CC BY
40
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 575.113:575.24/.25:616.831-005.4:616.13-005.6:572.94(477) DOI: 10.22141/2224-0713.8.86.2016.90907
ЦИМБАЛЮК B.I., ВАСИЛЬСВА 1.Г., КОСТЮК М.Р., ЧОПИК Н.Г., ГАЛАНТА О.С., ЦЮБКО O.I.,
ОЛЕКСЕНКО Н.П., АМИТРЕНКО А.Б., МАКАРОВА Т.А., СН1ЦАР Н.Д.
ДУ «1нститутнейрох/рургИim. А.П. Ромоданова НАМН Укра1ни», м. Ки/'в, Укра/на
ДОС^ДЖЕННЯ ЗВ'ЯЗКУ nOAiMOPOi3MiB rEHiB ACE, AGT TA FGB i3 РИЗИКОМ РАННЬОГО РОЗВИТКУ i0EMi4HOrO iHCyAbTy АТЕРОТРОМБОТИЧНОГО ПiДTИПУ В ПОПУЛЯЦИ ООБ, ßKi ПРОЖИВАЮТЬ НА ТЕРИТОРИ УКРА1НИ
Резюме. Актуальтсть. Атеротромботичний nidmun шем1чного шсульту становить 50 % випадк1в захворювання та е причиною iнвалiдuзацi'i працездатного населення середнього eiKy. Судинт порушення можуть бути nов'язанi 3i змiнамu у сmрyкmyрi генiв ангютензинперетворюючого ферменту (АСЕ), ангiоmензuногенy (AGT) та беmа-фiбрuногенy (FGB). Мета дослгдження. Дослiдumu зв'язок наявносmi I/D (rs1799752) nолiморфiзмy гена АСЕ, Т174М(rs4762) nолiморфiзмy гена AGT та С-148Т (rs1800787) nолiморфiзмy гена FGB 1з ризиком раннього розвитку шемiчного iнсyльmy атеротромботичного тдтипу в популяци о^б быо1'раси, якi проживають на територи Украти. Матерiали та методи. Генетичний анал1з було проведено 78хворим (24 жтки, 54 чоловти), як перенесли шемiчнuй тсульт, та 55особам популяцшного контролю (20 жнок, 35 чоловiкiв), якi не мали тяжких серцево-судинних захворювань. Середнш вк nацiенmiв експериментально'1' групи становив 53,9 ± 9,43 року, групи контролю — 59,8 ± 14,8року. Полiморфiзмu генiв AGT та FGB дослiджyвалu методом nолiмеразноiланцюгово'1'реакцй'з подальшоюрестрикщею амnлiфiкованuх фрагменmiв. Генотипування nолiморфiзмy I/D гена АСЕ було проведено методом алель-сnецuфiчноi nолiмеразноi ланцюгово'1' реакцй'. Результати. До^дження ризику розвитку захворювання показало, що носи I/D- та DD-генотипу гена АСЕ мають менший ризик захворimu на шемiчнuй тсульт атеротромботичного тдтипу, тж носи I/I-генотипу (OR = 0,303, 95% CI 0,134—0,688;р < 0,05, та OR = 0,303, 95% CI 0,134—0,688; р < 0,05 вiдnовiдно). Носи nолiморфного генотипу -148СТ гена FGB частше тж yдвiчi ризикують захворimu на iшемiчнuй тсульт (OR = 2,452; 95% CI 1,201—5,005;р < 0,05), нiж носи генотипу -148СС. Зв'язок nолiморфiзмy гена AGT T174M 1зризиком розвитку шемiчного тсульту був вiдсymнiй. Висновки. Полiморфнuй генотип -148С/Тгена FGB, а також алель I та генотип II гена АСЕ е факторами ризику раннього розвитку шемiчного тсульту атеротромботичного тдтипу в популяци осiб, якi проживають на територи Украти. Kro40Bi слова: шемiчнuй тсульт; nолiморфiзм; ACE; AGT; FGB
Робота виконана в рамках НДР «До^дити молекулярно-клiтиннi патологiчно-компенсаторнi про-цеси при iшемiчному iнсультi з метою оптим1зацП нейрохiрургiчних та терапевтичних заходiв» (2014— 2016 рр.).
