CC BY
13Марчук Оксана ОлександрГвна 1СТОРИЧНА ПЕР1ОДИЗАЦ1Я ПРОЦЕСУ ...
UDC 371.4
DOI: 10.34671/SCH.HBR.2020.0401.0008
1СТОРИЧНА ПЕР1ОДИЗАЦ1Я ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ I ВИХОВАННЯ Д1ТЕЙ ТА МОЛОД1 В ОСВ1ТНЬО-КУЛЬТУРНИХ УСТАНОВАХ ВОЛИН1 XIX - ПЕРШО1 ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛ1ТТЯ
© 2020
ORCID: 0000-0002-2922-285X
Марчук Оксана Олександрiвна, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри педагопки Мiжнародний економжо-гуматтарнийynieepcumemi iMeni академка С. Дем'янчука (33000, Украша, Piene, вул. Степана Дем'янчука, 4; e-mail: oxanna442@ukr.net)
Анотащя. У статп розроблено Гсторичну перюдизацш процесу навчання та виховання дггей та молодГ в освгт-ньо-культурних установ Волиш у Х1Х - першш половиш ХХ столитя та представлено шляхи и використання в закладах освГти сьогодення. Зазначено, що педагопчний досвщ минулого сприяе вдосконаленню освгтшх систем. Обгрунтовано, що вироблення 1сторично! перюдизацп процесу навчання i виховання молод1 в культурно-освгтшх установах Волинi Х1Х - початку ХХ ст. сприяе систематизацп наукових знань про становлення системи шк1льництва в Захiднiй Укрш'ш, утверджуе розвиток освiти регiону в контекст розвитку освгтньох системи Украши. Зазначено, що проблеми перюдизацп освгтньох систем Украши дослГджено у наукових працях Я. Булаки, Н. Гупана, В. Курила, О. Сухомлинсько!. Автором використано рiзноманiтнi методи для досягнення мети дослГдження: метод перюдизацп; компаративний аналiз; метод узагальнення та конкретизации На основi аналiзу освгтньох политики, що реал1зовувалася у роботi культурно-освгтшх товариств Волинi Х1Х - початку ХХ столхття, викремлено три основш iсторичнi етапи навчання та виховання молодого поколшня на територп Волиш: а) 1800-1917 рр. - перебування шк1льництва пГд впливом пол1тики Росшського уряду; б) 1917-1921 - перюд нацюналГзацп волинсько1 системи освiти; в) 1921-1939 рр. - здшснення освгтшх реформ пiд епдою керiвництва Друго1 Речi Посполито1. Детально проаналiзовано процес навчання та виховання молодi в дослвджуваш перiоди. У дослiдженнi використано архiвнi матерiали про дiяльнiсть закладiв освiти, релiгiйних товариств, громадських оргашзацш. Розроблена перiодизацiя дала змогу констатувати той факт, що процес навчання i виховання молодi в культурно-освгтшх установах Волинi Х1Х - початку ХХ ст. вщбувався в умовах, коли Украша входила до складу Росшсько1 держави, Украшськох народно1 республ1ки, Украшськох держави та Друго1 Речi Посполито1. Пояснено, що впродовж цього часу, украшщ виховували молоде поколшня в нацюнальному дусГ. Зазначено, що розроблену перiодизацiю доречно використову-вати при аналГзГ культурного розвитку Украши в закладах вищо1 та середньо1 освхти.
Ключовi слова: перюдизашя, навчання, виховання, дти i молодь, освгтньо-культурш установи, формування, розвиток, громадсьш та релпшш товариства, политика.
