CC BY
24
22. Трофим'як Б. С. Фiзичне виховання i спортивний рух у Захвднш Украш (з початку 30-х роюв
XIX ст. до 1939 р.) / Б. С. Трофим'як. - К., 1997. - 419 с.
23. Шиян Б. М. Теорiя i методика фiзичного виховання школярiв: у 2-х ч. / Б. М. Шиян. -Тернопшь:
Навчальна книга - Богдан, 2004. - Ч. 1. - 272 с.; 2006. - Ч. 2. - 248 с.
24. Цибанюк О. Управлшня системою фiзичного виховання школярiв на Буковиш (друга половина
Х1Х - початок ХХ столптя: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О. Цибанюк. - 1вано-
Франювськ, 2008. - 20 с.
УДК 37.091(477.84) «1805/1833»
О. Т. ВИННИЧУК
ФОРМИ ВИХОВНО1 РОБОТИ З УЧН1ВСЬКОЮ МОЛОДДЮ В КРЕМЕНЕЦЬКОМУ Л1ЦЕ1 (1805-1833 РОКИ)
Розглянуто передумови створення i становлення Кременецького лщею як важливого освтньо-наукового осередку Волинськогорегiону, а також дiяльнiсть лiцеiстiв nid час навчання. Вiдзначенороль цього навчального закладу в тдготовц молодi до життя в соцiумi, розвитку толерантностi, солiдарностi та взаeмноi тдтримки. Визначено й nроаналiзовано основш форми виховноi роботи та оргатзаци дозвтля учтв лщею. Показано мету й охарактеризовано роботу молодiжних наукових товариств. Висвтлено оргатзацшну i методичну дiяльнiсть засновника Кременецького лщею Тадеуша Чацького, nроаналiзований розроблений ним статут навчального закладу. Охарактеризовано навчальт плани лiцею, кадрове забезпечення, систему заохочення до навчання, оргатзацшну структуру навчальноi дiяльностi лiцеiстiв.
Ключовi слова: Кременецький лiцей, форми виховноi роботи, форми оргатзаци дозвля, Тадеуш Чацький, учтвська молодь.
О. Т. ВИННИЧУК
ФОРМЫ ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ С УЧАЩЕЙСЯ МОЛОДЕЖЬЮ В КРЕМЕНЕЦКОМ ЛИЦЕЕ (1805-1833 ГОДЫ)
Рассмотрены предпосылки создания и становления Кременецкого лицея как важного образовательно-научного центра Волынского региона, а также деятельность лицеистов во время учебы. Отмечена роль Кременецкого лицея в подготовке молодежи к жизни в социуме, развитии толерантности, солидарности и взаимоподдержки. Определены и проанализированы основные формы воспитательной работы и формы организации досуга учеников лицея. Показана цель и охарактеризована деятельность молодежных научных обществ. Освещена организационная и методическая деятельность основателя Кременецкого лицея Тадеуша Чацкого, проанализирован разработанный им устав учебного заведения. Охарактеризованы учебные планы лицея, кадровое обеспечение, система поощрения к обучению, организационная структура учебной деятельности лицеистов.
Ключевые слова: Кременецкий лицей, формы воспитательной работы, формы организации досуга, Тадеуш Чацкий, учащаяся молодежь.
O. T. VYNNYCHUK
TYPES OF EDUCATIONAL WORK WITH STUDENTS IN KREMENETS
COLLEGE (1805-1833)
The background of creation and the process of Kremenets College establishing as an important educational center of Volynskyi region, students' activities in the structure of an academic day, types of educational work with students are described. The role of Kremenets College is defined due to the students' training in socialization, tolerance development, solidarity and mutual assistance. The main types of educational work and students' organization of leisure time are estimated and analysed. The aim is taken and student scientific society is characterized. It is estimated and analysed institutional and methodical activities of Kremenets College founder Thadeush Chatskyi. Much attention is given to the analysis of College articles,
written by him. Educational college scheme, staffing issues, studying incentive scheme, students' organizational structure of educational activity are defined.
