CC BY
0Медведенко Н.В.
астрант Одеського державного утверситету внутрiшнiх справ
1СТОРИЧНИЙ ОГЛЯД РОЗВИТКУ ДИСЦИПЛ1НАРНОГО ПРОВАДЖЕННЯ HISTORICAL REVIEW OF THE DISCIPLINARY PROCRRDINGS DEVELOPMENT
Medvedenko N. V.
рost-graduate student of the Odessa State University of Interior
АНОТАЦ1Я
У статп видшено та вивчено юторичш перюди становления та розвитку дисциплшарного прова-дження на територп Украши, проаналiзовано нормативно-правовi джерела рiзних часiв, присвяченi дис-циплiнарнiй вiдповiдальностi та li реатзацц.
ABSTRACT
In the article there are examined and studied historical periods of the formation of disciplinary proceedings and its development on the territory of Ukraine, there are analyzed the legal sources of different times dealing with disciplinary responsibility and its implementation.
Ключовi слова: дисциплшарна вщповвдальшсть, дисциплшарне провадження, стягнення, заохочен-ня, службове розслiдування.
Keywords: disciplinary responsibility, disciplinary proceedings, penalties, rewards, internal investigation.
Термш дисциплшарне провадження е вщнос-но новим для юридично! науки. Вперше на нормативному рiвнi вiн зустрiчаеться в Закош СРСР «Про прокуратуру СРСР» ввд 30.11.1979 [1]. Однак слiд зазначити, що дисциплiнарне провадження фактично та юторично iснувалоi до цього.
Дослвджуючи генезу розвитку дисциплшар-ного провадження можливо виокремити ряд юто-ричних етапiв:
- часи Ки!всько! Рус та Запорiзькоi Сiчi;
- перюд вiд правлiння Петра I до Велико! Жовтнево! соцiалiстичноi революцii;
- часи СРСР;
- перюд Незалежно! Укра!ни.
Для часiв Ки!всько! Рус Х-ХШ сторiччя характерною особливютю е збереження досить довгий час в оргашзацп забезпечення юнуючого порядку (правопорядку) загальних рис, характерних для родового ладу [2, с. 149-150].
В п часи державш повноваження та управ-лiння здiйснював великий ки!вський князь i його вiйськово-дружинна знать. Процес управлшня вщ-бувався за допомогою спещально призначених намiсникiв, або через князiв союзiв племен i пле-мiнних князiв, якi мали сво! дружини i пiдкорялися великому ки!вському князю, вони ж i розглядали скарги городян та селян на ди голiв громад чи чле-нiв дружини (бояр чи служилих людей).
Розглядаючи перiод юнування Запорiзькоi Сь чi (XV-XVII ст.), слад вiдмiтити що вища адмшют-ративна, вiйськова, судова та духовна влада належала кошовому отаману.
Запорозька Сiч мала вiйськовий характер оргашзацп, що пояснювало суворють козацьких по-карань та вимагало вiд кошових жорстоко карати злочиншв, якi порушували козацькi звича! та уста-ленi норми сiчового життя, аж до смертно! кари. Але найвищi посадовцi Сiчi не були безкарними тиранами та несли персональну вщповвдальшсть
за помилковi рiшення, явш прорахунки, чи неадек-ватнi обставинам ди, а за надмiрну безшдставну жорстокiсть усувалися вiд керiвництва.
В межах Запорозьких Вольностей утворився i функцiонував базований на укра!нськш традицп, своерiдний автономний полтико-
адмiнiстративний i правовий устрiй, який не лише забезпечував стабiльну суспiльно- полiтичну та соцiально-економiчну ситуацiю в регiонi, а й на-дiйно прикривав швденш рубежi Укра!ни вiд во-рожих вторгнень [3, с. 203].
У розглянутий перiод - за чаСв Ки!всько! Русi та iснування козацтва, сформувалося пiдгрунття на якому вщбулося початкове становлення i розвиток такого поняття, як дисциплiнарне провадження. З розвитком державносл ускладнювалася система державного управлшня, що в подальшому сприяло розвитку дисциплiнарного провадження та механь зму його реалiзацii.
Початком наступного iсторичного етапу е перюд дiяльностi Петра I, який пов'язаний з рефор-муванням, европе!зашею Росп та становлениям абсолютизму. Саме при Петрi I сформувалася державна служба, як правовий та сошальний ш-ститут, що д1яв на постшнш основi, вiдбувся на-ступний крок для розвитку поняття державно!, службово!, дисциплшарно! вiдповiдальностi.
Розвиток та становлення як державно! служ-би, так i дисциплiнарноi вiдповiдальностi в цей юторичний перiод в Укра!нi ввдбувався згiдно реформ, що проводилися та на пiдставi законодавст-ва Росшсько! iмперii [4].
