CC BY
51ються за допомогою складних методик аутотренінгу, гіпнозу, медитації.
Оскільки відомо, що на здоров’я значний вплив має вміння протистояти стресам, таке питання було поставлене перед студентами. Вважають, що вміють боротися зі стресовими впливами 54,4 % респондентів обох груп (27,5 % у КГ та 39,9 % у ЕГ). Відповіді студентів, щодо способів їхньої боротьби зі стресами наведено у табл. 2.
Аналіз наявності шкідливих звичок показав, що під час експерименту зменшилась кількість курців в ЕГ на 8, 1 %, у КГ залишилась незмінною. Однак достатньо високими залишилися показники: вживання алкоголю - 58,6 % у КГ та 43,3 % у ЕГ; переїдання 6,9 % у КГ і 3,3 % в ЕГ; надмірного захоплення телебаченням - 24,13% у КГ і 23,33% в ЕГ, пізнього засинання - 44,82% у КГ і 33,33% в ЕГ. Кількість студентів, що не мають шкідливих звичок у кінці експерименту становила в КГ - 27,6 % студентів, у ЕГ і 36,7 %, що в КГ на 1,5 %, а в ЕГ на 8,7 % вище, ніж на початку експерименту.
Висновки:
1. Фізична культура відіграє провідну роль у формуванні здорового способу життя. У Львівському національному університеті необхідно проводити навчання з основ здорового способу життя та ва-леології у межах предмету “Фізичне виховання”.
2. Експериментально доведено, що систематичне проведення бесід та диспутів на предмет здорового способу життя сприяє суттєвому покращенню цих знань серед студентів, стимулює їх до впровадження набутих знань у свою життєдіяльність.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу валеологічних знань на формування потреби у здоровому способі життя студентів.
Література:
1. Боднар І.Р. Фізичне виховання студентів з низьким рівнем підготовленості: Автореф. дис. ... канд. наук з ФВіС. -Луцьк, 2000. - 20 с.
2. Драчук А.І. Оптимізація фізичного виховання студентів вищих закладів освіти гуманітарного профілю: Автореф. дис. канд. наук з ФВіС. - Львів, 2001. - 20 с.
3. Изуткин А.М. Формирование здорового образа жизни // Советское здравоохранение, 1984. - С. 8 - 11.
4. Корягін В.М., Череповська О.А. Вдосконалення системи фізичного виховання студентської молоді // Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської молоді Львівщини: Матер. ІІ наук.-практ. кон-фер. - Львів, 2003. - С. 13 - 15.
5. Рябуха О.І. Вчення про здоров’я. - Львів: Ліга-Прес, 2001. - 112 с.
6. Сіренко Р.Р. Фактори, що впливають на рухову активність та мотивацію до занять фізичним вихованням студенток вищих навчальних закладів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. монограф. За ред. проф.. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2005. - № 15. - С. 44 - 51.
7. Сіренко Р. Р., Сапронов М.О., Любежанін Ю.Г. Складові здорового способу життя в умовах сучасного суспільства / / Здоровий спосіб життя: Зб. Наук. Статей. - Випуск 9. -Львів: ПП «Борлак», 2006. - С. 42 - 45.
Надійшла до редакції 11.04.2007р.
ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНОГО СУПРОВОДУ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗІ СТУДЕНТАМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ З ЗАХВОРЮВАННЯМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ Смольц Т.В., Штангєєва О.О.,
Гловацька І. В., Філатова З.І Національний педагогічній
університет ім. М. П. Драгоманова
Анотація. В статті відображені особливості використання музичного супроводу зі студентами спеціальної медичної групи з фактором ризику серцево-судинних захворювань. Помітно покращилися показники експериментальної групи. У студентів значно покращилося загальне самопочуття, зменшився головний та серцевий біль, позитивно змінювався емоційний стан. Всі студенти відмітили зниження втомлюваності.