Keywords: Kremenets College, types of educational work, Thadeush Chatskyi, students.
У сучасних умовах серед факторiв, без яких важко уявити реальну можливють принципових змш у сощальному житп нашого суспiльства, важливе мюце посiдаe необхiднiсть icTOTHHx змiн у системi освiти. Нинi ii роль значно зросла, осшльки саме система осв^и мае забезпечити кожному громадянину Украши реальнi умови для рiзнобiчного розвитку, пiдвищення загальнокультурного та професшного рiвня, самовдосконалення i самовиховання, становления громадянсько! позицп.
Перед освiтянами стоггь завдання виховати самодостатню, iнтелектуальну, мобшьну, сильну фiзично й духовно молодь. Особливо важливим завданням е вироблення нових об'ективних пiдxодiв до здобутшв попереднix поколiнь, створення умов для врахування багатого потенщалу виховання юнацтва у xодi подальшого реформування та розвитку осв^и. Для вирiшення цього завдання вагоме значення мае, зокрема, вивчення дiяльностi Кременецького лiцею, який за високий рiвень навчально-виховного процесу в свш час називали «Волинськими Афшами».
Педагогiчна реальнiсть останнix рокш характеризуеться наявнiстю значного рiзноманiття середшх загальноосвiтнix навчальних закладiв. Разом iз традицiйною школою та ii модифшащями (школа з профiльним навчанням, школа з поглибленим вивченням окремих предмелв тощо) з'явилися i дiють шновацшш структури навчання: гiмназii, лще1, коледж^ колегiуми, приватнi й авторськi навчальш заклади. Подiбнi новацп е об'ективною реальнiстю та практичним кроком до реалiзацii iдеi гумашзацп освiти, що, зокрема, передбачае забезпечення умов здобуття кожним громадянином загальноi середньоi освии iз врахуванням пiзнавальниx iнтересiв, природних здiбностей, навчальних можливостей i життевих планiв. Дiяльнiсть спецiалiзованиx шкiл, пмназш, лвд!^, навчально-виховних комплексiв рiзниx титв, профiльниx класiв повинна сприяти формуванню нашональноЛ, iнтелектуальноi елiти. В цьому процеа доцiльно використовувати багатий досввд навчальних закладiв такого типу, як Кременецький лiцей.
Дiяльнiсть Кременецького лщею висвiтлена в наукових дослiдженияx, авторами яких е С. Коляденко, А. Лопуxiвська, В. Павленко, Н. Сейко та iншi науковщ. Долечились до вивчення цiеi проблеми польськ вчеш, серед яких вiдзначимо A. Камшського та M. Ролле. Надзвичайно цшний матерiал про дiяльнiсть Кременецького лщею подано у збiрнику «Волинсью Афши» за редакдiею С. Маковського i В. Собчука [2]. Кременецький лщей дослiджують у контекст1 розвитку системи освгги на Волинi, характеризують його як чинник освiтнього розвитку в цьому регюш. Дослiдники вивчають оргашзацш навчально-виховного процесу, освiтньо-просвiтницьку дiяльнiсть педагопв педагогiв лiцею.
Метою CTaTTi е вивчення форм виховання учнiвськоi молодi у Кременецькому лiцеi -вагомому освиньому, науковому й культурному осередку Волинi.
1сторичний аналiз свiдчить, що суспшьно-педагопчний рух початку Х1Х ст. на украшських територiяx, приеднаних до Росшсько! iмперii в к1нц1 XVIII ст., був зумовлений впливом европейських реформаторських iдей на розвиток науки, культури й освiти. Основою еволюцп освiтнix процесiв стало iснувания в минулому (XI-XVIII ст.) на територп Украiни системи навчальних закладiв рiзного спрямування: школи книжного вчення, школи грамоти, монастирськ! школи, кормильство, братсьш школи, Острозька академiя, колегiуми (колегп), Киево-Могилянська академiя.
