CC BY
16
Лiтература
1. r^ieHKO М.1. Лiсiвничi властивостi деревних рослин / М.1. Гордieнко, Н.М. Гор-дieнко. - К. : ТОВ "Вютка", 2005. - 817 с.
2. Лакида П.1. Фгтомаса лiсiв Укра!ни : монографiя / П.1. Лакида. - Тернопiль : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
3. Лакида П.1. Нормативи ощнки компонента надземно! фiтомаси дерев ясена зви-чайного Правобережного Люостепу Укра!ни / П.1. Лакида, 1.М. Матейко, А.Е. Оборська, Р.Д. Василишин // Науковi працi Лгавничо! академп наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 10. - C. 115-119.
4. Матейко 1.М. Структура насаджень ясена звичайного у Правобережному Люостепу Укра!ни / 1.М. Матейко, А.Е. Оборська // Науковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. -К. : Вид-во НУБШ Укра!ни. - 2012. - Вип. 171, ч. 3. - C. 66-72.
5. Матейко 1.М. Моделювання параметрiв крони дерев у насадженнях ясена звичайного в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни / 1.М. Матейко // Науковий вюник НЛТУ Укра-!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2013. - Вип. 23.2. - C. 77-83.
6. Матейко 1.М. Щшьшсть основних компонента фiтомаси стовбурiв дерев ясена звичайного в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни / 1.М. Матейко, О.В. Морозюк, П.1. Лакида // Науковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни. -2012. - Вип. 171, ч. 2. - C. 60-67.
7. Матейко 1.М. Особливост дослщження яюсних параметрiв компонентiв фiтомаси дерев та деревосташв ясена звичайного в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни / 1.М. Матейко // Наука. Молодь. Еколопя - 2012 : зб. мат. VIII-i наук. практ. конф. ст., асп., та молод. вчен. (25-26 квгтня 2012 р. м. Житомир). - Житомир : Вид-во ЖДУ iм. 1вана Франка. - 2012. -C. 27-31.
8. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / под ред. А.З. Швиденко и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
Матейко И.М. Нормативы оценки компонентов фитомассы ясеня обыкновенного в Правобережной Лесостепи Украины
Приведены результаты исследования биотической продуктивности древостоев ясеня обыкновенного в Правобережной Лесостепи Украины. Для них получены математические модели оценки компонентов надземной фитомассы. Разработаны нормативные таблицы с тремя входами (диаметр, высота и полнота насаждений).
Ключевые слова: ясень обыкновенный, древостой, компоненты фитомассы, модели, нормативы.
Mateiko I.M. Standards of estimation of the components of the biomass ash in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine
The results of the study of biotic productivity of ash tree plantings in Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine are filed. For them, the mathematical models derived estimates of the components above-ground biomass were obtained. Developed regulatory tables with three inputs (diameter, height and completeness of plantations).
Keywords: ash, planting, components of biomass, models, standards.
УДК 712.4.01 Асист. О.Р. Олейнюк, канд. с.-г. наук;
доц. О.1. Каспрук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
1СТОРИЧН1 АСПЕКТИ ОЗЕЛЕНЕННЯ ДВОРИК1В СТАРО1
ЧАСТИНИ ЛЬВОВА ТА ÏX ФЛОРИСТИЧНА СТРУКТУРА
Вщкрш! простори у мюькому середовищi е незамшними острiвками у домовш рекреаци. У таких малих садах мюью жителi можуть насолодитися свiжим повггрям та спогляданням соковитсй зелеш у такому щшьному мюькому простора Тому це дослщження е дуже актуальним для оптимiзацiï урбосередовища та комфорту його
мешканщв. О^м еколопчно! цiнностi вiдкритих просторiв, потрiбно звернути увагу на формування малих садiв у щiльнiй забудовi юторичного мiста. Вплив iсторичних перiодiв е дуже важливим для розкриття формування вщкритих просторiв та !х фло-ристично!структури.
Ключовi слова: Львiв, дворик, вiдкритi простори, щiльна забудова флористич-на структура.
Метою дослщження е узгодження оптим1зацп вщкритих простор1в з юторичним середовищем мюта.
