ПИТАННЯ УКРАїНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ СЕРЕДИНИ ХХ СТОЛіТТЯ В ДіЯЛЬНОСТі ПОЛіТИЧНИХ ПАРТіЙ УКРАїНИ (2005 - 2014) Текст научной статьи по специальности «Политологические науки»

УДК 329(477)"2005/2014":329.7(=161.2)"194" DOI: 10.15587/2313-8416.2016.85481

ПИТАННЯ УКРАШСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ СЕРЕДИНИ ХХ СТОЛ1ТТЯ В Д1ЯЛЬНОСТ1 ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й УКРА1НИ (2005-2014)

О. А. Попович

QUESTION OF UKRAINIAN LIBERATION MOVEMENT IN THE MIDDLE OF THE XX CENTURY IN THE ACTIVITIES OF POLITICAL PARTIES IN UKRAINE (2005-2014)

O. Popovych

У cmammi проанал1зовано специфк формування нацюналъног nам'ятi укратщв про укра'тсъкий визвольний рух nepiody Друго'г' свтовог вшни офщшними полтичними napmiMMU Украши. Вказано на характер та oсoбливoстi створення законодавчог бази та проведення nyблiчних захoдiв у сфepi побудови офщшного образу про Органгзацт укра'шсъких нацioналiстiв та Укра'шсъку повстансъку аpмiю полтичними фракцями

Ключовi слова: нацюналъна пам'ятъ, укра'г'нсъкий визволъний рух, npавi, лiвi, центристсък парти

The article analyzes the specifics of the formation of Ukrainian national memory of the Ukrainian liberation movement during the World War II by the official political parties of Ukraine. The nature and characteristics of a legislative framework and public events are specified in the building official image of the Organization of Ukrainian Nationalists and the Ukrainian Insurgent Army by political factions Keywords: national memory, Ukrainian liberation movement, right, left, centrist parties

1СТОРИЧН1НАУКИ

1. Вступ

В перюд незалежносп Украши полггачш парти регулярно експлуатують, однак не зажди об'ективно, проблематику украшського визвольного руху перюду Друго! свггово! вшни (ДСВ). Зокрема спорадично продовжують поширювати м1фи та сте-реотипи про Проводника ОУН С. Бандеру та загалом про украшських нацюналюпв. Особливо активно цей процес ввдбуваеться на Сход1 Украши, де частина суспшьства продовжуе жити в полош стереотишв «Велико! вичизняно! вшни» (ВВВ), привнесених ра-дянською 1стор1ею i активно пропагованою частиною мюцево! влади на мюцях, яка використовуе симпатп та антипатп виборцiв у ставленш до ОУН та УПА. Тому дуже важливою е експертиза програмних доку-ментiв полiтичних партш, 1х дiяльностi у Верховнiй Ращ Укра1ни (ВРУ) та публiчних заходах iз вша-нування учасник1в украшського визвольного руху середини ХХ ст. Крiм того, дослвдження у цш галузi дасть змогу унормувати у концептуальному й правовому вщношеннях принципи, методи та конкретнi державно i суспiльно-полiтичнi заходи iз викори-стання/урахування шформаци про iсторичне минуле в процесах нацiонально-державного будiвництва й соцюкультурного ввдтворення полпично! наци, ви-

робити адекватнi механiзми впровадження та формування об'ективного нацюнального наративу.

2. Аналiз лiтератури i постановка проблеми

Оцiнка ролi ОУН та УПА полггачними партiями Украши перебувае на стику ютори, политологи та соцюлогп i представлена одиничним працями з дано! проблематики. Зокрема детально прослщко-вано дiяльнiсть Народного Руху Украши (НРУ) у сферi законодавчого визнання воякiв УПА М. Куче-рук [1]. Охарактеризувала ставлення офiцiйних полiтичних партiй Украши та Польщi до укра1нсько-польського протистояння на Волинi у 1943 р. О. Калщук [2]. Простежили тенденцiю машпулю-ванням образом про ОУН та УПА в украшському суспшьста на прикладi виборчих кампашях О. Яцун-ська [3], П. Долганов [4]. Загальну характеристику формування нацюнального юторичного наративу партiею «Наша Украша» подав С. Адамович [5].

