CC BY
673
УДК 329.17(477)
Т. I. Mapмaзoвa, докг^ пол^ичнж наук, доцент
УKPАÏНСЬKИЙ НАЦЮНАЛ1ЗМ
ЯК ПОЛ1ТИЧНА 1ДЕОЛОГ1Я I ПОЛ1ТИЧНА УТОП1Я
Пpuсвячeнo вupiшeнню дuскусiйнoгo numaння вuзнaчeння укpaïнсъкoгo нaцioнaлiзму як пoлimuчнoï iдeoлoгiï i пoлimuчнoï ymoniï. Дoвeдeнo, щo укpaïнсъкuй нaцioнaлiзм зaлuшaemъся вuключнo пoлimuчнuм явuщeм, в moй чaс як вгн мae 6ydu iдeйнoпoлimuчнuм ma кулъmуpнuм фeнoмeнoм o6'eduauoï ua^ï. Всmaнoвлeнo meopemmuy мeжу м1ж нaцioнaлiзмoм, пoмipкoвaнuм шoвiнiзмoм ma peaкцioнiзмoм.
Ключовi слова: нaцioнaлiзм, нaцioнaлънa iдeя, шoвiнiзм, пoлimuчнuй мгф, пoлimuчнa iдeoлoгiя.
Актуальтсть проблема. Одшею з ключовж ознак дiяльноcтi та ^m^pne ^а^фша^'х полiтичниx паpтiй залишаeтьcя пол^ична щеолопя. На думку амеpиканcького ^вдолога Н. Смелзеpа, щеолопя — це остова теоpе-
© Mаpмазова T. I., 2014
тичного знання та дiяльноcтi полiтичниx паpтiй (yтвеpджye цiнноcтi, наcтанови та факти), яка виконуе такi функцп: по-пеpше, знiмаe cоцiальне напpyження, яке виникае тд чаc cоцiально-полiтичниx ^оцеав i веде до значниx pозбiжноcтей мiж pеальним та бажаним; по-дpyге, iдеологiя залежно вiд cвого cпpямyвання може або заxищати певний стан (конcеpвативнi та лiбеpальнi), або cкаcовyвати його (pадикальнi щеологи), по-тpетe, щеологл надають cенc та аpгyментацiю певним видам дiяльноcтi людей (напpиклад, ви^авдовують cоцiально-полiтичнi негаpазди) [1, c. 55-57, 67]. У cвою чеpгy Е. Фpомм надае щеологи cимволiчно-фiлоcофcького œ^y, визначаючи ïï як «потpеби публши, ям задовольняють очiкyвання кожно1 людини полегшити докоpи cовicтi вipою в те, що вона дie заpади чогоcь, напевне — добpого i бажаного» [2, c. 332].
Назваш пiдxоди до полiтичноï щеологи е кластчними, а це означае, що такий ïï piзновид, як нацiоналiзм, нiбито можна поcтавити поpяд з лiбеpалiзмом, конcеpватизмом, cоцiал-демокpатieю, cоцiалiзмом та комушзмом. Hатомicть наyковцi заxiдноï (К. Мангейм) та вiтчизняноï (I. Kpеciна) наyковоï думки виcтyпають пpоти такоï позицп з пpиводy того, що нацiоналiзм взагалi i у^ан^кий зо^ема у pеальномy життi та icтоpичнiй пpактицi являе cобою pадикальний pyx, що мае тд cобою тд^унтя наcильcтва, домiнyвання одниx нацiй над шшими тощо [3, c. 190]. Тобто вивчення нацiоналiзмy пpоxодить у контекст! з такими його pадикальними виявами, як фашизм, pеакцiонiзм, шовшзм, що, на наш погляд, е помилковим, остяки нацiоналiзм, як й iншi полiтичнi щеологл, виxодить з пол^ично! мiфологiï i мае власту cиcтемy цiнноcтей, поглядiв та cycпiльно-полiтичниx оpieнтацiй, ям не можна pозглядати однобiчно.
