CC BY
148дуктів споживачем.
Отже, достовірна інформація про ринок праці, надана ВНЗ покупцям його освітніх продуктів, може збільшити попит на ті продукти, що підвищують можливість успішного працевлаштування в майбутньому.
Висновки.
Перехід України до ринкових відносин неможливий без докорінних змін у галузі фізичного виховання і спорту, формах власності й господарювання, технічній базі. Ці зміни об’єктивно вимагають застосування нових організаційних структур, форм і методів управління виробництвом, спрямованих на стимулювання заповзятливості, високого рівня професіоналізму, розвитку ініціативності кожного учасника виробництва.
Тому важливе значення в удосконаленні системи підготовки фахівців з вищою фізкультурною освітою має розробка нових підходів до змісту й організації навчального процесу, що припускають і стимулюють наростаючу активність студентів до придбання професійнозначущих знань, умінь, навичок.
Вищі навчальні заклади фізкультурного профілю прагнуть залучити якомога більшу кількість студентів, але й все більшою мірою залежать у фінансуванні своєї діяльності від диференціації та диверсифікації продуктів, що пропонуються ними галузевим ринкам праці, і послуг.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту.
Література
1. Беляева Н.И., Зуева Л.Ф. Зарубежный опыт — на службе перестройки советской высшей физкультурной школы // Теория и практика физической культуры. - 1988. - № 2. -С. 63-64.
2. Бирченко Е. В. Оптимизация профессионального самоопределения выпускников высших учебных заведений Украины в условиях становления рынка труда: Дис...канд. социол. наук: 22.00.06. - X., 2001. -173 с.
3. Блинов В.М. Проблемы подготовки физкультурных кадров в новых социально-экономических условиях реорганизации общества // Теория и практика физической культуры. - 2000. - № 5. - С. 11-13.
4. Браверман А. Маркетинг в российской экономике переходного периода. - М.: Экономика, 1997. - 543с.
5. Владимиров В. Государственный вуз в рыночной экономике // Высшее образование в России. - 1997. - №4. - С. 6-13.
6. Диксон П. Управление маркетингом. - М.: ЗАО Издательство «БИНОМ», 1998. - 560 с.
7. Заяць В.М. Формування ринку праці фахівців агрономічного профілю: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.09.03 / УААН. ін-т аграр. економіки. - К., 1995. - 23 с.
8. Какузин В.А. Подготовка физкультурных кадров к работе в условиях рынка // Современные проблемы и концепции развития физической культуры и спорта. - Челябинск. -1997. - 4.1. - С. 59-70.
9. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1993. - 736 с.
10. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. Анализ, планирование, внедрение, контроль: Пер. с англ. - СПб.: «Питер» - 1999.
- 887 с.
11. Лахманюк Т.В. Совершенствование системы физкультурного образования в Украине // Фізичне виховання, спорт і
культура здоров’я у сучасному суспільстві: 36.наук. пр. -Луцк, «Надстирье». - 1994. - С.25-26.
12. Davies B. Ellison L. Strategic Marketing for Shools. Pitman Publishing. London, 1997. - 166p.
13. Elvi Howard. Marketing, Athenaeum Press,Ltd. 1997. - P.
11.78.
Надійшла до редакції 21.04.2007р.
КОМПЛЕКСНОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДОВ ИНТЕНСИФИКАЦИИ ТРЕНИРОВОЧНОГО ПРОЦЕССА ДЛЯ РАЗВИТИЯ СИЛОВЫХ СПОСОБНОСТЕЙ У ДЕВУШЕК Овсеенко В. В., Пилипко В. Ф.
Харьковский гуманитарно-педагогический институт
Харьковская государственная академия физической культуры
Аннотация. В статье рассматриваются вопросы комплексного использования методов интенсификации тренировочного процесса для развития силовых способностей у девушек-студенток гуманитарных ВУЗов. Разработан принципиально новый комплекс упражнений для развития силы у девушек.
Ключевые слова: (POF) - позиция напряжения, методы интенсификации тренировочного процесса, трисет, атлетизм.
Анотація. Овсеєнко В. В., Пилипко В. Ф. Комплексне використання методів інтенсифікації тренувального процесу для розвитку силових здібностей у дівчат. В статті розглядаються питання комплексного використання методів інтенсифікації тренувального процесу для розвитку силових здібностей у дівчат-студенток гуманітарних Вузів ( на прикладі Х Г П І ). Розроблено принципово новий комплекс вправ для розвитку силових здібностей у дівчат.
Ключові слова: позиція напруження, методи інтенсифікації тренувального процесу, трисет, атлетизм. Annotation. Ovseenko V. V., Pylypko V. F. Complex utilization of methods of intensification of training process for development of power abilities in girls. The article deals with the problems of complex utilization of methods of intensification of training process for development of power abilities in girls - students of humanitarian higher educational establishments. We worked out the newest complex of exercises for development of power in girls. Key words: (POF) position of flecsion, methods of intensification of training process, threeset, athletism.
Введение.
В 1998 г. коллективом авторов института содержания и методов обучения разработана новая программа по физической культуре для общеобразовательных школ. Программу составили с учетом наиболее благоприятных возрастных и анатомо-фи-зиологических периодов в воспитании и развитии физических качеств учащихся. Программа для каждого класса составлена из учебного материала для формирования теоретико-методических занятий, практических навыков и умений и методики развития физических качеств [3]. Для старшеклассников в программу включен атлетизм. Атлетизм - смена физических упражнений с различными видами отягощений и сопротивлений, направленная на развитие силы и построение гармоничного, эстетически
привлекательного тела. ции тренировочного процесса - трисета, (три упраж-
Для проведения занятий по физическому нения выполняются одно за другим без перерыва),
воспитанию с контрольной группой был составлен мы составили следующий комплекс.
комплекс силовых упражнений, включенный в про- Для каждой мышечной группы были подо-
грамму для 11 класса. браны три упражнения с учетом системы РОБ и
Для проведения занятий с эксперименталь- объединены в трисеты. Первое упражнение выпол-
ной группой был разработан принципиально новый няют в растянутой позиции 1х 6, второе в средней
комплекс упражнений, построенный на основе раз- 1х 12 и третье в концентрированной 1х 25, с учетом
работок ряда авторов [1,4,5,6]. материально-технического обеспечения тренажер-
Стив Холмэн и Джонатан Лоусон разрабо- ного зала ХГПИ.
тали систему РОБ (ро8^ ИесБЮп) позиции напря- Например, для мышц груди:
жения. [4,5] Все упражнения из арсенала атлетичес- Трисет:
кой гимнастики разделены на три группы: 8 Разведение гантелей лежа на спине 1 х 6
1. Упражнения в растянутой позиции (81г.) М Жим штанги лежа на скамье 1х 12
2. Упражнения в средней позиции (МЫ1е) С сведения рук на грудь-машине 1х 25
3. Упражнения в концентрированной позиции для передней поверхности бедра:
(СоШг.) 8 приседания «сизи» 1х 6
Все основные мышечные группы по утвер- М приседания со штангой на спине 1х12
ждению авторов необходимо прорабатывать имен- С разгибание ног сидя на тренажере 1х 25
но в этих трех позициях для быстрого роста силы и для верхней части брюшного прес-
увеличения объема активной мышечной массы. са
Работа выполнена по плану НИР Харьковс- 8 подъем туловища лежа на наклонной (45°)
кой государственной академии физической культуры. доске 1х 6
Формулирование целей работы М подъем туловища лежа на римском стуле 1х
Целью работы является исследование сило- 12
вых способностей студенток 1 курса педагогичес- С сжигания (концентрированные подъемы ту-
кого колледжа при ХГПИ и провести сравнитель- ловища) 1х 25
ный анализ стандартных методов развития силы и для нижней части брюшного пресса
новых методов интенсификации тренировочного 8 подъем ног в висе 1х 6
процесса (МиТ). М подъем ног лежа на спине 1х 12
Результаты исследования С подъем ног сидя на скамье 1х 25
Организация исследований. Учитывая кон- для широчайших мышц спины
тингент занимающихся и многочисленные страхи 8 пулловер с гантелью лежа 1 х6
девушек перед занятиями с отягощением [6] при М тяга на груди на верхнем блоке 1х 12
составлении комплекса учитывая только рост сило- С отведение рук с гантелями назад стоя в на-
вых показателей. По мнению Джона Литтла [1] для клоне 1х 25
развития силы необходимо выполнять все упражне- для дельтовидных мышц
ния в одном подходе до отказа, что идет в разрез с 8 тяга штанги к подбородку 1 х 6
программой предусматривающая выполнение уп- М жим штанги из-за головы сидя 1х 12
ражнений в 3-5 подходах. принимая во внимание все С разводка рук с гантелями стоя 1х 25
возможные плюсы и минусы различных тренировоч- для двуглавой мышцы бедра
ных программ [2] и используя метод интенсифика- 8 становая тяга штанги с прямых ног 1 х 6
Таблица 1
Результаты силовых показателей специальных тестов
Г руппа Вид теста п X
Контрольная Жим штанги (12 кг) лежа на спине 15 17
Эксперимент 15 28
Контрольная Жим штанги (8 кг) из-за головы сидя 15 15
Эксперимент 15 22
Контрольная Приседания со штангой (20 кг) на спине 15 25
Эксперимент 15 35
Контрольная Подъем туловища лежа на наклонной доске Z45° 15 18
Эксперимент 15 24
Контрольная Подъем ног лежа на наклонной доске Z45° 15 20
Эксперимент 15 29
Контрольная Тяга к груди на верхнем блоке широким хватом (20 кг) 15 15
Эксперимент 15 18
Контрольная Гиперэкстензия (подъем туловища лежа на животе на тренажере) 15 22
Эксперимент 15 30
Таблица 2
Изменения показателей силовых способностей согласно государственных тестов.
Вид теста Контрольная группа Экспериментальная группа
1 1.2006 03.2007 1 1.2006 03.2007
Подтягивание в висе 1/2 1 1/2 2
Сгибание и разгибание рук в упоре лежа 21 24 22 28
Подъем туловища в сед за 1 мин. 31 40 30 44
Прыжок в длину с места (см) 171 180 170 185
М гиперэкстензия (с гантелью) 1х 12
С сгибание ног лежа на тренажере 1х 25
В исследованиях, которые проводились в 2006/07 учебном году, принимали участие студентки 1 курса педагогического колледжа при Харьковском гуманитарно-педагогическом институте. Тестирование силовых способностей студенток проводились в двух параллельных группах, средний возраст 16 лет. В эксперименте участвовали по 15 девушек с каждой группы по состоянию здоровья, относящиеся к основной и подготовительной мед. группе. Тестирование проводилось в два этапа по методике государственных тестов: подтягивание в висе на перекладине, сгибание и разгибание рук в упоре лежа, подъем туловища в сед, прыжок в длину с места в ноябре 2006 г. и начале марта 2007 г. Кроме этого на базе кафедры физического воспитания ХГПИ и кафедры тяжелой атлетики и бокса ХДАФК проводилось специальное тестирование силовых способностей в конце февраля 2007 года.
Результаты исследований показали достаточно высокую эффективность применения выбранной методики. Особенно улучшились результаты в прыжках в длину с места и сгибании и разгибании рук в упоре лежа (табл. 2).
Выводы
1. Результаты тестирования показали, что силовые способности студенток экспериментальной группы улучшились. Значительно выросло количество студенток, получивших оценки выше удовлетворительных за силовые тесты.
2. При проведении учебных занятий по атлетизму необходимо постоянно увеличивать нагрузку и интенсивность за счет веса отягощений, количества повторений, сокращения пауз отдыха и методов интенсификации тренировочного процесса.
3. Изучение и внедрение в практику новых технологий современного бодибилдинга, новых методов интенсификации тренировочного процесса позволяет не только увеличить показатели силовых способностей, но и повысить интерес и мотивацию студентов к занятиям по ФВ.
4. Количество студенток с хорошими оценками по ФК выросло на 20%.
Перспектива последующих исследований связана с дальнейшим теоретическим и практическим обоснованием комплексного использования
методов интенсификации тренировочного процесса для развития силовых способностей, как у девушек, так и у юношей.
Литература
1. Литтл Д. Построение великолепной фигуры. //Ironman. -№ 1 (48). - 2006. - С.66.
2. Остапенко Л. Что кроется за определением «популярные тренировочные системы». //Ironman. - №2 (41). - 2005. -С.36.
3. Программа з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (1-11 клас) //Фізичне виховання в школі.
- № 1.- 1999. - С. 2.
4. Холмэн С. Тренинг, питание, рост. //Ironman. - № 8 (39), 2004.- С.88.
5. Холмэн С. Лоудсон Д. Тренинг, питание, рост //Ironman. № 2 (49), 2006. - С. 90.
6. Чекунова Г. Почему женщина не должна бояться «железа». Условия успеха начального тренинга. //Ironman № 6 (29), 2003. - С. 56.
7. Пилипко В. Ф., Петренко В. А. К вопросу об использовании тренажеров в оздоровительных целях. //Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб. на-учн. тр. под. ред. проф. Ермакова С. С.- Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2006.- N 4.- С. 135-140.
Поступила в редакцию 19.04.2007г.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ КІКБОКСЕРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕХНІЧНОГО ПРИЛАДУ
Орел П. О.
Федерація кікбоксингу України
Анотація. У статті описаний новий технічний прилад і методика вдосконалювання теоретичної підготовки спортсменів за допомогою контролю й оперативної корекції приладом, що підвищує ефективність тренування.
Ключові слова: технічний пристрій, удосконалювання, дослідження, тренування, спортсмени.
Аннотация. Орел П.А. Повышение эффективности тренировочного процесса кикбоксеров с помощью технического прибора. В статье описан новый технический прибор и методика совершенствования теоретической подготовки спортсменов с помощью контроля и оперативной коррекции прибором, повышающим эффективность тренировки.
Ключевые слова: техническое устройство, совершенствование, исследование, тренировка, спортсмены. Annotation. Orel P.A. The increase of efficiency of training process sportsmen with the help of the technical device. In the clause are described the new technical device and technique of perfection of theoretical preparation of the sportsmen with the help of the control and operative correction by the device raising efficiency of training.
Key words: the technical device, perfection, research, training, sportsmen.
Вступ.
Без сучасної технічної бази, спеціальних апаратурних вимірів, електронних тренажерів ефективно сприятливому розвиткові різних необхідних якостей, що перешкоджають травматизмові і роблять експрес-контроль життєво важливих параметрів організму спортсмена, неможливо оптимізувати педагогічний процес спортсменів. Головна заповідь педагога в спорті не тільки не нашкодити здоров’ю, але й оздоровити і навчити стати самобутньою особистістю на ринзі й у житті. У сучасному спорті, без тренажерів, зробити це неможливо [1 - 8].
У спеціальній літературі, програмах тренування кікбоксерів не відбитий спеціальний пристрій для теоретичної підготовки єдиноборців за допомогою якого здійснюється контроль і оперативна корекція теоретичних основ виконання вправ забезпечення підвищення ефективності тренувального процесу за допомогою програмно-апаратної системи.
Робота виконана у відповідності до практичних завдань підготовки збірних команд України (Федерація кікбоксингу України).
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - розробити методику, спеціальні програми і пристрій для теоретичної підготовки єдиноборця за допомогою контролю й оперативної корекції техніко-тактичної підготовки кікбоксерів оцінюючи це за допомогою електронно-технічного приладу.
Методи й організація досліджень. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що для контролю й оперативної корекції теоретичних основ виконання вправ у пристрій для підготовки кікбоксерів, який складається з блоку керування, генератора випадкових чисел і таймера, що з’єднаний послідовно, а також блоків візуального й акустичного зворотного зв’язку і підсилювачів, додатково введений мікрофон, передавач, приймач і навушники, при чому вихід таймера з’ єднаний з першим входом блоку керування, другий і третій виходи якого відповідно підключені до другого входу таймера і входу блоку візуальної й акустичного зворотного зв’язку, а вихід мікрофона з’єднаний із другим входом блоку керування безпосередньо і через блок підсилювачів, передавача і приймача з навушниками, що дають можливість забезпечити підвищення ефективності тренувань [1 - 8].
Результати досліджень.
Розроблений нами пристрій для підготовки кікбоксерів додатково обладнаний мікрофоном, передавачем, приймачем і навушниками, причому вихід таймера з’ єднаний з першим входом блоку керування, другий і третій виходи якого відповідно підключені до другого входу таймера і входові блоку візуального й акустичного зворотного зв’язку, а вихід мікрофона з’єднаний із другим входом блоку керування безпосередньо і через блок підсилювачів, передавача і приймача з навушниками, що дають можливість забезпечити підвищення ефективності тренувань [1 - 8].
Додаткове введення мікрофона і його підключення до другого входу блоку керування дозволяє визначати теоретичну підготовку спортсменів, шляхом оцінки чіткості, послідовності, доказовості викладу за допомогою мови традиційних методик по засвоєнню визначених вправ. Після чого здійснювати перевірку уміння проводити визначений вид тренувань відповідно етапам тренування: уведення, загальна, основна і заключна частина. Потім оцінювати здатність спортсмена керувати реальним двобоєм, у тому числі - до оперативної корекції і гнучкої зміни тактики проведення бою за допомогою з’ єднання мікрофона через блок підсилювачів, передавача і приймача з навушниками, що з’єднані послідовно. І на завершення перевірити можливості обґрунтованого прогнозу переможця реального двобою після візуального спостереження його протягом визначеного проміжку часу, що задається за допомогою з’ єднання другого виходу блоку керування з другим входом таймера і його виходу з першим входом блоку керування. Уведені додатково блоки і їхні зв’язки між собою і з іншими блоками пристрою сприяють підвищенню ефективності тренувань [4 - 8].
На малюнку 1 відображена блок - схема пристрою для підготовки кікбоксерів.
Пристрій для підготовки кікбоксерів
містить:
- блок 1 керування для включення, автоматичного
контролю і програмного забезпечення гнучкого режиму роботи;
- блок 7 датчиків для визначення точності і сили ударів спортсменів, а також допущених ними промахів при виконанні атакуючих, контратакуючих і захисних дій;
- генератор 2 випадкових чисел для випадкового вибору тестових завдань для перевірки теоретичної підготовки кікбоксерів, проміжків часу між ударами і нанесення відповідних ударів тією або іншою рукою тренажера;
- таймер 3 для забезпечення програмно формованих тимчасових характеристик роботи пристрою, а також визначення швидкості відповідних реакцій кікбоксерів;
- блок 4 візуального й акустичного зворотного зв’язку для оперативного інформування кікбоксерів про моменти і характер допущених помилок і керування їхньою теоретичною підготовкою;
- блок 5 підсилювачів для формування необхідного рівня звукових сигналів;
- мікрофон 6 для перетворення в електричну форму інформації, що відтворювалася кікбоксерами за допомогою мови по відповідних аспектах їхньої теоретичної підготовки, а також для створення банку даних по кожному зі спортсменів;
- передавач 7 для керування діями іншого кікбоксера в умовах реального двобою, у тому числі для оперативної корекції і гнучкої зміни тактики проведення бою;
- приймач 8 для сприйняття на відстані інфор-
Мал.1. Пристрій для підготовки кікбоксерів.
мації про виконання визначених дій кікбоксером, необхідних для оперативної корекції і гнучкої зміни його тактики в реальних умовах проведення бою;
- навушники 9 для відтворення в звуковій формі інформації про виконання визначених дій кікбоксером.
Пристрій для підготовки кікбоксерів містить блок 1 керування, генератор 2 випадкових чисел і таймер 3, що з’єднані послідовно, а також блоки 4 візуального й акустичного зворотного зв’язку і підсилювачів 5, крім того, до нього додатково введений мікрофон 6, передавач 7, приймач 8 і навушники 9, при чому вихід таймера 3 з’єднаний з першим входом блоку 1 керування, другий і третій виходи якого відповідно підключені до другого входу таймера 3 і входи блоку 4 візуального й акустичного зворотного зв’язку, а вихід мікрофона 6 з’єднаний із другим входом блоку 1 керування безпосередньо і через блок підсилювачів 5, передавач 7 і приймач 8 з навушниками.
Застосовують пристрій для підготовки кікбоксерів у такий спосіб: блок 1 керування може бути виконаний аналогічно відомим, наприклад, у його якості може бути застосований комп’ютер типу ІВМ РС [9] з відповідною архітектурою. Генератор
2 випадкових чисел може бути виготовлений на основі генераторів шуму КГ401(А,Б,У) [10]. Таймер 3 може бути виконаний, наприклад, на мікросхемах, що програмуються, КР580 БІ 53 [10] блок 4 візуальної й акустичного зворотного зв’язку може бути виконаний на основі монітора, а також комп’ ютера зі звуковою картою [9]; блок 5 підсилювачів, мікрофон 6, передавач 7, приймач 8 і навушники 9 можуть бути виконані аналогічно відомими [10]. Пристрій для підготовки кікбоксерів працює в такий спосіб. Якщо спортсмен уперше приступає до тренувань за допомогою пристрою, то спочатку заноситься інформація про його паспортні дані, кваліфікаційний рівень, задається початковий режим роботи, наприклад, загальний час і обсяг роботи, а також окремих фаз тренувального циклу, загальна кількість задач, потрібний темп їхнього виконання, а також основна задача тренування, наприклад, відпрацювання атакуючих і контратакуючих дій, після чого виконується запуск пристрою.
Після запуску пристрою, по сигналу з першого виходу блоку 1 керування, за допомогою генератора 2 випадкових чисел, випадковим образом формується задача кікбоксеру. При цьому, відповідна інформація про потрібне значення проміжку часу,
через вихід генератора 2 випадкових чисел надходить на вхід таймера 3, який забезпечує формування, необхідного в цьому випадку, значення проміжку часу. Крім того, по сигналу виходу таймера 3 через третій вихід блоку 1 керування в блоці 4 візуального й акустичного зворотного зв’язку формується задача кікбоксеру. Спортсмен за допомогою мікрофона 6 чітко, послідовно, доказово викладає за допомогою мови суть традиційних методик по засвоєнню визначених вправ, яка вводиться через другий вхід у блок 1 керування. У блоці 1 керування ця інформація порівнюється з відповідними даними. Якщо кікбоксер відповів вірно і вклався в заданий час з виходу 1 блоку 1 керування генератором 2 випадкових чисел формуються наступні задачі.
При успішній перевірці даного виду підготовки блоком 1 керування здійснюється перехід до наступних етапів занять - перевірці уміння проводити визначений вид тренувань відповідно етапам тренування: уведення, загальна, основна і заключна частина. Потім оцінюється здатність спортсмена керувати реальним двобоєм, у тому числі - до оперативної корекції і гнучкої зміни тактики проведення бою за допомогою з’єднання мікрофона через блок підсилювачів, передавача і приймача з навушниками, що з’єднані послідовно. І на завершення перевіряється можливість кікбоксера до обґрунтованого прогнозу переможця реального двобою після візуального спостереження його протягом визначеного проміжку часу на екрані монітора блоку 4 візуальний і акустичний зворотний зв’ язки. Якщо спортсмен справляється з запропонованою задачею, то задається темп відповідних дій підвищується доти, поки спортсмен не починає допускати помилкові або запізнілі дії.
Таким чином, пристрій для підготовки кікбоксерів відслідковує резервні можливості спортсмена. У залежності від етапу тренувального циклу і стану спортсмена у визначені моменти часу блок 1 керування через третій вихід формує за допомогою блоку 4 візуальний і акустичний зворотний зв’язки, звуковий і світловий сигнал, наприклад, «Дуже добре!», або іншу інформацію. Наприклад, у момент, коли з виходу таймера 3 на перший вхід блоку 1 керування надходить сигнал про закінчення якого-не-будь відрізка тренувального циклу, то формується такий сигнал: «Відпочинь». Алгоритм даного пристрою для підготовки кікбоксерів може передбачати різні ситуації і задачі тренування, а також програмним шляхом легко адаптуватися до різних умов тренувального циклу.
