CC BY
23
УДК 712.673.582 Асист О.Р. Олейнюк, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
1НСОЛЯЦ1Я ТА М1КРОКЛ1МАТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ФЛОРИ У ВНУТР1ШН1Х ДВОРИКАХ 1СТОРИЧНО1 ЧАСТИНИ ЛЬВОВА
Розглянуто залежшсть мiкроклiматичних умов вiд арх^ектурного середовища. Описано основнi фактори, що формують мiкроклiмат дворика та впливають на фор-мування рослинностi у щшьнш забудовi мiста. Показано схему руху сонця у щiльнiй забудовi з графiчними розрахунками. Визначено специфiчнi особливост мжрокл1ма-ту дворикiв.
Ключовг слова: мжрокл1мат, iнсоляцiя, клiматом, флора, поверховють, внут-рiшнiй квартальний дворик.
Метою дослщжень е визначити вплив архиектурного середовища на формування флористичноï структури у вщкритих просторах щiльноï забудо-ви. Мiкроклiматичнi характеристики дворикiв формуються пiд впливом особ-ливостей вирового режиму, типу, розмiру дворика, поверховост будинкiв, типу пiдстильноï поверхнi та ступенем озеленення. М^окшматичш особли-вост внутрiшньоквартальних дворикiв характеризуються незначним рухом повпряних мас, високим випромiнюванням тепла вщ стiн будинкiв. Важли-вим постачальником тепла у повiтря е системи шдивщуального та централi-зованого теплопостачання.
Для вшх внутрiшньоквартальних дворикiв характерна понижена сто-совно вiдкритого простору шсолящя. Вiдносна освiтленiсть у них змшюеться вiд 2,37 до 36,84 % вщ контролю. При цьому спостер^аеться тiсна прямоль нiйна кореляцiя мiж розмiром дворика та ступенем його освиленосп - чим бiльше за площею подвiр'я, тим вища освгтлешсть.
Освiтленiсть територiï у двориках залежить i вiд положения довшоï сторони дворика до сторш свiту. У разi розташування довшоï сторони дворика у напрямку захiд - схад, ймовiрнiсть бiльшого рiвня освiтленостi тут вища. На освгменють значний вплив мае поверховють будинюв, що оточують дворик. При цьому мiж освгменютю та поверховiстю будинюв iснуе обернений зв'язок - зi зростанням поверхiв оточуючих будинюв знижуеться освiтленiсть подвiр'я. Подiбний характер спостерiгаеться i в значеннях вiдносноï вологостi повiтря - зi зменшенням площi подвiр'я зростае волопсть повiтря. При цьому волопсть повiтря у двориках майже у 2 рази перевищуе вологiсть на контрольны точцi. Це можна пояснити насамперед тим, що випаровування у двориках вщбуваеться повiльнiше, оскшьки тут майже вiдсутнiй рух повпряних мас.
Удень, за безхмарноï погоди, у двориках виникають значш радiацiйнi контрасти внаслiдок освiтлення або, навпаки, затшення поверхонь стiн будинюв. Дахи, стiни будинкiв i бруювка, поглинаючи радiацiю, нагрiваються протягом дня сильшше, нiж Грунт i трава, а також штенсившше вiддають тепло атмосфер^ Температура повiтря у двориках не завжди прямолшшно пов'язана з освиленням територiï. Наприклад, у дворику на пл. Ринок № 30 освиленють знижуеться до 68,75 % освггаення в контроль Подiбний ха-
рактер числових значень спостер^аються i для пружносп насичено! пари, яка змiнюeться в межах вщ 72,06 % до 110,29 % контролю.
Як вщомо, явище перепаду температур найчiткiше спостер^аеться у лiтнi мiсяцi у спекотш сонячнi днi. У нашому випадку найбiльше розirpiвали-ся технiчнi поверхш (асфальт, хiдниковi плити, штучна бруювка), !х температура на 10 °С вища, нiж повiтря, а температура газошв рiзнилася тiльки на кшька градусiв. Температура у маленьких двориках щшьно! забудови е ниж-чою на 2-3 °С, шж на вiдкритому просторi площi Ринок. Проте у натвзакри-тих двориках твденно! орiентацil температура повiтря була вища, шж на вщ-критому просторi площi на 1,5 °С. Значення абсолютно! вологостi повiтря у двориках завжди вище за значення абсолютно! вологост повiтря на контрол^ а найбiльшi !х рiзницi сягають двох i бiльше разiв. Про вищу вологiсть повгг-ря у двориках свщчать i показники дефщиту пружностi водяно! пари, точки роси та дефщиту точки роси.
