CC BY
77
Ю. I. Егоров УДК 711.4-122
кандидат арх1тектури, доцент кафедри садово-паркового господарства Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
ОСОБЛИВОСТ1ПР0СТ0Р0В01 КОМПОЗИЦП НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ „СОФИВКА"
Анотац/я. На основ/ досл 'щження еволюцп арх/тектурно-ландшафтного середовища визначен/ особливосл просторово/ композицп Нацюнального дендролопчного парку „Софивка". Встановлен/ практичн/ заходи, яю можуть забезпечити гармоншний розвиток просторово)' композицп у комплекс/ з/ збереженням традицшного характеру середовища „СофПвки". В статт/ виявлеш науков/ засади щодо арх/тектурно-ландшафтно/ орган ¡за цп, визначен/ значущють, характер, спрямованють та послщовнють розвитку цю категорп ландшафтних парюв. Ключов/ слова: композиц/я, „Софивка", арх/тектурно-ландшафтне середовище.
С-
Ю. И.Егоров
кандидат архитектуры, доцент Уманского национального университета садоводства
ОСОБЕННОСТИ ПРОСТРАНСТВЕННОЙ КОМПОЗИЦИИ НАЦИОНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГИЧЕСКОГО ПАРКА „СОФИЕВКА"
Аннотация. На основе исследования эволюции архитектурно-ландшафтной среды определены особенности пространственной композиции национального дендрологического парка „Софиевка". Установлены практические меры, которые могут обеспечить гармоничное развитие пространственной композиции в комплексе с сохранением традиционного характера среды „Софиевки". В статье выявлены научные принципы архитектурно-ландшафтной организации, определены значимость, характер, направленность и последовательность развития этой категории ландшафтных парков.
Ключевые слова: композиция, „Софиевка", архитектурно-ландшафтную среду. Yu. I. Yegorov
PhD of Architecture, Associate Professor of Uman National University of Horticulture
FEATURES OF SPATIAL COMPOSITION OF NATIONAL DENDROLOGICAL PARK „SOFIIVKA"
Abstract. On the bases of investigation of architectural and landscape environment evolution, features of spatial composition of National Dendrological Park 'Sofiivka' were determined. Practical measures that can ensure the harmonious development of spatial composition in combination with traditional character preservation of the 'Sofiivka' environment were presented. Scientific fundamentals on architectural and landscape organization were found, value, nature, orientation and sequence of development of this category of landscape parks were revealed in the article. Keywords: composition 'Sofiivka', architectural and landscape environment.
Актуальшсть. Професшна арх1тектурна творчють завжди мала \ мае специфшш засоби реал1зацп форм, яю забезпечують створення арх1тектури ствмасштабно! та узгодженоТ людським буттям, яка буде вщповщати духу, ментал1тету \ потребам користувача - ствтворця арх1тектури.
Прикладом накопиченого досвщу науково-дослщних та проектних роб1т з1 збереження, вщновлення та розвитку ¡нфраструктури обслуговування пам'ятки садово-паркового мистецтва XVIII ст. - Нацюнального дендролопчного парку „Софивка" доведено необхщшсть послЬ довноТ, безперервноТ \ системно'!' роботи на вах стадтх та етапах розробок з цш1сним баченням проблем. При цьому питания ¡стори' заснування парку дослщжено до-сить повно, але стан науковоТ розробки питань розпла-нування, композицшноТ рол1 та просторового устрою на сьогодш не можна визнати задовшьним.
Проблемам розвитку парку було присвячено багато спец1альних монографнних дослщжень, опрацьовано великий обсяг наукових роб1т переважно ¡сторичного та дендролопчного характеру. 3 украшських дослщниюв еволюц1ю парку вивчали Ю.О. Бондар, З.Г. Головерда, 1.0. Косаревський, 1.С. Косенко, Д.С. Кривулько, 1.Д. Ро-дткш та шин. ОсобливоТ уваги заслуговуе монограф1я 1.0. Косаревського „Державний заповщник „Софивка" (1951), де автору вдалося докладно вивчити розпла-нувальну систему парку, побудову арх1тектурного пейзажу, арх1тектуру малих форм \ скульптуру, вперше внести в науку значний архшний матерел: обмфи архЬ тектурних споруд, рисунки паркових ансамблш, авторсь-ю фотографи. 1.0. Косаревський е також автором книги
„Парки Украши", де надано опис одного з найчудовших парюв „Софивки" (1961), та кшькох путшниюв, що вийш-ли р1зними мовами. У роботах з популяризаци наукових природоохоронних знань, розробку яких очолюе директор нацюнального парку „Софивка" Косенко I.C., йдеться про iCTopiio i реконструкц1ю Уманського парку „Софи'вка", подано опис рослинносп, садово-паркових композицш, арх1тектурних i пдротехшчних споруд.