Застосування даного технічного пристрою забезпечує ефективний розвиток, диференційованого виявлення й оперативну корекцію теоретичної підготовки спортсменів. Упровадження даного технічного пристрою дозволило, за піврічний період, забезпечити у кікбоксерів необхідний рівень техні-ко-тактичної підготовки за допомогою якісного підвищення теоретичної.
Для перевірки ефективності розробленого
технічного пристрою, методів і програм теоретичної підготовки спортсменів, були проведені спаринги між спортсменами обох груп (у кожній з яких було по 30 чоловік), які тренувалися по традиційній і експериментальній методиках. При цьому, пари формувалися випадковим чином. На підставі отриманих результатів було виявлено, що імовірність перемоги групи випробуваних склала ( 0,85 ± 0,17), що свідчить про їхню істотну перевагу над контрольною групою.
Висновки.
Таким чином, пристрій для підготовки кікбоксерів, дозволяє вирішити поставлену задачу, а саме: здійснити кероване формування теоретично безпомилкових дій спортсменів з різною підготовкою за допомогою одночасного контролю чіткості, послідовності, доказовості виконання ними відповідних дій і оперативним інформуванням їх про моменти і характер допущених ними помилок. Це підвищує не тільки інтелект кікбоксерів, але і формує гнучке мислення спортсменів, ігровий характер двобою, чим забезпечується підвищення ефективності тренувальних занять. Крім того, пристрій виконує виховну роботу спрямовану на гармонізацію розвитку особистості за допомогою аудио і візуального інформування спортсмена, а також спеціальних програм виховного, освітнього, оздоровлюючого, интелектулізу-ючого характеру. Запропонована нами методика може бути застосована в різних областях спорту й утворення молоді і викладачів.
Дослідження підтвердили доцільність застосування подальших розробок по удосконалюванню педагогічного процесу кікбоксерів і ми їх будемо продовжувати.
Література
1. Бєлих С.І. Дівочий бокс. Донецьк: ДонНУ, 2004.- 520с.
2. Жданов Ю.М. Пристрій для підготовки кікбоксерів. / Рішення про видачу патенту на винахід № 2003087973 від 26.03.2006.
3. Жданов Ю.М. Засіб підготовки кікбоксерів. /Заявка на патент України №2003087972 від 26.08.2003 г. Пріоритет от 20.11.2005р.
4. Жданов Ю.М. Пат. 33784 України, А МКВ 7 А63В69/20. Тренувальна система для боксу: Пат. 33784 України, А МКВ 7 А63В69/20 / Ю .М. Жданов, (Україна) - №99052904( Заява 25.05.99(Опубл. 15.02.2001, Бюл. №1.
5. Жданов Ю.М. Пат. 35156 України, А МКВ 7 А63В69/24 А63В 69/32. Тренажер боксерський: Пат. 35156 України, А МКВ 7 А63В69/24 А63В 69/32 / Ю.М.Жданов, (Україна) - №99084792( Заява 10.08.99( Опубл. 15.03.2001, Бюл. №2.
6. Жданов Ю.М. Пат.38686 України, А МКВ 7 А63В69/00( А 63В 71/06.Тренажер.Пат.38686 України, А МКВ 7 А63В69/00( А 63В 71/06./ Ю.М. Жданов/.- № 2000084945; Заява 21.08.00; Опубл. 15.05.01, Бюл. №4.
7. Жданов Ю.Н. Пат. №2201783 Российской Федерации, А МКИ 7 А63В 69/00, 69/32.Тренажер (варианты). Жданов Ю.Н. Заявка № 2000114037 от 05.06.2000. Приоритет от 05.06.2000. Опубл.10.04.2003, Бюл. №10.
8. Жданов Ю.Н. Пат. №2201784 Российской Федерации, А МКИ 7 А63В 69/00, 69/32.Тренажер. Жданов Ю.Н. Заявка № 2000123235 от 07.09.2000. Приоритет от 07.09.2000. Опубл.10.04.2003, Бюл. 10.
9. Король Э.Н. Архитектура центра ІВМ РС. Харьков: “Ми-
лосердие”. 1997. - 205 с.
10. Проектирование цифровых устройств на однокристальных микроконтролерах / В.В. Сташин, А.В. Урусов, О.Ф. Мо-логонцева. Г.: Энергоатомиздат. 1990. - 224 с.
Надійшла до редакції 28.03.2007р.
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО СТВОРЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ВУЗІВ
Пилипей Л. П.
Українська академія банківської справи Національного банку України
Анотація. Розглянуті проблеми використання системного підходу при створенні системи ППФП студентів в Українській академії банківської справи Національного банку України. Управління системного типу децентралізації не означає втрати контролю над системою, навпаки звільнення верхніх рівнів від рутинних функцій поточного, навіть оперативного управління надає свободу викладачам, кафедрі фізичного виховання, керівництву вузу і дає можливість сконцентруватися на вирішення стратегічних проблем.
Ключові слова: студенти вузів, системний підхід, ППФП, проектування.
Аннотация. Пилипей Л.П. Системный подход к созданию профессионально-прикладной физической подготовки студентов вузов. Рассмотрены проблемы использования системного подхода при создании системы ППФП студентов в Украинской академии банковского дела Национального банка Украины. Управление системного типа децентрализации не означает потери контроля над системой, наоборот освобождение верхних уровней от рутинных функций текущего, даже оперативного управления дает свободу преподавателям, кафедре физического воспитания, руководству вуза и дает возможность сконцентрироваться на решение стратегических проблем.
Ключевые слова: студенты вузов, системный подход, ППФП, проектирование.
Annotation. Pilipey L.P. The system approach to creation of professional applied physical preparation of students of high schools. The article views the problems of the use of system-approach in PAPT system creation for the students of Ukrainian academy of Banking (National Bank of Ukraine). Management of system type of decentralization does not mean loss of the control over system. Clearing of the top levels of routine functions of the current and operative management gives freedom to teachers, to faculty of physical training, a management of high school. Enables to concentrate on the decision of strategic problems. Keywords: students of institutes of higher, systems approach, PAPT, planning.
Вступ.
Як показують багаточисленні дослідження, постановка проблеми - це вихідний пункт наукового дослідження. Основу структури проблеми складає проблемний об’єкт, проблемні умови і проблемні цілі професійно-прикладної фізичної підготовки. Для синтетичного розуміння складності до створення системи професійно-прикладної фізичної підготовки необхідно підходити з позиції системності.
Система, як відомо, це сукупність пов’язаних між собою елементів, які становлять собою певне цілісне утворення. Систему характеризують наявні інваріативні якості в цілому і окремі компоненти, що її формують. Передусім це
гнучкість, динамічність, варіативність, прогнос-тичність, наступність, цілісність [4].
Принцип цілісності - це методологічна установка, яка потребує в конкретній програмі дослідження, виявлення і аналізу системоутворюючих зв’язків між елементами системи професійно-прикладної фізичної підготовки [17].
Дослідження з цього напрямку показують, що сукупність проблем методології системного дослідження суттєво виходить за межі завдань загальної теорії системи.
Узагальнення системної парадигми, її орієнтованість на будь-яке дослідження і розгляд об’єктів, які допускають системне уявлення, логічний аспект вказаних регулятивних компонентів, показані в цьому дослідженні [13]. Існують чотири сфери сучасних системних досліджень, одна з яких охоплює питання побудови логіки і методології вказаної галузі знань. Тобто вона передбачає дослідження її регулятивів - системної парадигми і принципів, в тому числі їх логічного аспекту. Ми повинні, конкретизуючи логічний аспект системної парадигми структурно-цільового аналізу і синтезу ППФП, базуючись на методологічній функції структурних цілей систем [9], визначити професійно-прикладну фізичну підготовку як систему з логічним підґрунтям конструкції в ході структурно-цільового аналізу і синтезу. Професійно-прикладна фізична підготовка - це система цілей, яка обумовлює погодження з нею макроскопічних якостей професійно-прикладної фізичної підготовки та інших її структур.
Для визначення цієї більш широкої сфери методологічних проблем і використовують термін системний підхід.
Методологічна специфіка системного підходу визначається тим, що він зорієнтований на розкриття цілісності об’єкта і забезпечує виявлення різноманітних типів зв’язків складного об’єкта та зведення їх в одну теоретичну схему.
Одним з основних принципів при вирішенні проблеми створення системи професійно-прикладної фізичної підготовки в широкому розумінні є реалізація системного підходу. Актуальність використання системного підходу полягає в тому, що вирішення однієї проблеми професійно-прикладної фізичної підготовки постійно блокується невиріше-ністю інших проблем не менш важливих. Тому окремі корекції і нововведення не дають суттєвого ефекту. Постає ще одна важлива проблема - визначити наскільки повно і послідовно здійснюється системний підхід.
Уявлення про складні динамічні системи, які розвиваються протягом тривалого часу, формуються під впливом ряду конкретних наукових дисциплін, таких як еволюційна теорія, теорія відносності, квантова фізика, структурна лінгвістика, а потім - кібернетика і системотехніка. Так, згідно з теорією методологічного дослідження системотехніки визначаються п’ять системних уявлень: мікроскопічне; процесуальне; ієрархічне; функціональне; мак-
роскопічне [1].
Останнім часом з появою синергетики як теорії самоорганізації у відкритих системах, розуміння системи, яка особливо розвивається, знову потерпає суттєві зміни. Проблема керованого розвитку набуває таким чином форму проблеми самокерованого розвитку [7].
Одним з недоліків підходів до професійно-прикладної фізичної підготовки в теоретичній новизні є відсутність потрібної чіткості при використанні понятійного апарату і можливостей визначити, в якій мірі можна вивчити і пізнати професійно-прикладну фізичну підготовку з позицій системного підходу.
Системного підходу у вигляді суворої методологічної концепції не існує. Він виконує свої евристичні функції і залишається не пов’язаним сукупністю пізнавальних принципів, основна суть яких у відповідній орієнтації конкретних досліджень. Ця орієнтація здійснюється двояко.
По-перше, змістовні принципи системного підходу дають можливість фіксувати недостатність традиційних предметів вивчення для постановки і вирішення нових завдань.
По-друге, поняття і принципи системного підходу суттєво допомагають будувати нові предмети досліджень, задаючи структурні характеристики цих предметів і таким чином сприяючи формуванню конструктивних дослідницьких програм [1].
Не можна сказати, що проблеми системи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вузів не були предметом досліджень, але до теперішнього часу методологічною платформою переважної більшості досліджень є аналітичний підхід з акцентом на вивчення окремих особистих проблем в житті без врахування особливостей змісту і структури цілісної професійно-прикладної фізичної підготовки в широкому розумінні.
Цим обумовлено те, що основні складові професійно-прикладної фізичної підготовки (база, організація, науково-методичне забезпечення та ін.) досліджені і представлені нерівномірно. Взаємозв’язок між ними в основному відсутній або являє собою логічні висновки, а не науково обґрунтовану систему.
Кожного дослідника цікавила певна частина системи професійно-прикладної фізичної підготовки у вузі як автономний і складний структурований процес. Наше дослідження повинне включати аналіз структури професійно-прикладної фізичної підготовки, виявлення в рамках її структур всіх складових компонентів взаємодії, а також особливостей функціонування і розвитку.
В науковій літературі не подається повна методологія системного підходу до професійно-прикладної фізичної підготовки, однак зазначається, що обов’язковими складовими системного підходу є аналіз і синтез два протилежних процеси в рамках цілісної системи. В більшості досліджень професійно-прикладної фізичної підготовки системний
аналіз як метод переважає системний синтез. Використовується тільки аналітичний підхід, який має констатуючий характер. Звичайно, аналіз необхідний, але для створення ефективної системи професійно-прикладної фізичної підготовки його недостатньо. Для ефективного розвитку системи професійно-прикладної фізичної підготовки необхідне посилення якостей цілого і його частин, поєднання їх на більш високому рівні.
Моделлю для цільової характеристики побудови професійно-прикладної фізичної підготовки є професіограма, яка виходячи з принципів системного підходу, складається на основі всебічного вивчення конкретної трудової діяльності [5, 7].
До цього часу методологічною платформою більшості досліджень був аналітичний підхід з акцентом на вивченні окремих проблем і питань без врахування особливостей змісту і структури цілісної виробничої діяльності спеціаліста [15].
Це обумовлено тим, що основні розділи процесу професійно-прикладної фізичної підготовки представлені нерівномірно, взаємозв’ язок між ними часто відсутній, наводяться логічні висновки, а не науково доведені факти.
Водночас необхідно враховувати, що більше 50 % студентів мають низький рівень кондиційної фізичної підготовленості [2], а більше половини випускників вузів фізично не спроможні якісно працювати на виробництві [16].
Тому співвідношення загальної фізичної підготовки і спеціального розподілу професійної прикладної фізичної підготовки за конкретною спеціальністю у студентів різних вузів може значно відрізнятися. Однак важливість загальної фізичної підготовки як базової основи для спеціалізованої підготовки буде зберігатися у всіх випадках [6], і тому це вимагає поетапного підходу до професійно-прикладної фізичної підготовки.
Ю. В. Громико у своїй монографії [3] підкреслює, що дослідження, які проводяться в галузі освіти, не визначають стан справ у світі і не перетворюють освіту в предмет практичної дії. Вузькі предметні інтереси вченого стають важливими для розвитку самої наукової культури, але при цьому вони ізольовані, тобто відірвані від розвитку освітньої практики.
Методологи освіти ставлять під сумнів ефективність проектів, які отримані в результаті проведення спеціальних педагогічних експериментів. При організації експерименту, на їх думку, створюються сприятливі і в значній мірі штучні умови для його реалізації. Більш об’єктивною є оцінка ефективності безпосереднього впровадження проекту, при якому зміни педагогічної практики і конфлікти, які виникають при цьому, дають прямий ефект [11].
Дослідження виконане згідно із зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту за темою “Теорети-ко-методичні основи професійно-прикладної фізич-
ної підготовки студентів вищих навчальних закладів” (3.1.8.3 п).
Формулювання цілей роботи.
У зв’язку з вищевикладеним особливого значення набуває подальше наукове обґрунтування, розробка і вдосконалення системного підходу при створенні цілісної системи професійно-прикладної фізичної підготовки. Необхідний пошук нових методологічних підходів до розробки і упорядкування теоретичного і практичного змісту різних напрямів професійно-прикладної фізичної підготовки. Оскільки вона має як особисте (для студента), так і соціально-економічне значення.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи досліджень:
- методи теоретичних досліджень - розробка; обґрунтування, експериментування зі схемами, логіко-історичний аналіз організаційно-управлінської і методичної діяльності;
- методи емпіричних досліджень - контект-аналіз текстів теоретичних і методичних робіт, аналіз практики і процесів, конструювання засобів методичної роботи, анкетування студентів, випускників, спеціалістів, опитування організаторів і педагогів фізичного виховання, включене спостереження в процесі реалізації проектів професійно-прикладної фізичної підготовки, організаційно-педагогічний експеримент в умовах спеціально організованої діяльності, експертна оцінка експериментальної практики.
Отримані фактичні матеріали являють собою основу системного аналізу і синтезу. Педагогічний експеримент проводився у вигляді констатуючого і перетворюючого методів, а також методів математичної статистики.
Результати дослідження та їх обговорення.
На першому етапі системного підходу в процесі дослідження було визнано ефективність системи професійно-прикладної фізичної підготовки.
Системне пізнання і перетворення системи професійно-прикладної фізичної підготовки передбачало: розгляд існуючого об’єкта діяльності в теоретичному і практичному аспектах як системи, тобто як обмеженої множини взаємодіючих елементів. Були проведені теоретичний аналіз і узагальнення наукової та методичної літератури, вивчений педагогічний досвід вузів України, СНД, зокрема вузів Києва, Харкова, Львова, Черкас, Москви, Санкт-Петербургу, Астрахані, Томська, Мінська та інш. Проводилося експертне опитування 450 спеціалістів системи Національного банку України і випускників Української академії банківської справи Національного банку України, щорічні анкетування студентів у вересні, починаючи з 1997 р. по 2006 р. Відповіді більше ніж 4500 респондентів дали можливість визначити склад, структуру і організацію елементів і частин системи професійно-прикладної фізичної підготовки, виявити основні напрямки взаємодії між
ними. Визначені також зовнішні зв’язки системи, в т. ч. головні з них. Аналіз літературних джерел і досвід роботи дозволив кваліфікувати причини неефективного функціонування системи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів. Ці причини можна розподілити на зовнішні і внутрішні.
Зовнішні - це відсутність модернізованих навчальних планів, програм гуманізації, індивідуалізації, демократизації системи професійно-прикладної фізичної підготовки, невикористання комп’ютерних технологій, дезінтеграція всієї системи фізичного виховання, недостатня матеріальна база навчального процесу, авторитарний вплив викладачів [10].
Внутрішні причини залежать виключно від стану здоров’я і мотивів студентів. Навчальний процес викликає негативні реакції організму, формуючи неприємні відчуття відразу, а в окремих випадках безпосередньо загрожує здоров’ю і життю студента. Неврахування вищевказаного призводить до виснаження адаптаційної енергії [12, 14].
Отримані результати не тільки підтвердили дані інших авторів про низький рівень системного підходу, а і визначили нові принципові фактори. Такі, на перший погляд самостійні компоненти, як спортивна база, кадри, мотиваційний статус професійно-прикладної фізичної підготовки у керівників і студентів, елементи самоуправління і самоорганізації, програми підготовки, місце і час занять, фінансування та ін., при відносній самостійності тісно взаємопов’ язані, інтегровані в загальну особистіс-но-орієнтовану систему професійно-прикладної фізичної підготовки. На основі аналізу кафедра фізичного виховання УАБС НБУ розробила концепцію програми “Здоров’я і ППФП”, яка включає всі складові - систему роботи, програму, фінансування, кадри, матеріальну базу та ін.
В УАБС НБУ розроблена теоретико-методична концепція управління процесом професійно-прикладної фізичної підготовки. Теоретична система управління побудована на кібернетичному підході [2] і в подальшому розвинута на противагу програмуванню у вузькому значенні, а в більш широкому розумінні - не як разовий захід, а як динамічний процес вирішення проблем, що виникають в процесі підготовки спеціалістів економічного профілю.
В результаті цього був розроблений проект системного переходу від аналізу до синтезу системи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів академії. При цьому окремі елементи частини цілої професійно-прикладної фізичної підготовки спочатку виділялися в процесі аналізу, а потім підсилювалися і за рахунок організації переходили на більш якісний рівень, знову збиралися і синтезувалися в ціле.
ППФП являє собою складну багатокомпонентну розвиваючу систему, яка включає в себе підсистеми блоків, об’єктів і суб’єктів діяльності, моделі об’єкта і суб ’ єкта професійно-прикладної фізичної підготовки, матеріально-технічне забезпечення,
інформаційне забезпечення, фінансування. Формування мотивації, методична робота, методичне забезпечення, тестування, діагностика, кадрове забезпечення відображені в схемі 1.
Кожен блок системи професійно-прикладної фізичної підготовки складається з елементів із зв’язками, функціональними і змістовними характеристиками для кожного з них. При відносній самостійності вони тісно взаємопов’язані всередині загальної системи професійно-прикладної фізичної підготовки. Між елементами, блоками, підсистемами професійно-прикладної фізичної підготовки
створені такі зв’язки: між елементами; між блоками підсистеми; на рівні системи в цілому.
Отримана інформація забезпечила можливості для ефективної форми взаємодії суб’єктів освітнього процесу, дозволила успішно освоювати програмний матеріал професійно-прикладної фізичної підготовки, здійснити перехід від системи адміністративно-командної і нормативної організації освітнього процесу до особистісно-орієнтованої антропної технології підготовки.
На основі обміну інформацією про бажання займатися певними вправами були визначені на-
Вчена рада
Ректор
Проректори
Декани
Завідувач кафедрою
Кафедра фізичного виховання
Теоретичне
Методичне
-► Фінансове
-► Медичне
-► Інформаційне
-► Практичний розділ
-► Наукове
Корекція програм на основі тестування
Анкетування, медогляд
Тестування згідно з державними тестами і ППФП
Навчальний процес на основі антропних технологій
Анкетування. Діагностика. Тестування. Медогляд.
Аналіз практики і наукових досліджень
Гуртожиток
№ 1 по вул.
Прокоф’єва:
манеж, тренаж. 1
зал., наукова «-
лабораторія,
ігрові зали,
басейн
ТТТ навчальний
корпус: спорт.
зал, тренаж, зал,
атлет. зал, зал
для боротьби та «-
шейтнгу
Гуртожитки №
2, 3 по вул.
Якіра: спорт.
зал, тренаж. зал,
спортивний
майданчик
Схема 1. Системний підхід до ППФП в УАБС НБУ
прямки програмного забезпечення і алгоритм розвитку професійно необхідних якостей, розроблені організаційні форми, зміст і режими обраних видів діяльності відповідно до профессіограм економічних спеціальностей. Навчальні групи були сформовані в залежності від видів спорту, рівня підготовленості і спеціальності. Розроблені також моделі для розвитку професійно важливих якостей.
В академії було створено дві спортивні бази
- за місцем проживання студентів і за місцем навчання. В цілому спортивна база академії відповідає сучасним світовим зразкам, обладнана тренажерами з врахуванням вимог до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів економічних спеціальностей.
Під час проведення спортивних заходів формуються елементи самоуправління. Спортивні ігри, масові форми фітнесу, єдиноборств дають можливість моделювати поведінку студентів в умовах екстремальних психофізіологічних режимів. Студенти також організовують змагання, судять, формуються як лідери і особистості, адже сучасні спеціалісти працюють не тільки з технікою, але і з людьми. Осо-бистісно-орієнтований підхід використовується для створення антропно-комфортної навчальної діяльності, яка спрямована на саморозвиток студентів, підготовку їх до подальшої професійної діяльності. Це призвело до збільшення тижневого рухового режиму до восьми годин. Динаміка оцінок у студентів УАБС НБУ з ППФП має позитивну тенденцію і становить 4,3 бали у 2006 році порівняно з 3,6 балів у 1997 році.
УАБС НБУ - це експериментальний майданчик, на якому створювалася система ППФП. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2007 р. № 1 академію визнано кращим вузом за підсумками Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання і спорту у вищих навчальних закладах України.
Висновки:
- методологія побудови ППФП повинна враховувати не тільки сьогоднішній стан і систему виробництва, а й передбачати перспективи розвитку професійних умов і вимог, пов’язаних з НТР і еволюцією розвитку технологій за спеціальностями;
- для того, щоб система ППФП була дієвою, вона повинна самоорганізовуватися, удосконалюватися, підлаштовуватися під будь-які зміни зовнішніх і внутрішніх факторів на основі зворотного зв’язку про зміни в професіограмі за спеціальностями економічного профілю;
- на основі системного дослідження професіог-рам спеціалістів обласних управлінь НБУ за основними фізичними та психофізіологічними показниками визначений рівень адаптації і успішної професійної діяльності спеціалістів економічного профілю, а саме:
• статичної і загальної витривалості м’язів
тулуба і верхнього плечового поясу;
• уміння самостійно оптимізувати психофізіологічний стан органів зору (зорового аналізатора);
• автоматизм функціонування та організації системи ППФП, який створює умови для цілеспрямованої корекції за допомогою елементів самоуправління студентів і антропних особистісно орієнтованих методик ППФП.
Отже, системою ППФП можна керувати децентралізовано. Управління системного типу децентралізації не означає втрати контролю над системою, навпаки звільнення верхніх рівнів від рутинних функцій поточного, навіть оперативного управління “розв’язує руки” викладачам, кафедрі фізичного виховання, керівництву вузу і дає можливість сконцентруватися на вирішення стратегічних проблем.
Враховуючи зміни професійних умов і вимог, пов’язаних з НТР і еволюцією технологій, під час професійної діяльності спеціалістів економічного профілю можна створити ефективну систему ППФП у відповідності з кар’єрними очікуваннями випускників.
Перспективи подальших досліджень. Передбачається проведення експериментальної перевірки алгоритму проектування програми ППФП студентів вузів.
Література
1. БСЭ М. Советская энциклопедия. - 1970. - Т. 24. - С. 14-
16.
2. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине. - М.: Наука, 1983. - 343 с.
3. Громико Ю.В. Проектирование и программирование развития образования. - М.: Московская академия развития образования. - 1996. - 546 с.
4. Гершунський Б.С. Философия образования для ХХІ века (в поисках практико-ориентированных образовательных концепций). - М.: 1998. - С. 48.
5. Дружинин В.В., Конторов Д.С. Проблемы системологии.
- М.: Сов. радио, 1976. - 200 с.
6. Ильинич В.И. Профессионально-прикладная подготовка студентов вузов. - М.: Высшая школа, 1978. - 200 с.
7. Князев Е.Н., Курдьомов С.П. Синергетика как новое мировоззрение: диалог с И. Пригожиным. Вопросы Философии. - № 12. - 1992. - С. 3-20.
8. Климов Е.А. Путь в профессию. - Л. - 1974. - 100 с.
9. Лук’янова Л.М. Логические проблемы системного анализа организационно-технических комплексов и основные направления их решения // Кибернетика и системный анализ. - 2006. - № 3. - С. 140-147.
10. Раєвский Р.Т., Филинков В.И. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов машиностроительных специальностей: Уч. пособие для вузов. - Одесса НПУ.
- Краматорск. - 2003. - 100 с.
11. Рышковский В. Принципы проектирования региональной и локальной системы организации физического воспитания школьников / Автореф. дис. док. наук по физическому воспитанию и спорту. - К.: НУФВИСУ, 2002.
12. Селье Г. Очерки об адаптационных синдроме. - М.: Медицина. - 1960. - 130 с.
13. Садовский В.Н. Становление и развитие системной парадигмы в Советском Союзе и ее роли во второй половине ХХ века // Системные исследования. Методологические проблемы. - М.: Наука, 2001. - С. 7-35.
14. Учебник для высших учебных заведений физического воспитания и спорта. Теория и методика физического воспи-
тания / Под ред. Т.Ю. Круцевич: Олимпийская литература. - К., 2003. - С. 136-150.
15. Фалькова Н.І. Фізична підготовка студенток економічних спеціальностей з урахуванням їх морфофункціональних особливостей / Автореф. дис. - Львівський ДІФК. - 2002.
- 20 с.
16. Халайджі С. Соціальне замовлення на професійно-прикладну психофізичну підготовку фахівців енергетичного комплексу // Матеріали ІХ Всеукраїнської конференції аспірантів галузі фізичної культури і спорту. - Т. 3. - Львів: 2006,- С. 129-134.
17. Щодро М.В. Системно-структурный подход при исследовании ППФП специалистов морского флота // Теория и практика физической культуры. - № 11. - 1988. - С. 3-4.
Надійшла до редакції 12.04.2007р.
РОЛЬ ПОЛІКЛІНІЧНИХ УСТАНОВ В МЕДИЧНІЙ ПРОФІЛАКТИЦІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Прихода І.В.
Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка
Анотація. У статті оговорені основні питання і роль профілактики в реалізації цього напрямку медицини. Розглянуті види профілактики, дана їх коротка характеристика. Наведені практичні засоби реалізації профілактичного напрямку на поліклінічному етапі надання медичної допомоги.
Ключові слова: поліклініка, профілактика, здоров’я. Аннотация. Прихода И.В. Роль поликлинических учреждений в медицинской профилактике (обзор литературы). В статье обсуждены основные вопросы профилактики и роль поликлиники в реализации этого направления медицины. Рассмотрены виды профилактики, дана их краткая характеристика. Приведены практические способы реализации профилактического направления на поликлиническом этапе оказания медицинской помощи.
Ключевые слова: поликлиника, профилактика, здоровье.
Annotation. Prikhoda I.V. Role of polyclinic establishments in medical preventive maintenance (the review of the literature). The main issues of prophylaxis and role of polyclinic in realization of this direction of medical care are discussed in the article. The types prophylaxis and its brief characteristics have been examined. The methods of practical prophylaxis direction on polyclinic stage of medical care are presented.
Key words: polyclinic, prophylaxis, health.
Вступ.
Профілактика (від грецького „prophylaktikos” або латинського „prophylacticus”
- запобіжний) в медицині в цілому розглядається як сукупність заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я населення держави і є основним принципом охорони здоров’я України. Стан і рівень проведення профілактичних заходів в будь-якій країні відображає характер соціально-економічних, науково-технічних та політичних умов життя суспільства.
Крім загального вищезгаданого визначення, профілактика також включає забезпечення високого рівня здоров’я людини, її творчого довголіття, запобігання конкретним захворюванням або патологічним станам. Це цілісна система заходів,
спрямованих не тільки на первинні причини захворювання, а й на чинники ризику розвитку патологічних процесів. В питання профілактики входить усунення причин виникнення захворювань, поліпшення умов праці, побуту і відпочинку населення та охорони довкілля.
Робота виконана згідно плану НДР Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.
Формулювання мети роботи.
Метою даної роботи є вивчення сучасного стану проблеми ролі поліклінічних установ в медичній профілактиці методом аналітичного огляду наукової літератури.
Результати дослідження.
Розрізняють профілактику суспільну та індивідуальну, первинну і вторинну [1].
Суспільна або соціальна, профілактика передбачає охорону та зміцнення здоров’ я окремого колективу чи суспільства в цілому. Це система політичних, економічних, законодавчих, виховних, санітарно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та медичних заходів, що їх планово проводять на державному рівні та громадські організації з метою забезпечення всебічного розвитку фізичних і духовних сил громадян, усунення чинників шкідливого впливу на їхнє здоров’ я. Суспільна профілактика спрямована на забезпечення високого рівня здоров’я населення, виключення причин, що призводять до хвороб, створення оптимальних умов для колективного життя, зокрема умов праці, відпочинку, матеріальне забезпечення, житлово-побутові умови, розширення асортименту продуктів харчування і непродовольчих товарів, а також розвиток охорони здоров’я, освіти, культури, фізичного виховання і спорту.
Індивідуальна профілактика включає заходи із запобігання захворювання, збереження і зміцнення здоров’я, які здійснює конкретна особа. Практично, ця профілактика зводиться до ведення здорового способу життя і, головним чином ґрунтується на дотриманні правил особистої гігієни в побуті й на виробництві, заняттях фізичною культурою і спортом.
Первинна профілактика має на меті збереження здоров’ я людей, убезпечення від впливу шкідливих чинників природного і соціального середовища, які можуть викликати патологічні процеси в організмі. Соціальні, гігієнічні та медичні заходи у цьому разі спрямовані на запобігання захворюванням шляхом ліквідації причин і умов їхнього виникнення, на підвищення стійкості організму до несприятливих чинників [2].
Вторинну профілактику розглядають як сукупність заходів з припинення або послаблення патологічних процесів, які вже виникли в організмі. Головне в цьому випадку - запобігти розвитку ускладнень, важким та прогностично несприятливим формам захворювання [1].
Надзвичайно важливим розділом амбула-
торної допомоги була і лишається профілактика захворювань. Активно-наступальна профілактика передбачає запобігання патологічним станам завдяки вивченню і активації адаптаційних механізмів регулювання життєдіяльності організмі, підвищення його стійкості до негативних впливів. Вона повинна прийти на зміну існуючій пасивно-оборонній профілактиці, заснованій, головним чином, на ранньому виявленні хвороб.
Розглянемо профілактичну роботу поліклініки паралельно з трьома основними напрямками її діяльності [5]:
1. Профілактична робота: диспансеризація, санітарно-освітня робота, організація санітарного активу, вивчення умов праці і побуту, розробка заходів зі зниження захворюваності, інвалідності й смертності серед населення.
2. Лікувальна робота: надання медичної допомоги від першої кваліфікованої до вузькоспеціа-лізованої, раннє виявлення захворювань та попередження їх можливих ускладнень, обслуговування робітників промислових підприємств, госпіталізація у стаціонар, експертиза тимчасової непрацездатності, направлення хворих на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), медична реабілітація і динамічне спостереження за хворими.
3. Протиепідемічна робота: профілактичні щеплення, виявлення інфекційних хворих, спостереження за контактними особами.
Як бачимо, профілактика розглядається першим пунктом у роботі поліклініки і окремим напрямком її діяльності.
Із перерахованих підпунктів диспансеризація, безумовно, є основним із розділів профілактичної діяльності будь-якого лікаря поліклініки, насамперед дільничного терапевта [4, 6].
Санітарно-освітню роботу проводять у вигляді лекцій, виступів по радіо і телебаченню працівників поліклінічної ланки щодо надання медичної допомоги, публікацій їхніх статей у газетах і журналах, а також під час індивідуальних бесід лікаря з пацієнтами. Суттєве значення має наглядна агітація - стенди, плакати, розміщені в коридорах поліклінік і кабінетах лікарів, на теми запобігання розвитку інфекційних та неінфекційних захворювань. Санітарна освіта є важливою складовою профілактичного напрямку роботи поліклініки, спрямованого на гігієнічне навчання та виховання населення з метою залучення його до активної участі в охороні здоров’я.
На сучасному етапі фактично втратив своє значення у зв’язку зі зміною способу життя в нашому суспільстві підпункт, що формулюється як організація санітарного активу кожної терапевтичної дільниці та району обслуговування поліклініки в цілому. За умов активної профілактики та широкої пропаганди здорового способу життя особливо мають цінуватися представники суспільства, які сприяють на різних рівнях охороні здоров’я.
Більшість питань, що стосуються вивчен-
ня умов праці й побуту, безумовно, перебувають у компетенції фахівця з гігієни та профпатолога. Поліклініка теж робить свій вагомий внесок у збереження здоров’я населення. Зокрема, лікар будь-якої спеціальності щодня вирішує питання експертизи працездатності. А з метою її оцінки, як уже зазначалося [8], лікар повинен враховувати два чинники: медичний і соціальний.
Медичний чинник - це точно встановлений діагноз із зазначенням стадії хвороби, характеру перебігу і функціональних порушень. Беруть до уваги також ускладнення основного захворювання і всі супутні патологічні стани, які істотно впливають на прогноз. Соціальний чинник - це характер професії хворого і умови його праці.
Таким чином, лікар має собі уявляти характер роботи пацієнта і після комплексної оцінки медичного й соціального чинників може вирішити питання про видачу лікарняного листка й приблизний термін непрацездатності. Соціальний чинник має провідне значення при виписуванні на роботу, оскільки в цьому разі слід зважати на конкретні умови праці пацієнта. Направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності ґрунтується на можливості хворого виконувати роботу по своїй професії.
Перерахованими заходами не обмежуються питання профілактики, що проводяться в амбулаторних умовах на поліклінічному етапі. Профілактика дуже об’ємне поняття і в цій роботі наведено лише основні її положення. Багато можна говорити про те, що проведення ефективної профілактики неможливе без виявлення чинників ризику виникнення і прогресування захворювань [2], що саме по собі є предметом написання цілих розділів у підручниках, а то й окремих монографій.
Висновки.
1. Повнота проведення та ефективність заходів профілактики значною мірою залежить від сумлінного ставлення громадян до збереження свого здоров’я та здоров’я оточення, від активної участі населення в здійсненні профілактичних заходів, від того, наскільки повно громадянин використовує надані йому суспільством можливості для збереження і зміцнення здоров’я.
2. Упровадження і практичне виконання профілактичних заходів на державному рівні потребує законодавчих актів, постійних значних матеріальних витрат, а також зусиль усіх ланок державного апарату. Це пріоритетне завдання не тільки медичних закладів, а й промислових підприємств і сільськогосподарських комплексів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем ролі поліклінічних установ в медичній профілактиці.
Література
1. Краткая медицинская энциклопедия. Под ред. Петровского Б.В. - М.: Советская энциклопедия, 1989. - Т. 2. - С. 553 - 555.
2. Серебрянский Ю.Е. Пути совершенствования поликлинической помощи военнослужащим // Военно-мед. журн. -1997. - № 3. - С. 8 - 12.
3. Ткачишин В.С. Діяльність лікарсько-консультативної
комісії в умовах поліклініки // Проблеми медицини. - 2001.
- № 7 - 8. - С. 3 - 4.
4. Ткачишин В.С. Диспансеризація - профілактичний метод медицини // Проблеми медицини. - 2000. - № 3. - С. 29 - 32.
5. Ткачишин В.С. Зміст роботи і структура поліклініки //
Практична медицина. - 1998. - № 5 - 6. - С. 125 - 128.
6. Ткачишин В.С. Організація роботи, обов’язки та пробле-
ми дільничного лікаря-терапевта // Проблеми медицини.
- 2000. - № 1 - 2. - С. 29 - 33.
7. Ткачишин В.С. Основна медична документація поліклініки // Проблеми медицини. - 2000. - № 5. - С. 8 - 11.
8. Ткачишин В.С. Основні положення лікарсько-трудової
експертизи // Проблеми медицини. - 2001. - № 5 - 6. - С.
19 - 20.
Надійшла до редакції 30.12.2006р.
РІВЕНЬ РУХОВОЇ АСИМЕТРІЇ В ТЕХНІКО -ТАКТИЧНІЙ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЮНИХ БАСКЕТБОЛІСТОК РІЗНОГО РІВНЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
Романчук І. В.
Львівський державний університет фізичної культури
Анотація. В статті зроблено порівняльний аналіз показників техніко-тактичної підготовленості провідної й непровідної сторін опорно - рухового апарату юних баскетболісток, висвітлено динаміку різниці досліджуваних показників на різних етапах навчально - тренувальної роботи, а також ступінь впливу природної й надбаної рухової асиметрії на показники техніко -тактичної підготовленості юних спортсменок різних вікових груп.
Ключові слова: техніко - тактична підготовленість, асиметрія рухових якостей, контрольні випробовування, різниця показників.
Аннотация. Романчук И.В. Уровень двигательной асимметрии в технико - тактической подготовленности юных баскетболисток разного уровня квалификации. В статье сделан сравнительный анализ показателей техни-ко -тактической подготовленности ведущей и неведущей сторон опорно - двигательного аппарата юных баскетболисток, отражена динамика разницы исследуемых показателей на разных этапах учебно - тренировочной работы, а также степень влияния естественной и приобретенной двигательной асимметрии на показатели технико - тактической подготовленности юных спортсменок разных возрастных групп.
Ключевые слова: технико - тактическая подготовленность, асимметрия двигательных качеств, контрольные испытания, разница показателей.
Annotation. Romanchuk I.V. The level of motive asymmetry in technical and tactical preparedness of young basketball-players of different level of qualification. In the article is done the comparative analysis of indexes of technical and tactical preparedness of anchorwoman and unanchorwoman of sides of motive vehicle of young basketball-players, the dynamics of difference of the probed indexes is reflected on the different stages educational - training work, and also degree of influencing of natural and purchased motive asymmetry on the indexes of tekhnikal and tactical preparedness of young sportswomen of different age groups. Keywords: technical and tactical preparedness, asymmetry of motive qualities, control tests, difference of indexes.
Вступ.
Сучасний жіночий баскетбол за рівнем навантажень наближається до чоловічого та висуває
жорсткі вимоги до функціональної підготовки гравців. В процесі змагальної боротьби на організм баскетболісток впливають екстремальні за величиною і тривалістю навантаження, що потребують граничної мобілізації функціональних можливостей організму.
Одним з факторів, що визначають результат спортивного змагання баскетболістів, є ефективне виконання гравцями технічних прийомів (передач, кидків, ведення, оволодіння підбором, перехоплень і вибивання м’яча, обманних рухів, дриблінгу, пересувань у захисті й у нападі й т.д.) [3, 5]. Дослідження особливостей прояву рухової асиметрії у баскетболісток при виконанні технічних дій під час змагальної боротьби є маловивченим, але важливим аспектом підготовки спортсменок.
Багаторічні спостереження й дослідження показують, що формування симетрії рухів з самого початку навчання дає більш високі результати, ніж перетворення асиметричних рухів у симетричні [1, 2, 4].
Деякі вчені висловлюють думку, що навчання дітей будь-якому виду діяльності може стати більше ефективним, якщо воно ведеться з урахуванням профілю асиметрії кожного [1].
Заслуговує на увагу думка науковців [2, 4], які вважають, що усунути правобічну асиметрію неможливо, проте впливати на неї з метою зниження можна й треба, тому що це дозволить покращити техніко-тактичну підготовленість спортсменів.
Значний інтерес у цьому напрямку представляють дослідження асиметрії фізичного розвитку й рухових дій спортсменів. А. Ніколіч і В. Пара-носіч [6] вважають, що недостатня розробленість проблем асиметрії рухових якостей обмежує пояснення багатьох практичних спостережень. На їхню думку, у навчанні моториці й у рухових навичках особливе місце займає проблема асиметрії. Автори звертають увагу на значущість і разом з тим недостатність дослідження асиметрії рухових якостей. Мета навчання техніці, за твердженням авторів, спрямована на більші можливості гравця користуватися обома руками.
Проте у своїх дослідженнях науковці не торкалися питання впливу результатів зміни рівня асиметрії на ефективність техніко - тактичних показників юних баскетболісток.
Робота виконана за планом НДР Львівського державного університету фізичної культури.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи: дослідити особливості прояву рухової асиметрії в техніко-тактичній підготовленості баскетболісток різного рівня кваліфікації.
Для досягнення мети вирішувалися наступні завдання:
- виявити ступінь впливу природної й надбаної рухової асиметрії на показники техніко-так-тичної підготовленості спортсменок груп початкової підготовки (ПП), навчально-тренувальної (НТ) і спортивного вдосконалення (СВ);
- виявити зміни показників техніко-тактичної підготовленості провідної й непровідної сторін ОРА залежно від рівня кваліфікації спортсменок.
Методи дослідження: теоретичний аналіз й узагальнення літературних джерел; педагогічне спостереження; контрольно - педагогічні випробування; математично - статистичний аналіз.
Для виявлення техніко-тактичної підготовленості спортсменок використовувалися наступні контрольні випробування: кидок у русі (відсоток влучень з 15 кидків), човниковий біг 98 м з веден-
ням м’яча (сек.), передача м’яча однією рукою від плеча (максимальна кількість разів за 30 секунд). Фіксувалося виконання вправ окремо правою та лівою рукою, визначалася провідна рука.
У дослідженні брали участь 50 спортсменок різних груп підготовки Львівської ОДЮСШ (20 - групи початкової підготовки, 15 - навчально - тренувальної групи, 15 - групи спортивного вдосконалення).
Результати дослідження.
Для визначення рухової асиметрії в показниках техніко-тактичної підготовленості використо-
Таблиця 1
Особливості прояву рухової асиметрії в техніко -тактичній підготовленості баскетболісток різного рівня
кваліфікації
Контрольні вправи Рука, виконуюча вправу Група
ПП НТ СВ
Кидок в русі, кількість влучень з 15 спроб Провідна 5,3±0,37 9,33±0,54 13,67±0,31
Друга 4,25±0,31 7,07±0,62 9,87±0,38
І 1,05±0,15 2,27±0,34 3,8±0,28
і 6,84 6,58 13,6
Р <0,001 <0,001 <0,001
Човниковий біг 98 м з веденням м’яча, с Провідна 33,49±0,22 27,79±0,37 22,97±0,34
Друга 35,03±0,2 31,92±0,71 26,54±0,64
І 1,69±0,14 4,28±0,52 3,57±0,4
і 12,19 8,27 9,01
Р <0,001 <0,001 <0,001
Передача м’яча однією рукою, кількість повторень за 30 с Провідна 22,6±0,43 27,87±0,77 31,27±0,69
Друга 19,55±0,55 22,47±0,92 26,07±0,85
І 3,05±0,46 5,4±0,39 5,2±0,6
і 6,61 13,92 8,62
Р <0,001 <0,001 <0,001
Г рупа ПП Г рупа НТ Г рупа СВ
Н Кидок в русі
□ Човниковий біг з веденням И Передача м'яча однією рукою
Рис. 1. Зміна середньої різниці показників техніко -тактичної підготовленості провідної й непровідної сторін ОДА залежно від рівня кваліфікації спортсменок
вувалися контрольні вправи, які містили базові елементи баскетболу (передача, ведення й кидок м’яча). В результаті математично-статистичної обробки отримані дані, які свідчать про те, що у всіх вправах при виконанні провідною рукою були отримані достовірно кращі показники (р<0,001). Особливо яскраво це виявилося при виконанні основного технічного елемента в баскетболі - кидка м’яча в кошик (табл. 1).
При виконанні кидка однією рукою в русі середня різниця показників провідної та протилежної руки склала: в групі початкової підготовки (ПП) 1,05±0,15 влучень, в навчально-тренувальній групі (НТ) 2,27±0,34 влучення, а в групі спортивного вдосконалення (СВ) 3,8±0,28 влучень. Різниця показників статистично достовірна (р<0,001).
У човниковому бігу з веденням м’яча було виявлено, що у групі ПП d= 1,69±0,14 с, в НТ групі d =4,28±0,52 с, в групі СВ d=3,57±0,4 с. Це засвідчує існування достовірної різниці між середніми значеннями цих вимірів (р<0,001).
Випробовування у швидкості виконання передачі м’яча однією рукою виявили достовірну відмінність (р<0,001) між показниками сильнішої та слабшої руки у всіх групах: d=3,05±0,46 повторень у групі ПП, d=5,4±0,39 передач у НТ групі, та d=5,2±0,6 разів у групі СВ.
Отримані дані свідчать про те, що середня різниця результатів у всіх тестових і контрольних вправах між провідною й іншою сторонами перебуває на достовірно високому рівні (р<0,001), причому з ростом рівня кваліфікації спортсменок виявилася тенденція до зростання середньої різниці абсолютних показників кидко-вої точності. Що стосується інших досліджуваних елементів техніки баскетболу, то у старшому юнацькому віці спостерігається незначне зниження асиметрії показників (рис.1).
Висновки.
1. Контрольні випробування для оцінки техніко -тактичної підготовленості виявили асиметрію показників кидка м’яча в кошик у баскетболісток початкової групи (1=6,84; р<0.001), навчально - тренувальної групи (1=6,58; р<0.001), групи спортивного вдосконалення (1=13,6; р<0.001). Причому з ростом спортивної майстерності асиметрія показників точності кидка збільшується.
2. У човниковому бігу з веденням м’ яча виявлено асиметрію показників у групі ПП (1=12,19; р<0.001), котра виразно збільшується у НТ групі (1=8,27; р<0.001), а у групі СВ (1=9,01; р<0.001) дещо зменшується. Така ж тенденція до різкого збільшення асиметрії показників у НТ групі і подальшого часткового зменшення асиметрії у групі СВ спостерігається при виконанні передачі м’яча провідною та непровідною рукою. Виявлено асиметрію у групі ПП (1=6,61; р<0.001), НТ групі (1=13,92; р<0.001), та групі СВ (1=8,62; р<0.001). Отже, з ростом спортив-
ної майстерності, асиметрія техніко - тактичних показників спочатку різко зростає, а в подальшому дещо знижується. Постійне зростання асиметрії показників кидкової влучності пов’язане, на наш погляд, з відчутною різницею кількісних навантажень на провідну та непровідну руку при тренуванні кидка в кошик.
Наступні дослідження планується провести для вивчення впливу певних методик тренування на зміни показників асиметрії фізичної й технічної підготовленості юних баскетболісток на різних етапах підготовки.
Література.
1. Брагина Н.Н, Доброхотова ТА. Функциональные асимметрии человека.- М.: Медицина, 1988.- 240 с
2. Дубров А.П. Симметрия биоритмов и реактивности: (Проблема индивидуальных различий, функциональная биосимметрия) -М.: Медицина, 1987.-175 с.
3. Дядичева М.В. Динамика двигательных функций баскетболисток в процессе становления спортивного мастерства: Дис... канд. пед. наук / 13.00.04.-СПб, 1995.-185 с.
4. Ефимова И.В., Куприянов В.Н. Функциональная асимметрия и ее значение в спортивной практике // Теория и практика физической культуры.-1995.-№2.-С. 23-24.