Петро I реформував весь державний апарат, створив регулярну армiю, поклав початок ство-рення «регулярно!» полщп. З введенням посади Обер-Фiскала створюеться служба фiскалiв [5], функц!ями яких став нагляд за дiяльнiстю посадо-вих оСб, будь-якого рангу, збiр шформацп про зловживання службовими повноваженнями, служ-
бовим становищем, хабарництво, казнокрадство iMnepcbKHx чиновнишв. Також вони повиннi були стежити за всiмапорушеннями царських указiв та справам народним по рiзним скаргам. Таким чином служба фюкалитету поеднувала в собi функци нагляду, дiзнання та слiдства у вщношенш будь-яких службовцiв та посадових осiб. Але оск1льки дiяльнiсть фiскалiв була таемною, то !м забороня-лося напряму втручатися в дiяльнiсть державних установ.
Тому для Мкюдацд цього недол1ку, Петро I у 1722 р. засновуе посаду генерал-прокурора, обов'язком якого стае офщшний контроль за дер-жавними установами, включаючи i Сенат. До ньо-го перейшли в щдпорядкування всi фюкали.Таким чином фiскалiтет став службою, яка здшснювала нагляд за дiяльнiстю чиновников та службовцiв того часу, на пiдставi зiбрано! ними шформацп посадовi особи притягувалися до вiдповiдальностi за вчинеш службовi правопорушення та злочини.
З появою Генерального регламенту або Статуту ввд 28 лютого 1720 року державна служба стае особливою сферою професшно! дiяльностi [6]. Генеральний регламент закршив вимоги по дотриманню службово! дисциплiни, як1 висовува-лися до державних службовцiв, а також ввдповща-льнiсть керiвникiв за належне ставлення до вико-нання службових обов'язк1в пiдлеглими та !х по-ведiнку.
На початку XIXсторiччя назрiвае соцiальна криза, новий iмператор Олександр I розумiе, що лише полщейськими заходами не можливо !й за-побiгти. Вiн плануе провести серйозш перетво-рення, можливо навиъ вiдмiнити крiпосне право, та тдготувати Конституцш, але в резулътатi йому вдалося лише реорганiзувати централънi органи управл1ння, скасувати Таемну експедицш,а також заборонити катування.
Реорганiзацiя центральних оргашв управлiння вiдбулася з пвдписанням 08 вересня 1802 року Ма-шфесту «Про заснування Мшютерств» [7], який побудував систему з 8 мшстерств з чiтким розпо-дiленням обов'язшв. Якщо ранiше всi справи ви-рiшувалися у колегiях колегiалъно через голосу-вання, то тепер вся влада належала мiнiстрам, «створення мшютерств означало подальшу централiзацiю та бюрократизацш державного апа-рату» [8, с. 17].
Створення Мшстерства внутрiшнiх справ привело до зосередження в ньому всiх функцiй внутрiшнъого управлiння, МВС керувало дiялънiс-тю губернаторiв, яким шдпорядковувалася полiцiя на мiсцях, здшснювало адмiнiстративний нагляд, завiдувало поштою, наглядало за торгiвлею, дорогами.
Положення про земську полiцiю вiд 03.06.1837 [9] та Наказ чинам та службовцям зем-сько! полщп [10] сформували наступну систему падпорядкування та притягнення до вщповвдально-стi: очолюваш земськими юправниками, земськ1 суди, !х члени, пiдлеглi службовцi тдпорядкову-валися безпосередньо начальнику Губернп та Гу-бернському правлiнню.
Характерною особливiстю стае поява в нормативному акп параграфа про ввдповвдаль-нiсть[10].
Вище зазначене сввдчить не лише про наяв-нiсть, але й про розвиток в п часи поняття службово! дисциплiни, наявнiсть i проведення службових перевiрок. Так, земсьш iсправники в обов'язковому порядку шспектували повiт та всi стани 2 рази на рiк.
Звщ статутiв про цивiльну службу ввд 1832 року передбачив перелiк обов'язшв, де шдкреслю-валася вiрнiсть службу стараннiсть, чеснiсть, без-корисливiсть i утримання вiд хабарiв, такожз азна-чалися строки та правила !х обчислення, порядок оскарження дисциплiнарних рiшень. До порушень службово! дисциплiни ввдносилися спiзнення з в1дпустки без поважних причин, в1длучки з робо-чого мюця без в1дому i дозволу керiвництва. Керi-вники мали право та зобов'язаш були звiльняти з посад службовщв, як1 не спроможш виконувати службовi обов'язки, е ненадшними працiвниками, допустили грубi порушення.
«Уложення про покарання кримiнальнi та ви-правнi» затверджене 15 серпня 1845року вiдiгра-вало важливу роль для змщнення як законностi взагалi, так i в службовiй дiяльностi державних оргашв. У ньому докладно розглянуп службовi проступки та злочини, також визначено наступш види стягнень: зв№нення, звiльнення з посади, в1драхування з часу служби, вiдсторонення в1д посади, перемщення з вищо! посади на нижчу, догана бiльш чи менш сувора з занесенням в пос-лужний список, в1драхування з платш, догана бiльш чи менш сувора без занесення в послужний список, зауваження бiльш чи менш суворе [11]. Окремий роздш присвячено покаранням за хабарництво i здирство, як1 процвiтали серед чиновниц-тва кра!ни.
Серед науковщвцього часу сл1д вiдмiтити Сперанського М.М., д1яльшсть якого суттево вплинула на реформування державного управл1н-ня. У 1809 роцi вiн систематизуе виявлеш наявнi недол1ки мiнiстерсько! реформи та готуе загальний план реформ «Вступ до укладення державних за-конiв» [12].