Мета CTairi. Визначення особливостей просторово!' композици Нац1онального дендролопчного парку „Софивка".
Виклад основного матер1алу. Загальнов1домо, що MiCTO Умань - це економнний, культурний, турисгичний центр значного регюну. 3 одного боку це невеличке провшцшне MiCTO, а з ¡ншого - на його територп зосере-джена ун1кальна ¡сторико-культурна спадщина, серед якоТ, перш за все, перлина св1тового садово-паркового мистецтва - Нацюнальний дендролог1чний парк „Софивка".
Нацюнальний дендролопчний парк „Соф1Твка" широко вщомий далеко за межами Украши як одне з най-видатшших твор1нь CBiToeoro садово-паркового мистецтва кшця XVIII - першоТ половини XIX ст. Роботи 3i створення дендропарку „Софивка" були розпочат1 у 1796 poui, а завершен! в основному у 1802 poui.
Сучасний Нацюнальний дендролопчний парк „Софивка" - це пам'ятка садово-парковоТ арх1тектури, культурний центр не тшьки Micra Уман1 ЧеркаськоТ облаем, а й Украши в ц1лому, до якого з ycix KiHuiB CBiTy прш'з-дять науковц1, туристи, аби надихнутися ¡сторико-ку-льтурними, арх1тектурними i ландшафтними перлинами
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №2, 2014
комплексу парку. Дендропарк „Софивка" став сьогодш свого роду в1зитшкою Украши, отримав м1жнародне виз-нання, про що свщчать численш подяки вщвщувачш парку, перемога у Мшнародному конкура „Европа Но-стра" з отриманням найвищоТ нагороди конкурсу, результата проведения м1жнародних урочистостей з нагоди 200-ртчя заснування „Софивка" (1996 р.), присуджен-
W
ня Державно! преми УкраТни в галуз1 арх1тектури автор-ському колективу за „Розвиток, реставрац1ю та вдоско-налення ¡нфраструктури пам'ятки садово-паркового ми-стецтва XVIII - XIX стол1ття Нацюнального дендролопч-ного парку „Софивка" HAH УкраТни в м. Умаш" (2005 р.) (рис. 1).
Слщ зазначити, що найбшыхл реставрацшш, ремонты
Головний вхщ в парк, 1850-1852 рр. Проект А. Штакеншнейдера.
Павшьйон Флори, 1842-1845 рр. Проект К. Раппонета.
Площа 36opÍB i Нижнш ставок. Вид з Тераси Муз.
Фонтан "Злая", 1890 р. Загальний вигляд.
Рожевий павшьйон на остров1 Анти-Цирце1, 1850-1852 рр. Проект А. Штакеншнейдера.
Партерний амфитеатр, реставращя 1996 р. Сучасннй вигляд.
Рис. 1. Умань. Нацюнальний дендролопчний парк «СофП'вка» як видатний тв1р укра'шськсн арх1тектури, несе в со61 не лише утил1тарну, а й естетичну, культурну функщю. Саме вш е горд1стю укра'шського
сусшльства, держави. Фото початку XXI ст.
Прим/тка: Видатна цшшсгь «Софивки», пам'ятки садово-паркового мистецтва, полягае не тшьки в ушверсальнш значимосп м паркових споруд, а й у тому, що саме на уманських схилах збер1гся ушкальний за своею цшюшстю арх1тектурно-ландшафтний комплекс.
та вщновлювальш роботи в „СофивцГ було проведено, починаючи з 1980 року, майже за чотири мюяц1 було вщреставровано бшьше п'ятдесяти об'ектш. За перюд з 1980 по 1993 р1к за проектом £. ЛопушинськоТ упоряд-ковано Ахеронтшське озеро, збудовано альтанку Грибок, освоена територт колишньоТ вшськовоТ частини пло-щею 5,1 га, де оргашзована адмшютаривно-господарча зона парку.
