CC BY
56
и «социальный капиталл». В дискурсе истории экономической мысли показано проявление духовности в экономическом сознании; на этапе возникновения экономической науки (Аристотель) и в современныхусловиях (моральность современной экономической деятельности и духовность «человека экономического»). В связи с этим обращено внимание на то, что духовность является рефлексией трансформации целостности существующих экономических систем.
Ключевые слова: духовность, целостность, экономическое сознание, экономическая деятельность, материальный интерес, моральный критерий, хозяйствование, гуманная экономика, хрематистика, экономическая теория.
SPIRITUALITY AS AN ELEMENT OF THE INTEGRITY OF ECONOMIC CONSCIOUSNESS
Levchuk V. G., Alexeenko A. P.
The article discusses the phenomenon of spirituality as an element of the integrity of economic consciousness. Highlighted the qualities of spirituality as "unifying beginning of society" and "social capital". Shown in the discourse of the history of economic thought manifestation of spirituality in economic consciousness, and on the stage of economic science (Aristotle) and the present conditions (the morality of modern economic activity and spirituality of "economic man"). In this connection, attention is drawn to the fact that spirituality is a reflection on the integrity of the transformation of existing economic systems.
Key words: spirituality, integrity, economical consciousness, economical activity, material interest, moral level, economy, the humane economic, chremastic, the economical theory.
УДК 130.3
В. А. Кротюк, кандидат фшософських наук УКРАШСЬКИЙ НАЦ1ОНАЛ1ЗМ ЯК Р1ЗНОВИД ФАШИЗМУ
ЗдШснено спробу теоретично осмислити поняття «укратський ттегральний нацiоналiзм», «нацизм» та «фашизм», з 'ясувати вiдмiннi та сптьт риси мiж ними. Проаналiзовано iснуючi науковi тдходи: вiд ототожнення до протиставлення цих складних соцiокультурних явищ.
Ключовi слова: нацiоналiзм, нацизм, фашизм, iнтегральний нацiоналiзм.
Актуальтсть проблеми. 1деолопя укралнського нацюн^зму як система щей, погладв у сферi полтики, права, фшософп, морал^ естетики та релтл стала зароджуватися в Укралт у другш половит Х1Х ст. II поява була зумовле-
© Кротюк В. А., 2010
37
на пробудженням украшського нащонального руху, тднесенням духовного життя народу. Незважаючи на тривалий «вж>» укра!нського нащон^зму, на-разi в Укра!т немае одностайного ставлення до цього социокультурного явища: залежно вщ вiку або партшно! «орiентацi!» респонденгiв, регiону, де проводять-ся опитування, оцiнки укра!нському нацiоналiзму виражено у дiаметрально протилежних категорЛях. Метою статп е спроба вiдповiсти на запитання: що е укра!нський нацiоналiзм? Яке значення мав нацiоналiзм як щеолопчний на-прям в iсторичнiй долi Укра!ни, i яку роль вiн вiдiграе сьогодш?
Стан науковогорозроблення проблеми. Проблема впливу на укра!нський нацiоналiзм фашизму залишаеться однiею з найбiльш контроверсшних у вь тчизняному суспiльствознавствi. Якщо вщкинути суто пропагандистсью спекуляций наявнi науковi подходи до проблеми можна звести до трьох основних:
1) укра!нський нацiоналiзм нiколи не мав тчого спiльного нi з гталшським фашизмом, нi з шмецьким нацiонал-соцiалiзмом (П. Мiрчук, В. Косик);
2) украшський штегральний нацiоналiзм зазнав значного впливу з боку фашизму, особливо гталшського, проте вiдрiзнявся вщ останнього у засадни-чих питаннях (Дж. Армстронг, «раннш» I. Лисяк-Рудницький, О. Мотиль);
3) радикальний напрям украшського нацiоналiзму був складовою части-ною европейського фашистського руху («тзнш» I. Лисяк-Рудницький, К. Бон-даренко).
Найавторитетшшою в академiчному середовищi залишаеться концепцЛя I. Лисяка-Рудницького, викладена у статп «Нащоналiзм», згщно з якою «най-ближчих родичiв укра!нського нацiоналiзму слщ шукати не так у шмецькому нацизмi чи iталiйському фашизмi — продуктах щдус^альних i урбанiзованих сустльств, як скорiше серед партiй цього типу в аграрних, економiчно вщ-сталих народiв Схщно! Европи: хорватсью усташi, румунська «Залiзна Гвар-дiя», словацьк глiнкiвцi, польський ОНР (Oboz Narodowo-Radykalпy) тощо. Украшський нацiоналiзм був явищем генетично самостшним, хоч у своему розвитку вiн зазнавав безпосередшх впливiв з боку вiдповiдних чужоземних зразюв» [8].
