CC BY
54не потрібні «мислителі», які будуть розмірковувати про сутність буття, про пошук абсолютної істини, про розум, про дух та прогрес, йому потрібні «практики», які володіють певною інформацією, нехай розрізненою, хаотичною, без наукових підстав. І абсолютно недопустимо, щоб знання «передавалось молодим людям цілком та раз і назавжди ще до початку їх активного життя. Воно передається і буде передаватися на вибір дорослим, які вже почали трудову діяльність або збираються її почати» [lO, l20]. Тобто постмодерністи, а саме Ж.-Ф.Ліотар, висувають ідею безперервної освіти.
Ще одна важлива проблема, яка розглядається постмодерністами, полягає в конструюванні знання, що є ключовою концепцією постмодернізму в освіті. Опираючись на метод деконструкції Ж. Дер-ріди, вони доводять, що знання можна не тільки «передавати», але й «виробляти» і, що «критерій результативності знання» все таки домінує. А для того, щоб «збільшити результативність знання», необхідно «володіти brain storming та надати особливої цінності роботі в групах» [lO, l27]. З точки зору постмо-дерністів сконструйоване знання повинно бути корисним, таким, яке можна застосувати на практиці, а не абстрактним, котре тільки описує «речі» та факти, і котре необхідно сприймати як «істинне». Виступаючи з закликом до «антиуніверсалізму любого знання» (Р.Рорті), вони розділили між собою наукове знання та знання в загальному розумінні цього слова, вважаючи перше власністю «влади» або «авторитетів». В школі в ролі «влади» виступає вчитель, який розглядає власне знання як єдине об’єктивне та гідне уваги. Постмодерністський метод конструювання дає можливість змінити пріоритети в процесі навчання, висуваючи на перший план рівноправність в взаємовідносинах між учнем та вчителем, як нову освітню цінність, в плані обміну інформацією та визнання її чинності.
Постмодерністська теорія пізнання в корені відрізнялася від традиційної моделі. ЇЇ характерними ознаками стали «делегітимація знання» у Ж.-Ф. Ліотара, «демістифікація мови» у М.Фуко, «анти-універсалізм знання» у Р.Рорті. Постмодерністи стверджували, що не існує абсолютної істині, отже не існує абсолютного знання, істинного знання, на якому базувалася наука. Постмодерністська теорія пізнання розглядала «світ як хаос, непізнавальний та без смислу», спробувала «по-новому осмислити реальність, вилікувати мислення від тотальності, включити в рефлексію естетичний, моральний, політичний, релігійний, науковий досвід, а також досвід пограничних ситуацій та повсякденності» [l4, 97].
Висновки.
Отже, ми можемо стверджувати, що філософія постмодернізму, критикуючи класичну світову парадигму в цілому, не могла не підштовхнути до формування нової педагогічної теорії та нової по-стмодерністської філософії освіти, яка на думку вітчизняного філософа О.М. Соболь, «культивує людську творчу активність, людську суб ‘ єктивність,
створює здорову особистість» [ll, 60-61]. Нова по-стмодерністська парадигма освіти відмовлялася від класичних положень, вірувань, цінностей та стандартів. Вона не визнавала Абсолютної істини та абсолютного знання; втратила віру у всевладдя розуму; відмовилася від формування ідеалу наукового знання, від складання наукової методології бачення та описування реальності, від формування раціонального типу поведінки; зруйнувала класичну структуру взаємовідносин між учнем та вчителем у вигляді пари «вчитель - учень».
Предметом подальшого наукового пошуку можуть бути питання впливу ідей постмодернізму на форми та методи навчання, організацію виховної роботи, управління школою.
Література
1. Извеков А.И. Педагогические задачи высшей школы постмодерна // Инновации и образование. Сборник материалов конференции. Серия «Symposium», выпуск 29. СПб. 2003. - С.60-65.
2. Мєднікова ГС. Мистецтво постмодернізму як фактор адаптації особистості. - К., 2001. - 160 с.
3. Ваховский Л.Ц. Западноевропейская философия воспитания эпохи Просвещения. - Луганск, 2000. - l80 с.
4. Громыко Н.В. Интернет и постмодернизм - их значение для современного образования // Вопросы философии. -2002. - №2. - С. 30-34.
5. Мишель Фуко. Слова и вещи: Археология гуманитарных наук. - СПб., l994. - 200 с.
