CC BY
19
УДК 613.8:614.71:615.227:616.44 DOI: 10.22141/2224-0721.13.8.2017.119267
Сазонов M.G., Корчагн £.П., Гойденко Н.1.
ДУ «1нститутпроблем ендокринно!патологи¡мен1 В.Я. Данилевського НАМН Укра1ни», м. Харк1в, Укра!на
Визначення експресп iмуногiстохiмiчних MapKepiB апоптозу та пpолiфepaцN у тканинах фолкулярних нeоплaзiй щитоподiбноí залози
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13(8):541-545. doi: 10.22141/2224-0721.13.8.2017.119267
Резюме. Мета. Визначення експресп '¡мунопстохтчних. MapKepiB апоптозу р53 та bcl-2 i маркера про-л'1ферац'п Ki-67 у фол':кулярних. нeоплaзiях щитопоДбно)' залози (ЩЗ). Матер'али та методи. Як критерп диференДально)' дагностики фол':кулярних. неоплазй ЩЗ пропонуються численн'1 '¡мунопстох'1м'1чн'1 марке-ри, серед яких найбльш корисними е маркери пpолiфepaцi'í Ki-67 та апоптозу р53, bcl-2. Проведено iмуно-гiстохiмiчнe досл'1дження операДйного матер'алу 50 паДенлв, оперованих у клiнiцi ДУ «1нститут проблем ендокринноiпатологи iмeнi В.Я. Данилевського НАМН Укра)ни» з приводудоброяксних (25 аденом) та зло-як'юних. (25 карцином) фол'кулярних. новоутворень. Результати. Отриманi дан показують, що фолкулярн аденоми сол'щно)' i фетально-ембронально)' будови мають високий р'1вень спор'щненост'1 з фолкулярним раком ЩЗ за показниками пpолiфepaтивноí активност та порушень механ'зм'в апоптозу, що, ймов'рно, передбачае найбльший потенДал до мал'гшзаД)' i подальшого метастазування. Висновки. Високий р'1вень експресп р53 та стабльно високий р'1вень експресп bcl-2 в клтинах фолкулярного раку ЩЗ i фолкулярно! аденоми сол'щно)' та фетально-ембр'юнально)' будови вказуе на глибок порушення апоптотичних процесв при розвитку фол':кулярних. неоплазм ЩЗ.
Ключовi слова: щитопод'бна залоза; фолкулярна неоплаз':я; '¡мунопстох'1м'1чн'1 маркери; Ki 67; p53; bcl-2
C2> ■ FJ ® Клшчна тиреоТдолопя
/Clinical Thyroidology/
International journal of endocrinology
Вступ
Як критери диференщально! дiагностики фоль кулярних аденом (ФА) та фол^лярного раку щи-топодiбноI залози (ФРЩЗ) пропонуються численш iмуногiстохiмiчнi, iмуноцитохiмiчнi та молекулярш маркери, жоден з яких, на жаль, не мае стовщсот-ково! специфiчностi [1, 2]. Вг^знити доброяюсну пухлину вщ злояюсно!, використовуючи рутинш морфолопчш методи, наприклад, дослщження пс-толопчних препарапв хiрургiчно видалено! пух-линно! тканини, iнодi нескладно, iнодi — нелегко. В останньому випадку йдеться про так званi гру-пи пухлин неуточненого потенцiалу злоякiсностi (ПНПЗ) [3].
