CC BY
62У контрольній групі покращення настрою після заняття ритмічною гімнастикою було мало помітним, або взагалі не відбувалося. У експериментальній же групі настрій значно покращувався. Позитивний настій в свою чергу сприяє подоланню глибинних переживань, внутрішніх конфліктів, незадоволеності життям, зменшується тривожність і страх. На фоні цих позитивних змін зменшуються симптоми серцево-судинних захворювань.
У порівнянні із контрольною групою, у студентів, які займалися за розробленим методом значно покращилося загальне самопочуття, зменшився головний та серцевий біль. Всі студенти експериментальної групи відмітили зниження втомлюваності.
Висновки:
1. Показники експериментальної групи, у порівнянні з контрольною, помітно покращилися, що підтверджують результати експерименту, наведені в таблиці.
2. У студентів, які займалися за розробленою методикою значно покращилося загальне самопочуття, зменшився головний та серцевий біль.
3. Після занять у студентів експериментальної групи позитивно змінювався емоційний стан. Всі студенти відмітили зниження втомлюваності, що позитивно вплинуло на учбовий процес вцілому.
В результаті проведеного дослідження була досягнута мета роботи, що підтверджують результати наведені в таблиці. Отже, запропонована методика є цілком дієвою.
Подальше дослідження передбачається провести у напрямку вивчення змін тренувальних функціональних можливостей студентів спеціальної медичної групи із захворюваннями серцево-судинної системи при регулярному відвідуванні занять.
Список використаної літератури:
1. Васильева А.В. Вегетососудистая дистония: симптомы и эффективное лечение. - СПб.: ИК «Невский проспект», 2004. - С. 8-32
2. Дубогай О. Д. Перспективи розвитку технологій фізичного виховання студентів. //3б.Актуальні проблеми валеоло-гічної освіти в навчальних закладах України в сучасних умовах. - Кіровоград; 2001. - С. 85-106
3. Кудрявцева Е.Н. Здоровье человека: понятие и реальность / Общественные науки и здравоохранение. - М.: Наука, 1987. - С.32-48
4. Кучанская А.В. Вегето-сосудистая дистония. - СПб.: ИД «ВЕСЬ», 2003. - С. 15-48
5. Малая медицинская энциклопедия, том 9. / Отв. ред.
B.Х.Василенко. - М.: «Советская энциклопедия», 1960. -
C. 53-71
Надійшла до редакції 16.04.2007р.
ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО СИСТЕМАТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ
Смоляр О.В.
Слов’ янський державний педагогічний університет
Анотація. Виявлення і корекція, а також активізація мотивів для занять фізичним вихованням являється невід’ємною частиною роботи педагогів в системі фізичного виховання у вищих навчальних закладах. Мотиви занять фізичними вправами мають динамічний характер. Мотиви занять фізичним виховання студентів тісно пов’язані з емоціями. При допомозі мотивів можна керувати діяльністю студентів на заняттях фізичним вихованням у вищих навчальних закладах.
Ключові слова: мотив занять, емоційний стан, фізичне навантаження, позитивна мотивація, систематичні заняття.
Аннотация. Смоляр Е.В. Формирование у студентов положительной мотивации к систематическим занятиям физической культурой и спортом. Выявление и коррекция, а так же активизация мотивов для занятий физическим воспитанием является неотъемлемой частью работы педагогов в системе физического воспитания высших учебных заведений. Мотивы занятий физическими упражнениями имеют динамический характер. Мотивы занятий физическим воспитанием студентов тесно связаны с эмоциями. При помощи мотивов можно руководить деятельностью студентов на занятиях физическим воспитанием в высших учебных заведениях. Ключевые слова: мотив занятий, эмоциональное состояние, физические загрузки, положительная мотивация, систематические занятия.
Annotation. Smolyar Y.V. The formation by the students a positive motivation to the systematic physical culture and sport. The influence and correction and activisation of the reasons for systematic studies of physical culture is an integral part of the educational specialists in a system of physical training. Motives of employment by physical exercises have dynamic character. Motives of employment physical education of students are closely connected to emotions. By means of motives it is possible to supervise over activity of students on employment by physical training
in higher educational institutions.
Key words: the motivation of studies, emotional condition, physical load, positive motivation, systematic studies.
Вступ.