У Львов1 озеленення розпочало свш розвиток з кшця XIII ст., що добре проглядаеться на карт мюта Львова за 1932 р. тд назвою "Lw6w. Rozw6j historyczny Lwowa" (рис. 1) [7]. Вщповщно до розвитку арх1тектурних стил1в прослщковуються 1 вщповщш стил1 в озелененш з характерним для них асор-тиментом рослин. Ддтвердженням цьому е асортимент рослин та описи внутршньоквартальних сад1в, вщнайдеш у Льв1вському обласному державному арх1в1 [7].
Рис. 1. Розвиток зеленых зон протягом Х1У-Х1Х ст.
Мовою архггектор1в, дворик - це невеликий замкнений проспр, який у жодному раз1 не слщ плутати 1з подв1р'ям. Подв1р'я переважно розташоваш на периферп мюта, тобто бшя садибного типу будинюв (забудова к. Х1Х -поч. ХХ ст.). Перешчш ж громадяни дв1р розумтоть як мюце, куди зазвичай чуж1 не заходять. Саме 1з двором у нас пов'язаш чи не найдорожч1 дитяч1 та юнацью спогади. Ще цшшшою е пам'ять юторичних дворових простор1в. Особливо багатим на дворики е мюто Льв1в.
Завдяки тому, що в останш десятилтя нове житлове буд1вництво ве-лося у нових мжрорайонах 1 мало торкалося юторично! забудови, мюту вда-лося зберегти сво! пам'ятки у !х первозданному виглядь Дуже цшною, на думку фах1вщв, е перша планувальна забудова мюта, сформована у Х1У-ХУ ст. Забудова парцел1 (земельних дшянок) середньов1чного мюта складалася 1з
головно! кам'янищ та бiчних флiгелiв. Таке планування було зумовлене великою вартютю землi. Дуже часто зв'язок головного будинку з тильною офщи-ною (флiгелем) здiйснювався через дерев'янi галере! на кам'яних кронштейнах.
Найбшьших змш мiсто зазнало пiсля пожежi 1527 р., яка зруйнувала дуже багато будинюв. Вiдбудований пiзнiше Львiв вже був i зовсiм шшим. Як свiдчать окремi пам'ятки, зокрема межова стша готично! кладки висотою 10 м будинку Бандшелт, розташованого на площi Ринок, до ще! пожежi можна було говорити про готичний Львiв. Чимало кам'яних споруд впали разом iз дерев'яними перекриттями шд час пожежi. А вже тсля цього кам'яницi почали вщбудовувати разом iз кам'яними склетннями. Людям властиво ще-алiзувати минуле. Прийнято вважати, що колись юторична частина мюта, зокрема i львiвськi дворики, були "райським куточком": суцшьш зеленi наса-дження, рiдкiснi екзотичш дерева, квiтники, лавочки, альтанки...
У давнину все було значно простше i проза!чнiше. У центральнiй частит Львова завжди вiдчували брак земт, а тому маленькi !! клаптики бiля будинку завжди штенсивно використовували у господарських цшях. У головному будинку часто розмщалася торгiвля, або, як ниш кажуть, офiси. I тут же жили господар^ У дворах прали бiлизну, доглядали дiтей, тримали худобу, а якщо ще залишався вшьний клаптик, вирощували городину. Словом, тут бу-яло життя. Заможнi власники будинюв могли собi дозволити розюш. У кiнцi XIX - на початку XX ст. у Львов^ який на той час перебував у складi спочат-ку Австро-Угорщини, а пiзнiше Польщi i територiально належав до Свропи, вмiли будувати i мали для цього кращi фiнансовi можливостi. Тут особливо великого значення надавали декоративному оздобленню будинюв та ландшафту.
За нашими спостереженнями та дослщженнями, тодшш львiв'яни справдi любили озеленювати сво! будинки. Обов'язковими були бузина, бу-зок, форзищя. Також не рiдкiстю були магнолiя, Золотий Дощ (бобiвник), слива Пiсардi та яблуня Недзведського. Дос збереглись давнi сорти пiон, флокив та цибулькових. У деяких подвiр'ях найбiльш заможних господарiв можна було побачити скульптурш вироби: гарнi декоративш умивальники, маленькi фонтани-водойми, кам'янi лавки тощо.
Надзвичайно цiкавi старовиннi тераси, яю виходили у сад. Найкращi композицi! садiв й зараз можна побачити у райош Софi!вки, що поблизу вул. Франка. Ще й дониш там збереглася колосальна колекщя магнолiй, рiзних декоративних чагарникiв. А зберегла цю красу росiйська елгта, яка мешкае у цих районах Львова. Елементи мало! архггектури можна побачити i на вулицi Франка та Ппсовш, де розташованi кам'яш басейни, в яких можна було на-вiть скупатися.
