CC BY
14
ИМПЕРИЯ И СИСТЕМА УНИВЕРСАЛЬНОГО КОНТРОЛЯ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМЫ
Баталов О. А.
На основе постструктуралистского и неомарксистского анализов сформулировано определение империи как системы универсального контроля без устранения локальных специфик. Предложена новая типология империй (суверенная, дисциплинарная, гиперимперия в формате «биовласти»).
Ключевые слова: империя, система универсального контроля, общество суверенитета, дисциплинарное общество, общество контроля, «биовласть», «гиперреальность».
EMPIRE AND SYSTEM OF UNIVERSAL CONTROL: PROBLEM SETTLEMENT
Batalov О. А.
The definition of empires as a system of universal control without elimination of local specificities was formulated on the basis of post-structural and neo-Marxist analysis, new typology of empires was offered (the sovereign one, the disciplinary one, and hyper-empire in "bio-power" format).
Keywords: empire, system of universal control, society of sovereignty, disciplinary society, society of control, «bio-power», «hyper-reality».
УДК 130.3УДК 130.3
В. А. Кротюк, кандидат фшософських наук ПАТРЮТИЗМ I ПРАВОСЛАВ'Я
Розглянуто питания взаемозв 'язку православ 'я i патрютизму. Вiдмiчено нега-тивний вплив глобалiзацiйних процеЫв на рiвеиь патрiотизму молодi. Видтено типи патрiотизму залежно вiд ступеня духовного розвитку особистостi.
Ключовi слова: цiнностi, патрютизм, релшя, православ 'я, екуметзм.
Актуальтсть проблеми. Сучасне укра!нське сусшльство перебувае в стадп формування ново! культурно! епохи, яка характеризуемся грунтовними змшами в життевому устро!, стереотипах i нормах поведшки, руйнуванням моральних настанов особистост в економiчнiй, полггичнш, культурнш та шших сферах життедiяльностi. Особливий вплив сучасна змша свiтоглядiв
© Кротюк В. А., 2011 105
справила на релтйну ситуащю. Якщо за радянських чамв релiгiя була вщ-сторонена, витiснена iз громадського життя, то нинi вона все бшьше входить у систему цштсних орieнтацiй людини укра1нського суспiльства, впливаючи на 11 свiтосприйняття. Таким чином, трансформацiя соцiального життя, со-щального простору, справляючи вплив на особиспсть, позначаеться на духовному житп народу.
Анал1з наукових джерел та публтацш свщчить про те, що проблема стввщношення патрiотизму i ретги в усi часи була предметом гострих спо-рiв i дискусш у суспiльствi та наукових колах. Помине мiсце ця проблематика помдала у фiлософських поглядах мислителiв Х1Х-ХХ столiть: Л. Толстого, I. Франка, П. Чаадаева, М. Бердяева, I. 1ль!на, М. Лосського, М. Драгома-нова та ш. Не втратила свое! актуальностi вона i в нашi днi.
Серед духовних цiнностей людини одне з найважливших мiсць посiдаe патрiотизм, пщ яким розумiють морально-емоцiйний зв'язок особистосп з комплексом географiчних, етнiчних, культурних, релiгiйних, естетичних, ю-торичних уявлень, власне i окреслених у понятп «Батьювщина» [4, с. 9]. Патрютизм, як випливае з наведеного визначення, тiсно пов'язаний з релiгieю, котра в юторп та культурi Укра!ни завжди мала ключове значения. Зв'язок патрютизму i релт! не випадковий, оскшьки формування такого складного цшшсно-забарвленого феномену, як патрiотизм, не може не включати духовну сферу життя людини, його релтйну компоненту. Адже релiгiя протягом ба-гатьох столгть становила важливу частину життя украшщв. Патрiотизм як найвищий емоцiйно-моральний аспект свггогляду людини пов'язуе 11 з Вгт-чизною, етносом, мiсцем проживания, и культурними та релiгiйними корш-нями, тобто всiм тим, що е важливим i святим для будь-яко! людини.