THE HISTORICAL PERIODISATION OF THE EDUCATION AND UP_BRINGING PROCESS OF CHILDREN AND YOUNG PEOPLE IN THE EDUCATIONAL AND CULTURAL INSTITUTIONS AT THE TERRITORY OF VOLYN AT THE 19th - FIRST HALF OF THE 20th CENTURY
© 2020
Marchuk Oksana Aleksandrovnа, Ph.D.(Pedagogy), Associate Professor of Pedagogy
Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities (3300, Ukraine, Rivne, Stepan Demianchuk Street, 4, e-mail: oxanna442@ukr.net)
Abstract. The article elaborates the historical periodization of the process of education and upbringing of children and young people in educational and cultural institutions of Volyn in the XlX - the first half of the 20th century and presents the ways of its using in educational institutions of today. It is said that the pedagogical experience of the past contributes to the improvement of educational systems. It is substantiated that the development of historical periodization of the process of education and upbringing of youth in the cultural and educational institutions of Volyn in the XIX - early XX century contributes to the systematization of scientific knowledge about the formation of the school system in Western Ukraine, approves the development of education in the region in the context of the development of the educational system of all Ukraine. It was noted that the problems of periodization of the educational systems of Ukraine were investigated in the scientific works of Y. Bulaka, N. Gupan, V. Kuril, O. Suhomlinskaya. The author has used various methods: the method of periodization; comparative analysis; method of generalization and concretization. On the basis of the analysis of educational policy implemented in the work of cultural and educational societies of Volyn of the XIX - early XX century three main historical stages of education and upbringing of the young generation in the territory of Volin were distinguished: a) 18001917 - staying of school under the influence of the Russian government policy ; b) 1917-1921 - the period of nationalization of the Volyn education system; c) 1921-1939 - the implementation of educational reforms under the auspices of the Second Commonwealth of Poland. The process of education and upbringing of young people in the studied periods is analyzed in detail. The studying used archival materials about the activities of educational institutions, religious societies, public organizations. The developed periodization made it possible to state the fact that the process of education and upbringing of young people in the cultural and educational institutions of Volyn in the 19th - beginning of the 20th centuries took place in the conditions when Ukraine was part of the Russian state, the Ukrainian People's Republic, the Ukrainian state and the Second Commonwealth of Poland. It was explained that during this time Ukrainians were raising the younger generation in the national spirit. It is stated that the developed periodization should be used in the analysis of the cultural development of Ukraine in higher and secondary education institutions.
Keywords: periodization, training, education, children and youth, educational and cultural institutions, formation, development, social and religious societies, politics.
ИСТОРИЧЕСКАЯ ПЕРИОДИЗАЦИЯ ПРОЦЕССА ОБУЧЕНИЯ И ВОСПИТАНИЯ ДЕТЕЙ И МОЛОДЕЖИ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ УЧРЕЖДЕНИЯХ ВОЛЫНИ XIX - ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЫ ХХ ВЕКА
© 2020
Марчук Оксана Александровна, кандидат педагогических наук,
_доцент кафедры педагогики_
Marchuk Oksana Aleksandrovna
THE HISTORICAL PERIODISATION .
pedagogical sciences
Международный экономико-гуманитарный университете имени академика С. Демьянчука (33000, Украина, Ровно, ул. Степана Демьянчука, 4; e-mail: oxanna442@ukr.net)
Аннотация. В статье разработана историческая периодизация процесса обучения и воспитания детей и молодежи в образовательно-культурных учреждений Волыни в XIX - первой половине ХХ века и представлены пути ее использования в учебных заведениях настоящего. Отмечено, что педагогический опыт способствует совершенствованию образовательных систем. Обосновано, что выработка исторической периодизации процесса обучения и воспитания молодежи в культурно-образовательных учреждениях Волыни XIX - начала ХХ в. способствует систематизации научных знаний о становлении системы школ в Западной Украине, утверждает развитие образования региона в контексте развития образовательной системы Украины. Отмечено, что проблемы периодизации образовательной систем Украины исследованы в научных трудах Я. Булак, Н. Гупан, В. Курило, О. Сухомлинской. Автором использованы различные методы для достижения цели исследования: метод периодизации; компаративный анализ; метод обобщения и конкретизации. На основе анализа образовательной политики, реализуемой в работе культурно-просветительских обществ Волыни XIX - начала ХХ века, виокремлено три основные исторические этапы обучения и воспитания молодого поколения на территории Волыни: а) 1800-1917 гг. - пребывание школ под влиянием политики Российского правительства; б) 1917-1921 - период национализации волынской системы образования; в) 1921-1939 гг. -осуществление образовательных реформ под эгидой руководства Второй Речи Посполитой. Подробно проанализирован процесс обучения и воспитания молодежи в исследуемые периоды. В исследовании использованы архивные материалы о деятельности учебных заведений, религиозных обществ, общественных организаций. Разработана периодизация позволила констатировать тот факт, что процесс обучения и воспитания молодежи в культурно-образовательных учреждениях Волыни XIX - начала ХХ в. происходил в условиях, когда Украина входила в состав Российского государства, Украинской народной республики, Украинского государства и Второй Речи Посполитой. Объяснено, что в течение этого времени, украинцы воспитывали молодое поколение в национальном духе. Отмечено, что разработанную периодизацию уместно использовать при анализе культурного развития Украины в учреждениях высшего и среднего образования.
Ключевые слова: периодизация, обучения, воспитания, дети и молодежь, образовательно-культурные учреждения, формирование, развитие, общественные и религиозные общества, политика.