5. Корягин В.М. Система контроля в подготовке баскетболистов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Збірник наукових праць під загальною редакцією Єрмакова С.С. - Харків, ХХПІ. - 2002. -№ 27. - С. 92 - 97.
6. Николич А, Параносич В. Отбор в баскетболе - М.: Физкультура и спорт, 1984.-С. 92-93.
7. Поплавський Л.Ю., Окіпняк В.Г. Баскетбол: Навчальна програма для дитячо - юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих шкіл олімпійського резерву та шкіл вищої спортивної майстерності (навчально-тренувальні групи та групи спортивного удосконалення). - К., 1999. - 125 с.
Надійшла до редакції 12.04.2007р.
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІКИ КИДКІВ БИТКИ У ГОРОДКОВОМУ СПОРТІ
Севрюк М.П., Ціпов’яз А.Т. Кременчуцький державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського
Анотація. У роботі досліджується ефективність найбільш уживаних способів техніки кидка битки у городковому спорті. Аналіз проведеного дослідження дає підстави вважати, що найбільш ефективним способом є кидок з переважно обертальним способом розгону битки. Застосування більш ефективних способів техніки виконання кидка битки у навчально-тренувальному процесі спрямоване на подальше вдосконалення методики підготовки юних спортсменів та підвищення якості спортивно-технічної майстерності спортсменів високої кваліфікації.
Ключові слова: городковий спорт, техніка кидка, ефективність, спосіб розгону битки.
Аннотация. Севрюк М.П., Циповяз А.Т. Анализ эффективности техники бросков биты в городошном спорте. В работе исследуется эффективность наиболее распространенных способов техники броска биты в городошном спорте. Анализ проведенного исследования дает основания считать, что наиболее эффективным способом является бросок с преимущественно вращательным способом разгона биты. Применение более эффективных способов техники выполнения броска биты в учебно-тренировочном процессе направлено на дальнейшее совершенствование методики подготовки юных спортсменов и повышение качества спортивно-технического
мастерства спортсменов высокой квалификации. Ключевые слова: городошный спорт, техника броска, эффективность, способ разгона биты.
Annotation. Sevryuk N., Tsipoviaz A. The analysis of efficiency of technics of throws of a bat in gorodki sports. In work is investigated the efficiency of the most widespread ways of technics of a throw of a bat in gorodki sports. The most effective way is the throw with mainly rotary way of dispersal of a bat. Application of more effective ways of technics of performance of a throw of a bat in educational training process is directed on the further perfection of a technique of preparation of young sportsmen and improvement of quality of sports - technical skill of sportsmen of high qualification.
Key words: gorodki sport, spurt technique, effectiveness, bat speed acceleration method.
Вступ
Городки або городковий спорт - це спортивна гра, виникнення якої губиться у далекому минулому. По-різному є спроби пояснити виникнення гри, але одним з незаперечних фактів є те, що в давнині це була військово-прикладна гра.
У наш час необхідно розрізняти городки як рухову гру, за спрощеними правилами та городковий спорт як атлетичний вид спорту, який потребує від спортсмена неабияких фізичних і морально-вольових якостей.
Сьогодні популярність городків можна пояснити не тільки тим, що ця гра є відмінним засобом оздоровлення, а й тим, що вона доступна для людей різного віку й підготовленості, а також може з успіхом використовуватися як засіб фізичної реабілітації людей, які мають відхилення в стані здоров’ я. Ветерани городкового спорту зберігають свою життєву активність завдяки доступній і цікавій грі з легкодозованими навантаженнями в постійному русі на свіжому повітрі [4].
Суть гри полягає у виконанні кидків битки по визначених фігурах з метою вибивання їх із “города” якомога меншою кількістю биток. Необхідна велика, кропітка праця і роки тренувань для того, щоб сильними й влучними кидками “змітати” фігуру за фігурою з “квадрата”. На шляху раціональної, майстерної гри виникають різні ускладнення: штрафний кидок, різноманітні складні комбінації городків після неточного кидка битки, тактика суперника, яка створює складні психологічні миттєвості тощо. Тому для досягнення високих показників необхідно володіти раціональною і добре відпрацьованою технікою кидка [3].
У городковому спорті техніка - це, насамперед, система раціональних рухових дій спортсмена, метою якої є абсолютно точне влучення в заздалегідь намічені точки фігури і “города”. Технічно досконало виконана вправа за зовнішніми ознаками (кінематичними параметрами), - виконана легко, красиво, раціонально і, як наслідок, показний високий спортивний результат [5].
Головним завданням технічної підготовки під час удосконалення спортивної майстерності є:
• досягнення високої стабільності й раціональної
варіативності рухових дій, що складають основу го-
родкового спорту, підвищення їх ефективності в змагальних умовах;
• часткова перебудова рухових дій, удосконалення кінематичних або динамічних окремих рухових дій, з точки зору досягнень сучасної науки й вимог спортивної практики [1].
Зробити кидок битки у ціль можливо різними способами. В одному способі вирішальні зусилля виконуються рукою від плечового суглоба, у другому за рахунок повороту плечового пояса, у третьому - за рахунок енергійної роботи ніг та. ін. Кожний із зазначених способів спрямований на досягнення високого результату є варіантом спортивної техніки.
У чистому вигляді кожний із наведених способів зустрічається рідко. Техніка кидків у більшості провідних спортсменів є синтезом декількох варіантів. Залежно від природних даних і рухового досвіду кожний спортсмен, синтезуючи декілька варіантів, вибирає свій варіант техніки кидка битки [5].
Разом із питанням варіативності рухової діяльності висувається і проблема варіативності тренувальних засобів [2] у процесі багаторічної підготовки городковиків.
Робота виконана у відповідності до плану НДР Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського.
Формулювання цілей роботи
Мета роботи полягає у дослідженні й виявленні найбільш ефективної техніки кидка битки згідно з основними критеріями її результативності.
Актуальність і практичне значення роботи основується на потребі визначення найбільш ефективного способу розгону битки як основного елемента техніки у городковому спорті з метою його застосування у практичній діяльності.
Результати дослідження
Для проведення тестових випробувань з метою визначення результативності техніки ми розподілили всіх провідних спортсменів на дві групи по 15 чоловік. До складу груп увійшли найсильніші спортсмени Міжнародної федерації городкового спорту (МФГС), які постійно брали участь у змаганнях Кубка Європи.
Розподіл на групи проводився за основними ознаками, які суттєво вирізняли техніку виконання кидка одних від інших за способом розгону битки (табл. №2):
• за поступальним - група №1 і обертальним - група №2;
• за віком і рівнем кваліфікації відібрані спортсмени мали наступні характеристики:
Для порівняння наводяться таблиці із статистичними характеристиками провідних спортсменів, які включають:
• звання (МС, ЗМС);
• кращій результат (у грі на 90 фігур);
• вищі досягнення (заняте місце на змаганнях високого рівня);
Таблиця 1
Віковий та якісний склад учасників дослідження (п - 30) (чоловіки)
№ В ік учасників К ількість чоловіків Звання Держава
ЗМ С М С Росія У країна Білорусь
1 До 30 років 7 - 7 7 - -
2 Від 30 до 50 років 1 9 2 1 7 1 1 4 4
3 Старші 50 років 4 1 3 2 1 1
У сього: 30 3 27 20 5 5
Таблиця 2
Сумарні дані результативності (на 90 фігур) та рейтингові місця учасників дослідження за оцінкою ________________________________________МФГС (п - 30)___________________________________________
№ Н азва групи Середній результат на 90 фігур Середній показник положення в рейтингу МФГС
1 Переважно поступальний спосіб розгону битки (гр. № 1) 114.8 27.4
2 Переважно обертальний спосіб розгону битки (гр. № 2) 114.2 14.7
• положення в рейтингу Міжнародної федерації городкового спорту.
Дослідження, у якому брали участь най-сильніші спортсмени МФГС складається з наступного: кожному спортсменові було запропоновано виконати по чотири завдання на трьох етапах Кубка Європи у чотирьох вправах за основними показниками результативності техніки, які слід вважати за критерії техніки в городковому спорті:
• м’якість приземлення битки;
• точність траєкторії польоту битки;
• стабільність відносної кутової швидкості;
• точність центрівки.
Підбір вправ для тестування здійснювався із розрахунку на універсальність (уміння вищого порядку) у городковому спорті. Для визначення зазначених чотирьох критеріїв кожному городковикові було запропоновано по 2 вправи, які виконувалися з кону і півкону.
У тестових випробуваннях на м’якість приземлення битки вправи були підібрані так, щоб інші критерії результативності мали мінімальний вплив на кінцевий результат. Кидки виконувались зі стандартних положень, а комбінації городків не були складними під час їх виконання.
При підборі вправ на точність траєкторії польоту битки також були знівельовані фактори, які могли б вплинути на результативність техніки. Для цього була обмежена можливість пересування спортсмена по кону і півкону з метою підвищення якості влучання у ціль за рахунок зміни розвороту і площини обертання битки.
У тестових випробуваннях на стабільність відносної кутової швидкості обертання битки результат найменшою мірою може залежати від точності центрівки (цьому не можна запобігти), того самого
часу він не залежить від ступеня м’якості приземлення і точності траєкторії польоту битки, оскільки завдання виконувались зі стандартної дистанції, а рівень майстерності учасників тестових випробувань дозволяв проводити експеримент із достатньою коректністю.
Випробування на точність центрівки проводилось також зі стандартної відстані з максимальним нівелюванням сторонніх факторів, що впливають на результат. Спроби, які були
нерезультативними за критерієм м’якості приземлення битки (що було досить рідко), повторювались.
Тестові випробування за зазначеними критеріями результативності проводились уперше. Раніше проведені дослідження з цього приводу спиралися на результати спортивних змагань, що є підставою для визначення спортивної майстерності, але не дає можливості зіставити ефективність тої чи іншої техніки кидка битки.
Слід зауважити, що в умовах змагальної діяльності на перше місце виходить психологічна підготовка, а також вплив результативності суперника , неточність суддівства, погодні умови, неоднорідність устаткування (відмінність майданчиків, конів чи півконів) й т. ін. При проведенні нашого дослідження всі учасники змагань тестувались в однакових умовах.
Розминка перед тестовими випробуваннями була стандартна - 10 хв. У випадку, коли перерва між випробуваннями складала більше 15 хв, давалась додаткова розминка -3 хв.
Обробка одержаних результатів проводилась шляхом додавання залікових (вдалих) спроб представників обох груп з кожного із видів випробувань (табл.3).
Результати, одержані в ході дослідження,
Таблиця 3 Результати тестових випробувань згідно основних критеріїв ефективності техніки кидка битки
Етапи Кубка Європи Г рупи М ’якість приземлення Точність траєкторій польоту битки СВКШ Т очність центрівки
1-й етап № 1 № 2 48 8 (8 1%) 540 (90%) 43 0 (72%) 460 (77%) 47 5 (7 9%) 481 (80%) 46 8 (7 8%) 5 20 (87%)
2-й етап № 1 № 2 511 (8 5%) 527 (88%) 403 (67%) 497 (83%) 4 84 (81%) 5 18 (86%) 5 00 (83%) 5 42 (90%)
3-й етап № 1 № 2 494 (88%) 528 (88%) 43 2 (72%) 456 (76%) 4 82 (80%) 50 1 (83%) 4 96 (83%) 5 16 (86%)
Примітка: група №1 - переважно з поступальним способом розгону, група №2 - переважно з обертальним способом розгону СВКШ - стабільність відносної кутової швидкості обертання битки
підтверджують висунуту гіпотезу про найбільшу ефективність кидка з переважно обертальним способом розгону битки. Статистична обробка даних експерименту свідчить про достовірність (1=2,39 при р< 0,05) сумарних міжгрупових даних за рейтингом МФГС.
У ході випробувань виявлено, що найбільша перевага у результативності техніки представників другої групи стосується точності траєкторії польоту битки (8,4% за сумою трьох етапів Кубка Європи), що за інших рівних умов і визначає більш високу результативність у змагальній діяльності (табл.3).
Необхідно зазначити, що незважаючи на стабільну перевагу представників другої групи за всіма критеріями результативності техніки кидка битки, за деякими компонентами ефективності техніки перевага є незначною. Так, наприклад, у СВКШО (стабільність відносної кутової швидкості обертання) битки перевага складає всього 3,0%. Це не є показником низької ефективності техніки другого способу розгону битки, а показником достатньо високої (за цим критерієм) ефективності техніки з переважно поступальним способом розгону битки.
Висновки
1. Цілком очевидно, що ефективність рухової спортивної діяльності значною мірою залежить від рівня розвитку психомоторних функцій, безпосередньо задіяних у саморегуляції рухів. З цього випливає, на наш погляд, положення щодо цілеспрямованого розвитку психомоторних якостей для отримання можливостей зростання спортивної майстерності. Удосконалення регуляторних функцій психомоторики - резерв спортсмена на шляху реалізації його потенціальних можливостей.
2. Аналіз проведеного дослідження дає підстави вважати, що найбільш ефективним способом є кидок з переважно обертальним способом розгону битки. Основними складовими такої ефективності кидка слід уважати:
• оптимальне двохопорне вертикальне положення тулуба, яке є невід’ємним елементом техніки з переважно обертальним способом розгону битки;
• важливою умовою ефективного виконання зазначеним способом кидка битки є послідовне закріплення нижніх ланцюгів біомеханічної системи, утворення так званих “твердих опорів”, які є основою оптимізації техніки точнісно-цільових рухів;
• фіксоване положення робочої руки відносно тулуба майже до миті викиду позитивно впливає на стабілізацію траєкторії польоту битки;
• поперечний напрямок руху руки, якою метають у мить наведення битки на ціль значно стабілізує траєкторію польоту битки за рахунок збереження рівня траєкторії руху кисті;
• збереження супінованого положення кисті від початку до закінчення кидка битки дозволяє зберегти необхідні параметри польоту битки.
3. Застосування більш ефективних способів техніки виконання кидка битки у навчально-тренувальному процесі спрямоване на подальше вдосконалення методики підготовки юних спортсменів та підвищення якості спортивно-технічної майстерності спортсменів високої кваліфікації.
Подальші дослідження ефективності способів техніки кидка битки необхідно спрямувати на вдосконалення біомеханічних характеристик реєстрації рухової діяльності провідних спортсменів за допомогою високоточних електронних пристроїв.
Література
1. Духанин В.М. Городошный спорт: основные понятия, техника и тактика игры. С-Пб.:2002.-79 с.
2. Иванова Л.С. Вариативность в подготовке метателей. - М.: Физкультура и спорт, 1987.-111с.
3. Никитин Н.Д., Городки: рожденная народом современная спортивная игра. - Мурманск, 1990. - 137 с.
4. Севрюк М.П., Ціпов’яз А.Т. Вплив занять городковим спортом на здоров’я людини //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Наукова монографія за ред. проф. С.С.Єрмакова. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006.- 92 - 97 с.
5. Севрюк М.П., Ціпов’яз А.Т. Городковий спорт: від початківця до зрілого майстра. - Кременчук.: ПП Щербатих О.В., 2006. - 147 с.
6. Шкребтій Ю.М. Управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу. - К.: Олімпійська література, 2005. - 257 с.
Надійшла до редакції 11.04.2007р.
ВПЛИВ ВАЛЕОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ НА ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБИ У ЗДОРОВОМУ
СПОСОБІ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ
Оренко Р. Р.
Львівський національний університет імені Івана Франка
Анотація. Дослідження присвячене вивченню місця і ролі здорового способу життя у студентському побуті та впливу валеологічних знань на формування потреби впровадження їх у життєдіяльність студентів. ^стема-тичне проведення бесід та диспутів на предмет здорового способу життя сприяє суттєвому покращенню цих знань серед студентів, стимулює їх до впровадження набутих знань у свою життєдіяльність.
Ключові слова: здоров’я, здоровий спосіб життя, студенти.
Аннотация. зренью Р.Р. Влияние валеологических знаний на формирование потребности в здоровом образе жизни студентов. Исследование посвящено изучению места и роли здорового способа жизни в студенческом быте и влияния валеологических знаний на формирование потребности их внедрения в жизнедеятельность студенчества. ^стематическое проведение бесед и диспутов на предмет здорового образа жизни оказывает содействие существенному улучшению этих знаний среди студентов, стимулирует их к внедрению приобретенных знаний в свою жизнедеятельность. Ключевые слова: здоровье, здоровый способ жизни, студенты.
Annotation. Sirenko R.R. The influence of valeological knowledge on formation of need for a healthy way of life of students. Inquiring into devoted to study of place and role of healthy mode of life in student way of life and influence valeological of know ledges on forming of them inculcation need into students vital functions. Regular carrying out of conversations and debates for a healthy way of life assists substantial improvement of this knowledge among students, stimulates them to introduction of the got knowledge in the ability to live.
Key words: health, healthy mode of life, students.
Вступ.
Здоровим вважається такий спосіб життя, який виключає причини виникнення захворювань, сприяє підтриманню високої працездатності та доброго настрою, забезпечує стале фізичне і психічне здоров’я [5]. Cутність здорового способу життя - в гармонійному поєднанні біологічних особливостей людини та соціальних умов її життя. Здоровий спосіб життя дозволяє студенту здійснити моральний вибір власної життєдіяльності з врахуванням віку, статі, конституції, нервово-психічних та інших особливостей. Здоровий спосіб життя не може скластись сам по собі, його необхідно вміло формувати і постійно підтримувати на основі ряду характерних для нього критеріїв: гігієнічно обґрунтованої поведінки, фізіологічно оптимального режиму праці, достатньої рухової активності, раціонального харчування, відмови від шкідливих звичок, повноцінного відпочинку. Здоровий спосіб життя є неспецифічним чинником оптимізації біологічних та психічних параметрів життєдіяльності, ефективним засобом збільшення середньої тривалості життя та його активного періоду [3].
Багатьма дослідниками (Драчук В.І., 2001;
Боднар І.Р., 2000, Сіренко Р. Р., 2005) [1, 2, 6] доведено, що у вищих навчальних закладах гуманітарного профілю збільшується кількість студентів, віднесених за станом здоров’я до спеціальних медичних груп; зростає кількість гострих респіраторних захворювань; знижується рівень фізичної підготовленості студентів, що також є одним з індикаторів погіршення стану здоров’я молодого покоління.
Основними причинами кризи є знецінення соціального престижу здоров’я нашої молоді, ролі фізичної культури і масового спорту, як засобу зміцнення здоров’я і фізичного розвитку з врахуванням таких факторів, як акселерація, недостатня рухова активність, збільшення навантажень розумової діяльності у навчальному процесі, поширення шкідливих звичок.
У зв’язку з наведеним, дослідження організаційних і методичних аспектів впровадження здорового способу життя в побут студентів є актуальним.
Робота виконана за планом НДР Львівського національного університету імені Івана Франка.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - визначити місце і роль валеологічних знань на формування потреби у здоровому способі життя студентів.
Для вирішення поставлених завдань застосовувались методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення, педагогічний експеримент, опитування (анкетування) студентів, методи математичної статистики.
Організація дослідження: У природному педагогічному експерименті досліджувався вплив набутих під час занять з фізичного виховання студентами знань про здоровий спосіб життя на формування у студентів здорового способу життя. Педагогічний експеримент мав порівняльну спрямованість. Були сформовані дві групи студентів методом випадкової вибірки на базі ІІ-го курсу історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка. Студенти контрольної групи (КГ) не отримували додаткових знань про здоровий спосіб життя. Студенти (ЕГ) на заняттях з фізичного виховання отримували додаткові знання про здоровий спосіб життя у вигляді бесід та диспутів. Обидві групи нараховували по 30 осіб, чоловічої статі.
Опитування студентів проводилося анонімно за допомогою розроблених анкет. Анкети складалися з питань, які стосувалися знань студентів про здоровий спосіб життя та його складові.
Результати дослідження.
На момент опитування респонденти обох груп не мали суттєвих відхилень у здоров’ї.
Оцінка студентами власного стану здоров’я показала, що 70,7 % студентів обох груп не дот -римуються режиму харчування. 64 % - недосипають, сплять менше 8 годин уночі. Через це, 8,1 % мають хронічне відчуття втоми, 53,9 % втомлюються наприкінці тижня (11,9 %) та після важкої роботи (42 %).
Загалом, відповіді студентів свідчать про їхнє усвідомлення потреби занять фізичними вправами, 85 % визнають за потрібне продовжувати заняття, коли фізичне виховання не буде обов’язковою дисципліною. Більшість респондентів (67,2 %) самостійно дбають про покращення свого фізичного стану, 8,2 % - спонукають приклади кращих спортсменів, 5,7 % - друзі. Високі показники самосвідомості спостерігалися також дослідниками В.М. Ко-рягіним та О. А.Череповською [4] під час проведення опитування студентів Національного університету “Львівська політехніка”.
Студенти обох груп переконані у необхідності ведення здорового способу життя (96,6 %). Однак, дати правильну відповідь, які складові, крім уникання шкідливих звичок, має здоровий спосіб життя, краще змогли респонденти ЕГ, ніж КГ. Відповіді студентів наведені у табл. 1.
На запитання ,Чому потрібно вести здоровий спосіб життя?” респонденти відповіли: щоб бути здоровим (КГ=51,7 %, ЕГ=69,9 %); щоб менше хворіти (27,6 % і 46,7 % студентів, відповідно); щоб не відчувати втоми (6,9 % і 29,9 %); щоб довше жити (10,3 % і 36,7 %); що не знають навіщо - 34,5 % студентів КГ і 16,7 % студентів ЕГ
Студенти зазначили, що знання про здоровий спосіб життя вони отримали під час навчання у школі - 75,8 % у КГ і 72,4 % в ЕГ; у родині - 58,6 % у КГ і 59,9 % в ЕГ, в Університеті - 34,5 % у КГ і 93,3 % в ЕГ
Відповіді на запитання „Чи оздоровлювалися студенти психологічно, духовно?” наведені на рис. 1. Як видно з малюнка, значна кількість студентів вважає, що набуває виховання у стінах рідного Університету. Друге місце займає відвідування церков та храмів. Незначний відсоток студентів оздоровлю-
Таблиця 1
Відповіді студентів про складові здорового способу життя
Складові здорового способу життя
Відповіді студентів (у %)
К Г
Е Г
правильний розпорядок дня
2 4,1
5 3,3
заняття фізичними вправами , спортом
6 5,5
6 ,7
.здорове харчування
3 4,5
6 6 ,7
чергування праці й відпочинку
3 ,4
2 9,9
не шкідлива для здоров я екологія
6 ,9
2 6 ,7
80
70
60
50
40
30
20
10
0
□ КГ
□ ЕГ
1
2
3
Відвідувань мистецьких, культурних заходів Відвідуючи церкви, інші духовні храми Виховувались, навчаючись у ЛНУ Українськими народними засобами, методами За допомогою аутотренінгу, гіпнозу, медитації
Рис. 3.1. Кількість студентів, які оздоровлювалися духовно та психологічно
Способи, за допомогою яких студенти усувають стресові впливи
4 5
КГ % ЕГ %
20,68 46,66
65,51 69,99
75,85 79,99
27,58 53,33
6,89 6,66
Таблиця 2
Способи боротьби зі стресом
Кількість студентів (у %)
КГ
ЕГ
Сам себе заспокоюю , підбадьорюю
10,3
19,9
спілкуюся з людьми, раджуся з друзями
13,8
39,9
слухаю музику
13,8
26,7
дивлюся телевізор
10,3
26,7
логічною оцінкою ситуації, за допомогою волі
10,3
1 3 ,3
розслаблюю сь
3 ,4
16,7
йду на пиво
3 ,4
1,1
намагаюся поспати
6,9
19,9
ються за допомогою складних методик аутотренінгу, гіпнозу, медитації.
Оскільки відомо, що на здоров’я значний вплив має вміння протистояти стресам, таке питання було поставлене перед студентами. Вважають, що вміють боротися зі стресовими впливами 54,4 % респондентів обох груп (27,5 % у КГ та 39,9 % у ЕГ). Відповіді студентів, щодо способів їхньої боротьби зі стресами наведено у табл. 2.