3. Мета та задачi дослщження

Головною метою дослвдження е аналiз проблеми вiдношення офiцiйних парламентських фрак-цiй до украшського визвольного руху середини ХХ ст. в перюд пвдняття суспшьного дискурсу про

статус, оцшку д1яльност1, геро!зац1ю та ii заперечен-ня про учаснишв украшського шдшлля в перюд 2005-2014 рр.

Щоби виршити поставлену мету, слад ре-ал1зувати так дослвдницьш завдання:

- охарактеризувати головш програмш доку-менти полгтичних партш, в котрих вщображено фор-мування нацюнального образу про ОУН та УПА;

- пор1вняти д1яльн1сть полпичних партш р1зного спрямування у ставленш до учаснишв украшського визвольного руху середини ХХ ст.;

- вказати на причини щеолопчно! ор1ентаци партш та стратегИ поведшки у ставленш до дискурсу ОУН та УПА.

Об'ектом досл1джень був вибраний процес формування нацюнального образу про лггопис украшського визвольного руху середини ХХ ст. поль тичними офщшними парламентськими партиями Ук-раши 2005-2014 рр.

4. Аналiз використання iсторичного нара-тиву про украТнський визвольний рух середини ХХ ст. офщшними парламентськими фракщями протягом 2005-2014 рр.

1стор1я нацюнально-визвольного руху середини ХХ ст. стала предметом дискусш м1ж офщшними полиичними парпями та фракциями у законодавчш практищ та культурно-просвггаицьшй робоп Украши. Традицшно риторику про ОУН та УПА в Украш впродовж 2005 - початку 2014 рр. викори-стовували правь Особливо помггаими стали спроби члешв Укра1нсько1 нац1онально! асамбле1 - Украш-сько1 нац1онал1стично! самооборони (УНА-УНСО). У ВРУ члени НРУ закликали перейти ввд спекуляцп навколо питання визнання ОУН та УПА воюючою стороною шд час ДСВ до реального законодавчого виршення ц1е! проблеми. НРУ неодноразово опри-люднював заяви, в яких зазначав, що невизнання украшських нацюнатспв учасниками бойових дш у ДСВ не суперечить сучасним нормам м1жнародного права. Зокрема у заяв1 вщ 14 жовтня 2005 р. НРУ ви-магав: на поточнш сесп ВРУ розглянути законопроект про визнання ветерашв УПА учасниками нацю-нально-визвольно! боротьби украшського народу за незалежшсть, тобто визнати !х юторичний статус; передбачити видшення у Державному бюджет! 2006 р. кошпв на виршення сощальних проблем ветерашв УПА; актив1зувати роботу Урядово! комюи з вивчен-ня УПА [6].

На позицп визнання члешв ОУН та во!шв УПА воюючими сторонами у ДСВ за незалежшсть Украши та !х вшанування в украшському суспшьств1 стояло Всеукрашське об'еднання (ВО) «Свобода». В програмних засадах ВО «Свобода» зазначалося, що парпя послвдовно бореться «у судовому порядку заборони комушстично! щеологп як людинонена-висницько! i тако!, що завдала невиправно! шкоди украшському народовi» [7]. У «Програмi захисту украшщв» ВО «Свобода» закликае «визнати бороть-бу, яку до шнця 50-х рокiв проводила ОУН та УПА, нацюнально-визвольною боротьбою украшського народу. Визнати вояшв УПА та пiдпiльникiв ОУН

учасниками нацюнально-визвольно! боротьби за державну незалежшсть Украши [7].

Близькою до правих поглядiв була полiтична партiя «Наша Украша». Партiя «Наша Украша» офь цiйно пвдтримувала полiтику ii висуванця чинного Президента Украши В. Ющенка. Питання украшсь-кого визвольного руху середини ХХ ст. розглядалося партiею «Наша Украша» в комплексi вiдновлення юторично].' справедливость Зокрема, нашоукраiнцi, поряд з щеею формування единого нацiонального ш-формацшного i культурного простору, наполягали на статуй украшсько1 мови як едино1 державно^ висту-пали за подолання мiжконфесiйних протирiч i прове-дення полiтики нацiонального примирення через визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом про-ти украшського народу та визначення правового i соцiального статусу вояшв УПА як ветерашв боротьби за незалежшсть Украши [8].

