CC BY
47Показники сформованості аналітичного мислення
Критерії сформованості рівень
Понятійно- логічний високий Усвідомлення сутності понять, правильне оперування поняттями, логічність свого висловлювання та бачення логіки в судженнях інших.
середній Не завжди правильна логічність свого висловлювання та інколи не бачення логіки в судженнях інших, допускається неточності в поняттях.
низький Невміння оперувати поняттями, висловлюватись логічно.
Операційно- дійовий високий Уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, моделювати та прогнозувати.
середній Уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати.
низький Невміння виконувати всі названі вище операції або деякі з них виконувати на низькому рівні.
Результативно само- управлінський високий Уміння проектувати власні навчальні досягнення та особистий розвиток.
середній Уміння проаналізувати зміст задачі з одержаним результатом, знайти неточності та помилки в розв’язанні, або шукати інше рішення рішення проблеми.
низький Невміння керувати своєю діяльністю, проводити самоконтроль
тролю, будувати навчальний матеріал схематично. Паралельно формуються уміння вживати різні форми самоконтролю при самостійній роботі з підручником, конспектом, роботі в парах, роботі з комп’ютером.
За даними констатуючого експерименту, студенти І курсу мають різний рівень знань, умінь, навичок, рівень самоконтролю. Так, високий рівень сформованості аналітичного мислення показали 3,8% студентів, середній - 64,5%, низький - 31,7%. При цьому ми користувалися показниками сформо-ваності аналітичного мислення в рівнях (табл.).
Отже, необхідні такі технології навчання у вищій школі, які дозволяли б забезпечити індивідуалізацію змісту навчання та педагогічної взаємодії, формували б у студентів міцні базові знання, що розкривало б шлях до творчості, забезпечували б самостійну пізнавальну діяльність.
Висновок.
Таким чином, розкриті в даній статті проблеми дають певне уявлення про важливість і необхідність формування аналітичного мислення у студентів ВТНЗ і створення для його розвитку спеціальних педагогічних умов.
Подальший напрямок наших досліджень буде спрямований на вивчення питань щодо умов формування аналітичного мислення студентів вищих технічних навчальних закладів Література:
1. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. - М.: В.ш., 1980. -
368 с.
2. Гальперин П.Я. Управление процессом усвоения знаний / П.Я. Гальперин , Н.Ф. Талызина . - М.: МГУ, 1975. - 320 с.
3. Гриньова М. В. Формування мислення у підлітків при викладанні зоології. - Полтава: „АСМІ”, 2002. - 336 с.
4. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования.
- М.: Наука, 1958. - 216 с.
5. Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов н/Д: «Феникс», 2004. - 671 с.
6. Тихомиров О.К. Психология мышления. Учеб.пособие. -М.: МГУ, 1984. - 270 с.
Надійшла до редакції 14.02.2007р.
ВПЛИВ ДОСВІДУ ПОПЕРЕДНЬОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ НА УСПІШНІСТЬ ЗАНЯТЬ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ З РИЗИКОМ РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ХВОРОБ Штангєєва О.О., Євтушок М. В., Смольц Т.В., Щербак Л.М., Філатова З.І. Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова
Анотація. У статті відображено вплив досвіду попередньої фізичної підготовки на зростання адаптації до навантажень у студентів спеціальної медичної групи з ризиком серцево-судинних хвороб. Автор доводить, що попередній досвід фізичної активності формує ставлення особи до занять оздоровчою фізичною культурою у майбутньому.
Ключові слова: досвід попередньої фізичної підготовки, оздоровча фізична культура, серцево-судинні захворювання, спеціальна медична група, оздоровче тренування .
Аннотация. Штангеева Е.А., Евтушок М.В., Смольц Т.В., Щербак Л.Н., Филатова З.И. Влияние опыта предыдущей физической подготовки на успешность занятий студентов специальной медицинской группы с риском развития сердечно-сосудистых болезней. В статье отображено влияние опыта предыдущей физической подготовки на повышение адаптации к нагрузкам у студентов специальной медицинской группы с риском развития сердечно- сосудистых заболеваний. Автор доказывает, что предыдущий опыт физической активности формирует отношение личности у занятиями оздоровительной физической культурой в будущем.
Ключевые слова: оздоровительная физическая культура, опыт предыдущей физической подготовки, сердеч-
но-сосудистьіе заболевания, специальная медицинская группа, оздоровительная тренировка.
