CC BY
8Marchuk Oksana Aleksandrovna
THE NATIONAL UP-BRINGING OF CHILDREN .
pedagogical sciences
UDC 371.4
DOI: 10.34671/SCH.SVB.2020.0401.0009
НАЦЮНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ Д1ТЕЙ ТА МОЛОД1 ЯК ПР1ОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ РОБОТИ ГРОМАДСЬКИХ ТОВАРИСТВ ВОЛИН1 20-30 РР. ХХ СТОЛ1ТТЯ
© 2020
ORCID: 0000-0002-2922-285X
Марчук Оксана Олександрiвна, кандидат педaгогiчних наук, доцент кафедри педагопки Мiжнародний економко-гуматтарний ymeepcumemi iMem arndeMirn С. Дем'янчука (33000, Украта, Piene, вул. Степана Дем'янчука, 4, e-mail: oxanna442@ukr.net)
Анотащя. У статп дослщжено нацюнальне виховання дiтей та молодi, що здшснювалося aктивiстaми громад-ських оргaнiзaцiй Волинського воеводства в 20-30 рр. ХХ ст. Мета статп - проaнaлiзувaти специф^ нaцiонaльного виховання пвдростаючого поколшня в громадських товариствах Волинi в зазначений перюд. Автором використано теоретичш (нaуково-бiблiогрaфiчний, iсторико-логiчний, iсторико-ретроспективний) та емшричш (aнaлiз, синтез, порiвняння, узагальнення) методи для отримання результaтiв. Пояснено, що питання виховання молодi в дуй па-трiотизму е особливо актуальним в часи полггачно1 нестaбiльностi. Зазначено, що активюти громадських товариств Волинського воеводства виробили власну систему нацюнального виховання дiтей i молодi. Анaлiз aрхiвних джерел зaсвiдчив, що найбшьшими громадськими товариствами були «Союз украшок», «Просвпа», «Сокш», <^вненський Боян», «Украшське театральне товариство», «Юнацьке товариство». Члени товариства проводили iз молодим по-колiнням рiзномaнiтнi заходи: «академи», лггературно-музичш вечори, написання i обговорення реферапв, свято Ялинки, виставки народного одягу та виробiв декоративно-прикладного мистецтва, оргашзовували екскурсп до визначних iсторичних мюць Волинi. Члени громадських товариств активно сшвпрацювали iз закладами освiти та мгж собою у спрaвi пропагування пaтрiотичних цiнностей. Обгрунтовано, що робота члешв громадських об'еднань сприяла формуванню пaтрiотизму та нaцiонaльних iдеaлiв, розширенню наукового свiтогляду, естетичного смаку та моральних iдеaлiв у пвдростаючого поколшня. У статп подано рекомендаци щодо використання педaгогiчного досввду щодо нацюнального виховання дней i молодi в школах сьогодення за такими напрямами: а) наповнення нaцiонaльним колоритом змюту навчального мaтерiaлу в школах; б) вироблення системи виховання пaтрiотичних цшностей iз урахуванням iнтересiв нaцiонaльних меншин; в) залучення до освiтнього процесу во!шв осiб, як1 займа-ють активну життеву позицiю та пропагують вiдстоювaння державницьких iнтересiв; г) оновлення форм i методiв нaцiонaльного виховання iз урахуванням стрiмкого розвитку комп'ютерних технологш, впровадження технологiй Smartосвiти.
Ключовi слова: нaцiонaльне виховання, молодь, дни, громадськ1 товариства, aктивiсти, формування, освгга, молоде поколiння.
