Диагностика состояния моральной воспитанности старшеклассников в учебно-воспитательном процессе гимназии Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

ДІАГНОСТИКА СТАНУ МОРАЛЬНОЇ ВИХОВАНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У НАВЧАЛЬНО-

ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ГІМНАЗІЇ

Алла Сембрат

Державний вищий навчальний заклад „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені

Григорія Сковороди’

Анотація. Розвиток моральності у старшокласників пов’язаний з певними змінами у формуванні та інтеграції їх моральних цінностей. Сформована цілісна інтегративна система моральних цінностей реалізується у власних моральних потребах, мотивах, поведінці, діяльності. Вона є основою для організації подальшого морального виховання Моральне виховання старшокласників у сучасних умовах має бути тісно пов’язане з новими процесами розвитку суспільства Соціально необхідним стає формування високоморальної ціннісно зорієнтованої особистості старшокласника Ключові слова: діагностика, виховання, старшокласник, гімназія.

Аннотация. Сембрат Алла. Диагностика состояния моральной воспитанности старшеклассников в учебно-воспитательном процессе гимназии. Развитие нравственности у старшеклассников связано с определенными изменениями в формировании и интеграции их моральных ценностей. Сформированная целостная интегративная система моральных ценностей реализуется в собственных моральных нуждах, мотивах, поведению, деятельности. Она является основой для организации дальнейшего морального воспитания. Моральное воспитание старшеклассников в современных условиях должно быть тесно связано с новыми процессами развития общества Социально необходимым становится формирование высоконравственной ценностно сориентированной личности старшеклассника Ключевые слова: диагностика, воспитание, старшеклассник, гимназия.

Annotation. Sembrat A. Diagnostics of a condition of intellectual good breeding of senior pupils in teaching and educational process of a grammar school. Development of morals at senior pupils is connected to defined changes in formation and integration of their moral values. Generated integrated integrative system of moral values is implemented in own intellectual needs, motives, to behaviour, activity. She is a basis for architecture of the further intellectual education. Intellectual education of senior pupils in state-of-the-art conditions should be closely connected to new developments of a society. Socially necessary there is a formation highly moral, value guidance persons of the senior pupil.

Keywords: diagnostic, education, senior pupil, grammar school.

Вступ

Феномен „мораль’ є складним комплексним утворенням, яке наявне не лише тільки у пізнанні, але й у процесах соціального життя та культурі, у світогляді людини, що необхідно враховувати при формуванні моральної особистості (4).

Проблема морального виховання молоді була актуальною на різних етапах розвитку людського суспільства Сьогодні передбачається формування широкого кола моральних якостей, які випливають із загальнолюдських уявлень про мораль, до яких відносимо людську гідність, доброзичливість, справедливість, непримиренність до антигуманних учинків, чесність, людяність, безкорисливість, співчуття, порядність та інші чесноти.

Робота виконана за планом НДР державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г ригорія Сковороди’.

Формулювання цілей роботи

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу, ми дійшли висновку, що особистість при входженні в суспільство повинна дотримуватися таких правил: емоційно співіснувати з різними категоріями людей, спираючись на моральні цінності, норми та правила поведінки; враховувати психічні особливості інших людей, їх ставлення до себе та вдосконалювати свій внутрішній світ.

Нами була розроблена програма експериментальної роботи, яка включала ряд етапів:

I етап - констатувальний експеримент: визначення сучасного стану та тенденцій морального вдосконалення старшокласників, а також рівнів моральної вихованості старшокласників.

II етап - уточнюючий експеримент: внесення коректив у плани виховної роботи гімназій.

III етап - формувальний експеримент: розробка та введення у навчально-виховний процес методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності морального виховання старшокласників, аналіз результатів дослідження в контрольних та експериментальних групах.

IV етап - порівняльний аналіз та узагальнення отриманих результатів за експериментальних умов, виявлення динаміки моральної вихованості старшокласників.

Охарактеризувавши складність процесу морального виховання гімназистів, оцінимо реальний стан моральної вихованості старшокласників у практиці роботи гімназій.

Результати досліджень.

