CC BY
18
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12
торним, не таким як iншi таю споруди, засвщчуючи цим самим свою вщда-шсть Боговi, бажання Йому служити.
Лггература
1. Щербак1вський Д. Буковинсью 1 галицью дерев'яш церкви, надгробш 1 придорожш хрести, ф1гури 1 каплищ // Украшське мистецтво. - Ктв-Прага : Украшський гром. вид. фонд, 1926. - 62 с.
2. Лопаткев1ч Т., Лопаткев1ч М. Мала сакральна арх^ектура на Лемювщиш. - Нью-Йорк : Фундащя дослщження Лемкiвщини, 1993. - 490 с.
УДК 551.582.1 Асист. О.Р. Олейнюк - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОКЛ1МАТУ ДВОРИК1В СТАРОВИННОÏ
ЧАСТИНИ М1СТА ЛЬВОВА
Вказано на неоднорщшсть освiтленостi, температури та вологосп повiтря дво-рикiв старовинно'1 частини Львова, що зумовлено поверховiстю навколишшх будин-KiB, розмiрами дворикiв, ïx формою та ступенем озеленення.
Ключов1 слова: мшрокшмат, дворики старовинно'1' частини мюта, Львiв.
Assist. O.R. Olejnyuk - NUFWT of Ukraine, L 'viv Features of microclimate of courts of age-old part of city of L'viv
It is specified on heterogeneity of luminosity, temperature and humidity of courts of ancient part of L'viv, which are conditioned by superficiality of surrounding houses, their sizes form and degree of greenery planting.
Keywords: microclimate, courts of ancient part of city, L'viv
Вступ. Особливост формування мжрокшмату урбашзованих терито-рш зумовлеш геоморфолопчною будовою мюта та околиць, пдромережею, характером забудови, оптичними та ф1зико-х1м1чними властивостями будь вельного матер1алу, транспортною мережею, структурою промислового ви-робництва, особливостями рослинного покриву, особливостями формування "острову тепла", демограф1чно-м1грацшними процесами i проявляються лише в приземному шарi повггря, а з висотою згладжуються [2-4, 6]. Шзнання мшрокшмату двориюв старовинноï частини мюта е шляхом шзнання особли-востей формування в них бютошв та розроблення проекпв ïx фггомелюраци.
Методика виконання po6iT. Дослiдження здiйснювали у двориках старовинноï частини Львова, коротку характеристику яких наведено у табл. 1. Опис точок спостереження виконували за розробленою карткою дослщження дворикiв старовинноï частини мiста, що дае змогу виявити особли-востi формування бютошв двориюв. Мшрокшматичш дослiдження та оброб-лення матерiалiв провадили згiдно з вимогами [5-7]. При цьому визначали ос-вiтленiсть у декiлькоx точках дворика люксметром та показниюв за сухим i змоченим термометрами.
Контролем була вщкрита мюцевють на Площд Ринок, 7. Метеопара-метри визначались 18.06.1988 р. на висотi 1 м в термши вiд 12-00 до 1400 год.
2. Ландшафтна аpхiтектуpа та дизайн - iстopiя i практика
191
Адреса -а "и о а, V ш о С Функшя Форма Рослиншсть Тип покриття
кол од я з1 продовгувап комплекс двориюв. я ш и о. (и ч чагарники к X "ч к 2 к X - 'о. о н га и га ю X ^ X X т о X ч о Мохи, водорост1 (н М ч га -©Н а я га ь; ш '2 >1 а. ю я и н я е^ С н X а. 1— к к о. 5 Ч а X о й га и
X н я о, ч я СО к я н >% и о £ к о. с "к 'о о. с '2 3 'Я. о п. с "1 га о га с Прямокутш склади \ ш о к а 'о. о X м ■а Прохшиий комплекс ПроУзний комплекс
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Пл. Ринок 3 4 житл,.
Пл. Ринок 4 4 музей
Пл. Ринок 5 4 житл.
Пл. Ринок 6 3 музей
Пл. Ринок 8 4 житл.
Пл. Ринок 10 3 музей
Пл. Ринок 12 4 житл.
Пл. Ринок 13 4 житл.
Пл. Ринок 14 4 житл.
Пл. Ринок 15 4 житл.
Пл. Ринок 25 4 житл.
Пл. Ринок 26 4 жигл.
Пл. Ринок 29 4 житл./ комун.
Пл. Ринок 30 4 житл.
Пл. Ринок 31 3 житл.
Пл. Ринок 36 4 житл.
Пл. Ринок 38 4 житл.
Пл. Ринок 39 4 жигл.