THE NATIONAL UP-BRINGING OF CHILDREN AND YOUNG PEOPLE AS A PRIORITY DIRECTION OF THE WORK OF PUBLIC SOCIETIES IN VOLYN REGION IN THE 20-30 YEARS OF THE XX CENTURY
© 2020
Marchuk Oksana Aleksandrovnа, Ph.D.(Pedagogy), Associate Professor of Pedagogy Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities (3300, Ukraine, Rivne, Stepan Demianchuk Street, 4, e-mail: oxanna442@ukr.net)
Abstract. The author of the article examines the national upbringing of children and youth which was carried out by the activists of the public organizations of Volyn province in the 20-30 years of the twentieth century. The purpose of the article is to explore the basic methods, forms and techniques of the national upbringing of the young generation in public societies. The author has used theoretical (scientific-bibliographic, historical-logical, historical-retrospective) and empirical (analysis, synthesis, comparison, generalization) methods to get the results. It is substantiated that the work of the members of public associations was contributed to the formation of patriotism and national ideals in the young generation. The article describes the meaning of the term national education. The largest organization were the «Union of Ukrainian women», «Prosvita», «Sokil», and «Rivne Boyan». The members of these societies held lectures, literary holidays, concerts, Christmas tree festivities. They cooperated with educational institutions. The teachers also participated in the national-patriotic holidays. Every year they held memorial meetings of T. Shevchenko, Lesia Ukrainka and I. Franko. Pupils, students and young people were reading poems, singing folk songs and staged performances. The members of the societies urged children and young people to study the elements of the folk costume and to preserve the folk crafts. The purpose of educational work of the activists of Volyn was to promote the national ideals. The pedagogical experience of the members of the Volyn societies should be used in modern schools. Today it is advisable to use the pedagogical and educational experience of activists of public associations of Volyn in the following directions: a) developing of the education system using the patriotic values; b) the involvement in the educational process of the national heroes, volunteers, persons who has got an active life position and promote the advocacy of the state interests; c) updating the forms and the methods of national education using the rapid development of computer technologies, in the introduction of the technologies of Smart education.
Keywords: national up-bringing, youth, children, public associations, activists, formation, education, young generation.
НАЦИОНАЛЬНОЕ ВОСПИТАНИЕ ДЕТЕЙ И МОЛОДЕЖЫ КАК ПРИОРИТЕТНОЕ НАПРАВЛЕНИЕ РАБОТЫ ОБЩЕСТВЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ ВОЛЫНИ В 20-30 ГГ. ХХ ВЕКА
© 2020
Марчук Оксана Александровна, кандидат педагогических наук, доцент кафедры педагогики Международный экономико-гуманитарный университете имени академика С. Демьянчука (33000, Украина, Ровно, ул. Степана Демьянчука, 4, e-mail: oxanna442@ukr.net)
Аннотация. В статье исследовано национальное воспитание детей и молодежи, которое осуществлялось активистами общественных организаций Волынского воеводства в 20-30 гг. ХХ в. Цель статьи - проанализировать специфику национального воспитания подрастающего поколения в общественных обществах Волыни в указанный период. Автором использованы теоретические (научно-библиографический, историко-логический, истори-ко-ретроспективный) и эмпирические (анализ, синтез, сравнение, обобщение) методы для получения результатов. 40 Scientific Vector of the Balkans. 2020. Т. 4. № 1(7)
педагогически науки
Марчук Оксана Олексан^вна НАЦЮНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ Д1ТЕЙ ...
Объяснено, что вопросы воспитания молодежи в духе патриотизма особенно актуально во времена политической нестабильности. Указано, что активисты общественных объединений Волынского воеводства выработали собственную систему национального воспитания детей и молодежи. Анализ архивных источников показал, что самыми большими обществами организациями были «Союз украинок», «Просвита», «Сокол», «Ровенский Боян», «Украинское театральное общество», «Юношеское общество». Члены общества проводили с молодым поколением разнообразные мероприятия: «академии», литературно-музыкальные вечера, написание и обсуждение рефератов, праздник Елки, выставки народной одежды и изделий декоративно-прикладного искусства, организовывали экскурсии в выдающиеся исторические места Волыни. Члены общественных объединений активно сотрудничали с учебными заведениями и между собой в деле пропаганды патриотических ценностей. Обосновано, что работа членов общественных объединений способствовала формированию патриотизма и национальных идеалов, расширению научного мировоззрения, эстетического вкуса и нравственных идеалов у подрастающего поколения. В статье даны рекомендации по использованию педагогического опыта национального воспитания детей и молодежи в современных школах по следующим направлениям: а) наполнения национальным колоритом содержания учебного материала; б) выработка системы воспитания патриотических ценностей с учетом интересов национальных меньшинств; в) привлечение к образовательному процессу лиц, которые занимающих активную жизненную позицию и пропагандируют государственные интересы; г) обновление форм и методов национального воспитания с учетом стремительного развития компьютерных технологий, внедрения технологий Smart-обучения.
Ключевые слова: национальное воспитание, молодежь, дети, общественные общества, активисты, формирование, образование, молодое поколение.
