CC BY
13
Вкник Нацюнального унiверситету «Льв1вська полгтехшка». Серiя: «Юридичш науки» № 4(28), 2020
УДК 94 (477)
Соломiя Васил1в
Нацiональний унiверситет «Львiвська полтохшка», Навчально-науковий iнститут права, психологи та шновацшно! освiти, старший викладач кафедри цившьного права та процесу solomia.vasyliv@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-4911-3949
1СТОРИЧН1 ТА ПОЛ1ТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ТРАНСФОРМАЦП 1ДЕОЛОГП УКРА1НСЬКИХ НАЦЮНАЛ1СТ1В У ХХ ст.
http://doi.org/10.23939/law2020.28.019
© Васил1в С., 2020
У статт дослщжено iсторичнi та полiтичнi чинники, як зумовили зародження та подальшу трансформац1ю щеологи украТнського нацiоналiзму, як важливого суспшьно-полiтичного явища в кторп УкраТнсько'! державностi. Автором наголошено на актуаль-ностi тематики дослщження в контекстi розбудови УкраТнсько"! держави як правово!, демократично"! i европейськоТ, та подальшого розвитку державотворчих процес1в у на-прямку европейськоТ' та евроатлантичноТ' штеграци. У статтi зазначено, що щеолопчно украТ'нський нацшналпм головним чином сформувався в XIX стол^ть Головним чин-ником, на думку автора, у формуванш нащоналктично! щеологи на теренах УкраТ'ни був фактор «конфлжту» у суспiльно-полiтичнiй сфер1 мiж представниками рiзних нащональ-них, культурних середовищ. Як приклад автор наводить багаторiчну полiтику пересш-дувань укратнсько! мови та культури в Росшськш iмперiт', зокрема, у другiй половит XIX стол^тя: Валуевський циркуляр вщ 30 липня 1863 року та Емський указ росшського iмператора Олександра II вiд 18 травня 1876 року, що були спрямоваш на виткнення украТ'нськоТ' мови з культурно!" сфери, духовно!" i нав^ь побутовоТ' сфери. У статтi зазначено, що на радикашзащю щеологи украТ'нських нац1онал1ст1в вплинуло та-кож суттеве попршення украТ'нсько-польських в1дносин у Захщнш Укра!ш та поширен-ня антиукраУнських вплив1в (полошзаци, асимшяци, окатоличення, дискримшацп) з боку державних структур Польщ^ страшнi наслiдки колективiзацil, голодоморiв та масо-вих полiтичних репресш щодо укра!нщв в Радянськiй Укра-™. Автор зауважуе, що укра!нський нацшналпм виник та розвивався у контекстi европейсько! та св^ово! кто-рп, тому зазнавав зовнiшнього впливу, водночас, укра!нський нацшналпм, як суспшь-но-пол^ичне явище, був особливим, адже грунтувався не на расизмi, а на любовi та по-вазi до украlнськоl наци; укра!нський нацшналпм ототожнювався з патрштизмом. Що ж до методiв боротьби укра!нських нац1онал1ст1в за Укра!нську державнiсть, то вони були зумовлеш тогочасними драматичними обставинами життя й дшсносл укра!нського народу.
Ключовi слова: нацiоналiзм, укра!нський нацшналпм, Оргашзащя укра!нських нацiоналiстiв.
Солом1я Васил1в
Постановка проблеми. Одним S3 яскравих i складних перiодiв державотворчох icTopii' Украхни ХХ столiття стала дiяльнiсть Оргашзаци украхнських нацiоналiстiв. Однак, за yci роки iснування незалежнох Укра1нсько1 держави не достатньо уваги було придшено глибокому дослiдженню та оцшщ державницького руху, його щеологи, який активно дiяв понад третину столiття i продовжуе свою дiяльнiсть, а вiдповiдна iдеологiя знайшла вщображення у програмних документах багатьох полггичних паpтiй i рух1в. Вiдсyтнiсть грунтовних наукових дослiджень iстоpичного пеpiодy Визволь-них змагань украхнського народу за незалежну Украхнську державу та юторико-правових оцiнок цього пеpiодy укра1нсько1 ютори, е головною причиною антиукрахнських трактувань ютори та спроб нав'язати суспшьству суб'ективне pозyмiння украхнського нацiоналiзмy як явища.
