CC BY
27ВПЛИВ ВАЛЕОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ НА ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБИ У ЗДОРОВОМУ
СПОСОБІ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ
Сіренко Р. Р.
Львівський національний університет імені Івана Франка
Анотація. Дослідження присвячене вивченню місця і ролі здорового способу життя у студентському побуті та впливу валеологічних знань на формування потреби впровадження їх у життєдіяльність студентів. Систематичне проведення бесід та диспутів на предмет здорового способу життя сприяє суттєвому покращенню цих знань серед студентів, стимулює їх до впровадження набутих знань у свою життєдіяльність.
Ключові слова: здоров’я, здоровий спосіб життя, студенти.
Аннотация. Сиренко Р.Р. Влияние валеологических знаний на формирование потребности в здоровом образе жизни студентов. Исследование посвящено изучению места и роли здорового способа жизни в студенческом быте и влияния валеологических знаний на формирование потребности их внедрения в жизнедеятельность студенчества. Систематическое проведение бесед и диспутов на предмет здорового образа жизни оказывает содействие существенному улучшению этих знаний среди студентов, стимулирует их к внедрению приобретенных знаний в свою жизнедеятельность. Ключевые слова: здоровье, здоровый способ жизни, студенты.
Annotation. Sirenko R.R. The influence of valeological knowledge on formation of need for a healthy way of life of students. Inquiring into devoted to study of place and role of healthy mode of life in student way of life and influence valeological of know ledges on forming of them inculcation need into students vital functions. Regular carrying out of conversations and debates for a healthy way of life assists substantial improvement of this knowledge among students, stimulates them to introduction of the got knowledge in the ability to live.
Key words: health, healthy mode of life, students.
Вступ.
Здоровим вважається такий спосіб життя, який виключає причини виникнення захворювань, сприяє підтриманню високої працездатності та доброго настрою, забезпечує стале фізичне і психічне здоров’я [5]. Сутність здорового способу життя - в гармонійному поєднанні біологічних особливостей людини та соціальних умов її життя. Здоровий спосіб життя дозволяє студенту здійснити моральний вибір власної життєдіяльності з врахуванням віку, статі, конституції, нервово-психічних та інших особливостей. Здоровий спосіб життя не може скластись сам по собі, його необхідно вміло формувати і постійно підтримувати на основі ряду характерних для нього критеріїв: гігієнічно обґрунтованої поведінки, фізіологічно оптимального режиму праці, достатньої рухової активності, раціонального харчування, відмови від шкідливих звичок, повноцінного відпочинку. Здоровий спосіб життя є неспецифічним чинником оптимізації біологічних та психічних параметрів життєдіяльності, ефективним засобом збільшення середньої тривалості життя та його активного періоду [3].
Багатьма дослідниками (Драчук В.І., 2001;
Боднар І.Р., 2000, Сіренко Р. Р., 2005) [1, 2, 6] доведено, що у вищих навчальних закладах гуманітарного профілю збільшується кількість студентів, віднесених за станом здоров’я до спеціальних медичних груп; зростає кількість гострих респіраторних захворювань; знижується рівень фізичної підготовленості студентів, що також є одним з індикаторів погіршення стану здоров’я молодого покоління.
Основними причинами кризи є знецінення соціального престижу здоров’я нашої молоді, ролі фізичної культури і масового спорту, як засобу зміцнення здоров’я і фізичного розвитку з врахуванням таких факторів, як акселерація, недостатня рухова активність, збільшення навантажень розумової діяльності у навчальному процесі, поширення шкідливих звичок.
У зв’язку з наведеним, дослідження організаційних і методичних аспектів впровадження здорового способу життя в побут студентів є актуальним.
Робота виконана за планом НДР Львівського національного університету імені Івана Франка.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - визначити місце і роль валеологічних знань на формування потреби у здоровому способі життя студентів.
Для вирішення поставлених завдань застосовувались методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення, педагогічний експеримент, опитування (анкетування) студентів, методи математичної статистики.
Організація дослідження: У природному педагогічному експерименті досліджувався вплив набутих під час занять з фізичного виховання студентами знань про здоровий спосіб життя на формування у студентів здорового способу життя. Педагогічний експеримент мав порівняльну спрямованість. Були сформовані дві групи студентів методом випадкової вибірки на базі ІІ-го курсу історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка. Студенти контрольної групи (КГ) не отримували додаткових знань про здоровий спосіб життя. Студенти (ЕГ) на заняттях з фізичного виховання отримували додаткові знання про здоровий спосіб життя у вигляді бесід та диспутів. Обидві групи нараховували по 30 осіб, чоловічої статі.
Опитування студентів проводилося анонімно за допомогою розроблених анкет. Анкети складалися з питань, які стосувалися знань студентів про здоровий спосіб життя та його складові.
Результати дослідження.
На момент опитування респонденти обох груп не мали суттєвих відхилень у здоров’ї.