Як показує практика, а також проведене нами вивчення стану морального виховання старшокласників, у ряді гімназій ця робота проводиться ще не на належному рівні. Насамперед, у гімназіях нема потрібної установки на орієнтації морального виховання старшокласників, зокрема через моральний потенціал усної народної творчості, чим багата Україна

Це спостерігалося нами на етапі констатувальногоексперименту під час ознайомлення в гімназіях з навчальними планами, програмами, підручниками, плануванням виховної роботи. У планах виховної роботи не враховано потенціал засобів фольклору в моральному вихованні старшокласників. Заходи, пов’язані з використанням фольклору в моральному вихованні старшокласників, майже відсутні

Серед проблем, визначених у навчальних програмах з гуманітарних дисциплін, чітко не виділено усної народної творчості як складової частини української культурі, що завоювала світову славу, хоча для вивчення літератури до кожного класу подаються списки фольклорних творів. У пояснювальній записці до програми з української літератури про культуруукраїнського народу при згадці про усну народну творчість виділено лише один загальний термін ’ ’моральні приписи’ ’, але в самому тексті програми для старшокласників недостатньо уваги приділено проблемі морального виховання.

Крім загальних спецкурсів та факультативів з фольклору, можна було б провести старшокласникам і курси, пов'язані з його окремими жанрами.

За результатами аналізу навчальних планів, програм, посібників для гімназій стосовно їх виховуючої моральної спрямованості можемо зробити такі висновки:

- навчальна інформація в більшості випадків подається репродуктивним способом, увага акцентується на змістову інформацію без розкриття її виховного потенціалу морального спрямування;

- недостатня увага звертається на моральний розвиток особистості гімназиста.

Дослідження, що проводилися в гімназіях, дозволили виявити причини, які гальмують формування моральних якостей та цінностей у навчально-виховному процесі гімназій. Педагогам гімназій пропонували дати відповіді на запитання: „Які риси характеру переважають у сучасних старшокласників?”, „Які б якості характеру, на вашу думку, повинні переважати у старшокласників?”. Результати свідчать, що значна частина старшокласників не прагне розвивати такі моральні цінності, як толерантність, доброзичливість, любов до Батьківщини, чесність, людяність, правдивість, доброта, відповідальність, пояснюючи перевантаженням навчальних програм та конкретними завданнями з навчальних дисциплін.

Серед факторів, що гальмують розвиток моральних цінностей, визначаються: застарілі авторські методи, причому % співвідношення зростає з 37% у 2006 році та до 38,3% у 2007; психолого-педагогічна непідготовленість педагогів до процесу морального виховання; перевантаження викладачів непрямими обов’язками, відсутність нових підручників (8,1% у 2006 році та 10,5% у 2007). Виявилося, що значна кількість гімназистів досконало не володіють уміннями та навичками моральної діяльності, не завжди готові вибрати найбільш відповідні способи навчальної діяльності у певних ситуаціях і тим самим гальмують процес розвитку моральних якостей та формування моральних цінностей.

Результати досліджень свідчать про наявність інтересу в старшокласників до системи моральних цінностей, до пізнання законів розвитку суспільства, до системи народних традицій, до мистецтва та музики через вивчення історії й традицій, творів літератури та мистецтва, видатних постатей українського народу. Тим самим активізується різноманітна діяльність старшокласників, спрямована на засвоєння моральних цінностей українського народу. Зокрема, серед якісних показників формування моральних рис та цінностей виділено: зацікавлення народними піснями - 14,8%; народними святами та обрядами - 11,2%; фольклорними колективами - 9,3%; участю в конкурсах олімпіадах, вечорах, концертах - 8%; гуртками -5,7%; обговорюванням телепередач на моральні теми - 20,2%; книгами - 30,8%.

Формуванню моральних почуттів (вірність традиціям роду, честь та ін.), моральному вихованню особистості сприяє фольклор - квінтесенція народної мудрості, сконденсована у родинних традиціях, які вироблялись упродовжусієї історії розвитку українського етносу ( 2).