Машфест «Загальне запровадження мiнiс-терств», що пiдготував Сперанський М.М. закрь пив мiнiстерську систему управлiння, засновану на вiдомчо-лiнiйному пiдпорядкуваннi, з чггко визна-ченими виконавчо-розпорядчими функцiями, та встановленим високим ступенем вiдповiдальностi.
Наприинщ Х1Х на початку ХХ сторiчя ви-вченням питань правового регулювання працi зай-маеться вчений-правознавець Таль Л.С., який дис-циплi^ пращ визначав, як «сукупнють правил поведшки, необх1дних вiд осiб, що входять до складу постшного або тимчасового з'еднання в щлях п1дтримки порядку, необхвдного для його безперешкодного функцюнування» [13, с. 163]. А дисциплшарне право розглядав як сукупнiсть юридичних актiв та юридичних правил, джерелом яких е встановлена соцiальна влада.
Також вагомий внесок у вивченш дисципль нарно! вiдповiдальностi належить професору державного права 1мператорського Харшвського уш-верситету Куплеваському М.О., який займався вивченням розвитку державно! служби в порiв-няннi з шшими кра!нами. Вiн вважав дисциплiну або ж порядок служби сумлшним виконанням всiх покладених обов'язкiв та тдтримання гiдностi на належнiй моральнiй висоп.
Пiдсумовуючи розглянутий iсторичний перь од, слщ зазначити, що поняття службового, поса-дового проступку, порушення в нормативно-правових актах того часу вже достатньо детально окреслено та активно використовувалося на прак-тицi; юнувала система дисциплшарних покарань, визначено суб'ект, що накладае стягнення, строки та можливють оскарження окремих видiв покарань. Тому е можливим висновок, що дисциплша-рне провадження в зазначений перюд набуло зако-нодавчого закршлення.
Наступним етапом у розвитку дисциплшарно! вiдповiдальностi та дисциплiнарного провадження е перюд юнування СРСР.
Жовтнева револющя 1917 року скасувала дь ючу до того систему державно! служби та юнуюче законодавство. Будь-яких законодавчих актив, що регулювали б державну службу, дисциплiнарну вiдповiдальнiсть в першi роки пiсля революцп не юнувало, але поступово ситуацiя змiнюеться.
Так, необхвдно вiдмiтити прийнятий у 1921 рощ Декрет Всеросшського Центрального Вико-навчого комiтету вiд 27.01. «Про дисциплшарш стягнення за порушення дисциплши в радянських установах» [14], який передбачив коло посадовцiв, що шдлягали дисциплiнарнiй вiдповiдальностi, що накладали дисциплшарш стягнення, порядок на-кладання дисциплшарних стягнень та !х види: до-гана, догана з публiкацiею у печап, арешт до 2 тижшв.
В лютому 1923 року з'являються ухваленi Радою Народних Комiсарiв УСРР «Тимчасовi правила про службу в державних установах i пвдприемс-твах», якi вводять обмеження на сумiщення посад та спшьну службу родичiв у радянських установах.
Тогож року приймаеться Положення про Дисциплшарш Суди [15], ввдповщно до якого Дисци-плiнарними Судами застосовувалися наступш стягнення: зауваження, догана з публiкацiею у печап чи без публжацп, перемiщення на шшу посаду, домашнiй арешт на строк ввд 3 дiб до одного мюя-ця, позбавлення права займати вщповвдальш посади в державних органах до 2 рошв, зв№нення з посади, покладення обов'язку загладити заподiяну шкоду або ввдшкодувати збитки.
У груднi 1923 року НКВС Укра!ни затверджуе Дисциплiнарний статут робггничо-селянсько! чер-воно! мшцп, в якому «революцшна мiлiцейська дисциплiна», визначалася як «точне дотримання встановлених у Робггаичо-Селянськш мшцп законами i статутами правил служби та обов'язшв по-ведiнки службовцiв на засадах: а) поваги вСх за-кошв УСРР; б) безмежно! вiдданостi сощалютич-нiй Батькiвщинi, радянському ладу i данiй
The scientific heritage No 9 (9),2017 урочистiй клятвi; в) свщомо! необхiдностi шдпо-рядкування свое! вол1 приписам 3aKOHiB i HaKa3iB начальникiв; г) взаемно! поваги, згуртованосп i товариства всiх службовцiв; д) виховання якостей та здiбностей, необхвдних для бездоганного i само-стшного виконання свого обов'язку» [16]. Цим Статутом закршлювалися права й обов'язки начальников мiлiцi! та !х шдлеглих, визначалися види заохочення i покарання для працiвникiв мiлiцi!.
ЦВК та РНК СРСР 13.10.1929 року затвердив Постанову «Про основи дисциплшарного законо-давства СРСР та Союзних Республш, яка визнача-ла, що порушення обов'язшв служби, зокрема тру-дово! дисциплiни, як1 не переслвдуються у кримь нальному порядку, тягнуть за собою дисциплiнарну вiдповiдальнiсть [17]. Перелш стягнень складався з зауваження, догани, пониження в посадi на строк не бiльше одного року та звшь-нення з посади.