Вщомо, що фолiкулярно-клiтиннi пухлини ЩЗ представленi широким спектром новоутворень рiз-но! пстолопчно! будови й потенщалу злоякiсностi: вщ доброякiсних ФА до диференцшованого пат-
лярного й ФРЩЗ, бшьш агресивного низькодифе-ренцшованого раку i вкрай злояюсно! недиферен-цшовано! карциноми. ПНПЗ займають пром1жне положення м1ж ФА i високодиференцшованими папiлярним i ФРЩЗ [3]. Це пояснюеться тим, що проблема встановлення злоякiсностi пов'язана не стiльки з морфолопчними та клiнiчними осо-бливостями самих пухлин, сюльки з недостатшм знанням бюлопчно! сутностi новоутворень [1, 2]. Однак пошук iмуногiстохiмiчних i молекулярно-генетичних вiдмiнностей проводиться м1ж групами очевидно доброякiсних i очевидно злояюсних ти-реощних новоутворень. Вивченню ж дiагностично'i значущостi iмуногiстохiмiчних маркерiв у встанов-леннi злоякiсностi вузлового зоба присвячеш по-одинокi роботи [4]. У лiтературi згадуеться не менше 50 рiзних молекулярних маркерiв, однак лише деякi з них виявилися корисними в клiнiчнiй практищ.
© «Мiжнародний ендокринологiчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Сазонов М.£., ДУ «1нститут проблем ендокринно!' патологи iM. В.Я. Данилевського НАМН Украши», вул. Алчевських, 10, м. Харюв, 61002, УкраТ'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: M. Sazonov, State Institution "V. Danilevsky Institute of Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61002, Ukraine; e-mail: [email protected]
Це насамперед маркери пролiферацГi Ki-67 i апоп-тозу р53 та bcl-2 [5].
Ki-67 е найбiльш специфiчним маркером про-лiферацil i димерною молекулою, що мае тiсний зв'язок i3 10-ю хромосомою та складаеться з двох полшептидних ланцюгiв i3 молекулярною масою 345 i 395 кДа. Визначення експресп Ki-67 дозволяе видшити пухлинн1 кл1тини, що знаходяться в ydx фазах (G1, S, G2 i M) кл1тинного циклу, кр!м G0 [6, 7].
Транскрипцiйний фактор р53, який складаеться з 392 амшокислот i включае 6 домешв, регу-люе кл1тинний цикл i виконуе Функц1ю супресора утворення злояюсних пухлин та експресуеться в уск клiтинах органiзмy. Б1лок р53 активуеться при ушкодженнях генетичного апарату, а також при стимулах, яю можуть призвести до под16них ушко-джень, або е сигналом при несприятливому стресо-вому станi клггини. Функц1я його полягае у вида-леннi з пулу кл1тин, яю е потенцiйно онкогенними (зв1дси образна назва р53 — guardian of the genome — хранитель геному) [8, 9]. Але це стосуеться р53 «дикого типу», який, як вважають, стимулюе апоптоз, у той час як мутантний р53 шпбуе запрограмовану клггинну загибель. Втрата функци бiлка р53 може бути встановлена в 50 % випадюв злояк1сних пухлин людини. Передбачаеться, що рак формуеться шляхом активаци протоонкогешв i втрати або шак-тивацп гена супресора пухлини (антионкогена). Вщповщно до ще1 теорп вважаеться, що фол!ку-лярна карцинома трансформуеться з фолжулярно! аденоми, папiлярний рак — 1з клiтин-попередникiв тиреоцитiв, а анапластичнй рак може розвивати-ся як з папшярнох, так i з фол^лярнох карциноми внаслiдок втрати диференщювання [5, 10]. Дефекти р53 дозволяють клiтинам знайти толерантнiсть до цитотоксично1 дл ефекторiв 1мунно! системи протя-гом усього злояк1сного переродження i формування клону злояк1сних клггин [11, 12].
Родину bcl-2 становлять 17 кл1тинних 61лк1в, яю мають широкий спектр активност щодо апоптотич-них процеав. Субродина близьких до bcl-2 за мор-фологiею бшюв (bcl-2, bcl-XL, bcl-w та ш.) пригш-чуе апоптоз, у той час як бшки субродин bax и bH3 активують апоптотичнi процеси. Функцюнальна р1зниця мж близькими за структурою молекулами ще1 родини бшюв полягае у вплив1 на вившьнення цитохрому С 1з м1тохондр1й. Б1лки bcl-2 та bcl-XL здатнi безпосередньо зв'язувати цитохром С i випс-няти його з апоптосоми, запобтаючи таким чином активаци каспаз [8, 13].