Аналiз дослiдження проблеми. Значний доробок у висв^лення питань юторичних та пол> тичних чинникiв, що зумовили виникнення та популярнють нацюналютичнох щеологи на початку ХХ столотя, був здiйснений головними iдеологами та юториками украхнського нацiоналiзмy i Оргашзаци украхнських нацiоналiстiв, зокрема, Д. Донцовим, М. Сщборським, П. Полтавою (Федуном), С. Бандерою, П. Мipчyком, I. Лисяком-Рудницьким. У сучасних наукових дослщженнях до питань iстоpичних та пол^ичних передумов, що вплинули на щеолопю украхнського нацiоналiзмy як суспшьно-пол^ичного явища, до аналiзy окремих аспектов щеологи Оргашзаци украхнських нацiоналiстiв звертаються у свохх працях такi заpyбiжнi пyблiцисти як Е. Смiт та Дж. Армстронг, украхнсью наyковцi - О. Баган, В. В'ятрович, П. Гай-Нижник, С. Губський, В. Деревшський, Г. Касьянов, А. Кентш, Б. Максимець, В. Мороз, I. Патриляк, А. Рибак, В. Третяк, В. Трофимович, В. Ухач, Л. Шишлов.
Мета статт - окреслити питания юторичних та полтоичних передумов, що вплинули на щео-лопю украхнського нацiоналiзмy як суспшьно-полтоичного явища.
Виклад основного матерiалу. Державницька iдеологiя украшського нащонатзму викриста-лiзyвалася безумовно ще у 30-40 рр. ХХ столотя. Безумовно важливими е, перш за все, питання юторичних умов формування щеологи укра1нських нацiоналiстiв, адже це дае можливють зpозyмiти iнодi досить радикальш та водночас pомантичнi погляди представниюв Оргашзаци укра1нських нацiоналiстiв на майбутне бyдiвництво Украхнськох держави. Як слушно зауважуе А. Рибак, оушвщ проголошували себе послiдовниками «щеалютичного» свтоогляду. Вони вважали нацiю абсолютною вартютю, i водночас категорично вщкидали iншi цiнностi, що виходили за межi нацiональних iнтеpесiв [1, с. 7-8].
Питання формування майбутньо1 щеологи укра1нського нацiоналiзмy виникали вже в кшщ Х1Х столiття. Так, у сво1х творах Б. Гpiнченко, характеризуючи пpихильникiв нацюналютичнох щеологи, описував хх як осiб, якi е не лише прихильниками всього украшського - украхнськох мови, укра1нсько1 лггератури, украшського нащонального одягу, але й яю е нацiонально свщо-мими украхнськими «народолюбцями» [2, с. 75-78].
Украхнський нацiоналiзм завжди був явищем генетично еидемiчним, хоча вiн у своему розвитку безумовно зазнавав суттевих впливiв з боку вiдповiдних iноземних полтоичних iдеологiй, паpтiй та pyхiв. Багато науковщв-дослщниюв вважають, що iдеологiя Оргашзаци украхнських нацiоналiстiв е певним синтезом французького iнтегpального нацiоналiзмy, iталiйського фашизму, украшського консерватизму та власне украшського нацiоналiзмy. Не зважаючи на схожють деяких рис щеологи iз европейськими зразками, пpогpамнi засади украхнських нащоналютов щодо бущвницгва Украхнськох держави були оригшальними та вiдмiнними вiд шших подiбних pyхiв та паpтiй в Свропейських державах у багатьох принципових питаннях [1, с. 7-8].
Варто зауважити, що украхнський нацiоналiзм не був вийнятковим явищем, головш елементи щеологи украхнських нацiоналiстiв на початкових етапах були частково запозиченi представниками украхнських елiт на початку ХХ столотя з багатьох европейських культур. Особлив ий вплив на
1сторичш та полтичт передумови виникнення.
