CC BY
55
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
8. Innovatsiina diialnist vchytelia: terminolohichnyi slovnyk [Innovation activities Teacher: terminology]. Za zah. red. O. I. Ohiienko. Kyiv, 2016. 120 р.
9. Kovtuneko K. V. Innovatsiinyi protses ta innovatsiina diialnist yak rushiina syla formuvannia intelektualnoho kapitalu promyslovoho pidpryiemstva [The innovation process and innovation activity as the driving force of the formation of the intellectual capital of industrial enterprise]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii, 2013, № 1. Available at: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2013_1_25.pdf.
10. Krushelnytska Ya.V. Fiziolohiia ipsykholohiiapratsi [Physiology and psychology of work]: pidruchnyk/ Kyiv, KNEU, 2003. 367 p.
11. Mykytjuk P. P. Innovacijnyj menedzhment. Navchaljnyj posibnyk [Innovation management. Tutorial]/ Kyiv, Centr navchaljnoji literatury, 2007. 400 p.
12. Mikhajlichenko Gh. I. Innovacijnyj rozvytok turystychnykh pidpryjemstv: naprjamy zmin ta faktory vplyvu [Innovative development of tourism enterprises: trends and factors influencing changes]. Ekonomika. Upravlinnja. Innovaciji, 2012, № 1 (7). Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2012_1_34.
13. Osnovy investycijno-innovacijnoji dijaljnosti. Navch. posib. [Basis of investment and innovation activity. Tutorial], Za red. V. Gh. Fedorenko, Kyev, Alerta, 2004. 431 p.
14. Perebejnos Ju. V. Innovaciji ta innovacijna dijaljnistj jak ob'jekt derzhavnogho reghuljuvannja: teoretychnyj aspekt [Innovation and innovation activity as an object of state regulation: theoretical aspects]. Teorija ta praktyka derzhavnogho upravlinnja, 2011, Iss. 3, pp. 274-279.
15. Tarasova O. V. Teoretyko-metodolohichni osnovy innovatsiinoi diialnosti pidpryiemstv [Theoretical and methodological basis of innovation activities of enterprises]. Ekonomika kharchovoi promyslovosti, 2012, № 1 (13), pp. 37-41.
16. Chumak O. V. Sotsialno-filosofskyi analizponiattia "innovatsiia" ta "innovatsiina diialnist" [Social and philosophical analysis of the concept of "innovation» and «innovation activities»]. Humanitarnyi visnyk ZDIA, 2009, Iss. 36, pp.152-165.
17. Yurynets Z. V. Zadorozhnyi D. B. Zvir V. V. Rozvytok innovatsiinoi diialnosti v Ukraini ta sviti [Development of innovative activity in Ukraine and the world]. Naukovyj visnyk NLTU Ukrainy. 2013, Iss. 23.10, pp. 282-291.
УДК 378:305 (075.8)
ВОЛОДИМИР КРАВЕЦЬ
v.kravets@tnpu.edu.ua доктор педагопчних наук, професор, Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет iMeHi В. Гнатюка
м. Тернопшь, вул. М. Кривоноса, 2
ПАВЛО БЛОНСЬКИЙ - ЗАСНОВНИК ŒKCyAAbHOÏ ПЕДАГОГ1КИ
BiÔ3HaHeH0 актуальнiсть сексуальноï соцiалiзацiï yHHÎecbKoï молодi. Вказано icmopunni передумови формування нового напрямку в педагогiцi. Показано Mi^e П. Блонського в icmopiï сексуально'1' пeдагогiки. Розглянуто визнанeнi дослiдником мeтодологiннi основи ^eï пeдагогiки. Проаналiзовано основнi nрацi педагога, присвянeнi розвитку iдeй сексуально'1' педагогжи. Особливу увагу закцентовано на головнш тeзi тeорiï П. Блонського, що за нормальних умов статевий потяг збуджуеться лише в пeрiод статевого дозрiвання. Вказано основнi причини пeрeднасноï eротизацiï та вiдхилeнь вiд норми сeксyальностi дитини, охарактeризованi П. Блонським. Проаналiзовано тдходи вненого до органiзацiï сeксyальноï просвти та статевого виховання. Вiдзнанeно стурбоватсть до^дника неуцтвом пeдагогiв i батьтв у статевому питаннi.
Ключовi слова: сeксyальнiсть, статеве дозрiвання, сексуальна пeдагогiка, eротизацiя, статевий потяг, перше кохання, закоханiсть, статеве виховання.
ВЛАДИМИР КРАВЕЦ
доктор педагогических наук, профессор, Тернопольский национальный педагогический университет имени В. Гнатюка
г. Тернополь, ул. М. Кривоноса, 2
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
ПАВЕЛ БЛОНСКИЙ - ОСНОВОПОЛОЖНИК СЕКСУАЛЬНОЙ ПЕДАГОГИКИ
Отмечена актуальность сексуальной социализации ученической молодежи. Выделены исторические предусловия формирования нового направления в педагогике. Показано место П. Блонского в истории сексуальной педагогiки. Рассмотрены методологические основы этой педагогики, выделенные исследователем. Проанализированы основные труды педагога, посвященные развитию идей сексуальной педагогики. Особенное внимание сакцентировано на основном тезисе теории П. Блонского, что при нормальных условиях половое влечение возбуждается только в период полового созревания. Указаны основные причины преждевременной эротизации и отклонений от нормы сексуальности ребенка, охарактеризованные П. Блонским. Проанализированы подходы ученого к организации сексуального просвещения и полового воспитания. Отмечена озабоченность исследователя безграмотностью педагогов и родителей в половом вопросе.
Ключевые слова: сексуальность, половое созревание, сексуальная педагогика, эротизация, половое влечение, первая любовь, влюбленность, половое воспитание.