На виконання розпорядження Президента УкраТни за № 26/93 вщ 10 березня 1993 року та Постанови КабЬ нету Мш1стр1в за № 456 вщ 16 червня 1993 року „Про заходи щодо пщготовки та вщзначення 200-р1ччя засну-вання Нацюнального дендролопчного парку „Софивка" КиТвським ¡нститутом „УкрНДИнжпроект" розроблено проект „Генерального плану благоустрою, вщновлення \ розширення парку". Цей проект, у загальнш частиш, що стосуеться умов туристично-екскурсшного обслуго-вування був реал1зований у 1996 роц1. Бтя головного входу в парк побудований будинок творчосп вчених, де працюють кафе, готель, музей, сформована вхщна зона з об'ектами ¡нфраструктури по вул. Кшвськш, впорядко-вана прилегла територт, м1ж входами з вул. СадовоТ та вул. КиТвськоТ створено практично новий парк з трьома водоймами, алеями та зеленими насадженнями.
На виконання вищевказаноТ постанови уряду рестав-ровано мют в Темпейськш долиш, композиц1ю „Чортш мют", пщземну рнку Ахеронт та Амстердамський шлюз. Вщновлено поромну переправу до острова Анти-ЦерцеТ та серпантинову дор1жку на Партерному амф1театр1, який зазнав коршних змш, починаючи вщ демонтажу граштних схщцш \ пересадки сорокарнних туй, ялшцш, шовко-виць, що насаджували тут за осганш роки. Реставровано ва скульптури та бюсти, вилито з бронзи \ встановлено скульптуру триголового „Орла" на обелюку, реставровано грот Д1ани, по всьому маршруту встановлено лавки, на зразок тих, що знаходилися тут до революцп 1917 року. По тальвегу ГрековоТ балки, у вщповщносп з орипналом карти „Софивка" за 1855 р1к, вщновлено 3 ставки. Тут створено дорожньо-алейну систему, що з'еднуе головний вхщ з зоною обслуговування туриспв. Маршрут туриспв вщ вхщноТ зони з вулиц1 КиТвськоТ до Головного входу пролягае практично по новш частит парку, яку створено за ц1 роки у вщповщносп до вимог ФлорентшськоТ хартп з метою збереження ¡сторичноТ частини парку. Тут вщтворено ва умови для поглибленоТ науковоТ роботи з ¡нтродукованими деревними та кущовими рослинами.
Вхщна зона Нацюнального дендропарку „Софивка" по вул. Кшвськш закшчена будшництвом у 2002 роц1, включае в себе науково-лабораторний корпус площею бтя трьох тисяч квадратних метрш, в якому можна розмютити в майбутньому украТнський ¡нститут дендро-лопТ, два блоки обслуговування туриспв з магазином, кафе, акванар1умом. 3 арх1тектурноТ точки зору вони вщ-творюють елементи, характеры для гроту Фед1ти. В ц1й зош збудовано стоянку для автобуав та автомашин за-гальною кшьюстю понад 100 одиниць. Побудовано нову газифковану котельню, п1дземний туалет, канал1зацшну станц1ю, очисн1 споруди, фонтан з1 зворотн1м водопоста-чанням.
За пщсумками конкурсу Держбуду УкраТни на кращ1 будинки \ комплекси житлово-цив1льного та промис-лового призначення блок обслуговування туриспв з допом1жним прим1щенням по вул. Садовш, 53 визна-но одним з найкращих, а будшельним та проектним орган1зац1ям, як1 забезпечили високу яюсть буд1вництва, присуджено перше мюце \ диплом I ступеня. Самобутшсть арх1тектурного об'емно-планувального р1шення об'екти обслуговування туриспв, який побудовано в охороншй зош Нацюнального дендропарку „Софивка", поеднуеться в ньому з високопрофесшним функцюнальним ршенням внутр1шнього простору. Для цього об'екту характерн1 не тшьки нестандартн1 п1дходи до р1шення арх1тектурних та технолопчних задач, вдале р1шення фасадш \ об'ем1в, але й висока яюсть буд1вельних та опоряджувальних роб1т.
