CC BY
18
INJ]
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.831-009.11-053.2
ЯЦЕНКО K.B., БЕРЕЗОВСЬКИЙ В.Я.
1нститут фмологИ¡м. О.О. Богомольца НАН Укра'/ни, м. Ки!в
ВИКОРИСТАННЯ ПЕРЕРИВЧАСТОТ НОРМОБАРИЧНОТ rinOKCiT У КОМПЛЕКСНОМУ ЛкУВАНЫ ДИТЯЧОГО ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ПАРАЛiЧУ
Резюме. Роботу присвячено до^дженню ефектiв застосування переривчасто'1 нормобарично'1 гыокси (12% 02) для прискорення процеав вiдновлення функцш центральноI нервово'1 системи та мозкового кровотоку у дтей, хворих на церебральний паралiч. Показано, що тсля курсу комбтованоИ терапи iз застосуванням переривчасто'1 нормобарично'1 гтокси динамка полтшення рухового статусу дтей була вiрогiдно вищою, шж у хворих, як лкувалися за традицтною схемою. Вiрогiдно быьш виражеш позитивш змти спектральних складових електроенцефалограми також були притаманш дтям, до комплексного лкування яких входила переривчаста нормобарична гшокая. Зставленнярезультатiв допплерографiчного до^дження хворих двох груп показало, що у дтей, яким додавали сеанси переривчасто'1 нормобарично'1 гшокси, позитивна динамка паттершв транскрашальноИ допплерографи судин головного мозку, що характеризують середню швидксть кровотоку, була вiрогiдно суттевшою. Водночас прискорювалася динамка показнишв стану судин очного дна. Отримаш результати дозволяють зробити висновок, що включення до комплексноI терапи хворих на дитячий церебральний паралiч переривчасто'1 нормобарично'1 гшокси стотно ттенсифжуе репарацю дефектiв дiяльностi головного мозку, прискорюе вiдновлення рухових i психiчних функцш. Ключовi слова: дитячий церебральний паралiч, переривчаста нормобарична гыокая, адаптащя.
Вступ
Уд1яльност1 центрально! нервово! системи (ЦНС) люди-ни 1 тварин юнуе декшька неповшстю з'ясованих проблем, одна з яких стосуеться можливосп вщновлення 11 функцш, втрачених унаслщок уроджених вад розвитку. У процеа емб-рюгенезу юнують перюди, коли зародок найбшьш чутливий до пошкодження р1зномаштними факторами, що можуть порушувати генетичну програму розвитку Р1зт органи мають певт критичт перюди. Головний мозок 1 скелет чутлив1 до шкщливих вплив1в постшно, починаючи з 3-го тижня заплщ-нення до к1нця ваг1тност1. Групу синдром1в, як1 виникають у результат! недорозвитку або пошкодження мозку в прена-тальний, 1нтранатальний та раннш постнатальний пер1оди об'еднуе нозолог1чне визначення «дитячий церебральний паратч» (ДЦП). Частота цього захворювання вар1юе вщ 1,5
до 2,6 на 1000 дитячого населення 1 не виявляе тенденц!! до зниження. Головними причинами дитячо! швалщизац!! стали хвороби ЦНС (зокрема, ДЦП) [1]. За даними лггератури, в розвитку ДЦП важливу роль вщграе вплив патогенних фак-тор1в на формування нервово! системи дитини в пренаталь-ний, 1нтранатальний та постнатальний перюди. Провщним проявом хвороби виступае патолог1я моторно! сфери, що проявляеться порушенням елементарних рух1в через спас-тичн1сть, ригщшсть, дистон1ю чи ппотонш окремих м'яз1в або м'яз1в, функц1онально об'еднаниху м'язову синерг1ю [2].
1снуюч1 методи в1дновлення ф1з1олог1чних функцш при ДЦП спрямоваш на фармаколопчну та рефлекторну стимуляц1ю ф!зюлопчно! регенерац!! тих кл1тин ЦНС, що зберпають можлив1сть подальшо! диференщац!!. Показано, що в певних дшянках головного 1 спинного мозку мютяться нейрогенн1 стовбуров1 кл1тини, здатн1 м1грувати 1 розвиватись
у зрш клгтини, як! вщновлюють кшьюсний склад нейронних мереж у м1сцях !хнього ушкодження [3]. Сучасна медицина проявляв дедат бiльший 1нтерес до проблеми ф1зюлопчно1 регенераци та пошуку шлямв !! стимулювання в орган1зм1 хворого. Тому актуальним е пошук нових шлях1в активаци вщновлення ушкоджених функцш ЦНС, як1 дозволили б п1д-вищити ефективн1сть терапи шляхом стимуляци природних механ1зм1в саногенезу, водночас комбшувалися б з 1ншими, традицiйно застосовуваними методиками й не спричиняли небажаних наслщюв. Одним 1з таких шляхш може бути метод переривчасто! нормобарично! гшокси (ПНГ), в основ1 якого лежить активащя захисних механ1зм1в та ф1зюлопчних резер-в1в орган1зму хворого [4—9].