© <^жнародний невролопчний журнал», 2016 © «International Neurological Journal», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Цимбалюк Вталш 1ванович, академик НАМН Украши, доктор медичних наук, професор, ДУ «1нститут нейрохiрурпТ iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни», вул. Платона Майбороди, 32, м. Кшв, 04050, Украша; e-mail: V.tsymbaliuk@i.ua
For correspondence: Vitalii Tsymbaliuk, Academician of NAMS of Ukraine, MD, PhD, Professor, SI «Institute of neurosurgery named after academician AP Romodanov of NAMS of Ukraine», Platona Mayborody st., 32, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: V.tsymbaliuk@i.ua
Вступ
Манiфестацiя iшемiчного шсульту е раптовою i майже непередбачуваною подiею. На ймовiрнiсть виникнення порушення мозкового KpoBoo6iry може вказувати наяв-нiсть в анамнезi пацiента визнаних науковим свiтом фак-торiв ризику, таких як артерiальна гiпертензiя, цукровий диабет та гiперхолестеринемiя. Проте далеко не в ушх, хто мае високий тиск або пiдвищений рiвень холестерину, розвиваеться iшемiчний iнсyльт. Враховуючи наявнiсть спадково! складово! в етюлоги цього захворювання, свiтовi наyковi дослщження зосередженi на визначеннi гешв-кан-дидатав, продукти яких можуть призводити до дисфункци ендотелiю судин та порушення системи гемостазу.
Одними з часто обговорюваних у такому аспект е гени, що кодують бтки — регулятори ренш-ангютензин-альдостероново! системи (РААС) та фiбриногенy, а саме ген ангютензиногену (AGT), ангiотензинперетворюючого ферменту (ACE) та ß-ланцюга фiбриногенy (FGB).
Ренш виробляеться юкстамедулярними клiтинами нирок та розщеплюе ангiотензиноген, який синте-зуеться в печшщ до утворення ангютензину I. Пiсля чого АСЕ — цинкова металопептидаза, розташована на поверхш епiтелiальних та ендотелiальних клiтин, пере-творюе неактивний декапептид ангiотензин I в активний октапептид та вазоконстриктор ангютензин II [1]. Шд дiею ангiотензинy II з наднирникiв вивтьняеться аль-достерон, який сприяе реабсорбци натрiю та води з сечi та пiдвищенню кров'яного тиску. Шша фyнкцiя цього ферменту, яка веде також до тдвищення тиску, полягае в метаболiзyваннi брадикiнiнy — сильного вазодилатато-ра. Таким чином, бток АСЕ вiдiграе суттеву роль у шд-триманнi нормобаричного стану кров'яного тиску. Ген, що кодуе цю цинкову металопептидазу, розташований на довгому плечi 17-! хромосоми у локуш 17q23, мае 16 екзонiв та 25 штрошв [2]. На даний час вщомо понад 10 полiморфiзмiв цього гена, але найбiльш дослщженим i фyнкцiонально значимим полiморфiзмом е наявнють або вiдсyтнiсть Alu-повтору (287bp) у 16-му iнтронi. Вт-сутнють цього повтору в обох алелях гена призводить до двократного пдвищення рiвня ангiотензинy II у плазмi кровi. Цей факт пов'язують iз ризиком розвитку кардь ологiчних, ниркових патологш, ускладнень дiабетy та порушенням мозкового кровообiгy
Ген AGT розташований на довгому плечi хромосоми
1 у локуш 1q42-q43 та мае 5 екзошв [3]. Продукт цього гена, як було сказано вище, е субстратом реншу та попе-редником вазоконстриктора ангiотензинy II. На сьогодш втомо понад 30 полiморфних сайтiв у цьому генi. Замша амшокислоти треонiн на амiнокислотy метюнш (Т174М) через замiнy цитозину на тимш у положеннi 521 в екзош
2 е однiею з найбтьш дослщжуваних однонуклеотидних замiн, яка призводить до збтьшення концентрацй' бтка в плазмi кровi. Зв'язок наявносл цього полiморфiзмy iз захворюваннями серцево-судинно! системи е предметом дискусй' багатьох наукових робiт. Велика попyляцiйна ва-рiабельнiсть частот алелей гена ангютензиногену вщ 0,912 для М-алелi в мешканщв Африки та Азй' до 0,122 в меш-канцiв европейських кра!н [3] доводить необхiднiсть ви-значення цього зв'язку для кожно! етшчно! групи окремо.
Ген FGB кодуе ß-ланцюг бтка фiбриногену — клю-чового бiлка системи гемостазу. Цей ген розташований на 4-й хромосомi у локуш 4q 31. Пдвищення píbhh фь бриногену в плазмi кровi призводить до гiперкоагуляцií i, як наслщок, тромбозу. Синтез ß-ланцюга е швидкють-лiмiтуючою стадiею у процес синтезу зрiлого бiлка, тому генетичш порушення в промоторному регюш гена змiнюють рiвень продукцií фiбриногену. 1снуе дек1лька полiморфiзмiв гена FGB, найбшьш дослiдженим iз яких е С-148Т. Його наявнють асоцшеться iз 10—30% збiльшенням концентрацií фiбриногену в плазмi кровi [4]. Тому визначення зв'язку наявност полiморфiзму у хворих, яи перенесли iшемiчний iнсульт у працездатно-му вiцi, iз розвитком захворювання е доцтьним.