Особливо сл1д в1дзначити, що Указом Президента
УкраТни в1д 26.07.2005 року № 1133/2005 присуджена Державна премт УкраТни в галуз1 арх1тектури 2005 року авторському колективу - за розвиток, реставрац1ю i удо-сконалення ¡нфраструктури Нацюнального дендролопчного парку „Софивка" в Micri Умаш ЧеркаськоТ област1. Основна концепц1я роботи - вщтворення ландшафте ¡сторичноТ частини парку, реставрацЫ паркових споруд, скульптур та малих арх1тектурних форм, розвиток ново!' частини парку на площ1 53 га у вщповщносп до вимог ФлорентшськоТ хартп, де створеш умови для поглибленоТ науковоТ роботи з ¡нтродукованими рослинами, створення та удосконалення ¡нфраструктури парку, як туристичноТ установи.
Присудження премп стало доброю рухомою силою для громадян, особисто для молодого поколшня, Bifl-кривае блискуч1 перспективи для держави.
Слщ констатувати, що загалом, протягом 90-х рок1в XX стол1ття дендропарк „СофИ'вка" перетворився на свое-р1дний м1с:тобуд1вний експериментальний пол1гон для апробац1й HOBiTHix методик та науково-проектних розро-бок УкраТни. Так, на замовлення Нацюнального дендропарку „Софивка" HAH УкраТни ¡нститутом „УкрНДИнжпро-ект" розроблено проектну документац1ю „Зон охорони парку пам'ятки садово-паркового мисгецтва „Софивка" (1997 р.). на територтх охоронних зон регламенто-вано режим Тх утримання та використання, обмеження ново!' забудови з метою створення умов, сприятливих для збереження пам'ятки як мктоформуючого чинника (рис. 2).
Зокрема, до охоронноТ зони входить територ1я пам'ятки (земельна дшянка пам'ятки у и ¡сторичних та природних межах), з доповненням прилеглих терито-рш, як1 забезпечать ф1зичну схороншсть пам'ятки та TT найближчого ¡сторичного оточення (середовища), а також оптимальш умови зорового сприймання пам'ятки (у межах 350-500 м).
Вивчення ¡сторичних планш м. Умаш та „Софивки", а також натурш дослщження науковцш дозволили визначити територ1ю парку, що формувалася першим та другим етапом розбудови (у 1796-1813 та 18381852 роках), як пам'ятку садово-паркового мистецтва або заповщну територ1ю (84,0 га). Як показали дослЬ дження та розрахунки арх1текторш (В.Б. Харченко, О.П. Гуменний), ¡снуюч1 кордони парковоТ територп далеко не ствпадають з природними кордонами урочищ, бровок, балок, що призводить до порушення сгруктур-них зв'язюв та розладу природного бюгеоценозу.
Водночас, створена наукова, проектна, джерельна база „Софивки" дуже неоднорщна i характеризуеться певною однобншстю; 61льшост1 з цих праць властивий фактографнно-описовий niflxifl, м1фолог1зац1я icropiT, брак цшкного уявлення, зокрема про арх1тектуру й ландшафт парку. Якщо питания icropiT формування й роз-витку Нац1онального дендролог1чного парку „Софивка" дослщжено досить повно, то стан науковоТ розробки окремих питань розпланування, композицшноТ рол1 та просгорового устрою парку в систем! мкта на сьогодш не можна визнати задовшьним. 3 вищезазначеного зро-зум1ло, що, незважаючи на велику ктьюсть i нер1дко високий фаховий р1вень публкацш, в ц1лому Нац1о-нальний дендролопчний парк „Софивка" не став об'е-мом багатосгороннього системного ¡сторико-м1с:тобуд1в-ного дослщження у формуванн1 культурного середовища Умаш, належно не оцшений як ¡сгорико-культурний феномен, як ушкальне явище украТнськоТ й cbItoboT культури та недостатньо визначено його роль.
Як показали дослщження, парковий ансамбль „Софивки" е одним ¡з найцшшших комплекав арх1тектурно-MiCTOöyfliBHO'i спадщини Умаш, композицшним центром i нав1ть символом м1ста. Це - найвидатшший ландшафтний комплекс в Укра'1'Hi, ушкальшсть якого ще i в тому, що тут вдалося синтезувати проектш ршення польських та петербурзьких арх1тектор1в ¡з творч1стю м1сцевих зодчих, котр1 зум1ли з елемент1в малих арх1тектурних форм природного ландшафту - рельефу, водойм, рослинносп
- архиектурш акцента;
- >снуюча межа парку;
- автомапстраш;
- заповииа територ1я парку
\£21
р!чки I ставки
Рис. 2. Вплив природного середовища на арх1тектурно-ландшафтну композиц1ю нацюнального дендролопчного парку «Софмвка». Креслення автора.
