Внутріквартальні відкриті простори та можливості реновації малих садів в щільній забудові історичної частини М. Львова Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

11. Шмальгаузен И.И. Факторы эволюции. Теория стабилизирующего отбора. - М.: Наука, 1968. - 410 с.

12. Яблоков А.В. Популяционная биология. - М.: Высш. школа, 1987. - 303 с.

13. Яблоков А.В., Юсуфов А.Г. Эволюционное учение. - М.: Высш. школа, 1989. - 335 с.

14. Plant Evolution in Man-made Habitats. Proceeding of the VII Intern. Sympos. of the IOPB (Amsterdam, 10-15 August 1998)/ Edited by L.W.D. van Raamsdonk et J.C.M. den Nijs. -Amsterdam, 1999. - 382 p.

УДК 712.4 О.Р. Олейнюк - УкрДЛТУ

ВНУТР1КВАРТАЛЬН1 В1ДКРИТ1 ПРОСТОРИ ТА МОЖЛИВОСТ1 РЕНОВАЦП МАЛИХ САД1В В Щ1ЛЬН1Й ЗАБУДОВ1 1СТОРИЧНО1 ЧАСТИНИ М. ЛЬВОВА

Подасться короткий анашз урбашстично!' структури м. Львова та подiбних до нього мют. Вплив на формування вщкритих просторiв в щшьнш забудовi, а також короткий опис малих садiв. Надаеться титзащя дворикiв. Описуються натурнi дослщ-ження згiдно розроблених методик та запозичених. Розкриваються певнi можливостi реновацп малих садiв в iсторичнiй частинi мюта Львова згiдно розроблено!' титзацп.

Doctorate О. Oleynyuk - USUFWT

Renovation of open spaces and possibilities of restoring little gardens

in historical part of Lviv

At this article short describing of urban structure of Lviv and same cities. Influence at the open spaces historical urban structure and short describing of little gardens in historical part of Lviv. Systematization of little gardens and open urban spaces with describing plants. Opened possibilities of renovation historical gardens.

З прийняттям Львова до реестру св1тово!' спадщини UNESCO мюто потребуе Грунтовного вивчення та дослщження юторико-арх^ектурних над-бань з метою квашфжованого !'х збереження. Старовинний Льв1в, не под1б-ний до жодного мюта свггу, мае багатогранне архггектурне середовище. Його сформували р1зноманпта сташстичш напрямки европейського мистецтва ХШ-ХХст., у взаемопереплетенш багатьох нацюнальних культурних тради-цш. Ушкальний арх^ектурно-ландшафтний ансамбль Львова заворожуе красою сво'х пам'яток, в яких вщзеркалилось мудре обличчя минулого.[1]

Анал1зуючи просторово-планувальну структуру щшьно!' забудови ю-торично!' частини мюта Львова починаючи вщ його ядра - площд Ринок i до бшьш сучасних районiв iсторичноi частини мюта було виявлено велику па-л^у внутрiквартальних вiдкритих просторiв (дворикiв).

Порiвнюючи планувальнi структури мiст Кракова, Варшави, Замостя, Вроцлава, Праги, Таллiна та ш спостерiгаемо велику схожiсть з плануваль-ною структурою м. Львова. Невеличк галицькi мiстечка теж розвиваються за ^еюж схемою - "центральне ядро" (найчастiше ринкова площа) та прилеглi до площi квартали (рис. 1-3).

Рис. 1. Aксономemрiя площi Ринок. Варшава

Рис. 2. План пл. Ринок. Крашв.

ГТ1 • • • • • •• ^ • ••

1ип1зац1я в1дкритих прoeтoрlв щlльнol зaбyдoви leтoричнol частини

м. Львoвa

Для анаизу внутр^артальних просторiв мiста було розроблено певну методику дослщження.

Оскшьки, ми дослiджували бiотопи внутрiквартальних просторiв юто-рично! частини мiста, то нами стосувалася методика двох аспеклв: еколопч-ного та архiтектурного. Арх^ектурний аспект опираеться на методиках дос-лiджень внутрiквартальних просторiв юторично! забудови Я. Богдановського

(Кракiв), а в еколопчний аспект забезпечувався методиками розробленими на кафедрi екологи та Ландшафтно! архiтектури Укра1нського Державного Люо-технiчного Унiверситету з нашою участю.