Iшемiчний шсульт, як синдромальне захворювання, мае рiзне патологiчне походження. Розрiзняють атеротромботичний, кардiоемболiчний, лакунарний, гемодинамiчний та гемореолопчний пттипи iшемiчного iнсульту [5]. Найбтьш поширеним е атеротромботичний пiдтип. Саме для цього тдтипу iшемiчного шсульту визначення вищевказаних полiморфних змш може стати основою профiлактичних та лшувальних заходiв.
Мета роботи — дослщити зв'язок наявностi I/D (rs1799752) полiморфiзму гена ангiотензинперетворю-ючого ферменту, Т174М (rs4762) полiморфiзму гена ангютензиногену та С-148Т (rs1800787) полiморфiзму гена фiбриногену з ризиком раннього розвитку iшемiчного iнсульту атеротромботичного шдтипу в популяцií осiб, як1 проживають на територй Укра!ни.
Матерiали та методи
Генетичний аналiз було проведено 78 хворим (24 жшки, 54 чоловiки), якi перенесли iшемiчний шсульт, та 55 особам популяцшного контролю (20 жшок, 35 чоловi-ыв), як1 не мали тяжких серцево-судинних захворювань. Середнiй вiк пацiентiв експериментально! групи стано-вив 53,9 ± 9,43 року, групи контролю — 59,8 ± 14,8 року. Усiм пацiентам було проведене стандартне невролопчне та клiнiко-iнструментальне дослiдження. Усi особи належали до европео!дно1 раси.
На проведення роботи було отримано дозвт комiсil з бiоетики ДУ «1нститут нейрох1рург11 iм. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ши». Кожний пацiент та особа популяцшного контролю давали згоду на участь у дослтженш.
Молекулярно-генетичне дослхдження було виконано на зразках венозно'1 кровi. Геномна ДНК була iзольована за допомогою комерцшно-доступного набору «ДНК-сорб-Б» (ФБУН ЦНИИ эпидемиологии Роспотреб-надзора, Росiя).
Генотипування полiморфiзму I/D гена АСЕ було проведено алель-специфiчним методом полiмеразноl ланцю-гово1 реакцй (ПЛР) за допомогою комплекту реагенпв для тентифшаци полiморфiзмiв Neo-Gene_ACE I/D (LabNeogene P.C., Укра'ша). Наявностi генотипу I/I вт-повхдав фрагмент 480вр, генотипу DD — фрагмент 193вр, наявнiсть обох фрагмент свiдчила про генотип I/D.
Полiморфiзми генiв AGT та FGB дослщжували методом ПЛР iз подальшою рестрикцiею амплiфiкованих фрагмент1в за допомогою комплекпв реагентiв для iдентифiкацiI поль
морфiзмiв Neo-Gene_AGT T174M та Neo-Gene- ß-fibiinogen C-148T (LabNeogene P.C., Укра!на). Для полiморфiзмy Т174М розщеплення рестриктазою Bsp19 I дае фрагменти 353вр для ТТ-генотипу, 202вр та 151вр — для ММ-генотипу та 151вр, 202вр, 353вр—для ТМ-генотипу Для полiморфiз-му С-148Т розщеплення рестриктазою HindIII дае фрагменти 97вр та 265вр для генотипу СС, 362вр — для генотипу ТТ, 97вр, 265вр, 362вр — для генотипу СТ.
Вiзyалiзацiю продyктiв амплiфiкацii' та рестрикцй' проводили у 2% агарозному гель
Статистичну обробку даних проводили за загально-прийнятою методикою варiацiйноi' статистики.
Частоти розподiлення генотишв у вибiрках перевь ряли на вщхилення вiд рiвноваги Хардi — Вайнберга за критерiем x2 Шрсона [6]. Всi вiдмiнностi вважали статистично значимими при р < 0,05.
Асощацш мiж захворюванням та генотипом також визначали за допомогою критерш x2 Пiрсона, порiвню-ючи розподт генотипiв та алелей за кожним полiмор-фiзмом мiж групами пащенпв та контролю.
Вiдношення шансiв (OR, odds ratio) з 95% довiрчим штервалом (95% О) розраховували для рщысно! алелi та носй'в рщтсно! алелi (гетерозигота + гомозигота за рщисною алеллю) вiдносно гомозигот за частою алеллю.
Розрахунок релятивного ризику наявност певно! алелi для розвитку захворювання оцiнювали за формулою RR = ax (b + d)/bx (a + c), де а i b — юльысть хворих, яю мали (а) або не мали (b) ще! алел^ с i d — кшькють осiб контрольно! групи, якi мали (с) або не мали (d) ще! але-лi. Оцiнка проведена вщповщно до наступних значень: RR > 1 — наявнють прямого зв'язку, RR < 1 — наявнють оберненого зв'язку, RR = 1 — вщсутшсть залежность Така ж оцшка проведена i для вщношення шансiв.
Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням пакета статистичних програм Statistica 6.0 for Windows (Stat Soft Inc, США), Microsoft Office Ехсе1 2003 та штернет-ресурсу «Медицинская статистика».
Результати
Розподш частот генотишв полiморфiзмiв гешв ангiотензинперетворюючого ферменту, ангютензи-ногену та Р-ланцюга фiбриногену та оцiнка вщпо-вiдностi популяцiйнiй рiвновазi Хардi — Вайнберга проводилися окремо в контрольнш груш та груш хворих на iшемiчний шсульт. Вiдхилення вiд рiвноваги Хардi — Вайнберга не було виявлено для жодного по-лiморфiзму (табл. 1—3).
Таблиця 1. Вщповщнсть розподлу генотип1в пол1морф1зму I/D гена ACE закону популя^йно'У р'тноваги Хард'1 — Вайнберга у групах хворих на ¡шем1чний нсульт та осб групи контролю
Генотип Група хворих на iшемiчний шсульт, n = 78 Контрольна група, n = 55
Спостережеш Очшуваш Спостережеш Очшуваш
II 33 25,96 10 9,2
ID 26 38,09 25 26,66
DD 19 13,95 20 19,14
x2 = 3,85; р > 0,05; df = 2 x2 = 0,106; р > 0,05; df = 2
Таблиця 2. Вщповщн1сть розподлу генотип1в пол1морф1зму Т174М гена AGT закону популя^йно'У р'тноваги Хард '1 — Вайнберга у групах хворих на iшемiчний нсульт та осб групи контролю
Генотип Група хворих на iшемiчний шсульт, n = 78 Контрольна група, n = 55
Спостережеш Очшуваш Спостережеш Очшуваш
ТТ 56 55,82 40 40,96
ТМ 20 20,38 13 12,42
ММ 2 1,8 2 1,62
x2 = 0,014; р > 0,05; df = 2 x2 = 0,065; р > 0,05; df = 2
Таблиця 3. Вщповщнсть розподлу генотип1в пол1морф1зму C-148Tгена FGB закону популя^йно'У р 'тноваги Хард '1 — Вайнберга у групах хворих на iшемiчний нсульт та осб групи контролю
Генотип Група хворих на iшемiчний шсульт, n = 78 Контрольна група, n = 55
Спостережеш Очшуваш Спостережеш Очшуваш
СС 34 35,96 36 32,77
СТ 38 34,12 13 19,44
ТТ 6 7,98 6 2,83
x2 = 0,544; р > 0,05; df = 2 x2 = 2,560; р > 0,05; df = 2
Аналiз розподiлу алелей дослiджуваних генiв серед хворих на iшемiчний iнсульт та осiб контрольно! групи виявив статистично значиму (р < 0,05) рiзницю зус^чальносп алелi I порiвняно з алеллю Б для по-лiморфiзму 1/0 гена АСЕ. За нашими даними, алель I зус^чалася частше у груш хворих на шсульт (табл. 4). Статистично значимо! рiзницi мiж частотами алелей для полiморфiзмiв С-148Т та Т174М гешв БОБ та ЛОТ вщповщно виявлено не було (табл. 4). Але виявлено ю-тотне шдвищення зустрiчальностi алелi Т серед хворих на iшемiчний iнсульт атеротромботичного шдтипу.
Таким чином, алель I е фактором ризику раннього розвитку iшемiчного iнсульту в осiб бшо! раси, якi проживають на територп Укра!ни (ЯЯ = 1,35; 95% С1 1,098—1,699; р < 0,05) (розрахунок проведено для алелi I як фактора ризику).
Розподт генотишв та значення вiдношення шансiв для дослщжуваних полiморфiзмiв наведенi в табл. 5.
Аналiз розподiлу генотипiв дослщжуваних поль морфних сайтiв у групах хворих на iшемiчний iнсульт та популяцшного контролю виявив вiрогiдну рiзницю (р < 0,05) частот генотишв полiморфiзму 1/Б гена АСЕ. Збшьшення ризику виникнення захворювання спостерiгалось у носив генотипу II порiвняно з осо-
бами, як мали гомозиготний DD (RR = 1,575; 95% CI 1,097—2,262; р < 0,05) або гетерозиготний I/D (RR = 1,535; 95% CI 1,112-2,119; р < 0,05) (розрахунок проведено для генотипу II як фактора ризику).
При порiвняльному аналiзi частот генотишв по-лiморфiзму С-148Т гена FGB встановлено асощащю генотипу -148СТ iз ризиком виникнення захворювання (RR = 1,531; 95% CI 1,142-2,045; р < 0,05).
Для полiморфних генотишв 174ТМ та 174ТТ гена AGT асощащя iз ризиком раннього розвитку iшемiч-ного шсульту була вщсутня.
