, с. 752-755].
Вщповщно органи влади змушен суттево перерозподтяти доходи вiд смей з високими доходами на користь смей з низькими, використовуючи для цього у т. ч. податкову систему, або так зван коригуючи податки Пгу - за iменем англйського економiста, ученика Альфреда Маршалла Артура Пгу. Розрахунок побудований на тому, що будь-який податок, окрiм виконання свого прямого фюкального призначення, мютить ще й побiчнi, зовншы для фiску ефекти. Штучно манпулюючи елементами податку, уряд може скеровувати економiчнi i соцiальнi процеси у потрiбнiй на певнiй стадiï розвитку кражи траекторiï. В принципi будь-який податок е податком Пгу, оскльки варiювання ставками та режимом оподаткування е зручним способом впливу в бажаному напрямi на економiчну та соцальну поведiнку [22, с.91].
Сьогодн, не дивлячись на глобалiзацiйнi та жтеграцмы процеси, майже кожна кража св^у мае власну, притаманну саме 'й, податкову систему iз власним варiантом оподаткування доходiв населення. Але на теоретичному рiвнi пiдходи до визначення податково' бази як фiзичного, вартiсного чи iншого характерного виразу об'екта оподаткування, до якого застосовуеться податкова ставка i який використовуеться для визначення розмiру податкового зобов'язання, мають дискусмний характер. Оскiльки, як вiрно вiдмiчае д.е.н., професор Швабм К. I., аналiзуючи напрацювання професора Соколова О. О., юнуе суттева вщмжнють мiж визначенням оподатковуваного доходу та доходу як суми засобiв споживання i послуг, як стосуються кожно' конкретно' особи [21, с. 34].
В межах класично' фжансово''' школи прийнято видiляти двi концепцп доходу - теорiю джерел i теорю чистого збiльшення вартостi майна (теорiя надходжень фактичного майна).
Згщно з теорiею джерел Б. Ф'юстнга дохiд е сумою грошових i товарних потоюв, що регулярно (ключове слово) надходять iндивiду з постйних (ключове слово) джерел. Тобто будь-як разовi чи тимчасовi надходження (доходи вщ продажу майна, спадщина, дарування тощо) з позицiï дано' теорп не вважаються доходом, тому вилучаються з податково' бази. На цй концепцiï фунтувався прусський закон про податок на доходи 1891 р. Очевидно, що теорiя мютить значну дискусмну складову.
Так, вилучення з податково' бази тимчасових чи разових надходжень не вщповщае вимогам соцально''' справедливостi, отже, не е виправданим. Показником платоспроможност iндивiда та ждикатором його попиту на суспiльнi блага може бути лише сукупний дохщ з усх джерел. Саме таким чином дохщ як об'ект оподаткування трактуеться у моделi Шанца-Хейга-Саймонса (далi - ШХС). Розроблена у 1896 р. нмецьким вченим Г. фон Шанцем, теорiя чистого збтьшення вартостi майна одержала розвиток у працях американських економiстiв Р. М. Хейга (1921 р.) та Г. С. Саймонса (1938 р.). На цй теорп фунтувався нмецький закон про податок на доходи 1920 р.
Згщно з концепцею ШХС вщповщнють доходу як об'екта оподаткування принципу платоспроможност забезпечуеться завдяки включенню до його складу всх вхщних потокiв, що пiдвищують рiвень потенцйного споживання iндивiдiв, i вилученню з нього всх вихiдних потокiв, яю зменшують рiвень потенцiйного споживання, а також усх витрат, пов'язаних iз одержанням доходу. Виходячи з даного визначення, до складу об'екта оподаткування мають включатися ус види доходiв, що одержуе платник. Тому у фжансовж лiтературi модель ШХС називають моделлю комплексного доходу.
Недолгом моделi вважаеться ïï недостатне практичне значення внаслщок того, що база оподаткування в податкових системах бшьшост краж фактично виявляеться набагато вужчою (спадщина i дарування в багатьох кранах обкладаються окремим податком), нiж дохщ, що вщповщае концепцп ШХС, яка е теоретичним щеалом [24, с. 166-167].
Найбтьш придатною для и застосування в сучаснiй юридичнiй практиц вважаеться концепцiя ринкового доходу як об'екта оподаткування К. Тпке, Й. Ланга, Р. В^тманна, X. Г. Руште, згiдно з якою оподатковуватися мають лише доходи, отриман ринковим шляхом, а саме: доходи вщ ненаймано' (пiдприемницькоï) дiяльностi; доходи вщ наймано' дiяльностi та доходи вщ приватного майна (доходи вiд капталу).
