CC BY
13
Укра'1нський державний лкотехшчний унiверситет
УДК: 712.4
О. Р. Олейшок
УкраХнсъкий державний лкотехшчнийутверситет
КОМПЛЕКСНИЙ БЛАГОУСТР1Й ВНУТР1КВАРТЛЛЫ1ИХ ДВОРИКШ У 1Ц1ЛЫПЙ ЗАБУДОВ11СТ0РИЧН01 ЧАСТИНИ ЛЬВОВА 3 ВИКОРИСТАННЯМ ТШЬОВИТРИВАЛИХ ТА ТШЬОЛЮБНИХ РОСЛ И Н (НА ПРИКЛАД1 ПЛОЩ1 РИНОК)
Охарактеризовано проблематику внутршвартальних вшкригих iipocropiB у mijihiiiH забудов! ¡сторично'1 частини Micra Львова. Короткий опис коммлекснпх еколого-архЬетуриих дослшжеиь з описом наявного бюршомантя у внутршвартальних двориках
Oleiyniuk. OR.
Problems of little garden in historical part of Lviv and diskribing of plants in them.
The article touch problams small gardens and jards in historical part of town. Short discretion of reserching in architectural and ekology ways with made an inventory of plants in small gardens is given.
JlbBie — одне з найстаршшх MicT Украши, яке за KuibKicno та niiiiiicno ¡сторико-арх^тектурних пам'яток XII—XX ст. займае пров1лне Micne в УкраУ-Hi. Тут зримо виступають нашарування Bcix стильових епох в1д часу його за-снування до наших дшв. В MicTi збереглися не т1льки OKpevi пам'яткм apxi-тектури, а й нланувальна структура ¡сторичного ядра MicTa, тобто Пою центрально! частини — пл. Ринок з нрилеглими кварталами [I].
Анал1зуючи просторово-планувальну структуру иильноТ забудови ¡стори-чно'| частини MicTa Львова, зокрема пл. Ринок, було виявлено багату палпру в^критих внутр!кварталы1их простор1в (дворимв). CnocTcpii аеться велике р13Иоман1ття двориюв за формою планування, стилями, функшпо, конф1гу-рашею та типом рослинного наповнення. В!дпов!дно до проведених досл1-джень, на даний момент (1999-2000 pp.), розроблена тншзашя в1дкрнтнх внутр1квартальних npocTopie иильноУ забудови ¡сторично! частини мкта Львова. Тишзащя проведена таким чином: за формою планування:
• нрямокутноТ конф1гураци, „подв1р'я-колодяз1" — пл. Ринок, 2; 3; 7; II; 14; 24; 26 ; 33; 41; 43; 44; так! дворики часто трапляються в серсдш.ов1ч-шй забудов! MicTa, тут практично в!дсутня рослишмсть. Иайчастпие зустр!чаються мохи. Плота таких дворик!в не перевищуе 20-60 м2 при висотност1 будинюв ви 3-5 noBepxie;
• видовжено! коиф1гурацп — ил. Ринок, 8; 9; 10; 12; 35; 36; 37; 38. Серед таких дворимв часто зустр1чаються „колодязГ', осмльки ширина иодв!р'я в1д 3-6 м. а довжина вш, 10-40 м. BucoTtticTb будшшв — вщ 3-5 noBepxie. Рослиншсть присутня в р1дких випадках, оск!льки практично Bci подвф'я замощеш. в1д-критий грунт в!дсутшй, а на мкнях в!дсутност! покриття найчаепше трапляються Tussilago farfara, Plantago major, Calamagroslis epigejos;
• проУздш (npoxifliti) — пл. Ринок, 18; 29. У таких подв1р'ях рослишпсть вщеутня noBiiicTio, оск^ьки ni иодв1р'я, найчастпне, замощен!, зр)дка можна зустр!ти поодинок! екземпляри Taraxacum officinale;
304 Oxopona CiopiinoMHiiiiTH: теоретики та прикладш аспект
• складно! KOH(|)irypauii— пл. Ринок, 4; 15-18; 28. В деяких випадках на-кладаються р i з 11 i форм и плапування (Нлоща Ринок 15-18), в таких просторах cnocTepiraeMO досить багатий видовий склад. В иодвф' У за дамою попередньо адресою, upисутиi трав'яний иокрив, чагарники, л1ани та дерева: Parthenocissus henryana L., Populus canadensis Moench, Sorbus aucuparia 1.., Fraxinus excelsior L., Thuja occidenlalis L.;
• 11 a iiGi л bin нош и реним и e подшр'я ирямокутноУ koimJ) iry panii колодязыю-10 типу. Дворики також pijiii за функщею, найч1тк1ше вид1ляються дворики громадськ1, житлов1, та музейш (на пл.Римок);
• громадсьм — прохшш подв1р'я, де розмпцеш приватш (|iipMH, оф1си та магазими: пл. Ринок, 18; 27; 29;
• житлов1 — подв1р'я жиглових будипюв, на пл. Ринок в переважнш б1льшост1 колодязьного тииу, а в прилеглих кварталах —найршюмаштшшо! конфпу-pauii. У них двориках можна зустрт) незначне озеленения, часто випадкове;
• музейш — дворики музе'1'в, ям е вщкритими для громадськостц напри-клад — 1тал1йське подв1р'я (пл.Римок, 6). До музейного типу дворимв належать також — пл.Ринок, 4; 10; 24. 11одв1р'я недоступш для громад-cbKocTi, лише — для персоналу музе'|'в, що вказуе на ¡нший тин функци. Проведена, також, тишзащя вшкритих внутржвартальних npocTopie: за типом