ВСТУП
Постановка проблеми у ii загальному вигляд1 та ii зв'язок з важливими науковими i практичним задачами. Процеси евроштеграци та глобалiзацil освггаьо! галузi зумовили потребу в переосмисленш усталених B3ip^B навчання та виховання молодi вщповвдно до запипв сучасно! епохи. Важливим е педагопчний досввд мину-лого, адже вш сприяе вдосконаленню освгтшх систем. Сьогодшшш науковщ мають змогу детальшше дослвдити специф^ дiяльностi освггаьо-культурних установ, осшльки е бшьший доступ до архiвних матерiалiв. О^м того, ст^мкий розвиток комп'ютерних технологш дозволив використовувати 1нтернет-ресурси, зокрема, архiвнi матерiали в pdf - формап. Вироблення юторично! перюдизацп процесу навчання i виховання молодi в культурно-осви'шх установах Волиш Х1Х - початку ХХ ст. сприяе систематизаци наукових знань про становлен-ня системи шшльництва в Захвднш Укра!ш, утверджуе розвиток освiти регiону в контексп розвитку освггаьо! системи Украши. На думку сучасних науковщв, «в умо-вах нацiонального-духовного ввдродження Украши, li освiти i культури виникае гостра потреба не лише у си-стемних iсторико-педагогiчних та культурних розввдках, але i у регiональних пошуках витокiв становлення освiтнiх i культурних заклащв» [1].
Анал1з останнiх до^джень i публкацш, у яких роз-глядалися аспекти цei проблеми i на яких базуеть-ся автор; виокремлення частин загально'1' проблеми, не розв'язанихратше. Проблеми становлення шкшьництва на територи Волинсько! губернп та Волинського воеводства були об'ектом для дослвдження сучасних украшських науковцiв. Так, вчений Ю. Агапов [2] про-аналiзував приватнi навчальнi заклади, що функць онували на територй' Волиш у дослщжений перiод. У пращ Н. Бовсушвсько! [3] охарактеризовано розвиток школьно! музично! освiти, дослщниця Ж. Даюк [4] визначила основш напрями культурно-просвггаицько! дiяльностi викладачiв та випускнишв Кременецького лiцею в Укрш'ш Вагомим здобутком сучасного волинез-навства е наукова публiкацiя О. Костюк про становлення та розвиток релтйно! освип на Волинi [5]. Господарська, громадсько-полггачна та культурна дiяльнiсть дворян i помiщикiв Волинi , !х внесок у розбудову освiти волинського репону представлено у дисертацп Т. Шахрай [6]. Проблеми перюдизацп освггаьо! систем Укра!ни дослвджено у наукових працях Я. Булаки [7], Н. Гупана [8],, В. Курила [9], О. Сухомлинсько! [10].
Незважаючи на велику шльшсть публжацш, сьогодш постала необхщшсть комплексно дослвдити процеси навчання та виховання дггей та молод1 в освггаьо-культурних установах та визначити юторичш перюди !х функцюнування.
Обтрунтування актуальност1 досл1дження. В сучас-нш Укра!ш спостер1гаемо процес штенсивного виник-нення нових освггаьо-культурних установ, активюти яких активно долучаються до навчання та виховання д1тей та молодг До зазначених установ, окр1м заклад1в освгга, належать р1зномаштш дитячо-юнацьш центри, клуби, студи, яш пропагують власш вдеали, нав'язують модел1 поведшки,етичш та нацюнальш цшностг Завдання нишшшх освиян, батьшв та громадськосп -стежити за д1яльшстю члешв цих установ, анал1зувати !х основш постулати та напрями роботи, осшльки в них вщбуваеться формування людини як особистостг У сво!й д1яльносп дослщжуваш установи повинш опира-тися на педагопчний досв1д культурно-просвггаицьких та громадських оргашзацш, яш д1яли в минулому та виробили певш освипьо-виховш модел1 роботи 1з молодим поколшням. Прикладом, можуть послугувати методи, форми та прийоми роботи 1з дпъми та молод-дю, що використовували вчител1 та активюти освггаьо-культурних установ Волиш у Х1Х - першш половиш ХХ столитя. Зазначимо, що впродовж дослвджуваного перюду у д1яльносп цих установ вщбувалися певш змши, яш сьогодш сл1д належно дослщити та дати об'ективну 1 незаангажовану оцшку под1ям, яш вплива-ли на процес отримання знань та формування свггогляду 1 морально-етичних переконань учшвсько! особистостг В1дтак, постае потреба у перюдизацп процесу навчання та виховання дней та молод1 в освггаьо-культурних установ Волиш у Х1Х - першш половиш ХХ столитя вщповвдно до полличних, сошально-економ1чних та культурних умов розвитку волинського краю. Варто зауважити, що необхвднють переймання педагопчних здобутшв минулого окреслена в сучасних освпшх документа. Наприклад, у «Закош про освпу» написано, що «Державна политика у сфер1 освип формуеться 1 реал1зуеться на основ1 наукових дослвджень, м1жнародних зобов'язань, вичизняного та шоземного досв1ду» [11].