Традиційною формою передачі молоді соціального досвіду та духовних цінностей, моральних норм і принципів є трудові свята. Саме вони розкривають перед учнями красу і значення праці в людському житті. В експериментальних навчальних закладах проведено традиційні свята праці на такі теми: „Трудові династії моєї родини”, „Праця - найголовніше в моєму житті”, „Професії моїх батьків”, „Світ захоплення моєї сім’ї” та інші. З інших форм трудового виховання можна виділити такі: зустрічі з цікавими людьми, народними умільцями, майстрами, композиторами художниками („Професії мого міста”), екскурсії на підприємства, диспути („Твоя майбутня професія. Яка вона?”, „Про самовиховання здібностей і працелюбності”).

Для з’ясування стану трудовоговиховання у сім’ї з батьками учнів було проведене анкетування На питання „Як ставиться ваша дитина до праці?” 50% відповіли, що охоче виконує трудові доручення, 27% -проявляє інтерес до окремих видів праці; 23% - іноді виконує трудові обов'язки вдома. Анкетування свідчить, що цьому питанню слід ще приділяти увагу в сім'ї і в гімназії. Слід зазначити, що у виборі юнаками і юнками життєвого шляху часто істотну роль відіграє приклад людини, яка втілює в собі кращі риси нашого сучасника — активність, відповідальність працьовитість, колективізм вимогливість до себе та інших. У більшості випадків таким взірцем для дітей є батько та мати. Саме вони розкривають перед дитиною красу і значення праці, виховують зацікавленість) дітей справами своєї сім'ї, усвідомлення ними необхідності працювати на благо родини і держави.

Варте уваги соціальне дослідження старшокласників (як осіб, які збираються вступати до вищих навчальних закладів), яке показало, що лише 21% респондентів замислюються над питанням про сенс життя, пізнання себе, 17% мають чіткі орієнтири, 19% усвідомлюють мету свого життя, тільки 12% цікавляться процесами, які відбуваються у суспільстві

Аналіз виховної роботи морального спрямування гімназій показав, що в системі навчально-виховного процесу є теоретична основа (сформульовані мета, завдання, пріоритетні види діяльності), є традиції, гуртки, об’єднання, клуби за інтересами старшокласників та інші, визначаються проблеми, над розв’язанням яких працює педагогічний колектив визначена стратегія, проводяться різноманітні виховні заходи Проте варто зазначити, що мають місце нечітко визначені підходи до морального виховання, відсутність концепцій виховання, перевага авторитарного стилю у спілкуванні педагогів і старшокласників, втрата зв’язку з випускниками. У більшості випадків проведення заходів є масовим; недостатньо вивчається досвід інших інноваційних закладів освіти.

Сьогодні існує неоднозначне ставлення до проблем виховання У гімназіях продовжує переважати тенденція важливості фахових та другорядності дисциплін морально-етичного спрямування. Тому можна виділити основні принципові протиріччя у навчально-виховному процесі: між об’єктивними вимогами суспільства та традиційними підходами до процесу виховання; між типовою системою навчання старшокласників та індивідуально-творчим характером виховної діяльності тощо.

На нашу думку, у процесі засвоєння знань з морального виховання обов’язковим є привласнення старшокласником моральних норм і особистісне переживання їх з позиції моральних цінностей. Часто засвоєння знань зводиться лише до інтерпретації понять чи вимог, розкриття детального змісту, що в той же час формує в особистості пристосовницьку позицію щодо певних реальних дій. Тому формування моральної особистості має бути тісно пов’язане з новими процесами розвитку суспільства Необхідно враховувати нові соціально-культурні реалії, які впливають на виховання (не тільки негативні, а й позитивні). Врахування складних умов формування моральних цінностей у молодіжному середовищі дасть можливість запобігти декларативному характеру прищеплення моральних цінностей серед молоді.

Криза моральних цінностей серед молоді є надзвичайно актуальною проблемою для педагогічної теорії і практики. У зв’язку з цим частина педагогів характеризує сучасну молодь як “втрачене покоління’, пояснюючи цей факт відсутністю у неї загальнолюдських моральних цінностей.

Констатувальний експеримент було здійснено з метою виявлення стану сформованості моральних цінностей у старшокласників, а також факторів і умов, що впливають на процес формування моральних цінностей. Під час експерименту було поглиблено вивчено практику роботи гімназій.