Annotation. Shtangeeva H.A.,Evtyshok M.V., Smolth T.V.,Cherbak L.N., Filatova Z.I. The influence of experience of the previous physical preparation on success of employment of students of special medical group with risk of the development of cardiovascular illnesses. The article tells about influence of experience of preceding physical training on the rise of adaptation to loads for students of special medical group with risk factor of heart diseases. The author proves that preceding experience of physical activity forms attitude of person to sport in future. Keywords: cardiovascular diseases, medical physical culture, preceding physical training’s experience, special medical group, training process.
Вступ.
В умовах перехідної економіки і загальної трансформації суспільних відносин молодь виступає найактивнішою соціальною групою. Роки молодості (від 15 до 30 років) - це час життєвого “злету”, вирішальних змін і досягнень, які визначають усе наступне життя. Саме в цьому віці людина формується як особистість і стає самостійною, завершує середню і отримує спеціальну освіту, набуває професію і досягає у ній високої кваліфікації, займає певне становище і створює сім’ю. Важлива складова життєвого успіху - міцне здоров’я.
Сучасні дослідники визнають, що більшість хвороб “помолодшали”. Багато молодих людей потребують спеціального медичного нагляду. Серед трьох компонентів, які впливають на розвиток людини, - спадковість, середовище і виховання - усе більшого значення набуває останній. Виховання, особливо фізичне, повинно забезпечити всебічне формування фізичних якостей організму як запоруку успішної життєдіяльності у майбутньому.
Функція фізичного виховання покладена на сучасну систему освіти. Але зростання рівня захворювань з усією наочністю демонструє її неефективність. Велика кількість студентів вищих навчальних закладів, які потрапляють до спеціальних медичних груп, опиняються там через прорахунки в організації шкільної системи оздоровчої фізичної культури та позашкільних гуртків.
У загальній картині захворювань особливе місце належить серцево-судинним хворобам. Причому спектр цих вад здоров’я дуже великий - веге-то-судинна дистонія, гіпертонія, тахікардія тощо.
Людство зіткнулося з проблемою боротьби з однією з найбільш небезпечних епідемій за всю свою історію - зростання серцево-судинних захворювань.
Швидке поширення серцево-судинних хвороб у економічно розвинутих країнах пов’язане з певними соціально-культурними умовами. Серед них найважливішу роль відіграють невиправдане надлишкове харчування, зниження фізичної активності населення у сучасному цивілізованому суспільстві [1].
Відомо, що на 1-му курсі студенти вимушені адаптуватися до комплексу нових факторів, які специфічні для вищої школи. Крім того, процес адап-
тації відбувається на фоні інших впливів характерних для сучасних умов. Як відмічає ряд авторів, більшість студентів не здатні адаптуватися до умов життя, що змінилися, і протистояти несприятливим факторам, пов’язаним зі змінами соціально-політичного та економічного облаштування суспільства [3].
До цього часу специфіка предмета “Фізичне виховання” полягає в тому, що заняття повинні змінювати фізичний стан людини, рівень її фізичної культури, адже фізична активність відіграє велику роль у підвищенні ефективності життєдіяльності. Але в межах академічного розкладу фізичне виховання у принципі не може бути ефективним [2].
А.С. Єгоров (1956), вивчаючи питання про розвиток вольових якостей, показав, що виявлення і формування їх на рівні фізичної культури тісно пов’язані з характером ставлення до того чи іншого розділу фізкультури [5].
Слід звернути увагу, що найкращі результати у регуляції роботи серця спостерігаються при збільшенні ІФП, що у великій мірі пов’язано з покращенням такої якості, як витривалість. На думку деяких авторів, покращенню процесів адаптації до нових соціально-економічних умов може сприяти підвищення рівня фізичної та функціональної підготовленості, в основному за рахунок розвитку загальної витривалості, яка ще потребує додаткових досліджень [4].
Робота виконана у відповідності до плану НДР національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Формування цілей роботи.
Мета даної роботи - дослідити обумовленість успішності занять студентів спеціальної медичної групи з ризиком розвитку серцево-судинних хвороб рівнем їх попередньої фізичної активності.
У ході дослідження вирішувалися наступні завдання:
1. Встановити ступінь та характер навантажень під час занять фізичною культурою на до вузівському етапі.
2. Визначити вплив рівня попередньої фізичної активності на індивідуальні особливості оздоровчо-тренувального процесу.
3. Розкрити значення постійних занять оздоровчою фізичною культурою для осіб з ризиком розвитку серцево-судинних хвороб.