Отже, актyальнicть доcлiдження полягае у тому, що незважаючи на rocrpi вияви нацiоналiзмy у виглядi Дpyгоï cвiтовоï вiйни, появи pyxiв у XIX-XX cт. за незалежшсть ^^rn Aфpики та Aзiï, pозпад Радянcького Союзу на низку нацiональниx деpжав, появи на полiтичнiй rapri cвiтy чоpногоpiï, Kоcово, Aбxазiï, цей феномен е набагато глибшим i стладшшим cтpyктypним елементом полiтичного мiфy та поrpебye додаткового вивчення. Aнглiйcький науковець Е. Смiт пiд нацiоналiзмом pозyмie cимволiчний, кyльтypний, cоцiальний та щеолопчний феномен [4, c. 121]. На нашу думку, нацiоналiзм — це також один iз piзновидiв утопи, яка, за К. Мангеймом, yтвоpюe cоцiально-icтоpичнi iдеали (побудова нацiональноï та незалежноï деpжави), cycпiльнi настанови (пpямий зв'язок мiж cьогоденням та icтоpичним минулим), що не може pеалiзовyватиcя у cycпiльcтвi повнicтю
[5].
Отже, мета статп полягае у визначенш специфiки украшського нацiоналiзму з позицш теоретичних конструкцiй пол^ично'1 щеологл запропонованих ще Антуаном де Трас (щеолопя як наука) [6]. Незважаючи на час, погляди французького класика, яю тзшше були розширенi К. Марксом (щеолопя е надбудовою над базисом виробничих вiдносин i являе собою штереси певного соцiального класу, що виражае iнтереси всього суспiльства) [7] та К. Мангеймом (щеолопя — це спотворений мiф, який вщображае сощальну дiйснiсть пiд потрiбним кутом зору) [5], залишаються актуальними й дотепер, оскшьки мiсце нацiоналiзму в украшському iдеологiчному спектрi поки що залишаеться невизначеним 1 розумiеться «вщмшною вiд класичних» (лiбералiзм, консерватизм). А це призвело до того, що ми не можемо визначити специфшу украшського нацiоналiзму як рiзновиду нацюналютично'1 щеологл. На думку С. Дацюка, дослiдження украшського нацiоналiзму класичними методолопчними конструкцiями (тотальнi та нетотальнi щеологл) дозволяють констатувати, що украшський нацiоналiзм як полiтична iдеологiя являе собою сукупшсть дiаметрально протилежних теоретичних позицш (християнських цiнностей з радянським минулим, лiберальноi демократл з соцiалiстичною iерархiею), тобто у дослiдженнях ми лише фшсуемо результати або першопричини таких зпкнень [8]. Отже, аби уникнути у дослщженш тако'1 ситуацл, пропонуемо розглянути украшський нацiоналiзм, крiм як щеолопю, ще й як полпичний мiф та рiзновид утопл.
Виклад основного матерiалу. Як уже було встановлено М. Примушем, утотя на вщмшу вiд щеологл — статична модель, тому не можна протиставляти утотю з щеолопею, бо вони е елементами бiльш широкого явища — полiтичного мiфу, i взагалi межi мiж iдеологiею та утотею умовнi. 1ншими словами, полiтична щеолопя, щеолопя i утопiя, виступаючи структурними елементами полпичного мiфу, рiзняться мiж собою лише набором культурних, фшософських, позицiйних орiентацiй суспiльства [9, с. 21]. Саме це ми знаходимо у перших визначеннях нацiоналiзму, яке запропонували шмецький фшософ Йоганн Готфрщ Гердер та французький релiгiйний дiяч абат Огюстен де Барюель наприкшщ XViii ст., розумiючи пiд ним лише право нацш на богообрашсть [6]. Як полiтична iдеологiя нацiоналiзм формуеться наприкiнцi ХiX ст. для описування i розумшня полiтичних процеав, пов'язаних з бажанням певних територш одержати право на створення нацюнально'1 держави. Проте, на думку провщних захiдних та вiтчизняних дослiдникiв, нацiоналiзм не може розглядатися як певна щеолопчна модель за аналогiею з лiбералiзмом, соцiалiзмом, консерватизмом, соцiалдемократiею та ш. Причина тут криеться у тому, що кожний досвщ нацiоналiзму унiкальний, неповторний i, бiльш того, на думку Е. Смпа, виступае культурно-символiчною природою, i тому, говорячи про нацiоналiзм у полiтицi, ми лише говоримо мовою виявiв певних символiв, а не про сам нацiоналiзм [4, с. 6-7].
