CC BY
14
ИДЕОЛОГИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ КАК ЭЛЕМЕНТ СОВЕТСКОГО КУЛЬТУРНО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОСТРАНСТВА
Мухина И. Г.
Рассмотрена идеология как важнейший элемент развития советского образования, культуры и политический инструмент тоталитарной системы. Проанализированы научные труды советских и несоветских теоретиков о содержании и идеологической составляющей всех культурно-образовательных процессов в 20-30-х годах XX в. Раскрыта взаимосвязь политики, идеологии советского общества, основных задач и принципов развития образования и культуры.
Ключевые слова: идеология, воспитание, марксизм, образование, культура, диктатура пролетариата, идеологическое воспитание.
THE IDEOLOGICAL UPBRINGING AS AN ELEMENT OF THE SOVIET CULTURAL AND EDUCATIONAL SPACE
Mukhina I. G.
In the article the ideology is regarded as an important element of the development soviet education, the culture and the political instrument of totalitarian system. The research works soviet and not only soviet theorists about substance and ideological contents of all cultural and educational processes of the past in the 20 ht-3-ht years century are analyzed. The relation between the political, the ideology of soviet society and the main tasks and principles of the development education and the culture is regarded.
Key words: ideology, upbringing, marxism, education, culture, dictatorship of the proletariat, ideological upbringing.
УДК 130.3
В. А. Кротюк, кандидат фшософських наук, доцент 1ДЕОЛОГ1Я ПАТР1ОТИЗМУ В КОНТЕКСТ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Розглянуто зв'язок iдеологи патрютизму з державотворчими процесами. З'ясовано вплив патрютизму на забезпечення стабiльностi iнститутiв держави. Установлено взасмозалежшсть ттереЫв держави та ттереЫв людини-громадянина.
Ключовi слова: iдея, iдеологiя, патрютизм, державотворення, Батьювщина.
Актуальшсть проблемы. Вщсутнють упродовж багатьох столиъ украш-сько'1 державност1 глибоко позначилася на розумшш патрютизму, який нероз-52 © Кротюк В. А.., 2011
p^TO пoв'язyвaвcя iз бopoтьбoю зa нeзaлeжнicть Укpaïни. Чepeз мipy ^и-чeтнocтi дo ^eï бopoтьби гoлoвним чинсм i визнaчaвcя пaтpioтизм.
Пoтpeбa пpaктичнoгo вiдcтoювaння i впpoвaджeння y мacoвy cвiдoмicть iдeй здoбyття тa poзбyдoви дepжaвнocтi yкpaïнcькoï нaцiï пpизвeлa дo iдeoлo-гiзaцiï вcix виявiв cycпiльнo-пoлiтичнoï думки. Бaгaтo iдeoлoгiчнo нeйтpaль-ниx пoнять нaбyли iдeoлoгiчнoгo змюту. He уник цьoгo i тepмiн «пaтpioтизм».
Aнaлiз ocmaHHix джерел та публтащй. Пpoблeмaтикy пaтpioтизмy в ram^cn дepжaвoтвopeння poзглядaли M. Дpaгoмaнoв, M. Гpyшeвcький, В. Bинничeнкo, Д. Дoнцoв, С. Пeтлюpa, В. Липинcький. Cepeд cyчacниx вгг-чизняниx нayкoвцiв ^ питaння дocлiджyвaли В. Aбpaмoв, В. Aндpyщeнкo, В. Бapaнiвcький, Л. Гyбepcький, О. Зaздpaвнoвa, С. Kpимcький, В. Л^вий, M. Mиxaльчeнкo тa ш.
Для бiльшocтi вiтчизняниx aвтopiв xapaктepнoю e aбcoлютизaцiя взaeмoзв'язкy мiж piвнeм пaтpioтизмy cycпiльcтвa тa пpoцecoм дepжaвoтвo-peння. Пaтpioтичнe пoчyття cтaвитьcя y зaлeжнicть вiд piвня нaцioнaльнoï cвiдoмocтi, нa пepший плaн виcyвaeтьcя того iдeoлoгiчнa cклaдoвa, a пoчyття любoвi дo Бaтькiвщини вимipюeтьcя вipнicтю тевнш iдeoлoгiï. Метою CTa^ тi e з'яcyвaння тa yзaгaльнeння пoглядiв rn^o впливу iдeoлoгiï пaтpioтизмy нa cтaнoвлeння дepжaвнocтi.