У дворах були модними дерев'яш альтанки. До реч^ деякi зi зразкiв можна побачити на вулицях Антоновича, Франка, Драгоманова, Коперника, Личаювсьюй. Осюльки у Львовi проживало декiлька нацiональних общин, то в оформленш будинкiв i дворiв були сво! особливостi, яю можна побачити i нинi. Нащональш вiдмiнностi вiдображалися як в архитектурному декорi, так
i в окремих деталях. Найчаспше це можна спостер^ати на тд'1здах будинюв, сходах, воротах та дверях, яю вели у двори (вул. Сербська, Руська, Вiрменсь-ка, пл. Ринок).
Золотим часом для мюта був XVIII та початок XX ст. В архiтектурi панували юторизм, а згодом функцiоналiзм та конструктивiзм i ва частини забудови продумувалися до найменших дрiбниць (подача води, зв'язок квгг-ника з фасадом будинку тощо). Про старi традицп й сьогодш нагадують деякi 3i споруд по вул. Гвардшськш, де вхiд до будинку тюно пов'язаний iз паль садником в едину композицiю. Кшька будинкiв, виконаних у стилi функщ-оналiзму, разом зi садами збереглися по вул. Франка. Архггектори тюно ств-працювали з ландшафтними архитекторами. А керувало усiма погодженнями наявне при мюькш радi так зване "Бюро огродшче", де працювала спшка людей, якi слiдкували за дотриманням правил забудови. Кожен двiр, кожен ок-ремий елемент - паркан, хвiртка, форма лiхтарiв i навiть смiтникiв - повиннi були вщповщати встановленим розмiрам та пропорщям. € навiть архiвна справа, де вказано, яю рослини i на якш вiдстанi одна вiд одно1 мали право висаджувати мiщани. Для прикладу, висота паркана не могла перевищувати 180 см, вш не м^ стояти близько вiд про1жджо1 частини дороги. До того ж ю-нували положення, якi регламентували правила розмiщення вiкон, дверей, вказували, у який бш вони повинш були вiдкриватися.
Руйнування дворикiв розпочалося наприкiнцi 50-х рокiв ХХ ст., ос-кiльки мешканцi перестали доглядати за сво1ми двориками. Зеленi насаджен-ня потроху дичавiли, а мюто втрачало свою привабливiсть.
Якщо уважно оглянути львiвськi дворики, тут можна вщшукати справжнi перлини краси, вони мають рiзнi форми планування, ландшафт, елементи оздоблення та малi архиектурш форми. Пiд час натурних опишв було знайдено оригiнальну скляну плитку iз вакуумним наповненням, яка за сотню роюв iснування не втратила свого первюного вигляду. Проте частше у дворах можна побачити керамiчне покриття, жовтого або гiрчичного кольо-ру. На щастя, дуже багато старовинних елеменпв вдалося зберегти. Особливо щкавим е подвiр'я у райош вул. Котляревського, яку спроектували архь тектори Левинський та Захарiевич як вулицю-сад.
Сьогоднi спадщина львiвських дворикiв у небезпецi. Приходять новi господарi, викуповують першi поверхи тд офiси, магазини i руйнують юто-ричну атмосферу. Нинi у стародавнш частинi мiста немае жодного внут-рiшнього подвiр'я, яке було б впорядковане так, як належить юторичному се-редовищу. Маемо хiба що поодинокi приклади, зокрема дворик Палацу Бон-дiнеллi та Iталiйський дворик.
Про те, що з юторичними двориками щось потрiбно робити, задумали-ся ще спецiалiсти у 1974 р., коли готували документи в Кабшет Мiнiстрiв для надання центральны частинi Львова статусу iсторико-архiтектурного запо-вiдника. Колектив проектантiв пiд керiвництвом Андрiя Новакiвського роз-робив низку проектних пропозицш в ескiзному варiантi, у яких автори викла-ли свое бачення 1х вигляду. Передбачалося вiдновлення старовинного замо-щення, освггаення та iнших елементiв благоустрою, надання 1м своерщно!
таемничостi. Проте чимало задумiв щодо впорядкування юторично! забудови так i не було впроваджено у життя.