Питання щеологл нацiоналiзму достатньо широко висвплено як у класичнiй полiтичнiй думщ, так i в сучасних емтричних дослiдженнях. Якщо класичнi думки про нацiоналiзм репрезентовано бiльш теологiчним сприйняттям нацiею власно'1 «вищо'1 мiсii» (Ф. Лют, Ф. Нщще, Й. Фiхте), то сучаснi науковi розробки нацiоналiзму представленi як комплексом соцiальногуманiтарних наук (фшософп, культурологii, iсторii, полiтологii, конфлштологл, етнологii, соцiологii та iн.), так i позицiями окремих авторiв, яю розглядають нацiоналiзм з позицiй аспекпв iдеологii (Р. Шпорлюк) [10], культури, мистецтв та символiчноi природи (Е. Смп) [4] i як форму полпичного мiфу та рiзновиду полпично'1 утопii (Ю. Шайгородський) [11]. Натомють, дослiджень, пов'язаних iз розумiнням специфши укра'1'нського нацiоналiзму як iдеологii i утопii, поки що бракуе через зайву полпизащю цього явища. Така полпизащя полягае у тому, що украшський нацiоналiзм ми спостерiгаемо з риторики украшських нацiоналiстичних партiй (УНАУНСО, ВО «Свобода», Конгрес укра'1'нських нацюналю^в, ВО «Батькiвщина» та iн.), яю мають рiзний погляд на одне й те саме питання — побудову Украшсько'1 держави (вщ радикально! укршшзацп i жорстко'1 вертикалiзацii ( ВО «Свобода») до помiркованого уштаризму (ВО «Батькiвщина» ).
Отже, пщходячи до питання визначення украшського нацiоналiзму з позицiй структурних елеменпв пол^ично! щеологи, слiд зауважити, що воно одночасно е актуальним та дискусшним. Актуальшсть полягае у тому, що украшськш полiтичнiй наущ бракуе дослщжень украшського нацiоналiзму як частини загального уявлення про нього як про полпичну щеолопю i утотю; а дискусiйнiсть — у тому, що украшський нацiоналiзм — це не тшьки риторика украшських правих партiй, а ще й набiр соцiальнополiтичних поглядiв, якi висловлювали Д. Донцов, М. Драгоманов, М. Грушевський, I. Франко, але наукового та культуролопчно-фшософського обгрунтування втшення цих щей на рiвнi державно'].' полiтики ще не здшснено [12, с. 292-294]. I тому науковi розробки Е. См^а та Р. Шпорлюка набувають нового значення, оскiльки вони не стшьки розумiють пiд нацiоналiзмом аргументащю до нацюнально'].' полiтики, скiльки аналiзують його з позицiй складного соцюкультурного явища (Е. Смiт) [4, с. 10] i як свiтоглядну систему, що е життево необхiдною для збереження наци (Р. Шпорлюк) [10, с. 93]. Тобто на щеолопчному рiвнi украшському нацiоналiзму бракуе методолопчних конструкцiй, якi б дозволили вщнести його певнi елементи до мiфу, утопи та пол^ично'].' щеологи. У свою чергу спробуемо розв'язати цю проблему шляхом теоретичного обгрунтування структурних елемешив украшського нацiоналiзму на основi пiдходiв Е. Смiта, М. Недюхи та К. Мангейма.
Пщхщ Е. См^а е дуже специфiчним i простираеться на межi пол^ологи, психологи та культурологи. Отже, структурними елементами нацiоналiзму е:
- процес утворення i становлення наци;
- почуття i свiдомiсть належностi до наци;
- мова i символiка наци;
- соцiальний i полiтичний рух вiд iменi наци;
- доктрина ^або iдеологiя наци, загальна та конкретна [4, с. 13].