ВСТУП
Постановка проблеми у и загальному вигляд1 та и зв'язок з важливими науковими I практичним задачами. Одним !з найважливших завдань, яке сто!ть перед гро-мадянами кожно! держави, е збереження свое! самобут-носл, нацюнально! вдентичносл та власно! державнос-п. Для цього необхщно виробити спещальш мехашзми нацюнального виховання пвдростаючого поколшня, яке любить свою вггчизну та готове працювати на !! благо. Питання нацюнального виховання дней та молод! в ос-танш роки набуло особливо! ваги у зв'язку з складною политичною ситуашею в кра!ш та загостренням кон-флштш на Сход! Укра!ни. Ця проблема знайшла вщо-браження у нишшшх освиянських документах, зокре-ма, в «Стратеги нацюнально-патрютичного виховання» (2019 р.) пояснено, що «актуальшсть нацюнально-патр!-отичного виховання громадян зумовлюеться необхщ-шстю консолвдацп та розвитку суспшьства, сучасними викликами, що стоять перед Укра!ною 1 вимагають по-стшного вдосконалення нацюнально-патрютичного виховання» [1].
Анал1з юторп педагопки волинського регюну засвщ-чуе, що у першш половит ХХ столитя тут виробилася усталена система нацюнального виховання дней та молод!, яка простежуеться у робот громадських товариств Волинського воеводства, вщтак !х досввд потребуе детального вивчення та належно! оцшки.
Анализ остантх дослгджень I публ1кац1й, у яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких базуеться автор; виокремлення частин загально'1 проблеми, не розв'язаних ратше. Загальш тенденцп навчання та виховання дней та молод! проанал1зовано в наукових пра-цях таких науковщв, як: О. Борейко [2], С. Бричок [3], Т. Джаман [4], Л. Сршова [5], С. Коляденко [6], Р. Найда [7], В. Омельчук [8], Н. Сейко [9]. Дотичною до теми стати е дисертацшна робота Р. Найди «Просвпницько-виховна д!яльшсть молод1жних товариств на Волиш (1919-1939 рр.)» [7], у якш здшснено юторико-педа-гопчний анал1з особливостей просвпницько-виховно! д!яльносп молодгжних товариств на територп Волиш; охарактеризовано основш напрями, змют, форми 1 мето-ди просвпницько!, оргашзацшно!, виховно! дгяльносп молодгжних товариств Волиш та виявлено суперечносп, провщш тенденцп та етапи !х розвитку. У робот пояснено, що активюти громадських товариств пропагували спортивну, театральну, музичну д1яльшсть, «прогре-сивними вдеями в контекст просвпницько-виховно! дь яльносп молод1жних товариств на Волиш е збереження нацюнально! приналежносп, тдняття освпнього, культурного та ф1зичного р1вня волинян, виховання молодо вщдано! вдеям безкомпромюносп в боротьб1 за волю 1 незалежшсть Укра!ни, спираючись на власш сили» [7, с. 11].
Вагомою для сучасних дослщнишв ютори шкшь-
ництва на Волиш е праця «Захвдна Волинь 1921-1939 р.: нацюнально-культурне та релтйне життя» Ю. Крамара, в як1й проанал1зовано культурно-освиню полиику Друго! Реч1 Посполито! на територп Захщно! Волиш. Автор зазначав, що «тсля травневого перевороту 1926 року 1 приходу до влади прихильнишв Ю. Пшсудського, владш кола Польщ1 закликали до гнучшшо! полпики у нацюнальному питанш проводилася политика нащ-онально! асим!ляци в основу освпньо! системи «сана-цп» було покладено концепцш державного виховання» [10, с. 168]. Однак, незважаючи на велику шльшсть публжацш, в арх1вах та музеях збертаеться багато маловщомих юторичних докуменпв про освпню д1яль-шсть громадських товариств, вивчення яких дозволить глибше осмислити процес навчання та виховання молодого поколшня. Стр1мкий розвиток комп'ютерних тех-нологш в останш роки дозволяе використовувати також використовувати арх1вш документи подаш в 1нтернет джерелах.
У статп на основ! арх1вних джерел комплексно проанал1зовано патрютичне виховання дней та молод! Волинського воеводства, яке здшснювали активюти то-гочасних патрютичних оргашзацш.