Отже, визначення взаемозв'язку мгж експреаею Ki-67, р53, bcl-2 та морфолопчними характеристиками фол1кулярних неоплазш (ФН) вважаеться акту-альним для встановлення спорiдненостi мгж добро-яюсними та злояк1сними тиреохдними пухлинами, пошуку маркерiв !х диференщально1 дiагностики.
Мета дослщження — визначення експресп !му-ног1стох1м1чних маркерiв апоптозу р53 та bcl-2 i маркера пролiферацil Ki-67 у фол!кулярних неопла-з1ях ЩЗ.
Матерiали та методи
Дослщжено операцiйний матерiал 50 хворих, оперованих у клшщ ДУ «1нститут проблем ендо-кринно! патологи iMeHi В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни» протягом 2014—2016 рр. При остаточному патоморфолопчному дослщженш виявлено 25 випадюв ФРЩЖ, 5 нормофолiкулярних аденом, 10 аденом солщно! будови та 10 фетально-ембрю-нальних аденом. Для визначення злояюсного по-тенцiалу пухлин 1ГХ-методом визначали експре-сiю р53; як маркер антиапоптозу дослщжувалася експресiя bcl-2; пролiферативну активнiсть пухлин оцiнювали за експреаею маркера Ki-67. Ви-користовувалися мишачi й кролячi моноклональш та полжлональш антитiла фiрми DAKO (Данiя), фiрми Thermo Scientific (Великобританiя), фiрми Diagnostic BioSystems (США) i Abcam (США). Мате-рiал фiксували 10% нейтральним формалшом протягом 24 годин. Заливали в парафш, готували зрiзи завтовшки 4 мкм, яю наносили на високоадгезивнi скла i висушували при температурi 37 °С протягом 18 годин. Демаскуюча термiчна обробка була ви-конана за методом кип'ятшня зрiзiв у цитратному буферi (рН — 6,0). Для вiзуалiзащi первинних анти-тiл використовувалася система детекцп UltraVision Quanto Detection Systems HRP Polymer (Thermo Scientific). Як хромоген використовувався DAB (дь амшобензидин). Пдрахунок результатiв здшснюва-ли за допомогою окулярно! с1тки Автандшова в до-в1льно вибраних полях зору при збшьшенш 400 [14]. Ощнку 1муног1стох1м1чно! м1тки виробляли за двома параметрами: стутнь поширення та штенсившсть забарвлення. Ступ1нь поширення мижи враховува-ли за процентним умютом забарвлено! цитоплаз-ми кл1тин вщ загального числа кл1тин у пол1 зору. Комплекснi морФолог1чн1 та морфометричш досль дження проводилися на мжроскош Primo Star (Carl Zeiss) з використанням програм AxioCam (ERc 5s) i Microsoft Excel.
Результати
Отримаш данi свщчили про р1зний характер експресп! дослщжуваних маркерiв у препаратах ново-утворень фолжулярно! будови. При визначенш Ki-67 встановлено, що просп ФА (нормоФол1кулярн1) сто-вщсотково не експресували даний маркер (рис. 1). Максимальний рiвень експресп виявлено в тканинах ФРЩЗ (72,0 %). ФА солщного та фетально-ембрю-нального характеру займали промiжне мiсце (10 та 40 % вщповщно). Слщ вiдзначити, що експре^я Ki-67 в нормальнш та до6рояк1сно змiненiй тиреощнш па-ренхiмi не визначалася. Кр!м того, у випадках, коли вузлов! новоутворення оточували мiкрокарциноми, пролiферативна активнють до6рояк1сних тиреоци-т1в збiгалася з р1вжм пролiферацii кл1тин у злояюс-н1й пухлин1 ЩЗ, яка нещодавно виникла. Такi данi можуть розщнюватися, як пiдтвердження в1рогщно! малягозащ! доброяюсних утворень ЩЗ.