I при цьому дослщник додае, що нащя для впровадження нацюнально'].' пол^ики повинна мати власну назву, спшьну мету, спiльну iсторiю, спiльну нацюнальну культуру, завойовану Батькiвщину, спiльнi права i обов'язки, едину економiку [4, с. 14]. 1ншими словами, нацiоналiзм у такому разi дещо схожий на пол^ичний мiф Ю. Шайгородського, бо не потребуе перевiрки на ютиншсть i сприймаеться свiдомiстю як реальшсть, над якою не слщ замислюватися [12]. I взагалi, украшський дослщник висловлюе думку, за якою перехщш чи кризовi суспiльства демонструють поеднання мiфу, щеологи та утопи в один щейно-полггичний конгломерат, що слугуе для сприйняття суспiльством певно'1 реальносп без 11 критичного осмислення [12]. На наше переконання, в такому разi слщ ураховувати думку В. Конера, який, аналiзуючи феномен нацiоналiзму, пропонуе у дослщженнях такого роду вiдрiзняти поняття нацii та нацiоналiзму вiд понять держави i патрiотизму [13]. Таке роздiлення дозволить виокремити нацiоналiзм на полiтичнi, фшософсью, моральнi та соцiокультурнi складовi. Тобто ми до нацiоналiзму пiдходимо з двох точок зору, яю не протиставляються, а доповнюють одна одну. З позицш кластерного пiдходу украшський нацiоналiзм мае мiфiчнi (наприклад, вiра в унiкальнiсть нацii), утопiчнi (ушкальна нацiональна полiтична система) та пол^ичш (впровадження державноi полiтики на загальнонацюнальному рiвнi) складовi. У свою чергу структурно-функцюнальний пiдхiд закрiплюе за украшським нацiоналiзмом функцii iдеологii i спрямовуе його на структурш елементи шляхом подшу на помiркованi та радикальш форми вияву нацiоналiзму (помiркований шовшзм, шовiнiзм, радикалiзм, сепаратизм).
За М. Недюхою, структурно щеолопя украiнського нацiоналiзму складаеться з трьох елементiв: «образу дшсносп (того, що вiдбуваеться у конкретному суспшьсга та поза ним); аксiологiчноi системи (iерархii цiнностей); практичних вказiвок (методологii дiяльностi для змши або збереження iснуючого стану справ)» [14]. З цiеi позицii дослщник уважае, що украшсью нацiоналiсти намагаються вщтворити iдеi Д. Донцова, а саме вщшти вiд полiтикопрограмного руху, вiдтворивши фiлософiю нацiонального життя з акцентуванням на духовно-щеолопчних аспектах сощальних цiнностей. Цей факт ще раз доводить нашу
тезу з ^иводу yтопiчноï пpиpоди у^аш^кою нацiоналiзмy, який залишаeтьcя тiльки уявленням ^о нацiональнy деpжавy з певними моpальними цiнноcтями фiлоcофcького xаpактеpy.
!ншим пiдxодом, який може бути заcтоcований до аналiзy у^аш^кою нацiоналiзмy, е пiдxiд К. Мангейма, в якому щеолопя виcтyпаe cоцiальнополiтичним явищем, що збеpiгаe i pепpодyкye icнyючий поpядок pечей, а yтопiя, навпаки, е тpанcцендентною вiдноcно pеальноcтi оpieнтацieю, що ^изводить до вибyxy icнyючого поpядкy [5]. За цieю позицieю, на наш погляд, у^ан^кий нацiоналiзм також виступае бiльше yтопieю, нiж щеолопею. Доказом цього cлyгye як уже згадувана оpieнтацiя yкpаïнcькиx нацiоналicтичниx rapri^ так i загальна невизначенicть у^аш^кою нацiоналiзмy. Така позицiя наочно демонcтpye, що у^ан^кому нацiоналiзмy необxiдне щейно-пол^ичне та моpально-кyльтypне офоpмлення, яке б виконувало функцп полiтичноï щеологп, а cаме зняття cycпiльного напpyження, оpieнтацiя на заxиcт пpав людини, а не тшьки одша нацiональноï групи.