розвиток саме державницько1 щеологи мала iсторiя таких держав як Франщя та Шмеччина, а саме вона складалася на тлi уявлень про народ, який нарешт дiстав права ношя суверенiтету, перейняв-ши естафету вщ занепалих монархiй.
Iдеологiчно украшський нацiоналiзм сформувався в XIX столiттi, це вщбулося пiд впливом тако! европейсько! духовно-штелектуально1 течи, як романтизм. У другш половинi XIX столiття позитивiзм, як фiлософська течiя, пiдштовхнув украшських iнтелектуалiв до пошуку «етногра-фiчних» аргументiв на пiдтримку нацюнально1 культури та щеологи [3].
Як зауважуе Г. Касьянов, iдеологiчний i полггичний дебют радикального украшського нацюна-лiзму на зламi XIX-XX столiть, у свою чергу, чималою мiрою був реакщею на кризу позитивiзму, кризу апол^ичного культурництва i просвiтянства, так званого украшського народництва, хоча не треба забувати й те, що новоявлен украшсью нацiоналiсти виховувалися саме в рiзноманiтних гуртках укра1нських «культурниюв» [3].
Треба наголосити також i на факторi «конфлiкту» у формуванш нацюналютично1 щеологи на укра1нських теренах. Як приклад варто згадати багаторiчну полiтику переслiдувань укра1нсько1 мови i культури в Росiйськiй iмперil, зокрема, у другш половит XIX столггтя: Валуевський циркуляр вiд 30 липня 1863 року - таемне розпорядження мшстра внутрiшнiх справ Росшсько1 iмперil Петра Валуева до територiальних цензурних комтепв, в якому наказувалося призупинити видання знач-но! частини книг, написаних «малоросiйською», тобто укра1нською мовою, згiдно з цим указом заборонялась публшащя релiгiйних, навчальних i осв^шх книг, однак дозволялась публiкацiя художньо1 лiтератури; Емський указ росiйського iмператора Олександра II вiд 18 травня 1876 року, спрямований на випснення укра1нсько1 мови з культурно1 сфери (церква, музика, театр, книгодру-кування (заборона ввезення на територiю iмперil книг, що надрукованi укра1нською мовою) i обме-ження И лише побутовим вжитком, заборона публiчних вистушв укра1нською мовою, що призвело до тимчасово1 дезоргашзаци укра1нського руху в Наддшпрянщиш, полiтики, яка традицiйно розщ-нюеться як така, що мала на мет знищити та асимшювати все укра1нське, могла сприяти поглиб-ленню i загостренню (пол^изаци) нацюнального сентименту дiячiв епохи «нацiонального вщро-дження» [4].
Емiграцiя М. Драгоманова за кордон i першi спроби виведення «укра1нського питання» на мiжнародний рiвень, посилення контактiв надднiпрянцiв з Галичиною, що мало вiдповiднi пол^ич-нi наслiдки для обох частин Украши - все це фактично пiдтверджуе, що iсторичнi поди розвивалися саме в напрямку зародження украшсько1 нацiональноl свiдомостi серед украlнцiв не лише у Гали-чинi, але у Великiй Украlнi.
Як слушно зауважуе Г. Касьянов, Галичина стала «Украшським п'емонтом нацiоналiстичноl iдеологil» значною мiрою завдяки зусиллям росiйського iмперського уряду. Нагадаемо також, що термш «сепаратизм» стосовно «культурницьких» iнiцiатив дiячiв укра1нського руху вперше пролу-нав саме з табору охоронщв «едино1 i неподiльноl», отже, останнi сво1м ставленням до укра1нства фактично сприяли оформленню полiтичноl нацiональноl свiдомостi украшщв [3].
У Захiднiй Украlнi потужним чинником прискорено1 еволюцil укра1нського нацiоналiзму в iдеологiчну та полiтичну щеолопю стала дедалi гострiша конкуренцiя у вшх вiдношеннях з поляками. Поляки були не тшьки конкурентами, а й давали наочний приклад нацюнально1 державницько1 самоорганiзацil для украшщв: вщповщаючи на виклик полякiв, украшщ майже в усьому копiювали сво1х противникiв. С всi пiдстави стверджувати, що етшчна концепцiя польсько1 наци, яка набула поширення у другш половит XIX столотя, стала передумовою для виникнення вiдповiдних погля-дiв серед дiячiв укра1нського руху початку ХХ столотя.