Кременецький лiцей був заснований як Вища Волинська гiмназiя у 1805 р. Власне лщеем цей навчальний заклад став у 1819 р., поеднавши програми навчання освiтнix закладiв вищого та середнього рiвня. Створення цього навчального закладу юторики пов'язують з дiяльнiстю росшського державного дiяча польського походження князя А. Чарториського. Так, 29 кытня 1803 р. вш подав на затвердження мiнiстру освiти Росii кандидатури трьох осiб, обраних на вiзитаторiв шк1л Вiленським унiверситетом: Т. Чацького, К. Богуна i В. Северпна [3, с. 12]. Органiзацiю нижчого й середнього шк1льництва у Волинськш, Подiльськiй i Ки1всько1 губернiяx було доручено Т. Чацькому. Завдяки його дiяльностi в цих губернiяx розширено
шкiльну мережу й створено hobî навчальнi заклади. До оргашзацп Вищо1 Волинсько1' riMHa3iï було залучено фшософа й громадського дiяча Г. Коллонтая, уродженця Кременеччини [1].
Навчальним планом Вищоï Волинськоï гiмназiï передбачався 10^чний термiн навчання, що включав 7 клаив (у перших трьох класах навчання тривало впродовж двох рок1в). Хлопцi вивчали вiйськову справу, гумаштарш й точнi науки: юторш, право, фiзику, хiмiю, анатомiю, фiзiологiю, географiю, землезнавство, бiблiографiю, логiку, мови давш й новi.
Основною метою освiтньо-виховноï дiяльностi у гiмназiï стало виховання особистосп та пiдготовка майбутнього фахiвця у рiзних галузях виробництва й соцiальноï сфери. У закладi було створено належнi умови для навчання й виховання молодь Для викладання у Кременець запрошено знаних педагопв з рiзних краш Свропи [4, с. 408].
Волинська гiмназiя стала добре органiзованим осередком навчання й виховання. Цей навчальний заклад був доступним для всiх сустльних верств i водночас готував високоосвiчену елiту краю. Юнаки гуртувалися незалежно ввд матерiального й суспiльного становища. На рiвних правах знання здобували вихвдщ з аристократичних родин, заможних землевласник1в, бiдноï шляхти, а також мщанських верств. За нацiональнiстю домiнували поляки, але були також, хоч i небагато, украшщ, росiяни, евреь
Т. Чацький дбав, щоби вс юнаки мали однаковi умови навчання. Для хлопщв iз малозабезпечених шмей, як1 мали хорошi успiхи в навчанш, вiн клопотався про стипендп. Для здiбних учнiв було оргашзовано безкоштовне проживання у конвiктi (штернап) або поселення в приватних оселях на умовах тльгово1' оплати. Це дозволяло небагатш, але талановитiй молодi бiльше часу придiляти навчанню, створювало комфортнiшi умови для оволодiння основами наук. Зазначимо, що тогочасш конвшти об'еднували групи учнiв iз 8-10 ошб, котрi перебували пiд откою наглядачiв, опiкунiв. Кожна група мала свого курсанта, тобто наглядача, вибраного з-помiж ввдмшнишв навчання й поведiнки, який одержував за свою роботу безкоштовне утримання й скромну платню. Наглядача називали також репетитором чи директором. Позаяк вш проживав з учнями, то перебував з ними в близькому контакт! й м^ на них впливати. Наглядач виконував функцiï гувернера та репетитора [2, с. 35]. Щкаво, що перед поселенням учнiв у приватних помешканнях Т. Чацький збирав вiдомостi про власнишв будинку, шукаючи хазя1'в iз доброю репутацieю [5, с. 121]. Також заможш учнi гiмназiï утримували 20 сво1'х малозабезпечених товаришiв. Тому Вища Волинська гiмназiя нiколи не дозволяла сво1'м учням припускатися думки, що юнуе якась рiзниця мiж шляхтичем i не шляхтичем [5, с. 122]. Однак тсля смерп Т. Чацького в 1813 р. дирекщя гiмназiï пiд тиском влади провела окремi змiни, зокрема, були лшвщоват дрiбнi фундушовi конвiкти i створена едина велика казармена бурса.