Таким чином, з названиx позицш у^ан^кий нацiоналiзм виcтyпаe одночаcно пол^ичною yтопieю, яке е явищем бшьш шиpоким i включае аcпекти щеологп, пол^ично! щеологп та полiтичного мiфy. Hедолiком cyчаcного у^аш^кою нацiоналiзмy е те, що вш ще не ^ойшов cтадiю виxодy з поличного мiфy в iдейно-cвiтогляднy та кyльтypнy площини i залишаeтьcя лише фоpмою cамовиpаження yкpаïнcькиx полiтичниx паpтiй, яю називають cебе нацiоналicтичними, але влаcниx cимволiв вони не виpобляють, лише запозичують наpоднi cимволи (вишиванки, виолови), пеpеpобляючи ïx у пеpедвибоpчi лозунги. З одного боку, у^ан^кий нацюнашзм pyxаeтьcя у стадп копiювання доcвiдy фашизму Ггалп та нацизму Имеччини (оpieнтацiя на вcтановлення нацiональноï i кyльтypноï диктатypи однieï нацп) i зазнае в цьому на^яму певного фiаcко, оcкiльки cyчаcний cвiт вимагае вщ iдейниx течiй побудови yнiвеpcальниx моделей pозвиткy, якi не ставлять cycпiльcтво або його чаcтинy в межi конфpонтацiï. I тому, на наш погляд, у^ан^кий нацiоналiзм являе шбою окpеме явище, яке ми ^опонуемо називати «щейним pомантизмом», cyтнicть якого полягае в cycпiльномy cпpийняттi щй «Укpаïнcькоï деpжави». З дpyгого боку, як уже зазначалоcя, yкpаïнcький нацiоналiзм чеpез вiдcyтнicть едино"1 щейно,1 бази залишаeтьcя явищем пеpеважно пол^ичним. Таке пеpебyвання, на нашу думку, дозволятиме йому pеалiзовyватиcя чеpез наcтpоï пpотеcтного електоpатy, що не cпpиймаe в piвнiй чаcтинi владу та опозищю. Таким чином, ця отецифша пеpетвоpюe yкpаïнcький нацiоналiзм на штучне явище, яке не виpобляe, за Е. См^ом, цiнноcтi та кyльтypно-iдейнi cимволи нацiï [4, с. 20]. Тобто його штучна cтадiя ^изводить до того, що нацiональна щея «yкpаïнcького» залишаeтьcя неpозвиненою, а це може ^извести до непpогнозованиx наашдюв.
Для pозв'язання цieï пpоблеми ^опонуемо дiячам кyльтypи i полiтики визначити cимволiчнi та полiтичнi меж1 yкpаïнcькоï iдеï i доcлiдити ïx cпpийняття cycпiльcтвом. Aле cпочаткy необxiдно вилучити з у^аш^кою нацiоналiзмy агpеcивнy pитоpикy «маcштабноï yкpаïнiзацiï», яка е штучною i аж шяк не об'еднуе нащю, а навпаки, випpавдовye юнуючий безлад як фоpмy недопущення нацюналютичного теpоpy.
Висновки. Фyнкцiональне pозyмiння щеологп, тобто того, на що вона cпpямована за cвоïми фyнкцiями, дозволяе побачити i головну ^облему yкpаïнcького нацiоналiзмy як полiтичноï iдеологiï, а cаме: ïï твоpцям cлiд pозyмiти, що нацiональна iдея, по-пеpше, змшюе cвiдомicть з метою ycвiдомлення cycпiльcтвом ïx iдей. По-дpyге, для pеалiзацiï бyдь-якоï iдеологiï необxiдно, аби достатня кiлькicть людей (майбyтнix дiячiв пеpетвоpення cвiтy) бачили майбутне теж в ^опонованш iдеологiï. По-rpетe, cycпiльcтво у cвоïи дiяльноcтi з пеpетвоpення cвiтy кеpyвалоcя б iдеологiчними вимогами та цшностями тако1 дiяльноcтi [15].
Л1ТЕРАТУРА
1. Смелзер Н. Социология / Н. Смелзер. - М. : Ин-т практ. психологии, 1994. - 426 с.
2. Фромм Э. Психоанализ и этика / Э. Фромм. - М. : Республика, 1993. - 416 с.
3. Креста I. Укра!нська нащональна свщомють i сучасш пол^ичш процеси (Етнопол^олопчний анатз) : монографiя / I. Креста. - К., 1998. - 392 с.