Аналіз наявності шкідливих звичок показав, що під час експерименту зменшилась кількість курців в ЕГ на 8, 1 %, у КГ залишилась незмінною. Однак достатньо високими залишилися показники: вживання алкоголю - 58,6 % у КГ та 43,3 % у ЕГ; переїдання 6,9 % у КГ і 3,3 % в ЕГ; надмірного захоплення телебаченням - 24,13% у КГ і 23,33% в ЕГ, пізнього засинання - 44,82% у КГ і 33,33% в ЕГ Кількість студентів, що не мають шкідливих звичок у кінці експерименту становила в КГ - 27,6 % студентів, у ЕГ і 36,7 %, що в КГ на 1,5 %, а в ЕГ на 8,7 % вище, ніж на початку експерименту.
Висновки:
1. Фізична культура відіграє провідну роль у формуванні здорового способу життя. У Львівському національному університеті необхідно проводити навчання з основ здорового способу життя та ва-леології у межах предмету “Фізичне виховання”.
2. Експериментально доведено, що систематичне проведення бесід та диспутів на предмет здорового способу життя сприяє суттєвому покращенню цих знань серед студентів, стимулює їх до впровадження набутих знань у свою життєдіяльність.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу валеологічних знань на формування потреби у здоровому способі життя студентів.
Література:
1. Боднар І.Р Фізичне виховання студентів з низьким рівнем підготовленості: Автореф. дис. ... канд. наук з ФВіС. -Луцьк, 2000. - 20 с.
2. Драчук А.І. Оптимізація фізичного виховання студентів вищих закладів освіти гуманітарного профілю: Автореф. дис. канд. наук з ФВіС. - Львів, 2001. - 20 с.
3. Изуткин А.М. Формирование здорового образа жизни // Советское здравоохранение, 1984. - С. 8 - 11.
4. Корягін В.М., Череповська О.А. Вдосконалення системи фізичного виховання студентської молоді // Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської молоді Львівщини: Матер. ІІ наук.-практ. кон-фер. - Львів, 2003. - С. 13 - 15.
5. Рябуха О.І. Вчення про здоров’я. - Львів: Ліга-Прес, 2001.
- 112 с.
6. Сіренко РР Фактори, що впливають на рухову активність та мотивацію до занять фізичним вихованням студенток вищих навчальних закладів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. монограф. За ред. проф.. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2005. - № 15. - С. 44 - 51.
7. Сіренко Р. Р., Сапронов М.О., Любежанін Ю.Г. Складові здорового способу життя в умовах сучасного суспільства / / Здоровий спосіб життя: Зб. Наук. Статей. - Випуск 9. -Львів: ПП «Борлак», 2006. - С. 42 - 45.
Надійшла до редакції 11.04.2007р.
ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНОГО СУПРОВОДУ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗІ СТУДЕНТАМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ З ЗАХВОРЮВАННЯМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ Cмольц Т.В., Штангєєва О.О.,
Гловацька І. В., Філатова З.І Національний педагогічній
університет ім. М. П. Драгоманова
Анотація. В статті відображені особливості використання музичного супроводу зі студентами спеціальної медичної групи з фактором ризику серцево-судинних захворювань. Помітно покращилися показники експериментальної групи. У студентів значно покращилося загальне самопочуття, зменшився головний та серцевий біль, позитивно змінювався емоційний стан. Всі студенти відмітили зниження втомлюваності.
Ключові слова: музичний супровід, спеціальна-медич-на група, серцево-судинні захворювання.
Аннотация. Cмольц Т.В., Штангеева Е.А., Гловацкая И.В., Филатова З.И. Использование музыкального сопровождения в учебном процессе со студентами специальной медицинской группы с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. В статье отображены особенности использования музыкального сопровождения со студентами специальной медицинской группы с фактором риска сердечно- сосудистых заболеваний. Заметно улучшились показатели экспериментальной группы. У студентов значительно улучшилось общее самочувствие, уменьшилась главная и сердечная боль, положительно изменялось эмоциональное состояние. Все студенты отметили снижение утомления.
Ключевые слова: музыкальное сопровождение, специальная медицинская группа, сердечно-сосудистые заболевания.
Annotation. Smolts T.V., Shtangeeva O.O., Glovatckaya
I.V., Filatova Z.I. Use the music accompaniment in scholastic process with student of the special medical group with diseases of the cardiovascular system. The article tells about the particularities of the use the music accompaniment with student of the special medical group with factor of the risk cardiovascular diseases. Parameters of experimental group have appreciablly improved. At students the general state of health has considerably improved, the main and intimate pain has decreased, the emotional condition positively changed. All students have noted decrease of exhaustion.
Keywords: the music accompaniment, special medical group, cardiovascular diseases.
Вступ.
На сьогоднішній день стрімко збільшується кількість студентів, що відвідують спеціальні медичні групи і велика доля в цих групах належить студентам з фактором ризику серцево-судинних захворювань. З метою покращення стану студентів пропонується використовувати у навчальному процесі музичний супровід.
Довгий час вважалося, що роль музики зводиться тільки до її психоемоційної дії на орган слуху. В результаті багато численних дослідів вдалося встановити, що музика здатна проникати в організм не тільки через орган слуху, але й через шкіру! Адже музика має хвильову природу, а у шкірі знаходяться віброрецептори, які сприймають звукові хвилі в широкому діапазоні. Про те, що музика може ліку-
вати, було відомо ще в стародавності. При впливові на віброрецептори звукових хвиль певної частоти «запускається», зокрема, протибольова система, завдяки чому у людини, яка слухає музику зникають, або послаблюються больові відчуття. Звукотерапія одне з найцікавіших і поки малодосліджених напрямків традиційної медицини. Терапевтичний ефект цієї методики базується на частотному коливанні різних звуків, що резонують із окремими органами, системами, або всім організмом людини вціло-му. За спостереженнями вчених і лікарів вібрації музичних звуків активізують вегетативні механізми вищої нервової діяльності, викликають особливі вібраційні відповіді в підсвідомості хворої людини. Відбуваються реакції, які сприяють більш швидкому видужанню. Звуками лікують багато захворювань, у тому числі і серцево-судинні.[2, 3]
Був проведений аналіз і обробка літературних джерел. За даними М.М.Савицького, у 1955-1960рр. нейроцеркулярна дистонія склала 6 % всієї серцево-судинної патології, а у 2000-2004рр., за Васильєвою, -80%. [1, 4]
В науковій літературі нейро-церкуляторна дистонія має такі синонімічні назви: вегетативно-судинна дистонія, функціональні розлади серцево-судинної системи (Т.СЛстаманова), нейро - цирку-ляторна астенія (Оппенгеймер B.S. Oppenheimer), серцево-судинний невроз (Г.Ф.Ланг). серцево-судинних захворювань. [4, 5]
Основними етіологічними факторами розвитку неврозу серця є глибинні психічні переживання, негативні емоції, внутрішні конфлікти, незадоволеність життям, постійна тривожність, страх, виснажуюча робота. Невроз значно легше і швидше розвивається у людей зі слабкою нервовою системою. [1]
Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету ім. Драгоманова. Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження є вивчення впливу музичного супроводу на загальний стан здоров’я студентів спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи. Результати дослідження:
На першому етапі дослідження був проведений аналіз і узагальнення відповідних літературних джерел, теоретичне вивчення впливу музики на організм. Була проведена розробка методики проведення занять. Також була розроблена анкета, яка включала 13 запитань.
На другому етапі дослідження студентам спеціальної медичної групи запропонували відповісти на запитання анкети. Анкетування проводилося двічі - на початку експерименту і в кінці.
Таблиця була оброблена методом математичної статистики за допомогою програми Microsoft Excel 2000.
Результати першого анкетування показали, що середній вік опитаних складає 18 років, переважна більшість народилася в Києві та Київській
області після Чорнобильської катастрофи. У 60% студентів, які займаються в спеціальній медичній групі, відмічено серцево-судинні захворювання, інші 40% складають інші захворювання. Із запропонованих видів фізичних навантажень всі опитувані в основному надавали перевагу легкій атлетиці, плаванню та аеробіці. Найбільш комфортно студенти почувають себе після таких фізичних навантажень, як легка атлетика, аеробіка, плавання. Переважній більшості студентів подобаються заняття аеробікою. Музичний супровід цього року подобається більше, оскільки використовується сучасна музика, якою захоплюється молодь. В основному музичний супровід викликає у студентів бажання танцювати, що відповідає виконуваній діяльності. Для розучування комплексу в середньому потрібно 3-5 повторів. Більшості до вподоби середній темп рухів. Швидкість запам’ятовування під рахунок і під музику серед опитуваних розподілилася порівну, що пов’ язано з індивідуальними особливостями. На питання чи психічно комфортне музичне супроводження комплексу з ритмічної гімнастики, масово було отримано відповідь «так».
За результатами анкетування було виділено дві групи студентів із серцево-судинними захворюваннями по 20 чоловік (контрольна і експериментальна). Перед початком експерименту було проведене медичне обстеження фізичного стану студентів. Контрольна група займалася розучуванням комплексу під рахунок. В експериментальній групі розучування комплексу проводилося з музичним супроводом
На третьому етапі проводилася обробка результатів експерименту.
Після проведення другого анкетування виявилося, що більша частина студентів які входили до експериментальної групи почали перевагу надавати заняттям з аеробіки, в той час як у контрольній групі суттєвих змін не відбулося. Студенти експериментальної групи відмітили, що після аеробіки почувають себе більш комфортно, заняття аеробіки приваблюють більше. Студенти, які займалися у контрольній групі оцінили переваги занять під музику : розучування комплексу під музику більш цікаве. При порівнянні кількості повторювань фізичних вправ, які потрібні для розучування комплексу, було відмічено, що у експериментальної групи рухова пам’ять значно покращилася, а у контрольної групи також відбулися покращення, але меншою мірою. В експериментальній групі темп рухів перетворився із домінуючого середнього в швидкий. Як в експериментальній так і в контрольній групі студенти після проведеного експерименту дали більше позитивних відповідей на питання про комфортність музичного супроводження комплексу з ритмічної гімнастики.
Паралельно було також проведене дослідження емоційного стану студентів під час експерименту. Студентам пропонувалося відмічати свій емоційний стан до і після заняття ритмічною гімнастикою.
Таблиця 1
Результати анкетування
До експерименту Після експерименту
Контрольна Експериментальна Контрольна Експериментальна
1. Скільки Вам років?
18 19 20 18 19 20 18 19 20 18 19 20
43,2% 49,4% 7,4% 39,5% 41,6% 18,9% 41,8% 52,3% 5,9% 39,5% 40,8% 19,7%
2. Де Ви народились?
Київ, Київська обл.. Інші регіони Київ, Київська обл.. Інші регіони Київ, Київська обл.. Інші регіони Київ, Київська обл.. Інші регіони
54,3% 45,7% 48,6% 51,4% 54,3% 45,7% 48,6% 51,4%
3. Дата народження (рік, число, місяць)?
До аварії на ЧАЕС Після аварії на ЧАЕС До аварії на ЧАЕС Після аварії на ЧАЕС До аварії на ЧАЕС Після аварії на ЧАЕС До аварії на ЧАЕС Після аварії на ЧАЕС
95,4% 4,6% 89,2% 10,8% 95,4% 4,6% 89,2% 10,8%
4. Який у Вас діагноз (хронічне захворювання)?
Серцево- судинне Інше Серцево- судинне Інше Серцево- судинне Інше Серцево- судинне Інше
64,9% 35,1% 56,2% 43,8% 64,9% 35,1% 56,2% 43,8%
5. Які види фізичних навантажень запропонованих у вузі Вам подобаються?
Плава ння Легка атлети ка Аеробі ка Плаван ня Легка атлети ка Аеробі ка Плаван ня Легка атлети ка Аеробік а Плаванн я Легка атлетик а Аеробі ка
28,3% 22,9% 48,8% 30% 31,9% 38,1% 28,3% 25,8% 45,9% 23,6% 19,5% 56,9%
6. Після якого виду фізичного навантаження Ви почуваєте себе фізично більш комфортно?
Плава ння Легка атлети ка Аеробі ка Плаван ня Легка атлети ка Аеробі ка Плаван ня Легка атлети ка Аеробі ка Плавання Легка атлети ка Аеробік а
36,1% 20% 43,9% 40,9% 25,3% 33,8% 36,1% 23,1% 40,8% 38,4% 23,9% 37,3%
7. Чи подобаються Вам заняття з аеробіки?
Так Ні Так Ні Так Ні Так Ні
68,2% 31,8% 57,7% 42,3% 67% 33% 78,4% 21,6%
8. Чи подобається Вам музичне супроводження минулого та цього року?
Так Ні Так Ні Так Ні Так Ні
88,1% 11,9% 74,9% 25,1% 87,3% 12,7% 88,5% 11,4%
9. Які асоціації викликає у Вас музичне супроводження. Що хочеться робити?
Співат и Танцю вати Інше Співа ти Танцю вати Інше Співат и Танц ювати Інше Співат и Танцюв ати Інше
26,8% 35,1% 38,1% 18,2% 40,3% 41,5% 26,8% 35,1 % 38,1% 20,9% 53,9% 25,2%
10. Яка кількість повторювань фізичних вправ Вам потрібна для розучування комплексу?
1 3 5 7 1 3 5 7 1 3 5 7 1 3 5 7
15 % 32 % 36,8 % 16,2% 16 % 41 % 30 % 13 % 18,9 % 45,7 % 27 % 8,4 % 24,9 % 45 % 26 % 4,1%
11. Який темп рухів Вам подобається?
Швид кий Середн ій Повільн ий Швид кий Середн ій Повіль ний Швидк ий Сере дній Повіль ний Швид кий Середні й Повіль ний
20,6% 35,9% 43,5% 18,6 % 41,1% 40,3% 33,9% 4 3 28,7% 40,2% 34,3% 25,5%
12. Як Ви швидше запам’ятовуєте рухи?
Під музику Під рахунок Під музику Під рахунок Під музику Під рахунок Під музику Під рахунок
48,3% 51,7% 52,3% 47,7% 45,3% 54,7% 68,7% 31,3%
13. Чи психологічно комфортне для Вас музичне супроводження комплексу з ритмічної гімнастики?
Так Ні Так Ні 1 Так Ні Так Ні
47,9% 52,1% 56,7% 43,3% 1 50,3% 49,7% 69,1% 30,9%
У контрольній групі покращення настрою після заняття ритмічною гімнастикою було мало помітним, або взагалі не відбувалося. У експериментальній же групі настрій значно покращувався. Позитивний настій в свою чергу сприяє подоланню глибинних переживань, внутрішніх конфліктів, незадоволеності життям, зменшується тривожність і страх. На фоні цих позитивних змін зменшуються симптоми серцево-судинних захворювань.
У порівнянні із контрольною групою, у студентів, які займалися за розробленим методом значно покращилося загальне самопочуття, зменшився головний та серцевий біль. Всі студенти експериментальної групи відмітили зниження втомлюваності.
Висновки:
1. Показники експериментальної групи, у порівнянні з контрольною, помітно покращилися, що підтверджують результати експерименту, наведені в таблиці.
2. У студентів, які займалися за розробленою методикою значно покращилося загальне самопочуття, зменшився головний та серцевий біль.
3. Після занять у студентів експериментальної групи позитивно змінювався емоційний стан. Всі студенти відмітили зниження втомлюваності, що позитивно вплинуло на учбовий процес вцілому.
В результаті проведеного дослідження була досягнута мета роботи, що підтверджують результати наведені в таблиці. Отже, запропонована методика є цілком дієвою.
Подальше дослідження передбачається провести у напрямку вивчення змін тренувальних функціональних можливостей студентів спеціальної медичної групи із захворюваннями серцево-судинної системи при регулярному відвідуванні занять.
Список використаної літератури:
1. Васильева А.В. Вегетососудистая дистония: симптомы и эффективное лечение. - СПб.: ИК «Невский проспект», 2004. - С. 8-32
2. Дубогай О. Д. Перспективи розвитку технологій фізичного виховання студентів. //3б.Актуальні проблеми валеоло-гічної освіти в навчальних закладах України в сучасних умовах. - Кіровоград; 2001. - С. 85-106
3. Кудрявцева Е.Н. Здоровье человека: понятие и реальность / Общественные науки и здравоохранение. - М.: Наука,
1987. - С.32-48
4. Кучанская А.В. Вегето-сосудистая дистония. - СПб.: ИД «ВЕСЬ», 2003. - С. 15-48
5. Малая медицинская энциклопедия, том 9. / Отв. ред.
B.Х.Василенко. - М.: «Советская энциклопедия», 19б0. -
C. 53-71
Надійшла до редакції 1б.04.2007р.
ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО СИСТЕМАТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ
Смоляр О.В.
Слов’ янський державний педагогічний університет
Анотація. Виявлення і корекція, а також активізація мотивів для занять фізичним вихованням являється невід’ємною частиною роботи педагогів в системі фізичного виховання у вищих навчальних закладах. Мотиви занять фізичними вправами мають динамічний характер. Мотиви занять фізичним виховання студентів тісно пов’язані з емоціями. При допомозі мотивів можна керувати діяльністю студентів на заняттях фізичним вихованням у вищих навчальних закладах.
Ключові слова: мотив занять, емоційний стан, фізичне навантаження, позитивна мотивація, систематичні заняття.
Аннотация. Смоляр Е.В. Формирование у студентов положительной мотивации к систематическим занятиям физической культурой и спортом. Выявление и коррекция, а так же активизация мотивов для занятий физическим воспитанием является неотъемлемой частью работы педагогов в системе физического воспитания высших учебных заведений. Мотивы занятий физическими упражнениями имеют динамический характер. Мотивы занятий физическим воспитанием студентов тесно связаны с эмоциями. При помощи мотивов можно руководить деятельностью студентов на занятиях физическим воспитанием в высших учебных заведениях. Ключевые слова: мотив занятий, эмоциональное состояние, физические загрузки, положительная мотивация, систематические занятия.
Annotation. Smolyar Y.V. The formation by the students a positive motivation to the systematic physical culture and sport. The influence and correction and activisation of the reasons for systematic studies of physical culture is an integral part of the educational specialists in a system of physical training. Motives of employment by physical exercises have dynamic character. Motives of employment physical education of students are closely connected to emotions. By means of motives it is possible to supervise over activity of students on employment by physical training
in higher educational institutions.
Key words: the motivation of studies, emotional condition, physical load, positive motivation, systematic studies.
Вступ.
Фізична культура - далеко не тільки для професіоналів. Турбуватися про своє здоров’я мають люди різних професій і різного віку. Високий рівень фізичної і розумової активності людей, які займаються фізичною культурою, зберігається значно довше ніж у тих, хто не займається.
Зниження активної рухливої діяльності сприяє розвитку серцево-судинних розладів, що веде до порушення обміну речовин. Заняття фізичною культурою в любих її формах допоможуть вам нейтралізувати весь негативний вплив на організм, підвищити стійкість організму до захворювань [1-6]. Ось чому сучасна наука приділяє увагу впливу емоційного стану студентів на процес навчання. Головне завдання студентів - вміння виховувати в собі позитивні емоції і зберігати їх, направляти на досягнення мети. Саме тому, для підвищення ефективності навчального процесу, крім оволодіння засобами навчання і виховання необхідно підтримувати бадьорий емоційний стан.
Фізична культура не тільки стимулятор м’язової системи, вона дає можливість бути бадьорою і більш оптимістично налаштованою людиною. Емоційний настрій людини лише сприяє досягненню результатів, які очікував і радості від отриманого фізичного навантаження.
Емоційний стан студента також залежить від його відносин з викладачем. Відносини часто будуються по першому враженню і необхідний настрій на оволодіння предметом в значній мірі залежить від педагогічної майстерності викладача, його особистих якостей. Досвід показує, що силовий тиск не завжди приносить успіх, навпаки, він часто створює у відносинах емоційну напруженість, яка негативно впливає на ефективність навчання.
Робота виконана за планом НДР Слов’янського державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета та завдання дослідження. Основною проблемою дослідження являється адаптації і підвищення позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, так як згідно з кредитно -модульною системою обсяг самостійної роботи студентів збільшується.
В завданнях роботи визначили наступні аспекти для дослідження:
- визначити і вивчити мотиви занять фізичною культурою;
- класифікувати виявлені мотиви;
- простежити вплив фізичних вправ на емоційний фон студентів.
Експериментальні дослідження проводились у Слов’янському державному педагогічному університеті на протязі навчального року. У опитуванні та анкетуванні брали участь студенти І та ІІ курсів технологічного, філологічного факультетів та факультету підготовка вчителів початкових класів.
Результати досліджень.
Перш ніж розглядати питання про позитивну мотивацію студентів до систематичних занять фізичною культурою, необхідно визначити, що ж таке мотив.
Мотив - це думки і почуття людини, які спонукають до тієї, чи іншої діяльності.
Мотиви тісно пов’язані з емоціями. Цей взаємозв’язок виражається у тому, що відображає відносини між мотивами і можливістю успішної реалізації, яка відповідає діяльності. Тобто відносини між тим, що хочу і тим, що маю.
Без емоцій заняття спортивною діяльністю не можливі. Емоційна захопленість - це одна з важливих умов позитивного впливу фізичних вправ на особистість людини.
Взаємозв’язок мотивів і мети діяльності дуже великий. Джерелом активності особистості і її діяльності у процесі фізичного виховання являються потреби, які формуються і проявляються у процесі навчання і занять фізичними вправами.
Активність з більше або менше усвідомле-
80 п 70 60 50 4O 30 20 10 0
□ Відповідають діяльності
□ Не відповідають діяльності
/-----------71
—
1 курс 2 курс
Рис. 1. Результати експерименту.
ним мотивом діяльності називається направленою. Що ж таке мотив діяльності? Мотив діяльності - це усвідомлене людиною переживання своєї потреби, яка суб ’єктивно виражається в думках, поняттях (моральних, етичних), ідеалах, емоціях як простих, так і складних.
Мотиви занять фізичним вихованням не тільки різноманітні, але й мають динамічний характер. У результаті дослідження бачимо динаміку розвитку мотивів, які спонукають студентів до систематичних занять фізичною культурою і спортом.
Початкова стадія мотивів має наступні характеристики:
1. Дифузійність інтересів (студенти відвідують навчальні заняття, відвідують секції в пошуках оптимального для себе варіанту, їх інтерес не сконцентрований).
2. Безпосередність інтересів (подобається займатися, подобається колектив або викладач).
3. Інтереси зв’язані з умовами побуту (близько мешкає до місця занять).
4. Для отримання заліку.
В основному мотиви початкової стадії активізують студентів І курсу, а також деяких студентів
ІІ курсу.
Наступна стадія - усвідомлення. На цій стадії студенти мають наступні мотиви:
1. Пробудження інтересу до занять тим чи іншим видом вправ (усвідомлений інтерес до занять аеробікою, волейболом чи іншим видом).
2. Проявлення здібностей до цього виду рухливої діяльності і прагнення до розвитку (вивчення більш складної програми).
3. Розширення спеціальних знань (прагнення до вивчення і практичного використання придбаних методичних знань).
Ці мотиви активізують студентів ІІ курсів і деяких студентів 1 курсів.
Наступна стадія - це мотиви на рівні самовдосконалення:
1. Емоційне насичення переживаннями спортивного успіху (поліпшення особистих результатів у виді спорту).
2. Участь у змаганнях.
3. Виконання спортивного розряду.
Для таких студентів систематичні заняття фізичною культурою і спортом являються необхідною потребою.
Вивчивши і опрацювавши дані опитування і анкетування отримали наступні результати:
- 68,7% студентів мотиви відповідають їх діяльності. Ці студенти відвідують учбові заняття, а також спортивні гуртки або займаються самостійно;
- у 31,3% студентів мотиви не відповідають їх діяльності.
Якщо розглянути мотивацію занять студентів І та ІІ курсів окремо, то отримаємо відповідно такі результати:
- у студентів І курсів 52,4% мотиви відповідають
діяльності, а 47,6% - не відповідають;
- у студентів ІІ курсів 70,8% відповідають діяльності, 29,2% мотивів залишаються не реалізованими.