Досвід попередньої фізичної підготовки на шкільному етапі формує ставлення до фізичного виховання та оздоровчої фізичної культури на майбутнє. Позитивне емоційне ставлення до фізичних навантажень дозволяє підтримувати нормальне функціонування усіх систем організму, в тому числі серцево-судинної. Ризик розвитку серцево-судинних хвороб вимагає ретельного визначення максимальної межі навантажень. Процес дослідження висував дві вимоги: по-перше, сформувати позитивний досвід фізичної активності, а по-друге, з’ясувати сучасні тенденції у ставленні молоді до фізичного виховання та здорового способу життя.
Таблиця 1 Критерії відділення груп студентів після обробки анкети №1.
Група Критерії виділення
І “Знаю-роблю” Систематичні заняття фізичною культурою, загартовуванням, ранковою гімнастикою; оздоровчою аеробікою, позитивні емоції.
ІІ “Знаю-не роблю” Епізодичні заняття фізичною культурою; оздоровчою аеробікою, позитивні емоції або байдужість.
ІІІ “Не знаю -не роблю” Майже ніколи не займаються фізичною культурою; негативні емоції або байдужість до занять з оздоровчої аеробіки, не знають комплекс оздоровчої фізичної культури при серцево-судинних хворобах.
Поставлені завдання вирішувалися за допомогою наступних методів:
1. Аналіз і узагальнення наукових праць та публі-
кацій
2. Наукове спостереження
3. Комплексне функціональне вимірювання.
4. Анкетування
5. Методи математичної статистики
Дане дослідження передбачало ретельний аналіз та узагальнення багатьох наукових праць і публікацій. Головну увагу привернули питання підтримання здоров’я в умовах сучасної цивілізації та проблеми молоді на шляху до здорового способу життя. Розглядалися ефективність механізмів розвитку фізичного потенціалу особистості з огляду на ризики прояву серцево-судинних хвороб.
Наукове спостереження - це метод дослідження, який полягає у систематичному фіксуванні певного масиву матеріалу і подальшого його наукового аналізу. У нашому дослідженні важливо встановити як впливає особливості індивідуального підходу на діяльність серцево-судинної системи (рекомендації щодо організації занять розроблялися з урахуванням досвіду попередньої фізичної підготовки).
Комплексне функціональне вимірювання проводилося на початку, всередині та наприкінці кожного курсу. Функціональний стан серцево-судинної системи і фізичне працездатність вивчали за допомогою Г арвардського степ-тесту Інші показники фізичного розвитку, функціонального стану організму і динаміки їх зміни визначалися за “Щоденником зміцнення здоров’я” (розробка кафедри фізичного виховання і здоров’я НПУ ім. М.П. Драгоманова).
Анкетування полягало у зборі інформації на початку і наприкінці курсу для встановлення рівня сформованості кожного компонента досвіду попередньої фізичної підготовки.
Результати досліджень опрацьовували методами варіаційної статистики за допомогою пакету програм “Microsoft Excel 2000”.
Проведене дослідження підтвердило існуючі уявлення про безперервність і наступність розвитку фізичних можливостей організму. Автор висловлює сподівання, що це дослідження зробить поступ у реорганізації системи фізичного виховання, спрямує її на формування і зміцнення здоров’ я молоді як найбільшої цінності нашого суспільства.
Результати дослідження. У дослідженні брали участь 84 студенти протягом І-ІІ курсів у 20042005 роках. На початку занять їм усім запропонували заповнити анкету наступного змісту:
Анкета №1.
Попередній досвід фізичної підготовленості на довузівскому етапі.
1. Середовище проживання (місто/сільська
місцевість)
2. Чи займалися раніше загартовуванням? (водні
процедури тощо)? (так/ні)
3. Систематичність занять фізичною культурою (си-
стематично/епізодично/майже ніколи)
4. Відчуття під час занять фізичною культурою (по-
зитивні емоції/негативні емоції/байдужість)
5. Чи потрібно виконувати ранкову гімнастику та
чи виконуєте? (так/так, так/ні, ні/ні)
6. Чи вважаєте, що вади фізичного розвитку - це
перешкода для розвитку особистості? (так/ні)
7. Чи знаєте про оздоровчо - фізичну культуру при
ваших вадах здоров’я і чи дотримуєтесь? (так/ так, так/ні, ні/ні).
8. Чи подобаються вам заняття аеробіки?
На основі заповнених анкет студентів поділили на кілька груп (див. табл. 1).