створити неповторну просторову композиц1ю, мистець-ку цш1сжсть. За зм1стом \ за суттю це природно-соцю-культурний комплекс, який водночас вщграе конкрет-ну ландшафтно-дендролопчну, арх1тектурно-м1стобуд1в-ну роль у формуванж м1ста.
Розпланувально-просторова композицт „Софмвки" виявляла й розвивала просторово-в1зуалы-м властивосп ландшафтноТ пщоснови. Зони найвищоТ композицшно! активносп на плато \ пагорбах над заплавою р. Кам'ян-ки давж м1стобуд1вники вподобали для розмщення го-ловних арх1тектурних домшант, що створювали систему об'емних оргёнтирш як у самому парку, так \ на пщходах
до нього. Надал1 другорядж домшанти ставилися в „Со-фивцГ на в1сях долин, жби закртлюючи розвиток простору по горизонтали
Провщж арх1тектурж домшанти ставилися на го-ловних в1сях, яю йшли вододтами. Тому вододти й стали основними композицтними в1сями парку. Голов-на вюь проходила вщ входу з боку оранжерей через павтьйон Флори, вх1д з боку вул. СадовоУ. Продовжен-ня цгёТ композицтноТ вю на територи Головного училища садшництва ф1ксував головний корпус. На схщ вщ Головного училища садшництва розм1щена другорядна домшанта - Рожевий павтьйон на остров1 Анти-ЦерцеТ.
Навчальний корпус з оранжереями на пшшчному схил1 ландшафту розташовано на верхшх позначках рельефу, але таким чином, що з боку Партерного амф1театру вш виглядае прямо по вю пониззя.
Еволюцт „Софивки" за доби розвитку вшськових по-селень призвела до ускладнення функцюнувального зонування, збшьшення масштабу забудови, змши и характеру та об'емно-просторовоТ композицп. У панораму ¡нтер'еру парку увшшли значш об'еми паркових споруд. Проте в цшому принципи побудови об'емно-просторовоТ композицп парку лишилися незмшними: силуетш характеристики забудови не вщ1гравали значно! рол1 при в1зуальному сприйнятп з зовшшшх щодо парку просторш, осктьки „Софивка" лежить у долиш. Арх1тектурш домЬ нанти малих форм вщ1гравали важливу композицшну роль тшьки на локальних дшянках, у внутршньому простор^ приуроченому до долини р. Кам'янка. Саме вщ-критий проспр цю заплави забезпечував в1зуальне розкриття панорами центру „Софивки" з провщними арх1тектурними об'ектами. При огляд1 з зовшшшх ландшафте арх1тектурш об'еми лише фксували вузли розпла-нувальноТ сгруктури [412].
Головними висотними оргёнтирами „Софивки"у XIX ст. був комплекс паркових споруд, що утворювали систему двох ршнобшних композицшних вюей. Головною з них була та, що проходила вщ наршних веж по Головшй але! до павшьйону Флори. Пщпорядкована вюь проходила вщ Рожевого павшьйону (острш Анти-ЦерцеТ) через Площу зборш до КитайськоТ альтанки. Отже, головна та пщпорядкована вю йшли тальвегом. 1х перетинала третя вкь, плавно вигнута, що пролягала ршнобшно до захщно! меж1 парку - вул. Кшвсько! - вщ середмютя Нова Умань.
Уа архтектурш домшанти „Софивки", залежно вщ !'х мкця \ рол1 в мктобудшшй композицп, можна подшити на дв1 групи. Виразш вщмшносп в Тх композицп зумов-леш р1зним Тх розташуванням у структур! ландшафту.
Домшанти першоТ групи вшчали форми рельефу позитивно! кривизни. Вони мктилися при кшцях мис!в чи на пагорбах, що домшують над широкими долинами. Кожна споруда розраховувалася на в!зуальне сприй-няття в ансамбл!.
Друга група арх!тек:турних дом!нант ф!ксувала форми рельефу негативно! кривизни - долини ! тальвеги (яри). 1хня п!дпорядкована композиц!йна роль вия-вилася у простор! одноповерхових силуетш, камерносп масштаб!в, в!дсутнос:т! окремо посгавлених значних вертикалей.