Максимальш значення м^октматичних рiзниць спостерiгаються за ясно! i тихо! погоди, коли найбшьше виявляються вiдмiнностi вiдбивальних i випромiнювальних властивостей окремих дiлянок. Вщмшносп дiлянок у зас-военнi прямо! сонячно! радiацil спричиняють формування вщмшностей у спiввiдношеннi мiж складовими теплового балансу, що призводить до утво-рення мiкроклiматичних контрастiв. Наявнiсть виру полегшуе контакт мiж повiтрям рiзних дiлянок, внаслiдок чого вiдбуваеться перемiшування шарiв повiтря з рiзною температурою i зволоженням. Мiкроклiматичнi контрасти в таких випадках меншають, вiдмiнностi в розподЫ метеоелементiв у приземному шарi повiтря згладжуються (табл.1 ).
Табл. 1. Результаты мжрокшматичних дослгджень у внутрШньоквартальних двориках на п. иши Ринок 18.06.2003 р.
№ под- I, тис. I вщн. до Температура, оС Г % Е, мб е, мб q, г/м3 (1, мб т, Дт,
вiр'я лк № 7, % 1 с 1 м оС оС
3 3,70 9,74 14 11,4 71 12 8,52 7,25 3,48 8,5 5,5
4 4,10 10,79 12,2 9,4 67 10 6,70 5,67 3,30 5,5 6,7
5 3,80 10,00 13 10,6 72 11,2 8,06 6,84 3,14 8 5
6 10,00 26,32 16 12 60 13,6 8,16 7,00 5,44 8 8
8 5,00 13,16 15,2 13,2 79 13 10,27 8,78 2,73 8,5 6,7
10 11,00 28,95 17,4 14,6 74 17,5 12,95 11,16 4,55 15 2,4
12 14,00 36,84 17 12,4 55 14,5 7,98 6,86 6,53 8 9
13 3,00 7,89 15,2 10,1 47 13 6,11 5,22 6,89 4 11,2
14 7,00 18,42 16,8 12,2 55 14,3 7,87 6,76 6,44 7,5 9,3
15 32,00 84,21 17,6 13 56 15,5 8,68 7,48 6,82 9 8,6
25 9,00 23,68 17,1 12 51 14,6 7,45 6,41 7,15 7 10,1
26 9,00 23,68 17,1 12 51 14,6 7,45 6,41 7,15 7 10,1
29 10,00 26,32 17,2 11,2 48 14,7 7,06 6,08 7,64 6 11,2
30 0,90 2,37 11 9,4 80 9,8 7,84 6,61 1,96 7,5 3,5
31 2,00 5,26 14,2 10,8 63 12,2 7,69 6,55 4,51 7,4 6,8
36 5,50 14,47 13,8 11,6 75 12,2 9,15 7,79 3,05 9,8 4
38 7,00 18,42 12,4 11,4 88 10,9 9,59 8,12 1,31 10,6 1,8
39 5,00 13,16 14 10,8 65 12 7,80 6,64 4,20 7,5 6,5
40 7,00 18,42 11,8 10 78 10,3 8,03 6,79 2,27 8 3,8
41 12,00 31,58 16,8 12,1 53 14,2 7,53 6,47 6,67 7 9,8
42 8,00 21,05 17,4 12,4 52 15 7,80 6,72 7,20 7,5 9,9
44 4,00 10,53 16,4 11,8 55 14,1 7,76 6,66 6,35 7,5 8,9
45 1,60 4,21 13,8 11,2 71 11,9 8,45 7,19 3,45 9 4,8
аптека-музей 2,30 6,05 9,8 9,2 92 8,9 8,19 6,87 0,71 8,5 1,3
бшя Ратуш1 20,00 52,63 17 12,2 53 14,5 7,69 6,61 6,82 7,4 9,6
Водночас за наявносп виру можуть вiдбутися рiзкi порушення в роз-подiлi метеоролопчних елементiв. Наприклад, у прохiдних двориках у разi сильного пiвденного виру, навпряш пiвденнi стiни е холоднiшi за пiвнiчнi пiдвiтрянi. Подiбна ситуащя спостерiгаеться у двориках-колодязях при вщ-критих брамах. У цьому випадку спостерiгаеться картина розподiлу темпера-тури, подiбна до тако!, що спостер^аеться за тихо! ясно! погоди.