Улм, сказати, що мюто не змiнюеться на краще, теж було б невiрним. Вiдновлення Львова ведуть не тшьки державним коштом, а й за грошi нових власникiв пам'яток. Але далеко не вс iнвестори обтяжеш вiдповiдальнiстю за долю старовинних пам'яток. Прикладом такого тдходу до реконструкцп i пристосування iсторично! кам'яницi е будинок на пл. Ринок, 26, де новi влас-ники влаштували елiт-магазин. Вiд старовинного iнтер'еру будинку та двору не залишили навпъ духу. Колись уздовж галерей внутршшх офiцин та межо-во! стши цей будинок мав прекраснi бшокам'яш кронштейни, датованi XVI-XVII ст. Новi власники, вочевидь, просто вивезли !х на смiттезвалище. Тепер пам'ятка фактично втратила будь-яку цiннiсть.
Таю ж будiвельнi метаморфози, звичайно без отримання дозволу, проведено й у сусщньому будинку (пл. Ринок, 25). Спотворено й двiр Палацу епископа по вул. Вiрменськiй. Новий власник будинку замшив вжна, двер^ зробив новi кам'янi сходи, яю порушили iсторичне середовище.
На сьогодш бiльшiсть iз дворiв не вщповщають сучасним санiтарним нормам. Переважно вони незначних розмiрiв, по сутi, це штер'ер, утворений навколишнiми будинками. Двiр мiг мати й iншу форму, яка утворювалася за рахунок периметрально! забудови кварталу. Усередиш кварталiв утворював-ся простiр, який i слугував його мешканцям двором. Умовно подвiр'я можна класифiкувати як чисто свiтловi колодязi (6 х 6 та 7 х 7 м), якi забезпечували будинки, переважно допомiжнi примщення: кухнi, ваннi кiмнати, туалети денним свгтлом. Нинi двори мають найменше романтики, хоча !х i можна довести до ладу. Але вщпочивати там неможливо, бо це е колодязь.
Ще один тип двориюв бшьших розмiрiв, якi при малоповерховш забу-довi створюють ефект камерносп, домашнього затишку. За своею суттю та-кий двiр це шби продовження iнтер'еру квартири, будинку, своерщний пере-хiд вiд менших до бшьших просторiв. Тобто тут "вщбуваеться своерiдна iерархiя просторiв. Двiр - перехiдний простiр вiд вулищ де квартири.
Окрiм благоустрою, львiвськi дворики потребують ще й санацп. Там е багато рiзних господарських примiщень, якi набудували у рiзнi часи (прибу-дови, гаражi, складсью примiщення тощо), якi треба забирати з територп. Тага господарсью будiвлi тiльки ущiльнюють вiдкритi простори i перешкоджа-ють розвитку бютошв.
У мiстi формуються специфiчнi екосистеми, що охоплюють рiзнi ком-бшацп синантропних i евритопних видiв. Це пов'язано з особливостями мюь-кого середовища. Велию мiста вирiзняються специфiчною флорою, склад i характер яко! залежать вiд рiзних факторiв як природного, так i антропогенного походження. С.О. Волгш та А.Т. Зеленчук [3, 4] зазначають, що сучасна флора судинних рослин Львова нараховуе 988 видiв, яю належать до 466 ро-дiв i 102 родин. Серед них 819 (82,9 %), синантропних i 169 (17,1 %) абори-генних видiв. Найбiльшу групу серед синантропних видiв у Львова станов-лять аборигенш синантропи - 55,6 (56,3 %).
PiBeHb синантрошзацп (S) та модернiзацiï (М) (коефщент вiдношення числа ксенофiтiв до археофтв) cy4acHoï флори Львова (S = 188, M = 0,76) е значно вищим, нiж реконстрyйованоï флори Львова юнця Х1Х ст. (S = 145, М = 0,30). Структура флори окремих зон мюта залежить вщ характеру та перь оду забудови. Частка антpопофiтiв в юторичнш частинi мiста становить 34,6 %, у забyдовi Х1Х-ХХ ст. - 31,7 %, новобудовах - 25,7 %. Флора двориюв е iзольованою вiд природних екосистем i зазнала сильнiшоï антpопогeнноï трансформацп (15,3 %), нiж та, яка простягаеться в pадiальномy напрямку i з'еднуеться "eкологiчними коридорами" з природними екосистемами ("Висо-кий Замок" - парк "Шевченювський гай" [5, 6].