Така класиф!кац!я арх!тектурних дом!нант в!дбивае ¡ерарх!чну структурован!сть, властиву украшським паркам XVIII - 1ХХ сг. Кожна споруда, вщповщно до свое! ландшафтно! функцп, мала свое мкце на рельеф! та в структур! парку, ч!тко визначеш загальн! риси арх!тектурно! композицп, як! лишалися сталими попри перебудови та замши дерев'яних споруд муровани-ми. На приклад! „Софивки" ми бачимо, як витримува-лася ¡ерархнна структура всього парку: найбшьцн та наймасившцп буд!вл!, мал! арх!тектурн! форми поставлен! на найвищих позначках рельефу, вщзначали в простор! планувальний центр парку (оранжерейний комплекс). Архиектурш домшанти нижчих ранпв стояли нижче по рельефу, вщзначаючи напрямки розвитку парку й центри планувальних зон.
Проблеми, яким присвячено це дослщження, виз-начено тим ¡сторичним контекстом, в якому перебувае наше суспшьство. Характерно, що XX стол!ття винайш-ло нов!тню формулу вандал!зму, антикультури, анти-арх!тектури - нищення культурного та природного се-редовища, композицтного р!зноман!ття неповторно! ¡сторично! своерщносп. Це потребуе розроблення й ре-ал1зацп програм спадкоемного розвитку композицтних комплекс!в ландшафтних парк!в з вщновленням та збе-реженням основних структуроутворювальних елемент!в: композиц!йних центр!в, композиц!йних вкей, систем вщ-критих, замкнутих ! нап!вв!дкритих простор!в.
Досл!дження „Софивки" виявили ще один ¡мператив: нагальну необхщшсгь проведения глибоких ! сисгемних ¡сгорико-м!сгобуд!вних досл!джень уах парк!в Украши для виявлення ! бодай ф1ксац1|' тю нерухомо! культурно! спадщини, яка ще ¡снуе, але може бути безслщно втраче-ною найближчими роками в процеа сучасних суспшьних трансформац!й, який супроводжуеться небаченою роз-рухою в паркобудуванш. Бо т! ¡сторико-культурн! та ландшафтно-арх^ектурш ц!нносг!, як! не донищила ра-дянська влада за 70 рокш, швидко ! масово втрачають-ся сьогодн!, у добу незалежносп, з причин сошально-економ!чного характеру.
Отже, виявлеш в робот! науков! засади, зокрема й композиц!йн!, щодо арх!тектурно-ландшафтно! оргаш-зацЛ' визначили специфшш значущ!сть, характер, спря-мован!сть та послщовшсть розвитку ц1е'Г категорп ландшафтних паркш, як! сл!дтакож розглядати за умов, перш за все, етичнихтипш як розвиток „етично! культури".
Встановлено, що завдання гумашзацп архтектурно-ландшафтного середовища е проблемою, перш за все, етичною. По сут1, це об'еднання естетичних та етичних проблем у боротьб! з ппертроф1ею, пгантомашею, дегу-ман!зац!ею в арх!тектур!, з! свав!ллям привласню валь-них, користолюбивих агресш у паркобудуванн!. I тому актуальною е розроблення нових адекватних теоретич-них засад ¡, насамперед, заходш гумашзацп, еколопзацп та окультурення просгорового середовища ландшафтних паркш.
Серед практичних заход!в, як! можуть забезпечити гармошйний розвиток просторово! композиц!! у комплекс! з! збереженням традиц!йного характеру середовища „Софивки", найд!ев!шим е розробка ¡сгорико-м!сго-буд!вного обг'рунтування, зокрема:
1. анал!з сучасного стану арх!тектурно-просторово! композиц!!:
-ландшафту з класиф!кац!ею зон композицтно! активносп;
- планувально! структури;
- домшантш;
-акцентш
2. класиф!кац!я об'ектш за ступенем ¡сгорико-культурно! спадщини:
- кшьккть об'ек:т!в культурно! спадщини, !'х типи, види, категор!!;
- коротю ¡сторичн! та ¡сторико-арх!тектурн! довщки про об'екти культурно! спадщини;
- взаеморозташування об'ектш культурно! спадщини
3. композицшно-видовий вплив об'ектш садово-паркового комплексу:
- видов! точки;
- видов! оа;
- видов! фронти;
-зони видимосп;
- зони формування видш
4. характеристика наявних ¡сторично сформованих елементш ландшафту, озеленения малих архтектурних форм;
5. характеристика наявно! ¡сторично сформовано! доршково-алейно! мереж^ характеру забудови, благоустрою, планувального модулю, масштабу об'ектш та простору;
6. ¡нформашя щодо просторово-планувальних та композицшних умов парку в систем! мкта;
7. пропозицп стосовно внесения зм1н до просторово! композици ландшафтного устрою парку з врахуванням принципш спадкоемнос:т1:
- змши розпланувально! мереж1, червоних л\н\0\, парцеляци;
- зм1ни композиц1йно-видового впливу пам'яток культурно! спадщини;
- змши силуетш \ панорам;
- зм1ни масштабу й масштабносп;
- зм1ни елемент1в ландшафту (рельефу, водойм, рослинносп);
- змши малих арх1тектурних форм;
- змши елемент1в благоустрою
8. ¡нал особлив1 умови та вимоги.