Обтрунтування актуальност1 дослгдження. У до-слщженш проанал1зовано нацюнальне виховання дней та молод!, що здшснювали члени громадських товариств Волиш 20-30 рр. ХХ столитя, коли Г! територи входила як Волинське воеводство у склад Друго! Реч! Посполито!.
Актуальшсть обрано! теми зумовлюеться необ-х1дн!стю вироблення ново! системи патрютичного виховання у зв'язку !з процесами евро!нтеграц!! та глобал!зацп. Завдання сучасних освпян - виховати таких громадян, яш би, з одного боку, усввдомлювали себе нев!дд!льною частиною свпово! сп!льноти та, во-дночас, збертали свою нац!ональну самобутн!сть та усвщомлювали важлив!сть збереження держави як единого цшого.
Необх1дн!сть звернення до юторичного педагог!чного досв!ду у виховання патрютизму зумовлена складними пол!тичними процесами, пов'язаними !з виникненням нових держав, автономних окрупв, в!дтак, потребою до виховання у молод! розумшня консолщувати вс! зусилля на розбудову власно! держави, а не !! подшу.
В останн! роки спостер!гаеться процес м!граци населения, прагнення нацюнальних меншин до пропагуван-ня здобутшв власно! культури. В таких умовах доцшьно проводити комплекс заход!в, спрямованих на форму-вання в молодого поколшня толерантност! та поваги до представнишв !нших нац!ональностей.
МЕТОДОЛОГ1Я
Формулювання ц1лей статт1. Мета статп - дослщити специф!ку нац!онального виховання дней, яке зд!йсню-вали актив!сти громадських товариствах Волинського
Marchuk Oksana Aleksandrovna pedagogical
THE NATIONAL UP-BRINGING OF CHILDREN ... sciences
воеводства в 20-30 рр. ХХ столптя, та представити шляхи !х творчого використання в закладах освпи сьогодення.
Постановка завдань. Для реалiзацil поставлено! мети необхщно розв'язати таш завдання: а) проаналiзувати архiвнi матерiали про дiяльнiсть активiстiв громадських товариств Волиш у 20-30 рр ХХ столптя; б) визначити основш форми, методи та прийоми роботи, яш використо-вували члени добровiльних оргашзацш для пропагуван-ня нацiональних цшностей серед дней та молодц в) роз-робити рекомендацп щодо впровадження педагопчно-го досвiду громадських активюпв у сучасних школах.
Методи, методики та технологи, що використо-вувалися. Автором використано теоретичш (науково-бiблiографiчний, юторико-лопчний, юторико-ретро-спективний) та емшричш (аналiз, синтез, порiвняння, узагальнення) методи для отримання результатiв. 1х використання дозволило систематизувати матерiали про виховну роботу активiстiв громадських товариств Волиш у 20-30 рр. ХХ ст., виокремити методи, форми та прийоми роботи iз дпъми та молоддю, узагальнити набутий ними педагогiчний досвщ, порiвняти роботу рiзних патрiотичних оргашзацш та представити шляхи упровадження кращих здобутк1в волинських освiтян в умовах сьогодення.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Виклад основного матер1алу досл1дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. У 2030 роках ХХ столптя територiя Захвдно! Волиш входила до Друго! Речi Посполито! як Волинське воеводство. Незважаючи на пропольську полiтику активiсти громадських товариств, духовенство, штелгеншя та зага-лом жителi краю намагалися виховувати дпей та молодь в дусi нацiоналiзму.
Прикладом цього може послугувати бажання мешканцiв м. Дубно та навколишшх сiл посилати сво!х дiтей до украшомовно! школи. Вони взяли на себе ва витрати, пов'язанi iз облаштуванням закладу: «Ми, мешканш м. Дубно, бажаемо посилати сво!х дiтей до украшсько! семикласно! школи в. м. Дубно; вй господарсьш витрати беремо на себе, якщо магiстрат м. Дубно ввдмовиться взяти на себе ш витрати» [11, с. 6]. Органи мюцевого самоврядування теж були зацiкавленнi в функцюнуванш украшського закладу, тому в 1921 р. мапстрат м. Дубно видiлив для потреб школи одноразо-ву грошову допомогу.