Фізична культура - далеко не тільки для професіоналів. Турбуватися про своє здоров’я мають люди різних професій і різного віку. Високий рівень фізичної і розумової активності людей, які займаються фізичною культурою, зберігається значно довше ніж у тих, хто не займається.
Зниження активної рухливої діяльності сприяє розвитку серцево-судинних розладів, що веде до порушення обміну речовин. Заняття фізичною культурою в любих її формах допоможуть вам нейтралізувати весь негативний вплив на організм, підвищити стійкість організму до захворювань [1-6]. Ось чому сучасна наука приділяє увагу впливу емоційного стану студентів на процес навчання. Головне завдання студентів - вміння виховувати в собі позитивні емоції і зберігати їх, направляти на досягнення мети. Саме тому, для підвищення ефективності навчального процесу, крім оволодіння засобами навчання і виховання необхідно підтримувати бадьорий емоційний стан.
Фізична культура не тільки стимулятор м’язової системи, вона дає можливість бути бадьорою і більш оптимістично налаштованою людиною. Емоційний настрій людини лише сприяє досягненню результатів, які очікував і радості від отриманого фізичного навантаження.
Емоційний стан студента також залежить від його відносин з викладачем. Відносини часто будуються по першому враженню і необхідний настрій на оволодіння предметом в значній мірі залежить від педагогічної майстерності викладача, його особистих якостей. Досвід показує, що силовий тиск не завжди приносить успіх, навпаки, він часто створює у відносинах емоційну напруженість, яка негативно впливає на ефективність навчання.
Робота виконана за планом НДР Слов’янського державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета та завдання дослідження. Основною проблемою дослідження являється адаптації і підвищення позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, так як згідно з кредитно -модульною системою обсяг самостійної роботи студентів збільшується.
В завданнях роботи визначили наступні аспекти для дослідження:
- визначити і вивчити мотиви занять фізичною культурою;
- класифікувати виявлені мотиви;
- простежити вплив фізичних вправ на емоційний фон студентів.
Експериментальні дослідження проводились у Слов’янському державному педагогічному університеті на протязі навчального року. У опитуванні та анкетуванні брали участь студенти І та ІІ курсів технологічного, філологічного факультетів та факультету підготовка вчителів початкових класів.
Результати досліджень.
Перш ніж розглядати питання про позитивну мотивацію студентів до систематичних занять фізичною культурою, необхідно визначити, що ж таке мотив.
Мотив - це думки і почуття людини, які спонукають до тієї, чи іншої діяльності.
Мотиви тісно пов’язані з емоціями. Цей взаємозв’язок виражається у тому, що відображає відносини між мотивами і можливістю успішної реалізації, яка відповідає діяльності. Тобто відносини між тим, що хочу і тим, що маю.
Без емоцій заняття спортивною діяльністю не можливі. Емоційна захопленість - це одна з важливих умов позитивного впливу фізичних вправ на особистість людини.
Взаємозв’язок мотивів і мети діяльності дуже великий. Джерелом активності особистості і її діяльності у процесі фізичного виховання являються потреби, які формуються і проявляються у процесі навчання і занять фізичними вправами.
Активність з більше або менше усвідомле-
80 п 70 60 50 4O 30 20 10 0
□ Відповідають діяльності
□ Не відповідають діяльності
/-----------71
—
1 курс 2 курс
Рис. 1. Результати експерименту.
ним мотивом діяльності називається направленою. Що ж таке мотив діяльності? Мотив діяльності - це усвідомлене людиною переживання своєї потреби, яка суб ’єктивно виражається в думках, поняттях (моральних, етичних), ідеалах, емоціях як простих, так і складних.
Мотиви занять фізичним вихованням не тільки різноманітні, але й мають динамічний характер. У результаті дослідження бачимо динаміку розвитку мотивів, які спонукають студентів до систематичних занять фізичною культурою і спортом.
Початкова стадія мотивів має наступні характеристики:
1. Дифузійність інтересів (студенти відвідують навчальні заняття, відвідують секції в пошуках оптимального для себе варіанту, їх інтерес не сконцентрований).
2. Безпосередність інтересів (подобається займатися, подобається колектив або викладач).
3. Інтереси зв’язані з умовами побуту (близько мешкає до місця занять).
4. Для отримання заліку.