Рис. 3. План пл. Ринок. Львiв

Зпдно дослiджень (1999-2001 рр.), зокрема натурних обстежень роз-роблена тишзащя внутрiквартальних просторiв (табл. 1.), яка виявляе чiтку рiзницю у плануванш мiста, i особливо у плануванш вiдкритих просторiв.

Стилi формування мюта тiсно взаемопов,язанi з структурою i еколо-гiчними умовами у двориках. В забудовi раннього перюду дворики мало! площi та простого планування (Х1У-ХУ1 ст.). подвiр,я, що належать до шзш-шого перюду е складшшого планування i вони використовуються вже як внутрiшнi малi сади (ХУШ-п.ХХ ст.). З цього випливае, що дворики з бшьш складною схемою планування, мають "складну" екологiчну картину: нерiвно-мiрнi шсолящю, вологiсть, температурний режим та сшгопокрив. Рослинний асортимент в таких подвiр,ях е рiзноманiтний. Збереглися деякi автентичш сади, наприклад вул. Гвардiйська 68, де ще зберiгся старий сад поч. ХХ ст., який, ймовiрно, був запроектований i посаджений зпдно проекту, оскшьки е залишки композици цього саду. Спостерiгаеться автентичне покриття дорь жок "ялинкою", е сходи, та ймовiрно залишки фонтану, а також кованих еле-ментiв. Рослинний асортимет досить багатий: бук, граб, липа, ясен, клен, ака-щя, глщ, бузина, бузок, бiрючина, чубушник, форзищя, снiжноягiдник, ст-рея, цибульковь Це опис одного з подвiр,lв перiоду сецеси.

Часто у львiвських двориках можна зустрiти вертикальне озеленення: виноград п'ятилисточковий, плющ, глiцинiю клематис [5].

При проведенш натурних дослщжень немалу увагу надавалося визна-ченню стилю будiвлi, до якого архггектурного перiоду вона належить. Кожен перюд архiтектурних стилiв давав свiй вщбиток i на рослинному асортиментi львiвських садiв та паркiв. Тому тд час натурних обстежень було зафжсова-но, що попередньо названi рослини, найчастше зустрiчаються в садах перь оду сецесiя, отже, можна зробити висновок, що це були найбшьш популярш

рослини в ландшафтнш архiтектурi того часу. Шдтвердженням цього може бути ясенева алея на вулищ Галицькiй, яка мае близько 120 роюв, глщ на площi Мiцькевича, довкола пам'ятника А. Мiцькевичу, що мае близько 100 роюв. 1снують фото 1905 р, де вже видно молодi дерева глоду.

Тишзащя двориюв та !х систематизацiя е доброю базою i допомогою для 1х впорядкування i проведення паспортизаци. У паспортизаци мае бути вказана чiтка характеристика вщкритих просторiв у екологiчному та архгтек-турному аспектах; iнформацiя: адреса, схема мюцерозташування, архiвне фото або креслення та юторична довщка, характеристика сучасного стану та його фотофшсащя, а також схематичне креслення. В такому випадку е зовЫм не складно, маючи коротку шформащю, зрозумпи в якому напрямку потрiб-но проводити вiдновлення озеленення цих двориюв.

Найкращим таким прикладом е власне методика проф. Яна Богда-новського (Краювська Полiтехнiка, кафедра Ландшафтно! архiтектури), де подаються:

• природт умови (еколопчт);

• генезис протягом столгть;

• види сад1в (типи);

• композищйт елементи сад1в;

• стутнь озеленення;

• артфакти (елементи декору та малих арх1тектурних форм);

• розташування в мшькому середовишд та стан сад1в;

• стутнь цшносп сад1в (пам'ятка садово-паркового мистецтва). Оскшьки, Львiв дуже схожий за сво1м урбанiстичним укладом до м.