Ключові слова: музичний супровід, спеціальна-медич-на група, серцево-судинні захворювання.
Аннотация. Смольц Т.В., Штангеева Е.А., Гловацкая И.В., Филатова З.И. Использование музыкального сопровождения в учебном процессе со студентами специальной медицинской группы с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. В статье отображены особенности использования музыкального сопровождения со студентами специальной медицинской группы с фактором риска сердечно- сосудистых заболеваний. Заметно улучшились показатели экспериментальной группы. У студентов значительно улучшилось общее самочувствие, уменьшилась главная и сердечная боль, положительно изменялось эмоциональное состояние. Все студенты отметили снижение утомления.
Ключевые слова: музыкальное сопровождение, специальная медицинская группа, сердечно-сосудистые заболевания.
Annotation. Smolts T.V., Shtangeeva O.O., Glovatckaya
I.V., Filatova Z.I. Use the music accompaniment in scholastic process with student of the special medical group with diseases of the cardiovascular system. The article tells about the particularities of the use the music accompaniment with student of the special medical group with factor of the risk cardiovascular diseases. Parameters of experimental group have appreciablly improved. At students the general state of health has considerably improved, the main and intimate pain has decreased, the emotional condition positively changed. All students have noted decrease of exhaustion.
Keywords: the music accompaniment, special medical group, cardiovascular diseases.
Вступ.
На сьогоднішній день стрімко збільшується кількість студентів, що відвідують спеціальні медичні групи і велика доля в цих групах належить студентам з фактором ризику серцево-судинних захворювань. З метою покращення стану студентів пропонується використовувати у навчальному процесі музичний супровід.
Довгий час вважалося, що роль музики зводиться тільки до її психоемоційної дії на орган слуху. В результаті багато численних дослідів вдалося встановити, що музика здатна проникати в організм не тільки через орган слуху, але й через шкіру! Адже музика має хвильову природу, а у шкірі знаходяться віброрецептори, які сприймають звукові хвилі в широкому діапазоні. Про те, що музика може ліку-
вати, було відомо ще в стародавності. При впливові на віброрецептори звукових хвиль певної частоти «запускається», зокрема, протибольова система, завдяки чому у людини, яка слухає музику зникають, або послаблюються больові відчуття. Звукотерапія одне з найцікавіших і поки малодосліджених напрямків традиційної медицини. Терапевтичний ефект цієї методики базується на частотному коливанні різних звуків, що резонують із окремими органами, системами, або всім організмом людини вціло-му. За спостереженнями вчених і лікарів вібрації музичних звуків активізують вегетативні механізми вищої нервової діяльності, викликають особливі вібраційні відповіді в підсвідомості хворої людини. Відбуваються реакції, які сприяють більш швидкому видужанню. Звуками лікують багато захворювань, у тому числі і серцево-судинні.[2, 3]
Був проведений аналіз і обробка літературних джерел. За даними М.М.Савицького, у 1955-1960рр. нейроцеркулярна дистонія склала 6 % всієї серцево-судинної патології, а у 2000-2004рр., за Васильєвою, -80%. [1, 4]
В науковій літературі нейро-церкуляторна дистонія має такі синонімічні назви: вегетативно-судинна дистонія, функціональні розлади серцево-судинної системи (Т.СЛстаманова), нейро - цирку-ляторна астенія (Оппенгеймер B.S. Oppenheimer), серцево-судинний невроз (Г.Ф.Ланг). серцево-судинних захворювань. [4, 5]
Основними етіологічними факторами розвитку неврозу серця є глибинні психічні переживання, негативні емоції, внутрішні конфлікти, незадоволеність життям, постійна тривожність, страх, виснажуюча робота. Невроз значно легше і швидше розвивається у людей зі слабкою нервовою системою. [1]
Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету ім. Драгоманова. Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження є вивчення впливу музичного супроводу на загальний стан здоров’я студентів спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи. Результати дослідження:
На першому етапі дослідження був проведений аналіз і узагальнення відповідних літературних джерел, теоретичне вивчення впливу музики на організм. Була проведена розробка методики проведення занять. Також була розроблена анкета, яка включала 13 запитань.