Оцінка студентами власного стану здоров’я показала, що 70,7 % студентів обох груп не дот -римуються режиму харчування. 64 % - недосипають, сплять менше 8 годин уночі. Через це, 8,1 % мають хронічне відчуття втоми, 53,9 % втомлюються наприкінці тижня (11,9 %) та після важкої роботи (42 %).
Загалом, відповіді студентів свідчать про їхнє усвідомлення потреби занять фізичними вправами, 85 % визнають за потрібне продовжувати заняття, коли фізичне виховання не буде обов’язковою дисципліною. Більшість респондентів (67,2 %) самостійно дбають про покращення свого фізичного стану, 8,2 % - спонукають приклади кращих спортсменів, 5,7 % - друзі. Високі показники самосвідомості спостерігалися також дослідниками В.М. Ко-рягіним та О. А.Череповською [4] під час проведення опитування студентів Національного університету “Львівська політехніка”.
Студенти обох груп переконані у необхідності ведення здорового способу життя (96,6 %). Однак, дати правильну відповідь, які складові, крім уникання шкідливих звичок, має здоровий спосіб життя, краще змогли респонденти ЕГ, ніж КГ. Відповіді студентів наведені у табл. 1.
На запитання ,Чому потрібно вести здоровий спосіб життя?” респонденти відповіли: щоб бути здоровим (КГ=51,7 %, ЕГ=69,9 %); щоб менше хворіти (27,6 % і 46,7 % студентів, відповідно); щоб не відчувати втоми (6,9 % і 29,9 %); щоб довше жити (10,3 % і 36,7 %); що не знають навіщо - 34,5 % студентів КГ і 16,7 % студентів ЕГ.
Студенти зазначили, що знання про здоровий спосіб життя вони отримали під час навчання у школі - 75,8 % у КГ і 72,4 % в ЕГ; у родині - 58,6 % у КГ і 59,9 % в ЕГ, в Університеті - 34,5 % у КГ і 93,3 % в ЕГ.
Відповіді на запитання „Чи оздоровлювалися студенти психологічно, духовно?” наведені на рис. 1. Як видно з малюнка, значна кількість студентів вважає, що набуває виховання у стінах рідного Університету. Друге місце займає відвідування церков та храмів. Незначний відсоток студентів оздоровлю-
Таблиця 1
Відповіді студентів про складові здорового способу життя
Складові здорового способу життя
Відповіді студентів (у %)
К Г
Е Г
правильний розпорядок дня
2 4,1
5 3,3
заняття фізичними вправами , спортом
6 5,5
6 ,7
.здорове харчування
3 4,5
6 6 ,7
чергування праці й відпочинку
3 ,4
2 9,9
не шкідлива для здоров я екологія
6 ,9
2 6 ,7
80
70
60
50
40
30
20
10
0
□ КГ
□ ЕГ
1
2
3
Відвідувань мистецьких, культурних заходів Відвідуючи церкви, інші духовні храми Виховувались, навчаючись у ЛНУ Українськими народними засобами, методами За допомогою аутотренінгу, гіпнозу, медитації
Рис. 3.1. Кількість студентів, які оздоровлювалися духовно та психологічно
Способи, за допомогою яких студенти усувають стресові впливи
4 5
КГ % ЕГ %
20,68 46,66
65,51 69,99
75,85 79,99
27,58 53,33
6,89 6,66
Таблиця 2
Способи боротьби зі стресом
Кількість студентів (у %)
КГ
ЕГ
Сам себе заспокоюю , підбадьорюю
10,3
19,9
спілкуюся з людьми, раджуся з друзями
13,8
39,9
слухаю музику
13,8
26,7
дивлюся телевізор
10,3
26,7
логічною оцінкою ситуації, за допомогою волі
10,3
1 3 ,3
розслаблюю сь
3 ,4
16,7
йду на пиво
3 ,4
1,1
намагаюся поспати
6,9
19,9
ються за допомогою складних методик аутотренінгу, гіпнозу, медитації.
Оскільки відомо, що на здоров’я значний вплив має вміння протистояти стресам, таке питання було поставлене перед студентами. Вважають, що вміють боротися зі стресовими впливами 54,4 % респондентів обох груп (27,5 % у КГ та 39,9 % у ЕГ). Відповіді студентів, щодо способів їхньої боротьби зі стресами наведено у табл. 2.
Аналіз наявності шкідливих звичок показав, що під час експерименту зменшилась кількість курців в ЕГ на 8, 1 %, у КГ залишилась незмінною. Однак достатньо високими залишилися показники: вживання алкоголю - 58,6 % у КГ та 43,3 % у ЕГ; переїдання 6,9 % у КГ і 3,3 % в ЕГ; надмірного захоплення телебаченням - 24,13% у КГ і 23,33% в ЕГ, пізнього засинання - 44,82% у КГ і 33,33% в ЕГ Кількість студентів, що не мають шкідливих звичок у кінці експерименту становила в КГ - 27,6 % студентів, у ЕГ і 36,7 %, що в КГ на 1,5 %, а в ЕГ на 8,7 % вище, ніж на початку експерименту.