Перший етап експериментальної роботи складався з таких частин:

1. Аналіз стану морального виховання старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії.

2. Виявлення рівня моральної вихованості старшокласників.

3. Визначення мети впровадження методики формування моральних цінностей у старшокласників.

4. Аналіз етапів і конкретизація мети для кожного з етапів впровадження (формування) моральних цінностей старшокласників

На етапі констатувальногоексперименту були визначені критерії сформованості моральних цінностей у старшокласників, які включають необхідну суму знань, умінь і навичок, визначено показники готовності старшокласників до процесу формування моральних цінностей. У мовно виділеним трьом рівням моральної вихованості надано певні якісні характеристики

Метою констатувального експерименту була постановка цілей і планування процесу морального виховання старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії. Проведений аналіз генезису та сучасного стану проблеми, а також тенденцій розвитку гімназій дає змогу стверджувати що метою впровадження процесу морального виховання старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії є формування у старшокласників таких моральних цінностей, як доброзичливість, толерантність, любов до Батьківщини, чесність, справедливість, повага до інших, вимогливість, відповідальність та інших чеснот.

Визначення стану сформованості моральних цінностей у старшокласників проводилося за допомогою таких діагностичних методів:

1. Вивчення ефективності навчально-виховної роботи на основі складання анкети для старшокласників; аналіз навчальних планів і програм гімназій із проблеми морального виховання

2. Бесід із педагогами гімназій, під час яких виявляється їх ставлення до організації навчально-виховної роботи морального спрямування зі старшокласниками.

3. Відвідування уроків, занять та виховних заходів.

4. Діагностика основних труднощів у процесі морального виховання старшокласників гімназії. Основною формою виявлення рівня моральної вихованості було обрано тест як експериментальну методику, що має такі переваги:

- достатня об’єктивність результатів;

- широкі можливості для кількісних оцінок і математичної обробки інформації;

- незалежність від суб єктивних факторів експериментатора

Якщо ставлення старшокласника до морального самовиховання є стійким, йому легше вирішувати завдання моральної спрямованості, займатися саморозвитком, самовдосконаленням оцінкою власних моральних якостей, поведінки. Тому, взявши до уваги рівень зацікавленості старшокласниками моральним самовдосконаленням, ми мали змогу оцінити рівень підготовленості старшокласника до морального самовиховання в гімназії та формування в нього моральних цінностей (рівень зацікавленості змінюється у межах від -1 до +1). З цією метою старшокласникам було запропоновано в анкеті дати відповіді на такі запитання:

1. Чи подобається Вам процес самовиховання ?

2. Чи вважаєте Ви проблему формування моральних якостей актуальною на сьогодні?

За результатами опитування слід зазначити, що індекс задоволеності самовиховною діяльністю в цілому вищий за індекс задоволеності формуванням моральних цінностей (таблиця 1).

Крім того, 10% старшокласників на поставлене запитання „Чи подобається Вам самовиховна робота?”, не змогли визначити свою позицію.

Причиною такого стану, на нашу думку, може бути те, що по-перше, самовиховна діяльність потребує більшої психологічної підготовленості більшої чутливості, моральної досконалості; по-друге, старшокласники недостатньо підготовлені до самовиховної діяльності.

Таблиця 1

Загальний індекс задоволеності процесом самовиховної діяльності та формування моральних цінностей

Питання анкети Кількість респондентів Індекс задоволеності

Загальна а Ь с а е f

1 251 38 193 2 9 4 5 0.5

2 253 14 181 4 21 5 29 0.4

Результати анкетування засвідчили, що в цілому старшокласники приділяють увагу досліджуваній проблемі, шукають шляхи активізації самовиховної роботи, використовують різноманітні форми, методи, прийоми самовиховної діяльності з метою морального самовдосконалення