Пщвищення темп1в регенераци кштин в умовах трену-вання до пом1рно! гшокси у цьому сенй може бути перспек-тивним методом лжування та реабштащ! дней, хворих на ДЦП. Вщновлення пулу нейрошв ЦНС може стати основою саногенного впливу дозованого зниження парцiального тиску кисню на патогенез ДЦП.
Матер1али та методи
Для ощнки ефекгивностi впливу комплексного л1кування iз застосуванням методу ПНГ вивчали динамку клшжо-ней-роф1з1олог1чно! картини ДЦП за допомогою клшжо-невро-лог1чного, iнструментально-нейрофiзiологiчного (електроен-цефалографiя (ЕЕГ)), транскранiальна допплерографiя судин голови (ТДГ), офтальмоскопiя) та статистико-математичного методiв дослщжень.
Комплексно обстежено та пролжовано 87 хворих в1ком в1д 8,5 м1сяця до 12 рокш 1з р1зними формами ДЦП. Клшжо-нейрофiзiологiчне дослщження проводили в динамщ двь ч1 — до початку лжування й безпосередньо п1сля закшчення курсу лiкування.
Обстеженi були розподщет на дв1 групи, рандомiзованi за вжом, статтю, кл1н1чною формою ДЦП. Першу (пор1вняль-ну) групу становили 34 особи, яким проводили традицшну комплексну терап1ю. Основна група (53 пащенти) на фон1 загальноприйнято! комплексно! терапи додатково отриму-вала курс ПНГ в щдивщуальному режимi.
Розподщ пацiентiв за в1ком та статтю був таким. Найбшь-ше пащенпв було у в1ков1й груп1 в1д 1 до 5 рок1в — 77 % в основнш груш та 74 % у груш пор1вняння. В1ком до 1 року — 8 % в основнш та 9 % у груш поршняння, в1д 5 до 10 рок1в — 11 та 17 %, старше 10 рокш — 4 та 0 % вщповщно. Серед обстежених пащенпв хворих дшчат було 45 % в основнш груш та 41 % у груш пор1вняння, хлопчиюв — 55 та 59 % вщповщно.
Оскшьки в Украшському медичному центр1 реабштаци дней з оргашчним ураженням нервово! системи МОЗ Укра-!ни (м1сце проведення клшчно! частини роботи) здоров1 д1та в1дпов1дного в1ку обстежень за використаними в робот! методиками не проходять, для ощнки ступеня в1дхилення показник!в в1д ф1з1олог1чно! норми ми посилалися на дат, опублжоваш у спецiальнiй лiтературi шшими дослщниками у здорових дней в1дпов1дного вшу [10—13].
Для встановлення дагнозу ДЦП використовували кль шчну класифiкацiю ДЦП, запропоновану К.О. Семеновою [14]. Найбшьшу частку становили пащенти з1 спастичною диплепею — 36 % в основнш груш та 41 % у груш пор1внян-ня; з подвшною гемiплегiею було 30 та 12 % пащенпв; 19 та
26 % — з гем!плег!чною (гем!паретичною) формою; з атошч-но-астатичною формою — 13 та 18 % та з г!перк!нетичною формою — 2 та 3 % вщповщно.
Р!вень розвитку великих моторних функцш кожно! дитини в обох групах визначали за системою класифжац!! великих моторних функцш при ДЦП (Gross Motor Function Classification System for Cerebral Palsy (GMFCS)) [15]. Результата дослщжень класифжували з урахуванням саме ще! системи. Пацiентiв розподiляли у такий спосiб: I рiвень — 18 (34 %) в основнш груш та 7 (21 %) у груш порiвняння; II рь вень — 8 (15 %) та 10 (29 %); III рiвень — 4 (8 %) та 6 (18 %); IV рiвень — 17 (32 %) та 7 (21 %); V рiвень — 6 (11 %) та 4 (11 %) вщповщно в!д загального числа хворих у кожнш з груп.