Результати, які отримали, підтверджують динаміку розвитку мотивів, а також те, що за допомогою мотивів можна активізувати діяльність студентів у процесі фізичного виховання.
Висновки.
У ході досліджень були зроблені наступні висновки:
1. Мотиви занять фізичними вправами мають динамічний характер. Мотиви занять фізичним виховання студентів тісно пов’язані з емоціями.
2. При допомозі мотивів можна керувати діяльністю студентів на заняттях фізичним вихованням у вищих навчальних закладах.
Подальші дослідження передбачають вивчення впливу емоційного стану студентів на фізичне навантаження в процесі занять фізичним вихованням у вищих навчальних закладах.
Література
1. Асеев А.В. Мотивация поведения и формирования личности.- М.: Мысль, 1976.- С. 5-12, 39-69.
2. Лернер И.Я. Вопросы методов педагогического исследования / Сб. научных трудов, М.: АПН СССР, 1988.- С. 21129.
3. Мотюшкина А.М. Развитие творческой активности школьников. М.: Педагогика, 1991.- С. 39-59, 9-105, 126-150.
4. Монахов Н.И. Изучение эффективности воспитания: теория и методика.- М.: Педагогика, 1981.- С. 59, 77-79,130132.
5. Павлютенков Є.М. Формування мотивів вибору професії. //Під ред. Федоришина Б. А. - Київ: Радянська школа, 1980.- С. 7-19.
6. Ступницкий И.С., Гасанов С.С. Развитие творческой активности студентов в процессе изучения общественных наук.- Киев: Вища школа, 1981.- С. 6-42.
Надійшла до редакції 05.04.2007р.
АКТУАЛЬНІСТЬ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНИНА
Ткачов С.І.
Національний фармацевтичний університет
Анотація. У статті актуалізовано системний підхід для створення оптимальної моделі формування громадянина з урахуванням поліаспектності даної проблеми і ба-гатофакторністі розвитку особистості в сучасному суспільстві. Особливу увагу треба приділяти педагогічному аспекту, завдяки якому створюється особистість громадянина, а фундаментом і підґрунтям такої діяльності є психологічний складник. Додатково слід зауважити, що результативність громадянського виховання залежить від узгодженості інших аспектів, а саме - політичного і юридичного та їх відповідності цінностям і соціальним орієнтирам особистості.
Ключові слова: системний підхід, модель формування громадянина.
Аннотация. Ткачев С. И. Актуальность системного подхода в разрешении проблемы формирования гражданина. В статье актуализирован системный подход для создания оптимальной модели формирования гражданина с учетом полиаспектности данной проблемы и многофакторности развития личности в современном обществе. Особое внимание надо уделять педагогическому
аспекту, благодаря которому создается личность гражданина, а фундаментом и подпочвой такой деятельности является психологическая составная часть. Дополнительно следует заметить, что результативность гражданского воспитания зависит от согласованности других аспектов, а именно - политического и юридического их соответствия ценностям и социальным ориентирам личности.
Ключевые слова: системный подход, модель формирования гражданина.
Annotation. Tkachov S. I. Creation of the system approach of citizen’s up bringing. The system approach to create an optimal model to bring up the citizen taking into account many aspects of the given problem and many factors of personality development in the modern society is reflected. The special attention should be given pedagogical aspect due to which the person of the citizen is created, and the base and a basis of such activity is the psychological component. In addition it is necessary to notice, that productivity of civil education depends on a coordination of other aspects, namely - political and their legal conformity to values and social reference points of the person.
Key words: the system approach, the model to bring up the citizen.
Вступ.
В умовах трансформації сучасного суспільства наукові дослідження гуманітарного спрямування характеризуються застосуванням оновлених підходів та інноваційними тенденціями. Але разом з цим класичні принципи наукового пошуку, зокрема принцип системності, не втратили своєї актуальності. Так, наприклад, реалізація ідеї громадянського суспільства потребує свого наукового обґрунтування і вирішення на філософському, за-гальнонауковому і конкретно-технологічному рівнях. При цьому одним із головних завдань є проблема вибору змісту і поєднання соціально-виховних зусиль у процесі формування громадянина. Відповідні сучасні психолого-педагогічні дослідження присвячені різним питанням громадянського виховання і громадянської освіти молоді. Проте проблема формування громадянина в сучасному суспільстві має не тільки педагогічний аспект, але й соціологічний, психологічний і правовий виміри. Таким чином, в ефективному вирішенні зазначеної проблеми треба прийняти до уваги системність міждисциплінарного характеру, а також ту системність, що породжується методологічними традиціями наукового пошуку.
Робота виконана за планом НДР Національного фармацевтичного університету.
Формулювання цілей роботи.
Метою статті є обґрунтування необхідності системного підходу у вирішенні проблеми громадянської освіти і громадянського виховання в сучасному суспільстві.
Результати дослідження.
Дослідження останніх років спрямовані на пошук і створення моделі громадянського виховання молоді у вигляді соціально-педагогічної системи [2-5]. Разом з тим виникає необхідність подальших досліджень у цьому напряму й вирішенні питань ціннісної спрямованості змісту громадянського ви-
ховання і його зв’язку з громадянською освітою. Проблема формування громадянина в сучасному суспільстві потребує всебічної системності та врахування тенденцій сучасного розвитку світу, а також у відповідності до цього особливостей сучасного соціально-психологічного портрету молоді.
На початку ХХІ ст. Генеральна асамблея ООН прийняла Декларацію тисячоліття, в якій визначила своїм головним завданням реалізацію наступної ідеї - зробити глобалізацію позитивним фактором для всіх народів світу. Для досягнення такої мети потрібні загальні зусилля в напряму міжнародних стосунків на основі фундаментальних цінностей -свободи, рівності, терпимості, поваги до природи, загального громадянського обов’язку. Фактично Декларація тисячоліття передбачає інтеграцію міжнародної спільноти на засадах цінностей громадянського суспільства. Слід зазначити, що практично сучасний світ невпинно і поступово наближається до єдиної соціально-економічної моделі суспільства за однаковим базовим принципом функціонування - ринкові відносини з одночасним регулюванням і посиленням соціального захисту населення.
Безумовно, запорукою подальшого розвитку нашої країни є підготовленість сучасної молоді до професійної та суспільно-корисної діяльності. Вивчення соціально-психологічних особливостей і характерних рис сучасної молоді свідчить про різноманітність її ціннісних орієнтацій. Вони мають широкий діапазон і характеризуються нестабільністю. Деякій частині молоді у поглядах на своє майбутнє притаманна невизначеність. Значна частина молоді, перш за все студентська, діє достатньо активно. Вона не тільки навчається, а й активно займається трудовою діяльністю, набуває досвіду роботи й намагається знайти і ствердити себе в сучасній соціальній структурі суспільства. Але водночас треба зауважити, що моральні позиції молоді досить спектральні: від позитивних ідеалів, норм і цінностей до цинізму й егоцентризму. Це підтверджує необхідність системного підходу і відпрацювання цілісного погляду на проблему формування громадянина в сучасному суспільстві.
Громадянське виховання і громадянська освіта молоді повинні гармонійно поєднати теорію та практику формування громадянина. Для здійснення цього завдання необхідно встановити чіткі ціннісні орієнтири і здійснити залучення молоді до суспільно-корисної діяльності. Тому в умовах сучасного українського державотворення важливо визначитися в ідеології і методологічному підході щодо створення соціально-педагогічної технології виховання особистості, здатної до відповідальних дій у суспільстві й спроможної до планетарного мислення.
Необхідність створення системної соціально-педагогічної технології зумовлена такими причинами. По-перше, сучасний світ за своєю суттю є інтегрованим інформаційно-екологічним простором в широкому розумінні цього поняття. Взаємопов’я-
заність і взаємозумовленість соціально-економічних, політичних та інформаційних подій в умовах глобалізації впливає на особистість на макро-, мезо- і мікрорівнях життєдіяльності суспільства. Кожна окрема людина зазнає, так би мовити, “вертикального” і “горизонтального” впливу на світогляд, почуття та свої дії. Наслідком такого впливу може бути необхідність зміни образу життя і ставлення до навколишнього світу. Глобальний характер “вертикального” впливу трансформується в локальне забарвлення життєдіяльності особистості, який остаточно знаходить своє вираження в межах “горизонтальних” взаємозв’язків і реальних умовах життя. У свою чергу, життя людини у ХХІ ст. нерозривно пов’язане з бурхливим процесом розвитку інформаційних і комунікативних засобів. Тому діяльність сучасної людини потребує певної соціальної компетенції, технічної обізнаності й творчої активності. Полем діяльності кожної окремої особистості є соціально-економічний та інформаційний мікропростір. Розвиток і становлення особистості відбувається при цьому фактично не тільки в умовах організованої діяльності, а також завдяки неформальним, спонтанним впливам, що можуть мати неконтрольований і емоційно-вразливий характер.
Тому слід зазначити, що процес формування особистості громадянина має багатофакторний, важко керований і залежний від конкретно-історичних особливостей теперішнього часу характер. На -явність загальних тенденцій розвитку світового співтовариства, єдиного інформаційного простору супроводжується економічними і політичними протиріччями, кризою духовної культури й ускладненням світоглядної картини особистості. В таких умовах системний підхід дозволяє визначити найбільш оптимальну модель громадянського становлення особистості.
Другою важливою причиною необхідності системного підходу в громадянському вихованні особистості є багатомірне визначення самого поняття “громадянин”. Його можна визначити в юридичному і політичному, психологічному і педагогічному аспектах.
Якщо в юридичному сенсі поняття “громадянин” означає належність до певної держави та сукупність прав і обов’язків відповідно до Конституції країни, то в політичному аспекті воно являє собою показник рівня свідомості, активності й участі в суспільних і громадських подіях. У психологічному аспекті поняття громадянина концентрує в собі наявність стійкого психічного утворення особистості, домінанту внутрішнього стану особистості у вигляді почуттів належності, гордості й любові до своєї країни. Зауважимо, що психологічний аспект може не співпадати з юридичним і політичним. Людина може бути юридично дієздатною, політично активною, але не відчувати себе по-справжньому громадянином своєї держави. В історії людства такі протиріччя ми можемо спостерігати на прикладі лідерів повстань, революційних рухів, подій і пере-
творень протягом ХІХ - ХХ ст.
Особливо важливим у цьому сенсі є педагогічний аспект, який пов’язаний з набуттям необхідного соціального досвіду, умінь і навичок громадянської діяльності, участі в державних справах шляхом відповідного навчання і виховання.
По-третє, якщо визначати по суті громадянське виховання, то це підготовка особистості до участі у вирішенні суспільних і державних завдань на основі прав і обов’язків, моральних і конституційних норм. Процес такої підготовки повинен супроводжуватися формуванням комплексу відповідних знань, умінь і навичок, рис характеру і якостей особистості, тому що вони є основою мислення, спонукальною силою та засобом дій. Цей комплекс включає свідомість і самосвідомість, знання конституційних прав і обов’язків, повагу до історії своєї країни, любов до сім’ї й Батьківщини, гуманність і моральність, соціальну активність і участь в суспільних та державних справах.
Виходячи з цього можна структурувати зміст громадянського виховання узагальненими блоками:
- відповідні знання;
- необхідні уявлення й світогляд;
- почуття обов’язку, поваги, гідності й честі;
- готовність до необхідних дій, вчинків;
- соціальна активність і поведінка.
Якщо прийняти таку структуру за основу й зміст громадянського виховання, то адекватна технологія має базуватися на трьох основних елементах: знання, уявлення та світогляд через освіту, формування почуттів і готовності через суспільно-корисну практику, а також розвиток соціальної активності і поведінки через участь у проектах, стажуваннях і громадських організаціях. Концепція громадянського освіти у школах України теж цілком відповідає ідеї системності і урахуванню факторів і чинників сучасного розвитку особистості [1]. По-перше, в концепції визначено поняття громадянської освіти та її системні складові (громадянські знання, уміння та досвід, громадянські чесноти). За своєю суттю громадянські знання є інтегрованим утворенням особистості, бо, як зазначають автори, вони є основою формування уявлень про форми і способи “функціонування громадянина в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному полі демократичної держави”. Стосовно громадянських чеснот в концепції конкретизовано, що вони є нормами, установками, цінностями та якостями, що “притаманні громадянину демократичного суспільства”. Тобто відносно цієї складової громадянської освіти теж має місце інтегрованість і сконцентрованість утворення й набуття в моральній сфері особистості.
Висновки.
Таким чином, приймаючи до уваги схарактеризовані аспекти поняття „громадянин”, треба зазначити, що воно є комплексним утворенням особистості й в ідеальній уяві гармонійним поєднанням різних її сфер. При цьому особливу увагу треба при-
діляти педагогічному аспекту, завдяки якому створюється особистість громадянина, а фундаментом і підґрунтям такої діяльності є психологічний складник. Додатково слід зауважити, що результативність громадянського виховання залежить від узгодженості інших аспектів, а саме - політичного і юридичного та їх відповідності цінностям і соціальним орієнтирам особистості. Тут необхідна гармонія “внутрішнього” і “зовнішнього” у досягненні результативності громадянського виховання. Звідси виникає потреба у такій системі формування громадянина, яка б змогла поєднати різні аспекти громадянськості й фактори впливу сучасного соціального середовища. Взагалі громадянське виховання потребує певної системної педагогічної роботи, яка за своїм змістом узгоджує й поєднує основні фактори розвитку особистості, інтегрує теорію та практику громадянського освіти й виховання.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем системного підходу у вирішенні проблеми формування громадянина.
Література
1. Концепція громадянської освіти в школах України // Шлях освіти. - 2001. - № 1. - С. 26-31.
2. Плахтєєва В.І. Морально-вольові якості майбутнього вчителя - основа громадянської свідомості // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб. наук. праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №12. - С. 162-164.
3. Рагозін М. Громадянське виховання: методологія і організація у світлі європейського досвіду // Шлях освіти. - 1999.
- № 4. - С. 16-20.
4. Сухомлинська О. Ідеї громадянськості й школа в Україні / / Шлях освіти. - 1999. - № 4. - С. 20-24.
5. Чернуха Н.М. Формування громадянськості учнівської молоді: інтеграція виховних соціальних впливів суспільства. Монографія. - Луганськ: Альма матер, 2006. - 360 с.
Надійшла до редакції 17.04.2007р.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТАКТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЮНИХ БАСКЕТБОЛІСТІВ.
Цимбалюк Ж.О., Должко Ф. Н.,
Козлов А.В., Лідо О.С.
Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди
Анотація. Стаття присвячена дослідженню статевих особливостей розвитку тактичного мислення спортсменів на етапі початкового навчання у баскетболі. Тактичне мислення - одна з найважливіших спортивних здібностей для гри в баскетбол. Вона залежить від статевих особливостей у дорослих спортсменів, але ця залежність не уточнена для етапу початкового навчання. Розвиток тактичного мислення у дівчат і хлопців 11-12 ровів значно підвищується під час спеціально організованих занять. На розвиток тактичного мислення спортсменів на етапі початкового навчання не впливають статеві особливості.
Ключові слова: тактичне мислення, тактична підготовка, етап початкового навчання.
Аннотация. Цымбалюк Ж. А., Должко Ф.Н., Козлов А.В., Лидо А.С. Особенности развития тактического мышления юных баскетболистов. Статья посвящена исследованию половых особенностей развития тактического мышления спортсменов на этапе начального обучения
в баскетболе. Тактическое мышление - одна из важнейших спортивных способностей для игры в баскетбол. Она зависит от половых особенностей у взрослых спортсменов, но эта зависимость не уточнена для этапа начального обучения. Развитие тактического мышления у девушек и ребят 11-12 лет значительно повышается во время специально организованных занятий. На развитие тактического мышления спортсменов на этапе начального обучения не влияют половые особенности. Ключевые слова: тактическое мышление, тактическая подготовка, этап начального обучения.
Annotation. Tsymbaluk G.A., Dolgko F.N., Kozlov A.V., Lido A.S. Peculiarities of tactical thinking development of the students at the basic level of basketball training. The article is devoted to research of sex peculiarities of tactical thinking development of the students at the basic level of basketball training. Tactical thinking - one of the major sports abilities for game in basketball. She depends on sexual features at adult sportsmen, but this dependence is not specified for a stage of elementary education. Development of tactical thinking in girls and guys of 1112 years considerably raises during time of specially organized employment. Development of tactical thinking of sportsmen at a stage of elementary education is not influenced with sexual features.
Key words: tactical thinking, tactical training, basic level of training.
Вступ.
Сучасний баскетбол досяг високого ступеня свого розвитку. Нерідко фізична, технічна і тактична підготовленість гравців протиборчих команд визначається як приблизно однакова [14]. Усе це ставить перед тренерами досить важку задачу, яка полягає у виявленні й розвитку в баскетболістів індивідуальних здібностей до ефективної спортивної діяльності в обраному виді спорту.
Специфіка та складність спортивних змагань у баскетболі визначаються тим, що свої фізичні можливості спортсмен направляє на особисті рухи, досягаючи таким чином поставленої мети. Виникаюче при цьому кожен раз рухове завдання спочатку вирішується подумки, а потім реалізується в рухах. Таким чином, кінцевим результатом (наслідком виконаної дії) є зміни в головних сферах психіки: психічних процесах; психічних властивостях особистості; психологічних станах; психологічній побудові спортивної діяльності [8, 10].
Враховуючи особливості ігрових видів спорту, зокрема баскетболу, зараз дослідники приділяють велику увагу тактичній підготовці спортсменів, показником якої є рівень розвитку тактичного мислення [7, 12].
У роботах багатьох учених [4, 11, 12] розглянули широкий спектр особливостей розвитку цієї спортивної здібності. Однак розвиток тактичного мислення спортсменів в період, коли закладаються основи спортивної майстерності, зацікавив не багатьох з них [2, 3]. Цей період в баскетболі співпадає з етапом початкового навчання, коли вік баскетболістів відповідає 10-12 рокам. Саме в цьому віці відбувається стрибок у розвитку інтелекту та видів мислення [б, 7, 9]. Але це зовсім не враховується при плануванні навчально-тренувального процесу підготовки юних баскетболістів.
Статеві особливості розвитку тактичного мислення привернули увагу деяких дослідників [11, 13], але більшість експериментів охоплює дорослих спортсменів. Тому об’єктом дослідження, який нас зацікавив, є навчально-тренувальний процес хлопців та дівчат 11-12 років у баскетболі.
Роботу виконано відповідно Зведеного плану науково-дослідної роботи Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту на 20012005 рр. за темою:1.2.18. “Оптимізація навчально-тренувального процесу спортсменів різного віку і кваліфікації в спортивних іграх” (номер державної реєстрації 010Ш006471).
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - виявлення статевих особливостей розвитку тактичного мислення у баскетболістів на етапі початкового навчання.
Завдання роботи:
1. Узагальнити літературні відомості з питань статевих особливостей розвитку тактичного мислення спортсменів.
2. Дослідити статеві особливості розвитку тактичного мислення у дітей 11-12 років.
Методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних і наукових даних, навчально-методичної і нормативної документації; тестування для виявлення рівня тактичного мислення; педагогічний експеримент; методи статистичної обробки даних.
У дослідженні взяли участь 18 дівчат-бас-кетболісток 11-12 років (другий-третій рік тренування) ДЮСШ-13 м. Харкова та 14 хлопців-баскет-болістів 11-12 років (другий-третій рік тренування) СДЮШОР “ Авангард “ м. Харкова. Їх підготовка протягом навчального року (2004-2005) здійснювалась в секціях на основі програми для ДЮСШ [1] зі значними відмінами, запропонованими в розділі так-
тичної підготовки (збільшення її обсягу до 30 %). Це збільшення відбувалось за рахунок перерозподілу годин між компонентами підготовки юних спортсменів: технічним і тактичним. Базуючись на володінні юними баскетболістами основами технічних елементів, подальше їх вивчення необхідно було проводити безпосередньо в тактичних комбінаціях. Тому в тренувальних групах під час занять особлива увага тренерами приділялась розвитку тактичної підготовки юних спортсменів.
Розвиток тактичного мислення у юних баскетболісток був нами досліджено [13] і виявлено, що саме в 11-12 років (другий-третій рік навчання) він досягає найкращих темпів приросту на етапі початкового навчання. Це пов’язано з особливостями розвитку мислення в цей віковий період [6, 7, 9].
У хлопців цього віку також відбувається стрибок у розвитку інтелекту та видів мислення. Їх технічна підготовка дозволяє автоматично виконувати деякі нескладні технічні прийоми у різних ігрових ситуаціях, а решту уваги зосереджувати на тактичному розв’язанні цих ситуацій. Тому нас зацікавило порівняння результатів дослідження у групах різної статі.
За допомогою тесту А. В. Родіонова “Гра-3” [11] та методу експертних оцінок були виявлені та проаналізовані початковий (до експерименту) і кінцевий (після експерименту) рівні розвитку тактичного мислення.
Результати дослідження.
До початку експерименту були підібрані групи, які не відрізнялись за віком та технічною підготовленістю, але були різної статі. Ці групи були протестовані за допомогою тесту по виявленню рівня тактичного мислення. Але значних розбіжностей між ними не було виявлено (мал. 1, мал. 2), як
й
д
н
о
'2
д
ч
2
50-
45-
40-
35-
30-
25-
20-
15-
10-
5
46,56
40,78
28,78
28,07-
□ до експерименту
□ після експерименту
дівчата
хлопці
Групи
Мал. 1 Кількісні показники виконання тесту по виявленню рівня тактичного мислення в різних статевих
групах.
0
за кількісним (46,56 ходів у дівчат, 40,78 ходів у хлопців), так і часовим (28,78с та 28,07с відповідно) показниками.
Також група експертів, яка складалась з двох дослідників, тренера та студентів-баскет-болістів педагогічного університету, зафіксувала показники володіння тактичними прийомами в ігрових ситуаціях при грі в баскетбол в обох групах. Аналізуючи їх, слід зазначити на відсутності суттєвої різниці між ними (15 балів - у дівчат, 18 балів - у хлопців) (мал. 3).
Після проведення експерименту обидві гру-
пи пройшли повторні іспити та тестування. Їх аналіз показує приблизну рівність. Так, кількісний показник у тесті по виявленню тактичного мислення обидві групи покращили в середньому до 28 балів, а часовий склав у дівчат 17,12с, а у хлопців - 18,04с (див. мал. 1, мал. 2). За результатами експертної оцінки рівень тактичної майстерності у групах змінився на 13-15 балів (див. мал. 3).
З порівняння темпів розвитку тактичного мислення (табл. 1, табл. 2) між групами витікає, що статеві особливості у віці 11-12 років у дітей при заняттях баскетболом не впливають на темпи роз-
Ке) 40-|
35
30
25
20
15
10
5
0
дівчата хлопці Групи
Мал. 2 Часові показники виконання тесту по виявленню рівня тактичного мислення
в різних статевих групах.
33
дівчата хлопці
Мал. 3 Рівень тактичної майстерності.
Зміна кількісного показника у тесті по виявленню рівня тактичного мислення у баскетболістів різної статі (кількість ходів).
Групи Таблиця 1
Групи А п ± т £ Ґ Р
Баскетболістки-дівчата (N=18) 17,78 5,16 10,37 1 ,65 > 0,05
Баскетболісти-хлопці (N = 14) 12,7 1 4 3 с* 6
Таблиця 2
Зміна часового показника у тесті по виявленню рівня тактичного мислення у баскетболістів різної статі (с).
Групи А t ± m S t Р
Б аскетболістки-дівчата (N=18) б б 3,1б б 4 1 ,б 9 > 0,05
Баскетболісти-хлопці (N = 14) 13,14 2,78 4,82
витку цієї спортивної здібності.
У хлопців, як і у дівчат, в ході проведення педагогічного експерименту покращились результати тестувань. На це вплинув спеціально організований процес навчання юних баскетболістів та вікові особливості розвитку тактичного мислення. Ці результати уточнюють наукові висновки [5] і конкретизують їх для етапу початкового навчання при заняттях баскетболом.