В березш 1932 року Радою Народних комюа-рiв РРФСР приймаеться постанова «Про дисцип-лшарну вiдповiдальнiсть у порядку шдлеглосп» [18], ввдповвдно до яко! видами дисциплiнарних стягнень, що накладалися в порядку шдпорядко-ваностi, стали зауваження та догана, визначено суб'еклв до яких застосовувалися дисциплiнарнi стягнення та як надiлялися правом !х накладати.
Розглянуп нормативн1 акти дають змогу ви-значити, що в цей перюд - перюд становлення та розвитку СРСР та УРСР в його склад^ трудовiй, службовш дисциплiнi придiлялася значна увага та процедура дисциплшарного провадження знахо-дилася в достатньо розвинутому станi, являючи собою системний пiдхiд до розгляду дисциплшар-них, службових проступков та застосування захо-дiв дисциплiнарного впливу.
Одночасно з становленням та розвитком СРСР та УРСР в його складi ввдбуваеться розвиток науково! думки, хоча революцшш процеси i ввд-мова вiд досягнень iноземно!' i вiтчизняно! науки, як1 не сприймалися радянською iдеологiею та ви-могами радянсько! влади мали негативний вплив, але все ж сприяли розвитку нових напрямiв, коди-фiкацi! законодавства, розробщ нових норматив-них актiв. 30-ri роки характеризуються пноруван-ня наукового шдходу в сферi державно-правового будiвництва, юридична наука стала заручником побудовано! партiйно-номенклатурно!' системи.
Серед представник1в науково! думки того часу необхвдно згадати Данилову £.М., яка розпоча-ла систематизацiю радянського трудового законодавства. Також в щ часи розпочав свою наукову дiяльнiсть Александров М.Г.- вчений-правознавець, який в подальшому став одним з проввдних фахiвцiв у галузi теорi! держави i права та трудового права та е автором багатьох наукових праць.
В шслявоенш часи активно розпочалася ввд-будова народного господарства, що враховуючи значнi втрати працiвникiв адмшютративно-управлшського апарату пiд час вiйни вщразу по-силило проблемне питання кадрового забезпечен-ня управлiнсько!' дiяльностi держави. Повоенне
The scientific heritage No 9 (9),2017 реформування системи державного управлiння, розукрупнення мiнiстерств погiршувало цю проблему через введения додаткових номенклатурних посад. В результата ця ситуацiя з критичною нехваткою квалiфiкованих службовщв сприяла бiлъш як1сному пiдбору та розстановщ кадрiв.
На достатньо значну ильшсть посад у партiй-них, державних i господарських органах в той час призначалися демобiлiзованi фронтовики, як1 првинесли з собою вшськовий пвдхвд до керуван-ня: командування, безумовнiстъ наказiв та пвдтри-мання суворо! дисциплiни, що сприяло посиленню iмперативного (владного) методу управлшня.
Ввдновлення кра!ни в шслявоенш часи вима-гало вiд державних управлiнцiв належного осви'-ньогота фахового рiвня, тому було створено систему освггшх закладiв по шдготовщ працiвникiв для партiйних, державних i господарських установ та органiзацiй.У 60-80 роках вщбуваеться активне оновлення законодавства, приймаеться ряд норма-тивно-правових акпв.
Так, у груднi 1958 р. приймаються Основи за-конодавства про судоустрш Союзу СРСР, союзних i автономних республiк, який змiнив порядок при-тягнення суддiв до дисциплшарно! вщповвдально-стi. Тепер справи про притягнення суддiв до дисциплшарно! вiдповiдалъностi пiдлягали розгляду в колетх з дисципл1нарних справ, заснованими при обласних i Верховному судах, до 1хньо! компетен-цй' входило i накладення дисциплiнарних стягнень. Одночасно вщбувалася реформа органiв прокура-тури i адвокатури.
У 1960 р. лшвщуеться мiнiстерство внутрш-шх справ СРСР, в 1962 рощ республжансьш МВС перейменовуються у мшстерства охорони громад-ського порядку, приймаеться нове Положення про мiлiцiю, затверджуеться текст Присяги та порядок 11 складання.
В цей же перiод Указом Президiуму ВР СРСР вiд 24.02.1964 №°2266-У1затверджуеться «Поло-ження про заохочення i дисциплiнарну вщповда-лъностi прокурорiв i сл1дчих органiв Прокуратури СРСР», встановлюючи порядок заохочення за вщ-знакув службi та дисциплшарно! ввдповщальносп як за порушення службових обов'язшв так i за га-небш вчинки [19]. Положення шдкреслювало, що найважлившими умовами усшшно! дiялъностi оргашв прокуратури,вирiшення поставлених перед прокуратурою завдань е чесне i сумл1нне виконан-ня працiвниками прокуратури свого службового обов'язку, бездоганна поведiнка та свщома дисци-пл1на прокурорсько-слвдчих працiвникiв.