Актуальн1сть обрано! теми зумовлюеться також необх1дн1сть переосмислення усталених погляд1в на осв1ту Х1Х - першо! половини ХХ стол1ття та вироблен-ням об'ективно! оц1нки дослщжуваних педагог1чних
Марчук Оксана Олександр1вна 1СТОРИЧНА ПЕРЮДИЗАЦ1Я ПРОЦЕСУ ...
явищ, оск1льки впродовж багатьох рок1в в анал1з1 освии, особливо наукових розввдках середини ХХ ст., вчеш пнорували нацюнально-патрютичне та релпшне вихо-вання.
МЕТОДОЛОПЯ
Формулювання щлей cmammi. Мета статп - розро-бити та обгрунтувати юторичну перюдизацш процесу навчання та виховання дггей та молод1 в освиньо-культурних установ Волиш у Х1Х - першш половиш ХХ столитя та представити шляхи ïï використання в закладах освии сьогодення.
Постановка завдань. Для реал1зацп поставленоИ мети необхвдно розв'язати таш завдання: а) розробити ав-торську перюдизацш процесу навчання та виховання дней та молод1 в освиньо-культурних установ Волиш у Х1Х - першш половиш ХХ столитя; б) проанал1зувати арх1вн1 матер1али про д1яльшсть заклад1в освии, роботу активюпв громадських товариств Волиш у дослщжуваш перюди, визначити особливосп навчання та виховання молодого поколшня; в) розробити рекомендацп щодо реал1зац11 розробленоИ перюдизацп в закладах освии сьогодення.
Методи, методики та технологи, що використову-валися. Автором використано р1зноманиш методи для досягнення мети дослвдження: метод перюдизацп (для обгрунтування перiодизацiï розвитку процесу навчання та виховання дней та молодi в освiтньо-культурних установ Волиш у Х1Х - першiй половиш ХХ столитя; компаративний аналiз для встановлення спiльних i специфiчних ознак у системi навчання та виховання дней та молодi в рiзнi iсторично-педагогiчнi перiоди; метод узагальнення та конкретизацп, який сприяти-ме формулюванню загальних висновкiв i практичних рекомендацш з питань впровадження розробленоï перюдизацп в освинш процес сьогодення.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Виклад основного Mamepicrny до^дження з повним обгрунтуванням отриманих наукових peзyльmcmiв. На територп Волиш у Х1Х - першш половиш ХХ столитя склалася певна система навчання та виховання дней та молодi в освиньо-культурних установах, яка впродовж ïï юторичного розвитку зазнавали певних змш. Водночас впродовж певного юторичного перюду спостерпаемо ряд спшьних освiтянських рис, дозволило нам виокре-мити певну перiодизацiю навчання та виховання молодого поколшня. Аналiз системи освии засввдчив, що вона неввдривно пов'язана iз умовами полiтичного, культурного та соцiально-економiчного розвитку краю. Як сввдчать iсторичнi факти, у Х1Х - першш полови-нi ХХ столитя територiя Волинi офiцiйно перебувала у складi Росiйськоï iмперiï', Росiйськоï держави, УНР, Украïнськоï Держави (1918), ДругоИ Речi Посполитоï та Украïнськоï СРР [12]. Вiдповiдно, тут реалiзовува-лася освiтня полiтика уряду Росiï, Украши чи Польщу Загалом у дослщжуваний перiод волинськ1 землi утво-рювали Волинську губернiю та Волинське Воеводство.