Помiркованi погляди щодо статусу членiв ОУН та вояшв УПА висували центристсьш партп -Блок Юлй' Тимошенко (БЮТ), Блок Литвина, Украшський Демократичний Альянс за Реформи (УДАР). Питання дiяльностi украшських нацю-налiстiв не були на пряму вiдображенi в програмних засадах Блоку Юли Тимошенко (БЮТ). В загальному БЮТ виступала за формування вичизняного юто-ричного наративу. 2009 р. депутати ввд БЮТ Михаш Косiв, Вiктор Швець, 1ван Денькович, Степан Кур-пиль, Олександр Гудима, Микола Ковзель, Олена Шустик и Володимир Мак1енко зареестрували у ВРУ проект закону № 5373, в якому пропонували визнати УПА воюючою стороною у ДСВ [9]. Слад зазначити, що полггика БЮТ на питання про правий статус та визнання украшських нацюналюпв в украшському суспшьсга не була послщовною i пiднiмалася на пе-редоднi виборiв.

Iншi центристсьш партп таш як Блок Литвина, УДАР чгтко не визначились iз свое позищею щодо оцiнки дiяльностi ОУН та УПА. Зокрема лщер фрак-цй' «Блок Литвина» Володимир Литвин шд час вiзиту до Росшсько1 Федерацй' висловився проти визнання ОУН та УПА, про що вш заявив в штерв'ю Р1А «Новости». «Посшшшсть, непродуманiсть в спробах ре-абiлiтацii осiб, як1 ще недавно вважалися за зраднишв, воропв, взагалi недоречнi» - ввдзначив В. Литвин. Водночас щд час парламентських виборiв 2006 р. Блок Литвина розклеював у Захiднiй Украiнi аптки, де висловлювалася протилежна оцiнка дiяльностi ОУН та УПА [10].

Лщер всеукраiнськоi полiтичноi партй' УДАР Вггалш Кличко займав доволi обережну позицп щодо трактування iсторичних тем. Особисто В. Кличко наголошував на потребi толерантного висвiтлення дискусiйних iсторичних тем, закликав до пошуку по-розумшня ввдносно складних сторiнок минулого, до яких належить i визвольна боротьба УПА, знищення украшсько1 iнтелiгенцii, украiнсько-росiйськi чи украшсько-польсьш взаемини в сорокових роках минулого сторiччя. Це мае ввдбутися в Украiнi шляхом пояснення, що «воши УПА боролися за Украшу своеi мрп - незалежну, без шмщв, без «советiв». I якщо вдасться досягти порозумiння в цьому питаннi, якщо

суспшьство займе тут одну спшьну позицiю, нам бу-де легше разом змiнювати единий погляд i точку зору на це питання й наших сусiдiв: росiян, поляшв» [11].

У статутних документах лiвих партiй Укра!ни (Комунiстична партiя Украши (КПУ), Прогресивна соцiалiстична партiя Украши (ПСПУ)) простежуеть-ся чiтка орiентацiя на прорадянський та iмперський юторичний наративи. Цi парти представляють ште-реси сво!х виборцiв, якими е здеб№шого люди по-хилого вГку, ветерани ВВВ, як1 залишаються при-хильниками радянського соцiального устрою. У про-грамних документах КПУ зазначаеться, що «Радян-ський Союз був не iмперiею, що гнобила i грабувала Укра!ну, а великою сшвдружнютю вiльних i рГвно-правних народiв. Його зруйнування стало найбшь-шою трагедiею для народу Укра!ни, вах радянських людей. Одним з важливих завдань парти припинення фактiв руйнування пам'ятник1в В. I. Ленiну, шшим видатним iсторичним дiячам та подiям у життi нашо-го народу» [12]. КПУ проводила традицшно активну кампанш засудження «злочишв бандерiвцiв», спеку-люючи на ностальгiчних почуттях виборщв старшого поколiння Сходу й Швдня Укра!ни. У власнiй полiтичнiй програмi комунiсти запевняють, що бу-дуть перешкоджати спробам «реабштаци i пропа-ганди, у тому числi в наукових установах, загально-освiтнiх i вищих навчальних закладах, вдеологи фашизму i неонацизму, зведенню зрадництва в геройство, розгулу антикомушзму й антирадянщини» [12].

