CC BY
14
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
Л1ТЕРАТУРА
1. Блонский П. П. Очерки детской сексуальности / П. П. Блонский // Избранные педагогические и психологические произведения. В двух томах. - М.: Педагогика, 1979. - Т. 1. - С. 202-276.
2. Блонский П. П. Возрастные особенности детей / П. П. Блонский // Избранные педагогические произведения. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - С. 373-528.
3. Блонский П. П. Половое воспитание / П. П. Блонский // Статеве виховання школярiв: сторшками юторп (20-30-т роки ХХ столитя): хрестомапя. - Херсон: ХДУ, 2007. - С. 5-16.
4. Блонский П. П. Введение в дошкольное воспитание. - Изд. 2-е, испр. / П. П. Блонский. - М.: Практические знания, 1917. - 136 с.
5. Блонский П. П. Задачи и методы новой народной школы / П. П. Блонский // Избранные педагогические и психологические произведения. В двух томах. - М.: Педагогика, 1979. - Т. 1. - С. 39-85.
REFERENCES
1. Blonskyj P. P. Ocherky detskoj seksualnostys [Essays on child sexuality] (in Russian). Izbrannye pedagogicheskije i psykhologycheskye proizvedenija. V dvukh tomakh. - M.: Pedagogika, 1979. - Vol. 1. - PP. 202-276.
2. Blonskyj P. P. Vozrastnye osobennosty detej [Age characteristics of children] (in Russian). Izbrannye pedagogicheskije proizvedenija. - M.: Izd-vo APN RSFSR, 1961. - PP. 373-528.
3. Blonskyj P. P. Polovoe vospytanyse [Sex education] (in Russian). Stateve vykhovannia shkoliariv: storinkamy istoriji (20-30-ti roky XX stolittia): khrestomatiya. - Kherson: XDU, 2007. - PP. 5-16.
4. Blonskyj P. P. Vvedenye v doshkolnoje vospytanije. - Yzd. 2-e, yspr. [Introduction to preschool education] (in Russian). - M.: Praktycheskije znanija, 1917. - 136 p.
5. Blonskyj P. P. Zadachy y metody novoj narodnoj shkoly [Tasks and methods of the new folk school] (in Russian). Izbrannye pedagogicheskije i psykhologicheskije proizvedenija. V dvukh tomakh. - M.: Pedagogika, 1979. - Vol. 1. - PP. 39-85.
УДК 378.4.015.31(477.85-25) «1875/1900»
МАРИНА КОЖОКАР
margelina@i.ua викладач,
Чершвецький нащональний ушверситет iменi Ю. Федьковича
м. Чершвщ, вул. Коцюбинського, 2
ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1 В ПОЛ1ЕТН1ЧНИХ ТОВАРИСТВАХ ЧЕРН1ВЕЦЬКОГО УН1ВЕРСИТЕТУ (1875-1914)
Розглянуто основнi структурHi компоненти виховання студентгв в полгетнгчних товариствах Чернiвецького унiверситету перiоду Австро-Угорщини. Проаналiзованi системоутворюючi чинники вказаного процесу в контекстi виховання представника молодi в iнтернацiональному консервативному об'еднант «Austriа» та товариствi «Академiчна читальня», що дiяли у nровiдному закладi освiти Буковини. Засвiдчено, що з перших дтв дiяльностi унiверситету з'явилась та зберiгалась тенденцiя появи академiчних об'еднань, в органгзацИ та дiяльностi яких активно брали участь представники професорсько-викладацького складу. Вказано, що засадничим завданням дiяльностi товариств такого формату стало формування «австршського студента»: вiдданого коронi, вихованого i дисциплiнованого, елiтного молодого представника нацИ. Вiдзначено, що унiверситетськi товариства здебтьшого
виконували роль освiтньо-розважальних клубiв з бiблiотекою i певною загальною метою — стлкування з цiкавими особистостями та обговорення подт у затишнт атмосферi. Наголошено на значнш ролi перших полiетiчних товариств студентiв Чертвецького утверситету щодо виховання освiченого, здатного згуртуватись заради великоi мети, передового молодого населення краю.
Ключовi слова: Чернiвецький утверситет, статут, мета, виховання, студенти, товариство.