У наукових юторично-педагопчних джерелах ввдзначено велику роль Кременецького лiцею у тдготовщ учнiвськоï молодi до життя в сошум^ розвиток в ïï середовищi солiдарностi, взаемно1' пiдтримки. Одним iз прикладiв е створення у 1813-1814 навчальному роцi Товариства доброчинносп - самоврядно1' органiзацiï матерiальноï самодопомоги, яка могла збирати кошти для допомоги бвдним учням. Iнiцiатором створення цього товариства став виходець iз заможно1' шляхетсько1' родини Ф. Лашовський. 28 вересня 1814 р. вш звернувся з офiцiйною пропозицiею до тодшнього вiзитатора Ф. Пляттера щодо створення органiзацiï, яка б матерiально допомагала учням гiмназiï. Наступного дня на зiбраннi молодi навчального закладу був призначений головою товариства К. Сшкевич, а головним касиром - Ш. Заборовський. Згодом це товариство стало називатися Молодiжним товариством доброчинносп Вищо1' Волинсько1' гiмназiï. Крiм того, юнувало Товариство приятелiв науки, яким керував Ф. Пляттер [5, с. 122].
Ще ранiше, в 1809 р., виникло Товариство молодi Вищо1' Волинсько1' гiмназiï, яке пропагувало вдосконалення знань з рiдноï мови. Виникнення товариства пов'язано iз впливом занять професора Е. Словацького, що ввдзначалися напрочуд гарною польською мовою та високою культурою мови [2, с. 38]. Його члени зачитували власт поетичш твори, напрацювання з теори мови та iнших галузей знання. Членом товариства м^ стати кожен юнак, який добре вчився i був дисциплшованим.
Метою молодiжних наукових товариств Кременецького лiцею було виховання штересу до наукових пошук1в i реалiзацiя творчих здiбностей молодi в рiзних галузях науки й культури. У дiяльностi цих товариств брали участь вiдомi у майбутньому фшософи й iсторики Я. Сенкевич, К. Сенкевич, Т. Щелевський, белетристи Я. Совшський, Г. Олiзар, письменники
Ю. Крашевський, Н. Добровольський. Свою дiяльнiсть товариства будували на демократичных засадах: виборшсть голови товариства, обговорення тематики наукових рефералв i публiчнi виступи з ними, друкування кращих робiт у наукових часописах. Однак демократизм поеднувався iз певним консерватизмом. Так, оргашзаторами й керiвниками товариств були лише викладачi, членство в товариствi мало елiтарний характер. У тематищ дослiджень уникали полиичних i релiгiйних проблем, на заседаниях не допускали полемши, iснували викладачьцензори з теми дослiдження [3, с. 43].
Учшвська молодь лiцею становила едину велику спiльноту. Цього досягалося, зазвичай, залученням И до систематичного навчання, розваг i вiдпочинку. Основним дисциплiнуючим фактором був опрацьований Т. Чацьким статут Вищо! Волинсько! пмназп. Кожен юнак мав дотримуватися прописаних у статутi правил. До найважливших подiй традицiйно належали початок i закiичения навчального року; регламентом передбачалася обов'язкова участь учнiв в цих урочистостях. За при!зд до пмназп iз запiзнениям без поважно! причини учням загрожувало вiдрахувания, а пропуск юпиту - повторениям рiчного навчального курсу. Якщо хлопцi самовiльно, без згоди кершництва, вiдлучалися з пмназп задля прогулянок, купання в рiчцi тощо, то це також розщнювалось як порушення. Згiдно зi статутом контролювалися особистi витрати учнiв.
Т. Чацький у статутi передбачив i вимоги стосовно форми одягу: вона мала бути скромною, щоби учень не придшяв багато уваги своему зовшшньому вигляду, а бiльше часу вдаодив навчанню. Було заборонено тримати в комнатах котiв, собак i птахiв, палити, грати в карти i навiть у шашки, осшльки щ заняття, як вважалося, вдаолшали вiд навчання [2, с. 35].