VOLODYMYR KRAVETS
Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
Ternopil, M. Kryvonosa 2 St.
PAVLO BLONSKYI - THE FOUNDER OF SEXUAL PEDAGOGY
The topicality of senior pupils' sexual socialization has been analyzed. Historical preconditions of forming a new trend in pedagogy have been determined. Pavlo Blonskyi's role in the history of sexual pedagogy has been disclosed, its methodological foundations determined by the researcher have been analyzed. A critical analysis of his main works devoted to the development of the ideas of sexual pedagogy has been carried out. The character of the sexual anomaly which the scientist investigated for better understanding of the children's sexuality was analyzed. The analysis of Blonskyi's main methods of experimental study of children's sexuality was critically evaluated. Great attention is paid to the main idea of Blonskyi's theory according to which in normal conditions libido increases only during puberty. The tries of Blonskyi to point out the peculiarities of sexual feelings and worries of children of different genders were characterized and that is valuable for the development of sexual pedagogics. The ideas of Blonskyi about the first love and its sublimating influence on the sexual desire of children were analyzed. Main reasons of premature erotization and deviations from the norms of children's sexuality, characterized by P. Blonskyi in different works, have been determined. Blonskyi's approaches to sex education have been analyzed, his anxiety about teachers and parents ignorance of the problem has been shown.
Keywords: sexuality, puberty, sexual pedagogics, erotica, libido, first love, love, sexual education.
Як в педагопчнш наущ, так i практищ юнують pi3rn i наить часто протилежш думки про доцшьшсть сексуально! соцiалiзацii школярiв, е и прихильники i противники. Одш вщзначають важливють формування у дггей статево! свщомосп i поведшки, достовiрних знань з бюлогп, психологи, медицини стосовно проблематики статевих стосунюв (Т. Говорун, С. Кащенко, О. Кшнеждо, I. Петрще). Iншi (М. Рубiнштейн, М. Самарець) вважають, що сексуальну просвпу i виховання дггей варто заборонити, оскшьки вони стимулюють ранш стат^ стосунки, сприяють аморальнш поведiнцi. Така рГзно6Гчшстъ погщщв мае давню юторда. На жаль, у рГзш юторичш перюди суспшьства проблеми сексуально! соцiалiзацii учшвсько! молодГ належали до тих, яю морувались або виключались 3i сфери дослщження педагопчно! науки.
Метою статт е актуалiзацiя сексуально! соцiалiзацii' учтвсько! молодГ на сучасному етат розвитку впчизняно! педагопки.
Зрозумгга еволюцiю iдей сексуально! педагогiки можна лише вдавшись до аналiзу юторично! спадщини. Цинний внесок в розробку проблем статевого розвитку i сексуального виховання дней та тдлптав вшс Павло Петрович Блонський (1884-1941).
У другому i виправленому виданнi його книги «Вступ у дошкiльне виховання» (1917) [4] зроблено своерщний огляд наукових дискусш про необхiднiсть, методолопю i методику шкшьно! сексуально! педагопки. Аналiзуючи дискусш в педагогiчних колах щодо вказано! проблематики,
вчений називае в нш кшька полюсiв. По-перше, питання про необхщтсть сексуально! соцiалiзацii в стшах школи. Вiн вказуе, що одш автори, застер^аючи вiд несприятливих насладив ранньо! сексуально! просвiти, яка, на !х думку, лише розпалить уяву дитини, виступають проти !! впровадження в навчальних закладах, а весь тягар пропонують перенести в шм'ю. Iншi, навпаки, вiдзначають нездатнiсть ам'! повнiстю забезпечити дитину iнформацiею з питань статi, яка буде поповнена вулицею. Зрозумшо, що ця вулична iнформацiя виявиться недостовiрною, тому краще, якщо першими й iнформаторами стануть компетентнi педагоги. По-друге, П. Блонський вiдзначае, що в суспiльствi немае едносп щодо того, хто повинен здшснювати сексуальну соцiалiзацiю -педагоги чи ткарь По-трете, немае едносп стосовно того, що, в якому обсязi i з якого вшу треба повщомляти дiтям i пщлггкам. Вiн звертае увагу на два шдходи, що склались, i вщзначае, що перший пiдхiд (медичний) пропонуе обмежуватися повщомленням знань бiологiчного i гiгiенiчного характеру, тодi як другий, педагогiчний, намагаеться надати сексуальностi щеальний характер.
З урахуванням вищезазначеного П. Блонський розд^в усiх вчених, яю вивчали дитячу сексуальнiсть, на двi групи, що займали дiаметрально протилежш позицп. В одних домiнуе погляд на дитину як на ютоту, абсолютно позбавлену сексуальностi, якесь безлике, безстатеве створiння, iншi вбачають у дитиш потенцiйного еротомана. Вчений критикуе обидва напрямки, вважаючи, що не можна нi перебiльшувати значення сексуальних потягiв дитини, нi iгнорувати !х.
У 1920-х роках грунтовно проблематика стал представлена у пiдручнику П. Блонського «Педагопка» (1922). На початку вказаного перюду проблема «статевого» у шкшьнш педагогiцi висвiтлювалася дуже широко у тодашнш радянськш i зарубiжнiй науково-популярнiй лiтературi. Автор окреслюе коло педагопчних проблем, пов'язаних зi статевим вихованням у рiзнi вiковi перюди. Термш «сексуальна педагогiка», який використовуе науковець в дослiдженнi проблем статевого виховання, фактично вiдображае принцип врахування фактора статi в педагогiцi. У пщручнику розглядалися питання статевого дозрiвання, статевих вiдмiнностей школярiв, сексуально! просвгги, статевого виховання та спiльного навчання дiтей рiзноi статi.