МАРИНА КОЖОКАР преподаватель,
Черновицкий национальный университет имени Ю. Федьковича
г. Черновцы, ул. Коцюбинского, 2
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
ВОСПИТАНИЕ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ В ПОЛИЕТНИЧЕСКИХ ОБЩЕСТВАХ ЧЕРНОВИЦКОГО УНИВЕРСИТЕТА (1875-1914)
Рассмотрены основные структурные компоненты воспитания студентов в полиэтнических обществах Черновицкого университета в период Австро-Венгрии. Проанализированы системоформирующие факторы этого процесса в контексте воспитания молодежи в интернациональном консервативном объединении «ЛызМа» и обществе «Академическая читальня», что действовали в ведущем учебном заведении Буковины. Доказано, что с первых дней деятельности университета появилась и сохранилась тенденция появления академических объединений, в организации и деятельности которых активно участвовали представители профессорско-преподавательского состава. Указано, что основополагающим заданием деятельности обществ такого формата стало формирование «австрийского студента»: преданного короне, воспитанного и дисциплинированного, элитного молодого представителя нации. Сделан вывод, что университетские общества преимущественно исполняли роль образовательно-развлекательных клубов с библиотекой и определенной общей целью □ общения с интересными личностями и обсуждения событий в уютной атмосфере. Отмечена существенная роль первых полиэтнических обществ студентов Черновицкого университета в воспитании образованной, способной сплотиться ради большой цели, передовой молодежи.
Ключевые слова: Черновицкий университет, устав, цель, воспитание, студенты, общество.
MARYNA KOZHOKAR Teacher,
Chernivtsi National University named after Yuri Fedkovich
Chernivtsi, Kotsiubynsky street 2
STUDENT'S UPBRINGING IN POLI-ETHNIC ORGANIZATIONS OF CHERNIVTSI UNIVERSITY (1875-1914)
The author considers the main structural components of the students' upbringing in poly-ethnic associations of Chernivtsi University, namely, defines the purpose, tasks, means and features of educational activities in them. The researcher analyzes these system-forming factors in the context of bringing up a representative of the youth in the international conservative associations «Austria» and «the Academic Reading Room», which were operating at the most powerful Bukovynian educational institution during the Austro-Hungarian and Romanian periods. It has been acknowledged that from the first days of the university's activity there was a tendency of the emergence of academic associations. The representatives of the teaching staff actively participated in the organization and activities of these associations. In addition, the core task of the societies of such a format was the creation of an «Austrian student» - a devoted to the crown, educated and disciplined, elite young representative of the nation. Moreover, such representatives embodied the entire population of the Austro-Hungarian Empire, such a nationally impoverished nation, without its own customs and traditions of. The study emphasized that, despite the absence of officially established areas of «Austria's» activity, the analysis of the content of educational work allowed the author to distinguish their leading course that is cultural and educational orientation. Accordingly, education was carried out through general lectures and conversations with mandatory discussion of the report topic, the joint celebration of state and religious holidays with the official and entertaining part. The author concludes that associations mostly played the role of educational and entertainment clubs with a modern library and a certain general purpose -communication with interesting personalities and discussion of events in a cozy atmosphere. However, the author stresses the impossibility of leveling out the role of the first poly-ethnic societies of students of Chernivtsi University in the direction of bringing up an educated, able to rally for the sake of the great goal, advanced young people of the region.
Keywords: Chernivtsi university, statute, purpose, education, students, association.
Актуальною проблемою сьогодення e забезпечення pi3Ho6i4Horo розвитку особистосп, формування i вдосконалення основних норм, ^eaniB, принцишв, щнностей, правил поведшки студентсько! молодi в систем вищо! освгга. Розв'язання завдань нащонального виховання, набуття молодим поколшням сощального досвщу, успадкування духовних надбань украшського народу, досягнення морально! та мiжнaцiонaльноi культури особистосп, формування рис громадянина Укра'ни вимагае докоршно! перебудови виховно! роботи у вищих закладах освгги нашо! держави.
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОПКА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
Звернення до iсторичного досвщу освiти в Украiнi е особливо актуальним у часи активних пошуюв нових шлях1в суспiльного розвитку, що несе змiну пiдходiв до розбудови системи вищоi освiти, оскшьки вона сприяе вихованню суспiльноi свiдомостi i е гарантом його стабiльностi. Висхщною умовою сучасного реформування системи нацiональноi освiти е вивчення iсторичних здобутюв, що, дозволить спрогнозувати 11 функщонування у перспективi й уникнути помилок минулого. Особливий iнтерес стосовно цього становить перiод юнця Х1Х - початку ХХ ст. який характеризуемся iнтенсивними соцiально-економiчними та культурними перетвореннями, великою кiлькiстю реформаторських iдей i процесiв в освiтнiй галузi.