Як зауважуе С. Таран, трапчними стали i завойоваш традицil слабко1, недорозвинуто1 укра1нсь-ко! демократil. Демократiя, багатопартiйнiсть надовго скомпрометували себе несвоечаснiстю впрова-дження, зважаючи на полiтичну ситуацiю у свт та власне укра1нську перехiдну ситуащю вiд малоро-сiйськоl губернil до державносп. Надто пiзно прийшло усвщомлення, що «вiйськовiй силi сусiдiв-окупанлв можна протистояти такими ж гартованими багнетами» [5, с. 108-112, 109-110].
Соломiя Bacwie
Miжвоeнний пеpiод мiж двомa свiтовими вiйнaми безпеpечно 6ув пеpiодом домiнyвaння то-тaлiтapниx i диктaтоpськиx pежимiв тa pyxiв. В €вpопi - в СРСР, Iтaлiï, Н1меччиш, Iспaнiï, Фшлян-дiï, Поpтyгaлiï, Австpiï тa Литвi - пaнyвaли диктaтоpськi, тотaлiтapнi, фaшистськi pежими, що вочевидь мaли не бaгaто спiльного з демокpaтieю. Як зayвaжye В. Mоpоз, це було пов'язaно 3i свтоовою економiчною кpизою, якa оxопилa не лише Ившчну Амеpикy, aле й нaбyлa глобaльниx мaсштaбiв - як y геогpaфiчномy, тaк i в соцiaльно-полiтичномy вимipax. Тому, новий paдикaльно-нaцiонaлiстичний pyx викликaв зaцiкaвленiсть, a його aнтикомyнiстичнa нaпpaвленiсть - симтатда нapодниx мaс, якi чули ^о звipствa бiльшовикiв [б, с. 213-219].
Maro вплив нa paдикaлiзaцiю щеологи Оpгaнiзaцiï yкpaïнськиx нaцiонaлiстiв сyттeве погipшення yкpaïнсько-польськиx вiдносин y Зaxiднiй Укpaïнi тa пошиpення aнтиyкpaïнськиx впливiв (полонiзaцiï, aсимiляцiï, окaтоличення, дискpимiнaцiï) з боку деpжaвниx стpyктyp Польщi, стpaшнi таслщки колективiзaцiï, голодомоpiв тa мaсовиx полтоичних pепpесiй щодо yкpaïнцiв в Рaдянськiй Укpaïнi [T, с. 453].
Тpебa зayвaжити, що в Зaxiднiй Укpaïнi, де нaдзвичaйно великий вплив m фоpмyвaння ново1' нaцiонaлiстичноï свiдомостi мaли контaкти з нaдднiпpянцями, pозпочaвся ^оцес побудови чогось нa зpaзок «гpомaдянського сyспiльствa», що вiдповiдним чином позшчилося нa Генезi yкpaïнського нaцiонaлiзмy. Звюно, в Гaличинi нaцiонaлiстичнa iдеологiя мaлa бiльше можливостей для iснyвaння тa pозвиткy в paмкax гpомaдянськиx шститу^в, aнiж нa пiдpосiйськiй Haдднiпpянщинi. Водно-чaс конкypенцiя з польським нaцiонaлiзмом, що знaчно зaгостpилaся внaслiдок ди соцiaльно-економiчниx чинникiв, спpиялa виникненню paдикaльниx тенденцiй, якi остaточно сфоpмyвa-лися пiд чaс yкpaïнськиx визвольних змaгaнь пpотягом 191T-1921 pокiв тa пiсля поpaзки новоство-pеноï Укpaïнськоï деpжaви.