Однак найбiльше до нацiонально руху та виховання патрютичних iдеалiв у дпей та молодi долучилися пред-ставники громадських товариств. Як сввдчать матерiали архiвiв, публшацп у пресi, найбшьшими громадськи-ми товариствами були «Союз украшок», «Просвпа», «Сошл», «Рiвненський Боян», «Украшське театральне товариство», «Юнацьке товариство». Активюти цих оргашзацш здшснювали нацюнальне виховання серед пвдростаючого поколiння Волинського воеводства.
За визначення сучасних вчених, нацюнальне виховання - це «юторично обумовлена i створена самим народом сукупнють iдеалiв, поглядiв, переконань, традицiй, звича!в та шших форм сошально! практики, спрямованих на оргашзацш життедiяльностi пiдростаючих поколiнь, у процеа яко! засвоюеться духовна i матерiальна культура наци, формуеться нацюнальна свiдомiсть i досягаеться духовна еднють поколiнь» [12, с. 313].
Для шдтвердження того, що нацiональне виховання було прюритетним напрямом роботи громадських товариств Волинського воеводства, проаналiзуемо основш напрями !х просвпницько! дiяльностi.
Простежити специфiку просвиницько-педагопчно! дiяльностi «Союзу украшок» дозволяють протоколи зайдань його члешв, у яких подано звпи про дiяльнiсть за окремi роки. У ходi !х аналiзу визначено, що у 1932 р. украшки м. Рiвного здiйснили так1 просвпницьш заходи, спрямованi на виховання нацюнальних iдеалiв у дiтей та молодо органiзували курси украшсько! ви-шивки, утворили мiшаний хор, який виконував народнi 42
шсш, заснували гурток народних тaнцiв, пвдготували до постановки п'есу «Зачарований скарб», провели Свято мaтерi та Новорiчноï ялинки для бвдних дiтей, на яко-му дотримувалися звича1в та обрядiв, пов'язаних i3 рiздвяно-новорiчною обрядовicтю [13, с. 7].
Нaцiонaльне виховання дпей та молодi виразилося у сшвпраш «Союзу украшок» i дирекцiï Украшсько1' гiмнaзiï м. Рiвне. Активicти товариства допомагали про-водити рiзномaнiтнi виховш заходи. Використовуючи крaщi надбання в гaлузi украшсько1' культури, вони влаштовували для гiмнaзиcтiв рiздвянi вечiрки, Свято Матер^ великоднi святкування. Оригiнaльною була методика залучення дiтей до вивчення календарно1' обрядовоcтi укрaïнцiв, зокрема, щороку члени «Союзу украшок» проводили iз учнями шк1л свято Вражаю. Наприклад, у 1927 р. на зiбрaннi «м1ж панянками було розподiлено доручення щодо улаштування вечiрки для пмназиспв» [14, с. 6].
Вагомою була праця «Союзу украшок» у cпрaвi збе-реження та пропагування пошани до украшського одягу. Члени товариства закликали дней i молодь вивчати еле-менти народного костюма та зберпати народш ремесла i промисли. На одному iз зaciдaнь товариства загальш збори ухвалили «зайнятися збором етногрaфiчноï старо-вини з обсягу ж1ночого промислу» [14, с. 8]. У 1927 р. завдяки зусиллям союзянок на промиcловiй виcтaвцi було вщкрито cпецiaльний к1оск iз полюькими ручними роботами, вироби для яких представили дiвчaтa м. Рiвне та шших мют.
Нaцiонaльне виховання здшснювалося членами «Союзу украшок» шд час проведення читань, украшських вечорниць та Академш (лiтерaтурно-музичних вечорiв) в пам'ять про Т. Шевченка. Як правило, на них сшвали дитячо-юнaцькi хори, школярi декламували вiршi та брали участь у постановш п'ес. Пропагування нацюнальних iдеaлiв здiйcнювaлоcя шляхом залучення дней та молодi до читання укрaïнcьких книжок. Активicтки «Союзу украшок» закликали громадсьшсть забезпечу-вати бiблiотеки регiону нaцiонaльно-проcвiтницькою лiтерaтурою. Ввдомосп про подiбнi заклики подано в звггах товариства [13, с. 29].