Нарештi праця вченого «Нариси дитячо! сексуальностi» (1935) стала, з одного боку, узагальненням щей i положень сексуально! педагопки, а з другого - вироком юнуючш радянськiй педагогiцi. Оцiнюючи стан морально-статевого виховання в радянськiй школi 1930-х роив, вiн вiдзначав, що фактично шяко! сексуально! сощашзацл немае. Небажання школи органiзовувати i проводити морально-статеве виховання вiн називае святенництвом, пiдкреслюючи, що святенництво i розпуста йдуть поруч.
У передмовi до «Наришв дитячо! сексуальностi» П. Блонський пише: «Вивчення дитячо! сексуальностi i до сьогоднiшнього дня балансуе мiж двома протилежними, але однаково невiрними мiфами - мiфом про сексуально-непорочну дитину i фрейдистським мiфом про дитину-еротомана. Обидва цi мiфи вкрай шкщливо позначаються на сексуальнiй педагопщ: в першому випадку дитина залишаеться без будь-якого сексуального виховання, в другому - !й дають неправильне виховання» [1, с. 202].
Вчений констатував масове неуцтво радянських педагогiв у статевих питаннях. Не можна виховувати дитину в статевому вщношенш, заявляв вш, не знаючи !!. Тому увага педагога повинна, крiм iншого, спрямовуватись на ознайомлення зi сексуальнiстю дитини та !! проявами в поведшщ. З цiею метою науковець у сво!х працях аналiзуе механiзми та особливосп статевого дозрiвання пiдлiткiв, а також ознайомлюе педагопв зi сво!ми експериментальними матерiалами щодо вивчення дитячо! сексуальность
Особливий iнтерес становить фундаментальна праця П. Блонського «Вiковi особливосп дiтей» (1936). Аналiзуючи в нш, зокрема, пiдлiтковий вiк, учений багато уваги придiляе проблемам статевого дозрiвання, виступаючи проти тих педагогiв, котрi називали його «катастрофiчним», перiодом «важко! кризи». Педагог демонструе залежнiсть вшу статевого дозрiвання вiд статi, спадковосп i умов життя. Тому встановлення середнiх термiнiв пiдлiткового вiку мае сумтвне значення. В будь-якш школi можна, на його думку, знайти 14-15-рiчних хлопцiв, в яких ще не розпочалося статеве дозрiвання, в яких воно вже затанчилося чи таких, в яких воно прсткае. Великого значення вш надавав зростанню сил пiдлiтка. «Якщо молодший шкшьний вiк, - вiдзначав педагог, - характеризуемся великою рухливiстю, то пщлггка передовсiм характеризуе iнтенсивний рiст його сил. Вш все ближче i ближче пiдходить до того, щоб зробитися повноцiнним робiтником, яким i стае в юнацькому вiцi» [2, с. 492].
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
Усвiдомлюючи те, що людина е частиною природи, сексуальною ютотою, П. Блонський вiдкидаe думку про те, щоб зовсiм iгнорувати шстинкти людсько1 природи чи повнiстю переключати всю масу сексуально1 енергiï на iншi цiлi. Якщо надто сильно придушувати сексуальне почуття, то наслщки для молодоï людини можуть бути дуже серйозними. Треба максимально вщмовитися вщ рекомендацiй чернечоï педагогiки, яка не тшьки навiювала молодi огиду до акту зачаття i народження, але навiть забороняла саме слово «кохання». Це, врештi-решт, призводить до заливання брудом батькiв: адже вони колись теж були закохан1, вступали в штимш зв'язки, народжували. По суп школа займалася брудною справою.
Разом з тим у своïх «Нарисах дитячоï сексуальностi» вiн заявляе, що за нормальних умов статевий потяг збуджуеться лише в перюд статевого дозрiвання. Вчений доводить, що саме в перюд статевого дозрiвання, а не ран1ше, збуджуеться потяг до представника протилежноï статi: «Розглядати це як неминучий закон природи не можна. Дiйсно, при сприятливих умовах середовища статевий потяг збуджуеться лише шд час статевого дозрiвання» [1, с. 263]. Передчасна еротизащя дитини виникае лише тодi, коли вона стае жертвою статево1' агреси, i призводить до змiн в ïï психiцi, не кажучи вже про фiзичну шкоду. Це важливо враховувати з огляду на те, що передчасш сексуальнi прояви в ранньому дитинствi мають грубий, примгтивно-чуттевий характер. У дитин1 розвиваеться цишзм i лицемiрство, що призводить до рiзних сексуально-психологiчних вiдхилень i дисгармонп сексуального життя доросло1' людини.
Поштовхом до передчасного збудження статевого потягу, на думку П. Блонського, може стати коли дитина випадково стала свщком iнтимного контакту батьюв, злягання тварин тощо. Роль сильного збудника можуть вщгравати поцiлунки i надмiрнi любовш ласки батькiв. «Передчасний розвиток статевого потягу вщбуваеться винятково пiд впливом зовшшнього середовища», - пише автор [1, с. 227].