Дiяльнiсть Прогресивно! сощалютично! парти Укра!ни (ПСПУ) у сферi ставлення до укра!нського визвольного руху характеризуеться вщкритою агресiею. Офщшна програма парти ряснiе посилан-нями на твори К. Маркса та В. Ленша, та критику процеав глобалiзацi! [13].

ПСПУ закликала до осуду укра!нських нацю-налiстiв мотивуючи, що т ОУН нi УПА не були пов-ноправними представниками укра!нського народу i н1якого зв'язку з ним не мають [14]. Ввдверто ПСПУ дорiкае ПР, у тому що регюнали i В. Янукович не знесли пам'ятникiв С. Бандеровi та Р. Шухевичу [15].

Аналiз офiцiйного друкованого органу ПСПУ «Досвггш вогнi», доступного на сайл парти, засвщ-чуе вiдверту антинашоналютичну риторику, наве-дення виключно факпв спiвпрацi ОУН та УПА з нацистами та проведення паралель/зiставлень з д1яльшстю «фашистського» уряду за час президен-ства В. Ющенка.

Близькими за поглядами до партiй лiвого спрямування була Партiя регiонiв (ПР). В Програш ПР зазначаеться: «Парт1я виступае за збереження, вiдтворення та охорону культурно-iсторичного сере-довища, пам'яток штори й мистецтва всiх юторичних епох Укра!ни з урахуванням регюнальних особливо-стей» [16]. Представники парти шд час розгляду пев-них iсторичних питань демонстрували здебiльшого проросшську спрямованiсть, що зумовлено специ-фшою !хнього електорату, який мешкають переважно на Сходi та Пiвднi Украши. Опонуючи третьому Президенту Укра!ни В. Ющенку представники ПР постiйно звинувачували украхнських нацiоналiстiв, у поширеними ще радянською владою, мiфах - кола-

борацiонiзмi та фашизмi. Суть риторики ПР протягом 2005-2009 рр. полягала у заборонеш героlзацil ОУН та УПА в украшському суспшьсга.

Шсля парламентських виборiв 2010 р. ПР i надалi виступала проти геро1заци укра!нських нацiо-налiстiв. Зокрема за сприяння ПР у 2013 р. по територи Укра!ни пройшов антифашистський марш «У Свропу -без фашиспв!». ПР виступала проти присвоення во!нам УПА статусу ветеранiв вшни. У 2013 р. було оргашзо-вано та шдписано звернення депуталв ВРУ до Сейму Польщi щодо визнання Волинсько! трагедil геноцидом поляшв [17].

Оцшочне ставлення полиичних партiй до ОУН та УПА слщ розглядати у загальних тенден-цiях в розвитку внутрiшньоl та зовшшньо! транс-формацil партiйного апарату, еволюци партiйноl iдеологil протягом 2005-2014 рр. Найперше це сто-суеться переважно парти влади («Наша Украша», «ПР»), яка змiнюе сво! щеолопчш принципи за-лежно вiд полиично! ситуацil в краlнi та власного рейтингу напередодш виборiв. Не слщ забувати, що ставлення полiтичних партш до членiв ОУН та вояшв УПА е частиною передвиборчий технологш, якi покликанi вирiшувати вiдразу два завдання: з одного боку, парпя намагаеться подобатися «вам вщразу» i виступае на несумiсних позицiях одно-часно, а з другого - щеолопя полiтичноl партil в Укра1ш створюеться як необхiдний компонент при И реестрацп i тому щеолопчш принципи форму-ються «залежно вщ ситуацil» [18]. Слiд також в№ значити, що украlнськi правi, яш симпатизували укра!нським нацiоналiстам протягом 2005-початку 2014 рр. постiйно наголошували на евроштеграци та слiдуваннi европейським цшностям демократil, що дало поштовх до уникнення конфронтаци з лiвими i пошуку компромiсу iз представниками як шших полiтичних сил, так i з нацiональними мен-шинами.

5. Результати дослвдження та 1х обгово-

рення

У результап проведених дослiджень:

1. Охарактеризовано формування нацюнального образу про ОУН та УПА офщшними полггачними партми;

2. Встановлено рiвень зашка^емся полГтич-ними силами темою украшського визвольного руху середини ХХ ст.;

3. Удосконалено способи та методи впро-вадження позитивно! та негативно! шформаци про ОУН та УПА в укра!нському суспшьствГ полггачними парт1ями;

4. Вказано на чинники стратегш полГтичних сил у ввдношенш до трактування дГяльностГ члешв ОУН та вояк1в УПА у ДСВ.