Для порiвняння украшського нацiоналiзму з фашизмом необхiдно кон -кретизувати визначення цього термша. Спроби розкрити сутнiсть «коричнево!» щеологп робили авторитетнi дослiдники Дж. Мосс, Р. 1твел, I. Кершоу. Найбiльш унiверсальну i всеохоплюючу дефшщгю фашизму, яка пояснюе його глибинну природу, на нашу думку, дав британський полiтолог Р. Гриффiн. Вш визначив фашизм як «рiд политично! iдеологi!, мiфологiчним ядром якого у рiзних проекцiях е палiнгенетична (новонароджена) форма популiстського ультранацiоналiзму» [6, с. 381].
У пращ «Напрями украЛнсько! полiтично! думки» I. Лисяк-Рудницький зазначав, що у процес свого природного зростання укра!нський iнтегральний нацiоналiзм, безсумшвно, брав собi за зразок сучасш йому фашистсью рухи 38
i режими на Заходi. 1нтегральш нацiоналiсти, усвiдомлюючи свою щеолопч-ну спорiдненiсть iз захiдним фашизмом, мали змогу одержати полiтичний виграш на прагенш до мiжнародних змiн, дуже поширеному в укралнському суспiльствi. Свол мiркування про укралнський iнтегральний нацiоналiзм як рiзновид фашизму I. Лисяк-Рудницький завершив так: «Для небайдужих спо-стерiгачiв, навiть для тих, хто сам брав участь у цьому рум, стало з часом очевидним, що укралнський iнтегральний нацiоналiзм мае серйозну внутрш-ню хворобу. Це призвело до притуплення морального вщчуття, що виявилося у застосуваннi фiзичного i морального терору проти укралнських полiтичних опонентiв. Волюнтаристський характер нацiоналiстичноl щеологп, опора на <^ф», а не на знання завадили вщчути реальшсть об'ективно, а отже, зроби-ти рацiональнi i вiдповiдальнi висновки. Хоча iнтегральний нацiоналiзм шд-шс войовничiсть i життездатнiсть укралнського народу в часи военних по-трясшь, вiн разом з тим знизив рiвень його громадянськол зрiлостi... Роки Другол свгтовол вiйни принесли заразом апогей i кризу iнтегрального нащо-налiзму» [8, с.105].
Пiсля вшни у Париж було видано за редакщею гiтлерiвського колаборан-та В. Кубшовича «Енциклопедга укралнознавства», в яклй наводиться визна-чення: «Укралнський нацiоналiзм пiдпадае пiд поняття тоталiтарного руху. Пiдкреслюваний «всеобшмаючий» характер руху проявлявся в тому, що його прихильники цшком i беззастережно шдпорядковувалися щеологп нацiона-лiзму i органiзацiйнiй дисциплж <....> в майбутнiй украIнськiй державi мала бути влада одного руху (монопартшшсть) i засада вождiзму».
1талшський фашизм, нiмецький нацизм та укралнський нацiоналiзм у лiнгвiстичному розумiннi е синонiмiчним рядом, мiж ними, коли йдеться про iдеологiю, полiтику i практику, можна ставити знак рiвностi. Вiдмiнностi ви-никають тiльки з iсторичних умов i застосовуються лише у несуттевш прак-тицi. Шмецький нацизм i укралнський нацiоналiзм не е безкритичним наслi-дуванням гталшського фашизму, кожний з цих щеолопчно-полгшчних рухiв е рухом своерiдним, хоча й спираеться на одинаковi засади.
Сьогодт в УкраIнi дiе Конгрес укралнських нацiоналiстiв (КУН), головною метою якого е пропаганда щел укралнського нацiоналiзму. У програмi КУНу написано, що вш е спадкоемцем нащонально-визвольних змагань укралнсько-го народу та його найкращих представникiв: С. Коновальця, С. Бандери, Р. Шухевича, С. Ленкавського, Я. Стецька, С. Стецько та ш. Основою укралн-ського нацiоналiзму як iдеологiI е творчють Тараса Шевченка, працi Миколи Мiхновського, Дмитра Донцова.