Кракова, нами була запозичити методика наших колег. При дослщженнях внутржвартальних вщкритих просторiв було необхiдним розробити i свою методику. Оскiльки, Львiв мае дещо iншi природнi умови i стан малих садiв в юторичнш забудовi. Необхiдною була так звана технолопя дослiджень, тобто послщовшсть крокiв. Оскiльки, дослiдження мають бути комплексними, то i технологiя розроблялася в двох аспектах. Щоб побачити певну еколопчну ситуацiю та арх^ектурно-стильову картину ми вирiшили розробити саме та-ку послiдовнiсть та пункти дослщжень, що пропонуемо на ваш розгляд.

Натурш обстеження львiвських вщкритих просторiв ми називаемо iн-вентаризащею внутрiшнiх вiдкритих просторiв щiльноl забудови юторично! частини м. Львова. 1нвентаризащя проводиться в двох аспектах: еколопчно-му та архiтектурному.

Екологiчний аспект:

а) дослщження мiкроклiматичних умов

• температурний режим в дворику та пор1вняння температури пов1тря на вули-ц1 та у дворику;

• волопсть пов1тря, пор1вняння вологост! пов1тря дворика з вулицею;

• шсолящя (осв1тлення) в дворику, пор1вняння показника 1нсоляц1! дворика з вулицею чи площею.

б) дослiдження едатопу (грунтових умов).

Рис. 4. План ландшафтно'1 ситуаци щтьноХзабудови м. Львова 1938р. За техшчним бюро лиськоИ ради /1. Дрекслером

Рис. 5. План забудови м. Бережани

Дослщження мжрокшмату та шсоляци проводилось маршрутним методом у 16 подв1р'ях в межах пл. Ринок та на прилеглих вулицях Шевськш, Краювськш, Галицькш, Сербськш, В1рменськш, Руськш, Федорова. Р1зниця у показниках двориюв була незначною в той же час помггно вщр1знялися по-казники зам1р1в двориюв та плошд - на 1-2 °С та 5-7 % вщносна волопсть. Суттеву роль у результатах показниюв вщгравала складшсть конф1гураци двориюв та !хня площа. Отже, тдтверджуеться один 1з взаемозв'язюв еколо-пчного та арх1тектурного аспеклв.

Цжавими е шсоляцшт характеристики дворикiв. Адже, площа Ринок побудована у напрямках свпу, що досить суттево впливае на шсолящю, температуру та волопсть дворикiв площi, а також прилеглих кварташв, вулиць, оскiльки вони теж, як видно на схемi площд Ринок розмiщенi у чотирьох напрямках свгту. Iдентифiкаторами тако! ситуаци е рослиннiсть. У швшчних двориках зустрiчаемо велику кiлькiсть мохiв, водоростей та мокрицю. Найкращим i найяскравiшим прикладом е дворик аптеки-музею, що розмще-ний на розi вул. Друкарсько! i е на лши швшчно! сторони площi Ринок. В цьому дворику дуже добре себе почувають папорот^ мохи, традисканци, ко-питняк, плющ.

Наступнi кроки дослщження внутрiквартальних вiдкритих просторiв проводяться за такою схемою:

Екологiчний аспект: опис юнуючого рослинного асортименту в дворику;

• Деревт породи:

■ вш;

■ висота;

■ д1аметр крони Пн./Пд, Зх/ Сх;

■ д1аметр стовбура;

■ висота штамбу;

■ квашметричш показники,

■ фенофази;

■ стан рослини (сухостш, хвороби, мехашчне пошкодження);

■ тип посадки;

• В'юнм рослини:

■ вш;

■ опис густоти (мозаика олистнення);

■ висота рослини;

■ площа, яка зайнята рослиною;

■ фенофази;

■ тип пщпори для рослини;

■ кованина, с1тка;

■ стша;

■ пщтрна ст1нка;

■ балкони внутр1шнього подв1р'я;

■ дерево;

• Чагарники:

■ в1к;

■ висота;

■ д1аметр крони Пн./Пд, Зх/ Сх;

■ квашметричш показники;

■ фенофази;

■ стан рослини (сухостш, хвороби, мехашчне пошкодження);

■ тип посадки;

• Трав'янистий покрив:

■ опис видовогоскладу (контрольна площа 1м2);

■ фенофази;

■ фенофази в процентному вщношенш (витоптано трав'яного покриву, замощення подв1р'я);

• Декоративт кмтники:

■ видовий склад (однор1чн1, багатор1чш);

■ форма посадки за стилем;

Архiтектурний аспект: 1сторико-арх1тектурний опис, опис сучасного стану подвiр,я в стильовому вiдношеннi.