При укладанш статуту лiцею Т. Чацький для учнш старших клаав створив учнiвський суд, куди входили винятково учнi, i написав для нього кодекс. Також вш ввдмшив тiлеснi покарання. Важливим виховним здобутком Т. Чацького стало запровадження з метою дотримання учнiвського рiвноправ'я та культури спiвжиття самоврядування курсових учшв. Статутом було передбачено, що органи самоврядування мали впливати на колег в разi !хньо! неправильно! поведанки, зокрема, недбалого ставлення до навчання, вживання лайливих слiв, непослуху, вередувань, бiйок тощо. Зауважимо, що щея самоврядування не була новаторством Т. Чацького, а оригинальною iнiцiативою навчального вщщлу Вiленського ушверситету. Однак постанову про учтвське самоврядування Т. Чацький опрацював за власною концепщею [6, с. 8].
Упродовж багатьох роив Т. Чацький боровся за звшьнення учнiв та викладачiв вiд рутини шильного життя, тому рiзними способами заохочував вихованцiв до створення гуртив. Початок тако! дiяльностi припадае на 1808-1809 навчальний рш. Взимку 1809 р. на зiбраннi був оголошений статут Товариства удосконалення в авторствi i ораторствi, який розробив професор М. Чарноцький. Статут вказаного товариства був затверджений Т. Чацьким, а попм мiнiстром освiти Росп [7, с. 72].
Великого значення в лще! надавали питанням дисциплiни. Викладачi дбали про залучення молодi до систематичного навчання, що було своервдною тдготовкою до виконання нею майбутшх громадянських обов'язк1в. Намагалися все робити, щоби вихованець не був бездiяльним. День учня мав бути заповнений навчанням. Розпочинався вш дуже рано i був ретельно розписаний. Ввд 5-! до 8-! години ранку хлопщ готувалися до уроков: консультувалися з репетиторами для вияснення незрозумших питань, розказували наглядачевi засвоений навчальний матерiал, брали участь у ранковому богослужiннi, а пiсля снiданку, о 8-й ранку, ва зобов'язанi були з'явитися в класг Уроки тривали до 11-! години, потiм була перерва до чотирнадцято!, пiсля чого заняття продовжувалися до шiстнадцято!' години. Шд час перерви учень виконував iз репетитором i наглядачем уроки, задаш на другу половину дня. Шсля обiду вiн перебував у пмназп, мiж 16-ою i 19-ою годинами споживав пiдвечiрок, згодом виконував домашш завдання на наступний день, а шсля вечер^ з 20-! до 21-! годин, закршлював вивчений матерiал [2, с. 36].
Як бачимо, для навчання хлопщв вдаодилося дуже багато часу. Усвiдомлюючи, що молодшi школярi потребують бiльше ввдпочивати, Т. Чацький запровадив пiсля об^ у вiвторок i четвер час, вшьний вiд уроков.
Основними формами навчання були лекцп та вправи. Повнiстю вшьних вiд навчання днiв не було взагал^ окрiм так званих табельних, вдаедених на танцi чи карнавал, а також урочисп свята. Окремi факультативнi заняття, як-от iз загально! граматики, бiблiографi!, а лiтом - з гшени, вiдбувалися в передобщнш час у недiлю та свята. Щ днi вiдводилися також на повторення матерiалу, експериментальнi дослiджения в кабшетах, пiдготовку з iноземних мов та уроки ретги. Надзвичайно високо було поставлено вивчення iноземних мов: учш займалися ними впродовж 10-и роюв.
Великого значення в лще! надавали релiгiйно-моральному вихованню. У недiлю вiдбувалися заняття християнсько! релiгi! впродовж одше! години. Релiгiйне виховання доповнювали служби в костелi. Учнi брали участь у щоденному богослужiннi, а перед юпитами сповiдалися.