24%
32%
II
III
44%
І -група “Знаю-роблю”-24%
II- група “Знаю-не роблю”-44%
III- група “Не знаю не роблю”-32%
Рис. 1. Розподіл студентів по групам на початку дослідження.
Під час занять з кожною вище названою групою ми враховували особливості їх досвіду попередніх занять фізичною культурою.
Враховуючи попередній досвід фізичної підготовленості ми впровадили комплекс ритмічної гімнастики з урахуванням фактору риску серцево-судинних захворювань і на початку впровадження
Таблиця 2 Ставлення до занять з ритмічної гімнастики та швидкість і успішність оволодіння руховими навиками на початку дослідження у відсотковому співвідношенні.
Питання I.Знаю - роблю II. Знаю - не роблю III. Не знаю - не роблю
1. Чи подобаються Вам заняття з аеробіки? Да - 80% Нет - 20% Да - 35% Нет - 65 % Да - 4 % Нет - 96%
2. Яка кількість повторювань фізичних вправ Вам потрібна для розучування комплексу? 3 - 96% 7 - 4 % 3 - 40 % 7 - 60 % 3 - 5 % 7 - 95%
Таблиця 3. Ставлення до занять з ритмічної гімнастики та швидкість і успішність оволодіння руховими навиками наприкінці дослідження у відсотковому співвідношенні.
Питання ІЗнаю - роблю II. Знаю - не роблю III. Не знаю - не роблю
1. Чи подобаються Вам заняття з аеробіки? Да - 100% Нет - Да - 75% Нет - 25 % Да - 35 % Нет - 65%
2. Яка кількість повторювань фізичних вправ Вам потрібна для розучування комплексу? 3-5(97%) 7 - 10 (3%) 3-5 (45%) 7 -10 (55%) 3 -5(7%) 7 -10(93%)
провили анкету №2.
Під час занять з кожною групою ми враховували фактор ризику серцево-судинних захворювань і їх попередній досвід фізичної підготовленості.
Для першої групи “Знаю роблю” характерна висока фізична активність та її мотивація, тому ми зосередити увагу на поступовості розвитку, формуванні широкого спектру умінь та навичок у ритмічної гімнастики. Таким чином організовували оздоровчо-тренувальний процес, щоб навантаження були майже на “межі”, але враховували особливості серцево-судинної системи , тим самим постійно забезпечували прогресуючу тенденцію і підтримували високу мотивацію.
Для другої групи “ Знаю не роблю” властивий значний розвиток когнітивного (пізнавального) компонента, тому необхідно було посилювати вплив на емоційний компонент для реалізації поведінко-вого. Ми проводили бесіди зі студентами о позитивному впливі ритмічної гімнастики на загальне самопочуття і будову тіла.
Для третьої групи “Не знаю-не роблю” організували пошук інформації про фізичний розвиток зокрема оздоровчої фізичної культури при серцево-судинних хворобах, її наступну інтеріоризацію, тобто формування переконань і створили у студентів позитивний емоційний фон, щодо занять з ритмічної гімнастики Тут організували індивідуальну роботу зі студентами для вивчення окремих рухів комплексу ритмічної гімнастики, спрямовану на покращення координації..
Особливу увагу ми звернули на зв’язок психічних процесів, позитивних емоцій та стан серцево-судинної системи. Позитивні емоції здійснюють сприятливий вплив на вегетативну нервову систему, тим самими покращуючи діяльність серцево-судинної системи, рівень її адаптації до навантажень.
Наприкінці дослідження студенти знову заповнили анкети. Цього разу розподіл студентів по групам був наступним:
40%
□ I
□ II
□ III
I група “Знаю-роблю” - 40%
II група “Знаю не роблю” - 50%
III група “Не знаю не роблю” - 10% Рис.2. Розподіл студентів по групам наприкінці
дослідження.
Чи подобаються Вам заняття з аєробіки?
Позитив.
відповідь
Рис.3. Показники позитивної відповіді “Чи подобаються вам заняття з аеробіки ” на початку та наприкінці дослідження.
Результати дослідження.
Ефективність занять оцінювалися за комплексом функціональних показників на початку та наприкінці дослідження у кожній групі.
Слід зазначити що наприкінці року І група “ Знаю роблю” збільшилась на 41%, ІІ група “Знаю не роблю” на 11,9%, а ІІІ група “Не знаю не роблю”
б0
40
40 - *71____
20:-.3t
1 2
Показники початка і кінца
Розподіл показників функціональної підготовленості на початку дослідження.