Характерною рисою сучасних розвiдок громадського руху краю друго1 половини Х1Х -початку ХХ ст. стала вщмова вщ iдеологiчноi штучностi щодо дiяльностi рiзних громадських спiльнот в Захщнш Украiнi, перегляд результатiв 1х дiяльностi, вiдзначення дiячiв-подвижникiв того часу. Питання дiяльностi молодiжних органiзацiй унiверситетiв у вказаному регiонi в минулому стали предметом защкавлення багатьох науковцiв (О. Винничук, Т. Завгородня, В. Леник, В. Мокляк, Т. Палагнюк, Р. Пальчевський, Б. Савчук, I. Стражшкова, С. Черкасова, О. Юзик). Щоправда, здебiльшого iхнi дослiдження територiально обмежувались Галичиною.
Соцiально-полiтичне i культурне життя нацiональних спiльнот в контекстi громадського руху населення Буковини вiдобразили в сво!х працях О. Гнатчук, А. Горук, О. Добжанський, I. Дутчак, М. Кушнiр, С. Осачук, I. Щддубний та iншi вченi. Рiзним аспектам виховання молодi в Буковит, придiляли увагу Н. Гнесь, В. Мужичок, Ю. Тумак, О. Цибанюк. Проте питання органiзацii виховання молодi в громадських студентських товариствах Чершвецького унiверситету залишились поза увагою науковщв.
Мета статтi - визначити i проаналiзувати мету, завдання, закономiрностi i особливостi виховно! дiяльностi полiетнiчних студентських оргашзацш Чернiвецького унiверситету австро-угорського перюду.
Класифiкацiя студентських товариств Чернiвецького ушверситету вiд часу його заснування в 1875 р. аналiз 1х нащонально! належностi дають можливiсть стверджувати, що полiетнiчнi спiлки студентiв вщносились до академiчних органiзацiй, а корпорацii, навпаки, мали етнiчний характер. 1з 12 академiчних студентських товариств унiверситету дослщжуваного перiоду 5 були iнтернацiональними [4, с. 131]. Зразком для створення вшх студентських товариств у Чершвецькому унiверситетi стало об'еднання буковинських студенев Вiдня «Bukowiner Studentenverein», яких об'еднав чершвецький нiмець Мiхаель Кiппер [13; 15].
Крiм того, з перших дшв дiяльностi унiверситету розвинулася тенденщя появи академiчних об'еднань, в оргашзацл та дiяльностi яких активно брали участь, ^м студентiв, представники професорсько-викладацького складу. Такою стала перша оргатзащя, членами яких були студенти усх нацiональностей. Iнтернацiональне консервативне об'еднання «АшШа» створено 17 жовтня 1875 р. Незважаючи на представництво викладачiв та студенпв в рядах спшки, консерватизм «АшШа» проявлявся у чiткому розмежуванш членiв. А ще товариство не розглядало за потрiбне збiльшувати кшьюсть членiв або пропагувати свою дiяльнiсть, мотивуючи це власною елiтарнiстю. Засадничим завданням дiяльностi товариства стало формування «австршського студента» вiдданого коронi, вихованого i дисциплiнованого, елiтного молодого представника нацii. Причому пiд такими представниками розумiлось все населення Австро-Угорсько!' iмперii, без нацiонального обличчя, без власних звичав i традицiй нацii [3; 6; 14].
Членами «АшШа» на першому етат дiяльностi стали значна кшьюсть студенпв i викладачiв, проте згодом 1х кiлькiсть стала значно меншою внаслщок появи нацiональних, бшьш демократичних молодiжних органiзацiй. Точного перюду юнування цього товариства нами не визначено, проте iншi товариства «Академiчна читальня» i «Союз» систематично запрошували «австрiйцiв» на сво1 заходи, залучали 1х активiстiв до органiзацiйних груп i комiтетiв, спiвпрацювали у святкувант державних свят. Щодо нацiональних формувань в унiверситетi «Austriа» була холодно нейтральною, розглядаючи 1х як «недолугих конкурентiв».