Православ'я як державна релiгiя прийшло на змiну язичництву Давньо! Русi, що не могло не залишити слщ як у свщомосп, так i в менталитет укра-!нського народу. Саме поняття «Батьювщина», яке е ключовим у феномеш патрiотизму, походить вщ язичницького культу Роду. Все життя давшх слов'ян було просякнуто язичницьким полгте!змом, безлiччю обрядiв та ритуалiв. У часи, коли Русь як держава ще тальки складалася, а племена, що населяли и територго, не становили цшюного етнiчного утворення, патрютизм давшх слов'ян не виходив за меж Лхнього мiсця проживання. Язичництво не могло об'еднати слов'янськ племена, воно лише допомагало вижити окремому роду, що й виявилося у понятп «Батьювщина». Патрiотизм виник передумм як почуття любовi до свого житла, сво!х звича!в i вiрувань та необхiдностi !х захисту в разi будь-яко! загрози нападу з боку воропв.
Пiсля уведення у Кшвськш Русi християнства церква охороняла релтй-не верховенство в житп людини, моральнi пiдвалини, сiмейнi вщносини, поведiнкову структуру суспiльства. Православ'я, поступово поглинаючи в себе язичництво, «створило неповторну систему свiтосприйияття, сформува-ло емоцшну спiльнiсть, увiйшло у повсякденне життя людей» [2, с. 92].
Церква створила таю реллтйш норми, яю протягом тривалого часу детерм!-нували поведiнку нашого народу. Внаслщок цього виникли певш стереотипи i стандарти поведiнки, якi згодом переросли в систему кодування, що устш-но пiдтримувала стабiльнiсть у сусшльство Для розумiння процесiв форму -вання патрiотизму важливо усвiдомити, що релiгiя як у Киïвськiй Русi, так i в наступш iсторичнi епохи вдаграла винятково важливу роль у життед!яль-ностi украшського народу, що вщображено в його менталiтетi. Украшська ментальнiсть включае виробленi столiттями i освячеш православ'ям норми, стереотипи та настанови, як! багато в чому визначають поведiнку людини у сучасному свт, хоча сама вона може цього i не усвщомлювати. Тому при виникненш загрози Батькiвщинi, роду (мм'].'), культур! та релiгiйним в!руван-ням народу, тобто при небезпещ, що загрожуе духовно-земному простору, в якому живуть украïнцi, задiюються пласти колективного несвщомого, що мютять православш (включаючи й язичницью) коди поведшки. У результат цього у свщомосп людини спливають норми i настанови, в як! включено вс компоненти, що входять у такий складний емоцiйно-психологiчний комплекс, як патрiотизм. Велику роль при формуваннi патрiотизму украшщв на несв!-домому р!вш вдаграла притаманна православ'ю щея соборносп, що виникла разом !з хрещенням рус! та поширенням православно! гшки християнства на ïï територiï. Соборшсть як об'еднання украшського народу на духовному, сакральному р!внях незалежно вщ професш, станiв тощо визначила i терито-рiальну eднiсть Украши. Завдяки православ'ю виник духовний проспр, що об'еднав украшсью землi, воно додало украшськш ментальностi таку специ-ф!чну рису, як державшсть, — яюсть, необхщна для соцiальноï органiзацiï держави. Така органiзацiя немислима без державно! свщомосп, що формуе в людиш почуття обов'язку, вiдповiдальностi та патрiотизму. 1ншими словами, патрiотизм не м!г сформуватися у свщомост украшського народу без впливу на нього православ'я як синтезу християнства i язичництва.
На сучасному еташ трансформацп Украши релтя активно впливае на процеси формування та розвитку патрютизму молод!. Як i весь свгг, Украша переживае процеси глобал!зацп, спрямоваш на зближення та об'еднання держав i нацш. При цьому вщбуваються змши в умх сферах життя населения Украши. Глобал!защя так чи шакше стикаеться з ментальною сферою украшського народу, яка була сформована православною церквою, впливае на духовну сферу народу, уражаючи кожну людину незалежно вщ ïï в!рування i м!ри релтйносп.
