CC BY
93
discovered, the perspective of classical university which is loosing social and cultural relevation as result of its limited ability to intercultural communication is shown. In modern conditions modern time university is transforming into virtual university which corresponds to realities of network society.
Key words: the idea of University, intercultural communication, trans culture, globalization, spiritual production, the idea of Europe.
УДК 130.3
В. А. Кротюк, кандидат фшософських наук
НАЦ1ОНАЛ1ЗМ I ПАТРЮТИЗМ: ПРОБЛЕМА РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ
Розглянуто iснуючi тдходи до визначення понять «патрютизм» i «нацiоналiзм». Проаналiзовано стльт риси i вiдмiнностi цих явищ залежно вiд форм 1х прояву в сустльних процесах.
Ключовi слова: nатрiотизм, нацiоналiзм, шовжзм.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток украшського суспшьства характеризуеться трансформащями у системi политичного управлшня i державно! влади, яш базуються на вiдмовi вщ монощеолопзацп, проголошенш прюритетносп демократичних прав i свобод, загальнолюдських цшностей. Зазнають змш щейш, моральш та полггачш орiентири. Актуальнiсть досль дження нацiоналiзму i патрiотизму зумовлена надзвичайно важливою роллю, яку вони вiдiграють у формуванш ново! политично! свiдомостi, забезпеченнi стаб№носп й пiдтримцi життездатностi суспiльства.
Метою дано! статп е соцiально-фiлософський аналiз понять нацюна-лiзму i патрютизму, розгляд наукових пiдходiв до !х розмежування.
Анализ наукових джерел / публжацш. Термiни «нацiоналiзм» i «патрь отизм» представленi у науковому об^ по-рiзному. Якщо перший iз них по-ступово засво!вся суспiльствознавством, то останнш i надалi залишаеться здебшьшого у сферi публiцистики, лiтератури, побутово! свiдомостi. При цьому якщо «нацiоналiзм» ще викликае певнi дискусп з приводу змюту по-няття, то «патрютизм» належить до ввдносно усталених категорш.
Рiзноманiтнi пiдходи до визначення сутност нацiоналiзму i патрю-тизму ввдображено у працях вiдомих фахiвцiв з рiзних галузей науки: фiлософiв М. Бердяева, Г. Гегеля, Е. Гелнера, Л. Толстого; сощолопв Б. Андерсона, У Бека; юторишв I. Кедор^ Р. Шпорлюка та ш. Найбiльше дискусiй з приводу нацiоналiзму i патрiотизму виникае у зв'язку з вико-
© Кротюк В. А., 2010 81
Всник Нацюнально)' юридично) академн Украни iменi Ярослава Мудрого № 3, 2010
ристанням 1х у полиичнш риторищ. Свого часу Шарль де Голль, поясню-ючи ввдмшнють мiж цими термшами, говорив: «Патрютизм - це коли на першому мiсцi сто1ть любов до власного народу. Нацiоналiзм - коли на першому мющ сто1ть ненависть до iнших народiв». Ця незамислувата, емоцiйна формула може бути цшком достатньою для побутового рiвня свiдомостi, проте очевидно, що науковий аналiз потребуе бiльшого. Iнодi слова «нацiоналiзм» i «патрютизм» уживаються як синошми. Щоправда, патрiотизм традицшно сприймаеться як поняття вищо! морально! ваги, тодi як нацiоналiзм мае змютову «тшь», пiдтекст, пов'язуеться з крайно-щами людсько! психiки, культурною недосконалютю, агресiею тощо. У переважнш бiльшостi кра1н патрiот i патрютизм шануються, а ставлен-ня до нацюналюпв i нацiоналiзму е у кращому разi нейтральним i досить редко позитивним. Отже, ввдмшшсть мiж цими поняттями мае суто мо-ральний, етичний контекст. Без нього стане очевидним, що будь-який па-трют не може не бути нацюналютом i навпаки.