Висновки.
1. Тактичне мислення - одна з найважливіших спортивних здібностей для гри в баскетбол. Вона залежить від статевих особливостей у дорослих спортсменів, але ця залежність не уточнена для етапу початкового навчання під час занять баскетболом.
2. Розвиток тактичного мислення у дівчат і хлопців 11-12 ровів значно підвищується під час спеціально організованих занять баскетболом.
3. На розвиток тактичного мислення спортсменів на етапі початкового навчання не впливають статеві особливості.
Наше дослідження не претендує на вичерпний аналіз розглянутої проблеми, яка досить складна і багатогранна. Подальшу її розробку, на наш погляд, доцільно здійснювати в більш глибокому вивченні проблеми впливу різних факторів на розвиток тактичного мислення спортсменів у процесі навчально-тренувальної діяльності.
Література
1. Баскетбол: навчальна програма для ДЮСШ (групи початкової підготовки 1-го, 2-го років навчання) (Держкомітет України з фізичної культури і спорту) - К., 1999. - 110 с.
2. Близнюк Ю. В. Порівняльний аналіз ефективності різних методик навчання фізичним вправам з урахуванням особливостей нервової системи підлітків. // Слобожанський науково-спортивний вісник. Вип. 1. - Х.: ХДІФК, 1998. -
С. 18-21.
3. Бонбочанц А. А. Исследование силы нервной системы в возрастном аспекте. Автореф. дис... канд. псих. наук.- М.: 1980. - 26 с.
4. Волков Е. П., Черный Ю. П. Совершенствование процесса обучения юных спортсменов в зависимости от индивидуальных различий высшей нервной деятельности. // Фізична культура, спорт та здоров’я. Збірник наукових робіт. - Х.: ХДІФК, 1997. - С. 276-279.
5. Гагаева Г М. Тактическое мышление в спорте. //Теория и практика физической культуры. - 1951. - № 6. - С. 407413.
6. Калпунович И. Я. Психологические закономерности развития пространственного мышления. // Вопросы психологии. - 1999.- №1. - С. 60-69.
7. Клименко А.И. Исследования особенностей оперативного мышления баскетболистов с целью индивидуализации тактической подготовки. Автореф. дис. канд. пед. наук.
- М., 1975. - 26 с.
8. Портнов Ю.М. Баскетбол: Учебник для вузов физической культуры. - М., 1997. - С. 54-б8.
9. Пронин Л.И. Баскетбол. Развитие игрового мышления. // Физкультура в школе.- 1999. - №2. - С.52.
10. Родионов А. В. Программирование психологической подготовки спортсмена. // Wychwanie Fizyczne I Sport Physical Education and Sport. Quarterli Volume 4б. Supplement №1 Past
2. - Warsaw: Scientific Publishers PWN, 2002. - с. 73-75.
11. Родионов А.В. Психологическая диагностика спортивных способностей. - М.: Физкультура и спорт, 1973. - 21б с.
12. Родионов А.В. Спортсмен прогнозирует решение. - М.: Физкультура и спорт, 1971. 12 с.
13. Цимбалюк Ж.О. Вплив основних властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення юних баскетболісток. Автореф. дис... канд. фіз. вих. - X., 2003. - С. 7-20.
14. Barht B. Probleme ciner theorie und Methodik der Strategie und Taktik des Wettkampfes in Spent. // Theorie und Praxik des Korperkultur. - 1980. - №2. - Р. 2б-29.
Надійшла до редакції 12.04.2007р.
АНАЛІЗ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Юхименко С.М.
Кременчуцький державний політехнічний університет
Анотація. Продемонстровано підхід до процесу фізичного виховання з позиції теорії адаптації. Наведено результати досліджень адаптаційного потенціалу студентів. Розрахунок адаптаційного потенціалу -нескладна процедура, яка не потребує спеціальної підготовки чи складного обладнання, але надає викладачеві інформацію про стан протікання пристосувальних процесів індивідуально у кожного студента. Кількісна оцінка АП у свою чергу дає змогу диференціювати фізичне навантаження з метою корекції фізичного стану. Ключові слова: фізичне виховання, здоров’я, адаптаційний потенціал, студенти, функціональний стан, системи організму.
Аннотация. Юхименко С. Н. Анализ адаптационного потенциала студенческой молодежи. В статье продемонстрирован подход к процессу физического воспитания с позиции теории адаптации. Приведены результаты исследований адаптационного потенциала студентов. Расчет адаптационного потенциала - несложная процедура, которая не нуждается в специальной подготовке или сложном оборудовании, но предоставляет преподавателю информацию о состоянии протекания приспособительных процессов индивидуально у каждого студента. Количественная оценка адаптационного потенциала в свою очередь дает возможность дифференцировать физическую нагрузку с целью коррекции физического состояния.
Ключевые слова: физическое воспитание, здоровье, адаптационный потенциал, студенты, функциональное состояние, системы организма.
Annotation. Yukhimenko S. Analysis of adaptation potential of student young people. The approach is shown the process of physical education from position of theory of adaptation. The results of researches of adaptation potential of students are resulted. Calculation of adaptable potential - simple
procedure which does not require special preparation or the complex equipment, but gives the teacher the information on a condition of course of adaptive processes individually at each student. The quantitative estimation of adaptable potential in turn enables to differentiate physical loading with the purpose of correction of a physical condition.
Keywords: physical education, health, adaptation potential, students, functional state systems of organism.
Вступ.
Адаптація - це процес пристосування будови і функцій організму та його органів до умов довкілля. Протистояння шкідливим факторам навколишнього середовища завжди супроводжується напругою механізмів адаптації. У літературі зустрічається поняття «ціна адаптації» або «плата за адаптацію» [3]. На думку вчених, якщо опорність організму велика, а шкідливі впливи не надмірні, можна лише не помічати «ціни», однак помилково вважати, що можна жити без порушень функціонального стану організму, хвороб, тощо. Тому перед учителями фізичної культури, тренерами, викладачами постає питання зниження «плати» за пристосування і зміцнення адаптивних здібностей людини - як суттєвих оздоровчих проблем.
Сучасні фахівці з ФВ твердять, що для вирішення оздоровчих задач до процесу фізичного виховання (ФВ) слід підходити з позиції теорії адаптації [4,7], тобто, розглядати його не як процес впливу на організм фізичними вправами з метою навчання руховим діям та для розвитку рухливих якостей, а сприймати фізичне виховання як процес управління адаптивним функціонуванням організму здорової людини. Висновок про те, що адаптивні здібності людини визначають міру її індивідуального здоров’я є загально визнаним. Доведено також, що фізичні вправи є основним засобом тренування усіх фізіологічних систем оскільки адаптаційні механізми тренуються у результаті взаємодії фізичного, психічного навантаження і відновлення - показників, що лежать в основі спортивного тренування. Саме тому дослідження адаптаційного потенціалу -актуальна тема наукових досліджень у галузі фізичного виховання [3 ].
Як відомо, вчені виділяють генотипну та фенотипну, термінову та довгострокову адаптації [5 ]. Відносно останньої: літературі є дані про те, що адаптаційні перебудови, викликані процесом фізичного виховання (а не спортом), є найбільш раціональними, оскільки більш стійкі до процесів де-адаптації, вимагають менших зусиль для підтримки досягнутого рівня і не пов’язані зі структурними змінами органів (збільшенням їх маси) (В.М.Пла-тонов, 1997). Тому задачею процесу фізичного виховання вважається формування третьої стадії, яку й характеризує стійка довгострокова адаптація (Ф.З.Меєрсон, М.Г.Пшеннікова, 1988). Особливостями цього структурного базису адаптації є не тільки пристосування організму до тренувальних навантажень, а й підвищення його резистентності до шкідливих впливів, які є підґрунтям для викорис-
тання тренованості як засобу профілактики.
Такі основні позиції теорії адаптації викладено у роботах фахівців з теорії та методики фізичного виховання та спорту [3,5,7].
Одночасно дослідження в області фізіології, психології, спортивної медицини та інших наук засвідчують, що немає роботи, яка б не впливала на стан здоров’я [1]. Встановлено також, що в процесі трудової діяльності проходить пристосування людини до умов праці. Чим мобільніший та тренованіший організм, тим швидше і спокійніше проходить адаптація [ 1,3,6]. Ці позиції пропонується використовувати як базові положення професійно-прикладної фізичної культури, тобто засобами фізичного виховання готувати адаптаційне підґрунтя проти майбутнього негативного впливу професійної діяльності [1].
Робота виконана за планом НДР Кременчуцького державного політехнічного університету.
Формулювання цілей роботи.
У будь-якому випадку, щоб управляти адаптивними процесами необхідно оцінити адаптаційний потенціал організму на даний момент. Тому метою нашого дослідження є вивчення адаптаційного потенціалу, який, як відомо, визначає міру індивідуального здоров’я людини.
Задачами дослідження є розрахунок АП; оцінка напруги механізмів адаптації.
Методи дослідження:
- антропометрія;
- фізіологічні методики;
- оцінка АП за методикою Р.Баєвського;
- статистичний аналіз.
Результати дослідження та їх обговорення.
Для оцінки адаптивного потенціалу ми використали досить відому та поширену методику обрахунків Р.Баєвського:
АП=0,011ЧСС+ 0,014СТ+0,008ДТ+
0,0014W+0,009P- 0,009Ь - 0,27, де ЧСС- частота серцевих скорочень у спокої;
СТ- систолічний тиск, мм. рт. ст.;
ДТ - діастолічний тиск, мм. рт. ст.;
Р - маса тіла, кг;
Ь - довжина тіла, см;
W - вік, років.
За величиною АП оцінюють рівень напруги регуляторних систем. Чим вище адаптаційні здібності системи кровообігу, тим менше значення АП.
Ми використали цю методику у своїх дослідженнях, де приймали участь дві академічні групи юнаків-першокурсників (34 чоловіки). Усі вони відносились до основної медичної групи. Дослідження проводились на початку першого семестру (2006 - 2007 н.р.).
ЧСС вимірювалась у спокої в положенні сидячи після 10-хвилинного відпочинку. АТ вимірювався за методикою Короткова, для визначення маси та довжини тіла використовувались медичні
Таблиця 1
Оцінка АП студентів першого курсу за методикою Р.Баєвського
( п=34)
Значення О цінка Кількість Рекомендації
АП % чол для занять
До 2,10 Задовільна адаптація 85,3 29 Без обмежень
2,1 1 - 3,20 Напруга механізмів адаптації 14,7 5 За спец програмою
3,21 - 4,30 Незадовільна адаптація - - Заняття строго обмежені
Більше 4,3 Зрив адаптації - - Заняття ЛФК
ваги та зростомір.
Провівши усі необхідні вимірювання та обрахунки, ми отримали наступні дані (табл. 1).
За даними нашого дослідження досліджуваний контингент ( п=34) характеризується у 85,3 % випадків задовільною адаптацією і у 14,7% напругою механізмів адаптації.
За таких умов 29 чоловік із 34 не потребують занять за спеціальною програмою для корекції адаптаційного потенціалу, тоді як у п’яти юнаків така потреба є. Очевидно, до програми їхніх занять потрібно включити більше аеробних вправ на витривалість, як це рекомендують дослідники [3] і відслідковувати динаміку ЧСС та її відновлення після навантаження.
У якості основних засобів фізичного виховання можуть бути оздоровчий біг, оздоровча ходьба, плавання при ЧСС = 130 - 150 уд\хв. Таке навантаження розвиває й добре підтримує працездатність серця, веде до подальшої капіляризації мускулатури, споживання кисню. Такий режим роботи вважається основним оздоровчим режимом, бо веде до збільшення ударного об’єму, зміцнює серцевий м’яз. Тут доцільно застосовувати найбільш простий і доступний вид циклічних вправ - біг. Вплив бігу зазвичай просліджується через загальний та спеціальний ефекти.
• Загальний ефект - зміни функціонального стану ЦНС, компенсація відсутніх енерготрат, функціональні зрушення в системі кровообігу, зниження захворюваності.
• Спеціальний ефект - підвищення функціональних можливостей ССС ( збільшення скорочувальної й насосної функції серця), аеробної продуктивності, ріст фізичної працездатності.
Висновки.
1. Адаптаційний потенціал - це той показник, за
яким визначають міру індивідуального здоров’я. За Р.А.Баєвським, в основі розрахунку
рівнів здоров’я лежить кількісна оцінка протікання адаптаційних процесів [2,3].
2. Розрахунок АП - нескладна процедура, яка не потребує спеціальної підготовки чи складного обладнання, але надає викладачеві інформацію про стан протікання пристосувальних процесів індивідуально у кожного студента.
3. Кількісна оцінка АП у свою чергу дає змогу диференціювати фізичне навантаження з метою
корекції фізичного стану.
У подальших дослідженнях ми плануємо відслідкувати зв’язок між рівнем максимального споживання кисню та адаптаційним потенціалом, адаптаційним потенціалом та рівнем фізичного здоров’я студентів, а також динаміку цих показників в процесі навчання юнаків у ВНЗ.
Література
1. Головченко Г.Т., Бондаренко Т.В. Формирование личности специалиста средствами физического воспитания. -Харьков: ИВМО „ХК”, 2001. - 153 с.
2. Булич Э.Г, Муравов И.В. Здоровье человека - К.: Олимпийская литература, 2003. -
3. Климова В.К. Адаптационные процессы и здоровье человека / в книге: Здоровье человека и профилактика заболеваний. - Белгород, 1998.
4. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе ФВ, Киев: «Олимпийская литература», 1999. - С.230.
5. Теория и методика физического воспитания / Учебник под ред. Т. Ю. Круцевич. Том 1. - Киев: „Олимпийская литература”, 2003. - 378 с.
6. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. - Киев: Олимпийская литература”, 2004. - 808 с.
7. Платонов В.Н. Сохранение и укрепление здоровья здоровых людей - приоритетное направление современного здравоохранения// ТМФВ. - 2006, №2. - С. 3 - 14.
Надійшла до редакції 18.04.2007р.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Яцюк С.М.
Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету
Анотація. У статті розглянуто різні аспекти застосування нових інформаційних технологій у вищому навчальному закладі, проблеми підготовки фахівців у контексті Болонської декларації, шляхи підвищення професійної підготовки студентів та їх інтенсифікацію навчання, новітні технології в організації та проведенні практик (стажувань). Досліджено найбільш ефективні прийоми роботи з новими інформаційно-педагогічними технологіями у навчанні студентів інженерних спеціальностей. Ключові слова: педагогічна технологія, комп‘ютерні технології навчання, інформаційні технології, нові інформаційні технології, методи навчання, якість знань. Аннотация. Яцюк С.М. Повышение эффективности профессиональной подготовки студентов инженерных специальностей. В статье рассмотрены различные аспекты применения новых информационных технологий в высшем учебном заведении, проблемы подготовки специалистов в контексте Болонской декларации, пути
повышения профессиональной подготовки студентов и их интенсификация, новейшие технологии в организации и проведении практик (стажировок). Исследованы наиболее эффективные приемы работы с новыми информационно-педагогическими технологиями в обучении студентов инженерных специальностей.
Ключевые слова: педагогическая технология, компьютерные технологии обучения, информационные технологии, новые информационные технологии, методы обучения, качество знаний.
Annotation. Ytsuk S.M. Increase of efficiency of vocational training of students of engineering specialities. In article are considered Various Aspects of application of new information technologies in a higher educational institution, problems of preparation of experts in context Bolon of the declaration, a way of increase of vocational training of students and their intensification, the newest technologies in the organization and carrying out of training. The most effective working methods with new information-pedagogical technologies are investigated in Training Students of engineering specialities.
Key words: pedagogical technology, computer technologies Training, information technologies, new information technologies, methods Training, Quality of knowledge.
Вступ.
Освітні трансформації відповідно до вимог кредитно-модульної системи — це не лише і не стільки рівні, модулі, експерименти, кредити, рейтинги тощо. Це — перш за все, нова філософія освітньої діяльності, нові принципи організації навчального процесу, новий тип відносин між викладачем і студентом, це, зрештою, нові «технології» опанування знань, унеможливлення репродуктивних методів навчання, повна прозорість навчального процесу тощо. Важливим моментом реструктуризації навчального процесу студентів інженерних спеціальностей є запровадження інноваційних освітянських технологій.
Різні аспекти застосування нових інформаційних технологій у вищому навчальному закладі розроблені у працях В.І.Бабича, Р.Вільямса, В.І.Гриценка, А.М.Довгялла, В.А.Кайміна, К .Макліна, Є.Д.Маргуліса, В.М.Монахова, І. П. Підласого, Й. Рівкінда, Г.В. Фролової та інших дослідників. Існує певна кількість досліджень, в яких розкриваються основні положення методики використання комп‘ютерної техніки у вузі, принципи і прийоми навчання з використанням комп‘ютера, області застосування комп‘ютерів у професійній діяльності педагогів. Так, зокрема, в роботах Р.Вільямса, Г.М.Клеймана, К.Макліна, Й. Рівкінда та інших науковців ґрунтовно досліджені: ситуації використання комп‘ютера в якості об‘єкту вивчення і засобу навчання; принципи і прийоми комп‘ютерної навчально-пізнавальної діяльності студентів медико-технічного профілю; різні області застосування комп‘ютерів у школі і інших навчальних закладах: ігри, обробка текстів, створення педагогічних програмних продуктів; методика використання навчальних програм, які пропонують структурований матеріал: задають питання, приймають і аналізують відповіді, дають кваліфіковану і швидку оцінку, повідомляють додаткову інформацію для пояснення незрозумілих
термінів [8;9]. Проблеми підготовки фахівців у контексті Болонської декларації розглядаються на науково-практичних семінарах вищих навчальних закладів України. Кремень В. Г. дослідив шляхи модернізації освіти і науки України, а саме показав необхідність застосування нових радикальних методів для підвищення ефективності навчання студентів вищих навчальних закладів, довів ефективність і актуальність використання новітніх інформаційних технологій у навчанні студентів вищих навчальних закладів [6]. Однак недостатньо висвітлена проблема у навчанні студентів інженерних спеціальностей.
Робота виконана у відповідності до плану НДР Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Формулювання мети роботи.
Мета статті - показати шляхи підвищення ефективності професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей.
Авторська ідея. Дослідник виходив з того, що для підвищення ефективності професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей необхідно вдало використовувати найсучасніші інформаційні технології.
Сутнісний зміст. Теоретично обґрунтувати основні шляхи підвищення ефективності професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей, які відображають рівень розвитку сучасної науки у відповідності до вимог Болонського процесу.
Результати дослідження
Модульно-пізнавальний аспект. За роки незалежності, у зв’язку з багатоаспектним процесами у країні, та у вищій школі зокрема, зміною навчальних планів, напрямів і спеціалізацій, певний час існували проблеми з навчально-методичним забезпеченням навчальних дисциплін. Бракувало сучасних підручників, посібників, навчальних видань для самостійного вивчення програмного матеріалу. У цей період склалася своєрідна педагогічна «майстерність», коли викладач був змушений диктувати зміст основних положень, а студент
— його занотовувати.
Нині ситуація суттєво змінилася. В бібліотеці ЛБІ МНТУ з абсолютної більшості дисциплін навчального плану існують добротні, сучасні підручники, посібники та інший методично-довідковий матеріал, часто підготовлений самими викладачами інституту.
Дослідження по впровадженню інноваційних технологій в ЛБІ МНТУ проводилось на кафедрі комп’ютерних наук, де студенти здобувають спеціальність “Програмне забезпечення автоматизованих систем”. Але тут виникла чергова проблема. Окремі викладачі інституту вже звикли до тієї, м’яко кажучи, своєрідної методики викладання. Одні на ній «виросли», не знають і не хочуть знати іншої. Деякі викладачі усвідомлюють усю порочність викладання «під диктовку», але від неї не відмовляються, вона
їх влаштовує, оскільки не потребує особливих напружень з підготовкою спеціального навчально-методичного супроводження дисциплін. Немало є викладачів, яким бракує досвіду, професійних навичок, знання сучасних методик і технологій викладання. З цією метою на кафедрі була створена школа молодого педагога, де налагоджувалась система підвищення кваліфікації викладачів, особливо молодих. Ми виявили, що за нинішнього зростання потоків наукової інформації репродуктивне засвоєння студентом необхідного обсягу знань стає неможливим. За таких умов зменшується частка прямого, зовні заданого інформування та розширюється застосування інтерактивних форм і методів роботи студентів під керівництвом викладача та повноцінної самостійної роботи в лабораторіях, читальних залах, на об’єктах майбутньої професійної діяльності, що особливо важливо для системи дистанційного навчання.
Модульно-технологічний аспект. Розробка та застосування інноваційних технологій навчання в ЛБІ МНТУ, а також діагностика якості знань студентів носить системний характер, що дозволило забезпечити взаємозв’язок між усіма елементами навчального процесу, підвищило рівень його керованості та навчально-методичного забезпечення. Вони впроваджувались в денних та заочних формах навчання, по всій вертикалі навчального плану (у всіх дисциплінах), по горизонталі навчального плану (у всіх видах навчального процесу: лекції, семінари, практичні, лабораторні, самостійна робота студента, практика, заліки, іспити, поточний контроль).
Інтенсифікація навчального процесу на кафедрі комп’ютерних наук передусім пов’язана з проведенням аудиторних занять (лекцій, практичних, семінарів, лабораторних) на базі новітніх технологій. Це спонукає до проведення лекційних занять, скажімо, за трьома варіантами:
• традиційне читання з візуальним супроводженням (зниження витрат часу на 8-10%);
• інтенсивне читання з використанням опорного конспекту та візуального супроводження (зниження витрат часу на 40-50% порівняно з традиційною лекцією);
• консультативно-проблемне читання з опорним конспектом і візуальним супроводженням на основі самостійного вивчення студентом розділу (теми) курсу (зниження витрат часу на лекції на 60-70%).
Нові тенденції яскраво проявилися в технологіях проведення семінарських занять:
• традиційна форма проведення з елементами інновацій (з використанням навчальних тестів за роздатковим матеріалом) чи в ком-п ’ютерному варіанті; мозкового штурму; рольових ігор; бліц-розминка тощо); семі-нари-дискусії (проблемні), семінари-бриф-інги, ага-ринги; наукові семінари; семінари за принципом самоорганізації студентів;
змішані тощо.
Поліпшилися й технології проведення практичних занять:
• традиційна форма проведення з елементами інновацій (вхідний контроль володіння темою на основі комп’ютерного тестування, розрахунки з використанням комп’ютерних програмних продуктів), які дозволяють звільнити час для обговорення результатів вирішення завдань та опрацювання пропозицій для прийняття управлінських рішень; ігрове проектування; ділові ігри, в тому числі з використанням комп’ютерних версій, розроблених кафедрами університету або придбаних програмних продуктів; технології кейс-методу (методу ситуаційного навчання); технології «Уорк-шоп», спрямовані на вирішення ситуації чи розробку проекту малими групами; багатоаспектні, відеофільми.
У технологіях проведення лабораторних занять також застосовувались нові форми, а саме:
• традиційна форма з елементами інновацій (вхідний контроль володіння темою) на основі комп’ютерного тестування та в паперовому варіанті;
• комп’ютерна обробка результатів експериментів, які проводяться в лабораторіях;
• виїзні (на підприємства);
• імітаційне комп’ютерне моделювання. Модульно-розвивальний аспект. Оскільки на кафедрі комп’ютерних наук ЛБІ МНТУ знач -ного поліпшення вимагали технології практичної підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог багатоступеневої освіти, потребувала організації практична підготовка. Це зумовило б безперервність її проведення для одержання достатнього обсягу практичних знань і вмінь відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик і ступенів освіти. Безперервність практичної підготовки досягалась завдяки проходженню взаємопов’язаних видів практики: вступ до фаху, комп’ютерний практикум, комплексна практика з фаху на рівні бакалавра, спеціаліста та переддипломна. Новітні технології в організації та проведенні практик (стажувань) передбачають:
• застосування комп’ютерних технологій для створення бази даних, електронних таблиць, алгоритмів рішення, інформаційних зв’язків, комплексів задач, інфологічних структур, що, по-перше, створює умови для оволодіння інформаційними технологіями для рішення фахових задач; по-друге, скорочує витрати часу на опрацювання інформації й отримання результатів; по-третє, вивільняє час для обґрунтування висновків за результатами практики, формування пропозицій щодо прийняття управлінських рішень;
• організацію та проведення практики на матеріалах ЛБІ МНТУ, який функціонує в режимі
віртуального підприємства (організації) з відповідною організаційною структурою, господарсько-фінансовими операціями, зовнішнім середовищем.