Вихщний руховий статус дней, хворих на ДЦП, оцшю-вали за сiмома пунктами 5-бально!' шкали. Враховували на-ступнi характеристики рухового статусу: парез, гiпертонус, обмеження обсягу активних рухiв, патологiчнi установки, патолопчш рефлекси, гiперкiнези, дискоординаторнi розла-ди. Кожен iз цих параметрiв оцiнювали у балах (вiд одного до п'яти) залежно вiд ступеню вираженост! патологи: один бал — норма, п'ять балiв—наявтсть максимальнощисфункци [16].
ЕЕГ оцiнювали за класиф!кащею Е.А. Жирмунсько! [17] з огляду на тенденцй' формування варiантiв ЕЕГ у дитячому в!щ. Для динамчного спостереження за спектральними по-тужностями частотнихдiапазонiв використовували результати спектрально-амплпудного математичного перетворення ана-логово! ЕЕГ (результати Фур'е-аналiзу вих!дних даних ЕЕГ).
Для об'ектив!заци наявностi патологй' мозково! гемоди-намiки у дiтей !з ДЦП аналiз результатiв транскранiального допплерографiчного обстеження проведено шляхом видщен-ня специфiчних ТДГ-паттернiв. Для ощнки р!вня порушень мозково! гемодинам!ки та стану кровотоку в мапстральних артерiях та венах голови дней !з ДЦП застосовували коефь цiент асиметр!! (КА) кровотоку по середн!й мозков!й (СМА) i передн!й мозков!й (ПМА) артер!ях. При досл!дженнi дiтей хворих на ДЦП використовували також такий показник ТДГ, як середня швидк!сть кровотоку (СШК) в БА, СМА i ПМА [18]. Офтальмологiчне дослiдження дней, хворих на ДЦП, проводили за загальноприйнятою методикою [19].
П!д час обстеження пащенти поршняльно! групи (34 дитини) отримували традиц!йний лжувально-реабштацшний комплекс. Базисна терап!я включала в себе традицшний комплекс л!кувально-реаб!л!тац!йних заход!в, що комб!нува-лись м!ж собою залежно в!д !ндив!дуальних потреб пащента. Д!тям групи пор!вняння проводили традицшну терашю, що включала: масаж, л!кувальну ф!зкультуру, мануальну терап!ю, голкорефлексотератю; парафшово-озокеритов! аплжац!!; теплов! процедури; Войта-тератю; б!омехан!чну стимулящю м'яз!в; Бобат-терап!ю; динам!чну пропрюцептивну корекц!ю в рефлекторно-навантажувальному пристро! «Гравггон»; магнгтао-лазерну терап!ю; сенсорну к!мнату; психолопчну, педагопчну та логопедичну корекщю.
Д!ти основно! групи отримували комплексне л!кування: поряд з базисною тератею вони додатково проходили курс ПНГ !з застосуванням нормобарично! газово! гшоксично! сумМ (ГГС-12), що складалась !з 12 % кисню та 88 % азоту Сеанси ПНГ проводили один раз на добу в штермпуючому режим!: 15 хв дихання ГГС-12 та 5 хв — атмосферним повь трям (кожен цикл). Кшьюсть гшоксичних цикл!в поступово
збшьшували вщ одного до трьох. Курс л1кування в середньому становив 10 сеанйв ПНГ
ПНГ проводили за допомогою щдивщуального апарата прського пов1тря типу «Борей-М» виробництва наукового медико-1нженерного центру «НОРТ» НАН Укра1ни, м. Кив. Принцип дц апарата полягае в сепарацй складових атмосферного пов1тря за допомогою молекулярних сит, що дозволяе вщгворювати саногенн1 властивост1 природного г1рського повпря [7—9]. Струм1нь пов1тря створювали медичним компресором УК-40 (виробництво — Ки'шський завод «Мед-апаратура»). Подачу сумш проводили пщ прозорий шолом, який не торкався голови пащента й дозволяв вшьно рухатись у крюл1 Така система особливо видана для лжування д1тей, яким властива висока рухова активн1сть.
Для визначення шдивщуально! чутливост1 до гшокси перед початком лжування хворому проводили пробний сеанс дихання г1поксичною газовою сум1шшю. Пащент с1дав у зручне кр1сло. Подготовлений прац1вник 1з серед-ньою медичною осв1тою вим1рював артер1альний тиск (АТ), частотудихальних рух1в (ЧДР) та частоту пульсу (ЧП). Потм на голову дитини опускали прозорий шолом так, щоб його нижней край торкався поверхш одягу на плечах 1з мшшально можливим зазором (дитина знаходилась на колунах кого-не-будь 1з батьыв або родич1в). Тривалють пробного сеансу ПНГ становила 10 хвилин. Контрольн1 вим1рювання зд1йснювали в юнщ процедури. Результати пробного сеансу ПНГ оцшювали за ступ1нчастою шкалою. Вщповщно до результат1в проби на щдивщуальну чутлив1сть до г1поксичного навантаження призначали шдивщуальний режим проведення ПНГ [9]. 1нструментальш дослщження зд1йснювали до i п1сля курсу процедур. Для об'ектив1защ1 ефективност1 проведених лшу-вальних заход1в у кожн1й 1з груп БикористоБуБали методику ощнки в1рогщност1 розб^жностей середнк незалежних ви-б1рок за ^критер1ем (Стьюдента). В1рогщшсть розб^жностей визначалася через критерий (t) та оцшювалася за умов p < 0,05.