Однак лише незначна частина (24%) старшокласників працюють над зазначеною проблемою систематично і цілеспрямовано. Ще менше старшокласників (18%) звертаються до цієї проблеми, вважаючи провідною діяльністю навчання. Старшокласники відзначили слабку теоретичну і практичну базу з проблеми морального самовиховання, формування моральних якостей, системи моральних цінностей. Крім того, 11% старшокласників на поставлене запитання „Чи вважаєте Ви проблему формування системи моральних цінностей актуальною сьогодні?”, не змогли визначити свою позицію, пояснюючи це своєю непідготовленістю до такого процесу. Причиною такого ставлення, на нашу думку, може бути те, що ця проблема не є достатньою мірою розповсюдженою в навчально-виховних процесах гімназій, проблеми морального виховання розглядаються здебільшого в теоретичному контексті виховання, а самовиховна діяльність потребує високої психологічної підготовленості більшої відповідальності, моральної досконалості, впевненості, а в разі недостатньої сформованості вище згаданих моральних якостей особистості для процесу самовиховної діяльності може викликати у старшокласників невпевненість, байдужість, некомпетентність відсутність цілеспрямованості у самовиховній роботі.

Однак індекс зацікавленості не дає уявлення про причини того чи іншого ставлення до проблеми моральних цінностей. Виявити ці причини можна шляхом аналізу мотиваційної сфери старшокласників, яка відображає потреби особистості й характеризує силу емоційного ставлення до проблем морального виховання Поняття „мотив” у науковій літературі означає спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреби суб’єкта; сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, що стимулюють розвиток моральної активності старшокласника та моральної спрямованості.

Тому наступним етапом нашого дослідження було виявлення рівня мотиваційної сфери старшокласників (Таблиця 2).

За допомогою методу полярних профілів визначався коефіцієнт значущості (К.З.), який варіює у межах від -1 до +1 (5). Обробка відповідей старшокласників показала, що не всіх їх цікавить проблема моральних цінностей особистості.

Таблиця 2

_____________Результати сформованості мотиваційної сфери старшокласників_____________

№ Мотиви формування моральних цінностей старшокласників К.З

1 Бажання займатися самовдосконаленням 0,27

2 Бажання бачити, спостерігати моральний розвиток інших, їх особистісні зміни 0,36

3 Бажання бачити результати моральної діяльності 0,54

Метод полярних профілів дозволив виявити причини недостатньої сформованості системи моральних цінностей старшокласників, а також причини недосконалого володіння теоретичними знаннями морального самовиховання Викликають незадоволення з боку старшокласників такі чинники: побудова

навчальних програм, у яких мало часу відводиться на людинознавство (0.89), недостатній зв’язок теорії з практикою життєтворчості (0.85), недостатній досвід морального самовиховання (0.84), домінуюча роль пізнавальної діяльності у позаурочних заходах, тому недостатньо уваги, яка повинна приділятися вивченню ціннісно-смислової сфери учнів (0.81).

Старшокласникам було запропоновано оцінити свій рівень сформованості моральних якостей (суспільно спрямованих та особистісних), які були виділені нами в другому розділі дисертаційного дослідження, за п’ятибальною шкалою, де мінімальний рівень відповідає 1 балу, а максимальний - 5 балам. Окрім того, оцінювання рівня сформованості моральних якостей старшокласників здійснювали компетентні судді (педагоги, психологи), що сприяло незалежній оцінці якостей характеру старшокласників, тим самим унеможливлюючи неадекватність оцінювання рівня сформованості особистісних та суспільно-спрямованих якостей старшокласників (таблиця 3)

Вивчення результатів відповідей засвідчило, що в основному у більшості особистісні моральні якості сформовані посередньо, цей факт пояснюється тим, що сьогодні все менша увага звертається на емоційно-ціннісну сферу старшокласників, недостатня мотивація самовдосконалення та саморозвитку, самоаналізу власної системи життєвих цінностей.