Висновки. Входження УкраТни у св1товий культур-ний npocTip вимагае в\д нацюнального м1стобудуван-ня внести низку нев1дкладних заход1в щодо розвитку та удосконалення просторовоТ композицм Нацюнального дендролопчного парку „Софивка" HAH УкраТни:
1. розробка комплексного ¡сторико-м1стобуд1вного об-фунтування формування просторовоТ композици парку;
2. тд готовка документе для включения „Софивки" до перелку об'екпв ВсесвггньоТ i сто р и ко-культурно!" спад-щини ЮНЕСКО;
3. створення „М1жнародноТ вищоТ школ и ландшафт-ноТ арх1тектури та садово-паркового мистецтва" з центром у BapLuaBi (Полыца), фш1ями в Умаш (УкраТна), MocKBi (Роая) та ¡нших краТнах.
Примака.
1. Ц\ дослщження мають базуватися на BCix ниш приступ них картограф1ч них, ¡конограф1чних, б1блюграфнних, apxiвних i проектних матер1алах, враховувати результа-ти археолопчних розв1док i розкопок, HOBiTHi методичш напрацювання i досв1д аналопчних poöiT, проведених у ¡нших краТнах. Головний акцент слщ зробити на натурному вивченш ландшафтноТ структури, арх1тектурного се-редовища, збереження ¡сторико-культурно!' спадщини.
2. Засновники „М1жнародноТ вищо!' школи ландшафтноТ архп"ектури та садово-паркового мистецтва": €вро-пейський ком1тет ICOMOS-IFLA, Польський центр збереження пам'яток садово-паркового мистецтва та ку-льтурних ландшафт1в, Украшська академ1я арх1тектури та адмшютращя Нацюнального дендролопчного парку „Софивка".
3. Навчальна база в УкраТш в галуз1 паркобудуван-ня зосереджена в „СофивцГ, „Олександри", Тросгянц1, Качашвщ, Центральному ботан1чному саду HAH УкраТни, Н1к1тському ботан1чному саду, парках Львова та ¡нших.
Л1тература
1. Бондар Ю.О. Особливоси розробки проект1в органпзацп територ1й нац1ональних природних napKiB УкраТни. Мютобудування. М1жв1домчий
науково-техн1чний зб1рник, випуск 46 - К.: НДП1м1стобудування, 1998. -162 с.
2. Бондарь Ю.А., Салатич А.К. Восстановление старинных ландшафтных парков. Методические рекомендации по проектированию. - К.: НИИПградо-строительства, 1974. - 83с.
3. Бондарь Ю.А. Ландшафтная арх1тектура. Сборник научных трудов. - К.: НИИПградостроительства, 1976. - 88с.
4. Головерда З.Г., Иванова З.Я., Сидорчук Б.С. Дендрологический заповедник „Софиевка". -Днепропетровск: ПромЫь, 1976. - 48 с.
5. Косаревский И.А. Государственный заповедник „Софиевка". - К.: Издательство Академии архитектуры УССР, 1951. - 117 с.
6. Косенко И.С., Храбан Г.Е., Митин В.В., Гарбуз В.Ф. Дендрологический парк „Софиевка". - К.: Наукова думка, 1990 - 155с.
7. Косенко I.C. Дендролопчний парк „Софивка". - Монографт. - TOB „npoHic", 2003 - 232с.