Розробляючи перiодизацiю, ми використовували до-слiдження «Церковнопарафiяльнi школи Лiвобережноï Украши в системi освiтньоï полiтики уряду РосшськоИ iмперiï (1884-1917 рр.)» [13] I. Петренко. Дослщниця пояснила, що у 1861 рош пiсля скасування кршосно-го права iнтенсивно почали виникати школи, оскшьки тогочасне суспшьство потребувало грамотних i кваль фшованих працiвникiв. Науковець розробила таку перюдизацш шкшьництва: «1) кiнець 50-х - 70-тi роки Х1Х ст., коли здшснювалася лiберальна полiтика уряду в галузi народноï освiти, створювалися умови для залу-чення громадськосл та приватноï' iнiцiативи до осви'-ньоï справи; 2) 70-тi - початок 90-х рошв Х1Х ст., коли уряд вщдав прiоритет створенню церковнопарафiяльних шк1л, перевiв Их на 7 державне фшансування, сприяв Их розвитку; 3) середина 90-х рошв Х1Х ст. - початок ХХ ст., пов'язаний з виршальним зрушенням у сферi почат-ковоï освии, зростанням асигнувань на школу, сшльни-
ми дiями держави та громадськосп в системi подальшо1 розбудови народно! освии» [13, с. 7]. Вщтак на основi аналiзу освiтньоï полиики, що реалiзовувалася у роботi культурно-освишх товариств Волинi Х1Х - початку ХХ столитя нами виокремлено три основш юторичш етапи навчання та виховання молодого поколшня: а) 18001917 рр. - перебування шкшьництва шд впливом полии-ки Росшського уряду; б) 1917-1921 - перюд нацiоналiза-ц^ волинськоï системи освии; в) 1921-1939 рр. - здшс-нення освiтнiх реформ пiд епдою керiвництва Другоï Речi Посполитоï. О^м того, перший перiод умовно можна подiлити на два пiдперiоди: 1800-1861 - станов-лення системи навчання та виховання дней i молодi в освiтньо-культурних центрах, 1861-1917 - штенсивний розвиток системи освiтньо-культурних установ Волиш з урахування проросiйськоï полиики.
До основних особливостей розвитку освии першо-го виокремленого перiоду в Волинськш губерн^ вар-то вщнести структурованiсть, iнтенсивне виникнення початкових шшл, функцiонування духовних закладiв, викладачi яких намагалися виховати духовно багату, думаючу особистiсть, в1ддану православнiй церквi та росшському самодержавству. Головним недолiком того-часноï освiтньоï системи вважаемо вщсутшсть у нiй 1де-алiв нацюнального виховання, русифiкацiю, викладання росiйською мовою, використання росшськомовних ма-терiалiв. Для шшльництва другого перiоду характерна нацiоналiзацiя освiтньоï галузi регiону, зосередження на територп Волиш основних оргашв державно" влади, консолiдацiя усiх сил задля розбудови системи освiти. Третiй перюд характеризувався згортанням процесiв iн-тенсивноИ нацiоналiзацiï системи освiти i виникненням пропольських освiтньо-культурних установ. У першi два територiя Волинi утворювала Волинську губернш, у третьому - Волинське воеводство.
Для обгрунтування доцшьносп розробленоИ перi-одизацй наведемо приклади, пов'язаш iз навчанням та вихованням дней i молодi в дослiджуванi етапи. Так, у на початку Х1Х ст. на територп Волиш почали виникати церковнопарафiяльнi школи, основним завданням яких було виховувати молодь в християнському дусг Як пояснив дослщник М. Левкiвський, «метою ввдкриття на-вчальних закладiв було посилення засад православ'я^, покращення освiтнього рiвня православних Волинi» [1, с. 128]. Однак, упродовж 1818 - 1844 рр. шльшсть учнiв в них не була великою: у 1833 р навчалося лише 85 чол., а в 1844 - 176 чол. [1, с. 130] Значш змши вщбулися пiс-ля 1861 р. та 1884 р., коли було прийнято «Правила про церковнопарафiяльнi школи». Вщповвдно значно збiль-шилася шльшсть школярiв, i станом на 1887 р. станови-ла 100 796 [1, с. 135].
У цей час на територп Волиш до навчання та виховання дней долучилися активюти громадських та рель гшних товариств, якi облаштовували церковнопарафi-яльнi та недiльнi школи, сшвпрацювали iз закладами освiти, проводили бесвди та релiгiйнi виховнi заходи, залучали дней та молодь до учасп в богослужениях, роз-давали молодому поколшню лiтературу морально-етич-ного характеру. Прикладом, може служити дiяльнiсть Кременецького Богоявленського Свято-Микола^вського братства, при якому функцiонувала належно облаштова-на школа [14, с. 135], Луцького Хресто-Воздвиженського братства, острозького Кирило-Мефодйвського та шших.