Результати та Тх обговорення
Згщно з даними кл1н1ко-нейроф1з1олог1чного обсте-ження шсля проведення комб1нованих терапевтичних
заход1в 1з курсом ПНГ-реабштаци, стабшьш позитивн1 результати в сташ рухового статусу спостер1гали у 94 % пац1ент1в. У дгтей пор1вняльно! групи, як1 отримували лише традиц1йний курс л1кування, позитивш результати в1дм1чено у 74 % хворих.
Згщно з даними наших спостережень, у хворих на ДЦП, яю проходили курс ПНГ, вщзначали статистично в1ропдне збшьшення обсягу активних рух1в, зменшення вираженост1 парезу, патолопчних установок, зниження г1пертонусу, зменшення проявив гшеркшез1в та дискоординаторних розлащв. У пащент1в групи пор1вняння статистично в1рогщш вщмшносп спостер1гали лише щодо зменшення вираженост1 г1пертонусу, збшьшення обсягу активних руив та зменшення дискоординаторних розлащв.
Зютавлення кл1н1чних результата лжування виявило, що у дггей, яким проводили ПНГ, клшчний ефект був в1ропдно кращим. Статистично в1рогщш вщмшност мали м1сце у зменшент ступеня вираженост1 парезу, патолог1чних установок, гшеркшез1в та дискоординаторних розлащв. Амплпуда змш рухового статусу в пащентав групи пор1вняння не була статистично в1ропдною (табл. 1).
Шсля проведеного курсу ПНГ-реабштаци к1льк1сть паттершв патолог1чно дезорган1зованих ЕЕГ в основной груп1 зменшилася на 12 %. Мала мсце позитивна динам1ка щодо гшерсинхронного вар1анту ЕЕГ у груш дней, яка отримала курс ПНГ: кшьюсть д1тей 1з ц1м вар1антом ЕЕГ зменшилася на 4 %. У груш пор1вняння тако! тенденцй не спостер1гали (рис. 1).
У д1тей основно'1 групи п1сля л1кування спектральна щшьшсть потужност1 (СЩП) альфа-ритму статистично вь рогщно збшьшилася на 23 %. На вщмшу вщ основно! групи статистично в1роцдне наростання СЩП альфа-ритму в груш пор1вняння було лише 13 %.
Вщзначено статистично в1рогщне збшьшення СЩП бета-д1апазону у пащенпв обох груп спостереження: в основнш груп1 цей показник становив 26 %, тод1 як у пащенпв групи пор1вняння — лише 19 %.
СЩП дельта-ритму та тета-ритму на ЕЕГ дней шсля проведення курсу ПНГ статистично в1рогщно зменшилась
Таблиця 1. Пор1вняльна характеристика ефективност реабтиацП у д 'ией iз ДЦП обох груп
спостереження, у балах
Група Характеристики рухового статусу
Парез Ппертонус Обмежен-ня обсягу активних р^в Патолопчш установки Патолопчш рефлекси Гшерм-нези Дискоор-динаторнi розлади
Порiвняльна до л^вання 3,00 ± 0,12 3,35 ± 0,16 3,18 ± 0,16 2,97 ± 0,12 2,59 ± 0,16 2,59 ± 0,16 3,35 ± 0,12
Порiвняльна топя л^вання 2,88 ± 0,12 2,70 ± 0,12* 2,70 ± 0,16* 2,97 ± 0,12 2,59 ± 0,16 2,53 ± 0,16 3,10 ± 0,12
Д% -4,0 -19,4 -15,0 0,00 0,00 -2,30 -7,50
Основна до л^вання 3,43 ± 0,09 3,77 ± 0,12 3,20 ± 0,12 3,15 ± 0,09 3,0 ± 0,09 2,75 ± 0,09 2,77 ± 0,12
Основна топя лкування 2,94 ± 0,09* 2,92 ± 0,12* 2,58 ± 0,09* 2,88 ± 0,09* 3,0 ± 0,09 2,22 ± 0,09* 2,15 ± 0,09*
Д% -14,3 -22,6 -19,4 -8,6 0,00 -19,3 -22,4
Примтка: * — статистично в1рогщн1 вщм1нност1 показниюв до та псля проведеного л1кування (р < 0,05).