Обговорення
Отриманi нами результати показали бтьший вщ-соток носив генотипу II гена АСЕ у груш хворих на iшемiчний шсульт порiвняно з групою контролю. Рiзнi метааналiзи пiдтверджують або спростовують зв'язок мiж наявнiстю DD-генотипу та розвитком пе! чи iншо! патологи, а наявшсть II генотипу переважно асоцш-еться з позитивним прогнозом. Але е певна кшьысть дослщжень типу «випадок — контроль», результати яких подiбнi до отриманих нами.
Схожi результати були отримаш iндiйськими вченими для чоловшв при дослiдженнi ризику ви-
Таблиця 4. Розподл частот алелей I/D пол1морф1зму гена ACE, Т174М пол1морф1зму гена AGT та С-148Т пол'морф'зму гена FGB у групах хворих на iшемiчний нсульт та осб групи контролю
Частоти алелей, n (%) Критерш вщмшност X2 te)df = 1
Алелi Група хворих на iшемiчний шсульт, n = 78 Контрольна група, n = 55 OR (95% CI)
I 92 (58,9) 45 (40,9) 8,443 0,482
D 64 (41,0) 65 (59,1) < 0,05 (0,293-0,791)
174T 132 (84,6) 93 (84,5) 0,001 0,995
174M 24 (15,4) 17 (15,4) > 0,05 (0,506-1,955)
-148C 106 (67,9) 85 (77,2) 2,745 1,604
-148T 50 (32,1) 25 (22,8) > 0,05 (0,917-2,804)
Таблиця 5. Розподл частот генотипiв I/D пол1морф1зму гена ACE, Т174М пол1морф1зму гена AGT та С-148Т пол'морф'зму гена FGB у групах хворих на iшемiчний нсульт та осб групи контролю
Генотипи Частоти генотишв, n (%) Критерш вщмшносл X2 (^df = 1 OR (95% CI)
Група хворих на iшемiчний шсульт, n = 78 Контрольна група, n = 55
II 33 (42) 10 (18) 8,580 (< 0,05) 6,923 (< 0,05) -
ID 26 (33) 25 (45) 0,303 (0,134-0,688)
DD 19 (24) 20 (36) 0,288 (0,112-0,741)
174TT 56 (72) 40 (73) 0,014 (> 0,05) 0,109 (> 0,05) -
174TM 20 (25) 13 (24) 1,048 (0,484-2,262)
174MM 2 (3) 2 (3) 0,714 (0,097-5,286)
-148CC 34 (43) 36 (66) 6,185 (< 0,05) 0,008 (> 0,05) -
-148CT 38 (49) 13 (24) 2,452 (1,201-5,005)
-148TT 6(8) 6(10) 1,059 (0,311-3,604)
никнення iшемiчного iнсульту серед осiб середнього вшу [7]. Розподiл генотипiв у контрольнш групi набли-жався до отриманого нами (II — 16,5 %, ID — 63,7 %, DD — 19,6 %). Проте у груш хворих на iшемiчний шсульт ними був отриманий дещо менший вщсоток носив генотипу II, шж у колег (II — 29 %, ID — 56 %, DD — 15 %). Поясненням такого розподшу може бути кшьысна перевага ошб чоловiчоl стаи в нашому дослщженш.
Переважання II-генотипу в груш хворих на гшер-тошю було зафiксоване китайськими вченими для достатньо локатзовано! популяци тайванцiв [8]. Роз-подiл генотипiв для хворих на гшертензш мав вигляд: II — 32 %, ID — 48 %, DD — 20 %; II — 18 %, ID — 54 %, DD — 28 % — для контрольно! групи.
Пакистансьы вчеш продемонстрували статистично вiрогiдну перевагу генотипу II (OR = 6,755; CI 3—14,9) [9] при нефротичному синдромi в дггей — патологи, яка, за багатьма лгтературними джерелами, асоцш-еться переважно з наявшстю DD-алель
Мехашзм цього явища лишаеться незрозумiлим. Можливо, мае значення локалiзованiсть вищезазна-чених етшчних груп, а значить, i менший вплив зо-внiшнього генетичного матерiалу, який «розбавляе» збалансований часом генетичний фон популяцГ! i змшюе результати дослiдження. КрГм того, вщомо, що ангiотензин II iндукуe ангюгенез [10]. Можливо, особи, як мають менший рiвень ангiотензину II i, вГдповГдно, генотип II, складнiше утворюють колате-рялГ кровеносного русла. Через це атеросклеротичне ураження судин, що мае мюце у хворих на iшемiчний шсульт у нашому дослщженш, легше реалiзуeться в гостре порушення мозкового кровооб^у.