У нayкoвиx кoлax тоетш^ тoчaтьcя диcкyciï щoдo cyтнocтi, змюту, функ-цiй iдeoлoгiï дepжaвoтвopeння. Cвoгo чacy щe I. Фpaнкo cтaвив пepeд y^arn-cькoю iнтeлiгeнцieю зaвдaння «^mboprn^ з вeличeзнoï eтнiчнoï мacи y^arn-cькoгo нapoдy yкpaïнcькy тащю, coцiaльний кyльтypний мexaнiзм, здiбний дo caмocтiйнoгo кyльтypнoгo i пoлiтичнoгo життя, вiдпipний нa acимiляцiйнy poбoтy шшж нaцiй, пpoтe пpи цьoмy здaтний нa пpиcвoювaння co6í в яктай-шиpшiй мipi i в якнaйшвидшiм тeмпi зaгaльнoлюдcькиx кyльтypниx нaбyткiв, бeз якиx cьoгoднi жoднa нaцiя i жoднa, xoч i cильнa дepжaвa нe мoжe ввдбути-cя» [1, c. 404]. Iдeoлoгiя дepжaвoтвopeння як пpoдyкт cycпiльнoï cвiдoмocтi фopмyeтьcя в мaci нapoдy, iнтeгpyючи в co6í caмoycвiдoмлeння вcix, xтo дo ^oro нaлeжить, i виxoдячи з того, rn;o бyлo, i тoгo, rn;o e в життi люди-
ни тa нapoдy в цiлoмy, з пpoeкцieю нa мaйбyтнe.
Цeнтpaльнoю cклaдoвoю iдeoлoгiï дepжaвoтвopeння e ^ц^^ль^ iдeя пaтpioтизмy. Пaтpioтизм - oдин iз чинникiв, який визнaчae coцiaльнy cyтнicть людини. Biн зapoджyeтьcя в oco6totoctí cпoчaткy як пoчyття, a то^м фopмy-eтьcя як ^я. Пaтpioтизм cлyгye вaжливим джepeлoм життeдiяльнocтi yкpa-ïнcькoï нaцiï, нapoдy, дepжaви, ocoбиcтocтi; вiн вiдiгpae пpoвiднy poль в yтвep-джeннi нaцioнaльнoï T^^CTi тa чecтi, зaxиcтi Biтчизни, зaбeзпeчeннi нaцio-нaльнoï бeзпeки.
Hayкoвий гогляд нa пpoцec фopмyвaння i poзвиткy пaтpioтизмy пoлягae в тoмy, aби poзyмнo викopиcтaти в cyчacнiй пpaктицi дepжaвнoгo бyдiвництвa paцioнaльнe зepнo фopмyвaння тpaдицiйнoï пaтpioтичнoï тa icтopичнoï cвiдo-мocтi нapoдiв Укpaïни. Haшi пoпepeдники в iдeï пaтpioтизмy пoeднyвaли та-цioнaльний тa coцiaльний чинники. В. Bинничeнкo y poбoтi «Biдpoджeння
наци» писав: «Вщродження украшсько! наци в нацюнальнш сфер1 йшло 1 йтиме в гармони з сощальним визволенням» [2, с. 197]. Таю ж позицй у цьо-му питанш обстоювали I. Франко, П. Кутш, I. Лисяк-Рудницький та шш1 укра'шсью мислител1.
Патрютизм - загальнолюдська проблема, яка перебувае в систем1 нацю-нальних координат: юторичних, духовних цшностей та геополггичних реалш. Люди здавна вщстоюють свое право на життя разом 1з правом на юнування свого народу 1 держави. Укра1нський патрютизм Грунтувався на боротьб1 наци за виживання, набуття державност 1 змщнення шститулв влади та водночас високого ступеня духовност1, в1ротерпимост1 та людяност1. Ниш у бшьшо! частини сустльства вщбулася переор1ентац1я в систем1 цшностей 1з загально-нацюнальних на корпоративна родинш. Сустльство стало ареною боротьби приватних штерес1в, де вщбуваються конфл1кт м1ж особистими штересами 1 спшьними справами та конфл1кт того й шшого з вищими цшями держави. Чи працюватиме за таких умов теор1я об'еднання, консолщаци наци, яка б сприя-ла стабМзацп внутршньополггично! ситуаци, створенню системи сощального партнерства? Вар1ант вщповда знаходимо у Гегеля: «Корпоративний дух, який зародився в правом1рност1 особливих сфер, переходить у самому соб1 в держав-ний дух, набуваючи в держав1 засоб1в збереження особливих ц1лей. У цьому полягае таемниця патр1отизму громадян у даному аспект1 - вони знають державу як свою субстанщю, тому що вона збер1гае 1'хш особлив1 сфери, 1хню правом1рнють 1 авторитет, а також 1'хнш добробут. Оскшьки в корпоративному дус1 мютиться безпосередне укоршення особистого у всезагальному, вш е дже-релом т1е! глибини 1 сили, як1 держава набувае в умонастро!» [3, с. 330].