Вивчення дитячо1' сексуальностi - справа не дуже проста. П. Блонський детально аналiзуе джерела нашого знання дитячо1' сексуальности
- найпростiшим, хоч i не дуже ефективним джерелом вивчення дитячо1' сексуальностi е просте спостереження. Але за його допомогою можна бачити лише зовтшт прояви сексуально!' поведшки. Внутрiшнi ж переживання е недоступними для спостереження. Часто дитина приховуе, конспiруе своï сексуальн1 вчинки i переживання, навгть маскуе 1х, оскшьки вона знае негативне ставлення дорослих до цiеï проблематики. При цьому з вiком це прагнення посилюеться;
- асоцiативний експеримент мае супев переваги при вивченн1 дитячоï сексуальности Вiн виявляе прихован1 дитячi переживання за допомогою мовних реакцiй. Вихованцю пропонуеться слово, на яке вш повинен тут же вiдповiсти першим-лшшим словом, що прийшло в голову. При цьому враховуеться час реакци: на емоцiйно значущi слова реакщя суттево уповiльнюетъся, а поведiнка характеризуемся збентеженням. Звiсно, асоцiативний експеримент можна використовувати на тзшх етапах вивчення сексуальност дiтей. Цей метод не основний, а радше допомiжний;
- самоспостереження колись вважалося майже основою психологи, хоч вчений називае його другорядним джерелом, бо в дослщженш сексуальносп на нього особливо мало доводиться розраховувати. Сексуальт переживання не завжди виставляються напоказ. «Мабуть, лише розповщаючи про своï прибутки, люди брешуть так само часто i так багато, як розповiдаючи про своï сексуальнi справи» [1, с. 207];
- анкетування дiтей з питань сексуальних практик, на думку науковця, педагогiчно недопустиме. Дiти погано володiють iнтроспекцiею i ще прше вмiють розповiдати про своï переживання. В единш формi можна використовувати покази дгтей, i то тдлгткового чи юнацького вiку, - це щоденники й переписка. Звiсно, щ документи вимагають критичного ставлення до себе. Особливо багато шформацл вони можуть дати при вивченш дитячих закоханостей;
- неспроможним був, з його точки зору, i метод психоанашзу, за допомогою якого З. Фройд створив теорда дитячоï сексуальносп;
- ретроспекцiя (спогади дорослих про свое дитинство) теж е недосконалим методом вивчення дитячоï сексуальностi, оскшьки в таких спогадах часто багато прогалин i «бших плям», а також прикрашування свого минулого. Хоча, якщо проводиться об'емна iнтроспекцiя, то окремi провали в пам'ятi одних можуть компенсуватися згадуванням iнших.
1з вищезазначеного П. Блонський робить висновок, що вивчати дитячу сексуальнiсть можна лише використовуючи весь комплекс згаданих методик.
Велику увагу в сво!х статтях i книгах, присвячених дитячш сексуальностi, вчений придiляe аналiзу статевих аномалш. Саме через них, вважае дослiдник, можна багато-що взнати про сексуальшсть. Передовсiм вiн вдаеться до характеристики онашзму. Науковець пише: «Бшьшють дослiдникiв вважае, що з 10 дггей мастурбують 9, але меш здаеться, що ще ближче до ютини стоять знаменитий нiмецький окулют Кол, який говорив про 99 %, i так само знаменитий американський уролог Юнг, який називае 100 % онашспв обох статей» [3, с. 6].
Серед сексуальних аномалш П. Блонський називае вуайеризм та експбщюшзм. При цьому вш робить припущення, що практично кожна дитина принаймнi у пубертатний перюд, е вуайеристом й ексгiбiцiонiстом, пщглядаючи та оголяючись Гз сексуальною метою. Також серед дггей поширений фетишизм, коли вони сексуатзують так предмети, як ноги, гребшщ, блискучГ реч певно! особи.
Демонструючи тюний зв'язок дитячих жорстокостей i насилля зГ сексуальнютю, П. Блонський показуе як тшесш покарання небезпечш в сексуальному вщношенш, формуючи в дитиш мазохюта i садиста. «Так звана штурханина дгтей, якщо немае дорослих, часто переходить в статевий розгул, аж до оголення генгталш i хапання за них» [3, с. 8].
Серед статевих психопапй особливе мюце П. Блонський вщводить гомосексуашзму. Його прояви теж можна часто спостерГгати в юнацькому середовищГ, проявляючи «тжносп», закоханосп в особу свое! стал, ревнощГ, яю це супроводжують, зацшовування, особливо серед дГвчат, тощо. Анашзуючи книгу лекцш шмецьких науковщв «Сексуальна педагопка» (1926), вчений звертае увагу на жахливу статистику захворювань, що передаються статевим шляхом.
Вищевказане, вважае П. Блонський, повинно переконати громадсьюсть в тому, що в статевому вщношенш дитина зовам не нейтральна, як вважають традицюнашсти в педагопщ. Навпаки, у дитини е багап сексуальш практики, але вони своерщш. Тут чимало атавГзмГв i це робить !х бшьш подГбними на патолопю, шж на норму для доросло! людини, хоч для дитини це не стшьки аномашя, скшьки нерозвиненють. Таким чином, вчений робить висновок: у дитини е сексуальшсть, але вона зовам Гнша, шж у доросло! людини.
П. Блонський намагаеться визначити особливосп статевих почутпв дитини. По-перше, в дитини статеве почуття ще не вщокремилося вщ загальношюрного вщчуття, не сконцентроване в певних дГлянках, а розлите по всьому тглу. По-друге, таке почуття дитини часто виникае за вщсутносп зовшшшх стимулГв i знаходить задоволення в тих дГлянках тша яю в не! найбшьш збуджуваш. Ця своерщнють статевого почуття називаеться автоеротизмом, а саме дитина особливо автоеротична. Отже, розлиття сексуальних вщчутпв i автоеротизм - це типовГ риси дитячо! сексуальность Звщси науковець робить висновок: «Дитина слабка i недиференцшована сексуально, але вона майже скрГзь i майже завжди сексуальна [3, с. 5].