Звертае на себе увагу i той факт, що фетально-ембрiональнi аденоми ЩЗ виявляли високий рiвень пролiферацii. Такi властивост цих аденом можуть
опосередковано вказувати на високий потенц1ал ФА до малишзаци.
За нашими даними, маркер р53 мав високу частоту експреси в тканинах сол1дних, фетально-емб-р1ональних ФА та ФРЩЗ, що демонструе значн1 по-рушення процесу апоптозу при вказаних патолог1ях (рис. 2). Кр1м того, у поеднанш з високим р1внем прол1фераци за показниками експреси Ю-67 вка-заш аденоми мали найвищий ризик до подальшо! малишзаци.
За результатами дослщжень Ьс1-2 визначено його високий р1вень експреси для вс1х тип1в ФН, що свщ-чить про втрату апоптотичних властивостей кл1тин як доброяюсних тиреощних аденом, так 1 ФРЩЗ (рис. 3).
Аденоми прос^
Аденоми солiднi
Аденоми Фолкуляр-фетально- ний рак ЩЗ ембр1ональн1
Рисунок 1. Частота експреси К1-67 в тканинах фолкулярних пухлин щитопод'!бно) залози (у %)
Аденоми Аденоми Аденоми Фолкуляр-прост1 солщы фетально- ний рак ЩЗ ембрюнальы
Рисунок 2. Частота експреси р53 в тканинах фолкулярних пухлин щитоподiбноl залози (у %)
Аденоми Аденоми Аденоми Фолкуляр-прост1 солщн1 фетально- ний рак ЩЗ ембрюнальы
Рисунок 3. Частота експреси Ьс1-2 в тканинах фолкулярних пухлин щитоподiбноl залози (у %)
Обговорення
Прол1феративна актившсть (ПА) новоутво-рення е одшею з найбшьш важливих характеристик його фенотипу, що визначае швидюсть росту новоутворення, здатн1сть його до метастазування, ефектившсть л1кувальних заход1в. 1ндекс ПА як к1льк1сний критер1й досить активно застосовуеться в мамологи при ощнщ агреси злояк1сного процесу. ПА пухлинних кл1тин при раку ЩЗ досить активно вивчаеться в кра!нах Захщно! бвропи, США, Ро-си та Япони [15]. Багато дослщжень демонструють високий р1вень експреси при злояюснш патологи ЩЖ, зокрема при патлярному раку ЩЗ, а також як прогностично несприятливий фактор при ди-ференц1альн1й д1агностиц1 ФА 1 ФРЩЗ [16, 17]. Виражена експрес1я К1-67 при ФРЩЗ, за результатами наших дослщжень, узгоджуеться 1з загально-прийнятою г1потезою. Звертае на себе увагу близь-к1сть за показниками маркера прол1фераци К1-67, ФРЩЗ 1 ФА фетально-ембрюнально! будови, що в1рогщно св1дчить про найвищий потенц1ал остан-н1х до малишзаци й подальшого метастазування. Низький р1вень експреси Ю-67 вказуе на в1дносну ефективн1сть регуляци кл1тинного циклу, що е ха-рактерним для незмшено! тиреощно! тканини, що, за нашими даними, демонструють нормофолжу-лярш аденоми.
Зг1дно з даними численних дослщжень, пщви-щена експрес1я р53 була виявлена в багатьох ра-кових кл1тинних лш1ях. У нормальних тканинах р1вень р53 залишаеться низьким, але у вщповщь на ушкодження ДНК в1дбуваеться активащя р53 1з великим накопиченням його р1вня. Але юну-ють даш, що не п1дтверджують в1дм1нност1 в експреси р53 у пащеилв з фол1кулярною аденомою 1 фолжулярною карциномою, чи навпаки, пока-зують зниження експреси у диференцшованих формах РЩЗ [8, 18]. Також недостатньо досль джен1 мутаци цього гена у хворих 1з доброяюс-ними й авто1мунними захворюваннями ЩЗ [19]. Вщповщно до отриманих нами даних, в1рогщно встановити прогностичну ц1нн1сть даного маркера в диференщальнш д1агностищ фолжуляр-них новоутворень поки не вдаеться, що вказуе на необхщшсть глибокого вивчення патогенетич-них фактор1в 1снування схожих форм пухлинно! патологи ЩЗ.