На другому етапі дослідження студентам спеціальної медичної групи запропонували відповісти на запитання анкети. Анкетування проводилося двічі - на початку експерименту і в кінці.
Таблиця була оброблена методом математичної статистики за допомогою програми Microsoft Excel 2000.
Результати першого анкетування показали, що середній вік опитаних складає 18 років, переважна більшість народилася в Києві та Київській
області після Чорнобильської катастрофи. У 60% студентів, які займаються в спеціальній медичній групі, відмічено серцево-судинні захворювання, інші 40% складають інші захворювання. Із запропонованих видів фізичних навантажень всі опитувані в основному надавали перевагу легкій атлетиці, плаванню та аеробіці. Найбільш комфортно студенти почувають себе після таких фізичних навантажень, як легка атлетика, аеробіка, плавання. Переважній більшості студентів подобаються заняття аеробікою. Музичний супровід цього року подобається більше, оскільки використовується сучасна музика, якою захоплюється молодь. В основному музичний супровід викликає у студентів бажання танцювати, що відповідає виконуваній діяльності. Для розучування комплексу в середньому потрібно 3-5 повторів. Більшості до вподоби середній темп рухів. Швидкість запам’ятовування під рахунок і під музику серед опитуваних розподілилася порівну, що пов’ язано з індивідуальними особливостями. На питання чи психічно комфортне музичне супроводження комплексу з ритмічної гімнастики, масово було отримано відповідь «так».
За результатами анкетування було виділено дві групи студентів із серцево-судинними захворюваннями по 20 чоловік (контрольна і експериментальна). Перед початком експерименту було проведене медичне обстеження фізичного стану студентів. Контрольна група займалася розучуванням комплексу під рахунок. В експериментальній групі розучування комплексу проводилося з музичним супроводом
На третьому етапі проводилася обробка результатів експерименту.
Після проведення другого анкетування виявилося, що більша частина студентів які входили до експериментальної групи почали перевагу надавати заняттям з аеробіки, в той час як у контрольній групі суттєвих змін не відбулося. Студенти експериментальної групи відмітили, що після аеробіки почувають себе більш комфортно, заняття аеробіки приваблюють більше. Студенти, які займалися у контрольній групі оцінили переваги занять під музику : розучування комплексу під музику більш цікаве. При порівнянні кількості повторювань фізичних вправ, які потрібні для розучування комплексу, було відмічено, що у експериментальної групи рухова пам’ять значно покращилася, а у контрольної групи також відбулися покращення, але меншою мірою. В експериментальній групі темп рухів перетворився із домінуючого середнього в швидкий. Як в експериментальній так і в контрольній групі студенти після проведеного експерименту дали більше позитивних відповідей на питання про комфортність музичного супроводження комплексу з ритмічної гімнастики.
Паралельно було також проведене дослідження емоційного стану студентів під час експерименту. Студентам пропонувалося відмічати свій емоційний стан до і після заняття ритмічною гімнастикою.
Таблиця 1
Результати анкетування
До експерименту Після експерименту
Контрольна Експериментальна Контрольна Експериментальна
1. Скільки Вам років?
18 19 20 18 19 20 18 19 20 18 19 20
43,2% 49,4% 7,4% 39,5% 41,6% 18,9% 41,8% 52,3% 5,9% 39,5% 40,8% 19,7%
2. Де Ви народились?
Київ, Київська обл.. Інші регіони Київ, Київська обл.. Інші регіони Київ, Київська обл.. Інші регіони Київ, Київська обл.. Інші регіони
54,3% 45,7% 48,6% 51,4% 54,3% 45,7% 48,6% 51,4%
3. Дата народження (рік, число, місяць)?