Упродовж всього Х1Х ст. на територп Волиш ре-алiзовувалася проросiйська полiтика. Як зазначив О. Субтельний, «хоча першочергова мета росшськоИ полiтики полягала у послабленнi польських впливiв на Правобережж1, вона мала глибокий вплив на украïнське селянство... шсля повстання 1831 р. за калька мiсяцiв позакривали всi польсьш школи, а шк1льну справу ре-органiзували на iмперських засадах iз переведенням на росiйську мову» [15, с. 266]. Проросшсьш впливи у навчання та вихованш волинськоï молодi значно поси-лилися пiсля прийняття Валуïвського циркуляру (1863)
Marchuk Oksana АккзапЛ-оупа pedagogical
THE HISTORICAL PERIODISATION ... sciences
та Емського указу (1876): навчання велося росшською мовою, пнорували нацюнальш аспекти в вихованш, ма-тер1ал навчальних шдручнишв спрямовувався на вихо-вання законослухняних громадян Росшсько! держави.
Другий перюд процесу навчання та виховання дггей та молод1 Волиш в освггаьо-культурних установах розпочався в 1917 р. 1 був викликаний нацюнальним вщродженням, яке розпочалося в Укра!ш тсля пова-лення самодержавства. Тод1 територ1я Волш входила в склад УНР, Укра!нсько! Держави (1918). Процес навчання 1 виховання дней та молод1 здшснювався в на-цюнально-патрютичному дусг В уах повгтах почали виникати украшсьш школи. В1дтак, на територп розгор-нули свою д1яльшсть УСС, яш почали створювати «на-родш школи», В юторп Волиш на початку ХХ столитя д1яло понад 50 початкових 1 дв1 семикласш «народш школи» [1, с. 22], яш отримували падтримку в1д «Бюро культурно! помоч1 для укра!нського населення окупова-них земель», що було створене при «Союз1 визволення Укра!ни». Вчител1 цих шшл викладали математику, чи-тання, письмо, юторш та географш Укра!ни. Стр1льщ видавали власш шдручники для навчання дней. Значну допомогу у справ1 навчання та виховання дггей 1 молод1 надавали члени громадських товариств, найбшьшими з яких були «Союз укра!нок», «Просвпа», «Рвдна школам», «Р1вненський Боян». Як сввдчать арх1вш матер1али, населення Волиш прагнуло навчати та виховувати дггей в нацюнально-зор1ентованих школах. Щдтвердженням цього е готовшсть мешканщв Дубно узяти на себе вс витрати з облаштування укра!нсько! пмназп в мют1 [16, с. 22]. Зашнчення другого видшеного перюду пов'язане 1з входженням волинських земель до складу Польщ1 в 1921 рош 1 утворенням Волинського воеводства.
Третш юторичний перюд функцюнування культур-них та освпшх установ розпочався у 20-тих роках ХХ ст., коли освипе становище шшл на Волиш зазнало змш, викликаних юторично-полиичними под1ями). На територп Волинського воеводства головним органом управлшня освгтою було Мшютерство в1роспов1дання та публ1чно! освгти. В той час на територп Волиш про-довжували функцюнувати заклади р1зних тишв. Серед початкових шшл виокремлюемо утраквютичш, польсьш, укра!нсью та школи нацюнальних меншин. Середня ланка була представлена пмназ1ями, лщеями, жшочими пмназ1ями, бурсами. Здшснений анал1з роботи волинських навчальних заклад1в на територп Польщ1 дозволив констатувати той факт, що у 20-30 рр. спостериаеться новий етап в становленш освиньо! системи регюну, коли виникали нов1 типи заклад1в, змшювалися освгтш прюритети, однак 1з боку уряду було взято курс на поло-шзащю, що призвело до утискав укра!нських установ. У сучасних наукових розввдках пояснено, що «становище шкшьництва на Волиш в цей час визначалося укра!н-сько-польською конфронтащею. Укра!нщ прагнули мати свою власну школу, яка б давала освиу укра!нською мовою, шдносила нацюнальну сввдомють, патрютизм 1 культуру народу...» [1, с. 24]. В цей час продовжува-ли здшснювати свою просвггаицьку д1яльнють громад-сьш товариства, яш сшвпрацювали 1з закладами освгти, влаштовували лггературно-музичш вечори, народш 1гри та забави, святкування дшв пам'яп Т. Шевченка, Лес Укра!нки. I. Котляревського. Наприклад, члени волин-сько! «Просвети» користувалися авторитетом населення краю, особливо педагопв, як високо поцшовували !х працю. Висловлюючи подяку за плвдну сшвпрацю 1з школами Р1вненщини професор Ф. Пекарський «пвд-креслив велик! зусилля Ради «Просвети» для утримання пмназп, висловився за необхвднють 1 дал1 ще з бшьшою енерпею старатися на мюцях про шдтримку пмназп» [17, с. 97]. До ф1зичного виховання долучилися пред-ставники «Соколу», естетичний смак формували акти-вюти «Р1вненського Бояна» та «Волинського театрального товаристава». Третш перюд процесу навчання та виховання молодого поколшня Волиш в осветньо-куль-36
турних центрах зашнчився в 1939 р, коли ця територГя ввшшла до складу Радянсько! Укра!ни.