Рисунок 1. Динамка розподлу паттершв ЕЕГ удтей ¡з ДЦП основно/ групи спостереження, %: А — розподл паттернв ЕЕГ у дтей з ДЦП до л '1кування; Б — розподл паттершв ЕЕГ у дтей з ДЦП псля
л'1кування
Таблиця 2. Результати Фур'e-аналiзуданих електроенцефалограм дтей ¡з ДЦП обохгруп
10,3 1,2
72,4
■ Оргаьнзований
□ Пперсинхронний
□ Десинхронний
■ rioMipHo дезорганпзований
□ Патолопчно дезоргашзований
11,5
Групи обстежених Дiапазон, мкВ
Альфа Бета Дельта Тета
Основна до Лкування 55,00 ± 3,34 14,50 ± 0,95 196,0 ± 7,4 202,0 ± 12,4
Основна топя Лкування 71,00 ± 2,86* 19,60 ± 0,95* 128,0 ± 8,0* 132,0 ± 5,7*
Д% +22,5 +26 -34,7 -34,7
Порiвняльна до лкування 45,0 ± 2,5 16,3 ± 1,0 194,5 ± 11,4 169,00 ± 9,98
Порiвняпьна пiспя Лкування 51,8 ± 2,5* 20,0 ± 1,0* 173,0 ± 10,3 145,00 ± 8,98
Д% + 13 + 18,5 -11 -14,2
Примтка: * — статистично в1рогщн1 в'щм'1нност'1 до та псля лкування (р < 0,05).
на 35 %. Згщно з результатами Фур'е-анал1зу, у пащенпв групи пор1вняння не було виявлено статистично в!рогщно! динамки зменшення СЩП даних дапазошв ЕЕГ (табл. 2).
Зютавлення результат1в ЕЕГ-досл1дження пац1ент1в обох груп виявило, що у д1тей, яким проводили ПНГ, позитивна динамжа спектральних складових ЕЕГ була в1рог1дно вищою. Статистично в!рогщш вщмшност! мали мгсце в наростанн1 СЩП альфа-д1апазону та зменшенш цього показника в д1апазош дельта-хвиль. Ступ1нь зм1н ЕЕГ-характеристик у пащенпв групи пор1вняння не був статистично в1рог1дним.
Нормал1зац1ю мозково! гемодинамжи вщзначали у 85 % пащенпв основно! групи 1 у 59 % ойб групи пор1вняння.
У дней основно! групи в динамщ в!дм!чали зменшення КА кровотоку по СМА в 3,4 раза. У пащенпв групи пор!в-няння цей показник зменшився лише в 1,3 раза. У дней ¡з ДЦП, як! отримали курс ПНГ, спостершали зменшення КА кровотоку по ПМА в 2,7 раза, тод! як у груп! пор!вняння цей показник був 1,1 (табл. 3).
Вщзначене статистично в!рогщне зменшення високих швидкостей кровотоку по БА, СМА та ПМА у пащенпв основно! групи: 20, 14 та 6 % вщповщно. У груп! пор!вняння також була зафжсована позитивна динам!ка цих паттерн!в ТДГ, але вона не була статистично в!рог!дною.
У д!гей п!сля проведення курсу ПНГ мало мюце статистично в!рогщне зростання швидкостей кровотоку по БА,
СМА та ПМА: 27, 19 та 9 % вщповщно. У пащенпв групи пор!вняння статистично в!рогщно зросла швидюсть кровотоку лише по СМА — 10 %.
Зютавлення результата ТДГ пащенпв обох груп показало, що у дггей, яким проводили ПНГ, позитивна динамжа паттершв ТДГ, як! характеризують СШК, була в!рогщно вищою. Статистично в!рогщш вщмшност мали м!сце в пащенпв основно! групи в наростанш СШК по БА, СМА, ПМА та зменшенш цього показника вщносно БА, СМА ! ПМА. У д!гей групи пор!вняння статистично в!рогщш вщ-м!нност! були зазначен! лише в наростанш СШК по БА та СМА (рис. 2).