Вс1-2 е найб1льш вивченим геном, гшерек-спрес1я якого характерна для багатьох злояюс-них процес1в. Численн1 досл1дження показують, що експреая Ьс1-2 може блокувати апоптоз ш-дукованих поряд сигнал1в, у тому числ1 рад1ащ-ею, х1м1отерапевтичних препарапв, стеро!дними гормонами та 1н. [20]. Бшок Ьс1-2 також здатний захищати клггину в1д апоптозу регульованого р53, що передбачае супрес1ю фенотип1чного сигналу 1 трапляеться при пухлиннш трансформаци. Наяв-н1сть виражено! експреси бшка Ьс1-2, за деякими даними, е маркером пщвищено! агресивност1 та1 маркером втрати диференщювання у хворих на тирео!дний рак; за 1ншими даними, — забезпечуе
кращий прогноз виживання. KpiM того, iснують дослвдження, що показують резистентнiсть пух-лин до дГ! протипухлинних препарапв i промене-во! терапп на тлГ тдвищено! експресп bcl-2, що обумовлено апоптотичним мехашзмом загибелi пухлинних клггин [21]. Також у лiтературi зустрь чаються данi як про вщсутшсть експресп bcl-2 у бiльше шж 70 % аденом i карцином, так i про на-явшсть !! практично в усiх варiантах тканини ЩЗ (нормальна незмiнена тканина, ФА, ФРЩЗ), що збiгаeться з отриманими результатами наших до-слвджень [22].
Висновки
1. Дослiдження маркера пролiферащ! Ki-67 ви-явило високу частоту експресп в препаратах ФРЩЗ i вщсутшсть у нормоФолГкулярних аденомах. Висо-кий рiвень експресп Ki-67 у тканинах ФРЩЗ i ФА фетально-ембрюнально! будови свщчить про ймо-вГрно найвищий потенцiал останнiх до малпшзацп та подальшого метастазування.
2. Високий рiвень експресп р53 та стабiльно ви-сокий рiвень експресп bcl-2 в клггинах ФРЩЗ та ФА солщно! та фетально-ембрюнально! будови вказуе на глибою порушення апоптотичних процесiв при розвитку ФолГкулярних неоплазiй ЩЗ.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщ-сутшсть конФлГкту iнтересiв при пГдготовцГ дано! статп.
References
1. Yassa L, Cibas ES, Benson CB, et al. Longterm assessment of a multidisciplinary approach to thyroid nodulediagnostic evaluation. Cancer. 2007 Dec 25;111(6):508-16. doi: 10.1002/ cncr.23116.
2. Xing М, Haugen BR, Schlumberger M. Progress in molecular-based management of differentiated thyroid cancer. Lancet. 2013 Mar 23;381(9871):1058-69. doi: 10.1016/S0140-6736(13)60109-9.
3. Chernukhina DIu, Prilutskii AS. Role of galectin-3, HBME-1 and cytoceratine in immune histochemical diagnostics of papillary thyroid cancer. Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2012;5(45):21-23. (in Russian).
4. Abrosimov Alu, Dvinskikh NY. The diagnostic value of immuno-expression of galectin-3, HBME-1 andcytokeratin-19 in tumors of the thyroid gland of various malignant potentials. Rossiiskii Onkologicheskii Zhurnal. 2010;1:26-31. (in Russian).
5. Parameswaran R, Brooks S, Sadler GP. Molecular pathogenesis of follicular cell derived thyroid cancers. Int J Surg. 2010;8(3):186-93. doi: 10.1016/j.ijsu.2010.01.005.