Про наближення захщноевропейсько''' практики прибуткового оподаткування до концепцiï ринкового доходу, з одного боку, свщчить перелк груп доходiв, що видiляються у скл^ об'екта оподаткування в цих кражах. Так, найбiльш розповсюдженою категерею доходiв е дохiд вiд роботи за наймом, що включае заробiтну плату, пенсiï, винагороди менеджменту компанж. В окремих кра'нах (Бельгiя, Фiнляндiя, Нiдерланди) замiсть цього застосовуеться група «зароблений дохiд», що об'еднуе доходи вщ працi за наймом, а також доходи вщ професiйноï дiяльностi (доходи осiб вiльних професiй - юриств, митцiв тощо) та пщприемництва. Однак, на вiдмiну вiд цих краж, у бiльшостi краж - членв 6С професiйний дохiд i дохщ вщ пiдприемницькоï дiяльностi утворюють окремi групи доходiв у скл^ об'екта оподаткування.
1ншою обов'язковою категс^ею доходiв е доходи вiд капталу. В таких кражах, як Португалiя, Iталiя, Австрiя, Нiдерланди, Нiмеччина, Франця, Грецiя для позначення подiбних доходiв застосовуеться категорiя «iнвестицiйний дохiд» (об'еднуе доходи у вигл^ дивiдендiв, процентв, роялтi та iн.), поряд iз яким видiляеться така категорiя доходiв, як «прирiст капiталу». Досить часто в окрему категерю видiляються доходи вщ нерухомостi, що включають переважно суми отримано' платником орендно' плати та лiзингових платежiв вiд передачi прав користування власним майном.
Це пщтверджуе тезу про унiкальнiсть д^чого порядку щодо оподаткування доходiв населення майже для кожно' кра'ни св^у при спiльних теоретичних основах та проблематиц (оподаткування та ефективнiсть, чи оподаткування i справедпивють, чи оптимальне поеднання).
Висновки. Ознайомлення з теоретичними та методологчними напрацюваннями зарубiжних i вiтчизняних економютв-науковцв свiдчать про вiдсутнiсть единого, загальноприйнятого визначення поняття «дохщ». Вщмжност у розумжы сутностi доходу як економiчноï категорiï на макро- i мiкрорiвнях е першопричиною рiзноманiття пiдходiв до оподаткування доходiв населення у рiзних кражах, а також триваючо' еволюцп форм оподаткування.
В цiлому проведений аналiз наглядно демонструе скпаднiсть категорп «дохiд» як економiчноï категорiï i як об'екта оподаткування. Це робить дохщ привабливою та актуальною для дослщження темою, а напрацювання науковцв у цй сферi е затребуваними та такими, що мають практичну цжнють.
Список використаних джерел
1. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. Р.М. Энтова. - М., Издательская группа «Прогресс», 1993 - 488 с.
2. Морально-етичн ¡мперативи податюв та оподаткування (зах1дна традиц1я): монограф1я / Андрущенко В.Л., Тучак Т.В. - К.: Алерта, 2013. - 384 с.
3. Агапова И. И. История экономических учений / И.И. Агапова. - М: Эксмо, 2002. - 206 с.
4. Блауг М. Економ1чна теор1я в ретроспективi / М. Блауг; пер. з англ. 1.Дзюб. - Ки)в : Основи, 2001. - 670 с.
5. Холод Н.М. Розподл доходiв та бiднiсть у перехiдних економках : монографiя / Н.М. Холод. - Львiв : Видавничий центр ЛНУ iм. I. Франка, 2009. - 442 с.
6. Податки: довiдник-словник : навч. пойбник / Карпнський Б.А., Залуцька Н.С. Карпнська О. Б. - К. : Видавничий дiм «Професонал», 2008. - 464 с.
7. Экономический словарь. Толково-терминологический. - К.: КНТ, 2007. - 624 с.
8. Економiчний тлумачний словник. Понят Юна база законодавства Украни у сферi економки. - К. : КНТ, 2007. - 360 с.
9. Словник бухгалтера та аудитора / за заг. ред. Я. Кавторева. - Х. : Фактор, 2009. - 352 с.
10. Економiчна енциклопедiя. Том 1 / за заг. ред. С.В. Мочерного. - К. : Видавничий центр «Академiя», 2000. - 864 с.