За результатами дослщження (табл. 1) встановлено, що мжрокшма-тичнi особливостi внутршньоквартального дворика визначаються його роз-мiрами, поверховiстю навколишнiх будинкiв, типом тдстильно! поверхнi, ступенем озеленення. Мiкроклiмат внутршньоквартальних двориков мае спе-цифiчнi особливосп i характеризуеться:
• меншою, поршняно з в1дкритим простором, освплетстю;
• вищою волопстю повпря, поргвняно з вщкритим простором, у два [ бшьше разгв;
• температура повпря у внутршньоквартальних двориках дуже р1зко зм-нюеться: тдвищуеться на 1-1,5 °С, або понижуеться майже на 5 °С;
• пружтсть водяно! пари за значенням на вщкритому простор1 тдвищуеться в два [ бшьше раз1в;
• точка роси у внутршньоквартальних двориках, вщповщно, зменшуеться до трьох [ бшьше раз1в, пор1вняно з в1дкритим простором. В1дпов1дно, дефщит точки роси знижуеться майже в два рази.
Загалом кшматопи внутрiшньоквартальних дворикiв темнiшi, холодш-шi та вологiшi за вiдкритi простори, що потребуе тдбору вiдповiдного асор-тименту рослин.
Особливою вщмшшстю мiкроклiмату внутрiшньоквартальних двори-кiв е змiна ступеня !х освiтленостi протягом свiтло! частини доби. Передушм це визначаеться шириною дворика, його розташуванням за сторонами свиу та висотою будинкiв 16-18 м. Як приклад, розглянемо зм^ освпленосп внутрiшньоквартального дворика на площi Ринок, 29 протягом свило! частини доби 22.06.05 р. через однаковi промiжки часу. В основу дослщжень пок-ладено методику прямого графiчного методу, що призначений для виршення видимостi i обмежень сонячного освгтлення [109, 250, 327]. Освiтлення дво-
г- п00 1 1 00 1 о 00
рика до обiду на 9 , 11 та 13 характеризуеться тим, що значна частина дворика залишаеться неосвпленою (рис. 1).
00 00 00
Коли сонце переходить через зешт на 15 , 18 та 21 , воно освплюе шшу частину дворика. При цьому треба зазначити, що близько 20 % площi дворика взагалi не освплюеться прямим сонячним освпленням. Отже, ми визначали освплення цiлого мiкрорайону в межах доби (рис. 2-5).
9.00 - Червень 11.00 - Червень 13.00 - Червень
Рис. 1. Освiтлення протягом 24.06.05у внутрШньоквартальному дворику на
площ Ринок, 29
15.00 - Червень 18.00 - Червень 21.00 - Червень
Рис. 2. Освгтлення протягом 24.06.05у внутршньоквартальному дворику на
плош^ Ринок, 29
Незалежно вщ того, як використовуеться оргашка рослин у двориках, варто пам'ятати, що суха речовина та енерпя в рослиш нагромаджуються зав-дяки фотосинтезу. Тому природоохоронне господарювання потрiбно спрямо-вувати на збшьшення продуктiв фотосинтезу з вегетуючо! поверхнi та ефек-тивностi !х перетворення на рослинний матерiал. !нсоляцшш таблицi наведено на рис. 4.
Рис. 3. ТШ та освгтлення внутрiшньоквартальних дворитв кварталу на пл. Ринок на 90026.06.2006р.