Розроблена нами перюдизащя засвщчила, що процес навчання та виховання молодГ Волиш залежав вгд поль тичних умов. Виховання вгдбувалося в складних умовах втрати власно! незалежносп, одна населення регюну продовжували виховувати молоде поколшня в патрю-тичному дус1, намагаючись зберегти сво! нацюнальну автентичшсть та самобутнють.
Поргвняння отриманих результат1в з результатами у 1нших досл1дженнях. Дослгдження дало змогу проана-л1зувати його результати з шшими науковими працями. Розроблено пер1одизац1ю процесу навчання та виховання дггей i молод1 в культурно-осв1тн1х установах Волиш
XIX - початку ХХ столитя. Зазначено, що вiн ввдбу-вався в умовах коли Укра!на входила до складу iнших держав. Пояснено, що значш зрошення в справi освiти молодого поколiння ввдбулися в другiй половинi ХХ ст. Ця теза прослщковуеться у дослвдженш I. Петренко [10], яка пояснила, що «реформа 1864 року вперше в юторп Росiйсько! iмперi! створила масову народну школу, дала можливють проявитися приватнiй i громадськiй шща-тивi, сприяла поширенню грамотностi серед сшьського населення» [13, с. 95]. Нами встановлено, що в Х1Х - на початку ХХ столитя навчання i виховання дiтей i молодi мало проросiйський характер, що обгрунтовано в науко-вiй розвщш Т. Джаман [18]. Отриманi нами результати про форми методи i прийоми навчання i виховання дггей i молодГ в першiй половиш ХХ ст. спГввгдноснГ Гз результатами наукових пошушв О. Борейка [19] про дГяльнють громадських товариств, Ю. Крамара [20] про нацюналь-но-культурне та релГгГйне життя на Волиш в дослщжу-ваний перюд та Р. Найди, яка охарактеризувала [21] про-свГтницько-виховну дГяльнГсть молодГжних товариств на ВолинГ (1919-1939 рр.)
ВИСНОВКИ
Висновки дослГдження. У Х1Х - першГй половинГ
XX ст. територГя ВолинГ входила до складу Росшсько! ГмперГ!, УНР, Укра!нсько! держави та Друго! РечГ посполито! ВГдповгдно процес навчання i виховання молодГ в освГтньо-культурних центрах вгдбувався зггдно освГтньо! полГтики тогочасних урядГв. Нами було вио-кремлено три основш етапи освГтнього процесу: а) 18001917 рр. - перебування шшльництва пГд впливом полГтики РосГйського уряду; б) 1917-1921 - перюд нацюналГзацп волинсько! системи освГти; в) 1921-1939 рр. - здшснення освГтнГх реформ шд егГдою керГвництва Друго! РечГ Посполито!. Незважаючи на втрату державносп, молоде поколГння виховувалося в нацюнально-патрютичному дусГ. Розроблену перГодизацГю доцГльно використову-вати пгд час вивчення розвитку освГти Укра!ни Х1Х -першо! половини ХХ ст. пГд час проведення занять в закладах вищо! та середньо! освГти. Н доречно використо-вувати при написанш квалГфГкацГйних робГт, наукових статей i рефератГв.
Перспективи подальших досл1джень цього напря-му. Перспективи подальших дослщжень вбачаемо в дослгдженнГ системи навчання та виховання дней i молодГ в рГзш ГсторичнГ перГоди та в рГзних регГонах Укра!ни та виробленш вГдповгдно! Гсторично! перГодизацГ!, яка би дала змогу науковцям порГвняти освГтнГ системи не лише в Укра!ш, а й кра!нах заруб1жжя. АналГз розвитку вГтчизняного шк1льництва дозволяе гГдно представити Укра!ну в световому педагогГчному процесГ та визна-чити !! роль у формуваннГ освГтнього простору ЗахГдно! Свропи в минулому та часи сьогодення.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Левювський М. Велика Волинь: Iсторiя освти i культури: монографiя. Житомир, 2011. 500 с.