Таблиця 3

Рівень сформованості моральних якостей старшокласників

№ Особистісні якості Загальний рівень сформованості якостей у балах

За самооцінкою За оцінкою

Особистісні

1. Доброта 3,9 3,7

2. Т олерантність 3,7 3,6

3. Самокритичність 4,0 3,8

4. Щирість 3,7 3,5

5. Справедливість 3,5 3,4

6. Вимогливість 3,9 3,8

7. Оптимізм 4,2 4,1

8. Тактовність 3,9 3,7

9. Відповідальність 4,1 3,8

10. Схильність до героїзму 3,7 3,3

11. Доброзичливість 3,5 3,1

12. Старанність 3,7 3,6

13. Сумління 4,2 4,1

14. Зацікавленість у цінностях морального характеру 3,7 3,5

Суспільноспрямовані

15. Моральна зрілість 3,8 3,7

16. Г уманізм 4,2 4,1

17. Соціальна відповідальність 4,3 4,2

18. Любов до Батьківщини 4,1 3,9

Також привернуло увагу те, що суспільно спрямовані якості, такі, як моральна зрілість, любов до Батьківщини, відповідальність, більшість старшокласників оцінила також посередньо.

На нашу думку, причинами цієї тенденції є економічна нестабільність у країні, недостатня увага держави та суспільства до проблем освіти, працевлаштування молоді Провівши анкетування старшокласників про їх професійну спрямованість, ми виявили, що більше 70% не знають, як розкрити і реалізувати свої здібності й задатки, вони ще не можуть обрати майбутню професію, визначити свій життєвий шлях.

Тому саме процес залучення старшокласників до морально-практичної діяльності, на нашу думку, також потребує вдосконалення

Висновки.

На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної, соціологічної літератури з проблеми дослідження, аналізу та узагальнення отриманих емпіричних даних, можна зробити такі висновки:

Аналітичні дослідження дають підставу стверджувати що розвиток моральності у старшокласників пов’язаний з певними змінами у формуванні та інтеграції їх моральних цінностей. Сформована цілісна інтегративна система моральних цінностей реалізується у власних моральних потребах, мотивах, поведінці, діяльності і є основою для організації подальшого морального виховання

Аналізуючи виховний процес у гімназії, виділено низку питань, дотичних до формування високоморальної особистості, - формування світогляду гімназистів, допомога їм у визначенні життєвих цілей в умовах постійних соціально-економічних змін; формування цілісного ставлення до власного життя, розвиток творчого потенціалу особистості; формування загальнолюдських норм моралі - доброзичливості, толерантності, любові до Батьківщини, взаєморозуміння, добра, честі, інтелігентності; розвиток умінь самооцінки та самокорекції поведінки, почуттів патріотизму, самоповаги, виховання позитивного ставлення до праці як однієї з найважливіших цінностей життя тощо.

Моральне виховання старшокласників у сучасних умовах має бути тісно пов’язане з новими процесами розвитку суспільства Соціально необхідним стає формування високоморальної ціннісно зорієнтованої особистості старшокласника Саме з цією метою в педагогічній науці та практиці відбувається розробка й апробація педагогічних умов морального виховання старшокласника в навчально-виховному процесі гімназії, виявляються особливості та специфіка організації означеного процесу в гімназії з метою використання досвіду, апробованих моделей, умов, технологій морального виховання Необхідно враховувати нові соціально-культурніреалії, які впливають на моральне виховання (не тільки негативні, а й позитивні).

З огляду на це зазначимо, що моральне виховання старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії є однією з передумов формування духовно-моральної, гармонійно розвинутої особистості.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем діагностики стану моральної вихованості старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії.

Література:

1. Білоусова В.О. Життєві та етичні цінності старшокласників: Цінності освіти і виховання: наук. - метод збірник /За заг. ред. О.В. Сухомлинсько, ред. П.Р. Ігнатенко, Р.П. Скульського- К.: ІСДО, 1997. - 224 с.

2. Ващенко Т.С. Діагностика моральних цінностей школярів //Рідна школа - 1996. - №2. - С. 24-25 .

3. Помиткін Е.О. Проблема розвитку та діагностики духовних ціннісних орієнтацій у старшокласників // Практична психологія та соціальна робота. - №10. - 1998. - С.10-16.

4. Сембрат А.Л. Моральне виховання старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми: Зб. наук. пр. / За ред.. С.С. Єрмакова- Харків, 2006. - №2. - С. 54-60

5. Ядов В. А. Социологические исследования: методология программа, методы // Отв. Ред В.Н.Иванов, АН СССР, Институт социологических исследований - М.: Наука, 1987. - 245 с.

Надійшла до редакції 12.02.2008 р.