к 9.49 X ij ^^^ 10.49 12.49 13.49 14.19 15.19 17,49 18.49
9.50 \<$> 10.50 12.50 13.50 14.20 15.20 17.50 18.50
9.57 я s 10.57 12.57 ф 13.57 4 14.57 15.27 17.57 18.57
9.43 Я X ~ ¿лу 10.43 12.43 ф 13.43 Ф 14.43 ф 15.43 17.43 Ф 18.43
Рис. 4. Ысолящйна розгортка твденноï часпшны пл. Рынок, (пл. Рынок ¡2- 25)
По вертикал i - MÍcMtji наиактивипшн вегетацн, по горизонта! i - nuöipmtn гоОини проходження сонячного променю нао кварталом
Рис. 5. Об'емна модель руху тiнiу квартал! зi шальною забудовою
Для бютотв внутршньоквартальних двориюв характерно, що 1х кль матопи темнiшi, холодна та вологiшi стосовно вiдкритих просторiв.
Флора внутрiшньоквартальних дворикiв за часткою вкриття рослин-ностi, видовою структурою та шшими показниками дуже вiдрiзняeгься мiж собою. Характерно, що рослинний покрив у двориках iз влаштованими бюто-пами мае бiльшi чисельш значення проективного вкриття рослинностi, хоча мюцями у недоглянутих, темних i вологих двориках - кам'яних мшках - су-цiльно розвиваеться плагюмнш хвилястий. Рослинний покрив у внутршньо-квартальних двориках у невлаштованих бютопах розвиваеться в ущелинах плиткового покриття, цегляно1 кладки стiн тощо, де нагромадився вiковий пил. Тому тут видове розма1ття майже у три рази нижче, шж у внутршньок-вартальних двориках з влаштованими бютопами (67 таксонiв проти 187 так-сонiв) - табл. 2.
Табл. 2. Порiвняльна характеристика флори дворитв старовинног частини Львова
№ з /п Показники Од. вим1- ру Тип бютопу
влашто-ваний частка, % не влаш-тований частка, %
1 2 3 4 5 6 7
1 Проективне вкриття рослин
- мшмальне % 30,00 0
-середне % 75,31 13,75
- максимальне % 100,00 99
2 Видова структура
- клас шт. 6 6
- порядок шт. 45 29
- родина шт. 63 32
- рвд шт. 144 61
- вид шт. 178 67
3 Географ1чна структура
- азональний шт. 29 16,29 11 16,42
- бореальний шт. 20 11,24 17 25,37
- бореально-неморальний шт. 1S 10,11 б S,96
- боpеaльно-cyбтpопiчний шт. 3 1,б9 2 2,99
- субарктичний шт. 3 1,б9 0 0,00
- монтанний шт. S 4,49 4 5,97
- неморальний шт. 3S 21,35 9 13,43
- неморально-монтанний шт. 55 30,90 1б 23,SS
- неморально-субнеморальний шт. 3 1,б9 2 2,99
- неморально --тротчний шт. 1 0,5б 0 0,00
Життевi форми за Раункером
- гемiкpиптофiт шт. бб 37,0S 2б 3S,S1
4 - терофгт шт. 32 17,9S 14 20,90
- кpиптофiт шт. 1б S,99 7 10,45
- фaнеpофiт шт. 5S 32,5S 1S 26,S7
- хамефгт шт. б 3,37 2 2,99
Екологiчний елемент
- люовий шт. 35 19,бб 14 20,90
- лicочaгapниковий шт. 22 12,3б 5 7,4б
- лicолyчний шт. 19 10,б7 4 5,97
- лгсоболотний шт. 2 1,12 1 1,49
-лучний шт. 19 10,б7 S 11,94
5 - лучно-чагарниковий шт. 5 2,S1 5 7,4б
- чагарниковий шт. 3 1,б9 0 0,00
- прибережний шт. 2 1,12 1 1,49
- лучно-болотний шт. 2 1,12 2 2,99
- водно-болотний шт. 1 0,5б 0 0,00
- степово-чагарниковий шт. 1 0,5б 0 0,00
- рудеральний шт. 33 1S,54 1S 26,S7
- культивований шт. 34 19,10 9 13,43
Тип коpеневоï системи
- дернистий шт. 4 2,25 2 2,99
- клубневий шт. 5 2,S1 0 0,00
- кореневищний шт. 5S 32,5S 2S 41,79
б - кореневищно-кущовий шт. 1 0,5б 0 0,00
- мичкуватий шт. 1S 10,11 S 11,94
- поверхневий шт. 55 30,90 17 25,37
- pизоïди шт. 2 1,12 2 2,99
- стрижневий шт. 33 1S,54 10 14,93
- цибулинний шт. 2 1,12 0 0,00
Тип пдроморф
- yльтpaкcеpофiт шт. 1 0,5б 0 0,00
- кcеpофiт шт. 1 0,5б 1 1,49
7 - ксеромезофгт шт. 9 5,0б 4 5,97
- мезофiт шт. S0 44,94 35 52,24
- мезогирофи шт. 39 21,91 14 20,90