Напрями дiяльностi «Austriа» офщйно не були сформованi, проте аналiз змiсту роботи дозволяе визначити провщним культурно-просвiтницьке спрямування. Вiдповiдно виховання здшснювалось шляхом загальних лекцiй i бесщ з обов'язковим обговоренням теми доповщ, спiльного святкування державних та релтйних свят з офiцiйною та розважальною частиною. В офiцiйну частину входили л ж лекцii: наприклад, з нагоди дня народження цiсаря Франца-Йосифа в першш половинi заходу була проведена урочиста промова на його честь i танцювальний вечiр,
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
запрошення на який роздавались персонально. Серед учасниць були представнищ найзаможнiших родин Буковини, викладачi могли вщвщати захщ 3i сво1ми дружинами. В такому контексп був проведений Новий рiк, рiчниця дiяльностi «Ашйа», Великоднi свята тощо [7-9].
Отже, консерватизм i елiтарнiсть стали характеристиками об'еднання «Ашйа». Його виховна дiяльнiсть здiйснювалась на засадах спiвпрацi, спшьно1 громадсько1 роботи, дотичних iдей та прагнень студентiв i викладачiв, а основними формами просвiтницькоï роботи стали лекцп та бесiди, тематичнi зустрiчi i масовi розважальнi заходи.
За шщативою керiвництва унiверситету i сприяння ректора К. Томащука майже одразу шсля заснування унiверситету 26 жовтня 1875 р. було органiзовано товариство «Академiчна читальня» («Akademische Lesehalle») [2, арк. 60; 4]. Статут товариства визначав основною метою його дiяльностi виховання духовно збагачених, освiчених, вiрних громадян Австро-Угорсько1 iмперiï, яю визнають провiдну роль нiмецькоï мови та культури i при цьому проголошував рiвнi права всiх нацiй та конфесш. Будь-яю нацiональнi аспекти розвитку товариства не допускалися. Членами товариства стали студенти, викладачi та службовщ ушверситету. Тим самим статут щцкреслював демократичнiсть та вiдкритiсть цього м1жнацюнального об'еднання, яке мало сприяти процесу мирного спiвiснування та гармонiйних стосунюв в краï [18, s. 1-16]. Загалом статутнi положення «Академчжл читальш» вщцзеркалювали стан «соцiально-культурноï уловил рiвноваги» Буковини в дослщжуваний перiод: втьний розвиток всiх нацiональностей краю та державш привии нiмецькiй культурi.
Реалiзацiя мети здiйснювалась через напрямки дiяльностi, якi статутно не були визначеш, але впроваджувались на практицi та визначались як культурно-просвiтницький i благодiйний (табл. 1).
Таблиця 1
Змтт, форми, методи та специфта д1ялъност1 ттернацюналъних товариств студент1в __«Austria» та «Академ1чна читальня» Чершвецъкого университету
Назви товариств «АшШа» «Академiчна читальня»
Напрями дiяльностi Громадянське виховання Культурно-просвгтницький. Благодiйний
Форми роботи ЛекцЬ'; бесщи; тематичнi зустрiчi; масовi розважальнi заходи. Бесiди та дискусЬ'; читання; зустрiчi з вiдомими людьми; допомога щодо створення робочих мiсць; масовi святковi заходи.
Методи роботи
Специфiчнi риси Спшьна участь в дiяльностi товариства студенпв i викладачiв; офiцiйно не сформоваш в статутах напрями дiяльностi; спроби нацiонального виокремлення в межах штернацюнальних товариств.
Звичайно, нейтральна «Академiчна читальня» одразу привернула до своïх лав активне студентство, тут були створенi прийнятнi умови для результативного проведення часу, стлкування з викладачами, лекцiй, обговорення книг i статей, щей i подш тощо для вшх без виштку студентiв. Така демократична та позитивна позищя товариства сприяла вступу до його лав представниюв рiзних етноав. За рiзними даними, на час створення в «Академiчнiй читальнi» згуртовувались майже 70 студентiв i викладачiв унiверситету [10, с. 27].
Щцтримка та сприяння керiвництва унiверситету одразу вщчувалась у матерiально-технiчному забезпечент читальнi. Наприклад, через два роки товариство мало у своему тдпорядкувант юмнату для доповiдей, бiблiотеку з фондами регюнальних та iноземних газет i журналiв, книг i рукопиав.