Водночас багато особливосп дГяльносп полГтичних партiй та !х осередшв на мiсцевому рГвнГ в конкретно взятому регюш та питання фшансування масових пу6лГчних акцiй рГзними полггачними силами на падтримку або заперечення геро!ки лГтопису ОУН та УПА в укра!нському суспГльствГ потребують ретельного вивчення.

6. Висновки

Висвгтлення ставлення полтичних партiй рiзних напрям1в до лтопису украíнського визвольного руху середини ХХ ст. протягом 2005 - початку 2014 рр. характеризуется суперечливим i навiть протилежним вщношенням до ОУН та УПА, що ввдображаеться в партiйних iдеологiях та дискурсивних практиках. Анал1з програмних докуменпв полтичних партш рiзного спрямування дае можливкть зробити висновки про домiнування помiркованих поглядiв щодо оцiнки рол1 та значения украшського визвольного руху середини ХХ ст. Полтичт сили крайнього спрямування попри заявлену публчну риторику у ВРУ були помiр-кованими щодо оцiнки рол1 ОУН та УПА в роки ДСВ, що було зумовлено евроштеграцшними процесами в серединi держави та бажання сподобатися виборцям. Водночас проведення масових акцш на п^дтримку чи заперечення геро!ки л1топису ОУН та УПА рiзними пол1тичними силами характеризуеться прив'язашстю до окремих регiонiв Украíни в яких пд впливом радян-сько! пропаганди та власного досвщу склалося власне переважаюче бачення рол1 укранських нацiоналiстiв у ДСВ. Водночас не слад забувати, що у ВРУ полтичш парти об'еднувалися у фракци та блоки i були виразни-ком iнтересiв крупного капiталу та певних груп тиску, що ставило питання про украíнський визвольний рух середини ХХ ст. на другорядш позици та використо-вувалося як зааб пропаганди власноi полтично! сили. Дрiбнi полiтичнi сили не спроможш конкурувати на р1вних iз крупними пол1тичними силами залишилися на маргшеа украшського пол1тикуму через обмеження фшансових ресурйв та кадрiв рiвень !хнього залучення до процесу формування нацюнально! пам'ял про ОУН та УПА на загальнонацюнальному рiвнi залишився мiзерним. В1дтак питання визнання учасник1в национального визвольного руху середини ХХ ст. в перюд 2005 - початку 2014 рр. виступало частиною передви-борчо! риторики та вдеологл з метою залучити до свое! падтримки бшьше виборщв рiзного вшу та вдеолопчно! орiентацii.

Лiтература

1. Кучерук, М. С. Боротьба Народного Руху Украши за визнання бшщв ОУН-УПА учасниками нацюнально-визвольних змагань [Текст] / М. С. Кучерук // Науковi працi. Сер.: Iсторiя. - 2012. - Т. 198, № 186. - С. 18-21.

2. Калщук, О. Украшсько-польське протистояння на Волиш та в Галичинi у роки друго! свггово! вiйни [Текст] / О. М. Калщук. - Львш, 2013. - 510 с.

3. Яцунська, О. О. Полiтична реклама "лших" на до-строкових парламентських виборах: аналiз манiпулятивних технологш [Текст] / О. О. Яцунська // Науюж пращ. Сер.: Полгголопя. - 2010. - Т. 131, № 118. - С. 93-97.

4. Долганов, П. С. Дискурс нацiоналiзму в риторищ полiтичних акторiв виборчо! кампанп Укра!ни 2012 року [Текст] / П. С. Долганов // Панорама полгтолопчних сту-дй. - 2012. - № 9. - С. 197-209.

5. Адамович, С. В. 1дея соборност в вдеологп та дiяльностi полпично! парти «Наша Украша» [Текст] / С. В. Адамович // Вюник Прикарпатського ушверситету. Iсторiя. - 2012. - № 21. - С. 78-83.

6. Заява Центрального Проводу НРУ про визнання ОУН-УПА учасниками бойових дш у другiй Свiтовiй вiйнi

[Текст] / Провгсники свободи, державностi i демократл: Документи i матерiали. До 20-l створення Народно-

го Руху Укра1ни. - К.: 1нститут гстори Украши НАН Украши, 2009. - 347 с.