До пропагування здобутшв нaцiонaльного виховання долучалися aктивicти «Рiдноï хати». Як i члени товариства «Союз украшок», «Рщна хата» влаштовувала свято Рiздвяноï ялинки для дпей iз бщних ciмей. «У Рiвному 21 йчня цього року для бщних дiтей православно!' вiри улаштовуеться ялинка. Початок забави о 12 год. В зв'язку iз вище поданим, прошу надюлати списки украшських родин бедного стану», - зазначено в aрхiвних документах про роботу товариства iз дiтьми та молоддю [15, с. 6].
Нацюнально-патрютична виховна робота члешв «Украшського спортивного клубу» виразилася у сис-тематичнш оргашзацп екcкурciй для дiтей i моло-дi Волинського воеводства визначними юторичними пам'ятками волинського регiону. Так, школярi ввдвщу-вали Дермань. Острог, Дубно, Луцьк. В ходi проведених екскурйй вивчали icторiю мicт i йл волинського регю-ну, вiдвiдувaли школи, знайомилися iз ввдомими людьми краю, оглядали монacтирi, церкви, замки. Кожна екcкурciя в м. Острог супроводжувалася оповiдями про функцiонувaння Острозько! aкaдемiï, а пвд час по1'здок в м. Городок молодь вщввдувала краезнавчий музей, де були вивчали флору, фауну, грунти, культурнi надбання Волиш.
Анaлiз основних положень статуту товариства «Сошл» дозволяе стверджувати, що його дiяльнicть сприяла не лише фiзичному розвитку дiтей та молодi Волинi, а й була спрямована на збереження icторичноï пaм'ятi, формування нaцiонaльного ментaлiтету, роз-ширення свпогляду, та пiзнaвaльних. Члени товариства влаштовували народш забави, долучалися до забезпе-чення бiблiотек лiтерaтурою нaцiонaльно-пaтрiотичного спрямування, проводили пaтрiотичнi заходи з дпьми та Scientific Vector of the Balkans. 2020. Т. 4. № 1(7)
педагогически науки
Марчук Оксана Олександр1вна НАЦЮНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ Д1ТЕЙ ...
молоддю [16, с. 3].
Любов1 дней до радио! nicHi, поетичного слова, по-ваз1 до Кобзаря, сприяли заходи, що влаштовували члени «Волинського украшського об'еднання». Прикладом цього може бути проведення Урочисто! Академй' щодо вшанування пам'ятi великого Кобзаря 22 квггня 1934 р. у Рiвному. В програмi свята, на якому бiли приcутнi шко-лярi мюцевих шк1л, було заплановано читання доповщ (реферату) про життя i творчють поета, перегляд опери «Катерина» М. Аркаса (у виконанш Волинського украшського театру тд керiвництвом М. Певного), виконан-ня пicень на бандурi (бандуристка М. Бiлогубова), хоро-вий cпiв (пicнi «Б'ють пороги» М. Лисенка, «Украша» Л. Давидовського, «Заповiт» Т. Шевченка).
Позитивним е той факт, що до проведення урочи-стих заходiв керiвництво Волинського товариства залучало учшв шшл. Так, на святковому дiйcтвi iз наго-ди 120-лiття iз дня народження Т. Шевченка дiвчинка М. Скрипнишвна зачитала «Ддточу присягу», нацю-нально-патрiотичнi пicнi виконували учнi Рiвненcькоï укра1нсько1 гiмназiï, як1 cпiвали у хорi разом iз членами товариства «Рвдна Хата». Це сприяло формуванню у шд-ростаючого поколiння нацюнального свггогляду на засадах Шевченкового слова.
Однiею iз найбiльших громадських органiзацiй, що здшснювала нацiональне виховання молодi волинського воеводства, була «Просвиа».
У cтатутi рiвненcького вiддiлення «Проcвiти» зазна-чено: «Товариство мае завданням: а) ширення освгга i нацiональноï cвiдомоcтi серед украшського народу та ознайомлення його зi здобутками культури; б) оборона культурних iнтереciв украïнcькоï людности; в) откуван-ня украïнcькою молоддю в дошкшьному, школьному та позашк1льному вихованнi» [17, с. 29].
Одним iз основних cвоïх завдань проcвiтяни вважа-ли зберегти культурну спадщину украшського народу та передати ïï наступним поколшням. 1з цiею метою вони збирали та розучували iз молодими людьми народш пicнi, влаштовували свята обжинок, вечорниш, лпера-турно-музичнi вечори, вечори пам'яп Т. Шевченка, Леci Украшки, I. Франка, I. Котляревського тощо: «На субот-нiх вечiрках читалися цiкавi лекци, молодь cпiвала на-родних пicень, украшських, cтрiлецьких, ставила п'еси Кропивницького, Старицького, Шевченка» [18, с. 46].