До аварії на ЧАЕС Після аварії на ЧАЕС До аварії на ЧАЕС Після аварії на ЧАЕС До аварії на ЧАЕС Після аварії на ЧАЕС До аварії на ЧАЕС Після аварії на ЧАЕС
95,4% 4,6% 89,2% 10,8% 95,4% 4,6% 89,2% 10,8%
4. Який у Вас діагноз (хронічне захворювання)?
Серцево- судинне Інше Серцево- судинне Інше Серцево- судинне Інше Серцево- судинне Інше
64,9% 35,1% 56,2% 43,8% 64,9% 35,1% 56,2% 43,8%
5. Які види фізичних навантажень запропонованих у вузі Вам подобаються?
Плава ння Легка атлети ка Аеробі ка Плаван ня Легка атлети ка Аеробі ка Плаван ня Легка атлети ка Аеробік а Плаванн я Легка атлетик а Аеробі ка
28,3% 22,9% 48,8% 30% 31,9% 38,1% 28,3% 25,8% 45,9% 23,6% 19,5% 56,9%
6. Після якого виду фізичного навантаження Ви почуваєте себе фізично більш комфортно?
Плава ння Легка атлети ка Аеробі ка Плаван ня Легка атлети ка Аеробі ка Плаван ня Легка атлети ка Аеробі ка Плавання Легка атлети ка Аеробік а
36,1% 20% 43,9% 40,9% 25,3% 33,8% 36,1% 23,1% 40,8% 38,4% 23,9% 37,3%
7. Чи подобаються Вам заняття з аеробіки?
Так Ні Так Ні Так Ні Так Ні
68,2% 31,8% 57,7% 42,3% 67% 33% 78,4% 21,6%
8. Чи подобається Вам музичне супроводження минулого та цього року?
Так Ні Так Ні Так Ні Так Ні
88,1% 11,9% 74,9% 25,1% 87,3% 12,7% 88,5% 11,4%
9. Які асоціації викликає у Вас музичне супроводження. Що хочеться робити?
Співат и Танцю вати Інше Співа ти Танцю вати Інше Співат и Танц ювати Інше Співат и Танцюв ати Інше
26,8% 35,1% 38,1% 18,2% 40,3% 41,5% 26,8% 35,1 % 38,1% 20,9% 53,9% 25,2%
10. Яка кількість повторювань фізичних вправ Вам потрібна для розучування комплексу?
1 3 5 7 1 3 5 7 1 3 5 7 1 3 5 7
15 % 32 % 36,8 % 16,2% 16 % 41 % 30 % 13 % 18,9 % 45,7 % 27 % 8,4 % 24,9 % 45 % 26 % 4,1%
11. Який темп рухів Вам подобається?
Швид кий Середн ій Повільн ий Швид кий Середн ій Повіль ний Швидк ий Сере дній Повіль ний Швид кий Середні й Повіль ний
20,6% 35,9% 43,5% 18,6 % 41,1% 40,3% 33,9% 4 3 28,7% 40,2% 34,3% 25,5%
12. Як Ви швидше запам’ятовуєте рухи?
Під музику Під рахунок Під музику Під рахунок Під музику Під рахунок Під музику Під рахунок
48,3% 51,7% 52,3% 47,7% 45,3% 54,7% 68,7% 31,3%
13. Чи психологічно комфортне для Вас музичне супроводження комплексу з ритмічної гімнастики?
Так Ні Так Ні 1 Так Ні Так Ні
47,9% 52,1% 56,7% 43,3% 1 50,3% 49,7% 69,1% 30,9%
У контрольній групі покращення настрою після заняття ритмічною гімнастикою було мало помітним, або взагалі не відбувалося. У експериментальній же групі настрій значно покращувався. Позитивний настій в свою чергу сприяє подоланню глибинних переживань, внутрішніх конфліктів, незадоволеності життям, зменшується тривожність і страх. На фоні цих позитивних змін зменшуються симптоми серцево-судинних захворювань.