6. Мишель Фуко. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы. - М., 1999. - 240 с.
7. Мишель Фуко. Использование удовольствий. Воля к истине.- М., 1996. - 280 с.
8. Делез Ж., Гватари Ф. Капитализм и шизофрения. Анти-Эдип. - М., l990. - 300 с.
9. Романенко М.І. Освіта як об‘єкт соціально-філософського аналізу. - Дніпропетровськ, l998. - 2l2 с.
10. Ж.-Ф. Лиотар. Состояние постмодерна. - СПб.: Алтея, l995. - 3б0 с.
11. Соболь О.М. Постмодерн і майбутнє філософії. - К., l997.
- 164 с.
12. Жицінський Ю. Бог пост модерністів. - Львів, 2004. -156 с.
13. Ратников В.С. Поняття постмодерністської ситуації і її епістемологічні особливості / Зб. наук. пр. Постмодерн: переоцінка цінностей. - Вінниця, 200l. - С. 90-97.
14. Гриб В.І. Постмодернізм: основні способи філософствування і орієнтації в культурі / Зб. наук. пр. Постмодерн: переоцінка цінностей. -Вінниця, 200l. - С. 23-28.
15. Clive Beck. Postmodernism, Pedagogy and Philosophy of Education / http://www.ed.uiuc/edu/EPS/PES Yearbook.
16. Рорти Р Философия и зеркало природы. - Новосибирск, l997. - 200 с.
17. Rorty R. Philosophy and the Mirror of Nature. Princeton, 1979.
- 300р.
18. Кравець В. Зарубіжна школа і педагогіка XX століття. -Тернопіль, 1996. - 220 с.
Надійшла до редакції 13.02.2007р.
ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СТАРШОКЛАСНИКІВ
Міщеня О.М.
Рівненський державний гуманітарний університет
Анотація. У процесі дослідження виявили, що формування громадянської відповідальності у старшокласників є одним із важливих аспектів розвитку грома-
дянської свідомості випускників сучасної школи, який розкриває один із важливих напрямків загальноосвітньої підготовки особистості у сучасній школі.
Ключові слова: громадянська відповідальність, громадянське мислення, громадянська свідомість, громадянська діяльність.
Аннотация. Мищеня О.Н. Исследование роли формирования гражданской ответственности у старшеклассников. В процессе исследования предусмотрено, что формирование общественной ответственности у старшеклассников является одним из главных приоритетов развития общественной сознательности выпускников современной школы, которая дает возможность обобщить важное направление современной подготовки личности учащегося в школе.
Ключевые слова: общественная ответственность, общественное мышление, общественное сознание, общественная деятельность.
Annotation. Mischenya O.N. Examination of a role of shaping of a civil liability at senior pupils. In the process of research it found out that formulation of civic responsibility of senior pupils is one of the important aspects of the development civic conciousness of school leavers of modern school, that defines one of the important directions of general education preparation of person in modern school.
Key words: civic responsibility, civic thought, civic consciousness, civic activity.
Вступ.
Дослідження обраної наукової проблеми передбачає розкриття сутності формування громадянської відповідальності старшокласників в сучасній загальноосвітній школі та обґрунтування та обґрунтування процесу виховної роботи, який впливає на розвиток громадянського мислення випускників, розкривається через підбір запропонованих виховних ідей у загальноосвітній підготовці учнів [1-5].
Робота виконана у відповідності до плану НДР Рівненського державного гуманітарного університету.
Формулювання мети роботи.
Мета статті - дослідити засоби діагностики динаміки стану формування громадянської відповідальності у старшокласників; обґрунтувати модель позакласної виховної роботи для розвитку громадянського мислення учнів.
Авторська ідея. Автор виходила з того, що у процесі виховної роботи варто розвивати громадянську свідомість на основі нових виховних технологій, ефективно здійснювати управління розвитком громадянської відповідальності учнів через різноманітні форми навчально-виховної діяльності.
Сутнісний зміст: теоретично обґрунтувати роль педагогічних явищ у виховному процесі школи, виявити сутність практичних матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають ефективний розвиток у формуванні громадянського мислення випускників загальноосвітнього закладу.
Результати дослідження
Модульно-пізнавальний аспект. Модуль у нашому дослідженні - це європейська одиниця виміру наукової інформації, яка подається у логічній послідовності, у стислому викладі для обраної теми.