Таблиця 3. Результати анал'зуданих транскран'ально/ допплерографн судин голови
обох груп, %
Група КА кровотоку по СМА КА кровотоку по ПМА
Порiвняльна до пiкування 16,2 11,7
Порiвняпьна пiспя Лкування 12,5 11,0
Д 3,7 0,7
Основна до пiкування 18,5 15,3
Основна тсля пiкування 5,4 5,5
Д 13,1 9,8
Динамка показниюв стану дна ока п!д впливом проведено! ПНГ-реабштаци у дiтей основно! групи була бшьш вираженою: позитивн1 зм1ни спостер1гали у 32 % дней, у комплексне л1кування яких було включено ПНГ, та лише у 12 % ойб групи пор1вняння. Позитивн1 змши проявлялися у зменшенн1 к1лькост1 випадюв звуженост1 судин с1тк1вки (у 5 разш — в основн1й та лише в 1,4 раза—у пор1вняльнш груш), ангюспазму сггювки (у 2 рази в основнш груп1 та в1дсутн1сть под1бно! динамки — у пор1вняльн1й груп1), збшьшення числа судин на перифери спювки (у 4,5 та 1,6 раза вщповщ-но) (табл. 4).
Результати проведених кл1н1чних, шструментально-ней-роф1з1олог1чних та лабораторних досл!джень дозволяють стверджувати, що призначення комплексно! реабштаци 1з застосуванням ПНГ сприяе позитивнш динам1ц1 рухового статусу д1тей, хворих на ДЦП: у 94 % пащенпв основно! групи (на вщмшу 74 % у груш пор1вняння). Вона проявлялася в збшьшент обсягу активних рух1в (66 та 50 %), подоланш патолог1чних синергш (32 й 9 %), знижент м'язового тонусу спастичних м'яз1в (76 та 52 %) удтей основно! та пор1вняльно! груп вщповщно.
*
* *
ВШК БА СМА ПМА
L | L * БА СМА ПМА , НШК
*
□ Трупа порюняння ■ Основна група
Рисунок 2. Динамка змН стану мозково1 гемодинамки у дтей ¡з ДЦП обох груп пд впливом курсу л '1кування за даними тДг анал'зу (СШК), %. По ос абсцис — показники СШК в БА, СМА та ПМА; по ос ординат — змни СШК по БА, СМА та ПМА; ВШК — висок швидкост кровотоку, НШК — низьк швидкост кровотоку
Примтка: * — статистично в1рогщн1 вщм1нност1 вдносно показниюв до л'1кування (р < 0,05).
Щд впливом ПНГ-реабштацй в!дбувались змши стану ЦНС: кшьюсть паттерн1в патолопчно дезоргашзованих ЕЕГ зменшувалася на 12 %, гшерсинхронних ЕЕГ—на 4 %. У груш пор1вняння тако! тенденци не спостерпали. У дпей 1з ДЦП, у реабштацшт схеми яких входила ПНГ, СЩП альфа-ритму статистично в1рогщно збшьшувалася на 23 %, у груш поргв-няння — на13 %. СЩП бета-д1апазону статистично в1рогщно збшьшилася в основнш груш на 26 %, тод! як у пащенпв групи пор1вняння — на 19 %. СЩП дельта-ритму та тета-ритму на ЕЕГ дней тсля проведення курсу ПНГ статистично в1рогщно зменшилась на 35 %. У пащенпв групи пор1вняння не було виявлено статистично в1рог!дно! динам1ки цього показника.
Включення до л1кувально-реаб1л1тац1йного комплексу хворих на ДЦП ПНГ-реабштаци забезпечуе позитивну динамку показник!в ТДГ судин голови у 85 % ойб основно! групи й 59 % групи пор1вняння. У дпей основно! групи вщшчали зменшення КА кровотоку по СМА у 3,4 раза. У пащенпв групи пор1вняння цей показник зменшився лише в 1,3 раза. У дпей 1з ДЦП, як! пройшли курс ПНГ-реабштаци, спосте-рггали зменшення КА кровотоку по ПМА у 2,7 раза, у груш поргвняння — в 1,1 раза. Вщзначене в1рогщне зменшення ви-соких СШК по БА, СМА та ПМАу пац1ент1в основно! групи: 20, 14 та 6 % вщповщно (динамка цих показник!в ТДГ у груш пор1вняння не була статистично в1рог1дною). Позитивну ди-нам1ку спостеркали у вигляд1 в1рог1дного зростання низьких СШК по БА, СМА та ПМА у д1тей п1сля проведення курсу ПНГ: 27, 19 та 9 % вщповщно. У пащенпв групи пор1вняння статистично в1рог!дно зросла СШК лише по СМА — 10 %.