У порівнянні із контрольною групою, у студентів, які займалися за розробленим методом значно покращилося загальне самопочуття, зменшився головний та серцевий біль. Всі студенти експериментальної групи відмітили зниження втомлюваності.
Висновки:
1. Показники експериментальної групи, у порівнянні з контрольною, помітно покращилися, що підтверджують результати експерименту, наведені в таблиці.
2. У студентів, які займалися за розробленою методикою значно покращилося загальне самопочуття, зменшився головний та серцевий біль.
3. Після занять у студентів експериментальної групи позитивно змінювався емоційний стан. Всі студенти відмітили зниження втомлюваності, що позитивно вплинуло на учбовий процес вцілому.
В результаті проведеного дослідження була досягнута мета роботи, що підтверджують результати наведені в таблиці. Отже, запропонована методика є цілком дієвою.
Подальше дослідження передбачається провести у напрямку вивчення змін тренувальних функціональних можливостей студентів спеціальної медичної групи із захворюваннями серцево-судинної системи при регулярному відвідуванні занять.
Список використаної літератури:
1. Васильева А.В. Вегетососудистая дистония: симптомы и эффективное лечение. - СПб.: ИК «Невский проспект», 2004. - С. 8-32
2. Дубогай О. Д. Перспективи розвитку технологій фізичного виховання студентів. //3б.Актуальні проблеми валеоло-гічної освіти в навчальних закладах України в сучасних умовах. - Кіровоград; 2001. - С. 85-106
3. Кудрявцева Е.Н. Здоровье человека: понятие и реальность / Общественные науки и здравоохранение. - М.: Наука,
1987. - С.32-48
4. Кучанская А.В. Вегето-сосудистая дистония. - СПб.: ИД «ВЕСЬ», 2003. - С. 15-48
5. Малая медицинская энциклопедия, том 9. / Отв. ред.
B.Х.Василенко. - М.: «Советская энциклопедия», 19б0. -
C. 53-71
Надійшла до редакції 1б.04.2007р.
ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО СИСТЕМАТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ
Смоляр О.В.
Слов’ янський державний педагогічний університет
Анотація. Виявлення і корекція, а також активізація мотивів для занять фізичним вихованням являється невід’ємною частиною роботи педагогів в системі фізичного виховання у вищих навчальних закладах. Мотиви занять фізичними вправами мають динамічний характер. Мотиви занять фізичним виховання студентів тісно пов’язані з емоціями. При допомозі мотивів можна керувати діяльністю студентів на заняттях фізичним вихованням у вищих навчальних закладах.
Ключові слова: мотив занять, емоційний стан, фізичне навантаження, позитивна мотивація, систематичні заняття.
Аннотация. Смоляр Е.В. Формирование у студентов положительной мотивации к систематическим занятиям физической культурой и спортом. Выявление и коррекция, а так же активизация мотивов для занятий физическим воспитанием является неотъемлемой частью работы педагогов в системе физического воспитания высших учебных заведений. Мотивы занятий физическими упражнениями имеют динамический характер. Мотивы занятий физическим воспитанием студентов тесно связаны с эмоциями. При помощи мотивов можно руководить деятельностью студентов на занятиях физическим воспитанием в высших учебных заведениях. Ключевые слова: мотив занятий, эмоциональное состояние, физические загрузки, положительная мотивация, систематические занятия.
Annotation. Smolyar Y.V. The formation by the students a positive motivation to the systematic physical culture and sport. The influence and correction and activisation of the reasons for systematic studies of physical culture is an integral part of the educational specialists in a system of physical training. Motives of employment by physical exercises have dynamic character. Motives of employment physical education of students are closely connected to emotions. By means of motives it is possible to supervise over activity of students on employment by physical training