Gyjiißjii, за наявшстю арх1тектурного декору, за стилем та етиошшлом, за еколоп-чними умовами. В рамках еколопчних дослгцжень фжсувалася шсолящя дворимв, волопсть та температура. Окрем1 типи дворимв вшилялися також за ступенем ic-нуючого озеленения. Проводилися детальш доапдження архггектурного плапування вгцкритих iipocTopie в нилынй забудов1 ¡сторичноТ частини мюта, з огляду на те, wo арх!тектурш чинники суттево вмливають на еколопчну ситуашю в тому чи ¡ншому подвф'1. Наприклад, чим менше за площею подв1р'я, тим нижча температура, бЬп>ша jaTMienicTb (незначна шсоляцЫ) та вита волог1сть, пор1вняно з ву-лицск) чи площею. Там чипники суттево вмливають на мшроландшафт внутрни-ньокварталыюго дворика. Адже форма плапування подв1р'я може бути вшкритою до вуличиого середовища. Тобто одна 3i „cropin" иодшр'я виходить на niuioxwuy вулицю, на транснортну вулицю, як1 мають як безпосередшй антропогенний вплив (витоптування вщкригого грунту та см1ттеве забруднення), так i техногенний (га-зове забрудпення). Це суттево виливае на рослинне бюр1зномашття у подв1р'ях. Вже як було сказано попередньо про тишзанно дворимв- у подв1р'ях закритого колодязьного типу, а також подвф'ях складно) кош|пгурацп, можуть спостерпати-ся ргзш мжроклшатичш умови у одному i тому ж npocTopi. Коли проводилися KJiiMaiu'ini замфи протягом Л1тн|х м1сящв у подв1р'| складно! конф1гурацп, то спо-стерпалася ршшця температури на один градус цельия м1ж затшеним м!сцем дворика та сопячним. Гакож спостер1галася суттева рппнця у вологост1 повпря в иостшио затшеному Micui дворика, i в сонячнш частиш подвф'я. В даному досль дженш найб1лын шкавою дпшнкою е зв'язок форми плануванпя подв1р'я з наявш-стю рослинного асортименту та його видового складу. Для проведения 6wibiu детального дослщження проводиться вивчення арх¡впих матершл1в ¡сторично! забу-дови Micra Львова, де зустр1чаються описи рослиннот у лыпвськнх подв1р'ях.
Шд час ¡сторико-архггектурних дослшжень в1дкритих npocTopie ¡сторично! забудови м1ста Львова, ч1тко спостер1гаються стнльош епохи в apxiTeKTypi. Досить виразно виф1зняються буд!вл1 середньов1чного Львова в1д бу;ивель б1льш
Результат» орипиалышх дослщжень 305
Укра'1нський державний лкотехшчний ушверситет
сучасного перюду, тобто кшця XVIII — поч. XX ст. [2]. Така тенденция прошпд-ковусться не тЫьки в apxÍTeKTypi, айв композицп зелених насаджень. Лдже ко-жна епоха мала свою „моду" як на арх1тектурний стиль, так i на рослинпий асор-тимент. Сьогодш в Середньов^ному JlbBOBi практично не збереглися ¡cTopiiMiii насадження. Найстарил рослини, як) можна спостериати, це jiiaini: Parthenocissus henryana L., зустр1чаеться у двориках по в ул. Лк. Боюмолькя, вул. Лк. Павлова, вул. 1в. Франка, на Плоим Ринок та in., Hederá helix L. но пул. Ак. Павлова. В окремих випадках трапляються клематк та жимолость. Bík рос-лин визначався за товщиною пагона та площею покрнття.
Звертаючись до apxieimx матер1ал!в, можна нросл1дкувати nenni згалки про благоустрШ noflBip'i'b в межах наказ1в чи документальпих прохань мерп MicTa, а також на архггектурних планах окремих будшель. Виходячи з apxiB-них згадок найпоширешшими були: Taxus baccata L., Buxus sempervirens L., Thuja occidentalis L., Robinia pseudoacacia L., Ilex aquifolium L.
Вище перел1чеш рослини найчастмие зустр1чаються у apxinimx документах, зокрема на планах. Також шдтвердженням е те, що ni рослини ¡снують в поодиноких подв$р*ях i bík цих рослин вишовиае приблизно початку XX ст. Bík рослин визначаетьсяся зпдно з висотою рослини, рад1усом крони, проек-тивною площею крони i покриття (якщо не niana) та товщиною стовбура. У подв!р'ях першду кшця XVIII — поч. XX ст. збер1гся набагато шнрший рослинпий асортимент, осмльки площа самих вщкритих простор!в суттево 6i-льша nopÍBHflHo з двориками середньов1чно'| забудови. Паявний тут трав'яний покрив св)дчить про neBiii еколопчш умови даного простору, яю' шдукують-ся, наприклад, посуховитривалими, тшьовитривалими видами рослин.