2. Агапов Ю. Ю. Становлення i розвиток приватно'i освiти на Волит (друга половина Х1Х — початок ХХ ст.): автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 /Житомирський державний унiверситет iменi 1вана Франка. Житомир, 2011. 20 с.
3. Бовсунiвська Н. М. Розвиток шюльноi музичноi освiти на Волин (юнець XIX — початок XX ст.): дис. ... канд. пед. наук:
Марчук Оксана Олексан^вна 1СТОРИЧНА ПЕРЮДИЗАЦШ ПРОЦЕСУ ...
13.00.01 /Житомирський державний педагогiчний yHiBepcumem iMeHi I. Франка. Житомир, 2004. 231 с.
4. Даюк Ж. Ю. Культурно-просвiтницька дiяльнiсть викладачiв та випускниюв Кременецького лщею в Укран (XIX — початок ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 /Житомирський державний педагогiчний унiверситет iменi I. Франка. Житомир, 2011. 20 с.
5. Костюк О. Ю. Становлення та розвиток релтйно! освти на Волинi (XIX — поч. XX ст.): дис. ... на здобуття наук. ступеня кандидата пед. наук: 13.00.01 / Нацюнальний утверситет «Острозька Академiя». Острог, 2007. 281 с.
6. Шахрай Т. О. Господарська, громадсько-полтична та культурна дiяльнiсть дворян i помщиюв Волин наприкшщ XIX — початку XX ст.: дис. ... канд. wт. наук: 07.00.01 / Черкаський на^ональний утверситет iменi Б. Xмельницького. Черкаси, 2008. 244 с.
7. Бурлака Я. З wтори втчизняноi педагогти: завдання, пошуки, проблеми. Рiдна школа. 1992. № 1. С. 7—13.
8. Гупан Н. Проблеми хронологи в сучасних wторико-педаго-гiчних до^дженнях Украшський педагогiчний журнал. 2016. № 1. С. 116-121.
9. Курило В. С. Перюдизащя процеав становлення i розвитку системи освiти i nедагогiчноi думки схiдноукраiнського регiону в XX сторiччi Освiта на Луганщинi. 1999. № 1. С. 23.
10. Сухомлинська О. Перюдизащя nедагогiчноi думки в Украт: кроки до нового вимiру. Збiрник наукових праць до 10^ччя АПН Украши. Частина 1. Xаркiв: ОВС, 2002. С. 37-54.
11. Закон Украши ,,Про освiту" (2017р.) URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 20.08.2019).
12. Волинська губертя. URL: https://uk.wikipedia.org/ wiki/%D0%92%D (дата звернення: 29.09.2019).
13. Петренко I. М. Церковноnарафiяльнi школи Лiвобережноi Украши в системi освiтньоi nолiтики уряду Роайсько! iмnерii (1884— 1917рр.). Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. 161 с.
14. Вiдвiдини Переосвященним Модестом, Спископом Волинським i Житомирським, i Його Превосходительством — Тайним Радником, Управляючим канцелярieю Священного Синоду В. Саблером духов-но-навчальнихзакладiв i церков м^та Кременця. Волинськ Сnархiальнi Вiдомостi. 1890. Частина неофщйна. № 29. С. 1008—1014.
15. Субтельний О. Укра!на: Iсторiя. Ки!в: Либiдь, 1993. 720 с.
16. Украшська початкова школа в м. Дубно. ДАРО, ф. 505, оп. 1, спр. 1. 39 арк.
17. Переписка iз повтовим управлшням державноi полщН з пи-тань дiяльностi укра!нськоi оргатзаци ,,Просвта". ДАРО, ф. 30, оп. 18, спр. 484, 363 арк.
18. Джаман Т. В. Розвиток народноi освiти на Волин (XXVIII— XIX ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / Тернотльський державний nедагогiчний утверситет iменi В. Гнатюка. Тернотль, 1999. 20 с.
19. Борейко О. М. Просвiтницько-nедагогiчна дiяльнiсть громадських товариств Волин (др. пол. XIX — поч. XX ст.): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 /Житомирський державний nедагогiчний утверситет iменi I. Франка. Житомир, 2004. 239 с.
20. КрамарЮ. ЗахiднаВолинь 1921—1939р.: нащонально-культур-не та релiгiйне життя. Луцьк: Схiдноeвроnейський на^ональний утверситет iменi Лес Украшки, 2015. 404 с.
21. Найда Р. Г. Просвтницько-виховна дiяльнiсть молодiжних товариств наВолинi (1919—1939рр.): автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01. Ки!в, 2008. 20 с.