6. Pujani M, Arora D, Rujani M, Singh SK, Tejwani N. Role of Ki-67 as a proliferative marker in lesions of thyroid. Indian J Cancer. 2010 Jul-Sep;47(3):304-7. doi: 10.4103/0019-509X.64727.
7. Lacoste-Collin L, d'Aure E, Bérard D, Rouquette I, Delisle MB, Courtade-Saidi M. Improvement of the cytological diagnostic accuracy of follicular thyroid lesions by the use of the Ki-67 proliferative index in addition to cytokeratin-19 and HBME-1
immunomarkers: a study of 61 cases of liquid-based FNA cytology with histological controls. Cytopathology. 2014 Jun;25(3):160-9. doi: 10.1111/cyt.12128.
8. Tsygan VN, Kazakov SP, Zabotina TN, Kushlinskiy NE. Apoptosis and proliferation markers from patients with thyroid oncology and autoimmune diseases. Vestnik rossiiskoi voenno-meditsinskoi akademii. 2010;4(32):197-204. (in Russian).
9. Khaziev VV, Sorokina IV. Expression of onco-markers Ki-67 and p53 in thyroid follicular neoplasias. Eksperymental'na i klinichna medycyna. 2013;2(59):77-81. (in Ukrainian).
10. Berezkina IS, Saprina TV, Zima AP, et al. The problem of molecular diagnostic test value in the differential diagnosis of a thyroid gland nodule. Russian Journal of Biotherapy. 2014;3(13):83-94. (in Russian).
11. Lehmann BD, Poetenpol JA. Targeting mutant p53 in human tumors. J Clin Oncol. 2012 Oct 10;30(29):3648-50. doi: 10.1200/JC0.2012.44.0412.
12. Muzhichuk OV, Afanasyeva NI, Muzhichuk VV. Value of the prognostic markers of the tumour progression of P53, P21WAF1/CIP1, P63 and KI-67 in thyroid tumors. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, series Medicine. 2009;879(18):4-9. (in Ukrainian).
13. Bouillet P, Strasser A. Bax and Bak: back-bone of T cell death. Nat Immunol. 2002 0ct;3(10):893-4. doi: 10.1038/ ni1002-893.
14. Avtandilov GG. Osnovy kolichestvennoi patologicheskoi anatomii [Fundamentals of quantitative pathological anatomy]. Moscow: Meditsina; 2002. 240p. (in Russian).
15. Aiad HA, Bashandy MA, Abdou AG, Zahran AA. Significance of AgNORs and ki-67 proliferative mark ers in differential diagnosis of thyroid lesions. Pathol Oncol Res. 2013 Apr;19(2):167-75. doi: 10.1007/s12253-012-9565-1.
16. Ito Y, Miyauchi A, Kakudo K, Hirokawa M, Kobayashi K, Miya A. Prognostic significance of ki-67 labeling index in papillary thyroid carcinoma. World J Surg. 2010 Dec;34(12):3015-21. doi: 10.1007/s00268-010-0746-3.
17. Katon R, Suzuki K, Hemmi A, et al. Growth Activity in Hyperplastic and Neoplastic Human Thyroid Determined by an Immunohstochemical Staining Procedure Using Monoclonal Antibody MIB-1. Hum Pathol. 1995 Feb;26(2):139-46. PMID: 7860043.
18. Koiomecki K, Maciaszczyk P, Stepien H, et al. Evaluation of p53 and solubie Fas ligand (sFasL) serum level concenkation as indicators of apoptosis in serurn of patients with benign and malignant primary follicular thyroid tumors. Endokrynol Pol. 2006 Jul-Aug;57(4):320-5. PMID: 17006831.
19. Hasbek Z, Turgut B, Erselcan T. P53 antibody: is it an indicator of dedifferentiated thyroid cancer?Ann Nucl Med. 2014 Jan;28(1):42-6. doi: 10.1007/s12149-013-0783-8.