№ под- ВЕрЯ 1, тис. л I вшн до № 7, % Температура, °С {,% Е. ммб е, ммб С|, г/м3 (1, ммб т, °С Дт, °С
1 с 1 м
3 3.70 9,74 14 11,4 71 12 8,52 7,25 3,48 8,5 5.5
4 4.10 10,79 12,2 9.4 67 10 6,70 5,67 3,30 5,5 6,7
5 3,80 10,00 13 10,6 72 11,2 8,06 6,84 3,14 8 5
6 10,00 26,32 16 12 60 13,6 8,16 7,00 5,44 8 8
8 5,00 13,16 15.2 13,2 79 13 10.27 8,78 2,73 8,5 6,7
10 11,00 28,95 17,4 14,6 74 17,5 12,95 11,16 4,55 15 2,4
12 14,00 36,84 17 12,4 55 14,5 7,98 6.86 6,53 8 9
13 3,00 7,89 15,2 10,1 47 13 6,11 5,22 6,89 4 11,2
14 7,00 18,42 16,8 12,2 55 14,3 7,87 6,76 6,44 7,5 9,3
15 32,00 84,21 17,6 13 56 15,5 8,68 7,48 6,82 9 8,6
25 9.00 23,68 17,1 12 51 14,6 7,45 6,41 7,15 7 10,1
26 9.00 23,68 17.1 12 51 14.6 7,45 6,41 7,15 7 10,1
29 10,00 26,32 17,2 11,2 48 14,7 7,06 6,08 7,64 6 11,2
30 0,90 2,37 11 9,4 80 9,8 7,84 6,61 1,96 7,5 3,5
31 2,00 5,26 14,2 10,8 63 12,2 7,69 6,55 4,51 7,4 6,8
36 5,50 14,47 13,8 11,6 75 12,2 9,15 7,79 3,05 9,8 4
38 7,00 18,42 12,4 11,4 88 10,9 9,59 8,12 1,31 10,6 1,8
39 5,00 13,16 14 10,8 65 12 7,80 6,64 4,20 7,5 6,5 |
40 7,00 18,42 11,8 10 78 10,3 8,03 6,79 2,27 8 3,8
41 12,00 31,58 16,8 12,1 53 14,2 7,53 6,47 6,67 7 сс г
42 8,00 21,05 17,4 12,4 52 15 7,80 6,72 7,20 7,5 9,9
44 4,00 10,53 16,4 11,8 55 14,1 7,76 6,66 6,35 7,5 8,9
45 1,60 4,21 13,8 11,2 71 11,9 8,45 7,19 3,45 9 4,8
Аптека-музей 2,30 6,05 9,8 9,2 92 8,9 8,19 6,87 0,71 8,5 1,3
Контроль 38,00 100,00 16 10 41 13,6 5,58 4,78 8,02 2,9 13,1
Бит Ратуии 20,00 52,63 17 12,2 53 14,5 7,69 6,61 6,82 7,4 9,6
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Результати дослщження. Клiмат Львова формуеться пiд впливом по-вiтряних мас Атлантики та Сибiрського центру формування антициклонiв. Рiчна кiлькiсть опадiв становить близько 720 мм, що е надлишковим, осюль-ки на 100 мм перевищуе рiчну суму випаровування. Середньомiсячна температура у липш сягае + 18°, у Ычш - 6° С. Величина сумарно! радоаци становить лише 60 % вщ теоретично можливо!, що зумовлено високою хмарнiстю протягом року. Спостерiгаеться лише 50 ясних дшв, а майже 150 дшв небо вкрите хмарами. Радiацiйний баланс на рiк становить дещо бiльше 40 ккал/см2. Найвищу температуру (+37оС) вiдзначено 1.08.1946 р., а найниж-чу (-35,8оС) - 10.02.1929 р. Рiчна амплiтуда температур дорiвнюе 20,8 оС. Клiмат сприятливий для зростання рослин помiрноl зони. Комфортш для вщ-починку мшрокшматичш умови формуються в мiсцях з перевагою парюв, скверiв, алей, насаджень бюгруп дерев i чагарникiв [1].
Результати дослщження мiкроклiмату дворикiв наведено в табл. 2, де використано таю позначення: - вщносна освплешсть, %; Е - пружшсть насичення, ммб; ц - абсолютна волопсть, г/м3; е - пружшсть водяно! пари в повiтрi, ммб; / - вiдносна вологiсть, %; d - дефiцит вологостi, ммб; т - точка роси, оС; Ат - дефiцит точки роси, оС.
М1кроктматичш вiдмiнностi окремих двориюв старовинно! частини Львова формуються тд значним впливом особливостей вiтрового режиму, типу, розмiру дворика, поверховiстю будинюв, що його формують, типом шдстелювально! поверхнi та ступенем озеленення. Мжрокшматичш особли-востi дворикiв старовинно! частини Львова характеризуются незначним ру-хом повпряних мас, високою iнсоляцiею тепла стш будинкiв, постачальни-ком тепла в повпря е системи iндивiдуального та централiзованого теплопос-тачання. В Укршт житловий фонд, де 70 тис. багатоповерхових будинюв, споживають близько 40 % теплоенергетичних ресуршв держави i постачають 20 % викидiв СО2 та 81 % викиду метану. У Львовi основним джерелом вики-дiв парникових газiв э автотранспортний сектор - близько 80 % викидiв [8].