Аналiз культурно-просвиницько1' роботи iз молоддю активicтiв «Проcвiти» засввдчив, що члени органiзацiï намагалися якомога часпше залучати молодь до прове-дених заходiв, в ходi яких школярi навчалися любити вiтчизну, збагачувалися iнтелектуально, розвивали сво1' акторсьш здiбноcтi, знайомилися iз надбаннями украш-ського фольклору, розвивали сво1' еcтетичнi смаки, ви-вчали кращi досягнення в галузi cвiтовоï та вiтчизняноï культури.
Поргвняння отриманих результат1в з результатами у тших досл1дженнях. Дослщження дало змогу проана-лiзувати його результати з шшими науковими працями. Встановлено, що на територп Волиш у 20-30 рр. дiяла розгалужена система нацюнально-патрютичних оргаш-зацiй, представники яких долучалися до справи навчання та виховання дггей та молодi. Ця теза прослвдкову-еться у доcлiдженнях Ю. Крамара [10] та Р. Найди [7]. Встановлено, що нацюнальне виховання було прюри-тетним у cправi виховання дней i молод^ що знайшло свое пiдтвердження у наукових розвщках £. Гладуново1' [18]. Визначено основш форми, методи i прийоми виховання, що застосовували шд час проведення рiзноманiт-них патрютичних заходiв, як1 були також частково про-аналiзованi у праш Г. Бухала [19].
Результати дослщження значно збагатили науковi вiдомоcтi про процес виховання волинсько1' молодi у 20-30 рр. ХХ ст. в контекст напрацювань iнших дослщ-нишв становлення украшського шк1льництва в Захвднш Украïнi (О. Борейко [2], С. Бричок [3], Т. Джаман [4], Л. Сршова [5], Л. Сейко [9], Т. Яковишина [20])._
ВИСНОВКИ
Висновки досл1дження. Отже, у 20-30 рр. ХХ столитя нацюнальне виховання дней i молодi було прю-ритетним напрямом просвиницько1' роботи активicтiв громадських товариств Волинського воеводства. Вони проводили беciди, виховш заходи в школах, влаштовували академп, читання, лекцiï. У 1'х роботi простежуемо груповi та iндивiдуальнi форми. Метою нацiонального виховання були зберегти украшську cамобутнicть, передати молодому поколшню пicенну спадщину, культурну обрядовють.
Представники волинсько1' громадcькоcтi прагну-ли долучитися до проcвiтницького руху та виховувати молодь в ру^ християнсько1' моралi, прищеплювати ш нацюнально-патрютичш цiнноcтi та висок1 мораль-но-етичш вдеали. Як зазначив, науковець Г. Бухало, «вони переконливим, щирим словом несли в народ та серед молодi знання iз укра1'нсько1' мови, icторiï, не давали забути рвдну вiру, культуру, свою нацш ... будучи людьми далекоглядними, керiвники «Проcвiти» постш-но тримали у полi зору молодь i дней» [1, с. 3].
Сьогодш доцiльно використовувати педагопч-но-просвиницький доcвiд активicтiв громадських товариств Волиш за такими напрямами: а) наповнення нацюнальним колоритом змicту навчального матерiалу в школах; б) виробленням системи виховання патрю-тичних цшностей iз урахуванням iнтереciв нацiональ-них меншин; в) залучення до освпнього процесу, оciб, як1 займають активну життеву позицiю та пропагують ввдстоювання державницьких iнтереciв; г) оновлення форм i методiв нацiонального виховання iз урахуванням cтрiмкого розвитку комп'ютерних технологш, впрова-дження технологiй Smartоcвiти.
Перспективи подальших досл1джень цього напря-му. Перспективи подальших дослвджень вбачаемо в дослщженш системи патрютичного виховання молодi в рiзнi icторичнi перiоди та в рiзних регiонах Укра1ни, та здшсненш 1'х порiвняльного аналiзу, оскшьки в icторiï украхнського шк1льництва вироблено cвоерiднi педагогiчнi концепцй, реалiзацiя яких сприятиме вдо-сконаленню якоcтi сучасно! оcвiти.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Стратеггя нац1онально-патрютичного виховання. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2019 (дата звернення: 02.11.2019).