Ми врахували, що формування особистості
майбутнього громадянина - це розвиток його власної свідомості, реалізація системи свідомих дій, вироблених умінь спілкування, виконання патріотичного обов‘язку, формування світогляду на основі національного ідеалу з метою врахування ролі громадянської відповідальності у практичній виховній діяльності старшокласників сучасної школи.
У ході реалізації концепції дослідження використовували такі наукові поняття як самооцінка, самопізнання, самосвідомість, які дозволяли здійснювати формуючий експеримент на основі використання необхідних репрезентованих термінів.
Самооцінка особистістю - судження старшокласника про міру наявності в нього тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком. Самооцінка особистістю - вияв оцінного ставлення старшокласника до себе. Самооцінка особистістю є результатом передусім розумових операцій - аналізу, порівняння, синтезу.
Самопізнання старшокласника - удосконалення, пізнання самого себе. Здатність до самопізнання притаманна лише особистості; здійснюється за допомогою розуму. Елементарні форми пізнання виявляються уже в ранньому віці. Самопізнання реалізується одночасно з розумовим розвитком старшокласника.
Самосвідомість - усвідомлення старшокласником себе самого як особистості, своїх фізичних сил і розумових здібностей, вчинків і дій, позитивних мотивів і мети, свого ставлення до зовнішнього світу, однокласників, інших людей і до самого себе. Вирішальна роль у розвитку громадянської самосвідомості належить спілкуванню старшокласника з людьми, що його оточують, - з учнями і дорослими, в ігровій, навчальній та трудовій діяльності. Елементарні форми громадянської самосвідомості починають складатися і розвиватися вже в дошкільному віці, головним чином, у процесі гри. Виховання громадянської відповідальності у старшокласників має бути спрямоване на:
1) виховання потреби в громадянській самосвідомості, в аналізі та оцінці своєї поведінки та навчально-пізнавальної діяльності;
2) реалізацію старшокласниками громадянського мислення у правильній і об‘єктивній оцінці самих себе, своїх якостей і поведінки;
3) створення у старшокласників моральної установки на самовиховання, вироблення нетерпимості до виявлених недоліків, наполегливого бажання виправити їх. Необхідно вчити старшокласників розуміти, які вчинки і про що саме вони можуть свідчити, які особливості в них проявляються.
Модульно-технологічний аспект. Результативність формуючої дослідно-експериментальної роботи визначалась за допомогою підсумкового зрізу (анкети, тести, бесіди), проведеного в 11 експериментальних і контрольних класах на заняттях з гуманітарних дисциплін та поза ними. Зміни, які відбулися в результаті дослідно-експериментальної роботи, подані у таблиці 1.
Із результатів поданих у таблиці 1, спостерігається, що у процесі дослідно-експериментальної роботи з‘явилась група старшокласників із творчим рівнем, чого не спостерігалось на констатуючому етапі дослідження (початок експерименту - 2003, кінець - 2005 н.р.): їх кількість становила в експериментальних класах міст Рівного та Києва - 16 %, а також міст Рівного та Луцька - 12 %. Кількість старшокласників умовно віднесених до низького пасивно-ситуативного рівня значно скоротилася в експериментальних класах, відповідно, у школах міст Рівного та Києва до 42 %, а Рівного та Луцька - на 32 %. Число старшокласників середнього формального - позитивного рівня збільшилось, відповідно, у школах міст Рівного та Києва - 56%, а Рівного та Луцька - на 43%.
У формуванні громадянської відповідальності важливе місце належить індивідуальним бесідам зі старшокласниками. Вони дають результати, які дозволяють скласти певне враження про громадянські погляди випускників. Вчителеві важливо пам’ятати, що старшокласники бувають відверті тоді, коли бесіда ведеться тактовно, забезпечується відвертість розмови, її конфенденціальність. Таким чином, можна визначити думку старшокласників про їх ставлення до державотворення в Україні. Щоб бесіда дала позитивний результат, слід наперед її продумати, враховуючи особливості характеру та розвиток інтелекту старшокласника, його інтереси, вміння спілкуватися.