Патр1отизм виступае найзагальн1шою ц1нн1стю та передумовою б1льш кон-кретних фшософсько-сощальних суджень про долю наци, народу та держави. На думку В. Соловйова, доброчесн1сть патр1отизму утворюе дв1 головн1 складов1: «яскраве усвщомлення сво!х обов'язюв вщносно Батьювщини та правильне 1х виконання» [4, с. 378]. М. Бердяев про зв'язки патрютизму з полггичною сферою життя сустльства виразився так: «Ус1 наш1 полггичт досягнення перебувають у прямш залежност вщ ступеня нашого патрютичного натхнення, вщ зростання вщповщносл нацюнально! свщомосл. Патрютизм е великою школою громадян-ськост в небезпечний для Батьювщини час» [5, с. 96].
Вщчуття злиття людини, 11 шдивщуальност з Батьювщиною, готовтсть роздшити з нею свою долю - провщна щея в працях багатьох фшософ1в. «Бать-к1вщина е священна таемниця кожно1 людини, так як 1 11 народження. Потр1бне особливе проникнення 1, напевно, найбшьш важке 1 глибоке, аби тзнати самого у сво!й природнш шдивщуальност1, вмгги полюбити свое, рщ 1 батьювщину, осягнути в нш самого себе, тзнати в нш свш образ Божий. Батьювщина - свя-тиня для кожного 1, як така, вона завжди дорога 1 прекрасна», - висловлював сво1 роздуми у робот1 «Моя Батьк1вщина» С. Булгаков [6, с. 308].
В1днайдення Батьк1вщини мае бути пережите кожним 1з людей самост1й-но 1 самобутньо, вважав I. 1ль!н. «Н1хто на може передбачити шшш людиш
його батьювщину - ш виховател1, ш друз1, ш сустльна думка, ш державна влада; тому що любити 1 радгги, 1 творити за розпорядженням взагал1 немож-ливо. Так званий "казенний", зовшшньо примусовий, офщшний патрютизм далеко не завжди виховуе в душ1 почуття Батьювщини, часто навиъ пошко-джуе його. А м1ж тим досвщчений 1 тактовний вихователь може пробудити справжнш патрютизм. Саме пробудити, а не нав'язувати» [7, с. 228].
Разом з тим багато дослщниюв зазначають, що патрютизм не означае вдеологи, е позаполггичною цшшстю, донацюнальним 1 збер1гае загально-громадянський характер [8, с. 338; 9, с. 205], а «патрют любить крашу, а не державу, не владу» [10, с. 205]. Кр1м того, тд час нацюнальних рух1в, на-цюнально-визвольних процес1в «патрютизм» починають пов'язувати з едшс-тю наци та !! змаганнями за державтсть. Ввдбуваеться поеднання понять «патрютизм» 1 «нацюнал1зм». На думку Е. Смгга, патрютизм у нацюнальних рухах стае одним 1з складник1в нацюнал1зму [9, с. 18-20]. Ввдбуваються втягнення, 1деолог1чне використання патр1отичних почутт1в у пол1тичн1й боротьб1. Саме деяка невизначешсть, споконв1чна аполггичтсть нашого свгго-гляду дозволяють беззастережно прикриватися ним будь-якш полггичнш сил1. Таким чином, тд час нацюнальних рух1в патрютизм стае складовою щеоло-ги, адже зазвичай термш «нацюнал1зм» розум1еться у двох значеннях: широкому, коли цим словом позначають будь-яку щеолопю, яка е тдставою фор-мування наци та нацюнальних держав, 1 вузькому, коли цим словом позначають особливу полггичну щеолопю, яка перебувае у сташ д1алогу з шшими полггичними щеологшми [11, с. 337]. Однак проблема не в тому, що патрютизм виявляеться включеним у формування наци та нацюнальних держав, а в тому, що його ставлять у залежн1сть в1д м1ри залучення до державно-нац1ональних справ. Почуття патрютизму е основою останшх. В щеолопчних трансформа-щях основа патрютизму стае заангажованою в нацюнальних рухах.