Використання методу ПНГ-реабштаци викликае позитивы змши офтальмоскотчно! картини у 32 % ойб основно! групи та у 12 % — групи пор1вняння. Зменшувалась кшьюсть випадюв звуженосп судин йткгвки (у 5 разгв в основнш 1 в 1,4 раза в поргвняльнш груш), проявгв анг1оспазму йткгвки (у 2 рази в основнш груш та вщсутшсть под1бно! динамки в поргвняльнш груп1), зб1льшувалось число судин на периферй спювки (у 4,5 та 1,6 раза вщповщно).
Висновок
Клшко-невролопчш, нейроф1з1олог1чн1, електроен-цефалограф1чш, допплерограф1чн1 та офтальмоскоп1чн1 показники стану центрально! нервово! системи й мозкового кровообйу св1дчать, що включення до комплексу стандартного курсу лкування сеанйв переривчасто! нормобарично! п-покситерапидля реабштацй ойб, як! страждають в1д дитячого церебрального парал1чу, дозволяе штенсифкувати репарацго дефекпв д!яльност1 головного мозку, пол1пшити залежн1 в!д ЦНС рухов1 та псих1чн1 функщ! в ще! категор1! пац1ент1в.
Група Звуженють судин сiткiвки Ангюспазм сiткiвки Зменшення числа судин на периферГГ Ытювки
Основна до ^кування, n (%) 10 (18,9) 4(7,5) 9 (17,0)
Основна топя лiкування, n (%) 2 (3,9) 2 (3,75) 2(3,8)
А, % -15,0 -3,75 -13,2
Порiвняльна до пiкування, n (%) 7 (20,6) 2(5,9) 5 (14,7)
Порiвняльна пiспя пiкування, n (%) 5 (14,6) 2(5,9) 3(8,7)
А, % -6 0 -6
Таблиця 4. Результати анал1зу даних офтальмоскоп1чного обстеження дтей iз ДЦП обох груп
Список л1тератури
1. Статистичний бюлетень: заклади охорони здоров'я та захворюватсть населення Украгниу 2007роц/Держкомстат Украгни. - К, 2008. - 96 с.
2. Лобов М.А. Коррекция мышечного тонуса и дизартрии при детском церебральном параличе /М.А. Лобов// Consilium medicum. - 2001. - Т. 3, № 14. - С. 34-38.
3. Зайко М.Н. Патофiзiологiя / Зайко М.Н., Биць Ю.В., Бутенко Г.М. — К. : Медицина, 2008. — 703 с.
4. Агаджанян Н.А. Горы и резистентность организма / Н.А. Агаджанян, М.М. Миррахимов. — М.: Наука, 1970. —182с.
5. Сротинш М.М. Життя на висотах i хвороба висоти / М.М. аротитн. - К.: Вид-во АН УССР, 1939. - 225 с.
6. Яценко К.В., Березовський В.Я., Мартинюк В.Ю. 1нструментальна оротераniя в комплекснт реабШтаци дтей з органiчним ураженням нервовог системи. Методичт рекомендаций — К.: Головне управлтня охорони здоров'я та медичного забезпечення, 2009. - 24 с.
7. Березовский В.А. Аллопатический и гомеопатические принципы в лечении заболеваний, связанных с кислородным голоданием / В.А. Березовский // Молекулярные аспекты адаптации к гипоксии. — К.: Наукова думка, 1979. — С. 224-231.
8. Березовский В.А. Физиологические механизмы саногенных эффектов горного климата/В.А. Березовский, В.Г. Дейнега. — К. : Наукова думка, 1988. — 224 с.
9. Методичт рекомендаци Мтздраву Украти: Технологiя пiдвищення резисmенmносmi органiзму за допомогою гтокситерамг / Березовський В.Я., Горбань 6.М., Левашов М.1., Сутковий А.Д. — Кшв, 2000. — 34 с.
10. Зенков Л.Р. Спектральный анализ ЭЭГ у детей и подростков, страдающих эпилепсией: общие характеристики и патофизиологическая интерпретация данных / Л.Р. Зенков, В.А. Карлов, М.А. Ронин//Журнал неврологии и психиатрии. — 1989. - Т. 89, № 1. - С. 15-19.
Яценко К.В., Березовский В.Я.