Слад вiдмiтити, що Основи законодавства СРСР та союзних республж про працю вiд 15.07.1970 року передбачили можливють для ок-ремих категорiй робiтникiвi службовцiв застосу-вання iнших видiв дисципл1нарних стягнень вщ-повiдно до законодавства про дисциплшарну вщ-повщальшсть та статутiв про дисципл1ну [20].
Зпдно Закону УРСР вщ 31.10.1980 року «Про затвердження Положення про адвокатуру Укра!н-сько! РСР» повноваження по заохоченню адвока-пв та розгляд справ про дисциплт проступки ад-
вокапв та притягнення винних до вщповвдальносл мала президiя колегй' aдвокaтiв [21]. Це Положення передбачало прелiк зaходiв заохочення адвока-TiB, порядок !х застосування, заходи дисциплшар-ного стягнення, порядок !х накладення, оскаржен-ня та зняття.
Розглянувши цей юторичний перiод, прихо-димо до висновку, що кра!на пройшла складний та насичений подiями вiдрiзок часу на шляху розвит-ку та становления державносп. З розвитком дисциплшарно! вiдповiдaльностi розвивалося i дисци-плшарне провадження, отримавши свое закрш-лення у рiзномaнiтниx нормативно-правових актах.
На ввдмшу вiд пiсляреволюцiйного перiоду ввдбуваеться активний розвиток науково! думки. Ряд науковщв придiляють увагу вивченню дисци-плши прaцi, дисциплшарно! вiдповiдaльностi та в !х рамках дисциплiнaрного провадження. Серед них: Абрамова А.А., Скобелкин В.Н., Монастир-ський £.О., Варенцова В.Г., Шахов В.Д., Щербак О.1., Симорот З.К., Монастирський £.А., Данченко М.1., Иванов А.1., Плюxiн Н.В., Глазирш В.В., Хо-рев П.С., Севостьянов Г.М., Гавриленко Д.А. та шш. Питанням дотримання дисциплiни в органах та шдроздшах мшцп дослiджувaли Неверов П.Н. та 1лясов С.Г.. Безпосередню увагу вивченню дис-циплiнaрного провадження придшив Адушк1н Ю.С., який присвятив свою моногрaфiю дослi-дженню процесуального порядку притягнення до дисциплшарно! ввдповщальносп, ii зв'язку з дер-жавним управлшням та дисциплiнaрною владою [22].
Здобуття Укра!ною незaлежностi стало важ-ливим, вирiшaльним кроком для кра!ни, яка пот-ребувала змiн на шляху становлення як високороз-винуто!, правово!, цившзовано! европейсько! дер-жави. Розглядаючи перiод Незалежно! Украши слщ вiдмiтити, що з набуттям незалежносп посту-пово вiдбулося оновлення законодавства, прийня-то ряд бiльш вщповщних сучaсностi зaконiв, внесено змши до юнуючих.
Роздiл X Кодексу закошв про працю Укра!ни присвячений трудовiй дисциплiнi. В ньому метиться лише два види стягнень: догана та зв№-нення, але передбачено можливiсть застосування для окремих категорш прaцiвникiв й iншиx дисци-плiнaрниx стягнень зiдно законодавства, статулв i положень про дисциплiну [23]. Зокрема: Постанови КМУ ввд 13 червня 2000 р. № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслщу-вання стосовно оаб, уповноважених на виконання функцш держави або мiсцевого самоврядування», Закону Украши ввд 14.10.2014 року «Про прокуратуру», Закону Украши «Про адвокатуру та адво-катську д1яльшсть» вiд 05.07.2012, Закону Украши «Про Дисциплшарний статут Збройних Сил Украши» вiд 24.03.1999 року, Закону Укра!ни «Про Дисциплiнaрний статут оргашв внутршшх справ Украши та Наказу МВС Укра!ни вiд 12.03.2013 № 230 «Про затвердження 1нструкци про порядок проведення службових розслщувань в органах внутршшх справ Украши» та шш.
Чинний Закон Укра!ни вщ 14.10.2014 року «Про прокуратуру» [24] мае достатньо докладний роздш, що присвячений дисциплiнарнiй вадповвда-льностi та визначае дисциплшарне провадження як процедуру розгляду Квалiфiкацiйно-
дисциплiнарною комiсiею прокурорiв скарги (заяви), в якш мютяться вiдомостi про вчинення прокурором дисциплшарного проступку.
Особливостi дисциплшарно!' вщповвдальносп адвокатiв Укра!ни регулюе Закон Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» вiд 05.07.2012 № 5076-VI [25]. Вш визначае дисципт-нарне провадження, як процедуру розгляду пись-мово! скарги, яка мiстить вiдомостi про наявшсть у дiях адвоката ознак дисциплiнарного проступку.
В свою чергу сутнiсть вшськово!' дисциплiни, обов'язки вшськовослужбовщв щодо !! додержан-ня, види заохочень та дисциплiнарних стягнень, права командирiв щодо !х застосування, а також порядок подання i розгляду заяв, пропозицш та скарг визначаеДисциплшарний статут Збройних Сил Укра!ни, затверджений Законом Укра!ни вiд 24.03.1999 року [26]. Вказаний акт розглядае зао-хочення як важливий засiб виховання вшськовос-лужбовцiв i змiцнення вшськово! дисциплiни, що пвдкреслюе, що дисциплшарне провадження пот-рiбно розглядати ширше, а не лише як делштне провадження. У даному Статутi не використову-еться термiн «дисциплiнарне провадження», але мiститься Порядок накладення дисциплшарних стягнень, де досить докладно викладено процедуру проведення службового розслвдування, яка е складовою дисциплiнарного провадження.