Гiперактивнiсть ренш-ангютензин-альдостеро-ново! системи е важливим фактором ендотелiально! дисфункци. I! залучення в патогенез серцево-судин-них захворювань пiдтверджуeться застосуванням шпбп"ор1в АСЕ в лiкуваннi артерiальноl гiпертензi!, серцево! недостатностi та цереброваскулярних па-тологш. Ген ангiотензинперетворюючого ферменту експресуеться рГзними тканинами оргашзму, включаючи ендотелiй легень та судин. Бшок, що виробляеться ендотелieм легень, перетворюе ангю-тензин I в ангютензин II, що потрапляе в кровоносне русло та регулюеться реншом. Проте iснуe локальна ренiн-ангiотензинова система (РАС) для багатьох тканин, включаючи мозок. У цш системi АСЕ може обернено регулюватися ангiотензином I та II [11]. Роль тканинно! РАС до кшця не з'ясована. ВГдомо про !! участь у пролiферацil клиин та функцюну-ванш миохондрИ. Можливо, пiдвищений рiвень ангютензину II, що мае мiсце в носив алелi D, вщ-грае протективну роль у тканиннш РАС, впливаючи на покращення м^роциркуляци нервово! тканини, бо серед оаб популяцшного контролю генотип DD частiше зустрТчався в оиб старшого вшу (даш не показанi). У будь-якому разТ необхiдне подальше вивчення значень генетичних змш бшшв РААС для розвитку порушень мозкового кровооб^у.
Полiморфiзм Т174М справляе певний патогене-тичний ефект на роботу гена АСГ, проте фенотиповi прояви порушення нормального рiвня анпотензи-ногену, iмовiрно, е популяцiйно-специфiчними i залежать вГд роботи iнших генiв РАС. Отримаш нами данi не показали, що алель М може бути вГднесена до алелi ризику розвитку iшемiчного iнсульту атеротром-ботичного пiдтипу в популяцГ! оаб, якi проживають на територГ! Укра!ни.
Очiкуваним результатом стала вiрогiдна рiзниця частоти носГ!в рГдысно! алелi (гетерозигота + гомозигота за рГдысною алеллю) вiдносно гомозигот за частою алеллi полiморфiзму С-148Т мiж дослiджуваними групами. ВГдсутшсть рiзницi частоти генотипу ТТ мГж групами може бути пояснена низьким вГдсотком його зустрiчальностi в популяцГ!. 1ндонезшськими вченими при дослiдженнi ризику виникнення iшемiчного iн-сульту в ошб молодого вiку було встановлено, що хворi на iшемiчний шсульт мали бiльший умiст фiбриногену в плазмi кровi, нiж здоровi особи (в середньому 419,2 проти 351 мг/дл), i ризик розвитку захворювання в носГ!в мутантно! алелi, вГдповГдно, був збiльшений у 2,46 раза [12], як i в нашому експериментГ Пiдвище-ний рiвень фiбриногену асоцiюеться iз збiльшенням рiвня С-реактивного бшка та iнтерлейкiну-6 у плазмi кровi [13]. Це говорить про те, що розвиток порушення мозкового кровооб^у через збтьшений рiвень фiбри-ногену в плазмi кровi в носив полiморфiзму С-148Т вiдбуваеться не лише через ризик тромбозу, а й через постшну циркуляцш молекул запалення та реактив-нiсть ендотелш судин. Таким чином, алель Т поль морфного сайта С-148Т е фактором ризику раннього розвитку iшемiчного шсульту атеротромботичного пiдтипу в оаб, якi проживають на територГ! Укра!ни, що мае бути враховано при проведенш профiлактич-них та лшувальних заходiв.
Висновок
Отриманi нами результати доводять зв'язок наяв-ностi полiморфiзму С-148Т гена р-ланцюга молекули фiбриногену iз ризиком раннього розвитку iшемiчного iнсульту атеротромботичного пiдтипу в ошб, якi проживають на територГ! Укра!ни. Наявнiсть iнсерцiйного генотипу (II) полiморфiзму 1/Б гена ангiотензинпе-ретворюючого ферменту також е фактором ризику розвитку порушення мозкового кровообиу за iшемiч-ним типом у зазначенш популяцiйнiй групi. Частота полiморфiзму Т174М не вiдрiзнялася мiж дослiдними групами.
ВГдкритим лишаеться питання механiзму впливу шерцшного полiморфiзму на розвиток захворювання, що е шдставою для подальшого дослщження.
Будь-який окремий полiморфiзм гена пояснюе 1—8 % випадкiв вiд загального ризику захворювання в окремiй популяцГ!, що може здатися незначним. Але разом iз наявшстю шших генетичних порушень, еш-генетичними факторами та впливом навколишнього середовища вiн може стати основою патолопчного процесу. Тому бшьш комплексне дослiдження мо-
лекулярно-генетично! детермiнованостi раннього виникнення iшемiчного шсульту дозволить окрес-лити критерп ризику для кожного пащента, що дасть можливють вчасно провести профiлактичнi або лшу-вальнi заходи та запобити розвитку захворювання або мiнiмiзувати його наслщки.