Упровадження активних інформаційних, телекомунікаційних технологій в ЛБІ МНТУ дозволило підвищити рівень самостійного опанування студентами навчальних дисциплін, упровадити інноваційні технології навчання, спрямовані на раціональне використання навчального часу, активізацію творчого потенціалу студентів. Інформаційні технології необхідно застосувати в усіх видах аудиторних занять (лекції, семінари, практичні, лабораторні), системі контролю знань студентів тощо.
Із упровадженням інформаційних технологій в ЛБІ МНТУ особливого звучання набуває наскрізна комп’ютерна підготовка студентів, яка складається з:
• системи спеціальних дисциплін комп’ютерного спрямування, які згідно навчальних планів вивчаються щорічно з 1 по 5 курси;
• системи комп’ютерної підтримки навчального процесу, до складу якої входять автоматизовані навчаючі системи й автоматизовані контролюючі системи; комп’ютерне супроводження практичних та лабораторних занять зі спеціальних дисциплін; комп’ютерної підтримки практик із фаху; комп’ютерних підручників; комп’ютерних ділових ігор;
• комп’ютерної підтримки самостійної роботи студентів (комп’ютерні посібники, практикуми, комп’ютерні банки законодавчої та нормативної бази, комп’ютерні каталоги рекомендованої літератури тощо).
Чітко організована самостійна робота студентів спеціальності «Програмне забезпечення автоматизованих систем» в багатоаспектні час значно поглибила знання з програмного матеріалу, допомогла засвоїти нову тему, використати персональний комп’ютер під час підготовки до занять з інших предметів, написанні ІНДЗ, курсових проектів і дипломних робіт.
Упровадження активних інформаційних, телекомунікаційних технологій передбачало застосування сучасних технологій візуального супроводження різних видів занять (скажімо, за допомогою Lite-Pro), які дозволяють в усіх аудиторіях проводити заняття з показом комп’ютерних і багатоаспектні та презентації програмних продуктів. Крім того, в навчальному процесі доцільно застосовувати сучасні графопроектори та діапроектори Liesedand. Інформаційні технології типу Hi-Class, які ми застосовували в комп’ютерних класах, дозволили індивідуально підходити до навчання студентів і контролю засвоєння навчального матеріалу завдяки розподілу інформації на кожний монітор.
Бібліотечно-інформаційне обслуговування у ЛБІ МНТУ вимагає застосування більш сучасних інформаційних технологій, а саме впровадження автоматизованих інформаційних систем, створення
автоматичних робочих місць бібліотекарів, уведення електронних абонентів користувачів, електронних каталогів літератури й електронної картотеки газетно-журнальних статей, створення мультимедійної бібліотеки тощо. Це дозволить високоякісно виконувати, скажімо, такі процеси, як наукове опрацювання літератури, обслуговування читачів на вищому якісному рівні; автоматична підготовка каталожних карток, книжкових формулярів; запитів на літературу, бібліографічних довідок; уведення інвентарного та багатоаспектного обліку літератури. Електронний каталог знімає незручності у спілкуванні читача з системою бібліотеки. Одночасний багато-аспектний оперативний пошук позбавляє читача від витрат часу на вивчення класифікації літератури та стандарту бібліографічного опису.
Для формування інформаційних ресурсів в ЛБІ МНТУ ведеться постійна підготовка та видання сучасних науково-методичних розробок професорсько-викладацьким складом (підручників, навчальних посібників, опорних конспектів, практикумів, портфелів ситуаційних завдань, тренінгів, кейс-стаді тощо), а також створюються ними комп’ютерні підручники, комп’ютерні навчальні системи, інформаційно-довідкові системи за напрямом підготовки “Комп’ютерні науки” А також, систематично поновлюється сучасного літературного фонд бібліотеки підпискою періодичних видань. В інституті існує відкритий доступ викладачам і студентам до інформаційних ресурсів через глобальну мережу ІПетеІ
Застосування інноваційних освітянських технологій неможливі без розробки комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни (КНМЗД).
Вирішення цих завдань нині неможливе без залучення значних масивів інформації, у тому числі новітніх досягнень науки і техніки. Крім того, в сучасному підході до організації навчального процесу вирішальне значення відіграє спосіб подачі (організації) навчальної інформації. Під цим мається на увазі не традиційна методика викладання, а новітні методичні підходи до організації навчального процесу. У контексті традиційної інформаційно-довідкової лекції на самостійне опрацювання додаткових навчальних посібників відводилося до 30% навчального часу. У системі проблемно-евристичної лекції для цього відводиться до 50-60% часу самостійної роботи студента. Проте власне кількість часу не визначає ефективності такої роботи. Потрібна певна модель (визначена система) організації роботи від постановки задачі до самоперевірки ефективності її розв’язання.
З цією метою розроблено методологію та запропоновано механізм створення інтерактивного методичного комплексу навчальної дисципліни (ІКМЗД) на кафедрі комп’ютерних наук, який згідно із сучасними вимогами подається студенту в електронному вигляді на дискеті, СБ, або, найкраще, у формі Інтернет-сторінки у віртуальній бібліотеці
університету, або, ще краще, що є однозначним за доступністю, — на сайті відповідної кафедри. Віртуальний курс «Дисципліни» написаний у HTML-фор-маті і розрахований для роботи в Internet Explorer чи Netscape Navigator. Завдяки цій програмі студент отримує повний пакет необхідної навчально-методичної літератури до курсу з доступом в окремому комп’ютерному класі, внутрішній комп’ютерній мережі університету, віртуальній бібліотеці інституту або через систему Інтернет.
Структура сучасних інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни, на наш погляд, повинна містити такі основні елементи:
- програму курсу;
- робочу програму курсу;
- календарно-тематичний план лекційних, семінарських і практичних (лабораторних) занять;
- модулі перевірки знань;
- індивідуальні навчально-дослідні завдання; терміни, які повинен засвоїти студент під час вивчення курсу;
- завдання для контрольних робіт із необхідним рівнем їх варіантності;
- опорний конспект лекцій з курсу;
- глосарій (словник термінів);
- методичні рекомендації до самостійного вивчення курсу (розділу, теми);
- збірник задач і завдань до практичних (лабораторних) занять з дисципліни;
- рекомендована література;
- тести для самоконтролю;
- екзаменаційні питання;
- бібліотечні й Інтернет-ресурси;
- електронні підручники та посібники, де текстовий матеріал поєднується з графічним зображенням, показом документів тощо;
- графічні матеріали та інші візуальні засоби, зразки, фонд законодавчих та інструктивних документів (зазвичай, у спеціалізованих кабінетах) тощо.
Такий комплекс можна розширити за рахунок підготовки авторських підручників із глосарієм, посібників для самостійної роботи з тематичним оглядом літератури, вправами для закріплення матеріалу, тестами для самоперевірки знань тощо. Тому варто мати не лише текстовий, але й електронний варіант усіх цих посібників.
Розробка інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення з кожної дисципліни — широке поле науково-методичних пошуків для кожного викладача. Такий комплекс має відображати індивідуальний рівень роботи зі студентами конкретного викладача. Адже нині викладач виступає не лише в ролі лектора, консультанта, а й стає своєрідним режисером, модератором пізнавального процесу. Тут не припустимий розрив між знаннями викладача та його методичними діями. І це не заперечує необхідності створення сучасних ІКМЗД у межах конкретного вищого навчального закладу
або групи споріднених вищих навчальних закладів.
Висновок.
Таким чином, системний комплексний підхід до впровадження інноваційних технологій навчання в усі елементи навчального процесу з повним сучасним методичним забезпеченням, розвинутою інфраструктурою навчального процесу дозволяє провести реструктуризацію навчального процесу (шляхом скорочення аудиторного навантаження) і запровадити нові концептуальні підходи до організації й контролю самостійної роботи студентів. Збільшення часу на самостійне вивчення (чи поглиблення) окремих модулів (тем) дисциплін вимагає внесення змін і в оцінку знань студентів, введення нової системи комплексної діагностики знань студентів.
Контрольно-модульний аспект.
1. З чим пов’язана інтенсифікація навчального процесу?
2. Як проявляються нові інформаційні технології в проведенні лекційних, практичних та самостійних занять?
3. Які нові форми проведення лабораторних занять можна використовувати в роботі з студентами?
4. Що набуває особливого значення з упровадженням нових інформаційних технологій?
Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в пошуку нових інформаційних технологій для підвищення ефективності професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей.
Література
1. Болюбаш Я.Я. Чинники оптимізації освіти // Урядовий кур’єр.- 2004. - № 196. 15 жовт. - С.6.
2. Вандер Венде М.К. Болонская декларация: решение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. -2000. - Том 25. - №3.
3. Згуровський М.З. Болонський процес - структурна реформа вищої освіти на європейському просторі // Біржова торгівля.- 4004. - №18(52).
4. Інновації у вищій школі (за матеріалами регіональних нарад): Зб. Доп. - К., 2003. - 68 ст.
5. Корсак К.В. Європейський простір вищої освіти і Україна у 21 столітті // Науковий світ. - 2003. - №1. - С.47-56.
6. Кремень В.Г. Освіта та наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). - К., 2003. 216 ст.
7. Левківський К.М., Сухарніков Ю.В. Завдання щодо забезпечення якості вищої освіти України в контексті Болонського процесу // Вища школа. - 2004. - №5-6 - С. 86-106.
8. Михальченко М. Освіта та наука: пошуки нових парадигм модернізації // Вища освіта України. - 2001. - №2. - С. 14-23.
9. Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. - К., 2000. - Вип. 25. - 212 ст.
10. Падалка О.С., Нісімчук А.С., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Пе-
дагогічні технології. - К.: Українська енциклопедія, 1996.
- 254 с.
11. Панченко Н.В. Професійно-педагогічна підготовка студентів педвузів до використання нових інформаційних технологій. Дис. кан.пед.наук. - Київ , 1994.- 131 с.
Надійшла до редакції 21.04.2007р.
MOTION THERAPY AND ITS IMPACT ON THE STATIC BALANCE OF A CHILD WITH AUTISM
Zbigniew Szot1, Tomasz Szot2 ‘Academy of Physical Education and Sport Gdaсsk, 2Centre of Physical Education Gdaсsk Poland
Annotation. Latest American research shows that the scale of autism occurrence is steadily growing. Motion therapy is an importance link in a chain of treatment of person with autism. Increased kinetic activity results in human organism a new status of functional balance, characterised by smaller sensitivity in reacting to unfavourable stimuli. The paper presents effects of motion therapy carried out in a gymnasium and in water. It was an attempt to answer the question if the motion therapy influences shaping of static balance as a co-ordination component as a result of land and underwater exercises. The research was carried out on a 11-year-old boy. The therapy lasted for six months. The applied method was stimulated serial repetitions and a tensometric platform for identification of changes in static balance. It was noticed that as a result of exercises, the boy’s static balance improved. The difference between maximum and minimum inclination in the left-right directions amounted to 10.13; front-back - 9.88 respectively. Similar values were found in standard inclinations: left-right -
0.З9З; front - back - 0.881 respectively. Targeted motion therapy influences improvement of static balance as a component of co-ordination necessary for proper functioning of a child with autism.
Key words: autism, motion therapy, static balance. Анотація. Збігнієв Сзот, Томаш Сзот. Терапія руху і її вплив на статичний баланс дитини з аутизмом. Останнє американське дослідження показує, що масштаб виникнення аутизма стійко росте. Терапія руху - зв’язок важливості в ланцюзі лікування людини з аутизмом. Збільшена кінетична діяльність у людському організмі виявляє новий статус функціонального балансу, характеризованого меншою чутливістю в реакції на несприятливі стимули. Стаття представляє які ефекти має рухова терапія, що виконуються в гімнастичних залах і у воді. Це була спроба відповістити на запитання про формування впливу терапії руху статичного балансу як компонента здійснення координації на землі й під водою. Дослідження було виконано 11-літнім хлопчиком. Терапія тривала протягом шести місяців. Зауважувалося, що в результаті вправ, статичний баланс хлопчика покращився. Розходження між максимальною й мінімальною схильністю в напрямках ліво-право становила 10.13; передня задня частина - 9.88. Подібні цінності були знайдені в стандартних нахилах: ліво-право - 0.З9З; уперед - назад - 0.881. Така терапія руху впливає на вдосконалення статичного балансу як компоненту координації, необхідний для належного функціонування дитини з аутизмом.
Ключові слова: аутизм, рухова терапія, статичний баланс.
Аннотация. Збигниев Сзот, Томаш Сзот. Терапия движения и ее воздействие на статический баланс ребенка с аутизмом. Последнее американское исследование показывает, что масштаб возникновения аутизма устойчиво растет. Терапия движения - связь важности в цепи лечения человека с аутизмом. Увеличенная кинетическая деятельность в человеческом организме являет новый статус функционального баланса, характеризованного меньшей чувствительностью в реакции на неблагоприятные стимулы. Статья представляет какие эффекты появляются в терапии движения, которые выполняются в гимнастических залах и в воде. Это была попытка ответить на вопрос о формировании влияния
терапии движения статического баланса как компонента осуществления координации на земле и под водой. Исследование было выполнено 11-летним мальчике. Терапия продолжалась в течение шести месяцев. Замечалось, что в результате упражнений, статический баланс мальчика улучшился. Различие между максимальной и минимальной склонностью в направлениях лево-право составляло 10.13; передняя задняя часть -9.88. Подобные ценности были найдены в стандартных наклонах: лево-право - 0.595; вперед - назад - 0.881. Такая терапия движения влияет на усовершенствование статического баланса как компонент координации, необходимый для надлежащего функционирования ребенка с аутизмом.
Ключевые слова: аутизм, двигательная терапия, статический баланс.
Introduction.
The first attempts to apply motion therapy in Poland were made in 1991 at the Centre of Therapeutic Aid for People with Autism in Gdaosk. The scientific research resulted in production of tens of papers, including a few books [6, 10]. The issue was also discussed during scientific conferences [3, 4, 5, 7].
The latest American research shows that the scale of autism occurrence is steadily growing. Motion therapy is an important link in a chain of treatment of a person with autism.
The research carried out in Gdaask also proves that 95% of children with autism showed significant differences in static balance as compared to healthy ones [9]. Since static balance is an important component of motion coordination, allowing to master numerous activities (locomotion, independence, communication at home), therefore the paper tries to answer a question whether physical exercises can develop static balance in a child with autism.
The paper tries to show the impact of targeted and intensive exercises on developing static balance of a person with autism as one of the motion coordination therapy.
Material and methodology
A boy aged 11, diagnosed in San Diego through B. Rimbland’s Form E2 test was an object of research. The boy had a healthy, well-off family background. The method of stimulated serial repetitions (SSP) was applied in order to prove the impact of motion exercises on developing static balance.
To assess the level of static balance, a statokinesiometric platform was used. The platform is used for graphic registration of a displacement of an upright-positioned person in time and space, dependant on the existing difference in tension of individual groups of muscles. The deflection in four directions, i.e. forwards and backwards, and to the right and left was registered as components y+ and y-, and x+ and x-respectively [2].
The boy received a three-year-long motion therapy, carried out both at home and at the Academy of Physical Education and Sports. On 15th December 2001 diagnostic tests were carried out (Trace 1) after which a
motion programme using the method of stimulated serial repetitive exercises was performed. After five months the second series of tests were held (Trace 2). Then, the boy was training at home together with his parents, who carried out motion exercise programme in a form of games and tasks (90-minute walking and running in the open area, twice a week, and in winter - 3 hours of skiing every day). From 1st January till 31 May 2003 the boy was practicing very intensive motion curriculum in a fully equipped gym. During that time the boy had 20 classes, thirty minutes each. The programme focused on locomotive, jumping, balance, dexterity, and casting
exercises (cf. Tab. 1).
The table shows that the boy was submitted to many sets of exercises which specifically affected his motor skills. All in all, in the period in question, the boy performed a total of 1,316 repetitive exercises. Just after his exercises in the gym, the boy practiced in the swimming pool performing 297 various movements, and swimming additionally 3,100 metres (Fig. 1). After completion of these exercises, the third examination of static balance was performed (Trace 3). The test was carried out at the Physical Effort Laboratory of Gdacsk Sports Academy.
Table 1.
Types of exercises performed in a gym by a child with autism, P. S. before the swimming course in the period
between 1st Jan. - 30th Apr. 2004
Total within 3 months
Groups of exercises Name of the exercise (time & number of
repetitions)
Locomotive Running with both arms doing circulatory movements forwards and backwards, alternate circulatory movements, step forward with the other foot's shuffle, running backwards 70 minutes
Jumping Skipping over long ribbon, jumping down to a sponge mattress from various heights, jumping on the trampoline. 288 repetitions 61 minutes
Balance Walking along the bench, balance beam on various height. 114 repetitions
Dexterity Front somersault, rolling over, walking up and down the ladder, obstacle course 240 repetitions
Casting Casting a tennis ball at a target with one or both hands (a bucket or a target) 178 repetitions
Others Hanging down from the ladder backwards, touching the chest with bent knees, sitting up from the lying position to a squatting position, crouching and toe-climbing by the ladder. 496 repetitions
Fig. 1 Distance 3,100m
Fig. 2. Results of tests of a person with autism P.S. before and after kinetic therapy
Fig. 2 presents results achieved by the boy. The data show that after the whole series of exercises PS improved his static balance in all its parameters. The difference between maximum and minimum inclination in the left-right directions amounted to 10.13 (13.8 -3.67); front-back 9.88 (13.88 - 4.0) respectively. Similar values were found in standard inclinations: left-right 0.595 (1.476 - 0.881); front-back 0.881 (1.945 - 1.064) respectively.
The test was carried out at the Physical Effort Laboratory of Gdacsk Sports Academy.
Diagnostic test before therapy - test 1 (15.12.2001 - in red), Pp Tp Lp Pt
Diagnostic test after therapy - test 2 (18.05.2002 - in blue), P2, T2, L2, P2
Diagnostic test after therapy - test 3 (31.05.2004 - in green), P3, T3, L3, P3
Discussion
Maintaining balance as a significant component of motion coordination that allows to master a number of locomotive operations necessary in everyday life is an important element of functioning of a person with autism. Some scholars believe that its aetiology is related to the vestibular system [1] where receptors of balance are located. People with autism also show ataxia taking
form of poor kinetic coordination, with one of its elements being poor static balance. The obtained results are convergent to the research conducted before [8] and later on balance of children with autism or with autistic elements, ands show the impact of motion exercises on the development of static balance [11]
Conclusions
Targeted motion therapy influences improvement of static balance as a component of coordination necessary for proper functioning of a child with autism.
References
1. Blackstock E.G. Autyzm a mozg. W: Autyzm (Konstantareas M.M., Blackstock E.B., Webster Ch. D). KTA, Warszawa Tytul oryginalu: Autism: A primer, Montreal, tl. K. Hipp, red. T. Galkowski 1992, s. 59-61.
2. Kubiczkowa J. Test statokinezjometryczny w ocenie stanu rownowagi. Wojskowy Instytut Medycyny Lotniczej w Warszawie, Warszawa 1975 s. 14
3. Szot Z., Suchanowski A. Intensive physical exercise and influence on the changes in the motorics and general behaviour in an autistic child - Sport Kinetics 95, 4th International Scientific Conference, Sep. 13-16, 1995. Charles University. Faculty of Physical Education and Sport, Czech Republic, Prague 1996, p. 460-464.
4. Szot Z., Wyznikiewicz-Nawracala A. The effects of movement skill therapy on autistic in the Gdansk Autistic Center, Third
Paralympic Congress, August 12-16, Atlanta 1996.
5. Szot Z. The effects of the method of stimulated serial repetitions of gymnastic exercises in the therapy of autistic children, Gin. Pol. 1997, 2: 263-268.
6. Szot Z. Aktywnosc ruchowa w terapii dzieci autystycznych. AWF Gdansk 1997, 216 s.
7. Szot Z. The effects of improving the fitness of on autistic child by means of intensive physical exercises carried out in the Gdansk Centre, [W:] Sport Kinetics, 97, Theories of human motor performance and their reflections in practice, Czwalina-Hamburg, 1998, Vol. 1, p. 232-236.
8. Szot Z., Wyznikiewicz - Nawracala A., Wyznikiewicz - Kopp Z. The movement skill therapy of autistic children in the
Gdansk Autistic Centre. Res. Yb.: Studies in Theory of Physical Education and Sport. Gdansk 1999, vol. VI. P. 129-139.
9. Szot Z., Specht C. Difference in statistic equilibrium of autistic and non autistic children, [W:] Studies in Theory of Physical Education and Sport, J^drzej Sniadecki Academy of Physical Education and Sport, Res. Yb. Vol. 2002 VIII, 2001-2002, p. 107-113
10. Szot Z. Aktywnosc ruchowa w terapii dzieci autystycznych. AWFiS Gdansk 2003. Wyd. II uzupelnione i poszerzone 228 s.
11. Szot Z. Autyzm. Terapia ruchowa. Badania interdyscyplinarne. AWFiS Gdansk 2004, s. 119-140
Came to edition 04.04.2007.
ВИМОГИ ДО СТАТЕЙ
СТАТТІ РЕЦЕНЗУЮТЬСЯ
Текст обсягом б і більше сторінок формату А4 на українській (російській, англійській, польській) мові переслати електронною поштою в редакторі WORD. До статті можна включати графічні матеріали -рисунки, таблиці та ін. Шрифт - Times New Roman 14, поля 20 мм, орієнтація сторінки - книжкова, інтервал 1,З.
Структура статті: назва статті, прізвище та ініціали автора, назва організації, анотації, ключові слова, текст статті за структурою згідно Постанови ВАК України від 1З.01.2003 N 7-0З/1, література. Зазначити поштову адресу для пересилання видання, номер телефону для термінового зв’язку (за бажанням автора).
Структура анотації (трьома мовами - укр., рос., англ.): прізвище та ініціали автора(ів), назва статті, текст анотації. Обсяг згідно держстандарту - » З00 знаків для кожної мови.
Ключові слова: (» 1-2 рядки слів. Не вживати словосполучення).
Стаття має такі розділи:
Вступ (постановка проблеми у загальному вигляді; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття).
Зв’язок роботи із важливими науковими програмами або практичними завданнями.
Формулювання цілей роботи (формулювання цілей статті або постановка завдання. Автор також може включати: матеріал і методи дослідження, організація дослідження; об’єкт і предмет дослідження). Результати дослідження (виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів).
Висновки.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку.
Література (З і більше).
Редакція надішле за вказаною Вами адресою 1 прим. збірника.
Тел. (0З7) 7ЗЗ-73-З8; 70б-21-03; 70-72-289; факс: 70б-1З-б0; б10б8, м.Харків-б8, а/с ПШ, Єрмаков Сергій Сидорович.
Термінова довідка: моб. тел. 097-910-81-12.
Листування з авторами виключно електронною поштою. Повідомлення про прийняття (або відхилення) статті до друку надсилається автору електронною поштою після рецензування її членами редколегії. Електронна пошта: [email protected]; [email protected]; [email protected] Файли з великим обсягом інформації направляти на [email protected] Web-сторінки: www.pedagogy.narod.ru - загальна інформація; http://www.nbuv. gov.ua/articles/khhpi/ - архів статей за 199б-2007рр.; http^/Hb.sportedu.ru/books/xxpj - російськомовна сторінка; http://www.sportsscience.org - електронні версії наукових конференцій.
1ЗЗ