Група Кількість студентів, осіб Результат Гарвардського степ-тесту, ІГСТ Ортостатична проба, уд. за хв.. ЧСС спокою (уд/хв.)
І “Знаю-роблю 20 69 10 75
ІІ “Знаю-не роблю 37 55 14 85
ІІІ “Не знаю не роблю” 27 48 16 95
Таблиця 5
Розподіл показників функціональної підготовленості наприкінці дослідження.
Група Кількість студентів, осіб Результат Гарвардського степ-тесту, ІГСТ Ортостатична проба, уд. за хв.. ЧСС спокою (уд/хв.)
І “Знаю-роблю 34 75 8 70
ІІ “Знаю-не роблю 42 66 12 80
ІІІ “Не знаю не роблю 8 56 14 90
Рис 4. Показники Гарвардського степ-тесту на початку та наприкінці дослідження.
зменшилась на 70, 4%, також спостерігалось поліпшення функціональних показників ІГСТ у І групі на 6 %, ІІ- 11%, ІІІ- 8%, ЧСС спокою зменшився у середньому у І,ІІ,ІІІ групах - 5 уд/хв, кількість повторювань фізичних вправ для розучування комплексу ритмічної гімнастики у всіх групах зменшився на 4,8%, що говорить о позитивному впливі досвіду попередньої фізичної підготовки до поліпшення координації рухів і рухової пам'яті у студентів і безпосередньо впливає на успішність занять студентів спеціальної медичної групи з фактором ризику серцево-судинної системи.
Слід відмітити зростання чисельності першої та другої груп за рахунок другої та третьої відповідно. Це свідчить про вірність обраного підходу до студентів кожної з груп. Також спостерігається позитивна динаміка комплексу показників, які зокрема відображають поліпшення діяльності серцево-судинної системи студентів і їх оздоровлення і заохочувальне ставлення до занять з оздоровчої
фізичної культури і ритмічної гімнастики у ВУЗІ. Такі показники були досягнути завдяки вдалій організації оздоровчо-тренувального процесу.
Висновки.
На основі проведеної нами роботи можна зробити наступні висновки:
1. Досвід попередньої фізичної підготовки - це рівень розвитку комплексу фізичних і фізіологічних функцій та психологічних установок, який впливає на можливості подальшої адаптації організму. Він включає три головні компоненти: когнітивний (пізнавальний), емоційний та поведінковий.
2. Стан серцево-судинної системи безпосередньо пов’язаний з досвідом попередньої фізичної підготовки. Позитивний досвід сприяє більш високому рівню фізичного розвитку і зменшує ризик розвитку серцево-судинних хвороб, і навпаки.
3. Адаптація серцево-судинної системи до наван-
тажень найбільше зростає в осіб, які мають значний потенціал розвитку в умовах правильної організації тренувального - оздоровчого процесу. Основним чинником виступає максимальна межа ЧСС, якої найшвидше досягають особи з низьким рівнем адаптації до навантажень.
4. Вивчення досвіду попередньої фізичної підготовки необхідне для успішної реалізації індивідуального підходу, якого потребують студенти спеціальної медичної групи. Розподіл індивідуальних навантажень в межах окремих груп виступає об’ єктивною вимогою сучасного процесу фізичного виховання.
Вплив досвіду попередньої фізичної підготовки дуже сильно впливає на успішність та адаптованість студентів до фізичних навантажень і сприяє заохоченню студентів з вадами у здоров’ї до відвідування занять оздоровчої фізичної культурою у вузі і є мотивацією для поліпшення і збереження здоров’я.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем впливу досвіду попередньої фізичної підготовки на відновлення працездатності студентів спеціальної медичної групи.
Список використаної літератури:
1. Амосов Н.М., Бендет Я. А. Физическая активность и сердце. - Киев: Здоровья, 1989. - 213 с.
2. Бальсевич В.К. От гимнастики до рукопашного боя // Учительская газета. - №18. - 2003-04-29.
3. Бальсевич В.К., Лубышева Л.И. Физическая культура: молодежь и современность // Теор. и практ. физ. культ. -1995, №4, с.2-7.
4. Будыка Е.В., Ефимова И.В., Прошкина Е.Н. Особенности изменений физической и функциональной подготовленности студенток с разным исходным уровнем показателей.
5. Мясищев В.Н. Психология отношений - М.: Московский психолого-социологический институт, 2003.
Надійшла до редакції 19.03.2007р.