В основному мотиви початкової стадії активізують студентів І курсу, а також деяких студентів
ІІ курсу.
Наступна стадія - усвідомлення. На цій стадії студенти мають наступні мотиви:
1. Пробудження інтересу до занять тим чи іншим видом вправ (усвідомлений інтерес до занять аеробікою, волейболом чи іншим видом).
2. Проявлення здібностей до цього виду рухливої діяльності і прагнення до розвитку (вивчення більш складної програми).
3. Розширення спеціальних знань (прагнення до вивчення і практичного використання придбаних методичних знань).
Ці мотиви активізують студентів ІІ курсів і деяких студентів 1 курсів.
Наступна стадія - це мотиви на рівні самовдосконалення:
1. Емоційне насичення переживаннями спортивного успіху (поліпшення особистих результатів у виді спорту).
2. Участь у змаганнях.
3. Виконання спортивного розряду.
Для таких студентів систематичні заняття фізичною культурою і спортом являються необхідною потребою.
Вивчивши і опрацювавши дані опитування і анкетування отримали наступні результати:
- 68,7% студентів мотиви відповідають їх діяльності. Ці студенти відвідують учбові заняття, а також спортивні гуртки або займаються самостійно;
- у 31,3% студентів мотиви не відповідають їх діяльності.
Якщо розглянути мотивацію занять студентів І та ІІ курсів окремо, то отримаємо відповідно такі результати:
- у студентів І курсів 52,4% мотиви відповідають
діяльності, а 47,6% - не відповідають;
- у студентів ІІ курсів 70,8% відповідають діяльності, 29,2% мотивів залишаються не реалізованими.
Результати, які отримали, підтверджують динаміку розвитку мотивів, а також те, що за допомогою мотивів можна активізувати діяльність студентів у процесі фізичного виховання.
Висновки.
У ході досліджень були зроблені наступні висновки:
1. Мотиви занять фізичними вправами мають динамічний характер. Мотиви занять фізичним виховання студентів тісно пов’язані з емоціями.
2. При допомозі мотивів можна керувати діяльністю студентів на заняттях фізичним вихованням у вищих навчальних закладах.
Подальші дослідження передбачають вивчення впливу емоційного стану студентів на фізичне навантаження в процесі занять фізичним вихованням у вищих навчальних закладах.
Література
1. Асеев А.В. Мотивация поведения и формирования личности.- М.: Мысль, 1976.- С. 5-12, 39-69.
2. Лернер И.Я. Вопросы методов педагогического исследования / Сб. научных трудов, М.: АПН СССР, 1988.- С. 21129.
3. Мотюшкина А.М. Развитие творческой активности школьников. М.: Педагогика, 1991.- С. 39-59, 9-105, 126-150.
4. Монахов Н.И. Изучение эффективности воспитания: теория и методика.- М.: Педагогика, 1981.- С. 59, 77-79,130132.
5. Павлютенков Є.М. Формування мотивів вибору професії. //Під ред. Федоришина Б. А. - Київ: Радянська школа, 1980.- С. 7-19.
6. Ступницкий И.С., Гасанов С.С. Развитие творческой активности студентов в процессе изучения общественных наук.- Киев: Вища школа, 1981.- С. 6-42.
Надійшла до редакції 05.04.2007р.
АКТУАЛЬНІСТЬ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНИНА
Ткачов С.І.
Національний фармацевтичний університет
Анотація. У статті актуалізовано системний підхід для створення оптимальної моделі формування громадянина з урахуванням поліаспектності даної проблеми і ба-гатофакторністі розвитку особистості в сучасному суспільстві. Особливу увагу треба приділяти педагогічному аспекту, завдяки якому створюється особистість громадянина, а фундаментом і підґрунтям такої діяльності є психологічний складник. Додатково слід зауважити, що результативність громадянського виховання залежить від узгодженості інших аспектів, а саме - політичного і юридичного та їх відповідності цінностям і соціальним орієнтирам особистості.
Ключові слова: системний підхід, модель формування громадянина.
Аннотация. Ткачев С. И. Актуальность системного подхода в разрешении проблемы формирования гражданина. В статье актуализирован системный подход для создания оптимальной модели формирования гражданина с учетом полиаспектности данной проблемы и многофакторности развития личности в современном обществе. Особое внимание надо уделять педагогическому