У вгтчизняному науковому середовищ! не мае одностайност в оцшюван-m рол! православ'я у розвитку Украши в загальному речищ! цивМзацшних процемв. З цього приводу юнують дв! протилежш точки зору. Одна з них тлумачить православ'я як руйшвне явище, що знищило ютинний дух слов'янськоï культури i надал! загальмувало розвиток украïнського сустль-ства, вщокремило його вщ свггового цивтзацшного процесу. 1нша точка зору
сприймае все те, що було досягнуто Украшою, як результат дiяльностi православно! церкви. Розглядаючи щ погляди, можна лише погодитися з думкою, згщно з якою глобалiзацiйнi процеси рiзко втручаються в «неповторну систему свггосприйняття» украшського народу. Украшська держава i православна церква вiдчувають дедалi бiльший тиск з боку Заходу, свггогляд якого грун-туеться на лiберальних цiнностях, що великою мiрою протистоять право-славнш ментальностi. За таких умов, з одного боку, iстотно шдвищуеться роль православ'я як берегиш укра!нсько1 ментальносп, а з другого — виникають дуже складнi i неоднозначнi проблеми, що впливають на формування патр^ отизму вiруючих людей.
Глобалiзацiйнi процеси, як вiдбуваються у релiгiйнiй сфер!, пов'язанi з виявами постмодернiзму. Це зовмм iнша реальнiсть, нж та, до яко" адапто-вано православ'я на своему сощальному рiвнi. Епоха постмодершзму е пло-щиною точок дотику, перетишв рiзних культур, в якш вони стають центрами постмодершстського середовища. «У просторi постмодерну сшвюнують рiзнi культури, якi мають сво! системи метафiзичних цiнностей. Тому тут не застосовуеться поняття единого смислового центру, який впорядковуе навко-лишнш свп» [2, с. 27]. 1ншими словами, в сучаснш епосi православ'ю навряд чи вдасться помсти мiсце одного релiгiйно-iдеологiчного центру, як це було в Украш у минулому. При цьому i виникае проблема, що вельми турбуе широк! кола православно! церкви та ïï адептiв, — це поширення руху екуменiзму, який досить негативно сприймаеться в!руючими. Екуменiзм як один !з на-прям!в глобалiзацiï мае за мету зближення i об'еднання конфесш, що може бути здшснено або у форм! ïx синтезу, унiфiкацiï i злиття традицш в одно-рщний сплав, або як з'еднання конфесш за принципом р!зномаштносп форм у загальному для них змюп. З позици значно" частини священнослужител!в православно!' церкви екумешзм е еретичною щеею, псевдовченням, з яким слщ боротися, вщстоюючи чистоту православноï' в!ри. Звщси i виникае проти-стояння екумешзму, що проникае в Украïну.
Описана ситуащя безпосередшм чином впливае на патрютизм в!руючих людей, який визначаеться глибиною "х в!ри, залежно!' вщ р!вня розвитку осо-бистосп, свщомосп людини. За такого тдходу можна видшити принаймт три типи патрютизму, притамант православним в!руючим. Ц типи зумовле-ш р!зним розумшням патрютизму. Найбшьш поширеним е патрютизм, спря-мований на вщродження Украïни, для чого в!руючим потр!бно вщдати вс сили, зробити для здшснення цiеï мети все можливе. Системна криза, що вразила Украшу в результат! переходу до нових економ!чних вщносин, породила числент сощалъно-економ!чш проблеми, що вкрай негативно позна-чилися i продовжують позначатися на духовно-моральному стан! сучасного украшського сустльства. Багато в!руючих молодих людей украй стурбоваш та розчароваш становищем Украïни в сучасному свт. Тому щлком природним е те, що "х православний патрютизм часто межуе з екстрем!змом, спрямованим
на боротьбу з в!руючими шших релтй, хоча при цьому йдеться про захист Батьювщини як православно1' держави, де власне православне в!ровчення i може юнувати в умх аспектах.