Закон Укра!ни «Про Дисциплiнарний статут оргашв внутрiшнiх справ Укра!ни [27] та Наказ МВС Укра!ни вiд 12.03.2013 № 230 «Про затвер-дження 1нструкцп про порядок проведення служ-бових розслiдувань в органах внутршшх справ Укра!ни», регулюють питання дисциплiнарного провадження, е чинними на тепершнш час та про-довжують застосовуватися в органах МВС та На-цiональнiй полiцii.
Серед джерел, що регулюють питання дисциплшарно! вiдповiдальностi та дисциплiнарного провадження слад також згадати затвердженi Наказом Мшютерства юстицii Укра!ни вiд 29.12.2014 року № 2186/5 Правила внутршнього розпорядку установ виконання покарань, роздш XXV яких присвячений заходам заохочення i стягнення, що застосовуються до засуджених та порядку !х застосування [28].
Розвиток державносп, вимоги яш висувае час, необхiднiсть формування ново! системи державного управлшня призвели до проведення адмшютра-тивно! реформи. I!' змiстом стала комплексна пере-будова iснуючо!' в Укра!ш системи державного управлiння всiма сферами суспшьного життя з одного боку, а з шшого - розбудова деяких шсти-тутiв державного управлшня, яких Укра!на ще не створила як суверенна держава [29]. Одними з на-прямшв реформи е формування нових шститупв, органiзацiйних структур та шструменпв здшснен-ня державного управлшня, створення ново! право-
во! бази, що регламентуватиме державне управлшня в Укра!ш На шляху розвитку та реформу-вання питання дисциплiнарно! вiдповiдальностi, а з ним i дисциплiнарного провадження залишаеться актуальним та завжди буде вщгравати важливу роль у сферi державного управлшня.
Науковими дослвдженнями дисциплiни, дис-циплiнарно! вiдповiдальностi, дисциплiнарного провадження, !х мiсця в системi державного управлшня в цей перюд займаеться ряд науковцiв, серед яких Авер'янов В.Б., Ануфрiев М.1., Бандур-ка, О.М., Берлач А.1., Венедиктов В.С., Голосшче-нко 1.П., Колпаков В.К., Плшшн В.М., Середа В.В., Соболев В.О., Труханович Л.В. та ряд шших авторiв.
Дослiдивши науковi пращ, законодавство рiз-них часiв ми можемо зробити висновок що ютори-чш витоки дисциплiнарного провадження та по-няття службово! дисциплiни на територп нашо! кра!ни сягають чаСв Ки!всько! Русi. З плином часу розвивалась, змiнювалась держава, закони, юри-дична наука, так само вщбувався розвиток та ста-новлення дисциплшарно! вiдповiдальностi та дис-циплiнарного провадження. Хоча поняття дисцип-лiнарного провадження е, як вщносно новим для укра!нського законодавства (лише невелика шль-к1сть нормативних актiв мiстять не достатньо ви-черпнi визначення), так i не досить грунтовно дос-л1дженим для науки, але воно мае давш iсторичнi коренi i на нашу думку, потребуе бшьш детального вивчення. Досл1дження наукових надбань ми-нулих рок1в, аналiз та врахування допущених ра-шше помилок, допоможуть не повторити !х у май-бутньому.
Список лiтератури
1. О прокуратуре СССР [Электронный ресурс] : закон СССР вад 30. 11. 1979 р. № 230. - Электрон. дан. (1 файл). - Режим доступа: http://www.economics.kiev.ua/download/ZakonySSS R/data02/tex13787.htm. - Заглавие с экрана.
2. Моряков В. И. История России [Текст] : по-соб. для старшекласников и абитуриентов / В. И. Моряков, В. А. Федоров, Ю. А. Щетинов. - М. : МГУ, 2001. - 495 с.
3. 1стор1я державно! служби в Укрш'ш [Текст] : у 5 т. / [О. Г. Аркуша, О. В. Бойко, £. I. Бородш та ш] ; Голов. упр. держ. служби Укра!ни ; 1н-т юторп НАН Укра!ни. - К. : Шка-Центр, 2009. - Т. 1. - 544 с.
4. Новак О. Д. Правовi засади дисциплшарно! ввдповщальносп державних служ- бовцiв в Укра!нi [Текст] : монографiя / О. Д. Новак ; за заг. ред. В. В. Зуй. - Харшв : Право, 2015. - 200 с.
5. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649-1825 гг. [Электронный ресурс] / под ред. М. М. Сперанского. - СПб. : Изд-во Тип. II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. - Т. 4, закон № 2331. - Режим доступа: http://www.nlr.ru/ e- rec/ law r / search-php. - Заглав. с экрана.
6. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649-1825 гг. [Электрон-
ный ресурс] / под ред. М. М. Сперанского. - СПб. : Изд-во Тип. II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. - T. 6. -№ 3534. - Режим доступа: http://www.nlr.ru/ e- rec/ law r / search-php. - Заглав. с экрана.
7. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649-1825 гг. [Электронный ресурс] / под ред. М. М. Сперанского. - СПб. : Изд-во Тип. II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. - T. 27.
- № 20406. - Режим доступа: http://www.nlr.ru/ e-rec/ law r / search-php. - Заглав. с экрана.
8. Истрория полиции России. Краткий исторический очерк и основные документы [Текст] : учеб. пособ. / под ред. В. М. Курицына. - М. : Щит-М, 1998. - 200 с.
9. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Второе. 1825- 1881 гг. [Электронный ресурс]: СПб. : Изд-во Тип. II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. - T. 12. - № 10305. - Режим доступа: http://www.nlr.ru/ e- rec/ law r / search-php.
- Заглав. с экрана.
10. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Второе. 1825- 1881 гг. [Электронный ресурс]: СПб. : Изд-во Тип. II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. - T. 12. - № 10306. - Режим доступа: http://www.nlr.ru/ e- rec/ law r / search-php.
- Заглав. с экрана.
11. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Второе. 1825- 1881 гг. [Электронный ресурс]: СПб.: Изд-во Тип. II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. - T. 20. - № 19283. - Режим доступа: http://www.nlr.ru/ e- rec/ law r / search-php.
- Заглав. с экрана.
12. Сперанский М. М. Введение к уложению государственных законов [Электронный ресурс] / М.М. Сперанский - Электрон. дан. (1 файл). - Режим доступа : http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/speran.htm. - Заглавие с экрана.
13. Таль Л. С. Трудовой договор. Цивилисти-ческие исследования. Ч. 2: Внутренний правопорядок хозяйственных предприятий [Текст] / Л. С. Таль. - Ярославль, Тип. Губ. правления., 1918. -180 с.
14. О дисциплинарных взысканиях за нарушение служебной дисциплины в советских учреждениях [Электронный ресурс] : декрет от 27 января 1921 г. / Всероссийский центральный исполнительный комитет. - Электрон. дан. (1 файл). -Режим доступа: http://www.libussr.ru/doc_ussr/ussr_829.htm. - Заглавие с экрана.
15. Данилова Е. Н. Действующее законодательство о труде: сборник декретов, постановлений и инструкций по вопросам найма и увольнения, заработной платы... с приложением обзора и указателей: хронологического (по СССР, РСФСР, УССР и ЗСФСР) по 15 февраля 1925 г., постатейного и алфавитного [Электронный ресурс] / Е. Н.
Данилова. - Электрон. дан. (1 файл). - Режим доступа: http://elib.shpl.ru/ru/nodes/22979-t-1-1925#page/19/mode/inspect/zoom/5. - Заглавие с экрана.
16. Алтуев В. М. Доля мшцп Украши в охо-рош народного господарства (1921-1922 рр.) / В. М. Алтуев // Право Украши. - 1993. - № 3. - С. 35-36.
17. Об основах дисциплинарного законодательства СССР и союзных республик [Электронный ресурс]: постановление ЦИК и СНК СССР от 13 октября 1929 г. - Электрон. дан. (1 файл). - Режим доступа: http://istmat.info/node/23341. - Заглавие с экрана.
18. О дисциплинарной ответственности в порядке подчиненности [Электронный ресурс]: постановление от 20 марта 1932 г. ВЦИК СНК РСФСР). - Электрон. дан. (1 файл). - Режим доступа:
http://www.economics.kiev.ua/download/ZakonySSS R/data04/tex16562.htm. - Заглавие с экрана.
19. Об утверждении Положения о поощрениях и дисциплинарной ответственности прокуроров и следователей органов Прокуратуры СССР [Электронный ресурс]: указ Президиума ВС СССР от 24. 02. 1964г. № 2266-VI. - Электрон. дан. (1 файл). - Режим доступа: http://lawru.info/dok/1964/02/24/n1191459.htm. -Заглавие с экрана.
20. Об утверждении основ законодательства Союза ССР и союзных республик о труде [Электронный ресурс]: закон СССР от 15 июля 1970 г. -Электрон. дан. (1 файл). - Режим доступа: http ://businesspravo. ru/Docum/DocumShow_DocumI D_3225_DocumIsPrint_Yes_Page_1.html. - Заглавие с экрана.
21. Про затвердження Положення про адвокатуру Украшсько! РСР [Электронный ресурс] : закон УРСР от 31.октября 1980 р. - Электрон. дан. (1 файл). - Режим доступа: http://document.ua/pro-zatverdzhennja-polozhennja-pro-advokaturu-ukrayinskoyi-r-doc125706.html. - Заглавие с экрана.
22. Адушкин Ю. С. Дисциплинарное производство в СССР [Текст] / Ю. С. Адушкин ; [под ред. В. М. Манохина]. - Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1986. - 128 с.
23. Кодекс закошв про працю Украши [Елек-тронний ресурс] : закон Укра!ни ввд 10. 12. 1971 р. .№ 322-VIII iз змш, внес. зпдно iз Законами Украши ввд 06. 12. 2016 р. № 1774-VIII. - Електрон. дан. (1 файл). - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page5. -Назва з екрана.