Висновки:
1. Фізична культура відіграє провідну роль у формуванні здорового способу життя. У Львівському національному університеті необхідно проводити навчання з основ здорового способу життя та ва-леології у межах предмету “Фізичне виховання”.
2. Експериментально доведено, що систематичне проведення бесід та диспутів на предмет здорового способу життя сприяє суттєвому покращенню цих знань серед студентів, стимулює їх до впровадження набутих знань у свою життєдіяльність.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу валеологічних знань на формування потреби у здоровому способі життя студентів.
Література:
1. Боднар І.Р Фізичне виховання студентів з низьким рівнем підготовленості: Автореф. дис. ... канд. наук з ФВіС. -Луцьк, 2000. - 20 с.
2. Драчук А.І. Оптимізація фізичного виховання студентів вищих закладів освіти гуманітарного профілю: Автореф. дис. канд. наук з ФВіС. - Львів, 2001. - 20 с.
3. Изуткин А.М. Формирование здорового образа жизни // Советское здравоохранение, 1984. - С. 8 - 11.
4. Корягін В.М., Череповська О.А. Вдосконалення системи фізичного виховання студентської молоді // Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської молоді Львівщини: Матер. ІІ наук.-практ. кон-фер. - Львів, 2003. - С. 13 - 15.
5. Рябуха О.І. Вчення про здоров’я. - Львів: Ліга-Прес, 2001. - 112 с.
6. Сіренко РР Фактори, що впливають на рухову активність та мотивацію до занять фізичним вихованням студенток вищих навчальних закладів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. монограф. За ред. проф.. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2005. - № 15. - С. 44 - 51.
7. Сіренко Р. Р., Сапронов М.О., Любежанін Ю.Г. Складові здорового способу життя в умовах сучасного суспільства / / Здоровий спосіб життя: Зб. Наук. Статей. - Випуск 9. -Львів: ПП «Борлак», 2006. - С. 42 - 45.
Надійшла до редакції 11.04.2007р.
ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНОГО СУПРОВОДУ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗІ СТУДЕНТАМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ З ЗАХВОРЮВАННЯМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ Смольц Т.В., Штангєєва О.О.,
Гловацька І. В., Філатова З.І Національний педагогічній
університет ім. М. П. Драгоманова
Анотація. В статті відображені особливості використання музичного супроводу зі студентами спеціальної медичної групи з фактором ризику серцево-судинних захворювань. Помітно покращилися показники експериментальної групи. У студентів значно покращилося загальне самопочуття, зменшився головний та серцевий біль, позитивно змінювався емоційний стан. Всі студенти відмітили зниження втомлюваності.
Ключові слова: музичний супровід, спеціальна-медич-на група, серцево-судинні захворювання.
Аннотация. Смольц Т.В., Штангеева Е.А., Гловацкая И.В., Филатова З.И. Использование музыкального сопровождения в учебном процессе со студентами специальной медицинской группы с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. В статье отображены особенности использования музыкального сопровождения со студентами специальной медицинской группы с фактором риска сердечно- сосудистых заболеваний. Заметно улучшились показатели экспериментальной группы. У студентов значительно улучшилось общее самочувствие, уменьшилась главная и сердечная боль, положительно изменялось эмоциональное состояние. Все студенты отметили снижение утомления.
Ключевые слова: музыкальное сопровождение, специальная медицинская группа, сердечно-сосудистые заболевания.
Annotation. Smolts T.V., Shtangeeva O.O., Glovatckaya I.V., Filatova Z.I. Use the music accompaniment in scholastic process with student of the special medical group with diseases of the cardiovascular system. The article tells about the particularities of the use the music accompaniment with student of the special medical group with factor of the risk cardiovascular diseases. Parameters of experimental group have appreciablly improved. At students the general state of health has considerably improved, the main and intimate pain has decreased, the emotional condition positively changed. All students have noted decrease of exhaustion.
Keywords: the music accompaniment, special medical group, cardiovascular diseases.
Вступ.
На сьогоднішній день стрімко збільшується кількість студентів, що відвідують спеціальні медичні групи і велика доля в цих групах належить студентам з фактором ризику серцево-судинних захворювань. З метою покращення стану студентів пропонується використовувати у навчальному процесі музичний супровід.
Довгий час вважалося, що роль музики зводиться тільки до її психоемоційної дії на орган слуху. В результаті багато численних дослідів вдалося встановити, що музика здатна проникати в організм не тільки через орган слуху, але й через шкіру! Адже музика має хвильову природу, а у шкірі знаходяться віброрецептори, які сприймають звукові хвилі в широкому діапазоні. Про те, що музика може ліку-