7. Програма ВО «Свобода» - Програма захисту украшщв [Електронний ресурс]. - ВО "Свобода". - Режим доступу: http://svoboda. org.ua/party/program/

8. Основш програмш цiлi та полiтичнi завдання парти «Наша Украша» на сучасному етат [Електронний ресурс]. - Наша Украша. - Режим доступу: http://file.liga.net/ party/2926-nasha_ykraina. html

9. БЮТ предлагает признать УПА воюющей стороной во Второй мировой войне [Электронный ресурс]. -Корреспонденте! - 2009. - Режим доступа: http://korres pondent.net/ukraine/politics/1020866-byut-predlagaet-priznat-upa-voyuyushchej-storonoj-vo-vtoroj-mirovoj-vojne

10. Спжера Литвина впшмали на «багатовекторносп» [Електронний ресурс]. - Коментарг - 2009. - Режим доступу: http://kirovograd.comments.ua/news/2009/05/15/174429.html

11. Про вошв УПА i не тiльки [Електронний ресурс]. - Партш УДАР Вггашя Кличка. - 2011. - Режим доступу: http://klichko.org/ua/team/blogs/leader/pro-voyiniv-upa-i-ne-tilki

12. Програма Комушстично! партй Украши [Електронний ресурс]. - КПУ. - Режим доступу: http://www.kpu. ua/ru/page/programmakpu

13. Программа Прогрессивной социалистичекой партии Украины [Электронний ресурс]. - Прогрессивная социалистическая партия Украины. - Режим доступа: http://www.vitrenko.org/article/456

14. Осудить гитлеровских пособников ОУН-УПА за содеянные преступления и запретить неонацистские партии Украины - значит спасти страну от гражданской войны [Электронний ресурс]. - Прогрессивная социалистическая партия Украины. - 2013. - Режим доступа: http://www.vitrenko.org/article/16769

15. «Антифашистский марш» регионалов - четвертое отделение спектакля по предвыборному оболваниванию избирателей [Электронний ресурс]. - Прогресивна сощалютична! парпя Укра1ни. - 2013. - Режим доступу: http://www. vitrenko. org/article/16543

16. Програма Парти регютв [Електронний ресурс]. -Партш репошв. - 2007. - Режим доступу: http://www. partyofregions.org.ua

17. Депутати вщ Парти регiонiв i КПУ попросили польський Сейм визнати Волинську трагедiю геноцидом по-лякiв [Електронний ресурс]. - ZN.UA. - 2013. - Режим доступу: http://dt.ua/POLITICS/deputati-vid-partiyi-regioniv-i-kpu-poprosili-polskiy-seym-viznati-volinsku-tragediyu-genocidom-po-lyakiv-124646_.html

18. Шейнов, В. П. Пиар «белый» и «чёрный»: Технология скрытого управления людьми [Текст] / В. П. Шейнов. - М.: Харвест, 2006. - 672 с.

References

1. Kucheruk, M. S. (2012). Fight People's Movement of Ukraine for the recognition of OUN-UPA fighters participants of national liberation movements. Proceedings. Aug.: History, 198 (186), 18-21.

2. Kalishchuk, A. (2013). Ukrainian-Polish conflict in Volyn and Galicia during the Second World War: the scientific and public discourse. Lviv, 510.

3. Yatsunska, A. A. (2010). Political advertising "left" in the parliamentary elections: the analysis of manipulative technologies. Proceedings. Aug.: Politology, 131 (118), 93-97.

4. Dolganov, P. S. (2012). Discourse of nationalism in the rhetoric of political actors election Ukraine. Political Studies, 9, 197-209.

5. Adamovich, S. V. (2012). The idea of catholicity in the ideology and activities of political party "Our Ukraine". Bulletin Prikarpatsky University. History, 21, 78-83.

6. Statement of the Central Leadership of the NRU recognition of UPA combatants in World War II (2009). Kyiv: Institute of History of Ukraine, 347.