Водночас флора внутршньоквартальних двоpикiв piзного типу вiдpiз-няеться вiд загальномюь^ i кiлькiсно, i якiсно. Для дослщжених двоpикiв, поpiвняно з ушею флорою мiста, хаpактepнi менша площа зростання та обме-жена юльюсть видiв.
Для аналiзy синантpопноï рослинносп внyтpiшньокваpтальних двори-кiв стаpовинноï частини Львова, яка формуеться iз спонтанноï та кyльтypноï pослинностi, ми здшснили натурне обстеження проективного покриву у 79 внутршньоквартальних двориках стаpовинноï частини Львова. Синан-тропну флору внутршньоквартальних двоpикiв дослiджyвали з огляду ïï сис-тeматичноï, бiоeкологiчноï та аpeалогiчноï структур. До аналiзy ввiйшли вс види бiотопiв, де зростають спонтанно piзнi види рослин, зокрема й штроду-центи, котpi натypалiзyвались i займають тpивкi позицiï в рудеральних фгго-ценозах. Обстеження рослинного покриву проводили наприюнщ серпня. Цей перюд для дослiджeння вибрано тому, що розвиток живого надгрунтового покриву в процеш вeгeтацiйного пepiодy, оскiльки i проходження фенофаз деревних, чагарникових та бшьшосп трав'яних рослин, залежить вщ метеоро-логiчних умов сезону. Рослинний покрив найбшьш повного розвитку (не вра-ховуючи eфeмepоïдiв) набувае в липш, тому дослiджeння складу i структури фiтоцeнозiв в умовах зони мшаних лiсiв доцiльно виконувати в перюд вщ дpyгоï половини червня до кшця серпня [1, 2].
З обстежених внутршньоквартальних двориюв у 70,89 % (56 двориюв) не влаштовано мiсця для створення озеленення у вщкритому гpyнтi. На решт 30,38 % (24 дворики) выведено мiсцe для озеленення у вщкритому гpyнтi. Проте потpiбно зазначити, що спонтанну та культурну рослиннють у вiдкpитомy гpyнтi виявлено у 78,48 % (62 дворики), i лише у 21,52 % (17 двориюв) рослинний покрив вщсутнш повнютю. Це можна пояснити регулярним тдмианням подвip'я.
На тepитоpiï майже половини внутршньоквартальних двориков (39 двориюв, або 49,37 %), загальне проективне вкриття рослинного покриву перевищуе 10 %. I лише у 29 внутршньоквартальних двориках (36,71 %) проективне вкриття рослинного покриву сягае 40 % i бшьше вщ площi дворика. Це пiдтвepджyе тезу про те, що львiвськi внутршньоквартальш дворики не-гайно потребують робгг з оптимiзацiï бiотопy та озеленення, зокрема з вико-ристанням культури кадовби. Треба наголосити на тому, що у двориках, де влаштовано мюце для вирощування рослин у вщкритому гpyнтi, частка проективного вкриття трав'яного покриву становить 75±4,52 % (рис. 2-8).
Рис. 2. Рудеральна рослиншсть у львiвських двориках (вул. КобилянськоТ, 18)
Рис. 3. Щтьшсть проективного вкриття рудеральног рослинност1 (вул. Князя Романа, 9)
Рис. 4. Сегетальна рослиншсть, що перепттаеться з культурфiтоценозом (вул. КобилянськоТ, 12)
Рис. 7. Ыюстративт показники антропогенного впливу на формування бюценозу дворишв. Спонтанна висадка чорнобривщв у девастоват Грунти дворикв.
Площа Ринок, 41,43
Рис. 8. Дворики-колодязi, де немае вираженоЧрослинност, окрш мохiв та водоростей. Площа Ринок, 12, 8
Л1тература
1. Александрова В. Д. Классификация растительности. Обзор принципов классификации и классификационных систем в разных геоботанических школах / В.Д. Александрова. - Л. : Изд-во "Наука", 1969. - 275 с.
2. Василевич В.И. Очерки теоретической фитоценологии / В.И. Василевич. - Л. : Изд-во "Наука", Ленингр. отд-ние, 1983. - 248 с.
3. Волгш С.О. Синантрошзащя флори як показник антропогенно! трансформаци екосис-теми м. Львова / С.О. Волгш, А.Т. Зеленчук // Урбашзащя як фактор змш бюгеоценотичного покриву : матер. Мiжнар. наук.-техн. конф., Львiв-Яремча, 21-23 вересня 1994 р. : тези доп. -Львiв, 1994. - C. 21-22.