Православ'я як релтйне духовне в!ровчення включае трансцендентний аспект. Закладена у в!р! любов до свое1' Вгтчизни приводить в!руючих молодих людей до думки про необхщтсть захисту укра1'нсько1' держави в!д натиску не-гативних, далеких вщ православ'я ценностей. Однак юнуе патрютизм шшого роду, який виникае переважно у людей глибоко в!руючих i пов'язаний з !деею власного «порятунку». Для глибоко в!руючо1' православно1' людини будь-як! земш цшност!, в тому числ так! поняття, як «Батьювщина», «Украша», сам! соб!, без Христа — шщо, порожн!й звук, оманливий м!раж у бщнш духовно пустел!. Тобто, з точки зору православного в!руючого християнський патр!отизм обов'язково передбачае !дею порятунку, яка мае на уваз! перш за все стлкуван-ня з Богом, життя з Христом. Але якщо в душ! в!руючого щ ц!нност! не зна-ходяться на першому мющ, тод! i в православнш держав! йому нема порятунку. «З Христом можна бути патрютом i язвини^те].', i ате!'стично!' !мпери, на чол яко1' може стояти навгть гонитель (наприклад, Д!оклет!ан або Сталш) i — вря-туватися» [5, с. 48], тобто патрютизм т!льки тод! стае християнським, коли поеднуе любов до Батьк!вщини з любов'ю до Христа i полум'яною в!рою. Якщо в першому випадку патр!отизм в!руючих спрямовано в основному на збережен-ня православно!' Батьювщини, то патр!отизм другого типу пов'язаний насампе-ред з власним духовним досв!дом, з тим духовним станом, в який занурена православна людина. З нашо!' точки зору, обидва типи патр!отизму притаманн! перш за все людям глибоко в!руючим, що виконують ус! рел!г!йн! обряди i ритуали, часто в!дв!дують церкву, живуть церковним життям.
Сл!д звернути увагу на те, що у рамках патрютизму, тюно пов'язаного з релтйною в!рою, !снуе патр!отизм, що формуеться на !деях всеедност!, ре-лiгiйноï' колективност!, eдиноï церкви. Обов'язком для такого християнина е д!яльна участь у всесв!тньо-!сторичшй м!сй церкви. Але при цьому д!яльшсть виходить за нацюнальш або територ!альн! меж! окремоï' держави. Патр!отизм, заснований на в!р! такого роду, не може бути абсолютним, але в!н привносить до iдеï' нацiональноï !дею всесв!тню, вселюдську, а отже, очищае, п!двищуе i розширюе нацюнальну !дею. Це така важлива послуга розвитку народу, що пор!вняно з нею бл!дне та користь, яку надае своему народов! i держав! абсо-лютний патрютизм, який не знае в свт шчого вищого за Вгтчизну.
Зауважимо, що перший тип православного патрютизму стикаеться з со-ц!ально-пол!тичною сферою держави, а два шш! типи патрютизму вщобра-жають скор!ше духовний, надсоц!альний аспект релiгiйноï в!ри, що лежить в ï^ основ!. Однак основна маса в!руючих не е людьми глибоко релтйними, оск!льки вони в!рують у Бога, але не виконують постшно обряди i ритуали, рщко в!дв!дують церкву, не мають дух!вника i т. д. Патрютизм у таких в!ру-ючих мае виражене релтйне забарвлення i виявляеться як патрютизм, що
охоплюе любов до Батьювщини, любов до Укра!ни як православно! держави, любов до свого мiста, села тощо. Тобто, це патрютизм вiруючих людей, як досить дистанцiйованi вщ церкви, аби розумiти тi деструктивш тенденцi!, як несе з собою глобалiзм для тако! традицiйно! для укра!нського народу конфе-сi!, як православ'я.
У сучаснш Укра!нi релтйний простiр е багатоликим i неоднорщним. Поряд iз традицiйними конфесiями в Укра!ш iснують дохристиянськ вiру-вання, а також поширенi численнi реллтйт культи, вчення, рухи як христи-янського характеру, так i нетрадицшш для укра!нського суспiльства. Множин-шсть рiзних вiровчень — це результат того, що Укра!на, так само як i iншi держави Заходу, знаходиться в просторi сучасного постмодершзму, коли руйнуються усталенi культурнi та релтйт системи, вiдбуваeться вiдбiр духов-них цiнностей. Крiм того, соцюлопчш дослiджения фiксують досить значну групу ате!стiв, тобто людей, якi позицюнують себе як невiруючi у будь-яке релтйне вчення. I хоча, здавалося б, патрютизм ате!спв не можна вщнести до патрiотизму, в основi якого лежить релiгiйне вiровчення, вш, на наш погляд, так само забарвлений релтйшстю. Як i патрютизм людей, як вiрять у певний духовний iррацiональний початок, патрiотизм ате!спв не може бути поза впливом укра!нсько! ментальностi. У разi необхщносп стародавнi пласти язичництва та православ'я акцентують закладенi в колективному несвщомо-му релiгiйнi норми, настанови, цшносп, актуалiзуючи заснованi на них коди поведшки укра!нсько! людини.