2. Борейко О. М. Просв1тницько-педагог1чна д1яльтсть громадських товариств Болит (др. пол. XIX — поч. XX ст.): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Житомирський державний педагог1чний утверситет iмеш I. Франка. Житомир, 2004. 239 с.
3. Бричок С. Б. Церковнопарафiяльнi школи в системi почат-ковоï освiти на Болин (друга половина XIX — о 20-тi рр. ХХ столiт-тя): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 /Житомирський державний педагогiчний унiверситет iменi I. Франка. Житомир, 2005. 20 с.
4. Джаман Т. Б. Розвиток народноï освiти на Болинi (XVIII— XIX ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / Тернотльський державний педагогiчний утверситет iменi Б. Гнатюка. Тернотль, 1999. 20 с.
5. Сршова Л. Жiноча освiта на Болит. Житомир, 2006. 488 с.
6. Коляденко С. М. Змiст та оргатзащя дiяльностiКременецького лщею як осередку освiти на Болин (1805-1833 рр.): дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / 1нститут педагогiки АПН Украти. Кшв, 1997. 182 с.
7. Найда Р. Г. Просвтницько-виховна дiяльнiсть молодiжних товариств на Болин (1919-1939рр.): автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01. Кшв, 2008. 20 с.
8. Омельчук Б. Б. Розвиток освiти на Болин (друга половина XIX—початок XX ст.): дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.01 / Нацюнальний педагогiчний унiверситет iменi М. П. Драгоманова. Кшв, 2002. 237 с.
9. Сейко Н. А. Польське шюльництво на Болинi—Житомирщинi у XIX — першш половинi XX ст. Монографiя. Житомир, 2002. 158 с.
10. КрамарЮ. ЗахiднаБолинь 1921—1939р.: нацюнально-культур-не та релтйне життя. Луцьк: Схiдноeвропейський нащональний унi-верситет iменi Лес Укратки, 2015. 404 с.
11. Украшська початкова школа в м. Дубно. ДАРО (Державний архiв Рiвненськоï областi). Ф. 505. Оп. 1. Спр. 1. 39 с.
12. Гончаренко С. Укратський педагогiчний енциклопедичний словник. Рiвне, 2011. 552 с.
13. Статут. Протоколи заЫдань. Лист членам «Союзу Украток» ji Львова. Привтання iз ГалщИ'. (Державний архiв Рiвненськоï облас-т.i). Ф. 3. Оп. 1. Спр. 1, 70 с.
14. Протоколи заадань «Союзу украток» за 1926-1933 рр. ДАРО, ф. 3, оп. 1, спр. 1, 70 с._
Marchuk Oksana Aleksandrovna
THE NATIONAL UP-BRINGING OF CHILDREN .
pedagogical sciences
15. Листування ¡з дирекцгею Украшсько! ггмназп, редакц1-ею журналу «Ргдне слово2, про надання прим1щення та тше. ДАРО (Державний арх1в Р1вненсько! област1). Ф. 481. Оп. 1. Спр. 1, 12 арк.
16. Статут волинського г1мнастичного товариства «Союл». Житомир, 1910. 23 с.
17. Переписка 1з пов1товимуправл1нням державно!полщН з питань д1яльност1 украшсько! орган1зацП «Просв1та». ДАРО (Державний ар-х1в Пвненсько! област1). Ф. 30. Оп. 18. Спр. 484, 363 арк.
18. Гладунова С. «Просв1та» 1 просв1тяни. Пвне, 2003. 96 с.
19. Бухало Г. «Просв1та» аяла св1тло». Сторшки ¡сторН Пвненсько! «Просв1ти». Пвне: Державне реестрацшно-видавниче тдприемство, 1994. 47 с.
20. Яковишина Т. Релтйне виховання д1вчаток у ж1ночих закладах Болит в 2 пол. Х1Х — на поч. ХХ ст. (на приклад1 Острозького жг-ного училища графа Д. Блудова). Науков1 записки Нац1онального ун1-верситету ,,Острозька академ1я . Сер1я «Психолог1я та педагог1ка». Острог, 2012. Бип. 21. С. 93-104.
44
Scientific Vector of the Balkans. 2020. Т. 4. № 1(7)