Колективна бесіда, яка проводилась у формі диспуту, дала можливість визначити громадянське загартування старшокласників, їх уміння визначити коефіцієнт суспільної участі кожного, врахувати поважні причини, почуття відповідальності за доручену справу. Кожна справа потребує організації. Починається вона з визначення конкретного завдання, обговорення плану його виконання, підбору та об’ єднання старшокласників у групи на добровільних засадах. Це має велике значення для виховання поваги в новоствореному колективі, розуміння принципу демократизму, відстоювання свого “Я”. Колективне обговорення питань є засобом виховання рівності,
взаємної поваги, відповідальності, це важливо враховувати при здійсненні формування громадянської самосвідомості особистості старшокласника.
Одним із методів вивчення особистості старшокласника є інтерв’ю. Це різновид бесіди, вчителі контрольних та експериментальних класів, проводячи бесіду “ Як стати національно свідомим?”, складали до неї питання, на основі яких і виникає дискусія. Цей метод дозволяє виявляти окремі факти, думки старшокласників про суспільні проблеми, їх плани на майбутнє. Розширення обсягу інформації про державотворення, поглиблення світоглядної спрямованості, залучення старшокласників до участі в практичних справах класу, школи, гімназії - важлива умова підвищення ефективності формування громадянської самосвідомості особистості.
Результати проведених нами педагогічних спостережень, індивідуальних та колективних бесід, інтерв’ю зі старшокласниками, наведені в таблиці
2, дали змогу зробити висновки про динаміку формування громадянського мислення старшокласників.
Аналіз даних таблиці 2 свідчить про ефективність проведеної нами роботи в експериментальних класах. Адже, рівень громадянської вихованості в експериментальному класі зростає від дев’ятого до одинадцятого класу на 14.9% в 2004 році та на 12.8% в 2005 році. Тоді як в контрольному класі на 3.2% та на 4.5% - відповідно.
У практиці роботи школи важливим джерелом отримання інформації про підготовку майбутнього громадянина, зокрема з питань формування громадянської самосвідомості особистості старшокласника, є анкета. Вона мало чим відрізняється від інтерв’ю. Різниця лише в тому, що відповіді на поставлені запитання (часто однозначні: так, ні -підкресліть) старшокласники дають у письмовому вигляді, їх думки фіксуються на питальних листках. Оскільки відповіді носять суб’єктивний характер, до них потрібно ставитись критично.
Анкетування допомагає виявити тенденції явища, котрі вивчаються у процесі пізнавальної та громадської діяльності. Наприклад, встановити кількість старшокласників, які бажають вивчати на-
Таблиця 1.
Динаміка розвитку рівнів позитивного ставлення у старшокласників до розвитку громадянської відповідальності (К-108, %)
Р івні Гуманітарні дисц. у вузах м. Рівного, Києва Гуманітарні дисц. у вузах м. Рівного, Луцька.
поч.експер. кін.експер. поч.експер. кін. експер.
Т ворчий 0 16 0 12
Формально позитивний 18 56 10 43
Пасивно-ситуативний 82 42 90 32
Таблиця 2
Динаміка формування громадянської відповідальності у старшокласників
Класи Класи,роки
9 - и й 1 0 - и й 1 1 - и й
2 0 0 4 2 0 0 5 2 0 0 4 2 0 0 5 2 0 0 4 2 0 0 5
Е ксперим ент 5 4.0 5 7.1 5 9.7 6 3.4 6 8.9 6 9.9
К онтрольний 4 5.1 5 3.2 4 7.9 5 7.3 4 8.3 5 7.7
Таблиця 3 Структурні компоненти реалізації громадянської відповідальності старшокласників загальноосвітньої школи (К-108)
Компоненти реалізації громадянської відповідальності Класи Роки
2004 2005 2006
А В А В А В
Організаційні експерим. 35,2 35,3 35,4 35,6 35,6 35,8
контрол. 23,4 23,9 24,0 24,1 24,3 24,4
Проведення диспут. контрол. 26,7 25,6 24,2 23,3 20,5 18,9
експерим. 38,5 38,0 36,4 35,3 34,0 33,3
Контрольно-оцініночні контрол. 11,2 1 1,4 11,5 12,1 12,1 12,3
експерим. 23,9 23,6 23,7 23,8 24,0 24,1
Гуманістич.-практичні експерим. 26,9 27,7 27,9 29,0 31,8 33,0
контрол. 14,9 14,7 15,9 16,8 17,7 18,1
Таблиця 4 Динаміка розвитку рівнів громадянської відповідальності старшокласників (К- 108, %, А - початок навчального року, В - кінець)
Рівні розвитку самосвідомості Класи Роки
2004 2005 2006
А В А В А В
І-пасивно -ситуатив експерим. 17,0 17,4 18,1 18,3 19,7 20,9
контрол. 8,1 8,3 11,5 12,0 12,5 12,7
ІІ-формально-позитив експерим. 3 1,9 32,4 37,1 37,9 40,9 41,4
контрол. 21,3 21,4 23,3 23,5 24,3 24,6
ІІІ-активно -розвиваюч експерим. 33,6 33,3 32,7 30,8 29,6 28,3
контрол. 37,2 37,0 39,1 39,8 40,2 40,9
IV -творчий експерим. 17,7 16,9 12,1 12,0 9,8 9,4
контрол. 34,4 33,3 25,7 24,7 23,0 21,8
ціональну історію України факультативно, займатися краєзнавчо-туристичною роботою з метою вивчення історії Волині та національних пам‘яток в державі допомагає анкета.