На високому рiвнi було музичне виховання учшв. В лiце! популяризували музичну культуру, спещально запрошуючи з цiею метою артиспв або заохочуючи до концерпв тих, що опинялися в Кременщ про!здом. Музичнi концерти вiдбувалися для широкого загалу мiсцевоi' громадськостi, з безкоштовним вступом для старанно! молодi з нижчих сфер суспiльства [2, с. 37]. Улюбленою формою проведення вшьного часу хлопцями були стви пiд акомпанемент гiтари. Юнаки вправлялися i в поезп, прозi, переклада
Не залишалося поза увагою i фiзичне виховання лiце!стiв. Вихованцi займались легкою атлетикою, фехтуванням, плаванням. Особливу увагу Т. Чацький придiляв оргашзацп змагань серед учнiв лiцею, вважаючи, що без нагород заняття спортом не мае сенсу.
Плавання як навчальний предмет було введено в Кременецькому лще! коли ще не було ввдповвдного викладача, тож з учшв вибиралися л, що вже вмiв плавати, i пiд !х опiку вiддавалися iншi. Тiльки у 1808 р. у штат викладачiв був введений вчитель плавання. З березня 1808 р. в лще!' були запроваджеш заняття з верхово! !зди [3, с. 63].
Дбали в лiце!' i про змютовний вiдпочинок юнакiв. Однiею з форм оргашзацп дозвiлля були ма!вки, що оргашзовувалися спiльно з мешканцями Кременця. Вони мали надзвичайно урочисте оформлення й добре продуману систему ц-ор та розваг з буфетом та оркестром. Ще одшею формою оргашзацп дозвшля були карнавали. Взимку влаштовували катання на санках, прогулянки горами, хуторами тощо.
Найбшьше учням подобався великий шкшк, що вiдбувався в кшщ кожного року як вияв вдячносл молодi сiм'ям, котрi гостинно приймали !х у себе. Також приваблювали учнiв походи у травш. Коли вихованцi збиралися в групи та мандрували в гори разом з викладачами та батьками, проводили там весь день. Щкавим е той факт, що шд час таких походав учш виявляли особливу любов i повагу до викладачiв, пiдхоплюючи !х на руки, шдкидаючи догори з криками: <Жват, Ярковський», <^ват, Ульдинський...» тощо.
У лще! була розроблена система заохочень для тих учшв, як мали висок устхи в навчаннi. Бiднi, однак сумлшш хлопцi мали рiзi пшьги: безкоштовнi уроки з к1нно! !зди, фехтування, малювання, танц1в, музики.
Кременецький лiцей готував iнтелектуальну елiту краю. Виховання учнiвсько!' молодi проходило на високому рiвнi завдяки добре оргашзованому навчально-виховному процесу, iснуванню демократично! форми самоврядування - учнiвського суду, наукових гуртив, благодшних товариств, системи заохочень здiбних учнiв. Основними напрямами виховання чоловiчо! молодi були релiгiйне, моральне, духовне, iнтелектуальне, музичне, спортивне.
На особливу увагу заслуговуе органiзацiя виховного процесу у Кременецькому лще! шляхом створення, де учш знаходилися на повному утриманш гiмназi!', що надавало можливють отримання освiти незаможними верствами населення; введення системи опiки, допомоги та контролю за навчанням i поведiнкою учнiв й iн.
Незважаючи на значну к1льк1сть дослiджень, необхвдний подальший пошук та глибоке вивчення матерiалiв щодо дiяльностi новiтнього Кременецького лщею. Перспективами наступних наукових розввдок можуть стати дослiджения внеску випускнишв лiцею в науку, культуру та осв^ краю.
Л1ТЕРАРУРА
1. Державний архiв Тернопiльськоl областi. Ф. 131: Кременецький лщей.
2. Волинськi Афiни. 1805-1833: зб. наук. праць / тд ред. С. Маковського i В. Собчука. - Тернотль: Богдан, 2006. - 304 с.