Ускладнюють вивчення сексуальносп, вважае П. Блонський, i гендерш вщмшносп сексуальносп дГвчаток i хлопчиюв. Вважаючи, що анатомо-фГзюлопчш вщмГнносп статей не можуть не супроводжуватися вщмшностями !х сексуальних переживань, вчений не допускав змшування обох статей i сумарного дослщження дитячо! сексуальносп незалежно вщ стал. Вш був переконаний, що сексуальшсть кожно! стап мае сво! особливосп: сексуальш прояви дней залежать не лише вщ вГку, а й вщ статГ [1, с. 235]. У чоловГчих спогадах про дошюльш сексуальш враження, яю збирав вчений, частГше фкурують зоровГ враження - випадковГ чи пов'язаш з пщглядуванням, активними пошуками цих вражень. У жшочих же спогадах бгльше фкурують до, а не зоровГ враження; жшки, вважав науковець, щир™ у сво!х оповщаннях про дитячГ сексуальш переживання, шж чоловши.
Один з нарисГв дитячо! сексуальносп П. Блонський присвячуе вивченню проблеми першого кохання. При цьому вш зазначае, що перше кохання, зазвичай, зовам не перше, адже йому передуе ряд закоханостей, щоправда нетривалих i легких за силою. Анашзуючи багатий матерГал свое! експериментально! роботи, вчений робить ще один важливий висновок: першому коханню передуе потреба в коханнг Цей стан характеризуеться невдоволенням i певним сердечним сумом. Про такого пщлггка П. Блонський говорить, що «ще невщомо, в кого вш закохаеться, але вже твердо вщомо, що вш закохаеться» [1, с. 246]. Отже, на противагу сексуальним переживанням раннього дитинства, поштовх до яких - зовшшнш, причина кохання е внутрГшньою. «Кохання, - пише вчений, - результат статевого розвитку, який е необхщною, але, звюно, не единою його причиною» [1, с. 246].
Заслуговуе на увагу легюсть виникнення першого кохання. Перше кохання найчаспше вважають чистим коханням. Для нього характерний, на думку вченого, симптоматичний комплекс: прагнення до тюшшого спшкування; збудження i пожвавлення при зустрГчц пщвищена чуйшсть i пильнють; мри; емощйне ставлення до всього, що пов'язане з предметом кохання; слухнянють i
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
послужливiсть; iдеалiзацiя; спiвчуття. П. Блонський вказуе на платошчний характер першого кохання. I дуже важливий висновок великого педагога: «Жодного разу в своему матерiалi я не знайшов вказiвок на негативний в моральному вщношенш вплив першого кохання» [1, с. 248 ]. А на стримування сексуальних потягiв вказiвок було чимало.
На жаль, психолопя кохання, на думку П. Блонського, в той час була вивчена недостатньо, хоча, як вiн вважав, кохання обмежуе статевий потяг, нейтрашзуе закоханого сексуально щодо iнших оаб протилежноï статi, усувае сексуальну нестриманють. Вчений пiдтримував думку Л. Левенфельда, що кохання е до певноï мiри сублiмуванням статевого потягу: кохання обмежуе статевий потяг в об'ем, концентруючи його на одн1й певнш особi, тодi як голий статевий потяг може орiентуватися на багатьох; кохання наче нейтралiзуе закоханого сексуально по вщношенню до iнших оаб iншоï статi. У зв'язку з розвитком статевого потягу починае змшюватися уявлення пiдлiтка про красу, з'являеться i захоплення людською красою. При цьому у хлопчиюв стовiдсотково (у дiвчат здебiльшого) - це краса людини протилежноï статi, тобто естетичне ставлення сильно зливаеться зi статевим.
Говорячи про кохання, П. Блонський пише: «Ми, мабуть, здатн1 до кохання i кохаемо сильно i глибоко, але чи вмiемо ми кохати, чи вмiемо втiлювати порухи нашого серця i проявляти активно наше кохання так, щоб воно зiгрiвало i оживляло тих, кого ми кохаемо?» [5, с. 69-70]. А звщси важливий висновок педагога - дитину змалку треба вчити проявляти свою любов. I це ще одне важливе завдання сексуальноï соцiалiзацiï молодi.
Все вищевикладене переконувало педагогiчну громадсьюсть в тому, що дитина зовшм не нейтральна статево. Навпаки, в неï е велике сексуальне життя, але це життя своерiдне. Воно сповнене атавiзмiв, i це робить його бшьше подiбним на патологiчне, н1ж на нормальну статеву психологiю дорослоï людини, хоч для дитини це не аномашя, а нерозвиненiсть. 1накше кажучи, у дитини е сексуальнiсть, але вона зовшм iнша, н1ж сексуальнiсть дорослого. «Розмитють сексуальних вiдчуттiв, аутоеротизм, онашзм, пiдглядування i само оголення, садизм i мазоизм, фетишизм, гомосексуалiзм i статеве почуття по вщношенню до близьких родичiв, особливо батьюв - найтиповiшi риси сексуального життя дитини» - писав науковець [3 с. 9] i стверджував, що так зване «високоморальне» виховання дгтей е не чим iншим, як систематичним i при цьому iнтенсивним розбещуванням дiтей, вихованням у них розпусти, святенництва i хтивостi.
Проаналiзувавши особливосп дитячоï сексуальностi, П. Блонський демонструе помилки статевого виховання, яке здшснюеться батьками та педагогами. Статева допитливють дитини мае тисячi варiантiв бути збудженою. Але вщповщей вона не знаходить - замють них iнодi насмiхання, часто вiдмови вiдповiдати, дуже часто шдкреслювання забороненого i таемничого. Крiм цього, вчений називае iншi прояви неправильноï поведiнки батьюв: тюний одяг, який надмiрно подразнюе статеву систему; тепле лiжко, яке надмiрно нiжить i псуе в статевому розумiннi; вiдсутнiсть тдготовки дитини, особливо дiвчинки, до критичного вiку, що призводить до розвитку статевоï шохондрп; вiдсутнiсть у батькiв реакцiï на порнографiчнi журнали, яю потрапляють в око шдлгтка. Науковець констатуе, що бшьшють дiтей перебувають в «статевому» тумаш, страждаючи i обурюючись тим, що могло б бути природою, а стало брудом в руках морального суспшьства.