- гiгpофiт шт. 2 1,12 0 0,00
- кyльтивовaнi та рудеральш шт. 4б 25,S4 13 19,40
Тип трофоморф
- олгготороф шт. 9 5,0б 4 5,97
S - олггомезотроф шт. 12 б,74 5 7,4б
- мезотроф шт. 35 19,бб 17 25,37
- еутроф шт. 31 17,42 12 17,91
- мезоеутроф шт. 10 5,62 4 5,97
- мегатроф шт. 34 19,10 12 17,91
- ультрамегатроф шт. 1 0,56 0 0,00
- культивоваш та рудеральш шт. 46 25,84 13 19,40
9 тип едатопу Вз, Сз Вз
Проте у CTpyKTypi флори за життевими формами ютотних 3mîh не вщ-буваеться - панують гемжриптофгти, фанерофiти та терофгти. Спостерь гаеться зниження частки фаронефтв, що пояснюеться вiдсyтнiстю належноï товщини родючого шару Грунту у двориках у невлаштованих бiотопах. У внутршньоквартальних двориках у невлаштованих бютопах немае таких екологiчних елеменпв, як чагарниковий, степочагарниковий та водно-болот-ний, проте зростае частка рудеральних та мюцевих видiв. Кyльтивованi види в обох типах бютотв представленi таксонами, яю так аклiматизyвались в умовах внутршньоквартальних дворикiв старовинноï частини Львова, що можуть самостiйно розмножуватись та дичавши.
В умовах вiдсyтностi рослинного Грунту у внутршньоквартальних двориках у невлаштованих бютопах вщсутнш цибулинний, кореневищно-кущовий та бульбовий типи кореневоï системи. Панiвним типом кореневоï системи е ко-реневищний. У цих умовах вiдсyтнi yльтраксерофiти та пгрофгти. Панiвним типом гiдроморф е мезофита. У внyтрiшньоквартальних двориках у невлаштованих бютопах характерне зменшення частки вибагливих та дуже вибагливих до багат-ства умов едафотопу видiв рослин, що щдтверджуе зниження багатства умов мюцезростання i формування вологих сyборiв на противагу вологим сугрудам.
Л1тература
1. Зоколей С.В. Архитектурное проектирование, эксплуатация объектов, их связь с окружающей средой : пер. с англ. М.В. Никольского / под ред. В.Г. Бердичевского, Б.Ю. Бранденбурга. - М. : Стройиздат, Ленингр. отд-ние, 1984. - 670 с.
2. Скриль 1.Н. Основи архгтектурно!' свгтлологи (розрахунок i проектування природного, штучного й сумщеного освгтлення та iнсоляцiï) : навч. поабн. / 1.Н. Скриль, С.1. Скриль. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2006. - 214 с.
3. Twarowski M. Slonce w arhitekturze / M. Twarowski. - Warszawa, 1970. - 296 s.
Олейнюк О.Р. Инсоляция и микроклиматические особенности формирования флоры во внутренних двориках исторической части Львова
Рассмотрена зависимость микроклиматических условий от архитектурной среды. Описаны основные факторы, формирующие микроклимат дворика, которые влияют на формирование растительности в плотной застройке города. Показана схема движения солнца в плотной застройке с графическими расчетами. Определены специфические особенности микроклимата двориков.
Ключевые слова: микроклимат, инсоляция, климатом, флора, этажность, внутренний квартальный дворик.
Oleynyuk O.R. Insolation and microclimatic features of the formation of the flora in courtyard
The statement is considered dependent microclimatic conditions of the architectural environment. Describe the main factors that determine climate patio and influence the formation of dense vegetation in the building of the city. Shown plan of the sun in the built-up with graphics calculations. Defined specifics microclimate courtyards.
Keywords: climate, insolation, climate, flora, floors, courtyard