11.Великий тлумачний словник сучасно)'укра)нсько)'мови/за заг. ред. В.Т. Бусела. - К.; 1рпнь: ВТФ «Перун», 2009. - 1736 с.
12. Большой бухгалтерский словарь /под ред. А.Н. Азрилияна. - М. : Институт новой экономики, 1999. - 574 с.
13. Полтична економiя : навч. посб. / Г.А. Оганян, В.О. Паламарчук, А.П. Румянцев та н.; за заг. ред. Г.А. Оганяна. -К. : МАУП, 2003. - 520 с.
14. Економка прац та соцiально-трудовi вiдносини : навч.-метод. посбник/за заг. ред. проф. Качана С.П. - Тернопль: ТДЕУ, 2006. - 373 с.
15. Доходи та заощадження в перех iдн Ю економц УкраТни / за ред. С.М. Панчишина та М.1. Савлука. - Львiв : ЛНУ м. I. Франка, 2003. - 406 с.
16. Курс социально-экономической статистики: учебник для вузов / под ред. М.Г. Назарова. - М.: Финстатинформ, ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 771 с.
17. Политика доходов и заработной платы: учебник / под ред. П. В. Савченко, Ю.П. Кокина. - М.: Юристъ, 2000. - 456 с.
18. ШвабЮ К.1. Модернiзацiя системи оподаткування доходiв населення Украни : автореф. дис... д-ра. екон. наук : 08.00.08 /К.1 ШвабЮ//Нац. ун-т держ. податково)' служби Украни. - 1рпнь, 2010. - 39 с.
19. Шевчук 1.В. Механiзм оподаткування доходiв фiзичних осiб в ринкових умовах : автореф. дис... канд. екон. наук : 08.00.08 / 1.В. Шевчук// УААН, Нацональний науковий центр «1нститут аграрно)'економки». - К., 2009. - 20 с.
20. Кабашова Е.В. Исследование доходов населения: философский аспект [Електронний ресурс] / Е.В. Кабашова. -Режим доступу: http://catalog-statei.ru/view_article.php?id=258
21. ШвабЮ К.1. Оподаткування доходiв населення : проблеми науки та практики : монографiя / К.1. ШвабЮ. - 1рпнь : Нац ональний ун верситет ДПС Укра)ни, 2009. - 296 с.
22. Андрущенко В.Л. Фнансова думка Заходу в ХХ столiттi: (Теоретична концептуалiзацiя i наукова проблематика державних фiнансiв). - Львiв: Каменяр, 2000. - 303 с.
23. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: пер. 17-го англ. изд. / К.Р. Макконел, С.Л. Брю. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 916 с.
24. Соколовська А.М. Основи теори податюв: навч. посбник/А.М. Соколовська. - К., 2010. - 326 с.
References
1. Khiks Dzh. R. Stoimost' i kapital [The value and capital]. - Moscow, 1993. - 488 p.
2. Andrushchenko V.L., Tuchak T.V. Moralno-etychni imperatyvy podatkiv ta opodatkuvannya (zakhidna tradytsiya): monografiya / [Moral and ethical imperatives of taxation (western tradition): monograph]. - Kyiv: Alerta, 2013. - 384 p.
3. Agapova I. I. Istorija jekonomicheskih uchenij [History of economic thought]. - Moscow, 2002. - 206 p.
4. Blauh M. Ekonomichna teoriya v retrospektyvi [Economic theory in retrospective]. - Kyiv, 2001. - 670 p.
5. Kholod N. M. Rozpodil dokhodiv ta bidnist' u perekhidnykh ekonomikakh : monohrafiya [Income distribution and poverty in transition economies]. - Lviv, 2009. - 442 p.
6. Podatky: dovidnyk-slovnyk : navch. posibnyk / Karpins'kyy B. A., Zaluts'ka N. S. Karpins'ka O. B. [Taxes: Directory dictionary: teach. manual]. - Kyiv, 2008. - 464 p.
7. Jekonomicheskij slovar'. Tolkovo-terminologicheskij [Economic Dictionary. Glossary and terminology]. - Kyiv, 2007. - 624 p.
8. Ekonomichnyy tlumachnyy slovnyk. Ponyatiyna baza zakonodavstva Ukrayiny u sferi ekonomiky [Economic glossary. Conceptual framework legislation of Ukraine in the economy]. - Kyiv, 2007. - 360.