Студенти-члени товариства активно займались благодшною дiяльнiстю, зокрема, визначаючи прiоритетним тдгримку студенпв соцiально та матерiально не захищених. Ця дiяльнiсть здiйснювалась не лише як збiр кошта та пожертв, а i як потужна допомога в забезпеченнi роботою. Задля надання можливост покращити матерiальний стан студенпв силами членiв товариства на ттнш перiод було винайдено 6 робочих мiсць: 2 в редакци газети, 3 на будiвницгвi, 1 у видавнищта [12]. Крiм того, студенти Шандро та Кауфф були запрошеш як лектори з оплатою на заходи «Шмецького щкiльного товариства» [1]. Але благодштсть ^<Академiчноï читальш» не тшьки не вiдзначалася, а й навпъ не висвiтлювався публчно радою товариства. Iнформацiя про щ заходи е лише у звгеах iнших сгуденгських товариств унiверситету [1, 2, арк. 14, 17, 34].
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
У Чернiвецькому унiверситетi вщбувалося загострення нацiональних, конфесiйних та сощальних протирiч, якi не могли не вщдзеркалюватись на найактивнiшому прошарку студентськш молодi. Першi роки пiсля заснування унiверситету стали перiодом нацiонального протистояння в ньому. «Академiчна читальня» була лояльною оргашзащею до всiх нацш, проте у 1879 р. виникла конфронтацiя мiж нацiональними та лiберальними таборами. Протирiччя всерединi товариства мали не завжди позитивний характер, тому керiвництво унiверситету неофiцiйно наказало «не допускати i стримувати войовничi настро1». Газета «Чернiвецькi хронiки» повiдомляла про рiзке зменшення кiлькостi членiв «Академiчноï читальнi» лише 33 на нацюнальному пiдгрунтi [12].
На початку 1880-х роюв нiмецькi студенти, пiдбуренi активютами академiчноï корпорацiï «Агшша», вибороли бшьшють в «Академiчнiй читальнi» i змшили засади ïï дiяльностi, виступаючи тд нацiоналiстичним гаслом «Нiмецькому унiверситетовi та «Академiчнiй читальнi» нiмецький характер!» [16, s. 14].
Вщ 1881 р. i протягом наступного перiоду основною виховною формою дiяльностi товариства стали бесщи i дискусiï, метою яких було твелювання нацiональних непорозумiнь i виховання «духу громадянина Австро-Угорсько1' монархи». З дотичною метою в «Академiчнiй читальнi» протягом 1882 р. було проведено заходи з нагод визначних дат: 18 серпня дня народження цiсаря Франца-Йосифа, 7 травня дня приеднання Буковини до монархй' Габсбургов тощо. Тимчасова нiмецька бiльшiсть у складi товариства та ïï позищя заставила iнших активiстiв вступати до нього та вщновити нацiональний баланс. Отже, погоджуемось з негативною ощнкою С. Осачука спроби ректора К. Томащука створити громадський заклад виховання вщцаних цiсаревi, нацiонально не визначених «австрiйцiв» [5, с. 144].
Отже, шсля створення Чернiвецького унiверситету в ньому розпочинаеться бурхливе товариське життя. До Першоï' свiтовоï вiйни в цьому навчальному закладi дiяли 12 академiчних товариств, з яких 5 були полiетнiчними. Яскравими представниками останшх стали об'еднання «Austriа» та «Академiчна читальня». Проаналiзованi даннi дають змогу стверджувати, що товариства здебiльшого виконували роль освiтньо-розважальних клубiв.
У своïх статутах товариства не виокремлювали напрями власноï дiяльностi, проте ïï аналiз дозволяе визначити основнi компоненти виховання студенев: громадянське виховання, культурно-просвггницький i благодiйний напрямки. Головним завданням дiяльностi таких спiлок стало формування молодого «австршського» громадянина, без нацiональноï самоiдентифiкацiï та з визнанням провiдноï ролi нiмецькоï мови та культури.
Формами роботи студентських товариств стали лекцп, бесiди та дискусiï, тематичш зустрiчi, масовi розважальнi заходи, читання, святковi заходи тощо. Цшавою традищею, започаткованою с цими товариствами i шдтриманою у подальшому бiльшiстю студентських оргашзацш Буковини, стали зустрiчi з видатними особистостями: громадськими дiячами, науковцями, лiкарями, музикантами, поетами. Специфiчними в дiяльностi полiетнiчних товариств були спшьна робота студентiв i викладачiв, офщйно не сформованi в статутах напрями дiяльностi i допомога щодо забезпечення роботою власних членiв.