Нин1, незважаючи на економ1чну, пол1тичну та соц1альну нестаб1льн1сть, духовний хаос у кра!ш, юнуе можливють набути проввдно! рол1 державно-патрютичнш вдеологи. Тшьки вона мае стати основою загально! системи прюритетних духовних цшностей, основою лопко-змютово! штеграци великих духовних систем. Державно-патрютична вдеолопя повинна перебувати в пол1 стшкого 1 високого юторичного, державного розвитку, сустльного та особистюного змютового об'еднання 1 виражати психолопю укра!нського народу, нашу духовтсть, менталитет та своервдтсть. Однак здшснення зазна-ченого - завдання складне 1 тривале.
Висновки. Проблема патрютизму така ж в1чна, як 1 проблема нацюналь-но! вде'!. Давно настав час зрозумгги 1 актуал1зувати той факт, що неможливо усп1шно створити державу, не в1дродивши патр1отичних почутт1в народу, його нацюнально! гвдност та в1ри в майбутне свое! Вггчизни. Йдеться насамперед про ту нацюнальну вдею (сукуптсть вдей), яка може об'еднати сучасне укра-!нське сустльство. Такою вдеею, основоположним чинником забезпечення
духовного життя народу, а також лопко-змютовним чинником штеграци духов-HOCTi сустльства мае стати щея патрютизму.
Л1ТЕРАТУРА
1. Франко I. Одвертий лист до галицько'1 украшсько! молодежi / I. Франко // Листи : 3i6p. творiв : у 50 т. - К. : Наук. думка, 1976-1986. - Т. 50. - 703 с.
2. Винниченко В. К. Вщродження наци / В. К. Винниченко. - К. : Полгтвидав Укра'!-ни, 1990. - 319 с.
3. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Г. В. Ф. Гегель. - М. : Мысль, 1990. - 524 с.
4. Соловьев В. С. Оправдание добра. Нравственная философия. Критика отвлеченных начал / В. С. Соловьев // Сочинения : в 2 т. - М. : Мысль, 1990. - Т. 1. - 892 с.
5. Бердяев Н. А. Судьба России / Н. А. Бердяев. - М. : Сов. писатель, 1990. - 346 с.
6. Булгаков С. Н. Моя родина / С. Н. Булгаков // Тихие думы. - М. : Республика, 1996. - 319 с.
7. Ильин И. А. Путь к очевидности / И. А. Ильин. - М. : Республика, 1993. - 431 с.
8. Возняк В. С. Метафизика рассудка и разума / В. С. Возняк. - Киев : Самватас, 1994. - 340 с.
9. Смгт Е. Нацюнальна щентичшсть / Е. Смгт. - К. : Основи, 1991. - 224 с.
10. Рябов С. Г. Полгтолопчна теоpiя держави / С. Г. Рябов. - К. : Тандем, 1996. -240 с.
11. Люовий В. С. Культура - щеолопя - полгтика / В. С. Люовий. - К. : Вид-во iм. О. Тел^и, 1997. - 352 с.
ИДЕОЛОГИЯ ПАТРИОТИЗМА В КОНТЕКСТЕ СТАНОВЛЕНИЯ
ГОСУДАРСТВА
Кротюк В. А.
Рассмотрена связь идеологии патриотизма с процессами развития государства. Выяснено влияние патриотизма на обеспечение стабильности государственных институтов. Установлено взаимозависимость интересов государства и интересов человека-гражданина.
Ключевые слова: идея, идеология, патриотизм, государство, Родина.
IDEOLOGY OF PATRIOTISM IN THE CONTEXT OF STATE BUILDING
Krotiuk V. A.
A relation of the ideology of patriotism with the state building process is considered. The influence of patriotism on the stability of government institutions is highlighted. The interdependence of state interests and human-citizen's needs is established. Keywords: idea, ideology, patriotism, state, motherland.