Институт физиологии им. A.A. Богомольца HAH Украины, г. Киев
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРЕРЫВИСТОЙ НОРМОБАРИЧЕСКОЙ ГИПОКСИИ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ДЕТСКОГО ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ПАРАЛИЧА
Резюме. Работа посвящена исследованию эффектов применения прерывистой нормобарической гипоксии (12% О2) для ускорения процессов восстановления функций центральной нервной системы и мозгового кровотока у детей, больных церебральным параличом. Показано, что после курса комбинированной терапии с применением прерывистой нормобарической гипоксии динамика улучшения двигательного статуса детей была достоверно выше, чем у больных, которые лечились по традиционной схеме. Достоверно более выраженные положительные изменения спектральных составляющих электроэнцефалограммы также были присущи детям, в комплексное лечение которых входила прерывистая нормобарическая гипоксия. Сопоставление результатов допплерографического исследования больных двух групп показало, что у детей, которым добавляли сеансы прерывистой нормобарической гипоксии, положительная динамика паттернов транскраниальной допплерографии сосудов головного мозга, характеризующих среднюю скорость кровотока, была достоверно более значимой. Вместе с тем ускорялась динамика показателей состояния сосудов глазного дна. Полученные результаты позволяют сделать вывод, что включение в комплексную терапию больных детским церебральным параличом прерывистой нормо-барической гипоксии существенным образом интенсифицирует репарацию дефектов деятельности головного мозга, ускоряет восстановление двигательных и психических функций.
Ключевые слова: детский церебральный паралич, прерывистая нормобарическая гипоксия, адаптация.
11. Панасюк Л.О. Обстеження неврологiчного статусу у новонароджених / Л.О. Панасюк, В.Ю. Мартинюк, С.М. Зтченко // Основи медико-соцiальноi ребШтаци дтей з органiчним ураженням нервовог системи. — К.: 1нтермед, 2005. - С. 47-53.
12. Надоненко О.М. Елекmроенцефалографiчнiхарактеристики у дтей вiд народження до 3-хрошв в стат сну i неспан-ня / О.М. Надоненко, В.Ю. Мартинюк, С.М. Зтченко //Основи медико-сощальног ребытаци дтей з оргатчним ураженням нервовог системи. — К. : 1нтермед, 2005. — С. 120-134.
13. Кравчук В.6. Допплеренцефалографiя у дimей / В.6. Кравчук, В.Ю. Мартинюк, С.М. Зтченко // Основи медико-сощальног ребытаци дтей з оргатчним ураженням нервовог системи. — К. : 1нтермед, 2005. — С. 140-146.
14. Методические рекомендации по применению рабочей классификации детского церебрального паралича/К.А. Семенова. — М, 1973. - 20 с.
15. Palisano R. Content validity of the Expanded and Revised Gross Motor Function Classification System / R. Palisano, P. Rosenbaum, D. Bartlett, M. Livingston // Developmental Medicine and Child Neurology. - 2007. - № 9. - P. 57-68.
16. Михайленко В.Е. Клинико-нейрофизиологическое обоснование применения физических факторов в реабилитации детей с ДЦП: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.03.04 «Патологическая физиология» / В.Е. Михайленко. — Ялта, 2005. - 23 с.
17. Жирмунская Е.А. Система описания и классификация энцефалограмм человека/Е.А. Жирмунская. — М.: Медицина, 1984. - 234 с.
18. Росин Ю.А. Допплерография сосудов головного мозга у детей/Ю.А. Росин. — СПб.: Санкт-Петербургское мед. изд-во, 2004. - 110 с.
19. Сидоренко Е.И. Офтальмология/ Е.И. Сидоренко. — М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. - 408 с.
Отримано 18.08.11 П
Yatsenko K.V., Berezovsky V.Ya.
Institute of Physiology named after O.O. Bogomolets
of NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
USE OF INTERMITTENT NORMOBARIC HYPOXIA IN COMBINATION THERAPY OF INFANTILE CEREBRAL PARALYSIS
Summary. This investigation deals with research of possibilities of intermittent normobaric hypoxia (12% 02) use for acceleration of functional recovery of central nervous system and cerebral blood flow for children with infantile cerebral paralysis. It was shown that after the course of combination therapy with application of intermittent normobaric hypoxia the positive dynamics, which was marked in the state of locomotor status of children, appeared the certain higher, than for patients which were treated traditionally. More significant positive changes of spectral constituents of electroencephalogram also were detected in children in combination therapy of which there was included intermittent normobaric hypoxia. Comparison of results of Doppler study of the patients from 2 groups had shown that in children which were added intermittent normobaric hypoxia the positive dynamics of transcranial Doppler patterns of brain vessels characterizing average blood velocity were reliably more significant. In addition the dynamics of indices of eyeground vessels state accelerated. The findings enable to draw a conclusion that including of intermittent normobaric hypoxia in combination therapy of patients with infantile cerebral paralysis intensifies the restotarion of cerebration defects, accelerates the recovery of locomotor and mental functions.
Key words: infantile cerebral paralysis, intermittent normobaric hypoxia, adaptation.