8. Кривулько Д.С., Рева М.Л., Тупчм Г.Г. Дендролопчний парк „Софивка". -К.: Вид-во АН УРСР, 1962 - 83с.
9. Родичкин И.Д., Бондарь Ю.А. Ландшафтная архитектура. Краткий справочник архитектора. - К.: Буд1вельник, 1990 - 336с.
10. Родичкин И.Д. Человек, среда, отдых. - К.: Буд1вельник, 1977 - 160с.
References
1. Bondar Yu.O. (1998). Features of projects development of national nature parks territories of Ukraine. Town planning. Mizhvidomchyi naukovo-tekhnichnyi zbirnyk. Kyiv, NDPImistobuduvannya, 46,162 p. (in Ukrainian).
2. Bondar Yu.A., Salatych A.K. (1974). Vosstanovleniye starinnykh landshaftnykh parkov. Metodicheskiye rekomendatsyi po proektirovaniyu [Restoring old landscape parks. Guidelines on planning]. Kiev, NUPgradostroitelstva, 83 p. (in Rassian)
3. Bondar Yu.A. (1976). Landshaftnaya arkhitektura. Sbornik nauchnykh trudov [Landscape Architecture. Collection of scientific papers]. Kiev, NUPgradostroitelstva, 88 p. (in Rassian)
4. Goloverda Z.G., Ivanova Z.Ya., Sidorchuk B.S. (1976). Dendrologicheskiy zapovednik'Sofievka'[Dendrological national park'Sofievka']. Dnepropetrovsk, Promin, 48 p. (in Rassian)
5. Kosarevskyi I.A. (1951). Gosudarstvennyi zapovednik 'Sofievka' [National park 'Sofievka']. Kiev, Izdatelstvo Akademii arkhitektury USSR, 117 p. (in Rassian)
6. Kosenko I.S., Khraban G.E., Mitin V.V., Garbuz V.F. (1990). Dendrologicheskiy park 'Sofievka' [Dendrological park 'Sofievka']. Kiev, Naukova dumka, 155 p. (in Rassian)
7. Kosenko I.S. (2003). Dendrologicheskiy park'Sofievka' [Dendrological park 'Sofievka']. Monograph, TOV'Pronis', 232 p. (in Ukrainian)
8. Kryvulko D.S., Reva M.L., Tupchiy G.G. (1962). Dendrologicheskiy park 'Sofievka' [Dendrological park 'Sofievka']. Kyiv, Vyd-vo AN URSR, 83 p. (in Ukrainian)
9. Rodichkin I.D., Bondar Yu.A. (1990). Landshaftnaya arkhitektura. Kratkiy spravochnik arkhitektora [Landscape Architecture. Quick Reference Guide of Architect]. Kiev, Budivelnyk, 336 p. (in Rassian)
10. Rodichkin I.D. (1977). Chelovek, sreda, otdykh [Human, environment, rest]. Kiev, Budivelnyk, 160 p. (in Rassian).
ПРОГРАММ К0НФЕРЕНЦ11
26 Оерозня 2015 року 10:00 год. Аудипшя 33
Вступне слово проректора з науковоТ та ¡нновацмноТ дтльност1 Уманського НУС професора Карпенка Шктора Петровича.
1. Життевий шлях /' формування С. С. Руб'ма як вченого ртьника / сад/вника. Доповщач - канд. ¡стар, наук Гарбар Ольга Петр/вна.
2. С. С. Рубш /' досл1дження авозм/'н Доповщач - доктор с.-г. наук, професор Сщенко Володимир Омельянович.
3. Наукова школа С. С. Рубша з дослЮження мшерального живпення та удобрения плодовых рослин.
Доповщач - доктор с.-г. наук, професор Копитко Петро Гоигорович.
4. С. С. Рубш /' досл/ди з обробтком фунту. Доповщач - кандидат с.-г. наук, доцент Костогриз Петро Васильович.
5. Система утримання фунту в садах - важливий доробок у досл/'дженнях С. С. Рубша. Доповщач - доктор с.-г. наук, професор Бутило Анатолш Пилипович.
6. С.С. Рубш I досп'1дження заход/в боротьби з бур'янами. Доповщач - доктор с.-г. наук, професо Гоицаенко З/наТда Мартинюна.
7. Спогади учшв про вчителя.
За додатковою шформащею звертатися за тел.: (04744) 3-22-13, кафедра загального землеробства.