4. Смгг Е. Нацiоналiзм: теорiя, щеолопя, iсторiя : пер. з англ. / Е. Смгг. - К. : К. I. С., 2004. - 170 с.
5. mannheim K. ideology and utopia: an introduction to the sociology of knowledge [Електронний ресурс] / K. mannheim. - new York : harcourt, Brace a. co, 1936. - 354 p. - Режим доступу: http://royallib.ru/read/mangeym_karl/ideologiya_i_utopiya. html#0.
6. head B. ideology and social science: Destutt de tracy and french Liberalism [Електронний ресурс] / B. head. - Режим доступу: http://books.google.com.ua/books7id =d0tKQlrihjgc&dq=head,+Brian,+ideology+and+social+science:+Destutt+de+tra cy+and+french+Liberalism&printsec=frontcover&source=bl&ots=n7fJbhKQs7&sig= iZn81qfWqbYdtVfvfisYyqGrihu&hl=en&ei=ehnXsacumieZ_abV-
LjLDQ&sa=X&oi=book_result&ct=result&redir_esc=y#v=onepage&q=head %2c %20 Brian %2c %20ideology %20and %20social %20science %3a %20Destutt %20 de %20tracy %20and %20french %20Liberalism&f=false.
7. Косиков Г. Идеология. Коннотация [Електронний ресурс] / Г. Косиков. - С. 9-10. - Режим доступу: http://www.humanities.edu.ru/db/msg/31904.
8. Дацюк С. Погляд на можливють ново! щеологп [Електронний ресурс] / С. Дацюк. - Режим доступу: http://www.uis.kiev.ua/_other/dialogs/new_ideology.htm.
9. Примуш М. В. 1деолопя й утотя / М. В. Примуш // Трибуна. - 2005. - № 1-2. - С. 20-21.
10. Недюха М. 1деолопя як критерт класифтацй полiтичних партiй / М. Недюха, О. Михайлич // Полiт. менеджмент. - 2006. - № 2. - Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=56&c=1182.
11. Шпорлюк Р. Комушзм та нацiоналiзм: К. Маркс проти Ф. Лiста / Р. Шпорлюк ; пер. з англ. Г. Касьянов. - К. : Основи, 1998. - 479 с.
12. Шайгородський Ю. Мiфологiя як зашб моделювання полiтичноi реальностi / Ю. Шайгородський // Вiче. - 2009. - № 15. - Режим доступу: http://www.viche.info/ journal/1574/.
13. Примуш М. В. Пол^олопчний аналiз нащоналютично! риторики пол^ичних партiй Укра!ни / М. В. Примуш // 1ст. i полiтол. дослiдження. - 2013. - № 2. - С. 291-296.
14. conor, Walker nation-building or nation-destroying. World Politics, 1972. - XXiV, 3. - 519 p.
15. Шилз Е. А. Нащя, нащональшсть, нацiоналiзм i громадянське суспшьство / Едвард Альберт Шилз // часопис «I». - 2001. - № 21. - Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n21texts/shilz.htm.
УКРАИНСКИЙ НАЦИОНАЛИЗМ КАК ПОЛИТИЧЕСКАЯ ИДЕОЛОГИЯ И ПОЛИТИЧЕСКАЯ УТОПИЯ
Мармазова Т. И.
Посвящено разрешению дискуссионного вопроса определения украинского национализма как политической идеологии и политической утопии. Доказано, что украинский национализм остается исключительно политическим явлением, в то время как он должен быть идейно-политическим и культурным феноменом объединенной нации. Установлена теоретическая граница между национализмом, шовинизмом и реакционизмом.
Ключевые слова: национализм, национальная идея, шовинизм, политический миф.
UKRAINIAN NATIONALISM AS A POLITICAL IDEOLOgY AND POLITICAL UTOPIA
Marmazova Т. I.
Article is devoted to permission of a debatable question of definition of the Ukrainian nationalism as political ideology and political myth. By the author it is proved that the Ukrainian nationalism remains
exclusively political phenomenon, in that time when it has to be an ideological and political and cultural phenomenon of the united nation. The theoretical border between nationalism, chauvinism is established. Key words: nationalism, national idea, chauvinism, political myth.