1м'я Т. Шевченка як предтечi iдеологiл укралнського нацiоналiзму вико-ристовуеться його апологетами, без сумшву, з пропагандистських мiркувань. «Лиературна спадщина Т. Шевченка виступае як неодмшне джерело i крите-ри укралнського нацiоналiзму, пристосованi до конкретних умов та актуальних
завдань нацюнально-визвольних змагань украшського народу» — писав про свггоглядш засади украшського нацiоналiзму О. Баган. Сам же поет у перед-MOBi до поеми «Гайдамаки» говорив: «Серце болить, а розказувати треба: нехай бачать сини i внуки, що батьки 1'х помилялись».
М. Мixновський у брошурi «Самостiйна Украша» не займався щеолопею украшського нацiоналiзму. Предметом ще1 брошури е аналiз «Переяславсько1 конституцп» вiд 1654 р., в яюй вiн сформулював клич: «Одна, едина, нероз-дiльна, вiльна, самостшна Украша вiд гiр Карпатських аж по Кавказью», додаючи до цього: «Умх, хто на цiлiй Украхш не за нас, той проти нас. Украша для украшщв» [4]. Сказане М. Мixновським можна вiднести швидше до полiтичниx, а не до щеолопчних формулювань.
Таким чином, единим автором щеологп украшського нацiоналiзму за-лишаеться Д. Донцов. «Дмитро Донцов е творцем третьо! основно! ланки нацюналютично1 ще1 — ii фшософп. На глобальному рiвнi осмислення ним були видiленi таю визначалъш i непорушнi принципи, як глибинний традищ-оналiзм i окциденталiзм визвольно! полтшки, ii державницька традищя, культ геро!ки i всенацiонального активiзму, мiстики та iррацiоналiзму, культ романтики i боротьби. Твори його дихають почуттям велико1 сили, розмаху, вiри» — так оцiнюе внесок Д. Донцова у теоретичну розбудову украшського нацюна-лiзму вже згадуваний О. Баган.
1нтегральний нацiоналiзм насправдi не був творiнням самого Д. Донцова. Все у його працях запозичене, списане у зарубiжниx авторiв — Шопенгауера, Нiцше, Барреса, Гюйо, Сореля, Морраса, Бергсона, Шпенглера та ш. Справ-жнiм творцем щеологи iнтегрального нацiоналiзму у Францп був Шарль Моррас, виходець iз Прованса (що i спонукало Донцова так часто вживати термiн «провансальство» з поваги до свого щейного метра).
Уже у 1923 р. у статп «Чи ми фашисти?» Д. Донцов беззастережно заявляв, що той «полиичний i морально-псиxологiчний дух», яким дихають таю, як вш, е незаперечно фашизмом [1]. У статп «Нацiоналiзм» вiн сформулював доктрину штегрального нацiоналiзму, спираючись на сощальний дарвiнiзм. Соцiальний дарвiнiзм е тим елементом, котрий вирiшуе квалгфта-цiю доктрини, як фашистськог З доктрини Д. Донцова виходить, що нащя, у тому чи^ украшська, е видом у природi i як така перебувае у постшнш бо-ротьбi з iншими нащями за iснування i простiр. Внутршня структура наци мае iерарxiчний характер: на чол наци, аналогiчно до 1тали (Il Duce), №меч-чини (der Führer), мав бути «вождь украшського народу» — вщ 1940 р. на думку бшьшосп украшських нацiоналiстiв Степан Бандера. Члени ОУН мали бути «гвардiею», яку Д. Донцов назвав «ашщативною меншiстю», а та мала вщносно решти народу, яку Д. Донцов називав «тлумом», «черн'ю», «бидлом», застосовувати «творче насильство» [2]. 40
Аналiзуючи цей аспект чинного (Лнтегрального) нацiоналiзму, М. Сосно-вський, автор знаменито! монографи про Д. Донцова, говорить, що останнiй вЛдкинув Лдел демократ, лiбералiзму, гуманiзму та соцiалiзму. Натомiсть, як основу полЛтично-сустльнол органЛзаци наци, вiн висунув засаду «Лшщатив-нол меншостi, тобто групи людей... яка шукала влади...» Це була аналогЛя до iталiйських «чорних сорочок» Л гiтлерiвських «коричневих сорочок».