Однак можна знайти змiстовнi вiдтiнки, що дають змогу на аналтгично-му рiвнi простежити вiдмiннiсть мiж патрiотизмом i нацiоналiзмом. Зокрема, Лу1с Снайдер, проввдний систематизатор концепцiй нацiй i нацюналзму, автор «Енциклопеди нацiоналiзму», запропонував такий варiант диференщацп цих термiнiв:
по-перше, патрiотизм сто1ть ближче до таких понять, як Батьшвщина, крана, мюце народження, вiн ввдображуе любов до краши. Нацiоналiзм грун-туеться на комплекс почуттiв, адресованих наци;
по-друге, патрiотизм бiльше пов'язаний з емоцшною сферою, почуттям вiдданостi рiднiй крш'т, готовнiстю служити 1й. Нацiоналiзм мае шше психо-логiчне «навантаження», откуеться переважно проблемами незалежностi та едносп певно! наци;
по-трете, хронологiчно-iсторично патрютизм - явище, набагато старше за нацiоналiзм. Патрiотизм iснував з найдавшших часiв, коли тiльки почали зароджуватися первiснi форми суспшьно! оргашзаци людства. Нацiоналiзм -феномен вiдносно молодий;
по-четверте, за своею природою патрютизм - це почуття, спрямоване на захист, йому не властивий агресивний характер. Нацiоналiзм невiддiльний ввд таких категорш, як сила, влада. Вш узаконюе застосування сили для того, щоб утримати еднiсть наци, або ж для зовшшньо! експансп, пов'язаний з агреаею [9, с. 156].
Л. Снайдер вважае, що в сучасну епоху нацiоналiзм поступово за-ступае мiсце патрiотизму на свгговш аренi у зв'язку зi зростанням конку-ренци мiж нацiями. З таких самих позицш пропонуе розрiзняти нацюна-лiзм i патрiотизм Вокер Коннор [3, с. 301-306]. Патрютизм - це лояльшсть, вщданють певнш державi (кра!ш) та И шститутам. Проте у свiтi близько
200 держав i тисячi етшчних груп, i в такiй ситуацп важко очiкувати, що нацiоналiзм i патрiотизм можуть, хоча б теоретично, завжди бути синош-мами. Нацiоналiзм i патрiотизм, наголошуе вiн, ввдображують два рiзних типи лояльностi, ввдданосп, належностi. Для французiв та японщв ввд-мiннiсть мiж нацiоналiзмом i патрiотизмом не мае iстотного значення, оскшьки 1х держави е або ввдносно гомогенними в етнонацiональному вщношенш (Японiя), або побудованi на цшковитому домiнуваннi провщно! етнiчноl групи (Франщя). Якщо ж держава охоплюе бшьшу розматсть етнонацiональних груп, виникае розбiжнiсть мiж нацiоналiзмом i патрю-тизмом. Для прикладу, нацiоналiзм баскiв чи каталонщв може сшвюнува-ти з !х же iспанським патрiотизмом, фламандщв - з бельгiйським, кашмiр-щв - з iндiйським, корсиканцiв - з французьким, а квебекських французiв -з канадським патрiотизмом.
Англшський дослвдник нацiоналiзму Е. Гелнер вважав його досить спе-цифiчним рiзновидом патрiотизму, «таким, що став всюдисущим i панiвним тiльки в цшком певних суспiльних умовах, як1 е характерними лише для модерного свиу...». При цьому у вщповщшсть поняттю «патрiотизм» вiн ви-користовував термiн «лояльнiсть», «вiдданiсть» [7, с. 91]. Можна зауважити, що в такому значенш патрiотизм iснував iз давнiх-давен, i його приклади можна знайти i в Давнiй Грецп (громадянський патрiотизм полiсiв та панел-лiнiстський патрiотизм), i в Давньому Римi, i в Середньовiччi (локальний, становий тощо).
Англшський юторик Шя Кедорi з цього приводу писав, що патрютизм, ксенофобiю та нацiоналiзм нередко змiшують в одне цше пiд гаслом «нацю-налiзму», хоча першi належать загалом до сфери почутпв, тодi як останнiй -суто щеолопчний феномен. Патрiотизм i ксенофоб1я - це унiверсальнi явища. «Патрютизм, - зауважуе вчений, - ввдданють певнiй краíнi, групi чи шститу-там, готовнiсть захищати !х, - це почуття ведоме вам людям; те ж саме можна сказати й про ксенофобш, тобто ввдразу до iноземця, чужинця, небажання приймати його до своеí групи». Нi ксенофобiя, нi патрютизм не потребують, на думку I. Кедор^ теоретичного п1дгрунтя i вщпов1дно1 полiтики. Нацiона-лiзм, на ввдшну в1д них, - це цшсна доктрина, яка веде до певного типу политики. I водночас - це не ушверсальний феномен, а лише продукт европей-сько! науковоí думки останнiх 150 рошв.