Незважаючи на те, що першi полiетнiчнi товариства студенев Чернiвецького унiверситету були, зазвичай, освiтньо-розважальними об'еднаннями (клубами), вони вщгравали певну роль у вихованнi освiченоï, здатноï' згуртуватись заради великоï мети, передовоï молодi Буковини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державний арх1в Чершвецько1 обласп. Ф. 3: Академ1чна корпоращя «Austria» м. Чершвщ. - Оп. 1.
- Спр. 11509. - 1912 арк.
2. Державний арх1в Чершвецько1 обласп. Ф. 3: Академ1чна корпоращя «Austria» м. Чершвщ. - Оп. 2.
- Спр. 9828. - 216 арк.
3. Завгородня Т. Освггньо-виховна д1яльшсть укранських товариств Галичини (1919-1939 рр.) / Т. Завгородня // Розвиток украшсько1 та польсько! освгга i педагопчно1 думки (Х1Х-ХХ1 ст.). -Т. 2: Д1яльшсть громадських й культурно-освгтшх товариств як чинник розвитку укранського та польського шшльництва: зб. наук. праць / За ред. Д. Герцюк i А. Гаратик. - Льв1в: ЛНУ ш. I. Франка, 2012. - С. 13-26.
4. Кожокар М. В. Основш чинники розвитку виховно1 д1яльност1 студентських орган1зац1й Черн1вецького ун1верситету / М. В. Кожокар, I. В. Стражшкова / Стратепчне управл1ння розвитком ф1зично1 культури i спорту в контекст1 25-р1ччя незалежност1 Укра1'ни: зб. матер1ал1в
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
IV регюнально1 наук.-практ. штернет-конф. з мiжнародною участю (м. Харшв, 11-13 травня 2016 р.). - Харюв: ХДАФК, 2016. - С. 129-134.
5. Осачук С. Нтщ Буковини. 1сторгя товариського руху (друга половина Х1Х - початок ХХ ст.) / С. Осачук. - Чершвщ: Золот1 литаври, 2002. - 288 с.
6. Стражшкова I. Вивчення юторико-педагопчних аспектш ф1зичного виховання учшвсько1 молод1 в Захщному регюш Украши вичизняними дослщниками в шнщ ХХ - на початку XXI столитя / I. Стражшкова // Науков1 записки Тернотльського надюнального педагопчного ушверситету 1меш Володимира Гнатюка. Серiя: педагопка. - 2015. - № 1. - С. 8-13.
7. Тумак Ю.1. Ддяльнють ф1зкулктурно-спортивних товариств Буковини культурно-освггаього спрямування (друга половина Х1Х столгття) / Ю.1. Тумак // Вюник Прикарпатського нацюнального ушверситету. Педагопка. - 1вано-Франк1вськ, 2011. - Вип. XL. - Ч. 2. - С. 58-60.
8. Центральний арх1в заруб1жно1 укршшки. - Ф. 46: Докуменп видавничо1 ком1сп «Зелена Буковина». - Оп. 1. - Спр. 24: О. Соколишин «Роль украшського студентства в культурно-сусшльшм житп Буковини» 1953-1954. - 19 арк.
9. Цибанюк О. О. Управлшня системою ф1зичного виховання школяр1в на Буковиш (друга половина Х1Х - початок ХХ столитя): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О. О. Цибанюк. - 1вано-Франшвськ, 2008. - 20 с.
10. Чершвецький ушверситет. 1875-1995: сторшки юторп. - Чершвщ: Рута, 1995. - 208 с.
11. Akademische Lesehalle // Czernowitzer Chronik. - 1882. - 18 September.
12. Akademische Lesehalle // Czernowitzer Chronik. - 1881. - 18 december.
13. Allgemeines Verwaltungs Archiv. Politische Vereine. Faszikel 15. Zl. 5190-74.
14. Arminia // Osterreichisher Grenzbote. - 1880. - 9 august.
15. Dr. Michael Kipper // Bukowiner Bote. - № 37. - 1900.
16. Grünhaus S. Jubiläums-Festschriftder "Akademischen Lesehalle" an der k.k. Franz-Josephs-Universität in Czernowitz / S. Grünhaus. - Czernowitz, 1900. - 45 s.