Учасник укралнського нацДоналЛстичного руху в мЛжвоенний перЛод, пЛс-ля вЛйни осЛлий у ЛондонЛ, укралнський мислитель Михайло Демкович-Добрянський (публЛкувався пЛд псевдонЛмом «М. ЛагодЛвський»), оцЛнюючи значения теоретичного доробку Д. Донцова, писав: «Не можна собЛ уявити гЛршого данайського дару для молодого Лдейного руху ... як подарована йому книжка «НацЛоналЛзм»... В головному творЛ «НацЛоналЛзм» Донцов поставив тезу про аморальнЛсть нацЛоналЛзму як один з головних стовпЛв нацЛоналЛс-тичнол Лдеологи ... Донцов був тим, хто вагою свого впливу переважив вЛд-ношення сил Л перерЛшив вислЛд боротьби за визволення бестп в укралнськДй людинЛ».
Один Лз провЛдних теоретиклв укралнського нацЛоналЛзму М. СцЛборський повчав: «Укралнський нацЛоналЛзм вважае власну нацлю, як Лдейну Л реальну вартЛсть, висуваючи на чоло гасло: НацЛя понад усе! 1деологЛя укралнського нацЛоналЛзму е цЛлЛсна, неподЛльна, войовнича Л непримирима... Тому свою ЛдеологЛю нацЛоналЛзм будуе на максималЛзмЛ, здоровому еголзмЛ, на любовЛ до свого, нетолерантностЛ до чужого Л на активностЛ, яка може стати тараном для зруйнування чужол сили, що схоче станути наци на перешкодЛ. У виборЛ засобЛв визволення Укралнськол Наци нацЛоналЛзм не обмежуе себе жодними загальнолюдськими приписами — справедливости милосердя чи гуманностЛ... Все те е добре, що добре для благополуччя, сили Л розвитку своел наци; все те е зле, що цю силу Л розвиток послаблюе — це е основнЛ заповЛдЛ ЛдеологЛл укралнського нацЛоналЛзму».
Це, власне, е укралнський фашизм, це Л е укралнський рЛзновид фашизму. Укралнський нацЛоналЛзм — це ЛдеологЛя Л поллтичний, вождЛвського типу, рух, котрий ставить собЛ метою будь-якими методами, нехай навлть Л аморальними, злочинними, зокрема ЛндивЛдуальним Л масовим терором, скерованим проти всЛх, хто противиться йому, в тому числЛ й проти укралнцЛв — побудувати на всЛх укралнських етнЛчних територЛях, також на спЛрних територЛях етнЛчного пограниччя, укралнську державу, яка шляхом експанси, скерованол проти су-сЛднЛх народЛв, мае поширювати свою територлю до досягнення статусу укра-лнськол ЛмперЛл, в яклй пануватиме нацЛократЛя, вождЛвський, тобто авторитар-ний, устрЛй, в якому «вождь наци» згуртовуватиме законодавчу й судову владу, Л котрий у сволй дЛяльностЛ спиратиметься на «луччих людей», тобто на нацЛоналЛстичну касту, по-донцовському на «ЛнЛцЛативну меншЛсть». У тЛй державЛ нацЛональнЛ меншостЛ не матимуть гарантованих громадянських прав.
Не виключено, що до деяких з них була б застосована полгтика «остаточно! розв'язки».
Можемо зробити деяк висновки. По-перше, концепщя, згщно з якою укра-шський штегральний нацiоналiзм не мав нiчого стльного з фашизмом (за ви-нятком окремих неiстотних запозичень), не витримуе науково! критики. Фашизм суттево вплинув на формування украшського iнтегрального нацiоналiзму. Хоч його iдеологи, за рщкюними винятками, не ототожнювали себе з фашизмом, в обох щеолопях неважко простежити низку виразних паралелей.
По-друге, погляд на укра1нський iнтегральний нацiоналiзм як на рiзновид фашизму достатньо аргументований i логiчно не суперечливий, а отже, мае право на юнування в наущ (особливо в рамках юторп iдей, якщо розглядати !! як автономний процес, жорстко не детермшований соцiально-економiчною i полгтичною iсторiею). Однак фашистська модель мае обмежену евристичну цiннiсть для аналiзу укра!нського нацiоналiзму, вона не допоможе зрозумии нi його походження, ш щейно-полпично! еволюцп.