Враховуючи такий стан речей, П. Блонський розробляе рекомендацл зi сексуальноï соцiалiзацiï школярiв. На його думку, до статевого дозрiвання дитина повинна бути прошформована про сексуальшсть, ïï особливостi та прояви. Вчений згадуе старий афоризм сексуальноï соцiалiзацiï у пiдлiтковому вiцi: краще днем ран1ше, нiж годиною тзшше дати iнформацiю. «Нiтитися тим, що дитина рано взнае, навно, так як до тдлгткового вiку зазвичай всi вже iнформованi - але ким i як?» [1, с. 274]. На жаль, констатуе педагог, не вихователем i не для формування вщповщного ставлення. Але оскшьки сексуальш iнтереси пiдлiтка вже проявляються, то неуцтво сприяе формуванню рiзних фантазiй i фобiй, нерозумним вчинкам.
Виступаючи за статеву просвiту, П. Блонський не вважав ïï доцшьною в дошкшьному вiцi. «Я не бачу в цьому особливоï потреби, оскшьки, базуючись на зiбраному мною магнат, стверджую, всупереч фрейдизму, що не дошкшьний, а раннiй шкшьний вiк - вiк розквiту сексуальноï допитливостi i сексуальних теорiй» [1, с. 271-272]. Передовам, стверджував педагог, треба прошформувати дiтей про шкщшвють мастурбацiï' (десь з 9-10 роюв), суттсть менструацш i полюцш (принаймш до 13-14 рокiв). Щодо задоволення щкавосп дiтей вщносно розмноження i статевих особливостей, то тут доцшьно встановлювати явища зi свiту рослин для раннього вiку i таю ж явища зi
свiту тварин для шкльного вiку. Послiдовнiстъ питань, на думку вченого, мае бути такою: проростання рослин, цвiтiння,зав'язь i запилення; статеве життя комах, бджш, риб, птах1в i, нарешп, ссавщв.
П. Блонський констатував, що в його експериментальних матерiалах вiн не знайшов жодного випадку, коли б питання про походження людини виникало у дитини у зв'язку зi сексуальними переживаннями. Для дитини це питання не сексуальне, а наукове; в основi його лежить не сексуальний, а звичайний iнтерес про походження в локальному розумiннi: «Звiдки я взявся?». Просто дитина не може уявити свого неюнування i запитуе вона не про початок свого юнування, а радше про появу в цш сiм'ï, та отримуе вщповщь не на те питання, яке ïï щкавить. Сексуальним, на думку вченого, е не саме питання, а результат пояснення, яке отримуе дитина.
Завершуючи своï «Нариси», П. Блонський заявляе, що статева просвпа не завжди правильно розумiеться педагогами i батьками. Нерщко перед нею ставляться виключно iнформацiйнi завдання, тодi як вона, беззаперечно, повинна тдпорядковуватись педагогiчним завданням: вона повинна не просто шформувати, але саме виховувати [1, с. 275]. Але часто все зводиться до фiзiологiчних тонкощiв, нерiдко обмежуеться чисто гiгiенiчним змютом, адресуючись лише до почуття обережносп вихованця, що не завжди сприймаеться пiдлiтками, тим бiльше в умовах спшьного навчання. Тому дiти, i хлопчики i дiвчатка, калiчаться як педагогами, так i батьками. I шхто вихователiв до такоï важливоï' справи не готуе. Смiшними виглядають в цьому контекстi тдручники зi сексуальноï педагогiки, в яких чимало брехн1, як еротичноï так i святенницькоï. Характерним, вважав вчений, е те, що в багатьох курсах педагопки, педагогiчноï психологiï чи дитячоï психологiï роздiл про сексуальний розвиток дитини вщсутнш.
Оскшьки людське статеве життя мае багатий змiст, статева просвгта повинна бути передовсiм суспшьно моральною. В коло цих питань не можуть не входити питання суспшьного ставлення до iншоï стал - стосунки поваги i товаришування. Не може вона обiйти i питання кохання. У зв'язку з цим педагог закликае виховат^в правильно оргашзовувати домашне читання пiдлiткiв.
Дитина, на думку вченого, потребуе не стшьки сексуальноï просвiти, скiльки статевого виховання, метою якого е збереження i змiцнення цнотливостi. П. Блонський вщзначае, що досягнення цiеï мети можливе двома шляхами: гiгiенiчним i психолопчним, перший з яких полягае в попередженш мастурбацiï (одяг, харчування, режим дня) i статевоï розбещеносп, а другий - в усуненш душевного напруження та iнтенсивних афекпв, збудженнi в дитини почуття соромливосп. При цьому вiн вважав, що основне в справi сексуальноï соцiалiзацiï - це правильна органiзацiя навчальноï та позашкiльноï дiяльностi дитини.
Статеве виховання, на думку П. Блонського, мае починатися змалку. Перша й основна вимога до нього в цей перюд - здорове середовище. Другою вимогою е нагляд за дитиною i тими, хто спшкуеться з нею. Основш принципи, що визначають мiсце статевого виховання у ^dmi сексуальноï педагогiки, педагог розумiе так: немае особливого статевого виховання, вщрваного вiд звичайноï навчально-виховноï роботи; немае жодного моменту навчально-виховноï роботи, де би не включався так чи шакше елемент статевого виховання; немае жодного в^ дитинства, де так чи шакше не враховувався би серед шших факторiв виховання i фактор статевий.