BAD ZIEGENHALS RESORT (GLUCHOLAZY SPA) - CENTRE OF CONVALESCENCE AND REHABILITATION OF WAR VICTIMS
Mariusz Migala Departament of Physical Education and Physiotherapy of Polytechnic in Opole, Poland Clinical Rehabilitation Departament of the MSWiA Specialist Hospital in Glucholazy, Poland
Annotation. The first hydrotherapy department was established in „Juppenbad” guest house in 1877. In 1882 „Ferdinadsbad” sanatorium was built. In 1891 „Franzensbad” sanatorium was found and in 1892 sanatorium „Wilhelmsbad” its resident physician was a former student of priest S. Kneipp. The sanatorium „Sanitas” openet in 1902 and last health department -„Waldfrieden” established in 1906 dr Jirzik. Glucholazy’s health resort flourished when Kneipp’s method of hydrotherapy was used and accepted all over the world. After withdrawal of this kind of treatmennt Glucholazy as the health resort started to decline. During World Wars I, II and after their end, Glucholazy resort became a centre of convalescence and rehabilitation of war victims. Throughout the following years Glucholazy maintained its
high rank among tourist centers and nowadays it is sentenced to „aliens” who come there because of pictures location with beautiful mountain panorama and therapeutic climate often indicated in pulmonary diseases.
Key words: history of progress, health resort, Glucholazy. Анотація. Мігала Маріуш. Курорт Бад Зегенгалсь (Глу-холази Здрой) - центр оздоровлення та реабілітації військових інвалідів. Метою роботи є висвітлення історії курорту Глухолази (Бад Зегенгалсь), початки якого сягають другої половини XIX століття. Першою лічницею в Глухолазах був пансіон “Юппебад”, заснований у 1877 році. У 1882 році збудовано санаторій “Фердинандбадс”, у 1891 році - санаторій „Франзес-бад”, а у 1892 році - курортний дім “Вільгельмбад”. Черговий санаторій “ Санітас” влаштовано у в 1902 році. Останній санаторій “Вальдфреден” курортного комплексу Глухолази збудував доктор Е. Йижик у 1906 році. Суттєвого розквіту глухолазький курорт досяг в часи найбільшого визнання водолічництва кнейпівським методом у медичних середовищах.Після 1 та 2 світових воєн глухолазький курорт став центром лікування та реабілітації інвалідів війни. Протягом наступних етапів курорт втримав свою високу репутацію серед туристичних і рекреаційних центрів завдяки живописному розташуванню, лікувальним кліматичним особливостям, особливо корисним для хворих із респіраторними захворюваннями та чудовою гірською панорамою. Ключові слова: історія розвитку, курорт, Глухолази. Аннотация. Мигала Марюш. Курорт Бад Зегенгалсь (Глухолазы-Здрой) - центр оздоровления и реабилитации военных жертв. Цель работы это представление истории курорта Глухолазы (Еад Зегенгалсь) по этапам преобразований, которые начинались со II половины XIX века. Первой водолечебницей в Глухолазах был пансион „Юппебад”, основанный в 1877 году. В 1882 г. поcтроен санаторий “Фердинадсбад”, в 1891 г. - санаторий „ Франзенсбад”, а в 1892 г. - курортный дом „ Виль-гельмсбад”. Очередной санаторий - это „Санитас”, построенный в 1902 г. Последний санаторий -„Вальдфреден” основал в 1906 г. доктор Е. Йижик. Глухолазский курорт своего расцвета достиг тогда, когда водолечение кнейпповским методом имело большое значение и признание в медицинском мире. После прекращения этого метода в здравоохранении, наступило медленное падение Глухолаз как курорта. Во время I и II мировых войн, а также после их окончания глухолазский курорт стал центром оздоровления и реабилитации военных жертв. На протяжении следующих этапов курорт удержал свою высокую репутацию среди туристических и рекреационных центров благодаря живописному расположению, лечебным климатическим особенностям, особенно полезным для больных с респираторными заболеваниями и замечательной горной панорамой.
Ключевые слова: история развития, курорт, Глухолазы.
Health advantages of Glucholaski Climate were discovered in the middle of XVII century, when Jesuits who possessed that city from 1623 had established there a rest house for monks. However a real change appeared after the Prussian-French War and after receiving enormous war reparations by Germany. Thanks to a longsighted politics of Bismarck’s regime the money made a sudden economic development of Germany what has an influance on inter alia building a train service with Nyska and Austrian at that time Opawa, and soon after to the Jesenik and Hanusovic in 1875 in Glucholazy. Then the city began to be visited by bigger groups of tourists and also by bathers, mainly from Wroclaw and