Вiдносна освгглешсть у двориках змшюеться вiд 2,37 до 36,84 % вщ контролю. При цьому спостер^аеться тiсна прямолшшна кореляцiя мiж роз-мiром дворика та ступенем його освпленост - чим бшьше за площею под-вiр,я, тим вища освiтленiсть. Освплешсть територи у двориках також зале-жить вiд положення довшого боку дворика до сторш свiту. На освплешсть значний вплив мае поверховють будинюв, що формують дворики. Мiж освп-ленiстю та поверховiстю будинюв юнуе обернений зв'язок - зi зростанням поверхiв будинкiв знижуеться освплешсть подвiр,я. Подiбний характер мае i вiдносна вологiсть повiтря - зi зменшенням площi подвiр,я зростае волопсть повпря. Його значення зменшуються вщ 47 % до 88 %. При цьому значення вологост подвiр,я у двориках майже у 2 рази бiльшi за вологiсть на контроль-нiй точцi. Хоча випаровування у двориках дещо меншi внаслщок значних за-мощених площ i стоку води в каналiзацiю, але це мало впливае на волопсть повпря, осюльки тут менше вг^в.
Удень за безхмарно! погоди у двориках виникають значш радiацiйнi контрасти внаслщок освiтлення або, навпаки, затшення поверхонь стiн бу-динкiв. Дахи i стiни будинкiв, брукiвка та iн., поглинаючи радiацiю, на^ва-
194
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12
ються протягом дня сильшше, нiж грунт i трава, а також вiддають штенсивш-ше тепло атмосферi. Температура пов^я у двориках не завжди прямолшшно пов'язана з освiтленням територп. Вона на площд Ринок, 30 як знижуеться до 68,75 % освгглення на контролi, так i зростае до 108,75 % на Плошд Ринок, 10 та 42. Аналопчш данi спостерiгаються i за даними пружност насичено! пари, яка перебувае у межах вiд 72,06 % до 110,29 % контролю.
Значення абсолютно! вологост повггря у двориках завжди вище за значення абсолютно! вологост повiтря на контролi, а найбiльшi !х рiзницi ся-гають до 3 разiв. Про вишу волопсть повiтря у двориках свщчать i показники дефiциту пружностi водяно! пари, точки роси та дефщиту точки роси.
При цьому, максимальш значення мiкроклiматичних рiзниць спостерь гаються за ясно! i тихо! погоди, коли найбшьше виявляються вiдмiнностi вщ-бивних i випромiнювальних властивостей окремих дшянок. Вiдмiнностi дшя-нок у засвоенш прямо! сонячно! радiацi! спричиняють формування вщмш-ностей у сшввщношенш мiж складовими теплового балансу, що призводить до утворення мiкроклiматичних контрас^в. Наявнiсть вiтру полегшуе контакт мiж повiтрям рiзних дiлянок, внаслщок чого здiйснюеться перемшуван-ня шарiв повiтря з рiзною температурою i зволоженням. М1крокиматичш контрасти в таких випадках меншають, вiдмiнностi в розподш метеоелемен-тiв у приземному шарi повiтря згладжуються. Водночас за наявност вiтру можуть статися рiзкi порушення в розподiлi метеорологiчних елементiв. Так, у двориках за сильного швденного виру, навiтрянi пiвденнi стiни е холодш-шими за пiвнiчнi шдвггряш. У цьому випадку спостерiгаеться картина розпо-дiлу температури, подiбна до тако!, що простежуеться за тихо! ясно! погоди.
Висновки. Мжрокшмат у середин вартальних дворикiв старовинно! частини Львова характеризуеться меншою порiвняно з вщкритим простором освiтленiстю (яка часом знижуеться майже в 50 разiв) та вищою вологiстю повiтря (майже у 2 рази). Цей стан зумовлений розмiрами дворика, його типом, плануванням, поверховютю навколишшх будинюв, типом шдстелю-вально! поверхнi, ступенем озеленення тощо.
Л1тература
1. Кл1мат Львова / тд ред. В.М. Баб1ченко. - Луцьк : Вид-во ВДУ, 1998. - 200 с.
2. Кучерявий В.П. Урбоеколопя : навч. поабник. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1999. - 390 с.
3. Кучерявий В.П. Фггомелюращя : навч. поабник. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. -
540 с.
4. Ландсберг Г.Е. Климат города : пер. с англ. - Л. : Гидрометеоиздат, 1983. - 248 с.
5. Наставление гидрометеорологическим станциям и постам. - Л. : Гидрометеоиздат, 1973. - Вып. II. - 288 с.
6. Щербань М.И. Микроклиматология. - К. : Вища шк., 1985. - 224 с.
7. Всё о погоде. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.pogoda.ru.net.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.climate.org.ua/ghg/whatisgwua.html -Що таке змша кшмату?. ^^^^^^^^^^^^^^^
УДК 630*232 (477.43) Астр. Т.1. Шийка - НЛТУ Украми, м. Львiв
ЛАНДШАФТНЕ ТА Ф1ТОЦЕНОТИЧНЕ ФОРМУВАННЯ Л1СОЗАХИСНИХ СМУГ АВТОШЛЯХ1В I ЗАЛ1ЗНИЦЬ
Висвгглено основш принципи озеленення автошляхiв i залiзниць для ландшафтного проектування. Описаш основш прийоми, яю використовуються при плануван-
2. Ландшафта архiтектура та дизайн - iсторiя i практика
195