Формуючий експеримент - цілеспрямована, свідома зміна процесу з метою вивчення тих чи інших проблем розвитку громадянської відповідальності особистості старшокласника під впливом педагогічних факторів у суспільному середовищі при особистій участі кожного старшокласника в суспільно-громадській роботі. Експеримент дає можливість отримати конкретні дані, за допомогою яких складаються кількісні та якісні характеристики загальноосвітньої підготовки майбутніх громадян.
Формуючий експеримент проводили з урахуванням результатів, отриманих у процесі констатуючого дослідження.
На основі аналізу отриманих результатів подаємо дані, зведені в таблицю 3, де А - початок навчального року, В - кінець.
Аналіз результатів таблиці 3 дає можливість уточнити розуміння компоненту структури громадянської самосвідомості у контрольних класах та виявити рівень сформованості її в експериментальних.
Так, з 2004 по 2005 роки спостерігається зростання громадянської самосвідомості як в контрольних класах - від 14,9 до 18,1 відсотків, тоді як в експериментальних - від 26,9 до 33,0 відсотків відповідно. В той же час відзначаємо незначне зростання організаційних та контрольно-оціночних ком -
понентів і зниження організації проведених диспутів на суспільно-моральні теми.
Формуючий експеримент проводився в кілька етапів. На першому - діагностико-орієнту-вальному завдання полягало в тому, щоб визначити рівні початкової готовності старшокласників 9 класів для здійснення громадянського їх виховання. Другий етап - активно-практичний (10 класи), мав за мету залучити старшокласників до активної діяльності з тим, щоб забезпечити їх готовність до здійснення громадянської освіти в школі, формуючи позитивне ставлення до навчально-пізнавальної діяльності та прагнення займатися нею, переборюючи внутрішні суперечності між досягнутим та необхідним рівнями загальноосвітніх та громадянських знань, вмінь і навичок. Головною метою третього етапу (11 класи) - оціночно-корегуючого -був аналіз отриманих результатів з наступною корекцією провідних рівнів готовності та досягнутих результатів у розвитку громадянського мислення, які співставлялися з заданою виховною метою. Цей етап визначав можливість підвищення ефективності процесу формування готовності майбутніх випускників до громадянського самовиховання особистості.
Наведені дані в таблиці 4 стверджують, що в контрольних класах рівні інформативності про національну ідею значно нижчі, ніж в експериментальних. В експериментальних класах рівень громадянської самосвідомості становив 34,4% в 2004 році та 21,8% в 2005 році, тоді як в контрольних -
17,7% і 8,5% відповідно. В той же час перший рівень розвитку громадянської самосвідомості значно переважає показники в експериментальних класах ніж в контрольних.
Запропоновані етапи розглядаються нами, з одного боку, як елементи у структурі розвитку громадянської самосвідомості, а з другого - як умова підвищення рівня формування громадянського мислення особистості старшокласника, що дозволяє ефективно використати вивчення предметів гуманітарного циклу, реалізувати методику формуючого експерименту. Адже виховання духовних цінностей у старшокласників, спрямовані на духовний розвиток особистості і визначаються нами як процес інди-відуально-особистісного прилучення старшокласників до моральної спадщини народу, опанування загальнолюдськими цінностями і громадянським досвідом суспільства, що реалізується в процесі духовно-практичної діяльності і впливає на ефективність громадянської самосвідомості випускника загальноосвітньої школи, гімназії.