До екстремального нацiоналiзму, ксенофобií, нацiональноí та расовоí нетерпимостi наближаеться термш «шовiнiзм». Щодо природи i змюту шовiнiзму особливих дискусiй не виникае - загальновизнаним е ставлен-ня до нього, як до екстремютсько1 форми сввдомосп, параноíдального свiтосприйняття, яке iнодi набувае гротескних форм. Шовжзм може ви-никнути в будь-якш краíнi, у 6удь-яко! нацií, незалежно вщ рiвня И культурного, економiчного чи полiтичного розвитку. В Англи виник власний
Всник Нацюнально)' юридично) академн Украни iMeHi Ярослава Мудрого № 3, 2010
BapiaHT шовжзму - «джинго!зм», у Сполучених Штатах Америки - щея «стовщсоткового американця», всесвгтньо ввдомим став великодержавний росiйський шовiнiзм.
Висновок. Спираючись на набутий досввд дослвдження етшчно! i нацюнально! юторп людства, можливо провести певну межу мiж понят-тями «нацiоналiзм», «патрiотизм» i «шовiнiзм». З одного боку, вони шби-то вiдокремлюють рiзнi ступеш «iнтенсивностi» певного сощально-психологiчного феномену. Iнодi вони стосуються дещо ввдмшних полгтич-них явищ. У науковш термшологи, мовi публiцистики, полiтики, побут вони вживаються в рiзних значеннях залежно вiд контексту. Проте очевидною е !х спорiдненiсть, оскшьки вони стосуються одше! сфери - буття нацш. Межа мiж ними - умовна як у сусшльнш практиш, так i в термшологи. Залежно вiд конкретно! вторично! ситуацii «найшляхетнiший» па-трiотизм може перетворитися на шовшзм, який защкавлена сторона здатна охарактеризувати як вторично зумовлений, прогресивний нацюна-лiзм, а останнш, у свою чергу, визнати проявом патрютизму - i так даль Слiд погодитися з тим, що в модерну епоху i патрiотизм, i шовiнiзм стали проявами бшьш глобального феномену - нацiоналiзму. Безперечно, у до-модернi часи також можна знайти чимало прикладiв «патрютизму» i «шо-вiнiзму», проте вони стосувалися i домодерних форм суспшьно! оргашзаци, тобто були донацюнальними, стосувались шших форм людсько! оргашзаци та шших форм групово! лояльности
Л1ТЕРАТУРА
1. Гегель Г. Философия права : пер. с нем. / Г. Гегель. - М., 1990. - 524 с.
2. Иванова С. Ю. Государственный патриотизм - альтернатива идеологии национализма и космополитизма / C. Ю. Иванова // Социально-гуманитарные знания. - 2003. - № 1. - С. 29-32.
3. Нацiоналiзм: Теорй наци та нацiоналiзму вщ Йогана Фiхте до Ернеста Гелне-ра : антолопя / наук. т-во iм. В. Липинського ; упоряд. О. Проценко. - 2-ге вид., пере-робл. i допов. - К. : Смолоскип, 2006. - 684 с.
4. Розумний М. 1дея i нащя в iнформацiйну епоху / М. Розумний. - Х., 2006. -
340 с.
5. Флоровский Г. О патриотизме праведном и греховном / Г. Флоровский // На путях: Утверждение евразийцев. - Берлин, 1992. - Кн. 2. - С. 267-274.
6. Шпорлюк Р. Iмперiя та наци : пер. с англ. / Р. Шпорлюк. - К. : Дух i Литера, 2000. - 354 с.
7. Gellner E. Nations and Nationalism / E. Gellner. - L., 1983. - 231 р.
8. Smith A. D. The Ethnic Sources of Nationalism / A. D. Smith // Ethnic Conflict and International Security / ed. by M. E. Braun. - Princeton, 1993. - P. 27-44.
9. Snyder L. L. Encyclopedia ofNationalism / Louis L. Snyder. - Chicago and London, 1990. - 230 p.
НАЦИОНАЛИЗМ И ПАТРИОТИЗМ: ПРОБЛЕМА РАЗГРАНИЧЕНИЯ
ПОНЯТИЙ
Кротюк В. А.
Рассмотрены существующие подходы к определению понятий «патриотизм» и «национализм». Проанализированы общие черты и различия этих явлений в зависимости от форм их проявления в общественных процессах. Ключевые слова: патриотизм, национализм, шовинизм.
NATIONALISM AND PATRIOTISM: TO THE PROBLEM OF DELINEATION DEFINITIONS
Krotiuk V. A
Separate approaches to the definition of concepts «nationalism» and «patriotism». Commomalities and differences of these phenomena are analyzed depending on forms of their existence in social processes.
Key words: patriotism, nationalism, chauvinism.