17. Kaindl R.F. Die Deutschen in Galizien und der Bukowina. - Frankfyrt/M. 1916. - 172 s.
18. Statuten Akademische Lesehalle an der k.k. Franz Josefs-Universität zu Czernowitz.. - Czernowitz, 1889. - 16 s.
19. Wagner R. Alma Mater Francisco Josephina die deutschsprachige Nationalitäten Universität in Czernowitz. Festschrift zum 100. Jahrestag ihrer Eröffnung 1875 / R. Wagner. - München, 1979. - 427 s.
REFERENCES
1. Derzhavnyi arkhiv Chernivetskoi oblasti (DAChO). F. 3: Akademichna korporatsiia «Austria» m. Chernivtsi [Academic Corporation "Austria" Chernivtsi], op.1. ed. khr. 11509, 191, b/s.
2. Derzhavnyi arkhiv Chernivetskoi oblasti (DAChO). F.3. Akademichna korporatsiia «Austria» m. Chernivtsi [Academic Corporation "Austria" Chernivtsi], op.2, ed. khr. 9828. 216 ark.
3. Zavhorodnia T. Osvitno-vykhovna diialnist ukrainskykh tovarystv Halychyny (1919-1939 rr.) [Educational and educational activities of the Ukrainian societies of Galicia (1919-1939 gg.)] // Rozvytok ukrainskoi ta polskoi osvity i pedahohichnoi dumky (Х1Х-ХХ1 st.). T.2. Diialnist hromadskykh i kulturno-osvitnikh tovarystv yak chynnyk rozvytku ukrainskoho ta polskoho shkilnytstva: zb. nauk. pr. /Za red. D. Hertsiuk i A. Haratyk. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 2012. P. 13-26.
4. Kozhokar M.V. Osnovni chynnyky rozvytku vykhovnoi diialnosti studentskykh orhanizatsii Chernivetskoho universytetu [The main factors of development of educational activity of student organizations of Chernivtsi University] / M.V. Kozhokar, I.V. Strazhnikova / Stratehichne upravlinnia rozvytkom fizychnoi kultuy i sportu v konteksti 25-richchia nezalezhnosti Ukrainy: zb. materialiv IV rehionalnoi nauk.-prakt. inter.-konf. z mizhnarodnoiu uchastiu (m. Kharkiv, 11-13 trav. 2016 r.), Kharkiv: HDAFK, 2016. P. 129-134.
5. Osachuk S. Nimtsi Bukovyny. Istoriia tovaryskoho rukhu (druha polovyna Х1Х - pochatok ХХ st.) [The Germans of Bucovina. The history of the communist movement (the second half of the nineteenth and early twentieth centuries).] / S. Osachuk. Chernivtsi: Zoloti lytavry, 2002. 288 p.
6. Strazhnikova I. Vyvchennia istoryko-pedahohichnykh aspektiv fizychnoho vykhovannia uchnivskoi molodi v Zakhidnomu rehioni Ukrainy vitchyznianymy doslidnykamy v kintsi ХХ na pochatku ХХ stolittia [Study of historical and pedagogical aspects of physical education of pupils in the Western region of Ukraine by domestic researchers at the end of the XX, beginning of the XXI century] / I. Strazhnikova // Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho ped. un-tu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: pedahohika. 2015. № 1. P. 8-13.
7. Tumak Iu.I. Diialnist fizkulturno-sportyvnykh tovarystv Bukovyny kulturno-osvitnoho spriamuvannia (druha polovyna Х1Х stolittia) [Activity of sports and sports societies of Bukovina of cultural and educational orientation (second half of the XIX century)] / Iu.I. Tumak // Visnyk Prykarpat. nats. un-tu. Pedahohika. - Ivano-Frankivsk, 2011. Vyp. KhL. Ch. 2. P. 58-60.
8. Tsentralnyi arkhiv zarubizhnoi ukrainiky. F. 46: Dokumenti vydavnychoi komisii «Zelena Bukovyna» [The document of the publishing commission "Green Bukovina"]. Op. 1. spr.24. O. Sokolyshyn «Rol ukrainskoho studentstva v kulturno-suspilnym zhytti Bukovyny», 1953-1954. 19 ark.
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
9. Tsybaniuk O.O. Upravlinnia systemoiu fizychnoho vykhovannia shkoliariv na Bukovyni (druha polovyna Х1Х - pochatok ХХ stolittia): avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: spets. 13.00.01 [Management of the system of physical education of schoolchildren in Bukovina (second half of the XIX - the beginning of the twentieth century): author's abstract. Dis For obtaining sciences. Candidate Degree Ped Sciences: special 13.00.01] / O.O. Tsybaniuk-Ivano-Frankivsk, 2008. 20 p.