Ha пiдневiльнiй Haдднiпpянськiй Укpaïнi pозвиток yкpaïнського нaцiонaлiзмy в легaльниx фоpмax був неможливим yнaслiдок ^отди цapського aвтоpитapного окyпaцiйного полiтичного pежимy. Це, з одного боку, пеpешкоджaло iдеологiчномy тa оpгaнiзaцiйномy офоpмленню пеpшого, послaблювaло його, a з шшого - пpизвело до виникнення нaцiонaльного paдикaлiзмy, тайвщом> шими pечникaми якого були М. Mixновський i Д. Донцов (згaдaeмо тaкож, що y фоpмyвaннi деяких paдикaльно-нaцiонaлiстичниx оpгaнiзaцiй ^овщну pоль вiдiгpaли сaме «нaдднiпpянцi»).
I. Лисяк-Рудницький пpопонyвaв pозpiзняти нaцiонaлiзм y «ш^окому зтаченш», як «понят -тя, однозшчне з aктивною нaцiонaльною свщомютю тa пaтpiотизмом» (зокpемa, вiн писaв пpо те, що в щеологи Киpило-Mефодiïвського бpaтствa yкpaïнський нaцiонaлiзм був новим елементом), тa y вузькому pозyмiннi, як поняття, що «нaбpaло деpжaвницького зaбapвлення» y зв'язку з появою y 1920-тi pоки y^a^^^re полiтичного pyxy, який пеpебpaв нaзвy «нaцiонaлiстичного» [S].
Укpaïнський нaцiонaлiзм, a як шслщок деpжaвотвоpчa iдеологiя y^a^^mx нaцiонaлiстiв, виникли тa pозвивaлися y контекст свiтовоï iстоpiï, xочa, безпеpечно, мaли сво1' специфiчнi pиси тa особливостi, якi були зyмовленi специфшою iстоpичноï генези yкpaïнськоï iдеологiï. Укpaïнський вapiaнт нaцiонaлiзмy з'явився знaчно paнiше в aгpapномy, економiчно вiдстaломy, шдневшьному сyспiльствi. Хочa вiн i зaзнaв зовнiшнix впливiв, aле не зaпозичив теоpiï paсизмy. Тaк, xapaктеpизy-ючи yкpaïнський нaцiонaлiзм як явище, С. Кульчицький зaзнaчae, що нa вiдмiнy вiд нaцизмy, yкpaïнсь-кий нaцiонaлiзм не мaв ознaк paсизмy, a його ^ов^ний елемент стaновилa любов до нaцiï. Укpaïнський нaцiонaлiзм був поняттям, aдеквaтним пaтpiотизмовi. Eкстpемiзм y^a^^mx нaцiонaлiстiв стосу-вaвся не стшьки iдеологiï, скiльки методiв боpотьби. Вш диктyвaвся тогочaсними дpaмaтичними обстaвинaми життя й дiйсностi yкpaïнськиx полiтичниx сил [9, с. 9S-101].
Haтомiсть, Г. ^сьянов слушно зayвaжив, що виникнення i pозвиток yкpaïнського нaцiонaлiз-му в yсix iпостaсяx - це вияв зaгaльносвiтовиx тенденцiй i, xочa це може видaтися пapaдоксaльним, -вияв зaгaльнолюдського в нaцiонaльномy [3].
Висновки. Укpaïнський нaцiонaлiзм, як пол^ичне явище, не був винятковим чи ендемiчним, a головнi елементи щеологп yкpaïнськиx нaцiонaлiстiв нa почaтковиx етaпax були чaстково зaпози-ченi yкpaïнськими елiтaми нa почaткy ХХ ст. з бaгaтьоx Gвpопейськиx кyльтyp i ^a^rn.
IcmopuHHi та полтичт передумови виникнення.