7. The program "Svoboda" - protection program. Union "Freedom". Available at: http://svoboda.org.ua/party/program

8. The main program goals and political objectives of the party "Our Ukraine" at the present stage. Our Ukraine. Available at: http://file.liga.net/party/2926-nasha_ykraina.html

9. Assign BYuT proposes to UPA voyuyuschey storonoy t myrovoy Second War (2009). Korrespondent.net. Available at: http://korrespondent.net/ukraine/politics/1020866-byut-predlagaet-priznat-upa-voyuyushchej-storonoj-vo-vtoroj-mirovoj-vojne

10. Speaker Lytvyn caught the "multi" (2009). Comments. Available at: http://kirovograd.comments.ua/news/ 2009/05/15/174429.html

11. About UPA not only (2011). Party BLOW Vitali Klitschko. Available at: http://klichko.org/ua/team/blogs/lead-er/pro-voyiniv-upa-i-ne-tilki

12. The program of the Communist Party of Ukraine. CPU. Available at: http://www.kpu.ua/ru/page/programmakpu

13. Program Prohressyvnoy sotsyalystychekoy party of Ukraine. Progressive Party sotsialistychnayi Ukraine. Available at: http://www.vitrenko.org/article/456

14. Blame hytlerovskyh posobnykov UPA for sodeyannbie crime and prohibition neonatsystskye party of Ukraine - a country that's mean salvation of civil war sotsialistychnayi (2013). Progressive Party of Ukraine. Available at: http://www.vitrenko.org/article/16769

15. "Antyfashystskyy March" rehyonalov - chetvertoe otdelenie performance on predvb bornomu obolvanyvanyyu voters sotsialistychnayi (2013). Progressive Party of Ukraine. Available at: http://www.vitrenko.org/article/16543

16. The program of the Party of Regions (2007). Party of Regions. Available at: www.partyofregions.org.ua

17. Deputies from the Party of Regions and the Communist Party asked the Polish Sejm recognize Volyn tragedy as genocide Poles (2013). ZN.UA. Available at: http://dt.ua/ POLITICS/deputati-vid-partiyi-regioniv-i-kpu-poprosili-polskiy-seym-viznati-volinsku-tragediyu-genocidom-polyakiv-124646_. html

18. Sheinovo, V. (2006). Pyar "white" and "black": Hide Control Technology people. Moscow: Harvest, 672.

Рекомендовано до nyблiкацii д-р ктор. наук, професор Литвин М. Р.

Дата надходження рукопису 31.10.2016

Попович Олексш Анатолшович, асшрант, Центр дослвдження украшсько-польських ввдносин, 1нститут украшознавства iм. I. Крип'якевича НАН Украши, вул. Козельницька, 4, м. Львiв, Украша, 79008 E-mail: OleksijPopowych@online.ua

Oleksij Popovych, Postgraduate student, Research Center Ukrainian-Polish relations, Ivan Krypyakevych Institute of Ukrainian studies of National Academy of Sciences of Ukraine, Kozelnicka str., 4, Lviv, Ukraine, 79008 E-mail: OleksijPopowych@online.ua

УДК 94(477) «16»

DOI: 10.15587/2313-8416.2016.86174

АНАЛ1З УКРАШСЬКОГО ЕТНОКУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ Й ЕТН1ЧНИХ ПРОЦЕС1В У ПЕРШ1Й ПОЛОВИН1 XVII ст.

Ю. С. Ф^урний

ANALYSIS OF UKRAINIAN ETHNO-CULTURAL AND ETHIC PROCESSES IN THE FIRST HALF OF XVII CENTURY

Y. Fihurnyi

Стаття присвячена анал1зу укра'тсъкого етнокулътурного розвитку й eтнiчних процеав у першш половит XVII ст. Автором до^джено динамiчнi змти безпосереднъо i опосередковано пов'язаних з тогоча-сним етнокулътурним розвитком та ii головних eлeмeнтiв: мови, територп, традицтног' кулътури, пра-вославно'1'рел^и, iдeнтичнoстi, кторичног' nамятi тощо

Ключовi слова: Украша, украшщ, украгнсъкий етнокулътурний розвиток, eтнiчнi процеси, мова, тери-тopiя, традицтна кулътура

This article is devoted to analysis of Ukrainian ethno-cultural development and ethnic processes in the first half of the XVII century. The author studied the dynamic changes of directly and indirectly related to then ethno-cultural development and its main elements: language, territory, traditional culture, Orthodox religion, identity, historical memory and so on

Keywords: Ukraine, Ukrainians, Ukrainian ethno-cultural development, ethnic processes, language, territory, traditional culture