4. Флора урбашзованих територш Львiвськоl област та шдикащя антропогенного пресу на природне середовище // НДЛ - 49 ЛДУ : зв^ про НДР (заключний) / керiвник С.О. Волгш, деп. УкрНДП, Львiв, 1991. - 85 с.
5. Кучерявый В.А. Зеленая зона города / В.А. Кучерявый; отв. ред. М.А. Голубец. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 248 с.
6. Марутяк С. Еколого-фггоценотичш особливост газошв Львiвщини / С. Марутяк // Пращ Наукового товариства iм. Шевченка : зб. наук. праць. - Т. 7. Еколопчний зб. НТШ. -Львiв : ДВЦ НТШ, 2001. - C. 272-280.
7. Kaczorowski W. Geograficzne oblicze Lwowa / W. Kaczorowski. - Lwow, 1938. - 43 s.
Олейнюк О.Р., Каспрук О.И. Исторические аспекты озеленения двориков исторической части Львова и их флористическая структура
Открытые пространства в городской среде являются незаменимыми островками придомовой рекреации. В таких малых садах городские жители могут насладиться свежим воздухом и созерцанием сочной зелени в таком плотном городском пространстве. Поэтому данное исследование является весьма актуальным для оптимизации урбосреды и комфорта его жителей. Кроме экологической ценности открытых пространств, следует обратить внимание на формирование малых садов в плотной застройке исторического города. Влияние исторических периодов очень важно для раскрытия формирования открытых пространств и их флористической структуры.
Ключевые слова: Львов, дворик, открытые пространства, плотная настройка, флористическая структура.
Oleynyuk O.R., Kaspruk O.I. Historical aspects of landscaping yards historical part of Lviv and floristic structure
Open spaces in urban environments are essential for the islands family recreation. In such small gardens, urban residents can enjoy fresh air, lush greenery and contemplation in such a dense urban area. Therefore, this study is very important to optimize urban space and comfort of its inhabitants. In ecological value of open spaces should pay attention to the formation of small gardens in the historic city. Impact of historical periods is very important to uncover the formation of open space and their floristic structure.
Keywords: Lviv, courtyard, open spaces, dense building, floristic structure.
УДК 712.24 Ст. викл. В.В. Попович, канд. с.-г. наук -
Львгвський ДУ безпеки життедгяльностг
ДЕВАСТОВАН1 ЛАНДШАФТИ В ЗОН1 НАГРОМАДЖЕННЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ В1ДХОД1В I IX Ф1ТОМЕЛ1ОРАЦ1Я
Вщображено небезпеки, яга спричиняють об'екти нагромадження смптя. В Ук-ра!ш щорiчно утворюеться близько 2 млн тонн смтя, з якого бшьшють вщправля-ють на звалища, що спричиняе збшьшення галькост девастованих ландшаф™. Вста-новлено видовий склад рослинност^ який бере участь у природних ф^омелюратив-них процесах на смтезвалищах. Зроблено висновки про необхщшсть спорудження смтепереробних заводiв та одночасно! рекультиваци й ф^омелюраци юнуючих смтезвалищ з метою запобшання згубному впливу на довгалля.
Ключовг слова: девастацшний ландшафт, смтезвалище, ф^омелюращя.
Життедiяльнiсть людини неодмшно супроводжуеться утворенням твердих побутових вiдходiв. В Укра!ш основним способом !х утилiзацi! е нагромадження у спещально вщведених мюцях (полшонах). Пол^они твердих побутових вiдходiв (ТПВ), через недотримання вимог щодо !х утримання, пе-ретворюються на небезпечш (з погляду екологп) звалища. Також смптезва-лища виникають у лiсах, парках, поблизу автомагютралей, навiть на дитячих майданчиках, що пов'язано iз низькою культурою поведшки людей. Поява та юнування "гiр" зi смiттям порушуе естетичнiсть природного ландшафту, який перетворюеться у девастацшний.
За кордоном (Кмеччина, Угорщина, Канада та ш.) полшони зi смiттям перетворили на рекреацшш центри ще у 80-х рр. ХХ ст. Технолопя створен-ня люових культур передбачала: перероблення вже нагромадженого смiття, технiчний етап рекультиваци (укршлення схилiв, створення геохiмiчних