З аналiзу передумов виникнення, становлення i розвитку державотворчо! щеологи украшсь-ких нацiоналiстiв випливае, що до них можна вщнести рiзноманiтнi полiтичнi та економiчнi чинни-ки, також треба наголосити i на факторi триваючого «конфлшту» у формуваннi нацiоналiстичноl щеологи на украшських теренах. Серед найважливших факторiв, що зумовили виникнення держа-вницько! щеологи у середовищi украшських нацiоналiстiв треба виокремити такi: переслщування укра1нсько1 мови i культури в Росшськш iмперil, суттеве погiршення украшсько-польських вщно-син у Захiднiй Укра!ш та поширення антиукрашських впливiв з боку державних структур Польщ^ а згодом - жахливi наслiдки колективiзацil, голодоморiв та масових полiтичних репресш щодо укра!-нцiв в Советськш Украшу
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Рибак А. (2006). Еволющя погляд1в д1яч1в ОУН 1940-1950-х рок1в на полггичний режим майбутньо1 украшсько1 держави. Укра1нська нацюнальна щея: реали та перспективи розвитку: Зб1рник наукових праць. Нацюнальний ушверситет «Льв1вська полгтехшка». Льв1в, Вип. 17. С. 118-123. 2. Рог В. (2016). Концепщя укра1нсько1 державносп в програмових документах ОУН. Треп Бандер1вськ1 читання «В1з1я Укра1нсько1 держави в щеологи укра1нського нацюнал1зму»: зб1рник матер1ал1в (Ки1в, 3 лютого 2016). Кшв - 1вано-Франшвськ. С. 71-83. 3. Касьянов Г. (2002). До питання про щеолопю Оргашзаци Украшських Нацюналкпв URL: http://litopys.org.ua/kasian/kas2.htm. 4. Стерчо П. (1955). До щеолопчних основ Украшсько" Держави. Самостшна Украна. Ч. 10-11. С. 19-24. 5. Таран С. (1993). Державотворення Миколи Сщборського. ОУН минуле i майбутне. Кшв, Фундацiя iм. О. Ольжича. С. 108-114. 6. Мороз В. (2007). До початшв дiяльностi Украшсько" Головно1 Визвольно1 Ради. Украшський визвольний рух. 1нститут украшознавства rn. I. Крип'якевича НАН Украни. Збiрник 10: До 100-рiччя вщ дня народження Романа Шухевича. Львiв. С. 213-222. 7. Орга-нiзацiя украшських нацiоналiстiв i Украшська повстанська армiя: iсторичнi нариси. (2005). Кшв. Наук. думка. 495 с. 8. Лисяк-Рудницький I. Формування укранського народу й наци. URL: http://www.goodreads.com/book/ show/17879508. 9. Кульчицький С. В. (2000). Акт 30 червня 1941 року. Проблема ОУН-УПА: попередня iсторична довiдка. Кшв. 1н-т iсторii Украни НАН Украни. 128 с.
REFERENCES
1. Ry'bak A. (2006). Evolyuciya poglyadiv diyachiv OUN 1940-1950-x rokiv na polity'chny'j rezhy'm majbutn'oyi ukrayins'koyi derzhavy' [The evolution of the views of OUN activists in the 1940s and 1950s on the political regime of the future Ukrainian state]. Ukrayins'ka nacional'na ideya: realiyi ta perspekty'vy' rozvy'tku: Zbirny'k naukovy'x pracz'. Nacional'ny'j universy'tet «L'vivs'ka politexnika». L'viv, Vy'p. 17. Р. 118-123. [in Ukrainian]. 2. Rog V. (2016). Koncepciya ukrayins'koyi derzhavnosti v programovy'x dokumentax OUN. [The concept of Ukrainian statehood in the OUN program documents]. Treti Banderivs'ki chy'tannya «Viziya Ukrayins'koyi derzhavy' v ideologiyi ukrayins'kogo nacionalizmu»: zbirny'k materialiv (Ky'yiv, 3 lyutogo 2016). Ky'yiv - Ivano-Frankivs'k, p. 71-83. [in Ukrainian]. 3. Kas'yanov G. (2002). Do py'tannya pro ideologiyu Organizaciyi Ukrayins'ky'x Nacionalistiv [On the question of the ideology of the Organization of Ukrainian Nationalists]. Retrieved from: http://litopys.org.ua/kasian/kas2.htm. 4. Stercho P. (1955). Do ideologichny'x osnov Ukrayins'koyi Derzhavy'. Samostijna Ukrayina [To the ideological foundations of the Ukrainian State. Independent Ukraine]. Ch. 10-11, p. 19-24. [in Ukrainian]. 5. Taran S. (1993). Derzhavotvorennya My'koly' Scibors'kogo. [State formation of Mykola Stsiborsky]. OUN my'nule i majbutnye. Ky'yiv, Fundaciya im. O. Ol'zhy'cha, p. 108-114. [in Ukrainian]. 