Висновок:
У ході формуючого експерименту старшокласники (9-ті класи) під час навчання у літературному гуртку навчались правильно використовувати свій час. Вчителі-предметники гуманітарного циклу СШ № 4 м. Рівного використали два заняття в експериментальному класі (9-А) на те, щоб навчати учнів правильно працювати з підручником, і після цього провела практичне заняття з підготовки домашнього завдання з використання народних традицій. Після закінчення вивчення теми „Державі Україні - 10 років” була проведена контрольна робота, складена з тих творчих завдань, що задавались додому. Контрольно-модульний аспект:
1. Наведіть приклади доручень для формування громадянських знань у старшокласників.
2. Дайте порівняльну характеристику термінів „громадянська відповідальність”, „громадянська діяльність”.
3. Обґрунтуйте поняття „розвиток громадянської відповідальності”.
Перспективи подальшого дослідження проблеми вбачаємо в пошуку нових ефективних форм та методів формування громадянської відповідальності старшокласників у виховному процесі.
Література
1. Деделюк Н.А., Цьось А.В. Традиції фізичного виховання в Київській Русі. Монографія. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. - 192 с.
2. Ніколаєнко С.М. Сучасні засади формування професійно-педагогічних знань у студентів: дидактично-методичний аспект/ Монографія. - Луцьк: Видавництво „Волинська обласна друкарня”, 2004. - 244 с.
3. Нісімчук А.С. Педагогіка: Підручник. - Львів: Видавництво „Ставропігіон”, 2006. - 340 с.
4. Смолюк І.О. Педагогічні технології: дослідження соціаль-но-особистісного аспекту. - Луцьк: Ред.-вид. від. „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1999. - 294 с.
5. Щербань П.М. Прикладна педагогіка: Навч.-метод. посібник. - К.: Вища школа, 2002. - 215 с.
Надійшла до редакції 07.02.2007р.
ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ТА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Мороз Н.В.
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького
Анотація. Наукове обґрунтування моделі формування соціокультурної компетенції курсантів вищих військових навчальних закладів та визначення необхідних педагогічних умов. Дотримання педагогічних умов дозволяє ефективно формувати соціокультурну компетенцію курсантів ВВНЗ і досягти кінцевого результату - готовності випускників НАДПСУ до професійної діяльності, під якою розуміється повне оволодіння майбутньою професією на основі сформованого комплексу необхідних знань, умінь і навичок з урахуванням інтелектуальних, емоційних, мотиваційних і вольових аспектів психіки курсанта.
Ключові слова: курсанти, формування соціокультурної компетенції, педагогічні умови.
Аннотация. Мороз Н. В. Обоснование модели и педагогических условий формирования социокультурной компетенции курсантов высших военных учебных заведений. Научное обоснование модели формирования социокультурной компетенции курсантов высших военных учебных заведений и определение необходимых педагогических условий. Соблюдение педагогических условий позволяет эффективно формировать социокультурную компетенцию курсантов ВВУЗ и достичь конечного результата - готовности выпускников к профессиональной деятельности, под которой понимается полное овладение будущей профессией на основе сформированного комплекса необходимых знаний, умений и навыков с учетом интеллектуальных, эмоциональных, мотивационных и волевых аспектов психики курсанта. Ключевые слова: курсанты, формирования социокультурной компетенции, педагогические условия. Annotation. Moroz N.V. Substantiation of model and pedagogical conditions of formation socio-cultural the competence of cadets of the higher military educational institutions. Scientific substantiation of the worked-out model of the formation of socio-cultural competence of the cadets. Determination of pedagogical conditions, which promote its effective implementation. Observance of pedagogical conditions allows to form effectively sociocultural the competence of cadets to reach an end result -readiness of graduates for professional work. Readiness -full mastering by the future trade. Its basis - a complex of necessary knowledge, skills in view of intellectual, emotional, motivational and strong-willed aspects of mentality of the cadet.
Key words: cadets, formation of socio-cultural competence, pedagogical conditions.
Вступ
Охорона кордонів передбачає широкий спектр діяльності офіцерів Державної прикордонної служби України, а також вирішення різноманітних проблем, які виникають під час перевірки документів іноземних громадян.
Геополітичне положення України є причиною великої кількості мігрантів, які прямують до Західної Європи.
Як показав досвід, у сучасних умовах без знання іноземних мов офіцер-прикордонник не