24. Про прокуратуру [Електронний ресурс]: закон Украши ввд 14. 10. 2014 р. № 1697-VII iз змш., внес. зпдно iз Законами Укра!ни ввд 21. 12. 2016 № 1798-VIII. - Електрон. дан. (1 файл). - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18. -Назва з екрана.
25. Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть [Електронний ресурс] : Закон Украши ввд 05.07.2012 № 5076-VI iз змш, внес. зпдно iз Зако-
нами Укра!ни вщ 21.12.2016 № 1798-УШ. - Елект-рон. дан. (1 файл). - Режим доступу : http://zakon0.rada. gov.ua/laws/show/5076-17. -Назва з екрана.
26. Про Дисциплшарний статут Збройних Сил Укра!ни [Електронний ресурс] : закон Укра!ни вiд 24. 03.1999 р. № 551-XIV iз змш, внес. згiдно iз Законами Укра!ни вiд 05. 02. 2015 № 158-УШ. -Електрон. дан. (1 файл). - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/551-14. - Назва з екрана.
27. Про Дисциплiнарний статут оргашв внутршшх справ Укра!ни [Електронний ресурс] : закон Укра!ни ввд 22. 02. 2006 р. № 3460-ГУ iз змiн., внес. згiдно iз Законами Укра!ни ввд 09. 06. 2013 р. № 245-18. - Електрон. дан. (1 файл). - Ре-
жим доступу :
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-15 . -Назва з екрана.
28. Про затвердження Правил внутршнього розпорядку установ виконання покарань [Електронний ресурс] : наказ Мшстерства юстици Украни ввд 29. 12. 2014 р. № 2186/5. - Електрон. дан. (1 файл). - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1656-14/page3.
- Назва з екрана.
29. Про заходи щодо впровадження Концепцп адмшютративно! реформи в Укрш'ш [Електронний ресурс] : указ Президента Украши вщ 22. 07. 1998 р. № 810/98. - Електрон. дан. (1 файл). - Режим доступу: http ://zako n3. rada. gov.ua/laws/show/810/98.
- Назва з екрана.
Денисова А.В.
к.ю.н., доцент кафедри адмтстративного права та адмтстративного процесу Одеського державного утверситету внутрштх справ
ПРИНЦИПИ АДМ1Н1СТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ ОРГАН1В BM0HAB40Ï ВЛАДИ: СУТШСТЪ, ЗМ1СТ, СИСТЕМАТИЗАЦ1Я
THE PRINCIPLES OF EXECUTIVE POWER BODIES ADMINISTRATIVE SUPERVISION: THE
ESSENCE, CONTENT, CLASSIFICATION
Denisova A. V.
Candidate of Juridical Sciences, associate Professor, Department of administrative law and administrative
process Odessa State University of Internal Affairs
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена обгрунтуванню наукового тдходу до визначення принцитв адмшстративного нагляду як комплексного правового явища, характеристик сутностi i змюту принципiв та здiйсненню ïx систематизации Обгрунтовано поняття принципiв адмiнiстративного нагляду, доведено дошльшсть видiлення загальних та спешальних принципiв.
ABSTRACT
The article is devoted to substantiation of the scientific approach to the definition of the principles of administrative supervision as a complex legal phenomenon, characterizing the nature and content of the principles and implementation of their systematization. The concept of administrative supervision, it is proved expediency of allocation of General and special principles.
Ключовi слова: адмшютративний нагляд, адмшютративна процедура, принцип, загальш принципи, спешальш принципи
Keywords: administrative supervision, administrative procedure, principle, General principles, special principles
Постановка проблеми. Системоутворююче значення для юнування правового явища мають такi загально правовi принципи як демократизм, законнiсть, гумашзм, рiвнiсть усiх перед законом, взаемна ввдповщальшсть держави та особи, втшення соцiально! справедливостi та iншi [1, с.278]. Джерелом усiх перелiчених принцитв, !х першоосновою виступае принцип верховенства права. Його змiст розкриваеться через панування права у суспшьствг Цей принцип мае сенс у раз^ коли право розглядаеться не як сукупшсть норм, встановлених державою, а як сукупшсть правил поведшки, комплекс правил, лептимованих сус-пшьством, базуються на iсторично досягнутому рiвнi сошально! етики [1, с.277].
Перелiченi загально правовi принципи права е першоджерелом формування системи принципiв адмшютративного права, принципiв адмшютра-тивного процесу, принцитв адмшютративно! про-цедури адмтстративного нагляду, наповнюючи !х новим змютом вiдповiдно специфiки того правового явища, принципи якого ввдтворюють основи його функцюнування.
Огляд останнiх дослщжень i публiкацiй. Слiд вказати про роботи, присвячеш розкриттю сутностi категори «принцип» у контекстi аналiзу змютовних ознак адмiнiстративного процесу (О.В. Кузьменко, А.Т. Комзюк, В.М. Бевзенко, Р.С. Мельник та шш1) та проблеми формування науки адмшютративно-процесуального права (О.В. Кузьменко, Т.О. Гуржш, Е.Ф. Демський). Слад