6. Moroz V. (2007). Do pochatkiv diyal'nosti Ukrayins'koyi Golovnoyi Vy'zvol'noyi Rady'. [Before the beginning of the Ukrainian Main Liberation Council]. Ukrayins'ky'j vy'zvol'ny'j rux. Insty'tut ukrayinoznavstva im. I. Kry'p'yakevy'cha NAN Ukrayiny'. Zbirny'k 10: Do 100-richchya vid dnya narodzhennya Romana Shuxevy'cha. L'viv, p. 213-222. [in Ukrainian]. 7. Organizaciya ukrayins'ky'x nacionalistiv i Ukrayins'ka povstans'ka armiya: istory'chni nary'sy'. (2005). [The Organization of Ukrainian Nationalists and the Ukrainian Insurgent Army: Historical Essays]. Ky'yiv. Nauk. dumka, 495 p. [in Ukrainian]. 8. Ly'syak-Rudny'cz'ky'j I. Formuvannya ukrayins'kogo narodu j naciyi. [Formation of the Ukrainian people and nation]. Retrieved from: http:// www.goodreads.com/book/show/17879508. 9. Kul'chy'cz'ky'j S. V. (2000). Akt 30 chervnya 1941 roku. Problema OUN-UPA: poperednya istory'chna dovidka. [Act of June 30, 1941. The OUN-UPA problem: a preliminary historical background]. Ky'yiv. In-t istoriyi Ukrayiny' NAN Ukrayiny', 128 p. [in Ukrainian].
Дата надходження: 03.09.2020р.
C0M0Min Bacume
Solomia Vasyliv
Senior Teacher of the Department of Civil Law and Process Educational Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University Candidate of Juridical Sciences (Ph. D.)
HISTORICAL AND POLITICAL PREREQUISITES FOR THE ORIGIN AND TRANSFORMATION OF THE IDEOLOGY OF UKRAINIAN NATIONALISTS IN THE XX CENTURY
The article examines the historical and political factors that led to the emergence and further transformation of the ideology of Ukrainian nationalism as an important socio-political phenomenon in the history of Ukrainian statehood. The author emphasizes the relevance of the research topic in the context of the development of the Ukrainian state as a legal, democratic and European, and the further development of state-building processes in the direction of European and Euro-Atlantic integration. The article notes that ideologically Ukrainian nationalism was mainly formed in the XIX century. The main factor, according to the author, in the formation of nationalist ideology in Ukraine was the factor of «conflict» in the socio-political sphere between representatives of different national and cultural backgrounds. As an example, the author cites a long policy of persecution of the Ukrainian language and culture in the Russian Empire, in particular, in the second half of the XIX century: Valuev circular of July 30, 1863 and Ems decree of Russian Emperor Alexander II of May 18, 1876, aimed at displacing the Ukrainian language from the cultural sphere, spiritual and even domestic sphere. The article notes that the radicalization of the ideology of Ukrainian nationalists was also influenced by the significant deterioration of Ukrainian-Polish relations in Western Ukraine and the spread of anti-Ukrainian influences (polonization, assimilation, catholicization, discrimination) by Polish state structures, terrible consequences of collectivization, famines and mass political Ukrainians in Soviet Ukraine. The author notes that Ukrainian nationalism arose and developed in the context of European and world history, so it was under external influence, at the same time, Ukrainian nationalism, as a socio-political phenomenon, was special because it was based not on racism but on love and respect for the Ukrainian nation; Ukrainian nationalism was identified with patriotism. As for the methods of struggle of Ukrainian nationalists for Ukrainian statehood, they were conditioned by the dramatic circumstances of the life and reality of the Ukrainian people at that time.
Key words: nationalism, Ukrainian nationalism, Organization of Ukrainian nationalists.