АрхЬектурний анал1з нам необх1дний для визначення динамики планування MicbKoro простору, зпдно з яким i утворювалися в!дкрит! простори в нилыпй забудов! нашого давнього Львова. Такий аналп нам допомагае зрозум!ти фор-мування мшролаидшафпп у склад) загального MicbKoro ландшафту. Адже jibbíb вважаеться досить зеленим míctom, пор1вняно з деякими свропейськими, йому под1бними, MicTaMn. На сьогодш ми маемо проблему старшня них míkpo-ландшаф™. Подв!р'я з збереженими давшми насадженнями потребують реноваций ockíльки насадження стар1ють i в певних випадках с досить пебезпечнн-ми для цих викритих npocTopiß. Пебезпека старих рослин поля! ае в тому, що така рослина при cyxocToí може пошкодити будинок, а також може бути збуд-ником хвороб та паразтчв, rk¡ заражають здоров1 рослини у nojiBip'í. Bi;uioni-дно до вище викладеного матер1алу € дуже важливими комплексна арх1тектур-но-еколопчна жвентаризашя та паспортизашя львжських дворикт, яка проводиться на даний момент. Таке дослщження потребуе щонайменше 1 року. Но-Д'бн| дослщження проводяться у Крак1вськ1й Полггехшш в шсттуп ландшаф-тноТ архкектури проф. Янушем Богдановським [3].
Зпдно з результатами наших досл1джень, що ведуться в еколопчному та арх^ектурному напрямках, виникае досить четкий образ не винчено? на сьогодш проблематики власне М1ських м1кроландшафт1в, а особливо íx в1днов-лення та благоустрою. До сьогодш практично не в1вся еколопчний анал1з внутр1квартальних викритих npocTopiß, тому на даному етат' ведуться до-сл1дження м1крокл1мату дворик1в (температура, волопсть та шсоляшя), а також анал1з грунту та фЬоценозу.
306 Охороня Гнорпномянтя: rcopcni'ini тя ириклялш аспект»
Гака cepia дослшжепь дозволить виявиги чггку картину еколопчних умов, 31 ¡дно з якими можна буде запроноиувати конкретний рослинний асортимент для виновлення м1кроландшафт1в цих иростор1в. Також там дослиження по-казують причини недощльност! рослин у двориках колодязьного типу, осм-льки в таких умовах рослини не мають естегично1 вартост1, забирають прос-Tip у маленькому дворику, а також шдвищують i волопсть, i 3aTinenicTb, тому у „колодязях" пропонуеться архкектурна реставрашя з увагою до колористки фасадш. В даиому вииадку надаватимуться пропозиц|'1 по реноваци таких дворнк!в зг1Д1ю з правилами ландшафтного дизайну.
Отже, як бачимо, Льв1в мае досить щкаву об'екти для дослшжень — льв¡вськ1 подвф'я, ям потребують реставрацп, реконструкцп, а в певних випадках консервапп як викритих npocTopie загалом, так i зелених наса-джень зокрема.
Лггература
1. Вуйцнк B.C. Державннй ¡сторико-архггектурний заповшнмк у Львовг — Jlbeie' Каменяп 1991, — 175 с.
2. Трегубова Т.О., Mux P. М. JlbBie: Apxii.- ¡ст. нарнс. —К.: Бущвельник, 1989. —272 с.
3. Bogdanowski. Л. Parki i Ogrody Krakowa w obrebie plant у plantami i Wawelem. T.l. Warsyavva, 1997.
УДК 631.96
НА. 1мшенецька
Украшський державний тсотехыЫний ynieepcumem
ВИР1ШЕННЯ ОКРЕМИХ ЗАВДАНЬ ЛАНДШАФТНО? АРХ1ТЕКТУРИ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ AUTOCAD®
Розгляиуп можлнвост1 AutoCAD для внрмпемня задач ланлшафтно! арх1тектурн. Представлен! дсяк! фупкци AutoCAD, mo викорисговуються для створення креслень об'ектш озеленення.
Imshenetska N.A.
Solving of some problems of landscape architecture by using AutoCAD®
The usage of AutoCAD® in solving of some problems of Landscape Architecture has been described. Some functions of AutoCAD® that are used for creating of drawings of Landscape Architecture objects and plant monitoring are presented.
Для вирпиення питань з архкектури, проектування, шженерних розраху-HKiB, конструювання в рпних галузях промисловосп широко використову-еться система AutoCAD®. На ociioei AutoCAD®, it створювач — компашя Autodesk® Corp., розробила циий ряд додатмв (наприклад, Auto-deskAutoCAD® MAP), землевпорядкування (наприклад, AutodeskAutoCAD® I,and Development Desktop), що пов'язаш з вирпиенням задач проектування, шженерних розрахунмв, картографм та inuri. На ociioei цих додатмв ство-
Резульгати орнгшалышх дослщжень 307