9. Slovnyk bukhhaltera ta audytora / za zah. red. Ya. Kavtoryeva [Glossary of accountant and auditor]. - Kharkiv, 2009. - 352 p.
10.Ekonomichna entsyklopediya. Tom 1. / za zah. red. S. V. Mochernoho [Economic Encyclopedia. Volume 1]. - Kyiv, 2000. - 864 p.
11. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy /za zah. red. V.T. Busela [Great Dictionary of Modern Ukrainian]. - Kyiv, 2009. - 1736 p.
12. Bol'shoj buhgalterskij slovar'/pod red. A.N. Azrilijana [Large Accounting dictionary]. - Moscow, 1999. - 574 p.
13. Politychna ekonomiya : navch. posib. / H.A. Ohanyan, V.O. Palamarchuk, A.P. Rumyantsev ta in.; za zah. red. H.A. Ohanyana [Political Economy: a tutorial]. - Kyiv, 2003. - 520 p.
14. Ekonomika pratsi ta sotsial'no-trudovi vidnosyny : navch.-metod. posibnyk / za zah. red. Kachana Ye.P. [Labor Economics and Labor Relations: Textbook]. - Ternopil', 2006. - 373 p.
15. Dokhody ta zaoshchadzhennya v perekhidniy ekonomitsi Ukrayiny / za red. S.M. Panchyshyna ta M.I. Savluka [Income and savings in transition economy of Ukraine]. - Lviv, 2003. - 406 p.
16. Kurs social'no-jekonomicheskoj statistiki: uchebnik dlja vuzov / pod red. M.G. Nazarova [Course of socio-economic statistics: a textbook]. - Moscow, 2000. - 771 p.
17. Politika dohodov i zarabotnoj platy : uchebnik / pod red. P.V. Savchenko, Ju.P. Kokina [The policy of income and wages: a textbook]. - Moscow, 2000. - 456 p.
18. Shvabiy K.I. Modernizatsiya systemy opodatkuvannya dokhodiv naselennya Ukrayiny : avtoref. dys... d-ra. ekon. nauk : 08.00.08 [Modernization of personal income taxation in Ukraine]. - Irpin', 2010. - 39 p.
19. Shevchuk I.V. Mekhanizm opodatkuvannya dokhodiv fizychnykh osib v rynkovykh umovakh : avtoref. dys... kand. ekon. nauk : 08.00.08 [Mechanism of personal income taxation in a market economy]. - Kyiv, 2009. - 20 p.
20. Kabashova E.V. Issledovanie dohodov naselenija: filosofskij aspect [Study household incomes: philosophical aspect]. http://catalog-statei.ru/view_article.php?id=258
21. Shvabiy K.I. Opodatkuvannya dokhodiv naselennya : problemy nauky ta praktyky : monohrafiya [Personal income taxation: problems of science and practice: a monograph]. - Irpin', 2009. - 296 p.
22. Andrushchenko V.L. Finansova dumka Zakhodu v XX stolitti: (Teoretychna kontseptualizatsiya i naukova problematyka derzhavnykh finansiv) [West financial opinion in the twentieth century: (theoretical conceptualization and scientific issues of public finance)]. - Lviv, 2000. - 303 p.
23. Makkonnell K.R., Brju S.L. Jekonomiks: principy, problemy i politika: per. 17-go angl. izd. [Economics: Principles, Problems and Policies]. - Moscow, 2009. - 916 p.
24. Sokolovs'ka A.M. Osnovy teoriyi podatkiv: navch. posibnyk [Basic theory of taxation: a tutorial]. - Kyiv, 2010. - 326 p.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Коробкша Наталiя Геннадмвна асПрантка кафедри фЫанав Нацюнальний yHieepcumem ДПС УкраТни вул. К. Маркса 31, м. 1рпнь, КиТвська обл., 08200, УкраТна e-mail: il_v_a@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Коробкина Наталья Геннадьевна аспирантка кафедры финансов Национальныйуниверситет ГНС Украины ул. К. Маркса 31, г. Ирпень, Киевская обл., 08200, Украина e-mail: il_v_a@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Korobkina Natalia Gennadievna Postgraduate student of the Department of Finance of National State Tax Service University of Ukraine 31, K. Marksa Street, Kiev region, 08200, Ukraine e-mail: il_v_a@ukr.net
УДК 332.1
Б1ОЕНЕРГЕТИКА ЯК НОВИЙ СТИМУЛ РОЗВИТКУ АПК ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНО1 БЕЗПЕКИ РЕГ1ОН1В УКРА1НСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Пщик М.А.