Конфлiкт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штерешв при пiдготовцi дано! статтi.
Список лператури
1. Fishchuk L.E. Genetic polymorphisms of the renin-angiotensin system in breast cancer patients/L.E. Fishchuk, N.G. Gorovenko // Exp. Oncol. - 2013. - № 32(2). - P.101-104.
2. Association of angiotensin-converting enzyme (ACE) and fatty acid binding protein 2 (FABP2) genes polymorphism with type 2 diabetes mellitus in Northern India/ T.R. Sayed, F. Jalees, A. Faisal [et al.] // J. of Renin-Angiotensin-Aldosteron Sys. — 2014. — № 15(4). - P. 572-579.
3. Чанг Н.Т. Исследование ассоциации Т174М и М235Тгена ангиотензиногена с ишемической болезнью сердца в ростовской популяции / Н.Т. Чанг, Т.П. Шкурат // Эпидемиология. — 2010. - Т. 11. - С. 63-77.
4. Дослiдження впливу полiморфного варiанта С-148Т гена fi-ланцюга фiбриногену на режим дозування варфарину / 1.В. Малярчук, Н.Г. Горовенко, А.Р. Бабочкта, Н.С. Осипенко// Кровообiг та гемостаз. — 2014. — № 1—2. — С. 115-118.
5. Верещагин Н.В. Принципы диагностики и лечения больных в остром периоде инсульта /Н.В. Верещагин, М.А. Пирадов, З.А. Суслина // ConsiliumMedicum. — 2001. — Т. 3, № 5. — С. 221-225.
6. Бабич П.Н. Применение современных статистических методов в практике клинических исследований. Сообщение второе. Применение критерия хи-квадрат / П.Н. Бабич, А.В. Чубенко, С.Н. Лапач // Укратський медичний часопис. — 2004. - № 2. - С. 138-144.
7. ACE I/D genotype and I allele predicts ischemic stroke among males in South India/M. Vijayan, R. Chinniah, P.M. Ravi [et al.]// Meta Gene. - 2014. - № 2. - P. 661-669.
8. Angiotensinogen gene gaplotype and hypertension interaction with ACEgeneIallele/C.T. Tsai, D. Fallin, F.T. Chiang[etal.]// Hypertension. — 2003. — № 41(1). - P. 9-15.
9. Association of the ACE-IIgenotype with the risk of nephro-ticsyndrome in Pakistani children /S. Shahid, A. Abid, S.Q. Mehdi [et al.] //Gene. - 2012. - № 493(1). - P. 165-168.
10. Angiotensin II-indused process of angiogenesis is mediated by spleen tyrosine kinase via VEGFreceptorphosphorilation / K.B. Cuneyt, Y.S. Chi, A.Y. Fariborz//Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. - 2011. - № 301. - P. 1043-1056.
11. Renin-angiotensin-aldosterone system blockade for cardiovascular disorders: current status / F.K Ma, K.K Kam, B.P. Yam, Yat-Ym Lam // Br. J. Pharmacol. - 2010. - № 160(6). - P. 1273-1292.
12. Association of ^-fibrinogen promoter gene polymorphism (-148C/T), hyperfibrinogenemia and ischemic stroke in young adult patients/1. Imran, L. Rusdi, I. Ponpon [et al.]//Egyptian Journal of Medical Human Genetics. — 2015. — № 16. — P. 11-17.
13. Fibrinogen beta-chain -C148T polymorphism is associated with increased fibrinogen, C-reactive protein and interleukin -6 in patients undergoing coronary artery bypass grafting/ E. Wypasek, E. Stepien, M. Kot [et al.] // Inflamation. — 2012. — № 35. — P. 429-435.
Отримано 02.09.2016 ■
ЦымбалюкВ.И., Васильева И.Г., КостюкМ.Р., ЧопикН.Г., Галанта О.С., Цюбко О.И., Олексенко Н.П., Амитренко А.Б., Макарова Т.А., Сницар Н.Д.