Основними засобами статевого виховання П. Блонський називав: усунення всього, що подразнюе нервовi центри (тертя, свербiж, тепловi подразники, сексуально збуджуючi картини, порнографiя); розвиток моторного (спорт, фiзична праця), сощального (громадська думка, спiвчуття i повага до iншоï статi) i розсудливого (щеолопя статевоï стриманостi, статева ппена) контролю; сублiмацiя, концентрацiя уваги на штелектуальнш, суспiльнiй чи технiчнiй пращ; боротьба зi шкiдливими звичками. У статп «Фiзичне виховання в школi першого ступеня» науковець порушуе питання формування гiгiенiчних навичок, яю мають важливе значення у статевому виховант. Передовсiм йшлося про чистоту, режим дня, вмшня турбуватися про свое здоров'я i повнощнний фiзичний розвиток.
Враховуючи те, що «чудовою» школою розбещування дiтей е неробство, П. Блонський прищляв велику увагу в ï^ сексуальнiй соцiалiзацiï трудовому вихованню. Його дивував той факт, що в численних книгах i статтях зi статевого виховання не пишуть про те, що справжне статеве виховання е вихованням трудовим, тодi як неробство провокуе на онашзм i розпусту. «Праця -великий вихователь, але н1де педагогiчне значення пращ не виступае з такою очевидтстю, як в статевому вихованш... Дайте дитин1 працю - i ïï статева моральтсть полiпшиться» [3, с. 15]. Однак при цьому педагог постшно наголошував, що дитяча праця не мае бути виснажливою, натомють вона повинна бути захоплюючою i творчою. Вiн вказуе на тюний зв'язок мiж статевим життям i
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОПКА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
творчою дГяльшстю: творча енерпя е наче трансформащею сексуально! енерги. На вщмшу вщ педагопв-аскетГв, П. Блонський говорить не про знищення сексуально! енерги, а про !! перетворення у вищГ форми. Дитина чи шдлгток, захоплеш творчою працею, в яку себе вкладають повшстю, не стануть вдаватися до мастурбативно! практики, захоплюватися порнографГчною лГтературою. Моральний отр вихованця будь-яким статевим спокусам буде максимальним.
Важливим фактором проти статевих переключень е правильна емоцшна загальна установка трудового виховання. У пращ, що правильно емоцшно пщживлюеться, особливе призначення для боротьби з гшерсексуальтстю. Праця дае життевГ навички, привчае до систематичного зусилля, розвивае гальмГвш апарати, виховуе точнють, вщповщальшсть, плановють, спещалГзуе роботу оргашв чуттГв, змГцнюе реалютичний пщхщ до явищ життя, чГтко, методично розподГляе ва психофГзюлопчш сили, - одним словом, е основною перешкодою для безладних переключень енерги, паразитизму в уах його проявах.
Ще одним засобом правильного статевого виховання, на думку П. Блонського, е спшьне навчання школярГв рГзно! стать «Спшьне виховання створюе товарисью стосунки мГж статями, тодГ як рашше були зазвичай або тяга, або еротичт», - писав педагог. I правильно акцентував, що спшьне навчання не зшмае з порядку денного статеву проблему: «Спшьне виховання, яке само собою сильно оздоровлюе стосунки мГж статями, шодГ виглядало як вщсуттсть виховання; пам'ятали слово «спшьне» i забували слово «виховання» [3, с. 9].
1деашзм юнацького кохання, на думку П. Блонського, пов'язаний з глибокою повагою до особистосп кохано! людини, е чудовою школою статевого виховання. «Не чернечий страх перед коханням i не роз'еднання статей у !х дшовому житп з тим, щоб зближувати !х на балах i в еротичнш атмосферГ вечорниць, а спшьне життя !х вдома i в школГ, спшьна робота i спшьш трудовГ та щеальш культурт переживання, що виробляють повагу до шшо! стал, як до людини, i тверезе нормальне ставлення до не!, - ось що педагопчно», - зазначае вш [3, с. 15]. Таким чином, вчений виводить чудову педагопчну формулу: творча праця, юнацький щеалГзм та дшова повага до людини шшо! стал - це кращГ засоби статевого виховання.
Найважлившим питанням в сексуальному виховант П. Блонський вважав питання середовища: в розбещеному середовищГ розбещуеться i дитина, в середовищГ, яке погано приховуе вГд дитини свое сексуальне життя, дитина весь час пщдаеться дй сильно еротизуючих стимулГв. ЗвГдси випливае вимога до дорослих бути обережними у сво!й сексуальнш поведГнцГ при дитинГ, навГть маленькш. 1нша вимога - вимога кращого нагляду за дитиною, вГрнГше, за тими, хто спшкуеться з нею. Бездоглядтсть у статевому вихованнГ шкодить не менше, нГж ГншГ чинники. Часто дитина еротизуеться дорослими несвщомо, через необережнГсть (спГльнГ спання i купання, фГзичнГ покарання тощо). Ось чому педагог закликав дорослих бути обережними у сво!й сексуальнГй поведшщ при дитинГ, не допускаючи еротичних сцен в ï! присутностГ, застерГгав вихователГв, щоби в перГод статевого дозрГвання дитина не почувалася самотньою, без п1дтримки батьк1в i школи.
ОкрГм зазначеного, правильнГй постановцГ статевого виховання заважае те, що дорослий звик судити про дитину по собь Але ж психолопя дитини дуже своерщна. ЗустрГчаючись зГ своерщними статевими переживаннями дитини, дорослий не розтзнае !х. У результатГ, коли дитина в присутносп вихователя сповнена такими переживаннями, той i не пщозрюе цього, оскшьки зовнГшньо аналопчна поведГнка його, дорослого, не сексуальна.