■ вщповщнють юторичного стилю будинку до сучасного стану;

■ функщя дворика (пор1вняння сучасно'1 функци з юторичною.);

■ наявнють арх^ектурного декору;

■ опис сходових кл1тин та сход1в в дворику;

■ тдтрш стшки;

■ рельеф вщкритих простор1в.;

■ наявнють дисгармоншних прибудов;

■ конф1гуращя дворика;

■ зазаначення на плаш дворика канал1зац1йних лююв та решггок;

■ опис юнуючих вход1в та виход1в будинку;

■ можливють автостоянки;

■ колористика фасад1в (дослщження юторично!' колористики фасад1в з арх1вних матер1ал1в та з допомогою зр1з1в).

Досить грунтовые дослщження архiтектурного аспекту нам необхщне для рацiонального вiдновлення озеленення в двориках. Оскшьки Львiв е юто-ричним мiстом, що ввшшло в спадщину Юнеско, то вочевидь, що внутр1шш вiдкритi простори мають бути вщновленими за всiма правилами реноваци ю-торичних об,ектiв. У архiвних матерiалах збереглося досить багато фото та документально! шформаци про малi сади у центральнiй частит м1ста Львова, зокрема карти з зазначеними малими садами та ïx композицiями, а також рос-линним асортиментом.

Найважлившим завданням в вщновленш малих садiв центрально! частини мюта це е поеднання сучасних потреб населення мюта та збереження юторичних композицiйних елементiв саду.

Л1тература

1. Бевз М. "Проблема дослщження систематизаци та охорони планувальних уклад1в юторичних мют (на матер1алах Галичини) ", Народознавч1 зошити 2, 2000., сс.237-251.

2. Могитич Р. "Планувальна структура льв1вського середмютя i проблеми його дату-вання", Записки Наукового Товариства iменi Т. Шевченка. Т. CCXXVII. Працi Секци Мистец-твознавства., Л^в 1994.сс.279-289.

3. Антонович. В. Украшсью мiста// Руська iсторична бiблiотека: Розвщки про мiста та мiщанство на УкраЫ - Руси в XV-XVIII в. - Львiв НТШ, 1904. Т. ХХШ. Частина друга. -сс.308-383.

4. Арх1тектура. Короткий словник-довiдник/ За заг. ред. А.П. Мардера. - Будiвель-ник, 1995. - С. 268.

5. Кучерявий В., Олейнюк О., Лук'янчук Н. Сади i парки Львова. - Львiв: Miti-онер 2001- 47 с.: ш.

6. Вуйцик В.С. Державний юторико-арх^ектурний заповщник у Львова - Львiв: Ка-меняр, 1991. - 175 с.: ш. - Рез.: рос., англ., пол.

7. Трегубова Т.О., Мих Р.М. Львiв: Архгг. - ют. нарис. - К. : Будiвельник, 1989. - 272 с.

8. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Львiв: Свiт, 1999-360 с.: ш.

9. Orlowicz M. Ilustrowany Przewodnik po Lwowie. - Lwow-1920.

10. Waclaw Kaczorowski. Geograficzne oblicze Lwowa. Lwow 1938., 43 s. Il.

11. Tadeusz Mankowski. Pocz^tki nowozytnego Lwowa. Lwow 1923. 70 s. Il.

12. Bogdanowski. J. Parki i Ogrody Krakowa w obrebie plant y plantami i Wawelem. T.1. Warsyawa 1997.

13. !сторичш карти Львова 1901-1938рр. ЛДОА.