Висновки. Патрютизм у сучаснш Укра!т безпосереднiм чином пов'язаний з православною релiгieю. В основi будь-якого з розглянутих титв патрiотизму лежить православ'я. Однак його вплив на формування патрiотизму рiзних груп вiруючих не однаковий. Перш за все тип патрютизму залежить вiд мiри духовного розвитку особистостi, включеностi вiруючого в сощальш процеси держави або у сферу церковного життя. На формування патрiотизму нетрадицiйно вiруючих i ате!спв безпосередньо впливае укра!нська ментальнiсть, що вира-жаеться на рiвнi несвщомого в людинi, i таким чином !х патрiотизм виявляеть-ся так чи iнакше спiввiднесеним з традицшними православними вiруваннями.
Л1ТЕРАТУРА
1. Герасимчук В. I. Патрiотичие виховання студентсько! молодi в украlиських i польських вищих закладах освiти : дис. . _ канд. пед. наук / В. I. Герасимчук. — Полтава, 1997. — 167 с.
2. Бадаева А. В. Формы поведения в русской культуре (К-ХГХ века) / А. В. Бадаева. — СПб., 2001.
3. Кононенко П. Концепцшш основи програми нацюнально-державницького ви-ховання / П. Кононенко, Т. Кононенко. — К. : Тов-во «Знання» Укра!ни, 2007. — 66 с.
4. Козлов А. А. Молодые патриоты и граждане новой России: социологический очерк / А. А. Козлов. — СПб. : Акад. гуманит. наук, 1999 г. — 229 с.
5. Митрополит Иоанн. Одоление смуты. Слово к русскому народу // Труды митрополита Иоанна. — СПб., 1996.
6. Патрютизм в систем формування громадянина суверенно! Украши — Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.dubr.org.ua/konf_6.html
7. Патрютизм в умовах глобалiзацii [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.dubr.org.ua/konf_2.html.
ПАТРИОТИЗМ И ПРАВОСЛАВЬЕ
Кротюк В. А.
Рассмотрены вопросы взаимосвязи православья и патриотизма. Отмечено негативное воздействие глобализационных процессов на уровень патриотизма молодежи. Выделены типы патриотизма в зависимости от степени духовного развития личности.
Ключевые слова: ценности, патриотизм, религия, православье, экуменизм. PATRIOTISM AND ORTHODOXY
Krotyuk V. A.
Issues of Orthodoxy and patriotism relation are considered in the article, the negative influence of globalization processes on the patriotism level of the youth is emphasized. Types of patriotism depending on the degree of spiritual development of the personality are defined. Keywords: values, patriotism, religion, Orthodoxy, ecumenissm.
УДК 159.9
А. С. Дорошкевич, кандидат фшософських наук, доцент;
О. М. Карта, кандидат фшософських наук, доцент
СВ1ДОМ1СТЬ ЯК ПРОБЛЕМА СУЧАСНО1 ФШОСОФП
Дослiджено феноменальну специфiку свiдомостi, и динамiчний, невизначений та спонтанний характер. Вiдзначено, що наукове осмислення поняття свiдомостi, розпочате у ХХ ст. i вiдбите в аналШичнт фтософп, розкрило структуру цього поняття, виходячи з дектькохрiзних тдстав. Проаналiзовано рiзнi науковi гтоте-зи про природу свiдомостi та обгрунтовуеться необхiднiсть Чхнього спiввiдношен-ня i доповнення здобутками з фтософп, ят сприяють п адекватному поясненню i прогнозуванню.
Ключовi слова: свiдомiсть, ттенцюнальтсть, редукщотзм. фiзiкалiзм, мента-лiзм, аналтична фiлософiя, феноменолог1я, постмодертзм.
© Дорошкевич А. С., Карша О. М., 2011 111