20. Letsas K P, Fгangou-Lazaгidis M, Skyrlas A. Transcription factor-mediated рrolifeгation and apoptosis in benign and malignant thyroid lesions. Pathol Int. 2005Nov;55(11):694-702. doi: 10.1111/j.1440-1827.2005.01899.x.
21. Thorlacius S, Borresen AL, Eyfjord JE. Somatic p53 mutations in human breast carcinomas in an Icelandic population: a prognostic factor. Cancer Res. 1993Apr 1;53(7):1637-41. PMID: 8453635.
OTpuMaHO 15.11.2017 ■
Сазонов М.Е., Корчагин Е.П., Гойденко Н.И.
ГУ «Институт проблем эндокринной патологии имени В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Исследование экспрессии иммуногистохимических маркеров апоптоза и пролиферации в тканях фоликулярных неоплазий щитовидной железы
Резюме. Цель. Определение экспрессии иммуногистохимических маркеров апоптоза р53 и Ьс1-2 и маркера пролиферации Ю-67 в фолликулярных неоплазиях щитовидной железы (ЩЖ). Материалы и методы. В качестве критериев дифференциальной диагностики фолликулярных неоплазий ЩЖ предлагаются многочисленные иммуногисто-химические маркеры, среди которых наиболее полезными являются маркеры пролиферации Ю-67 и апоптоза р53 та Ьс1-2. Проведено иммуногистохимическое исследование операционного материала 50 пациентов, оперированных в клинике ГУ «Институт проблем эндокринной патологии имени В.Я. Данилевского НАМН Украины» по поводу доброкачественных (25 аденом) и злокачественных (25 карцином) фолликулярных новообразований. Результаты. Полученные данные показывают, что фолликулярные
аденомы солидного и фетально-эмбрионального строения имеют высокий уровень сродства с фолликулярными карциномами ЩЖ по показателям пролиферативной активности и нарушениям механизмов апоптоза, что, вероятно, предполагает наибольший потенцал к малигниза-ции и дальнейшему метастазированию. Выводы. Высокий уровень экспрессии р53 и стабильно высокий уровень экспрессии Ьс1-2 в клетках фолликулярного рака ЩЖ и фолликулярной аденомы солидного и фетально-эмбри-онального строения указывает на глубокие нарушения апоптотических процессов при развитии фолликулярных неоплазий ЩЖ.
Ключевые слова: щитовидная железа; фолликулярная неоплазия; иммуногистохимические маркеры; Ю 67; р53; Ьс1-2
M.Ye. Sazonov, Ye.P. Korchahin, N.I. Goidenko
State Institution "V. Danilevsky Institute of Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Immune histochemical study of apoptosis marker expression and proliferation in tissues at follicular neoplasia of the thyroid gland
Abstract. Background. The purpose was to determine the expression of immune histochemical markers of apoptosis, p53 and bcl-2, and proliferation marker Ki-67 in follicular thyroid neoplasia. Materials and methods. Numerous immune histochemical markers are proposed as criteria for the differential diagnosis of follicular thyroid neoplasia, the most useful of which are Ki-67 proliferation marker and p53 and bcl-2 apoptosis markers. We have conducted immune histochemical study of the surgical material of 50 patients operated in the clinic of State Institution "V. Danilevsky Institute of Endocrine Pathology Problems of the NAMS of Ukraine" for benign (25 adenoid tumors) and malignant (25 carcinoma)
follicular neoplasms. Results. The obtained data shows that follicular adenomas with solid and fetal-embryonic structure have a high level of correlation with follicular thyroid carcinomas in terms of proliferative activity and dysfunction of apoptosis mechanisms, which, probably, presumes the greatest potential for malignancy and further metastasis. conclusions. High level of p53 expression and stably high level of bcl-2 expression in the cells of follicle thyroid cancer specifies deep violations of apoptotic processes in development of follicular thyroid neoplasia.
Keywords: thyroid gland; follicular neoplasia; immunohisto-chemical markers; Ki-67; p53; bcl-2