10. Chernivetskyi universytet. 1875-1995: Storinky istorii [1875-1995: History pages.]. Chernivtsi: Rutu, 1995. 208 p.
11. Akademische Lesehalle // Czernowitzer Chronik. 1882. 18 september.
12. Akademische Lesehalle // Czernowitzer Chronik. 1881. 18 december.
13. Allgemeines Verwaltungs Archiv. Politische Vereine. Faszikel 15. Zl. 5190-74.
14. Arminia // Osterreichisher Grenzbote. 1880.ь9 august.
15. Dr. Michael Kipper// Bukowiner Bote. № 37. 1900.
16. Grünhaus S. Jubiläums-Festschriftder "Akademischen Lesehalle" an der k.k. Franz-Josephs-Universität in Czernowitz / S. Grünhaus. Czernowitz, 1900. 45 p.
17. Kaindl R.F. Die Deutschen in Galizien und der Bukowina. Frankfyrt/M. 1916. 172 p.
18. Statuten Akademische Lesehalle an der k.k. Franz Josefs-Universität zu Czernowitz.. Czernowitz, 1889. 16 p.
19. Wagner R. Alma Mater Francisco Josephina die deutschsprachige Nationalitäten Universität in Czernowitz. Festschrift zum 100. Jahrestag ihrer Eröffnung 1875 / Wagner R. München, 1979. 427 p.
УДК 37(09)
ОЛЕКСАНДР СУШИК
sushyk7@ukr.net кандидат педагопчних наук, доцент, Луцький нащональний техшчний ушверситет м. Луцьк, вул. Львiвська, 75
ВИТОКИ еВРОПЕЙСЬКО1 СИСТЕМИ ОСВ1ТИ: ПЕРШ1 УН1ВЕРСИТЕТИ
Дослiджено становления yHÍeepcumemcbKoi системи oceimu в добу Середньовiччя. BidMÍ4eHO унiкальнicmь iнcmumуцiйнoi системи oceimHboi сфери, притаманно'1' лише для Свропи. Показано роль Miст та унiверcumеmiв у формуванш единого ocвimнboгo простору Середнboвiччя. Наведено daHi про першi унiверcumеmu як мiжнарoднi iнmелекmуалbнi центри cереднboвiчнoi Свропи -Болонський, Паризький, Падуанський та iH. Прoаналiзoванo структуру унiверcumеmiв, mермiн навчання, cnецuфiку факулbmеmiв, юльюсть cmуденmiв. Вiдзначенo ознаки унiверcumеmу як корпорацП вuкладачiв i cmуденmiв. Вucвimленo життя i побут cереднboвiчнoгo студентства як окремо'1' cуcпiлbнo значущо'1' cпiлbнomu moдiшнboi Свропи. Зауважено неoднoрiднicmb студентського coцiуму, ix пoдiл на «верстви», еднання у «союзи», «земляцтва», «народи». Видшено cкладoвi унiверcumеmcbкoi культури, як сприяли устшному розвитку студентського самоврядування, дucцuплiнувалu, надихали до конкуренцП при навчант. Акцентовано увагу на мандрiвнoму rnoco6i життя не лише cmуденmiв, а й прoфеcoрiв. Показано вiднocuнu мiж студентами i викладачами, взаемнi права й обов 'язки, традици студентського повсякдення.
Ключовi слова: Середнboвiччя, унiверcumеm, студентство, традици.
АЛЕКСАНДР СУШИК
кандидат педагогических наук, доцент, Луцкий национальный технический ушверситет г. Луцк, ул. Львовская, 75
ИСТОКИ ЕВРОПЕЙСКОЙ СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАНИЯ: ПЕРВЫЕ УНИВЕРСИТЕТЫ
Исследовано становление университетской системы образования в эпоху Средневековья. Отмечено уникальность институциональной системы образовательной сферы, присущей только для Европы. Показана роль городов и университетов в формировании единого образовательного пространства Средневековья. Приведены данные о первых университетах как международных интеллектуальных центрах средневековой Европы - Болонском, Парижском, Падуанском и других. Проанализирована структура университетов, срок обучения, специфика факультетов, количество студентов. Отмечены признаки университета как корпорации преподавателей и