3. Коляденко С. М. Кременецький лщей у систе:ш освгти Волинi (XIX-30-tí рр. ХХ ст.) / С. М. Коляденко. - Житомир: ЖДПУ, 2003. - 128 с.
4. Павленко В. В. Кременецький лщей як чинник освгшього розвитку Волинського регюну: кторичний аналiз / В. В. Павленко // Професшно-педагопчна освгга: особистюно орieнтований пiдхiд: монографiя / за ред. О. А. Дубасенюк. - Житомир: Вид-во ЖДУ ím. I. Франка, 2012. -С. 405-428.
5. Сейко Н. А. Доброчиншсть полякш у сферi освiти Укра1ни (XIX - поч. ХХ ст.). Кшвський учбовий округ: монографiя / Н. А. Сейко. - Житомир: ЖДУ, 2006. - 318 с.
6. Kaminski A. Samorz^d uczniów w szkolach Kuratorium Wileñskiego z lat 1804-1812 / A. Kamiñski // Przegl^d Historyczno-Oswiatowy. - 1952. - Nr. 2. - S. 3
7. Rolle M. Ateny Wolyñskie. Szkic z dziejów oswiaty w Polsce / M. Rolle. - Lwów, 1923. - 134 s.
УДК 37.013:316.346-055.2
Л. М. ПОТАПЮК
ДШЛЬШСТЬ Ж1НОЧИХ ГРОМАД В УКРА1Н1 ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕНДЕРНОГО ПАРИТЕТУ (ДРУГА ПОЛОВИНА Х1Х -ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛ1ТТЯ)
Здшснено теоретичний aHanÍ3 культурно-просвтницькоi dí^bHocmí жточих об'еднань в Укртт, що виступали за розбудову правового сустльства. В1дображено участь у нацюнальному житт1 жток, яю з метою реaлiзaцii свого демократичного права впливати на полтичне, економiчне i культурне життя наполегливо працювали над тдвищенням своеН суспiльно-полiтичноi aктивностi й соцiaльного статусу, формуванням нового типу укрaiнськоi жiнки. Проаналповано взаемозв'язок жiноцтвa Зaхiдноi Украти та Надднтрянщини. Акцентовано увагу на рiзних сферах дiяльностi Союзу украшок. Простежено вагомий внесок сестер-вaсилiянок, Н. Кобринськог, М. Рудницькоi у формування самоосвти жiноцтвa, забезпечення Тендерного паритету, зростання авторитету жтки в укратському суспiльствi.
Ключовi слова: Тендернийрух, Тендерний паритет, громади, культурно-просвтницька дiяльнiсть, жiночi товариства, на^ональна просвта, на^ональне виховання, духовно-моральне виховання.
Л. Н. ПОТАПЮК
ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ЖЕНСКИХ ОРГАНИЗАЦИЙ В УКРАИНЕ КАК ИСТОЧНИК ОБЕСПЕЧЕНИЯ ГЕНДЕРНОГО ПАРИТЕТА (ВТОРАЯ ПОЛОВИНА Х1Х - ПЕРВАЯ ТРЕТЬ ХХ ВЕКА)
Осуществлён теоретический анализ культурно-просветительной деятельности женских объединений в Украине, которые выступали за развитие правового общества. Отражено участие в национальной жизни женщин, которые с целью реализации своего демократического права влиять на политическую, экономическую и культурную жизнь упорно работали над повышением своей общественно-политической активности и социального статуса, формированием нового типа украинской женщины. Анализируется взаимосвязь женщин Западной Украины и Приднепровья. Акцентируется внимание на различных сферах деятельности Союза украинок. Прослежен весомый вклад сестёр-василиянок, Н. Кобринской, М. Рудницкой в формирование самообразования женщин, обеспечение гендерного паритета, повышение авторитета женщины в украинском обществе.
Ключевые слова: гендерное движение, гендерный паритет, общины, культурно-просветительная деятельность, женские общества, национальное просвещение, национальное воспитание, духовно-нравственное воспитание.