АналГзуючи рекомендацй для батькГв, П. Блонський звертае увагу на !х заборонний характер: «Не обдаровуйте малююв двозначними ласками у виглядГ прогладжувань та поплескувань !х по голому тшу, особливо по статевим далянкам. Не захоплюйтесь поцГлунками. Не годуйте збуджувальними стравами i напоями. Не наповнюйте на нГч !х сечовщ i шлунок. Не спГть з ними в спшьних л1жках. Не влаштовуйте !м теплих i м'яких л1жок, на яких би вони валялися до ранку. Не шийте вузьких панталон дГтям. Не затягуйте сво!х доньок в корсети. Не привчайте !х до ексгГбГцГонГзму у формГ будь-яких декольте. Не посилайте !х на бали i не перевтомлюйте !х спортомНе збуджуйте статево! цГкавостГ дГтей... Не тримайте дитину в неуцт. Не давайте !й можливостГ взнати вперше про статевГ питання вщ спокусника. Не роз'ееднуйте статей в дшовому життГ.» [3, с. 11-12]. Ва цГ поради, на думку П. Блонського, марш, поки в суспшьст пануе неуцтво, доки вихователГ, що оточують дитину, бояться говорити «про це», доки в сустльстга статГ нерГвноправнГ де-факто.
Пройшли десятки роюв, а проблеми сексуально! педагопки, пщнятГ в 20-30-х роках ХХ ст. так i залишилися невиршеними, а отже, й актуальними для сьогодення.
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
Л1ТЕРАТУРА
1. Блонский П. П. Очерки детской сексуальности / П. П. Блонский // Избранные педагогические и психологические произведения. В двух томах. - М.: Педагогика, 1979. - Т. 1. - С. 202-276.
2. Блонский П. П. Возрастные особенности детей / П. П. Блонский // Избранные педагогические произведения. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - С. 373-528.
3. Блонский П. П. Половое воспитание / П. П. Блонский // Статеве виховання школярiв: сторшками юторп (20-30-т роки ХХ столитя): хрестомапя. - Херсон: ХДУ, 2007. - С. 5-16.
4. Блонский П. П. Введение в дошкольное воспитание. - Изд. 2-е, испр. / П. П. Блонский. - М.: Практические знания, 1917. - 136 с.
5. Блонский П. П. Задачи и методы новой народной школы / П. П. Блонский // Избранные педагогические и психологические произведения. В двух томах. - М.: Педагогика, 1979. - Т. 1. - С. 39-85.
REFERENCES
1. Blonskyj P. P. Ocherky detskoj seksualnostys [Essays on child sexuality] (in Russian). Izbrannye pedagogicheskije i psykhologycheskye proizvedenija. V dvukh tomakh. - M.: Pedagogika, 1979. - Vol. 1. - PP. 202-276.
2. Blonskyj P. P. Vozrastnye osobennosty detej [Age characteristics of children] (in Russian). Izbrannye pedagogicheskije proizvedenija. - M.: Izd-vo APN RSFSR, 1961. - PP. 373-528.
3. Blonskyj P. P. Polovoe vospytanyse [Sex education] (in Russian). Stateve vykhovannia shkoliariv: storinkamy istoriji (20-30-ti roky XX stolittia): khrestomatiya. - Kherson: XDU, 2007. - PP. 5-16.
4. Blonskyj P. P. Vvedenye v doshkolnoje vospytanije. - Yzd. 2-e, yspr. [Introduction to preschool education] (in Russian). - M.: Praktycheskije znanija, 1917. - 136 p.
5. Blonskyj P. P. Zadachy y metody novoj narodnoj shkoly [Tasks and methods of the new folk school] (in Russian). Izbrannye pedagogicheskije i psykhologicheskije proizvedenija. V dvukh tomakh. - M.: Pedagogika, 1979. - Vol. 1. - PP. 39-85.
УДК 378.4.015.31(477.85-25) «1875/1900»
МАРИНА КОЖОКАР
margelina@i.ua викладач,
Чершвецький нащональний ушверситет iменi Ю. Федьковича
м. Чершвщ, вул. Коцюбинського, 2
ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1 В ПОЛ1ЕТН1ЧНИХ ТОВАРИСТВАХ ЧЕРН1ВЕЦЬКОГО УН1ВЕРСИТЕТУ (1875-1914)
Розглянуто основнi структурHi компоненти виховання студентгв в полгетнгчних товариствах Чернiвецького унiверситету перiоду Австро-Угорщини. Проаналiзованi системоутворюючi чинники вказаного процесу в контекстi виховання представника молодi в iнтернацiональному консервативному об'еднант «Austriа» та товариствi «Академiчна читальня», що дiяли у nровiдному закладi освiти Буковини. Засвiдчено, що з перших дтв дiяльностi унiверситету з'явилась та зберiгалась тенденцiя появи академiчних об'еднань, в органгзацИ та дiяльностi яких активно брали участь представники професорсько-викладацького складу. Вказано, що засадничим завданням дiяльностi товариств такого формату стало формування «австршського студента»: вiдданого коронi, вихованого i дисциплiнованого, елiтного молодого представника нацИ. Вiдзначено, що унiверситетськi товариства здебтьшого
виконували роль освiтньо-розважальних клубiв з бiблiотекою i певною загальною метою — стлкування з цiкавими особистостями та обговорення подт у затишнт атмосферi. Наголошено на значнш ролi перших полiетiчних товариств студентiв Чертвецького утверситету щодо виховання освiченого, здатного згуртуватись заради великоi мети, передового молодого населення краю.
Ключовi слова: Чернiвецький утверситет, статут, мета, виховання, студенти, товариство.
МАРИНА КОЖОКАР преподаватель,
Черновицкий национальный университет имени Ю. Федьковича
г. Черновцы, ул. Коцюбинского, 2