По-трете, фашизм (включно з нацизмом) та укра!нський штегральний нацiоналiзм (поряд з iншими аналопчними рухами недержавних нацiй) належали до вщмшних типiв одного сустльного феномену, який умовно можна назвати тоталiтарним нацiоналiзмом. Укра!нський нацiоналiзм не був меха-нiчним пересадженням на укра!нський грунт чужих зразкiв, вш вирiс на власному коренi i вiдрiзнявся вщ фашизму в засадничих питаниях. Головна з цих вщмшностей така. Фашизм був нацiоналiзмом державних, панiвних нацiй, його енергiя була спрямована на тоталггарну реорганiзацiю держави i шдко-рення iнших народiв. Укра1нський iнтегральний нацiоналiзм був щеолопею недержавно!, поневолено! нацЦ, а отже, в першу чергу нацЛонально-визвольним рухом, а вже попм — рiзновидом тоталiтаризму. Одне не викликае сумшву — проблему «природи» i типологп укра!нського iнтегрального нацiоналiзму, його ставлення до фашизму необхщно дослiджувати i обговорювати, а не делiкатно замовчувати.
Аби будувати правову державу, треба позбутися щеолопчного баласту, базованого на злочинах, позбутися скверни. Украшський нацiоналiзм, який робить усе, аби «взяти владу» — це виразна загроза для демократичних тен-денцiй Укра!ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Донцов, Д. Твори [Текст] : у 5 т. / Д. Донцов. — Львш : Кальварш, 2001. — 487 с.
2. Донцов, Д. Нацюнашзм — 13-те видан. [Текст] / Д. Донцов. — Лондон : Л1га ви-зволення Укра!ни, 1966. — 303 с.
3. Касьянов, Г. В. Теорй наци та нацюнашзму [Текст] : монографш / Г. В. Касьянов. — К. : Либда, 1999. — 352 с.
4. Млхновський, М. Самостшна Укра!на. Справа укра!нсько! iнтелiгенцil [Текст] / М. Мiхновський. — К. : МАУП, 2007. — 346 с.
5. Полщук, О. О. Украшський буржуазний нацiоналiзм i його «теорiя держави» [Текст] / О. О. Полщук. — К., 1986. — 138 с.
6. Табачник, Д. В. Фашизм в Украине: угроза или реальность? [Текст] / Д. В. Табачник, Г. К. Крючков. — Х. : Фолио, 2008. — 414 с.
7. Poliszczuk, W. Integralny nacjonalizm ukrainski jako odmiana faszyzmu, t. III, Nacjonalizm ukrainski w dokumentach. [Text] / W. Poliszczuk — Toronto, 2002.
8. L. Rudnytsky, I. Essay in Modern Ukrainian History. [Text] / I. L. Rudnytsky — Edmonton, 1987.
УКРАИНСКИЙ НАЦИОНАЛИЗМ КАК РАЗНОВИДНОСТЬ
ФАШИЗМА
Кротюк В. А.
Предпринята попытка теоретически осмыслить понятия «интегральный национализм», «нацизм» и «фашизм», выяснить их общие и отличительные особенности. Проанализированы существующие научные подходы: от отождествления до противопоставления этих сложных социокультурных явлений.
Ключевые слова: национализм, национал-социализм, фашизм, интегральный национализм.
UKRAINIAN NATIONALISM AS A KIND OF FASHISM Krotiuk V. A.
In this article an attempt to theoretical comprehension of the «integral nationalism», «nazism» and «fascism» categories, making clear their commonalities and differences is made. An analysis of existing scientific approaches from identification to contradistinction of these complex social and cultural phenomena is carried out.
Key words: nationalism, national socialism, fascism, integral nationalism.
УДК 355/359:[1:316]
О. В. Громико, кандидт фЛлософських наук, С. С. Семенов, кандидат фЛлософських наук
КОНСТРУКТИВН1 ТА ДЕСТРУКТИВН1 ПРОТИР1ЧЧЯ У В1ЙСЬКОВИХ КОЛЕКТИВАХ ЗБРОЙНИХ СИЛ (на мрик. ia.il аналiзу феномену «дадвщина»)
Проаналiзовано конструктивы та деструктивнi суnеречностi, що загострюють-ся у вШськових колективах. Наведено авторську позищю щодо феномену «дiдiвщина».
© Громико О. В., Семенов С. С., 2010 43