ГУ «Институт нейрохирургии им. А.П. Ромоланова НАМН Украины», г. Киев, Украина
ИССЛЕДОВАНИЕ СВЯЗИ ПОЛИМОРФИЗМОВ ГЕНОВ ACE, AGT И FGB С РИСКОМ РАННЕГО РАЗВИТИЯ ИШЕМИЧЕСКОГО ИНСУЛЬТА АТЕРОТРОМБОТИЧЕСКОГО ПОДТИПА В ПОПУЛЯЦИИ ЛИЦ, ПРОЖИВАЮЩИХ НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ
Резюме. Актуальность. Атеротромботический подтип ише-мического инсульта составляет 50 % случаев заболевания и является причиной инвалидизации работоспособного населения среднего возраста. Сосудистые нарушения могут быть связаны с изменениями в структуре генов ангиотензин-превращающего фермента (АСЕ), ангиотензиногена (ЛОТ) и бета-фибриногена (БОБ). Цель исследования. Исследовать связь наличия 1/Б (ге1799752) полиморфизма гена АСЕ, Т174М (ге4762) полиморфизма гена ЛОТ и С-148Т (ге1800787) полиморфизма гена БОБ с риском раннего развития ишеми-ческого инсульта атеротромботического подтипа в популяции лиц белой расы, которые проживают на территории Украины. Материалы и методы. Генетический анализ был проведен 78 больным (24 женщинам, 54 мужчинам), которые перенесли ишемический инсульт, и 55 лицам популяционного контроля (20 женщин, 35 мужчин), которые не имели тяжелых сердечно-сосудистых нарушений. Средний возраст пациентов экспериментальной группы составлял 53,9 ± 9,43 года, а группы контроля — 59,8 ± 14,8 года. Полиморфизмы генов ЛОТ и БОБ исследовали методом полимеразной цепной реакции с
последующей рестрикцией амплифицированных фрагментов. Генотипирование полиморфизма I/D гена АСЕ было проведено методом аллель-специфической полимеразной цепной реакции. Результаты. Исследование риска развития заболевания показало, что носители I/D- и DD-генотипа гена АСЕ имеют меньший риск развития ишемического инсульта атеротромботического подтипа, чем носители I/1-генотипа (OR = 0,303, 95% CI 0,134-0,688; р < 0,05, и OR = 0,303, 95% CI 0,134-0,688; р < 0,05 соответственно). Носители полиморфного генотипа -148СТ гена FGB в два раза чаще рискуют заболеть ишемическим инсультом (OR = 2,452; 95% CI 1,201-5,005; р < 0,05), чем носители генотипа -148СС. Связь полиморфизма гена AGT T174M с риском развития ишемического инсульта отсутствовала. Выводы. Полиморфный генотип -148СТ гена FGB, а также аллель I и генотип I/I гена АСЕ являются факторами риска раннего развития ишемического инсульта атеротромботического подтипа в популяции лиц, которые проживают на территории Украины. Ключевые слова: ишемический инсульт; полиморфизм; ACE; AGT; FGB
V.I. Tsymbalyuk, I.G. Vasilyeva, M.R. Kostiuk, N.G. Chopik, O.S. Galanta, O.I. Tsyubko, N.P. Oleksenko, A.B. Dmitrenco, T.A. Makarova, N.D. Snitsar
State Institution «Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
INVESTIGATION OF THE ASSOCIATION BETWEEN ACE, AGT AND FGB GENE POLYMORPHISMS AND RISK OF EARLY ONSET OF ATHEROTHROMBOTIC ISCHEMIC STROKE IN UKRAINIAN CAUCASIAN POPULATION
Abstract. Background. Atherothrombotic ischemic stroke accounts for about 50 % of all cases of ischemic strokes. It is a highly invalidating disease that affected not only older people, but also young adults, who can work, and children. Blood vessels damage can be linked with genetic changes in candidate genes, such as angiotensin-converting enzyme (ACE), angiotensinogen (AGT) and beta-fibrinogen (FGB). We aimed to investigate the association between I/D polymorphism (rsl799752) of ACE gene, T174M (rs4762) polymorphism of AGT gene and C-148T polymorphism of FGB gene with risk of early onset of atherothrombotic ischemic stroke in Ukrainian Caucasian population. Materials and methods. 78 cases (24 females and 54 males, mean age was 53.90 ± 9.43 years) and 55 controls (20 females and 35 males, mean age was 59.8 ± 14.8 years) were enrolled in this study. FGB and AGT polymorphisms were determined by polymerase chain reaction
(PCR) followed by digestion with restriction enzymes. ACE polymorphism was determined by allele specific PCR method. Results. Risk assessment showed significant lower risk for I/D and D/D genotype of ACE gene carriers (odds ration (OR) = 0.303, 95% confidence interval (CI): 0.134-0.688; p < 0.05, and OR = 0.303, 95% CI: 0.134-0.688; p < 0.05, respectively) than for I/I genotype. Patients with -148CT genotype ofFGB gene had a higher risk of developing ischemic stroke compared with -148CC carriers (OR = 2.452; 95% CI: 1.201-5.005; p < 0.05). No risk was obtained for polymorphism T174M of AGT gene. Conclusions. Our findings suggest that I/I genotype ofACE gene and C/T genotype of FGB gene are associated with early onset of atherothrombotic ischemic stroke in Ukrainian Caucasian population. Keywords: ischemic stroke; polymorphism; angiotensin-converting enzyme; angiotensinogen; beta-fibrinogen