Предметом роботи е аналiз енергетичноГ безпеки регiонiв УкраГнського Полсся. Метою статтi е дослiдження загрози енергетичноГ безпеки регiонiв УкраГнського Полсся та розробка шляхiв ГГ подолання за рахунок ефективного використання боенергетичного потенщалу цих регюмв.
Методологiя проведення роботи. Робота виконана на основi аналiзу поточного стану енергетичноГ безпеки регiонiв УкраГнського Полсся та держави в целому. Здйснено порiвняння щодо залучення боенергетичних технологй в Укран та кранах Свропейського Союзу. Опрацьовано статистичний матерiал щодо запровадження та використання боенергетичних технологй в Укран за останн деклька роюв.
Результати роботи. Визначено необхiднiсть створення новоГ енергетичноГ стратеги для УкраГни, зокрема регiонiв УкраГнського Полсся, де вагома роль надаеться боенергетиц/. Оскльки регони УкраГни мають вiдмiнностi в наявно^ та асортиментi боенергетичних ресурсiв, то визначення економiчноi' до^льно^ щодо використання таких ресурав для полських регiонiв е проритетним. Проаналiзувавши оптимальн для впровадження в втчизняний паливно-енергетичний комплекс боресурси, особливий акцент зроблено на енергетичнй вербi як одному з ключових елементiв боенергетичноГ незалежностi регомв УкраГнського Полсся. Причиною такого вибору слугували природнi умови та ресурси, а також економiчна ситуащя даних регiонiв. Кнцевий результат впровадження боенергетичних технологй, зокрема енергетичноГ верби, включае багато позитивних аспе^в, ключовим з яких е посилення енергонезалежностi та економiчноГ безпеки регомв УкраГнського Полсся, а також держави в излому.
Галузь застосування результатiв: використання результатiв наукових дослiджень в сферi економiчноi' безпеки держави, а також економiчних наук, зокрема регональноГ економки.
Висновки. На сьогодн рiвень економiчноi' та енергетичноГ безпеки держави е досить низьким, тому максимальне виробництво та використання боресурав, разом /з залученням низькородючих земель в УкраГнському Полса, дозволить знизити залежнсть держави та окремих ГГ регомв вiд дорогих iмпортних енергоносив, що, в свою чергу, буде сприяти посиленню рiвня енергетичноГ та економiчноi' безпеки як регiонiв УкраГнського Полсся, так \ держави в ц/лому.
Ключов'1 слова: економiчна безпека, енергетична безпека, боенергетика, бомаса, енергетична верба.
БИОЭНЕРГЕТИКА КАК НОВЫЙ СТИМУЛ РАЗВИТИЯ АПК И ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ РЕГИОНОВ УКРАИНСКОГО ПОЛЕСЬЯ
Пицик М.А.
Предметом работы является анализ энергетической безопасности регионов Украинского Полесья. Целью статьи является исследование угрозы энергетической безопасности регионов Украинского Полесья и разработки путей ее преодоления за счет эффективного использования биоэнергетического потенциала этих регионов.
Методология проведения работы. Работа выполнена на основе анализа текущего состояния энергетической безопасности регионов Украинского Полесья и государства в целом. Проведено сравнение по привлечению биоэнергетических технологий в Украине и странах Европейского Союза. Обработано статистический материал по внедрению и использованию биоэнергетических технологий в Украине за последние несколько лет.
Результаты работы. Определена необходимость создания новой энергетической стратегии для Украины, в частности и для регионов Украинского Полесья, где значительная роль акцентируется на биоэнергетике. Поскольку регионы Украины имеют различия в наличии и ассортименте биоэнергетических ресурсов, то определение их экономической целесообразности для полесских регионов является приоритетным. Проанализировав оптимальные для внедрения в отечественный топливно-энергетический комплекс биоресурсы, особый акцент сделан на энергетической вербе, которая является одиним из ключевых элементов биоэнергетической независимости регионов Украинского Полесья. Причиной такого выбора послужили природные условия и ресурсы, а также экономическая ситуация в данных регионах. Конечный результат внедрения биоэнергетических технологий, в частности энергетической вербы, имеет
© Пщик М.А., 2014
Економлчний вюник унверситету | Випуск № 23/1
151
